Література епохи "соціалістичного реалізму".

Кримськотатарська література

Література епохи "соціалістичного реалізму". Кримськотатарська

література

Прізвище ім'я по батькові учня Клас Дата

Питання №1
1934 р. на всесоюзному з'їзді радянських письменників проголосили новий мистецький метод,
який став рушійним чинником не стільки мистецтва, як пропаганди,...
А) модернізм Б) романтизм
В) попутництво Г) соціалістичний реалізм

Питання №2
Основними вимогами цього методу були
змалювання керівної ролі комуністичної
нестримна фантазія, переплетення
партії, її досягнень у будівництві
А) реального й ірреального, розмиті Б)
світлого майбутнього, переважання
жанрові рамки
творів виробничої тематики
взаємопроникнення жанрів, змалювання типових явищ, типових
нестандартність композиції, глибокий образів, увага до суспільно-економічних
В) Г)
психологізм, яскравість художньої процесів у суспільстві, їх вплив на
деталі людину в цілому

Питання №3
Митців, які виступали за свободу творчості, вибір тем, ідей, форми художнього твору, називали
А) романтиками Б) реалістами
В) химерниками Г) попутниками

Питання №4
Талановитими представниками цього мистецького методу були всі перелічені, КРІМ
А) В. Стус Б) О. Корнійчук
В) О. Гончар Г) О. Довженко
Д) А. Загребельний

Питання №5
Посилена умовність, деформація реальності з певною художньою метою, гротеск, бурлескний
гумор, фольклорно-міфологічні елементи -- це ознаки
Ваша відповідь:

Питання №6
У цьому стилі писали

15.04.2023 8459533/0 1/5 vseosvita.ua

 Література епохи "соціалістичного реалізму". Кримськотатарська література

А) В. Шевчук, Р. Іваничук Б) Л. Костенко, В. Симоненко

В) В. Земляк, В. Дрозд Г) О. Гончар, П. Загребельний

Питання №7
Установіть відповідність між автором і твором

А) "Самотність"
1) О. Гончар
Б) "Мальви"
2) П. Загребельний
В) "Собор"
3) В. Шевчук
Г) "Роксолана"
4) Р. Іваничук
Д) "Дім на горі"
5) Е. Умеров
Е) "Лебедина зграя"
Вкажіть відповідність:
А Б В Г Д Е
1
2
3
4
5

Питання №8
Установіть відповідність між назвою твору й жанром

1) роман-балада
А) "Дім на горі"
2) історичний роман про зраду і яничарство
Б) "Роксолана"
3) історичний роман
В) "Модри Камень"
проблемно-філософський роман про
4) проблеми соціалістичного будівництва в Г) "Мальви"
поєднанні з національними Д) "Самотність"
оповідання про трагічні події депортації Е) "Собор"
5)
кримських татар 1944р.
Вкажіть відповідність:
А Б В Г Д Е
1
2
3
4
5

Питання №9
Установіть відповідність між персонажем й ідеєю твору

15.04.2023 8459533/0 2/5 vseosvita.ua

 Література епохи "соціалістичного реалізму". Кримськотатарська література

"Собори своїх душ бережіть, друзі.

А)
Собори душ!"
Утвердження ідеї сильної особистості,
Б) віри в себе, спроможність учитися задля
досягнення мети.
1) Дім на горі
Ідея згубності яничарства. відступності
2) Микола Баглай насамперед для душі відступника, сила
В)
3) Роксолана материнської любові й туги за рідним
4) Сабирли краєм.
5) Мальва Боротьба добра і зла, пристрасті і любові,
Г) їхнє взаємопроникнення, ідея свідомого
чи несвідомого вибору.
Призначення людини-добротворця,
Д) беззахисність, віра в долю й життєву силу
народу, повернення на рідну землю.
Вкажіть відповідність:
А Б В Г Д
1
2
3
4
5

