Діагностика дослідження

психологічної готовності дітей до

навчання у школі
Діагностика дослідження  психологічної готовності дітей до навчання у школі
( Комплексна методика являє собою докладне практичне керівництво до дії шкільного
( дошкільного ) психолога. )
      Запропонована комплексна методика була розроблена з метою підвищення
ефективності роботи психолога в рамках проблеми шкільної зрілості.
       Рівень розпізнавальної чутливості методики такий, що її можна з успіхом
застосовувати і з метою психологічного добору ( за типом чи рівнем розвитку. )
        Методика складається з кількох запозичених методик ( Йїрасек, Венгера ), а також з
модифікованих і авторських методик.
        Опис методики зроблено утилітарною метою , тому в ньому немає теоретичного
обґрунтування.
                   
ЗАГАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ОБСТЕЖЕННЯ
     Особливістю комплексної методики є переважно груповий спосіб збирання даних , щоб
навіть один психолог міг впоратися з обстеженням 20 дітей.
      Процедура обстеження  являє собою два уроки у групі та один урок, який психолог
втрачає на індивідуальне обстеження дітей ( 5 – 7 хв на 4кожну дитину ) . Під час
обстеження важливо дотримуватися послідовності апробації методики , оскільки так
можна  отримати додаткові дані про працездатність дитини, а також  врахувати
необхідність адаптації до обстеження і вставити період оптимальної працездатності для
апробації „ інтелектуальних „ методик.
       Для проведення обстеження кожній дитині необхідно мати набір кольорових
олівців  чи фломастерів , 2 простих олівців чи олівець і ручку , а також 2 – 3 аркуші
нелінійованого стандартного  машинописаного паперу.
Для проведення однієї з методик знадобиться також „ заготовка „ – намальована „ нитка
„ для намиста у вигляді підкови , а також – у вигляді літери s. Якщо дітей небагато, таку
заготовку можна зробити підчас проведення обстеження.
      Оскільки у віці 6 – 7 років діти швидко стомлюються, якщо необхідно часто змінювати
фокус уваги, важливо забезпечити оптимальні умови для підтримки фокусу уваги : двері
до приміщення, де відбуваються обстеження, мають відчинятися якомога рідше. Для цього
необхідно, щоб на обстеження прийшли тільки ті діти які заздалегідь записалися.
      Усі організаційні моменти зручно обговорити на попередніх батьківських зборах, де
психолог розповідає про мету, зміст обстеження, а також про форму обговорення
результатів. Якщо обстеження майбутніх першокласників проводиться в незнайомому
приміщені школи, деякі з них можуть злякатися, розгубитися, відмовитися від роботи,
просити, щоб „мама не йшла” тощо. Виявлення такої поведінки, з одного боку , допомагає
діагностиці особливостей особистості, але не може бути самоціллю. Тестування має бути
„ репетицією „ перед початком шкільних занять, даючи дітям можливість звикнути до
нових умов.
   Також проводять консультування батьків за результатами обстеження  одразу після
нього. Тому батьки повинні бути інформовані про час їхнього консультування за
результатами обстеження. Доцільно заздалегідь підготувати „ аркуш самозапису „ для
батьків, де кожен може записатися в домовлений день на зручний для нього час. Варто
нагадати батькам що на консультацію за результатами обстеження дітей приводити не
треба.   
 
ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА ТА ОПИС МЕТОДИКИ ОБСТЕЖЕННЯ
   Комплексна методика зроблена таким чином , що всі методики закріпленні за уроками.
Нижче пропонується перелік використовуваних методик з нормативами часу для кожної
методики :
І урок
1. Завдання ” Напиши своє ім'я „ – 2 – 3 хв.
2. Методика „ Намисто „ за Венгерок – 5 -7 хв.
3. Методика Четвертий зайвий „ – 10 – 15 хв.
4. Методика „Фраза Вінні  Пуха ” – 5 – 7хв.
    (Перерва 5 хв.)
 
