Тема: Модернізм –літературно-мистецький напрямок кінця ХІХ - початку

ХХ ст. Течії раннього модернізму: символізм, імпресіонізм,

неоромантизм.
Франція. Шарль Бодлер (1821-1867). Збірка «Квіти зла»
(«Альбатрос», «Відповідності», «Вечорова гармонія»). Образи,
символи, особливості поетичної мови у віршах поета.
Ш. Бодлер – пізній романтик і зачинатель модернізму.
Мета – формувати компетентності:
предметні (знання з теорії літератури про особливості розвитку
літератури й мистецтва ІІ половини ХІХ - початку ХХ ст.; знання про
життя та творчість, естетичні погляди Ш. Бодлера; розуміння ролі
поета у формуванні мистецтва символізму; навички виразного читання
й аналізування поетичних творів, робота з художнім словом; уміння
формувати й висловлювати власні судження; прагнення розуміти мову
мистецтва; естетичний смак);
ключові (уміння вчитися: навички самостійної роботи, пізнавальну
активність,культуру мовлення, аналітичне й критичне мислення, творчі
здібності;
комунікативну: навички роботи в колективі, толерантне ставлення до
думок і почуттів оточуючих;
інформаційну: уміння самостійно опрацювати інформацію та
презентувати її, уміння обстоювати свою думку;
здоров’язбережувальну: розуміння цінностей життя й добрих родинних
взаємин;
загальнокультурну: прагнення літературної освіченості; читацькі
інтереси; гуманістичний світогляд).
Тип уроку: урок вивчення й первинного закріплення нових знань.
Методи навчання, прийоми: поетична хвилинка, експрес-опитування,
філологічний лабіринт, словникова робота, інтерактивні вправи
«Співставлення портретів Ш. Бодлера» та «Мої враження й асоціацій»;
дослідницька робота в малих групах та інше.
Форма організації навчальної діяльності: урок – творча майстерня ( за
технологією розвитку критичного мислення).
Основні терміни й поняття: модернізм, декаданс, символізм, імпресіонізм,
неоромантизм, сугестія, сплін.
Міжпредметні зв’язки: всесвітня історія, українська мова і література,
живопис, музика, географія.
Обладнання: телевізор, презентація життя й творчості Ш. Бодлера, виконана
в Microsoft PowerPoint; портрети Ш. Бодлера роботи А. Матісса, Г.
Курбе, А. Фонтен – Латура (фрагмент картини «Ушанування Єжена
Делакруа); видання творів Ш. Бодлера, ілюстрації до них; картки-
завдання для роботи в малих групах; тексти віршів; запитання до
віршів, які запропоновані для аналізу, ілюстрації та репродукції картин
К. Моне, Е. Дега, О. Бенуа.
 Перебіг уроку

І Розминка
- Привітання учнів.
- Налаштування їх на діловий ритм уроку.
- Створення сприятливого психологічного клімату для пробудження
інтересу учнів.
(Тихо лунає музика К. Дебюсі. Шум моря в бурю. Крик альбатроса)
1. Поетична хвилинка
(Учитель декламує уривок із вірша Ш. Бодлера «Альбатрос»
(Слайд 1).
Поет як альбатрос – володар гроз та грому,
Глузує з блискавиць, жадає висоти,
Та, вигнаний з небес, на падолі земному
Крилатий велетень не має змоги йти.
(Ш. Бодлер «Альбатрос»
Переклад Д.Павличка).

2. Діалог з учнями
- Як ви вважаєте, про що йтиметься на сьогоднішнім уроці?
- З ким порівнюється поет?
- Хто такий альбатрос? (передбачена відповідь – це красивий величний
птах, володар морських просторів, що супроводжує кораблі).
- Чому, на вашу думку, автор асоціює поета з альбатросом? (передбачена
відповідь – поет порівнюється з альбатросом, який вільно ширяє в
небесному просторі завдяки велетенським крилам, проте через них же
(творче окрилення) стає вразливим і безпомічним на землі, легкою
здобиччю юрби. Альбатрос, тобто сам поет, - це світ прекрасного, світ
добра, прагнення до високого ідеалу, краси, духовності, але перед
грубою дійсністю на землі він безпорадно «волочить крила, тому і
гине, залишаючи пам'ять про високий злет).
