1

Урок 55 Відбивання світла. Закони відбивання світла.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ
Як поширюється світло в просторі? Чому більшість об’єктів, які нас оточують, не є
джерелами світла, проте ми їх бачимо?
ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Закони геометричної оптики
Геометрична оптика – це розділ оптики, який вивчає закони поширення світла в
прозорих середовищах і принципи побудови зображень в оптичних системах без
урахування хвильових властивостей світла.
Світловий пучок – це область простору, в межах якого поширюється світло.
Світловий промінь – це лінія, уздовж якої поширюється потік світлової енергії.
Світловий промінь – суто геометричне поняття, його використовують для схематичного
зображення світлових пучків.
а – збіжний світловий пучок; б – розбіжний світловий пучок;
в – паралельний світловий пучок.
Основні закони геометричної оптики:
• Закон прямолінійного поширення світла: в однорідному прозорому середовищі світло
поширюється прямолінійно.
• Закон незалежного поширення світла: окремі пучки світла не впливають один на одного
і поширюються незалежно.
• Закони відбивання і заломлення світла.
Узагальненням усіх законів геометричної оптики є принцип найменшого часу, названий на
честь французького математика П’єра де Ферма (1601-1665) принципом Ферма.
Принцип Ферма (принцип найменшого часу):
Світло завжди обирає таку траєкторію, щоб на подолання відстані між двома точками
витратити найменший час.
2. Закони відбивання світла
Явище відбивання світла – це явище при якому на межі поділу середовищ частина
світлової енергії повертається в перше середовище.
Для встановлення законів відбивання світла скористаємося оптичною шайбою.
Вимірявши кути α і β , можна переконатися, що вони є рівними. Якщо пересувати джерело
світла краєм диска, кут падіння світлового пучка змінюватиметься і відповідно
змінюватиметься кут відбивання, причому щоразу кути падіння і відбивання світла будуть
рівними.
Закони відбивання світла:
1. Промінь падаючий, промінь відбитий і перпендикуляр до поверхні відбивання,
проведений із точки падіння променя, лежать в одній площині.
2. Кут відбивання світла дорівнює куту його падіння: α =β
• Що відбудеться якщо падаючий промінь спрямувати шляхом відбитого?
Оборотність світлових променів:
Якщо падаючий промінь спрямувати шляхом відбитого променя, то відбитий промінь
піде шляхом падаючого.
3. Дзеркальне і розсіяне відбивання світла
• Чому в дзеркалі можна побачити своє зображення, а на папері ні?
Розрізняють дзеркальне відбивання світла (від гладеньких поверхонь) і дифузне (розсіяне)
відбивання світла (від нерівних, шорстких поверхонь).
Відбивання світла є дифузним, якщо паралельні світлові промені, що падають на плоску
поверхню, після відбивання від поверхні поширюються в різних напрямках.
Відбивання світла є дзеркальним, якщо паралельний пучок світлових променів, що падає на
плоску поверхню, після відбивання від поверхні залишається паралельним. Плоску дзеркальну
поверхню називають плоским дзеркалом.
4. Зображення в плоскому дзеркалі
Плоске дзеркало завжди дає уявне зображення.
 2