ІІ урок
1. Методика „ Джерело” – 7 -10 хв.
2. Методика „Г арна, погана дитина і я – 10 – 15хв.
3. „ Чарівна паличка „ – 5 -7хв.
4.Методика „ Намисто – 2” – час відносно необмежений.
      (Перерва 5хв.)
                 Завдання „ Напиши своє ім'я”
Мета: адаптація до процесу обстеження.
Інструкція: „Діти, напишіть, будь ласка, своє ім'я в нижній частині аркуша. Напишіть своє
ім'я і першу літеру прізвища, а хто може – прізвище цілком. Усі запам'ятали ? Своє ім'я і
прізвище у нижній частині аркуша”. І далі: „ Може, хтось з вас не вміє писати. У цьому
немає нічого страшного адже ви для того ,щоб навчитися писати, і прийшли до школи”, - і
написати ім'я і прізвище дитини за неї.
При цьому можна запитати в маляти, де, на його думку, слід написати йому ім'я.
2. Методика „Намисто” ( за Венгерок)
Мета: Ця методика дасть змогу психологу переконатись у своєму припущені про рівень
розвитку таких якостей, як увага, уміння слухати дорослого, уміння перекладати мовну
команду в план діяльності, уміння утримувати інструкцію ( сформованість внутрішнього
плану діяльності ), розвитку чи довільності переваги імпульсивності, розвиток дрібної
моторики в дитини.
    Інструкція: „ Зараз я розповім вам казку. Жила собі принцеса. У неї було чарівне
намисто. Коли принцеса одягала його, вона ставала невидимою. Але якось це намисто
порвалося.
   Принцеса довго плакала, але раптом з'явилася добра чарівниця і сказала: „ Не плач,
принцесо ! Якщо ти намалюєш своє намисто таким, яким воно було, воно знову стане
цілим !” Діти, давайте допоможемо принцесі намалювати її чарівне намисто !
   Послухайте мене уважно: усього намистинок було п'ять. Усередині була синя
намистинка, і поруч не було жодної однакового кольору. Будьте уважні: якщо ви
намалюєте неправильно, намисто не буде чарівним! Запам’ятайте: усього намистинок було
п'ять, посередині була синя намистинка, і поруч не було намистинок однакового кольору
„. – Більше трьох разів інструкцію повторювати не можна. Після того, як з'ясується, що
більшість малят закінчили виконання завдання, можна запропонувати їм уважно
перевірити, чи правильно вони намалювали, не повторюючи при цьому умом.
             3. Методика” Четвертий зайвий”
Мета: З її допомогою можна виявити весь комплекс проблеми,  пов’язаних з розвитком
вербального мислення.
  Інструкція: „ діти, зараз ми з вами будемо розгадувати загатки. Я назву вам чотири
слова , а ви виберіть з цих слів одне – зайве, що не підходить до всіх інших, і намалюйте
його чи напишіть. Нічого, крім зайвого слова, малювати чи писати не треба. Намалюйте
тільки одне зайве. Потім, пізніше, кожному з ваз потрібно буде пояснити мені на вушко,
чому ви вибрали саме це слово. Слухайте мене уважно!”
    Далі психолог чітко чітко і ясно  два – три рази поспіль повторює набір з
чотирьох  слів. Усього ми  пропонували  дітям чотири таких набори так, що в дітей
виходили чотири малюнки.
    Очевидно, що саме слово і картинка, яку вона позначає,- на те саме. Діти у віці 6 – 7
років не бачать ще цього протиріччя  і виконує інструкцію,  як правило, адекватно у міру
свого мовного розвитку.
    По закінчені першої серії слів через активізації уваги називається наступна серія слів:
    1. Автобус, будинок, літак, корабель.
  2. Картопля, капуста, каструля, яблуко.
   3. Хлопчик, дівчинка, мама, бабуся.
   4. Ноги, черевики, валянки, тапочки.
    Кожна із серій несе також додаткове інформаційне навантаження. Про ці розбіжності
буде сказано нижче.
         4. Методика „ Вислів Вінні Пуха ”
Мета: Розвиток зорових уявлень, уміння вичленувати й утримати образ знака (літери),
розвиток дрібної моторики руки – ось не повний перелік якостей, що виявляються за
допомогою цієї методики.
Інструкція: „Діти, зараз я напишу речення на дошці.  Це речення написане англійською
мовою. Спробуйте здогадатися, що тут написано?  Це речення говорить Вінні Пух”. Тут
можна дати дітям трошки відпочити,  розповівши щось про Вінні Пуха і надавши їм
можливість відгадати зміст вислову . І далі : „ Ви ще не знаєте англійської , але
намагаєтеся переписати цей вислів собі на аркушах якомога точніше „ . Варто всіляко
стимулювати виконання завдання : „ Перемалюйте хоча б одну літеру, це вже буде
чудово. Але чим більше літер ви скопіюєте, тим краще „ .
      Пропонований вислів пишеться великими літерами на дошці:
                 „ ILIKESWEETS „ .
  5. Методика „ Дзеркало „
Мета : спрямована на виявлення здатності до просторової операцій, конструктивній
активності мислення, спостережливості, „ дзеркальності „ сприйняття, уваги, здатності о
орієнтуватися на зразок.
    Психолог на дошці малює рівнобедрений трикутник основою вниз, а нижче – квадрат і
коло :  
Інструкція : „ Діти, погляньте, що тут намальовано ?  А тепер намалюйте цей малюнок
„ догори ногами „ , не перевертаючи аркуша „ .
        6. Методика !” Гарна, погана дитина і  я „
    Спрямована на виявлення особливостей особистісного розвитку, тривожності, прогнозу
соціально – психологічної адаптації до школи, особливостей сімейних взаємин, можливих
невротичних проблем у дитини, спрямованості особливості дитини, сприйняття і уявлень (
перцептивної зрілості ) дрібної моторики, енергетичних характеристик діяльності тощо.
    Інструкція : „ Діти , зараз ми з вами будимо малювати. Подивіться уважна на свої
кольорові олівці і виберіть два найкращих . Покажіть мені , які олівці ви вибрали ? –
психологу варто демонструвати дітям необхідно від них дію, - А тепер переверніть свій
аркуш паперу на чисту сторону і візьміть новий. Намалюйте у верхній частині аркуша два
кола : одне коло – одним гарним олівцем, інше – іншим гарним олівцем.
     А тепер намалюйте тільки цими двома олівцями : хлопчики – найкращого хлопчика,
дівчата – найкращу дівчинку.
    Малювати треба тільки двома гарними олівцями. Інші олівці брати не треба ! „
    Після того, як діти закінчили виконання цього завдання, дітям дають інструкцію
наступного етапу.
     Відкладіть ваші гарні олівці. І тепер знову виберіть два олівці. Покажіть мені свій вибір.
А тепер намалюйте два кола цими поганими олівцями внизу свого аркуша. Одне коло
насмалюйте одним поганим олівцем, а інше – іншим поганим олівцем. Ці кола треба
намалювати внизу.
А тепер намалюйте цими „поганими” олівцями: хлопчики – найгіршого хлопчика, дівчата –
найгіршу дівчинку. Малювати треба тільки двома поганими олівцями”.
Після завершення цього етапу починається останній.
Інструкція:  „Діти, а тепер візьміть два найкрасивіших і два найгірших олівці. Покажіть мені
свій вибір. А тепер – тут можна зробити паузу – намалюйте тільки цими чотирма олівцями
самого себе”.
Деякі діти ще на самому початку можуть відмовитися від малювання: „Я не вмію!”.
Кількість таких дітей зростає на останньому етапі. У цьому випадку бажано підтримати
таких дітей: „Тобі дуже добре вдається! Малюй, як зможеш!”.
Нарешті дають остаточну інструкцію: „Поставте хрестик поруч з найкращим хлопчиком
(дівчинкою), а поруч зі своїм портретом – „Я”.
Діти можуть малювати не тільки олівцями, а й фломастерами. Потрібно заздалегідь
подбати про те, щоб у дітей був набір кольорових олівців (фломастерів). Нехай діти
малюють так, як вважають за потрібне. Так малюнок стає проективнішим.
 
