Психологічні знання в

організації освітнього процесу

БІОЛОГІЧНЕ І СОЦІАЛЬНЕ У РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ
 План лекції
СПЕЦИФІКА ПОНЯТТЯ ТА СТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ.
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ У ДИТИНСТВІ ТА ЮНОСТІ.
ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ, МОДЕЛЬ ЕКОЛОГІЧНИХ СИСТЕМ РОЗВИТКУ УРІ БРОНФЕНБРЕНЕРА
ОСНОВНІ ТЕОРІЇ ТА ПІДХОДИ ДО ТРАКТУВАННЯ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ
Очікувані компетентності

Користуватися знаннями
Аналізувати принципи
про вікові періоди, кризи, Обговорювати завдання і
розвитку, їх врахування у
завдання розвитку для проблеми розвитку у
організації процесів
планування й аналізу контексті факторів
освіти і виховання.
педагогічної ситуації.
 1. Людина як людство у цілому
2. Людина як біологічний вид
3. Людина як феномен біологічного світу, що протистоїть
примітивному біологічному
4. Людина як суб’єкт права, свобод, ініціативної активності
5.Людина як самість, особистість

П'ЯТЬ ЗАГАЛЬНОНАУКОВИХ ПІДХОДІВ ДО

РОЗГЛЯДУ ТЕРМІНУ «ЛЮДИНА»
Співвідношення понять
• Індивід, індивідуальність Загальний термін біологічний

• Особа, персона • Індивідність як одиничний вольовий

потенціал
• Особистість • Індивідність як своєрідність

Дискусійний

• Соціально-психологічний
• Теологічний, філософський

Дискусійний

• Специфіка трактування визначається

напрямом психології
 Індивід
ОДИНИЧНА ПРИРОДНА ІСТОТА – ПРЕДСТАВНИК СВОГО ВИДУ, НОСІЙ
АКТИВНОСТІ/ВОЛЬОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ, НОСІЙ ЗАГАЛЬНИХ ВИДОВИХ
ОЗНАК
ХАРАКТЕРНИХ ДЛЯ БІОЛОГІЧНОГО ВИДУ ЛЮДИНА РОЗУМНА
(ЛАТ. HOMO SAPIENS) РОДУ ЛЮДИНА (HOMO) З РОДИНИ ГОМІНІД В
РЯДІ ПРИМАТІВ КЛАСУ ССАВЦІВ
Термін “особа” : ролі, позицї, вживають
Як традиційний Як сформульований теоретиками

• на театральних афішах – “дійова • у психології – для позначення

особа”. Щоб окреслити внутрішню
суть й соціальний простір для дій
персонажа у межах сюжету;
• у побуті – відома особа, знатна
особа, знана особа, іменита особа,
небезпечна особа; мовою офіційних
взаємин паралельно використовують
термін “персона”. Щоб акцентувати
на змісті вираженого у зовнішній
ролі;
• воплочений дух”.
конкретної людини, коли біологічна
приналежність презентується
поняттям індивід а особа, її
соціальна приналежність;
• у теології та релігійній психології –
для акцентування та визначення
духовної сутності людини як особи
з Особи – “дух, що перебуває у
синергетичному цілому з тілом, –
Термін «особистість»
• Особистість – соціально зумовлена система психічних Особистістю
властивостей індивіда, що визначається залученістю людини
до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин. називають той рівень
розвитку людини,
• Н. Волкова
коли вона сама
•  Особистістю називають прижиттєво сформовану ставить і вирішує свої
індивідуально своєрідну сукупність психофізіологічних життєві завдання, діє
систем, тих рис, якими визначаються характерні для певної
людини мислення і поведінка. як індивід свідомо і
соціально
• Г. Олпорт
відповідально та
• Особистість — соціально зумовлена система психічних реалізує себе як
якостей індивіда, що визначається залученістю людини до індивідуальність
конкретних суспільних, культурних, історичних відносин.
• Виявляється вона і формується в процесі свідомої діяльності й
спілкування. Поєднує в собі риси загальнолюдського та
індивідуального, неповторного.
Структура особистості (Платонов)
З педагогічного погляду
особистість – це
цілісність у синтезі двох
взаємопов’язаних
підсистем:
суб’єкт соціальних
процесів:
ким є особистість для
інших, які ролі виконує;
якою вона є для інших,
як вона ці ролі виконує;
суб’єкт власного
життя:
ким і якою вона є для
себе.
 Фактори розвитку особистості:
Біологічно обумовлені – 60% Соціально обумовлені- 40 % -

