Назва, сутність науки- гуманітарна,наукова дисципліна, що вивчає

закономірності виникнення, розвитку та функціонування психіки та

психічної діяльності людини та груп людей. Проте психологія поєднує у собі
гуманітарний і природничо-науковий підхід.Включає в себе
-фундаментальну психологію, що виявляє факти, механізми та закони
психічної діяльності,
-прикладну психологію, що вивчає психічні явища в природних умовах
(з опорою на фундаментальну психологію),
-практичну психологію - застосування психологічних знань на
практиці.
Прикладна психологія тісно пов'язана з психіатрією — галуззю
медицини, призначенням якої є розпізнавання та лікування психічних
розладів, та психотерапією, що займається питаннями лікувального впливу
на психіку та через психіку на організм, спрямованого на порятунок людини
від проблем емоційного, особистісного, соціального характеру.
Об’єкт науки - система психічних явищ живих істот (людей та
тварин), а також психологія великих (суспільних, етнічних, релігійних тощо)
та малих (корпоративних, виробничих тощо) груп людей
Предмет науки – закономірності формування, функціонування та
розвитку названих психічних та психологічних (соціально-психологічних)
явищ.
Функції науки:
1) Діагностична функція означає аналіз соціально-психологічних
проблем клієнтів, виявлення їх психологічних особливостей (як
індивідуальних, так і соціально-групових, вікових, етнічних, професійних і
т.д.) у зв'язку із соціальним середовищем. Основна мета такого аналізу –
встановлення діагнозу, тобто психологічної проблеми та ступеня
психологічного дискомфорту, невлаштованості, неблагополуччя,
дезадаптації, нездатності до оптимальної адаптації та соціалізації.
 2) Соціалізаторська (соціально-терапевтична) функція – це функція
соціальної терапії у сенсі, що виражає вирішення встановлених соціально-
психологічних проблем з урахуванням використання психолого-
терапевтичних методів і процедур (психологічне консультування, соціальна
педагогіка.
3) Прогностична функція виявляється у встановленні прогнозу
поведінки особистості, її змін та змін соціального середовища на основі
виявлених закономірностей, особливостей їх взаємодії.
4) Профілактична функція передбачає використання
психопрофілактичних методів щодо запобігання негативним змінам
поведінки та діяльності клієнтів, проведення свого роду профілактичних
щеплень з метою закріплення соціально - психологічного імунітету на
майбутнє.

Основа науки (закони, теорія, основні поняття):

Сучасна психологія є багатогалузевою наукою. Галузі психології є
відносно самостійними напрямками, що розвиваються. Їх умовно поділяють
на фундаментальні (загальні) та прикладні (спеціальні).
Фундаментальні галузі психології мають значення у вивченні
психічних явищ. Це базис, який поєднує всі галузі психології, а також є
основою їх розвитку. Фундаментальні галузі, зазвичай, називають терміном
«загальна психологія». Основними поняттями, які розглядає загальна
психологія, є: пізнавальні процеси (відчуття, сприйняття, увага, уявлення,
пам'ять, уява, мислення, мова, емоції, воля, рефлексія), виконавчі функції,
психічні властивості (здібності, мотивація, темперамент, характер) та
психічні стани. Виникнення загальної психології як фундаментальної галузі
пов'язують з ім'ям С. Л. Рубінштейна, який створив у 1940 р. фундаментальну
працю «Основи загальної психології».
Прикладними називають галузі психології, які мають практичного
значення. До таких галузей входять, наприклад, педагогічна психологія,
психологія розвитку, психологія особистості, диференціальна психологія,
порівняльна психологія, соціальна психологія (включаючи психологію
натовпу, психологію світу), політична психологія, клінічна (медична)
психологія, юридична психологія, економічна психологія, військова
психологія, психологія мистецтва, психологія творчості, психологія науки,
психологія спорту, психологія релігії та багато інших.