Практична робота з психології №1

І. Основні питання

1. Визначення психології як науки.

Психологія - це наука про закономірності виникнення, розвитку та прояву

психічної діяльності людини. Психологія вивчає особливі – психічні явища, що
становлять внутрішній світ людини і які відрізняються від того, що оточує
людину, від тих явищ (механічних, фізичних, хімічних і ін.), що зустрічаються в
природі.

Психологія – наука давня і нова одночасно. Рубінштейн С.Л.: „В фундаменті

психології лежать тисячоліття життєвого досвіду, століття філософських роздумів
и лише десятиліття власне експериментальної науки”. Термін „психологія”
включає в себе кілька різних і в той же час пов’язаних між собою складових.

Отже, наука психологія (за Ю.Б.Гіппенрейтер):

1) наука про найскладніше явище, яке відоме людству;

2) у ній ніби зливаються об’єкт і суб’єкт пізнання;

3) має унікальні практичні наслідки: в ході пізнання себе, людина змінюється.

Тобто психологія – це наука яка пізнає і водночас створює Людину.

2. Структура сучасної психології та її місце в системі наук.

Сучасна психологія являє собою комплексну та розвинену науку, що вивчає

психічні процеси та поведінку людини. Вона включає в себе різноманітні
напрямки, методи дослідження та спеціалізації, що охоплюють широкий спектр
аспектів людської психіки.

Структура сучасної психології включає наступні основні галузі:

1. Експериментальна психологія: Вивчення психічних процесів через проведення

контрольованих експериментів.

2. Клінічна психологія: Діагностика та лікування психічних розладів та проблем.

3. Розвиткова психологія: Вивчення психічного розвитку від народження до

старості.
4. Соціальна психологія: Аналіз впливу соціального оточення на поведінку та
мислення людини.

5. Прикладна психологія: Застосування психологічних знань у практичних сферах,

таких як організаційна психологія, спортивна психологія, освітня психологія та
інші.

Щодо місця психології в системі наук, вона має тісний зв'язок з багатьма іншими
науками через свої методи, підходи та об'єкт дослідження:

1. Психологія і біологія: Взаємозв'язок між мозковою діяльністю, нейронауками та

психічними процесами.

2. Психологія та філософія: Вивчення психологічних аспектів свідомості,

мислення та способів сприйняття у контексті філософських та метафізичних
питань.

3. Психологія та соціологія: Взаємодія між психологічними процесами та

соціальними структурами.

4. Психологія та педагогіка: Розуміння психічних процесів для оптимізації

навчально-виховного процесу.

5. Психологія та медицина: Вивчення впливу психічних станів на фізичне здоров'я

та лікування психічних розладів.

Сучасна психологія взаємодіє з іншими науками, утворюючи інтердисциплінарні

зв'язки та спільні дослідницькі напрямки для більш глибокого розуміння людської
природи та її психічних процесів.

3. Значення психології і її завдання на сучасному етапі.

Психологія на сучасному етапі має значний вплив на різні аспекти життя та

суспільства. Її значення і завдання включають в себе кілька ключових аспектів:

1. Розуміння людської природи: Психологія допомагає розуміти людську природу,

розвиток та функціонування психіки, що є важливим для подальшого зростання як
на рівні особистості, так і на рівні суспільства.
2. Покращення якості життя: Психологія допомагає людям вирішувати проблеми,
управляти стресом, розвивати позитивні міжособистісні відносини та
покращувати своє психічне здоров'я.

3. Підтримка здоров'я та добробуту: Вона використовується для розуміння та

лікування психічних розладів, робить унікальний внесок у медицину та
психотерапію.

4. Підтримка освіти та навчання: Психологія допомагає вчителям та освітянам

розуміти навчальні потреби дітей та дорослих, створювати оптимальні умови для
навчання та розвитку.

5. Психологія у бізнесі та організаціях: Вона використовується для підвищення

продуктивності, створення командної праці та поліпшення робочого середовища.

6. Розвиток соціальних відносин: Психологія сприяє розумінню соціальних

відносин, міжособистісного спілкування та конфліктів, сприяючи збереженню та
розвитку суспільства.

Загалом, сучасна психологія відіграє критичну роль у багатьох аспектах життя та

суспільства, сприяючи покращенню якості життя, психічного здоров'я та розвитку
індивіда та спільноти.

4. Аналіз основних напрямків сучасної психології.

Сучасна психологія охоплює різноманітні напрямки, які вивчають різні аспекти

психіки та поведінки людини. Ось деякі з основних напрямків:

1. Психодинамічний напрям: Заснований на роботі Зигмунда Фрейда. Аналізує

свідоме та несвідоме впливи на поведінку. Увага приділяється конфліктам,
підсвідомим бажанням, дитинству та його впливу на особистість.

2. Поведінковий/Бихевіористський напрям: Зосереджений на вивченні

спостереженого поведінкового відгуку на подразники в середовищі. Значний
акцент робиться на навчанні, умовному рефлексі, теорії нагород та покарання.