ІІ Обгрунтування навчальної діяльності.
- Оголошення теми і мети уроку.
- Мотивація навчальної діяльності.
Сьогодні на уроці ми дізнаємося про розвиток поезії середини ХІХ
століття, для якої характерними були ознаки романтизму, про
зародження нового літературно-мистецького напряму – модернізму та
його ранніх течій – символізму, імпресіонізму, неоромантизму. А
вивчаючи біографію і творчість французького поета Шарля Бодлера
(1821-1867), якого сучасники називали «королем поетів, справжнім
Богом», зрозуміємо, чому митця називають пізнім романтиком і
зачинателем модернізму.
 Наш урок – це творча майстерня, в якій ви станете активними
співробітниками, дослідниками поезії Ш. Бодлера. Ви поринете у світ
його віршів, проаналізуєте деякі з них, визначите власне ставлення до
цієї поезії, до Шарля Бодлера, людини і митця.
Я очікую від вас плідної роботи, пізнавальної активності,
конкретних дій по формуванню предметних і ключових
компетентностей. Тож записуємо тему урока:
«Модернізм як літературно-мистецький напрямок кінця ХІХ -
початку ХХ ст. Течії раннього модернізму: символізм, імпресіонізм,
неоромантизм. Франція. Шарль Бодлер (1821-1867). Збірка «Квіти зла»
(«Альбатрос», «Відповідності», «Вечорова гармонія»). Образи,
символи, особливості поетичної мови у віршах поета. Ш. Бодлер –
пізній романтик і зачинатель модернізму».
ІІІ Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.
1. Експрес – опитування
- Що вам відомо з уроків всесвітньої історії про події і розвиток людства
середини - ІІ половини ХІХ століття?
- Як називали цей період?
- Знайдіть та покажіть на глобусі найбільш розвинені країни Західної
Європи.
- Які зміни відбувалися в літературному процесі того часу?
2. Проміжні підсумки
(Коментар викладача. По ходу учні записують визначення
декаданса.
Середину ХІХ століття називають «кризовою». Торгово-промислова
криза в Англії, що позначилася на економіці всієї Європи; революції у
Франції, Німеччині, Італії, Угорщині; жорстокі розправи з робітничими
бунтами. Усе це стало поворотною точкою в історії багатьох країн
Європи. Цей період пов’язують з появою складного ідеологічного
культурного явища – декадентства, що з фр. означає «занепад»,
викликане нестабільністю й хаосом життя, втратою ідеалів і колишніх
цінностей. Декадентів у мистецтві називали «поколінням, яке плаче і
співає», основними мотивами їх творчості стали сум, відчай,
розчарування, песимізм. Герої їх творчості - люди самотні, які
страждають, розчаровуються у майбутньому, і їм залишається тільки
заглибитися у своє внутрішнє «я». Як і романтики, вони прагнули
втекти від навколишньої дійсності до світу краси і прекрасних ілюзій,
стверджували перевагу мистецтва над реальним життям, сприймали
зовнішній світ через свої почуття та враження. Особливо це проявилося
у поезії Франції, яка стає визнаним культурним центром Європи.
3. Філологічний лабіринт.
Перед вами на дошці таблички з набором слів. Цей вислів
французького письменника Гюстава Флобера стане епіграфом нашого
уроку. Ваше завдання: скласти слова в речення за законами логіки. Ось
ці слова. Їх – 9. Залучаємося до роботи.
манера – світу – Поезія – неповторна – це – власна – зовнішнього –
особлива – сприйняття
Підказка 1. Це просте речення з однорідними означеннями.
Підказка 2. Речення починається зі слова «Поезія», яке є підметом у
реченні.
Підказка 3. Між підметом і присудком ставиться тире перед часткою
це.
Перевірте себе, зробіть корекцію.
Як ви розумієте цей вислів?
Поезія – це власна, особлива, неповторна манера сприйняття
зовнішнього світу.
Г.Флобер.
(відповіді учнів)
IV. Усвідомлення змісту навчального матеріалу та продовження
роботи по формуванню предметних та ключових компетентностей.
1. Пояснення нового навчального матеріалу.