7. Проективна проба „Чарівна паличка” (модифікація Заззо)
Мета: Є допоміжним засобом для визначення можливих емоційних проблем дитини.
Також можна розглядати як додатковий адаптаційний прийом.
Інструкція: „Діти, зараз ми з вами пограємо. У мене для вас є чарівна паличка, і вона буде
перетворювати вас на різних тварин. Але як тільки на болото прилетить лелека, ви
станете жабенятами, всім потрібно сісти на свої місця-будиночки, інакше лелека когось
піймає!”
Після цього дітям пропонується підвестися і за
командою                                                          „ перетворюватися”: зараз хлопчики –
жуки, дівчатка – метелики; а тепер – хлопчики – зайчики, дівчатка – білочки ; нарешті усі
стають веселими жабенятами . На „ перетворення „ варто відвести не більше 3 хв, нехай
це буде невелика розрядка й установка до виконання емоційно напруженого завдання.
Коли діти засвоять суть гри, їм потрібно запропонувати намалювати того,  на кого вона
хотіла перетворитись.
8. Методика „Намисто -2”
Мета: - з'ясувати енергетичні та структурні особливості  діяльності дитини, творчу
активність.
Інструкція: „ Діти, перед вами ще один разок. Намалюйте на ньому намистинки так, як
вам хочеться „.
Під час виконання завдання психолог і асистент  повинні уважно стежити      уважно
стежити за роботою дітей і зазначати:
-         напрямок малювання;
-         зміну напрямку малювання;
-         індивідуальні особливості малювання;
-         швидкість виконання роботи;
-         наявність стратегії у виконані завдання;
-         творчі компоненти.
 У процесі групового тестування психологу необхідно уважно зазначити  усі особливості
поведінки дітей ( „ліворукість ”, емоційні реакції , швидкість виконання окремих завдань).
 Зручно виставляти свої оцінки на аркушах, на яких працює  дитина. Однак деякі діти
можуть виявити здивування чи настороженість , тому варто насторожити їх: „ Я теж
люблю малювати. Я іноді буду малювати щось на ваших аркушах, добре?
 
