Питання 1.

Свобода - детермінізм
Якою мірою бере участь суб'єктивно пережите почуття свободи в прийнятті рішень
конкретними людьми? До яких меж їх поведінка детермінована факторами, які
частково або повністю перебувають за межами усвідомлення?

Свобода вибору та недетермінованість людської поведінки визначають основні

аспекти індивідуальності та автономії. Людина, обдарована свободою вибору, має
можливість визначати свій власний курс дій в залежності від внутрішніх переконань та
цінностей. Недетермінованість виборів і поведінки виникає з різноманіття впливів, які
впливають на особистість, і може бути результатом не тільки усвідомлених, але і
підсвідомих факторів. При цьому, певна частина впливів, що формують рішення, може
залишатися поза областю свідомості людини, що підкреслює недетермінований
характер її поведінки.

Питання 2.
Раціональність -ірраціональність
Якою мірою сила нашого розуму здатна впливати на нашу щоденну поведінку? Чи є
люди за своєю суттю раціональними істотами, чия поведінка визначається
раціональними міркуваннями, або нами керують ірраціональні сили? Чи є ми
розумними господарями своєї долі, «капітанами свого корабля», або ми
знаходимося під контролем глибинних ірраціональних сил, про існування яких і не
підозрюємо?

Сила нашого розуму велика і впливає на багато аспектів нашої щоденної поведінки.
Людина, обдарована розумом, може раціонально міркувати, планувати та приймати
обґрунтовані рішення. Раціональні міркування грають ключову роль у формуванні
наших виборів та дій, що сприяє керуванню власною долею. Хоча існують ситуації,
коли ірраціональні чинники можуть впливати на нашу поведінку, розум варто
розглядати як могутній інструмент для управління власним життям. Здатність
раціонально мислити і приймати обґрунтовані рішення робить нас активними
учасниками у формуванні своєї долі, а не лише пасивними спостерігачами
ірраціональних сил. Таким чином, людина має потенціал бути справжнім господарем
свого життя і керувати ним за допомогою свого розуму та раціональних виборів.

Питання 3.
Холізм-елементалізм
Який шлях є найкращим: вивчати особистість як ціле або досліджувати кожну
психологічну характеристику окремо?
Вивчення особистості як цілого є більш комплексним та цілісним підходом, оскільки
дозволяє врахувати взаємозв'язок і взаємодію різних психологічних характеристик.
Особистість представляє собою складну систему, де різні аспекти взаємодіють та
впливають одине на одного. Вивчення особистості як цілісного об'єкта дозволяє
розуміти, як риси характеру, мотивація, інтелектуальні здібності та інші аспекти
взаємодіють у формуванні поведінки та розвитку особистості. Такий підхід сприяє
більш глибокому розумінню індивіда та дозволяє розглядати його як унікальний
суб'єкт з усією своєю складністю і варіативністю. Вивчення окремих психологічних
характеристик може привести до упущення загального зображення особистості та
недостатнього розуміння взаємодії її компонентів.

Питання 4.
Конституціоналізм-Інвайронменталізм
Якою мірою те, що називається особистістю, представляє собою результат дії
генетичних факторів, а в якій мірі особистість - продукт навколишнього середовища?

Особистість в значній мірі може бути розглянута як продукт навколишнього

середовища, оскільки оточуюча обстановка впливає на формування і розвиток різних
аспектів особистості. Взаємодія з різними соціальними, культурними та емоційними
впливами формує цінності, переконання та ставлення, що стають важливими
складовими особистості. Сім'я, оточення, освіта та інші фактори вирішально впливають
на розвиток особистості в процесі соціалізації. Навколишнє середовище може
моделювати взаємодію особистості з оточуючим світом, визначаючи ступінь впливу
генетичних факторів. Хоча генетичні аспекти також важливі, навколишнє середовище
може визначати, як ці гени виявляються у конкретних рисах та поведінці.

Питання 5.
Змінність-незмінність
До яких меж особистість здатна фундаментально змінюватися протягом життя?
Простіше кажучи, наскільки дійсно може змінюватися основний склад особистості?
Чи є глибинна зміна необхідним компонентом розвитку особистості? Чи є поверхневі
зміни, які ми спостерігаємо у себе та інших людей, тільки зовнішніми, в той час
структура особистості, яка лежить в основі поведінки залишається стабільною і
незачепленою змінами?

