Контрольна робота № 2

ВАРІАНТ 1.
1. Визначення та особливості психологічної проблеми, психологічної
ситуації, психологічного запиту.
Психологічні проблеми — це «внутрішні» конфлікти та напруга, яким
людина не може знайти жодних пояснень [1].
Якщо пояснити їх майже неможливо, то вирішити ці проблеми досить
складно. Наприклад, є така психологічна проблема як необґрунтована
ревнощі. Дуже часто людина розуміє, що причин для ревнощів немає, але
вона нічого не може вдіяти з цим почуттям. Такі люди підвладні сильним
емоціям і часто влаштовують скандали на порожньому місці.
Усі психологічні проблеми можна розділити такі типи:
 Індивідні
 Суб’єктивні
 Особистісні
 Індивідуальні
Індивідні психологічні проблеми є проблеми, пов’язані саме з
біологічною сутністю людини. Такими проблемами можуть бути різні
страхи, які неможливо контролювати, тривожність, невдоволення собою та
багато інших.
Суб’єктивні психологічні проблеми є такі проблеми, пов’язані з
необхідністю виконання будь-якої діяльності. Суб’єктивні проблеми
відображаються у нестачі умінь, навичок, знань. Причинами таких проблем
також можуть бути недостатній рівень певних здібностей або розуму, брак
енергії та багато інших.
Особистісні психологічні проблеми – це проблеми, пов’язані з
становищем і місцем людини у соціумі. Такі проблеми знаходять
виявляються у низькому суспільному статусі, а також у проблемах
комунікації з друзями, родичами, партнерами.
 Індивідуальні проблеми – це такі проблеми, які мають зв’язок із
довгостроковими цілями та самореалізацією. До такого виду проблем можна
віднести відчуття того, що життя безглузде, переживання через брак часу,
втрату самоповаги та інші [1].
До загальних психологічних проблем належать:
 низька самооцінка
 тривожність, страхи, які не піддаються контролю
 проблеми у спілкуванні з іншими людьми
 хворі уподобання
 депресія
 психологічні комплекси
 невдоволення собою
Особливості психологічної проблеми:
1. Суб'єктивність: Психологічна проблема є індивідуальною для кожної
людини. Її відчуття, переживання та спосіб виявлення можуть значно
варіюватися в залежності від особистих характеристик та життєвого
контексту.
2. Контекстуальність: Психологічна проблема може бути спричинена
як внутрішніми факторами (наприклад, низька самооцінка, тривога,
депресія), так і зовнішніми факторами (наприклад, стресові ситуації,
конфлікти відносин, життєві зміни).
3. Змінність: Психологічні проблеми можуть змінюватися з часом.
Вони можуть з'являтися, зростати або зменшуватися залежно від ситуацій,
впливу ресурсів або підходів, що використовуються для їх вирішення.
4. Взаємозв'язок з іншими аспектами життя: Психологічна проблема
може впливати на різні аспекти життя людини, такі як робота, навчання,
взаємини з іншими людьми та загальний самопочуття. В свою чергу, ці
аспекти можуть також впливати на розв'язання психологічної проблеми.
5. Індивідуальний підхід: Кожна психологічна проблема вимагає
індивідуального підходу до вирішення. Врахування особистих потреб,
цінностей та ресурсів людини допомагає знайти найбільш ефективні стратегії
вирішення проблеми [2; 3].
Усвідомлення психологічних проблем, їх аналіз та вироблення
стратегій вирішення є важливими компонентами психологічного
самовдосконалення і розвитку. При розумінні особливостей психологічних
проблем, ми можемо краще орієнтуватися у своєму внутрішньому світі,
розвивати ефективні способи впоратися з ними та підтримувати своє
психічне здоров'я.
Психологічна ситуація – поточний емоційний стан, психічний настрій
чи інша поведінкова мотивація цільової аудиторії, в основному заснована на
її національних політичних, соціальних, економічних і психологічних
особливостях, але також схильна до впливу обставин і подій [4].
