31 емоциогенность педагогичекой деятельности

Педагогічна професія належить до професій типу "людина - людина" за складністю

психологічної напруженості та емоційного навантаження наближена до діяльності артиста,
вченого, письменника , вирізняється великим почуттям обов'язку і рівнем відповідальності,
тому належить до стресогенних та емоціогенних, найнапруженіших у психологічному
плані. Вона вимагає від людини постійних резервів самовладання і саморегуляції. Емоційне
навантаження педагога значно вище, ніж у менеджерів вищої ланки та банкірів.
Висока емоційна напруженість зумовлена постійною наявністю великої кількості
факторів ризику, стрес-факторів, які впливають на самопочуття вчителя, працездатність,
здоров'я і якість роботи. У педагогічній діяльності поряд із загальними факторами ризику
(нервово-емоційне напруження, інформаційні перевантаження, гіпокінезія) є і специфічні:
значне голосове навантаження, статичне навантаження, великий обсяг зорової роботи,
порушення режиму праці і відпочинку тощо.
Прояви педагогічного стресу різноманітні: тривожність, депресіюя емоційне
спустошення, виснаження, низька амооцінка, професійні хвороби. Також серед негативних
- сувора регламентація поведінки і діяльності викладача, високі вимоги до його
моральності; значні нервові затрати, висока стресогенність.
Психологічний або емоційний стрес - це комплексна реакція людини на особливості
взаємодії між особистістю і навколишнім середовищем. Емоції - це форма психічного
стану викладача і студентів, котра відображається і регулюється функціями мозгу.
Дільність педагога відноситься до розряду стресогенних і вимагає значних ресурсів
самоконтролю і саморегуляції , вміння передбачення емоціогенних ситуацій, спрямованості
на позитивне вирішення поставлених завдань, єдності інформаційних та енергетичних
характеристик психічних процесів. Емоційний стан часто супроводжується змінами в
соматичній (міміка, жести) і вісцеральнй (зміна частоти серцебиття, дихання і т.д.) сферах.
Эмоціогенність - здатніть впливати на появу эмоцій, їх розповсюдження та
генералізацію. Генералізація емоцій –підпорядкування всіх емоцій головній (відбувається
мимовільно). Отже, емоційна стійкість є одним з аспектів виконавської надійності
педагогічних фахівців музичних закладів, оскільки забезпечує збереження досягнутої
результативності відтворення музичного матеріалу в емоціогенних ситуаціях без
включення резервних сил організму, залежить від впливу негативної дії різних факторів
(рівня емоційного збудження, особливостей нервової системи, соціально-психологічних
властивостей, емоціогенності умов, складності завдань)
Емоційна стійкість - якісна характеристика викладача, що відображає високий
рівень емоційно-вольових процесів і станів. А тому емоційна стійкість є передумовою
успішності і надійності професійної діяльності педагога, проявляється в здатності
долати стан емоційного збудження при виконанні діяльності, приймати складні рішення в
умовах стресу. Емоціогенноть - це регулювання поведінки в эмоціональных ситуаціях. А
педагог з високим рівнем емоційного інтелекту - це людина, яка усвідомлює, відчуває
емоції, чітко розуміє, чим вони викликані, вміє ними керувати, вчасно розслаблятися,
адекватна в вираженні своїх емоцій, легко розпізнає емоції інших і адекватно реагує на них.