Урок №2

Тема. Шарль Бодлер «Квіти зла»

(«Альбатрос», «Відповідності», «Вечорова гармонія»)
Мета: ознайомити учнів зі світоглядом та естетичними поглядами французького
поета
Ш. Бодлера на прикладі віршів збірки «Квіти зла»; підвести учнів до розуміння
унікальності творчості поета.
Хід уроку.
I. Мотивація навчальної діяльності та актуалізація опорних знань.
Поезія – це особлива манера сприймати зовнішній світ
Г. Флобер
1. Французька поезія другої половини XIX ст. зберігає традиції романтизму, однак
відбуваються модерністські зрушення, які долали усталені традиції мистецтва.
2. Виконати завдання (письмово). Перевірка домашнього завдання.
Тести
1. Декаденс – це:
а) визначення кризових тенденцій у мистецтві кінця ХІХ століття;
б) модерністська течія кінця ХІХ ст.. – поч.. ХХ століття;
в) ірраціональна філософська течія кінця ХІХ – поч.. ХХ століття.
2. Слова в поезії символістів:
а) завжди мають тільки одне значення;
б) мають закріплене значення в конкретній поезії;
в) завжди багатозначні і непрояснені.
3. За А. Шопенгауером, Світова Воля є:
а) невблаганною злою силою, що вимагає від людей страждань;
б) вищою силою, що керує людьми і завжди їм допомагає;
в) втіленням доброти і краси у світі.
4. Тезу «Усе дозволено!» проголосив:
а) Ж.Ж. Руссо;
в) В. Дільтей;
в) Ф. Ніцше.
5. Напрямами ( течіями) раннього модернізму є:
а) символізм, імпресіонізм, неоромантизм;
б) неоромантизм, імпресіонізм, неореалізм;
в) символізм, імпресіонізм, експресіонізм.
6. Визначають два етапи модернізму:
а) суб’єктивний і об’єктивний;
б) ранній і зрілий;
в) символістський і авангардистський.
7. Інтуїтивізм А. Бергсона заснований на тезі:
а) наявність інтуїції як такої в людині вже є моментом творчості;
б) глибинну сутність світу можна осягнути тільки за допомогою інтуїції;
в) інтуїція є одним із проявів інтелекту людини.
8. Поняття «імпресіонізм» перекладається як:
а) враження;
б) вираження;
в) переживання.
9. Позасюжетні елементи ( пейзаж, портрет, інтер’єр і т.д.) в імпресіонізмі:
а) подають новий ракурс розглядання проблеми;
б) не несуть інформаційного навантаження;
 в) несуть інформаційне навантаження.
10. Неоромантизм в літературі – це:
а) ідейна та стильова тенденція;
б) самостійна течія в літературі;
в) загальна назва кількох течій.
11. У творах раннього модернізму людина зображена як істота:
а) раціональна і логічна;
б) ірраціональна і неоднозначна;
в) суспільна і моральна.
3. Естетична концепція модернізму визначила шляхи розвитку символізму.
Зміст символізму як модерн. напрямку визначає філософія двох світів: світ
видимий, матеріальний (суспільне життя, соціальні проблеми, матеріальні
потреби) і світ духовний, ідеальний (вищі моральні цінності, ідеали, духовні
потреби, мистецтво), який вищий за матеріальний. Ці світи різноспрямовані
(земля – небо), конфліктні. У символістів звучать мотиви безнадії, зневіри, сум
та розпач.
Естетика символізму ставить мистецтво вище за реальне життя. Головне
покликання поета – прагнення до вищого світу, відчуття і осягнення його.
Символістська творчість – це ідеал, доведений до витонченої досконалості, це
ідеалізування позитивного та сконцентрованийосуд потворного.
II. Опрацювання нового матеріалу.
1. Якщо ми подумки спробуємо осягнути розвиток літератури, зокрема поезії
XIX ст., щоб зрозуміти, про кого наші далекі нащадки вестимуть розмову наприкінці
вже третього тисячоліття, то, мабуть, у цьому переліку буде ім'я бунтівного,
шокуючого і ліричного водночас Бодлера. Недарма вже давно існує науковий центр
вивчення бодлерівської спадщини, якій присвячено понад 15 тисяч досліджень. Так,
Бодлер — помітне ім'я у світовій літературі. З ним, пізнім романтиком, пов'язують
появу декаденсу, в його творчості вбачають витоки символізму. Сам він заговорив
про необхідність створення літератури, яку чітко назвав новою, тобто
модерністською.
Шарль Бодлер... Його називали «королем поетів, справжнім Богом»,
«апостолом сучасності» й аморальною людиною, богохульником. Про його твори
сперечалися і сперечаються донині літературознавці, поети, пересічні читачі.
Усесвітнє визнання прийшло до поета лише через сто років після того, як його не
стало. Письменник залишив по собі поетичний світ, де душа веде одвічний поєдинок
із собою, але ніколи не зупиняється у постійних пошуках незнаної і прекрасної
Таїни. Спробуємо й ми долучитися до цієї таємниці.
2. Перегляньте відеоролик про Ш. Бодлера та його творчість.
https://www.youtube.com/watch?v=ecdrVhUwlYM
3. Завдання (письмово).
- Переглянувши відео та сторінки підручника, запишіть в зошит основні
події життя Бодлера та їх вплив на долю поета.
- Визначте основні напрямки діяльності поета, наведіть приклади.
 4. Олександр Блок, оцінюючи життєвий шлях і творчий доробок Шарля
Бодлера, сказав: "Перебуваючи в пеклі, можна марити про білосніжні вершини...". Яке
ж пекло пізнав Бодлер і про що мріяв, дізнаємось, дослідивши його вершинну збірку
"Квіти зла".
Ми маємо зосередитись на питаннях:
– Який урок ми винесемо, ознайомившись зі збіркою «Квіти зла»?
– Чи можна на прикладі аналізу одного вірша збагнути долю поета?