 
Рівні адаптації
За рівнем адаптованості дітей можна умовно поділити на три групи.
Перша група дітей (високий рівень)  адаптується до школи протягом перших двох місяців
навчання. Ці діти відносно швидко входять в колектив, освоюються в школі, знаходять
нових друзів в класі, у них майже завжди гарний настрій, вони доброзичливі, сумлінно і
без видимої напруги виконують всі вимоги вчителя. Іноді в них відмічаються складності
або в контактах з дітьми, або у стосунках з учителем, оскільки
їм ще важко виконувати всі вимоги правил поведінки. Але до кінця жовтня відбувається
засвоєння і нового статусу, і нових вимог, і нового режиму. Ці якості дозволяють їм з
перших днів відчути свої усіхи, що ще більше півдвищує навчальну мотивацію. Це легка
форма адаптації.
Друга група дітей (середній рівень) має тривалий період адаптації, період невідповідності
їхньої поведінки вимогам школи затягується: діти не можуть прийняти ситуацію навчання,
спілкування з учителем, дітьми. Як правило, ці діти зазнають труднощі в засвоєнні
навчальної програми. Завдяки доброзичливому і тактовному відношенню вчителя до кінця
першого півріччя реакції цих дітей стають адекватними шкільним вимогам. Це форма
середнього рівня адаптації.
Третя група (“група ризику”)  – діти, в яких соціально-психологічна адаптація пов'язана із
значними труднощами. Вони не засвоюють навчальну програму, у них проявляються
негативні форми поведінки, різкий прояв негативних емоцій. Саме на таких дітей
найчастіше скаржаться вчителі, батьки. Постійні неуспіхи в навчанні, відсутність контакту
з вчителем створюють відчуження і негативне відношення однолітків. Серед цих
дітей можуть бути ті, хто потребує лікування — учні з
порушеннями психоневрологічної сфери, проте можуть бути і учні, не готові до навчання в
школі. Це “група ризику”.
 
. Методика "Школа звірів".
Для багатьох дітей процес адаптації до школи є складним випробуванням. Дитина
стикається з рядом проблем, які не в силах вирішити сама. В результаті в неї можуть
виникнути шкільні неврози. Рання діагностика, корекція і профілактика шкільних неврозів
залишаються актуальною і надзвичайно важливою проблемою.
При діагностиці цього явища психолог перш за все стикається з різними формами
неадекватного психологічного захисту. Оскільки психологічний захист формується на
неусвідомленому рівні, дослідження його механізмів може проводитися за допомогою
проективних методик. Одна з них — «Школа звірів» (автори Вьюнова Н.І., Гайдар К.М.).
Вона дає можливість виявити шкільні неврози на початковій стадії розвитку, з'ясувати
причини і способи корекції. Невизначеність стимульного матеріалу, атмосфера
доброзичливості і відсутність оціночних суджень дозволяють дитині розкритися
найглибше. До того ж малювання для молодших школярів є звичною і цікавою справою.
Аналіз намальованого дає можливість зробити деякі припущення про ті труднощі, які
виникли у дітей в процесі навчальної діяльності.
Проте ця методика може застосовуватися не лише на етапі адаптації до школи, але і в
більш старшому віці — при діагностиці причин труднощів учнів на різних уроках, у
навчальній діяльності і в спілкуванні з однокласниками, вчителями.
Діагностика може проводитися як в груповій, так і в індивідуальній
формі [8]. Обладнання: Аркуш, кольорові олівці.
Попередня підготовка.
Психолог: Зараз ми з вами зробимо дивну подорож в чарівний ліс. Сядьте зручно,
розслабтеся, закрийте очі. Уявіть, що ми опинилися на сонячній лісовій галявині.
Послухайте, як шумить листя над головою, м'яка трава торкається ваших ніг. На галявині
ви бачите «Школу звірів». Погляньте довкола. Які звіри вчаться в цій школі? А який звір
вчитель? Чим займаються учні? А якою твариною є ви? Що ви при цьому відчуваєте?
Проживіть ці відчуття в собі. Ви можете знаходитися ще деякий час в цій «Школі звірів»,
поки я рахуватиму до 10, а потім розплющте очі.
Інструкція.
 Психолог: Ви побували в «Школі звірів». А тепер візьміть олівці і папір і спробуйте
намалювати те, що бачили.
Діти виконують завдання.
Поглянете уважно на свій малюнок і знайдіть ту тварину, якою могли б бути ви. Поряд з
ним поставте «х» або букву «я».
 
