Репродуктивний рівень

1. Психічне відображення – А (Психіка активно обробляє інформацію та

взаємодіє з навколишнім світом), Г(Психіка створює внутрішню
модель або репрезентацію світу, яка не завжди точно відповідає
зовнішній дійсності), Д (Психіка визначає важливі події та сигналізує
про них, щоб організм міг відреагувати на них адекватно).
Дзеркальне відображення – Б (відображає образ тільки в момент, коли
об'єкт розміщений перед ним) , В (точно відтворює образ об'єкта, але в
оберненому напрямку).
2. Ідеалістичне – А (за ідеалістичним підходом психіка існує незалежно
від зовнішнього світу і не залежить від зовнішніх факторів), В (за
ідеалістичним підходом психіка може бути пізнана лише через
внутрішній самоспостереження, без врахування зовнішніх об'єктивних
факторів).
Матеріалістичне – Б (за матеріалістичним підходом психіка є
результатом функціонування мозку і пов'язана з матеріальними
процесами в організмі), Г (за матеріалістичним підходом психіка
відображає об'єктивну дійсність і є результатом взаємодії із зовнішнім
світом).
3. Психічні процеси: сприйняття, мислення, відчуття, запам’ятання, воля,
уява, відчуття, уважність.
Психічні стани: сон, страх, потреби, хвилювання, настрій, напруження,
почуття, гнів.
Психічні властивості: темперамент, характер, здібність.
4. В
Характер – належить до психічної властивості.
Забування – належить до психічного процесу, под. до запам’ятання.
Інтерес – належить до психічного стану.
Думки – належить до психічного процесу.
Мрії – належить до психічного процесу.
Уміння – належить до психічної властивості, под. до здібності.
5. Б
Розв'язання прикладних задач перш за все сприяє чи забезпечує
створення умов для практичного застосування науково-психологічного
знання.
Прикладні задачі психологічних досліджень спрямовані перш за все на
практичне застосування науково-психологічного знання в різних
сферах життя. Ці дослідження допомагають розв'язувати конкретні
проблеми, вирішувати практичні завдання і забезпечують створення
умов для покращення життя людей.
Продуктивний рівень
6. Неорганічне відображення – 1) Відображення у дзеркалі; 9)
розширення тіл при збільшенні температури; 12) відображення берегів
в озері.
Органічне відображення - 3) скорочення м'язів; 4) відчуття холоду; 5)
обертання соняшника до сонця; 8) виділення гормонів залозами
внутрішньої секреції; 13) подразливість; 14) відчуття неприємного
запаху.
Психічне відображення - 2) розрізнення кольорів; 6) біль; 7) страх
перед екзаменами; 10) мислення; 11) інстинкт самозбереження; 15)
аналіз інформації.
Неорганічне відображення стосується чогось фізичного, механічного та
хімічного, що відбувається з тілом.
Органічне відображення в основному має місце в живій природі – певні
відчуття (холод, тепло), подразнення і т.д.
Психічне відображення стосується психіки людини, свідоме та
несвідоме і т.д.
7. 1. При вивченні психічних явищ завжди варто встановлювати
матеріальні причини їх виникнення.
Це твердження правильне лише щодо одного принципу вивчення
психічних явищ – принципу об’єктивності. Проте є багато інших
принципів щодо вивчення психічних явищ, тому це твердження можна
вважати правдивим лише частково.
2. Чужа душа – темниця.
Це твердження схоже на метафору, що душа людини відома лише їй,
що вона її «закриває» від інших. Воно є спірним, адже психологія –
наука про душу людини, яка вивчає різні реакції, поведінку людини
залежно від її психічного стану, реакції психіки а певні ситуації і т.д.
Отже, можу погодитися, що якщо людина захоче приховати свою
душу, свої думки вона може навчитися це робити, але вивчаючи
психологію можна розпізнавати «що криє душа» тої чи іншої людини,
«вивчати» її душу.
3. У душі немає таємниць, яких не видавала б поведінка.
