Психологія особистості

Ірина Валентинівна
Сингаївська,
кандидат психологічних
наук, доцент,
директор ННІ психології
Університету економіки та
права «КРОК»
 План:
1. Поняття про особистість.

2. Структура особистості.

3. Я- концепція, самосвідомість і
самооцінка.
Людина – це, з одного боку, істота
біологічна (належить до класу ссавців), що
відрізняється від тварин прямоходінням,
розвитком рук, високорозвинутим мозком; з
другого боку, - істота суспільна (“существо
общественное”).
Індивід – людина як представник
біологічного виду (“Homo
sapiens”).
Особистість – індивід як суб’єкт соціальних
стосунків і свідомої діяльності.

Особистість формується в спільній

діяльності та в спілкуванні.

Особистість – людина як носій

свідомості (К.К.Платонов).

Особистістю людина не народжується, а

стає; може перестати бути особистістю (при
тяжких психічних захворюваннях).
Індивідуальність – особистість у її
своєрідності, тобто сукупність
особливих якостей особистості, що
утворюють її неповторний образ.

Індивідуальність особистості складається

з різних рис.
Є якості, в розвитку яких велика роль
біологічного, вродженого
(темперамент) або навчання й
виховання (мислення, пам’ять, уява;
інтереси, ідеали, переконання).
Особистість – складне утворення; в
українській і російській мовах є
більш ніж 1500 слів, що називають
риси особистості.
Структура особистості
(за Платоновим К.К.):

1) спрямованість особистості;
2) досвід;
3) індивідуальні особливості психічних
процесів;
4) біопсихічні властивості.

+ Характер, здібності
 № Назва Елементи, що Співвідношення Специфічні види
підст підструктури входять до під- соціального і формування
рукту структури біологічного підструктур
ри
1. Спрямованість Переконання, Біологічного дуже Виховання
особистості світогляд, ідеали, мало
нахили, інтереси,
бажання,
прагнення,
потреби, смаки
2. Досвід особистості Уміння, навички, Значно більше Навчання
.
знання, звички соціального
3. Особливості Воля, почуття, Частіше більше Вправляння
психічних процесів сприймання, соціального
відчуття, мислен-
ня, емоції,
пам’ять
4. Біопсихічні Темперамент, Соціального дуже Тренування
властивості статеві, мало
вікові,
патологічні
властивості
 Я- концепція, самосвідомість і
самооцінка.

Я-концепція – відносно стійка, в більшій чи

меншій мірі усвідомлювана, неповторна
система уявлень індивіда про самого себе,
на основі котрої він будує свою взаємодію з
іншими людьми і ставиться до себе.
 Я- концепція, самосвідомість і самооцінка.

Складові Я-концепції:
 
1) я-реальне ( уявлення про себе в теперішньому часі);

2) я-ідеальне ( яким суб’єкт повинен був би стати,

орієнтуючись на моральні норми);

3) я-динамічне (яким суб’єкт хоче стати, має намір –

вивчити іноземну мову, розвинути пам’ять, схуднути);

4) я-фантастичне (яким суб’єкт хотів би стати, якби це

було можливим) – (довгонога красуня з
суперобкладинки).
 Я- концепція, самосвідомість і самооцінка.

Компоненти Я-концепції:

1) когнітивний (образ своїх якостей, здібностей,

зовнішності, соціальної значущості тощо) –
самосвідомість;

2) емоційний (самоповага, самолюбство,

самоприниження);

3) оцінно-вольовий – прагнення підвищити

самооцінку, завоювати повагу тощо.
 Я- концепція, самосвідомість і самооцінка.

Я –концепція – цілісний образ власного

“я”.

Один із компонентів я-концепції –

самосвідомість – образ своїх якостей,
здібностей, зовнішності, соціальної
значущості тощо.
 Я- концепція, самосвідомість і самооцінка.

Самооцінка – оцінка особистістю самої

себе, своїх можливостей, якостей і місця
серед інших людей.

Самооцінка є завищена, занижена і

адекватна.
 Я- концепція, самосвідомість і самооцінка.

Самооцінка - важливий регулятор

поведінки особистості.
 Я- концепція, самосвідомість і самооцінка.

Самооцінка впливає на:

1) взаємовідносини людини з
оточуючими;
2) її критичність, вимогливість до себе,
ставлення до успіхів і невдач;
3) ефективність діяльності людини;
4) подальший розвиток її особистості.
 Я- концепція, самосвідомість і самооцінка.

Від самооцінки залежать досягнення, успіхи

людини і навпаки.
 Я- концепція, самосвідомість і самооцінка.

Ставлення особистості до себе – на 1-му

місці (потім – до інших та до навколишньої
дійсності).
Яке правильне ставлення до себе?
“Возлюбите ближнего, яко самого себя!”.
Спочатку себе, – потім ближнього.
 Я- концепція, самосвідомість і самооцінка.

У кожної людини центральне переконання:

“Я-хороший”.
Формується стержень “Я-хороший” в дитинстві
(з вихованням).
Правильно: хвалити як особистість і робити
зауваження стосовно окремих дій.
Неправильно: ти помилився – це означає, що
ти поганий.
Потрібно розмежовувати оцінку особистості й
діяльності.
 Мотивація.

Мислений експеримент.
3 місяці – 300 тис. доларів – куди витратите?
Мотивація.
Сфери розподілу психічної енергії.
 

Тіло

Внутр. світ Діяльність

Контакти
 Мотивація.

Гармонійна особистість – енергія

розподілена рівномірно.

Гармонійний захист – коли всі сфери

розвинені.
 
Найважливіші мотиви там, куди спрямовано
більше енергії.
Мотивація.
Мотивація.
 Вправа
 Мої сильні якості
Завдання:
Запишіть найсильніші
якості Вашої
особистості.
Це якості, які
дозволяють Вам
добиватися успіху в
діяльності, досягати
поставлених цілей,
вистояти в труднощах.
 Висновок:
 
Кожна людина має свої сильні особистісні
якості, важливо їх «знайти» в собі й опиратися
на них.

Кожна людина має слабкі сторони, важливо

вирішити, як це компенсувати (навчанням,
тренуваннями, саморозвитком, робота з
психологом, коучем тощо).
Дякую за увагу!
 Контакти:
Ірина Сингаївська
 
Тел.: 067 978 97 98
063 694 84 42