Лабораторне заняття 2, 3

Тема. Загальні закономірності розвитку особистості

1. Поняття про особистість, її розвиток та формування

2. Закономірності та рушійні сили розвитку особистості.
3. Роль спадковості в розвитку особистості
4. Вплив середовища на розвиток особистості
5. Роль виховання у розвитку особистості.
6. Діяльність як фактор розвитку особистості
7. Ведення термінологічного словника
Контрольні питання
ПИТАННЯ 1.Обґрунтуйте поняття: людина, індивід, особистість,
індивідуальність, розвиток особистості, формування особистості.

Зазначені поняття відображають різноманітні аспекти та властивості

людини, але мають свої відмінності:
1. Людина - це представник виду Homo sapiens, біологічна істота зі своїми
фізіологічними та психологічними характеристиками. Людина є частиною соціуму та
взаємодіє з навколишнім середовищем.
2. Індивід - це унікальний представник людського виду. Кожен індивід має свої власні
характеристики, такі як фізичні особливості, темперамент, інтереси та інші аспекти, що
роблять його відмінним від інших.
3. Особистість - це складний і багатогранний концепт, який охоплює психологічні,
соціальні та культурні аспекти кожної людини. Особистість формується через
взаємодію внутрішніх (індивідуальних) та зовнішніх (суспільних) чинників.
4. Індивідуальність - це унікальний набір характеристик, які відрізняють одну людину
від іншої. Це може включати особистісні якості, погляди, цінності, риси характеру та
інші індивідуалізовані аспекти.
5. Розвиток особистості - це поступовий процес змін у психологічних, емоційних,
соціальних та культурних аспектах людини протягом її життя. Цей процес може бути
вплинутий генетикою, оточуючим середовищем, вихованням, навчанням та іншими
факторами.
6. Формування особистості - це процес, який включає в себе взаємодію генетичних,
біологічних, соціальних та культурних чинників, які формують особистість людини. Цей
процес може починатися з моменту народження та тривати протягом усього життя.
Отже, ці поняття взаємопов'язані та відображають складні аспекти та
властивості людини, які формуються та розвиваються протягом її життя.

ПИТАННЯ 2.Чому індивід може мати особистістю тільки в людському

суспільстві?

Терміни "індивід" і "особистість" використовуються в гуманітарних науках,

особливо в психології, для опису характеристик та унікальних аспектів людської
природи. Важливо розуміти, що індивідуальність і особистість пов'язані з
розвитком людської свідомості та соціальними взаємодіями, які є характерними
саме для людей у суспільстві. Однак, чому саме у людському суспільстві індивід
може мати особистість?
1. Соціальна взаємодія: Люди взаємодіють між собою, спілкуються,
встановлюють відносини, спільноти та культуру. Ці взаємодії впливають на
розвиток особистості через взаємодію з іншими людьми, викликаючи
формування поглядів, цінностей та характеру.
2. Культура та соціальні норми: Люди вирощуються в середовищі з
визначеними культурними нормами, які впливають на формування їхньої
особистості. Ці норми створюють контекст для розвитку індивідів та визначають
їхні поведінкові малюнки, цінності та переконання.
3. Мова та символіка: У людей є здатність до мовлення та використання
символів для спілкування. Це сприяє розвитку інтелекту, уявлення та
самосвідомості, що є важливим для формування особистості.
4. Самосвідомість та самоідентифікація: Люди в змозі розуміти себе як
індивідууми, усвідомлювати свої унікальні риси, цінності та прагнення. Ця
усвідомленість веде до розвитку особистості.
Отже, взаємодія з іншими людьми, культурні норми, мова та усвідомлення себе як
індивідуум сприяють формуванню та розвитку особистості тільки у людському
суспільстві. Саме через ці аспекти людина може розвивати свою унікальну
особистість.

ПИТАННЯ 3. У чому полягає відмінність понять розвиток та

формування особистості?
Поняття "розвиток" та "формування" особистості використовуються в контексті
визначення процесів, що відбуваються у житті людини, але мають свої власні
відмінності:

1. Формування особистості:

 Характер: Формування особистості передбачає початковий процес створення

основних рис особистості під впливом різних факторів, таких як генетика,
середовище, виховання тощо. Цей процес відбувається на початкових етапах
розвитку особистості.

