Upload 988192 1695279511350547692

Існує лише те, що можна виміряти.
10
Макс Планк
Видання є складовою навчально-методичного
І. М. Гельфгат, І. Ю. Ненашев
Рівень стандарту
комплекту «Фізика. 10 клас», до якого входять:
Ф ІЗИКА
 Підручник
 Збірник задач
 Зошит для лабораторних робіт і фізичного практикуму
 Зошит для оцінювання результатів навчання
 Розробки уроків
10
Збірник задач містить:
Збірник задач


різні типи фізичних задач: якісні, розрахункові, графічні
задачі для допитливих ЗБІРНИК ЗАДАЧ
 приклади розв’язування задач
 відповіді, вказівки, розв’язання
РІВЕНЬ СТАНДАРТУ


довідкові таблиці
математичний довідник
ПРОФІЛЬНИЙ РІВЕНЬ
 тести для самоперевірки
КЛАС
ФІЗИКА
Збірник задач вирізняє:
 рівнева диференціація задач
 оптимальна кількість однотипних задач
Збірник задач має
інтернет-підтримку, яка дозволить здійснити інтерактивне
онлайн-тестування за темами курсу
+ 13 інтерактивних тестів
10 Рівень стандарту
Профільний рівень
3-тє видання, доповнене

УДК 53:37.016(076.1)
Г32
Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах

(лист Інституту модернізації змісту освіти
Міністерства освіти і науки України
від 18.06.2018 № 22.1/12-Г-370)
Р е ц е н з е н т и:
М. О. Петракова, учитель фізики вищої кваліфікаційної категорії Харківського
фізико-математичного ліцею № 27, учитель-методист;
І. М. Колупаєв, доцент Національного технічного університету
«Харківський політехнічний інститут», канд. фіз.-мат. наук
Гельфгат І. М.
Г32 Фізика. 10 клас. Рівень стандарту. Профільний рівень : збір-
ник задач / І. М. Гельфгат, І. Ю. Ненашев. — 3-тє вид., допов. —
Харків : Вид-во «Ранок», 2020. — 176 с. : іл.
ISBN 978-617-09-4821-2
Посібник складений відповідно до чинних навчальних програм з фізики
для 10 класу закладів загальної середньої освіти (рівень стандарту та профіль-
ний рівень) і містить задачі, диференційовані за трьома рівнями складності.
Збірник побудований максимально зручно для вчителя та учнів. Наведено
приклади розв’язування задач; подано відповіді до більшості задач, а також
вибірково вказівки та розв’язання. Уміщено тести для самоперевірки та від-
повіді до них.
Наявність однотипних задач дозволяє здійснити оптимальний добір задач
для домашніх завдань та самостійних робіт. Задачі для допитливих допомо-
жуть учням перевірити глибину отриманих знань і підготуватися до олімпіад
з фізики.
Збірник містить додаток, що складається з довідкових таблиць, математич-
ного довідника і періодичної системи хімічних елементів (короткий варіант).
На сайті interactive.ranok.com.ua учні можуть в онлайн-режимі здійснити
самооцінювання, пройшовши тестування за темами курсу.
Призначено для учнів 10 класів закладів загальної середньої освіти та вчи-
телів фізики.
УДК 53:37.016(076.1)
© Гельфгат І. М., Ненашев І. Ю., 2018

© Гельфгат І. М., Ненашев І. Ю.,
доповнення, 2020
ISBN 978-617-09-4821-2 © ТОВ Видавництво «Ранок», 2020
Передмова
Пропонований посібник містить задачі для учнів 10 класу
закладів загальної середньої освіти України, матеріал відповідає
чинним програмам вивчення фізики авторських колективів під
керівництвом О. І. Ляшенка та В. М. Локтєва (на рівні стандарту
та профільному рівні).
У збірнику спочатку наведено тематичні розділи із задачами,
що відповідають рівню стандарту, а потім — розділи з додатко-
вими задачами для тих, хто вивчає фізику на профільному рівні.
Усередині кожного тематичного розділу задачі диференційовано
за трьома рівнями складності, що приблизно відповідають серед-
ньому, достатньому та високому рівням навчальних досягнень
учнів. Наведено приклади розв’язування задач із належним
записом. Кількість задач достатня, щоб забезпечити роботу на
уроках, домашні завдання, повторення матеріалу тощо. Після
багатьох параграфів наведено тести для самоперевірки (учитель
може застосувати ці тести і для експрес-контролю).
До рубрики «Задачі для допитливих» увійшли задачі, які до-
поможуть перевірити глибину знань, отриманих учнями, якісно
підготувати їх до олімпіад з фізики. Для розв’язання задач цієї
рубрики цілком достатньо знань у межах шкільної програми.
Зрозуміло, що ці задачі не можна використовувати для контролю
рівня навчальних досягнень.
Під час розв’язування задач учням стане в пригоді наведений
наприкінці посібника додаток, який містить довідкові таблиці,
математичний довідник і періодичну систему хімічних елементів
(короткий варіант).
Умовні позначення
Збірник має елементи, які сприятимуть більш продуктивній
роботі вчителя й учнів:
 — якісні задачі, що їх у більшості випадків можна
розв’язувати усно;
 — задачі, до яких наприкінці збірника наведено
повні розв’язання.
Позначено групи однотипних задач:
1.4. — перша задача групи, яку доцільно розв’язати на
уроці;
1.5. — інші задачі групи, які учні за аналогією можуть
розв’язати самостійно на уроці або вдома.
3
рівень сТандарТу
1. основні ПоняТТя кінемаТики.
Прямолінійний рух. Закон додавання
швидкосТей
1-й рівень складності

 1.1. Маленька дитина бачить, що секундна стрілка годин-
ника рухається, а хвилинна та годинникова стрілки
нерухомі. Як довести дитині, що вона помиляється?
 1.2. Існують спогади про те, як у Першу світову війну пі-

лот під час польоту впіймав рукою кулю, випущену із
землі. При цьому він не постраждав (лише злегка об-
пікся). Чи могло таке статися? Обґрунтуйте свою від-
повідь.
 1.3. Наведіть приклади задач, у яких автомобіль: а) мож-
на вважати матеріальною точкою; б) не можна вважа-
ти матеріальною точкою.
 1.4. Наведіть приклади задач, у яких Місяць: а) можна
вважати матеріальною точкою; б) не можна вважати
матеріальною точкою.
 1.5. Яка траєкторія руху вузла ручки, який пише, від-
носно Землі у випадку, коли вчитель ставить оцінку
«дев’ять»? коли вчитель із ручкою в кишені підніма-
ється в ліфті?
 1.6. Чи може модуль переміщення бути більшим за прой-
дений шлях?
4
 1.7. Перший автобус, виїхавши з гаража, зробив до повер-
нення 10 рейсів, а другий — 5 рейсів за тим же марш-
рутом. Який з автобусів пройшов більший шлях?
здійснив більше переміщення?
 1.8. Плавець переплив плавальний басейн завдовжки 50 м
двічі — туди та назад. Визначте шлях і модуль пере-
міщення плавця.
 1.9. Який модуль переміщення Землі за рік у системі від-
ліку, пов’язаній із Сонцем?
1.10. М’яч, кинутий із землі вертикально вгору, досяг ви-
соти 10 м, і потім його спіймали на балконі на висоті
6 м над землею. Знайдіть шлях і модуль переміщення
м’яча.
1.11. М’яч упав із висоти 2 м, підскочив на 1 м вгору, знову
впав, і після відскоку його спіймали на висоті 0,5 м.
Знайдіть шлях і модуль переміщення м’яча.
1.12. Автобус здійснює рейси прямою автотрасою між на-
селеними пунктами А і Б, що розташовані на відста-
ні 20 км один від одного. Він виїхав з пункту А, до-
їхав до пункту Б і проїхав половину зворотного шля-
ху. Визначте шлях і модуль переміщення автобуса.
1.13. Скільки часу потрібно поїзду завдовжки 450 м, щоб
проїхати міст завдовжки 750 м, якщо швидкість руху
поїзда 72 км/год?
1.14. Швидкість руху човна відносно води 4 км/год, швид-
кість течії 2 км/год. За який час човен пройде 12 км
за течією річки? проти течії?
1.15. Катер рухається по річці проти течії зі швидкістю
12 км/год відносно берега, а за течією — зі швидкі-
стю 16 км/год. Яка швидкість течії?

Приклад розв’язування задачі
Назустріч мотоциклісту, що їде паралельно залізниці, про-
мчалися два поїзди з інтервалом t1 = 6 хв. Обидва поїзди, що
відправилися зі станції з інтервалом t 2 = 10 хв, ідуть зі швид-
кістю u = 60 км/год. Яка швидкість v руху мотоцикліста?
5
Дано: Розв’язання
t1 = 6 хв Відстань між поїздами s = ut 2 не змі-
t 2 = 10 хв нюється з часом. У системі відліку,
u = 60 км/год пов’язаній із поїздами, мотоцикліст, що
рухається зі швидкістю v + u , долає цю
v —?
відстань за час t1 . Отже, s = (v + u )t1, звід-
u (t 2 − t1 )
ки (v + u )t1 = ut 2 і v = .
t1
км ⋅ хв км
Перевіримо одиниці: [v ] = = .
год ⋅ хв год
Визначимо значення шуканої величини:
60 ⋅ (10 − 6)
v= = 40 (км/год).
6
Відповідь: v = 40 км/год.
 1.16. Траєкторії руху двох матеріальних точок перетина-
ються. Чи означає це, що тіла зіштовхуються? Наве-
діть приклад, що підтверджує вашу відповідь.
 1.17. У випадках а, б на рисунку наведено графіки залеж-
ності шляху l і модуля s переміщення від часу t для
двох рухів. На якому з графіків є помилка? Обґрун-
туйте свою відповідь.
l s
O t O t
а б
 1.18. За якої умови шлях дорівнює модулю переміщення?
1.19. Визначте максимальний модуль переміщення під час
руху тіла по колу радіусом 5 м.
 1.20. Що ми оплачуємо в таксі: шлях чи модуль перемі-
щення?
 1.21. Два тіла, рухаючись прямолінійно, здійснили одна-
кові переміщення. Чи обов’язково однакові пройдені
ними шляхи? Відповідь поясніть прикладом.
6
1.22. Літак пролетів по прямій 150 км, а потім повернув на
90° і пролетів ще 200 км. Знайдіть пройдений літаком
шлях і модуль переміщення.
1.23. Гелікоптер, що пролетів у горизонтальному польоті
прямолінійно 30 км, повернув під кутом 90° і проле-
тів ще 40 км. Визначте шлях і модуль переміщення
гелікоптера.
1.24. Велосипедист рухається рівномірно круговою трасою
радіусом 1 км, затрачуючи на кожне коло 8 хв. Знай-
діть шлях і переміщення велосипедиста: а) за 2 хв;
б) за 4 хв; в) за 8 хв; г) за 12 хв.
1.25. Вадик іде в школу зі швидкістю 3 км/год і розра-
ховує встигнути якраз до початку уроку. Пройшов-
ши півшляху, він згадує, що забув вимкнути вдома
комп’ютер. З якою швидкістю Вадик має бігти, щоб
повернутися додому, швидко вимкнути комп’ютер
і не спізнитися в школу?
1.26. Велосипедист проїхав прямою трасою 80 км зі швид
кістю 20 км/год, а потім ще 60 км зі швидкістю
10 км/год. Визначте середню швидкість його руху на
всьому шляху.
1.27. Мотоцикліст проїхав 20 км за 30 хв, а потім їхав зі
швидкістю 60 км/год протягом 1,5 год. Визначте се-
редню швидкість його руху на всьому шляху, якщо
весь час він їхав на захід.
1.28. За графіками швидкості (див. рисунок) запишіть фор-
мули і побудуйте графіки залежності s x (t ) .
1.29. За наведеними на рисунку графіками швидкості запи-
шіть формули і побудуйте графіки залежності s x (t ) .
vx, м/с vx, км/год
8 a 4
a
6
б
4 0
1 2 3 4 t, год
2
0 –4 б
1 2 3 4 t, с
До задачі 1.28 До задачі 1.29
7
1.30. Уздовж осі Ox рухаються два тіла, координати яких
змінюються відповідно до формул x1 = 6 + t
і x 2 = 14 − 3t . Опишіть рухи. У який момент часу та
в якій точці тіла зустрінуться?
1.31. Уздовж осі Ox рухаються два тіла, координати яких
змінюються відповідно до формул x1 = 12 − t
і x 2 = −6 + 2t . Опишіть рухи. У який момент часу та
в якій точці тіла зустрінуться?
 1.32. Моторний човен за 1,5 год доставляє пошту з міста
в селище, що розташоване нижче за течією річки.
Скільки часу займе зворотний шлях, якщо швидкість
руху човна відносно води в 4 рази більша за швид-
кість течії?
1.33. За 4 год моторний човен проходить проти течії від-
стань 48 км. За який час він повернеться назад, якщо
швидкість течії 3 км/год?
1.34. Моторний човен долає відстань між двома пункта-
ми за течією річки протягом 3 год, а пліт — протя-
гом 12 год. Скільки часу витратить моторний човен на
зворотний шлях?
1.35. Катер перетинає річку завширшки 1 км. Швидкість
катера відносно води напрямлена перпендикулярно до
берега, модуль швидкості 4 м/с. На яку відстань зне-
се катер течія за час переправи, якщо швидкість те-
чії 1 м/с? Який шлях пройде катер відносно берегів?

 1.36. Міжпланетна станція здійснює переліт Земля —
Марс. Чи можна вважати її матеріальною точкою
у випадку, коли: а) оцінюємо ризик зіткнення з мете-
оритом; б) обчислюємо час перельоту; в) вивчаємо ро-
зігрів станції під час руху в атмосфері Марса?
1.37. Складіть самостійно задачі, під час розв’язування
яких потяг: а) можна вважати матеріальною точкою;
б) не можна вважати матеріальною точкою.
8
1.38. Накресліть траєкторію руху, для якого шлях переви-
щує модуль переміщення у 2 рази.
1.39. Накресліть траєкторію руху, для якого шлях переви-
щує модуль переміщення: а) у 3 рази; б) у 2 разів.
1.40. Мотоцикліст їхав на північ спочатку зі швидкістю
90 км/год, а потім — зі швидкістю 30 км/год. Визна-
чте середню швидкість його руху на всьому шляху.
Розгляньте випадки, коли мотоцикліст їхав зі швид-
кістю 90 км/год: а) половину шляху; б) половину
часу.
1.41. Людина проїхала першу половину прямолінійного
відрізка шляху на автомобілі зі швидкістю 75 км/год,
а другу половину — на велосипеді зі швидкістю
25 км/год. Визначте середню швидкість руху на всьо-
му шляху.
1.42. Пішохід 3/4 часу руху йшов на південь зі швидкі-
стю 4 км/год, а решту часу — зі швидкістю 6 км/год.
Якою була середня швидкість його руху?
1.43. На рисунку наведено графік руху автобусів за марш-
рутом. Чим знехтували під час побудови цього графі-
ка? Скільки автобусів на маршруті? З якою швидкі-
стю вони рухаються? Через які інтервали часу ∆t по-
вертаються на станцію відправлення? Скільки разів
за час ∆t водій бачить зустрічний автобус того ж
маршруту?
x, км
75
0 2 4 6 8 t, год
Задача для допитливих

1.44. Накресліть траєкторію руху точки на ободі колеса за-
лізничного вагона: а) відносно вагона; б) відносно Зем-
лі. Урахуйте, що обід залізничного колеса трохи ви-
ступає за поверхню, якою колесо котиться по рейках.
9
2. П
рискорення. Рівноприскорений
прямолінійний рух. Вільне падіння

 2.1. Куди напрямлене прискорення ракети під час вер-
тикального старту? під час вертикальної м’якої по
садки?
2.2. Автобус, що відходить від зупинки, набирає швид-
кості 12 м/с за 30 с. З яким прискоренням він руха
ється?
2.3. За секунду швидкість прямолінійного рівноприскоре-
ного руху тіла збільшилася від 5 до 7,5 м/с. Визначте
модуль прискорення руху тіла.
2.4. Швидкість прямолінійного рівноприскореного руху
тіла за 3 с зменшилася від 2,5 до 0,7 м/с. Куди було
напрямлене прискорення тіла? Чому дорівнював мо-
дуль прискорення?
2.5. Поїзд рухається з постійним прискоренням без почат-
кової швидкості, його прискорення дорівнює 0,4 м/с2.
Визначте швидкість руху поїзда через 1 с після почат-
ку руху; через 5 с; через 30 с.
2.6. Тіло, що перебувало в спокої, почало рухатися прямо-
лінійно з постійним прискоренням 0,5 м/с2. Визначте
швидкість руху тіла через 3 і 6 с після початку руху.
2.7. Тіло падає* без початкової швидкості. Яка швидкість
його руху після 1,5 с падіння?
2.8. Визначте швидкість руху тіла після 2,5 с вільного па-
діння без початкової швидкості.
2.9. Тіло вільно падає без початкової швидкості. Яке пере-
міщення тіла за перші 3 с падіння?
2.10. Визначте висоту, вільне падіння тіла з якої без почат-
кової швидкості триває 1,8 с.
* Тут і надалі вважайте, що g = 10 м/с2; опір повітря під час руху тіл не
враховуйте, якщо про це не сказано в умові задачі.
10
2.11. Скільки часу триває вільне падіння тіла без початко-
вої швидкості з висоти 33,8 м?
2.12. Скільки часу триває вільне падіння тіла без початко-
вої швидкості з висоти 24,2 м?

Літак дотикається посадкової смуги за швидкості руху
v 0 = 50 м/с і зупиняється, пробігши L = 1200 м. Якою була
швидкість v руху літака, коли він пробіг по смузі s = 600 м?
Розв’язання. Скористаємося формулами, що зв’язують пере-
міщення тіла під час рівноприскореного руху з початковою
і кінцевою швидкостями руху: −2aL = 0 − v 02 і −2as = v 2 − v 02 .
Поділивши друге співвідношення на перше, отримаємо
s v 2 − v 02  s
= . Звідси випливає, що v 2 = v 02  1 −  . Перевіривши
L −v 02  L
одиниці та підставивши числові значення величин, дістанемо
v = 35 м/с.
Відповідь: v = 35 м/с.
2.13. Визначте модуль прискорення руху поїзда, якщо під

час гальмування він протягом 40 с зменшує швид-
кість руху від 75 до 39 км/год. Запишіть формулу за-
лежності швидкості руху від часу.
2.14. Визначте модуль прискорення руху ракети, якщо під
час вертикального старту вона протягом 1,5 хв набра-
ла швидкості руху 1,8 км/с. Запишіть формулу за-
лежності швидкості руху від часу.
2.15. Визначте модуль прискорення автомобіля під час
гальмування, якщо за початкової швидкості руху
54 км/год час гальмування до повної зупинки стано-
вить 7,5 с. Запишіть формулу залежності швидкості
руху від часу.
2.16. Опишіть характер прямолінійних рухів, для яких:
а) v x = 2 + 0,5t ; б) v x = 3 − 2t . Накресліть графіки v x (t ).
11
2.17. Велосипедист рухається під ухил з прискоренням
0,25 м/с2. Якою стане швидкість його руху через 8 с,
якщо початкова швидкість руху дорівнює 6 м/с?
2.18. Модуль прискорення автомобіля під час гальмування
дорівнює 1,5 м/с2. Якою стане швидкість його руху
через 8 с, якщо початкова швидкість руху дорівнює
15 м/с?
2.19. Який шлях пройде тіло за 6 с, рухаючись зі стану спо-
кою з прискоренням 0,5 м/с2?
2.20. За який час тіло, рухаючись зі стану спокою з приско-
ренням 0,3 м/с2, пройде шлях 9,6 м?
2.21. Велосипедист, швидкість руху якого дорівнювала
4 м/с, почав спускатися з гори з прискоренням 0,6 м/с2.
Визначте довжину гори, якщо спуск тривав 8 с.
2.22. Автомобіль, що зупинився перед світлофором, набрав
потім швидкості 54 км/год на відрізку 40 м. З яким
прискоренням рухався автомобіль? Скільки часу три-
вав розгін?
2.23. Автомобіль, рухаючись рівномірно, пройшов за 10 с
шлях 50 м, а протягом наступних 10 с, рухаючись
із постійним прискоренням, пройшов 150 м. З яким
прискоренням рухався автомобіль на другій ділянці?
2.24. Автомобіль, що рухався зі швидкістю 60 км/год, піс-
ля гальмування зупинився. Визначте середню швид-
кість автомобіля за весь час гальмування.
2.25. Під час гальмування, яке тривало 10 с, швидкість
руху поїзда зменшилася від 16 до 12 м/с. Яку від-
стань проїхав за цей час поїзд? Визначте швидкість
його руху через 5 с після початку гальмування. По-
рівняйте її з середньою швидкістю за весь час гальму-
вання.
2.26. Куля, що летіла зі швидкістю 500 м/с, пробила стіну
завтовшки 20 см, унаслідок чого швидкість руху кулі
зменшилася до 200 м/с. Скільки часу рухалася куля
в стіні?
12
2.27. Під час гальмування модуль прискорення автомобіля
дорівнював 2 м/с2, а швидкість його руху зменшила-
ся від 25 до 5 м/с. Який шлях пройшов автомобіль за
цей час?
2.28. Під час аварійного гальмування на сухому асфальті
автомобіль рухається з прискоренням 7,5 м/с2. Чому
дорівнює гальмівний шлях автомобіля за швидкості
руху 54 км/год?
2.29. Літак відривається від землі за швидкості руху
252 км/год. З яким прискоренням він має рухатися
по злітній смузі, довжина якої 1,4 км?
2.30. На злітній смузі завдовжки 1400 м літак набирає
швидкості руху 60 м/с. Якої швидкості руху набере
літак, пробігши по смузі перші 350 м?
2.31. Кулька скочується похилою площиною, рухаючись із
постійним прискоренням. Пройшовши відстань 2,5 м,
кулька набрала швидкості руху 0,8 м/с. Яку ще від-
стань має пройти кулька, щоб набрати швидкості
руху 2,4 м/с?
2.32. За графіком 1 залежності швидкості руху автомобіля
від часу (див. рисунок) визначте початкову швидкість
руху та модуль прискорення автомобіля.
2.33. На графіку 2 (див. рисунок) показано залежність
швидкості руху автомобіля, що розганяється, від
часу. Визначте початкову швидкість руху та модуль
прискорення автомобіля.
2.34. Запишіть формулу залежності v x (t ) для руху тіла
вздовж осі Ox (графік 3 на рисунку).
v, м/с
1 2
8
4
3
0 1 2 3 4 t, с
До задач 2.32–2.34
13
2.35. Залежність проекції переміщення тіла від часу має
вигляд s x = 3t + t 2 . Які проекції початкової швидкості
та прискорення руху?
2.36. Визначте проекції початкової швидкості та приско-
рення руху, якщо залежність проекції переміщення
від часу має вигляд s x = 9t − 1,5t 2 .
2.37. Рівняння проекції швидкості руху тіла v x = 4 + t . За-
пишіть відповідне рівняння проекції переміщення
тіла.
2.38. Рівняння залежності проекції переміщення тіла від
часу має вигляд s x = 6t + t 2 . Запишіть рівняння за-
лежності проекції швидкості руху тіла від часу.
2.39. Підкинутий угору камінь упав на землю через 3,8 с.
Визначте початкову швидкість його руху. Якої висо-
ти він досяг? З якою швидкістю впав на землю?
2.40. У скільки разів збільшаться час польоту підкину-
того вгору м’яча і максимальна висота його підйо-
му, якщо збільшити початкову швидкість руху м’яча
в 1,5 разу?
2.41. Тіло підкидають угору зі швидкістю 12 м/с. Через
який час після кидка воно опиниться на висоті 4 м?
2.42. Камінець, підкинутий вертикально вгору, двічі про-
летів повз верхівку дерева заввишки 11 м з інтерва-
лом 1,6 с. Якої найбільшої висоти досяг камінець?

2
 2.43. Прямолінійний рух описано формулою x = −2 + 4t − 0,5t
x = −2 + 4t − 0,5t 2 . Опишіть рух, побудуйте для нього графіки
v x (t ), s x (t ) , l (t ) .
2.44. Прямолінійні рухи двох тіл описано такими формула-
ми: x1 = 9 − 9t + 1,5t 2, x 2 = −12 + 8t − t 2 . Опишіть рухи,
побудуйте для них графіки v x (t ), s x (t ) .
14
2.45. Початкова координата тіла, що рухається вздовж
осі Ox, дорівнює –8 м. Опишіть рух і побудуйте графі-
ки x (t ) , s x (t ) , l (t ) , якщо: а) v x = 4t ; б) v x = 8 − 2t .
2.46. За графіками залежності v x (t ) прямолінійних рухів
(див. рисунок) визначте типи рухів. Побудуйте графі-
ки s x (t ) , l (t ) , x (t ) , уважаючи x 0 = 8 м.
vx, м/с
1 2
4
0
1 2 3 4 t, с
–4
2.47. Доведіть, що для прямолінійного рівноприскореного

руху без початкової швидкості модуль переміщення
тіла за четверту секунду руху в 7 разів більший, ніж
за першу секунду.
2.48. М’яч підкинули вертикально вгору зі швидкістю
22 м/с. Знайдіть шлях і модуль переміщення м’яча за
3 с руху.
2.49. В останню секунду вільного падіння тіло пройшло
19 м. Скільки часу тривало падіння?
2.50. В останню секунду вільного падіння тіло пройшло дві
третини всього шляху. З якої висоти падало тіло?
Тест для самоперевірки

1. Автомобіль, що рухався прямолінійно, протягом 10 с збіль-
шив швидкість руху від 25 до 43 км/год. Він рухався з при-
скоренням:
А 0,25 м/с2 Б 0,50 м/с2 В 1,8 м/с2 Г 2,5 м/с2
2. Поїзд рушає з місця з прискоренням 0,1 м/с2. Через 1,5 хв

він набере швидкості руху:
А 0,15 м/с Б 0,3 м/с В 1,5 м/с Г 9 м/с
15
3. Протягом третьої секунди вільного падіння без початкової
швидкості (уважаємо g = 10 м/с2) тіло долає відстань:
А 15 м Б 25 м В 35 м Г 45 м
4. Автомобіль пройшов ділянку дороги за 30 с, рухаючись із

постійним прискоренням. Швидкість його руху за цей час
змінилася від 12 до 18 м/с. Довжина пройденої ділянки до-
роги дорівнює:
А 180 м Б 240 м В 360 м Г 450 м
5. Модуль прискорення прямолінійного руху тіла вздовж осі Ox,

графік якого наведено на рисунку, дорівнює:
А 2 м/с2 Б 3 м/с2 В 4 м/с2 Г 6 м/с2
vx, м/с
0
1 2 3 4 t, с
–4
До завдань 5, 6
6. На рисунку наведено графік руху тіла вздовж осі Ox. Про-

тягом перших 4 с руху тіло пройшло шлях:
А 6 м Б 8 м В 10 м Г 12 м
3. Рух тіла, кинутого горизонтально

або під кутом до горизонту

 3.1. Контейнер скидають із літака, що летить горизон-
тально з постійною швидкістю. Де буде контейнер
у момент падіння — попереду чи позаду літака?
3.2. Як зміняться час і дальність польоту м’яча, кинуто-
го горизонтально з певної висоти, якщо в 4 рази збіль-
шити: а) початкову швидкість руху м’яча; б) початко-
ву висоту?
16
3.3. Камінь кинули зі швидкістю 25 м/с під кутом 60° до
горизонту. Які швидкість і прискорення руху каменя
у верхній точці траєкторії?
3.4. Камінець, який кинули під кутом до горизонту, досяг
висоти 12,8 м. Скільки часу він перебував у польоті?

Приклад розв’язування задачі х
З вишки стріляють у горизонтальному на- O
прямі з пневматичної рушниці. Початкова
швидкість кулі v 0 = 40 м/с. Напишіть рівнян-
ня залежностей x (t ) , y (t ) і рівняння траєкто-
рії y (x ) руху кулі в системі координат, що
показана на рисунку. Які координати кулі та
модуль її переміщення через t = 3 с після по-
стрілу?
Розв’язання. Якщо опором повітря можна y
знехтувати, то рух кулі відбувається з постій-

ним прискоренням g , напрямленим униз. Цей
рух можна розглядати як результат «додавання» рівномірного
руху в напрямі осі Ox та рівноприскореного руху вздовж осі Oy.
Залежності координат кулі від часу мають вигляд x (t ) = v 0t ,
gt 2
y (t ) = . Виключивши з цих співвідношень час, отримуємо
2
gx 2
рівняння траєкторії y = . Це рівняння параболи. Підставив-
2v 02
ши числові значення величин, дістанемо залежності x (t ) = 40t ,
x2
y (t ) = 5t 2 і рівняння траєкторії y = . У момент t = 3 с коор-
320
динати кулі x = 120 м, y = 45 м. Модуль переміщення кулі в цей
момент s = x 2 + y 2 = 130 (м).
Відповідь: x = 120 м, y = 45 м, s = 130 м.
3.5. Два тіла кинули одночасно з вершини вежі в проти-
лежних напрямах: одне зі швидкістю 10 м/с, інше зі
швидкістю 7,5 м/с. Якою буде відстань між тілами
через 2 с?
17
3.6. Хлопчик кидає м’яч горизонтально з вікна на висо-
ті 45 м. Початкова швидкість руху м’яча дорівнює
15 м/с. Скільки часу він летітиме до землі? На якій
максимальній відстані від стіни може впасти? Визна-
чте модуль переміщення м’яча.
3.7. Якої швидкості треба надати в горизонтальному на-
прямі яблуку, щоб перекинути його з балкона дев’я-
того поверху сусідові на балкон шостого поверху? Ви-
сота кожного поверху дорівнює 3,3 м, а відстань між
балконами по горизонталі — 12 м.
3.8. Снаряд, випущений під кутом 35° до горизонту, влу-
чив у мішень. На скільки збільшили кут нахилу ство-
ла гармати до горизонту, якщо випущений після цьо-
го другий снаряд влучив у ту саму мішень?
3.9. У скільки разів потрібно збільшити початкову швид-
кість руху спортивного молота, щоб гранична даль-
ність кидка збільшилася в 1,5 разу?
3.10. Випущена під кутом до горизонту стріла побувала на
висоті 10 м двічі з інтервалом 2,8 с. Яка повна трива-
лість польоту стріли?
3.11. Снаряд випущений зі швидкістю 800 м/с під кутом
60° до горизонту. Яка тривалість польоту снаряда? На
яку висоту він піднімається? На якій відстані від гар-
мати упаде на землю?

3.12. Два тіла кинули одночасно з вершини вежі: одне в го-
ризонтальному напрямі зі швидкістю 10 м/с, інше
вертикально вгору зі швидкістю 7,5 м/с. Яка відстань
між тілами через 2 с? Накресліть графік залежності
відстані між тілами від часу.
3.13. З гелікоптера, що летить горизонтально на висоті
180 м, скинули вантаж без парашута. Яка швидкість
руху гелікоптера, якщо вантаж перед приземленням
рухався під кутом 45° до горизонту?
18
3.14. Камінь кинули горизонтально з висоти 15 м. Яка його
початкова швидкість, якщо дальність польоту каме-
ня в 3 рази більша за початкову висоту? Під яким
кутом до горизонту рухався камінь перед ударом об
землю?
3.15. Біатлоніст веде вогонь по вертикальній мішені з від-

стані 50 м. Ствол його гвинтівки напрямлений гори-
зонтально, початкова швидкість руху куль 800 м/с.
Кулі влучають точно в центр мішені. На яку відстань
від центра мішені відхилиться куля, початкова швид-
кість руху якої через відвологлий порох у патроні до-
рівнює 700 м/с?
3.16. Під яким кутом до горизонту кинули тіло, якщо даль-

ність польоту в півтора разу перевищує максимальну
висоту?
3.17. З якою початковою швидкістю і під яким кутом до го-

ризонту випущений снаряд, що перебував у повітрі
45 с і впав на відстані 13,5 км від гармати?
 3.18. Випущений вертикально вгору снаряд розірвався
у верхній точці траєкторії на безліч дрібних осколків,
що розлетілися з однаковими за модулем початкови-
ми швидкостями v 0 у різних напрямах. Як буде змі-
нюватися з часом форма «хмари» з осколків?
 3.19. Стрілець має влучити стрілою в яблуко, що падає без
початкової швидкості з високої скелі. У яку точку
варто цілитися, якщо постріл відбувається одночасно
з початком падіння яблука?

3.20. Два снаряди, випущені під різними кутами до гори-
зонту з однієї гармати, влучили в одну точку. Від-
стань від гармати до цієї точки вдвічі менша, ніж мак-
симальна дальність стрільби даної гармати. У скільки
разів відрізняються висоти верхніх точок двох траєк-
торій?
19
4. Рівномірний рух матеріальної точки
по колу
4.1. Чому дорівнює період обертання годинникової стріл-

ки? хвилинної? секундної?
4.2. Який приблизно період обертання Землі навколо
Сонця?

4.3. Період обертання тіла 0,25 с. Чому дорівнює обертова

частота?
 4.4. Період обертання збільшився в 5 разів. Як змінилася
обертова частота?
 4.5. У скільки разів обертова частота хвилинної стрілки
годинника більша, ніж обертова частота годинникової
стрілки?
 4.6. Як напрямлена миттєва швидкість точки під час руху
її по колу?
 4.7. Коловою орбітою навколо Землі рухається космічна
станція. Як напрямлені миттєва швидкість і приско-
рення станції?
 4.8. Модуль швидкості тіла залишається під час руху по-
стійним. Чи можна стверджувати, що тіло рухається
без прискорення?
 4.9. Чи може автомобіль рухатися гірською дорогою кри-
волінійно без прискорення?
4.10. Яку частину повного оберту здійснює за 20 с секундна
стрілка?
4.11. Яку частину повного оберту здійснює за 5 хв хвилин-
на стрілка?
4.12. Ще в давнину люди помітили, що нічний небосхил
з усіма зорями обертається навколо певної точки.
У наш час ця точка перебуває біля зорі, яку назвали
20
Полярною. Яку частину повного оберту робить небо-
схил за годину?
4.13. Деталь, закріплена в патроні токарського верстата,

робить 600 об/хв. Визначте обертову частоту та період
обертання.
4.14. Нейтронна зоря щохвилини здійснює 300 обертів
навколо своєї осі. Визначте обертову частоту та період
обертання.
4.15. Під час запису інформації компакт-диск швидко обер-
тається. Порівняйте швидкості руху точок диска, які
розташовані на відстанях 1 і 2,5 см від осі обертання.
4.16. Матеріальна точка рухається по колу радіусом 0,2 м
зі швидкістю 0,8 м/с. Визначте модуль прискорення
точки.
4.17. Поїзд рухається зі швидкістю 90 км/год закруглен-
ням залізничної колії радіусом 1,25 км. Визначте мо-
дуль прискорення поїзда.

Супутник рухається коловою орбітою на висоті 400 км навко-
ло планети радіусом 5000 км. Визначте модулі швидкості та при-
скорення супутника, якщо період його обертання дорівнює 81 хв.
R = 5000 км = 5 ⋅106 м Супутник рухається по колу, радіус яко-
h = 400 км = 4 ⋅105 м го дорівнює R + h . Швидкість руху су-
2π (R + h )
T = 81 хв = 4,86 ⋅103 с путника v = , а його доцентро-
T
v —? v2 4π 2 (R + h )
ве прискорення a = = .
a—? R +h T2
21
м м
Перевіримо одиниці: [v ] = , [a ] = .
с с2
Визначимо значення шуканих величин:
2 ⋅ 3,14 ⋅ (5 ⋅ 106 + 4 ⋅ 105 )
v= = 7 ⋅103 (м/с),
4, 86 ⋅ 103
4 ⋅ 3,142 ⋅ 5, 4 ⋅ 106
a= = 9 (м/с2).
(4,86 ⋅ 10 )3
2
Відповідь: v = 7 км/с, a = 9 м/с2.
4.18. Скільки обертів ручки криничного коловорота необ-

хідно зробити, щоб підняти відро з водою з криниці
завглибшки 8 м? Ланцюг, на якому висить відро, на-
мотується на вал радіусом 10 см.
 4.19. Куди та з якою швидкістю має рухатися літак по-
близу екватора, щоб Сонце на небі для нього «зупи
нилося»?
4.20. Визначте модулі швидкості та прискорення точок зем-

ного екватора, обумовлені добовим обертанням Землі.
Радіус Землі 6400 км.
4.21. Знайдіть кутову швидкість і обертову частоту хвилин-

ної стрілки секундоміра (див. рисунок).
4.22. У скільки разів швидкість кінця секундної стрілки

перевищує швидкість кінця хвилинної стрілки годин-
ника, якщо секундна стрілка в 1,5 разу довша*, ніж
хвилинна?
* Тут і надалі довжиною стрілки ми називаємо відстань від осі обертання

до кінця стрілки.
22
4.23. За допомогою ланцюгової передачі обертальний рух
передають від зубчастого колеса 1 до зубчастого коле-
са 2 (див. рисунок). Порівняйте обертові частоти руху
коліс, якщо їх радіуси відрізняються в 3 рази.
4.24. За допомогою зубчастої передачі обертальний рух пе-

редають від зубчастого колеса 1 до зубчастого коле-
са 2 (див. рисунок). Порівняйте обертові частоти ко-
ліс, якщо їх радіуси відрізняються у 2 рази.
2
1
4.25. За допомогою ремінної передачі обертальний рух пе-

редають від колеса 1 до колеса 2 (див. рисунок). По-
рівняйте обертові частоти коліс, якщо їх радіуси від-
різняються у 2 рази.
1
2
4.26. Довжина хвилинної стрілки настінного годинника

в 10 разів більша за довжину хвилинної стрілки на-
ручного годинника. Порівняйте швидкості руху кін-
ців цих стрілок.
23
4.27. Секундна стрілка годинника на 20 % довша за хви-
линну. У скільки разів швидкість руху кінця секунд-
ної стрілки більша від швидкості руху кінця хвилин-
ної стрілки?
4.28. Хвилинна стрілка годинника на 25 % довша за годин-
никову. У скільки разів швидкість руху кінця хви-
линної стрілки більша від швидкості руху кінця го-
динникової стрілки?
4.29. Визначте обертову частоту барабана лебідки діаме-
тром 18 см під час піднімання вантажу зі швидкістю
0,45 м/с.
4.30. Прискорення автомобіля під час руху на повороті до-
рівнює 0,45 м/с2. Яке прискорення автомобіля, що
проходить з тією самою швидкістю інший поворот,
радіус якого в 1,5 разу більший?
4.31. Модель автомобіля рівномірно рухається по колу ра-
діусом 1,5 м, здійснюючи повний оберт за 30 с. Визна-
чте швидкість і прискорення руху моделі.
4.32. Супутник рухається навколо планети коловою орбі-
тою радіусом 300 000 км з періодом 106 с. Визначте
швидкість і прискорення його руху.
4.33. Визначте прискорення кінця секундної стрілки баш-
тового годинника, якщо її довжина дорівнює 1,2 м.

 4.34. Спостереження за кільцями Сатурна показали, що
чим далі від планети перебуває ділянка кілець, тим
менша швидкість обертання цієї ділянки. Виходячи
з цього, зробіть висновок про будову кілець.
24
 4.35. Знайдіть обумовлені добовим обертанням Землі швид-
кість і прискорення точок земної поверхні, що лежать
на 60-й паралелі.
4.36. Космонавтів тренують на перевантаження в спеці

альних центрифугах. З якою частотою повинна обер-
татися центрифуга, щоб космонавт, який перебуває
на відстані 3 м від осі обертання, рухався з приско-
ренням 5g ?
4.37. Кулька на нитці описує коло в горизонтальній площи-

ні, роблячи один оберт за час T. Довжина нитки l,
нитка утворює з вертикаллю постійний кут α . Визна-
чте швидкість і прискорення кульки.
 4.38. Кінозйомку обертання вентилятора з трьома лопатя-
ми здійснено зі швидкістю 24 кадри за секунду. На
кіноекрані лопаті вентилятора здаються нерухомими,
причому видно 6 лопатей. Якою була обертова часто-
та лопатей? Що спостерігалося б на екрані, якби обер-
тання лопатей ледь сповільнилося?
4.39. На круглий олівець кладуть лінійку і прокочу-

ють олівець по столу. Які переміщення олівця і лі-
нійки, якщо спочатку олівець перебував під по-
ділкою «8 см», а після переміщення — під поділкою
«18 см»?
 4.40. Поїзд іде на південь. Які частини вагона в даний мо-
мент нерухомі? рухаються на північ?
4.41. Велосипедист рухається зі швидкістю 6 м/с. З якою

швидкістю відносно дороги рухаються вісь коле-
са велосипеда, нижня і верхня точки колеса? Колеса
котяться без проковзування.
4.42. Швидкості точок A і B у будь-який момент часу пов’я-

зані між собою співвідношенням v A = 2v B . Чи може
довжина відрізка AB залишатися незмінною?
4.43. У випадках а–в на рисунку показано швидкості двох то-

чок твердого тіла, закріпленого на осі. Де розташована
25
вісь обертання в кожному з випадків? Розв’яжіть за-
дачу геометрично.
a б в
5. П
ринцип відносності Ґалілея.
Закони динаміки

 5.1. Під час якого руху судна пов’язану з ним систему
відліку можна вважати інерціальною (хоча б при
близно)?
 5.2. Автомобіль рівномірно рухається кільцевою трасою.
Чи є пов’язана з ним система відліку інерціальною?
 5.3. Тіло перебуває в спокої відносно інерціальної системи
відліку. Як рухається це тіло відносно будь-якої ін-
шої інерціальної системи відліку?
 5.4. Чому небезпечно перебігати вулицю перед транспор-
том, що рухається?
5.5. Яка сила надає тілу масою 6 кг прискорення 1,5 м/с2?
5.6. Визначте силу, що надає прискорення 5 м/с2 тілу ма-

сою 3 кг.
5.7. Визначте масу тіла, якому сила 14 Н надає приско-
рення 3,5 м/с2.
5.8. Визначте масу тіла, якому сила 60 Н надає приско-
рення 4 м/с2.
5.9. Яке прискорення надає сила 15 Н тілу масою 6 кг?
5.10. Визначте прискорення тіла масою 600 г під дією

сили 3 Н.
26
 5.11. Тенісист б’є ракеткою по м’ячу. Порівняйте модулі
сил дії ракетки на м’яч і м’яча на ракетку.
 5.12. М’яч влучає в штангу футбольних воріт. На яке з тіл
(м’яч або штангу) діє під час удару більша сила?
5.13. Учень тримає на долоні яблуко масою 200 г. Які сили
діють на яблуко? З якою силою яблуко діє на долоню?
5.14. Учнівський рюкзак масою 3,5 кг лежить на столі. Які
сили діють на рюкзак? З якою силою рюкзак діє на
поверхню стола?

 5.15. Каскадер, вистрибнувши на ходу з поїзда за швидко-
сті руху 20 м/с, не зможе наздогнати поїзд. Чи не ри-
зикує відстати від космічної станції космонавт, що
вийшов у відкритий космос за швидкості руху близь-
ко 8 км/с? Поясніть свою відповідь.
 5.16. Дії яких сил на м’яч компенсуються, коли м’яч ле-
жить на столі? плаває у ванні?
 5.17. Поясніть, на якому фізичному явищі ґрунтується
процес струшування води з мокрого плаща.
 5.18. Чому внаслідок струшування медичного термометра
стовпчик ртуті опускається вниз?
 5.19. На рисунку показано, як відлітають іскри під час за-
точування інструмента на обертовому точильному ка-
мені. Про що свідчить напрям їх руху?
 5.20. Під час повороту автобуса пасажира «пригорнуло»

плечем до лівої стінки салону. У який бік повертав ав-
тобус? Поясніть свою відповідь.
27
5.21. Одна й та сама сила надає порожньому візку при-
скорення 1,8 м/с2, а навантаженому — прискорення
0,3 м/с2. У скільки разів маса вантажу відрізняється
від маси візка?
5.22. Яким може бути модуль рівнодійної сил 9 і 14 Н?
 5.23. Чи може модуль рівнодійної сил 3 і 8 Н дорівнювати

4 Н? 7 Н? 10 Н? 15 Н?
5.24. Знайдіть модуль прискорення матеріальної точки ма-

сою 5 кг під дією двох прикладених сил для випад-
ків а–в (див. рисунок), якщо F1 = 6 Н, F2 = 8 Н.
5.25. Знайдіть модуль прискорення тіла масою 10 кг під

дією чотирьох прикладених до нього сил (див. рису-
нок), якщо:
а) F1 = F3 = F4 = 30 Н, F2 = 24 Н;
б) F1 = F4 = 40 Н, F2 = 32 Н, F3 = 34 Н.
F1 F1
F1 F2 F1 F2 F4 F2
F2
a б в F3
 5.26. Більярдна куля, що рухається, ударяє по такій са-

мій нерухомій кулі. Прискорення якої з цих однако-
вих куль більше за модулем, якщо: а) удар лобовий;
б) кулі розлітаються під кутом 90°?
5.27. Тіло масою 100 г плаває у воді. З якою силою вода діє
на тіло? тіло на воду?
5.28. Тренер і юний спортсмен, що стоять на роликових

ковзанах, відштовхуються один від одного. Маса тре-
нера вдвічі більша за масу спортсмена. Якого при-
скорення набуває спортсмен, якщо тренер рухається
з прискоренням 0,8 м/с2?
28
5.29. Два візки (див. рисунок, зроблений зі стробоскопічної
фотографії) після зіткнення зупинилися. Маса якого
візка більша? У скільки разів?
 5.30. Лижник спускається з гори. Накресліть усі сили, що

діють на лижника. Яка природа цих сил?
 5.31. Чи може тіло рухатися вгору, якщо рівнодійна всіх
прикладених до нього сил напрямлена вниз? Якщо
так, то наведіть приклад.
 5.32. Ліфт підвішений на тросі. Порівняйте сили, що діють
на ліфт з боку троса, коли порожній ліфт: а) рушає
з першого поверху на восьмий; б) зменшує швидкість
руху перед зупинкою на верхньому поверсі; в) руха-
ється рівномірно; г) стоїть нерухомо.
5.33. Автомобіль масою 800 кг, рушивши з місця, за 25 с
набрав швидкості руху 36 км/год, після чого деякий
час рухався прямолінійно рівномірно. Гальмування
перед перехрестям тривало 8 с. Визначте рівнодійну
прикладених до автомобіля сил під час: а) розгону;
б) рівномірного руху; в) гальмування.
5.34. Літак масою 40 т торкається посадкової смуги за
швидкості руху 180 км/год. Визначте силу опору ру-
хові, якщо літак до зупинки пробігає по смузі 800 м.
 5.35. Відповідно до третього закону Ньютона кожній силі
відповідає «сила протидії». Яка сила є «протидію-
чою» для сили Архімеда?
5.36. Швидкість руху автомобіля масою 4 т змінюється під
час прямолінійного руху за законом v = 12 + 0,4t (зна-
чення величин у формулі наведено в СІ). Визначте
рівнодійну всіх прикладених до автомобіля сил.
5.37. Швидкість прямолінійного руху тіла під дією сили
18 Н змінюється за законом v = 8 − 1,5t (значення ве-
личин у формулі наведено в СІ). Визначте масу тіла.
29
5.38. Координата автомобіля масою 2,5 т змінюється під
час прямолінійного руху за законом x = 800 + 15t + 0,5t 2
(значення величин у формулі наведено в СІ). Визначте
рівнодійну всіх прикладених до тіла сил.
 5.39. Терези, на яких стоїть неповна склянка з водою, зрів-
новажені. Чи порушиться рівновага, якщо опустити
у воду палець, не торкаючись дна?
5.40. Яку частину мідної кулі об’ємом 160 см3 потрібно опу-
стити в посудину з водою, яка стоїть на вагах, щоб по-
казання ваг збільшилися на 80 г? Куля не торкається
дна або стінок посудини, вода з посудини не витікає.
 5.41. Кінь тягне віз. За третім законом Ньютона сила,
з якою кінь діє на віз, дорівнює силі, з якою віз діє на
коня. Чому ж віз рухається за конем, а не навпаки?
5.42. З якою силою притягує до себе Землю автомобіль,
що стоїть на дорозі? Укажіть точку прикладання цієї
сили. Маса автомобіля 1 т.

5.43. Знайдіть рівнодійну системи дев’яти однакових за мо-
дулем сил (див. рисунок), якщо всі кути між «сусідні-
ми» силами однакові.
30
1. Пасажир, що стоїть у салоні автобуса, під час аварійного
гальмування може впасти вперед. Це відбувається тому, що...
А ...ноги пасажира продовжують за інерцією рухатися
вперед.
Б ...тіло пасажира продовжує за інерцією рухатися вперед.
В ...на пасажира діє напрямлена вперед сила тертя.
Г ...на пасажира діє напрямлена вперед сила пружності.
2. На полу ліфта стоїть валіза масою 12 кг. Виберіть правильне
твердження.
А Якщо ліфт нерухомий, сила реакції підлоги більша ніж
120 Н.
Б Якщо ліфт рушає з нижнього поверху, сила реакції під-
логи більша ніж 120 Н.
В Якщо ліфт рушає з верхнього поверху, сила реакції під-
логи більша ніж 120 Н.
Г Чим більше прискорення руху ліфта, тим більша сила тя-
жіння діє на валізу.
3. На рисунку зображено брусок, що рухається столом після
поштовху. Виберіть правильне твердження.
F3
F1
F2

А Рівнодійна сил F2 і F3 напрямлена вгору.
Б Рівнодійна всіх трьох сил дорівнює нулю.
В Напрями швидкості руху та прискорення бруска проти-
лежні.
Г Брусок рухається в напрямі рівнодійної всіх сил.
4. Хокеїст завдає удару ключкою по шайбі. Ключка та шайба

діють
одна на одну з силами відповідно F1 і F2 . Сили F1
і F2 ...
А ...напрямлені протилежно одна до одної.
Б ...мають різну природу.
В ...відрізняються за модулями.
Г ...напрямлені під гострим кутом одна до одної.
31
5. Тіло масою 8,5 кг рухається під дією двох перпендикулярних
сил 30 і 16 Н із прискоренням:
А 1,6 м/с2 Б 4,0 м/с2 В 5,4 м/с2 Г 6,0 м/с2
6. Швидкість руху автомобіля масою 4,8 т змінюється під час

прямолінійного руху за законом v = 12 + 0,25t (значення ве-
личин у формулі наведено в СІ). Рівнодійна прикладених до
автомобіля сил дорівнює:
А 0,6 кН Б 1,2 кН В 2,4 кН Г 4,8 кН
6. Гравітаційна взаємодія.
Вага та невагомість.
Перша космічна швидкість

 6.1. Як рухалися б планети, якби сила тяжіння Сонця
раптово зникла?
 6.2. Який фізичний зміст гравітаційної сталої?
 6.3. Як зміниться сила притягання між двома однорідни-

ми кулями, якщо відстань між їх центрами зменшити
в 3 рази? збільшити в 5 разів?
6.4. Чому дорівнює сила гравітаційної взаємодії між дво-

ма однаковими більярдними кулями в момент зітк-
нення? Маса кожної кулі 200 г, діаметр 4 см.
6.5. Оцініть, з якою силою притягаються дві людини ма-

сою 60 кг кожна, коли відстань між ними дорів-
нює 1 м.
6.6. Під час виходу з порту супертанкер масою 150 000 т

пройшов на відстані 400 м від авіаносця масою
100 000 т. Оцініть силу гравітаційної взаємодії між
суднами.
 6.7. З яким приблизно прискоренням рухаються штучні
супутники Землі по низьких навколоземних орбітах?
32
Космічна експедиція відкрила планету, маса якої в 5 разів
більша, ніж маса Землі. Визначте радіус цієї планети, якщо при-
скорення вільного падіння на її поверхні таке саме, як на Землі.
M = 5MЗ Як випливає з другого закону Ньюто-
a=g на й закону всесвітнього тяжіння,
R З = 6,37 ⋅106 м mg = G
MЗ m
. Звідси g = G
MЗ
. Ана-
R З2 R З2
R—?
M
логічно отримуємо a = G (тут a —
R2
прискорення вільного падіння на по-
верхні відкритої планети).
M
Прирівнявши вирази для a і g, отримаємо R = R З .
MЗ
кг
Перевіримо одиниці: [ R ] = м = м.
кг
R = 6,37 ⋅106 5 ≈ 14 ⋅106 (м).
Відповідь: R ≈ 14 000 км.
 6.8. Коли на вас діє більша сила тяжіння з боку Сонця —
удень чи вночі? Орбіту Землі навколо Сонця вважайте
коловою.
6.9. У скільки разів зменшилася сила притягання космо-
навта до Землі, коли космічний корабель, стартував-
ши із Землі, піднявся на висоту, що дорівнює трьом
радіусам Землі?
6.10. На якій висоті над поверхнею Землі сила земного тя-
жіння в 4 рази менша від сили тяжіння поблизу по-
верхні?
6.11. Яке прискорення вільного падіння на плане-
ті, радіус якої в 3 рази більший, ніж радіус Землі,
33
а маса — у 24 рази більша, ніж маса Землі? Уважай-
те, що планета не обертається.
6.12. Визначте прискорення вільного падіння на планеті,
радіус якої вдвічі менший від радіуса Землі, а маса —
у 10 разів менша від маси Землі. Уважайте, що плане-
та не обертається.
відповідає «сила протидії». Розглянемо книжку, що
лежить на столі. Які сили є «протидіючими» для:
а) сили тяжіння, що діє на книжку; б) ваги книжки?
6.14. Визначте вагу бензину в залізничній цистерні місткі-
стю 85 м3.
6.15. Який об’єм алюмінієвого бруска, якщо поблизу по-
верхні Землі на нього діє сила тяжіння 540 Н?
6.16. На мідну кулю об’ємом 200 см3 діє сила тяжіння 12 Н.
Суцільна ця куля чи порожниста?
 6.17. Чи доводилося вам відчувати стан невагомості? від-
чувати перевантаження? Якщо доводилося, то коли
саме?
 6.18. Як змінюється вага космонавта під час вертикального
старту? під час вертикальної м’якої посадки?
 6.19. Ракета стартує з Місяця вертикально вгору з приско-
ренням 20 м/с2. Скільки важить під час старту космо-
навт масою 90 кг?
6.20. З яким прискоренням стартує із Землі вертикально
вгору ракета, якщо космонавт зазнає чотириразового
перевантаження?
6.21. Швидкісний ліфт у хмарочосі розганяється під час
піднімання протягом 6 с до швидкості 6 м/с, потім ру-
хається рівномірно, а перед зупинкою зменшує швид-
кість протягом 3 с. Знайдіть вагу валізи масою 10 кг,
що перебуває в ліфті, на кожному з етапів руху.
6.22. Мотузка витримує підвішений нерухомий вантаж ма-
сою до 15 кг. З яким прискоренням можна піднімати
на ній вантаж масою 10 кг?
34
 6.23. У які моменти перебуває в стані невагомості м’яч,
якщо його підкидають: а) на Місяці; б) на Землі?
 6.24. Чи діє на космічній станції в умовах невагомості сила
Архімеда?
 6.25. Чому космічні кораблі зазвичай запускають із заходу
на схід?
6.26. Визначте швидкість штучного супутника, що руха-

ється коловою орбітою на висоті 20 000 км над по-
верхнею Землі.
6.27. У скільки разів відрізняються одна від одної швидко-

сті штучних супутників Землі, що рухаються колови-
ми орбітами на висотах 600 і 21 600 км?

