Лекція№1

Вступ. Предмет історії психології

План
1. Предмет, значення, завдання історії
психології.
2. Концепції історії психології.
3. Періодизація історії психології.
4. Методи історії психології.
5. Основні джерела розвитку психології.
 Для чого потрібне вивчення
історії психології?
Знання історії психології необхідне для розуміння
різних теорій та напрямів сучасної психології,
шляхів і тенденцій її розвитку.

Історичний підхід необхідний для розуміння

сучасної ситуації в психологічній науці, для
формування нових точок зору з урахуванням і на
основі традицій та досягнень минулого.
 Предмет історії психології
Історія психології вивчає не саму
психічну реальність, а уявлення
про неї, якими вони були на різних
етапах поступового розвитку
науки.
 Завдання історії психології
 Аналіз виникнення і подальший розвиток наукових
знань про психіку.
 Аналіз і розуміння міждисциплінарних зв’язків між
історією психології та іншими науками, розкриття тих
взаємозв’язків, від яких залежать досягнення
психології.
 З’ясування залежності зародження та сприйняття
знань від соціальних, культурних та ідеологічних
впливів на наукову творчість.
 Вчені-дослідники історії психології

 Основи вітчизняної історико-

психологічної науки були закладені
Л.С.Виготським, С.Л. Рубінштейном,
Б.М. Тепловим, Б.Г. Ананьєвим, Д.М.
Узнадзе, П.Я. Гальперіним.
 Вчені-дослідники історії психології

 Праці істориків психології О.М.

Тутнджяна, В.А. Роменця, М.С.
Роговіна, М.В Соколова, О.А. Буділової
внесли великий внесок у розробку
методології історико-психологічного
дослідження.
 Вчені-дослідники історії психології

 В.А. Роменець представив історію

наукової психології у зв‘язку з історією
культури.
 О.М. Тутнджян розробляв теоретичні
проблеми історіографії, звертаючи
велику увагу на періодизацію
вітчизняної психологічної думки.
 Вчені-дослідники історії психології

 В наш час у психологічній науці робота

по дослідженню історії психології
продовжується у роботах Л.І.
Анциферової, В.А. Кольцової, Т.Д.
Марцинковської, А.В. Петровського,
В.А. Якуніна.
 Концепції історії психології

 поняття Zeitgeist (дух часу) – це

характерна для кожного певного
моменту атмосфера поглядів, під
впливом яких знаходилось мислення
дослідника.
 Парадигмальна теорія Т. Куна

 соціальні та культурні процеси

породжують парадигми „ як визнані
всіма наукові досягнення, які протягом
певного періоду дають науковій
спільноті модель постановки проблеми
та її рішення.
 Поняття “школи”
 Підхід реалізував. Р. Вудвордс застосовуючи до
психології ХХ ст. Ним було визначено 8 найбільш
відомих шкіл: структурна психологія, функціональна
психологія, асоціанізм, психоаналіз, персоналістична
та організмічна психологія, цільова, або гормічна
психологія, біхевіоризм, гештальтпсихологія.
 По відношенню до кожної школи описуються
проблеми, що в ній розробляються, прийоми та
методи дослідження.
 Теорії великих людей

 Згідно цього підходу, історія –

громадянська і наукова – робиться
великими людьми. „Історія світу – це ...
біографії великих людей”.
Етапи розвитку історії психології
І Донауковий період – не наукові, міфологічні
погляди
(7-6 ст. до н.е.);

Донауковий період – уявлення про психіку

базувались на основі міфів, казок,
релігійних вірувань.
 ІІ Філософський період
(6-5 ст. до н.е. – початок 19 ст.)

Психологія була частиною філософії.

Має ряд підперіодів:
- Антична психологія (6-5 ст. до н.е. –
5 ст. н.е.)
- Епоха Середньовіччя (5 ст. - 14 ст.)
- Арабська психологія (8 ст.-12 ст.)
- Епоха Відродження (14 ст.–16 ст.)
- Новий час (16 ст.-17 ст.)
Антична психологія (6-5 ст. до н.е. – 5
ст. н.е.).
 Перші уявлення про душу виникли в період
ранньої класики (6-5 ст. до н.е) у філософії
Фалеса, Анаксімандра, Анаксімена, Геракліта.
 В цей період формуються емпіричні знання
про психічні процеси (сприймання, пам’ять,
уяву, волю) та характер, здібності. Основною
проблемою було співвідношення душі і тіла.
Епоха Середньовіччя (5 ст. - 14 ст. н.е.)

 Зародки психології знаходяться у руслі

релігійних вчень, поглядів. Офіційною
наукою про душу було богословство.
Основна ознака періоду –
бездоказовість поглядів та переконань.
Арабська психологія (8-12 ст.ст. н.е.)

 Арабські вчені наполягали на тому, що

вивчення психіки повинно базуватись не
лише на вивченні філософських
концепцій, а й на вченнях медичних
наук.
Епоха Відродження (14 ст. н.е. – 16 ст.)

 Вперше психологія згадується як наука

про свідомість, складається
гуманістична концепція. Провідна
проблема – здібності.
 Новий час (16-17 ст.ст. н.е.)

 Відбулося ще більше уточнення

предмету психології – свідомість, її
функції та зміст. Основний принцип
періоду – механістичного детермінізму –
всі процеси пояснюються з позиції
механіки.
 ІІІ Науковий (ХІХ ст.)

Розпочався з праці В. Вундта

„Експеримент” (1860 – 1874 р. р.),
психологія виділилася у самостійну
науку.
 Методи історії психології
 Історико-генетичний або теоретичної реконструкції
(вивчення та описання ідей минулого, без яких
неможливо врахування загальної логіки розвитку в
певний історичний період).

 Історико-функційний (аналізується наступний

розвиток наукових ідей).
 Методи історії психології

 Біографічний та автобіографічний
методи (дозволяють виявити можливі
причини та умови формування наукових
поглядів вченого, етапи наукової праці).
 Методи історії психології

 Систематизація психологічних
висловлювань.

 Метод інтерв’ю за допомогою якого

вивчаються творчі механізми процесу
зародження наукового знання, генезис
наукових інтересів і т.д.
 Основні джерела історії
психології
 праці психологів минулого, філософів, в
яких досліджувалися психологічні
проблеми;
 архівні матеріали;
 художня література;
 суспільна практика .
 Література
 Ждан А. Н. История психологии от античности до
наших дней / А. Н. Ждан. – М., 1990.
 Марцинковская Т. Д. История психологии / Т. Д.
Марцинковская. – М., 2001.
 Роменець В.А. Історія психології Стародавнього світу
та Середніх віків / В. А. Роменець. – К., 1983.
 Шульц Д. П., Шульц С. Э. История современной
психологии / Д. П., Шульц, С. Э. Шульц. – СПб : Изд.
группа “Евразия”, 1998.