 Стабільність: Під час формування особистості відбувається встановлення

базових рис особистості, але ці риси ще не завжди є стабільними та
постійними. Вони можуть зазнавати змін та модифікацій під впливом зовнішніх
та внутрішніх факторів.

2. Розвиток особистості:

 Процес: Розвиток особистості - це постійний процес, який відбувається

протягом усього життя людини. Він охоплює етапи зростання, навчання,
досвіду та самопізнання, які сприяють розширенню та поглибленню
особистісних якостей.

 Зміни: Розвиток особистості включає у себе зміни та трансформації в

особистості людини внаслідок впливу різних чинників, таких як досвід,
виховання, навчання, стика з викликами та життєвими обставинами.

Отже, відмінність полягає в тому, що формування особистості стосується

початкового стану, коли базові риси особистості встановлюються, тоді як розвиток
особистості охоплює постійні зміни та зростання особистості протягом усього її
життя. Формування є початковим етапом, в той час як розвиток – це процес
постійного розширення та зміни.
ПИТАННЯ 4. Розкрийте співвідношення між внутрішніми та зовнішніми умовами
розвитку особистості.

Розвиток особистості є результатом взаємодії внутрішніх та зовнішніх чинників, які

впливають на формування та розвиток особистості людини. Внутрішні умови
включають в себе особистісні особливості, темперамент, генетику, спадковість та
інші внутрішні фактори, в той час як зовнішні умови - це середовище, виховання,
соціальний контекст, культура тощо.

1. Внутрішні умови:

 Генетика та спадковість: Існує спадковий базис для багатьох аспектів

особистості, таких як темперамент, нахили до певних рис характеру та
схильності до певних характеристик.

 Темперамент та особливості особистості: Унікальні риси особистості, такі як

емоційна стійкість, відкритість до нового, схильність до ризику тощо, також є
важливими внутрішніми умовами, які впливають на розвиток особистості.

2. Зовнішні умови:

 Соціальне середовище: Сім'я, школа, оточення та інші соціальні фактори

грають важливу роль у формуванні та розвитку особистості шляхом навчання,
виховання, спілкування тощо.

 Культура та суспільство: Система цінностей, норм, традицій та культурних

аспектів впливає на уявлення про те, яка повинна бути "правильна" особистість
в конкретному соціумі.

 Досвід: Взаємодія з оточуючим світом, навчання, події та життєві обставини

також формують особистість.

Співвідношення між цими умовами полягає в тому, що внутрішні умови можуть

впливати на те, як особистість сприймає та реагує на зовнішні стимули. У свою
чергу, зовнішні умови надають контекст і можуть сприяти чи стримувати розвиток
тих внутрішніх особистісних рис. Наприклад, спадковість може визначати певні
характеристики особистості, але соціальне середовище може впливати на те, як ці
риси проявляються або розвиваються в житті людини. Таким чином, взаємодія між
внутрішніми та зовнішніми умовами визначає шляхи розвитку особистості та
формування її унікальних характеристик.

ПИТАННЯ 5. Яке значення має активність особистості у власному

розвитку, вихованні, формуванні?
Активність особистості відіграє значущу роль у її власному розвитку, вихованні та
формуванні, оскільки вона є внутрішньою мотивацією для постійного
самовдосконалення та розширення власного потенціалу. Ось деякі аспекти
значення активності особистості:
1. Самопізнання: Активна особистість має схильність до самопізнання та
внутрішнього розвитку. Вона ставить перед собою завдання вивчення власних
можливостей, розвитку сильних сторін, виправлення слабких та постійному
самовдосконаленню.

2. Самостановлення: Активна особистість активно визначає власні цілі, цінності

та життєві пріоритети. Це сприяє формуванню власної ідентичності та
плануванню шляхів розвитку.

3. Самомотивація: Активність особистості виявляється в її здатності до

самомотивації. Вона самостійно стимулює себе до досягнення цілей, навчання
та подальшого розвитку.

4. Відповідальність: Активна особистість бере на себе відповідальність за

власний розвиток, виховання та формування. Вона усвідомлює, що власний
розвиток залежить від її власних дій, рішень та зусиль.

5. Пізнавальна активність: Це виявляється в бажанні навчатися, досліджувати

світ, здобувати нові знання та навички. Активність особистості спонукає її до
постійного розвитку.