6.28. Скориставшись відомими значеннями радіуса Землі
і прискорення вільного падіння біля її поверхні, знай-
діть середню густину Землі.
6.29. Відстань між центрами планети та її супутника до-

рівнює 600 000 км. Маса супутника у 25 разів менша,
ніж маса планети. У якій точці сили тяжіння до цих
небесних тіл, що діють на космічний корабель, ком-
пенсують одна одну?
6.30. Космонавт перебуває на поверхні Місяця. До якого

небесного тіла він притягається сильніше — до Землі
чи до Сонця? У скільки разів сильніше?
6.31. Оцініть, у скільки разів відрізняються сили притяган-

ня вашого тіла до Землі й до Сонця.
6.32. Опуклий міст має форму дуги кола радіусом 100 м.

Автомобіль масою 1 т рухається мостом зі швидкістю
54 км/год. а) Яка вага автомобіля в момент проход-
ження середини моста? б) З якою швидкістю має ру-
хатися автомобіль, щоб у середині моста водій перебу-
вав у стані невагомості?
35
6.33. Вантаж розгойдується на нитці завдовжки 1 м. Яка
вага вантажу в нижній точці його траєкторії? Маса
вантажу 1 кг, його швидкість у нижній точці 2 м/с.
6.34. Літак виходить із піке, рухаючись у вертикальній
площині по дузі кола радіусом 1 км. Яка швидкість
літака в нижній точці траєкторії, якщо льотчик у цій
точці відчуває п’ятикратне перевантаження?
6.35. Кульку масою 500 г обертають у вертикальній площи-
ні на шнурі завдовжки 1,5 м. Нижню точку траєкторії
кулька проходить із швидкістю 10 м/с, а верхню — із
швидкістю 6 м/с. Знайдіть силу натягу шнура, коли
кулька перебуває в цих точках.
6.36. У пральних машинах для віджимання білизни вико-
ристовують спеціальні центрифуги. Якого найбільшо-
го перевантаження може зазнати під час віджимання
білизна, якщо центрифуга робить 10 обертів у секун-
ду, а її радіус 25 см?
6.37. Чому дорівнює перша космічна швидкість для карли-
кової планети, радіус якої в 6 разів менший від раді-
уса Землі, а маса в 500 разів менша від маси Землі?
6.38. Прискорення вільного падіння на Венері становить
0,9 земного, а радіус Венери дорівнює 0,95 радіу-
са Землі. Визначте першу космічну швидкість для
Венери.
6.39. Ракеті надали швидкості 9 км/с, напрямленої верти-
кально вгору. Чи стане вона супутником Землі?
6.40. Чи можна запустити штучний супутник Землі такою
орбітою, щоб він увесь час перебував над вашим на-
селеним пунктом? над яким-небудь іншим населеним
пунктом?
6.41. Штучний супутник рухався коловою орбітою навколо
Землі зі швидкістю 5 км/с. Після маневру він руха-
ється навколо Землі іншою коловою орбітою зі швид-
кістю 4 км/с. У скільки разів змінилися в результаті
маневру радіус орбіти та період обертання?
36
1. Якщо збільшити відстань між двома матеріальними точками
в 4 рази, то сила гравітаційної взаємодії між ними змен
шиться:
А у 2 рази Б у 4 рази В у 8 разів Г у 16 разів
2. Радіус малої планети в 5 разів менший від радіуса Землі,

а маса цієї планети в 200 разів менша від маси Землі. При-
скорення вільного падіння поблизу поверхні малої планети
становить приблизно:
А 0,05 м/с2 Б 0,4 м/с2 В 1,2 м/с2 Г 5 м/с2
3. Сила гравітаційної взаємодії двох куль масами 16 і 225 кг,

відстань між якими становить 1,5 м, дорівнює:
−8 −7 −7 −7
А 3,2 ⋅ 10 Н Б 1,1 ⋅ 10 Н В 1,6 ⋅ 10 Н Г 3,2 ⋅ 10 Н
4. Перша космічна швидкість для малої планети (див. завдан-
ня 2) менша від першої космічної швидкості для Землі:
А у 6,3 разу Б у 8 разів В у 14 разів Г у 40 разів
5. Вага вантажу масою 15 кг, який рухається з прискоренням

4 м/с2, напрямленим угору, становить:
А 60 Н Б 90 Н В 150 Н Г 210 Н
6. Автомобіль масою 2 т проходить опуклий міст, рухаючись по

коловій траєкторії радіусом 200 м зі швидкістю 72 км/год.
У верхній точці траєкторії автомобіль тисне на міст із
силою:
А 4 кН Б 16 кН В 20 кН Г 24 кН
7. Сили тертя та опору середовища

 7.1. Чи діє сила тертя на автомобіль, що стоїть на горизон-
тальній дорозі? на схилі пагорба?
 7.2. Чи може сила тертя розганяти тіло?
 7.3. У яких випадках діє сила тертя спокою: а) камінь ле-

жить на схилі; б) автомобіль рушає з місця; в) люстра
висить на шурупах, які вкручено в стелю?
37
 7.4. Яка природа сили, що надає прискорення автомобілю
під час руху на поворотах?
 7.5. З рюкзака туриста, що стоїть на схилі пагорба, випа-
ли дві однакові банки консервів (див. рисунок). Чому
за однією з банок туристу треба було лише нагнутися,
а іншу довелося наздоганяти? Як змінилася б ситуація,
якби схил був покритий снігом, що тільки-но випав?
 7.6. З якою метою механізм дверного замка змащують

мастилом? тротуари взимку посипають піском?
 7.7. Витягнений на берег човен важко зрушити з місця,
але якщо цей самий човен плаває на поверхні води,
його може зрушити з місця навіть дитина. Яка особ
ливість «рідкого» тертя виявляється в цьому випадку?
7.8. Дерев’яний брусок масою 400 г рухається горизон-
тальною поверхнею під дією горизонтальної сили. Ви-
значте силу тертя, що діє на цей брусок, якщо коефі-
цієнт тертя дорівнює 0,3.
7.9. Брусок масою 1,5 кг лежить на столі. Коефіцієнт тер-
тя між бруском і столом дорівнює 0,4. Яку горизон-
тальну силу слід прикласти до бруска, щоб зрушити
його з місця?
7.10. На санки масою 9 кг, які ковзають горизонтальною до-
рогою, діє сила тертя 9 Н. Визначте коефіцієнт тертя
між полозами та дорогою.

За допомогою пружини дерев’яний брусок масою 240 г
тягнуть прямолінійно рівномірно горизонтальною поверхнею
стола (див. рисунок). Коефіцієнт тертя між бруском і столом
38
дорівнює 0,25. Визначте видовження пружини жорсткістю
40 Н/м, якщо під час руху пружина горизонтальна.
Розв’язання. Оскільки брусок рухається рівномірно, силу

пружності пружини компенсує сила тертя ковзання між бруском
і поверхнею стола (Fпр = Fтер ) , а силу тяжіння — сила реакції
опори ( mg = N ) . Оскільки Fпр = kx і Fтер = µN = µmg , отримує-
µmg
мо kx = µmg . Звідси x = .
k м
кг ⋅ ⋅м
с2 Н⋅м
Перевіримо одиниці: [x ] = = =м.
Н Н
0,25 ⋅ 0,24 ⋅ 10
x= = 0,015 (м).
40
Відповідь: x = 1,5 см.
 7.11. Чи має сенс виготовляти з дуже легких сплавів паса-
жирські й вантажні вагони? тепловози?
 7.12. Автомобіль рухається горизонтальною дорогою. Як
напрямлена сила тертя, що діє на ящик у кузові під
час: а) розгону; б) гальмування; в) рівномірного руху
по прямій ділянці дороги; г) повороту праворуч?
В усіх випадках ящик не ковзає по кузову і не доти-
кається до його бортів.
 7.13. Чому мокрий папір легко рветься?
 7.14. Чому вершкове масло легше різати туго натягнутою
ниткою, а не ножем?
7.15. Парашутист масою 70 кг опускається зі сталою швид-
кістю. Визначте силу опору повітря, яка діє на па-
рашут.
 7.16. Брусок масою 2 кг лежить на столі, коефіцієнт тертя
дорівнює 0,3. Яка сила тертя діє на брусок, якщо його
тягнуть у горизонтальному напрямі з силою: а) 4 Н;
б) 8 Н; в) 12 Н?
39
7.17. Намагаючись посунути по столу довідник масою 4 кг,

учень прикладає до нього горизонтальну силу F , по-
ступово збільшуючи її. Як залежить сила тертя, що
діє на довідник із боку столу, від модуля F прикладе-
ної сили? Накресліть графік цієї залежності, якщо
коефіцієнт тертя між довідником і столом 0,4.
 7.18. У ході лабораторної роботи учень рівномірно тягне
по столу брусок із вантажами загальною масою 300 г,
прикладаючи за допомогою динамометра горизон-
тальну силу. Знайдіть коефіцієнт тертя між бруском
і столом, якщо динамометр показує 1 Н.
7.19. Брусок масою 1,6 кг рівномірно тягнуть по столу за
допомогою пружини жорсткістю 40 Н/м. Яке видов-
ження пружини, якщо коефіцієнт тертя між бруском
і столом дорівнює 0,3?
7.20. З яким максимальним прискоренням може рухатися
горизонтальною дорогою автомобіль, якщо коефіцієнт
тертя між його шинами й дорогою дорівнює 0,35?
7.21. До якої максимальної швидкості може розігнатися
автомобіль за 5 с, якщо коефіцієнт тертя між шинами
й дорогою дорівнює 0,5?
7.22. Запряжка собак під час руху саней по снігу може дія-
ти з максимальною силою 550 Н. Визначте масу саней
із вантажем, які може переміщати запряжка, якщо
коефіцієнт тертя між полозами саней і снігом дорів-
нює 0,11.
 7.23.* Відпустіть одночасно з однієї висоти важку книж-
ку і аркуш паперу. Чому книжка падає швидше? Що
впаде швидше, якщо на початку падіння аркуш па-
перу був під книжкою? на книжці? Чи має значення,
які розміри аркуша паперу? Перевірте свої відповіді
на досліді.
 7.24. Якої форми слід надати тілу, щоб сила опору під час
руху в повітрі була якнайбільшою? Для чого вико-
ристовують тіло такої форми?
* У задачах 7.23–7.25 слід урахувати силу опору середовища.
40
 7.25. Чому судна на повітряній подушці або підводних кри-
лах розвивають набагато більшу швидкість, ніж суд-
на, що глибоко сидять у воді?

 7.26. У вантажного автомобіля ведучими є задні колеса.
У якому місці кузова слід розмістити важкий вантаж,
щоб автомобіль розвивав якнайбільшу силу тяги?
 7.27. Мотогонщик на старті піднімає свій мотоцикл «диб-
ки». Навіщо?
 7.28. Чи правильне твердження: під час перетягання ка-
ната перемагає той, хто прикладає до нього більшу
силу?
відповідає «сила протидії». Які сили є «протидіючи-
ми» для: а) сили тяги автомобіля; б) сили, що зупиняє
автомобіль під час гальмування?
7.30. На столі лежить стопка з восьми однакових підручни-
ків. У якому випадку треба прикласти більшу силу:
щоб зрушити чотири верхніх підручники разом або
щоб витягти третій зверху підручник (притримуючи
інші) горизонтальною силою?
 7.31. Яку природу має вага олівця (див. рисунок)?
До задач 7.31, 7.32

7.32. З якою силою потрібно стиснути двома пальцями олі-
вець (див. рисунок), щоб утримати його? Маса олівця
10 г, коефіцієнт тертя між олівцем і пальцями 0,25.
7.33. Шайба, якій надали початкової швидкості 36 км/год,
ковзає льодовим майданчиком. До зупинки вона про-
ходить 40 м. Визначте коефіцієнт тертя між шайбою
та поверхнею льоду.
41
7.34. Під час аварійного гальмування на швидкості 72 км/год
водій так різко натиснув на гальмо, що обертання ко-
ліс припинилося. Коефіцієнт тертя між гумою та ас-
фальтом дорівнює 0,4. Скільки часу триватиме галь-
мування? Яким буде гальмівний шлях?
7.35. Якої швидкості ні в якому разі не слід перевищува-
ти водію під час туману, коли видимість лише 15 м,
якщо коефіцієнт тертя між гумою та асфальтом дорів-
нює 0,3?
7.36. Автомобіль, рушаючи з місця, набрав швидкості
54 км/год за 10 с. Проте незабаром йому довелося різ-
ко загальмувати, так що гальмівний шлях виявився
рівним 32 м. Ящик, що стояв посеред кузова, під час
розгону був нерухомим відносно автомобіля, а під час
гальмування «поїхав» уперед. Який висновок можна
зробити на підставі цих даних про значення коефіці-
єнта тертя між ящиком і днищем кузова?
7.37. Якою має бути маса тепловоза, щоб забезпечити рів-
номірний рух по горизонтальному шляху поїзда ма-
сою 3000 т? Коефіцієнт тертя спокою коліс об рейки
дорівнює 0,2, а сила опору рухові дорівнює 0,8 % від
ваги поїзда.
7.38. Автомобіль масою 2 т розвиває силу тяги 3,5 кН.
Який коефіцієнт тертя ведучих коліс об дорогу, якщо
на них припадає половина ваги автомобіля?
7.39. Автомобіль рухається по трасі зі швидкістю 90 км/год.
Яким може бути радіус його повороту, якщо коефіці-
єнт тертя між шинами та дорогою дорівнює 0,5? По-
лотно дороги на повороті горизонтальне.
 7.40. Чому під час гальмування автомобіля припинення
обертання коліс (таке припинення обертання назива-
ють блокуванням) є небезпечним? Чи є таким самим не-
безпечним припинення обертання коліс для трамвая?
 7.41. Камінь підкинули вертикально вгору. У який мо-
мент його прискорення максимальне за модулем? мі-
німальне? дорівнює прискоренню вільного падіння?
Урахуйте силу опору повітря.
42
8. Рух тіла під дією кількох сил*
Алгоритм розв’язування задач динаміки
1. Записати умову задачі, виразити чисельні значення в СІ.
2. Зробити схематичний рисунок, показавши на ньому
всі діючі на тіло сили і напрям прискорення.
3. Записати другий закон Ньютона у векторній формі.
4. Вибрати зручні осі координат і записати другий закон
Ньютона в проекціях на ці осі.
5. Записати додаткові рівняння (наприклад, формули для
сил або рівняння кінематики).
6. Розв’язати отриману систему рівнянь у загальному
вигляді.
7. Проаналізувати отриманий результат (перевірити оди-
ниці, розглянути окремі або граничні випадки).
8. Провести чисельні розрахунки, оцінити правдоподіб-
ність результатів.
9. Записати відповідь.
Якщо розглядається рух системи тіл, пункти 3 і 4 слід
виконати для кожного з тіл, а в пункті 5 — урахувати
кінематичні зв’язки.

8.1. Яке прискорення автомобіля масою 1 т на горизон-
тальній дорозі під дією сили тяги 1,8 кН, якщо сила
опору рухові дорівнює 300 Н?
8.2. Автомобіль масою 4 т рушає з місця з прискоренням
1 м/с2. Яка сила тяги, якщо сила опору рухові дорів-
нює 0,05 від сили нормальної реакції опори?
8.3. Автобус масою 10 т, рушаючи з місця, розвиває силу
тяги 9 кН. Через який час він розженеться до швид-
кості 50 км/год, якщо сила опору рухові дорівнює
0,06 від сили нормальної реакції опори?
 8.4. Чому утримувати тіло на похилій площині легше, ніж
витягати нагору?
* Розв’язуючи задачі цього розділу, нитки вважайте нерозтяжними; ма-
сами ниток і блоків, а також тертям в осях блоків можна знехтувати.
43
Вантаж 1 масою 1 кг опускається з прискоренням 1 м/с2
(рис. 1). Визначте коефіцієнт тертя між бруском 2 і столом,
якщо маса бруска дорівнює 2 кг.
Рис. 1
Розв’язання. Скористаємося алгоритмом розв’язування задач
динаміки. Відповідно до нього покажемо на рис. 2 всі сили та
напрям прискорення кожного з тіл.
O x
a2 N
T2
y Fтер
m2g
T1
a1
m1g
Рис. 2
Другий закон динаміки для тіл 1 і 2 має вигляд:

m1a1 = m1g + T1 , m2a2 = m2 g + N + T2 + Fтер .
Напишемо ці рівняння в проекціях на осі координат Ox, Oy.
Урахуємо, що з нерозтяжності нитки випливає співвідношення
a1 = a2 = a . З нехтовно малої маси нитки та блока, а також від-
сутності тертя в осі блока випливає, що T1 = T2 = T . Отже, з ура-
хуванням формули для сили тертя ковзання отримуємо:
m1a = m1g − T,
m2a = T − Fтер ,
m g − N = 0,
 2
Fтер = µN .
44
Додавши два перші рівняння, дістанемо (m1 + m2 ) a = m1g − Fтер ,
звідки
Fтер m1 g − (m1 + m2 ) a
µ= = .
N m2 g
Перевіривши одиниці величин, отримуємо [ µ ] = 1.

Визначимо числове значення шуканої величини:
1 ⋅ 10 − 3 ⋅ 1
µ= = 0,35 .
2 ⋅ 10
Відповідь: µ = 0,35 .
8.5. Яка маса бруска 1 (див. рисунок), якщо вантаж 2 ма-

сою 200 г опускається з прискоренням 0,3 м/с2? Ко-
ефіцієнт тертя між бруском 1 і столом дорівнює 0,3.
 8.6. По столу тягнуть низку з двох вантажів, прикладаю-

чи силу F = 10 Н (див. рисунок). Маси вантажів
m1 = 800 г і m2 = 1,2 кг, коефіцієнти тертя об стіл
відповідно µ1 = 0,4 і µ 2 = 0,2 . Знайдіть силу натягу
нитки.

F
1 2
До задач 8.6, 8.7
8.7. На гладенькому горизонтальному столі лежать два

бруски, зв’язані ниткою. Якщо правий брусок тягти
в горизонтальному напрямі із силою 24 Н (див. рису-
нок), то сила натягу нитки дорівнює 6 Н. Якою стане
сила натягу нитки, якщо бруски поміняти місцями?
45
 8.8. До нитки, перекинутої через нерухомий блок, підві-
шені вантажі масами 300 і 600 г. З якими приско-
реннями рухаються вантажі? Визначте силу натягу
нитки.
8.9. На одному кінці нитки, перекинутої через нерухо-
мий блок, підвішено три тягарці, на другому — два.
Усі тягарці однакові. З яким прискоренням рухають-
ся тягарці?
8.10. На нитці, перекинутій через блок, підвішені два ван-
тажі масами по 500 г. Який додатковий вантаж треба
покласти на один із них, щоб система почала рухати-
ся з прискоренням 50 см/с2?
8.11. З яким прискоренням з’їжджає хлопчик (див. рису-
нок) слизьким обмерзлим схилом, якщо довжина схи-
лу 13 м, а його висота 5 м?
8.12. Хлопчик (див. попередню задачу) потрапляє на ділян-

ку схилу, посипану піском. Яке прискорення хлоп-
чика на цій ділянці, якщо коефіцієнт тертя дорів-
нює 0,3?
8.13. Мішки з картоплею спускають у льох похилими до-
шками, оббитими сталлю. Коефіцієнт тертя між ста-
левим листом і мішковиною дорівнює 0,25. Під яким
кутом до горизонту потрібно розташувати дошки, щоб
мішки з’їжджали рівномірно?
8.14. Яку силу треба прикласти до ящика масою 50 кг, щоб
витягти його нагору схилом завдовжки 20 м і зав
вишки 6 м? Сила напрямлена вздовж схилу, тертя
відсутнє.
8.15. Вантаж масою 30 кг розташований на похилій площи-
ні з кутом нахилу 20°. Яку силу треба прикласти до
вантажу уздовж схилу, щоб: а) витягти вантаж наго-
46
ру; б) стягнути вантаж униз? Коефіцієнт тертя ванта-
жу об площину дорівнює 0,4.
8.16. Тіло рівномірно витягають нагору похилою площи-

ною з кутом нахилу 45°, прикладаючи силу в напрямі
руху. За якого коефіцієнта тертя прикладена сила пе-
ревищує силу тяжіння?
8.17. Автомобіль масою 1 т рухається в гору з прискорен-

ням 0,4 м/с2. Знайдіть силу тяги, якщо кут нахилу до-
роги до горизонту дорівнює 3°, а сила опору рухові
дорівнює 0,04 від сили реакції опори.

8.18. Якщо один край метрової лінійки, що лежить на сто-
лі, підняти на 25 см, дерев’яний брусок зісковзує по
ній із постійною швидкістю. З яким прискоренням
буде рухатися брусок, якщо висоту верхнього краю
лінійки збільшити: а) удвічі; б) утричі?
8.19. Брусок штовхнули нагору похилою площиною, що

складає кут 30° з горизонтом. Через 2 с брусок зупи-
нився, а ще через 4 с — повернувся у вихідну точку.
Чому дорівнює коефіцієнт тертя?
8.20. Щоб витягти вантаж нагору похилою площиною з ку-

том нахилу 15°, треба прикласти силу 120 Н, а щоб
стягнути вниз, треба прикласти силу 15 Н. Знайдіть
коефіцієнт тертя вантажу об площину, якщо в обох
випадках сила напрямлена вздовж похилої площини.
8.21. Хлопчик тягне горизонтальною дорогою санчата ма-

сою 10 кг, прикладаючи силу 15 Н під кутом 45° до
горизонту. Визначте прискорення санчат, якщо кое-
фіцієнт тертя між їхніми полозами та дорогою дорів-
нює 0,1.
47
8.22. Кулька на нитці завдовжки 2 м рівномірно рухається
по колу радіусом 10 см у горизонтальній площині. Ви-
значте період руху.
8.23. Під яким кутом до горизонту слід нахилити дорож-

нє полотно на повороті радіусом 60 м, щоб автомобіль
міг навіть на мокрій або обмерзлій дорозі пройти цей
поворот на швидкості 90 км/год?
8.24. На заокругленні радіусом 50 м полотно велотреку на-

хилене під кутом 30° до горизонту. На яку швидкість
їзди розрахована ця ділянка велотреку?

8.25. На нитці висить кулька 1, до якої за допомогою пру-
жини підвішена така ж кулька 2. З якими прискорен-
нями почнуть рухатися кульки відразу після перепа-
лювання нитки?

1. Прискорення руху всіх показаних на рисунках тіл напрямлені
горизонтально праворуч. На якому з рисунків неправильно
показано сили, що діють на тіло?
А Б В Г
2. По гладенькому столу тягнуть низку з двох вантажів, при-

кладаючи горизонтальну силу 24 Н (див. рисунок). Сила
натягу нитки між вантажами дорівнює:
А 6 Н Б 8 Н В 16 Н Г 18 Н
3 кг 1 кг F
48
3. До нитки, перекинутої через нерухомий блок, підвішені ван-
тажі масами 200 і 600 г. Вони рухаються з прискоренням:
а 2,5 м/с2 Б 3,3 м/с2 в 5,0 м/с2 Г 7,5 м/с2
4. Тіло з’їжджає з похилої площини (див. рисунок) без приско-

рення, якщо коефіцієнт тертя між ним і площиною дорівнює
приблизно:
а 0,4 Б 0,5 в 0,6 Г 0,7
5. Верхній кінець дошки завдовжки 5 м закріпили на 3 м вище

за нижній її кінець. Якщо коефіцієнт тертя між дошкою та
бруском дорівнює 0,4, то брусок зісковзуватиме по дошці
з прискоренням:
а 1,6 м/с2 Б 2,0 м/с2 в 2,4 м/с2 Г 2,8 м/с2
6. Верхній кінець дошки завдовжки 5 м закріпили на 3 м вище

за нижній її кінець. Коефіцієнт тертя між дошкою та бруском
масою 5 кг дорівнює 0,4. Щоб рухати брусок із постійною
швидкістю вгору по дошці, до нього треба прикласти в на-
прямі руху силу:
а 16 Н Б 30 Н в 46 Н Г 60 Н
9. рівноваГа Тіл. ценТр Тяжіння.

сТійкісТь рівноваГи
9.1. На менше плече важеля діє сила 180 Н, на більше —
20 Н. Довжина меншого плеча 6 см. Визначте довжи-
ну більшого плеча, якщо важіль урівноважено.
9.2. У точці A до легкого важеля прикладено силу 9 Н. Яку
вертикальну силу треба прикласти до важеля в точ-
ці B (див. рисунок), щоб він залишався в рівновазі?
A O B
49
9.3. У точці A (див. рисунок) до легкого важеля прикладе-
но силу 6 Н. Яку вертикальну силу треба прикласти
до важеля в точці B, щоб він залишався в рівновазі?
O A B
9.4. Яку силу розвиває біцепс, коли людина тримає у ви-

сячому положенні вантаж масою 5 кг (див. рисунок)?
Відстань від ліктьового суглоба до кисті руки дорів-
нює 30 см, а до точки прикріплення біцепса — 2,5 см.
9.5. Маса вантажу 2 (див. рисунок) дорівнює 9 кг. Яка

маса вантажу 1, якщо важіль перебуває в рівновазі?
З якою силою важіль тисне на опору? Масою самого
важеля можна знехтувати.
1 2
9.6. Щоб підняти один кінець дошки, що лежить на землі,

необхідно прикласти силу, не меншу від 120 Н. Ви-
значте масу дошки.
 9.7. Де розташований центр тяжіння однорідного стриж-
ня? труби? обруча?
 9.8. Які особливості конструкції забезпечують високу
стійкість гоночного автомобіля?
 9.9. Чому олівець ніколи не плаває в широкій посудині
вертикально?
 9.10. У чому перевага двокорпусних суден (катамаранів)
перед звичайними суднами?
 9.11. Для чого в нижній частині корабельного трюму розмі-
щають важкий баласт?
50
A B
Приклад розв’язування задачі a
Невагомі стрижні AB і BC шарнірно з’єд-
нані між собою і зі стіною (рис. 1). Знайдіть
сили пружності в стрижнях, якщо α = 60° ,
а маса підвішеного в точці B тягарця дорівнює
5 кг. C
α = 60° На рис. 2 показано сили, Рис. 1
m = 5 кг що діють з боку стрижнів
F2
і нитки на шарнір B (під F1
F1 — ? A
дією підвішеного тягарця a
B
F2 — ? стрижень AB розтягуєть-
ся, а BC — стискається). mg
Умова

рівноваги шарніра має вигляд y
F1 + F2 + mg = 0 . У проекціях на осі координат
C
−F1 + F2 cosα = 0 , F2 sin α − mg = 0 . Звідси зна- x
mg
ходимо F1 = mg ctg α , F2 = . Рис. 2
sin α
кг ⋅ м
Перевіримо одиниці: [F1 ] = [F2 ] = = Н.
с2
Визначимо значення шуканих величин:
5 ⋅ 10
F1 = 5 ⋅10 ctg 60° = 29 (Н), F2 = = 58 (Н).
sin 60°
Відповідь: F1 = 29 Н, F2 = 58 Н.
 9.12. Канат, на якому виступає канатоходець, має витри-
мувати силу, що набагато перевищує вагу канатохід-
ця. Навіщо потрібна така «перестраховка»?
 9.13. За допомогою сталевої гітарної струни можна підняти
вантаж масою кілька десятків кілограмів. Чому ж під
час гри на гітарі така міцна струна досить часто рветься?
9.14. Які маси вантажів (див. рисунок), якщо їх загальна
маса дорівнює 20 кг? Важіль перебуває в рівновазі*.
1 2
* Розв’язуючи задачі 9.14–9.16, масу важеля не враховуйте.

51
9.15. Яка маса кожного з вантажів (див. рисунок), якщо їх
загальна маса 4,8 кг? Важіль перебуває в рівновазі.
9.16. Яка маса кожного з вантажів (див. рисунок), якщо
вага одного з них більша за вагу іншого на 24 Н? Ва-
жіль перебуває в рівновазі.
1 2 1 2
9.17. До кінців легкого горизонтального важеля прикла-

дено напрямлені вниз сили 27 і 18 Н. Точка опори
міститься на 5 см ближче до одного кінця важеля,
ніж до іншого. Яка довжина важеля, якщо він пере-
буває в рівновазі?
9.18. Чи можна за допомогою автокрана, розрахованого
на піднімання 2 т, без додаткових пристроїв заванта
жити на залізничну платформу циліндричну колону
масою 3 т? масою 5 т?
9.19. До легкого горизонтального стрижня (див. рисунок)
підвісили вантаж масою 40 кг. Які сили тиску стриж-
ня на опори?
A C B
 9.20. Стрижень масою 18 кг і завдовжки 1 м лежить на

двох опорах. Одна з них перебуває біля лівого краю
стрижня, а інша — на відстані 10 см від правого краю.
З якою силою діє стрижень на кожну з опор?
9.21. Трубу завдовжки 5 м і масою 60 кг несуть двоє робіт-
ників. Один із них перебуває біля краю труби, а ін-
ший — на відстані 1 м від другого краю. З якою си-
лою труба давить на кожного з робітників?
9.22. До однорідної балки масою 100 кг і завдовжки 3,5 м
підвішений вантаж масою 70 кг на відстані 1 м від од-
52
ного з кінців. Балка кінцями лежить на опорах. Яка
сила тиску на кожну з опор?
9.23. Якою має бути маса m противаги, щоб показаний на
рисунку шлагбаум легко було піднімати й опускати?
Маса шлагбаума дорівнює 30 кг.
9.24. Стрижень, на одному кінці якого підвішений ван-

таж вагою 120 Н, перебуває в рівновазі в горизон-
тальному положенні, якщо його підперти на відста-
ні 1/5 довжини стрижня від вантажу. Чому дорівнює
вага стрижня?
9.25. Щоб виміряти масу лінійки, на один із її кінців по-

клали вантаж масою 250 г і почали висувати цей кі-
нець за край столу. Лінійка перебувала в рівновазі
доти, доки її не висунули на чверть довжини. Чому
дорівнює маса лінійки? Розмірами вантажу можна
знехтувати.
 9.26. Чому високу вузьку шафу набагато легше нахилити,
ніж підняти?
 9.27. Підвішена на мотузці швабра є горизонтальною (див.
рисунок). Вага якої з «половинок» буде більшою,
якщо швабру розпиляти в місці підвісу?
 9.28. Поясніть принцип дії іванця-киванця (див. рисунок).
53
 9.29. Чим пояснюється стійкість рівноваги показаних на
рисунках систем (іграшкового птаха та ножика з олів-
цем)?

 9.30. Де краще розміщати найважчі вантажі під час їх пе-
ревезення в трюмі судна?

9.31. Маса вантажу 1 (див. рисунок) дорівнює 3 кг, маса
вантажу 3 — 6 кг. Визначте масу вантажу 2. Масу ва-
желя не враховуйте.
9.32. Маса вантажу 1 (див. рисунок) дорівнює 2 кг, маса ва-
желя — 0,8 кг. Яка маса вантажу 2?
1 2 3 1 2

9.33. Стрижень постійного перерізу, ліва частина якого ви-
готовлена з алюмінію, а права — з чавуну, урівнова-
жений на опорі (див. рисунок). Довжина лівої части-
ни стрижня l1 = 50 см. Яка довжина правої частини
стрижня?
l1
алюміній чавун
9.34. Дошка масою 28 кг і завдовжки 1,2 м лежить на двох

опорах. Ліва опора розташована на відстані 30 см від
краю дошки, права — на відстані 15 см. Яку наймен-
шу вертикальну силу треба прикласти до лівого краю
дошки, щоб підняти його? щоб підняти протилежний
край дошки?
54
 9.35. У двох вершинах трикутника розташовані кульки ма-
сою m кожна. У третій вершині розташована кулька
масою 2m . Знайдіть положення центра тяжіння сис-
теми.
9.36. У вершинах трикутника поміщені кульки рівної
маси. Знайдіть положення центра тяжіння системи.
 9.37. Важіль, до якого підвішені два сталевих вантажі,
урівноважений. Чи порушиться рівновага, якщо оби-
два вантажі помістити у воду? Чи залежить відповідь
від співвідношення між масами вантажів?
 9.38. Важіль, до якого підвішені сталевий і алюмінієвий
вантажі, урівноважений. Чи порушиться рівнова-
га, якщо обидва вантажі помістити у воду? Чи зале-
жить відповідь від співвідношення між масами ван-
тажів?
 9.39. Драбина спирається на гладеньку вертикальну стіну.
Коефіцієнт тертя між ніжками драбини і підлогою до-
рівнює µ . Який найбільший кут може утворювати
драбина зі стіною? Центр тяжіння драбини збігається
з її серединою.
9.40. Драбина завдовжки 5 м і масою 15 кг спирається на
гладеньку вертикальну стіну. Чи може людина масою
60 кг піднятися до верхньої точки драбини, якщо кое-
фіцієнт тертя між драбиною і підлогою дорівнює 0,3?
Кут між драбиною і стіною 30°, центр тяжіння драби-
ни збігається з її серединою.

9.41. Знайдіть побудовою положення центрів тяжіння по-
казаних на рисунку однорідних пластин.
а б
55
1. Плечі важеля дорівнюють 20 і 90 см. До меншого плеча
важеля підвісили вантаж масою 18 кг. Щоб важіль пере-
бував у рівновазі, до більшого його плеча треба прикласти
силу:
А 4 Н Б 40 Н В 81 Н Г 810 Н
2. До лівого кінця легкого горизонтального стрижня завдовжки

1,5 м підвісили 4 однакових тягарці, а до правого — 6 таких
самих тягарців. Стрижень перебуває в рівновазі на опорі,
якщо відстань від цієї опори до лівого кінця стрижня до
рівнює:
А 0,5 м Б 0,6 м В 0,9 м Г 1 м
3. Горизонтальний стрижень, на одному кінці якого підвіше-

ний вантаж масою 6 кг, перебуває в рівновазі, якщо опора
розташована на відстані 1/6 довжини стрижня від вантажу.
Маса стрижня дорівнює:
А 36 кг Б 18 кг В 12 кг Г 3 кг
4. Невеликий тягарець масою 600 г закріплено на кінці стрижня

завдовжки 60 см і масою 3 кг. Визначте відстань між тягар-
цем і центром тяжіння системи:
А 5 см Б 10 см В 25 см Г 50 см.
об забезпечити стійкість рівноваги високої шафи, можна:

5. Щ
А розмістити на ній зверху важкі вази
Б поставити шафу на високі ніжки
В перемістити важкі предмети на верхню полицю
Г завантажити нижні полиці шафи
6. Два однакових тонких стрижні з’єднані під прямим кутом.

На якому з рисунків правильно показано положення центра
тяжіння C такого тіла?
C
C C C
А Б В Г
56
10. Застосування законів збереження
імпульсу та енергії

10.1. Визначте імпульс тіла масою 0,25 кг, яке рухається зі
швидкістю 8 м/с.
10.2. Визначте імпульс кулі масою 9 г, що летить зі швид-
кістю 400 м/с.
10.3. Яке з тіл має більший імпульс: вагон масою 60 т, що
рухається зі швидкістю 1,8 км/год, чи снаряд масою
4 кг, що летить зі швидкістю 800 м/с?
10.4. Яке з тіл має більший імпульс: птах масою 400 г, що
летить зі швидкістю 15 м/с, чи людина масою 60 кг,
яка йде зі швидкістю 2 м/с?
кг ⋅ м
10.5. Яка маса тіла, якщо його імпульс дорівнює 100
за швидкості руху 5 м/с? с
10.6. За якої швидкості руху тіло масою 120 г має імпульс

кг ⋅ м
3 ?
с
10.7. Двоє приятелів масами 60 і 50 кг на слизькому льоду
рухаються один до одного, перебираючи канат, який
тримають у руках. Яка швидкість другого приятеля
в той момент, коли швидкість першого 0,6 м/с? У по-
чатковий момент приятелі були нерухомі.
 10.8. Надуйте дитячу гумову кульку та, не зав’язуючи от
вір, випустіть із рук. Поясніть спостережувані явища.
 10.9. У конструкції якого транспортного засобу використо-
вують принцип реактивного руху: а) квадрокоптер;
б) космічний корабель; в) автомобіль; г) катер із водо-
метним двигуном; д) літак-винищувач?
 10.10. Як змінюються потенціальна і кінетична енергії віль-
но падаючого тіла? космічного корабля, що здійснює
м’яку посадку?
57
Візок масою m1 = 120 кг котиться зі швидкістю v 1 = 6 м/с.
Людина, що біжить назустріч зі швидкістю v 2 = 9 км/год, стри-
бає у візок. З якою швидкістю v рухається після цього візок,
якщо маса людини m2 = 60 кг?
Розв’язання. Виберемо вісь Ox у напрямі руху візка, тоді
v 1x = 6 м/с, v 2x = −2,5 м/с. Зовнішніми силами, що діють під час
зіткнення на систему «візок + людина» уздовж осі Ox, можна
знехтувати. Отже, проекція повного імпульсу системи на цю вісь
m1v 1x + m2v 2x
зберігається: m1v 1x + m2v 2x = (m1 + m2 )v x , звідки v x = .
m1 + m2
m1v 1 − m2v 2
Модуль кінцевої швидкості v = v x = .
m1 + m2
кг ⋅ м кг ⋅ м
+
м
Перевіримо одиниці величин: [v ] = с с = .
кг + кг с
120 ⋅ 6 − 60 ⋅ 2,5  м
v= = 3,2   .
120 + 60  с
Відповідь: v = 3,2 м/с.
 10.11. Яку силу тяги розвиває ракетний двигун, викидаючи
щосекунди 6 кг продуктів згоряння палива зі швидкі-
стю 2 км/с відносно ракети?
10.12. Якої швидкості руху набере брусок, якщо в ньому за-
стрягне куля, що летить горизонтально зі швидкі-
стю 400 м/с? Маса кулі 10 г, маса бруска 25 кг. Тертя
бруска об підлогу не враховуйте.
10.13. Залізничний вагон масою 60 т, що рухається зі швид-
кістю 0,5 м/с, зіштовхується з нерухомою платфор-
мою масою 40 т і зчіплюється з нею. Яка швидкість
руху системи після зчеплення?
10.14. Ковзаняр масою 60 кг відкинув назад рюкзак ма-
сою 7,5 кг зі швидкістю 4 м/с відносно Землі. Якої
швидкості набрав ковзаняр, якщо його початкова
швидкість дорівнювала нулю?
58
10.15. Мисливці перебувають у човні, що рухається зі швид-
кістю 0,6 м/с. Скільки пострілів у напрямі руху човна
вони мають зробити, щоб швидкість руху зменшила-
ся вдвічі? Маса човна з мисливцями дорівнює 360 кг,
маса заряду 18 г, швидкість вильоту дробу та порохо-
вих газів уважайте рівною 500 м/с.
10.16. Людина біжить зі швидкістю 6 м/с. Вона наздоганяє
візок, що рухається зі швидкістю 1 м/с, і стрибає на
нього. З якою швидкістю рухатиметься візок після
цього? Маси людини й візка дорівнюють відповідно
60 і 40 кг.
10.17. Яку мінімальну роботу треба виконати, щоб постави-
ти вертикально трубу, що лежить на землі? Довжина
труби 4 м, маса 200 кг.
 10.18. Дерев’яний кубик був прив’язаний до каменя на дні
озера. Мотузка обірвалася, і кубик сплив. Як зміни-
лася потенціальна енергія системи «кубик + вода +
+ Земля»?
 10.19. Яку відстань проїде по горизонтальній дорозі автомо-
біль, у якого на швидкості 54 км/год відмовив дви-
гун? Сила опору рухові дорівнює 0,075 від ваги авто-
мобіля.
10.20. У скільки разів збільшиться гальмівний шлях ав-
томобіля, якщо швидкість руху збільшити з 50 до
75 км/год? Гальмування відбувається з максимально
можливим прискоренням.
10.21. Ожеледь призвела до зменшення коефіцієнта тертя
шин об дорогу від 0,4 до 0,08. У скільки разів слід
зменшити швидкість руху автомобіля, щоб його галь-
мівний шлях залишився незмінним?
10.22. Порівняйте кінетичні енергії, яких набувають унаслі-
док пострілу снаряд масою 1,5 кг і відкотні частини
гармати, маса яких 240 кг.
10.23. Кулі масами 1 і 2 кг рухаються назустріч одна одній
зі швидкостями відповідно 1 і 2 м/с. Визначте зміну
59
кінетичної енергії системи після абсолютно непруж-
ного удару.
10.24. Залізничний вагон масою 36 т і платформа масою
12 т рухаються в зустрічних напрямах зі швидкостя-
ми 0,3 і 0,1 м/с відповідно. На скільки зменшиться
сумарна кінетична енергія вагона й платформи після
спрацьовування автозчеплення?
10.25. Друга космічна швидкість перевищує першу в 2

разу. Визначте другу космічну швидкість для Мерку-
рія, маса якого становить 5,5 % від маси Землі, а ра-
діус — 38 % від радіуса Землі.
10.26. Визначте другу космічну швидкість для планети,
маса якої перевищує масу Землі в 3 рази, а радіус пе-
ревищує радіус Землі в 1,6 разу.

10.27. По навчальній мішені стріляють із кулемета. Маса
кулі 10 г, швидкість її руху 500 м/с, темп стрільби —
180 пострілів щохвилини. Усі кулі застряють у міше-
ні. З якою середньою силою вони діють на мішень?
 10.28. Снаряд, випущений вертикально вгору, розірвався
у верхній точці траєкторії. Перший осколок масою
m1 = 1 кг набрав швидкості руху v 1 = 400 м/с, на-
прямленої горизонтально. Другий осколок масою
m2 = 1,5 кг полетів угору зі швидкістю v 2 = 200 м/с.
Визначте швидкість руху третього осколка масою
m2 = 2 кг.
10.29. Снаряд, що летів по параболі, розірвався у верхній
точці траєкторії на три осколки однакової маси. Пер-
ший осколок продовжував рух по тій же параболі
і впав на відстані 1 км від гармати. Другий осколок
рухався вертикально вниз і впав одночасно з першим.
На якій відстані від гармати впав третій осколок?
10.30. На рисунку показані траєкторії руху центрів двох
куль (α = 30°) . Знайдіть швидкості руху куль після
60
зіткнення, якщо до нього куля 1 рухалася зі швидкі-
стю 1 м/с, а куля 2 була нерухомою. Розгляньте два
випадки: а) маси куль однакові; б) маса другої кулі
вдвічі перевищує масу першої.
1 a
a
2
10.31. На скільки зміститься нерухомий човен масою 150 кг,

якщо рибалки масою 60 і 90 кг, що сиділи на відста-
ні 2,5 м один від одного, поміняються місцями? Опір
води не враховуйте.
10.32. Для автоматичного перезарядження гармати вико-
ристовують енергію віддачі: відкотні частини гармати
мають переміститися після пострілу на 40 см, стиска-
ючи пружину жорсткістю 50 кН/м. Визначте почат-
кову швидкість руху снаряда масою 1,5 кг, якщо маса
відкотних частин гармати дорівнює 90 кг. Уважайте
ствол горизонтальним.
10.33. Куля, що летить горизонтально зі швидкістю 200 м/с,
влучає в брусок, що лежить на столі, і застряє
в бруску. На яку відстань переміститься брусок, якщо
його маса в 99 разів більша, ніж маса кулі, а коефіці-
єнт тертя між бруском і столом дорівнює 0,4?
10.34. Ковзаняр, що кинув горизонтально камінь масою 3 кг
зі швидкістю 20 м/с, відкотився на 2,5 м. Визначте
масу ковзаняра, якщо коефіцієнт тертя ковзанів об
лід дорівнює 0,02.
10.35. Рухоме тіло 1 зіштовхується з нерухомим тілом 2.
Яка частина механічної енергії переходить у внутріш-
ню внаслідок абсолютно непружного зіткнення, якщо:
m1
а) m2 = 4m1 ; б) m2 = ; в) m2 = 99m1 ?
4
10.36. Куля масою 100 г налітає на нерухомий куб. У ре-
зультаті лобового пружного зіткнення куля відскакує
61
назад зі швидкістю руху, що втричі менша від почат-
кової швидкості. Яка маса куба?
10.37. Куля 1, що рухається, зіштовхується з нерухомою ку-

лею 2. Яку частину кінетичної енергії кулі 1 буде пе-
редано кулі 2 внаслідок лобового пружного зіткнення,
m1
якщо: а) m2 = 4m1 ; б) m2 = ; в) m2 = 99m1 ?
4
 10.38. Якої швидкості руху набере нерухома кулька для на-
стільного тенісу, якщо по ній вдарити ракеткою, що
рухається зі швидкістю v = 10 м/с? Зіткнення лобове,
пружне.
10.39. М’яч, що летить горизонтально зі швидкістю 22 м/с,

вдаряється об задній борт автомобіля, що рухається
в тому ж напрямі зі швидкістю 14 м/с. Визначте мо-
дуль швидкості руху м’яча після удару, якщо удар
можна вважати пружним.

10.40. Канат завдовжки l перекинули через невеликий блок
так, що з кожного боку звисає половина каната. Від
легкого поштовху блок починає обертатися. Визна-
чте швидкість руху каната в момент, коли дві трети-
ни його довжини перебувають по один бік від блока.

1. Човен набуває реактивного руху, коли:
А людина в ньому починає веслувати
Б вітер діє на парус
В людина в човні відштовхується веслом від берега
Г людина стрибає з корми у воду, відштовхуючись від човна
2. Ракетний двигун викидає щосекунди 15 кг продуктів згорян-

ня палива зі швидкістю 2 км/с відносно ракети. Цей двигун
розвиває силу тяги:
А 15 кН Б 30 кН В 30 мН Г 60 мН
62
3. Снаряд розривається на два осколки в момент, коли швид-
кість його руху дорівнює нулю. Маси осколків відрізняють-
ся: m1 = 3m2. Порівняйте модулі імпульсів осколків ( p 1 і p 2 )
і їх кінетичні енергії (W1 і W 2 ).
А p 1 = p 2 , W1 = 3W 2 В p 1 = 3p 2 , W1 = 3W 2
Б p 2 = 3p 1 , W 2 = 3W1 Г p 2 = p 1 , W 2 = 3W1
4. Кулі масами 1 і 3 кг рухаються назустріч одна одній зі швид-
костями відповідно 1 і 3 м/с. Після абсолютно непружного
удару модуль швидкості руху куль дорівнюватиме:
А 1,2 м/с Б 1,5 м/с В 2 м/с Г 2,5 м/с
5. Куля масою 400 г зазнала абсолютно непружного зіткнення
з нерухомим тілом масою 100 г. Унаслідок зіткнення кіне-
тична енергія системи зменшилася:
А на 20 % Б на 25 % В на 75 % Г на 80 %
6. Куля масою 400 г зазнала пружного лобового зіткнення з не-
рухомим тілом масою 100 г. Унаслідок зіткнення кінетична
енергія кулі зменшилася:
А на 16 % Б на 27 % В на 36 % Г на 64 %
11. Рівновага та рух рідини та газу

 11.1. Порівняйте тиск води в точках 1–4 (див. рисунок).
1 4
2
3
11.2. Визначте гідростатичний тиск стовпа води заввиш-

ки 20 м.
11.3. Визначте гідростатичний тиск шару гасу заввишки
1 м на дно цистерни.
11.4. Яку силу потрібно прикласти до малого поршня гід-
равлічного преса, щоб він розвивав зусилля 150 кН?
Відношення площ поршнів становить 1: 50.
11.5. Яке зусилля розвиває гідравлічний прес, якщо до ма-
лого поршня прикладають силу 120 Н? Площі порш-
нів відповідно 2 см2 і 0,5 дм2.
63
11.6. Гідравлічний домкрат піднімає машину вагою 12 кН.
До малого поршня домкрата прикладають силу 250 Н.
Чому дорівнює площа великого поршня, якщо площа
меншого 5 см2?
11.7. Чому дорівнює архімедова сила, що діє на тіло об’є-
мом 60 см3, повністю занурене в гас?
11.8. На повністю занурене у воду тіло діє архімедова сила
22 Н. Який об’єм тіла?
11.9. На повністю занурене в рідину тіло об’ємом 60 см3 діє
архімедова сила 0,66 Н. Визначте густину рідини.
11.10. У воду опускають тіло масою 135 г і об’ємом 150 см3.
Чи плаватиме це тіло? Чи плаватиме воно в гасі?
11.11. Тіло масою 240 г при повному зануренні витісняє
210 см3 води. Плаває воно у воді чи тоне?
 11.12. У якому поперечному перерізі показаної на рисунку
труби швидкість руху рідини найбільша? найменша?
1 2 3
До задач 11.12, 11.13

 11.13. У якому поперечному перерізі показаної на рисунку
труби тиск рідини найбільший? найменший?
 11.14. Чому ураганний вітер зриває дах з будинку, а не «про-
давлює» його?