3. Когнітивний напрям: Розглядає процеси мислення, сприйняття, уваги, пам'яті,

рішення прийняття та інші когнітивні функції. Вивчається, як люди обробляють
інформацію, що впливає на їхню поведінку та рішення.
4. Гуманістичний напрям: Зосереджений на розвитку людського потенціалу,
враховує індивідуальність та самореалізацію. Аспекти, такі як внутрішня
мотивація, самосвідомість та вільний вибір, мають велике значення.

5. Соціальний напрям: Вивчає вплив соціального середовища на поведінку та

психіку людини, включаючи соціальну інтеракцію, норми, культуру та взаємодію з
іншими.

6. Еволюційний підхід: Розглядає психологію через призму еволюційних процесів,

досліджуючи, як психічні процеси та характеристики можуть бути пояснені та
розглянуті через еволюційну спадковість.

Ці напрямки є лише частиною багатогранної сцени сучасної психології. Вони

взаємодіють між собою, вирішуючи різні аспекти психічних процесів та поведінки
людини.

5. Методи психології.

Психологія використовує різноманітні методи для вивчення психічних процесів та

поведінки людини. Ось деякі з найбільш вживаних методів:

1. Експериментальний метод: Включає створення контрольованих умов для

вивчення психічних процесів. Учені маніпулюють змінними та спостерігають їх
вплив на психічні явища.

2. Спостереження: Систематичне спостереження та документування поведінки,

реакцій та інших психічних аспектів у реальних умовах без зміни їх.

3. Опитування: Використання структурованих запитань для збору інформації про

думки, переконання, почуття та досвід.

4. Кореляційний аналіз: Дослідження взаємозв'язку між двома або більше

змінними, що допомагає встановити, чи існує залежність між ними та в якому
напрямку.

5. Експерименти в реальному житті: Проведення експериментів у реальних

умовах, а не в контрольованих лабораторних умовах.

6. Клінічні спостереження та інтерв'ю: Використовуються в клінічній психології

для діагностики та лікування психічних розладів.
7. Тестування: Використовується для вимірювання різних психічних функцій та
здібностей за допомогою стандартизованих тестів.

8. Метод самоспостереження: Особа спостерігає та документує свою власну

поведінку, емоції, думки або інші психічні процеси.

Ці методи можуть використовуватися окремо або в поєднанні для здійснення

наукових досліджень у різних галузях психології та для різних цілей - від
розуміння особистості до вивчення колективної поведінки та соціальних відносин.

ІІ. Контрольні питання

1. В чому полягає особливість предмету психології ?

Психологія - це наука, яка вивчає мислення, поведінку та внутрішні процеси

людини. Особливість предмету психології полягає в тому, що вона охоплює
широкий спектр аспектів, пов'язаних із психікою та психологічними процесами
людини. Ось кілька ключових аспектів, які визначають особливість предмету
психології:

1. Суб'єктивність: Психологія орієнтована на вивчення внутрішніх станів,

почуттів, думок та інших аспектів, які важко або неможливо спостерігати або
вимірювати об'єктивно. Оскільки багато психічних процесів безпосередньо
пов'язані зі свідомістю людини, вони є суб'єктивними за своєю природою.

2. Індивідуальність: Люди відрізняються між собою в плані своєї психіки,

характеру, досвіду та реакцій на різні ситуації. Це робить вивчення психології
складним, оскільки психічні процеси можуть бути унікальними для кожної
окремої особи.

3. Комплексність: Психологія охоплює різні аспекти, такі як розвиток, соціальна

взаємодія, сприйняття, пам'ять, мислення, емоції, особистість та багато інших.
Вона досліджує взаємозв'язки між цими аспектами та їх вплив на поведінку та
функціонування людини.

4. Змінність: Психологічні процеси нестабільні та змінюються в різних ситуаціях

та на різних етапах життя. Це робить психологію динамічною наукою, що постійно
еволюціонує та оновлюється.

Особливість предмету психології полягає в її здатності вивчати та розуміти

людську природу, поведінку та мислення, враховуючи їх складність,
різноманітність та динаміку.
2. Що таке життєва психологія? Наведіть приклади її прояву.

Життєва психологія - це галузь психології, що досліджує, як люди вирішують

проблеми, адаптуються до життєвих ситуацій, змінюються та розвиваються на
протязі свого життя. Вона орієнтована на вивчення психологічних аспектів
повсякденного життя та взаємодії людини з оточуючим світом.

Приклади прояву життєвої психології:

1. Розвиток особистості: Люди протягом життя зазнають змін у своїй особистості

через вплив досвіду, оточуючого середовища та життєвих обставин. Життєва
психологія вивчає, як ці зміни відбуваються та як вони впливають на поведінку та
самовизначення людини.

2. Стрес та адаптація: Вивчення реакцій людини на стресові ситуації є важливою

складовою життєвої психології. Вона досліджує, які стратегії адаптації
використовуються людиною для подолання труднощів та стресу в різних сферах
життя.

3. Сімейні відносини: Життєва психологія охоплює вивчення взаємодії між

членами родини, включаючи розвиток стосунків, виховання дітей, вплив сімейного
середовища на психічний стан людини.