Психологічна ситуація виступає засобом репрезентації та дослідження
конкретної психологічної проблеми клієнта. Тільки через всебічний
ґрунтовний аналіз психологічної ситуації у процесі діалогічної
рівновідповідальної взаємодії між психологом та клієнтом можливе
накреслення шляхів відновлення порушеного психологічного комфорту,
відчуття повноти життя клієнта. Крім того, поняття «ситуація» як таке, за
умови детальної розробки, «може розглядатися як один з найбільш
прийнятних варіантів, що претендують на статус одиниці аналізу цілісного
життєвого процесу» [5, с. 85].
Особливості психологічної ситуації:
1. Контекстуальність: Психологічна ситуація завжди виходить за межі
самої особи. Вона враховує зовнішнє середовище, фізичні умови, соціальні
відносини та інші чинники, що впливають на особу.
2. Суб'єктивність: Кожна особа сприймає психологічну ситуацію на
свій спосіб, залежно від свого досвіду, цінностей, мотивації та інших
особистісних характеристик. Таке індивідуальне сприйняття визначає
реакцію людини на ситуацію.
 3. Нестабільність: Психологічна ситуація може змінюватися з часом
або через взаємодію з іншими ситуаціями. Вона може бути динамічною та
непередбачуваною, що вимагає адаптації та зміни стратегій поведінки.
4. Активність особи: Людина впливає на психологічну ситуацію, а не
лише піддається її впливу. Вона може використовувати свої ресурси, навички
та знання для адаптації до ситуації або зміни її.
5. Емоційна напруженість: Психологічна ситуація може викликати різні
емоції у людини, від позитивних до негативних. Емоції можуть впливати на
сприйняття ситуації та вибір стратегій поведінки.
6. Комплексність: Психологічна ситуація може включати багато
аспектів, які взаємодіють між собою. Вона може включати фізичні, соціальні,
культурні та інші фактори, які формують сприйняття і вплив на особу [6; 7].
Психологічний запит – мотивоване певним чином звернення клієнта
до консультанта з проханням надати конкретну форму психологічної
допомоги. Запит може бути сформульованим у формі прохання чи скарги
надати конкретну форму психологічної допомоги. У наданні психологічної
допомоги розмежовують такі поняття як «скарга», «проблема» та «запит» [8].
Варто розділяти такі поняття як: самодіагноз, скарга, проблема та
запит.
Самодіагноз – це пояснення клієнтом причини своїх психологічних
труднощів. Тут важливо проясняти на підставі чого людина підозрює в себе
саме цей стан. Крім того, самодіагноз демонструє ставлення клієнта до себе,
свого життя, а також може вказувати на готовність до роботи. Спроба
навісити він якийсь діагноз може бути захисним механізмом («якби мій
діагноз, я б…»).
Скарга – це адресоване (конкретній людині, включаючи себе, чи
людям, загалом, ситуації, обставинам) і висловлене психологу невдоволення
певними труднощами, із якими людині важко чи неможливо впорається
самому. Часто саме скарга призводить до психолога і розбір її стає
відправною точкою роботи з фахівцем. Скарга досліджується, збирається
додатковий анамнез та вимальовується проблема клієнта.
Проблема – це сукупність психологічних труднощів клієнта, з якими
йому поки не виходить ефективно впоратися. В основі проблеми лежить
внутрішній конфлікт: наявність певної потреби та неможливість його
задовольнити. Вихід конкретний конфлікт клієнта займає різний час, залежно
від сукупності чинників, включаючи психологічний, психічний, соціальний,
фізіологічний стан клієнта та її внутрішню мотивацію.
Запит – це, в ідеалі, чітко сформульоване вмотивоване поводження з
проханням надати конкретну психологічну допомогу. Буває, що приходять
люди з конкретним запитом (найчастіше це люди, у яких вже є за плечима
досвід роботи з психологом), але більш поширений варіант, коли вихід на
запит займає не один місяць регулярних консультацій. Це і стану людини, від
потенціалу її психіки, її гнучкості чи ригідності, внутрішньої мотивації,
готовності брати він відповідальність.