 11.15. Склянку занурили у воду, перевернули та частково
підняли над водою (див. рисунок). Порівняйте тиск
у точках 1–4.
1
2 4
64
11.16. На тіло масою 540 г, повністю занурене в гас, діє ар-
хімедова сила 2,4 Н. Визначте густину тіла.
11.17. Яка архімедова сила діє на скляне тіло масою 750 г,
повністю занурене у воду?
11.18. Яка архімедова сила діє на сталеву деталь, що повні-
стю занурена у воду? Маса деталі 117 кг.
11.19. До динамометра підвісили тіло вагою 6 Н і об’ємом
350 см3. Якими будуть показання динамометра, якщо
тіло повністю занурити у воду?
11.20. Що покаже динамометр, якщо підвішене до нього тіло
повністю занурити у воду? Маса тіла дорівнює 250 г,
об’єм — 80 см3.
11.21. Що покаже динамометр, якщо підвішений до нього
сталевий циліндр масою 780 г наполовину занурити
у воду?
11.22. Дошка завширшки 25 см та завдовжки 2 м плаває
у воді, занурившись на 2 см. Визначте масу цієї дошки.
11.23. Вода, що рухалася широкою ділянкою труби зі швид-
кістю 0,8 м/с, переходить у вузьку ділянку труби,
площа перерізу якої менша у 3 рази. Визначте швид-
кість води у цій ділянці труби.
11.24. Стінки сталевої труби старої ділянки водогону так
«заросли», що фактично внутрішній діаметр труби
зменшився від 25 до 15 мм. У скільки разів відрізня-
ються швидкості руху води в цій ділянці та в нових
пластикових трубах того самого водогону?
11.25. Під час ремонту одну з труб теплотраси довелося замі-
нити на трубу вдвічі меншого діаметра. З якою швид-
кістю рухається вода через цю трубу, якщо швидкість
води в інших ділянках теплотраси дорівнює 1 м/с?
Більший або менший тиск у «новій» трубі, ніж на ін-
ших ділянках теплотраси?
11.26. Вода тече по трубі діаметром 6 см зі швидкістю
0,4 м/с, а потім проходить по трубі діаметром 2 см.
Визначте швидкість руху води у вужчій трубі.
65
 11.27. Зблизяться чи розійдуться паралельні вертикаль-
ні аркуші паперу, що висять на невеличкій відстані
один від одного, якщо подути між ними?
 11.28. Чому небезпечно перебувати поблизу залізничної ко-
лії, по якій рухається швидкісний поїзд?
 11.29. Чому диспетчери в аеропорту зазвичай намагають-
ся так керувати рухом, щоб літаки здійснювали зліт
і посадку проти вітру?
 11.30. Літак здійснює горизонтальний політ. На яку поверх-
ню крила (верхню чи нижню) повітря тисне з біль-
шою силою?

11.31. Алюмінієва деталь масою 540 г, що підвішена на нит-
ці та повністю занурена у воду, має порожнину. Ви-
значте об’єм порожнини, якщо деталь у воді розтягує
нитку з силою 2,4 Н.
11.32. Мідна кулька масою 445 г має порожнину. Кульку
підвісили до динамометра та занурили у воду. Визна-
чте об’єм порожнини, якщо показання динамометра
становлять 3,5 Н.
 11.33. У каструлі з водою плаває пустий кухоль. Чи змінить-
ся рівень води у каструлі, якщо кухоль потоне?
11.34. Скільки туристів може перевезти через озеро пліт,
зроблений із 25 соснових колод завдовжки 3,5 м і пло-
щею поперечного перерізу 300 см2? Середня маса ту-
риста становить 75 кг.
11.35. З якою швидкістю рухається вода по водопровідній
трубі, що веде до крана, коли кран відкритий? Вну-
трішній діаметр труби дорівнює 2 см; цеберко ємні-
стю 10 л, що стоїть під краном, наповнюється за 1 хв.
 11.36. Якщо направити струмінь повітря зі шланга пилососа
вертикально вгору або під деяким кутом до вертика-
лі, то тенісна кулька парить у струмені й «слухняно»
слідує за струменем під час повороту або переміщення
шланга. Поясніть це явище.
66
11.37. З якою швидкістю витікає рідина з маленького отво-
ру в дні посудини в той момент, коли висота рівня рі-
дини дорівнює H? Рідину вважайте ідеальною; скори-
стайтеся законом збереження механічної енергії.

11.38. Рівень води в U-подібній трубці на 36 см нижчий за
краї трубки. В одне з колін трубки потроху доливають
гас. На скільки будуть відрізнятися рівні рідин у ко-
лінах, коли в одному з них рідина дійде до краю?

1. У рідини опустили три металевих циліндри однакового об’єму:
1 — мідний, 2 — золотий, 3 — алюмінієвий (див. рисунок).
Порівняйте архімедові сили F1 , F2 і F3 , що діють на циліндри.
1 2 3
вода ртуть гас
А F1 > F2 > F3 Б F1 = F2 = F3 В F1 < F2 < F3 Г F3 < F1 < F2
2. Тіло об’ємом 500 см3 повністю занурене в ртуть. З боку рідини

на тіло діє архімедова сила:
А 0,68 Н Б 6,8 Н В 68 Н Г 680 Н
3. Мідний брусок масою 890 г, підвішений до динамометра,

повністю занурений у гас. Яку силу показує динамометр?
А 0,81 Н Б 0,97 Н В 8,1 Н Г 9,7 Н
4. Якщо сили тяжіння та Архімеда, що діють на брусок, дорів-

нюють по 4 Н, то брусок:
А плаває, обов’язково повністю занурившись у рідину
Б опускається на дно
В плаває тільки на поверхні рідини
Г плаває всередині рідини або на її поверхні
67
5. У посудину, що містить ртуть Р і воду В, опустили три куль-
ки: 1 — соснову, 2 — сталеву, 3 — золоту. На якому рисунку
правильно показано розташування кульок у посудині?
1 1
В В В 1 В
2 3 2 1
Р Р Р Р 3
3 2 3 2
А Б В Г
6. Осадка рятувального плота площею 4,5 м2 збільшилася на

20 см після того, як на нього перебрався екіпаж річкового
судна, що зазнало аварії. Загальна маса всіх членів екіпажу
становить:
А 225 кг Б 440 кг В 900 кг Г 2250 кг
12. Коливальний рух

 12.1. Які з перелічених коливань є вільними, а які — виму-
шеними:
• коливання підвішеного на пружині тягарця після
поштовху;
• рух гойдалки, яку періодично підштовхують;
• коливання струни гітари, якої випадково торкнулися;
• коливання поверхні працюючого динаміка;
• коливання після поштовху підвішеного на нитці тя-
гарця;
• коливання важільних терезів, на які поклали гирю?
12.2. Гілка, що коливається від вітру, кожні дві секунди
вдаряє у шибку. Знайдіть період і частоту коливань
гілки.
12.3. Частота коливань струни дорівнює 1,2 кГц. Скіль-
ки коливань здійснює точка струни за 0,5 хв? Який
шлях проходить за цей час точка струни, амплітуда
коливань якої дорівнює 2 мм?
68
12.4. Точка струни, яка коливається з частотою 800 Гц, за
10 с пройшла шлях 32 м. Визначте амплітуду коли-
вань.
12.5. Коливання описується формулою x = 0,12 sin 20πt .
Знайдіть амплітуду, частоту і період коливання. На-
кресліть графік залежності x (t ) .
12.6. На рисунку наведений графік гармонічного коливан-
ня. Знайдіть амплітуду, частоту і період коливання.
Запишіть формулу залежності x (t ) .
x, см
6
0
1 2 t, с
–6
 12.7. Як зміниться період коливань пружинного маятника,

якщо амплітуду коливань збільшити у 2 рази?
 12.8. Як зміниться період коливань математичного маятни-
ка, якщо збільшити його довжину?
 12.9. У які моменти тіло, що коливається, має тільки по-
тенціальну енергію?
12.10. У скільки разів зміниться період коливань банки
з піском, якщо в результаті висипання піску повна
маса банки зменшиться у 2 рази? Банка підвішена:
а) на довгій нитці; б) на пружині (коливання верти-
кальні).
12.11. Визначте період коливань математичного маятника
завдовжки 1 м.
12.12. Визначте частоту коливань математичного маятника
завдовжки 4 м.
12.13. Визначтеперіод коливань пружинного маятника
масою 100 г, якщо жорсткість пружини дорівнює
40 Н/м.
69
12.14. Визначте частоту коливань пружинного маятника,
якщо жорсткість пружини дорівнює 160 Н/м, а маса
вантажу 1,6 кг.
12.15. Які період і частота коливань причепа масою 110 кг

на ресорах із загальною жорсткістю 12 кН/м?

 12.16. Космонавт узяв із собою на Місяць наручний механіч-
ний годинник і маятниковий годинник. Який із них
іде на Місяці так само, як на Землі?
 12.17. Якщо вночі сфотографувати лампочку, що розгойду-
ється, то при тривалій експозиції на фотографії буде
видно світлу смугу. Чому краї цієї смуги світліші,
ніж середина?
12.18. Період коливань першого математичного маятника на

40 % більший, ніж період коливань другого. У скіль-
ки разів перший маятник довший, ніж другий?
12.19. Яке відношення довжин двох математичних маятни-

ків, якщо за один і той самий час перший із них здій
снює 15, а другий — 27 коливань?
12.20. У каюті пасажирського судна встановлено годинник

з маятником. Скільки коливань здійснює маятник під
час переходу завдовжки 800 км, якщо середня шляхо-
ва швидкість судна дорівнює 20 км/год, а частота ко-
ливань маятника становить 1 Гц?
 12.21. Яке прискорення вільного падіння на планеті, якщо
за t = 20 с гайковий ключ, опущений на нитці довжи-
ною l = 2 м із люка космічного корабля, що «призем-
лився», здійснив n = 5 повних коливань?
12.22. Знайдіть жорсткість пружини, якщо підвішений на

ній вантаж масою 700 г здійснює 18 коливань за 21 с.
 12.23. Куди треба пересунути вантаж на стрижні маятнико-
вого годинника, якщо годинник поспішає?
70
 12.24. Як змінився хід маятникового годинника, коли його
перенесли взимку в неопалюване приміщення?
 12.25. Як змінився хід маятникового годинника, який при-
везли із Києва на наукову станцію в Антарктиді?
12.26. Яке відношення довжин двох математичних маятни-
ків, якщо один із них здійснює 31 коливання за той
самий час, за який інший здійснює 20 коливань?
12.27. Учень виготовив два пружинних маятники, викорис-
тавши для цього однакові пружини і вантажі одна-
кових розмірів. Він виявив, що алюмінієвий вантаж
здійснює 45 коливань за той самий час, за який ін-
ший вантаж здійснює 22 коливання. З чого може бути
виготовлений цей вантаж?
12.28. Коли до пружини підвісили вантаж, вона розтяглася
на 20 см. Вантаж відвели вниз і відпустили, спричи-
нивши коливання. Визначте їх період.
12.29. Тягарець, підвішений на нитці завдовжки 90 см, роз-
гойдують слабкими періодичними поштовхами. За
якої частоти поштовхів амплітуда коливань тягарця
буде найбільшою?
12.30. У вагоні поїзда підвішений маятник завдовжки 1 м.
Під час руху поїзда маятник розгойдується від по-
штовхів на стиках рейок. За якої швидкості руху по-
їзда маятник розгойдується особливо сильно, якщо
довжина рейок дорівнює 25 м?
 12.31. Коли в цеху встановили новий верстат, стала відчува-
тися сильна вібрація підлоги. Як можна усунути або
набагато зменшити цю вібрацію?

Вантаж масою 400 г здійснює коливання на пружині жор-
сткістю 160 Н/м. Амплітуда коливань дорівнює 5 см. Знайдіть
швидкість руху вантажу в той момент, коли він перебуває на
відстані 3 см від положення рівноваги.
71
m = 400 г = 0,4 кг Скористаємося законом збереження ме-
k = 160 Н/м ханічної енергії: механічна енергія сис-
A = 5 см = 0,05 м kx 2 mv 2
x = 3 см = 0,03 м теми W = + в будь-який момент
2 2
v —? дорівнює максимальній потенціальній
kA 2
енергії пружини W п max = (у момент
2
максимальної деформації пружини кіне-
тична енергія вантажу дорівнює нулю).
k (A 2 − x 2 )
Звідси отримуємо v = .
m
Н ⋅ м2 м2 м
Перевіримо одиниці: [v ] = = = .
м ⋅ кг с 2
с
Визначимо значення швидкості:
160 ⋅ (0, 052 − 0, 032 )
v= = 0,8 (м/с).
0, 4
Відповідь: v = 0,8 м/с.
 12.32. Як зміниться період коливань залізної кульки на нит-
ці, якщо трохи нижче положення рівноваги кульки
розмістити ввімкнений електромагніт?
12.33. Період коливань вантажу, підвішеного на гумовому
джгуті, дорівнює 1 с. Яким стане період коливань,
якщо джгут скласти навпіл?
12.34. На рисунку показаний біфілярний
маятник. Який період коливань
кульки, якщо вони відбуваються:
а) у площині рисунка; б) перпенди- 60°
кулярно до площини рисунка? Дов-
жина кожної з ниток дорівнює 1 м.
12.35. Кулька на нитці здійснює за якийсь
час 26 коливань. Якщо довжи-
ну нитки змінити на 5 см, кулька
здійснить за той самий час 24 коли-
вання. Яка довжина нитки?
72
12.36. Перший математичний маятник здійснив 24 коливан-
ня, а другий — 30 коливань за такий самий час. Ви-
значте довжину кожного з маятників, якщо один із
них на 18 см довший за іншого.
 12.37. Пружинний маятник здійснив за якийсь час 16 коли-
вань. Коли масу вантажу збільшили на 200 г, маят-
ник здійснив за той самий час 15 коливань. Визначте
початкову масу вантажу.
12.38. До пружини по черзі підвішують два вантажі. У пер-
шому випадку період коливань пружинного маятника
0,5 с, а в другому — 1,2 с. Яким буде період коливань,
якщо до тієї ж пружині підвісити обидва вантажі?
 12.39. Вантажу масою 900 г, що висить на пружині жорсткі-
стю 360 Н/м, надали поштовхом вертикальної швид-
кості 10 см/с. Визначте амплітуду коливань, що ви-
никли внаслідок поштовху.
12.40. Вантаж масою 400 г здійснює коливання на пружині
жорсткістю 160 Н/м. Амплітуда коливань дорівнює
5 см. Знайдіть найбільшу швидкість вантажу.
12.41. Кулька на нитці завдовжки 1 м здійснює коливання
з амплітудою 6 см. Яка максимальна швидкість куль-
ки? Коли кулька має таку швидкість?
13. Механічні хвилі. Звукові явища

 13.1. У багатьох фантастичних фільмах космічні бої супро-
воджуються жахливим гуркотом. Чи може він вини-
кати насправді?
 13.2. Чому розкоти грому тривають набагато довше, ніж
спалах блискавки?
13.3. Спостерігач почув звук артилерійського пострілу че-
рез 6 с після того, як побачив спалах. На якій відста-
ні від нього розташована гармата?
73
13.4. На якій відстані від стрімкої скелі перебуває людина,
якщо, плеснувши в долоні, вона через 1 с почула луну
від удару?
 13.5. Які хвилі (поздовжні або поперечні) виникають:
а) у струнах під час гри на гітарі; б) у повітряно-
му стовпі всередині сурми, коли музикант дує в сур-
му; в) на поверхні води, якщо вдарити по воді до-
лонею?
 13.6. Які з наведених властивостей характерні для попереч-
них хвиль: а) ці хвилі являють собою почергові стис-
нення та розрідження; б) ці хвилі не можуть поширю-
ватися в газах; в) коливання відбуваються перпенди-
кулярно до напряму поширення хвилі?
 13.7. Які з наведених властивостей характерні для поздов-
жніх хвиль: а) ці хвилі можуть поширюватися тіль-
ки в газах; б) частинки середовища під час коливань
зміщуються вздовж напряму поширення хвилі; в) ці
хвилі являють собою почергові стиснення та розрід
ження?
 13.8. Від чого залежить висота звуку? Наведіть приклади
високих і низьких звуків.
 13.9. Чим відрізняються музикальні звуки від шуму?

 13.10. Літак рухається з надзвуковою швидкістю. Чи чут-
ний у кабіні пілота звук роботи двигуна, що розташо-
ваний за кабіною?
 13.11. В одного з космонавтів, які перебувають у скафандрах
на поверхні Місяця, відмовив радіозв’язок. Чи може
цей космонавт перемовлятися з товаришами, що сто-
ять поруч? Якщо може, то як саме?
13.12. Яка швидкість морських хвиль, якщо вони підніма-

ють плавучий буй кожні 1,5 с, а відстань між гребеня-
ми сусідніх хвиль дорівнює 6 м?
74
13.13. Човен гойдається на хвилі з частотою 0,5 Гц. Яка
швидкість цієї хвилі, якщо відстань між сусідніми
гребенями дорівнює 3 м?
13.14. Спостережливий рибалка порахував, що за 25 с поп-
лавок на хвилях здійснив 50 коливань. Рибалка та-
кож помітив, що відстань між сусідніми впадинами
хвиль дорівнює 1,5 м. Визначте швидкість поширен-
ня хвиль на поверхні води.
 13.15. Підводний човен сплив на відстані 100 м від берега,
викликавши хвилі на поверхні води. Хвилі дійшли до
берега за 20 с, причому за наступні 15 с було 30 спле-
сків хвиль об берег. Яка відстань між гребенями су-
сідніх хвиль?
13.16. Яка швидкість звуку в матеріалі, у якому звукові
хвилі з частотою 900 Гц мають довжину хвилі 5 м?
13.17. Камертон є джерелом звукових хвиль із частотою
440 Гц. Яка довжина цих звукових хвиль у повітрі?
у склі?
13.18. Яка довжина звукової хвилі з частотою 300 Гц у пові-
трі? у воді?
13.19. Довжина звукових хвиль, що випромінюються скрип-
кою, може змінюватися від 23 мм до 1,3 м. Який діа-
пазон частот скрипки?
 13.20. Чому під час польоту жук утворює звук, а метелик —
ні?
 13.21. Хто частіше змахує крилами в польоті: джміль чи ко-
мар? Поясніть свою відповідь.
 13.22. Для чого басові струни гітар обплітають дротом?
 13.23. Чому на відкритому повітрі голос людини, що стоїть

за десяток кроків від вас, чутний гірше, ніж у помеш-
канні?
 13.24. Чому музика та голоси співаків по-різному звучать
у порожній залі й у залі, заповненій публікою?
75
 13.25. Яка роль «ящика» під камертоном? роль корпусу
скрипки або гітари?
 13.26. Механічна хвиля викликає коливання певної точки A
середовища. Чи обов’язково ці коливання посилять-
ся, якщо в точку A приходитиме ще одна хвиля?
 13.27. Вікно в кімнаті ледь-ледь відчинене. Завдяки якому
явищу вуличний шум добре чути в будь-якій точці
кімнати?
 13.28. Чи можна отримати музикальний звук накладанням
кількох шумів? А шум — накладанням кількох музи-
кальних звуків?

 13.29. Скло проводить звукові хвилі значно краще, ніж по-
вітря. Чому ж, зачиняючи вікно, ми набагато посла-
блюємо вуличний шум, що потрапляє в кімнату?
 13.30. Чи обов’язково більш гучному звуку відповідає біль-
ша амплітуда звукової хвилі?
 13.31. Якщо вдарити молотком по однім кінці довгої стале-
вої труби, то біля іншого кінця буде чутний подвійний
удар. Чому?
 13.32. Чому у твердих тілах можуть поширюватися як попе-
речні, так і поздовжні хвилі?
 13.33. Чому такі матеріали, як цегла та вата, мають водно-
час гарні звуко- та теплоізоляційні властивості?
 13.34. На рисунку показана поперечна хвиля, що біжить по
натягнутій нитці. Як напрямлені швидкості точок A,
B, C, D?
 13.35. У який бік рухається показана на рисунку хвиля?
D
А C А
vA
B
76
 13.36. Як змінюються частота та довжина хвилі звуку під
час переходу з повітря у воду?
13.37. Кажан за допомогою свого «звуколокатора» вимірює
в темноті відстань до предметів із точністю до 5 мм.
З якою точністю він «вимірює» час між випроміню-
ванням і прийомом ультразвукового сигналу?
13.38. Літак рухається горизонтально з постійною швид-
кістю. Коли спостерігач чує, що літак перебуває над
ним, він бачить літак під кутом 60° до горизонту.
Яка швидкість руху літака?
 13.39. Чому показаний на рисунку камертон дуже тихо зву-
чатиме взимку на відкритому повітрі?
Задачі для допитливих

13.40. Артилерист почув звук розриву снаряда, випущеного
під кутом 45° до горизонту, через 2 хв 30 с після по-
стрілу. Яка була початкова швидкість снаряда?
13.41. В океані на невеликій глибині здійснено вибух. Гідро-
акустики корабля, що перебуває на відстані 2,25 км
від місця вибуху, зафіксували два звукові сигнали,
другий через 1 с після першого. Яка глибина океану
в цьому районі?

1. Коливання називають вільними, якщо:
А вони відбуваються під дією внутрішніх сил у системі
Б їх амплітуда достатньо мала
В вони відбуваються під дією зовнішніх сил
Г ці коливання не загасають
77
2. Період коливань вантажу масою 300 г на пружині з жорсткі-
стю 150 Н/м приблизно дорівнює:
А 0,14 с Б 0,28 с В 0,42 с Г 0,56 с
3. Коливання описано формулою x = 0,25 cos 40πt (значення всіх
величин подано в СІ). Амплітуда та частота цього коливання
відповідно дорівнюють:
А 0,25 м і 40π Гц В 40 см і 40 Гц
Б 10π м і 80 Гц Г 0,25 м і 20 Гц
4. Маленький тягарець коливається на нитці завдовжки 1 м.
Кількість його коливань протягом 1 хв становить приблизно:
А 15 Б 30 В 45 Г 60
5. Частота звукової хвилі становить 250 Гц. У середовищі, де
швидкість звуку дорівнює 5 км/с, довжина цієї хвилі ста
новить:
А 2 м Б 5 м В 20 м Г 50 м
6. На рисунку схематично показано поширення поперечної
хвилі по натягнутому шнуру (стрілка вказує напрям поши-
рення хвилі). Виберіть правильне твердження щодо швид-

костей v A і v B руху точок шнура A і B в показаний момент.
A
B x

А vA напрямлена вниз, v B дорівнює нулю.

Б vA дорівнює нулю, v B напрямлена вниз.

В vA напрямлена вгору, v B дорівнює нулю.

Г vA дорівнює нулю, v B напрямлена вгору.
14. Елементи спеціальної теорії

відносності*
 14.1. Чи залежить від вибору інерціальної системи відліку:
а) швидкість руху тіла; б) швидкість світла у вакуумі?
* У задачах на спеціальну теорію відносності позначення c відповідає
швидкості світла у вакуумі.
78
 14.2. Дві події в деякій інерціальній системі відліку відбу-
ваються в одній точці одночасно. Чи будуть ці події
одночасними в іншій інерціальній системі відліку?
 14.3. На ракеті, швидкість якої відносно Землі дорівнює
0,9c , увімкнули прожектор. Яка швидкість поширен-
ня світла відносно Землі, якщо промінь прожектора
спрямований: а) у напрямі руху ракети; б) у проти-
лежний бік?
14.4. Визначте енергію спокою 1 г будь-якої речовини.
14.5. На скільки збільшилася маса тіла, яке отримало кіль-

кість теплоти 900 ГДж?

За якої швидкості руху частинки її кінетична енергія ста-
новить 25 % від енергії спокою?
W к = 0,25W 0 Кінетична енергія дорівнює різниці енер-
c = 3 ⋅108 м/с mc 2
гії рухомої частинки W = та
v —? v2
1−
c2
енергії спокою W 0 = mc 2 .
Отже, W = W 0 + W к = 1,25W 0 .
v2
Звідси отримуємо 1− 2
= 0,8 і v = 0,6c = 1,8 ⋅108 м/с.
c
8
Відповідь: v = 1,8 ⋅10 м/с.
 14.6. Чи однакові значення довжини, швидкості та приско-
рення тіла у двох різних інерціальних системах від
ліку?
14.7. З ракети, швидкість якої відносно Землі дорівнює
0,9c , випустили вперед та назад снаряди зі швидкі-
стю 0,5c відносно ракети. Яка швидкість снарядів
відносно Землі?
79
14.8. Дві частинки віддаляються від спостерігача зі
видкостями 0,7c у протилежних напрямах. Яка
ш
швидкість однієї частинки відносно іншої?
14.9. Дві частинки віддаляються від спостерігача зі швид-

костями 0,6c і 0,8c у протилежних напрямах. Яка
швидкість однієї частинки відносно іншої?
14.10. Дві частинки рухаються відносно спостерігача в одно-

му напрямі зі швидкостями 0,6c і 0,8c . Яка швид-
кість однієї частинки відносно іншої?
14.11. Знайдіть повну енергію космічного апарата масою

10 т, що рухається зі швидкістю 0,9c .
14.12. Повна енергія тіла в 1,5 разу перевищує енергію спо-

кою цього тіла. У скільки разів кінетична енергія тіла
відрізняється від енергії спокою?
14.13. Знайдіть кінетичну енергію космічного апарата ма-

сою 10 т, що рухається зі швидкістю 0,9c .
14.14. За якої швидкості руху кінетична енергія тіла в 3 рази

перевищує енергію спокою?
14.15. За якої швидкості руху кінетична енергія тіла стано-

вить 10 % від його енергії спокою?
14.16. На скільки змінюється маса 10 кг води під час охоло-

дження від 100 до 0 °C?
14.17. На скільки змінюється маса 1 кг льоду під час плав-

лення? Чи можна виміряти таку зміну експеримен-
тально?
14.18. На скільки змінюється маса пружини з жорсткістю

5 кН/м під час стискання на 10 см?
14.19. Унаслідок ядерної реакції маса речовини зменшуєть-

ся на 0,1%. Яка енергія виділяється в результаті ви-
користання 1 г ядерного палива?
80
14.20. Частинка рухається зі швидкістю 0, 04c . У скільки
разів збільшиться її кінетична енергія, якщо швид-
кість руху збільшиться: а) у 2 рази; б) у 20 разів?
14.21. Маса протона перевищує масу електрона в 1836 разів.

За якої швидкості руху кінетична енергія протона до-
рівнює: а) енергії спокою протона; б) енергії спокою
електрона?
14.22. Маса графіту в крапці, поставленій олівцем на папе-

рі, дорівнює 1,5 мкг. Обчисліть енергію спокою цього
графіту. Скільки часу могла б горіти електрична лам-
па потужністю 15 Вт за рахунок такої енергії?
14.23. Сонячна стала дорівнює 1,36 кВт/м2. Це означає, що

через 1 м2 поверхні, розташованої поблизу верхньої
межі атмосфери Землі перпендикулярно до соняч-
них променів, щосекунди проходить випромінюван-
ня з енергією 1,36 кДж. На яку величину щосекунди
зменшується маса Сонця внаслідок випромінювання?
Скористайтеся наведеними в Додатку довідковими да-
ними.
15. Основні положення МКТ

 15.1. Чим відрізняється розташування молекул у твердих,
рідких і газоподібних тілах?
 15.2. Чим відрізняється характер руху молекул у твердих,

рідких і газоподібних тілах?
 15.3. Чим пояснюється явище дифузії? Чому дифузія в га-

зах відбувається набагато швидше, ніж у рідинах?
 15.4. Чому водень і гелій здатні «зникати» навіть з герме-

тично закритих посудин?
81
15.5. Скільки молекул у 3 моль кисню? у 5 моль води?
у 10 моль метану?
15.6. Визначте молярні маси Гелію, Купруму, Меркурію,

Урану.

Під час виготовлення астрономічного дзеркала на поверх-
ню площею S = 1 м2 напилили срібло масою m = 0,3 г. Оцініть
розмір d атомів Аргентуму, якщо напилено N = 100 шарів
атомів.
Розв’язання. Уважатимемо, що товщина шару срібла h = Nd .
Об’єм цього шару V = Sh = SNd , а його маса m = ρV = N ρSd (тут
m
ρ — густина срібла). Звідси d = .
N ρS
кг ⋅ м 3
Перевіримо одиниці величин: [d ] = = м.
кг ⋅ м 2
3 ⋅ 10 −4
Підставимо числові значення: d = = 2,9 ⋅10 −10 (м).
100 ⋅ 10 500 ⋅ 1
Відповідь: d = 0,29 нм.
 15.7. Чому запах тільки-но пролитих парфумів відчу-

вається в іншому кінці кімнати тільки через кіль-
ка хвилин, хоча швидкість руху молекул за кімнат-
ної температури становить кілька сотень метрів у се-
кунду?
 15.8. Якщо не працює вентиляція, дрібний деревний пил

у столярному цеху годинами «висить» у повітрі навіть
після вимикання деревообробних верстатів. Чому?
 15.9. Дві скляні пластинки важко відірвати одну від од-

ної, якщо між ними є трохи води. Якщо ж пластинки
сухі, то вони легко відокремлюються одна від одної.
Чому?
82
 15.10. Чому полірування поверхонь, на яких відбувається
тертя, може спричинити не зменшення тертя, а на-
впаки, його збільшення?
15.11. Яка товщина плівки гасу на поверхні води, якщо

гас масою 1,6 г утворив пляму площею 200 м2? Який
висновок можна звідси зробити про розміри мо-
лекул?
15.12. Які молярні маси кухонної солі NaCl, купрум(ІІ) суль-

фату CuSO 4 , амоніаку NH 3 ?
15.13. Яка маса 25 моль кисню?
15.14. Визначте масу 40 моль вуглекислого газу CO 2 .
15.15. Яка маса атома Літію? атома Ауруму?
(
15.16. Чому дорівнює маса молекули метану CH 4 ? )
15.17. Визначте масу молекули чадного газу (CO).
 15.18. Для дифузійного зварювання деталі притискають

одну до одної, нагрівають до певної температури та
витримують якийсь час (дифузійне зварювання доз-
воляє міцно з’єднувати деталі з різних металів і на-
віть металеві деталі з керамічними). Яку (приблизно)
температуру слід підтримувати під час такого зварю
вання?
15.19. У скільки разів змінилася б кількість речовини в бало-

ні, якби в результаті електричного розряду кисень O 2 ,
що міститься в балоні, перетворився на озон O 3 ?
15.20. Скільки молекул міститься в 1 г вуглекислого газу

(CO2 ) ?
15.21. Скільки молекул міститься в 5 г водню H 2 ? ( )
15.22. Скільки йонів Натрію міститься в пачці кухонної солі
(NaCl) масою 500 г?
83
15.23. Через мікроскопічні щілини з балона зі стисненим
повітрям* щосекунди вилітають 5 млрд молекул.
За який час маса балона з повітрям зменшиться на
1 мг?
15.24. Яка кількість речовини міститься в 39 г заліза?
15.25. Яка кількість речовини (SiO2 ) у піщинці масою

20 мг?
15.26. Визначте кількість речовини у воді масою 1,5 кг.
15.27. Де більше атомів Оксигену: в 10 моль води чи в 5 моль

кисню O 2 ? У скільки разів?
15.28. Де більше молекул: у 5 г водню H 2 чи в 10 г води?
У скільки разів більше?
 15.29. Визначте об’єм алюмінієвої деталі, що містить 4 моль
речовини.
15.30. Чи помістяться в трилітровій банці 50 моль ртуті?
18
15.31. У якому об’ємі води міститься 10 молекул (вода пе-
ребуває в рідкому стані)?
15.32. Де більше молекул: у склянці води чи в повітрі все-
редині «порожньої» діжки? Об’єм склянки дорівнює
200 см3, об’єм діжки — 0,4 м3. Повітря перебуває за
нормальних умов, його густина дорівнює 1,29 кг/м3.
15.33. За якого об’єму спортивної зали кількість молекул
у повітрі в цій залі в 100 разів перевищує кількість
атомів у залізній штанзі масою 100 кг? Густина по-
вітря в залі за температури 20 °С дорівнює 1,2 кг/м3.
15.34. Порівняйте кількість речовини у двох суцільних
кубиках однакового об’єму: мідному й алюмінієвому.
15.35. У якій із крапель — води чи ртуті — кількість ре-
човини більша? У скільки разів? Розгляньте випад-
ки, коли краплі мають: а) однакові маси; б) однакові
об’єми.
* Тут і надалі вважайте повітря газом з молярною масою 0,029 кг/моль.
84
15.36. У гальванічній ванні корпуси годинників покрива-
ють шаром золота завтовшки 24 мкм. Скільки атомів
Ауруму в покритті, якщо площа поверхні корпуса го-
динника дорівнює 10 см2?
15.37. На виріб, площа поверхні якого дорівнює 50 см2, на-
несли шар хрому завтовшки 8 мкм. Скільки атомів
Хрому містить покриття?
15.38. Під час нікелювання виробу його покривають шаром
нікелю завтовшки 4,5 мкм. Скільки атомів Нікелю
містить покриття, якщо площа поверхні виробу дорів-
нює 400 см2?

15.39. В озеро із середньою глибиною 7,5 м і площею
16 км2 кинули кристалик кухонної солі NaCl масою
20 мг. Через дуже тривалий час з озера зачерпнули
склянку води об’ємом 200 см3. Скільки йонів натрію
з кинутого кристалика виявилось у цій склянці?
15.40. Вода масою 25 г, що перебувала в блюдці, повністю
випарувалася за 3 доби. Скільки молекул води в се-
редньому залишало її поверхню щосекунди?
15.41. У науково-фантастичних творах є згадки про надміц-
ну надтонку нитку завтовшки в один атом. Якою
була б довжина такої нитки масою 20 г, виготовленої
з вуглецю? Порівняйте цю довжину з відстанню від
Землі до Сонця. Уважайте атом Карбону кулькою ра-
діусом 7,7 ⋅10 −10 м.
16. Ідеальний газ. Температура

16.1. Виразіть у кельвінах значення температури: 27 °C,
–23 °C, 370 °C.
16.2. Виразіть у градусах Цельсія значення температури:
23 К, 93 К, 753 К.
85
16.3. Скориставшись довідковою таблицею в Додатку, ви-
значте температуру плавлення свинцю за шкалою
Кельвіна.
16.4. Температура в кімнаті збільшилася на 10 °C. На скіль-
ки збільшилася температура за шкалою Кельвіна?
 16.5. Чому під час виготовлення ламп розжарення їх бало-
ни заповнюють газом під тиском, значно меншим від
атмосферного?
16.6. На скільки відсотків збільшився тиск газу в закрито-
му балоні, що внесли з вулиці в кімнату? Температу-
ра зовнішнього повітря дорівнює –23 °C, температура
в кімнаті 17 °C.
16.7. Тиск газу в балоні за температури 27 °C дорівнює
240 кПа. Яким стане тиск після нагрівання газу на
100 °C? охолодження на 50 °C?
16.8. Балони електричних ламп розжарення заповнюють
азотом за тиску 50,7 кПа і температури 17 °C. Яким
стане тиск у лампі в момент, коли після вмикання
температура газу сягне 630 К?
16.9. За температури –23 °C газ займає об’єм 60 л. Яким
буде об’єм газу за температури 127 °C? Тиск газу не
змінився.
16.10. Об’єм повітря за нормальних умов 60 л. Яким стане
тиск повітря, якщо його об’єм за сталої температури
зменшити до 10 л?
16.11. Об’єм повітря в гумовій кульці дорівнює 9 л. Яким
має стати об’єм повітря, щоб його тиск збільшився від
100 до 150 кПа? Температуру вважайте сталою.
16.12. Тиск повітря в балоні ємністю 10 л дорівнює 1,5 МПа.
Яким стане тиск, якщо відкрити кран, що з’єднує цей
балон з іншим балоном ємністю 40 л, в якому повітря
немає? Температура газу не змінюється.
 16.13. Повітря, яким ми дихаємо, складається головним чи-
ном з кисню й азоту. Молекули якого з цих газів ма-
86
ють: а) більшу середню кінетичну енергію; б) більшу
середню квадратичну швидкість?
16.14. Визначте середню кінетичну енергію поступального

руху молекул за температури 27 °C.

Спливаюча зі дна озера бульбашка повітря поблизу поверх-
ні води має діаметр D = 2 мм. На якій глибині h діаметр буль-
башки d був 1,5 мм? Зміну температури води з глибиною не
враховуйте.
Розв’язання. Повітря всередині бульбашки зазнало ізотер-
мічного розширення. Отже, його початкові та кінцеві параметри
пов’язані рівнянням p 1V1 = p 2V 2 . Напишемо це рівняння у ви-
p 2V 2
гляді p 1 = і врахуємо, що тиск всередині рідини дорівнює
V1
сумі атмосферного та тиску стовпа рідини: p 1 = p атм + ρgh . Кін-
цевий тиск повітря в бульбашці практично дорівнює атмосфер-
ному: p 2 = p атм . Об’єм бульбашки пропорційний кубу її діаметра,
V2 D3
тобто = .
V1 d3
p атм   D  
3
Із наведених рівнянь отримуємо h =    − 1 .
ρg  d 
Перевіримо одиниці величин:
3
Па ⋅ м 3 ⋅ с 2  мм  Н ⋅ с2
[h] =   = = м.
кг ⋅ м мм кг
105  2 3 
Підставимо числові значення: h =   − 1 = 14 (м).
103 ⋅ 10   1,5  
Відповідь: h = 14 м.
16.15. Об’єм газу за температури 37 °C і тиску 1,5 МПа до-

рівнює 10 л. Який об’єм цієї маси газу за нормальних
умов?
16.16. Унаслідок стискання повітря в циліндрі дизельного

двигуна об’єм повітря зменшується в 15 разів, а тем-
пература підвищується від 47 °C до 620 °C. Визначте
87
тиск повітря наприкінці стискання, якщо початковий
тиск дорівнював 100 кПа.
16.17. Газ за тиску 610 кПа і температури 300 К займає об’єм
440 л. Визначте об’єм тієї самої маси газу за темпера-
тури –23 °C і тиску 450 кПа.
16.18. Об’єм газу за тиску 720 кПа і температури 288 К до-
рівнює 0,9 м3. За якої температури об’єм тієї самої
маси газу буде 2,4 м3, якщо тиск стане 225 кПа?
16.19. Яка кількість речовини в газі, якщо за температури
–13 °C і тиску 500 кПа об’єм газу дорівнює 30 л?
16.20. Який тиск повинен витримувати газовий балон ємні-
стю 50 л, щоб за температури 25 °C у ньому можна
було зберігати 2 кг метану (CH 4 ) ?
 16.21. Космічний корабель, стартувавши із Землі, вийшов
на навколоземну орбіту. Як змінився тиск повітря
в герметично закритому відсіку? Температура у відсі-
ку не змінилася.
 16.22. Чому балон із будь-яким стисненим газом становить
велику небезпеку в разі пожежі?
16.23. Об’єм газу зменшили в 1,5 разу, у результаті чого аб-
солютна температура збільшилася на 20 %, а тиск —
на 320 кПа. Яким був початковий тиск газу?
16.24. Після збільшення абсолютної температури в 1,2 разу
об’єм газу збільшився на 0,6 л за постійного тиску.
Знайдіть початковий об’єм газу.
16.25. Після підвищення температури на 9 К тиск газу в за-
критому балоні збільшився на 3 %. Якою була почат-
кова температура?
16.26. Після збільшення абсолютної температури в 1,3 разу
тиск газу в закритому балоні збільшився на 150 кПа.
Яким був початковий тиск у балоні?
16.27. Коли літнє сонце нагріло балон із газом на 15 К, по-
казання манометра на балоні збільшилися від 19
до 20 атм. Якою була початкова температура газу
88
в балоні? Уважайте, що манометр показує надлишко-
вий над атмосферним тиск.
16.28. Під час ізотермічного стискання об’єм газу зменшив-

ся на 5 л, а тиск збільшився в 3 рази. Яким був почат-
ковий об’єм газу?
16.29. Під час ізотермічного стискання повітря в циліндрі

його об’єм зменшився втричі, а тиск збільшився на
460 кПа. Яким був початковий тиск газу?
 16.30. Два балони, що мають об’єми 6 і 14 л, містять гази за

однакової температури та тисків відповідно 8 і 5 МПа.
Балони з’єднано трубкою з краном. Який тиск устано-
виться в балонах, якщо відкрити кран? Температура
не змінюється, гази в хімічну реакцію не вступають.
 16.31. Під час надування щік і тиск, і об’єм повітря в роті

зростають, а температура залишається незмінною. Чи
не суперечить це рівнянню Клапейрона?
16.32. Чи змінювався тиск газу, що міститься в непроникній

еластичній оболонці, якщо під час нагрівання газу від
250 до 500 К його об’єм зріс в 1,5 разу?
16.33. Чи змінювалася температура газу під час стискання,

якщо внаслідок зменшення об’єму у 2 рази тиск зріс
від 120 до 260 кПа?
16.34. Тиск у балоні з газом за температури 27 °C дорівню-

вав 6 атм. Коли балон винесли на вулицю, де темпера-
тура дорівнює –23 °C, тиск зменшився до 4,6 атм. Чи
не відбувся за цей час витік газу з балона?
16.35. Газ міститься в сталевому балоні. Чи є тріщини в ба-

лоні, якщо під час нагрівання від 250 до 300 К тиск
у балоні змінюється від 320 до 350 кПа?
16.36. Компресор нагнітає повітря в резервуар ємністю 50 л,

захоплюючи за кожний цикл роботи об’єм повітря
2 л. Початковий тиск у резервуарі дорівнює атмо
сферному. Який тиск установиться в резервуарі після
89
100 циклів роботи компресора? Уважайте, що темпе-
ратура повітря під час стискання не змінюється.
 16.37. Поршнєвим повітряним насосом об’ємом V = 2 л від-
качують повітря з балона об’ємом V 0 = 50 л. Який
тиск у балоні після N = 100 коливань поршня насоса,
якщо початковий тиск дорівнює атмосферному? Тем-
пературу можна вважати незмінною.
16.38. На рисунку зображено дві ізобари для тієї самої маси
газу. Порівняйте тиски p 1 і p 2 .
16.39. На рисунку зображено дві ізохори для тієї самої маси
газу. Порівняйте об’єми V1 і V 2 .
V p
2 1
2
1
O T O T

16.40. На рисунку зображено дві ізотерми для тієї самої маси
газу. Порівняйте температури T1 і T2 .
16.41. Порівняйте об’єм даної маси газу в станах 1 і 2 (див.
рисунок).
p p
2
1
2
O V O T

90
16.42. Порівняйте об’єм даної маси ідеального газу в ста-
нах 1 і 2 (див. рисунок).
p
1
O T
 16.43. Побудуйте графіки процесу, що відбувається з ідеаль-

ним газом (див. рисунок), у координатах V, T і p, V.
Маса газу незмінна.
16.44. Побудуйте графіки процесу, що відбувається з ідеаль-

ним газом (див. рисунок), у координатах p, V і p, T.
Маса газу незмінна.
16.45. Побудуйте графіки процесу, що відбувається з ідеаль-

ним газом (див. рисунок), у координатах p, T і V, T.
Маса газу незмінна. Ділянка графіка 3–4 відповідає
ізотермічному процесу.
p V p
1 1 2 2 3
4 3
3 2
1 4
O T O T O V
До задачі 16.43 До задачі 16.44 До задачі 16.45
16.46. Яка маса повітря, що займає об’єм 250 л за темпера-

тури 288 К і тиску 150 кПа?
16.47. На скільки зміниться маса повітря в кімнаті, якщо

в результаті несправності опалювальної системи тем-
пература в кімнаті понизиться від 20 до 7 °C? Об’єм
кімнати дорівнює 60 м3.
91
16.48. У скільки разів відрізняється за однакових умов гус-
тина вуглекислого газу (CO 2 ) від густини азоту (N 2 ) ?
16.49. Знайдіть густину атмосфери Юпітера на тому рівні, де

тиск дорівнює 100 кПа. Вважайте, що атмосфера ціл-
ком складається з водню (H 2 ) , а її температура 150 К.
 16.50. Визначте тиск вуглекислого газу, якщо в балоні ємні-

стю V = 40 л міститься N = 5 ⋅1024 молекул, а се-
редня квадратична швидкість молекул становить
v кв = 400 м/с.
16.51. Знайдіть середню квадратичну швидкість молекул

кисню за нормальних умов.
16.52. За якої температури середня квадратична швидкість

атомів Гелію дорівнює 1,3 км/с?
16.53. Температура повітря дорівнює –13 °C. До якої тем-

ператури треба його нагріти, щоб середня кінетична
енергія поступального руху молекул збільшилася на
15 %? в 1,5 разу?
16.54. Чому дорівнює тиск газу, якщо його густина 2 кг/м3,

а середня квадратична швидкість його молекул
600 м/с?
16.55. Молекули якого газу за температури 20 °C мають се-

редню квадратичну швидкість 510 м/с?
16.56. У скільки разів відрізняються середні квадратичні

швидкості молекул кисню й азоту у вашій кімнаті?
16.57. Яка концентрація молекул у повітрі за нормальних

умов?
16.58. Одну з двох однакових посудин заповнено сухим по-

вітрям, а іншу — вологим, яке містить водяну пару.
Температури й тиски в обох посудинах однакові. Яка
з них легша?
92
16.59. Перевернену відкриту колбу нагріли, закрили кор-

ком й опустили у відро з водою. Коли корок вийня-
ли, вода заповнила 25 % об’єму колби. До якої тем-
ператури було нагріто колбу, якщо температура води
у відрі 20 °C?
16.60. Щоб підводний човен сплив, потрібно за допомогою

стисненого повітря витиснути з баластових цистерн
1 т морської води. З якої найбільшої глибини може
спливати човен, маючи в запасі шість балонів стис-
неного повітря об’ємом по 30 л? Тиск стисненого по-
вітря дорівнює 7 МПа, а густина морської води —
1030 кг/м3.
 16.61. Щоб повітряна куля могла підняти Вінні Пуха, об’єм

кулі має бути не менше V = 25 м3. Яка маса m Вінні
Пуха, якщо повітряну кулю наповнено повітрям за
температури t1 = 30 ° C , а температура зовнішнього
повітря t 0 = 7 °C ? Тиск повітря всередині кулі вва-
жайте рівним атмосферному; масою оболонки пові-
тряної кулі можна знехтувати.
16.62. У скільки разів зміниться підіймальна сила повітря-

ної кулі, якщо гелій, що її наповняє, замінити вод-
нем? Вагою оболонки кулі можна знехтувати.
16.63. Горизонтальний циліндр завдовжки 20 см розділе-

ний закріпленим тонким поршнем навпіл. Ліворуч
від поршня тиск газу дорівнює 400 кПа, праворуч —
100 кПа. Куди і на скільки посунеться поршень, якщо
його відпустити?
 16.64. Унаслідок підвищення абсолютної температури азоту

у 2 рази кожна друга молекула дисоціювала на атоми.
У скільки разів змінився тиск газу?
16.65. У досліді Штерна прилад обертається з частотою

40 с −1 , радіуси внутрішнього та зовнішнього цилін-
дрів дорівнюють відповідно 2 і 20 см. На якій відстані
93
один від одного осядуть на зовнішньому циліндрі ато-
ми Аргентуму, що мають швидкості 200 і 300 м/с?
16.66. У досліді Штерна (див. попередню задачу) зсув «сере-

дини» смужки срібла склав 17 мм. Оцініть температу-
ру платинової нитки розжарення.
 16.67. Визначте середню квадратичну швидкість броунів-

ської частинки за температури 20 °C. Броунівську
частинку розглядайте як кульку радіусом 3 мкм, гус-
тина якої дорівнює густині води.
1. Броунівський рух — це:

А хаотичний рух молекул
Б хаотичний рух завислих у рідині або газі частинок
В хаотичний рух атомів усередині молекул
Г хаотичне перемішування рідин
2. Кількість речовини в 3 м3 газу за тиску 831 кПа та темпера-

тури 27 °С становить:
А 100 моль Б 900 моль В 1000 моль Г 9000 моль
3. Для ідеального газу даної маси добуток тиску на об’єм є ста-

лим під час:
А ізобарного процесу В ізохорного процесу
Б ізотермічного процесу Г будь-якого процесу
4. Середня кінетична енергія атомів Аргону за температури

127 °С дорівнює:
А 5,5 ⋅10 −23 Дж В 5,5 ⋅ 10
−21
Дж
−23 −21
Б 8,3 ⋅ 10 Дж Г 8,3 ⋅10 Дж
5. Унаслідок нагрівання на 14 °С тиск газу в герметично за-

критому балоні збільшився на 5 %. Початкова температура
газу дорівнювала:
А –7 °С Б 7 °С В 28 °С Г 280 °С
94
6. На рисунку наведено графік процесу з ідеальним газом сталої
маси в координатах p, T. Графік цього процесу в координа-
тах p, V має вигляд:
p 1 p 1 p p 2 1
1
p 2 1 2
3 3 2 2 3 3 3
O V O V O V O V
O T А Б В Г
17. Фазові переходи. Насичена пара.

Вологість повітря

 17.1. Що спільного між процесами випаровування та ки-
піння? У чому відмінність між ними?
 17.2. Чим насичена пара відрізняється від ненасиченої?
 17.3. Якщо закрити банку кришкою, то рівень води в ній не

знижуватиметься. Чи означає це, що кришка «зупи-
няє» випаровування води?
 17.4. Чому рідина під час випаровування охолоджується?
 17.5. Чому спеку легше переносити, коли повітря сухе, а не

вологе?
 17.6. Яке значення має для організму виділення поту?
 17.7. Температура повітря в спекотний літній день помітно

вища, ніж температура води в морі. Чому ж вам хо-
лодно, коли ви виходите з води після купання?
 17.8. Чому температура води, що довго перебувала у від-
критій склянці, трохи нижча від температури повітря
в кімнаті?
 17.9. Якщо дути на гарячий чай, він швидше охолоне.
Чому?
95
 17.10. Чому мокра білизна на вітру сохне швидше?
 17.11. У закритій посудині над водою міститься водяна пара.

Що більше: внутрішня енергія 1 г води чи внутрішня
енергія 1 г пари?
17.12. Яка кількість теплоти потрібна, щоб випарити 20 г

води, узятої за температури 100 °С?
17.13. Господарка забула зняти з плити посудину з водою,

що вже закипіла. Википіла вода масою 0,5 кг. Яку
кількість теплоти отримала вода?
17.14. Яка кількість теплоти виділяється в результаті кон-

денсації 50 г водяної пари за температури 100 °С?
17.15. У водяної пари за нормального атмосферного тиску

та температури 100 °С відібрали кількість теплоти
690 кДж. Яка маса води утворилася в результаті кон-
денсації пари?
17.16. Визначте відносну вологість повітря, якщо тиск во-

дяної пари в повітрі за температури 19 °С дорівнює
1,1 кПа.
17.17. Яка відносна вологість повітря, якщо тиск водяної

пари в повітрі за температури 25 °С дорівнює 2,4 кПа?
17.18. Парціальний тиск водяної пари в повітрі за темпера-

тури 20 °C дорівнює 1,4 кПа. Визначте відносну воло-
гість повітря.
17.19. Визначте тиск водяної пари в повітрі за температури

18 °С, якщо відносна вологість повітря дорівнює 40 %.
17.20. Відносна вологість повітря за температури 20 °С до-

рівнює 70 %. Визначте тиск водяної пари в повітрі.
17.21. Яка відносна вологість повітря за температури 6 °C,

якщо тиск водяної пари в повітрі дорівнює 620 Па?
 17.22. Обидва термометри психрометра показують однакову
температуру. Яка відносна вологість повітря?
96
 17.23. Що відбувалося б навесні, якби значення питомої те-
плоти плавлення льоду було набагато меншим?
17.24. Кухоль з водою плаває в каструлі з водою, що стоїть
на вогні. Чи закипить вода в кухолі?
 17.25. Одну склянку доверху заповнено гарячим чаєм, а дру-
гу — гарячим жирним бульйоном за такої самої тем-
ператури. Яка з рідин остигає швидше? Чому?
 17.26. У людини, яка ввійшла в тепле приміщення з морозу,
запотівають окуляри. Чому?
17.27. Калориметр містить воду масою 500 г, температура
якої 20 °C. Скільки пари з температурою 100 °C по-
трібно впустити в калориметр, щоб підвищити темпе-
ратуру до 40 °C?
17.28. У калориметрі міститься вода масою 300 г, темпера-
тура якої 30 °C. Скільки пари, що має температуру
100 °C, потрібно впустити в калориметр, щоб підви-
щити температуру до 60 °C?
 17.29. Повітря в закритій посудині містить ненасичену водя-
ну пару. Як змінюватиметься відносна вологість пові-
тря під час нагрівання посудини?
17.30. У повітрі об’ємом 6 м3 за температури 19 °C містить-
ся 50 г водяної пари. Визначте відносну вологість по-
вітря.
17.31. Визначте відносну вологість повітря, у 10 л якого за
температури 30 °C міститься 0,2 г водяної пари.
17.32. Скільки води треба випарувати, щоб відносна воло-
гість повітря в кімнаті підвищилася від 25 до 65 %?
Об’єм кімнати 60 м3, температура повітря 20 °C.
17.33. У 10 л повітря за температури 30 °C міститься 0,2 г
водяної пари. Яка кількість пари сконденсується,
якщо за постійної температури зменшити об’єм пові-
тря вдвічі?
97
17.34. У закритій посудині міститься вода за температу-
ри 20 °C. Скільки води випарується, якщо відкрити
кран, що з’єднує цю посудину з порожнім балоном
об’ємом 50 л?
17.35. Визначте густину водяної пари, якщо її парціальний

тиск дорівнює 10 кПа, а температура повітря 50 °С.
 17.36. Визначте відносну вологість повітря за температури
t = 20° C, якщо точка роси становить t р = 15 °C .
17.37. У закритій посудині об’ємом 2 л міститься водяна

пара масою 12 мг. До якої температури треба остуди-
ти посудину, щоб у ній випала роса?
17.38. Чи випаде роса після охолодження повітря до 10 °C,

якщо за температури 18 °C відносна вологість повітря
дорівнює 65 %?
17.39. Відносна вологість повітря в приміщенні за темпера-

тури 25 °C дорівнювала 70 %. Визначте масу роси, що
випала з 1 м3 повітря після зниження температури до
16 °C.
 17.40. Протягом дня показання сухого термометра психро-
метра не змінювалися, а показання вологого термо-
метра зменшувалися. Як змінювалася відносна воло-
гість повітря?
17.41. Яка відносна вологість повітря, якщо термометри

психрометра показують 16 і 13 °C?
17.42. Вологий термометр психрометра показує 10 °С. Ви-

значте температуру повітря, якщо його вологість ста-
новить 60 %.
17.43. Відносна вологість повітря в кімнаті за температури

20 °C становить 44 %. Яку температуру показує воло-
гий термометр психрометра?
17.44. Яку температуру показує вологий термометр психро-

метра, якщо відносна вологість у кімнаті дорівнює
61 %, а сухий термометр показує 22 °С?
98
17.45. Який парціальний тиск водяної пари в повітрі, якщо
термометри психрометра показують 18 і 12 °C?
17.46. Скільки гасу буде потрібно спалити для одержан-

ня 15 л окропу з льоду, температура якого дорівнює
–10 °C? ККД нагрівника 50 %.
17.47. Спалюючи 200 г бензину, воду масою 8 кг нагрівають

від 20 до 100 °C, причому частина води випаровуєть-
ся. Скільки води випарувалося, якщо ККД нагрівни-
ка дорівнює 40 %?
17.48. Вода в електричному чайнику нагрівається від 20 до

100 °C за 4 хв. Скільки ще потрібно часу, щоб 20 %
води перетворилося на пару? Утратами тепла можна
знехтувати.
17.49. У калориметрі міститься 1 л води за температури

100 °C. Скільки льоду, що має температуру 0 °C, по-
трібно помістити в калориметр, щоб температура
в ньому понизилася до 20 °C? Теплоємність калориме-
тра 300 Дж/К.