Особистість, як правило, має тенденцію до стабільності протягом життя, і глибинна

зміна її основної структури вважається великим викликом. Однак екстренні ситуації,
такі як кризи чи трансформаційні події, можуть викликати фундаментальні зміни у
особистості. Наприклад, досвід важливої втрати чи змін у життєвих обставинах може
призвести до переосмислення цінностей та перспектив, що впливає на основні аспекти
особистості. Важливою є готовність особистості до змін, і вона може виявити більшу
гнучкість та адаптивність у відповідь на важливі життєві події. Хоча структура
особистості, можливо, залишається в основному стабільною, деякі аспекти можуть
зазнавати змін в результаті активних зусиль особистості для самовдосконалення чи
впливу суспільства. Таким чином, глибинна зміна особистості може відбуватися, але
вона часто пов'язана з інтенсивними і значущими впливами.

Питання 6.
Суб'єктивність -об'єктивність
Чи вірно те, що люди живуть в суто особистому, суб'єктивному світі досвіду, і цей світ
робить вирішальний вплив на їх поведінку? Або на їхню поведінку впливають перш
за все, якщо не виключно, зовнішні, об'єктивні чинники?

Вплив на поведінку людини включає як внутрішні, суб'єктивні фактори, так і зовнішні,

об'єктивні чинники, проте об'єктивні чинники мають значущий вплив. Зовнішнє
середовище, соціокультурний контекст, та обставини можуть формувати і визначати
норми, цінності та очікування, що в свою чергу впливає на поведінку людини.
Важливою є взаємодія між внутрішніми переживаннями та зовнішніми впливами, але
зовнішні чинники можуть мати об'єктивний характер і визначати рамки дії. Культурні,
соціальні та економічні умови можуть створювати стимули та обмеження, які
впливають на різні аспекти поведінки. Це не виключає важливості внутрішнього світу,
але вказує на те, що об'єктивні фактори грають суттєву роль у формуванні і регулюванні
поведінки людини.

Питання 7.
Проактивність-реактивність
Питання проактивності - реактивності має безпосереднє відношення до локусу
причинності в поясненні поведінки людини. Іншими словами, де слід, шукати
справжні причини поведінки людини? Поведінка визначається внутрішніми
чинниками, або вона є просто серією відповідей на зовнішні стимули? Люди швидше
здійснюють вчинки і діють, чи просто реагують?

Локус причинності, тобто переконання про те, де знаходиться основний фактор, який
визначає поведінку, може варіюватися від особи до особи. Проте, у багатьох випадках,
поведінка людини значною мірою визначається зовнішніми стимулами. Зовнішні
фактори, такі як соціальне середовище, культурні впливи та конкретні обставини, часто
визначають, як людина реагує на події.

Питання 8.
Гомеостаз-гетеростаз
Що саме визначає поведінку особистості: необхідність зменшення напруги і
збереження стану внутрішньої рівноваги (гомеостаз)? Чи основна мотивація
спрямована на розвиток, пошук нових стимулів і самореалізацію (гетеростаз)?

Основна мотивація особистості може бути спрямована на гетеростаз, тобто на

розвиток, пошук нових стимулів і самореалізацію. Цей погляд враховує
багатоаспектність людської мотивації, яка включає в себе не лише потребу в зменшенні
напруги і прагнення до гомеостазу, але й бажання вдосконалення та саморозвитку.
Прагнення до гетеростазу може визначати активний пошук високого рівня
функціонування та розкриття потенціалу.

Питання 9.
Пізнаванність-непізнаванність
Чи є людина як особистість в кінцевому рахунку повністю пізнаваним об’єктом
наукою або в її природі є щось, що перевершує потенціал наукового пізнання?
Очевидно, що в даний час психологи не знають про людину всього, і питання полягає
лише в тому, чи зможуть вони досягти цього коли - небудь в майбутньому.

Людина, як особистість, є надзвичайно складним і унікальним об'єктом для науки.

Наша здатність розуміти і пізнавати людську природу має свої обмеження. Існує безліч
аспектів психіки, від особистісних рис до складних емоційних станів, які можуть
залишатися недостатньо зрозумілими для нас.
Особистість визначається не лише психологічними аспектами, але і соціокультурними,
біологічними та фізіологічними чинниками. Спроби повністю розкрити всі аспекти
особистості можуть стати необхідною передумовою для зрозуміння її природи.
Межі пізнання людської особистості також можуть бути обумовлені і самою природою
психіки, включаючи складність взаємодій між свідомим і підсвідомим, а також
впливом зовнішніх чинників. Такі обмеження підкреслюють глибокий і важливий
характер психологічної та людської науки, а також підкреслюють, що, можливо, ми
ніколи не зможемо повністю зрозуміти і вивчити людську особистість.