Асоціативна вправа.
Оберіть – асоціації до слова «КВІТИ», запишіть їх. Збоку напишіть слово
«ЗЛО». Поєднайте в одне словосполучення чи речення це слово з тими словами,
щови записали раніше. Висловіть вашу думку: чи природне це поєднання?
Запишіть в зошит.
5. Загальна характеристика збірки.
Антиномія – поєднання непоєднуваного.
Квіти – прекрасне творіння природи, символ краси та досконалості світу,
радості. Зло – чорна сила диявольського темного породження, антипод добра,
страждання, біль. У назві - парадокс. У ній протиставлено сподівання, ідеали - відчай
та безнадія.
Збірка Ш. Бодлера «Квіти зла» — перлина світової лірики. Книга невеликого
формату, лише 200 сторінок, визначила на багато десятиліть уперед розвиток усієї
європейської літератури. Задум збірки визрів у 1846 році. Тоді цей твір мав
називатися «Лімби», що означає «верхні кола пекла». Звичайно, виникають асоціації
з Данте та його твором «Божественна комедія». Пеклом здавалося поетові сучасне
життя, пекельні муки відчували як ліричний герой твору, так і сам автор. Але таку
назву вже мала книга Теодора Верона. Письменник Іполит Бабу підказав іншу —
«Les Fleurs du Mal» («Квіти зла»). Ця назва сподобалася Бодлеру, окрім того слово «lе
Маl» має ще й інше значення — біль. Саме так називалася нова збірка поета, що
з’явилася 1червня 1855 року і містила лише 18 віршів. Назва твору виявилася
напрочуд влучною і виразною, відбивала всі суперечності, які переживав поет.
Збірка починається посвятою Теофілю Готьє. Має вступ і шість циклів:
 Тематика збірки
- утвердження неморальності Краси («Гімн Красі»);
- ностальгія, туга за «втраченим раєм»;
- конфлікт митця і суспільства («Альбатрос», «Лебідь», «Сплін»);
- пошуки ідеалу та невідомого («Подорож»)
Провідна тема: стосунки Поета та Юрби.
Ліричний герой: особистість, здатна силою уяви змінити світ; філософ;
любитель життя; бунтар духу; невтомний шукач високих істин; людина із
хворобливим сприйняттям світу; мрійник, самітник; поєднання тваринного і
людського, тілесного та духовного, того, що йде від Бога та того, що йде від Сатани.
Увага! Бодлер наголошував, що "Квіти зла" - це цілісний твір, який потрібно
читати у порядку, який він визначив.
Як бачимо, творчість поета виросла із зітхання ніжного серця митця та його
оголеної чутливої душі із брудом та лицемірством навколишнього життя. Згубні
звички та нахили пустили міцне коріння, розквітали примхливими квітами, а душа
прагнула краси, віри, надії. Бодлер сам був і жертвою і прокурором. Мотив боротьби
добра і зла став основним у творчості поета, котрий взяв на себе тягар вічних питань,
маючи за плечима нещасливе дитинство, розпусне життя, істеричну коханку, брудну
хворобу. Худорлявий і невродливий, він як міфічний герой вийшов на двобій з цілим
світом, із Богом і Сатаною, із визначними авторитетами та пересічними людьми.
Вірші у збірці мають здебільшого двопланову структуру, але на першому
плані — предмети, емпіричні явища, конкретні деталі, а за ними ховається ідея,
абстракція, що перетворює предметно-емпіричні образи на символи. Символіка поета
звернена до «реальної свідомості», спрямована глибоко й експресивно виразити
суперечливе духовне буття особистості.
Бодлер... Цей король поетів, справжній Бог.
А. Рембо
Про книгу треба судити з її цілісності, і тоді з неї випливає жорстокий
моральний урок.
Ш. Бодлер
Поет — це той, хто вміє вдивлятися в себе.
А. Жид