 17.50. З якого боку утворюється взимку іній на шибках? По-
ясніть процес його утворення.
 17.51. У яку погоду утворюються бурульки? Якщо в мороз,
то звідки береться вода? Якщо у відлигу, то чому вода
замерзає?
 17.52. Чому в морозні дні над річкою утворюється туман?
 17.53. Чому в опалюваних приміщеннях узимку відносна во-

логість повітря менша, ніж на вулиці?
 17.54. У якому стані речовини її густина збільшується з під-
вищенням температури?
 17.55. Космонавт на поверхні Місяця відкрив ампулу з во-
дою. Що відбуватиметься з водою?
99
 17.56. У теплій кухні розвішано випрану білизну. На вули-
ці мрячить холодний осінній дощ. Чи варто відкрити
кватирку, щоб білизна висохнула швидше?
 17.57. Визначте точку роси, якщо термометри психрометра

показують 20 і 17 °C.
 17.58. Чи може вода кипіти за температури 90 °C? 50 °C?

Якщо може, то за яких умов?
17.59. Скільки води википіло із забутого на плиті чайника,

якщо в кухні на стінах і стелі з’явилися крапельки
води? Площа кухні 8 м2, висота 3 м; температура по-
вітря дорівнює 20 °С, а початкова відносна вологість
70 %. Двері та вікно щільно зачинені.
17.60. У полірований металевий чайник налили холодну

воду. Чайник «запотів». За якої температури води
«запотівання» зникне? Температура повітря в кімна-
ті 20 °C, відносна вологість 70 %.
17.61. За температури 81 °C тиск насиченої водяної пари до-

рівнює 50 кПа. У скільки разів збільшиться цей тиск
унаслідок підвищення температури до 100 °C?
17.62. Холодна вода може піднятися за поршнем у трубці на

висоту до 10 м (див. рисунок). На яку висоту можна
підняти в такий спосіб воду, температура якої дорів-
нює: а) 90 °C; б) 100 °C?
17.63. Визначте густину насиченої водяної пари за темпера-

тури 100 °C.
100
18.Поверхневий натяг. Змочування.
Капілярні явища*

 18.1. Чому в стані невагомості краплі будь-якої рідини
приймають сферичну форму?
 18.2. Для одержання мисливського шроту тонкі струме-
ні розплавленого свинцю виливають з високої вежі
у воду. На поверхню води падають уже затверділі
свинцеві кульки. Поясніть, на чому ґрунтується цей
метод.
 18.3. У якому випадку рідину можна налити в склянку
вище країв?
 18.4. З мокрого піску можна зліпити фігурку, а з сухого —
ні. Чому?
 18.5. Спробуйте зробити запис на масному папері. Чому це
важко?

 18.6. Чому розпушування ґрунту сприяє збереженню в ньо-
му вологи?
 18.7. Чому крихітні краплі туману мають сферичну форму,
а форма великих крапель дощу трохи відрізняється
від сферичної?
 18.8. Опустіть у воду пензлик. Що відбувається з його воло-
сками у воді? після виймання пензлика з води? Пояс-
ніть ці явища.
 18.9. Збільшується чи зменшується поверхневий натяг
води внаслідок розчинення в ній прального порошку?
 18.10. На поверхні води плаває дрібна деревна тирса. Як
вона поведеться, якщо торкнутися поверхні води
* В усіх задачах цього розділу змочування або незмочування вважаються

повними. Поверхня скла вважається чистою, тобто її змочує вода.
101
маточком мила? цукру? Поверхневий натяг у роз-
ш
чину цукру більший, ніж у чистої води.
 18.11. Чи мають фарба або лак змочувати поверхню, на яку
їх наносять?
 18.12. Перед паянням поверхні ретельно знежирюють і очи-
щають від бруду й оксидів. Навіщо це роблять?
 18.13. На рисунку показано форму поверхні води біля сті-
нок двох склянок. Яку з цих склянок ретельно вими-
ли миючим засобом?

а б
 18.14. Тонка сталева голка може «лежати» на поверхні води.

Чи вдасться цей експеримент, якщо перед ним голку
ретельно протерти одеколоном?
 18.15. Якщо покласти шматок крейди на вологу губку, він
просочиться водою; якщо ж після цього покласти
його на суху губку, та залишиться сухою. Чому?
 18.16. Яка тканина більше підходить для намету — змочува-
на чи не змочувана водою?
 18.17. Чому рушники не шиють із шовку?
18.18. Прямий дріт завдовжки 10 см лежить на поверхні рі-

дини. По один бік від нього міститься чиста вода, по
інший — мильний розчин. Яку горизонтальну силу
потрібно прикласти до дроту, щоб утримувати його на
місці?
18.19. Підвішену на нитках дротову прямокутну рамку зі

сторонами 10 і 15 см занурюють у воду. Яку силу не-
обхідно прикласти для відриву рамки від поверхні
води, якщо маса рамки дорівнює 2,5 г? Уважайте, що
рамка весь час залишається горизонтальною.
102
18.20. Дротове кільце масою 1,5 г і діаметром 5 см відрива-
ють за допомогою динамометра від поверхні рідини.
Динамометр у момент відриву показує 50 мН. Чому
дорівнює поверхневий натяг рідини?
18.21. Із круглої дірочки в дні посудини капає рідина. Маса
100 крапель виявилася рівною 2 г. Який поверхневий
натяг рідини, якщо діаметр шийки краплі перед від-
ривом дорівнює 1,2 мм?
18.22. Знайдіть масу води, що піднялася по капіляру діаме-
тром 0,64 мм.
18.23. Знайдіть висоту капілярного підйому мильного роз-
чину, якщо радіус капіляра дорівнює 0,5 мм. Густину
мильного розчину вважайте рівною густині води.
18.24. Густина рідини, що змочує стінки капіляра радіусом
0,2 мм, дорівнює 960 кг/м3. Визначте висоту капіляр-
ного підйому рідини в капілярі, якщо поверхневий
натяг цієї рідини дорівнює 36 мН/м.
18.25. За якого радіуса скляного капіляра вода підніметься
в ньому на 8 см?
 18.26. За допомогою якого експерименту можна оцінити тов-
щину капілярів у фільтрувальному папері? Здійсніть
цей експеримент.

 18.27. За рахунок якої енергії піднімається рідина в капі
лярі?
 18.28. З нещільно закритого крана самовара падають кра-
плі. Коли ці краплі крупніші: коли вода гаряча чи
коли вона остигла?
 18.29. Вода легша за пісок. Чому ж вітер може здійняти хма-
ри піску, але дуже мало водяних бризок?
 18.30. Космонавт у стані невагомості відкриває дві скляні
пробірки: одну з гасом, іншу зі ртуттю. Як поведуться
рідини?
103
 18.31. Кубик масою m = 3 г, що змочується водою, плаває на
поверхні води. Довжина ребра кубика a = 3 см. На
якій глибині h перебуває нижня грань кубика, якщо
вона горизонтальна?
18.32. На поверхні води плаває кубик, що змочується во-

дою, з довжиною ребра 2 см. Верхня грань кубика го-
ризонтальна. На скільки зміниться глибина занурен-
ня кубика, якщо його натерти парафіном?

1. Об’єм насиченої пари зменшили вдвічі за незмінної темпе-
ратури. Тиск пари:
А не змінився В збільшився у 2 рази
Б зменшився у 2 рази Г збільшився в 4 рази
2. Парціальний тиск водяної пари в повітрі за температури 25 °С

становить 1,9 кПа. Відносна вологість повітря дорівнює:
А 45 % Б 50 % В 55 % Г 60 %
3. Термометри психрометра показують 22 і 15 °С. Відносна

вологість повітря дорівнює:
А 41 % Б 47 % В 51 % Г 54 %
4. Із дроту завдовжки 20 см зробили квадратну дротову рамку.

Її опустили в мильний розчин і дістали, після чого в рамці
утворилася мильна плівка. Вона діє на кожну сторону рамки
з силою:
А 2 мН Б 4 мН В 8 мН Г 16 мН
5. У скляному капілярі діаметром 0,5 мм вода піднімається на:

А 2,9 мм Б 5,8 мм В 29 мм Г 58 мм
6. З нещільно закритого крана кожні 2 с в мензурку падає

крапля гліцеролу (його густина дорівнює 1260 кг/м3). Діа-
метр шийки краплі перед відривом дорівнює 2,4 мм. Через
7 хв набирається 8 мл рідини. Поверхневий натяг гліцеролу
приблизно дорівнює:
А 32 мН/м Б 45 мН/м В 64 мН/м Г 72 мН/м
104
19. Властивості твердих тіл.
Теплове розширення

 19.1. Олово легко розплавити. Чому ж не можна видувати
з нього вироби, як це роблять зі скла?
 19.2. Колби деяких ламп роблять із прозорого сапфіра
( Al2O3 ). Чому їх не видувають, як скляні вироби,
а вирощують з розплаву?
 19.3. Які факти свідчать, що скло — аморфна речовина,
а кухонна сіль — кристалічна?
 19.4. Які види деформацій виникають у стіні будинку, пли-
ті міжповерхового перекриття, тросі ліфта, сидінні
стільця?
 19.5. Якої деформації зазнає стрижень зачиненої дверної
клямки, коли двері намагаються відчинити?
19.6. До мідного дроту з площею поперечного перерізу
0,5 мм2 підвішений вантаж масою 5 кг. Знайдіть ме-
ханічну напругу в дроті і його відносне видовження.
19.7. Під дією якої сили, напрямленої вздовж осі стрижня,
у ньому виникає напруга 150 МПа? Діаметр стрижня
дорівнює 0,4 см.
19.8. Чи витримає мідний дріт із площею поперечного пе-
рерізу 2 мм2 вантаж масою 20 кг?
19.9. Яка границя міцності металу, якщо виготовле-
ний із цього металу дріт із поперечним перерізом
0,5 мм2 рветься під дією вантажу масою 10 кг?

 19.10. Чи всім кристалам властива анізотропія?
 19.11. Чому найчастіше кристалізація рідини спричиняє

утворення полікристала? За якої умови кристалізація
спричиняє утворення монокристала?
105
 19.12. Чому раму велосипеда виготовляють з металевих
т рубок, а не із суцільних стрижнів? На який тип де-
формації (головним чином) розраховано таку кон-
струкцію?
 19.13. На рисунку показано різні профілі будівельних кон-

струкцій (випадок б — швелер, випадок в — двотавр).
Усі вони виготовлені з одного сорту сталі, мають од-
накову довжину й однакову масу. Які з цих профілів
найкраще «працюють» на вигин? на стискання?
а б в г д
 19.14. У багатьох конструкціях заміна суцільних стрижнів

на трубки дозволяє заощадити матеріали і полегши-
ти конструкцію без зменшення її міцності. Чи можна
замінити тонкостінними трубками суцільні колони?
палі? трос ліфта?
19.15. Який максимальний вантаж можна підвісити до тро-

са, що складається з 250 сталевих дротів діаметром
0,8 мм?
19.16. Якщо до кінців дроту завдовжки 2 м і площею попе-

речного перерізу 2 мм2 прикласти дві протилежно на-
прямлені сили по 100 Н, дріт подовжується на 0,5 мм.
Знайдіть модуль Юнга металу, з якого виготовлено
дріт.
19.17. Довжина алюмінієвого дроту внаслідок розтягнення

збільшилася від 160 до 160,1 см. Визначте механічну
напругу в дроті.
19.18. До сталевого дроту завдовжки 1 м із площею попереч-

ного перерізу 0,5 мм2 підвішено вантаж масою 15 кг.
Знайдіть механічну напругу в дроті, його відносне
й абсолютне видовження.
106
19.19. Під дією підвішеного вантажу довжина алюмінієвого
дроту збільшилася на 0,5 мм. На скільки збільшить-
ся довжина такого самого за розмірами мідного дроту,
якщо підвісити до нього цей вантаж?
19.20. Довжина мідного стрижня за температури 0 °С стано-
вить 60 см. На скільки збільшиться ця довжина внас-
лідок нагрівання до 80 °С?
19.21. До якої температури треба нагріти залізний стри-
жень завдовжки 1 м, щоб його довжина збільшила-
ся на 1,8 мм? Початкова температура стрижня стано-
вить 0 °С.
 19.22. Чому під час спеки забороняють проїзд дуже важких
автомобілів по асфальтованим дорогам?
 19.23. Чому під час нагрівання осколка скла його гострі краї
«обпливають» (набувають округлої форми)?
 19.24. Чому посуд для дослідів з гарячими рідинами виго-
товляють з тонкого скла?
 19.25. Які речовини мають одночасно такі властивості, як
плинність і анізотропія?
 19.26. Як можна змінювати властивості рідких кристалів?
 19.27. Які основні переваги рідкокристалічних екранів?

 19.28. Якою має бути площа поперечного перерізу сталевого
троса ліфта, якщо ліфт масою 500 кг може рухатися
з прискоренням до 1 м/с2? Запас міцності троса n = 10,
тобто припустима механічна напруга в 10 разів менша
від границі міцності сталі.
19.29. Яким має бути діаметр сталевого стрижня гака підій-
мального крана, якщо вантажопідйомність крана 2 т,
а припустиме прискорення вантажу дорівнює 4 м/с2?
19.30. Яка механічна напруга матеріалу поблизу основи ста-
левого димаря заввишки 50 м? Уважайте димар ци-
ліндричним.
107
19.31. За якої довжини алюмінієвий дріт, підвішений верти-
кально, рветься під власною вагою?
19.32. Трос зі сталевого дроту використовують для спуску
глибоководного апарата в морські глибини. Яка най-
більша глибина занурення апарата?
19.33. Мідний брусок за температури 0 °С має розміри
10 × 15 × 20 см. На скільки збільшиться об’єм бруска
внаслідок нагрівання до 50 °С?
19.34. До якої температури треба нагріти залізну кульку,
щоб її об’єм збільшився на 1 %? Початкова темпера-
тура кульки становить 0 °С.
20. Перший закон термодинаміки.

Адіабатний процес

 20.1. Від яких фізичних величин залежить внутрішня енер-
гія газу?
 20.2. Як зміниться внутрішня енергія цеглини, якщо її по-
містити в гарячу піч? підняти з першого поверху на
другий?
 20.3. Під час якого процесу внутрішня енергія газу не змі-
нюється?
 20.4. Чи можна підвищити температуру тіла, не передаючи
йому тепла?
 20.5. Шматок м’якого дроту кілька разів зігнули і розігну-
ли. В яку форму перейшла витрачена на це енергія?
 20.6. У якому процесі газ, одержуючи тепло, не змінює тем-
пературу?
 20.7. У якому випадку робота газу від’ємна?
20.8. Яку роботу виконав газ під час ізобарного збільшення

об’єму від 35 до 50 л? Тиск газу дорівнює 200 кПа.
108
20.9. Газ, що займав об’єм 8 л, розширився до об’єму 34 л
за сталого тиску 500 кПа. Яку роботу виконав газ?
20.10. Яку роботу виконав газ під час ізобарного збільшен-

ня об’єму від 27 до 37 л? Тиск газу дорівнює 300 кПа.
20.11. Визначте внутрішню енергію 10 моль одноатомного

газу за температури 27 °С.
20.12. Яка внутрішня енергія аргону масою 0,4 кг за темпе-

ратури –23 °С?
20.13. На скільки змінилася внутрішня енергія газу, якщо

йому надали кількість теплоти 15 кДж і виконали над
ним роботу 25 кДж?
20.14. На скільки змінилася внутрішня енергія газу, що ви-

конав роботу 50 кДж, одержавши кількість теплоти
85 кДж?
20.15. Яку кількість теплоти потрібно передати газу, щоб

його внутрішня енергія збільшилася на 15 Дж і при
цьому газ виконав роботу 25 Дж?
20.16. Над газом було виконано роботу 55 Дж, при цьому

його внутрішня енергія збільшилася на 15 Дж. От-
римав чи віддав тепло газ у цьому процесі? Яку саме
кількість теплоти?
 20.17. У якому процесі газ віддає тепло, не змінюючи своєї
внутрішньої енергії?
20.18. У ході ізотермічного розширення газу було надано

кількість теплоти 300 Дж. Яку роботу виконав газ?

Для ізобарного нагрівання 20 моль газу на 200 К йому пе-
редали кількість теплоти 83 кДж. Яку роботу виконав газ?
Визначте зміну його внутрішньої енергії.
Розв’язання. Під час ізобарного нагрівання газ виконав ро-
боту A г = p ∆V = p (V 2 − V1 ) = pV 2 − pV1 .
109
З огляду на рівняння Менделєєва — Клапейрона pV = νRT
можна записати: A г = νRT2 − νRT1 = νR ∆T .
З першого закону термодинаміки одержуємо ∆U = Q − A г .
Дж
Перевіримо одиниці величин: [ Aг ] = моль ⋅ ⋅ К = Дж .
моль ⋅ К
Визначимо числові значення величин:
A г = 20 ⋅ 8,3 ⋅ 200 ≈ 3,3 ⋅104 (Дж), ∆U = 83 − 33 = 50 (кДж).
Відповідь: 33 кДж; 50 кДж.
20.19. Один моль пари ртуті та один моль гелію мають одна-
кову температуру. Порівняйте внутрішні енергії обох
газів.
20.20. Один грам пари ртуті та один грам гелію мають одна-
кову температуру. Який із газів має більшу внутріш-
ню енергію? У скільки разів?
20.21. Яка внутрішня енергія аргону в балоні місткістю
50 л, якщо тиск газу дорівнює 1 МПа?
20.22. Під час зменшення об’єму одноатомного газу в 4 рази
тиск цього газу збільшився в 5 разів. У скільки разів
змінилася внутрішня енергія газу?
 20.23. У надувній кульці і сталевому балоні містяться од-
накові маси повітря. В якому випадку для підвищен-
ня температури повітря на 1 К буде потрібна більша
кількість теплоти?
 20.24. У яких процесах газ не виконує роботи: а) ізохорне
нагрівання; б) ізобарне нагрівання; в) ізохорне охоло-
дження; г) ізобарне стискання?
 20.25. У яких процесах внутрішня енергія газу не зміню-
ється: а) ізохорне нагрівання; б) ізобарне нагрівання;
в) ізотермічне розширення; г) ізохорне охолодження;
д) адіабатне стискання?
 20.26. У яких процесах газ не одержує тепла та не віддає
його: а) ізохорне нагрівання; б) ізобарне нагрівання;
в) ізотермічне розширення; г) ізохорне охолодження;
д) адіабатне стискання?
110
 20.27. Під час яких із зазначених процесів газ виконує до-
датну роботу: а) ізохорне нагрівання; б) ізобарне на-
грівання; в) ізотермічне стискання; г) адіабатне роз-
ширення?
 20.28. Під час яких із зазначених процесів газ одержує те-
пло: а) ізохорне нагрівання; б) ізобарне нагрівання;
в) ізотермічне стискання; г) адіабатне розширення?
 20.29. У якому процесі вся отримана газом кількість тепло-
ти йде на збільшення його внутрішньої енергії?
 20.30. Після вмикання опалення повітря в кімнаті нагріло-
ся від 7 до 27 °C. У скільки разів змінилася внутріш-
ня енергія повітря, що міститься в кімнаті?
20.31. На рисунку наведено графіки декількох процесів з га-

зом даної маси. Чи можете ви вказати процес (проце-
си), під час якого робота газу: а) додатна; б) від’ємна;
в) дорівнює нулю?
p
3
1
O T
20.32. На рисунку показано ізобару газу в координатах p, V.

Визначте роботу, виконану газом у процесі розши-
рення.
p, кПа
400
200
0 2 4 6 V, м3
111
20.33. Газ можна перевести зі стану 1 у стан 2 двома способа-
ми (див. рисунок). У якому випадку виконується біль-
ша робота? Унаслідок якого процесу зміна внутріш-
ньої енергії газу більша?
p
2
a
б
O V
20.34. У вертикальному циліндрі під поршнем, що може пе-

реміщатися без тертя, перебуває повітря масою 29 г.
Яку роботу виконає повітря під час підвищення тем-
ператури на 100 К? Повітря розглядайте як газ із мо-
лярною масою 0,029 кг/моль.
20.35. Яку роботу виконує водень масою 6 г під час ізобарно-
го підвищення температури на 60 К?
20.36. Яку роботу виконує газ під час ізобарного нагріван-
ня на 50 К, якщо кількість речовини в газі дорівнює
5 моль?
20.37. Під час адіабатного стискання 5 моль одноатомного
газу його температура підвищилася на 20 К. Яку ро-
боту виконано над газом?
20.38. Газ, що займав об’єм 560 л за температури 280 К,
нагріли до 295 К. Визначте роботу, виконану газом,
якщо процес відбувався за сталого тиску 1 МПа.
20.39. Одноатомному газу (n = 2 моль) передали кількість те-
плоти 1,2 кДж. Газ виконав роботу 600 Дж. На скіль-
ки змінилася температура газу?
 20.40. Чому питома теплоємність газу за постійного тиску
помітно більша, ніж питома теплоємність за постійно-
го об’єму? Чому для рідин і твердих тіл обидві ці ве-
личини практично однакові?
112
 20.41. Об’єм даної маси газу треба збільшити у 2 рази. Під
час якого розширення газ виконає більшу роботу: ізо-
термічного чи ізобарного?
20.42. Під час ізобарного нагрівання об’єм гелію збільшив-
ся в 3 рази. Яку роботу виконав газ? Яку кількість те-
плоти йому передано? Маса гелію 12 г, початкова тем-
пература –123 °C.
 20.43. Якщо відкрити вентиль балона зі стисненим газом,
балон навіть улітку може покритися інеєм. Поясніть
це явище.
 20.44. Паливо, що впорскують у циліндр дизельного двигу-
на, спалахує без електричної іскри внаслідок висо-
кої температури повітря в циліндрі (близько 700 °C).
Унаслідок чого повітря так сильно нагрівається?

20.45. Яка частка кількості теплоти, наданої гелію під час
ізобарного розширення, витрачається на виконання
роботи?
 20.46. Об’єм газу зменшують у 2 рази: одного разу — швид-
ко, а іншого — повільно. У якому випадку: а) відра-
зу після стискання тиск газу більший; б) під час стис-
кання виконали більшу роботу? Чому?
20.47. У циліндрі під поршнем міститься газ масою 20 г.
Для підвищення температури газу на 10 К необхідна
така кількість теплоти: 130 Дж, якщо поршень закрі-
плений, і 182 Дж у випадку незакріпленого поршня.
Який це може бути газ?
20.48. Яку роботу виконав одноатомний газ у показаному на
рисунку процесі? Яку кількість теплоти отримав газ?
p
4p0 2
2p0
1
0 3V0 6V0 V
113
 20.49. У якому з циклічних процесів (див. рисунок) газ ви-
конує додатну роботу, а в якому — від’ємну?
p p
O V O V
a б

20.50. З одноатомним ідеальним газом відбувається цикліч-

ний процес (див. рисунок). Знайдіть для кожного
з етапів циклу виконану газом роботу A та кількість
отриманої чи відданої теплоти Q.
p
4p0
2 3
2p0
1 4
0 3V0 6V0 V

20.51. Один моль ідеального газу здійснює замкнений про-
цес, що складається з двох ізохор і двох ізобар. Темпе-
ратура в стані 1 дорівнює T1 , у стані 3 — T3 . Визначте
роботу газу за цикл, якщо точки 2 і 4 лежать на одній
ізотермі.
p
2 3
1 4
0 V
114
21. Другий закон термодинаміки.
Теплові машини

 21.1. Які процеси називають оборотними?
 21.2. Наведіть приклади відомих вам оборотних процесів.
 21.3. З чого складається будь-який тепловий двигун?
 21.4. Які перетворення енергії відбуваються під час роботи

теплового двигуна?
 21.5. Що є нагрівником і що — холодильником: а) в авто-

мобільному двигуні; б) у двигуні теплохода; в) у реак-
тивному двигуні літака?
 21.6. Чи залежить ККД автомобільного двигуна від темпе-

ратури зовнішнього повітря?
21.7. Унаслідок згоряння палива в тепловому двигуні ви-

ділилася кількість теплоти 200 кДж, а холодильнику
передано кількість теплоти 120 кДж. Знайдіть ККД
теплового двигуна.
21.8. Який ККД теплового двигуна, якщо робоче тіло, одер-

жавши від нагрівника кількість теплоти 1,6 МДж, ви-
конало роботу 400 кДж? Яку кількість теплоти пере-
дано холодильнику?
21.9. Виконавши корисну роботу 270 кДж, тепловий двигун

передав холодильнику кількість теплоти 630 кДж.
Який ККД теплового двигуна?
21.10. Газ у круговому процесі віддав холодильнику 2/3 кіль-

кості теплоти, отриманої від нагрівника. Який ККД
циклу?
21.11. Тепловий двигун виконав корисну роботу 120 кДж.

Яка кількість енергії виділилася внаслідок повного
згоряння палива, якщо ККД двигуна 25 %?
115
21.12. Який ККД ідеальної теплової машини, якщо темпера-
тура нагрівника дорівнює 347 °C, а температура холо-
дильника 37 °C?
21.13. Який ККД ідеальної теплової машини, якщо темпера-
тура нагрівника 387 °С, а температура холодильника
27 °C?
21.14. Температура нагрівника ідеальної теплової машини
дорівнює 477 °C. Якою має бути температура холо-
дильника, щоб ККД машини перевищував 80 %?
21.15. Тепловий двигун, що працює за температури нагрів-
ника 527 °C і температури холодильника 17 °C, має
ККД 30 %. У скільки разів ККД цього двигуна мен-
ший, ніж ККД ідеального теплового двигуна за тих
самих температур нагрівника і холодильника?

Двигун потужністю N = 5 кВт витрачає щогодини V = 2,5 л
бензину. Визначте ККД двигуна.
Розв’язання. ККД двигуна визначається співвідношенням
A кор
η= ⋅100 %. Корисна робота Aкор = Nt ; маса витраченого
Q
бензину m = ρV , а теплота його згоряння Q = qm . Тут ρ, q —
відповідно густина та питома теплота згоряння бензину. Звідси
Nt
η= ⋅100 %.
qρV
Вт ⋅ с
Перевіримо одиниці величин: [ η] = ⋅ % = %.
Дж кг 3
⋅ ⋅м
кг м 3
Підставимо числові значення величин у СІ:
5 ⋅ 103 ⋅ 3600
η= ⋅100 = 22 (%).
4,6 ⋅ 107 ⋅ 700 ⋅ 2,5 ⋅ 10 −3
Відповідь: η = 22 %.
 21.16. Які перетворення енергії «заборонені» відповідно до
другого закону термодинаміки?
116
 21.17. Чому в теплових двигунах не вдається використати
внутрішню енергію Світового океану?
 21.18. Чи можна було б користуватися вітряними двигу-
нами, якби температура атмосферного повітря була
скрізь однаковою?
21.19. Який ККД теплового двигуна потужністю 50 кВт,

якщо за 10 с він передав навколишньому середовищу
кількість теплоти 1 МДж?
21.20. Тепловий двигун витратив 9 кг гасу за 3 год. Яка по-

тужність цього двигуна, якщо його ККД дорівнює
25 %?
21.21. Тепловий двигун потужністю 19 кВт за 5 год роботи

витратив 20 кг гасу. Визначте ККД цього двигуна.
21.22. На катері встановлений дизельний двигун потужні

стю 80 кВт із ККД 30 %. На скільки кілометрів шля-
ху йому вистачить 1 т дизельного палива за швидко-
сті руху 20 км/год?
21.23. Під час роботи кондиціонера, установленого в кімнаті,

у навколишнє середовище було «викинуто» кількість
теплоти 200 кДж. На скільки зменшилася внутрішня
енергія всіх тіл у кімнаті, якщо за цей час кондиціо-
нер витратив 50 кДж електроенергії?
21.24. Холодильник за певний час відібрав у вмісту холо-

дильної шафи кількість теплоти 60 кДж і передав по-
вітрю в кімнаті кількість теплоти 75 кДж. Скільки
електроенергії витратив холодильник за цей час?

 21.25. Чи можлива передача тепла від тіла з меншою темпе-
ратурою до тіла з більшою? Якщо можлива, то за якої
умови?
 21.26. Як зміниться температура в кімнаті, якщо надовго
відкрити дверцята працюючого холодильника?
117
21.27. Температура нагрівника ідеального теплового двигу-
на дорівнює 127 °C, а температура холодильника 7 °C.
Яким стане ККД цього двигуна, якщо: а) на 20 °C по-
низити температуру холодильника; б) на 20 °C підви-
щити температуру нагрівника?
21.28. Скільки літрів бензину витратить автомобіль ма-
сою 800 кг на шляху завдовжки 500 км, якщо ККД
двигуна 25 %, а середня сила опору рухові дорівнює
0,06 від ваги автомобіля?
21.29. Реактивний двигун літака, що летить зі швидкістю
900 км/год, розвиває силу тяги 45 кН. Визначте ви-
трату гасу за 1 год польоту, якщо ККД двигуна стано-
вить 20 %.

1. Газ отримав кількість теплоти 95 Дж і розширився, виконав-
ши роботу 35 Дж. У цьому процесі його внутрішня енергія:
А збільшилася на 130 Дж В зменшилася на 130 Дж
Б збільшилася на 60 Дж Г зменшилася на 60 Дж
2. Внутрішня енергія ідеального газу не змінюється під час:

А адіабатного процесу В ізобарного процесу
Б ізохорного процесу Г ізотермічного процесу
3. Метан (CH4 ) масою 960 г під час ізобарного нагрівання на

20 К виконує роботу:
А 10 кДж Б 15 кДж В 25 кДж Г 35 кДж
4. На рисунку наведено графік процесу з одноатомним ідеальним

газом. Протягом цього процесу газ виконав роботу:
p, МПа
6
0 1 2 3 V, м3
А 2 МДж Б 4 МДж В 3 МДж Г 6 МДж
118
5. Температура нагрівника ідеальної теплової машини дорівнює
147 °С, а температура холодильника становить 7 °С. ККД цієї
теплової машини дорівнює приблизно:
А 5 % Б 33 % В 67 % Г 95 %
6. За допомогою транспортера з бензиновим двигуном підняли

вантаж масою 2,3 т на висоту 10 м. Визначте масу витраче-
ного бензину, якщо ККД транспортера становить 25 %.
А 2 г Б 5 г В 20 г Г 50 г
22. Напруженість електричного поля*

22.1. Дві однакові металеві кульки мають заряди 12
і –18 нКл. Якими стануть заряди кульок, якщо вони
торкнуться одна одної?
22.2. З якою силою взаємодіяли б у вакуумі два точкових
заряди по 1 Кл на відстані 1 м?
22.3. Чи може модуль електричного заряду тіла дорівнюва-
ти 6 ⋅10 −20 Кл? 2 ⋅10 −19 Кл? 4,8 ⋅10 −18 Кл?
 22.4. Доторкнувшись позитивно зарядженою скляною па-
личкою до сталевої кульки, ми передаємо їй позитив-
ний заряд. Які елементарні частинки і куди при цьо-
му переміщаються?
 22.5. Якщо піднести на нитці заряджену станіолеву гільзу
до незарядженої, то вони спочатку притягнуться одна
до одної, а після дотику відштовхнуться. Поясніть це
явище.
 22.6. Як зарядити дві металеві кульки однаковими за мо-
дулем, але різними за знаком зарядами?
22.7. Дві маленькі заряджені кульки притягаються з си-
лою 3 мН. Якою стане сила притягання, якщо кожна
з кульок втратить половину свого заряду?
* Якщо не зазначено, у якому середовищі перебувають заряди, тут і надалі
вважайте, що вони перебувають у вакуумі.
119
22.8. З якою силою взаємодіють два точкових заряди 2
і 4 нКл, що розташовані на відстані 3 см?
22.9. З якою силою взаємодіють два точкових заряди 2

і 4 нКл, що розташовані на відстані 3 см у воді? у гасі?
22.10. Дві маленькі краплі, розташовані на відстані 1 см

одна від одної, відштовхуються з силою 0,9 мН. Заряд
першої краплі дорівнює 5 нКл. Визначте заряд другої
краплі.
22.11. Два однакових точкових заряди, розташовані на від-

стані 9 см, відштовхуються з силами 1 мН. Які моду-
лі зарядів?
22.12. Два однакових точкових заряди, розташовані на від-

стані 9 см один від одного у воді, відштовхуються
з силами 1 мН. Які модулі зарядів?
22.13. На якій відстані один від одного два точкових заряди

по 4 нКл відштовхуються з силою 0,36 мН?
22.14. На якій відстані один від одного точкові заряди 5

і –5 нКл притягаються з силою 90 мкН?
 22.15. Що вам відомо про напрям напруженості поля пози-
тивного заряду? негативного заряду?
 22.16. У якому випадку напрям діючої на частинку куло-
нівської сили протилежний до напряму напруженості
електричного поля?
22.17. На точковий заряд 1 нКл у певній точці електрично-

го поля діє сила 2 мкН. Яка напруженість поля в цій
точці?
22.18. На точковий заряд 4 нКл у певній точці електрично-

го поля діє сила 18 мкН. Яка напруженість поля в цій
точці?
22.19. Тіло із зарядом 2 нКл помістили в електричне поле

з напруженістю 2 кН/Кл. З якою силою поле діє на
тіло?
120
22.20. Напруженість електричного поля дорівнює 6 кН/Кл.
З якою силою електричне поле діє на заряд 7 мкКл?
22.21. Який заряд має порошинка масою 0,1 мг, яка «ви-
сить» у напрямленому вгору електростатичному полі
напруженістю 1 кН/Кл?
22.22. З яким прискоренням рухається протон в електрич-

ному полі з напруженістю 40 кН/Кл?
22.23. Визначте прискорення електрона в електричному полі

з напруженістю 910 Н/Кл.
22.24. У скільки разів зміниться напруженість поля точ-

кового заряду, якщо збільшити відстань до заряду
в 3 рази?
22.25. Визначте напруженість електростатичного поля точ-

кового заряду 40 нКл на відстанях 8 і 16 см від
заряду.
22.26. Визначте напруженість електричного поля протона на

відстані 0,1 нм від нього.
22.27. На якій відстані від точковорго заряду 12 нКл напру-

женість його електричного поля дорівнює 30 кН/Кл?
22.28. Точковий заряд 2 нКл перебуває в гасі. Яка напруже-

ність поля цього заряду на відстані 1 см від нього?
22.29. На якій відстані від заряду 10 нКл у мастилі напру-

женість поля дорівнює 10 кН/Кл?
22.30. На рисунку показано лінії напруженості електрич-

ного поля. Порівняйте напруженості поля в точ-
ках A і B.
А В
121
Заряди двох однакових маленьких металевих кульок дорів-
нюють –2 і +10 нКл. Кульки торкнулися одна до одної, після
чого їх розвели на початкову відстань. У скільки разів змінився
модуль сили взаємодії між ними?
q1 = −2 нКл = −2 ⋅10 −9 Кл Позначимо відстань між кулька-
q 2 = 10 нКл = 10 −8 Кл ми r.
Тоді початкова сила взаємодії між
F0 q1 ⋅ q 2
—? ними F0 = k ⋅ , а кінцева
F r2
q2
F =k . Тут q — заряд кожної
r2
з кульок після дотику.
За законом збереження заряду 2q = q1 + q 2 .

F0 4 q1 ⋅ q 2
Отже, = .
F (q1 + q 2 )2
 F  Кл 2
Перевіримо одиниці:  0  = = 1.
 F  Кл 2
Підставимо числові значення величин:
F0 4 ⋅ 2 ⋅ 10 −9 ⋅ 10 −8
= = 1,25 .
F ( −2 ⋅ 10 −9 + 10 −8 )2
Відповідь: модуль сили взаємодії кульок зменшився
в 1,25 разу.
22.31. Дві нейтральні порошинки розташовані на відстані

10 см одна від одної. Якою буде сила взаємодії між
ними, якщо десять мільярдів електронів перенести
з однієї порошинки на іншу?
22.32. Скільки електронів треба «перенести» з однієї ней-

тральної порошинки на іншу, щоб сила кулонівсько-
го притягання між порошинками на відстані 1 см
дорівнювала 10 мкН?
122
22.33. У скільки разів сила кулонівського відштовхування
між електронами в електронному пучку більша, ніж
сила гравітаційного притягання між ними?
22.34. Дві кулі мають маси по 10 г. Яких однакових заря-

дів необхідно надати цим кулям, щоб кулонівське від-
штовхування зрівноважило гравітаційне притягання?
Відстань між кулями велика порівняно з їхніми раді-
усами.
22.35. Заряди двох однакових маленьких металевих кульок

дорівнюють 18 і –24 нКл. Кульки торкнулися одна до
одної, після чого їх розвели на початкову відстань.
У скільки разів змінився модуль сили взаємодії між
ними?
22.36. Дві однакові маленькі провідні кульки, які мають

електричні заряди 9 і –1 нКл, торкнулися одна до од-
ної. Якою буде сила їх взаємодії, якщо їх розмістити
на відстані 4 мм одну від одної?
22.37. На шовковій нитці висять дві заряджені кульки ма-

сами 20 мг кожна (див. рисунок). Модулі зарядів ку-
льок 1,2 нКл. Відстань між кульками 1 см. Визначте
сили натягу ниток у точках A і B. Розгляньте випадки
однойменних і різнойменних зарядів.
22.38. Порошинка масою 2 мг перебувала в рівновазі в одно-

рідному вертикальному електричному полі з напру-
женістю 80 кН/Кл. Порошинка втратила 200 електро-
нів. З яким прискоренням вона почала рухатися?
22.39. Дві однакові провідні кульки масою по 2 г підві-

шено на нитках завдовжки 1 м в одній точці. Який
123
с умарний заряд мають отримати кульки, щоб кут між
нитками збільшився до 90°?
22.40. Кулька масою 0,2 г, підвішена на нитці, перебуває
в горизонтальному електричному полі з напружені-
стю 8 кН/Кл. Який кут утворює нитка з вертикаллю,
якщо заряд кульки 50 нКл?
22.41. У горизонтальне електричне поле внесли підвішену
на нитці кульку масою 2 г, що має заряд 0,1 мкКл.
Яка напруженість поля, якщо нитка утворює з верти-
каллю кут 45°?
22.42. В однорідне поле з напруженістю 10 кН/Кл, напрям-
лене вгору, внесли заряд 25 нКл. У якій точці напру-
женість поля дорівнюватиме нулю?
22.43. В однорідне поле з напруженістю 12 кН/Кл внесли
точковий заряд +2,5 нКл. Якою буде напруженість
поля в точках A, B, C, D, що розташовані на відстані
5 см від заряду (див. рисунок)?
А
D + В
С
22.44. У яких точках напруженість поля двох точкових за-
рядів з модулями 4 і 16 нКл дорівнює нулю? Відстань
між зарядами дорівнює 12 см. Розгляньте два випад-
ки: а) заряди однойменні; б) заряди різнойменні. Зро-
біть рисунок.
 22.45. Дві кульки, підвішені на нитках однакової довжини,
мають позитивні заряди (див. рисунок). Яка з кульок
має більшу масу і більший заряд у кожному з випадків?
1 2 1 2
a б
124
 22.46. Заряджений прямокутний лист фольги згорнули
в циліндр. Як змінилася поверхнева густина заряду?
 22.47. Чому незаряджені легкі шматочки паперу притяга-
ються до заряджених тіл незалежно від знака їхнього
заряду?
 22.48. Нарисуйте силові лінії однорідного електричного
поля, у яке внесли діелектричну пластинку перпенди-
кулярно до силових ліній.
 22.49. Дві пластинки перебувають в однорідному електро-
статичному полі. Визначте за картиною силових ліній
поля (див. рисунок), яка з цих пластинок парафінова,
а яка — мідна.
1 2
 22.50. В однорідне електричне поле внесли металеву кулю.

Покажіть приблизний вигляд силових ліній поля по-
близу кулі.
 22.51. Дві однакові заряджені кульки, підвішені в одній точ-
ці на нитках рівної довжини, розійшлись у повітрі на
деякий кут. Визначте густину кульок, якщо після за-
нурення їх у гас цей кут не змінився.

 22.52. Дві однакові заряджені металеві кулі розташовані на
невеликій відстані одна від одної. У якому випадку
модуль кулонівської сили взаємодії між ними біль-
ший: а) заряди обох куль +q ; б) заряди куль +q і −q ?
22.53. Відстань між двома однаковими металевими дробин-
ками з різнойменними зарядами дорівнює 2 см. Сила
притягання між ними 40 мкН. Дробинки торкаються
одна до одної, і їх знову розводять на відстань 2 см.
125
Тепер дробинки відштовхуються з силою 22,5 мкН.
Знайдіть початкові заряди дробинок.
 22.54. Якого заряду набула б крапелька води масою 1,8 мг,
якби їй передали один «зайвий» електрон на кожну
тисячу молекул?
22.55. З якою силою відштовхувалися б дві крапельки (див.
попередню задачу), перебуваючи на відстані 1 м одна
від одної?
 22.56. Негативний точковий заряд q1 = −0,2 мкКл і позитив-
ний заряд q 2 = 0,8 мкКл розташовані на відстані
a = 60 см один від одного. Де потрібно розмістити тре-
тій заряд Q, щоб рівнодійна кулонівських сил, які ді-
ють на кожний із трьох зарядів, дорівнювала нулю?
Яким має бути третій заряд?
22.57. Два позитивних заряди 0,2 мкКл і 1,8 мкКл закріпле-
но на відстані 60 см один від одного. Де потрібно роз-
містити третій заряд, щоб діючі на нього кулонівські
сили компенсували одна одну?
 22.58. Відстань між двома зарядженими кульками a = 12 см.
З якою силою вони діють на заряд q = +2 нКл, відда-
лений на r = 10 см від кожної з них? Розгляньте ви-
падки: а) заряди кульок + Q і − Q ; б) заряди обох ку-
льок + Q . Тут Q = 50 нКл.
22.59. Дві маленькі заряджені кульки розташовані на від-
стані 8 см одна від одної. Знайдіть напруженість елек-
тричного поля в точці, віддаленій від кожної з них на
5 см. Розгляньте випадки: а) заряди кульок +20 нКл
і –20 нКл; б) заряди обох кульок +20 нКл.
22.60. У вершинах квадрата зі стороною a розташовані три
позитивних заряди +q і негативний заряд −q . Знай-
діть напруженість електричного поля в центрі квад
рата.
22.61. Чотири заряди по +20 нКл, попарно зв’язані нитка-
ми, розташовані у вершинах квадрата. Який заряд
потрібно помістити в центрі квадрата, щоб сили натя-
гу ниток зменшилися до нуля?
126
 22.62. Як діє на диполь (систему з двох точкових зарядів +q
і −q ) однорідне електричне поле? неоднорідне елек-
тричне поле?
22.63. Маленьку позитивно заряджену кульку піднесли до

великого металевого листа. Покажіть приблизний ви-
гляд силових ліній електричного поля.
22.64. Накресліть приблизний вигляд силових ліній елек-

тричного поля позитивного точкового заряду, розта-
шованого поблизу порожнистої мідної кулі.
22.65. Точковий заряд q перебуває на відстані h від великої

незарядженої сталевої пластини. Визначте силу взає-
модії між зарядом і пластиною.

1. Дві однакові маленькі мідні кульки із зарядами 6 і –2 нКл
привели в дотик і розмістили на відстані 10 см одну від одної.
Сила кулонівської взаємодії між кульками дорівнює:
А 1,08 мкН Б 1,8 мкН В 3,6 мкН Г 18 мкН
2. Електричне поле з напруженістю 5 кН/Кл діє на заряд 2 нКл

із силою:
А 0,4 мкН Б 1 мкН В 2,5 мкН Г 10 мкН
3. Виберіть рисунок, на якому правильно зображені силові

лінії електричного поля точкових зарядів +q і −q .
+ – + –
+ – + –
А Б В Г
127
4. В однорідне вертикальне електричне поле внесли три гори-
зонтальні пластинки: 1 — парафінову, 2 — мідну, 3 — слю-
дяну. Порівняйте напруженості E1, E2 , E3 електричного
поля всередині пластинок.
А E1 < E 2 < E 3 В E1 < E 3 < E 2
Б E 2 < E3 < E1 Г E 3 < E2 < E1
5. Показані на рисунку заряди q1 = 60 нКл і q 2 = 90 нКл, а дов-

жина бічної сторони кожного квадратика дорівнює 5 см.
Напруженість електричного поля двох зарядів у точці A до-
рівнює:
А 45 кН/Кл Б 60 кН/Кл В 75 кН/Кл Г 90 кН/Кл
q1 А q2
6. Точкові заряди 36 і –36 нКл розташовані у вакуумі на від-

стані 21 см один від одного. Точка A міститься на відстані
18 см від кожного з них. Напруженість електричного поля
зарядів у точці A дорівнює:
А 7,3 кН/Кл Б 10 кН/Кл В 12 кН/Кл Г 20 кН/Кл
23. Потенціал електростатичного поля

23.1. Потенціальна енергія заряду 1 нКл у точці електрич-
ного поля дорівнює 5 мкДж. Чому дорівнює потенці-
ал поля в цій точці?
23.2. У точці поля з потенціалом 300 В заряджене тіло має

потенціальну енергію –0,6 мкДж. Визначте заряд
тіла.
23.3. Яку роботу виконує поле під час переміщення заряду

2 нКл із точки з потенціалом 200 В у точку з потенці-
алом 50 В?
23.4. Яку роботу виконує поле під час переміщення заряду

4 нКл із точки з потенціалом 20 В у точку з потенціа-
лом 220 В?
128
23.5. Під час перенесення з точки A в точку B заряду 5 нКл
електричне поле виконало роботу 10 мкДж. Визначте
різницю потенціалів між точками A і B.
23.6. Під час перенесення з точки A в точку B заряду 4 мкКл
електричне поле виконало роботу –40 мДж. Визначте
різницю потенціалів між точками A і B.
23.7. Частинка перемістилася в електростатичному полі
з точки з потенціалом 10 В у точку з потенціалом
15 В. Збільшилася чи зменшилася швидкість руху
цієї частинки? Розгляньте два випадки: а) заряд час-
тинки позитивний; б) заряд частинки негативний.
23.8. Заряд –20 нКл перемістили в однорідному електрич-
ному полі з напруженістю 10 кВ/м на 5 см у напрямі
силової лінії. Яку роботу виконало поле? На скільки
змінилася потенціальна енергія заряду?
23.9. У вертикальному однорідному електричному полі по-
тенціал збільшується на 800 В зі збільшенням висоти
на 4 м. Визначте напруженість електричного поля.
23.10. В однорідному електричному полі дві точки лежать
на одній силовій лінії. Відстань між точками дорів-
нює 10 см. Яка напруга між ними, якщо напруже-
ність поля 150 кВ/м?

23.11. Для енергії мікрочастинок часто застосовують поза-
системну одиницю — електрон-вольт (еВ). Таку енер-
гію отримує електрон, пройшовши різницю потенціа-
лів 1 В. За якої швидкості електрона його кінетична
енергія дорівнює 1 еВ? 1 кеВ?
23.12. Яку кінетичну енергію отримав електрон, пройшов-
ши прискорюючу різницю потенціалів 2 кВ? Виразіть
відповідь в електрон-вольтах і джоулях.
23.13. До якої швидкості розігнався електрон, пройшовши
прискорюючу різницю потенціалів 2 кВ, якщо його
початкова швидкість дуже мала?
129
23.14. Швидкість електрона зменшилася від 10 000 км/с до
нуля. Яку різницю потенціалів пройшов електрон?
23.15. Під час руху в електричному полі швидкість електро-

на збільшилася з 1000 до 5000 км/с. Яку різницю по-
тенціалів пройшов електрон?
23.16. Порошинка масою 2,5 мг висить у вакуумі, не руха-

ючись, в однорідному вертикальному електрично-
му полі з напруженістю 100 кВ/м. Порошинка втра-
чає 100 електронів. Яку швидкість вона матиме, про-
йшовши 2 см?
 23.17. Як можна змінити потенціал провідної кулі, не торка-
ючись її та не змінюючи її заряду?
 23.18. Порівняйте потенціал і напруженість електричного
поля в точках A і B, C і D (див. рисунок).
23.19. На рисунку зображено еквіпотенціальні поверхні

електричного поля. Нарисуйте силові лінії цього
поля. Розгляньте два випадки: а) ϕ1 > ϕ 2 > ϕ 3;
б) ϕ1 < ϕ 2 < ϕ 3.
 23.20. В електричному полі позитивного точкового заряду
з точки A по черзі переміщають заряд у точки B, C і D
(див. рисунок). У якому випадку кулонівська сила ви-
конує найбільшу роботу?
A
B
С
+
А B C D 1
2 D
3
23.21. Чому дорівнює потенціал поля точкового заряду

20 нКл на відстані 5 см від заряду?
23.22. Металевій кулі радіусом 2 см передано заряд 40 нКл.

Який потенціал поверхні кулі? центра кулі?
130
23.23. До якого потенціалу можна зарядити в повітрі мета-
леву кулю радіусом 3 см, якщо напруженість поля, за
якої виникає розряд у повітрі, дорівнює 3 МВ/м?
23.24. Чотири заряди по 40 нКл розташовані у вершинах
квадрата зі стороною 4 см. Який потенціал поля в цен-
трі квадрата?
23.25. Між двома горизонтальними пластинами, до яких
прикладено різницю потенціалів 500 В, перебуває
в рівновазі порошинка масою 10 −7 г. Відстань між
пластинами 5 см. Визначте електричний заряд поро-
шинки.
23.26. Між двома горизонтальними пластинами перебуває
в рівновазі порошинка масою 10 −12 кг із зарядом
−5 ⋅10 −16 Кл. Визначте різницю потенціалів між плас-
тинами, якщо відстань між ними 1 см.
 23.27. Дві кулі (порожниста мідна та суцільна сталева), які
мають однакові радіуси, торкаються одна одної. Як
розділиться між ними переданий електричний заряд
за відсутності зовнішнього електричного поля?
 23.28. Чому крупинки діелектрика в сильному електрично-
му полі «шикуються» вздовж силових ліній поля?