На межі століть почала відбуватися зміна мистецьких форм. Романтизм
і реалізм поступово відходять на другий план, поступаючи місце
модернізму, що стає вираженням духовного перевороту. Модернізм (у
перекладі з фр. – «новий», «новітній») - це загальна назва напрямів ХХ
століття, що відбили кризу культури й розрив з естетикою минулого.
Течіями раннього модернізму стали символізм, імпресіонізм,
неоромантизм, яким притаманне нове бачення мистецтва, що є вище за
реальне життя, утверджує свободу творчості митця, використовує
«потік свідомості», верлібр (вільний вірш), сугестію (навіювання),
антитезу (протиставлення).
2. Словникова робота з літературознавчими термінами.
Символізм – (від фр. symbole – символ) – течія модернізму, у
творчій практиці представників якої переважають інтуїтивне осягнення
й асоціативне мислення. Символ – це умовний знак, натяк на таємну
сутність, протиставлену об’єктивному світу (Ш.Бодлер, П.Вермен, А.
Рембо, С. Мелларме та ін..).
 Імпресіонізм - (від фр. impression – враження, від назви картини
французького живописця Клода Моне «Враження. Схід сонця», 1872) -
мистецький напрям, характерними ознаками якого є витончине
відтворення особистих вражень і спостережень, передчуттів і
переживань. Особливо ця течія виявилася у живописі й літературі
(творчість братів – поетів Едмона і Жуля Конкурів, доречі одна з
престижних літературних премій – Гонкурівська), А. Доде, П.Верлена,
художників П. Гогена « Звідки ми?, Хто ми?, «Куди йдемо?», Д.Росетті
«Марення», Марк Шагал «Дзеркало», О. Врубеля «Перлина» та ін.).
Гасло імпресіонізму: «Бачити, відчувати, виражати».
Неоромантизм – художня, ідейно-естетична течія, представники якої
не сприймали песимізму декадентів. Головним героєм неоромантичних
творів є сильна особистість, життя якої сповнине романтики, а сюжет
твору завжди гострий і напружений. (Редьярд Кіплінг, Роберт
Стівенсон, Артур Конан – Дойль, Жуль Верн, Джек Лондон, Олександр
Грін та інші).
3. Інтерактивна вправа.
«Ставлення портретів Ш.Бодлера»
(Колективна дослідницька робота)
Перед вами два портрети. Перший належить художнику Анрі Матіссу,
другий – робота Г. Курбе
- В якому стилі вони виконані? (модерністському – реалістичному).
- Яким бачить Матісс Ш. Бодлера? (Декілька штрихів олівцем – і
Ш. Бодлер споглядає на нас крізь роки)
- Ми можемо зазирнути поету в очі?
(Ні, на портрети Матісса ми їх не бачимо)
- А яким зображено Бодлера на другому портреті?
(Зосереджений, працює в своєму кабінеті. Все реально: речі, одяг,
праця. Поет впевнений в собі, чимось невдоволений).
- А чи можемо ми щось сказати про душу поета, його внутрішній світ?
( Ні, не можемо, бо не знаємо)
- А як дізнатися? Що для цього треба зробити? (читати вірші,
ознайомитися зі сторінками біографії)
4. Організація дослідницької роботи в малих групах.
(Коментар. Учні об’єднуються в 3 групи. На партах лежать чисті
аркуші. Учитель роздає інформаційні картки, на яких тексти віршів
«Альбатрос», «Відповідності», «Вечерова гармонія» Для всіх груп –
завдання спільне. У О.Блока є слова: «Вірш – це покривало,
натягнуте на лізо слів,які світяться, наче зірки. Знайдіть у
 запропонованих вам віршах слова, які «святяться», як зірки», тобто
ті, що тримають тканину вірша. Випишіть їх у рядок.
1-ша група – вірш «Альбатрос»,
2-га група – вірш «Відповідності»,
3-тя група – вірш «Вечорова гармонія».
5. Представлення групами результатів роботи.
- Виразне читання вірша, зачитування ключових слів.
- Відповіді на запитання (додаються в конверті).
6. Пропонування нового бачення предмету дослідження .
Завдання: прочитайте в групах професійний аналіз отриманих вами
віршів. Знайдіть, що в них є такого, чого ви не визначили самостійно,
не зрозуміли, не звернули увагу. Виберіть головне (3-4 речення) про
вірші. Зверніть увагу на символи.