Розмістимо вертикально шматок плоского скла, яке виконуватиме роль дзеркала. Оскільки
скло прозоре, ми бачимо предмети, що знаходяться за ним. Візьмемо дві свічки, запалимо одну
з них і поставимо цю свічку перед склом. Як у дзеркалі, ми побачимо у склі зображення свічки,
що горить. Другу свічку розмістимо з другого боку скла так, щоб здавалося, що вона також
горить і, таким чином, сумістимо другу свічку із зображенням першої. Виміряємо відстань між
склом і кожною зі свічок. Виявляється, що ці відстані однакові.
Предмет і його зображення симетричні відносно поверхні плоского дзеркала.
Це означає, що зображення предмета:
1) розташоване на тій самій відстані від поверхні дзеркала, що й предмет (SO=S1 O);
2) дорівнює за розміром самому предмету;
3) пряма, яка сполучає точку на предметі з відповідною їй точкою на зображенні, є
перпендикулярною до поверхні дзеркала.
5. Причини заломлення світла
Якщо пучок світла падає на межу поділу двох прозорих середовищ, то частина світлової
енергії повертається в перше середовище, утворюючи відбитий пучок світла, а частина —
проходить через межу в друге середовище, утворюючи пучок світла, який, як правило, змінює
напрямок.
Заломленням світла – це зміна напрямку поширення світла в разі його проходження
через межу поділу двох середовищ.
Заломлений промінь – це промінь, що задає напрямок заломленого пучка світла.
Кількісний закон, що описує заломлення світла, був установлений експериментально в 1621
р. голландським природознавцем Віллебрордом Снелліусом (1580-1626) й отримав назву закон
Снелліуса. Одержимо цей закон за допомогою принципу Гюйґенса.
6. Закон заломлення світла на основі принципу Гюйґенса
Розглянемо плоску хвилю, що падає на межу поділу MN двох середовищ. Напрямок
поширення хвилі задамо променями A1 A і B1 B , паралельними один одному та
перпендикулярними до хвильової поверхні AC .
Спочатку поверхні MN досягне промінь A1 A , а вже після цього її досягне промінь B1 B –
CB
через час ∆ t= , де v1 – швидкість світла у першому середовищі.
v1
У момент, коли вторинна хвиля в точці B тільки починає збуджуватися, хвиля від точки A
вже пошириться у другому середовищі на відстань AD=v 2 ∆ t , де v 2 – швидкість світла у
другому середовищі. Провівши площину DB , дотичну до всіх вторинних хвиль, одержимо
хвильову поверхню заломленої хвилі.
Розглянемо прямокутні трикутники ∆ ACB і ∆ ADB . У трикутнику ∆ ACB кут ∠CAB
дорівнює куту падіння α (як кути з відповідно перпендикулярними сторонами), отже,
CB= AB sin α . Урахувавши, що CB=v 1 ∆t , знайдемо AB:
v1
AB= ∆ t ( 1)
sin α
Аналогічно в трикутнику ∆ ADB кут ∠ ABD дорівнює куту заломлення γ , отже,
AD= AB sin γ . Урахувавши, що AD=v 2 ∆ t , знайдемо AB:
v
AB= 2 ∆ t ( 2 )
sin γ
Прирівнявши праві частини рівностей (1) і (2), маємо:
sin α v 1
= =n 21
sin γ v 2
n21 – відносний показник заломлення (показник заломлення середовища 2 відносно
середовища 1) – незмінна для двох даних середовищ величина, яка не залежить від кута падіння
світла.
Закони заломлення світла (закони Снелліуса):
1. Промінь падаючий, промінь заломлений і перпендикуляр до межі поділу двох
середовищ, проведений із точки падіння променя, лежать в одній площині.
 3

2. Для двох даних середовищ відношення синуса кута падіння α до синуса кута
заломлення γ є величиною незмінною:
sin α
=n21
sin γ
7. Показник заломлення
Проблемне питання
• Що характеризує відносний показник заломлення?
Відносний показник заломлення показує, у скільки разів швидкість поширення світла
в середовищі 1 більша (або менша), ніж швидкість поширення світла в середовищі 2:
v1
n21=
v2
Зміна швидкості поширення світла в разі його переходу з одного прозорого середовища в
інше є причиною заломлення світла.
Прийнято говорити про оптичну густину середовища: чим більшою є оптична густина
середовища, тим меншою є швидкість поширення світла в цьому середовищі.
Проблемне питання
• У повітрі швидкість поширення світла в 1,33 разу більша, ніж у воді, оптична густина
якого середовища менша – води чи повітря? (повітря)
• Коли світло переходить із води в скло, його швидкість зменшується ще в 1,3 разу,
оптична густина якого середовища більша – води чи скла? (скла)
Відносний показник заломлення n21 :
v1
n21=
v2
За 2-м законом заломлення світла:
sin α sin α v 1
n21= =¿ =
sin γ sin γ v 2
Властивості заломлення світла:
1) чим більше змінюється швидкість світла, тим більше світло заломлюється;
2) якщо промінь світла переходить у середовище з більшою оптичною густиною (тобто
швидкість світла зменшується: v 2< v 1), то кут заломлення є меншим від кута падіння: γ <α ;
3) якщо промінь світла переходить у середовище з меншою оптичною густиною (тобто
швидкість світла збільшується: v 2> v 1), то кут заломлення є більшим за кут падіння: γ >α .