4. Кар'єрне зростання: Вона також досліджує, як люди розвиваються в своїй

професійній діяльності, як вони вирішують кар'єрні проблеми, стикаючись з
вимогами роботи та соціальними очікуваннями.

5. Старість та старіння: Життєва психологія досліджує вплив старіння на психіку

людини, її здоров'я та соціальну взаємодію.

Джерелами життєвої психології є:

1) життєвий досвід людей (результати спостереження за іншими людьми, досвід

взаємин, аналіз власних переживань тощо);

2) твори художньої літератури, в яких часом досить глибоко описані переживання

героїв та взаємини між людьми, дані психологічні характеристики людей, художні
фільми тощо;

3) прислів’я, приказки, казки та легенди („сім раз відмір – один раз відріж”, „у
тихому болоті чорти водяться”, „яблуко від яблуні недалеко котиться”).
Усі ці аспекти стосуються психологічних процесів та адаптації людини до різних
життєвих ситуацій та викликів, що робить життєву психологію важливим
напрямком для розуміння людського життя у всій його складності та
різноманітності.

3. Що таке психіка ? Що є матеріальною основою психіки ?

Психіка – це властивість мозку людини, яка полягає у відображенні

навколишнього середовища.

Матеріальною основою психіки людини є нервова система, яка включає декілька

взаємопов’язаних систем. У пристосуванні організму до зміни середовища
існування визначальну роль відіграє центральна (ЦНС) і периферична нервові
системи. Психіка – це особлива властивість відображення дійсності, формування
суб'єктивного образу об'єктивного світу, властива високоорганізованим видам
живих істот. Робота мозку, його вища нервова діяльність, визначає своєрідність
поведінки вищих тварин і людини.

Матеріальна основа психіки пов'язана з фізіологічними процесами, що

відбуваються у мозку та нервовій системі людини. Основним компонентом
матеріальної основи психіки є нейрони та їхні взаємодії.

1. Нейрони: Нейрони - це основні клітини нервової системи, які сприймають,

передають та оброблюють інформацію. Їхні електричні сигнали та хімічні передачі
допомагають утворювати мережі зв'язків, що відіграють важливу роль у психічних
процесах.

2. Синапси: Синапси - це точки контакту між нейронами, де відбувається передача

сигналів. Вони дозволяють передавати інформацію між нейронами за допомогою
хімічних та електричних сигналів.

3. Нейротрансмітери: Це хімічні речовини, які використовуються для передачі

сигналів через синапси між нейронами. Вони грають ключову роль у регулюванні
настрою, сприйняття, пам'яті та інших аспектів психічних процесів.

4. Мозкові ділянки: Різні ділянки мозку відповідають за різні психічні функції.

Наприклад, кора головного мозку відповідає за високорівневі когнітивні функції,
такі як мислення, прийняття рішень та мовлення.

Хоча матеріальна основа психіки знаходиться в нервовій системі та фізіологічних

процесах мозку, зв'язок між цими процесами та психічними явищами є складним.
Психічні процеси також впливають на функціонування мозку, і взаємодія між
фізіологією та психікою людини є важливим об'єктом вивчення для розуміння
природи свідомості, сприйняття та інших аспектів психічних явищ.

4. Значення психології для педагогів.

Психологія має величезне значення для педагогів, оскільки вона надає важливі
інструменти та знання для кращого розуміння та підтримки розвитку дітей та
учнів. Ось деякі аспекти, що показують значення психології для педагогів:

1. Розуміння розвитку: Психологія вивчає фізіологію та психічний розвиток дітей

на різних етапах. Це допомагає педагогам зрозуміти, які можливості мають діти у
різні вікові періоди та як підходити до них з відповідними методами навчання.

2. Управління класом: Знання психології допомагає вчителям ефективніше

управляти класом, розуміти поведінку учнів, враховувати їхні потреби та
індивідуальні особливості.

3. Адаптація методів навчання: Педагоги можуть використовувати знання

психології для адаптації методів навчання до потреб та індивідуальних
особливостей учнів. Це допомагає забезпечити більш ефективне та інклюзивне
навчання.

4. Розвиток особистості: Психологія допомагає педагогам створювати стимулююче

середовище для розвитку особистості дітей, сприяючи їхньому самовизначенню,
розвитку соціальних навичок та емоційного інтелекту.

5. Підтримка учнів з особливими потребами: Знання психології дозволяє

педагогам краще розуміти особливості та потреби учнів з різними відхиленнями у
розвитку та використовувати наукові підходи для їхньої підтримки та успішного
навчання.

Загальною метою застосування психології в педагогіці є створення оптимальних

умов для навчання та розвитку дітей, а також формування здатностей педагогів
ефективно співпрацювати з учнями для досягнення найкращих результатів.

5. Суть основних принципів психології.

Основні принципи психології визначають основні тенденції та підходи, які стали

основою для розвитку цієї науки. Ось деякі з них:
1. Системність: Психологія розглядає людину як систему, в якій різні частини
взаємодіють та впливають одна на одну. Цей принцип підкреслює важливість
розуміння пов'язаності між психічними процесами, поведінкою та оточуючим
середовищем.