23.29. Визначте напруженість і потенціал поля в центрі рів-
номірно зарядженого дротового кільця радіусом R
з електричним зарядом Q.
 23.30. Двом металевим кулям з радіусами R 1 = 5 см
і R 2 = 15 см надали заряди q1 = 12 нКл і q 2 = −40 нКл.
Кулі з’єднують тонким дротом. Який заряд пройде по
дроту? Відстань між кулями набагато більша, ніж
їхні радіуси.
23.31. Двом металевим кулям з радіусами 2 і 8 см надали за-
ряди відповідно 34 і –14 нКл. Кулі з’єднують тонким
дротом. Який заряд протече по дроту? Відстань між
кулями набагато більша, ніж їхні радіуси.
131
23.32. Відстань між двома однаковими металевими поро-
шинками масою 1 мкг дорівнює 1 см. Кожній із по-
рошинок надають заряд 0,1 нКл. Якої максимальної
швидкості можуть набути порошинки?
23.33. Електрон рухається в напрямі силової лінії однорід-

ного поля, напруженість якого дорівнює 1,2 В/см.
Яку відстань він пролетить у вакуумі до повної зу-
пинки, якщо його початкова швидкість дорівнює
1000 км/с?
24. Конденсатори. Електроємність.

Енергія електричного поля

 24.1. Чи зміниться електроємність конденсатора, якщо на-
пругу на ньому збільшити вдвічі?
 24.2. На корпусі конденсатора написано «12 мкФ, 6 В». Що
означають ці величини?
 24.3. У скільки разів зміниться електроємність плоского
конденсатора, якщо зменшити робочу площу пластин
у 3 рази?
 24.4. Відстань між пластинами плоского конденсатора
зменшили в 2 рази. Як змінилася електроємність кон-
денсатора?
24.5. Яка електроємність конденсатора, заряд якого дорів-

нює 20 мКл за різниці потенціалів між обкладками
2 кВ?
24.6. Який заряд потрібно передати конденсатору електро-

ємністю 1 мкФ, щоб різниця потенціалів між його
пластинами дорівнювала 50 В?
24.7. Визначте різницю потенціалів між обкладками кон-

денсатора електроємністю 2000 пФ, якщо заряд кон-
денсатора дорівнює 4 нКл.
132
 24.8. Як зміниться електроємність плоского конденсато-
ра, якщо замінити діелектрик між пластинами: за-
мість папера, просоченого парафіном, використовува-
ти слюду такої самої товщини?
 24.9. Які досліди підтверджують, що електричне поле має
енергію?
 24.10. Яку небезпеку становлять знеструмлені кола з кон-
денсаторами? Що треба зробити після розмикання та-
кого кола?
24.11. На корпусі конденсатора написано «500 пФ, 300 В».
Чи дозволяє цей конденсатор накопичити заряд
50 нКл? 200 нКл?

24.12. Визначте електроємність плоского повітряного кон-
денсатора з площею обкладок 24 м2, якщо відстань
між обкладками 0,12 мм.
24.13. Площа пластин слюдяного конденсатора 18 см2, а від-

стань між ними 0,24 мм. Визначте електроємність
конденсатора.
24.14. Визначте електроємність плоского конденсатора, що

складається з двох круглих пластин діаметром 20 см,
розділених шаром парафіну завтовшки 0,8 мм.
24.15. Плоский конденсатор являє собою дві плоскі метале-

ві пластини площею 36 см2, між якими розташована
слюдяна пластинка завтовшки 0,14 см. Чому дорів-
нює електроємність конденсатора? Який заряд кон-
денсатора, якщо напруга на ньому дорівнює 300 В?
24.16. Яку площу мав би плоский повітряний конденсатор

електроємністю 0,885 Ф із відстанню між обкладками
0,5 мм?
24.17. Визначте напруженість електричного поля всередині

плоского повітряного конденсатора, якщо його заряд
дорівнює 0,5 мкКл, а площа пластин 500 см2.
133
24.18. Визначте заряд плоского конденсатора електроємні-
стю 20 пФ, якщо напруженість поля між пластинами
дорівнює 50 кВ/м, а відстань між пластинами стано-
вить 5 мм.
24.19. Різниця потенціалів між пластинами плоского по-

вітряного конденсатора 210 В. Площа кожної плас
тини 120 см2, а заряд 7 нКл. Яка відстань між пласти-
нами?
24.20. Об’єм плоского повітряного конденсатора 424 см3,

а його електроємність 600 пФ. Визначте відстань між
пластинами конденсатора.
24.21. Діелектриком у плоскому конденсаторі є пластинка

слюди площею 800 см2 і завтовшки 4 мм. Конденсатор
підключений до джерела напруги 400 В. Який заряд
пройде по колу, якщо пластинку витягти?
24.22. Два конденсатори мають електроємності 1 і 4 мкФ.

Батарею якої електроємності можна отримати, з’єд-
навши ці конденсатори паралельно? послідовно?
24.23. Два конденсатори мають електроємності 2 і 3 мкФ.

Батареї якої електроємності можна виготовити з цих
конденсаторів?
24.24. Визначте електроємність батареї конденсаторів (див.

рисунок), якщо C1 = C 2 = 1000 пФ і C 3 = 250 пФ.
24.25. Визначте електроємність батареї конденсаторів

(див. рисунок), якщо C1 = 0,5 мкФ, C 2 = 2 мкФ
і C 3 = 2,6 мкФ.
C1 C1 C2
C3
C2 C3

134
24.26. Визначте електроємність батареї конденсаторів (див.
рисунок), якщо електроємність кожного конденсато-
ра дорівнює 20 мкФ.
24.27. Визначте електроємність батареї конденсаторів
(див. рисунок), якщо C1 = C 4 = 5 мкФ, C 2 = 10 мкФ,
C 3 = 2,5 мкФ, C 5 = 15 мкФ.
24.28. Конденсатори електроємністю C1 і C 2 з’єднали по
слідовно та приєднали до джерела струму (див. рису-
нок) з напругою U. Чому дорівнюють заряди обкла-
док A і B?
C1 C2 C1 C2
C5
C1 C2 A B
C3 C3 C4 U

24.29. Конденсатори електроємністю 2 і 3 мкФ з’єднані по-
слідовно. Порівняйте: а) напруги на цих конденсато-
рах; б) енергії електричного поля цих конденсаторів.
24.30. Конденсатори електроємністю 4 і 10 мкФ з’єднані па-
ралельно. Порівняйте: а) заряди цих конденсаторів;
б) енергії електричного поля цих конденсаторів.
24.31. Визначте енергію електричного поля конденсатора,
заряд якого дорівнює 24 нКл, а напруга між пласти-
нами 300 В.
24.32. Визначте енергію електричного поля конденсато-
ра електроємністю 0,5 мкФ, заряд якого дорівнює
8 мкКл.
24.33. Визначте енергію електричного поля конденсато-
ра електроємністю 3 мкФ, зарядженого до напруги
200 В.
24.34. Конденсатор електроємністю 5 мкФ заряджений до
напруги 400 В. Обкладки конденсатора з’єднують че-
рез резистор. Визначте кількість теплоти, яка виді-
литься в резисторі.
135
24.35. Визначте електроємність конденсатора, якщо за різ-
ниці потенціалів на обкладках 500 В енергія його
електричного поля дорівнює 2,5 Дж.
24.36. Імпульсна лампа фотоспалаху споживає за один спа-

лах 36 Дж електричної енергії. До якої напруги за-
ряджають конденсатор електроємністю 800 мкФ, що
живить спалах?

 24.37. Плоский конденсатор приєднали до джерела постій-
ної напруги. Як зміняться заряд конденсатора, різни-
ця потенціалів між обкладками і напруженість поля
усередині конденсатора, якщо відстань між обкладка-
ми збільшити у 2 рази: а) не від’єднавши джерела на-
пруги; б) попередньо від’єднавши джерело?
 24.38. Плоский повітряний конденсатор зарядили та від’єд-
нали від джерела напруги. У скільки разів змінять-
ся заряд і напруга на обкладках конденсатора, якщо
простір між обкладками заповнити парафіном?
24.39. Конденсатор невідомої електроємності, заряджений

до напруги 800 В, приєднали паралельно до конден-
сатора електроємністю 4 мкФ, зарядженого до напру-
ги 200 В. Яка електроємність першого конденсато-
ра, якщо після з’єднання напруга на батареї дорівнює
400 В?
24.40. У скільки разів зміниться електроємність плоского

конденсатора, якщо в нього ввести дві тонкі метале-
ві пластини (див. рисунок, випадок а)? Якщо з’єднати
ці пластини провідником (див. рисунок, випадок б)?
d d
3 3
d
a б
136
24.41. Знайдіть заряди на кожному з конденсаторів (див. ри-
сунок), якщо C1 = 2 мкФ, C 2 = 4 мкФ, C 3 = 6 мкФ,
U = 18 В.
24.42. Знайдіть електроємність C 0 батареї конденсаторів,

яку зображено на рисунку.
 24.43. Знайдіть заряд кожного з конденсаторів і різницю по-

тенціалів між точками D і E (див. рисунок), якщо
C1 = C 2 = C 3 = C , а C 4 = 4C . До точок A і B підведено
постійну напругу U.
C1 C1
A
C1 C2
C2 D
C1
C2 A B
C3 C1 C1 E
C3 C4
U B – U +
24.44. Знайдіть електроємності показаних на рисунку сис-

тем, якщо всі конденсатори мають однакову електро-
ємність C.
a в

б г

24.45. На корпусах двох конденсаторів зазначено «5 мкФ,
6 В» і «10 мкФ, 6 В». Конденсатори з’єднані послідов-
но. До якого максимального значення можна збіль-
шувати напругу на цій ділянці кола?
137
1. Точки A і B (див. рисунок) розташовані в однорідному елек-
тричному полі. Порівняйте модулі напруженості поля в цих
точках і потенціали точок.
А В
А E A > EB , ϕ A > ϕ B В E A = EB, ϕ A > ϕB

Б E A = EB, ϕ A < ϕB Г E A = EB, ϕ A = ϕB
2. Дві точки лежать на одній силовій лінії однорідного елек-

тростатичного поля. Відстань між цими точками дорівнює
25 см, а різниця потенціалів між ними становить 8 кВ. На-
пруженість електричного поля дорівнює:
А 200 В/м Б 2 кВ/м В 32 кВ/м Г 200 кВ/м
3. Під час переміщення заряду 200 нКл між двома точками

кулонівські сили виконали роботу 10 мкДж. Різниця потен-
ціалів між зазначеними точками дорівнює:
А 2 В Б 5 В В 50 В Г 200 В
4. Максимальний припустимий заряд показаного на рисунку

конденсатора дорівнює:
5 мкФ,
6В
А 30 мкКл Б 11 мкКл В 1,2 мкКл Г 0,83 мкКл
5. З трьох конденсаторів електроємністю по 6 мкФ можна зі-

брати батарею конденсаторів електроємністю:
А 5 мкФ Б 9 мкФ В 16 мкФ Г 20 мкФ
6. Напруга на конденсаторі електроємністю 50 мкФ дорівнює

400 В. Обкладки конденсатора з’єднують через резистор.
У резисторі виділиться кількість теплоти:
А 1 Дж Б 2 Дж В 4 Дж Г 8 Дж
138
профільний Рівень
25. кінематика Прямолінійного
та криволінійного рухіВ

 25.1. Автомобіль рухається по прямому шосе. Які з перера-
хованих нижче частин автомобіля рухаються при цьо-
му поступально: а) вітрове скло; б) «двірники» на віт-
ровому склі, які працюють; в) колеса; г) вал двигуна;
д) стрілка спідометра?
 25.2. Що приймають за тіло відліку, коли говорять:
а) швидкість руху поїзда 95 км/год; б) пасажир іде ва-
гоном зі швидкістю 3 км/год?
25.3. Швидкості руху велосипедиста та автомобіля дорів-

нюють відповідно 25 і 55 км/год. Визначте їх віднос-
ну швидкість, коли автомобіль: а) рухається назустріч
велосипедисту; б) наздоганяє його; в) віддаляється від
нього після обгону.

 25.4. Під час вертикального підйому квадрокоптера його
корпус рухається поступально. Накресліть приблиз-
ний вигляд траєкторії руху точки лопаті гвинта:
а) відносно корпусу; б) відносно Землі.
 25.5. Автомобіль проїхав 100 км. а) Які точки колеса здій
снили максимальне переміщення? мінімальне? б) Які
точки колеса пройшли максимальний шлях? міні-
мальний?
25.6. Велосипедист рухається рівномірно по круговій трасі

радіусом 1 км, затрачуючи на кожне коло 8 хв. Знай-
діть шлях і переміщення велосипедиста: а) за 2 хв;
б) за 4 хв; в) за 8 хв; г) за 12 хв.
139
 25.7. За якої умови середня шляхова швидкість дорівнює
модулю середньої швидкості?
25.8. Автомобіль за годину проїхав по прямому шосе 60 км,
а за наступну годину — 30 км назад. Визначте модуль
середньої швидкості та середню шляхову швидкість
його руху.
 25.9. Рухаючись вертикально вгору, тіло щосекунди прохо-
дить 1 м. Чи обов’язково воно рухається прямоліній-
но рівномірно?
25.10. За наведеними на рисунку графіками залежності шля-

ху від часу знайдіть для кожного з тіл середню шля-
хову швидкість за першу секунду руху та за 8 с.
l, м
1
12
8 2
0 2 4 6 8 t, с
25.11. Катер обігнав човен, що пливе озером, а потім розвер-

нувся і рухається назустріч йому. У скільки разів змі-
нилася швидкість катера відносно човна? Швидкість
катера відносно води вдвічі більша, ніж швидкість
човна відносно води. Як зміниться відповідь, якщо
катер і човен рухаються не озером, а річкою?
25.12. Турист-байдарочник, пропливаючи повз пристань,

упустив у воду закриту порожню пластикову пляшку.
Через 20 хв він повернув назад і підібрав пляшку на
2 км нижче від пристані. Яка швидкість течії? Швид-
кість байдарки відносно води залишалася незмінною.
25.13. Легковий автомобіль, що рухався в 40 м за автобу-

сом, обганяє його і випереджує на 20 м. Яка швид-
кість зустрічної вантажівки, якщо на початку обгону
відстань між нею і легковим автомобілем була 800 м,
140
а наприкінці обгону стала 200 м? Швидкість легково-
го автомобіля під час обгону 90 км/год, автобуса —
72 км/год.
25.14. Із міста виїхав велосипедист, а через 2 год тією са-

мою дорогою — мотоцикліст. Швидкість велосипе-
диста 20 км/год, швидкість мотоцикліста 40 км/год.
Через який час після початку свого руху мотоцикліст
наздожене велосипедиста?
25.15. Велосипедист проїхав три чверті відстані від сели-

ща А до селища Б за годину. З якою швидкістю він
рухався, якщо, збільшивши швидкість до 25 км/год,
він за наступну годину добрався до селища Б і повер-
нувся в селище А?
 25.16. Відеозапис «прокручують» у зворотний бік. Як при

цьому змінюється напрям швидкості руху автомобіля
на екрані? напрям прискорення?
25.17. За першу секунду рівноприскореного руху без почат-

кової швидкості тіло пройшло 3 м. Яку відстань воно
пройшло за перші 5 с? за перші 7 с?
25.18. За 10 с швидкість тіла на шляху 300 м збільшилась

у 2 рази. Уважаючи рух тіла рівноприскореним, ви-
значте прискорення.
25.19. Від моделі ракети, що стартує вертикально вгору, на

висоті 20 м за швидкості 20 м/с відокремлюється пер-
ший ступень. Скільки часу перший ступень летітиме
вгору? до падіння на землю?
25.20. Футбольний м’яч після удару полетів під кутом до го-

ризонту. У верхній точці траєкторії на висоті 5 м м’яч
рухався зі швидкістю 18 м/с. Визначте дальність по-
льоту м’яча.
25.21. Місяць рухається навколо Землі з періодом 27,3 доби.

Визначте швидкість і прискорення його руху, вважа-
ючи траєкторію руху коловою.
141
25.22. Кулька коливається на нитці. Як напрямлене її при-
скорення в точках A, B, C (див. рисунок)? Точка A —
верхня точка траєкторії. Для точки B дайте якісну
відповідь.
B
C
 25.23. На рисунку, а–е показано напрями швидкості та
прискорення тіл. Як змінюються модулі та напрями
швидкостей цих тіл?

a a a=0
a a a

v v v v v v
а б в г д е
 25.24. На яких рисунках є принципові помилки?

є a a
ра

кт
тa
a
орі
я
а б в г
 25.25. На рисунку показано траєкторію рівномірного руху
тіла. На яких ділянках траєкторії його прискорення
максимальне за модулем? мінімальне?
G
F
D E
B C
A
25.26. Тіло рухається без початкової швидкості по колу

радіусом 2 м з постійним кутовим прискоренням
0,5 рад/с2. Визначте швидкість і кутову швидкість
тіла через 5 с після початку руху.
142
25.27. Тіло, що рухалося по колу рівномірно з періодом
0,1 с, почало уповільнювати свій рух. Визначте мо-
дуль кутового прискорення (уважаючи його сталим),
якщо тіло зупинилося через 2 с.
25.28. Тіло, що рухалося по колу рівномірно з періодом 0,1 с,
почало уповільнювати свій рух. Визначте модуль ку-
тового прискорення (уважаючи його сталим), якщо до
зупинки тіло зробило 20 обертів.
25.29. Автомобіль проїхав по вологій землі. Як можна за
його слідом визначити, чи було проковзування коліс?
25.30. Обруч діаметром 60 см рівномірно котиться, проходя-
чи відстань 3 м за 4 с. З якою частотою обертається
обруч?

25.31. Два тіла рухаються в площині xOy. На рисунку, а, б
наведено графіки, що описують рух обох тіл. Опи-
шіть рух кожного з тіл, накресліть траєкторії їх
рухів. Чи перетинаються ці траєкторії? Чи зустріча-
ються тіла 1 і 2?
x, м y, м
4 1 4 1
2 2
2 2
0 0
2 4 6 t, с 2 4 6 t, с
–2 –2
а б
25.32. Людина, що йде вниз по ескалатору, який опускаєть-
ся, витрачає на спуск 1 хв. Якщо людина буде йти
вдвічі швидше, вона затратить на 15 с менше. Скіль-
ки часу вона спускатиметься, якщо стоятиме на еска-
латорі?
25.33. Стежкою повзе ланцюжок мурах зі швидкістю 4 см/с.
«Ватажок» на чолі ланцюжка посилає «ад’ютанта»
з дорученням до замикаючого. Яка довжина ланцюж-
ка, якщо «ад’ютант», що бігає зі швидкістю 6 см/с,
повернувся до ватажка через 1,5 хв?
143
25.34. Проти течії моторний човен пливе повільніше, ніж
у стоячій воді, зате за течією — швидше. Де вдасться
скоріше пропливти ту саму відстань туди й назад —
у річці або в озері?
25.35. Неуважна людина, ідучи нагору по ескалатору, що

піднімається, нарахувала 40 сходинок. Згадавши, що
внизу на платформі залишилася валіза, людина спус-
тилася вниз по тому самому ескалатору, рухаючись та-
ким самим кроком і машинально рахуючи сходинки.
Цього разу вона, на свій подив, нарахувала 120 сходи-
нок. Скільки сходинок вона нарахувала б на нерухо-
мому ескалаторі?
 25.36. Секундною стрілкою великого годинника повзе жук.
Нарисуйте приблизний вигляд траєкторії його руху
відносно циферблата, якщо жук доповз від центра го-
динника до кінця стрілки за півтори хвилини, рухаю-
чись відносно стрілки рівномірно.
 25.37. Наведіть приклад руху, траєкторія якого в одній сис-
темі відліку являє собою пряму, а в іншій — коло.
 25.38. Заважає чи допомагає течія переплисти річку за най-
коротший час? найкоротшим шляхом? Уважайте, що
ширина річки всюди однакова.
25.39. На човні, швидкість якого відносно води 5 м/с, пе-

репливають річку завширшки 200 м. Швидкість
течії річки 3 м/с. а) На яку відстань човен знесе
течією, якщо тримати курс перпендикулярно до бе
рега? б) Який курс слід тримати, щоб переплисти
річку найкоротшим шляхом? В обох випадках знай-
діть час переправи.
25.40. Яка швидкість падіння дощових крапель відносно

повітря та швидкість попутного вітру, якщо під час
руху автомобіля зі швидкістю 18 км/год сліди кра
пель на бічному склі вертикальні, а після збільшення
швидкості до 54 км/год нахилені під кутом 45° до го-
ризонту?
144
25.41. Два автомобілі рухаються з постійними швидкостя-
ми v1 і v2 по дорогах, що перетинаються під пря-
мим кутом. Коли перший автомобіль досяг перехре-
стя, другому залишалося проїхати до перехрестя
відстань l. Через який час після цього відстань між
автомобілями буде найменшою? Чому дорівнює ця
відстань?
25.42. Хлопчик, що може плисти зі швидкістю, удвічі мен-

шою, ніж швидкість течії річки, хоче переплисти цю
річку так, щоб його якнайменше знесло униз за те
чією. Під яким кутом до берега він має плисти?
25.43. Доведіть, що для прямолінійного рівноприскорено-

го руху без початкової швидкості виконується «закон
непарних чисел»: модулі переміщення тіла за послі-
довні рівні проміжки часу відносяться, як послідовні
непарні числа:
s1 : s2 : ... : sn = 1 : 3 : ... : ( 2n − 1) .
25.44. Проводжаючий стоїть біля початку першого вагона

поїзда. Коли поїзд рушає, цей вагон проходить повз
проводжаючого за 10 с. За який час пройде повз нього
сьомий вагон? усі 16 вагонів поїзда?
25.45. Футболіст б’є по м’ячу, надаючи йому швидкості руху

30 м/с під кутом 45° до горизонту. М’яч потрапляє
у вертикальний рекламний щит, що розташований
на відстані 25 м від місця удару. На якій відстані від
місця удару впаде м’яч? Удар м’яча об щит уважайте
пружним (модуль швидкості не змінюється, «кут від-
бивання» дорівнює «куту падіння»). Траєкторія м’яча
лежить у площині, перпендикулярній до щита.
 25.46. Тіло кинули під кутом до горизонту. Чи може збіга-
тися за модулем з прискоренням вільного падіння:
а) нормальне прискорення тіла; б) тангенціальне при-
скорення тіла; в) повне прискорення тіла? Якщо так,
то в яких точках траєкторії?
145
 25.47. Тіло рухається так, що його прискорення ввесь час
перпендикулярне до швидкості. Чи може збільшува-
тися під час такого руху модуль швидкості? модуль
прискорення? Якщо так, то опишіть відповідні рухи.
25.48. Тіло рухається без початкової швидкості по колу з по-
стійним кутовим прискоренням 0,2 рад/с2. Через який
час нормальне та тангенціальне прискорення тіла збі-
гатимуться за модулем?
25.49. Тіло рухається без початкової швидкості по колу з по-
стійним кутовим прискоренням 0,5 рад/с2. Через який
час кут між швидкістю та прискоренням руху тіла до-
рівнюватиме 30°?
25.50. Мурахи тягнуть шматок кори, що має форму прямо-
кутного трикутника. На рисунку показано напрями

швидкостей v A і vB двох вершин трикутника. Визна-
чте швидкість точки C, якщо v A = 5 см/с і α = 30° .
A
vA

a vB
C B
26. ЗАКОНИ ДИНАМІКИ ТА РІВНОВАГА ТІЛ

 26.1. Чому під час сплаву лісу велику кількість колод ви-
кидає на берег на поворотах річки?
 26.2. Перед початком автомобільної гонки один гонщик пі-
дігнав автомобіль упритул до стартової відмітки, а ін-
ший — зупинився, не доїжджаючи до цієї відмітки.
Чи може другий гонщик одержати перевагу на старті,
якщо обидва автомобілі повинні пройти стартову від-
мітку відразу після пострілу стартового пістолета?
 26.3. Чи правильне твердження: прискорення автомобілю
надає сила, що діє на нього з боку двигуна?
146
 26.4. Чи доводилося вам відчувати стан невагомості? від-
чувати перевантаження? Якщо доводилося, то коли
саме?

 26.5. Автомобіль, обладнаний лебідкою, застряв у багню-
ці. Коли водій обв’язав трос лебідки навколо дерева
і включив лебідку, автомобіль вибрався на тверду до-
рогу. Взаємодія з яким тілом викликала рух автомо-
біля?

26.6. Однорідний стрижень рухається під дією сили F0 .
Яка сила пружності F діє в перерізі стрижня, що про-
ходить через точку A (див. рисунок)?
x
F0
A
l
 26.7. Під час перетягання каната той розірвався, коли оби-

два суперники тягли його із силами 400 Н. Чи можна
піднімати на такому канаті вантаж масою 60 кг?
 26.8. Учень стверджує, що вага людини, яка перебуває в лі-
фті, обов’язково збільшується, коли ліфт рухається
вгору, і зменшується, коли ліфт рухається вниз. Чи
згодні ви з цим твердженням учня?
 26.9. У які моменти в космічному кораблі, що перебуває
в міжпланетному просторі, зникає невагомість?
26.10. Французький письменник-фантаст Ж. Верн описав

запуск до Місяця з гігантської гармати порожнього
снаряда, усередині якого перебували люди. Усередині
снаряда нібито ненадовго виникла невагомість, коли
він потрапив у точку, де сили притягання тіл до Зем-
лі й Місяця врівноважують одна одну. а) Яку части-
ну відстані від Землі до Місяця мав подолати снаряд,
щоб потрапити в таку точку? б) Чи немає фізичних
помилок в описаному сюжеті? Уважайте, що маса Мі-
сяця у 81 раз менша від маси Землі.
147
 26.11. Яка природа сил, що викликають припливи і відпли-
ви в морях та океанах на Землі?
26.12. Сталевий магніт масою 80 г «прилипнув» до верти-

кальної сталевої плити, притягуючись до неї із силою
10 Н. Яку напрямлену вниз силу треба прикласти до
магніту, щоб він ковзав по плиті? Коефіцієнт тертя
дорівнює 0,4.
 26.13. Чому для артилерійського обстрілу далеких цілей ви-
користовують тільки навісні траєкторії (ствол гарма-
ти утворює з горизонтом кут, більший за 45°)?
26.14. Чавунне ядро масою m падає у воді зі сталою швидкі-

стю v . З якою силою треба тягти його вгору, щоб воно
піднімалося зі сталою швидкістю 3v ? Уважайте, що
сила опору води прямо пропорційна модулю швидко-
сті руху.
 26.15. Посудина, що стоїть на двох опорах, ущерть заповне-
на водою. Як зміняться сили тиску на опори, якщо
у воду опустити дерев’яний брусок прямо над лівою
опорою (див. рисунок)?
26.16. Де розташований центр тяжіння системи з двох стале-

вих куль (див. рисунок)?
R 2R
26.17. Легкий горизонтальний стрижень завдовжки 50 см

підвісили до стелі на двох пружинах (див. рисунок).
До стрижня підвісили вантаж, після чого стрижень
148
опустився на 10 см, залишаючись горизонтальним.
У якій саме точці стрижня підвісили вантаж? Яка
маса цього вантажу? Жорсткості пружин k1 = 80 Н/м
і k2 = 120 Н/м.
k1 k2
 26.18. Як легше зрушити з місця застряглий в багні віз: при-

кладаючи силу до корпусу возу чи до верхньої части-
ни обода колеса? Обґрунтуйте свою відповідь.
26.19. Брусок масою 6 кг потрібно перекинути через ребро O

(див. рисунок). Визначте необхідну для цього гори-
зонтальну силу F, якщо ширина бруска 50 см, а висо-
та 75 см.

F
 26.20. Високий прямокутний однорідний брусок із квадрат-

ною основою стоїть на горизонтальній поверхні. Як
знайти коефіцієнт тертя між бруском і поверхнею, ко-
ристуючись тільки лінійкою та олівцем?

26.21. Поїзд почав гальмувати на швидкості 54 км/год, не
доїжджаючи 200 м до переїзду. Маса поїзда 2000 т,
під час гальмування діє сила тертя 2 МН. На якій від-
стані від переїзду перебував поїзд через 10 с після по-
чатку гальмування? через 30 с?
149
26.22. Початкова швидкість тіла, що перебуває в точці A, до-
рівнює нулю. Протягом 8 с на тіло діє постійна сила.
Потім напрям сили змінюється на протилежний, а мо-
дуль залишається таким самим. Через який час від
початку руху тіло повернеться в точку A?
 26.23. Показані на рисунку терези зрівноважені. Чи пору-
шиться рівновага, якщо в обидві посудини долити од-
накову кількість води, щоб вона доходила до середи-
ни підвішених вантажів? Обґрунтуйте свою відповідь.
Обидва підвішені вантажі однакові; посудини також
однакові та містять однакову кількість води.
26.24. Екіпаж аеростата, що піднімається, періодично про-

водить виміри прискорення вільного падіння. На
скільки зменшилося значення прискорення вільного
падіння на висоті h = 9,6 км?
26.25. На яку висоту піднявся космічний апарат, якщо сила

земного тяжіння зменшилася на 4,5 %?
26.26. Космонавтів тренують на перевантаження в спеціаль-

них центрифугах. За який час має робити один оберт
центрифуга, щоб космонавт, що перебуває на відстані
3 м від вертикальної осі обертання, відчував потрійне
перевантаження?
 26.27. Як змінюються сила тяжіння, що діє на космонавта,
і його вага, коли він переміщається із Землі на орбі-
тальну станцію?
26.28. У скільки разів зменшилася сила притягання кос-

монавта до Землі, після того як космічний корабель,
150
що стартував із Землі, перейшов на колову навко-
лоземну орбіту на висоті 200 км? Як змінилася вага
космонавта?
26.29. Період обертання штучного супутника Землі коловою
орбітою 24 год. На якій висоті перебуває супутник?
26.30. Космічний корабель, що висадив експедицію на по-
верхню Марса поблизу марсіанського екватора, вий-
шов на таку колову орбіту навколо Марса, що він по-
стійно перебуває «над головою» членів експедиції.
Визначте радіус орбіти корабля і його швидкість,
якщо марсіанська доба дорівнює 8,9 ⋅104 с, а маса Мар-
са — 6,4 ⋅1023 кг.
26.31. Супутник обертається по коловій орбіті на невели-
кій висоті над планетою. Період обертання супутника
3 год. Уважаючи планету однорідною кулею, знайдіть
її густину.
26.32. Скориставшись наведеними в Додатку довідковими
даними, визначте середню густину Сонця.
26.33. Порівняйте періоди обертання штучних супутників
Землі, орбіти яких показані на рисунку.
2
1
26.34. Остання поява знаменитої комети Галлея відбулася

в 1986 році, а передостання — у 1910 році. На яку від-
стань іде комета від Сонця в найбільш далекій точці
своєї траєкторії, якщо найменша відстань між коме-
тою і Сонцем дорівнює 0,6 а. о.? Астрономічна одини-
ця (а. о.) дорівнює радіусу земної орбіти. Яке відношен-
ня максимальної швидкості комети до її мінімальної
швидкості?
151
26.35. Двигун космічного корабля, що рухається навколо
Землі коловою орбітою, увімкнули на короткий час.
Нарисуйте приблизний вигляд орбіти, на яку пере
йде корабель, якщо сопло двигуна в момент умикан-
ня було напрямлене: а) назад; б) уперед; в) у бік Землі.
26.36. За допомогою якого маневру космічний корабель, що
обертається навколо Землі, може перейти з однієї ко-
лової орбіти на іншу?
26.37. Чому великі краплі дощу падають швидше, ніж дріб-
ні? Урахуйте силу опору повітря.
26.38. Кут a нахилу площини поступово збільшують від 0 до

90°. На площині розташований брусок масою m. Кое-
фіцієнт тертя дорівнює µ . Побудуйте графік залежно-
сті сили тертя Fтер від кута a. Чому дорівнює макси-
мальне значення сили тертя Fmax ?
26.39. Яку силу потрібно прикласти до санок масою m, щоб

тягти їх (див. рисунок, а) або штовхати (див. рису-
нок, б) по горизонтальній дорозі? Коефіцієнт тертя до-
рівнює µ , в обох випадках силу прикладають під ку-
том a до горизонту.
а б

сою 10 кг, прикладаючи силу 15 Н під кутом 45° до
горизонту. Визначте прискорення санчат, якщо кое-
фіцієнт тертя між їхніми полозами та дорогою дорів-
нює 0,1.
26.41. На яку швидкість поїзда розраховане заокруглення

залізничної колії з радіусом 500 м, якщо зовнішня
рейка покладена на 7 см вище за внутрішню? Шири-
на колії 1,5 м.
152
 26.42. На горизонтальному столі лежать два однакові
бруски, зв’язані ниткою. Спочатку нитка не натягну-
та. Якщо один із брусків потягнути в горизонтально-
му напрямі із силою F = 6 Н (див. рисунок), сила
натягу нитки дорівнюватиме T = 2,5 Н. Знайдіть кое
фіцієнт тертя, якщо маса кожного бруска m = 1 кг.
Якою стане сила натягу нитки, якщо модуль сили F
збільшити вдвічі?
26.43. На столі лежать два однакові бруски, зв’язані нит-

кою. Спочатку нитка не натягнута. Один із брусків
тягнуть у горизонтальному
напрямі з поступово зро-
стаючою силою F (див. рисунок). Накресліть графік
залежності сили T натягу нитки від модуля F прикла-
деної сили. Маса кожного бруска дорівнює 2 кг, кое-
фіцієнт тертя становить 0,3.

F
1 2
До задач 26.42, 26.43
26.44. Два бруски масою по 400 г лежать один на одно-

му. Коефіцієнт тертя між брусками та між нижнім
бруском і підлогою дорівнює 0,3. З якою силою по-
трібно тягти в горизонтальному напрямі: а) нижній
брусок, щоб верхній з’їхав із нього; б) верхній брусок,
щоб він з’їхав із нижнього?
26.45. Два зв’язані ниткою бруски зісковзують із похилої

площини. Яка сила натягу нитки? Коефіцієнти тертя
між брусками і площиною дорівнюють 0,2 і 0,3, кут
нахилу площини 30°, маса кожного з брусків стано-
вить 1 кг.
26.46. На одному кінці перекинутого через нерухомий блок

шнура висить вантаж, а за другий кінець шнура три-
мається людина такої самої маси. Людина починає
лізти нагору по шнуру. На скільки підніметься ван-
таж, коли людина наблизиться до блока на 3 м?
153
26.47. До нитки, перекинутої через блок, прикріплено ванта-
жі однакової маси, як показано на рисунку. Яке спів-
відношення між силами натягу нитки в точках A і B?
26.48. Визначте прискорення показаних на рисунку тягар-

ців і силу натягу нитки, якщо m1 = m2 = 1 кг.
B
m1 m2

26.49. Який виграш у силі дають показані на рисунку, а, б

системи блоків? Як буде змінюватися виграш у силі
в міру піднімання вантажу?
a a a a
F F

а б
26.50. За яких значень маси m2 підвішеного вантажу пока-

зана на рисунку система перебуватиме в рівновазі,
якщо m1 = 1 кг, α = 30° ? Коефіцієнт тертя між ванта-
жем і похилою площиною дорівнює 0,3.
m1
m2
154
26.51. Знайдіть сили пружності в шарнірно закріплених не-
вагомих стрижнях AC і BC, якщо AB = 30 см,
AC = 60 см, BC = 80 см (див. рисунок), а маса ванта-
жу дорівнює 6 кг. Який із стрижнів можна замінити
міцною нерозтяжною ниткою?
C
26.52. Однорідну кулю масою m і радіусом R підвісили на

нитці, кінець якої закріплено на гладенькій верти-
кальній стіні. Знайдіть силу T натягу нитки та силу F
тиску кулі на стіну, якщо довжина нитки дорівнює l.
26.53. Однорідну кулю підвісили на нитці, кінець якої за-

кріплено на вертикальній стіні. Яким має бути коефі-
цієнт тертя m між кулею та стіною, щоб точка кріп
лення нитки до кулі та центр кулі могли міститися
на одній вертикалі? Радіус кулі R, довжина нитки l.
26.54. Колесо радіусом R і масою m стоїть перед сходинкою

заввишки h < R . Яку найменшу силу F треба при-
класти до осі колеса, щоб воно в’їхало на сходинку?
26.55. Однорідний брусок, склеєний із двох однакових куби-

ків, лежить на похилій площині (див. рисунок). Який
кут нахилу площини, якщо сила тиску бруска на опо-
ру A вдвічі менша, ніж сила тиску на опору B?
155
26.56. Двічі ввімкнувши на короткий час двигун, косміч-
ний корабель перевели з однієї колової орбіти навко-
ло Землі на іншу. Скільки часу тривав цей перехід,
якщо сила тяги двигуна обидва рази була напрямле-
на вперед, а швидкість корабля зменшилася внаслі-
док зміни орбіти з 6 до 5 км/с?
26.57. Відомо, що під час підйому тіла з поверхні Землі
сила F його притягання до Землі зменшується. А як
змінювалася б ця сила під час опускання тіла в шах-
ту, що доходить до центра Землі? Побудуйте графік
залежності F ( r ) для тіла масою m, де r — відстань
тіла від центра Землі. Уважайте Землю однорідною
кулею радіуса R.
 26.58. Тіло, підкинуте із землі вертикально вгору зі швидкі-
стю v0 , впало на землю зі швидкістю v . Який час t
польоту, якщо сила опору повітря, що діяла на тіло,
прямо пропорційна швидкості руху?
26.59. Кулька, що падає з великої висоти, пружно відскакує
від горизонтальної металевої плити. Визначте приско-
рення кульки відразу після удару (врахуйте опір по
вітря).
сою m. Яку мінімальну силу Fmin він має прикладати
до санчат, щоб вони рухалися рівномірно, якщо кое-
фіцієнт тертя між їх полозами та дорогою дорів-
нює µ ? Під яким кутом a до горизонту треба прикла-
дати силу?
26.61. В однорідній круглій пластині радіусом R вирізали
круглий отвір радіусом R 2 (див. рисунок). Куди та
на скільки змістився центр тяжіння пластини з от
вором?
156
27. РУХ ТВЕРДОГО ТІЛА.
РІВНОВАГА ТА РУХ РІДИНИ ТА ГАЗУ

27.1. На кінцях легкого горизонтального стрижня завдов-
жки 1 м закріплені два вантажі масами 2 і 6 кг. Який
момент інерції стрижня відносно вертикальної осі, що
проходить: а) через середину стрижня; б) через ван-
таж меншої маси; в) через центр мас системи? Ванта-
жі можна вважати матеріальними точками.
−4
27.2. Момент інерції блока дорівнює 2 ⋅ 10 кг ∙ м2, а його
кутове прискорення — 5 рад/с . Визначте момент зов-
2
нішніх сил, які діють на блок.
27.3. Момент інерції ротора електродвигуна дорівнює

0,05 кг ∙ м2, а його кутове прискорення після вмикан-
ня становить 40 рад/с2. Визначте момент сил, які ді-
ють на ротор.
27.4. Тіло закріплене на осі. Момент інерції цього тіла

3 кг ∙ м2, а момент прикладеної до нього сили —
12 Н ∙ м. Визначте кутове прискорення тіла.
27.5. Момент інерції маятника відносно осі дорівнює

0,5 кг ∙ м2. Визначте кутове прискорення маятника,
якщо момент сили тяжіння відносно цієї осі дорівнює
0,2 Н ∙ м.
27.6. Визначте момент інерції тіла, яке набуває кутового

прискорення 4 рад/с2 під дією моменту сил 20 Н ∙ м.
27.7. Сила 5 Н, плече якої відносно осі маховика стано-

вить 50 см, надає маховику кутового прискорення
0,2 рад/с2. Який момент інерції маховика відносно
його осі?

 27.8. Для чого загострюють кінці осей шестерень у механіч-
них годинниках?
157
27.9. Момент інерції блока 0,04 кг ∙ м2. На блок діють дві
сили, моменти яких відносно осі блока дорівню-
ють відповідно 0,25 і 0,17 Н ∙ м. Перша з них обер-
тає блок за годинниковою стрілкою, а друга — проти
годинникової стрілки. Визначте кутове прискорення
блока.
27.10. Ротор електродвигуна, що є суцільним циліндром,

обертається з частотою 120 об/с. Обертання припи-
няється через 20 с після вимикання двигуна. Який
момент сил опору діє на ротор? Маса ротора 10 кг, ра-
діус 5 см.
27.11. Коли вода переходить із вузької до широкої части-

ни горизонтальної труби, швидкість руху води змен-
шується від 8 до 2 м/с. Визначте різницю тисків води
у двох частинах труби.
27.12. Вода, що рухалася широкою ділянкою горизонтальної

труби зі швидкістю 1 м/с, переходить у вузьку ділян-
ку труби, площа перерізу якої менша в 3 рази. Визна-
чте різницю тисків води у двох ділянках труби.
 27.13. На блок масою M намотана невагома нерозтяжна нит-

ка, до якої прив’язане тіло масою m. Тіло відпуска-
ють. З яким прискоренням воно опускається? Блок
уважайте однорідним диском.
27.14. До легкого важеля підвішені на коротких нитках два

вантажі (див. рисунок, а, б). З яким прискоренням
почне рухатися правий вантаж, якщо перестати утри-
мувати важіль?
m 3m m m
а б
158
27.15. Куди почнуть рухатися точки A, B, C, D, якщо до
однорідної прямокутної пластини, що лежить на гла-
денькій поверхні, прикласти дві рівні за модулем
і протилежні за напрямом сили (див. рисунок)?
C
B D
A
27.16. Дверцята сейфа являють собою квадратну сталеву

пластину масою m = 80 кг і шириною l = 50 см. За
який час зачиняться дверцята, якщо до їх ручки при-
кладати силу 10 Н? Щоб закрити дверцята, їх необ-
хідно повернути на 90°. Опір руху відсутній, відстань
від ручки до петель уважайте такою, що дорівнює ши-
рині дверцят. Момент інерції дверцят відносно осі
1
обертання I = ml 2 .
3
27.17. Яка кінетична енергія Wк обруча масою m, що ко-

титься без проковзування зі швидкістю v по плоскій
поверхні?
 27.18. Одну пляшку вщерть наповнили гасом, а другу таку

саму пляшку — снігом. Закорковані пляшки скочу-
ються з гірки. Яка з них скотиться швидше? Уважай-
те, що густина снігу дорівнює густині гасу.
27.19. Обруч скочується без проковзування з похилої пло-

щини заввишки h та завдовжки l. Яка швидкість v
центра обруча наприкінці скочування? З яким при-
скоренням скочується обруч?
27.20. Візок складається з платформи масою m1 та коліс,

які можна вважати суцільними дисками. Загальна
маса коліс дорівнює m2 . У якому випадку візок швид-
ше скотиться з похилої площини: якщо m1 m2 чи
якщо m1 m2 ? У скільки разів швидше?
159
 27.21. Чому легкий паперовий циліндр, що скотився з похи-
лої площини, не рухається по параболі, а помітно від-
хиляється вбік (див. рисунок)?
 27.22. Футболіст двічі пробив по м’ячу, надавши йому в обох

випадках однакової початкової швидкості, але «за-
крутивши» м’яч по-різному. У якому випадку (див.
рисунок, а, б) м’яч пролетів далі?

v0 v0
а б
27.23. З розташованої на підлозі підвалу проіржавілої тру-

би б’є водяний фонтанчик під кутом 30° до горизон-
ту. Який об’єм води витікає щогодини, якщо площа
отвору дорівнює 1 мм2, а дальність польоту струменя
80 см?
27.24. З крана зі швидкістю 2 м/с тече струмінь води. Який

діаметр струменя на відстані 30 см від крана, якщо ді-
аметр верхньої частини струменя дорівнює 1 см? Ува-
жайте, що струмінь не розбивається на краплі.
27.25. На рисунку показано рух рідини в горизонтальній

трубі. На ділянці 1 швидкість руху рідини 1 м/с,
а різниця рівнів рідини у двох вертикальних трубках
20 см. Визначте швидкість руху рідини на ділянці 2.
1 2
160
27.26. Більярдна куля внаслідок удару (див. рисунок) набра-
ла швидкості v0 . Через який час t після удару припи-
ниться проковзування кулі по столу, якщо коефіцієнт
тертя дорівнює m?
27.27. Яким має бути кут α нахилу площини до горизонту,

щоб по ній без проковзування скочувалися: а) труба;
б) циліндр? Коефіцієнт тертя дорівнює µ .
27.28. Тонка плоска пластина розташована в площині xOy.
Доведіть, що виконується співвідношення Iz = Ix + Iy .
Тут Ix , Iy , Iz — моменти інерції пластини відносно
відповідних осей координат.
27.29. Доведіть, що момент інерції однорідного стрижня ма-
сою m відносно осі O1O2 (див. рисунок) дорівнює
1
ml 2 . Скористайтесь даними з наведеної в Додатку
3
таблиці.
О1
l
О2
27.30. Рівень води в U-подібній трубці на 36 см нижчий за

краї трубки. В одне з колін трубки потроху доливають
гас. На скільки будуть відрізнятися рівні рідин в ко-
лінах, коли в одному з них рідина дійде до краю?
27.31. Яку форму має посудина, якщо під час витікання рі-
дини через маленький отвір у дні рівень рідини зни-
жується зі сталою швидкістю?
27.32. Площа поршня шприца дорівнює 1 см2, а площа
отвору — 2 мм2. З якою силою потрібно тиснути на
поршень, щоб вода виривалася з отвору зі швидкі-
стю 6 м/с?
161
28. НЕІНЕРЦІАЛЬНІ СИСТЕМИ ВІДЛІКУ.
СИЛИ ІНЕРЦІЇ
 28.1. М’яч, що лежав на столі вагона під час рівномірного

руху поїзда, покотився вперед у напрямі руху. Яка
зміна відбулася в русі поїзда? Поясніть «поведінку»
м’яча з точки зору двох систем відліку, пов’язаних
відповідно із Землею та вагоном.
 28.2. У купе поїзда, що рухається прямолінійно рівномір-

но, підвішена куля на нитці. Яка зміна напряму нит-
ки дозволяє зробити висновок, що поїзд: а) збільшує
швидкість; б) повертає; в) гальмує?
 28.3. Поїзд повертає праворуч. Куди покотилося яблуко,

що лежало на столику в купе? Чи можете ви зазначи-
ти: а) яка сила викликала рух яблука відносно поїзда;
б) взаємодією з яким тілом обумовлена ця сила?
28.4. Поїзд відходить від станції, рухаючись із прискорен-

ням 0,4 м/с2. Визначте силу інерції, що діє в системі
відліку «Поїзд» на валізу масою 15 кг, яка лежить під
полицею.
28.5. Маса пасажира 75 кг. Чому дорівнює сила інерції, що

діє на пасажира в системі відліку «Поїзд», коли поїзд
розганяється з прискоренням 0,4 м/с2? гальмує з при-
скоренням 1 м/с2?
28.6. З яким прискоренням має рухатися автомобіль, щоб

у пов’язаній із ним системі відліку на пасажира ма-
сою 70 кг діяла сила інерції 140 Н?
28.7. Визначте прискорення вільно падаючого тіла в систе-

мі відліку, пов’язаній з ліфтом, якщо ліфт рухаєть-
ся: а) рівномірно; б) з прискоренням 2 м/с2, напрям-
леним угору; в) з прискоренням 2 м/с2, напрямленим
униз?
162
28.8. Космічний корабель здійснює посадку на відкри-
ту ним планету. Корабель рухається з прискорен-
ням 10 м/с2, напрямленим вертикально вгору. У кабі-
ні корабля динамометр, до якого підвішений вантаж
масою 100 г, безпосередньо перед посадкою показує
1,6 Н. Яке прискорення вільного падіння на планеті?
28.9. Усередині космічного корабля в далекому космосі

«раптом» зникла невагомість. З якої причини це мог-
ло статися?
 28.10. Космонавт, який прокинувся «ранком», виявляє, що

всі предмети в його каюті мають вагу, яка дорівнює
одній шостій їхньої земної ваги. Чи обов’язково це оз-
начає, що корабель здійснив посадку (наприклад, на
Місяць)?
28.11. У системі відліку «Літак» під час віражу на пілота

масою 80 кг діє сила інерції 160 Н. Яка сила інерції
діє у цей час на прилад масою 7 кг?
28.12. У скільки разів потрібно було б збільшити кутову

швидкість обертання Землі навколо своєї осі, щоб тіла
на екваторі важили вдвічі менше, ніж на полюсі? Ува-
жайте, що форма Землі не змінилася б.
28.13. Якого перевантаження зазнає на центрифузі космо-

навт, що перебуває на відстані 3 м від вертикальної
осі обертання? Період обертання центрифуги дорів-
нює 1,7 с.
28.14. Якого перевантаження зазнає водій, якщо автомобіль

із місця набирає швидкість 180 км/год за 10 с?
28.15. На візку, що рухається горизонтально з прискорен-

ням a, установлений штатив, на якому підвішена
кулька масою m на нитці. Знайдіть кут a відхилення
нитки від вертикалі та силу T натягу нитки.
163
28.16. У пральних машинах для віджимання білизни вико-
ристовують спеціальні центрифуги. Якого найбільшо-
го перевантаження може зазнати під час віджимання
білизна, якщо центрифуга робить 10 обертів у секун-
ду, а її радіус 25 см? Розв’яжіть задачу в системі від-
ліку, пов’язаній із барабаном пральної машини.

28.17. Дуже довгою похилою площиною, що утворює кут a
з горизонтом, з’їжджає без тертя закритий вагон. Яке
прискорення вільного падіння в системі відліку «Ва-
гон»?
28.18. Вузька скляна трубка з водою має форму дуги кола

з центром у точці O (див. рисунок). У трубці містить-
ся бульбашка повітря. З яким постійним горизон-
тальним прискоренням має рухатися трубка, щоб
бульбашка змістилася на кут a?

a
 28.19. У вагоні поїзда знаходиться закритий ліхтар із свіч-

кою. Куди відхиляється полум’я свічки, коли поїзд:
а) розганяється; б) повертає праворуч?

28.20. Яку горизонтальну силу треба прикласти до візка
(див. рисунок), щоб обидва вантажі були нерухомі
відносно візка? Тертя відсутнє.
4m
35m m
164
28.21. У вагоні поїзда знаходився відкритий зверху кубіч-
ний бак (довжина ребра 1 м), ущерть заповнений
водою. Поїзд, рушаючи з місця, рухався з приско-
ренням, що повільно збільшувалося. З яким приско-
ренням рухався поїзд у той момент, коли з бака ви-
лилося 20 л води? Стінки бака паралельні стінкам
вагона.
29. ЗАКОНИ ЗБЕРЕЖЕННЯ В МЕХАНІЦІ
 29.1. Чому обертання фігуриста різко сповільнюється, коли

він розводить руки в сторони?
29.2. Однорідний горизонтальний диск масою 5 кг і радіу-

сом 10 см обертається навколо своєї вертикальної осі
симетрії. Період обертання 2 с. Визначте момент ім-
пульсу диска.
29.3. Однорідний горизонтальний диск масою 5 кг і раді-

усом 10 см може обертатися без тертя навколо своєї
вертикальної осі симетрії. До обода нерухомого диска
прилипає пластилінова кулька масою 40 г, яка леті-
ла горизонтально по дотичній до бічної поверхні дис-
ка зі швидкістю 5 м/с. Якої кутової швидкості набере
диск?
29.4. Однорідний диск масою 100 кг і радіусом 1,5 м плаває

у воді. Якої кутової швидкості набере диск, якщо два
хлопчики масами по 50 кг одночасно стрибнуть у го-
ризонтальних напрямах (див. рисунок) зі швидкостя-
ми 2 м/с?
165
 29.5. Як зміниться тривалість доби, якщо полярні льоди
стануть?
 29.6. Підвішена на нитці кулька здійснює коливання. Коли
кулька проходить положення рівноваги, сила натягу
нитки у 2 рази перевищує діючу на кульку силу тя-
жіння. На який максимальний кут a від вертикалі
відхиляється нитка?
29.7. Космічному апарату надали поблизу поверхні Землі
швидкості 10 км/с. Визначте максимальну можливу
відстань між цим апаратом і центром Землі. Маса
Землі дорівнює 6 ⋅1024 кг.
29.8. Доведіть, що друга космічна швидкість для планети
перевищує першу космічну швидкість для цієї плане-
ти в 2 разу.
29.9. Визначте другу космічну швидкість для Меркурія,
маса якого становить 5,5 % від маси Землі, а радіус —
38 % від радіуса Землі.
29.10. Визначте другу космічну швидкість для планети,
маса якої перевищує масу Землі у 8 разів, а радіус пе-
ревищує радіус Землі вдвічі.
29.11. Уважаючи Землю однорідною кулею, визначте мо-
мент імпульсу Землі, зумовлений добовим обертан-
ням. Маса Землі дорівнює 6 ⋅1024 кг.
29.12. Визначте приблизно момент імпульсу Місяця, зумов-
лений його обертанням навколо Землі. Маса Місяця
дорівнює 7,4 ⋅1022 кг, період його обертання навколо
Землі — 27,3 доби.
29.13. Горизонтальна платформа масою M і радіусом R обер-
тається без тертя навколо своєї осі з кутовою швидкі-
стю ω . На краю платформи стоїть людина масою m.
Якою стане кутова швидкість платформи, якщо лю-
дина перейде в її центр? Уважайте платформу одно-
рідним диском.
166
29.14. Горизонтальна платформа масою 80 кг і радіусом 1 м
може обертатися без тертя навколо своєї осі. У центрі
платформи стоїть людина, яка тримає в розведених
руках гирі. Платформа обертається з кутовою швид-
кістю 2 рад/с. Якою стане кутова швидкість, якщо
людина опустить руки, зменшивши свій момент інер-
ції від 3 до 1 кг ∙ м2? Уважайте платформу однорідним
диском.