6. Робота над поетичними творами.

У «Квітах зла» виразно втілений мотив трагічної несумісності дійсності та
ідеалу. Навряд чи у світовій поезії знайдеться багато віршів, у яких звучало б
прокляття, що посилає мати щойно народженому сину-поету, митцеві. Проте саме
таким твором з іронічно-символічною назвою «Благословення» Бодлер розпочинає
свою збірку (переклад Дмитра Павличка):
Коли з’являється Поет на цьому світі,
Його родителька від розпачу й журби
На Бога кидає прокльони ядовиті,
І співчутливо Бог сприймає ті клятьби:
«Чом народила я цей поглум? Чи не краще
На світ спровадити гадюк ціле кубло?
Будь прокляте моє кохання негодяще
І лоно трепетне, що блазня зачало!»
Запитання:
 - Яке враження справив на вас цей твір?
- Що таке «благословення»; якого значення набуває це поняття у вірші?
- Чи можна вважати, що «благословення» і «прокляття» тут є
синонімічними? Обгрунтуйте свою думку.
- Чому мати, яка народила сина «в розпачі і журбі»?
- Із ким матір порівнює свого сина?
- Що символізують образи матері, сина, Бога у творі?
- Які висновки можна зробити щодо місця поета у суспільстві?
- Який засіб покладено в основу композиції вірша? Доведіть цитатами.
- Як ви гадаєте, що розлютило офіційні власті?
Висновок. У вірші мати від «розпачу й журби» проклинає власного сина. І це
явище феноменальне. Більше того, мати звертається до Бога з «прокльонами
ядовитими», і, що дивно, «співчутливо Бог сприймає ті клятьби». А це означає, що і Бог
насилає прокляття на дитину. Це можна вважати зазіханням на святість Бога. Мати
засмучена і розчарована не стільки народженням сина, скільки народженням сина –
Поета. Для неї було б ліпшим «на світ спровадити гадюк ціле кубло», адже гіршої долі,
ніж у Поета, немає. Образи у творі символічні:
дитина – Поет, Митець, Мистецтво;
матір – не тільки конкретна жінка, це і життя, суспільство;
образ Бога – не тільки Віра, а й загальноприйняті суспільні традиції.
У цьому разі народження справжнього поета стане лихом, адже митець наділений
даром говорити викривальну правду. Саме тому життя поета було нелегким, сповненим
боротьби за свої переконання, істину. Твір побудовано на антитезі.
Благословення – прокльони
Мати, Бог – син-поет
Радість материнства – розпач і журба
Поет – блазень, поглум.
Основна проблема – відносини Митця і суспільства, місця і призначення поета у
житті.
Від романтизму Бодлер успадкував неприйняття сучасного буржуазного світу,
різке протиставлення ідеалу й дійсності, поетизацію страждання і скорботи, схильність
до песимізму. Саме такий настрій поета відбито у вірші «Альбатрос».
Запитання.
- Яка подія лягла в основу написання віршу?
- Визначте тему.
- Яка частина вірша містить основну ідею та думку автора? Як ви розумієте ці
слова?
- Які символічні образи є у творі, визначте їх символічне значення.
- Який художній засіб використав автор у творі?
Письмове завдання. Дайте зв’язну відповідь на запитання
А) Яким постає альбатрос на небі і на землі?
Б) Як ставляться моряки до величного птаха?
В) Кого в образі альбатроса втілює автор? Чому і навіщо? Висловіть свої думки?
Г) Який прийом використав автор і з якою метою?
Установіть відповідність між образами сонета та їх символічним
змістом (письмово):
Альбатрос - …
Моряки - …
Море - …
Корабель, човен - …
 Грім, гроза, блискавка - …

