Психологія як наука, що

вивчає здоров'я людини

 ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПСИХОЛОГІЇ

• Психологія- це наука, вивчає психічні явища

(мислення, почуття, волю) та поведінку
людини, пояснення якої знаходимо в цих
явищах.
ІСТОРИЧНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПОНЯТТЯ
ПСИХОЛОГІЇ
 ПСИХОЛОГІЯ АНТИЧНОСТІ
(від 800 року до н. е. до 600 року н. е.)
• Грецька філософія відіграла особливу роль у розвитку європейської
наукової психології. Саме в античності зароджуються і
оформлюються раціональні наукові знання про психіку, паростки
яких можна віднайти у межах давньо східної культури. Праці
грецьких мислителів здійснили справжню революцію в науковому
світогляді: було відкинуто міфологічну картину світу й
протиставлено їй раціоналістичний, науковий погляд на оточуючу
дійсність – природу, людину, її внутрішній світ.
 ПСИХОЛОГІЯ В ЕПОХУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА
ВІДРОДЖЕННЯ (від V століття- початку XVII століття)

• В епоху Середньовіччя однією з найбільш важливих характеристик

науки (зокрема психології) в Середньовіччі був її тісний зв’язок з
релігією. Можна сказати, що небогословської, поза церковної науки
на той час в Європі не існувало. Залежність науки від релігії зумовила
актуальність питання про зв’язок і взаємовплив знання і віри, яке і
стало найважливішим для науковців упродовж усього періоду.
• В епоху Відродження моральна філософія потрапляє до центру
гуманістичних знань, в якій чітко визначаються нові ідеї світської
логіки, що формується. Головними її проблемами стають проблема
гідності людини, її свободи і шляхів удосконалення. Наголос
робиться не на походженні, а на перевагах людини, її високих
моральних якостях і здатності до особистого самовдосконалення. В
епоху Відродження здійснюється переоцінка праці, творчості та
вольової активності людини
 Психологічна думка епохи Просвітництва
(XVII —XVIII)
• Епоха Просвітництва відзначається розквітом наукової думки.
Відтепер наука не береться за обслуговування богослов’я, а
стає необхідним засобом пізнання природи. Вона поступово
перетворюється на самостійну сферу діяльності,
відображенням чого стало створення в багатьох
європейських країнах наукових академій. Головним ідеалом
століття Просвітництва є вільна і самостійна особистість,
наділена здоровим розумом. Основною ідеєю цього часу стає
філософія здорового глузду, яка, на відміну від теологічного
вчення, стверджувала право та обов’язок людини мислити
самостійно, апелюючи до власного досвіду та розуму, не
озираючись на будь-які догматичні релігійні приписи
 Розвиток психології в XIX столітті
• XIX ст. відкриває нову сторінку історії не лише психології, але
й у сфері всього наукового пізнання. На зміну механічної
картини світу приходять нові уявлення про природу, в основу
яких покладені видатні досягнення у фізиці, хімії, біології та
інших точних науках. Перша половина XIX ст.
характеризується подальшим розвитком психологічних ідей у
межах філософії. Провідні позиції, як і в попередньому
столітті, посідала асоціативна психологія, предмет якої –
свідомість був визнаний багатьма вченими. У класичних
теоріях асоціанізму (Т. Браун, Дж. Мілль), що з’явилися на
початку XIX ст., зміст свідомості розглядався як комплекс
відчуттів і уявлень, об’єднаних за законами асоціацій
 Розвиток психології на межі XIX-XX
століть
• Рубіж століть характеризується першим розподілом раніше
єдиної психології на різні школи. Тоді проте це ще не було
пов’язано з відмовою від усталеного підходу до тлумачення
предмета психологічної науки і методів його дослідження.
Йшлося, скоріше, про різні аспекти дослідження психіки, що
традиційно ототожнювалася переважно зі свідомістю. У
центрі наукової уваги психологів залишалися насамперед
пізнавальні процеси, хоча місце даних процесів в загальній
картині психічного життя неоднаково розумілося
представниками різних шкіл. Основні ж розбіжності в
поглядах учених стосувалися переважно визначення змісту
свідомості та меж її експериментального вивчення.
 Сучасна психологія
• У сучасній психології акцентує увагу на тому, що
об’єктом пізнання є щось справді існуюче у часі й
просторі, яке відповідає критеріям автономності,
цілісності. Кожне відрізняється від інших своєю
сутністю і як об’єкт пізнання відповідним чином являє
себе його суб’єктові. Поняття буття підкреслює не
тільки факт присутності і не тільки сутнісну
своєрідність існування сутнього, але насамперед
онтичний інтерес суб’єкта пізнання щодо просторово-
часових і ціннісносмислових меж буттєвості цього
сутнього. Поняття дійсності робить головний смисловий
наголос на притаманній суб’єктові і об’єктові пізнання
активності прояву
Основні терміни в понятті
психології
 Поняття психіки як об'єкта вивчення
психології