• Біологічного класу – «Я» - ссавець соціальний контекст і

спеціально організоване
виховання
• Біологічного виду – «Я»- Homo sapiens
Мікросистема
• Безпосередніх генетичних ліній -
дочка,син Мезосистема
Екзосистема
• ??? «Я»- «Я»
Макросистема
Чинники розвитку у контексті індивіда і покоління
Ненормативні чинники
• Нормативні вікові чинники – ті не пов’язані з певними
біологічні та соціальні зміни, які віковими періодами у
здебільшого відбуваються у визначеному житті людини. Вони
пов’язані з особистісними
віці. Сюди ж належать і передбачувані подіями. Хвороба і втрата
соціальні події (вступ у школу, укладення близьких, розлучення і
шлюбу, вихід на пенсію), які зазвичай одруження власне чи
батьків, неочікувані зміни
відбуваються у визначених вікових межах. у кар’єрі (стрімке
Нормативні історичні чинники – такі зростання чи стрімке
падіння) можуть дуже
історичні події, як війни, економічні кризи і різко змінити людське
піднесення, епідемії, які одночасно життя і створити
впливають на всю вікову групу. середовище для значних
внутрішніх змін.
Макросистема

Екзосистема Модель
екологічних
Мезозистема
систем

Мікросистема
ДИТИНА
Психологічні знання у педагогічній діяльності
• Основні напрями • Психоаналітичний
психологічних досліджень
розвитку особистості • Біхевіористичний
• Когнітивний
• Гуманістичний
• Описовий
 •Вікові особливості розвитку особистості
•(Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн)

Вікові особливості розвитку

Період Вік Новоутворення Провідний вид діяльності

Пренатальний -9 місяців – Закладаються фізичні властивості та психологічні

народження особливостеі Емоційне спілкування

Новонароджений 0–10 днів Докорінна зміна способу життя, розвиток нових

фізіологічних механізмів Емоційне спілкування

Немовля 10 днів – 1 рік Поява індивідуального психічного життя Безпосереднє емоційне спілкування з
дорослим
Раннє дитинство 1–3 роки З’являється новий тип зв’язку з дорослими (ділова Предметно-маніпулятивна гра,
практична співпраця за допомогою мови) формування практичного інтелекту
дитини
Дошкільне дитинство 3–7 років Відокремлення себе від оточуючих, порівняння Сюжетно-рольова гра
себе з іншими людьми

Молодший шкільний вік 7–11 років Формування позиції суб’єкта діяльності Навчання

Підліток 11–15 років Почуття дорослості, самосвідомість Спілкування, налагодження інтимно-

особистісних стосунків з однолітками

Юність 15–21 років Самовизначення Навчально-професійна діяльність

Зрілість 21–55(60) років

Похилий вік 55(60)–75 років

Старість 75–90 років

Довгожителі Більше 90 років
 Порівняння стадій розвитку
Стадії за Еріксоном Стадії за Фрейдом Головні завдання розвитку Чинники
Довіра проти недовіри Оральна Розвиток довіри до оточуючого світу Мати: тепло, любов, взаємодія
(0–18 місяців)

Незалежність проти Анальна Розвиток відчуття контролю над своєю Підтримка батьків та імітація
невпевненості (1,5–3 роки) поведінкою, усвідомлення того, що наміри можна
контролювати

Ініціатива проти почуття Фалічна Самоідентифікація через ідентифікацію з Підтримка батьків, ідентифікація
вини (3–5 років) батьтками, почуття відповідальності за свої
вчинки

Працьовитість проти Латентна Самоідентифікація через спілкування з Школа, вчителі; навчання схвалення
відчуття неповноцінності (6–11 років) ровесниками

Ідентичність проти Генітальна (11 років і старші) Інтенсивна самоідентифікація – Его; Ровесники і рольові моделі; соціальний
плутання ролей Вибір Я-концепції тиск

Близькість проти ізоляції Генітальна Розвиток міцних стосунків з іншими, досягнення Чоловік (дружина), колеги, партнери,
(молодший дорослий) інтимності. суспільство

Генеративність проти Генітальна (дорослий) „Дорослі” ролі; самоствердження Чоловік (дружина), діти, друзі, колеги,
самозаглиблення спільнота

Мудрість проти відчаю Генітальна Усвідомлення неминучості смерті; Друзі, родичі, діти, чоловік (дружина),
(похилого віку) Пошук сенсу життя спільнота, релігія
Основні принципи розвитку
Розвиток – процес
нелінійний і до певної
міри
самоорганізовуваний

Розвиток – процес
нерівномірний за
Розвиток має
критеріями фізичного,
потенціал компенсації
психічного,
соціального

Розвиток це
Розвиток процес
координація
нерівномірний за
контексту і
критерієм статі
вродженого

Співвідношення
Принцип «гумової
вродженого і набутого
нитки»
60% до 40%
Питання винесені на обговорення на
семінарському занятті

• Специфіка поняття та структура особистості.

• Вікові особливості розвитку особистості у дитинстві та юності.
• Фактори розвитку особистості, модель екологічних систем
розвитку Урі Бронфенбренера
• Основні теорії та підходи до трактування розвитку особистості