Відповідальність тут займає одну із ключових ролей. Коли людина не
готова брати на себе відповідальність, то й запит вона часто озвучує «на
третю особу»: я все зрозумів/ла, але все ж таки, що мені зробити з нею, як
мені вплинути на когось/щось . Є «фахівці», які запропонують у відповідь
різні маніпулятивні техніки. Але це схоже на те, як навчити дитину добре
їсти, включаючи її для відволікання мультики. Він може і поїсть, але в
довгостроковій перспективі це загрожує наслідками. Якщо психолог бере в
роботу запит «на третю особу», у мене це викликає сумніви в його
компетенції [9].
Особливості психологічного запиту:
1. Соціальна природа: Психологічний запит відображає потребу
людини у взаємодії з іншими людьми та соціальним середовищем. Це може
включати бажання бути визнаним, любити, прийнятим і розуміти
оточуючими.
 2. Варіативність: Психологічний запит може виражатися різними
способами у різних людей. Кожна людина може мати власний набір потреб
та бажань, які вони хочуть задовольнити через взаємодію з оточуючими.
3. Залежність від контексту: Психологічний запит може змінюватися в
залежності від контексту та ситуації. Люди можуть мати різні запити в різних
соціальних ситуаціях або залежно від свого емоційного стану.
4. Вплив на поведінку: Психологічний запит може визначати нашу
поведінку та спосіб взаємодії з іншими. Він може стимулювати нас до певних
дій та зусиль для задоволення своїх потреб та отримання підтримки від
інших людей.
5. Розвиток та зміна: Психологічний запит може змінюватися протягом
життя людини. З віком та зміною у життєвих обставинах можуть з'являтися
нові потреби та бажання, а деякі можуть змінюватися або втрачатися [8;9;10].
Список літератури:
1. Психологічні проблеми особистості: види, причини розвитку. Супер
Сім'я - Ким би ти не був - будь краще. Блог про
саморозвиток. URL: https://superfamily.in.ua/psixologichna-problema-її-
struktura-rivni-ta-tipi-psixologichnix-problem/ (дата звернення:
14.06.2023).
2. Психологічні проблеми - Психолог. WKROLIK - Блог з психології,
саморозвитку та емоційного благополуччя.
URL: https://wkrolik.com.ua/psixologichni-problemi/ (дата звернення:
14.06.2023).
3. Информационная статья: Виды психологических проблем - Центр
психологического консультирования и психоанализа. Психолог и
психотерапевт в Екатеринбурге - Психологический центр.
URL: https://psy-a.com/stati/10059242/ (дата звернення: 14.06.2023).
4. Psychological situation. Oxford Reference.
URL: https://www.oxfordreference.com/display/10.1093/oi/authority.20110
803100352761;jsessionid=3F671B9C4FBD057C8E0E22FCBCB31346#:~:t
 ext=The%20current%20emotional%20state,%20mental,influence%20of
%20circumstances%20and%20events. (дата звернення: 14.06.2023).
5. Литовченко Н. Ф. Психологічна ситуація в контексті проблеми
корекції. Bulletin of Alfred Nobel University. Series "Pedagogy and
Psychology". 2016. № 11. С. 85–89.
URL: https://pedpsy.duan.edu.ua/images/PDF/2016/1/15.pdf (дата
звернення: 14.06.2023).
6. Аналіз та осмислення життєвої ситуації. URL: http://um.co.ua/4/4-8/4-
85590.html (дата звернення: 14.06.2023).
7. Виды психологической ситуации в классе: формирование, игры.
URL: https://edu.mcfr.kz/article/3784-vidy-psihologicheskoy-situatsii-v-
klasse (дата звернення: 14.06.2023).
8. Поняття про психологічний запит та основні причини звернень за
психологічною допомогою. Новини.
URL: http://yanchaplak.com/ua/psykholohichna-dopomoha/44-ponyattya-
pro-psykholohichnyy-zapyt-ta-osnovni-prychyny-zvernen-za-
psykholohichnoyu-dopomohoyu.html (дата звернення: 15.06.2023).
9. Что такое психологический запрос? | У психолога. У Психолога.
URL: https://upsihologa.com.ua/chto-takoe-psihologicheskiy-zapros-
28mkovalpsy.html (дата звернення: 15.06.2023).