• Психіка — сукупність усього,

притаманного людському розуму:
сприйняття (когніція) та поведінка,
свідоме та несвідоме, процеси
мислення, уваги тощо.
 Основні функції психіки:

• Когнітивна (пізнавальна)
• Регулятивна
• Мотиваційна
• Комунікативна функції
 Темперамент як складова психіки

Темперамент —вроджена стійка властивість

людської психіки, одна з найважливіших
структурних одиниць психодинамічної організації
психічної діяльності, що визначає реакцію
людини на інших людей та на події, що з нею
відбуваються.
Типи темпераментів:
• 1)Сангвінічний темперамент людини веселої вдачі. Спосіб відчування
сангвініка можна довідатися по наступних проявах. Це людина безтурботна,
повна надій; кожній речі вона на мить надає великого значення. А через
хвилину вже перестає про неї думати
• 2)Меланхолійний темперамент людини похмурої вдачі. Людина, розташована
до меланхолії. Додає усьому, що його стосується, велике значення, скрізь
знаходить приводи для побоювань і звертає увагу насамперед на труднощі.
Він із важкістю дасть обіцянку, тому що не може її не виконати, але
сумнівається, у стані чи він її виконати.
• 3)Холеричний темперамент людини запального. Про нього говорять, що він
гарячий, спалахує швидко, як солома, але при поступливості інших незабаром
остигає. У його гніві немає ненависті, і він любить іншого тим сильніше, ніж
скоріше той йому уступає. Його діяльність швидка, але нетривала
• 4) Флегматичний темперамент холоднокровного. Флегма означає відсутність
афекту, а не інертність (безжиттєвість). Флегма як слабість - це схильність до
бездіяльності, небажання братися за діло, навіть якщо спонукання до цьому
дуже сильні
 Адаптація як психологічний стан

• Адаптація – процес і результат ефективної

взаємодії особистості із середовищем, в
результаті якого встановлюється відповідність
між загальним рівнем найбільш актуальних на
даний момент потреб особистості і наявним
(перспективним) рівнем задоволення даних
потреб, що визначає безупинний розвиток
особистості.
СУЧАСНЕ ВИВЧЕННЯ І МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЇ
 Засоби вивчення психічних фактів і
феноменів

• В психології розроблені засоби вивчення психічних фактів

і феноменів. До них відносяться: спостереження,
самоспостереження, експеримент (лабораторний,
природний і експериментально-генетичний), засіб
експертних оцінок, анкетування, інтерв'ю, тестів і т. п.
Головна ідея наукових досліджень в
психології
• Головна вимога до засобів наукового дослідження в
психології: давати вірогідне знання, вести до об'єктивного
відбивання психічних фактів і феноменів оптимальним
шляхом – відповідно закону оптимальності. Ті же вимоги
стосуються і засобів практичної діяльності людини – вони
закликані гармонізувати психіку, дії, діяльність і творчість
– з мінімальними витратами енергії, часу і праці.
• Виконання цих вимог припускає методичність –
послідовність і організованість дій на основі одного або
системи засобів в пізнанні, вченні, трудової діяльності.
Тому методичність є необхідною умовою і системо
утворюючим чинником оптимізації людської діяльності
 Професії зв'язані з психологією
• 1) психолог-науковець, основна діяльність якого – наукові
дослідження, спрямовані на пошук нових психологічних
знань (пояснення, доказ і прогнозування психологічних
явищ, вивчення психологічних закономірностей);
• 2) психолог-практик, основна діяльність якого –
застосування психологічних знань для вирішення
практичних завдань (психологічна діагностика та
консультування, корекційна та розвивальна робота,
психологічна профілактика);
• 3) викладач психології, основна діяльність якого –
психологічне просвіта та навчання психологічних знань
(проведення лекцій, семінарів, практичних занять,
керівництво психологічним самоосвітою людей).
ВИСНОВКИ:

• Психологія- це важлива складова вивчення людини, і її почуттів,

вона вивчає психічні явища (мислення, почуття, волю) та
поведінку людини, пояснення якої знаходимо в цих явищах.
• Історія цієї науки починається з античності, і продовжується в
сучасності
• Психологія багатогранна наука яка не має чітких рамок, і її
вивчення це цікавий досвід
• Основними засобами вивчення є : спостереження,
самоспостереження, експеримент, засіб експертних оцінок,
анкетування, інтерв'ю, тестів
• Основними професіями зв'язаних з психологією є психолог-
науковець, психолог-практик, викладач психології