2. Індивідуальність: Кожна людина унікальна. Принцип індивідуальності

підкреслює, що реакції, сприйняття та розвиток кожної людини унікальні та
залежать від багатьох факторів, включаючи генетику, досвід, культуру та оточуюче
середовище.

3. Взаємодія мозок-поведінка: Цей принцип вивчає взаємозв'язок між

фізіологічними процесами у мозку та поведінкою людини. Він допомагає розуміти,
які мозкові механізми лежать в основі наших дій та реакцій.

4. Еволюція: Психологія розглядає психічні процеси через призму еволюційного

розвитку. Це означає, що багато з наших поведінкових та психологічних реакцій
можуть бути спадково обумовлені та мають коріння в еволюційній історії людства.

5. Соціальна взаємодія: Людина взаємодіє з оточуючим середовищем, а соціальні

чинники мають значний вплив на її розвиток та поведінку. Психологія вивчає
взаємодію між людьми, формування особистості в соціумі та вплив соціальних
норм на поведінку.

Ці принципи складають основу для розуміння людської психіки та поведінки.

Вони допомагають психологам розробляти теорії, проводити дослідження та
застосовувати знання для покращення якості життя та взаємодії людей з
оточуючим світом.

6. Дайте аналіз основних напрямків сучасної психології.

З а г а л ь н а психологія – вивчає загальні закономірності виникнення, розвитку та

прояву психіки нормальної дорослої людини. Вона є фундаментом для вивчення і
розвитку інших психологічних наук. Результати досліджень в галузі загальної
психології - фундаментальна основа розвитку всіх галузей і розділів психологічної
науки.

В і к о в а психологія вивчає психічну діяльність людини на різних вікових етапах

(в онтогенезі). Вона поділяється на дитячу психологію (вивчає психіку
дошкільника та молодшого школяра), психологію підлітка, психологію юності,
психологію дорослої людини та психологію старості (геронтопсихологію).
Одна із проблем вікової психології – проблема взаємозв’язку навчання і
розумового розвитку, вікові можливості засвоєння знань, вікові особливості
психічних явищ.

П е д а г о г і ч н а психологія вивчає психологічні закономірності навчання і

виховання людини. Вона з’ясовує психологічні фактори, які впливають на
успішність в навчанні, вивчає взаємостосунки між учнями і вчителем, стосунки в
учнівському колективі, індивідуальнопсихологічні відмінності учнів, психологічні
особливості навчально-виховної роботи з дітьми, в яких виявлено відхилення в
психічному розвитку. Розділи педагогічної психології: психологія навчання,
психологія виховання, психологія вчителя.

С о ц і а л ь н а психологія вивчає психічні явища, які виникають у процесі

взаємодії людей у різних соціальних групах. Так, в макрогрупах соціальна
психологія вивчає механізми і ефективність впливу засобів масової комунікації на
різні групи людей, закономірності поширення моди, чуток, загальноприйнятих
смаків, обрядів, суспільних настроїв і ін. У макрогрупах вивчає соціальна
психологія проблеми психологічної сумісності, міжособистісні стосунки, групову
диференціацію, вивчає типи груп, співвідношення формальних і неформальних
груп та ін.

Психологія а н о м а л ь н о г о розвитку (спеціальна) психологія поділяється на:

патопсихологію, яка вивчає психіку людей з набутими дефектами мозку під час
травм, пухлин, крововиливів тощо; олігофренопсихологію, яка вивчає психіку
людей з вродженими відхиленнями мозку; сурдопсихологію, що вивчає психіку
людей з дефектами слуху і глухих; тифлопсихологію, яка вивчає психіку людей з
дефектами зору і сліпих.

Психологія п р а ц і вивчає психологічні особливості трудової діяльності людини,

зокрема професійно важливі для певної спеціальності якості, психологічні основи
організації і підвищення продуктивності праці, стосунки у трудовому колективі.

І н ж е н е р н а психологія вивчає психічну діяльність людини в автоматизованих

системах управління, узгодження функцій між людиною і машиною.

К о с м і ч н а психологія вивчає психіку людини в умовах невагомості і

просторової дезорганізації, психічні прояви у момент максимального
навантаження і ін.

М е д и ч н а психологія вивчає психологічні аспекти діяльності лікаря і поведінки

хворого. Вона має такі підрозділи, як нейропсихологію (досліджує залежність
психічних явищ від певних відділів мозку); психофармакологію (досліджує вплив
лікарських препаратів на психічну діяльність людини); психотерапію (вивчає
поведінку людини під час ятрогенних впливів на лікування хворого);
психопрофілактику, психогігієну та ін.