Активна особистість є ключовим чинником у власному розвитку, оскільки вона має

внутрішню мотивацію та самокерованість для досягнення власних цілей та
розвитку в усіх сферах життя. Вона не лише відображає свої внутрішні потреби,
але й активно діє для їх задоволення та постійного удосконалення.

ПИТАННЯ 6. Які особливості характеризують людину як

особистість?
Особистість людини включає в себе різноманітні аспекти, які формують її
унікальний характер, ставлення до життя та взаємодію зі світом навколо. Деякі
особливості, які характеризують людину як особистість, включають:

1. Темперамент: Це вроджена характеристика, яка визначає основні реакції

людини на подразники світу навколо. Темперамент визначає стійкість до
стресу, рівень активності, настрій та емоційну відповідь.

2. Цінності: Цінності представляють собою переконання, які визначають, що для

людини є важливим в житті. Вони впливають на її вибори, мораль та ставлення
до оточуючих.

3. Характер: Це набір внутрішніх якостей, які визначають спосіб поведінки та

реакції людини на події. Він формується під впливом досвіду, виховання та
внутрішніх рис.

4. Уподобання та інтереси: Це сфери, які вказують на те, що привертає увагу

людини, що вона любить робити, у чому проявляє інтерес та як витрачає свій
час.
5. Соціальні навички: Вміння спілкуватися, співпрацювати, мотивувати і
впливати на інших, а також вміння слухати та розуміти інших.

6. Самосвідомість: Здатність розуміти себе, свої сильні та слабкі сторони, бути

відкритим до власних почуттів, думок та переконань.

7. Адаптивність: Здатність адаптуватися до нових умов, змінювати стратегії та

підходи, щоб успішно функціонувати в різних ситуаціях.

8. Самоорганізація та самокерованість: Здатність планувати, встановлювати

цілі, приймати рішення та самостійно керувати своїм життям.

Ці риси унікальні для кожної особистості і формуються під впливом генетики,

середовища, виховання та життєвого досвіду. Вони визначають спосіб сприйняття
світу та взаємодії з оточенням, роблять людину унікальною в своїй
індивідуальності.

ПИТАННЯ 7. Поясність співвідношення соціального та

біологічного в розвитку людини.
озвиток людини представляє собою складний процес, в якому соціальні та
біологічні аспекти взаємодіють і впливають один на одного. Біологічні аспекти
включають генетичну спадковість, фізіологію, структуру мозку та інші фізіологічні
характеристики, які визначають фізичні та психологічні особливості людини.

Соціальні аспекти охоплюють вплив оточуючого середовища, культури, виховання,

взаємодії з сім'єю, освітою, громадськими установами та іншими людьми на
розвиток особистості. Саме ці впливи формують соціальні навички, цінності,
вірування та ставлення людини.

Біологічні фактори визначають основні фізичні параметри, такі як здоров'я,

статура, генетичні нахили до певних рис особистості, темперамент тощо. Ці
фактори впливають на розвиток особистості, але вони не визначають її повністю,
оскільки соціальне середовище також має значний вплив на формування
особистості.

Соціальні умови, такі як виховання, навчання, взаємодія з оточуючими, культурні

норми та цінності, грають ключову роль у формуванні особистості та формуванні її
характеристик. Ці умови надають контекст для розвитку та вибору особистісних
якостей, уявлень та ставлень до світу.

Вплив соціальних умов на біологічний розвиток виявляється в тому, що оточуюче

середовище може впливати на експресію генів, розвиток мозку, адаптацію
фізіологічних систем та здатність людини до суспільства.

Наприклад, розвиток дитини залежить від генетичних факторів, але також сильно
впливає на неї виховання, яке визначає її соціальні навички, спосіб сприйняття
світу та взаємодію з іншими.
Психологічні аспекти, такі як інтелект, емоції, сприйняття та вчинки, також
формуються під впливом біологічних та соціальних факторів. Біологічні
особливості можуть впливати на способи сприйняття і взаємодії зі світом.

Важливо відзначити, що взаємодія біологічних та соціальних факторів у розвитку

людини становить складну мережу взаємозв'язків, в якій неможливо виділити один
аспект як домінуючий.

Отже, розвиток людини - це результат взаємодії між її генетикою, фізіологією та

соціальним оточенням. Ці дві сфери взаємодіють і впливають одна на одну, що
призводить до формування унікальної особистості кожної людини.

