Міністерство освіти і науки України

Тернопільський національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка
Факультет педагогіки і психології
Кафедра психології розвитку та консультування

Індивідуальне навчально-дослідне завдання на тему:

«Порівняльна характеристика розуміння сутнісної̈ природи
людини у роботах К. Роджерса та А. Маслоу »

Спеціальність 053 «Психологія»

Студентки групи зП -31

Рудик Ганни

Тернопіль – 2023
ВСТУП
Сутнісною природою ціннісного стрижня людини є
самоактуалізація особистості, яка дає можливість вибрати
правильний напрямок у житті, працюючи над собою, над
своїм духовно-моральним вдосконаленням. В умовах
суспільної трансформації, що їх спостерігаємо зараз в
Україні, формується більш уважне, ніж раніше, але й
вимогливіше ставлення до особистості, нове розуміння
соціального та психологічного благополуччя, самореалізації,
становлення особистості. Наш час вимагає від кожного
активності, вміння актуалізувати здібності та реалізувати
себе як особистість у різних сферах діяльності та
спілкування. У зв’язку з цим зростають вимоги до
психологічної науки, яка покликана допомогти кожному
члену суспільства, як чоловікам, так і жінкам, ефективно
визначати життєві орієнтири, реалізувати свій особистісний
потенціал, долати труднощі особистісного становлення. Саме
в умовах кризи цінностей зростає актуальність визнання
важливості духовно-моральної самоактуалізації особистості.
 Виклад основного матеріалу.
Роджерс вважає, що прагнення до повної самореалізації
є вродженим для кожного з нас. Так само, як рослини
розвиваються, щоб вирости здоровими, як насіння містить в
собі прагнення стати деревом, так і людина схиляється
до того, щоб знайти цілісність і найбільш повно реалізувати
себе. В кінці життя Роджерс прийшов до розуміння погляду
Артура Кестлера про те, що індивідуальна свідомість є лише
фрагмент космічного.
Прагнення до здорового розвитку не є переважною
силою, яка змітає в бік будь-які перешкоди на своєму шляху.
Роджерс бачить її просто як переважну та мотивуючу силу в
людині, що діє вільно, силу, яка не ослаблена ні подіями
минулого, ні установками сьогодення.
Для Роджерса тенденція до самоактуалізації є не просто
якимось одним спонуканням серед безлічі інших, а центром,
на якому сфокусовані всі інші прагнення.
Ця тенденція - єдиний висунутий
Роджерсом мотиваційний конструкт.
Відгалуженнями тенденції самоактуалізації є потреба
в позитивній увазі до себе. Потреба в позитивній увазі
відноситься до задоволення, яке відчуває людина,
отримуючи схвалення з боку інших людей, і до фрустрації,
яка виникає у разі несхвалення. Потреба в позитивномій
увазі до себе - більше інтеріорізірованний варіант першої
потреби. У процесі одержання схвалення і несхвалення від
значущих інших у нього розвинеться свідоме відчуття того,
що він собою являє, зване самостью або Я-концепцією.
Таким чином, самоактуалізації, по Роджерсу, це процес
реалізації людиною протягом усього життя свого потенціалу
з метою стати повноцінно функціонуючої особистістю.
Потрібно підкреслити, що самоактуалізація як така не є
кінцевим станом досконалості. Роджерс вважав, що жодна
людина не стає самоактуалізованих настільки, щоб відкинути
всі мотиви. У нього завжди залишаються таланти для
розвитку, навички для вдосконалення, більш дієві і приємні
способи для задоволення біологічних потреб. Проте можна
говорити про людей, які досягли більшої самоактуалізації,
ніж інші, вони далі інших просунулися до такого
функціонування, яке можна назвати більш повноцінним,
творчим і самостійним.
З точки зору Роджерса, спосіб найбільш повно актуалізувати
свої потенційні можливості полягає в тому, щоб володіти Я-
концепцією, яка не включає умови цінності і тому не
породжує захистів. З цього випливає, що людина
1) буде поважати, і цінувати всі свої прояви,
2) зможе усвідомлювати все, що можна знати про себе
3) буде гнучкий і відкритий по відношенню до нового
досвіду. Тільки так він безперешкодно стане тією людиною,
яким можете стати.Людина будете тим, кого Роджерс
називає повноцінно функціонуючим людиною.
Для А. Маслоу внутрішніми умовами є потреба в
самоактуалізації, певний рівень особистісного здоров'я.
Автор підкреслює, що потреба у безпеці може значно
перешкоджати процесу самоактуалізації, який пов'язаний з
ризиком, освоєнням нового, можливістю помилок і
негативних наслідків.
З приводу зовнішніх умов самоактуалізації ведуться
суперечки: К. Роджерс переконаний, що головною умовою
самоактуалізації є тепла підтримка оточуючих, Маслоу
вважає, що складні умови й виклик долі є не менш
важливими чинником самоактуалізації особистості.
Оскільки сутність людини полягає у її духовності, тому
самореалізація, що не стосується її духовного потенціалу, є
лише частковою, фрагментарною. А. Маслоу також звертає
особливу увагу на сферу духовно-моральних цінностей і
називає духовність фактором, що визначає
самоактуалізовану особистість. Найголовніший прояв
свободи людини полягає у можливості свідомого вибору між
добром і злом. Тільки через духовні основи реалізується
свобода вибору людини. А тілесне й психічне є лише
засобами для самоактуалізація особистості. Духовність
визначає діяльність свідомості, спрямованої на пошук сенсу
життя, визначення критеріїв добра й зла для оцінки подій і
проявляється в умінні оцінювати свої цілі з погляду
загального блага.
А.Маслоу писав, що кращим шляхом до самоактуалізації
особистості може бути шлях самопізнання: навчитися
пізнавати власне Я, розкривати свою духовну природу,
досягати розуміння, осягати істину. К. Роджерс ставит акцент
на здобутті власного досвіду людини в процесі
самоактуалізації.
Отже, ми можемо побачити, що Роджерс не включає у свої
формулювання ніяких релігійних чи духовних аспектів. Тоді
як, А. Маслоу спирається на ці аспекти.
Порівнюючи теорії Роджерса і Маслоу можна відзначити, що
у Роджерса ідея самоактуалізації не виступає, як у Маслоу,
наріжним каменем його побудов: він розглядає питання
мотивації і в тому числі самоактуалізацію в контексті
загальної теорії особистості і психотерапії, тоді як Маслоу,
навпаки , розглядає особистість у контексті теорії мотивації.
Але, ми можемо сказати, що у цих авторів є спільна думка,
яка полягає в тому, що люди мають необмежений потенціал
для самовдосконалення.

Використані джерела:
1. Кравченко Н. Ю. "CУЧАСНИЙ ПІДХІД ДО ВИВЧЕННЯ
ФЕНОМЕНА САМОРЕАЛІЗАЦІЇ." ЗАГАЛЬНА
ПСИХОЛОГІЯ, ІСТОРІЯ ПСИХОЛОГІЇ . 2017. С.137
2. Кривцова Н. В. Психологічні особливості потенціалу
самореалізації особистості. 2018.
3. Канцир, Д. П. Особливості потребової сфери особистості,
що самореалізується. 2021.
4. https://lib.iitta.gov.ua/719751/1/Стаття%20Губенко
%206%20Д.-мор.%20самоактуалізація%20(1)-
конвертирован.pdf
5. https://ua-referat.com/
Представлення_До_Роджерса_про_самоактуалізації