Висновок. У вірші протиставлено високе і низьке, небесне і земне, поезія і

проза. У цьому творі висловлені гіркі роздуми автора про трагічний стан поета у
суспільстві, який базується на власному досвіді. Бодлер стверджує божественну
природу людини, яка втілена у постаті поета. Основний мотив поезії "Альбатрос» —
мотив боротьби добра і зла, втілений у протиставленні поета і натовпу. Бодлер був
пізнім романтиком, тому у творі переплітаються традиції романтизму і модернізму.
Автор утверджує велич душі, що прагне високого ідеалу, краси, духовності. Натовп,
навпаки, не розуміє цих поривань. Духовність виявляється беззахисною перед грубою
силою, тому й гине, залишаючи пам'ять про високий злет. Але прекрасне викликає
захоплення, співчуття. Прекрасне завжди вище за потворне, а мистецтво та
особистість — вищі за натовп. Така позиція автора.

Цикл «Сплін та ідеал» - це своєрідна лірична драма, де ідеалові протиставлені не

сама дійсність, а сплін – важкий хворобливий душевний стан поета, якому притаманні
скептицизм, зневіра й туга. Більшість найзнаменитіших творів поета входять до цього
розділу, серед них «Альбатрос» і «Відповідності».
За допомогою символів митець спроможний доторкнутися до світу
потойбічного. Символ допомагає митцеві відшукати «відповідності» між явищами,
між реальним і таємничим світами. Цей шлях символів у мистецькому творі вказав у
сонеті «Відповідності» Ш. Бодлер.

Завдання. Дайте відповіді на запитання підручника № 9-11, ст. 204 (усно).