Питання №10
Установіть відповідність між художньою деталлю й уривком

15.04.2023 8459533/0 3/5 vseosvita.ua

 Література епохи "соціалістичного реалізму". Кримськотатарська література

Виснажений, ліг біля дверей і заснув важким тривожним сном. Йому

приснилося, ніби на дворі весна, тепло гріє весняне сонце; поруч ходить
А) донька Айдера, кривуляючи на товстеньких ніжках, присідає біля нього і
шарпає за здорове вухо. Сабирли приємно, хоча й це не велика шана як на
його поважний вік, він тихо і вдоволено бурчить, заплющує очі...
Султан звелів поховати Роксолану біля міхраба мечеті Сулейманіє і над її
могилою спорудив розкішну гробницю. Кам'яна восьмигранна споруда під
загостреною банею, яка опирається на колони з білого мармуру й порфіру.
За горіховою масивною балюстрадою посередині мавзолею стоїть самотня
кам'яна гробниця, вкрита білою дорогою шаллю. Стіни викладені
мистецькими фаянсами. Ясні кольори — синій, червоний гранат,
Б)
бірюзовий, зелений, квіти й листя на гнучких стеблах. Стебла чорні, як
розпач, а вгорі під куполом алебастрові розети, білі, як безмежність
самотності.
Тільки роси та дощі знаходитимуть дорогу до захованої під ісламським
каменем цієї дивної, тяжко самотньої й по смерті жінки, яка не загубилася
й не згубилася навіть у вік титанів.
Хотілося довше потримати той настрій, відчуваючись уявно досвідченою та
тверезою, хотілося навіть вгадати ті нові переступи, в які могла б упасти,
але побачила перед собою сіре бабине обличчя і химерний блиск у її очах.
Нічого не повторюється двічі, подумала вона, впиваючись смутком та
каяттям, все, що є під сонцем, навіки нове, а те, що було чи буде, — навіки
неподібне. Кожна людина — щось таке, що ніколи і ніяк не повториться,
В) відтак не повторюються й людські історії.
Не могла оформити цю думку в слова: відчувала її і знала, що має рацію: не
завжди-бо старість мудріша юності, в молодості, подумала вона, більше
1) рубін
переваг.
2) повість-преамбула І все-таки їй захотілося послухатись бабці, очистити душу від болю, що там
3) хліб загніздився, вигнати із себе непотрібні й зайві думки — хай все буде так,
4) вогнище як було.
5) ткацький верстат Хто ці люди? І хто я для них? І чому ми, випадково й так неприродно
зустрівшись, уже як брати? Щось безмірно далеке, первісно-таємниче було
6) рум'янок та чебрець
для мене в цих людях, що з правіку живуть на своїй пропеченій спеками,
аж червонястій землі; все в них інакше, і водночас почувалось: вони
чимось зовсім близькі мені. І хоч померлих своїх вони спалюють на
кострищах, а від хвороб лікуються тим, що носять в мішечках дрібки землі,
прикладені до живота, а чорні чуби свої надстригають для того, щоб матері
їхні поклали ті чубчики у храмах якимось їхнім духам, — через усе це
Г) переступивши, я прагнув їх зрозуміти. Чому вони такі? Чому такі звичаї в
них? І що то була за прамова, і звідки оті осколки спільності між
санскритом і нашими мовами, в яких у всіх спільними є слово «мати» і
«хліб»? Розселення пастуших племен? Порвалась єдність якась? А чому
порвалася? Непереконливо це для мене. Часом переконливішим, скажімо,
здається, чиєсь фантастичне припущення, що всі ми пришельці з далеких
незнаних планет, були в пітьмах минувшини викинуті сюди із своєю
єдиною прамовою, з людською праєдністю, яку втратили потім і яку віками
не спромоглись відновити.
— Душа — це байка, — зашепотів чорт, простягаючи до неї руки. —
Йдеться про мент. Хапай його, вдовольняйся, інакше ловитимеш самі
Д) хвости.
...Любов свята. Я хочу жити для щастя, а не для задоволення, адже
справжнє щастя — це як чисте небо над головою...
Думав я, що побачу темряву і глупоту, а зустрівся з благородним
прозрінням осліплених богатирів; думав я, що зустрінуся з озлобленням до
мене, турка, а побачив високе благородство, пошану до розуму, ненависть
Е)
до кайданів. І спитав я тоді себе, хто винен, що мій народ став носієм зла й
неволі? Чи ж це йому потрібне? Адже анатолійський райя не став багатим
від того, що завойовує чужі краї... Я повернувся до тебе, Кримський краю.

