DIVERSITY AND INCLUSION IN SCIENTIFIC AREA

Маліновська Наталія Михайлівна

асистент кафедри описової та клінічної анатомії,
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Україна

Андрійчук Ірина Анатоліївна

сімейний лікар
Територіальне медичне об’єднання 3, Україна

ЯК ВПЛИВАЄ СТРЕС НА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ

В УМОВАХ ВІЙНИ

Постановка проблеми. Серед безлічі психічних порушень в даному

дослідженні, ми проаналізуємо вплив саме стресу на здоров’я людини під час
військовий дій. Згідно МКБ-11 до основних критеріїв стресових розладів
відносяться: наявність травматичної події, що загрожує життю або здоров'ю
самого суб'єкта та його близьким; симптоми «вторгнення» (мимовільні,
рецидивні та інтенсивні спогади та переживання про те, що трапилося), які
з'явилися після травматичної події та пов'язані з ним; уникнення стимулів,
пов'язаних із травматичною подією; погіршення когнітивно-емоційного
функціонування.
Виклад матеріалу. Про жахіття війни опубліковано безліч книг, знято
кінофільмів, написано картин. Враховуючи військову агресію росії в Україні
щоденно відкриваються нові факти, що вражають своєю жорстокістю.
Час війни характеризується наявністю можливих категорій травматичних
ситуацій, здатних викликати стресові стани - від економічних проблем
(нехватку продуктів харчування, одягу, житла) до масових публічних
страт (катування, розстріли мирних жителів, у тому числі дітей та людей
похилого віку). Дані злочини відрізняються масштабністю та
демонстративністю [2].
Не піддається сумніву той факт, що травматичні події мають негативний
вплив на емоційний стан людини та її здоров’я, вимагають значних ресурсів
для подолання і супроводжуються для індивіда травматичним стресом з

262
 SCIENTIFIC COLLECTION «INTERCONF» | № 122

різними наслідками. Наявність у військових діях подій високої інтенсивності

загрозливого чи катастрофічного характеру, яка включає смерть чи загрозу
смерті, чи загрозу серйозних пошкоджень є критерієм для діагностики у
людини стресового розладу.
Головною особливістю такої ситуації є те, що вона порушує звичний
спосіб життя людини, ставить її перед необхідністю оцінити її зовнішні та
внутрішні аспекти та визначити стратегії її перетворення. У травмуючих
життєвих обставинах, що загрожують існуванню держави, сім'ї, людства в
цілому, включаються особливі захисні механізми, які сприяють мобілізації сил
до виконання щоденних бойових завдань, пов'язаних з війною, подолання
психологічних наслідків впливу інтенсивних стресорів, які в мирному житті
можуть не актуалізуватись.
В даний час інформація про загибель близької людини під час війни
супроводжується шоковою реакцією. З одного боку, людина розуміє, що
смерть є частою подією у воєнний час, а з іншого боку, у випадку смерті на
людину діють такі стадії переживання горя, як заперечення («це помилка»,
«переплутали»), агресії («відомщу», «покараю винного»), прокльони та
прохання допомоги у вищих сил («скасуйте смерть», «нехай це буде сон»),
депресії («як жити тепер»).
Для учасників військових дій характерні порушення сну, пригніченість,
тривожність, знижений фон настрою, утруднення спілкування, підвищена
дратівливість чи спалахи гніву, сльозливість. Вплив стресу на здоров’я
людини в умовах війни проявляється наявністю у учасників військових дій
невпевненості в собі, нав'язливих спогадів, почуття несправедливості, потягу
до алкоголю без вираженої фізичної залежності, суїцидальні думки.
Численними дослідженнями показано, що події емоційного насилля під
час військових дій є одними з найбільш психотравмуючих, адже такі події
викликають значний стрес і на відміну від фізичного впливу, мають вищу
інтенсивність. Тобто у таких жертв емоційного насильства інтенсивність
травматичного переживання вища, ніж у тих, хто пережив фізичне насильство,
незалежно від давності травми [1].

263
DIVERSITY AND INCLUSION IN SCIENTIFIC AREA

Бійці, які зазнали впливу стресу під час війни, мають розлади адаптації,
які проявляються у значних емоційних переживаннях, порушеннях
когнітивної переробки інформації, деформації особистості воїнів та їхніх
соціальних зав’язків. Ця травма збільшує в 3-4 рази психічну захворюваність
в армії та на 10-50% послаблює боєздатність військ, симптоматику бойових
психічних травм різної складності виявляють приблизно у 40% поранених.
Пов’язані зі стресом психічні розлади, що виникають під час військових
дій, є одним з важливих внутрішніх бар’єрів на шляху боєздатності й
ефективного виконання професійних обов’язків комбатантами, а у
подальшому – до адаптації в умовах звичайного життя через нашарування на
цей субстрат нових стресів, пов’язаних з соціальною дезадаптацією.
Здоровий спосіб життя з правильним харчуванням, достатньою фізичною
активністю, униканням вживання збуджуючих поживних речовин (наприклад,
кофеїну), відмовою від наркотиків, відсутністю зловживання алкоголем,
зі здатністю з гумором ставитися до багатьох подій нашого життя – створює
основу для можливостей до відновлення після пережитих
важких травматичних подій, а також сприяє довгому, активному і щасливому
життю.
Висновки. Аналіз отриманих результатів дозволяє зробити висновок, що
під час війни усунення прояву стресових ситуацій має велике значення і
допомогу можуть надавати один одному незалежно від ступеня спорідненості,
соціального походження або рівня освіти. Важкі умови життя під час війни
зближують людей, і обговорення важких життєвих подій допомагає впоратися
з загрозою відстроченого впливу стресора.
Таким чином, для зменшення негативного впливу стресу на здоров’я
людини в умовах війни необхідним є психоосвіта, яка має бути спрямована на
формування адекватної системи уявлень про наслідки стресу та особливості
адаптаційних реакцій при зміні життєвого стереотипу; розумінню основних
наслідків і психопатологічних реакцій, викликаних психічною травмою;
навчанню методами оволодіння наслідками бойової психічної травми та
самоуправління своїм станом.

264
 SCIENTIFIC COLLECTION «INTERCONF» | № 122

Список джерел:
1. Коростій В. І. Принципи корекції та профілактики соціально-стресових розладів у
категорій населення, постраждалих внаслідок АТО. Український вісник
психоневрології. 2017. Т. 25, № 1 (90). С. 127-128.
2. Платинюк О. Б. Соколова І. М. Модель формування непсихотичних психічних розладів
у учасників бойових дій, які одержали поранення. Eкспериментальна та клінічна
медицина. 2020. № 3 (88). С. 67-72.

265