 Прочитайте вірш «Вечорова гармонія».
Запитання:
- Який образ викликає у нашій уяві поет у першому рядку поезії?
- Чи можна визначити, вечір якої пори року відтворює поет?
- Які метафори допомогли вам відчути атмосферу вечора?
- Яку роль відіграють повтори? Як вони впливають на читача?
- З якою метою автор використовує церковну лексику?
- Зверніть увагу на організацію поетичних строф. Яке римування застосовує
автор?
- Чому вірш називається «Вечорова гармонія»? Якого символічного змісту
набуває ця назва?
Висновок: асоціативний ряд створює реальнні ознаки вечора і уявні картини.
Церковна лексика не тільки надає урочистості, а й робить органічним перехід від
картини природи до роздумів про життя, смерть, кохання, які й утримують світ у
гармонії. Ідея гармонії передається повторами, принципом римування. У межах строфи
поет використовує кільцеве римування, що надає строфі певної замкнутості, але
повтори рядків ніби розкривають кільце рими і ведуть уяву поета і читача далі, у
безкінечність.
III. Закріплення матеріалу.
1. Поет має високе призначення – літати у сферах духу, свободи, творчості,
досягти високого ідеалу і краси. Але чому поет Бодлера не прагне втриматися на цій
висоті? Чому, маючи «крила», він на землі «в юрбі несамовитій»? Чому митець
«волає з... безодні темної», коли місце його в небі? Відповідь на ці запитання можна
знайти в щоденнику Ш.Бодлера : «Моє оголене серце»: «У кожній людині є два
одночасні прагнення: одне спрямоване до Бога, друге до Сатани. Поклик Бога, або
духовність – це прагнення внутрішньо піднестися, поклик Сатани, або тваринність –
це насолода від власного падіння». Ось чому становище людини у світі трагічне, а
мрії про ідеал залишаються сумними.
У «Квітах зла» перед читачем постав поет нової формації, поет, який не йшов
за кимось, а вів поезію за собою. Бодлер випередив свій час і ніби зазирнув у
майбутнє. Хіба не про наше сьогодення його твердження: «Будь-яка газета – від
першого і до останнього рядка – лише плетиво жахів. Війни, вбивства, крадіжки,
тортури, злочини націй, приватних осіб, універсальне сп’яніння жорстокістю». Час
показав, що Бодлер був не наклепником, а провидцем, який один із перших вказав на
постійну присутність зла в цивілізованому світі та на право вибору, яке має кожен із
нас.
2. Дайте відповіді на питаннях, поставлені на початку урока (усно):
– Який урок ми винесемо, ознайомившись зі збіркою «Квіти зла»?
– Чи можна на прикладі аналізу одного вірша збагнути долю поета?
3. Завдання (усно). Яким постає Ш. Бодлер у творах українських поетів?
Максим Рильський – Бодлер
В раю блаженних мук, де на тонких стеблинах
Ростуть, звиваються химерні квіти зла,
Подібні до очей жіночих і звіриних, —
В пекельному раю його душа жила.

Лякати буржуа, назватись людоїдом,

Що хтів би скуштувать малесеньких дітей;
 Впиватися гірким, самотним, тонким медом
Нездійснених бажань і неживих ідей, —

І бачити в вині безстидної таверни

Вино Причастія, єдину кров Христа…
Хіба таке життя, потворне і химерне,
Не зветься: красота?
1920
С. Я. Гординський «Бодлер»

Гримасою нудьги скривилися уста,

Всі хвилі поривань розбилися об скелі,
Лишившився тільки смак безмежжя й пустота,
Хоч випито ущерть гіркий розкоші келих.
Вночі, коли важка, нестерпна темнота
Кудлатим чорним псом снується вкруг постелі,
В обіймах лиш одна кохана – самота,
В розбитої душі обідранім готелі.
Вона нашіптує і мучить бризком барв,
Повій і демонів, скривавлених примар
І Май спокусливих відьомским стилем Гойї;
І він, підвівши зір з-під хмурого чола,
Пірнав у вічний вир людських несупокоїв
В’язати китиці з кошмарних квітів зла.
1933
4. Підсумок уроку.

Найсправедливішим суддею є час. Людству потрібно було пережити дві

світові війни, низку революцій, голод, екологічні катастрофи, аби зрозуміти, що
поет був провидцем, а не наклепником, моралістом, а не боговідступником. Тож
пам'ятаймо про це і цінуймо митця, котрий одним із перших вказав на постійну
присутність зла в цивілізованому світі та право вибору, яке має кожен із нас.

IV. Домашнє завдання.

1. Скласти конспект уроку (письмово).
2. Відіслати на перевірку вчителю письмові завдання уроку.
3. Вивчити напам’ять вірш Бодлера «Альбатрос».
4. Виконати письмово творче завдання : «В чому трагізм поета
Бодлера?».