ПИТАННЯ 8. Перерахуйте основні фактори розвитку особистості,

їх вплив на різних вікових етапах.
Основні фактори, які впливають на розвиток особистості протягом життя людини,
можна умовно розділити на декілька категорій та розглядати їх вплив на різних
вікових етапах:

1. Генетика та біологія:

 Дитинство: Генетичні фактори визначають основи фізичного та психічного

розвитку. Вплив генетики сприяє формуванню темпераменту, нахилів до
певних реакцій та розвитку базових психічних процесів.

 Підлітковий вік: Біологічні зміни під час підліткового періоду, такі як зміни у
мозковій активності та фізіології, впливають на розвиток особистості,
включаючи формування статевої ідентичності та автономії.

2. Соціальне середовище:

 Дитинство: Виховання в сім'ї, взаємодія з батьками, рідними та вихователями

має суттєвий вплив на формування цінностей, соціальних навичок та
самовизначення.

 Підлітковий вік: Взаємодія з ровесниками, шкільне середовище та розвиток

соціальних навичок стають ключовими чинниками формування особистості.
Вони впливають на встановлення соціальних стосунків та визначення власного
місця в суспільстві.

3. Емоції та досвід:

 Дитинство: Позитивні та негативні емоції, різні досвіди та взаємодія з

навколишнім світом впливають на формування емоційного інтелекту та
ставлення до себе та інших.

 Підлітковий вік: Досвід подій, таких як успіхи, провали, різні взаємодії з

оточуючим світом, впливають на розвиток самооцінки та визначення
особистісних цілей.
4. Навчання та виховання:

 Дитинство: Отримання освіти, участь у різних навчальних програмах та

виховних заходах впливає на формування особистості через набуття знань,
навичок та виховання цінностей.

 Підлітковий вік: Навчання у школі та позашкільні активності сприяють

формуванню самостійності, розвитку інтересів та самодисципліни.

На різних вікових етапах кожен з цих факторів взаємодіє з іншими, визначаючи

специфічний вплив на розвиток особистості. Зміни в цих факторах можуть мати
великий вплив на формування цінностей, ставлення до світу та самопроекцію на
різних етапах життя людини.

ПИТАННЯ 9. Визначити рушійні сили процесу розвитку

особистості.
Рушійні сили процесу розвитку особистості - це ті фактори чи впливи, які
визначають напрямок та швидкість розвитку особистості людини. Ці сили можуть
включати різноманітні аспекти, які спонукають людину до змін, росту та
самореалізації. Ось деякі з них:

1. Внутрішня мотивація: Особиста мотивація та внутрішня потреба досягнення

певних цілей, самовдосконалення та самореалізації.

2. Соціальне середовище: Вплив оточуючих людей, сім'ї, друзів, вихователів,

співробітників, які можуть надихати на розвиток, надавати підтримку та
надихати на зміни.

3. Досвід та навчання: Набуття нових знань, використання отриманого досвіду

та навичок, що сприяє особистісному зростанню.

4. Емоції та ставлення: Вплив позитивних або негативних емоцій, які можуть

бути каталізаторами для змін в психологічній сфері особистості.

5. Самоусвідомлення та самооцінка: Спроможність розуміти себе, свої сильні

та слабкі сторони, і бажання розвивати та поліпшувати себе.

6. Культурні та соціальні очікування: Вплив установлених норм, цінностей та

очікувань соціуму, які можуть впливати на становлення особистості.

7. Цілі та амбіції: Бажання досягати певних цілей та прагнення до розвитку у

конкретній сфері життя.

Ці рушійні сили є ключовими факторами, які визначають, як людина розвивається,

які напрями вона обирає для самореалізації та які впливи формують її особистість.
Вони можуть взаємодіяти та варіювати за різних умов і в різний час, сприяючи
унікальному розвитку особистості у кожній конкретній ситуації.
ПИТАННЯ 10. Що таке спадковість і які основні ознаки
передаються за спадковістю дітям від батьків?
Спадковість - це передача генетичної інформації від батьків нащадкам через
сперму чоловіка та яйцеклітину жінки, формуючи фізичні та психологічні
особливості. Основні ознаки, що передаються спадковістю, включаються у такі:

1. Колір очей та волосся: Генетична інформація визначає, чи матиме дитина

сині, карі, зелені або інші відтінки очей, а також який колір волосся.