7. Презентація – повідомлення. «Який він, Шарль Бодлер, людина і
митець, поет-альбатрос, збірка віршів якого має назву «Квіти зла»?
Шарль Бодлер – поет, політичний діяч, журналіст, мистецтвознавець,
неперевершений перекладач новел Едгара По. Бунтівний за
характером, він почав творити на нових творчих та естетичних засадах,
увів у літературу поняття модерну, який вважають предтечею
символізму.
Народився в Парижі 9 квітня 1821року. Батько Жозеф Франсуа був
непересічною особистістю, закоханий у мистецтво. З малим Шарлем
він відвідував паризькі виставки і музеї, знайомив сина з художниками
і зумів прищепити йому любов до прекрасного. Коли батько помер, у
житті хлопчика з’явилася велика порожнеча: мати на 34 роки молодша
за батька Шарля, через рік після смерті чоловіка знову вийшла заміж за
молодого й перспективного офіцера Жака Опіка, який згодом стане
генералом, послом і навіть сенатором.
Хлопчик обожнював матір і мріяв про її увагу й турботу, він болісно
переживав її заміжжя. Згодом родина переїхала з Парижа в
Ліон, а самого Шарля в 11 років відправили до навчання в коледж-
інтернат. Вітчим вважав, що такий спосіб життя виховує у Шарля,
улюбленця матері, дисциплінованість, наполегливість. Проте, живучи
поза домом, не знайшовши спільної мови ані з учителями, ані з учнями,
хлопець зі жвавим характером несамовито страждав від самотності й
туги за домом. В одному з листів до матері Шарль писав: «Я самотній,
у мене немає друзів, ні коханої, ні собаки, нікого, кому я міг би
пожалітися». Причиною своїх страждань Шарль уважав Жака Опіка.
 Хлопчик мріяв повернутися в Париж, який в його дитячих спогадах
поставав святковим і ошатним. До того ж, Шарль почав відчувати
материне розчарування у його посередніх навчальних досягненнях,
адже вона сподівалася від сина відмінних успіхів, мріяла, щоб він
зробив блискучу кар’єру, отримав звання полковника з поверненням у
Париж. А Шарль обожнює літературу, пише вірші, сповнені
романтичного розчарування. Юнак не став ані військовим, ані
дипломатом, ані юристом. Він заявив про бажання стати
письменником. Його рішення обурило батьків. А тут ще й спосіб
життя, який Шарль обрав після закінчення коледжу: випадкові знайомі,
витрати грошей на різні «безумства», неординарний одяг, веселі
дівчата з Латинського кварталу. Відчуження між вітчимом і пасинком
дедалі збільшувалося. Опік вирішив відправити Шарля до Індії , аби
юнак забув свої химерні мрії і розпочав там відповідальне доросле
життя. 10 місяців, упродовж яких він мандрував на кораблі південними
морями й океанами, вразили поета. Біографи описують випадок. Коли
корабель «Пакетбол Південних морів» досяг екватора, матроси
підстрелили альбатроса – гарного морського птаха з величезним
розмахом білих крил. Екіпаж мучив безпорадного птаха, прив’язавши
його за лапу. Шарль кинувся з кулаками на матроса, який намагався
запхнути альбатросові в дзьоб трубку для куріння, і припинити бійку
зміг тільки капітан. Красеня – альбатроса добили, а з його м’яса
зробили паштет з нагоди свята перетину екватора….
На острові Бурбоні Бодлеру вдалося втекти на інший корабель і
повернутися до Франції, де невдовзі досяг повноліття й отримав
чималу батьківську спадщину. Він розірвав стосунки з родиною і почав
жити окремо. Важким випробування у житті Шарля Бодлера стало його
кохання. Жінка, з якою він прожив багато років, не могла оцінити його
таланту. Танцівниця Жанна Дюваль, яка народилася на Гаїті, мала
екзотичну зовнішність і розпусну вдачу. Як вважали друзі поета, єдине,
що цікавило її - це гроші. Життя з цією жінкою витягнуло з Бодлера
душевні сили, вона вносила сум, розчарування, безнадію і борги. Однак
любовні вірші, присвячені його «Чорній Венері», літературознавці
визначають кращими у творчому доробку Шарля Бодлера. Усе життя
Шарль опікувався Жанною Дюваль, навіть розійшовшись із нею,
оплачував її рахунки, лікування, постійно влізаючи у борги і
відмовляючи собі. Мабуть, під впливом всього цього у поезіях Бодлера
жінка часто бачиться втіленням зла, а кохання – злочином.