29.15. Візок із піском загальною масою 700 кг рухався зі
швидкістю 9 км/год у напрямі до гармати. Випуще-
ний із гармати снаряд масою 10 кг влучив у візок, ру-
хаючись із швидкістю 400 м/с під кутом 30° до го-
ризонту. Снаряд застряг у піску. З якою швидкістю
рухався візок після удару?
29.16. Один із хлопчиків, що сидять у човні, ловить кину-

тий із відстані 30 м м’яч. Якої швидкості набрав чо-
вен, якщо м’яч перебував у повітрі 2 с? Загальна маса
човна з хлопчиками 120 кг, маса м’яча 600 г.
 29.17. Санки масою m = 10 кг, з’їхавши без початкової
швидкості по прямому сніжному схилу, зупинилися
на ділянці схилу, посипаній піском, на h = 12 м ниж-
че початкової точки. а) Яку мінімальну роботу треба
виконати, щоб повернути санки в цю точку? б) Яку
роботу треба виконати, щоб витягти санки в початко-
ву точку, прикладаючи силу уздовж схилу?
29.18. Санчата з’їжджають із гори, довжина основи якої

20 м, а висота 5 м, і проїжджають до зупинки ще 30 м
по горизонтальній площадці. Майже весь час вони ру-
хаються по снігу, лише невелика ділянка в місці, де
схил переходить у горизонтальну поверхню, обледені-
ла. Визначте коефіцієнт тертя між санчатами та сні-
гом, нехтуючи тертям на ділянці, що обледеніла.
29.19. Насос викидає струмінь води діаметром 2 см зі швид-

кістю 20 м/с. Яку потужність розвиває насос?
167
29.20. На нитці висить вантаж масою 100 г. Вантаж підні-
мають вертикально на певну висоту і відпускають.
Якщо висота піднімання сягає 10 см, нитка рветься.
Якщо ж масу підвішеного нерухомого вантажу пома-
лу збільшувати, нитка порветься, коли маса вантажу
сягне 8 кг. Визначте жорсткість нитки.
29.21. Невелике тіло зісковзує без тертя з похилої площини,
що переходить у «мертву петлю» радіусом R (див. ри-
сунок). З якої мінімальної висоти H має починатися
рух, щоб тіло пройшло «мертву петлю», не відриваю-
чись від неї?
R H
29.22. З якою силою давить тіло на поверхню у верхній точ-

ці «мертвої петлі» (див. попередню задачу), якщо
H = 4R , а тертям можна знехтувати?
29.23. Невелике тіло зісковзує з верхньої точки гладенької
закріпленої кулі радіусом R. На якій висоті тіло відір-
веться від кулі?
29.24. Кулька масою m підвішена на нитці завдовжки l.
Якої мінімальної швидкості слід надати кульці, щоб
вона описала коло у вертикальній площині? Яку силу
натягу має витримувати нитка? Якою стане відповідь,
якщо нитку замінити на легкий стрижень?
29.25. У вантаж масою M, що висить на нитці завдовжки l,
влучає куля масою m, що летить горизонтально. Куля
застряє у вантажі. За якої швидкості кулі вантаж
опише коло у вертикальній площині? Розміри ванта-
жу набагато менші від довжини нитки.
29.26. Кульку масою m, підвішену на нитці, відхиляють до
горизонтального положення нитки та відпускають. За
якого кута a між ниткою та вертикаллю сила натягу
нитки дорівнюватиме mg ? Чому дорівнює макси-
мальна сила Tmax натягу нитки?
168
29.27. Штучний супутник масою m = 500 кг рухався по ко-
ловій орбіті на висоті h = 300 км над Землею. Через
тривалий час опір повітря спричинив зменшення ви-
соти орбіти на s = 1 км. На скільки змінилася кіне-
тична енергія супутника? Як цей результат узгоджу-
ється з законом збереження енергії?
29.28. Якої мінімальної швидкості слід надати каменю на

рівні землі, щоб він перелетів через будинок заввиш-
ки 30 м і завширшки 25 м?
29.29. На гладенькому льоду лежать дві шайби масами m

і 3m , пов’язані ниткою (нитка прямолінійна, але не
натягнута). У шайби одночасно влучають і застряють
у них дві однакові кулі (див. рисунок). Якими траєк-
торіями рухатимуться шайби? Модулі швидкостей
куль однакові.
29.30. Відстань між знаменитою кометою Галлея та Сон-

цем змінюється протягом періоду руху від 0,586 до
35,1 а. о. (радіусів земної орбіти). У скільки разів
відрізняються максимальне та мінімальне значення
кінетичної енергії комети?
29.31. На певному етапі своєї еволюції зоря стискається.

У скільки разів зміниться кутова швидкість її обер-
тання внаслідок зменшення радіуса зорі у 20 разів?
Уважайте, що зоря весь час залишається однорідною
кулею.

29.32. Однорідний стрижень завдовжки l лежить на гладень-
кому льоду. У яку точку стрижня має влучити шай-
ба, що летить під прямим кутом до нього, щоб відразу
після удару один із кінців стрижня залишився неру-
хомим?
169
30. МЕХАНІЧНІ КОЛИВАННЯ ТА ХВИЛІ

 30.1. Маятник годинника — легкий стрижень, на якому
укріплений масивний невеликий вантаж. Куди слід
перемістити вантаж, якщо годинник відстає?
 30.2. Як зміниться хід маятникового годинника, якщо пе-

ремістити його високо в гори?
 30.3. Як треба «запустити» коливання двох однакових ма-

ятників, щоб вони коливалися зі зсувом фаз π рад? зі
зсувом фаз π/2 рад?
 30.4. У скільки разів збільшиться енергія коливань пру-

жинного маятника, якщо амплітуда коливань збіль-
шиться вдвічі?
 30.5. Чому звук від поїзда в тунелі метро чути набагато

далі, ніж на відкритому повітрі?
30.6. Маятник годинника — легкий стрижень, на якому

укріплений масивний невеликий вантаж. Коли від-
стань від вантажу до точки підвісу маятника дорів-
нює 1 м, годинник відстає за добу на 10 хв. Куди та на
скільки слід перемістити вантаж, щоб годинник ішов
правильно?
30.7. Ліфт рухається з прискоренням 1 м/с2. Знайдіть пе-

ріод коливань маятника завдовжки 1 м, що знахо-
диться в ліфті. Розгляньте два випадки: а) приско-
рення ліфта напрямлене вгору; б) прискорення ліфта
напрямлене вниз.
30.8. Період коливань математичного маятника в ракеті,

яка стартує, став у 2,5 разу меншим, ніж на Землі.
Нехтуючи зміною прискорення вільного падіння з ви-
сотою, визначте прискорення ракети.
170
30.9. Довжина хвилі у першому середовищі дорівнює λ1 ,
а після переходу в друге середовище — λ 2 . Визначте
швидкість поширення хвилі в другому середовищі,
якщо її швидкість у першому v1 .

30.10. Вантаж по черзі підвішують до двох пружин. У пер-
шому випадку період коливань вантажу дорівнює T1 ,
а в другому випадку T2 . Яким буде період коливань,
якщо той же вантаж підвісити до обох пружин, з’єд-
наних: а) паралельно; б) послідовно?
 30.11. Вантажу масою 900 г, що висить на пружині жорсткі-
стю 360 Н/м, надали поштовхом вертикальної швид-
кості 10 см/с. Визначте амплітуду коливань, що ви-
никли внаслідок поштовху.
30.12. Капітан корабля, їдучи на відпочинок у гори, узяв із
собою маятниковий годинник, що багато років ішов
у його каюті точно. На якій висоті h над рівнем моря
оселився капітан, якщо в його кімнаті годинник кож-
ної доби відстає на ∆t = 30 с?
30.13. Маятниковий годинник у горах на висоті 3 км іде точ-
но. Як буде йти цей годинник на рівні моря?
30.14. Дві однакові кульки з масами m, що лежать на гла-
денькій горизонтальній поверхні, з’єднані легкою
пружиною з жорсткістю k. Пружину розтягнули і від-
пустили. Визначте період коливань, що виникли.
30.15. Каскадер стрибнув на середину крижини площею
4,0 м2 завтовшки 25 см, що плавала у річці. Знайдіть
період вертикальних коливань крижини, якщо маса
каскадера дорівнює 70 кг.
30.16. Горизонтальна поверхня здійснює вертикальні гармо-
нічні коливання, амплітуда яких поступово зростає.
Частота коливань дорівнює 20 Гц. За якої амплітуди
коливань піщинки, що лежать на ній, відриватимуть-
ся від неї?
171
30.17. Визначте періоди коливань показаних на рисунку
маятників, якщо масою стрижня можна знехтувати,
а маси всіх закріплених на стрижні кульок однакові.
b
l
b
l
b
30.18. Порівняйте періоди коливань двох показаних на ри-

сунках маятників. Масою стрижня можна знехтувати.
1 2
l
l
30.19. Сирену пожежної машини вмикають кожні дві секун-

ди. З якою швидкістю мчить ця машина, якщо спо-
стерігач, до якого вона наближається, чує звуки сире-
ни з інтервалом 1,8 с?

 30.20. Літак рухається горизонтально з постійною швидкі-
стю, що перевищує швидкість звука в повітрі в n ра-
зів. Де має перебувати спостерігач, щоб чути звук лі-
така?
30.21. Вода рухається зі швидкістю v по довгій горизонталь-
ній трубі з площею поперечного перерізу S. Трубу
швидко перекривають жорсткою заслінкою. Знайдіть
силу, з якою вода тисне на заслінку.
30.22. З якими частотами може коливатися повітряний
стовп у закритій з обох кінців трубі завдовжки 1,7 м?
172
30.23. Над циліндричною посудиною заввишки 1,6 м зву-
чить камертон з частотою коливань 340 Гц. У посуди-
ну повільно наливають воду. За яких значень висоти
стовпа води в посудині звучання камертона значно по-
силюється?
31. ЕЛЕМЕНТИ СПЕЦІАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ

ВІДНОСНОСТІ

31.1. Ракета рухається відносно Землі зі швидкістю 0,6c.
Яка довжина метрового стрижня, що знаходиться
в ракеті, у системі відліку, зв’язаній із Землею, якщо
стрижень розташований: а) паралельно до курсу раке-
ти; б) перпендикулярно до курсу ракети?
31.2. За якої швидкості руху довжина стрижня «скорочу-
ється» втричі?
31.3. Який час мине на Землі, якщо в ракеті, що рухається
відносно Землі зі швидкістю 0,999c , мине 1 рік?

31.4. Яку середню відстань проходять від народження до
розпаду частинки, що рухаються зі швидкістю 0,8c ,
якщо середній час життя цих частинок (у «власній»
системі відліку) дорівнює 3 мкс?
З ракети в напрямі її руху випустили снаряд. Швид-
кість снаряда відносно ракети 0,2c. Визначте відно-
шення швидкості снаряда відносно Землі до швидко-
сті світла у вакуумі з точністю до 0,001.
З ракети в напрямі, протилежному напряму її руху,
випустили снаряд. Снаряд рухається відносно Землі
зі швидкістю 0,8c . Визначте швидкість руху снаряда
відносно ракети.
173
31.7. Частинка рухається відносно Землі зі швидкістю
0,9c. Скільки часу триватиме рух частинки від Землі
до найближчої до Сонячної системи зорі Проксима
Центавра (відстань становить 4 світлові роки)? Знай-
діть час: а) у системі відліку «Земля»; б) у системі від-
ліку, пов’язаній із частинкою.

 31.8. Наведіть приклади таких подій A і B, щоб подія A
в будь-якій інерціальній системі відліку відбувалася
раніше, ніж подія B.
31.9. Виразіть кінетичну енергію релятивістської частинки
через її масу та імпульс.
31.10. Знайдіть імпульс протона, у якого кінетична енергія
вдвічі більша, ніж енергія спокою.
31.11. Якої швидкості набере електрон, пройшовши приско-
рюючу різницю потенціалів 500 кВ? Якої швидкості
набере протон, пройшовши таку саму прискорюючу
різницю потенціалів?
31.12. Кінетична енергія електрона дорівнює кінетичній
енергії автомобіля масою 1 т за швидкості 72 км/год.
На скільки швидкість електрона менша від швидкості
світла у вакуумі?
32. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ МКТ.

ВЛАСТИВОСТІ ГАЗІВ

32.1. Під час виготовлення інтегральної мікросхеми в кри-
стал надчистого силіцію масою 1 мг уводять галій ма-
сою 1 мкг. Скільки атомів Силіцію припадає на один
атом Галію?
32.2. Вода масою 25 г, що перебувала в блюдці, повністю
випарувалася за 3 доби. Скільки молекул води в се-
редньому залишало її поверхню щосекунди?
174
32.3. У циліндричній склянці діаметром 7 см міститься
вода масою 200 г. Оцініть кількість молекулярних
шарів, які «ідуть» з поверхні води щосекунди, якщо
уся вода випаровується за 10 діб. Уважайте, що швид-
кість випаровування постійна, а товщина молекуляр-
ного шару дорівнює 1,5 ⋅10 −10 м.
32.4. Пляшку закрили корком, площа перерізу якого до-
рівнює 2 см2. Щоб витягти корок, потрібно приклас-
ти силу 10 Н. До якої температури потрібно нагріти
пляшку, щоб корок вилетів? Початкова температура
повітря в пляшці дорівнює 20 °C.
 32.5. Як змінювався тиск ідеального газу в ході процесу,
графік якого зображено на рисунку? Укажіть точки
на графіку, що відповідають найбільшому та наймен-
шому тиску.
V
O T
32.6. У яких станах температура газу під час циклічно-
го процесу (див. рисунок) максимальна? мінімальна?
У скільки разів відрізняється максимальна темпера-
тура від мінімальної?
p
1 2
4 3
0
V
32.7. Горизонтальний циліндр завдовжки 1 м розділений
двома поршнями на три секції. З циліндра відкачу-
ють повітря і вводять у секції відповідно 8 г водню,
4 г гелію та 80 г метану. Якими будуть довжини сек-
цій після встановлення рівноваги?
175
 32.8. У балоні А міститься кисень масою 8 г, а в такому ж
балоні Б — водень масою 0,5 г. Порівняйте тиски
в балонах, якщо у молекул кисню й водню однакові:
а) середні квадратичні швидкості; б) середні кінетич-
ні енергії.
32.9. Оцініть середню відстань між молекулами повітря

в ясний літній день (за температури 27 °C і тиску
100 кПа). У скільки разів ця відстань перевищує роз-
міри молекул (приблизно 3 ⋅10 −10 м)?

32.10. У закритому балоні з киснем міститься вугілля масою
12 г. У скільки разів зміниться кількість речовини
в балоні після згоряння вугілля? Розгляньте два ви-
падки: а) маса кисню дорівнює 32 г; б) маса кисню до-
рівнює 64 г.
 32.11. У герметично закритій лабораторії площею S = 80 м2
і висотою h = 3 м крапельку ртуті радіусом r = 0,2 мм
піддали сильному нагріванню, внаслідок чого вона
швидко випарувалася. Чи була при цьому перевище-
на гранично припустима концентрація (ГПК) пари
ртуті в приміщенні? ГПК пари ртуті nmax = 3 ⋅1016 м–3.
32.12. У кімнаті об’ємом 60 м3 випарувалася крапелька пар-

фумів, що містить 10–4 г ароматичної речовини. Скіль-
ки молекул цієї речовини (її молярна маса 1 кг/моль)
потрапляє в легені людини під час кожного подиху?
Об’єм повітря, що вдихає людина, 1 дм3.
 32.13. Яка густина ρ кристала з так званими простими ку-
бічними ґратками (див. рисунок), якщо маса кожного
атома m0 , а довжина ребра кубічної комірки a?
176
32.14. Кристали кухонної солі NaCl мають кубічні ґратки,
що складаються з йонів Na і Cl , які чергуються (див.
рисунок). Визначте відстань a між центрами най-
ближчих йонів. Густина солі ρ = 2200 кг/м3.
 32.15. У закритому балоні відбувається повне згоряння шма-

точка вугілля з утворенням вуглекислого газу. Після
цього балон охолоджують до початкової температу-
ри. Порівняйте кінцевий тиск у балоні з початковим.
Об’єм вугілля малий у порівнянні з об’ємом балона.
32.16. У закритому балоні містилася суміш з 1 моль кисню
і 2 моль водню. Між газами відбулася реакція з утво-
ренням водяної пари. Який тиск установився в балоні
після охолодження до початкової температури? По-
чатковий тиск дорівнював p0 ; конденсації пари не
відбувалося.
32.17. У герметично закритому балоні містилася суміш 2 г
водню та 64 г кисню за тиску 120 кПа. Між газами
відбулася реакція з утворенням водяної пари. Який
тиск установився в балоні після охолодження до по-
чаткової температури? Пара не конденсувалася.
32.18. За якого тиску пари в паровому котлі клапан A (див.
рисунок) відкриється? Площа отвору клапана
S = 2 см2, маса підвішеної до важеля клапана гирі
m = 2 кг, зазначені на рисунку відрізки важеля
a = 15 см і b = 3 см.
a b
m A
пара
177
 32.19. Відкриту з двох кінців вертикальну скляну трубку
завдовжки L = 50 см наполовину занурюють у ртуть.
Потім трубку закривають зверху та виймають. Яка
довжина l стовпчика ртуті, що залишиться в трубці?
Атмосферний тиск дорівнює 750 мм рт. ст.
32.20. У балон ємністю 8 л налили 10 г води. Потім балон

герметично закрили й нагріли від 20 до 180 °C. Уся
вода випарувалася. Який тиск установився усередині
балона?
32.21. Як змінювалася температура ідеального газу в проце-

сі, графік якого зображено на рисунку? Укажіть точ-
ку графіка, що відповідає максимальній температурі.
У скільки разів максимальна температура перевищує
мінімальну?
O
V
 32.22. За допомогою показаної на рисунку установки можна
виміряти атмосферний тиск. Для цього поршень роз-
міщають посередині циліндра, отвір у дні циліндра
закривають пальцем і вимірюють за допомогою дина-
мометра силу F, яку потрібно прикласти до поршня
для його повільного переміщення на чверть довжини
циліндра. Уранці ця сила дорівнювала 20 Н, а ввече-
рі — 19,4 Н. Яким був атмосферний тиск вранці та
ввечері? Площа поршня S = 6 см2.
L/2 L/4

F
178
32.23. Посередині відкритої з обох кінців горизонтальної
скляної трубки завдовжки 87 см міститься стовп-
чик ртуті завдовжки 15 см. Закривши один з отворів
трубки, її розташовують вертикально, закритим кін-
цем униз. Знайдіть атмосферний тиск (у сантиметрах
ртутного стовпа), якщо стовпчик ртуті перемістився
відносно трубки на 6 см.
32.24. На скільки перемістився б стовпчик ртуті відносно

трубки (див. попередню задачу), якби трубку розта-
шували вертикально: а) закритим кінцем вгору; б) по-
передньо закривши обидва отвори трубки?
32.25. Визначте температуру ідеального газу в стані 2 (див.

рисунок), якщо точки 2 і 4 лежать на одній ізотермі.
Температури T1 і T3 у станах 1 і 3 вважайте заданими.
2 3
1 4
0
V
33. ФАЗОВІ ПЕРЕХОДИ. ВОЛОГІСТЬ ПОВІТРЯ.

ВЛАСТИВОСТІ РІДИН І ТВЕРДИХ ТІЛ.
ЗАКОНИ ТЕРМОДИНАМІКИ*

33.1. Відносна вологість повітря за температури 15 °C дорів-
нює 70 %. Якою стане відносна вологість, якщо тем-
пературу підвищити до 30 °С, а об’єм повітря зменши-
ти в 2 рази?
* В усіх задачах цього розділу змочування або незмочування вважаються

повними. Поверхня скла вважається чистою, тобто її змочує вода.
179
33.2. За температури 6 °C показання обох термометрів пси-
хрометра однакові. Які будуть показання термометрів
після вмикання опалення і підвищення температу-
ри в кімнаті до 16 °C? Вважайте, що густина водяної
пари в повітрі залишилася незмінною.
 33.3. Вертикальну капілярну скляну трубку підвішено до

шальки терезів. Терези урівноважено. Чи порушить-
ся рівновага, якщо до трубки обережно піднести зни-
зу посудину з водою так, щоб край капіляра торкнув-
ся до поверхні води?
33.4. Щоб відновити рівновагу терезів (див. попередню за-

дачу), вантаж на іншій шальці терезів збільшили на
0,14 г. Знайдіть радіус капіляра.
33.5. На яку максимальну глибину можна занурити в ртуть

нижній кінець скляного капіляра радіусом 0,5 мм,
щоб ртуть не ввійшла в капіляр?
33.6. Внутрішні діаметри правого та лівого колін U-подіб-

ної скляної трубки дорівнюють 0,8 і 0,4 мм. Яка різ-
ниця рівнів налитої в трубку води?
 33.7. Жорсткість гумового джгута дорівнює k. Яка жор-

сткість половини цього джгута? Обґрунтуйте свою
відповідь.
 33.8. Жорсткість гумового джгута дорівнює k. Яка жор-

сткість цього джгута, складеного навпіл? Відповідь
обґрунтуйте.
33.9. Вантаж підвісили до троса, що складається з десяти

однакових дротів. Потім один такий же дріт розріза-
ли на десять рівних частин і до однієї з частин підві-
сили той самий вантаж. Порівняйте відносні й абсо-
лютні видовження дротів у обох випадках.
33.10. Яку роботу виконує один моль газу під час ізобарного
нагрівання на один градус?
180
 33.11. Під час нагрівання повітря в циліндрі поршень масою
m = 6 кг і площею S = 50 см2 перемістився на l = 15 см.
Яку роботу виконало повітря, якщо поршень перемі-
щався: а) горизонтально; б) вертикально вгору; в) вер-
тикально вниз?
33.12. Яку кількість теплоти необхідно передати водню ма-

сою 12 г, щоб нагріти його на 50 К: а) за постійного
тиску; б) за постійного об’єму?
33.13. Для ізобарного нагрівання 50 моль газу на 200 К йому

передали кількість теплоти 291 кДж. Яку роботу ви-
конав газ? Яка зміна його внутрішньої енергії?
33.14. Гелій перебуває в балоні місткістю 50 л. Унаслідок

ізохорного нагрівання його тиск зріс на 0,6 МПа. Ви-
значте кількість теплоти, надану газу, і зміну його
внутрішньої енергії.

 33.15. Чому крапельки туману можуть залишатися рідкими
і в сильні морози?
33.16. На скільки відрізняється густина сухого повітря

( ϕ = 0 ) за тиску 101 кПа і температури 20 °C від густи-
ни вологого повітря ( ϕ = 100 %) за тих самих умов?
33.17. Паровий котел частково заповнений водою, а частко-

во — сумішшю повітря і насиченої пари. Початкова
температура в котлі 100 °C. Початковий тиск у котлі
500 кПа. Яким буде тиск у котлі після зниження тем-
ператури до 50 °C?
33.18. Унаслідок стискання деякої порції вологого повітря

його об’єм зменшився в 4 рази, а тиск зріс у 3 рази.
Коли повітря стиснули ще вдвічі, тиск став у 5 ра-
зів більшим від початкового. Визначте відносну воло-
гість повітря до стискання. Температура повітря під
час стискання не змінювалася.
181
33.19. У мідному калориметрі масою 700 г міститься вода
об’ємом 800 мл за температури 12 °C. До якої тем-
ператури нагріється вода, якщо ввести в калориметр
50 г пари з температурою 100 °C?
33.20. У калориметр помістили 500 г мокрого снігу. Після

того, як у калориметр долили 500 г окропу та сніг роз-
танув, установилася температура 20 °С. Скільки води
містив сніг спочатку?
33.21. У калориметр, що містить 330 г льоду та 670 г води,

помістили порожнистий алюмінієвий куб, темпера-
тура якого 100 °С. У результаті теплообміну в кало-
риметрі встановилася температура 20 °С. Яка товщи-
на стінок куба, якщо довжина його ребра дорівнює
12 см?
33.22. У воду масою 1 кг, що мала температуру 30 °C, по-

клали лід масою 500 г, температура якого 0 °C. Яка
температура встановилася в посудині? Теплообмін
з навколишнім середовищем не враховуйте.
33.23. У калориметрі міститься окріп масою 300 г. У нього

поміщають 120 г льоду за температури –20 °C. Яка
температура встановиться в калориметрі?
33.24. Яку мінімальну роботу потрібно виконати, щоб кра-

пельку води радіусом 2 мм «розбити» на вісім однако-
вих крапель?
33.25. Вісім крапель ртуті, радіуси яких 0,1 мм, зливаються

в одну краплю. На скільки змінилася при цьому тем-
пература ртуті, якщо теплообміном з навколишнім се-
редовищем можна знехтувати?
33.26. Оцініть максимальний розмір крапель води, що мо-

жуть висіти на стелі.
33.27. Довга сталева голка, змазана жиром, «лежить» на по-

верхні води. Оцініть, яким може бути діаметр голки.
182
 33.28. Визначте тиск під поверхнею рідини, що піднялася по
капіляру радіусом R, якщо поверхневий натяг рідини
дорівнює σ .
33.29. Яка висота підйому змочуючої рідини між двома па-

ралельними вертикальними пластинками, нижні краї
яких опущені в рідину? Який тиск під поверхнею рі-
дини? Густина рідини ρ , поверхневий натяг σ , від-
стань між пластинками d.
33.30. Який тиск усередині газової бульбашки в каструлі

з водою? Радіус бульбашки: а) 0,15 мм; б) 10 мкм.
33.31. На скільки відсотків тиск усередині мильної буль-

башки діаметром 5 мм перевищує тиск навколишньо-
го повітря?
 33.32. Якщо кинути скляну пластинку в посудину зі ртуттю,

вона спливе. Однак якщо покласти цю пластинку на
дно порожньої плоскодонної кювети та потім нали-
ти в кювету ртуть, пластинка не спливе. Поясніть ре-
зультати цих експериментів.
 33.33. Дрібні крупинки речовин А і Б тонуть у воді. Однак

коли їх висипали до склянки з газованою водою, кру-
пинки речовини А потонули, а крупинки речовини Б
після занурення у воду почали спливати. Поясніть це
явище. Яку з двох речовин вода змочує?
33.34. Квадратний дротяний каркас, до якого прив’язано

нитку, занурили в мильний розчин і вийняли. Кар-
кас виявився затягнутим мильною плівкою (див. ри-
сунок). Плівку з одного боку від нитки прокололи.
Якої форми набула нитка? Сторона квадрата дорівнює
10 см. Довжина нитки дорівнює: а) 15 см; б) 18 см.
183
33.35. Яка жорсткість системи з двох джгутів, з’єднаних:
а) паралельно; б) послідовно? Жорсткості джгутів k1
і k2 .
33.36. Який переріз повинна мати циліндрична сталева ко-

лона заввишки 5 м, щоб під дією вантажу масою 15 т
вона стислася менше ніж на 1 мм?
33.37. Чому трос зі 100 дротів витримує більший вантаж,
ніж просто «пучок» з таких же дротів?
 33.38. Наведіть приклад процесу, в якому газ нагрівається,
віддаючи тепло.
 33.39. В одному з двох однакових балонів зберігається ге-
лій, а в другому — водень. Обидва гази перебувають
за однакових умов. У якого з газів більша внутрішня
енергія?
33.40. У скільки разів питома теплоємність одноатомного

газу за постійного тиску більша, ніж його питома те-
плоємність за постійного об’єму?

33.41. На скільки стиснена циліндрична сталева колона ви-
сотою 5 м під власною вагою?
34. ЕЛЕКТРИЧНЕ ПОЛЕ. КОНДЕНСАТОРИ.

ЕЛЕКТРОЄМНІСТЬ*

34.1. Три кульки, що лежать на гладенькому столі, зв’яза-
ні попарно нитками довжини l. Якими стануть сили T
натягу ниток, якщо кожній кульці надати заряду q?
* Якщо не зазначено, у якому середовищі перебувають заряди, тут і надалі

вважайте, що вони перебувають у вакуумі.
184
 34.2. На рисунку, а–в показано картини силових ліній
трьох електричних полів. Як поводитиметься незаря-
джена кулька, поміщена в кожне з цих полів? Чи має
значення, із провідника чи діелектрика виготовлено
кульку?

а б в
34.3. Електрон пройшов точку електростатичного поля з по-

тенціалом 175 В, маючи швидкість руху 6 000 км/с.
Визначте потенціал точки поля, в якій швидкість
електрона дорівнюватиме 16 000 км/с.
 34.4. Чи можна створити електростатичне поле, лінії на-

пруженості якого мають вигляд, показаний на ри-
сунку?
 34.5. Електричне поле утворюється позитивним точковим

зарядом. Збільшаться чи зменшаться напруженість
і потенціал поля в точці A (див. рисунок), якщо пра-
воруч від неї помістити незаряджену провідну кулю?
Чи зміниться відповідь, якщо куля виготовлена з діе-
лектрика?
+q A
34.6. Чому дорівнює потенціал поля точкового заряду

20 нКл на відстані 5 см від заряду?
185
34.7. Металева куля радіусом R має заряд Q > 0 . Визначте
напруженість поля E та потенціал ϕ на відстані r від
центра кулі. Накресліть графіки залежностей E ( r )
і ϕ(r ) .
34.8. Металевій кулі радіусом 4 см передано заряд 60 нКл.

Який потенціал поверхні кулі? центра кулі?
34.9. Точка A розташована в електричному полі точково-

го заряду q (див. рисунок). Потенціал точки A дорів-
нює 20 В, напруженість електричного поля в цій точ-
ці 200 В/м. Якими стануть потенціал і напруженість
поля в точці A, якщо в точці B розмістити ще один за-
ряд q?
q A
 34.10. Чому під час дослідів з електростатики використову-

ють порожнисті провідники?
 34.11. Зернятко рису притягається до негативно зарядженої
ебонітової палички. Чи можна стверджувати, що зер-
нятко заряджене позитивно? Обґрунтуйте свою відпо-
відь.
34.12. Під час розпаду ядер Урану вилітають a-частинки зі
швидкістю приблизно 20 000 км/с. Яку різницю по-
тенціалів необхідно створити, щоб розігнати нерухо-
му a-частинку до такої швидкості? Маса a-частинки
6,64 ⋅10 −27 кг, її заряд дорівнює двом елементарним
зарядам.
 34.13. Як зміниться енергія електричного поля внаслідок

віддалення різнойменно заряджених ізольованих
одна від одної пластин?
186
34.14. Перед грозою напруженість електричного поля в по-
вітрі досягає 50 кВ/м. Яка при цьому густина енергії
електричного поля?
34.15. Між обкладками плоского конденсатора міститься

гас. Відстань між обкладками дорівнює 1 см, напруга
на конденсаторі 2 кВ. Яка густина енергії електрич-
ного поля всередині конденсатора?
34.16. Відстань між пластинами плоского конденсатора з ді-

електриком із паперу, просоченого парафіном, дорів-
нює 2 мм, а напруга між пластинами 200 В. Визначте
густину енергії поля.
34.17. Двом металевим кулям, що торкаються одна одної,

надали заряд Q. Після цього кулі віддалили на від-
стань, що набагато перевищує їх радіуси. Доведіть,
що найбільша сила відштовхування між кулями ви-
никає в тому випадку, коли їх радіуси однакові.
 34.18. Чи можуть притягатися однойменно заряджені тіла?
34.19. У трьох вершинах квадрата зі стороною 40 см закрі-

плені однакові позитивні заряди по 5 нКл. Визначте
напруженість поля в четвертій вершині.
34.20. У вершинах квадрата зі стороною 1 м розташовані

(послідовно) однойменні точкові заряди q, 2q , 3q ,
4q . Визначте модуль напруженості електричного
поля цих зарядів у центрі квадрата, якщо q = 0,3 нКл.
34.21. У вершинах рівностороннього трикутника розташова-

ні три зв’язані нитками заряди q. Яким має бути за-
ряд Q у центрі трикутника, щоб сили натягу ниток
зменшилися до нуля?
187
 34.22. На нитках завдовжки l = 3 м, закріплених в одній
точці, висять дві однакові металеві кульки. Кулькам
надали рівні заряди, у результаті чого вони розійшли-
ся на відстань a = 19 см. Потім одну з кульок розря-
дили. Якою буде відстань b між кульками після вста-
новлення рівноваги?
 34.23. Намистинка може без тертя ковзати по непровідній

горизонтальній спиці. На кінцях спиці закріплені
кульки з однаковими позитивними зарядами. Пози-
тивного чи негативного заряду треба надати намис-
тинці, щоб посередині спиці вона перебувала в стій-
кій рівновазі?
 34.24. Чи правильне твердження: вільні заряджені частинки

рухаються в електростатичному полі вздовж силових
ліній цього поля?
34.25. У найпростішій моделі атома Гідрогену вважається,

що електрон рухається навколо нерухомого протона
по колу радіусом 50 пм. Які в цій моделі швидкість
електрона та обертова частота його руху?
34.26. Скориставшись теоремою Гауса, виразіть напруже-

ність поля однорідно зарядженої площини у вакуумі
через поверхневу густину σ заряду цієї площини.
34.27. Скориставшись теоремою Гауса, визначте напруже-

ність електричного поля довгого провідного циліндра,
на одиницю довжини якого припадає заряд +λ .
 34.28. Чи може одна з еквіпотенціальних поверхонь елек-

тростатичного поля мати форму поверхні куба, а інша
поверхня — форму сфери? Обґрунтуйте свою відпо-
відь.
34.29. Визначте напруженість і потенціал поля в точці, яка

розташована на висоті h над центром горизонтально-
го рівномірно зарядженого дротяного кільця. Заряд
кільця Q, радіус R.
188
34.30. В однорідне електричне поле з напруженістю 2 МВ/м
влітає протон зі швидкістю 20 Мм/с під кутом 120°
до напряму силових ліній. Через який час швидкість
протона буде перпендикулярною до силових ліній?
34.31. Різниця потенціалів двох точок, віддалених від цен-

тра зарядженої металевої сфери на 20 і 30 см, дорів-
нює 2 В. Радіус сфери 10 см. Який заряд сфери? Яка
різниця потенціалів між сферою та її центром?
34.32. Дві невеликі намистинки з однаковими зарядами

40 нКл розташовані на вертикальній діелектричній
спиці. Нижня кулька закріплена, а верхня може без
тертя ковзати по спиці. Її утримують над нижньою
кулькою на відстані 8 см. На яку мінімальну відстань
наблизиться верхня кулька до нижньої, якщо її від-
пустити? Маса верхньої кульки 2 г.
34.33. Конденсатор складається з трьох смужок фольги пло-

щею по 4 см2, розділених шарами слюди завтовшки
0,2 мм. Крайні смужки фольги з’єднані між собою
(див. рисунок). Яка електроємність конденсатора?
1 2 3
189
Відповіді, вказівки, розв’язання
рівень стандарту
1.1. Показати, що через півгодини положення хвилинної
і годинникової стрілок помітно зміняться. 1.6. Не може.
1.8. 100 м; 0. 1.9. Нуль. 1.10. 14 м; 6 м. 1.11. 4,5 м; 1,5 м.
1.12. 30 км; 10 км. 1.13. 1 хв. 1.14. 2 год; 6 год. 1.15. 2 км/год.
1.16. Ні (перетинаються, наприклад, траєкторії руху автомобілів
на кожному перехресті). 1.17. Помилка в графіку залежності
шляху від часу: шлях не може зменшуватися. 1.18. Якщо тіло
рухається по прямій, не змінюючи напряму руху. 1.19. 10 м.
1.22. 350 км; 250 км. 1.23. 70 км; 50 км. 1.24. а) 1,57 км;
1,41 км; б) 3,14 км; 2 км; в) 6,28 км; 0; г) 9,42 км; 2 км.
1.25. 9 км/год. 1.26. 14 км/год. 1.27. 55 км/год. 1.32. 2,5 год.
Розв’язання. Позначимо швидкість течії v. Коли човен пливе
за течією, його швидкість відносно берега дорівнює 5v , а під
час руху проти течії його швидкість дорівнює 3v . Отже, час
5
руху проти течії в разу більший, ніж час руху за течією.
3
1.33. За 2 год 40 хв. 1.34. 6 год. 1.35. 250 м; 1,03 км.
1.40. а) 45 км/год; б) 60 км/год. 1.41. 37,5 км/год.
1.42. 4,5 км/год.
2.1. В обох випадках — угору. 2.2. 0,4 м/с2. 2.3. 2,5 м/с2.
2.4. Протилежно до напряму руху; 0,6 м/с 2. 2.7. 15 м/с.
2.9. 45 м. 2.10. 16 м. 2.11. 2,6 с. 2.12. 2,2 с. 2.13. 0,25 м/с2.
2.14. 20 м/с2. 2.15. 2 м/с2; v = 15 − 2t . 2.17. 8 м/с. 2.18. 3 м/с.
2.19. 9 м. 2.20. За 8 с. 2.21. 51 м. 2.22. 2,8 м/с 2; 5,3 с.
2.23. 2 м/с2. 2.24. 30 км/год. 2.25. 140 м; 14 м/с. 2.26. 0,57 мс.
2.27. 150 м. 2.28. 15 м. 2.29. 1,75 м/с2. 2.30. 30 м/с. 2.31. 20 м.
2.32. 8 м/с; 1 м/с 2. 2.34. v x = 6 − 1,5t . 2.35. 3 м/с; 2 м/с 2.
2
2.37. s x = 4t + 0,5t . 2.38. v x = 6 + 2t . 2.39. 19 м/с; 18 м; 19 м/с.
2.40. В 1,5 разу; у 2,25 разу. 2.41. 0,4 і 2 с. 2.42. 14 м.
2.43. Розв’язання. Оскільки наведена формула залежності
x (t ) являє собою окремий випадок загальної формули
axt 2
x = x 0 + v 0xt + , рух є прямолінійним рівноприскореним,
2
причому x 0 = −2 м, v 0x = 4 м/с, ax = −1 м/с2. Таким чином,
190
за 4 с швидкість руху тіла зменшилася від 4 м/с до нуля,
а потім тіло рухалось у від’ємному напрямі осі Ox, а модуль
швидкості його руху збільшувався. Залежності проекцій
швидкості руху та переміщення від часу задаються формулами
axt 2
v x = v 0x + axt = 4 − t ; s x = x − x 0 = v 0xt + = 4t − 0,5t 2 . Графіки
2
цих залежностей наведено на рис. 1. Для побудови графіка за-
лежності шляху від часу l (t ) зручніше скористатися не форму-
лою, а вже побудованим графіком s x (t ) . Слід урахувати, що під
час руху у від’ємному напрямі осі Ox (коли s x зменшується),
шлях збільшується, причому ∆l = ∆s x . Інакше кажучи, залеж-
ність l (t ) є такою, що не убуває. Щоб одержати з графіка s x (t )
графік l (t ) , потрібно симетрично відбити ділянку графіка при
t > 4 с вгору. 2.48. 27 м; 21 м. 2.49. 2,4 с. 2.50. 28 м.
vx, м/с
0
2 4 6 8 t, с
–4
l, м
16
sx, м
14
6
12
4
8
2
4
0 2 4 6 8 t, с
0 2 4 6 8 t, с
Рис. 1
3.1. Під літаком. 3.3. 12,5 м/с; 10 м/с2. 3.4. 3,2 с. 3.5. 35 м.
3.6. 3 с; 45 м; 64 м. 3.7. 8,5 м/с. 3.8. На 20°. 3.9. В 1,22 разу.
191
3.10. 4 с. 3.11. 140 с; 24 км; 55 км. 3.12. 25 м. 3.13. 60 м/с.
3.14. 26 м/с; 34°. 3.15. 6 мм. 3.16. 69°. 3.17. 375 м/с; 37°.
3.18. Розв’язання. За відсутності тяжіння осколки рухалися б
рівномірно і прямолінійно, заповнюючи сферу з радіусом v 0t
із центром у точці вибуху. Оскільки тяжіння надає всім оскол-
кам однакового прискорення, його легко можна «видалити» —
для цього треба перейти в систему відліку, зв’язану з вільно
падаючим тілом (так рухався б сам снаряд, якби він залишився
цілим). У цій системі відліку осколки рухаються без прискорен-
ня. Виходить, «хмара осколків» — теж сфера з радіусом v 0t ,
тільки центр її не перебуває в спокої відносно Землі, а опуска-

ється з прискоренням g без початкової швидкості (пригадайте
святкові феєрверки). 3.19. У центр яблука. 3.20. 14.
−1
4.1. 12 год; 1 год; 1 хв. 4.2. 1 рік. 4.3. 4 с . 4.4. Зменшила-
1 1 1
ся в 5 разів. 4.5. У 12 разів. 4.8. Ні. 4.10. . 4.11. . 4.12. .
3 12 24
−1
4.13. 10 с ; 0,1 с. 4.14. 0,2 с; 5 с −1 . 4.16. 3,2 м/с2. 4.17. 0,5 м/с2.
4.18. 13 обертів. 4.19. Розв’язання. Сонце рухається небосхилом
зі сходу на захід. Цей спостережуваний рух Сонця обумовлений
добовим обертанням Землі навколо своєї осі із заходу на схід.
Один оберт Землі триває 24 год. Щоб «компенсувати» цей рух
Землі, літак має летіти зі сходу на захід з такою швидкістю,
щоб облетіти Землю саме за добу. Поблизу екватора його швид-
2πR км
кість має бути v = = 1670 , що цілком можливо для су-
T год
часного літака. Можна сказати, що Земля у своєму добовому
обертанні буде «провертатися» під літаком, над яким зависає
π
Сонце. 4.20. 465 м/с; 3,4 см/с2. 4.21. рад/с, 5,6 ⋅10 −4 с −1 .
900
4.22. У 90 разів. 4.23. Обертова частота колеса 2 більша в 3 рази.
4.24. Обертова частота колеса 2 менша у 2 рази. 4.27. У 72 рази.
−1
4.28. У 15 разів. 4.29. 0, 8 с . 4.30. 0,3 м/с2. 4.31. 0,31 м/с;
6,6 см/с2. 4.32. 1,9 км/с; 1,2 см/с2. 4.33. 1,3 см/с2. 4.34. Кільця
не є суцільними твердими тілами, вони складаються з безлічі
192
окремих тіл. 4.35. 230 м/с; 1,7 см/с2. Розв’язання. Точка земної
поверхні описує відносно центра Землі коло радіусом r = R cosϕ,
2πr
де ϕ = 60° (рис. 2). Швидкість руху v = , де період обертан-
T
v2 4π 2 R cos ϕ
ня T = 24 год; доцентрове прискорення a = = .
r T2
ϕ
R
Рис. 2
−1 2πl sin α 4π 2l sin α

4.36. 0,64 с . 4.37. v = , a= .
T T2
4.38. n = 4 с⋅ (2k + 1) , де k = 0, 1, 2, ... Якби обертання тро-

−1
шки сповільнилося, на екрані спостерігалося б повільне обер-

тання у зворотний бік. Розв’язання. Оскільки лопаті вентиля-
тора практично неможливо розрізнити одну від одної, їхнє ви-
2π
диме положення після повороту на кут, кратний до ϕ 0 = , не
3
1
змінюється. Якби такий поворот відбувався за час ∆t = с (час
24
зміни кадрів), на екрані було б видно три нерухомі лопаті.
ϕ0
Якщо ж за час ∆t лопаті повертаються на кут , то на всіх
2
«парних» кадрах буде одне положення лопатей, а на всіх «не-
ϕ0
парних» — інше, отримане з першого поворотом на кут .
2
Унаслідок інерції зору ми побачимо на екрані 6 нерухомих
лопатей. Той же результат вийде, якщо за час ∆t лопаті повер-
193
ϕ 0 (2k + 1)
таються на кут , де k = 0, 1, 2, ... Таким чином, ми
2
ϕ 0 (2k + 1)
приходимо до співвідношення = 2πn ⋅ ∆t , звідки обер-
2
2k + 1
това частота вентилятора n = = 4 с −1 ⋅ (2k + 1) . Якби обер
6 ∆t
тання лопатей трошки сповільнилося, на черговому кадрі вони б
трохи не доходили до старих «нерухомих» положень. У резуль
таті на екрані спостерігалося б повільне обертання лопатей у бік,
зворотний дійсному обертанню. 4.39. 10 см; 20 см.
4.40. Нерухомі точки коліс, що лежать на миттєвих осях обер-
тання; рухаються на північ частини коліс, що лежать нижче від
миттєвих осей обертання. 4.41. 6 м/с; 0; 12 м/с. 4.42. Може,
якщо швидкості точок A і B напрямлені перпендикулярно до
відрізка AB (ці точки можуть, наприклад, розташовуватися
посередині та на кінці годинникової стрілки). 4.43. Див. рис. 3.
O
O
O
a б в
Рис. 3
5.5. 9 Н. 5.6. 15 Н. 5.7. 4 кг. 5.8. 15 кг. 5.11. Модулі сил

однакові. 5.12. Сили однакові за модулем. 5.13. Сили тяжін-
ня та реакції опори; 2 Н. 5.14. Сили тяжіння та реакції опо-
ри; 35 Н. 5.15. На космонавта не діють сили опору рухові.
5.21. Маса вантажу в 5 разів більша. 5.22. Від 5 до 23 Н.
5.23. Можливі значення 7 і 10 Н. 5.24. а) 0,4 м/с2; б) 2,8 м/с2;
в) 2 м/с2. 5.25. а) 0,6 м/с2; б) 1 м/с2. 5.26. Модулі прискорень
однакові. 5.27. 1 Н; 1 Н. 5.28. 1,6 м/с2. 5.29. Маса світлого візка
вдвічі більша. 5.31. Прикладом є рух тіла, яке підкинули вго-
ру. 5.32. У випадку а — найбільша; у випадку б — найменша.
5.33. а) 320 Н; б) 0; в) 1000 Н. 5.34. 62,5 кН. 5.35. Сила тиску тіла
на рідину. 5.36. 1,6 кН. 5.37. 12 кг. 5.38. 2,5 кН. 5.39. Склянка
194
переважить. 5.40. Половину. 5.41. Розв’язання. Слід урахувати
сили, які діють на коня й віз з боку землі. Кінь відштовхується
від землі, тобто з боку землі на коня діє напрямлена вперед сила
тертя спокою. Саме ця сила (вона перевищує на початку руху
силу тертя кочення) надає коню з возом швидкості на початку
руху й урівноважує надалі сили опору рухові. 5.42. 10 кН; центр
Землі. 5.43. Рівнодійна дорівнює нулю. Вказівка. Поверніть
подумки всю систему сил на 1/9 повного оберту та з’ясуйте, як
може змінитися в результаті повороту рівнодійна.
−9
6.4. 1,7 ⋅ 10 Н. 6.5. 2,4 ⋅10 −7 Н. 6.6. 6,3 Н. 6.7. 10 м/с2.
6.8. Удень. 6.9. У 16 разів. 6.10. 6400 км. 6.11. 27 м/с 2.
6.12. 4 м/с2. 6.13. а) Сила, з якою книжка притягує Землю;
б) сила реакції стола, яка діє на книжку. 6.14. 600 кН.
6.15. 20 дм3. 6.16. Порожниста. 6.17. Короткочасна невагомість
виникає під час стрибків. 6.18. В обох випадках вага космонав-
та збільшується, оскільки його прискорення напрямлене вгору.
6.19. 1,95 кН. Розв’язання. Сила притягання космонавта до

Місяця дорівнює mg М , де g М — прискорення вільного падіння
на Місяці (воно в 6 разів менше, ніж земне). Згідно з другим

законом Ньютона ma = mg М + N , де N — сила реакції опори.
У проекції на вертикальну вісь отримуємо ma = −mg М + N , звід-
ки N = m ( g М + a). Згідно з третім законом Ньютона вага кос
монавта дорівнює за модулем силі реакції опори. Отже,
P = m ( g М + a) . 6.20. 30 м/с2. 6.21. 110 Н; 100 Н; 80 Н. 6.22. Не
більше ніж 5 м/с2. 6.23. а) Увесь час польоту; б) тільки у верх-
ній точці. Вказівка. Невагомість виникає, коли на тіло діє
тільки сила тяжіння. У земній атмосфері сила опору повітря
«зникає» тільки тоді, коли швидкість м’яча дорівнює нулю.
6.24. Ні. 6.25. До швидкості ракети-носія додається швидкість
добового обертання Землі. 6.26. 3,9 км/с. 6.27. На більш високій
орбіті швидкість супутника у 2 рази менша. 6.28. 5500 кг/м3.
6.29. На відстані 500 000 км від центра планети та 100 000 км —
від центра супутника. 6.30. До Сонця, приблизно вдвічі.
6.31. Сила притягання до Землі більша приблизно в 1600 разів.
6.32. а) 7,75 кН; б) 32 м/с (110 км/год). 6.33. 14 Н. 6.34. 200 м/с.
6.35. 38 Н; 7 Н. Вказівка. Відповідно до другого закону Ньюто-
на в нижній точці ma = T − mg , а у верхній точці ma = T + mg .
195
6.36. 100-разове перевантаження. 6.37. 870 м/с. 6.38. 7,3 км/с.
6.39. Ракета впаде на Землю. 6.40. Орбіта супутника та центр
Землі перебувають в одній площині. У даному випадку ця пло-
щина має збігатися з площиною екватора. Тому підходить тіль-
ки населений пункт, розташований на екваторі. 6.41. Радіус
збільшився в 1,56 разу, період — в 1,95 разу.
7.2. Може. Саме сила тертя спокою надає прискорення тілам
на транспортері, автомобілю та бігуну на старті. 7.3. Діє у ви-
падках а і в; у випадку б — тільки у разі відсутності проковзу-
вання коліс. 7.4. Сила тертя спокою. 7.6. Для зменшення тертя;
для збільшення тертя. 7.7. Відсутність тертя спокою. 7.8. 1,2 Н.
7.9. 6 Н. 7.10. 0,1. 7.11. Вагони — так; тепловози — ні.
7.12. а) У напрямі руху; б) протилежно напряму руху; в) сила
тертя відсутня; г) праворуч. 7.13. Вода зменшує тертя між во-
локнами целюлози. 7.14. Немає тертя між бічною поверхнею
ножа та маслом. 7.15. 700 Н. 7.16. а) 4 Н; б) 6 Н; в) 6 Н. Розв’я-
зання. Максимальне значення сили тертя спокою, що діє на
брусок, F0 = µmg = 6 Н. Поки прикладена сила F не перевищує
F0 , брусок нерухомий, а модуль сили тертя спокою дорівнює F.
Коли F перевищує F0 , брусок ковзає по столу. При цьому модуль
сили тертя ковзання дорівнює F0 . 7.17. Див. рис. 4 ( F0 = 16 Н).
Fтер
F0
O F0 F
Рис. 4
7.18. 0,33. Розв’язання. Під час рівномірного руху бруска