Інтерпретація
1. Розміщення   малюнка на аркуші.
Розміщення малюнка ближче до верхнього краю аркуша трактується як висока самооцінка,
як незадоволеність своїм статусом в колективі, недостатність визнання з боку оточуючих.
Положення малюнка в нижній частині — невпевненість в собі, низька самооцінка.
2.        Контури фігур.
Контури фігур аналізуються за наявністю або відсутністю виступів (наприклад щитів,
панцирів, голок), чіткістю промальовуваних та затемнених ліній, що означає захист від
оточуючих. Агресивна — якщо виконана в гострих кутах; із страхом або тривогою — якщо
має місце затемнення контурної лінії; з побоюванням, підозрілістю — якщо поставлені
щити, заслони.
3.        Натиск.
При оцінці ліній необхідно звернути увагу на натиск. Стабільність натиску говорить про
стійкість, слабкий натиск — про прояв тривожності, дуже сильний — про напруженість.
Про тривожність може свідчити розірваність ліній, наявність обводів, сліди зтирання.
4.        Наявність деталей, що відповідають  органам чуттів, — очі, вуха, рот.
Відсутність очей свідчить про неприйняття інформації, зображення вух (тим більше
великих і детально промальованих) говорить про зацікавленість в інформації,
особливо тієї, яка стосуються думки оточуючих про себе. Відкритий, заштрихований рот —
про легкість виникнення страхів. Зуби — ознака вербальної агресії.
5. Аналіз якості і взаємодії персонажів показує особливості комунікативних
стосунків.
Велика кількість вступаючих у різні стосунки один з одним (грають, зображені в
навчальній діяльності та ін.) і відсутність розділяючих ліній між ними говорить про
сприятливі взаємини з однокласниками. В іншому випадку можна говорити про труднощі в
побудові контактів з іншими учнями.
6.                        Характер стосунків між твариною-вчителем і твариною,
що  зображує дитину.
Необхідно прослідити, чи немає протиставлення між ними? Як розташовані фігури вчителя
і учня стосовно один до одного?
7.        Зображення  навчальної  діяльності.
У разі відсутності зображення навчальної діяльності можна припустити, що
школа приваблює дитину позанавчальною стороною. Якщо ж немає учнів,
вчителя, навчальної або ігрової діяльності, малюнок не зображує школу тварин або
людей, то можна зробити припущення, що у дитини не сформувалася позиція учня, він не
усвідомлює своєї позиції як школяра.
8.        Колірна гамма. 
Яскраві, життєрадісні тони говорять про благополучний емоційний стан дитини в школі.
Похмурі тони можуть свідчити про неблагополуччя і пригнічений стан.
Наибільш типові малюнки див в Додатку 4.
Методики “Будиночки” і “Школа звірів” є проективними  і їх результати інтерпретується
тільки разом з результатами інших методик. Якщо результати методик протиречать один
одному або характеристики відношень не є ярко вираженими, варто повторити процедуру
діагностики індивідуально. 
Для систематизації інформації про учнів класу заповнюється узагальнений
протокол (Додаток 5). Інформація про готовність дітей до навчання у школі (перший
стовпчик) надається дошкільним закладом. Рівні готовності: низький (Н), середній (С),
високий (В). Психосоматичні симптоми в період адаптації, інформація про які зібрана в
результаті опитування батьків і медичної статистики, позначаються як наявні (+) чи
відсутні (-). ВК, вегетативний коефіцієнт, визначається за методикою «Будиночки». К –
коефіцієнт дезадаптації визначається опитуванням вчителя і має ранги: нормальний
показник (Норма), середній (С), високий (В), група ризику (Р). Цією ж методикою
визначаються фактори дезадаптації, які мають умовні позначення:
БС — батьківське ставлення;
НГШ — неготовність до школи;
Л — ліворукість;
НС — невротичні симптоми;
І — інфантилізм;
ГС — гіперкінетичний синдром, надмірна розторможеність;
ІНС — інертність нервової системи;
НП — недостатня довільність психічних функцій;
НМ — низька мотивація навчальної діяльності;
АС — астенічний синдром;
ПІД — порушення інтелектуальної діяльності.
 