Ю р и д и ч н а психологія вивчає психологічні аспекти, які зв’язані з реалізацією

права, зокрема, вивчає психічні особливості поведінки підсудних, психологічні
вимоги до допитів, мотиви порушень тощо. Так, юридична психологія вивчає
психологічні причини тероризму, як одного з видів організованої злочинності. Нею
встановлено, що терористами стають люди, які не зуміли реалізувати себе в
політичній сфері, але прагнуть до влади, які мають комплекс неповноцінності. За
гроші можуть виконувати будь-яке замовлення. Це спортсмени, які виявились за
бортом життя; найманці, які побували в різних конфліктних регіонах, змагались то
на одному, то на другому боці. Для їх психології важливим є те, хто найбільше
заплатить, чи, щоб відчути владу над людьми.

Психологія т о р г і в л і вивчає взаємини між продавцем і покупцем, вплив

реклами на ефективність торгівлі, індивідуальні і вікові особливості попиту,
психологічні аспекти обслуговування тощо.

Е к о л о г і ч н а психологія вивчає психологічні аспекти поліпшення природних

умов життєдіяльності людини. На думку окремих вчених (В.А.Ясвіна, С.Д.Дерябо)
предметом екологічної психології є “суб’єктивне ставлення до природи”.
Екологічна свідомість – це не лише відповідні уявлення (знання), але й ставлення
до природи, певні стратегії і технології взаємодії з нею. Необхідність спеціального
дослідження особливостей екологічної свідомості виникла порівняно недавно,
коли стало зрозуміло, що за рахунок технічних, законодавчих, економічних,
політичних заходів екологічна криза все ж таки не долається. Необхідні
кардинальні зміни того, що спричиняє руйнівне, навіть інколи злочинне
природокористування, тобто психіки, свідомості тих, хто цим займається. Тобто,
необхідно враховувати не лише об’єктивні, а й суб’єктивні чинники у керуванні
процесом природокористування.

Е т н і ч н а психологія (етнопсихологія) вивчає механізми групової психології

етнічних спільнот, стосунки між цими спільнотами. Вона досліджує психологічні
властивості певного народу. Це синтетичний курс, який виник на стику декількох
наук. У визначенні предмету етнопсихології потрібні знання з історії, антропології,
соціології, етнолінгвістики, політології, етнографії (монографічний опис,
спостереження і аналіз традиційно-побутової культури етнічних груп з метою
реконструкції їх образу життя), етнології (порівняльне вивчення матеріалів,
зібраних у дослідженнях різних народів). Етнопсихологи поряд з іншими вченими
вивчають традиційно-побутову сферу, комунікативні аспекти, систему заохочень і
покарань, способи соціальної взаємодії, вирішення проблемних ситуацій, форм
соціалізації, стереотипів, норм, ролей і правил, що регулюють поведінку людини в
різних соціальних ситуаціях і ін.

П о л і т и ч н а психологія вивчає психологічні аспекти політичної поведінки

людей, застосування психологічних знань до пояснення політичних процесів.

Психологія р е л і г і ї вивчає умови формування релігійних уявлень,

світосприймання, світорозуміння тощо.

П о р і в н я л ь н а психологія вивчає відмінності в психіці людини і тварини. До

класичних об’єктів порівняльної психології відносять павуків, мурах, бджіл,
птахів, собак, коней, мавп, дельфінів тощо. Так, голос дельфінів схожий на голос
людини, у них, як і в людей 6 прошарків кори головного мозку. Залишається
невідомим те, що змусило дельфінів 65 млн. років тому змінити своє земне буття
на водне.

А к м е о п с и х о л о г і я вивчає стан зрілості і вищого психічного рівня розвитку

індивіда. Термін “акме” означає вершину зрілості людини. Розрізняють фізичну
зрілість, психічну зрілість (сформованість розуму, почуттів і волі), особистісну
зрілість (залежить від інтелекту та волі, головним чином проявляється у стосунках
з іншими), зрілість як суб'єкта (проявляється перш за все у здібностях). Можна
говорити лише про відносне співпадання різних вершин розвитку особистості.
Акмеопсихологія вивчає проблему професіоналізму і його основних
характеристик. Професіоналізм – це не лише яскравий розвиток здібностей, але й
глибоке і широке знання своєї діяльності, нестандартне володіння уміннями цієї
діяльності. Висока компетентність, передбачення важких ситуацій, уникнення
конфліктів. Професіоналізм – це також сильна і стійка мотиваційно-емоційна
спрямованість. Характерною особливістю спеціалістів-професіоналів, які досягли
креативного рівня, є ототожнення себе з своєю справою. Зупинка трудової
діяльності стає трагедією, може привести до смерті.

7. Дайте характеристику методам опитування.

Метод опитування - це один з основних методів збору даних в психології,

соціології та інших галузях наукових досліджень. Опитування використовується
для збирання інформації з великої кількості людей, які відповідають на
стандартизовані питання.

Опитування можна розглядати як один з найпоширеніших методів отримання

інформації про суб'єктів - респондентів опитування. Опитування полягає в
постановці людям спеціальних питань, відповіді на які дозволяють досліднику
отримати необхідні відомості, в залежності від задач дослідження. До
особливостей опитування можна зарахувати його масовість, що викликано
специфікою завдань, які ним вирішуються. Масовість обумовлюється тим, що
психологу, як правило, вимагається отримання відомостей про групу індивідів, а
не вивчення окремого представника.