2. Тип будови тіла: Побудова тіла (худорлявий, спортивний, круглолиций)

визначається генетикою, хоча його можна також вплинути життєвим стилем.

3. Схильність до певних захворювань: Деякі захворювання, такі як деякі типи

раку, серцеві захворювання, деякі генетичні хвороби, можуть бути спадковими.

4. Колір шкіри: Генетична спадковість визначає загальний колір шкіри та

схильність до певних пігментних ознак.

5. Темперамент та риси характеру: Спадковість може вплинути на емоційну

стійкість, нахили до певних емоцій, а також на інші аспекти темпераменту.

6. Інтелектуальні здібності: Генетика також може впливати на інтелектуальний

розвиток, але середовище грає значну роль у цьому.

7. Спадковість хвороб: Деякі хвороби, такі як цукровий діабет, гемофілія,

метаболічні порушення, можуть передаватися від батьків до дітей через
генетичні фактори.

8. Спадковість орієнтаційної стійкості: Генетика може вплинути на стійкість та

наполегливість у досягненні мети.

9. Наслідування художніх та музичних здібностей: Деякі здібності, такі як

музикальність або художній талант, також можуть мати генетичні корені.

10. Спадковість схильності до алергій: Схильність до алергій та реакцій на певні

алергени може бути успадкована від батьків.

11. Метаболічні особливості: Деякі особливості обміну речовин можуть бути

успадковані, що впливає на швидкість обробки різних продуктів.

Ці ознаки передаються від батьків до дітей через генетичні механізми, що

створюють унікальний комбінований геном кожної особи. Втім, багато з цих
аспектів також можуть бути модифіковані або змінені впливом зовнішніх чинників
та середовища.
ПИТАННЯ 11. Що необхідно розуміти під середовищем? Що є
визначальним у його впливові на формування особистості?
Середовище - це комплексний термін, що включає у себе всі зовнішні чинники, які
оточують і впливають на життя та розвиток людини. Це охоплює фізичні, соціальні,
культурні, емоційні, психологічні та інші аспекти, які впливають на особистість.

В середовищі важливо розрізняти кілька ключових аспектів, які визначають його

вплив на формування особистості:

1. Сімейне середовище: Як дитина взаємодіє з батьками, родичами,

вихователями та впливає на її психічний та емоційний розвиток.

2. Соціокультурне середовище: Включає в себе вплив укладу життя, культурних

та соціальних цінностей, традицій, норм та очікувань, що формують уявлення
людини про світ.

3. Освіта та навчання: Вплив навчання, освіти та інтелектуального оточення на

формування особистості, її знань, навичок, цінностей та світогляду.

4. Соціальний круг: Взаємодія з друзями, рідними, колегами, громадськими

організаціями впливає на соціальний статус, ставлення до себе та інших.

5. Фізичне середовище: Умови проживання, робоче оточення, екологічні умови,

клімат, доступ до здорової їжі та здоров'я загалом.

Визначальним у впливі середовища на формування особистості є його

спроможність вплинути на формування цінностей, переконань, характеру,
соціальної адаптації та визначення індивідуального шляху розвитку. Взаємодія між
цими аспектами створює унікальний контекст, що впливає на те, хто ми стаємо та
як ми сприймаємо світ навколо себе. Надзвичайно важливо враховувати вплив
середовища на формування особистості при аналізі розвитку та росту кожної
людини.

ПИТАННЯ 12. Що таке «соціальне середовище», «соціалізація»?

"Соціальне середовище" - це сукупність умов, які створені людьми та взаємодіє
з ними, включаючи культурні, соціальні, економічні та інші аспекти, що оточують і
впливають на життя та розвиток індивіда в суспільстві. Це включає в себе усі
аспекти взаємодії людей, груп, культурних норм, цінностей та соціальних установ.

"Соціалізація" - це процес, за допомогою якого людина набуває знання, навички,

цінності, соціальні ролі та ідентичність, необхідні для життя в суспільстві. Цей
процес відбувається через взаємодію з оточуючим середовищем, зокрема з
сім'єю, школою, друзями, медіа та іншими соціальними структурами. Соціалізація
допомагає людині вступити в соціальні структури, засвоїти правила та норми,
необхідні для взаємодії з іншими у суспільстві.