сили тяжіння mg і реакції
попарно врівноважують одна одну
опори N , сила тертя ковзання Fтер і сила пружності F , яка діє
Fтер F
з боку пружини динамометра. Отже, µ = = . 7.19. 12 см.
N mg
7.20. 3,5 м/с2. 7.21. 25 м/с. 7.22. 500 кг. 7.24. Потік повітря має
набігати на увігнуту поверхню; такої форми надають парашутам.
196
7.26. Над ведучими колесами (сила тяги є силою тертя між ве-
дучими колесами та дорогою). 7.27. Щоб збільшити силу тяги.
7.28. Неправильно: перемагає той, для кого більше максималь-
но можливе значення сили тертя спокою між підошвами та
підлогою. 7.30. Більшу силу треба прикласти, щоб витягти
третій зверху підручник. 7.31. Сила тертя спокою. 7.32. Не
менше ніж 0,2 Н. 7.33. 0,13. 7.34. 5 с; 50 м. 7.35. 9,5 м/с
(34 км/год). 7.36. Значення коефіцієнта тертя від 0,15 до 0,35.
7.37. Не менше ніж 120 т. 7.38. 0,35. 7.39. Не менше ніж 125 м.
7.40. У випадку блокування силу тертя спокою заміняє сила
тертя ковзання між колесами та дорогою; напрям цієї сили не
змінюється внаслідок повороту передніх коліс (автомобіль пе-
рестає «слухатися» руля). 7.41. Прискорення максимальне за
модулем у початковий момент, мінімальне — наприкінці падін-
ня, дорівнює прискоренню вільного падіння — у верхній точці
траєкторії.
8.1. 1,5 м/с2. 8.2. 6 кН. 8.3. Через 46 с. 8.5. 590 г. 8.6. 5 Н.
Розв’язання. Прикладена сила перевищує максимально можли-
ву силу тертя спокою Fтер = (µ1m1 + µ 2m2 ) g . Отже, прискорення
F − Fтер
брусків a = . Із формули m1a = T − µ1m1g отримуємо
m1 + m2
F + m2 g ( µ 1 − µ 2 )
T = m1 . 8.7. 18 Н. 8.8. 3,3 м/с2; 4 Н. Розв’язання.
m1 + m2
На рис. 5 показані діючі на вантажі сили. Напишемо рівняння
другого закону Ньютона для кожного з вантажів у проекції на
вісь Oy: m1a1 = −m1g + T , −m2a2 = −m2 g + T (у випадку невагомо-
го шнура і невагомого блока без тертя сила T натягу шнура
всюди однакова). Скористаємося також кінематичним зв’язком:
із нерозтяжності шнура випливає, що переміщення обох ванта-
m2 − m1
жів однакові за модулем; отже, a1 = a2 = a . Звідси a = g ,
m2 + m1
2m1m2 g
T= . На прикладі цієї задачі покажемо два ефективних
m2 + m1
методи перевірки отриманого результату. Перший із них —
перевірка на симетрію. Очевидно, якщо поміняти вантажі міс-
цями, натяг шнура і модуль прискорення вантажів не
197
повинні змінитися. Отримані для a і T вирази цю вимогу
задовольняють.
y
T
a1 1
O m1g T
2 a2
m2g
Рис. 5
Другий метод — перевірка на окремі і граничні випадки.
Наприклад, у випадку m1 = m2 = m прискорення має дорівню-
вати нулю, а T = mg . Якщо m1 → 0 , має бути a → g , T → 0
(вантаж 2 вільно падає і тому перебуває в стані невагомості).
Отримані формули задовольняють і цю вимогу. Вага обох ван-
тажів однакова, як би сильно не відрізнялися їхні маси: адже
обидва вантажі діють на шнур з однаковими силами. Річ у тім,
що вага меншого вантажу збільшується (прискорення цього
вантажу напрямлене вгору), а вага більшого вантажу зменшу-
ється.
g
8.9. a = . 8.10. 53 г. 8.11. 3,8 м/с2. 8.12. 1,1 м/с2. 8.13. 14°.
5
8.14. 150 Н. 8.15. а) 215 Н; б) 10 Н. 8.16. Більше за 0,41.
8.17. 1,3 кН. 8.18. а) 2,8 м/с2; б) 5,8 м/с2. Вказівка. Брусок зі-
сковзує рівномірно, якщо tg α = µ . 8.19. 0,35. Вказівка. Модуль
прискорення бруска під час руху вгору в 4 рази більший, ніж
під час руху вниз. 8.20. 0,34. 8.21. 0,17 м/с2. 8.22. 2,8 с.
8.23. 46°. 8.24. 17 м/с. 8.25. 2g ; 0. Вказівка. Відразу після пе-
репалювання нитки деформація пружини не встигає змінитися.
Отже, не змінюються й сили пружності, що діють з боку пру-
жини на кожну з кульок.
9.1. 54 см. 9.2. 4,5 Н. 9.3. 2 Н. 9.4. 600 Н. 9.5. 1 кг; 100 Н.
9.6. 24 кг. 9.8. Низьке розташування центра тяжіння, велика
198
площа опори. 9.14. 14 кг; 6 кг. 9.15. 3 кг; 1,8 кг. 9.16. 0,3 кг;
2,7 кг. 9.17. 25 см. 9.18. Можна; не можна. 9.19. 240 Н; 160 Н.
9.20. 80 Н; 100 Н. Розв’язання. На рис. 6 показані сили, що діють
на стрижень (сила тяжіння прикладена в середині стрижня).
N2
N1
l/2 a
m2g
Рис. 6

Оскільки стрижень перебуває в рівновазі, mg + N 1 + N 2 = 0.
Звідси N 1 + N 2 = mg . Застосуємо також правило моментів, ува-
жаючи, що вісь обертання проходить через центр стрижня:
l l 
N1 = N2  − a . Із двох останніх рівнянь одержуємо
2 2 
mg (l − 2a ) mgl
N1 = , N2 = . Відповідно до третього закону ди-
2 (l − a ) 2 (l − a )
наміки саме такими за модулями є сили, з якими стрижень діє
на опори. Перевіривши одиниці величин і підставивши числові
значення, знаходимо N 1 = 80 Н, N 2 = 100 Н.
9.21. 225 Н; 375 Н. 9.22. 700 Н; 1 кН. 9.23. 90 кг. 9.24. 80 Н.
9.25. 250 г. 9.27. Лівої. 9.29. Центр тяжіння розташований
нижче точки опори. 9.31. 3 кг. 9.32. 0,8 кг. 9.33. 31 см.
9.34. 120 Н; 280 Н. 9.35. У середині медіани, проведеної з третьої
вершини. Розв’язання. Перші дві кульки можна подумки за
мінити однією, що має масу 2m і міститься посередині між
ними. Центр мас системи розташований у середині медіани, що
з’єднує цю кульку з третьою, яка має таку ж масу. 9.36. У точ-
ці перетину медіан. 9.37. Не порушиться; не залежить.
9.39. α max = arctg (2µ ) . Розв’язання. Позначимо масу драбини m,
а довжину l. Напишемо умови рівноваги, вираховуючи
199
моменти сил відносно точки O (рис. 7). При цьому моменти двох
сил обертаються в нуль. Отримаємо Fтер = N 2 , N 1 = mg ,
l
mg ⋅ ⋅ sin α − N 2l cos α = 0 . Оскільки Fтер µN 1 , одержуємо
2
tg α 2µ .
N2
mg N1
Fтер O
Рис. 7
9.40. Не може. Вказівка. У міру підйому людини сила тертя

спокою збільшується. Знайдіть, де знаходиться людина, коли ця
сила досягає свого найбільшого значення. 9.41. Вказівка. Кожну
з пластин можна подумки розбити на дві частини, що мають
форму прямокутників або трикутників. Скористайтеся тим,
що розбивку на частини можна зробити двома різними спосо-
бами.
кг ⋅ м кг ⋅ м
10.1. 2 . 10.2. 3,6 . 10.3. Вагон. 10.4. Людина.
с с
10.5. 20 кг. 10.6. 25 м/с. 10.7. 0,72 м/с. 10.9. б) Космічний ко-
рабель; г) катер із водометним двигуном; д) літак-винищувач.
10.11. 12 кН. Розв’язання. Скористаємося другим законом Нью-
тона в імпульсній формі та знайдемо силу, що діє на продукти
∆p v ∆m
згоряння палива: N = = . Тут ∆m — маса продуктів
∆t ∆t
згоряння, що викидаються за час ∆t . Згідно з третім законом
Ньютона сила тяги (сила, з якою продукти згоряння палива
діють на ракету) дорівнює за модулем знайденій силі.
10.12. 0,16 м/с. 10.13. 0,3 м/с. 10.14. 0,5 м/с. 10.15. 12 пострілів.
10.16. 4 м/с. 10.17. 4 кДж. 10.18. Зменшилася (слід урахувати
не тільки підйом кубика, але й опускання води на його місце).
10.19. 150 м. Розв’язання. Під час руху автомобіля по гори-
200
зонтальній дорозі з непрацюючим двигуном роботу виконують
тільки сили опору рухові. При цьому кінетична енергія автомо-
біля зменшується. Робота сил опору A оп = −µmgs , де µ = 0,075,
mv 2
дорівнює зміні кінетичної енергії автомобіля: A оп = 0 − .
2
v2
Отримуємо s = . 10.20. У 2,25 разу. 10.21. У 2,2 разу.
2µg
10.22. Кінетична енергія снаряда більша в 160 разів. 10.23. Кі-
нетична енергія зменшиться на 3 Дж. 10.24. На 720 Дж.
10.25. 4,3 км/с. 10.26. 15 км/с. 10.27. 15 Н. 10.28. 250 м/с.
Розв’язання. Снаряд, що вибухає, можна вважати замкненою
системою (сила тяжіння набагато менша, ніж сила тиску поро-
хових газів, що розриває снаряд на осколки). Отже, можна
користуватися законом збереження імпульсу. Оскільки імпульс
снаряда у верхній точці траєкторії дорівнював нулю, векторна
сума імпульсів усіх осколків теж дорівнює нулю. Вектори ім-
пульсів осколків утворюють прямокутний трикутник. Шуканий
вектор — гіпотенуза цього трикутника, звідки p 3 = p 12 + p 22
(m1v 1 )2 + (m2v 2 )2
і v3 = = 250 (м/с). 10.29. 1,5 км. 10.30. а) v 1 = v 2 = 0,58
m3
v 1 = v 2 = 0,58 м/с; б) v 1 = 0,58 м/с; v 2 = 0,29 м/с. 10.31. На 25 см.
10.32. 570 м/с. 10.33. 0,5 м. 10.34. 60 кг. 10.35. а) 0,8; б) 0,2;
в) 0,99. 10.36. 200 г. 10.37. а) 0,64; б) 0,64; в) 0,04. 10.38. 20 м/с.
Розв’язання. Перейдемо у систему відліку, зв’язану з ракеткою.
У цій системі відліку кулька налітає зі швидкістю v на неру-
хоме тіло, маса якого в багато разів більша, ніж маса кульки.
Після пружного лобового зіткнення кулька відлітає назад з та-
кою самою за модулем швидкістю. Отже, у системі відліку,
зв’язаній із Землею, швидкість руху кульки дорівнює 2v .
1 gl
10.39. 6 м/с. 10.40. v = .
3 2
11.1. p 3 > p 2 > p 1 = p 4 . 11.3. 8 кПа. 11.4. 3 кН. 11.5. 3 кН.
11.6. 240 см2. 11.7. 480 мН. 11.8. 2,2 дм3. 11.9. 1100 кг/м3.
11.10. У воді плаватиме, у гасі — ні. 11.11. Тоне. 11.12. 3 —
найбільша, 1 — найменша. 11.13. 1 — найбільший,
201
3 — найменший. 11.15. p 3 > p 4 > p 2 > p 1 . 11.16. 1800 кг/м 3.
11.17. 3 Н. 11.18. 150 Н. 11.19. 2,5 Н. 11.20. 1,7 Н. 11.21. 7,3 Н.
11.22. 10 кг. 11.23. 2,4 м/с. 11.24. У старій ділянці швидкість
більша у 2,8 разу. 11.25. 4 м/с; тиск у «новій» трубі менший,
ніж на інших ділянках. 11.26. 3,6 м/с. 11.27. Зблизяться.
11.28. Через рух у просторі між людиною та поїздом тиск зни-
жений, людину «штовхає» до поїзда. 11.29. Підіймальна сила
крила зростає при збільшенні швидкості літака відносно повітря.
11.30. На нижню. 11.31. 100 см3. 11.32. 45 см3. 11.33. Зменшить-
ся. 11.34. 21. 11.35. 0,53 м/с. 11.36. Вказівка. При віддаленні
від осі струменя швидкість повітряного потоку стає меншою,
отже, тиск стає більшим. Унаслідок цього при випадковому
відхиленні кульки від осі струменя виникає повертаюча сила,
що обумовлена різницею тисків. 11.37. v = 2gH . Вказівка. За
відсутності тертя відбувається перетворення потенціальної енер-
гії рідини тільки в кінетичну енергію струменя, що витікає.
Тому можна вважати, що тонкий верхній шар рідини масою m
немовби «провалюється» крізь усю посудину і випадає з отвору
(рис. 8). 11.38. На 12 см.
m
H
Рис. 8
12.2. 2 с, 0,5 Гц. 12.3. 36 000; 288 м. 12.4. 1 мм. 12.5. 12 см;
10 Гц; 0,1 с. 12.6. 6 см; 0,5 Гц; 2 с; x = 0,06 cosπt . 12.7. Не змі-
ниться. 12.8. Збільшиться. 12.10. а) Не зміниться; б) зменшить-
ся в 2 разу. 12.11. 2 с. 12.12. 0,25 Гц. 12.13. 0,31 с.
12.14. 1,6 Гц. 12.15. 0,6 с; 1,7 Гц. 12.16. Наручний механіч-
ний годинник. 12.17. Вказівка. Ділянка смуги тим світліша,
чим повільніше її «проходить» лампочка. 12.18. У 2 рази.
202
l1
12.19. = 3,2 . 12.20. 144 000. 12.21. 4,9 м/с2. Розв’язання.
l2
Гайковий ключ можна розглядати як математичний маятник
l t
з періодом коливань T = 2π . Оскільки T = , отримуємо
g n
4π 2ln2
g= . 12.22. 20 Н/м. 12.23. Униз. 12.24. Годинник почав
t2
поспішати. 12.25. Годинник почав поспішати. 12.26. Довжи-
на другого маятника більша у 2,4 разу. 12.27. Із свинцю.
12.28. 0,9 с. 12.29. 0,53 Гц. 12.30. 12,5 м/с. Вказівка. Найсиль-
ніше розгойдування спостерігається за умови резонансу, коли
інтервал часу між поштовхами дорівнює періоду коливань ма-
ятника. 12.32. Зменшиться. Вказівка. Умикання електромагні-
ту еквівалентне збільшенню прискорення вільного падіння.
12.33. 0,5 с. 12.34. а) 2 с; б) 2,7 с. 12.35. 29 см. 12.36. 50 і 32 см.
12.37. 1,45 кг. Розв’язання. Період коливань вантажу
m t n1 m + ∆m n2
T = 2π = . Тому = . Звідси m = 2 2 2 ∆m .
k n n2 m n1 − n2
12.38. 1,3 с. 12.39. 5 мм. Розв’язання. У положенні рівноваги
сила пружності пружини компенсує силу тяжіння, що діє на
вантаж. Під час коливань рівнодійна цих сил напрямлена до
положення рівноваги, її модуль дорівнює kx, де x — відхилення
від положення рівноваги. Отже, характер коливань такий самий,
як і за відсутності сили тяжіння. Із закону збереження енергії
mv 2 kA 2 m
= , звідки A = v . 12.40. 1 м/с. 12.41. 0,19 м/с; під
2 2 k
час проходження положення рівноваги.
13.3. 2 км. 13.4. 170 м. 13.5. а) Поперечні; б) поздовжні;
в) хвилі, що не належать до поперечних або поздовжніх.
13.10. Так. Вказівка. Звукові хвилі поширюються корпусом
літака і повітрям усередині нього. 13.11. Може: для цього треба,
щоб шоломи космонавтів, які розмовляють, стикалися.
13.12. 4 м/с. 13.13. 1,5 м/с. 13.14. 3 м/с. 13.15. 2,5 м. Розв’я-
l N
зання. Швидкість хвиль v = , частота ν = (де t1 = 20 с,
t1 t2
203
t 2 = 15 с). Відстань між гребенями сусідніх хвиль (тобто довжина
v t 2l
хвилі) λ = = . 13.16. 4,5 км/с. 13.17. 77 см; 12,5 м.
ν Nt1
13.18. 1,1 м; 5 м. 13.19. Від 260 Гц до 15 кГц. 13.23. Немає

відбивання звуку від стін. 13.26. Ні; через інтерференцію двох
хвиль може бути послаблення коливань. 13.27. Завдяки диф-
ракції хвиль. 13.28. Ні; можна. 13.29. Звук відбивається від
поверхні скла. 13.34. Швидкість точки A напрямлена вгору,
точки C — униз, швидкості точок B і D дорівнюють нулю. Вка-
зівка. У показаний на рисунку момент точки B і D розташовані
на максимальній відстані від відповідних положень рівноваги,
точки A і C проходять положення рівноваги. Нарисуйте хвилю
через невеликий проміжок часу. 13.35. Праворуч. 13.36. Часто-
та не змінюється. Довжина хвилі зростає в 4,4 разу. Вказівка.
Звукова хвиля частоти ν, що падає на воду, спричиняє коли-
вання поверхні води з такою самою частотою. Коливання точок
поверхні викликають поширення у воді хвиль такої самої час-
тоти. 13.37. 29 мкс. 13.38. 200 м/с. Вказівка. Доки звук з точки
зеніту проходить шлях до спостерігача l1 = v звt , літак встигає
пролетіти відстань l2 = v літt , яка дорівнює l1 tg α . 13.39. Вказів-
ка. Частота власних коливань стовпа повітря у ящику камерто-
на через зменшення швидкості звуку в холодному повітрі вже не
збігається з частотою коливань самого камертона. 13.40. 510 м/с.
13.41. 1,5 км.
13
14.3. В обох випадках швидкість дорівнює c. 14.4. 9 ⋅ 10 Дж.
14.5. На 10 мг. 14.7. 0, 97c ; 0,73c . 14.8. 0, 94c . 14.9. 0, 95c .
21
14.10. 0,38c . 14.11. 2,1 ⋅ 10 Дж. 14.12. Менша у 2 рази.
21
14.13. 1,2 ⋅ 10 Дж. 14.14. 0,97c . 14.15. 0,42c . 14.16. Зменшу-
ється на 4,7 ⋅10 −11 кг. 14.17. Збільшується на 3,7 ⋅10 −12 кг.
−16
14.18. Збільшується на 2, 8 ⋅ 10 кг. 14.19. 9 ⋅1010 Дж.
14.20. а) У 4 рази; б) у 833 рази. 14.21. а) 0, 87c ; б) 0, 033c .
14.22. 135 МДж; 2500 годин. 14.23. На 4,3 млн т.
15.7. Кожна молекула ароматичної речовини зазнає багато
зіткнень, через які змінює напрям руху; модуль її переміщення
набагато менший від пройденого шляху. 15.9. Це приклад дії
сил міжмолекулярного притягання. Сухі стекла легко
204
відокремлюються, тому що через нерівності на поверхнях площа
контакту дуже мала, а радіус дії міжмолекулярних сил порів-
нянний з розмірами молекул. 15.10. Полірування спричиняє
зменшення нерівностей обох поверхонь, міжмолекулярне при-
тягання цих поверхонь зростає. 15.11. 10 −8 м; розміри молекул
не перевищують 10 −8 м. 15.12. 58 ⋅10 −3 кг/моль; 0,16 кг/моль;
17 ⋅10 −3 кг/моль. 15.13. 0,8 кг. 15.14. 1,8 кг. 15.15. 1,2 ⋅10 −26 кг;
3,3 ⋅10 −25 кг. 15.16. 2,7 ⋅10 −26 кг. 15.17. 4,7 ⋅10 −26 кг. 15.18. Тро
хи нижче від температури плавлення більш легкоплавкого ма-
теріалу. 15.19. Зменшилася б в 1,5 разу. 15.20. 1,4 ⋅1022 .
24 24
15.21. 1,5 ⋅ 10 . 15.22. 5,15 ⋅ 10 . 15.23. 130 років. 15.24. 0,7 моль.
−4
15.25. 3,3 ⋅ 10 моль. 15.26. 83 моль. 15.27. Кількість атомів
Оксигену однакова. 15.28. У водні, у 4,5 разу. 15.29. 40 см3.
Розв’язання. Об’єм алюмінію можна виразити через його масу
m
і густину: V = . Масу ж алюмінію можна виразити через кіль-
ρ
кість речовини і молярну масу: m = νM . Звідси отримуємо
νM
V = . 15.30. Так. 15.31. 0,03 мм3. 15.32. У повітрі, в 1,6 разу.
ρ
15.33. 4300 м3. 15.34. У мідному кубику кількість речовини
в 1,4 разу більша. 15.35. а) У краплі води, в 11 разів; б) у крап
лі ртуті, в 1,2 разу. 15.36. 1,4 ⋅1021 . 15.37. 3,4 ⋅1021 . 15.38. 1,6 ⋅1022 .
8 18 15
15.39. 3,3 ⋅ 10 . 15.40. 3,2 ⋅ 10 . 15.41. 1,5 ⋅ 10 м; довжина нит-
ки перевищувала б відстань від Землі до Сонця в 10 000 разів.
16.1. 300 К; 250 К; 643 К. 16.2. –250 °C; –180 °C; 480 °С.
16.3. 600 К. 16.4. На 10 К. 16.5. Щоб після вмикання лампи
тиск азоту не розірвав балон (під час нагрівання тиск газу
помітно зростає). 16.6. На 16 %. 16.7. 320 кПа; 200 кПа.
16.8. 110 кПа. 16.9. 96 л. 16.10. 600 кПа. 16.11. 6 л.
16.12. 0,3 МПа. 16.13. а) Середня кінетична енергія однакова;
б) молекули азоту. 16.14. 6,2 ⋅10 −21 Дж. 16.15. 130 л.
16.16. 4,2 МПа. 16.17. 0,5 м3. 16.18. 240 К. 16.19. 6,9 моль.
16.20. 6,2 МПа. 16.21. Тиск не змінився. 16.22. Зростаючий
унаслідок нагрівання тиск газу може розірвати балон і надати
його осколкам великої швидкості. 16.23. 400 кПа. 16.24. 3 л.
16.25. 300 К. 16.26. 500 кПа. 16.27. 300 К. 16.28. 7,5 л.
205
16.29. 230 кПа. 16.30. 5,9 МПа. Розв’язання. Відповідно до рів-
няння стану ідеального газу p 1V1 = ν1RT , p 2V 2 = ν2RT ,
p (V1 + V 2 ) = νRT . Тут ν1 і ν2 — кількість речовини відповідно
в першому і другому балонах, ν — загальна кількість речовини
в балонах. Оскільки ν = ν1 + ν2 , дістаємо p 1V1 + p 2V 2 = p (V1 + V 2 ) ,
p 1V1 + p 2V 2
звідки p = . 16.31. Рівняння Клапейрона не викону-
V1 + V 2
ється, оскільки змінюється маса газу. 16.32. Тиск збільшився
4
в разу. 16.33. Температура збільшувалася. 16.34. Витікання
3
газу відбулося. 16.35. У балоні є тріщини (відбулося витікання

газу). 16.36. 500 кПа. Вказівка. Насос захопив 200 л атмосфер-
ного повітря, тобто фактично відбулося ізотермічне стискання
повітря від об’єму 250 л до об’єму 50 л. 16.37. 2 кПа. Розв’язан-
ня. На початку кожного циклу роботи поршень міститься біля
краю циліндра; висуваючи поршень, надають можливість пові-
трю розширюватися від об’єму V 0 до об’єму V 0 + V ; потім пові-
тря з насоса витісняють в атмосферу, і процес повторюється.
Відповідно до умови цей процес ізотермічний. Отже,
p nV 0 = p n+1 (V 0 + V ). Тут p n — тиск у балоні після n коливань
поршня. Як бачимо, значення p n утворюють геометричну про-
гресію (під час кожного наступного коливання поршня насос
захоплює менше повітря, ніж під час попереднього). Після N
N
 V0 
таких коливань тиск у балоні p N = p а  . 16.41. У стані
 V 0 + V 
2 об’єм більший у 4,2 разу. 16.42. У стані 1 об’єм газу менший.
16.43. Розв’язання. Перш ніж будувати графіки, потрібно з’ясу-
вати, що саме відбувається з газом на кожному етапі замкнено-
го процесу. Скориставшись рівнянням Клапейрона, можна зро-
бити висновок і про характер зміни об’єму газу на кожному
з етапів. Етап 1–2 — це ізотермічне розширення (температура
постійна, тиск зменшується), етап 2–3 — ізобарне охолодження
(тиск постійний, температура зменшується), етап 3–1 — ізохор-
не нагрівання (тиск збільшується прямо пропорційно до абсо-
лютної температури газу). Етап 1–2: T = const, p — убуває,
206
1
V — зростає (пропорційно до ). Етап 2–3: T — убуває, p = const,
p
V — убуває (пропорційно до T). Етап 3–1: T — зростає,
p — зростає (пропорційно до T), V = const . Слід також урахува-
ти, що всі графіки мають бути замкненими (рис. 9).
V p 1
2
3 1 2
3
O T O V

Рис. 9
16.44. Див. рис. 10.
p 3 p
3
2
4 2
1 4 1
O T O V

Рис. 10
16.45. Див. рис. 11.
p V
2 4
3
1 4 1 3
2
O T O T

Рис. 11
16.46. 0,45 кг. 16.47. Збільшиться на 3,3 кг. 16.48. Густина
вуглекислого газу більша в 1,57 разу. 16.49. 160 г/м 3.
16.50. 490 кПа. Розв’язання. Скористаємося основним рівнянням
молекулярно-кінетичної теорії ідеального газу. Концентрація
N
молекул n = , масу молекули можна виразити через молярну
V
NM (v кв )
2
M NMv 2
масу вуглекислого газу: m0 = . Звідси p = = .
NА 3VN А 3VN А
207
16.51. 460 м/с. 16.52. 271 К. 16.53. 26 °C; 117 °C. 16.54. 240 кПа.
16.55. Наприклад, азоту або етилену. 16.56. Швидкість молекул
азоту більша в 1,07 разу. 16.57. 2,65 ⋅1025 м −3 . 16.58. Посудина
з вологим повітрям легша. Розв’язання. У рівних об’ємах газів
за однакових температур і тисків міститься однакова кількість
молекул. Виходить, у вологому повітрі легкі молекули води
просто заміняють таку ж кількість молекул азоту та кисню.
16.59. До 118 °С. 16.60. 97 м. 16.61. 2,4 кг. Розв’язання. Пові-
тряна куля піднімає Вінні Пуха за умови, що вага витиснутого
кулею зовнішнього (холодного) повітря дорівнює сумарній вазі
теплого повітря в кулі і самого Вінні Пуха: m0 g = m1g + mg . Щоб
знайти маси теплого і холодного повітря, скористаємося рівнян-
p аVM
ням стану ідеального газу: m0, 1 = . Звідси дістаємо
RT0, 1
p аVM  1 1 
m=  −  . 16.62. Збільшиться в 1,08 разу. 16.63. Впра-
R  T0 T1 
во, на 6 см. 16.64. Тиск збільшився в 3 рази. Розв’язання. Ско-
ристаємося формулою p = nkT . Відповідно до умови T зростає
у 2 рази; внаслідок дисоціації кожної другої молекули концен-
трація n частинок у газі зростає в 1,5 разу. Отже, тиск зростає
в 3 рази. 16.65. 15 мм. 16.66. 1200 К. 16.67. 0,33 мм/с.
Розв’язання. Середня кінетична енергія хаотичного руху броу-
нівської частинки дорівнює середній кінетичній енергії посту-
3kT
пального руху окремої молекули, тобто . Звідси для серед-
2
ньої квадратичної швидкості броунівської частинки дістаємо
3kT 3kT 3 kT
вираз v кв = = = .
m 4πr ρ3
2r πρr
3
17.12. 46 кДж. 17.13. 1,15 МДж. 17.14. 115 кДж. 17.15. 0,3 кг.
17.16. 50 %. 17.17. 76 %. 17.18. 60 %. 17.19. 0,83 кПа.
17.20. 1,63 кПа. 17.21. 67 %. 17.22. 100 %. 17.23. Після підви-
щення температури повітря до 0 °С сніг танув би дуже швидко,
тому щовесни відбувалися б спустошливі повені. 17.24. Розв’я-
зання. Навіть якщо вода в кухолі, що плаває, нагріється до
температури кипіння, для процесу кипіння цього недостатньо:
208
необхідне подальше підведення тепла, а для цього — теплообмін
з більш нагрітим тілом. Вода в каструлі кипить, одержуючи
тепло від дна, температура якого вища за температуру кипіння;
однак вода в каструлі не може служити нагрівачем для води
в кухолі. Тому вода в кухолі кипіти не буде. 17.25. Швидше
остигає чай: плівка жиру на бульйоні заважає випаровуванню
води. 17.26. Відбувається конденсація водяної пари, коли тепле
повітря стикається з холодним склом окулярів. 17.27. 16,5 г.
17.30. 51 %. 17.31. 66 %. 17.32. 415 г. 17.33. 0,05 г. 17.34. 0,87 г.
17.35. 67 г/м3. 17.36. 74 %. Розв’язання. Густина ρ водяної пари
дорівнює густині насиченої пари при 15 °C (можна вважати, що
під час охолодження густина пари практично не змінюється).
ρ
Тоді відносна вологість повітря ϕ = ⋅100 %, де ρн — густина
ρн
насиченої пари за температури 20 °C. 17.37. До 3 °C. 17.38. Роса
випаде. 17.39. 2,5 г. 17.40. Відносна вологість повітря зменшу-
валася. 17.41. 71 %. 17.42. 14 °C. 17.43. 13 °C. 17.44. 17 °C.
17.45. 1 кПа. 17.46. 0,5 кг. 17.47. 0,43 кг. 17.48. 5,5 хв.
17.49. 0,87 кг. 17.50. Іній утворюється на внутрішньому боці
шибки в результаті перетворення водяної пари в кристали льо-
ду. 17.51. Наприклад, у сонячну морозну погоду. Промені сонця
нагрівають сніг на даху та викликають його танення. Вода,
стікаючи на тіньову сторону, замерзає, утворюючи бурульки.
17.52. Поблизу поверхні води температура повітря та водяної
пари вища за температуру навколишнього повітря. Піднімаючись
угору й охолоджуючись, водяна пара стає насиченою та конден-
сується в маленькі краплі туману. 17.53. Вказівка. Парціальний
тиск водяної пари в приміщенні та на вулиці приблизно одна-
ковий. 17.54. Наприклад, насичена пара або вода за температу-
ри від 0 до 4 °С. 17.55. Вода буде одночасно кипіти та замерза-
ти. 17.56. Так (пара буде виходити з кухні на вулицю).
17.57. 15 °C. Розв’язання. Відповідно до показань психрометра
температура повітря 20 °C, а відносна вологість 74 %. Густина
насиченої водяної пари за 20 °C дорівнює 17,3 г/м3; отже, гус-
тина водяної пари в повітрі 0,74 ⋅17,3 г / м 3 = 12,8 г/м3. Роса
випаде за температури, за якої водяна пара з такою густиною
є насиченою, тобто за 15 °C. 17.58. Може; за тиску відповідно
209
70 і 12 кПа. 17.59. Більше 125 г. 17.60. 14 °C. 17.61. У 2 рази.
17.62. а) На 3 м; б) вода не буде підніматися. 17.63. 0,58 кг/м3.
18.6. Розпушування руйнує капіляри, якими вода підніма-
ється до поверхні та випаровується. 18.9. Зменшується.
18.10. Тирса буде «розбігатися» від шматочка мила і «збігатися»
до шматочка цукру. 18.13. Склянку a. 18.15. Капіляри в шмат-
ку крейди значно тонші, ніж у губці. 18.16. Незмочувана.
18.18. 3,3 мН. 18.19. 98 мН. 18.20. 0,11 Н/м. 18.21. 53 мН/м.
18.22. 15 мг. 18.23. 1,6 см. 18.24. 3,8 см. 18.25. 0,18 мм.
18.28. Коли вода охолонула (зі зниженням температури поверх-
невий натяг води збільшується). 18.30. Гас буде обволікати
пробірку зсередини і ззовні; ртуть збереться в краплю.
18.31. 4,3 мм. Розв’язання. На кубик, що плаває, діють напрям-
лені вниз сила тяжіння mg та сила поверхневого натягу 4σa ,
а також напрямлена вгору архімедова сила ρв ga2h . З умови
mg + 4σa
рівноваги кубика дістаємо h = . Зазначимо, що за умо-
ρ в ga 2
ви відсутності сили поверхневого натягу глибина занурення
нижньої грані кубика була б на 1 мм меншою. 18.32. Зменшить-
ся на 2,9 мм.
19.2. Сапфір, на відміну від скла, має кристалічну структу-
ру. 19.6. 100 МПа; 8,3 ⋅10 −4 . 19.7. 1,9 кН. 19.8. Не витримає.
19.9. 200 МПа. 19.10. Не всім (наприклад, полікристали ізотроп-
ні). 19.11. Монокристал утворюється за наявності одного центра
кристалізації. 19.14. Не можна, бо ці тіла зазнають деформації
розтягнення або стиснення, а не вигину. 19.15. 6,3 т.
−3
19.16. 200 ГПа. 19.17. 44 МПа. 19.18. 300 МПа; 1,5 ⋅ 10 ; 1,5 мм.
19.19. На 0,29 мм. 19.20. На 0,82 мм. 19.21. До 150 °С. 19.24. Щоб
стінки швидко прогрівалися на всю товщину й у них не вини-
кала механічна напруга. 19.28. Не менше ніж 1,1 см2. Розв’я-
зання. Сила F натягу троса найбільша, коли прискорення ліфта
напрямлене вгору: F = m ( g + a) . Границя міцності сталі σ мц має
F
не менше ніж у n разів перевищувати механічну напругу σ = ,
S
nm ( g + a )
що виникає при цьому в тросі. Звідси знаходимо: S .
σ мц
19.29. Не менше ніж 8,4 мм. 19.30. 3,9 МПа. 19.31. 3,7 км.
19.32. 7,4 км. 19.33. На 7,65 см3. 19.34. До 280 °С.
210
20.3. Під час ізотермічного процесу. 20.5. У внутрішню енер-
гію. 20.8. 3 кДж. 20.9. 13 кДж. 20.10. 3 кДж. 20.11. 37 кДж.
20.12. 31 кДж. 20.13. Збільшилася на 40 кДж. 20.14. Збільши-
лася на 35 кДж. 20.15. 40 Дж. 20.16. Віддав 10 Дж. 20.17. Під
час ізотермічного стискання. 20.18. 300 Дж. 20.19. Обидва гази
мають однакову внутрішню енергію. 20.20. Гелій, у 50 разів.
20.21. 75 кДж. 20.22. Збільшилася в 1,25 разу. 20.23. У випад-
ку нагрівання повітря в надувній кульці. Вказівка. Під час
нагрівання повітря в кульці його об’єм збільшується. 20.24. У про-
цесах а, в. 20.25. У процесі в. 20.26. У процесі д. 20.28. Під час
процесів а, б. 20.30. Внутрішня енергія повітря в кімнаті не
змінилася. Розв’язання. Через витікання повітря тиск у кімна-
ті не змінюється під час нагрівання: тиск залишається рівним
атмосферному. Отже, маса m повітря в кімнаті зменшується.
mRT
Внутрішня енергія повітря пропорційна , тобто (відпо
M
відно до рівняння стану ідеального газу) добутку тиску повітря
на об’єм кімнати. Але обидві ці величини під час нагрівання не
змінюються; виходить, внутрішня енергія повітря в кімнаті під
час нагрівання теж не змінюється! Усю енергію, що надходить
від джерела тепла, уносить повітря, яке виходить назовні.
20.32. 1,2 МДж. 20.34. 831 Дж. 20.35. 1,5 кДж. 20.36. 2,1 кДж.
20.37. 1,25 кДж. 20.38. 30 кДж. 20.39. Збільшилася на 24 К.
20.40. Під час ізобарного нагрівання гази, на відміну від рідин
і твердих тіл, помітно розширюються та виконують роботу.
20.41. Під час ізобарного розширення. 20.42. 7,5 кДж; 18,7 кДж.
20.43. Відбувається практично адіабатне розширення газу, що
супроводжується зниженням температури. 20.45. 40 %.
20.46. а, б) У випадку швидкого стискання. 20.47. Наприклад,
кисень. 20.48. 12p 0V 0 ; 42p 0V 0 . 20.49. а) Від’ємну; б) додатну.
Розв’язання. б) Розіб’ємо процес на два етапи: розширення
(рис. 12, а) і стискання (рис. 12, б).
p p p
O V O V O V
a б в
Рис. 12
211
На першому етапі газ виконує додатну роботу, що чисельно
дорівнює площі ділянки з вертикальним штрихуванням; на
другому етапі газ виконує від’ємну роботу, модуль якої чисель-
но дорівнює площі ділянки з горизонтальним штрихуванням.
Площа, заштрихована на рис. 12, а, більша за площу, заштри-
ховану на рис. 12, б. Отже, у циклічному процесі газ виконує
додатну роботу, рівну площі всередині графіка (рис. 12, в).
Таким чином, газ виконує за цикл додатну роботу, якщо в ко-
ординатах p, V цикл проходиться за годинниковою стрілкою.
20.50. A 1−2 = 0 , Q1−2 = 3p 0V 0 ; A 2−3 = 12p 0V 0 , Q2−3 = 30 p 0V 0 ;
A 3 −4 = 0 , Q3−4 = −15p 0V 0 ; A 4−1 = −4p 0V 0 , Q4−1 = −10p 0V 0 .
( )
2
20.51. A = νR T3 − T1 .
21.7. 40 %. 21.8. 25 %; 1,2 МДж. 21.9. 30 %. 21.10. 33 %.
21.11. 480 кДж. 21.12. 50 %. 21.13. 55 %. 21.14. Ниж-
че від 150 К. 21.15. У 2,1 разу. 21.19. 33 %. 21.20. 9,6 кВт.
21.21. 37 %. 21.22. 900 км. 21.23. На 150 кДж. 21.24. 15 кДж.
21.25. Можлива: саме такий процес здійснюють холодильні ма-
шини. 21.26. Збільшиться. 21.27. а) 35 %; б) 33 %. 21.28. 30 л.
21.29. 4,4 т.
9
22.1. –3 нКл. 22.2. 9 ⋅ 10 Н. 22.3. Ні; ні; да. 22.4. Електрони;
від кульки до палички. 22.7. 750 мкН. 22.8. 80 мкН.
22.9. 1 мкН; 38 мкН. 22.10. 2 нКл. 22.11. 30 нКл. 22.12. 270 нКл.
22.13. 2 см. 22.14. 5 см. 22.17. 2 кН/Кл. 22.18. 4,5 кН/Кл.
12
22.19. 4 мкН. 22.20. 42 мН. 22.21. 1 нКл. 22.22. 3, 8 ⋅ 10 м/с2.
14
22.23. 1,6 ⋅ 10 м/с . 22.24. Зменшується в 9 разів.
2
11
22.25. 56 кН/Кл; 14 кН/Кл. 22.26. 1, 4 ⋅ 10 Н/Кл. 22.27. 6 см.
22.28. 86 кН/Кл. 22.29. 6 см. 22.30. E A > E B . 22.31. 2,3 мкН.
9
22.32. 2,1 ⋅ 10 . 22.33. У 4,2 ⋅ 10
42
разів. 22.34. 8.6 ⋅10 −13 Кл.
22.35. Зменшився в 48 разів. 22.36. 9 мН. 22.37. Сила натя-
гу нитки в точці A дорівнює 0,4 мН; у точці B для одной
менних зарядів 0,33 мН, а для різнойменних 67 мкН.
−6
22.38. 1,3 ⋅ 10 м/с 2 . 22.39. 4,2 мкКл. 22.40. 11,5°.
22.41. 0,2 МН/Кл. 22.42. У точці, що лежить на 15 см нижче
від заряду. 22.43. 15 кН/Кл (у точках A і C); 21 кН/Кл (у точ-
ці B); 3 кН/Кл (у точці D). 22.44. а) На відстані 4 см від мен-
шого заряду і 8 см від більшого; б) на відстані 12 см від меншо-
го заряду і 24 см від більшого. 22.45. У випадку а маси кульок
однакові, у випадку б маса кульки 2 більша; про співвідношення
212
зарядів кульок нічого сказати не можна. 22.46. На зовнішній
поверхні збільшилася у 2 рази; на внутрішній — зменшилася
до нуля. 22.47. Унаслідок поділу зарядів в електричному полі.
22.49. 1 — парафінова, 2 — мідна. 22.51. 1500 кг/м3. Розв’язан-
ня. На рис. 13 показано сили, що діють на одну з кульок після
занурення в гас. З умови рівноваги одержуємо співвідношення
Fк
tg α = . Тут Fк — сила кулонівського відштовхування
mg − FА
в гасі, FА — архімедова сила. У повітрі архімедова сила прак-
тично відсутня, а кулонівська сила збільшується в ε разів
εFк
( ε — діелектрична проникність гасу); тому: tg α = . Звідси
mg
εFА
mg = . З огляду на співвідношення m = ρV і FА = ρг gV ,
ε −1
ερ г
знаходимо ρ = . Тут ρг — густина гасу.
ε −1
a
T
FA
Fк
mg
Рис. 13
22.52. У випадку б. 22.53. Модулі зарядів 2,7 і 0,67 нКл.

22.54. 9,6 мКл. Розв’язання. Кількість молекул у крапельці води
m m
N= N А . Заряд крапельки буде q = 10 −3 eN А . Зрозуміло,
M M
що отримане значення заряду неправдоподібно велике (уже за
набагато меншого заряду кулонівські сили розірвуть крапельку).
22.55. 830 кН. 22.56. На відстані 0,6 м від меншого заряду та
1,2 м від більшого; 0,8 мкКл. Розв’язання. Заряд Q слід помі-
стити в точку, в якій
напруженість поля двох перших зарядів
дорівнює нулю: E1 + E2 = 0 . Ця точка лежить на прямій, що
проходить через заряди 1 і 2, причому поза відрізком, який
213

з’єднує заряди (у точках на цьому відрізку вектори E1 і E2
напрямлені в один бік). Щоб виконувалася умова E1 = E2 , шу-
кана точка має лежати ближче до меншого за модулем заряду
(рис. 14).
Q q1 q2
+ – +
x a
Рис. 14
q2 q1
Зі співвідношення k =k отримуємо x = a . Знай-
(a + x ) 2
x2
демо тепер заряд Q. Для цього можна використати умову рівно-
ваги заряду q1 : він міститься посередині між зарядами Q і q2.
Звідси випливає, що Q = q 2 .
22.57. На відстані 15 см від меншого заряду і 45 см від біль-
шого.
22.58.
а) 0,11 мН; б) 0,14 мН. Розв’язання. а) Силу
F = F1 + F2 знайдемо, скориставшись правилом паралело
грама (рис. 15, а). Паралелограм сил являє собою ромб. З по-
дібності виділених на рисунку трикутників випливає, що
a Qqa
F= F1 = k . б) Див. рис. 15, б. F = 2F1 cosα , де
r r3
4r 2 − a 2
cos α = 1 − sin 2 α = .
2r
a
+ – + +
r r
a
F2
F2 F1
F a
F1 F
a б
Рис. 15
214
q
22.59. а) 115 кН/Кл; б) 86 кН/Кл. 22.60. E= .
πε 0a 2
22.61. –19 нКл. 22.62. Повертає вздовж силових ліній; «втягує»
в ділянку, де напруженість поля більша. 22.63. Див. рис. 16.
q2
22.64. Див. рис. 17. 22.65. F = k .
4h 2
Рис. 16
Рис. 17
23.1. 5 кВ. 23.2. –2 нКл. 23.3. 0,3 мкДж. 23.4. –0,8 мкДж.
23.5. 2 кВ. 23.6. –10 кВ. 23.7. а) Зменшилася; б) збільшилася.
23.8. –10 мкДж; збільшилася на 10 мкДж. 23.9. 200 В/м.
5
23.10. 15 кВ. 23.11. 5, 9 ⋅ 10 м/с; 1,9 ⋅107 м/с. 23.12. 2 кеВ;
−16 7
3,2 ⋅10 Дж. 23.13. 2,7 ⋅10 м/с. 23.14. 280 В. 23.15. –68 В.
23.16. 0,16 мм/с. 23.17. Наприклад, піднести до кулі заряджене
тіло. 23.18. ϕ A > ϕ B , E A > E B , ϕC > ϕ D , EC < E D . 23.19. Вказівка.
Силові лінії перпендикулярні до еквіпотенціальних поверхонь
і напрямлені в бік зменшення потенціалу. 23.20. У всіх випадках
робота однакова. 23.21. 3,6 кВ. 23.22. 18 кВ; 18 кВ. 23.23. 90 кВ.
215
−13
23.24. 51 кВ. 23.25. 10 Кл. 23.26. 200 В. 23.27. Порівну.
Q
23.29. E = 0, ϕ = . 23.30. ∆q = 19 нКл. Розв’язання. Після
4πε 0 R
того як кулі з’єднують дротом, між ними починається перероз-
поділ заряду. Перерозподіл продовжується, поки потенціали
q1′ q 2′
куль не зрівняються (ϕ1′ = ϕ′2 ) : 4πε 0 R 1
=
4πε 0 R 2
. Ураховуючи
закон збереження заряду q1 + q 2 = q1′ + q 2′ , розраховуємо заряд
першої кулі після перерозподілу q1′ =

(q1 + q 2 ) R 1 . Дротом пройшов
R1 + R 2
q 1R 2 − q 2 R 1
заряд ∆q = q1 − q1′ = . 23.31. 30 нКл. 23.32. 3 м/с.
R1 + R 2
23.33. 2,4 см.
24.1. Ні. 24.3. Зменшиться в 3 рази. 24.4. Збільшилася
у 2 рази. 24.5. 10 мкФ. 24.6. 50 мкКл. 24.7. 2 В. 24.8. Збільшить
ся в 3,5 разу. 24.11. Дозволяє; ні. 24.12. 1,8 мкФ. 24.13. 66 пФ.
7
24.14. 700 пФ. 24.15. 160 пФ; 48 нКл. 24.16. 5 ⋅ 10 м 2.
24.17. 1,1 МВ/м. 24.18. 5 нКл. 24.19. 3,2 мм. 24.20. 2,5 мм.
24.21. 425 нКл. 24.22. 5 мкФ; 0,8 мкФ. 24.23. 5 мкФ; 1,2 мкФ.
24.24. 220 пФ. 24.25. 3 мкФ. 24.26. 30 мкФ. 24.27. 3,8 мкФ.
C 1C 2 C 1C 2 U1 3 W1 3
24.28. q A = U , qB = − U . 24.29. а) = ; б) = .
C1 + C 2 C1 + C 2 U2 2 W2 2
q2 W2
24.30. а) = 2,5 ; б) = 2,5 . 24.31. 3,6 мкДж. 24.32. 64 мкДж.
q1 W1
24.33. 60 МДж. 24.34. 0,4 Дж. 24.35. 20 мкФ. 24.36. 300 В.
24.37. а) Заряд і напруженість поля зменшаться вдвічі, різниця
потенціалів не зміниться; б) заряд і напруженість поля не змі-
няться, різниця потенціалів збільшиться у 2 рази. 24.38. Заряд
не зміниться, напруга зменшиться у 2 рази. 24.39. 2 мкФ.
24.40. Не зміниться; збільшиться в 1,5 разу. 24.41. q1 = 30 мкКл,
q 2 = 12 мкКл, q 3 = 18 мкКл. 24.42. C 0 = C1 . Вказівка. Потен
ціали точок A і B однакові, приєднаний між цими точками
конденсатор не заряджений. Якщо його вилучити, електро
CU 4CU
ємність батареї не зміниться. 24.43. q1 = q 2 = , q3 = q4 = ,
2 5
216
ϕ D − ϕ E = −0,3 U . Розв’язання. Електроємність верхньої гілки
C CU
кола , заряди на конденсаторах цієї гілки q1 = q 2 = . Елек-
2 2
C 3C 4 4C
троємність нижньої гілки кола C 3−4 = = , заряди кон-
C3 + C4 5
4CU
денсаторів q 3 = q 4 = . Знайдемо напруги на конденсаторах 1
5
q1 U q3 4U
і 3: U1 = = , U3 = = . Оскільки U1 = ϕD − ϕ A
C1 2 C3 5
і U 3 = ϕ E − ϕ A , отримуємо ϕ D − ϕ E = U 1 − U 3 = −0,3U . 24.44. а) 0,6C ;
5C
б) 3C ; в) ; г) C. 24.45. 9 В.
3
25.1. д) Стрілка спідометра рухається поступально, якщо
швидкість руху автомобіля не змінюється. 25.3. а) 80 км/год;
б) 30 км/год; в) 30 км/год. 25.4. а) Коло; б) наприклад, гвин-
това лінія. 25.5. а) Переміщення всіх точок колеса практично
однакові; б) максимальний шлях пройшли точки на поверхні
шини, мінімальний — точки на осі колеса. 25.6. а) 1,57 км;
1,41 км; б) 3,14 км; 2 км; в) 6,28 км; 0; г) 9,42 км; 2 км. 25.8. 15
і 45 км/год. 25.9. Не обов’язково. 25.10. Тіло 1: 5 і 1,6 м/с;
тіло 2: 1 і 1,5 м/с. 25.12. 3 км/год. 25.13. 90 км/год. 25.14. Через
2 год. 25.15. 15 км/год. 25.16. Напрям швидкості змінюється на
протилежний, напрям прискорення не змінюється. 25.17. 75 м;
147 м. 25.18. 2 м/с2. 25.19. 2 с; 4,8 с. 25.20. 36 м. 25.21. 1 км/с;
2,7 мм/с2. 25.22. Див. рис. 18.
B
C
Рис. 18
217
25.24. Рис. б. Вказівка. Випадок г можливий, якщо нормальним
прискоренням тіла можна знехтувати (за малої швидкості руху).
25.26. 5 м/с; 2,5 рад/с.25.27. 31 рад/с2. 25.28. 16 рад/с2. 25.29.
За відсутності проковзування колесо лишає на вологій землі
чіткі відбитки рисунка протектора. 25.30. 0,4 с–1. 25.31. Траєк-
торії перетинаються, але тіла не зустрічаються. 25.32. 1,5 хв.
25.33. 1,5 м. 25.34. В озері. 25.35. 60. Вказівка. Час, витрачений
на один крок, у всіх трьох випадках однаковий. Тому час руху
ескалатором пропорційний кількості нарахованих кроків (тобто
сходинок). 25.37. Вказівка. Розгляньте, наприклад, рух центра
переднього колеса автомобіля, що прямолінійно рухається, від-
носно землі та відносно заднього колеса того ж автомобіля.
25.39. а) На 120 м; 40 с; б) під кутом 53° до берега; 50 с. 25.40. 36
v v1
і 18 км/год. 25.41. t = 2 2 2 l ; smin = l . 25.42. 60°.
v1 + v2 v + v2
2
1 2
25.44. 2 с; 40 с. 25.45. 40 м. 25.46. а) Тільки у верхній точці;
б) ні; в) у будь-якій точці траєкторії. 25.47. Не може; може за
умови зменшення радіуса кривизни траєкторії (наприклад, під
час рівномірного руху по спіралі до її центра). 25.48. 2,2 с.
25.49. 1,1 с. 25.50. 5,8 см/с.
26.2. Може (за рахунок того, що до момента проходження

стартової позначки його автомобіль уже набере швидкості).
26.3. Неправильне. 26.4. Короткочасна невагомість виникає під
час стрибків. 26.5. Взаємодія з деревом. 26.6. F = xF0 l . 26.7. Не
можна. 26.8. Твердження неправильне: вага залежить не від
швидкості ліфта, а від його прискорення. 26.9. Під час роботи
двигуна. 26.10. а) 0,9; б) невагомість усередині снаряда спостері-
гається протягом усього польоту в безповітряному просторі.
26.11. Ці сили зумовлені неоднорідністю поля тяжіння двох не-
бесних тіл: Місяця та Сонця. 26.12. Не менше ніж 3,2 Н.
26.13. Опір повітря суттєво зменшується з висотою (зменшується
густина повітря). 26.14. 24mg /7 . 26.15. Сили тиску на опори не
зміняться. 26.16. На відстані R /3 від центра великої кулі і 8R / 3
від центра малої. 26.17. У 20 см від правого краю стрижня; 2 кг.
26.18. До верхньої частини обода. 26.19. 20 Н. 26.20. Розв’язання.
Прикладемо горизонтальну силу до бічної поверхні бруска по-
близу його основи і будемо поступово цю силу збільшувати. Коли
сила перевищить значення F0 = µmg , брусок почне ковзати по
поверхні. Якщо ж висота h точки прикладання горизонтальної
218
сили достатньо велика, брусок буде не ковзати, а перекидатися.
Висоту h0 , за якої ковзання заміняється перекиданням, можна
a
знайти з правила моментів: mg ⋅ = F0h0 , де a — довжина сторо-
2
a
ни основи бруска. Звідси µ = . Такий метод вимірювання
2h0
застосовний, якщо висота бруска помітно більша за довжину
сторони основи. 26.21. 100 м; 87,5 м. Вказівка. Гальмування
тривало 15 с. 26.22. 27 с. 26.23. Рівновага порушиться (перева-
жить ліва шалька терезів). 26.24. На 3 см/с2. 26.25. На 140 км.
26.26. За 2 с. 26.27. Сила тяжіння зменшується лише на кілька
відсотків, а вага — практично до нуля. 26.28. В 1,06 разу; прак-
тично до нуля. 26.29. 36 000 км. 26.30. 20 000 км; 1,4 км/с.
26.31. 1200 кг/м 3. 26.32. 1400 кг/м 3. 26.33. T1d T2d 2, 8T3 .
26.34. На 35 а. о.; максимальна швидкість у 59 разів більша,
ніж мінімальна. 26.35. Див. рис. 19 (штриховою лінією показа-
на вихідна колова орбіта, двигун умикають у точці A).
26.36. Розв’язання. Для переходу з однієї колової орбіти на іншу
потрібні два короткочасних умикання двигунів. Після першого
вмикання корабель переходить із колової орбіти 1 на еліптичну
орбіту 2, після другого вмикання — на колову орбіту 3. На
рис. 20 показано варіант, що відповідає найменшій витраті па-
лива: еліпс 2 дотикається до обох колових траєкторій (у даному
випадку корабель переходить на більш високу орбіту, тому сила
тяги двигуна під час обох умикань напрямлена в бік руху кос-
мічного корабля).
A A 2
в
б
1 3
а
Рис. 19 Рис. 20
26.37. Розв’язання. Краплі розганяються до такої швидкості, за

якої сила опору повітря врівноважує силу тяжіння; далі краплі
рухаються рівномірно. Для всіх крапель (за винятком найдріб-
ніших) сила опору повітря пропорційна квадратам радіуса r кра-
плі і швидкості v її руху: Fоп = k1r 2v 2 . Сила тяжіння пропорцій-
219
на об’єму краплі, а отже, третьому ступеню її радіуса: Fт = k2r 3 .
Тут k1 і k2 — певні постійні коефіцієнти. З умови Fоп = Fт ви-
пливає, що усталена швидкість падіння краплі пропорційна ква-
µmg
дратному кореню з її радіуса. 26.38. Див. рис. 21. Fmax = .
1 + µ2
Вказівка. Під час збільшення кута нахилу сила тертя спокою
збільшується від нуля до Fmax , після чого вже сила тертя ковзан-
µmg
ня зменшується від Fmax до нуля. 26.39. а) F = ;
cos α + µ sin α
µmg
б) F = за умови tg α < 1 µ ; санки не зрушать з місця
cos α − µ sin α
за умови tg α > 1 µ . 26.40. 0,17 м/с2. 26.41. 55 км/год. 26.42. 0,36;

6 Н. Розв’язання. Прикладеної сили достатньо, щоб зрушити з
місця один брусок (інакше нитка не натягнулася б). Проте цієї
сили недостатньо, щоб зрушити з місця обидва бруски (якби
однакові бруски ковзали по столу, сила натягу нитки дорівню-
вала б F 2 ). З умови випливає: максимальне значення сили
тертя спокою, що діє на брусок, дорівнює F − T . Отже, коефі-
цієнт тертя µ = ( F − T ) mg . Якщо модуль сили F збільшити
вдвічі, бруски ковзатимуть по столу і сила натягу нитки дорів-
нюватиме половині прикладеної сили. 26.43. Див. рис. 22.
Fтер mmg sin a
Fmax mmg cos a T, Н
0 arctg m 90° a 0 6 12 F, Н
26.44. а) Більше ніж 4,8 Н; б) більше ніж 1,2 Н. 26.45. Якщо
брусок із коефіцієнтом тертя 0,3 знаходиться нижче другого,
сила натягу дорівнює нулю; якщо цей брусок знаходиться вище
другого, сила натягу нитки дорівнює 0,43 Н. 26.46. На 3 м.
26.47. Сила натягу нитки в точці A вдвічі більша.
220
26.48. Прискорення першого тягарця 4 м/с2, воно напрямлене
вниз; прискорення другого тягарця 2 м/с2, воно напрямлене
вгору; сила натягу нитки дорівнює 6 Н. 26.49. а) У 4 рази, не
буде змінюватися; б) у 4cosα разів, буде зменшуватися.
26.50. Від 240 до 760 г. 26.51. Сила пружності в стрижні AC
дорівнює 120 Н, у стрижні BC — 160 Н. Ниткою можна замі-
нити стрижень AC. Вказівка. Рівнодійна трьох сил (ваги ванта-
жу і сил пружності двох стрижнів), прикладених до точки C,
дорівнює нулю. Отже, з цих сил можна побудувати трикутник.
Скористайтесь тим, що він подібний до трикутника ABC.
mg ( l + R ) mgR
26.52. T = , F= . Вказівка. З правила момен-
l ( l + 2R ) l ( l + 2R )
тів випливає, що лінії дії всіх трьох прикладених до кулі сил
перетинаються в її центрі. 26.53. Не менше ніж 1.
h ( 2R − h )
26.54. F = mg . 26.55. 34°. 26.56. 130 хв. 26.57. Див.
R
рис. 23.
F
mg
R r
Рис. 23

(
26.58. t = v0 + v )
g . Розв’язання. Сила опору повітря F = −kv ,
де k — постійний коефіцієнт. Відповідно до другого закону

Ньютона ma = mg − kv . Розіб’ємо час руху на малі інтервали ∆t .