Опитування поділяють на стандартизовані і нестандартизированные.

Стандартизовані опитування можна розглядати як суворі опитування, що дають
передусім загальне уявлення про досліджувану проблему. Нестандартизированные
опитування менш суворі в порівнянні зі стандартизованими, в них відсутні
жорсткі рамки. Вони дозволяють варіювати поведінку дослідника в залежності від
реакції респондентів на питання.

При створенні опитувань спочатку формулюють програмні питання, відповідні

задачі рішення, але які доступні для розуміння лише фахівцям. Потім ці питання
переводяться в анкетні, які сформульовані на доступному неспеціалісту мовою.

Види опитувань
1) Анкетування - психологічний вербально-комунікативний метод, в якому в якості
засобу для збору інформації від респондента використовується спеціально
оформлений список питань - анкета. Анкетування - опитування за допомогою
анкети.

Анкетування в психології використовується з метою отримання психологічної

інформації, а соціологічні і демографічні дані відіграють лише допоміжну роль.
Контакт психолога з респондентом зведена тут до мінімуму. Анкетування дозволяє
найбільш жорстко слідувати наміченим планом дослідження, так як процедура
«питання-відповідь» суворо регламентована.

За допомогою методу анкетування можна з найменшими витратами отримати

високий рівень масовості дослідження. Особливістю цього методу можна назвати
його анонімність (особистість респондента не фіксується, фіксуються лише його
відповіді). Анкетування проводиться в основному у випадках, коли необхідно
з'ясувати думки людей з якихось питань і охопити велику кількість людей за
короткий термін.

2) Особистісні тести
3) Метод сходи - метод опитування, який застосовується в маркетингових
дослідженнях, один з методів частково стандартизованих якісних опитувань.

Метою лэддеринга є встановлення причинно-наслідкових зв'язків між

властивостями (attributes) продукту або бренду, вигодами від використання
(consequences) і цінностями (values) споживачів. Наприклад, домогосподарка може
купувати дорогий пральний порошок, щоб задовольнити потребу в чистому,
охайному зовнішньому вигляді (вигода). Ціннісний орієнтир, який визначає вибір
бренду/продукту - прагнення бути зразковою дружиною і матір'ю і заслужити
таким чином повагу в суспільстві. Іншим мотивом (вигодою) може бути
збереження первісного кольору білизни і потреба модно виглядати. За останньою
вигодою стоять вже інші ціннісні орієнтири - наприклад, прагнення виділитися із
загальної маси.

Опитування відбувається таким чином: інтерв'юер задає питання: «Чому Ви

купуєте цей продукт/бренд»? Респондент відповідає, після цього інтерв'юер задає
питання: «А чому?», «Чому?» і т. д. Таким чином, постійно підвищується рівень
абстракції - звідси назва методу.

4) Метод інтерв'ю відносять як і до методу опитування, так і до методу бесіди.

8. Основні відмінності між природним та лабораторним експериментом. Місце

експерименту у вивченні психіки.
Природний та лабораторний експеримент - це два основних методи дослідження,
які використовуються в наукових дослідженнях, включаючи психологію. Ось деякі
відмінності між ними:

Природний експеримент:
- Умови: Відбувається у природних умовах, без штучного контролю дослідника.
- Маніпуляція: Дослідник не має повного контролю над усіма факторами
експерименту, оскільки він відбувається у реальному середовищі без штучно
створених умов.
- Приклад: Дослідження впливу стресу на роботу людей у реальних робочих
умовах без штучно створених ситуацій.

Лабораторний експеримент:
- Умови: Відбувається у контрольованих, штучно створених умовах, які можуть
бути відокремлені від зовнішніх впливів.
- Маніпуляція: Дослідник має повний контроль над усіма факторами експерименту
та може маніпулювати їх для вивчення специфічних ефектів.
- Приклад: Дослідження впливу стресу на роботу людей у контрольованих умовах
лабораторії, де можуть бути виміряні реакції під контрольованими умовами.

Місце експерименту у вивченні психіки:

Обидва методи використовуються в психологічних дослідженнях, але їх

використання залежить від конкретних дослідницьких питань та цілей.
Лабораторні експерименти дозволяють збирати даний під контрольованими
умовами, що дозволяє більш точно вивчати конкретні взаємозв'язки та ефекти.
Проте, природні експерименти можуть бути важливі для вивчення психічних
процесів та поведінки в реальних умовах, які краще відображають реальний
життєвий контекст. Обидва підходи мають свої переваги та обмеження і
використовуються в психології залежно від конкретного дослідницького питання
та можливостей дослідника.

9. Основні переваги та недоліки методу самоспостереження.

Метод самоспостереження є важливим інструментом в психології та інших науках.

Він полягає у систематичному спостереженні та записі власних думок, емоцій,
поведінки чи інших аспектів власної особистості чи взаємодії зі світом. Ось деякі
переваги та недоліки цього методу:

Переваги:

1. Глибше розуміння себе: Самоспостереження дозволяє глибше пізнати власні

думки, емоції, реакції та ставлення до різних ситуацій та подій.