Я не можу ні погодитися з цим твердженням, ні заперечити. До
прикладу, зазвичай коли людина каже неправду її видає поведінка, бо
на рівні підсвідомості тіло реагує по іншому, але деякі люди з роками
навчаються контролювати своє тіло і за поведінкою неможливо
визначити правдивість її слів. Коли людина переживає її також видає її
поведінка – нервові та/або різкі рухи, зміна дихання та ін., але іноді
людина може не видавати своє хвилювання. Отже, поведінка людини є
виразом її внутрішніх станів і думок, проте іноді люди можуть
 приховувати свої справжні почуття та думки, і тому деякі таємниці все-
таки можуть залишатися непоміченими.
4. Єдиним джерелом пізнання психічних процесів є
самоспостереження.
Я не можу погодитися з цим твердженням. Це твердження відноситься
до ідеалістичного підходу розуміння психіки. Звичайно
самоспостереження є важливим пунктом у вивченні психіки людиною,
але є й багато інших наукових методів вивчення. Зокрема,
експеримент, спостереження, дослід, анкетування та багато інших.
5. Психічна діяльність завжди отримує своє об’єктивне вираження у
тих чи інших діях, рухах, мовних реакціях, у змінах роботи внутрішніх
органів і т. д.
Із цим твердженням можна погодитися, адже психічна діяльність
відображається у поведінці і фізіологічних процесах людини. Тобто
багато з того, що відбувається в сфері мислення, почуттів і сприйняття,
може бути виражено зовні через конкретні дії та взаємодію з
оточуючим середовищем. Проте варто зазначити, що не всі аспекти
психічної діяльності можуть бути легко і точно виражені або
спостережені, а також, що психічні явища це суб’єктивні відображення
об’єктивного світу, і так може бути й із внутрішнім світом. Деякі
внутрішні процеси, такі як думки, фантазії, інтуїція та інші, зазвичай
менш видимі та складніші для об'єктивного вираження. Тому в
психології існують різні методи та підходи до дослідження як
спостережуваних, так і неспостережуваних аспектів психіки.
8. а) Психічні явища є суб’єктивним відображенням об’єктивного світу
Це твердження означає, що психічні явища виникають як внутрішнє
відображення або сприйняття об'єктивної реальності, але вони є
суб'єктивними, тобто вони існують у свідомості конкретної особи і
можуть різнитися у різних людей. Іншими словами, кожна людина
сприймає і тлумачить об'єктивний світ залежно від свого досвіду,
переконань, емоцій і інших факторів.
Наприклад, існують багато психологічних тестів по картинках, на яких
люди бачать різне. Приклад тесту додаю.
Реакція на цю картинку говорить про ваше ставлення до інших людей
у процесі соціального впливу. Для вас вкрай важливе суспільне життя і
те, яке враження ви справляєте у соціумі.
Якщо ви бачите:
 двох людей за столом – це означає, що ви не маєте труднощів і
вважаєте, що у вас все добре;
 двоє людей миють руки – відчуваєте себе невпевненою та
незахищеною;
  двоє грають – ви з кимось суперничаєте та хочете перемогти;
 відображення людини в дзеркалі - ви егоїстичні і не вмієте
дослухатися інших;
 неживі предмети – відчуття самотності.

б) Психічне відображення має активний характер.

Психіка активно обробляє інформацію та взаємодіє з навколишнім
світом. Психічна діяльність людини не обмежується простим
сприйняттям і відображенням зовнішніх подразників, але має активний
характер, включаючи такі процеси, як мислення, уява,
розмірковування, прийняття рішень та інші.
Наприклад, коли людина сприймає картину, вона може активно
аналізувати, інтерпретувати і відчувати її залежно від своїх інтересів і
психологічних особливостей. Ця активність психіки важлива для
розуміння того, як людина сприймає та взаємодіє з оточуючим світом.
9. Порівняльна психологія – галузь психології, яка вивчає та порівнює
психологічні особливості людини та тварин.
Соціальна психологія – л) спеціальний психолог допомагав
М.Джексону вибудувати своє шоу так, щоб його найкраще сприйняла
аудиторія. Ще до концерту вивчається сприйняття публікою фігури
Джексона, її реакція та темперамент. Відповідно до цього складають
репертуар.