Зазвичай швидкість поширення світла в середовищі порівнюють зі швидкістю його

поширення у вакуумі.
Абсолютний показник заломлення середовища – це фізична величина, яка
характеризує оптичну густину середовища і показує, у скільки разів швидкість
поширення світла в середовищі менша, ніж у вакуумі.
c
n=
v
Проблемне питання
• Чи пов’язані між собою абсолютний та відносний показники заломлення?
c
c c n2 v2 c v1 v 1 n2
n1 = ;n2= =¿ = = = =n 21=¿ n21=
v1 v2 n1 c cv 2 v 2 n1
v1
n21 – відносний показник заломлення
n1 , n2 – абсолютні показники заломлення першого і другого середовищ

8. Повне внутрішнє відбивання світла

 4

Cвітло переходить із середовища з більшою оптичною густиною в середовище з меншою

оптичною густиною. У цьому випадку n1 >n 2, тому згідно із законом заломлення світла
sin α <sin γ . Кут заломлення γ більший, ніж кут падіння α ( γ >α ).
Зі збільшенням кута падіння світлового променя збільшується і кут заломлення, водночас,
інтенсивність заломленого променя зменшується.
Досягши певного значення кута падіння α 0, промінь взагалі не перетинає межу поділу
середовищ – кут заломлення становить 90 ° . Коли кут падіння α >α 0, світло не переходить у
друге середовище, а лише відбивається від його межі, тобто відбувається явище повного
внутрішнього відбивання.
Явище повного внутрішнього відбивання – це явище, коли заломлення світла
відсутнє, тобто світло повністю відбивається від межі поділу із середовищем меншої
оптичної густини.
Граничний кут повного внутрішнього відбивання α 0 – це найменший кут падіння,
починаючи з якого вся світлова енергія повністю відбивається від межі поділу двох
прозорих середовищ.
За законом заломлення світла:
sin α n2 sin α n2
=n21 n21= =¿ =
sin γ n1 sin γ n1
За кута падіння α =α 0 кут заломлення дорівнює γ=90° :
sin α 0 n2 n2
= =¿ sin α 0=
sin 90 ° n1 n1
n1 і n2 – абсолютні показники заломлення першого і другого середовищ відповідно.
9. Застосування явища повного відбивання світла
Проблемне питання
• Де застосовують явище повного відбивання світла?
У багатьох оптичних приладах напрямок поширення світла змінюють за допомогою призм
повного відбивання: а – поворотна призма; б – оборотна призма.
Головне застосування цього явища пов’язане з волоконною оптикою. Якщо в торець
суцільної скляної «нитки» спрямувати пучок світла, то після багаторазового відбивання світло
вийде на її протилежному кінці незалежно від того, якою буде трубка – вигнутою чи прямою.
Таку нитку називають світловодом (рис. в).
Світловоди – це гнучкі нитки, що проводять світло на основі повного внутрішнього
відбивання.
Світловоди застосовують:
- у медицині для дослідження внутрішніх органів (ендоскопія);
- у техніці, зокрема для виявлення несправностей усередині двигунів без їх розбирання;
- для освітлення сонячним світлом закритих приміщень;
- у декоративних світильниках;
- як кабелі для передачі інформації (волоконно-оптичні лінії зв’язку), коли ми дивимося
телевізор або користуємося Інтернетом, то, скоріш за все, й не здогадуємося, що більшу
частину свого «шляху» сигнал долає «скляною дорогою».
ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ
1. Кут падіння променя дорівнює 25°. Чому дорівнює кут між падаючим і відбитим
променями?
Дано: Розв’язання
α =25 ° За 2-м законом відбивання світла:
α =β
γ−?
γ=α + β=2 α
γ=2 ∙ 25°=50 °
2. Кут між падаючим і відбитим променями становить 70°. Під яким кутом до дзеркала
падає світло?
 5