2. Інсайти та самопізнання: Завдяки спостереженням можна отримати нові

усвідомлення про себе, зрозуміти певні патерни поведінки та причини своїх дій.

3. Документування процесу змін: Цей метод дозволяє фіксувати зміни в

особистості та сприйнятті різних ситуацій з часом.

Недоліки:

1. Суб'єктивність: Самоспостереження може бути суб'єктивним, оскільки

спостереження здійснюється особистою точкою зору, що може викликати
спотворення.

2. Необ'єктивність даних: Інколи людина може бути необ'єктивною у

спостереженнях про себе, можуть виникати проблеми з точністю відображення
деяких аспектів поведінки або ставлення.

3. Втрата об'єктивності через свідомість спостереження: Свідоме спостереження

себе може вплинути на природу поведінки, оскільки людина може намагатися
змінити свою поведінку для відображення того, як вона хотіла б себе бачити.

Хоча самоспостереження може бути корисним інструментом для розвитку

саморефлексії та самопізнання, важливо усвідомлювати його обмеження та
спотворення. Кращим підходом може бути комбінація самоспостереження з
іншими методами дослідження, що дозволяє отримати більш об'єктивний та
повний образ.

10. Основні переваги та недоліки методу спостереження.

Метод спостереження - це важливий інструмент для збору даних у психології та

інших галузях наукових досліджень. Він передбачає систематичне спостереження
та реєстрацію поведінки, реакцій та інших аспектів об'єкта дослідження. Ось деякі
переваги та недоліки цього методу:

Переваги:

1. Об'єктивність: Спостереження може надати об'єктивні дані про поведінку,

безпосередньо спостерігаючи дійсні вчинки та реакції об'єкта.

2. Деталізація: Метод спостереження дозволяє зафіксувати детальну інформацію

про поведінку та контекст, що сприяє ретельному аналізу.

3. Можливість дослідження в реальних умовах: Спостереження може проводитися

у натуральних умовах, що дозволяє вивчати об'єкт дослідження в його природному
середовищі.

Недоліки:

1. Суб'єктивність спостереження: Спостереження може бути суб'єктивним,

оскільки воно залежить від інтерпретації спостерігача та його особистої точки
зору.

2. Обмеженість поліпшення процесу: У деяких випадках неможливо змінити чи

поліпшити процес спостереження під час його проведення.

3. Вплив спостереження на поведінку: Спостереження може змінити поведінку

об'єкта дослідження через усвідомлення спостереження.

4. Потребує тривалості та витрат: Збір даних методом спостереження може

вимагати багато часу, терпіння та ресурсів.

Однією з основних переваг методу спостереження є його можливість зафіксувати

реальну поведінку та контекст, але варто бути уважним до його обмежень, таких як
суб'єктивність спостереження та можливий вплив на об'єкт дослідження.
Комбінація спостереження з іншими методами може допомогти отримати більш
об'єктивні та повні дані.
11. Дайте характеристику методу аналізу продуктів діяльності.

Метод аналізу продуктів діяльності - це метод дослідження, що використовується

для аналізу та оцінки результатів діяльності людини або групи. Цей метод полягає
в дослідженні та оцінці конкретних виробів або результатів діяльності, які можуть
бути фізичними артефактами, написаними текстами, творчими роботами,
програмним забезпеченням, аудіо- або відеозаписами, а також будь-якими іншими
продуктами.

Ось деякі особливості та характеристики методу аналізу продуктів діяльності:

1. Об'єктивність: Цей метод надає об'єктивні дані для аналізу, оскільки базується
на конкретних виробах або результатів діяльності, які можна об'єктивно
спостерігати та оцінювати.

2. Детальність аналізу: Аналіз продуктів діяльності дозволяє докладно дослідити

інформацію, відображену у виробі чи результаті, зокрема структуру, контекст,
якість та інші параметри.

3. Можливість порівняння: Цей метод дозволяє порівнювати різні продукти

діяльності для виявлення відмінностей, спільних аспектів та тенденцій.

4. Використання в багатьох галузях: Метод аналізу продуктів діяльності

застосовується в різних областях, від освіти до наукових досліджень, мистецтва та
дизайну.

5. Результативність: Цей метод може дати важливі висновки та інформацію, яка

може бути використана для поліпшення процесів, які стоять за виробленням
певних продуктів чи результатів діяльності.

6. Можливість спотворення: Оцінка продуктів діяльності може бути суб'єктивною,

залежно від інтерпретації та сприйняття аналізуючої сторони.

Цей метод дає можливість вивчати та розуміти різні аспекти та якості продуктів
діяльності, дозволяючи отримати важливі дані для подальшого аналізу та розвитку.
Однак, важливо усвідомлювати, що він може бути суб'єктивним та потребує
об'єктивності у процесі аналізу.

12. Місце тестів у вивченні психіки, їх види.

