Розлади особистості та

патохарактерологічний
розвиток.
Порушення
психологічного розвитку.

Виконала:
Оліферук Олена
471М групи
До розладів особистості відносять стійкі
аномалії характеру, що проявляються
дисгармонією емоційної та вольової сфери
та переважно афективним мисленням, які
перешкоджають соціальній адаптації. Для
визначення цього стану В.М. Бехтерев ще у
1886 р. запропонував термін "психопатія"
Поширеність:
виявлення справжньої поширеності психопатії
істотно утруднено, оскільки більшість психопатичних особистостей
не потрапляють у поле зору психіатрів. Разом із тим, наведені у
літературі дані про поширеність психопатій серед населення
відрізняються широким діапазоном показників.
У цілому, дані різних авторів свідчать про те, що серед населення і серед
хворих, які перебувають на лікуванні у психіатричних клініках та на
диспансерному обліку, психопатичні особистості становлять близько 5 %
серед чоловіків. Серед жінок психопатії спостерігаються у 2—3 рази
рідше.
В основу діагностичних критеріїв психопатії були покладені
ознаки О.В. Кербікова:

1) тотальність патологічних рис характеру: вони проявляються

скрізь — вдома та на роботі, у праці й на відпочинку, в
умовах звичайних і емоційних стресів;

2) стабільність патологічних рис характеру: вони зберігаються

протягом усього життя, хоча вперше виявляються у різному
віці, найчастіше в підлітковому, іноді з дитинства, рідше в
період дорослішання;

3) соціальна дезадаптація є наслідком саме патологічних рис

характеру, а не зумовлена несприятливим середовищем.
 У МКХ-10 виділені певні типи
психопатій.

Емоційно-нестійкий розлад особистості

(емоційно-лабільний тип психопатії,
експлозивна, збудлива, епілептоїдна
психопатії) включає збірну групу із різними
порушеннями емоційної та
ефекторновольової сфери.
Експлозивна (афективно-лабільна)
психопатія характеризується вираженими
афективними реакціями, підвищеною
дратівливістю з будь-якого, навіть самого
незначного приводу, вибуховістю. Психопатичні
особистості цього типу нетерплячі, не
переносять заперечень, зовсім не враховують
бажань й інтересів оточуючих. У житті це
непоступливі, тверді, нездатні до тривалої
цілеспрямованої діяльності люди.
Епілептоїдна психопатія характеризується
нападоподібними епізодами втрати контролю над
поведінкою, схильністю до нестримних афективних
спалахів з агресією та автоагресією. Іноді епізоду
може передувати аура, потім протягом декількох
хвилин виникає стан дисфорії — тужливо-злісного
настрою, під час якого хворі шукають, яким чином
зірвати свою злість. Такі хворі, як правило, мають
значну фізичну силу, здатні наносити тяжкі тілесні
ушкодження. Вони жорстокі, злопам'ятні, уразливі,
знущаються зі слабких, нездатних постояти за себе.
Нерідко вчиняють необдумані й навіть небезпечні дії.
Особистості з цією формою психопатії дріб'язкові,
прямолінійні, уперті, схильні до «боротьби за
справедливість», відстоюючи при цьому свої
егоїстичні інтереси.
Дисоціальний розлад особистості (психопатія
нестійкого типу, антисоціальний розлад особистості).
Основною властивістю цього типу є слабкість вищих
форм вольової діяльності, беззахисність перед
зовнішніми впливами, сугестивність, мінливість, що
поєднується з нездатністю до цілеспрямованої
діяльності. Вони безвідповідальні, ігнорують
соціальні норми, правила й обов'язки.
Швидко, часто й без коливань міняють рішення, місце
роботи, проживання, нездатні підтримувати стійкі
стосунки з іншими, живуть одним днем, не
замислюються про майбутнє; легко афектують, іноді з
жорстокістю; при цьому почуття провини відсутні;
вони не вміють користуватися минулим досвідом.
Постійно дратівливі, схильні у всьому звинувачувати
інших і скаржитися на невдачі.
Тривожний ("уникаючий") розлад
особистості (сенситивна психопатія).
Основні риси цього розладу особистості —
вразливість і почуття власної неповноцінності.
Постійне бажання сподобатися й бути
прийнятим іншими супроводжуються почуттям
внутрішнього напруження й тривоги.
Невпевнені, вони бачать у собі багато недоліків,
побоюються бути осміяними й підданими
критиці. Коло особистих прихильностей у цих
людей досить обмежене і, як правило,
складається з тих, до кого вони звикли й
довіряють. Будь-яке відхилення в поведінці
оточуючих сприймається як принизливе. Страх
бути недооціненим породжує своєрідний
паттерн поведінки: неприродність і непевність,
скутість у рухах, зайва скромність, пробачний
тон.
 Залежний розлад особистості - астенічна
психопатія.
Характерними ознаками такого виду психопатії є
неможливість витримати повсякденні фізичні й психічні
навантаження, підвищена
виснажуваність, безпорадність перед труднощами, низька
самооцінка,непевність у собі, боязкість, тривожність,
сором'язливість.
Себе вони оцінюють безпомічними. Психопатичним
особистостям цього типу властива загальна "нервова
слабкість", надмірна чутливість і вразливість. Внутрішній світ
астенічного психопата визначається вкладним комплексом
переживань, серед яких превалюють свідомість власної
неспроможності, слабохарактерність, малодушність. Вони
тривожні, майже постійно обтяжені, пасують перед
майбутніми труднощами.
 Поняття «індивід», «особистість», «індивідуальність»