Дано: Розв’язання
γ=70 ° За 2-м законом відбивання світла:
α =β
φ−? γ
γ=α + β=2 α α=
2
α +φ=90 °
γ γ 70 °
+ φ=90 ° φ=90 °− φ=90 °− =55°
2 2 2
3. У сонячний день довжина тіні від вертикально поставленої метрової лінійки дорівнює 24
см, а довжина тіні від дерева – 3,6 м. Визначте висоту дерева.
Дано: Розв’язання
h=1 м
l=24 см=0,24 м
L=3,6 м
H−?

З рисунка бачимо, що ∆ ACB ∆ A 1 B1 C 1

З подібності трикутників випливає:
H L hL 1∙ 3,6
= =¿ H= = =15 ( м ) Место дляформулы .
h l l 0,24
4. Промінь світла падає під кутом 60° з повітря на поверхню деякого прозорого середовища.
Заломлений промінь змістився на 15° щодо свого початкового напрямку. Визначте швидкість
поширення світла в другому середовищі, якщо у повітрі швидкість світла 3∙108 м/с.
Дано: Розв’язання
α =60 ° Відносний показник заломлення n21 :
φ=15 ° v1
8 м n21=
v1 =3∙ 10 v2
с
За 2-м законом заломлення світла:
v 2−?
sin α
n21=
sin γ
sin α v 1
=
sin γ v 2
α =γ +φ=¿ γ=α −φ
sin α v1
=
sin(α −φ) v 2

v 1 ∙ sin( α−φ)
v 2=
sin α
3 ∙108 ∙ √
2
8 √2
( )
8
3 ∙ 10 ∙ sin 45° 2 8 м
v 2= = =3∙ 10 ∙ ≈ 2,45 ∙10
sin 60 ° √3 √3 с
2
5. Якщо кут падіння світла становить 60°, кут заломлення дорівнює 45°. Визначте кут
заломлення в цьому середовищі при куті падіння 30°.
Дано: Розв’язання
α 1=60 ° За 2-м законом заломлення світла:
γ 1=45°
sin α 1
α 2=30 ° n21=
sin γ 1
γ 2−?
sin α 2
n21=
sin γ 2
 6

sin α 1 sin α 2
=
sin γ 1 sin γ 2

√2 ∙ 1
sin γ 1 ∙ sin α 2 sin 45 ° ∙sin 30 ° 2 2 √ 2
sin γ 2= = = = ≈ 0,41
sin α 1 sin60 ° √3 2 √3
2
γ 2=arcsin 0,41=24 °

6. Граничний кут повного внутрішнього відбивання для межі поділу середовищ скло –
повітря дорівнює 34°. Знайдіть швидкість світла в цьому склі.
Дано: Розв’язання
α 0=34 ° c
8 м n v cv v
v 2=3 ∙10 sin α 0= 2 = 2 = 1 = 1
с n1 c cv 2 v2
v1
v1 =v 2 sin α 0
м
v1 =3∙ 10 ∙ sin34 °≈ 1,68 ∙10 8
8
с

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 37 до ст.141 , Вправа № 1,2.
1. Промінь світла падає на плоске дзеркало. Кут падіння в 2 рази більший, ніж кут між
дзеркалом і променем, який падає. Чому дорівнює кут відбивання?

2. Визначте кут падіння променя з повітря на прозоре середовище, якщо швидкість

поширення світла в цьому середовищі дорівнює 2ꞏ105 км/с, а відбитий і заломлений промені
взаємно перпендикулярні?