10.Психологический запрос. Открытый урок.
URL: https://urok.1sept.ru/articles/527639#:~:text=Запрос%20–%20это
%20просьба%20или%20жалоба,быть%20выражена%20конструктивно
%20или%20неконструктивно. (дата звернення: 15.06.2023).
2. Зміст та специфіка прояву життєвої та психологічної ситуації
особистості (їх різновиди).
Як ми пізнаємо внутрішній світ особистості – її почуття, мотиви,
прагнення, установки тощо? Мабуть, кожний, не замислюючись, відповість:
передусім ми спираємося на поведінку людини й ті обставини, в яких вона
відбувається. Іншими словами,аби зрозуміти іншого, передбачити його
вчинки, ми аналізуємо конкретні життєві ситуації, в які потрапила людина, їй
реакцію на ті чи інші обставини, характер поведінки в них. Більше того, коли
людина намагається розібратись у своїх психологічних проблемах самостійно
або за допомогою іншого, вона, як правило, описує ці проблеми через
конкретні життєві обставини, ситуації, аналізує своїдії, характер взаємин з
іншими людьми
Але тут існує і зворотний зв'язок. Характер, типові особливості тих чи
інших ситуацій всликою мірою впливають на формування не лише сталих
стерсотипів поведінки, а й сприяють розвиткові окремих індивідуальних рис
особистості.
Таким чином, ситуація – це явище, з яким передусім має справу
практикуючий психолог, аналізуючи психологічні проблеми клієнта,
намагаючись розібратися у його особистості. Крім того, сам процес
психологічної допомоги також почасти здійснюється через моделювання та
аналіз типових життєвих ситуацій, особливо при застосуванні різноманітних
групових форм психотерапевтичної діяльності (соціально-психологічних
тренінгів, психодрами, соціодрами тощо) [1, с. 112].
Ситуація чи комплекс ситуацій завжди є "життєвими", оскільки
включені в життєвий шлях людини, є складовими способу життя людини,
ситуація передбачає сукупність значущих подій та обставин, що впливають
на світосприйняття та поведінку у певний життєвий період, на адаптацію
людини, особистість безпосередньо" стикається" із соціальною ситуацією.
 Дослідники зазначають, що проблемою у психологічних концепціях та
класифікації соціальних ситуацій, зокрема життєвих ситуацій, є
термінологічний апарат. У зв'язку з невизначеністю понятійного апарату при
аналізі зарубіжних та вітчизняних класифікацій ситуацій спостерігається
неоднозначність та недостатня обґрунтованість виділення різних видів
ситуацій: прості, кризові, екстремальні та катастрофічні; прості, важкі та
екстремальні; нейтральні та конфліктні; повсякденні та проблемні; конфлікти,
ситуації фізичної небезпеки та невідомості; прості та проблемні;
інформаційні, ймовірнісні, ситуації когнітивної складності та поведінкові;
вільно обрані та нав'язані [2, с. 109].
Тож, життєва ситуація визначається як система суб'єктивних та
об'єктивних елементів, що з'являються під час активної взаємодії. До
суб'єктивних елементів належать міжособистісні стосунки, групові норми,
стереотипи свідомості. Поняття життєва ситуація не збігається з поняттям
середовище, адже ситуація завжди включає суб'єктивний аспект, це завжди
чиясь ситуація [3].
Автори життєву ситуацію розглядають як: 1) умову життя особистості,
ситуацію конкретного життя індивідуального суб’єкта; 2) сукупність
значущих подій та обставин, що впливають на світовідчуття і поведінку в
певний період життєвого циклу індивіда; 3) найбільш важливу і значущу в
певний період часу подію на життєвому шляху особистості ; 4) частину
середовища, найбільш близьку і значущу для індивіда, яка виступає
«проявником» внутрішніх детермінант буття: а) за формою – фрагмент
середовища як зовнішніх об’єктивних обставин життєдіяльності, з якими
відбувається безпосередній контакт людини; б) за змістом – ситуація
особистого життя, тобто життєві обставини, найбільш значущі для
людини; 5) складову способу життя людини, що включена у її життєвий
шлях, яка впливає на її адаптацію та відображає взаємодію особистості з
соціальною ситуацією.