Ці терміни пов'язані між собою, оскільки соціальне середовище, в якому

відбувається взаємодія та виховання людини, впливає на процес соціалізації, а
соціалізація формує спосіб сприйняття світу та реакцію на нього в межах
соціального середовища. Основною метою соціалізації є передача культурних та
соціальних цінностей, встановлення соціальних норм та формування соціальних
ролей у суспільстві.

ПИТАННЯ 13. Що таке виховання і чому воно вважається

вирішальним фактором у формуванні особистості?
"Виховання" - це систематичний процес спрямованої впливу на розвиток
особистості, який забезпечує формування цінностей, норм, навичок, знань та
моральних уявлень у людини. Виховання відбувається в різних соціальних
середовищах, таких як сім'я, школа, громада та інші інституції.

Виховання є вирішальним фактором у формуванні особистості через кілька

причин:

1. Формування цінностей: Виховання впливає на усвідомлення моральних та

етичних цінностей, що визначають ставлення людини до інших, до себе та до
світу.

2. Розвиток соціальних навичок: Виховання вчить взаємодії з іншими, розвитку

спільності, толерантності та розв'язанню конфліктів.

3. Формування особистісних рис: Виховання сприяє формуванню особистісних

якостей, таких як самодисципліна, відповідальність, рішучість, впевненість та
інші важливі аспекти.

4. Становлення ідентичності: Через виховання людина формує свою

ідентичність, розуміння себе, своїх цілей, бажань та життєвих уподобань.

5. Набуття знань та освіти: Виховання сприяє набуттю не лише загальних знань,

а й розвитку критичного мислення, аналітичних та творчих навичок.

6. Підготовка до життя в суспільстві: Через виховання людина отримує знання

та навички, необхідні для успішного функціонування в суспільстві.

Таким чином, виховання відіграє важливу роль у формуванні особистості, оскільки

воно формує основи для морального, емоційного, інтелектуального та соціального
розвитку кожної людини.

ПИТАННЯ 14. Які функції виховання виокремлюють?

Виховання включає в себе кілька ключових функцій, які важливі для повноцінного
розвитку та формування особистості. Ось деякі з них:

1. Соціалізаційна функція: Виховання допомагає в освоєнні соціальних навичок,

встановленні стосунків з іншими, розвитку взаємодії в суспільстві та
відповідального громадянства.
2. Розвивальна функція: Виховання сприяє розвитку інтелекту, творчих
здібностей, критичного мислення, фізичних навичок та розвитку особистості
загалом.

3. Корекційна (коригуюча) функція: Виховання допомагає виправляти негативні

тенденції та недоліки, формує відповідальне ставлення до помилок та
небажаних дій.

4. Спрямованість на адаптацію: Виховання готує людину до життя в суспільстві,

навчає адаптуватися до змін, вирішувати проблеми та пристосовуватися до
нових ситуацій.

5. Самовиховна функція: Виховання сприяє формуванню внутрішнього

контролю та саморегуляції, що дозволяє людині самостійно вирішувати ситуації
та керувати своєю поведінкою.

6. Виховання цінностей: Формування основних цінностей, моральних уявлень та

етичних стандартів, які визначають поведінку та ставлення до інших людей.

Кожна з цих функцій важлива для повноцінного розвитку особистості та її успішної

адаптації в суспільстві. Вони спільно допомагають створити фундамент для
формування вихованої, соціально зрілої та активної особистості.

ПИТАННЯ 15. Яке значення має діяльність у розвитку

особистості? Які основні види діяльності дітей молодшого
шкільного віку?
Діяльність грає важливу роль у розвитку особистості, оскільки через активну
діяльність людина отримує досвід, розвиває навички та знання, формує свою
особистість. Важливо, щоб діяльність була не лише механічною, а й спрямована
на розвиток різних аспектів особистості: фізичного, інтелектуального, соціального
та емоційного.

Основні види діяльності дітей молодшого шкільного віку:

1. Ігрова діяльність: Гра відіграє важливу роль у розвитку дітей. Вона допомагає
розвивати уяву, креативність, соціальні навички та сприяє загальному
фізичному розвитку.

2. Навчальна діяльність: У шкільному віці діти активно займаються навчанням.

Вони вивчають предмети, розвиваються в математиці, мовах, науці, мистецтві
та інших галузях знань.

3. Творча діяльність: Малювання, ліплення, виготовлення виробів з різних

матеріалів дозволяють дітям розвивати свою творчість, уяву та моторику.