15.04.2023 8459533/0 4/5 vseosvita.ua

 Література епохи "соціалістичного реалізму". Кримськотатарська література

Вкажіть відповідність:
А Б В Г Д Е
1
2
3
4
5
6

Питання №11
Проранжуйте епізоди відповідно до сюжету оповідання "Джума".
Мандрівний цирульник був немолодий. Хтозна-скільки блукав він дорогами, обличчя його
обвітрилося й покрилося густим закальцем, лоб був помережаний зморшками, очі — наче
зашнуровані в мішечки, великі губи потріскані й сухі, а над ними — сірі кущики вусів. Одежа
1. завжди абияка — полотняні штани й сорочка, на голові — брилик. У торбі — пара чобіт та
струмент, зілля та ліки. Він ходив дорогами, зігнутий і замислений, — його вже знали по селах
давно. Коли з'являвся, до нього валом ішли люди, — на сільському майдані ставало весело, бо він,
працюючи, завше пританцьовував і наспівував.
Тягар зі спини, проте, не спав, гнітив його так само, але він вирішив іти — до того ж віддалік
виднілись уже перші хати села. Вийшов на дорогу і спробував закинути торбу на плечі. Але вона
ніби вдарилась об щось тверде і знову злетіла йому до рук. Повернув голову, зазираючи за спину,
2.
проте не побачив нічого, хіба що туман простелявся за ним, не дуже густий, однак непроглядний.
Цирульник накрутив на руку шворку від торби й наліг на ціпок. Тягар зі спини не спадав, він
крекнув, підкинув його, мов лантух, і ступив крок.
Цирульник любив входити в село, коли спускається блакитний сутінок, затихає вітер, змовкає
худоба, чоловіки виходять із хат і сідають на призьбах, жінки стелють у садках обруси на столи —
пахне вечерею, теплим молоком, спілими яблуками. Чується рип журавля біля криниці,
неголосна жіноча розмова, покашлювання дядьків, які смалять на призьбах люльки з вишневого
кореня, погуки матерів, дитячий гамір, поквоктування курей, що всідаються на сідалі. Хати
3.
відпочивають, розхиливши двері, — всередині гуляє темна сутінь. Люди в цю пору м'якшають і
добрішають, завертають подорожнього й запрошують на вечерю, особливо коли йде цирульник.
Він постриже й виголить, причепурить вуса й бороду, дасть жінці трави на неміч. Питиме молоко
й оповідатиме дітям казки. А молоко, яке він вип'є, буде свіже й тепле, за це молоко він ладен
вивернути всю свою торбу, він щедрий, як щедрі до нього й господарі.
Мандрівний цирульник відчув утому. Він зійшов з дороги і приліг у холодку біля самотнього куща
глоду. Простерлося над ним високе небо, дзвеніли жайворонки, кущ уже був обплутаний
4. вересневою павутиною, сюрчали коники, швидко пролетіла зграя горобців, великий лелека
проплив над головою, виставивши довгого дзьоба. Цирульник заплющився: в очах замиготіли
червоні смуги й плями. Він подумав, що цього разу шлях од села до села виявився надто довгий.
"Ці люди приймуть мене, — подумав він. — Воно знає, що ці люди приймуть мене!"
Дивився на верболози, на смужку води, і в ньому знову закипала лютість. "То оце б я мав
5. піддатися?" — подумав він.
Тоді нова сила влилась у його змучене тіло, молода й мужня. Він аж скрикнув, як звір, що
викликає ворога на герць.
Він позадкував з двору, бо душа його вже осягла те, чого не розумів мозок; врешті він давно це
знав — ще коли побачив порожній майдан; відчув, як лопнула тихо, без звуку, наче хто дихнув,
ота павутинка, єдина квола сподіванка, що двічі нічого не повторюється.
6.
Цирульник згубив брилика, волосся було геть сиве, розтріпане вітром і склеєне потом; йому
здалося, що на спині в нього кривава рана, і він став скрадатися попід парканом, щоб тихцем
вискочити із села.

Ваша відповідь: — — — — —

15.04.2023 8459533/0 5/5 vseosvita.ua