 Як бачимо, методологічний аналіз життєвої ситуації містить три
рівні: життєва ситуація як умова життя людини; ситуація як етап
життєвого шляху особистості; формування ставлення особистості до
ситуації [4, с. 69].
За якісними особливостями, своєрідністю, унікальністю життя суб’єкта
життєві ситуації прийнято поділяти на: прості, буденні, травматичні,
нормальні / нормативні, типові, нетипові, особливі, складні, важкі. Так,
проста (буденна) ситуація – характеризується як звичайна, у якій
особистість діє у звичному, нормальному режимі. Нормальна ситуація
визначається тим, що у ній встановлюється рівновага в системі задачі
(цілі), умови та способи її реалізації, тобто її характерною ознакою є
стабільна система внутріш-ньої регуляції, що забезпечує успішне
функціонування суб’єк та і досягнення ним поставлених цілей без
надмірних зусиль. Складна ситуація визначається тим, що вимоги до
особистості виходять за межі «норми».
За моделлю ускладнення ситуації розрізняють такі життєві ситуації:
1) ситуацію повсякденних труднощів – звичайна, стандартна життєва
ситуація, що характеризується відносним благополуччям; 2) особливу
ситуацію, що пов’язана з віковими кризами і специфікою розвитку; 3)
особливу («сильну») ситуацію, що пов’язана з раптовими важкими
зовнішніми подіями (потрясіннями) у житті суб’єкта (ситуація хвороби
тощо).
Окремої уваги заслуговує звернення до класифікації складних
життєвих ситуацій. У вітчизняній і зарубіжній психології існує чимала
кількість робіт, у яких намагаються класифікувати складні життєві ситуації.
Проте, наразі й тут серед авторів немає згоди щодо критеріїв означення
та змістовного наповнення такого типу ситуацій. До категорії складних
життєвих ситуацій, як правило, відносять критичні, кризові, екстремальні,
важкі, стресові ситуації, ситуації психологічної загрози, ситуації
невизначеності тощо [4, с. 70].
 Протягом життя людина стикається з різними ситуаціями: важкими,
кризовими, екстремальними, розрізнення яких є важливим для здійснення
грамотної психологічної допомоги. Кожна з цих ситуацій визначається у
межах конкретної життєвої історії з урахуванням індивідуального типу
реагування, особистісних смислів та ресурсів.
Психологічна ситуація – центральне утворення, з яким має справу
практикуючий психолог, надаючи реальну психологічну допомогу клієнтові.
Вище вже йшлося про те, що життєва ситуація характеризує реальні зовнішні
обставини та умови, в які потрапляє людина і які здійснюють певний вплив
на неї. Якщо ці обставини є знайомими або типовими, не містять у собі
певної проблеми, то людина діє в них стереотипно, іноді навіть автоматично,
не вдаючись до аналізу та розмірковувань. Так ми діємо в типових побутових
ситуаціях – у крамниці, транспорті, роблячи домашні справи тощо.
Психологічна ситуація – це відкрита система, оскільки на неї діють
групи детермінант; до нього відносяться як мінімум два системних освіти:
система особистості та совокупність факторів психологічної середовища [5].
Однак навіть такі знайомі ситуації можуть тлумачитися по-різному
залежно від нашого внутрішнього стану, тих психологічних проблем, що
накопичуються протягом певного часу або навіть усього життя. Наприклад,
доволі звичні домашні справи можуть викликати відразу та надмірну втому.
Стосунки з близькими, що будувалися за звичними стереотипами, можуть
раптом викликати роздратування. Таких прикладів можна навести безліч.
У подібних випадках ми намагаємось якось пояснити своє
роздратування, втому, відразу тощо. Тобто починаємо тлумачити знайому до
дрібниць життєву ситуацію, приписуючи їй нові, відсутні досі
характеристики. Це й є свідченням того, що звична життєва ситуація стала
для нас психологічною. Причини цього, як вже зазначалося, полягають у тих
проблемах, котрі змушують нас вдаватися до тлумачення, осмислення та
переосмислення типової життєвої ситуації.