 Хоча життя Шарля було невпорядкованим, та працював він з
величезною самовіддачею: напружена робота в бібліотеках,широкі
знайомства у світі мистецтва з визначними митцями Оноре де
Бальзаком, Гюставом Флобером, П.Верленом. Шарль ретельно
працював над перекладами творів Едгара По, писав критичні статті про
літературу, музику і живопис. Проте головним в його житті були вірші,
й насамперед збірка «Квіти зла», яку створював усе своє життя.
8. Творча вправа «Парадокс»
Завдання:
- Намалюйте на аркуші будь-яку квітку (ромашку, троянду, тюльпан,
нарцис, барвінок або просто контур квіточки);
- оберіть слова – асоціації до слова «квіти» і запишіть іх під малюнком
квітки, а тепер збоку напишіть слово «зло»;
- поєднайте в одне словосполучення ці слова. Чи природне таке
поєднання? Що означають складові цього словосполучення? (Квіти –
це прекрасне творіння природи, символ краси і досконалості світу,
радості, чистоти. Зло – чорна сила диявольського породження, антипод
добра, світла, краси). Чи бачили ви колись книжку, яку засуджено за
вироком суду? Саме таке видання у мене в руках, а вирок виніс суд
Другої імперії. І тільки через століття, у 1946 році – установчі збори
Франції скасували рішення суду, що звинувачувало автора збірки Ш.
Бодлера у зневажанні суспільної моралі. Книга невеликого формату,
лише 200 сторінок, визначила набагато десятиліть уперед розвиток
усієї європейської літератури. У назві твору – парадокс, як визначав
сам автор «заголовок-каламбур». У ній протиставлені сподівання,
ідеали, відчай та безнадія. Збірка має посвяту Теофілю Готьє, поету-
парнасцую, вступ і шість циклів:

«Квіти зла»

- Посвята
- Вступ
- Цикли - «Сплін та ідеал»
- «Паризькі картини»
- «Вино»
- «Квіти зла»
- «Бунт»
- «Смерть»
9. Коментар до слайдів 15-20 (продовження презентації).
 За структурною організацією цю збірку порівнюють з «Божественною
комедією» Данте. Уже за назвами циклів ми можемо зробити певні
висновки про творчий задум поета. Можливо, у збірці йдеться про блукання
у світі зла в пошуках ідеалу стражденної душі, яка підіймається на бунт і
зрештою гине. Ліричний герой збірки переймається питанням: що таке
Краса та що врятує Красу? Поет стверджує, що тільки мистецтво, поезія
здатні зберегти справжню Красу («Ваші форми я зберіг, моя богине! Зберіг
мого кохання суть!) Можливо, Краса для героя це єдине, що здатне
примирити його з цим убогим світом, тому для нього немає значення,чи з
неба вона, чи з «темної безодні». Краса не може бути моральною чи
аморальною, вона – поза мораллю, вона надія на спасіння. («Гімн Краси»
Переклад Д.Павличка)
Це байдуже, хто ти. Чи Діва, чи Сирена,
Чи Бог, чи Сатана, чи ніжний Херувим,
Щоб лиш тягар життя, о владарко натхнення,
Зробила легким ти, а всесвіт – менш гидким!
То чи можна назвати Бодлера поетом зла? Ось як він сам про це говорить:
«У кожній людині в кожну хвилину живуть одночасно два пориви: один –
до Бога, другий - до Сатани. Звернення до Бога, або духовне начало – це
бажання піднестися, сходинка за сходинкою; звертання до Сатани, або
тваринне начало - блаженство падіння». Його герой – дисгармонійна
особистість, яка втратила душевну рівновагу й віру. Про свою збірку Ш.