Психологія споживача – а) більшість людей із задоволенням купує
предмети чи речі, які рекламують відомі актори;
Медична психологія – ж) віра в одужання становить половину успіху у
справі лікування;
Геронтопсихологія – б) маючи високу активність, мету в житті,
хороших друзів, можна продовжити тривалість власного життя;
Спеціальна психологія – г) існує думка, що порнографічні фільми, які
демонструють насилля, зумовлюють агресивну поведінку чоловічої
статі відносно жінок;
 Психологія особистості – к) діти з особливими вадами (сліпі, глухі, німі
та інші) є більш чутливими, ніжними та добрими, ніж звичайні здорові
діти – це доведено експериментально;
Педагогічна психологія – д) віра в сили дитини, її приховані
можливості творить чудеса: стимулює розвиток здібностей, змінює її
ставлення до навчання;
Екологічна психологія – з) знищуючи природу – ми знищуємо себе;
Психологія мистецтва – в) Тарас Шевченко є унікальною особистістю,
яка зробила неоціненний внесок у збагачення скарбниці українського
народу.
10. Психоаналіз – в) вважає рушійними силами розвитку особистості
інстинктивні потяги
Гештальтпсихологія – г) пояснює динаміку психічних процесів
принципом асоціації.
Біхевіоризм – а) вважає предметом психології різні форми поведінки,
яке розуміється як сукупність реакцій;
Гуманістична психологія – б) досліджує проблеми особистості, її
розвитку, активності, самоактуалізації та самовдосконалення.
11.Свідомість — усвідомлення індивідом своїх думок, почуттів і
сприйняття як внутрішньо, так і щодо навколишнього середовища.
Пов’язане з раціональним, доступне для особистості,
Підсвідомість - це вся інформація, яка зберігається в свідомості
людини без свідомого сприйняття.
Впливає на те, як люди діють не усвідомлено. Складне до розуміння,
адже багато людей не знаходять пояснення до своєї поведінки.
Знаходиться за порогом свідомості.
А. Всі знають, яке це неприємне відчуття гикавка і як хочеться його
позбутися. Одні для цього ковтають шкуринку хліба, другі
намагаються не дихати, треті – п’ють воду. Проте часом ці засоби
не допомагають, людина гикає далі, поки раптом гикавка не
припиняється так само раптово, як і почалась.
Те, що людина намагається зупинити гикавку певними способами це є
цілком свідомим, вона усвідомлено обирає способи зупинки гикавки.
Але гикавка саме як процес – підсвідомий, ми не можемо
контролювати коли вона з’явиться, не знаємо як саме вона зупиниться і
коли.
Б. Здорова дитина уже незабаром після народження міцно стискує
палець дорослого, чи олівець, якщо ним доторкнутися до долоньки
немовляти.
Цей процес є підсвідомим. Новонароджена дитина ще не може нічого
робити свідомо. Навіть плач за певної потреби у дитини буде не
свідомим, адже вона ще не вміє виражати свої потреби, не може ще
 контролювати рухи свого тіла, тому стискання руки – підсвідомий
процес. Якби дитина не давала таких реакцій на свої внутрішні потреби
або зовнішні подразнення – це було би негативною ознакою, що з
дитиною щось не так.
В. Готуючись до публічного виступу, до екзаменів, змагання чи
відповідальної ділової зустрічі, дуже корисно заздалегідь немовби
змоделювати свою можливу емоційну реакцію. Таке попереднє
"програвання" різних емоційних ситуацій, як правило, допомагає
розумніше і спокійніше розв’язати багато життєвих конфліктів, не
витрачаючи психофізіологічних резервів організму.
Моделювання своєї можливої емоційної реакції перед певною подією
це свідомий процес – людина розмислює якою може бути її реакція, та
що робити в певних випадках. Сама по собі емоційна реакція
відбувається на підсвідомому рівні, ми точно не знаємо яка емоція буде
викликана певною подією, всі наші емоції контролюються
підсвідомістю.