4. Фізична діяльність: Спорт, фізичні вправи, заняття у спортивних секціях

сприяють здоровому розвитку та формуванню фізичної сили та витривалості.
5. Соціальна діяльність: Взаємодія з друзями, участь у групових заняттях,
співпраця в колективі сприяють розвитку комунікативних навичок та вмінню
пристосовуватися до соціальних ситуацій.

Ці види діяльності сприяють розвитку різних аспектів особистості дитини,

допомагають їй засвоювати знання, формувати навички, розвивати фізичні
можливості та створювати базу для подальшого розвитку у різних сферах життя.

Творчі завдання
1. Обґрунтуйте, як основні біосоціальні характеристики дитини
(стать, національність, вік) впливають на діяльність педагога.
Біосоціальні характеристики дитини, такі як стать, національність та вік, мають
значущий вплив на діяльність педагога, оскільки вони визначають індивідуальні
потреби, особливості розвитку та сприйняття навчального процесу.
Співвідношення між цими характеристиками і роботою педагога може бути таким:

1. Стать:

 Педагог повинен бути уважним до індивідуальних потреб хлопчиків і дівчаток та

сприяти їхньому рівноцінному розвитку.

 Враховувати, що статеві ролі та очікування можуть впливати на вибір дітей

щодо інтересів та навчання.

 Створювати середовище, де всі діти мають рівні можливості та не

обмежуються статевими стереотипами.

2. Національність:

 Педагог повинен бути свідомим різноманітності культур, з яких походять діти,

та враховувати цю різноманітність у навчанні.

 Сприяти міжкультурному розумінню та повазі до культурних особливостей

учнів.

 Враховувати мовні особливості та підтримувати мовний розвиток дітей, які

говорять різними мовами.

3. Вік:

 Адаптувати навчальний план та методику викладання до вікових особливостей

дітей.

 Розуміти, що розвиток та інтереси дітей змінюються з віком, і адаптувати

підходи до цих змін.
  Забезпечувати розвиток когнітивних навичок, які відповідають віку дітей, а
також створювати можливості для фізичного розвитку та творчості, специфічні
для конкретного віку.

Загально враховуючи, педагог повинен бути гнучким та адаптивним, брати до

уваги різні біосоціальні контексти дітей та створювати навчальне середовище, яке
відповідає їхнім потребам та сприяє гармонійному розвитку.

2.презентація в PowerPoint.

3.Заповнити таблицю.

Людина – біосоціальна істота, якій

притаманні членороздільна мова,
свідомість, вищі психічні функції Індивід(лат. Individuum – неподільне)
(абстрактно-логічне мислення, –людина як представник людської
логічна пам’ять і т. д.) і яка здатна спільноти, соціуму(групи, класу, нації
створювати знаряддя праці та тощо)
використовувати їх в процесі
суспільної праці.

Індивідуальність – сукупність
зовнішніх та внутрішніх особливостей
людини, що формуютьїї своєрідність,
відмінність від інших людей.
Особистість – соціально
розумовлена система психічних
якостей індивіда, що визначається
залученістю людини до конкретних
суспільних, культурних, історичних
відносин.

4.Доповнити схему.

Відповідальність
Розумність

Ознаки
Свобода
особистості
Індивідуальність
Особиста гідність

5. Підібрати матеріал про дітей мауглі.

Термін "діти Мауглі" у педагогіці може використовуватися для опису дітей, які
зростають або жили в умовах, які значно відрізняються від типових соціальних
умов виховання та соціалізації. Це можуть бути діти, які пережили ізоляцію від
суспільства, втратили зв'язок з батьками або перебували у дикій природі без
постійного нагляду або впливу дорослих.

У педагогіці та психології вивчається, як такі умови можуть впливати на розвиток

дитини. Тема "діти Мауглі" допомагає визначити важливі аспекти соціально-
емоційного та психологічного розвитку, виховання, адаптації та соціалізації таких
дітей.

Роздуми та наукові статті в галузі педагогіки, психології та соціології можуть

містити відомості про:

1. Психологічні наслідки ізольованого виховання: Як це впливає на

формування особистості, соціальний розвиток та комунікацію.

2. Соціальна адаптація: Як ці діти впораються зі змінами, що виникають під час

спілкування з іншими дітьми та дорослими.

3. Виховання та педагогічні підходи: Як педагогічні методи можуть бути

адаптовані для дітей, які знаходяться в нестандартних умовах виховання.

