ГУМАНІСТИЧНА

ПСИХОЛОГІЯ
Виконала студентка 1-го курсу спеціальності
«психологія», П-20-1
Грабко Катерина
Гуманістична психологія –
напрямок у психології, який
визнає своїм головним
предметом особистість, що має
потяг до самоактуалізації.

Гуманістична психологія як
самостійний напрям
відокремилася на початку 60-
х років XX ст., як протест проти
домінування біхевіоризму і
психоаналізу в США, одержала
назву третьої сили
  
У 1963 р. перший президент Асоціації гуманістичної психології, Джеймс
Бьюдженталь, висунув п'ять основних положень даного напряму психології:

1. Людина як цілісна істота перевершує суму своїх складових

(інакше кажучи, людина не може бути пояснена в результаті
наукового вивчення її часткових функцій).
2. Людське буття розгортається в контексті міжлюдських
відносин (інакше кажучи, людина не може бути пояснена своїми
частковими функціями, в яких не береться в розрахунок
міжособистісний досвід).
3. Людина усвідомлює себе (і не може бути зрозумілою
психологією, бо та не враховує її безперервну, багаторівневу
самосвідомість).
4. Людина має вибір (людина не є пасивним спостерігачем
процесу свого існування: вона творить свій власний досвід).
5. Людина інтенціальна (людина звернена у майбутнє, в її житті
є мета, цінності та сенс).
ГП як напрям пов’язаний з такими іменами:

А.Маслоу (1908-1970) Г.Оллпорт (1897-1967)

К.Роджерс (1902-1987)
“ієрархія потреб” Маслоу
• Складається з щаблів:
• фізіологічні потреби – це низькі, керовані органами тіла
потреби (дихання, харчова, сексуальна, потреби в
самозахисті
• потреба в надійності – прагнення в матеріальній надійності,
здоров`ї, забезпеченні в старості тощо 
• соціальні потреби. Задоволення цього рівня потреб не є
об’єктивне, і його важко описати. Одній людині достатньо
небагато контактів з іншими людьми, в іншої потреба в
спілкуванні дуже сильна
• потреба в пошані, усвідомленні власної гідності – ідеться про
престиж, соціальний успіх
• потреба в розвитку особистості, у самореалізації,
самоактуалізації, в осмисленні свого призначення у світі
Піраміда Маслоу
Теорія Роджерса

Роджерс вважав, що існують два види особистості – справжнє Я (я

тут і зараз) і ідеальне Я (яким я хочу бути в цьому світі). Відношення
реального і ідеального Я утворюють Я-концепцію особистості. В
залежності від Я-концепції, формується самооцінка особистості
Має свої плюси та мінуси:
+ детермінізм, тобто у кожної людини є свій вільний
вибір
+ Маслоу вважав самоактуалізацію як вершину піраміди
потреб
- людина не завжди здатна адекватно оцінити свій досвід
- положення ГП неможливо ні підтвердити, ні заперечити

Теорія Роджерса це теорія

особистості, яка здатна
приймати рішення, гармонійна
з іншими людьми, відкрита
досвіду, має довіру з власним
судженням і спонуканням,
розвивається
Конгруентна та неконгруентна особистість
• Конгруентність - стосовно до Я-
концепції виражає міру
відповідності Я-реального до Я-
ідеального, що конструюється в
процесі самооцінки.
• Неконгруентність
Можливі внутрішні
конфлікти:
- страхи
- оцінка зовнішнього вигляду,
статусу іншими людьми
- залежності
Хоча гуманістична психологія підняла планку розуміння і
розуміння людини в цілому, в професійному плані вона в
основному практикується сьогодні окремими
ліцензованими консультантами і терапевтами. За межами
цих областей гуманістична психологія забезпечує основу
практично для всіх методів енергетичної медицини
Дякую за увагу