Г. Учень швидко і правильно може помножити багатозначні числа,
але не пам’ятає правила множення.
Це є свідомим процесом, адже свідомість відповідає за мислення, а в
даному випадку учень для того, щоб помножити багатозначні числа
виконує процес мислення. З іншої сторони те, що він не пам’ятає
правил, але множить правильно, це відбувається підсвідомо, адже
раніше він запам’ятав принципи множення і знає як правильно, але
назвати ці правила не може. Підсвідомість фільтрує всю непотрібну
інформацію і залишає тільки ту, яка необхідна в даний момент. Тобто
якщо в даний момент потрібно помножити, то ти будеш множити, а не
додавати.
Д. Семикласник, якого друзі своїм глузуванням довели до напруження
емоцій, порвав підручник і зошит, ударив одного із однокласників.
Я вважаю, що даний випадок є підсвідомим, адже хлопчик керувався
емоціями, він тоді не роздумував що йому робити, а під впливом
нервового напруження він розірвав зошит та книгу, і так само ще під
впливом сильних негативних емоцій, гніву, можливо агресії чи навіть
образи, вдарив однокласника, який більш за все був причетним до такої
негативної реакції.
12. Психічні процеси: 1. Учитель математики неодноразово звертав увагу
на те, що деякі діти з великими труднощами засвоюють матеріал
безпосередньо після уроків фізкультури і набагато краще, якщо перед
уроком математики була інша навчальна діяльність. (Пояснення:
засвоєння матеріалу це є психічний процес, увага та уважність від
яких залежить засвоєння матеріалу також належить до психічних
процесів. Після уроку фізкультури процес збудження ще не змінився на
 процес гальмування, через це діти не можуть одразу після
фізкультури виконувати математичні дії, адже це потребує
зосередженості, а при збудженні у дітей вона відсутня.) 5.
Розглядаючи картину Врубеля «Демон і Тамара», людина мимоволі
пригадує образи лермонтовських героїв. (Це можна віднести до
психічного процесу, оскільки вказує на обробку інформації та
сприймання картини).
Психічні властивості: 4. Вітя К. систематично відвідує гурток
авіамоделістів. (Це можна віднести до властивостей, як особисту
характеристику індивіда (сумлінне ставлення до заняття), а також
як здібність до авіамоделінгу). 6. Петрик К., прийшовши додому,
відразу ж вирішив вивчити вірш. Проте, щоб він не робив – не міг
правильно запам’ятати останню строфу. Після невеликого відпочинку
хлопчик швидко вивчив останній уривок і продекламував увесь вірш
виразно і без помилок. (Деякі люди нездатні до запамятовування
великих тестів, в даній же ситуації дитина проявила здібності та
успішно вивчила вірш. Також пам’ять – психічна властивість).
Психічні стани: 2. Учень Микола Ш. завжди відчував велике
задоволення, коли його товариші демонстрували чудові знання з різних
предметів. (Задоволення являється емоцією, а емоції відносяться до
психічних станів). 3. Таня К. завжди прямо й відверто засуджувала
своїх товаришів за несумлінне ставлення до навчальної роботи.
(Засудження – негативне ставлення до чогось, може
супроводжуватися гнівом, осудом і т.д., а це відноситься до емоцій,
які в свою чергу – до психічних станів. Несумлінне ставлення також
супроводжується часто байдужістю, лінню, втомою, які є психічними
станами).

13.А. Мозок: психіка

Матерія: відображення;
Психіка – властивість мозку, а властивість матерії – відображення.
Б. Свідомість: суб'єктивне
нервовий процес: об'єктивне;
Свідомість – суб’єктивне відображення об’єктивної дійсності, воно
різниться у кожної людини, тобто кожен може свідомо сприймати
певну дійсність по-різному. Нервові процеси ж відбуваються однаково
у всіх людей, якщо психіка в нормі.
В. Мозок: матеріальне
свідомість: ідеальне;
Мозок – це орган, який є фізично, ми можемо його вивчити за
допомогою анатомії, доторкнутися (наприклад муляж мозку ми
можемо його чіпати). До свідомості неможливо доторкнутися, її можна
 вивчити лише за допомогою різноманітних бесід і т.д., а не за
допомогою фізичного втручання.