Оскільки зміна швидкості ∆v за малий проміжок часу дорівнює

a∆t , а переміщення ∆s = v∆t , одержуємо m∆v = mg ∆t − k∆s . Ко-

ефіцієнти перед ∆v , ∆t , ∆s — постійні величини. Отже, склав-
ши отримані співвідношення, що відповідають кожному з малих
інтервалів часу, одержимо аналогічне співвідношення для всьо-

го часу руху. Замінивши ∆t на t, ∆v на v − v0 , а також ураху-

вавши, що s = 0 (тіло повернулося в початкову точку), знахо-

димо m ( v − v0 ) = mgt , звідки t = ( v0 + v ) g . 26.59. 2g . Вказівка.
Падаючи з великої висоти, кулька розганяється до такої
221
швидкості, за якої сила опору повітря врівноважує силу тяжін-
µmg
ня. 26.60. Fmin = , α = arctg µ . 26.61. Ліворуч, на відстань
1 + µ2
R 6.
27.1. а) 2 кг ∙ м2; б) 6 кг ∙ м2; в) 1,5 кг ∙ м2. 27.2. 1 мН ∙ м.

27.3. 2 Н ∙ м. 27.4. 4 рад/с 2. 27.5. 0,4 рад/с 2. 27.6. 5 кг ∙ м2.
27.7. 12,5 кг ∙ м 2. 27.8. Щоб зменшити момент сил тертя.
27.9. 2 рад/с2. 27.10. 0,47 Н ∙ м. 27.11. 30 кПа. 27.12. 4 кПа.
2m
27.13. a = g . Розв’язання. Блок розкручує момент сили T
M + 2m
натягу нитки. Тангенціальне прискорення точок на поверхні
блока дорівнює прискоренню тіла, що опускається: aτ = a . Це
прискорення можна виразити через кутове прискорення блока:
aτ = βR . Відповідно до основного рівняння динаміки оберталь-
ного руху TR = Iβ . Cила натягу нитки T = m ( g − a ) , момент
2m
інерції блока I = 0,5MR 2 . Звідси a = g . 27.14. а) 5 м/с2;
M + 2m
б) 2,3 м/с2. 27.15. Див. рис. 24. 27.16. 2 с. 27.17. Wк = mv 2 .
C
D
A B O
Рис. 24
27.18. Швидше скотиться пляшка з гасом. Вказівка. Гас прак-

h
тично не бере участі в обертальному русі. 27.19. v = gh ; a = g .
2l
27.20. У першому випадку час скочування буде меншим
у 1,22 разу. 27.21. Розв’язання. Розглянемо явища, що відбува-
ються під час обтікання потоком повітря циліндра, що оберта-
ється. Прошарки повітря, що безпосередньо прилягають до по-
верхні циліндра, також починають обертатися. Повна швидкість
руху повітря відносно циліндра дорівнює векторній сумі швид-
кості потоку та швидкості обертання (див. рис. 25). Отже, ця
швидкість поблизу точки A більша, ніж поблизу точки B. Отже,
тиск на поверхню циліндра поблизу точки A менший, ніж по-
близу точки B. Сила, що виникає внаслідок різниці тисків,
222
відхиляє циліндр від параболічної траєкторії. 27.22. У випадку б.
27.23. 11 л. 27.24. 8 мм. Вказівка. Скористайтесь законом збе-
реження енергії та умовою нерозривності струменя. 27.25. 2,2 м/с.
2v0
27.26. t = . 27.27. а) tg α 2µ ; б) tg α 3µ . 27.29. Вказівка.
7µg
Знайдіть спочатку момент інерції стрижня масою 2m і довжи-
ною 2l відносно осі, що проходить через його центр. 27.30. На
12 см. 27.31. Зі збільшенням висоти h, що відраховується від
отвору, площа горизонтального перерізу зростає пропорційно до
h . 27.32. 1,8 Н.
Рис. 25
28.4. 6 Н. 28.5. 30 Н; 75 Н. 28.6. 2 м/с2. 28.7. а) 10 м/с2;

б) 12 м/с2; в) 8 м/с2. 28.8. 6 м/с2. 28.11. 14 Н. 28.12. У 12 разів.
28.13. У 4,2 разу. 28.14. Вага водія збільшується в 1,1 разу.
a
28.15. α = arctg ; T = m g 2 + a 2 . 28.16. Вага білизни збільшу-
g
ється приблизно в 100 разів. 28.17. g cosα ; перпендикулярно
похилій площині. 28.18. a = g tg α . 28.19. а) уперед; б) управо.
Розв’язання. Під час руху поїзда з прискоренням сила інерції
напрямлена протилежно прискоренню. Але полум’я відхиляєть-
ся у бік, протилежний силі інерції, тобто в напрямі прискорен-
ня поїзда. Річ у тім, що розпечений газ (плазма) легше навко-
лишнього повітря. Унаслідок дії архімедової сили полум’я від-
хиляється у бік, протилежний прискоренню вільного падіння
(пригадайте, що полум’я нерухомої свічки тягнеться вгору).
28.20. 10mg . 28.21. 0,4 м/с2.
29.2. 0,079 кг ∙ м2/с. 29.3. 0,8 рад/с. 29.4. 2,7 рад/с. 29.5. Збіль-
шиться. 29.6. α = 60° . Розв’язання. Відповідно до умови вага
кульки в нижній точці вдвічі перевищує силу тяжіння mg .
Отже, нормальне прискорення кульки в цій точці за модулем
дорівнює g, звідки v 2 = gl . У момент максимального відхилення
від положення рівноваги вся кінетична енергія кульки
223
mv 2 mgl
Wк = = переходить у потенціальну mgh , звідки h = l /2 .
2 2
Як видно з рис. 26, h = l (1 − cosα ) . Звідси cos α = 0,5 .
a l
l–h
Рис. 26
29.7. 31 000 км. 29.9. 4,3 км/с. 29.10. 22 км/с.

33 M + 2m
29.11. 7,1 ⋅ 10 кг ∙ м2/с 29.12. 3 ⋅1034 кг ∙ м2/с. 29.13. ω .
M
29.14. 2,1 рад/с. 29.15. Зі швидкістю 2,4 м/с у напрямі, проти-
лежному до початкової швидкості. 29.16. 7,5 см/с.
29.17. а) 1,2 кДж; б) 2,4 кДж. Розв’язання. а) Робота буде міні-
мальною, якщо, не торкаючись поверхні схилу, підняти санки
на висоту h. У цьому випадку буде виконана робота mgh тільки
проти сили тяжіння; б) якщо витягати санки по схилу, потріб-
но виконати роботу як проти сили тяжіння, так і проти сили
тертя. Робота проти сили тертя теж дорівнює mgh , тому що під
час спуску потенціальна енергія саней mgh була витрачена саме
на роботу проти сил тертя. Отже, повна робота з витягання санок
угору дорівнюватиме 2mgh . 29.18. 0,1. 29.19. 1,3 кВт.
29.20. 31 кН/м. 29.21. 2,5R . Вказівка. Мінімальна висота від-
повідає випадку, коли тіло проходить верхню точку «мертвої
петлі» з прискоренням вільного падіння g . 29.22. 3mg .
29.23. 5R 3 . 29.24. 5gl , 6mg; для стрижня 2 gl , 5mg . Вка-
зівка. Нормальне прискорення кульки у верхній точці траєкто-
рії має бути не менше, ніж прискорення вільного падіння. Звід-
си можна знайти мінімальну швидкість проходження верхньої
точки. Для визначення швидкості кульки в нижній точці ско-
ристайтесь законом збереження енергії. Якщо нитку замінити
стрижнем, то швидкість кульки у верхній точці траєкторії може
M +m
бути близькою до нуля. 29.25. Не менше ніж 5gl .
m
224
29.26. 70,5°; 3mg . 29.27. Збільшилася на 2,2 МДж. Вказівка.
Супутник нібито спускається похилою площиною з малим тер-
тям, розганяючись під час спуску. 29.28. 29 м/с. 29.29. Колови-
ми траєкторіями, радіуси яких відрізняються у 3 рази.
29.30. У 3600 разів. 29.31. Збільшиться в 400 разів. 29.32. На
відстані 2l/ 3 від нерухомого кінця стрижня.
30.6. Вище на 14 мм. 30.7. а) 1,9 с; б) 2,1 с. 30.8. 52,5 м/с2.

2 2 2 2
30.9. v2 = v1λ 2 / λ1 . 30.10. а) T = T1T2 / T1 + T2 ; б) T = T1 + T2 .
30.11. 5 мм. Розв’язання. У положенні рівноваги сила пружності
пружини компенсує силу тяжіння, що діє на вантаж. Під час
коливань рівнодійна цих сил напрямлена до положення рівно-
ваги, її модуль дорівнює kx, де x — відхилення від положення
рівноваги. Отже, характер коливань такий самий, як і за від-
mv 2 kA 2
сутності сили тяжіння. Із закону збереження енергії = ,
2 2
m
звідки A = v . 30.12. h = R∆t / t0 = 2,2 км, де t0 = 24 год.
k
2m
30.13. Поспішатиме на 41 с протягом доби. 30.14. T = π .
k
Вказівка. Центр мас системи під час коливань залишається
5l 7b
нерухомим. 30.15. 0,98 с. 30.16. 0,63 мм. 30.17. 2π ; 2π .
3g 3g
30.18. Період коливань маятника 2 більший на 4,9 %.
30.19. 122 км/год. 30.20. Розв’язання. Фронт ударної хвилі, яку
створює літак, являє собою обвiдну сферичних хвиль, випущених
літаком у кожний із попередніх моментів часу. Доведемо, що
цей фронт є конічною поверхнею. Нехай літак міститься в точ-
ці A (рис. 27, а). Розглянемо звукову хвилю, яка випущена
AB
літаком в точці B і, отже, має «вік» ∆t = , де v — швидкість
nv
звука в повітрі. Хвильова поверхня цієї хвилі — сфера радіуса
R = v∆t . Побудуємо конус з вершиною в точці A, який дотика-
ється до цієї сфери. Кут α між віссю та твірною конуса знахо-
димо з формули sin α = R / AB = 1/ n . Цей кут не залежить від
довжини відрізка AB, тому розглянутий конус дотикається до
всіх хвильових поверхонь звукових хвиль, випущених літаком
до його «приходу» в точку A. Отже, цей конус (його називають
225
звуковим) є обвiдною поверхнею всіх сферичних хвиль, тобто
фронтом ударної хвилі (рис. 27, б). Людина чує звук літака,
якщо перебуває в межах звукового конуса. 30.21. F = ρvcS , де
ρ — густина води, c — швидкість звуку в воді. 30.22. k ⋅100 Гц,
де k — натуральне число. 30.23. 0,35 м; 0,85 м; 1,35 м.
R
a
B A A

а б
Рис. 27
31.1. а) 0,8 м; б) 1 м. 31.2. 0, 94c . 31.3. 22 роки. 31.4. 1,2 км.

31.5. 0,385. 31.6. 0, 93c . 31.7. а) 4,44 року; б) 1,94 року.
31.9. Wк = c ( )
m 2c2 + p 2 − mc . 31.10. 1,4 ⋅10 −18 кг ∙ м/с.
31.11. 2,6 ⋅ 10
8
м/с; 9,8 ⋅106 м/с. 31.12. На 2,5 ⋅10 −29 м/с.
18
32.1. 2500. 32.2. 3,2 ⋅10 . 32.3. 400 шарів. 32.4. До 167 °С.
32.5. Розв’язання. Проведемо через різні точки графіка ізобари
(рис. 28). Найбільшому тиску відповідає найнижча ізобара, тому
найбільший тиск досягається в нижній точці торкання B. Най-
менший тиск відповідає верхній точці торкання A. Під час пе-
реходу від точки A до точки B тиск газу зростає, а під час пе-
реходу від точки B до точки A тиск убуває.
0 T
Рис. 28
32.6. У стані 2; у стані 4; T2 = 6T4 . 32.7. 40, 10 і 50 см. 32.8. а) Тиск

у балоні А більший у 16 разів; б) тиск однаковий. Розв’язання.
а) Виразимо тиск газу через його масу, об’єм і середню квадра-
1 m
тичну швидкість молекул: p = nm0 v 2 = v 2 . З отриманого
3 3V
226
рівняння видно, що за рівних об’ємів і середніх квадратичних
швидкостей тиск пропорційний до маси газу. б) Виразимо тиск
газу через його масу, молярну масу, об’єм і середню кінетичну
1 2 N 2N А
енергію молекул: p = nm0 v 2 = ⋅ ⋅ Wк = ⋅ νWк . У цьому
3 3 V 3V
випадку тиск пропорційний до кількості речовини ( ν ) .
−9
32.9. 3,5 ⋅ 10 м; у 12 разів. 32.10. а) Зменшиться у 2 рази;
б) зменшиться в 1,5 разу. 32.11. ГПК не була перевищена. Розв’я-
N mN А
зання. Концентрація атомів Меркурію в кімнаті n = = .
hS MhS
4π
Тут m = ρr 3 — маса крапельки ртуті, ρ і M — відповідно
3
4πρr 3 N А
густина та молярна маса ртуті. Звідси n = = 5,7 ⋅1015 м–3.
3MhS
Таким чином, концентрація пари ртуті дорівнює 19 % від ГПК.
3
32.12. 1012. 32.13. ρ = m0 / a . Розв’язання. Можна вважати, що
кожній із восьми кубічних комірок, що сходяться в центрі ато-
ма, «належить» 1/8 цього атома, тобто маса m0 / 8 . У кубічної
комірки вісім вершин, тому на кожну комірку об’ємом a 3 при-
падає маса m0 . 32.14. a = 2,8 ⋅10 −10 м. 32.15. Кінцевий тиск
дорівнює початковому. 32.16. 2 p0 / 3 . 32.17. 100 кПа.
32.18. 700 кПа. 32.19. 17 см. Розв’язання. Коли трубку виймають
зі ртуті, повітря в ній ізотермічно розширюється від об’єму LS 2
до об’єму ( L − l ) S , де S — площа перерізу трубки. Початковий
тиск повітря в трубці дорівнює атмосферному, тобто ρgH ,
де ρ — густина ртуті, а H = 0,75 м. Кінцевий тиск повітря в тру-
бці менший від атмосферного на величину ρgl . Оскільки тем
пература повітря не змінювалася, з рівняння Клапейрона випли-
H + L − H 2 + L2
ває: ρgH ⋅ LS 2 = ( ρgH − ρgl ) ⋅ ( L − l ) S . Звідси l = = 0,17
2 2 2
H +L
= 0,17 м (другий корінь квадратного рівняння перевищує довжи-
ну трубки). 32.20. 420 кПа. 32.21. Температура спочатку збіль-
шувалася, а потім зменшувалася; максимальній температурі
відповідає середина відрізка на графіку; у 2 рази. 32.22. 100 кПа
ранком, 97 кПа ввечері. Розв’язання. Для ізотермічного проце-
LS  F  3LS
су з рівняння Клапейрона випливає pа ⋅ =  pа −  ⋅ .
2  S 4
227
Звідси pа = 3F / S . 32.23. 75 см рт. ст. 32.24. а) на 9 см; б) на
3,6 см. 32.25. T2 = T1T3 .
33.1. 59 %. 33.2. 16 °C і 11 °C. 33.4. 1,5 мм. 33.5. На 1,5 см.

33.6. 36 мм. 33.7. 2k . 33.8. 4k . 33.9. Відносне видовження
в другому випадку більше в 10 разів, абсолютні видовження
однакові в обох випадках. 33.10. 8,31 Дж. 33.11. а) 75 Дж;
б) 84 Дж; в) 66 Дж. Розв’язання. Розширення повітря є ізобар-
ним. Під час розширення виконується робота A = p∆V = pSl .
Тиск повітря в циліндрі у випадку а дорівнює атмосферному,
у випадку б він більший атмосферного на величину mg S , у ви-
падку в — менший від атмосферного на таку саму величину.
33.12. а) 8,7 кДж; б) 6,2 кДж. 33.13. 83 кДж; 208 кДж.
33.14. 45 кДж; 45 кДж. 33.15. Переохолодження крапельок
можливе завдяки відсутності в них центрів кристалізації.
33.16. Густина сухого повітря більша на 11 г/м3. 33.17. 360 кПа.
33.18. 50 %. 33.19. До 47 °C. 33.20. 120 г. 33.21. 1,5 см. 33.22. 0 °C.
33.23. 46 °C. 33.24. 3,7 мкДж. 33.25. Збільшилася на 4,7 мК.
33.27. Не більше ніж 1,5 мм. 33.28. p = pа − 2σ R . Розв’язання.
Тиск під поверхнею рідини менший від атмосферного на вели-
чину ∆p = ρgh , де h = 2σ ( ρgR ) — висота підйому рідини в капі-
лярі. Звідси ∆p = 2σ R . Цей тиск (його називають лапласовим)
зумовлений сферичною поверхнею рідини. 33.29. h = 2σ (ρgd ) ,
p = pа − 2σ d . 33.30. а) 101 кПа; б) 115 кПа. 33.31. На 0,06 %.
33.32. Через великий поверхневий натяг ртуть не підтікає під
пластинку, що лежить на гладенькому дні кювети. Тому на
пластинку не діє архімедова сила. 33.33. Вода змочує речовину А
й не змочує речовину Б. Унаслідок цього до крупинок речови-
ни Б прилипають бульбашки газу. 33.34. Див. рис. 29, а, б
k1k2
( l = 5,3 см). 33.35. а) k = k1 + k2 ; б) k = .
k1 + k2
l
l

а б
Рис. 29
228
33.36. Більше ніж 37 см2. 33.37. Розв’язання. У «пучку» на-
вантаження ніколи не розподіляється між усіма дротами по-
рівну (ті дроти, довжина яких трохи більша, ніж в інших,
зовсім не розтягнуті). Тому спочатку може порватися дріт, на
який припадає найбільше навантаження, потім прийде черга
наступного дроту тощо. У тросі між дротами діє велика сила
тертя, усі дроти розтягуються практично однаково й наванта-
ження розподіляється між ними порівну. 33.38. Наприклад,
накачування повітря у велосипедну шину (у цьому випадку
виконана над повітрям робота більша, ніж передана навко-
лишньому середовищу кількість теплоти). 33.39. У водня.
33.40. У 5/3 разу. 33.41. На 4,9 мкм. Вказівка. Урахуйте, що
механічна напруга в колоні лінійно змінюється від нуля до
максимального значення.
q2
34.1. T = . 34.2. У випадках а і б кулька втягується
4πε 0l 2
в ділянку більш сильного поля, у випадку в залишається неру-
хомою. Не має значення, виготовлено кульку з провідника чи
діелектрика. 34.3. 800 В. 34.4. Не можна: робота такого поля
під час переміщення заряду по замкненій траєкторії (див. рис. 30)
буде відмінною від нуля. 34.5. Напруженість поля збільшиться,
потенціал зменшиться. Відповідь не зміниться, якщо провідну
кулю замінити на кулю з діелектрика. 34.6. 3,6 кВ. 34.7. E = 0 ,
Q Q Q
ϕ= , якщо r < R ; E = 2
, ϕ= , якщо r > R . Див.
4πε 0 R 4πε 0r 4πε 0r
рис. 31. 34.8. 13,5 кВ; 13,5 кВ. 34.9. 40 В, 280 В/м.
E ϕ
R r R r
34.12. 4,15 МВ. 34.13. Збільшиться. 34.14. 11 мДж/м 3 .

34.15. 0,37 Дж/м3. 34.16. 89 мДж/м3. 34.18. Можуть, якщо вони
розташовані на невеликій відстані і заряд одного тіла набагато
229
перевищує заряд іншого (див. рис. 32). 34.19. 540 Н/Кл.
34.20. 15 Н/Кл. 34.21. Q = −q / 3 . 34.22. 12 см. Розв’язання.
Після розрядки однієї з кульок відштовхування зміниться при-
тяганням, кульки стикнуться, при цьому заряд q однієї з них
розділиться між кульками порівну. У результаті знов виникне
відштовхування. Знайдемо залежність відстані між кульками від
q2
заряду кульок. З формул Fк = k = mg tg α і a = 2l sin α (див.
a2 13
 2klq 2 
рис. 33) за умови a l випливає, що tg α ≈ sin α і a = 
 mg 
.
 
q a
Замінивши q на , знаходимо b = 1 3 . 34.23. Потрібен пози-
2 4
тивний заряд. 34.24. Неправильне (якщо силові лінії не прямо-
σ
лінійні). 34.25. 2,25 ⋅106 м/с; 7,2 ⋅1015 c –1. 34.26. E = .
2ε 0
λ
34.27. E = 0 всередині циліндра; E = поза циліндром на
2πε 0r
відстані r від його осі. 34.28. Така ситуація реалізується, якщо
в електростатичному полі розташовані провідні куб і сфера.
hQ Q
34.29. E = , ϕ= . 34.30. 52 нс.
( )
2 32
( )
2 12
4πε 0 R + h 4πε 0 R + h 2
2
34.31. 0,13 нКл; 0. 34.32. На 9 мм. 34.33. 250 пФ.
l
a
T
+ + Fк
+ +
+ – + + a
+ +
+ +
mg
Рис 32 Рис 33
230
Відповіді до тестів
для самоперевірки
До § 2 До § 5
Завдання 1 2 3 4 5 6 Завдання 1 2 3 4 5 6
Відповідь Б Г Б Г А В Відповідь Б Б В А Б Б
До § 6 До § 8
Відповідь Г В Б А Г Б Відповідь Б Г В В Г В
До § 9 До § 10
Відповідь Б В Г В Г А Відповідь Г Б Г В А Г
До § 11 До § 13
Відповідь Г В В Г А В Відповідь А Б Г Б В А
До § 16 До § 18
Відповідь Б В В Г Б Г Відповідь А Г Б Б Г В
До § 21 До § 22
Відповідь Б Г А Г Б В Відповідь В Г Б Б А В
До § 24
Завдання 1 2 3 4 5 6
Відповідь В В В А Б В
231
Додаток
Довідкові таблиці
Прискорення вільного падіння g ≈ 10 м/с2
Н ⋅ м2
Гравітаційна стала G = 6,67 ⋅10 −11
кг 2
Стала Авогадро N А = 6 ⋅1023 моль–1
Дж
Стала Больцмана k = 1,38 ⋅10 −23
К
Дж
Універсальна газова стала R = kN А = 8,31
моль ⋅ К
Ф
Електрична стала ε 0 = 8,85 ⋅10 −12
м
1 Н ⋅ м2
= 9 ⋅109
4πε 0 Кл 2
Швидкість світла у вакуумі c = 3 ⋅108 м/с
Маса електрона me = 9,1 ⋅10 −31 кг
Маса протона m p = 1,67 ⋅10 −27 кг
Деякі відомості про Сонячну систему

Відношення маси Сонця до маси Землі 333 000
Середня відстань від Землі до Сонця 150 млн км
Середній радіус Землі 6370 км
Радіус Місяця 1740 км
Середня відстань від Землі до Місяця 384 000 км
Моменти інерції однорідних тіл

Тонкостінна труба, кільце (відносно своєї осі) I = mR 2
Циліндр, диск (відносно своєї осі) I = mR 2 2
Куля (відносно осі, що проходить через центр) I = 2mR 2 5
Стрижень (відносно перпендикулярної осі, що I = ml2 12
проходить через центр)
232
Густина речовин, кг/м3
Алюміній 2700 Мідь 8900
Бензин 700 Ртуть 13 600
Вода 1000 Свинець 11 300
Гас 800 Скло 2500
Залізо 7800 Сосна (суха) 400
Золото 19 300 Срібло 10 500
Латунь 8500 Сталь 7800
Лід 900 Чавун 7000
Швидкість звуку (за температури 20 °С), м/с

Вода 1500 Повітря 340
Скло 5500 Сталь 6000
Теплові властивості речовин
Тверді тіла
Питома Питома тепло-
теплоємність, Температура та плавлення,
Речовина
кДж плавлення, °C кДж
кг ⋅ °С кг
Алюміній 0,88 660 380
Лід 2,10 0 330
Мідь 0,38 1083 180
Свинець 0,14 327 25
Рідини
Питома Питома
теплоємність, Температура теплота паро-
Речовина
кДж кипіння*, °C утворення**,
кг ⋅ °С МДж/кг
Вода 4,2 100 2,3
Ртуть 0,12 357 0,29
Спирт 2,5 78 0,90
* За нормального атмосферного тиску.

** За нормального атмосферного тиску і температури кипіння.
233
Питома теплота згоряння палива
Речовина q, МДж/кг Речовина q, МДж/кг
Антрацит 30 Гас 46
Бензин 46 Паливо дизельне 43
Залежність тиску p н і густини ρн

насиченої водяної пари від температури t
t, °C p н , кПа ρн , г/м3 t, °C p н , кПа ρн , г/м3
0 0,61 4,8 18 2,07 15,4
3 0,76 6,0 19 2,20 16,3
6 0,93 7,3 20 2,33 17,3
10 1,23 9,4 25 3,17 23,0
15 1,71 12,8 30 4,24 30,4
16 1,81 13,6 50 12,34 82,9
17 1,93 14,5 90 70,11 423,3
Поверхневий натяг рідин за 20 °C, мН/м

Вода 73 Мильний розчин 40
Психрометрична таблиця
Різниця показань сухого та вологого термометрів, °C

мометра, °C
сухого тер-
Показання
0 1 2 3 4 5 6 7 8 9
Відносна вологість, %
10 100 88 76 65 54 44 34 24 14 5
12 100 89 78 68 57 48 38 29 20 11
14 100 89 79 70 60 51 42 34 25 17
16 100 90 81 71 62 54 45 37 30 22
17 100 90 81 72 64 55 47 39 32 25
18 100 91 82 73 65 56 49 41 34 27
19 100 91 82 74 65 58 50 43 36 29
20 100 91 83 74 66 59 51 44 37 30
22 100 92 83 76 68 61 54 47 40 34
25 100 92 84 77 70 63 57 50 43 38
234
Границя міцності на розтяг σ мц і модуль пружності E
Речовина σ мц , МПа E, ГПа

Алюміній 100 70
Мідь 50 120
Сталь 500 200
Температурний коефіцієнт лінійного розширення

твердих тіл
Залізо 1,2 ⋅10 −5 К–1 Мідь 1,7 ⋅10 −5 К–1
Діелектрична проникність
Вода 81 Парафін 2
Гас 2,1 Слюда 7
Мастило 2,5
Математичний довідник
Довжина кола l = πD = 2πR R

πD 2
Площа круга S = = πR 2
4
Площа поверхні кулі S = 4πR 2 R

4
Об’єм кулі V = πR 3
3
c
Об’єм прямокутного паралелепіпеда
V = abc b
a
Об’єм циліндра V = πR 2h h
235
Періодична система хімічних
I б II б III б IV б V VI
Групи
а а а а а б а б
I б1 II б III а IV V VI
Групи
Періоди
а а а б б а б а
H
Періоди
1 H
1,00791
1
1,0079
Гідроген
Водень
Гідроген
Li Be
Be BB CC NN O O
Водень3 4 5 6 7 8
2 Li
6,9413 9,012 4 10,81 5 12,011 6 14,0067 7 15,999
2
6,941 9,012 10,81 Карбон12,011 Нітроген14,0067 Оксиген
Літій Берилій Бор ВуглецьКарбон Азот
Нітроген Кисень Ок
Na
Na Mg Mg Al Al SiSi PP S S
Літій
11 Берилій
12 13Бор Вуглець
14 15 Азот 16К
3
22,990
11 24,30512 26,981 13 28,086 14 30,973 15 32,06
3
22,990 24,305 26,981 28,086 30,973 Сульфур
Натрій Магній Алюміній Силіцій Фосфор Сірка
Су
K Ca ScSc TiTi VV CrC

Натрій
19 Магній
20 21 Алюміній 22 Силіцій23 Фосфор 24
K Ca
39,098
19 40,0820 44,956
21 47,9022 50,94123 51,996 24
39,098 40,08 44,956 47,90 50,941 51,996
4
Калій Кальцій Скандій Титан Ванадій Хром
4 Cu
Cu Zn Zn Ga
Ga Ge Ge AsAs SeSe
29 Калій 30 Кальцій Скандій 31 Титан 32 Ванадій 33 Хром 34
63,546
29 65,38
30 69,72 31 72,59 32 74,921 33 78,96
63,546
Купрум 65,38 69,72 72,59 74,921
Мідь
Купрум Цинк Галій Германій Арсен Селен
Rb
Rb Sr YY ZrZr Nb
Nb Mo
Мідь 37 Цинк 38 39 Галій 40 Германій41 Арсен42
Sr M
85,468
37 87,6238 88,906
39 91,2240 92,90641 95,94 42
85,468 87,62 88,906 91,22 92,906 95,94
5
Рубідій Стронцій Ітрій Цирконій Ніобій Молібден
5 Ag
Ag Cd Cd In
In Sn Sn SbSb TeTe
47 Рубідій 48 Стронцій Ітрій 49 Цирконій 50 Ніобій 51 Молібден 52
107,868
47 112,40
48 114,82 49 118,69 50 121,75 51 127,60
107,868
Аргентум 112,40 114,82 Станум118,69 121,75
Срібло
Аргентум Кадмій Індій Олово
Станум Стибій Телур
Cs Ba *
La La HfHf TaTa WW
Срібло 55 Кадмій 56 57 Індій 72 Олово73 Стибій74
Cs Ba *
132,90555 137,3456 138,905
57 178,49
72 180,94873 183,85 74
132,905 137,34 138,905 178,49 180,948 183,85
6
Цезій Барій Лантан Гафній Тантал Вольфрам
6 Au
Au Hg Hg TlTl Pb Pb BiBi PoPo
79 Цезій 80 Барій Лантан 81 Гафній 82 Тантал 83 Вольфрам 84
196,967
79 200,59
80 204,37 81 207,2 82 208,980 83 [209]
196,967
Аурум 200,59
Меркурій 204,37 Плюмбум 207,2 208,980
Золото
Аурум Ртуть
Меркурій Талій Свинець
Плюмбум Бісмут Полоній
Fr Ra **
Ac Ac RfRf DbDb SgS
Золото 87 Ртуть 88 89 Талій 104 Свинець105 Бісмут106 По
Fr Ra **
[223,02]
87 [226,03]88 [227,03]
89 [265,12]
104 [268,13]
105 [271,13]106
[223,02] [226,03] [227,03] [265,12] [268,13] [271,13]
7
Францій Радій Актиній Резерфордій Дубній Сиборгій
Rg
Rg Cn Cn Nh
Nh FlFl Mc Mc LvLv
7 111 Францій 112 Радій Актиній 113 Резерфордій 114 Дубній 115 Сиборгій 116
[280,16]
111 [285,17]
112 [284,18]113 [289,19]114 [288,19] 115 [293]
[280,16] [285,17] [284,18] [289,19] [288,19]
Рентгеній Коперніцій Ніхоній Флеровій Московій Ліверморій
Рентгеній Коперніцій Ніхоній Флеровій Московій Лівер
*Лантаноїди
*Лантаноїди
58
140,12
58
140,12
Церій
Ce
Ce Pr
59
59
Pr Nd
140,91
Pm Sm
Nd Pm Sm EuEu GdGd Tb
140,91
Празеодим
60
144,24
60
144,24
Неодим
61
[144,91]
61
[144,91]
Прометій
62
150,36
62
150,36
Самарій
63
151,9663
151,96
Європій
64
157,25 64
157,25
Гадоліній
65
158,93 65
Тербій
158,93
Церій Празеодим Неодим Прометій Самарій Європій Гадоліній Тербій

**Актиноїди
**Актиноїди
90
232,04
90
232,04
Торій
91
231,04
91
231,04Pa
Pa
92
238,03
92
238,03
Уран
UU Np
Np Pu
Pu Am Cm Bk
Am Cm
93
[237,05]
93
[237,05]
Нептуній
94
[244,06]
94
[244,06]
Плутоній
95
[243, 06]95
Америцій
[243, 06]
96
[247,07] 96
Кюрій
[247,07]
97
[247,07]97
Берклій
[247,07]
Протактиній
Торій Протактиній Уран Нептуній Плутоній Америцій Кюрій Берклій
236
елементів (короткий варіант)
б а VI б а VII б а VIII б
V б а VI б а VII б а VIII б
(Н)
(Н)HeHe
2
4,0026
Гелій
2 Символ елемента
4,0026 Символ елемента
Порядковий номер
N O O F F NeNe F F
7 8 9 10 Гелій 9 Порядковий номер
14,0067 7 15,999 8 18,998 9 20,179 10 18,998 9 Відносна атомна маса
троген14,0067 Оксиген 15,999 Флуор 18,998 20,179 Флуор 18,998 Відносна атомна маса
Азот
Нітроген Кисень Оксиген Фтор Флуор Неон Фтор Флуор Назва елемента
S S ClCl ArAr
15 Азот 16Кисень 17 Фтор 18 Неон Фтор Назва елемента
30,973 15 32,06 16 35,453 17 39,94818 Назва простої речовини
30,973 Сульфур 32,06 35,453 39,948 Назва простої речовини
Фосфор СіркаСульфур Хлор Аргон
V V CrCr Mn FeFe CoCo NiNi

Фосфор 24 Сірка
25 Хлор Аргон
26 27 28
Mn
51,996 24 54,938 25 55,847 26 58,933 27 58,70 28
51,996 54,938 Ферум 55,847 58,933 Нікол 58,70
Хром Манган Залізо Ферум Кобальт Нікель Нікол
s SeSe BrBr KrKr

дій 33 Хром 34 Манган 35 36 Залізо Кобальт Нікель
74,921 33 78,96 34 79,904 35 83,80 36
74,921 78,96 79,904 83,80
Арсен Селен Бром Криптон
NbNb Mo Mo TcTc RuRu RhRh PdPd

Арсен42 Селен
43 Бром Криптон44 45 46
95,94 42 98,906 43 101,07 44 102,905 45 106,4 46
95,94 98,906 101,07 102,905 106,4
Молібден Технецій Рутеній Родій Паладій
b TeTe I I XeXe
й 51 Молібден52 Технецій53 54 Рутеній Родій Паладій
121,75 51 127,60 52 126,904 53 131,30 54
121,75 127,60 126,904 131,30
Стибій Телур Йод Ксенон
TaTa WW ReRe OsOs Ir Ir PtPt

Стибій74 Телур
75 Йод Ксенон
76 77 78
183,85 74 186,207 75 190,2 76 192,22 77 195,09 78
8 183,85 186,207 190,2 192,22 195,09
Вольфрам Реній Осмій Іридій Платина
i PoPo AtAt RnRn

л 83 Вольфрам 84 Реній 85 86 Осмій Іридій Платина
208,980 83 [209] 84 [210] 85 [222] 86
208,980 [209] [210] [222]
Бісмут Полоній Астат Радон
DbDb SgSg BhBh HsHs MtMt DsDs

Бісмут106 Полоній107 Астат Радон
108 109 110
[271,13]106 [270] 107 [277,15] 108 [276,15] 109 [281,16] 110
3] [271,13] [270] [277,15] [276,15] [281,16]
Сиборгій Борій Гасій Майтнерій Дармштадтій
Mc LvLv TsTs OgOg

й 115 Сиборгій 116 Борій 117 118 Гасій Майтнерій Дармштадтій
[288,19] 115 [293] 116 [294] 117 [294] 118
[288,19] [293] [294] [294]
сковій Ліверморій Теннессін Оганессон
Московій Ліверморій Теннессін Оганессон
u GdGd TbTb DyDy HoHo ErErTmTm YbYb LuLu

4 65 66 67 68 69 70 71
7,25 64 158,93 65 162,50 66 164,93 67 167,26 68 168,93 69 173,05 70 174,97 71
157,25 158,93 162,50 164,93 167,26 168,93 173,05 174,97
доліній Тербій Диспрозій Гольмій Ербій Тулій Ітербій Лютецій
Гадоліній Тербій Диспрозій Гольмій Ербій Тулій Ітербій Лютецій
Cm BkBk CfCf EsEs Fm

m Cm FmMdMd NoNo LrLr
6 97 98 99 100 101 102 103
7,07] 96 [247,07]97 [251,08]98 [252,08]99 [257,10] 100 [258,10] 101 [259,10] 102 [262,11] 103
[247,07] [247,07] [251,08] [252,08] [257,10] [258,10] [259,10] [262,11]
юрій Берклій Каліфорній Ейнштейній Фермій Менделевій Нобелій Лоуренсій
Кюрій Берклій Каліфорній Ейнштейній Фермій Менделевій Нобелій Лоуренсій
237
ЗМІСТ
Передмова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
1. Основні поняття кінематики. Прямолінійний рух.
Закон додавання швидкостей. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
2. Прискорення. Рівноприскорений прямолінійний
рух. Вільне падіння. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10
3. Рух тіла, кинутого горизонтально або під кутом
до горизонту. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16
4. Рівномірний рух матеріальної точки по колу. . . . . . . . . . 20
5. Принцип відносності Ґалілея. Закони динаміки . . . . . . . 26
6. Гравітаційна взаємодія. Вага та невагомість.
Перша космічна швидкість . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32
7. Сили тертя та опору середовища. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37
8. Рух тіла під дією кількох сил . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43
9. Рівновага тіл. Центр тяжіння. Стійкість рівноваги. . . . . 49
10. Застосування законів збереження імпульсу
та енергії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 57
11. Рівновага та рух рідини та газу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63
12. Коливальний рух. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 68
13. Механічні хвилі. Звукові явища . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73
14. Елементи спеціальної теорії відносності. . . . . . . . . . . . . . 78
15. Основні положення МКТ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81
16. Ідеальний газ. Температура . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85
17. Фазові переходи. Насичена пара. Вологість повітря. . . . 95
18. Поверхневий натяг. Змочування. Капілярні явища. . . 101
19. Властивості твердих тіл. Теплове розширення. . . . . . . . 105
20. Перший закон термодинаміки. Адіабатний процес . . . . 108
21. Другий закон термодинаміки. Теплові машини. . . . . . . 115
22. Напруженість електричного поля . . . . . . . . . . . . . . . . . . 119
23. Потенціал електростатичного поля . . . . . . . . . . . . . . . . . 128
24. Конденсатори. Електроємність. Енергія
електричного поля. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 132
238
25. Кінематика прямолінійного та криволінійного
рухів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 139
26. Закони динаміки та рівновага тіл . . . . . . . . . . . . . . . . . . 146
27. Рух твердого тіла. Рівновага та рух рідини та газу. . . . 157
28. Неінерціальні системи відліку. Сили інерції . . . . . . . . . 162
29. Закони збереження в механіці. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 165
30. Механічні коливання та хвилі. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 170
31. Елементи спеціальної теорії відносності. . . . . . . . . . . . . 173
32. Основні положення мкт. Властивості газів. . . . . . . . . . 174
33. Фазові переходи. Вологість повітря. Властивості
рідин і твердих тіл. Закони термодинаміки . . . . . . . . . 179
34. Електричне поле. Конденсатори. Електроємність . . . . . 184
Відповіді, вказівки, розв’язання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 190

Відповіді до тестів для самоперевірки. . . . . . . . . . . . . . . . . . 231
Додаток
Довідкові таблиці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 232
Математичний довідник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 235
Періодична система хімічних елементів
(короткий варіант). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 236
239
Для користування Служба технічної підтримки:
електронним додатком тел. (098) 037-54-68
увійдіть на сайт (понеділок–п’ятниця з 10:00 до 18:00)
interactive.ranok.com.ua E-mail: interactive@ranok.com.ua
Як користуватися електронними матеріалами

Скористайтеся наведеним QR-кодом або покроковою інструкцією.
1. Увійдіть на сайт interactive.ranok.com.ua
2.
Зареєструйтеся, натиснувши кнопку «Зареєструватися». Під час реєстрації оберіть
власний статус — «Вчитель» або «Учень».
3. У
ведіть свій логін і пароль та ввійдіть на сайт як зареєстрований користувач.
4. У верхній частині сторінки натисніть кнопку «Курси».
5.
Виберіть необхідні предмет і клас у відповідних меню, що випадають, і натисніть кнопку
«Пошук».
6. У списку, що випав, виберіть пункт «Середня та старша школа».
7. Серед запропонованих курсів виберіть необхідний.
8. Натисніть на обкладинку посібника, матеріали до якого Ви хочете переглянути.
9. Перегляньте матеріали, натиснувши на піктограму біля відповідної теми.
Навчальне видання Т741007У. Підписано до друку 14.08.2020.

Гельфгат Ілля Маркович Формат 60×90/16. Папір офсетний.
Гарнітура Шкільна. Друк офсетний.
Ненашев Ігор Юрійович Ум. друк. арк. 15,0.
Фізика. 10 клас ТОВ Видавництво «Ранок»,
Рівень стандарту вул. Кібальчича, 27, к. 135, Харків, 61071.
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи
ДК № 5215 від 22.09.2016.
Збірник задач Для листів: вул. Космічна, 21а, Харків, 61145.
3-тє видання, E-mail: office@ranok.com.ua
доповнене Тел. (057) 719-48-65,
тел./факс (057) 719-58-67.
Редактор І. Л. Морева
Технічний редактор C. В. Яшиш
Верстка О. М. Правдюк
Регіональні представництва Київ – тел. (044) 229-84-01,
видавництва «Ранок»: e-mail: office.kyiv@ranok.com.ua,
Львів – тел. (067) 269-00-61,
e-mail: office.lviv@ranok.com.ua
З питань придбання продукції Житомирі – (067) 122-63-60;
видавництва «Ранок» звертатися за тел.: Львові – (032) 244-14-36, (067) 340-36-60;
у Харкові – (057) 727-70-80; Миколаєві та Одесі – (067) 551-10-79;
Києві – (067) 449-39-65, (093) 177-05-04; Черкасах – (0472) 51-22-51;
Вінниці – (067) 534-51-62; Чернігові – (067) 440-88-93.
Дніпрі – (056) 785-01-74, (067) 635-19-85; E-mail: commerce@ranok.com.ua
«Книга поштою»: вул. Котельниківська, 5, Харків, 61051.
Тел. (057) 727-70-90, (067) 546-53-73.
E-mail: pochta@ranok.com.ua
www.ranok.com.ua
Папір, на якому надрукована ця книга,
безпечний з оптимальною вибілювався
для здоров’я білизною, без хлору,
та повністю рекомендованою без діоксиду
переробляється офтальмологами титану
Разом дбаємо про екологію та здоров’я

Існує лише те, що можна виміряти.
10
Макс Планк
Видання є складовою навчально-методичного
комплекту «Фізика. 10 клас», до якого входять:
Ф ІЗИКА
 Підручник
 Збірник задач
 Зошит для лабораторних робіт і фізичного практикуму
 Зошит для оцінювання результатів навчання
 Розробки уроків
10
Збірник задач містить:
Збірник задач


різні типи фізичних задач: якісні, розрахункові, графічні
задачі для допитливих ЗБІРНИК ЗАДАЧ
 приклади розв’язування задач
 відповіді, вказівки, розв’язання
РІВЕНЬ СТАНДАРТУ


довідкові таблиці
математичний довідник
ПРОФІЛЬНИЙ РІВЕНЬ
 тести для самоперевірки
КЛАС
ФІЗИКА
Збірник задач вирізняє:
 рівнева диференціація задач
 оптимальна кількість однотипних задач
Збірник задач має
інтернет-підтримку, яка дозволить здійснити інтерактивне
онлайн-тестування за темами курсу
+ 13 інтерактивних тестів

Upload 988192 1695279511350547692

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Upload 988192 1695279511350547692

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Існує лише те, що можна виміряти.

3-тє видання, доповнене

Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах

© Гельфгат І. М., Ненашев І. Ю., 2018

1-й рівень складності

 1.2. Існують спогади про те, як у Першу світову війну пі-

2-й рівень складності

3-й рівень складності

Задача для допитливих

1-й рівень складності

2-й рівень складності

2.13. Визначте модуль прискорення руху поїзда, якщо під

3-й рівень складності

2.47. Доведіть, що для прямолінійного рівноприскореного

Тест для самоперевірки

2. Поїзд рушає з місця з прискоренням 0,1 м/с2. Через 1,5 хв

4. Автомобіль пройшов ділянку дороги за 30 с, рухаючись із

5. Модуль прискорення прямолінійного руху тіла вздовж осі Ox,

6. На рисунку наведено графік руху тіла вздовж осі Ox. Про-

3. Рух тіла, кинутого горизонтально

1-й рівень складності

2-й рівень складності

3-й рівень складності

3.15. Біатлоніст веде вогонь по вертикальній мішені з від-

3.16. Під яким кутом до горизонту кинули тіло, якщо даль-

3.17. З якою початковою швидкістю і під яким кутом до го-

Задача для допитливих

1-й рівень складності

4.1. Чому дорівнює період обертання годинникової стріл-

4.3. Період обертання тіла 0,25 с. Чому дорівнює обертова

4.13. Деталь, закріплена в патроні токарського верстата,

2-й рівень складності

Відповідь: v = 7 км/с, a = 9 м/с2.

4.18. Скільки обертів ручки криничного коловорота необ-

4.20. Визначте модулі швидкості та прискорення точок зем-

4.21. Знайдіть кутову швидкість і обертову частоту хвилин-

4.22. У скільки разів швидкість кінця секундної стрілки

* Тут і надалі довжиною стрілки ми називаємо відстань від осі обертання

4.24. За допомогою зубчастої передачі обертальний рух пе-

4.25. За допомогою ремінної передачі обертальний рух пе-

4.26. Довжина хвилинної стрілки настінного годинника

3-й рівень складності

4.36. Космонавтів тренують на перевантаження в спеці­

4.37. Кулька на нитці описує коло в горизонтальній площи-

4.39. На круглий олівець кладуть лінійку і прокочу-

4.41. Велосипедист рухається зі швидкістю 6 м/с. З якою

4.42. Швидкості точок A і B у будь-який момент часу пов’я-

4.43. У випадках а–в на рисунку показано швидкості двох то-

1-й рівень складності

5.6. Визначте силу, що надає прискорення 5 м/с2 тілу ма-

5.10. Визначте прискорення тіла масою 600 г під дією

2-й рівень складності

 5.20. Під час повороту автобуса пасажира «пригорнуло»

5.22. Яким може бути модуль рівнодійної сил 9 і 14 Н?

 5.23. Чи може модуль рівнодійної сил 3 і 8 Н дорівнювати

5.24. Знайдіть модуль прискорення матеріальної точки ма-

5.25. Знайдіть модуль прискорення тіла масою 10 кг під

До задачі 5.24 До задачі 5.25

 5.26. Більярдна куля, що рухається, ударяє по такій са-

5.28. Тренер і юний спортсмен, що стоять на роликових

 5.30. Лижник спускається з гори. Накресліть усі сили, що

Задача для допитливих

6. Швидкість руху автомобіля масою 4,8 т змінюється під час

3. Рух тіла, кинутого горизонтально

4.36. Космонавтів тренують на перевантаження в спеці

2. До лівого кінця легкого горизонтального стрижня завдовжки

3. Горизонтальний стрижень, на одному кінці якого підвіше-

4. Невеликий тягарець масою 600 г закріплено на кінці стрижня

об забезпечити стійкість рівноваги високої шафи, можна:

6. Два однакових тонких стрижні з’єднані під прямим кутом.