4. Когнітивний розвиток та навчання: Як діти, які перебували в умовах

відокремлення від суспільства, сприймають освіту та розвиваються у ній.

Вивчення цього питання в педагогіці може розкрити важливі аспекти психології,

соціальної адаптації та виховання у дитинстві в умовах, які відрізняються від
типових умов виховання.

6. Середовище, що оточує людину поділяється на:

Природне (географічне) середовище: Це оточення, яке включає природні
об'єкти, такі як ліси, планини, водойми, пустелі, річки, океани, рослинність та
тваринний світ. Це середовище, що визначається природними факторами та є
частиною природи, де людина мешкає та здійснює свою діяльність.

Соціальне середовище: Це оточення, яке складається з соціальних відносин,

культурних умов, спілкування та взаємодії з іншими людьми. Це може включати
родину, друзів, колег, співробітників та інші соціальні групи, з якими людина
взаємодіє у своєму повсякденному житті.

Домашнє середовище: Це конкретне місце проживання людини, куди вона

повертається щодня. Це будинок, квартира або інше житло, де людина відпочиває,
відновлюється, проводить час з родиною та робить свої особисті справи.

7. Розкрити фактори соціалізації запропоновані А.В.Мудрик

(мегафактори, макрофактори, мезофактори, мікрофактори).
А. В. Мудрик запропонував класифікацію факторів соціалізації на чотири рівні:
мегафактори, макрофактори, мезофактори та мікрофактори. Ця класифікація
описує різні рівні впливу на соціалізацію особистості та сприяє кращому розумінню
впливу різних соціальних чинників на розвиток людини.

1. Мегафактори: Це найвищий рівень впливу. Вони включають глобальні

процеси, які відбуваються на рівні всього суспільства або світу. Мегафактори
можуть включати такі явища, як геополітичні зміни, глобалізація, міжнародні
конфлікти, економічні кризи та інші широкомасштабні події.

2. Макрофактори: Це соціальні явища, які впливають на великі соціальні групи,

такі як етнічні спільноти, релігійні групи, класи або регіони. Сюди входять
політичні, економічні, культурні та соціальні процеси, що формують ці групи та
взаємини між ними.

3. Мезофактори: Це більш конкретні, маломасштабні групові явища, такі як

школи, робочі колективи, установи, які впливають на соціалізацію у вузьких
соціальних колах. Це може включати правила, норми, цінності та традиції,
характерні для певних спільнот.

4. Мікрофактори: Це особисті аспекти взаємин та впливу на рівні індивідуальних

взаємодій. Вони охоплюють родинні взаємини, індивідуальні переконання,
особисті зв'язки та спілкування, які формують соціалізацію кожної конкретної
особистості.

Ця класифікація надає можливість розуміти, як різні рівні соціальних факторів

впливають на формування особистості та соціалізацію в широкому спектрі
суспільних контекстів.

8. Поміркуйте над висловами

1) Якою є дитина в дитячій грі, такою вона буде в дорослому віці.

(А.Макаренко)

2) Виховання може все.

(Гельвецій)

3) Розум кожної дитини лежить на кінцях пальців. А це означає, що діяльність є

однією з найважливіших ланок у формуванні особистості.

(В.Сухомлинський)

1. "Якою є дитина в дитячій грі, такою вона буде в дорослому віці."

(А.Макаренко): Це висловлювання вказує на важливість сприйняття дитячої
поведінки та взаємодій для прогнозування подальшого розвитку
особистості. Дитяча гра є відображенням того, як дитина сприймає світ,
реагує на навколишній світ та взаємодіє з іншими. Інтерпретувати та
 розуміти дитячі вчинки може дати уявлення про те, якою вона може стати в
майбутньому, які якості можуть перейти у доросле життя.

2. "Виховання може все" (Гельвецій): Це висловлювання свідчить про віру в

потужний вплив виховання на розвиток особистості. Воно акцентує на
важливості середовища, в якому виростає дитина, та відповідальності
дорослих за формування її характеру, цінностей та навичок.

3. "Розум кожної дитини лежить на кінцях пальців. А це означає, що

діяльність є однією з найважливіших ланок у формуванні особистості"
(В.Сухомлинський): Цей вислів підкреслює значення активної діяльності у
формуванні особистості. Здійснення діяльності сприяє розвитку різних
аспектів.