Г. Фізіологічне: первинне
психічне: вторинне;
Спершу виникають фізіологічні процеси, далі – психічні. Психічні
процеси виникають як результат роботи фізіологічних механізмів.
Д. Образ: відображення
копія: дійсність.
Образ є результатом відображення, спочатку людина щось сприймає, а
за допомогою відображення в неї виникає образ. Копія є результатом
сприйняття дійсності, спочатку людина сприймає дійсне, далі – в її
голові виникає його копія.
14. А – різноманітність діяльності людини: 3.Інженерна психологія
(виникла в результаті розвитку техніки, досліджується взаємодія
людини та технічних пристроїв). 12. Психологія праці (вивчає
психологічні процеси, стани і закономірності роботи психіки людини,
пов'язані з трудовою діяльністю). 10.Космічна психологія (розділ
психології праці, що вивчає закономірності трудової діяльності
людини під час підготовки і здійснення космічних польотів).
Б – інтеграція (контакт) психології з іншими науками:. 4.Педагогічна
психологія (виникла на стику педагогіки та психології) . 8.Юридична
психологія (виникла при взаємодії юридичних наук із психологією) .
9.Медична психологія (виникла при взаємодії медицини із психологією).
5.Зоопсихологія (виникла при взаємодії біології, зоології та психології).
1.Нейропсихологія. (виникла на межі психології, медицини
(нейрохірургії та неврології) і фізіології).
В – розвиток психіки та необхідність відповідного підходу до її
вивчення: 1.Нейропсихологія (вивчає мозкові механізми вищих
психічних функцій на матеріалі локальних уражень головного мозку –
психіка розвивається та з’являється необхідність вивчати і механізми
психіки). 2.Патопсихологія (займається вивченням змін психічної
діяльності при патологічних станах головного мозку – необхідність
вивчення змін психічної діяльності). 6.Олігофренопсихологія (вивчає
особливості психічної діяльності людей при різноманітних формах
вродженого або ранньо набутого психічного недорозвитку). 7.Вікова
психологія (вивчає особливості психічного та особистісного розвитку
людини на різних етапах онтогенезу – психіка постійно змінюється
та розвивається і необхідно її вивчати). 11. Психологія аномального
розвитку (вивчає психологічні особливості аномальних дітей, дефект
яких зумовлений дифузним ураженням кори головного мозку – тут
необхідний особливий підхід до вивчення такої психіки).
15. 1. Психологія – наука, яка займається вивченням переживань і
психічних станів, що встановлюються поза чуттєвим шляхом,
інтроспективно. – Це судження відноситься не до психології в цілому, а
лише до інтроспективної психології. Інтроспекція полягає у
внутрішньому спостереженні своїх думок, почуттів і переживань, і
вона була одним із методів раннього психологічного дослідження.
Однак сучасна психологія використовує різні методи та підходи до
вивчення психічних явищ, і інтроспекція не завжди є домінуючим
методом дослідження.
2. Психологія вивчає процеси активного відображення людиною і
тваринами об’єктивної реальності у формі відчуттів, сприймань,
понять, почуттів та інших явищ психіки. – Це судження відповідає
загальній сутності психології. Психологія вивчає процеси психічної
діяльності, включаючи відчуття, сприймання, поняття, почуття та інші
явища психіки у людей і тварин. Психологія досліджує, як індивіди
сприймають і взаємодіють з об'єктивною реальністю та як ці процеси
впливають на їхню поведінку і розвиток. Отже воно є правильним і
повним.
3. Психологія – наука про закономірності, механізми і факти
психічного життя людини і тварин. – Це цілком правильне судження,
адже психологія досліджує різноманітні аспекти психічних процесів,
включаючи сприймання, мислення, пам'ять, емоції, поведінку та інші
аспекти психіки. Психологія допомагає розуміти, як функціонує наше
мислення, почуття і поведінка, і вивчає вплив різних факторів на
психічне життя. Також це судження можна вважати повним.