 Таким чином, до осмислення життєвої ситуації нас примушують
внутрішні проблеми, які змінюють наш звичний погляд на знайомі зовнішні
обставини. Однак проблему може містити й сама ситуація, що теж
підштовхує до її аналізу та осмислення. Тобто сама зовнішня ситуація може
бути проблемною [1, с. 130].
Отже, психологічна ситуація виникає, коли реальні обставини
перешкоджають досягненню мети, задоволенню потреб або коли вони
тлумачаться як такі, що містять певні перешкоди, проблеми тощо. Ще однією
причиною виникнення психологічної ситуації є наявність внутрішніх
перешкод, які є відображенням особистісних психологічних проблем людини.
Психологічні ситуації розрізняються за рівнем усвідомлюваності
проблем: від неусвідомлюваних, які виявляються в основному на емоційному
рівні, через частково усвідомлювані – до цілком усвідомлюваних, що
формулюються вербальними засобами. Одне із завдань психологічної
допомоги – вивести психологічну ситуацію у поле свідомості, допомогти
людині усвідомити та сформулювати її. Це перший крок до ефективного
розв'язання складної ситуації, до ефективного виходу з неї.
Може скластися й так, що клієнт, намагаючись приховати справжній
смисл ситуації, вдається до психологічного захисту, пропонуючи хибне
формулювання власної проблеми. У цьому випадку завдання терапевта
полягає в тому, щоб допомогти клієнтові переосмислити ситуацію, віднайти
суть проблеми, а вже потім шукати засоби її проробки, що допомагають
вийти із травмуючої ситуації.
Психологічні ситуації розрізняються також за тією позитивною чи
негативною оцінкою, яку вони породжують у людини. Ситуації, які
сприймаються як негативні називають критичними. Це «ситуації
неможливості», тобто такі, в яких людина стикається з неможливістю
реалізації внутрішніх необхідностей свого життя (мотивів, прагнень,
цінностей тощо) [1, с. 130].
 Таким чином, психологічна ситуація є відображенням реальної
життєвої ситуації у смисловій сфері людини. Саме з такими ситуаціями має
справу практичний психолог. Причинами виникнення психологічних ситуацій
є проблема, яку містить життєва ситуація, а також внутрішні психологічні
проблеми особистості, що змінюють її ставлення до самої життєвої ситуації-
зовнішні, і внутрішні проблеми спричинюють осмислення ситуації,
перетворення її на суто психологічну, тобто таку, що є предметом
спеціального психологічного аналізу.

Список літератури:
1. Панок В. Г., Титаренко Т. М., Чепелєва Н. В., Рибалка В. В., Маценко В.
Ф., Кісарчук З. Г., Дзюбко Л. В., Юрченко Т. П., Гврітішвілі Н, Осадько
О. Ю., Уманець, Л., Терлецька Л., Онищенко Г. І., Пінчукова Л. and
Усачова, Л. В. Основи практичної психології (Fundamentals of practical
psychology). Київ, Україна: Либідь, 2006. URL:
https://lib.iitta.gov.ua/728890/ (дата звернення: 12.06.2023).
2. Парфенова Н. О подходах к классификации и диагностике жизненных
ситуаций. С. 109–117. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/o-podhodah-
k-klassifikatsii-i-diagnostike-zhiznennyh-situatsiy (дата звернення:
15.06.2023).
3. 3.2. Поняття «важка життєва ситуація». URL: http://ibib.ltd.ua/ponyatie-
trudnaya-jiznennaya.html (дата звернення: 15.06.2023).
4. Ващенко, І., & Ананова, І. (2019). Особистість і життєві ситуації у
концептуальному просторі психологічної науки. Збірник наукових праць
"Проблеми сучасної психології", (46), 59–87.
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-46.59-87 (дата звернення:
15.06.2023).
5. Психологическая ситуация как предмет теоретической рефлексии //
Проблемы cоциальной психологии личности. Портал психологических
изданий PsyJournals.ru.
URL: https://psyjournals.ru/nonserialpublications/sgu_socialpsy/contents/
30270 (дата звернення: 15.06.2023).