Фізика

Дифракція світла.
11 клас Дифракційна ґратка.
 План уроку
1. Історичні відомості.
2. Дифракція світла.
3. Принцип Гюйгенса-Френеля.
4. Дифракційні ґратки.
5. Дифракційний спектр.
«Світло обійде перешкоди, щоб знову
прагнути найкоротшим шляхом»
А. Гитович
1 Історичні відомості
Дифракція була відкрита Франческо Грімальді в кінці XVII
століття. Пояснення явища дифракції світла дане Томасом
Юнгом і Огюстом Френелем, які не лише дали опис
експериментів по спостереженню явищ інтерференції і
дифракції світла, але і пояснили властивість прямолінійності
поширення світла з позицій хвильової теорії.

Франческо Томас Юнг Огюст Френель

Грімальді
2 Історичні відомості
У 1802 році Томас Юнг спостерігав інтерференцію світла,
отриману від світлового пучка. Вузький пучок світла через
отвір у ширмі освітлював два отвори у другій ширмі. В
результаті на екрані проти отворів спостерігалась
інтерференційна картина від білого світла – чергування
кольорових смуг.
3 Дифракція

Це огинання світлом перешкод.

4 Дифракція
5 Дифракція
Дифракція — це явище огинання світлом меж
непрозорих тіл — країв отворів, вузьких щілин й
екранів, тобто порушення прямолінійності світла.
Дифракція світла визначає межі застосовності
геометричної оптики. Виявляється, закон
прямолінійного поширення світла й інші закони
геометричної оптики виконуються досить точно лише в
тому випадку, коли розміри перешкод на шляху
поширення світла набагато більші за довжину світлової
хвилі.
Огинання світлом перешкод обмежує розділювальну
здатність найважливіших оптичних інструментів —
телескопа й мікроскопа.
6 Дифракція
Перешкода – круглий отвір

R=3,9 мм R=3,3 мм
7 Дифракція
Перешкода – голка d=2,3 мм

фіолетове світло синє світло жовте світло

Перешкода – щілини різних розмірів
8 Дифракція

Дифракція від різних перешкод

a) від тонкої дротини;

b) від круглого отвору;
c) від круглого непрозорого екрану.
9 Дифракція світла
Досягнути таких результатів було б неможливо,
якби світло поширювалось лише прямолінійно: в
цьому випадку на екрані навпроти отворів мали бути
лише малі світлові плями.
Інтерференційна ж
картина була наслідком
накладання світлових
пучків, а це означало, що
пучки розширились,
обігнувши отвори у другій
ширмі, і наклались один
на одного.
10 Дифракційна картина
11 Дифракційні картини
12 Умови спостереження дифракції

Дифракція відбувається на предметах довільних

розмірів, а не тільки співмірних з довжиною хвилі .
Важкість спостереження полягає в тому, що
внаслідок малості довжини світлової хвилі
інтерференційні максимуми розташовуються дуже
близько один до одного, а їх інтенсивність швидко
спадає.
13 Дифракція світла

min max

Дифракція – результат інтерференції вторинних хвиль.

14 Принцип Гюйгенса
кожна точка хвильової поверхні являється
джерелом вторинних сферичних хвиль

Принцип Гюйгенса-Френеля
кожна точка хвильової поверхні являється не
просто джерелом вторинних сферичних хвиль, а
результатом їх інтерференції.
15 Дифракційна ґратка
Дифракційна решітка — це
спектральний прилад, що
використовують для розкладання
світла в спектр і вимірювання
довжини хвилі.
16 Дифракційна ґратка

Перший опис явища

зробив Джеймс Грегори,
який використовував як
ґрати пташине пір'я.

Джеймс Грегори,
1638 – 1675
шотландський математик і астроном.
17 Види ґраток

Відбивні Прозорі

Штрихи нанесені на Штрихи нанесені на

дзеркальну прозору поверхню (або
(металеву) поверхню, вироблюються у вигляді
і спостереження щілин на непрозорому
ведеться у відбитому екрані), спостереження
світлі. ведеться у прохідному
світлі.
18 Дифракційна ґратка

Назвемо періодом d
дифракційної решітки
сумарну ширину щілини
й непрозорого проміжку:
d = a+ b.
19 Дифракційна ґратка

Дифракційні ґрати являє собою сукупність великої

кількості вузьких щілин, розділених непрозорими
проміжками.

d
d – період (постійна)
d1 дифракційної гратки.
1
d d   м
d2 N
d1>d2 N – кількість штрихів на 1 м.
20 Дифракційна ґратка

max або min

a
0


d
k – порядок
дифракційного
L
максимуму
d  k 
 d  sin   k
d  d  sin  
Умова максимуму освітленості.
Формула дифракційної гратки.
21 Дифракційна ґратка
Положення максимумів світла не залежить від
кількості щілин, а залежить тільки від довжини хвилі.
Чим менше довжина хвилі випромінювання, то меншому
значенню кута відповідає положення максимуму. Таким
чином, видиме оптичне випромінювання розтягується в
спектр так, що внутрішнім краєм його є фіолетове, а
зовнішнім — червоне оптичне випромінювання. Значення
k = 0 відповідає максимуму за напрямком φ = 0 для всіх
довжин хвиль. Тому нульовий спектр являє собою біле
зображення щілини.
22 Дифракційна ґратка
Максимальний порядок спектру.