людина

ОСОБИСТІСТЬ
ІНДИВІД -характер
-група крові, структура тіла, ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ
-здібності
-будова мозку -інтелект -ставлення
-темперамент -мотивація - рівень розвитку
-задатки -самосвідомість

несхожість
народжуються стають у соціумі
на інших
Індивід, особистість, індивідуальність

 Індивід – це людська біологічна основа

розвитку особистості у певних соціальних
умовах
 Особистість - це свідомий індивід, який
посідає певне місце у суспільстві і виконує ту
чи іншу соціальну роль або функцію
 Індивідуальність - це неповторне поєднання
психологічних особливостей і рис людини, що
визначає її своєрідність і несхожість на інших
людей
Соціальна роль – нормативно схвалений
зразок поведінки, якого інші люди очікують
від кожного, хто займає дану соціальну
позицію
 Син \ донька
 Брат \ сестра
 Внук \ внучка
 Сусід
 Товариш
 Студент
“Я” – концепція – відносно стійка система уявлень особистості
про себе

 “Я” – реальне
 “Я” – ідеальне
 “Я” – динамічне
 “Я” – дзеркальне
 “Я” – фантастичне
 Особистість
Людина стає особистістю по мірі засвоєння
соціального досвіду у всіх його проявах: способів і
засобів виробництва, духовної культури, прийомів
чуттєвого пізнання, абстрактного мислення
тощо. Особистість формується в процесі взаємодії
людини з іншими людьми, навчання, виховання та
самовиховання. Людина стає особистістю лише
тоді, коли вона має специфічні риси і передусім
соціально-психологічні особливості, такі як
принципи, позиції, установки, ціннісні орієнтації,
потреби, мотиви й інтереси.
Було виділено 4 основних типи
психогенних патологічних формувань
особистості:
1) патохарактерологічний розвиток;
2) постреактивне патологічне формування
особистості;
3) невротичний розвиток;
4) дефіцитарний тип патологічного формування
особистості.
Структура особистості за З.Фрейдом
 Розвиток особистості - це безперервний процес, що
виявляється у кількісних і якісних змінах людської

істоти

 Кількісні та якісні зміни

Г.С. Костюк відбуваються протягом усіх
(1889-1982)
етапів онтогенезу
(індивідуальний розвиток
дитини від народження до
смерті)
 Онтогенез психіки
відбувається не по прямій, а
по спіралі. Кожна нова
психічна структура виникає
на основі попередньої
Процес становлення особистості здійснюється як «саморух»,
якому властива СУПЕРЕЧНІСТЬ зовнішніх і внутрішніх умов

Зовнішні умови визначаються природним і суспільним середовищем

Зовнішнє, об’єктивне, соціальне засвоюється індивідом і стає
внутрішнім, суб’єктивним, психічним, яке визначає його нові
відношення до зовнішнього світу

інтеріоризація – перетворення зовнішніх практичних дій у

внутрішні розумові дії (здатність оперувати об’єктами в образах,
думках, їх перетворення (навички читання)

екстеріоризація, за допомогою якого здійснюється об’єктивація

внутрішнього, його перехід у зовнішній план діяльності
КРИЗОВІ ПЕРІОДИ- переломні пункти у розвитку,
знаменуючі відмирання старого і народження нового

 1 рік – криза довіри

 3 – формування мотиваційної сфери
 7 - народження соціального «я»
 12-14 – підлітковий вік
 18-20 - прагнення до самостійності
 27-29 - пора зрілості
 35-37 - середнього віку (переоцінка
цінностей)
 53-55 років - передпенсійного віку
 65-67 – пенсійний вік
 3. ТЕМПЕРАМЕНТ - СУКУПНІСТЬ ІНДИВІДУАЛЬНИХ
ЯКОСТЕЙ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ДИНАМІЧНИЙ ТА
ЕМОЦІЙНИЙ АСПЕКТИ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ
ТЕМПЕРАМЕНТ

ВЛАСТИВОСТІ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ТИПИ ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ

ДІЯЛЬНОСТІ
(ПРОЦЕСИ ЗБУДЖЕННЯ ТА ГАЛЬМУВАННЯ):  САНГВІНІК - СЕНЗИТИВНІСТЬ
- ПЛАСТИЧНІСТЬ
- СИЛА  ХОЛЕРИК - РЕЗИСТЕНТНІСТЬ
- ВРІВНОВАЖЕНІСТЬ - РЕАКТИВНІСТЬ
- РУХЛИВІСТЬ  ФЛЕГМАТИК - РИГІДНІСТЬ
- ЕКСТРАВЕРТОВАНІСТЬ ТА
 МЕЛАНХОЛІК ІНТРОВЕРТОВАНІСТЬ
 Зв’язок типів темпераменту і вищої
нервової діяльності
САНГВІНІК сильний урівноважений рухливий

ХОЛЕРИК с н\у р

І. П. Павлов Флегматик с у інертний

(1849-1936)

МЕЛАНХОЛІК слабкий н\у малорухливий

 Методика визначення типу темпераменту
ТЕСТ-ОПИТУВАЧ Г. АЙЗЕНКА (EPI)*
(РП – С. 33)
КОД ОПИТУВАЧА
відповіді „так” на 6, 24, 36;
Щирiсть: запитання

вiдповiдi «нi» на 12, 18, 30,42, 48, 54.

запитання
Екстраверсiя: вiдповiдi «так» на 1, 3, 8, 10, 13, 17, 22, 25,
запитання 27, 39, 44, 49, 53, 56;

Ганс Айзенк – англ. вiдповiдi «нi» на 5, 15, 20, 29, 32, 34, 37, 41,
психолог запитання: 51.
(1916-1997)
Невротизм: вiдповiдi «так» на 2, 4, 7, 9, 11, 14, 16, 19, 21,
запитання 23, 26, 28, 31, 33, 35, 38,
40, 43, 47, 50, 52, 55, 57;
4. ХАРАКТЕР (гр.CHARAKTER- ПРИКМЕТА, РИСА) – ІНДИВІДУАЛЬНО-
СВОЄРІДНЕ ПОЄДНАННЯ РИС ЛЮДИНИ, ЩО ФОРМУЄТЬСЯ В
ПРОЦЕСІ ЇЇ РОЗВИТКУ ПІД ВПЛИВОМ УМОВ ЖИТТЯ ТА
ВИХОВАННЯ І ВИЯВЛЯЄТЬСЯ В ЇЇ ПОВЕДІНЦІ

ХАРАКТЕР

ТИПОВІ РИСИ
РИСИ СТАВЛЕННЯ
ІНТЛЕКТУАЛЬНІ ДО СЕБЕ
ЕМОЦІЙНІ ДО ІНШИХ
ВОЛЬОВІ ДО
МОРАЛЬНІ СЕРЕДОВИЩА
ДО ПРАЦІ
Властивості характеру

 Повнота – всебічний
розвиток інтелектуальних,
вольових, емоційних,
моральних рис
 Цілісність – єдність слова і
діла
 Визначеність –
незалежність, прагнення
досягти мети
 Сила – енергійні дії,
активність, доведення
справи до кінця
 Типові риси характеру
СТАВЛЕННЯ

ДО ІНШИХ
•Справедливість ДО ПРАЦІ
ДО СЕБЕ •Повага до праці ДО ПРИРОДИ,
• Дотримування
•Скромність •Акуратність РЕЧЕЙ
•Почуття гідності слова •Ощадливість
• Щедрість •Дисциплінованість
•Вимогливість
• Доброзичливість
•Дбайливість
•Відповідальність •Сумлінність
• Чесність •Акуратність
•Організованість
• Принциповість •Бережливість
  АКЦЕНТУАЦІЯ
ХАРАКТЕРУ (від лат.
accentus — наголос) —
особливість характеру,
при якій окремі його риси
надмірно посилені

тривожний застряглий екзольтований

Патологічні зміни характеру - психопатії
Для істеричної психопатії характерні
егоцентризм, брехливість і
вередливість. Ці особи намагаються
здобути визнання оточуючих, справити
на них враження. Часто в них завищена
самооцінка. Негативні якості нерідко є
наслідком неправильного ставлення
оточуючих і особливо батьків, які
схильні задовольняти будь-які, у тому
числі й невиправдані, бажання дітей.
Саме ця категорія психопатів часто
стає ініціатором конфлікту в
колективі, сім'ї.
Патологічні зміни характеру - психопатії
Циклоїдна психопатія
характеризується частою
зміною полярних емоційних
станів. Ці особи або
перебувають у зниженому
настрої, все їм бачиться у
темному світлі, як правило, вони
перебільшують свої недоліки, або
ж усім задоволені, нерідко
метушливі і непосидючі. Зміни
настрою проходять за типом
фаз, тривалість яких становить
від кількох днів до тижнів і
місяців.
Патологічні зміни характеру - психопатії
При шизоїдній психопатії немає
необхідної гармонії у
співвідношенні розуму, волі та
почуттів. Залежно від
домінування одного з цих
компонентів існують різні
варіанти шизоїдного характеру.
Шизоїдні психопати звичайно
відлюдні, нетовариські і важко
вступають у контакт.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!