Психологічні науки

УДК 159.942:351.746.1

Юлія Вікторівна Франчук,

кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник науково-
дослідного відділу Національної академії Державної прикордонної служби
України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький

ОСОБЛИВОСТІ ВИНИКНЕННЯ НЕГАТИВНИХ ЕМОЦІЙНИХ

СТАНІВ У ПРИКОРДОННИКІВ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ
ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У статті досліджено особливості виникнення негативних емоційних

станів у прикордонників під час здійснення ними професійної діяльності.
Виявлено, що в системі негативних психічних станів прикордонників провідне
місце посідають також емоційні негативні стани, а саме: стрес, нервово-
психічна напруга, тривога, страх, агресивність, неспокій, афекти, фрустрація
тощо. Встановлено, що значний вплив на виникнення негативних емоційних
станів здійснюють екстремальні чинники професійної діяльності, які
стимулюють розвиток стану емоційної напруженості прикордонників.
Ключові слова: психічний стан, негативний емоційний стан, професійна
діяльність, прикордонники.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Аналіз досвіду бойових

дій у зоні проведення антитерористичної операції свідчить про проблему
психологічної готовності прикордонників, що призводить до значного
зростання психогенних розладів серед них, та негативно впливає як на їх
боєздатність, так і на боєздатність частин і підрозділів, а отже, на результат
бойових дій в цілому. Психологічна готовність у вирішальній мірі обумовлена
стійким психічним станом, яка притаманна даній людині, і тому виникає
необхідність вияву у прикордонників негативних психічних станів внаслідок
впливу екстремальних чинників бойової діяльності Психічні стани є
найважливішою частиною всієї психічної регуляції, вони відіграють істотну
роль у будь-якому виді діяльності людини, у її поведінці. З огляду на те, що світ
емоційних явищ є надзвичайно різноманітним, феномен психічних станів
прикордонників на сьогодні є маловивченою проблемою. В рамках нашого
© Франчук Ю. В.
© Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2015 Випуск 1
Психологічні науки

дослідження дана проблема окреслена в аспекті виникнення негативних

емоційних станів прикордонників, які призводять до його дисгармонійного
розвитку.
Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано
розв’язання даної проблеми на які опирається автор. Основні положення
щодо готовності до діяльності у межах функціонального підходу досліджували
М. Лєвітов, Н. Алаторцева, В. Пономаренко, Є. Ільїн, В. Ковальов; особистісно-
діяльнісного підходу (Л. Виготський, С. Рубінштейн, О. Лєонтьєв); системно-
структурного підходу до розуміння особистості К. Платонов. Проблема
психічних станів і поведінки у бойових умовах та психологічні особливості
бойової діяльності вивчалась низкою військових психологів (Р. Абдурахманов,
А. Анцупов, М. Дьяченко, Л. Железняк, О. Кокун, П. Корчемний, О. Сафін,
В. Сисоєв, Є. Стасюк, О. Тімченко, В. Юсов та ін.).
Метою статті є дослідження виникнення негативних емоційних станів у
прикордонників під час здійснення професійної діяльності.
Виклад основного матеріалу дослідження. Термін «стан» позначає
стійкість відповідних явищ у психологічному житті людини, їх однотипність і
повторюваність протягом чітко окресленого часу. Відповідно до Великого
тлумачного словника сучасної української мови «стан» – це «обставини, умови,
в яких хто-, що-небудь перебуває, існує; ситуація, зумовлена певними
обставинами, умовами» [1]. Перші дослідження психології станів стосуються
середини ХХ століття, вони пов’язані з ім’ям М. Левітова. Далі цю проблему
вивчав В. М’ясищев, який показав вплив негативних емоційних станів на
формування негативних рис характеру на прикладі неврозів [2].
Аналіз сутності і змісту психічних станів, які характерні для особистості
свідчить, що більшість з них виявляються в екстремальних ситуаціях, до яких
слід віднести і умови професійної діяльності прикордонників. Ці стани
характеризуються цілісністю, рухливістю і відносною стійкістю, зв’язком з
психічними процесами і властивостями особистості, індивідуальною
своєрідністю і типовістю, різноманіттям і полярністю. Стани впливають на

© Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2015 Випуск 1

Психологічні науки

психічні процеси і вони є фоном їх протікання. Виділяють типові позитивні і

негативні психічні стани [3; 4; 5].
Низка дослідників (К. Абульханова-Славська, Б. Ананьєв, Є. Ільїн,
С. Максименко, О. Матеюк, О. Сафін, Ю. Сосновікова, В. Татенко, А. Юрьєва,
Т. Яценко) серед різних негативних психічних станів вважають, що найбільшу
групу серед них складають негативні емоційні стани, оскільки в переважної
більшості станів, емоційний компонент в їхній структурі є домінуючим.
Виявлено, що в системі негативних психічних станів прикордонників провідне
місце посідають також емоційні негативні стани, які є типовими для них,
враховуючи їхні індивідуальні особливості та особливості професійної
діяльності. Група емоційних психічних станів незалежно від їхньої модальності
займає центральне положення та впливає на розвиток інших психічних станів.
З огляду на досягнення психофізіологічної науки, центральною мозковою
структурою, відповідальною за емоційні стани, є гіпоталамус, що має
найтісніші анатомічні, функціональні й гуморальні зв’язки з корою головного
мозку і гіпофізом [6; 7] та складається із симпатичного і парасимпатичного
відділів. Симпатична і парасимпатична іннервація (збудження) діють
синергетично, здійснюючи на організм і вищу нервову діяльність у багатьох
відношеннях протилежний вплив. Під час симпатичної іннервації діяльність
організму інтегрується, мобілізуються усі його ресурси, забезпечуючи тим
самим організацію раціональної поведінки і діяльності людини. Під час
парасимпатичної іннервації відбувається гальмування, що знижує рівень
працездатності всіх органів і вищої нервової діяльності, забезпечуючи тим
самим надолуження внутрішніх ресурсів організму. Проте вона не тільки
обумовлює відновлення життєвих сил і енергії організму, але й покликана
охороняти живу матерію від несприятливих змін за умов різноманітних
руйнівних впливів. Парасимпатичне гальмування, що має головним чином
охоронне значення, тісно пов’язано з негативними емоціями, основою яких є
різні види депресій (горе, страх, приниження). Ці емоції, за їхньої достатньої
інтенсивності й залучення у процес кори наднирковиків, можуть переходити у

© Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2015 Випуск 1

Психологічні науки

стрес [7]. Цей вид стресу одержав у психологічній науці назву «емоційний
стрес» (Б. Бовін, В. Вилюнас, Л. Гофман, Н. Данилова та ін.).
Негативні емоції супроводжуються інтенсивним симпатичним і
парасимпатичним збудженням. Інтенсивне симпатичне збудження (найбільш
часто використовують поняття «перезбудження») зазвичай супроводжує такі
емоції, як розлюченість і агресія. Інтенсивне парасимпатичне збудження
(найбільш часто використовують поняття «глибокий депресивний стан»)
зазвичай супроводжує такі емоції, як горе, сум, незадоволеність, приниження
тощо [8].
З психологічної точки зору, емоційний стан – це узагальнене поняття, що
об’єднує емоції, емоційні переживання внаслідок реагування особистості на
зовнішні та внутрішні подразники. Його обсяг охоплює особистість і різні види
емоцій у відповідь на зазначені подразники. Зміст цього поняття – це вплив
емоцій, емоційних переживань на поведінку і діяльність особи у відповідь на
подразники [9].
Польський психолог Я. Рейковський в емоцiйний процес включає три
основних компоненти. Перший – це емоцiйне збудження, що визначає
мобiлiзацiйнi зрушення в органiзмi. Другий компонент – знак емоцiї: позитивна
емоцiя виникає тодi, коли подiя оцiнюється як позитивна, негативна – коли
вона оцiнюється як негативна. Позитивна емоцiя намагається пiдтримати
позитивну подiю, негативна – викликає дiї, спрямовані на усунення контакту з
негативною подiєю. Третiй компонент – ступiнь контролю емоцiї. Слiд
розрiзняти два етапи сильного емоцiйного збудження: афекти (страх, гнiв,
радiсть), за яких зберiгається орiєнтацiя i контроль, i крайнє збудження (панiка,
жах, екстаз, повний вiдчай ), коли орiєнтацiя та контроль практично
неможливi [10].
До негативних емоційних станів, які негативно впливають на виконання
різних видів діяльності, найчастіше відносять такі як стрес, нервово-психічна
напруга, стомлення, депресія, тривога, настрій, афекти, фрустрацію та ін. [11].
Настрій – це найбільш загальний емоційний стан, що охоплює людину

© Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2015 Випуск 1

Психологічні науки

протягом певного періоду часу і надає істотний вплив на її психіку, поведінку і

діяльність. Настрій може виникати повільно, поступово, а може охопити
людину швидко і раптово. Він буває позитивним чи негативним, стійким або
тимчасовим. Позитивний настрій робить людину енергійною, бадьорою і
активною (будь-яка справа при хорошому настрої вдається, все виходить,
продукти діяльності мають високу якість). При поганому настрої все валиться з
рук, робота йде мляво, допускаються помилки тощо. Настрій має особистісний
характер, у одних суб’єктів настрій буває найчастіше хорошим, в інших –
поганим. Причиною настрою може бути становище людини в суспільстві,
результати діяльності, події в особистому житті, стан здоров’я тощо [12].
Афект – це короткочасний емоційний стан, який швидко виникає і
бурхливо протікає. Негативно впливає на психіку і поведінку людини. Якщо
настрій це порівняно спокійний емоційний стан, то афект це емоційний шквал,
що раптово налетів і зруйнував нормальний душевний стан людини. Афект
може виникнути раптово, але може також готуватися поступово на основі
акумуляції накопичених переживань, коли вони починають переповнювати
душу людини. У стані афекту людина не може розумно керувати своєю
поведінкою. Охоплена афектом вона іноді робить такі дії, про які потім гірко
шкодує. Усунути або загальмувати афект неможливо. Проте стан афекту не
звільняє людину від відповідальності за свої вчинки, оскільки кожна людина
повинна навчитися керувати своєю поведінкою в даній ситуації [12].
Вплив екстремальних умов діяльності призводить до виникнення
у прикордонників специфічного стану нервово-психічного напруження, який
називається стресом (з англ. stress – напруження). Стрес – це емоційний стан,
який раптово виникає у людини під впливом екстремальної ситуації, пов’язаної
з небезпекою для життя або діяльністю, що вимагає великої напруги. Стрес як і
афект таке ж сильне і короткочасне емоційне переживання. Тому деякі
психологи розглядають стрес як один з видів афекту. Але це далеко не так, тому
що він має свої відмінні риси. Стрес, перш за все, виникає тільки при наявності
екстремальної ситуації, тоді як афект може виникнути з будь-якого приводу.

© Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2015 Випуск 1

Психологічні науки

Друга відмінність полягає в тому, що афект дезорганізує психіку і поведінку,

тоді як стрес не тільки дезорганізує, а й мобілізує захисні сили організму для
виходу з екстремальної ситуації. Стрес може здійснювати як позитивний, так і
негативний вплив на особистість. Позитивну роль робить стрес, виконуючи
мобілізаційну функцію, негативну роль – шкідливо діючи на нервову систему,
викликаючи психічні розлади та різного роду захворювання організму.
Засновник теорії стресу Г. Сельє у своїх останніх роботах взагалі поділяв
стреси на «корисні» (еустрес) і «некорисні» (дистрес) [13]. Стресові стани по
різному впливають на поведінку людей. Одні під впливом стресу виявляють
повну безпорадність і не в змозі протистояти стресовим впливам, інші, навпаки,
є стресостійкими особистостями і найкраще проявляють себе в моменти
небезпеки і в діяльності, що вимагає напруження всіх сил.
Стан стресу у прикордонників нерідко може супроводжуватися таким
складним психічним станом, як неспокій, тривога, тривожність. Тривожність –
це психічний стан, який спричиняється можливими або вірогідними
прикрощами, несподіванкою, змінами в звичній обстановці й діяльності,
затримкою приємного, бажаного і виражається у специфічних переживаннях
(побоювання, хвилювання, порушення спокою та інші), реакціях. За
переважаючим компонентом тривожність можна прирівняти до емоційних
станів. Але цей стан має велике значення і для мотивації людської поведінки, і
часто виступає мотивом. Умовами, що викликають неспокій-тривогу
(«порушники спокою») можуть бути, наприклад, несподівані зміни в
обстановці діяльності; невдачі і помилки; вірогідність різних прикрощів,
зумовлених специфікою професійної діяльності або спілкування; очікування
(іноді тривале) певного результату тощо.
Напруження – негативний психічний стан, який виникає в складних,
екстремальних конфліктних ситуаціях чи при їх очікуванні. Йдеться про
ситуацію, що висуває до людини надзвичайні, граничні вимоги. У стані
напруження поведінка людини стає дещо штучною, вимушеною,
автоматичною, зводиться до звичайних, стереотипних реакцій, які можуть бути

© Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2015 Випуск 1

Психологічні науки

неадекватними і неефективними ситуації. Про те, що особистість перебуває у

стані напруження, свідчать специфічні зовнішні ознаки – статичність поз,
скутість рухів тощо. У психологічному плані напруження виявляється у
звуженні поля уваги, інертності, стереотипності мислення. Слід відмітити, що
діяльність прикордонників є, в основному, діяльністю в особливих умовах, які
характеризуються високою динамічністю (швидким темпом, великими
фізичними і психічними навантаженнями, раптовими переходами від одного
виду діяльності до іншого), несподіваністю, незвичністю, небезпекою,
пов’язаною з ризиком для здоров’я та життя, напруженістю, що породжує
негативно забарвлені емоційні процеси та стани (тривожність, страх,
роздратування, злість, відчай тощо).
Серед негативних психічних станів можна також виділити фрустрацію.
Фрустрація – це психічний стан переживання невдачі, що виникає за умов
реальних або уявних непереборних перешкод на шляху до певної мети. Її слід
розглядати як одну з форм психологічного стресу [14]. Вона може проявлятися
у формі негативних переживань, таких як: агресивність, заздрісність,
озлобленість (під час фрустрацій у формі агресії) або втрата ділового оптимізму
і нерішучість (під час «аутоагресії»), млявість, байдужість, безініціативність
(під час депресії); ригідність (під час фіксації) тощо. При цьому, агресивність
може бути як емоційним станом так і рисою характеру. Цей психічний стан
характеризується імпульсивною активністю поведінки, афективним станом
переживання гніву, злості, ненависті. Слід зазначити, що агресивність є
ситуативною та короткочасною реакцією і не визначає глибинної сутності
людини. Науковці розрізняють різні види агресивності: експресивна;
імпульсивна; афективна; ворожа, що характеризується цілеспрямовано
усвідомленим наміром завдання шкоди іншій людині; інструментальна, де мета
дії суб’єкта нейтральна, а агресія використовується як засіб її досягнення.
Таким чином, серед різних негативних психічних станів прикордонників
найбільшу групу складають негативні емоційні стани, оскільки в переважній
більшості станів емоційний компонент в їхній структурі є домінантним. Група

© Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2015 Випуск 1

Психологічні науки

емоційних психічних станів прикордонників незалежно від їхньої модальності

займає центральне місце та впливає на розвиток інших їх психічних станів.
Аналіз основних детермінант появи та розвитку негативних емоційних станів у
прикордонників свідчить про їх професійно-психологічне навантаження. Саме
емоційний апарат першим включається у стресову реакцію в умовах впливу
екстремальних та надекстремальних чинників [15]. Це пов’язано із залученням
емоцій у структуру будь-якого цілеспрямованого поведінкового акту.
Внаслідок цього активуються вегетативні функціональні системи та їх
специфічне ендокринне забезпечення, що регулює поведінкові реакції. У
випадку неможливості досягнення життєво важливих результатів для
подолання стресової ситуації виникає напружений стан, що разом з
первинними гормональними змінами у внутрішньому середовищі організму
викликає порушення його гомеостазу [16].
Особливе значення мають екстремальні чинники, які стимулюють
розвиток стану емоційної напруженості прикордонників. Ті чи інші впливи з
боку зовнішнього і внутрішнього середовища можуть викликати індивідуальне
до них ставлення і відповідь у вигляді емоційного збудження. У випадку
надмірних за силою або астенічних за забарвленням і спрямованістю емоцій у
прикордонників може розвиватися негативний стан емоційної напруженості,
що характеризується тимчасовим зниженням стійкості психічних і
психомоторних процесів.
Психічний стан прикордонників багато в чому залежить від глибини
усвідомлення ними умов професійної діяльності й відповідальності за доручену
ділянку. Практика свідчить, що коли людина глибоко усвідомлює свій
професійний обов’язок і відповідальність, у неї виникають позитивні стани. У
свою чергу й почуття обов’язку формується й закріплюється через емоційні
психічні стани. Це має неабияке значення для формування почуття
професіоналізму і відповідальності у захисників кордону в умовах проведення
антитерористичної операції та професійної діяльності вцілому.

© Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2015 Випуск 1

Психологічні науки

По особливому позначаються на психічних станах прикордонників

морально-психологічна атмосфера колективу, стиль відносин керівників з
підлеглими, психологічна сумісність й згуртованість колективу тощо. Чітко
організований процес професійної діяльності, згуртований колектив
уможливлюють стани захопленості, професійної гордості й високої
психологічної готовності до виконання складних і відповідальних завдань. Крім
того, спокійні, упевнені в собі, у своїх силах, фахівці є високопрацездатними за
умови сформованих між ними відносин взаємної принципової вимогливості,
справедливості й доброзичливості.
Висновок та перспективи подальших наукових розвідок у даному
напрямку. Отже, враховуючи умови професійної діяльності прикордонників,
слід відмітити, що поряд з позитивними станами у них можуть виникати і
негативні, які призводять до підвищеної емоційної напруженості. Серед різних
негативних психічних станів найбільшу групу складають негативні емоційні
стани, оскільки в переважної більшості станів емоційний компонент в їхній
структурі є домінуючим. Виявлено, що в системі негативних психічних станів
прикордонників провідне місце посідають також емоційні негативні стани, а
саме: стрес, нервово-психічна напруга, тривога, агресивність, неспокій, афекти,
фрустрація тощо. Значний вплив на виникнення негативних емоційних станів
здійснюють екстремальні чинники професійної діяльності, які стимулюють
розвиток стану емоційної напруженості прикордонників. Ті чи інші впливи з
боку зовнішнього і внутрішнього середовища можуть викликати індивідуальне
до них ставлення і відповідь у вигляді емоційного збудження. У випадку
надмірних за силою або астенічних за забарвленням і спрямованістю емоцій у
прикордонників може розвиватися негативний стан емоційної напруженості,
що характеризується тимчасовим зниженням стійкості психічних і
психомоторних процесів. Перспективним напрямком подальших наукових
розвідок є дослідження прояву негативних емоційних станів у прикордонників
в умовах проведення антитерористичної операції.

© Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2015 Випуск 1

Психологічні науки

Список використаної літератури

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) /
уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : Перун, 2005. – 1728 с.
2. Психические состояния / сост. и общ. ред. Л. В. Куликова. – СПб. : Питер,
2000. – 512 с.
3. Сафін, О. Д. Регулятори агресивної поведінки особистості / О. Д. Сафін,
Л. М. Гундерук // Збірник наукових праць №2. Частина ІІІ /
гол. ред. Олексієнко Б. М. – Хмельницький : Вид-во Академії ПВУ, 1996.
– С. 101–103,
4. Максименко, С. Д. Загальна психологія : підручник / Максименко С. Д.,
Зайчук В. О. [та ін.]. – К. : Форум, 2000. – 543 с.,
5. Яценко, Т. С. Основи глибинної психокорекції : феноменологія, теорія і
практика : [навч. посібник для студ. ВУЗів] / Т. С. Яценко. – К. : Вища школа, 2006. –
382 с
6. Анохин, П. К. Системные механизмы высшей нервной деятельности /
Анохин П. К. – М. : Наука, 1979. – 375 с.
7. Павлов, И. П. Мозг и психика / Павлов И. П. ; под ред. М. Г. Ярошевского. –
М. : Институт практической психологии ; Воронеж : МОДЭК, 1996. – 320 с.
8. Тімченко, О. В. Сімейна психотерапія в системі психологічної допомоги
ветеранам ризиконебезпечних професій / Тімченко О. В. // Збірник наукових праць
Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. Максименка С. Д. – К. :
2001. – Т. ІІІ, ч. 4. – С. 192–196.
9. Первомайський, В. Б. Методичні аспекти призначення та проведення
комплексної судової психолого-психіатричної експертизи короткочасних афективних
станів / В. Б. Первомайський, В. Р. Ілейко, А. В. Каніщев // [Электронный ресурс].
Режим доступа: http://www.psychiatry.ua/articles/paper266.htm
10. Рейковский, Я. Экспериментальная психология эмоций / Я. Рейковский – М. :
Прогресс, 1979. – 75 с.
11. Кокун, О. М. Оптимізація адаптаційних можливостей людини:
психофізіологічний аспект забезпечення діяльності: Монографія. – К. : Міленіум,
2004. – 265 с.

© Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2015 Випуск 1

Психологічні науки

12. Никифоров, А. С. Эмоции в нашей жизни / А. С. Никифоров. – М. : Советская

Россия, 1981. – 207 с.
13. Селье, Г. Теория стресса. Стресс и дистресс [Электронный ресурс] / Ганс
Селье. – Режим доступа : http://www.myriamm.ru/doc_606.htm
14. Кузьмина, Е. И. Исследование детерминант свободы – несвободы от
фрустрации / Е. И. Кузьмина // Вопросы психологии : журнал / гл. ред. Е. В. Щедрина.
– 1997. – №4. – С. 86–94.
15. Гельгорн, Э. Эмоции и эмоциональные расстройства: нейрофизиологические
исследования / Гельгорн Э., Луфборроу Дж. – М. : Мир, 1966. – 328 с.; Екстремальна
психологія : підручник / за заг. ред. О. В. Тімченка. – К. : Август Трейд, 2007. – 502 с.
16. Судаков, К. В. Системное квантование жизнедеятельности: системокванты
физиологических процессов / Судаков К. В. – М., 1997. – С. 9–53.

Рецензент – кандидат психологічних наук, старший науковий

співробітник Андрощук О. Ю.
Стаття надійшла до редакції 17.08.2015

Франчук Ю. В. Особенности возникновения негативных

эмоциональных состояний у пограничников при осуществлении
профессиональной деятельности
В статье исследованы особенности возникновения негативных
эмоциональных состояний у пограничников при осуществлении ими
профессиональной деятельности. Выявлено, что в системе негативных
психических состояний пограничников ведущее место занимают также
эмоциональные негативные состояния, а именно: стресс, нервно-психическое
напряжение, тревога, страх, агрессивность, беспокойство, аффекты,
фрустрация и др. Установлено, что значительное влияние на возникновение
негативных эмоциональных состояний осуществляют экстремальные
факторы профессиональной деятельности, которые стимулируют развитие
состояния эмоциональной напряженности пограничников.
Ключевые слова: психическое состояние, отрицательное эмоциональное
состояние, профессиональная деятельность, пограничники.

Franchuk Yu. V. Peculiarities of borderguards’ negative emotional states

while performing professional activities
Analysis of fighting experience in the zone of antiterrorist operation indicates
a problem of borderguards psychological readiness, leading to a significant increase
of psychogenic disorders among them, and a negative impact on their combat
capability and the combat efficiency of units, and therefore, the result of fighting in
general as well. Psychological readiness is crucially determined by stable mental

© Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2015 Випуск 1

Психологічні науки

state intrinsic to the person. Mental states are the most important part of all mental
regulation, they play a significant role in any form of human activity in its behavior.
Given the fact that the world of emotional phenomena is extremely varied, the
phenomenon of borderguards mental states is poorly investigated problem nowadays.
In our research, the problem has been outlined in terms of borderguards’ negative
emotional states, which can lead to its disharmonious development.
Considering borderguards conditions of professional activities it should be
noted that negative conditions can appear along with positive ones what can lead to
higher emotional tension. Among the various negative mental states the largest group
belongs to negative emotional states group, as the emotional component in their
structure is dominant. It has been found that negative emotional states occupy the top
spot in the borderguards negative mental states system. They are: stress, mental
stress, anxiety, aggression, anxiety, emotions, frustration etc. Extreme factors of
professional activities stimulating the development of borderguards emotional
tension influence significantly the negative emotional states appearance. Those or
other influences from the external and internal environment can cause the individual
attitude and response in the form of emotional arousal. Experiencing an excessive
force or asthenic in color and focus emotions bordereguards may develop a negative
state of emotional tension, characterized by a temporary decline.
Keywords: mental state, negative emotional state, professional activities,
borderguards.

© Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2015 Випуск 1