Тести відіграють важливу роль у вивченні психіки, оскільки дозволяють отримати
об'єктивні дані про психічні процеси, властивості особистості, здібності та інші
аспекти психіки. Вони використовуються в психології для вимірювання різних
психічних функцій та характеристик. Ось деякі типи тестів та їх місце у вивченні
психіки:

1. Тести особистості:
- Місце в дослідженні: Вони вимірюють різні аспекти особистості, такі як
емоційна стабільність, екстраверсія, доброзичливість тощо.
- Приклади: Тести Майерс-Бріггс, 16PF, NEO-PI-R.

2. Інтелектуальні тести:
- Місце в дослідженні: Використовуються для вимірювання когнітивних
здібностей та інтелектуальних можливостей.
- Приклади: Тести розумового розвитку, WAIS (Шкала інтелекту Вейса), Raven's
Progressive Matrices.

3. Тести здібностей:
- Місце в дослідженні: Використовуються для вимірювання специфічних
здібностей, таких як музичні, математичні чи технічні.
- Приклади: Тести творчих здібностей, музичні тести, тести технічних навиків.

4. Тести на нахил до певних хвороб:

- Місце в дослідженні: Використовуються для виявлення схильності до певних
психічних розладів чи захворювань.
- Приклади: Тести на депресію, тести на тривожність, шкали самооцінки
здоров'я.

5. Тести на виявлення та оцінку важливих психічних характеристик:

- Місце в дослідженні: Вони можуть оцінювати рівень стресу, рівень
стомленості, рівень концентрації тощо.
- Приклади: Тести на стрес, шкали стомленості, тести на увагу.

Тести у вивченні психіки дають змогу стандартизовано оцінювати різні аспекти

психічних функцій та характеристик. Їх використання дозволяє отримувати
кількісні дані, які можуть бути об'єктивно проаналізовані та порівняні, що робить
їх важливим інструментом для досліджень у психології.

13. Основні етапи будь-якого психологічного дослідження.

Психологічне дослідження може бути складним процесом, що включає декілька
етапів для систематичного дослідження певної проблеми, питання чи явища в
психології. Основні етапи такого дослідження включають:

1. Формулювання проблеми: Цей етап визначає ціль та об'єкт дослідження, ставить

питання, що вимагають відповіді, а також конкретизує об'єкт або явище, яке
досліджується.

2. Створення гіпотези: На цьому етапі формулюються припущення або гіпотези,

які можуть пояснити або відповісти на поставлене питання. Гіпотези мають бути
перевірені емпіричними даними.

3. Планування дослідження: Дослідження має чіткий план, який включає вибір

методів, інструментів та процедур збору даних, визначення вибірки, часові рамки
та етапи виконання.

4. Збір даних: На цьому етапі здійснюється збір необхідних даних,

використовуючи відповідні методи, такі як опитування, спостереження,
експерименти чи аналіз архівних даних.

5. Аналіз даних: Отримані дані систематично аналізуються та інтерпретуються.

Використовуються статистичні методи аналізу для виявлення залежностей,
тенденцій чи патернів.

6. Висновки та інтерпретація: На основі аналізу даних формулюються висновки

щодо гіпотез та питань, які поставлені на початку дослідження. Робиться спроба
пояснити отримані результати.

7. Публікація результатів: Завершальний етап - це представлення результатів

дослідження в наукових журналах, конференціях або інших наукових форумах для
сприяння обміну знаннями та подальшого обговорення.

Ці етапи не завжди проходять послідовно, іноді дослідження може вимагати

коригування плану чи методів на пізніших етапах в залежності від отриманих
результатів або складності самого процесу дослідження.

14. Складіть словник психологічних понять даної теми.

Звичайно, ось деякі основні психологічні терміни, які стосуються предмета,

завдань, структури та методів психологічної науки:
1. Психологія: Наука, що вивчає поведінку та психічні процеси людини,
включаючи сприйняття, уявлення, мислення, емоції та поведінку.

2. Предмет психології: Це об'єкт, який вивчається в психології, а саме психічні

явища, які включають усвідомлені та неусвідомлені аспекти мислення, відчуттів,
емоцій, мовлення тощо.

3. Завдання психології: Одним з головних завдань психології є розуміння та

пояснення психічних процесів та поведінки, прогнозування та контроль цих
процесів, а також виявлення способів поліпшення життя людей.

4. Структура психологічної науки:

- Експериментальна психологія: Вивчення психічних процесів шляхом
експериментів.
- Прикладна психологія: Застосування психологічних знань у практичних
сферах, таких як клінічна, організаційна психологія тощо.
- Соціальна психологія: Вивчення взаємодії та впливу соціального середовища на
поведінку та мислення людини.

5. Методи психологічної науки:

- Експериментальні методи: Включають створення контрольованих ситуацій для
вивчення психічних процесів.
- Спостереження: Систематичний аналіз поведінки та психічних явищ у
реальних умовах.
- Опитування: Використання структурованих питань для збору інформації про
думки, почуття та переконання осіб.
- Кореляційний аналіз: Дослідження взаємозв'язків між різними психічними
явищами та процесами.