Особистісний розвиток

Особистісний розвиток, зростання і розвиток особистості - найбільш загальне поняття, що

описує всі позитивні зміни в особистості як результат внутрішніх процесів і зовнішніх
впливів. Це все те, що в особистості розгортається з віком саме, що формується під
впливом ззовні, що розвивається в спільній діяльності з оточуючими і розвивається в собі
самим людиною.

Не завжди зрозуміло, що з людиною відбувалося - був це власне зростання, було це

розвиток, трансформація або формування, але в деяких випадках можна сказати:
особистісний розвиток сталося. Мається на увазі, що відбулося зміцнення стрижня і
збільшення потенціалу особистості, здатності людини жити внутрішньо заможніше і краще
управляти своїм життям.

"Що таке особистісне зростання? Якщо у людини стає більше: - інтересів, а з тим і
стимулів жити - змістового наповнення життя, - можливості аналізувати відрізняти
одне від іншого, - можливості синтезувати - бачити зв'язки подій і явищ, розуміння
людей (себе в тому числі), а з тим і можливості прощати, - внутрішньої свободи і
незалежності, відповідальності, взятої на себе добровільно, - любові до світу і людей
(до себе в тому числі), то це і означає, що людина росте особистісно. Синоніми:
душевно і духовно", - писав Ст. Л. Леві.
[1]

Основні характеристики особистісного розвитку - його етапи, спрямованість, активність,

рівні і масштаб.

Етапи. Одним з найважливіших результатів розвитку особистості є соціалізація. При цьому,

розвиваючись, особистість проходить певні закономірні етапи: немовля, дитина, підліток,
юнак, дорослий - зі своїми психологічними особливостями. Які? І чи завжди проходять?
Різні дослідники описують ці процеси по своєму.
Спрямованість. Є спрямованість особистості, а є спрямованість особистісного розвитку: це
різні речі. Припустимо, зараз дитина всією душею спрямований до комп'ютерних ігор та
інших розваг - це актуальна спрямованість його особистості. Але спрямованість його
особистісного зростання все одно йде до дорослості, і через кілька років одні захоплення
поступляться місцем іншим. Спрямованість особистісного зростання - напрямок розвитку
людини у відповідності з його природними задатками. Втім, завжди важко відрізнити, що у
розвитку людини від її біологічної природи, а що формується в результаті соціальних
впливів, і, мабуть, здебільшого коректніше говорити не вузько про спрямованість
особистісного зростання, а ширше: про спрямованість особистісного зростання і розвитку.
Питань тут багато: напрямок росту і розвитку особистості - завжди одне і теж, або це
можуть бути різні напрямки? У росту і розвитку особистості є тільки напрямок, або є
вершини розвитку (наприклад, Просвітлення)? Якщо раптом вершини є, скільки їх?
Активність. Особистісний ріст і розвиток має не тільки свою спрямованість, але і свою
енергію, більшу або меншу активність. На відміну від природної особистості, в основі
розвитку якої лежить пасивний особистісний ріст, розвивається
особистість практикує активний особистісний ріст. У пасивному (природному)
особистісному зростанні інтелект і психологічна культура ростуть природно, так само як
зростає тіло людини. Життя йде - зростає попа, росте волосся, потихеньку розвивається
інтелект і поступово в процесі життя природно формується психологічна культура. В
активному (продуктивний) особистісному зростанні у людини з'являється задум,
формується намір, багато ставлять цілі - після чого людина самостійно займається
самовдосконаленням або проходить заняття і тренінги, розвивають необхідні уміння і
навички. Активний особистісний ріст - перехідна форма до процесу розвитку особистості,
оскільки поєднує в собі природну, що йде зсередини людини спрямованість та
використання людиною зовнішніх коштів для розвитку самого себе.
Рівень розвитку особистості. Основний показник рівня розвитку особистості -
розвиненість авторської позиції, здатність людини самій визначати свою життя, жити
самостійно і бути сильніше обставин. Визначається силою ядра особистості і
розвиненістю периферії особистості. Конкретні показники рівня розвитку особистості -
розвиток інтелекту, володіння емоціями та здатність володіти собою, розвиток ініціативи та
відповідальності, рівень культури, піднесення мотивів і багато іншого.
Масштаб. Особистісне зростання має різні масштаби: він може бути поліпшеннями
всередині особистісної норми, а може бути виходом за неї. Чоловік був хворий, поступово
видужав і повернувся до норми. У психологічній метафорі це не особистісне зростання, а
одужання, вдала психотерапія. Здоровий людина пішла на фітнес і прибрав животик: в
метафорі це особистісне зростання, але в межах норми. Він серед кращих, але все-таки не
спортсмен. Якщо ж людина зайнявся спортом і за показниками став істотно виділятися,
став відмінним від більшості, в метафорі це особистісне зростання, що піднімається над
рамками норми.