Бодлер писав: «У цю жорстоку книгу я вклав увесь свій розум, все своє
серце, всю ніжність і ненависть, усю мою віру…»
Віршам Бодлера властиві експресивність, неприкаяність, болісно-солодка
роздвоєність внутрішнього світу ліричного героя, і витончена виразність,
точність образів, музикальність поетичної мови, побудованою на символах,
на асоціативних зв’язках, інтонаційних відтінках, навіюванні певних
настроїв, що змушують нашу свідомість активно відшукати власні спогади,
переживання, нового розуміння себе і дійсності. Мабуть саме тому
Ш.Бодлера вважають пізнім романтиком і зачинателем нової модерністської
поезії.
V Підбиття підсумків уроку. Рефлексія.
1. Інтерактивна вправа «Мої враження і асоціації»
Доберіть слова – асоціації для характеристики Бодлера - людини і
Бодлера - поета.
2. Узагальнення вчителя.
Шарль Бодлер зітканий із суперечностей. Він постійно незрозумілий та
невловимий, але завжди цікавий. Напевно, саме тому його вважали своїм
духовним наставником найвидатніші символісти Поль Верлен, А. Рембо,
С. Малларме, В.Брюсов, Федір Сологуб, К Бальмонт, О.Блок, А.Білий,
М.Рільке. Українські митці Леся Українка, Іван Франко, В.Стефаник,
П.Тичина неодноразово згадують ім’я Шарля Бодлера в своїх листах.
Одним із перших почав перекладати Бодлера українською мовою Павло
Грабовський. Згодом його твори стали перекладати Д.Павличко,
М.Яцків, Лесь Герасимчук, М. Зеров. Власні вірші, що мають одну назву
– «Бодлер», присвятили митці Максим Рильський і Святослав
Гординський. (вірш М.Г. Рильського «Бодлер» декламує заздалегідь
підготовлений учень).
В раю блаженних мук, де на тонких стеблинах
Ростуть, звиваються химерні квіти зла,
Подібні до очей жіночих і звіриних,-
В пекельному раю його душа жила.
Лякати буржуа, назватись людоїдом,
Що хтів би скуштувати малесеньких дітей;
Вписатися гірким, самотнім, тонким медом
Нездійснених бажань і неживих ідей,-
І бачити в вині безстидної таверни
Вино Причастя, єдину кров Христа…
Хіба таке життя, потворне і химерне,
Не зветься: Красота?
«Видобування Краси зі зла» - це основний пункт естетичної програми
Бодлера, який він сформулював у передмові до збірки. І хоча вірші
Бодлера часто сповнені жахливих, гидких, відвертих картин бруду і
розбещеності, будь-який вірш поета обов’язково несе віру та надію на
краще, бо в них – душа і життя поета цілком, із його лазурними мріями,
глибоким відчуттям краси та найвищих ідеалів.
VІ Домашнє завдання.
Для всіх учнів:
1. Обрати будь-який вірш зі збірки «Квіти зла», уміти виразно читати та
розповідати, чим саме привернув вашу увагу цей вірш.
2. Знати біографію митця.
За бажанням:
Створити обкладинку для збірки «Квіти зла» (намалювати фарбами або
словесно) зробити аплікацію, колаж, постер тощо.
 Використані джерела

1. Наливайко Д. Жах і екстаз життя/ Бодлер Ш. Поезії.-: Дніпро, 1989.

2. Ніколенко О.М. Поезія французького символізму Шарль Бодлер,
Поль Верлен, Артюр Рембо: Посібник для вчителя. - : Веста:
Видавництво «Ранок», 2003
3. Ніна Міляновська Зарубіжна література. Рівень стандарту: підручник
для 10 класу закладів загальної середньої освіти – Тернопіль: Астон,
2008. – стор.194-203.
4. Окунев А.А. Урок? Мастерская? Или… - СПб: Просвещение, 2001.
5. Бусигіна Г.В. Ш.Бодлер – пізній романтик і предтеча символізму //
Зарубіжна література в школі. – 2013. - №1.
6. Соколова Є.С. Педагогические мастерские (Франция – Россия). – М.:
Новаяшкола. 1997.
7. Яковчук О., Янкович О., Педагогічна майстерня та демарш як основні
форми навчальних занять французької групи «Нова освіта» //
Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2007.
- №10.
8. www.bandelaire.osiacat.ru