d  sin   k
0
 max  90  sin  max  1
d 1  k max 
d
k max 

23 Дифракційна ґратка

Дифракційна картина від дифракційної гратки:

Дифракційна картина від двох щелин:

24
25 Дифракційний спектр
це чергування максимумів та мінімумів, причому
в немонохроматичному світлі всі максимуми, крім
центрального, розкладені в спектр.
У немонохроматичному світлі маємо чергування
мінімумів та максимумів даного кольору.
26 Дифракційний спектр
3 min 2 min 1 min 1 min 2 min 3 min

3 2 1 головний 1 2 3
max max max max max max max

d  sin   k d  k d  2k  1
2
sin  ~  гл. max : k  0
1 min : k  0
1 max : k  1
2 min : k  1
2 max : k  2
3 min : k  2
.................
.................
n max : k  n
n min : k  n  1
27
28

На малій відстані
дифракція не помітна.
На великій відстані
помітні дифракційні
ефекти.
29 Виготовлення дифракційних граток

Гарна дифракційна гратка повинна мати малий період та

велику кількість полосок. У сучасних граток ця кількість
перевищує 100000. Полоски повинні бути строго
паралельними між собою, та ширина полосок кожного сорта
(прозорих та непрозорих) строго однакова (рівність ширини
прозорої та непрозорої полосок не обов’язкова). Дуже
важливо, щоб період решітки  був постійний. Гарні решітки
отримують, проводячи тонким резцом паралельні штрихи на
поверхні металевого дзеркала. Штрихи, які розброшують світло
у всі сторони, грають роль темних полосок, а місця дзеркала, які
не торкалися – роль світлих. Для виготовлення решітки, яка
працює на пропускання, можна прочертити штрихи на поверхні
скляної пластинки. Для виготовлення решітки потрібна
першокласна подільна машина.
30 Використання
Дифракційну гратку використовують у спектральних приладах,
в якості оптичних датчиків лінійних та кутових переміщень
(вимірювальні дифракційні решітки), поляризаторів та фільтрів
інфрачервоного випромінювання, дільників пучків в
інтерферометрах та так називаемих «антибликових» окулярах.
Використання дифракційної гратки дає можливість накладати
спектри різних порядків для вимірювання довжин хвиль. Цей
прийом особливо зручно використовувати у вакумній
ультрафіолетовій та інфрачервоній областях спектра, де
отримання спектра порівняння часто пов’язано з значними
труднощами.
Використання дифракційних граток дозволяє здійснити, в
особливості в ультрафіолетовій частині спектра, більшую площу
діючого отвору приладу в порівнянні з призменими системами.
31 Приклади
Один з найпростіших та
розповсюджених в побуті прикладів
відбиваючих дифракційних граток —
компакт-диск або DVD. На поверхні
компакт-диска — дорожка у вигляді
спірали з кроком 1,6 мкм між
витками. Приблизно третина ширини
(0,5 мкм) цієї доріжки зайнята
поглибленням (цезаписані дані), що
розсіюють падаючий на нього світло,
приблизно дві третини (1,1 мкм) —
нетронута підложка, відбиваюча
світло. Таким чином, компакт диск —
відбиваюча дифракційна гратка з
періодом 1,6 мкм.
 Закріплення знань
1. За яких умов дифракція хвиль виявляється особливо чітко?
2. Чому за допомогою мікроскопа не можна побачити атом?
3. Чому штрихи на дифракційних гратках мають
розташування щільно один до одного?
4. У яких випадках є справедливими закони геометричної
оптики?
5. Що ви побачите, подивившись на електричну лампочку
крізь пташине перо?
6. Гратки мають 50 і 100 штрихів на 1 мм. Які з них мають на
екрані більш широкий спектр за інших однакових умов?
 Розв’язування задач

1. Знайдіть найбільший порядок спектра для жовтої

лінії натрію довжиною хвилі 589 нм, якщо період
дифракційної решітки 2 мкм.

2. Дифракційна решітка, що має 100 штрихів на 1

мм, віддалена від екрана на 1,8 м. На якій відстані
від центральної щілини перебуває перший
максимум освітленості, якщо на решітку падає
монохроматичне світло довжиною хвилі 410 нм?
 Розв’язування задач

3.На дифракційну решітку, що має N = 200 штрихів

на міліметр, нормально падає світло довжиною
хвилі λ = 500 нм. Визначте:
а) найбільший порядок спектра;
б) кут, під яким спостерігають максимум другого
порядку.
 Розв’язування задач

4. За допомогою дифракційної ґратки з періодом

0,02 мм одержано дифракційне зображення
першого порядку на відстані 3,6 см від
центрального зображення і на відстані 1,8 м від
ґратки. Яка довжина хвилі падаючого світла?

5. Дифракційну ґратку освітлено світлом з

довжиною хвилі 480 нм. Дифракційне
зображення першого порядку утворилося на
відстані 2,39 см від центральної смуги.
Визначте період дифракційної ґратки, якщо
відстань від ґратки до екрана 1,2 м.
 Домашнє завдання

1. Підручник повторити § 31
2. Вправа 31 ( 2, 3).
3. Божинова № 19.22, 19.23, 19.24.