4. Психологія – галузь біологічної науки, яка займається
функціонуванням нервових процесів мозку. - Дослідження нервових
процесів мозку в психології та нейронауці допомагає краще зрозуміти,
як працює психіка людини і які механізми лежать в основі психічних
явищ і процесів. Але цим твердженням більше можна охарактеризувати
нейробіологія, аніж психологію, тому його не можна вважати, ані
повністю правильним, ані повним.
5. Психологія – наука про феноменальні (безтілесні) сутності, які
утворюють зміст окремого «Я» (тобто свідомість індивіда). – Я
вважаю, що це судження є не зовсім коректним. Звичайно, психологія
вивчає внутрішнє «Я» людини – її душу, але психологія не
обмежується вивченням лише свідомості людини, а вивчає й психіку,
поведінку людини і т.д. Тобто це твердження не можна вважати
повністю правильним і повним.
16. «Психологія – це не наука, а життєва практика!»
«За»: Наукова психологія з’явилася через життєву. Науковий психолог
має бути і хорошим життєвим психологом, аби бачити відображення
 загальних принципів у малих фактах і якщо психолог не був у тій чи
інший ситуації йому буде складніше її зрозуміти. Проте неможливо
бути хорошим психологом базуючись лише на життєвих знаннях, адже
вони є інтуїтивними і людина яка володіє лише життєвими знаннями не
зможе пояснити чому відбувається та чи інша реакція організму на
якусь ситуацію, якесь подразнення.
«Подивіться на таксистів, офіціантів, гадалок, убогих – чим не
психологи?»
«За»: Знову ж таки, в певних ситуаціях ці люди будуть відмінними
психологами, але вони не мають відповідної психологічної освіти,
вони можуть і не здогадуватися як влаштована психіка і в певних
ситуаціях своєю консультацією вони можуть лише нашкодити.
«Викликати довіру, вчасно зорієнтуватись на ваші слова й стан,
змусити відкритись, повірити, довіритись, відгадати ваш настрій,
соціальне становище, особливості характеру, а потім скористатись
усім цим – тут і «справжнім» психологам є чому повчитись!»
«За»: Люди, які працюють з людьми володіють ефективним методам
спілкування і взаємодії. Проте без психологічної освіти такі люди
матимуть більш суб’єктивні методи, можуть використовувати
загальноприйняті стереотипи і погляди, які можуть бути неточними.
«За»: Люди які працюють на таких професіях зазвичай мають хорошу
інтуїцію та бачать емоційний стан, вони часто стресостійкі, адже це
важлива риса при роботі з людьми. Але життєві психологи часто
порушують конфіденційність, комусь розповідають про ситуації на
роботі, в той час як науковий психолог зобов’язується зберігати
конфіденційність.
«За»: Психологія заснована на взаємодії і спілкуванні між людьми, і ті,
хто мають досвід у цих сферах, можуть мати корисний внесок у
розумінні людської психології.
«Проти»: в життєвій психології не враховуються наукові дослідження і
такі люди не мають достовірні дані про психічні явища.
17.Обидва шляхи вивчення психічного мають свою важливість і
використовуються в різних ситуаціях дослідження, оскільки вони
доповнюють один одного. Вибір шляху пояснення психічного, тобто чи
розглядати психіку як основу діяльності, чи діяльність як основу
психіки, може впливати на спосіб підходу до досліджень та вид питань,
на які ви намагаєтеся знайти відповіді.
Шлях від психіки до діяльності дозволяє глибше розуміти внутрішні
механізми психічних процесів, мислення, емоцій і т. д. Цей підхід
допомагає вивчити, як саме психіка впливає на діяльність і взаємодіє з
нею. Шлях від діяльності до психіки дає можливість об'єктивно
вивчати зовнішні прояви психічного, такі як дії, мовлення, вчинки. Цей
підхід корисний для аналізу спостережних даних і об'єктивних
показників психічного стану.
Обидва підходи важливі для розвитку психології, і їхнє поєднання
може допомогти отримати більш повне розуміння психічного як
складного явища.