Типові малюнки до методики “Школа звірів”
 
На першому малюнку відсутні негативні асоціації, пов'язані з школою, його розміщення
і використання колірної гамми також говорить про прийняття дитиною школи.

 
На другому малюнку  негативних асоціацій немає, колірна гамма яскрава. Проте
відділення учнів лініями один від одного може свідчити про труднощі у взаєминах з
однолітками. Дуже висока оцінка вчителя. Дитина зацікавлена в спілкуванні, але один
заєць не має рота, що побічно може підтвердити труднощі в налагодженні контактів.
Третій малюнок не закінчений. Тварини не розфарбовані. Немає чіткої відмінності між
вчителем і учнями. Можливо, що вчителя взагалі немає. Практично всі звіри стиралися
гумкою і малювалися знов. Досить сильний натиск олівця. Аркуш пом'ятий. Можна
припустити наявність у дитини тривожності, можливо пов'язаної зі школою. В цьому
випадку необхідна додаткова робота з дитиною для прояснення ситуації.

Четвертий малюнок показує присутність внутрішньої агресії, оскільки у тварин вуха і

грива мають гострі кути. Крім того, можна говорити про тривожність (стирання). Ймовірно,
школа притягує дитину позанавчальними сторонами. Можливо, дитину турбують головні
болі.
П'ятий малюнок  свідчить про наявність негативних асоціацій (вчитель — крокодил,
дитина — заєць). Відчуття агресії в класі (зуби, кігті у вчителя, голки і зуби в учнів). Чітке
відділення себе від вчителя та інших учнів. Вербалізація малюнка показує, що дитя
відчуває себе в класі незатишно. Можливо, існують труднощі і в спілкуванні з
однокласниками.

 
Узагальнений протокол результатів дослідження
адаптації учнів _______ класу
 
№ П.І.Б. Готовніст Психосоматик ВК Коефіцієнт Фактор
ь до а дезадаптаці дезадаптаці
 школи ї ї
             
             
             
             
             
             
             
             
             
             
 
 
 
 
 
 
Додаток 6
КАРТА АДАПТАЦІЇ ПЕРШОКЛАСНИКА
 
П.І.Б.________________________________________________________________
Дані про родину ______________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
Дані про готовність до школи___________________________________________
____________________________________________________________________
Психосоматичний стан ________________________________________________
____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
___________________________________________________________Засвоєння
програмового матеріалу_______________________________________
_____________________________________________________________________________
___________________________________________________________
Рівень адаптації_______________________________________________________
____________________________________________________________________
Емоційне сприйняття процесу навчання__________________________________
____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
___________________________________________________________
Емоційне ставлення до вчителя_________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
__________________________________________________
Емоційне ставлення до нової позиції школяра_____________________________
____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
___________________________________________________________Емоційне сприйняття
відносин з однокласниками__________________________
____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
___________________________________________________________
Можливі причини дезадаптації__________________________________________
____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
___________________________________________________________
План індивідуальної роботи ___________________________________________
____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
___________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
__________________________________________________
Додаток 7
 
Аналітична довідка за результатами дослідження адаптації учнів____класу
(схема)
 
Мета дослідження:  Виявлення потенційної “групи ризику”, тобто дітей, чиє подальше
навчання та виховання пов’язані з суттєвими труднощами через дослідження наступних
компонентів адаптації:
-          фізіологічне підлаштування організму;
-          шкільна успішність та поведінка;
-          емоційне прийняття нової соціальної ситуації.
Програма дослідження включає:
-         збір даних про захворюваність першокласників (статистичні дані);
-         анкетування батьків (виявляємо наявність психосоматичних симптомів дезадаптації
та збираємо інформацію про учня);
-         опитування вчителя за допомогою опитувальника Л.М.Ковальової, Н.Н. Тарасенко
(визначаємо рівень дезадаптації та виявляємо фактори, які їй сприяють);
-         обстеження першокласників за допомогою проективної методики “Будиночки”
(досліджуємо емоційне сприйняття нової соціальної ситуації, зокрема процесу навчання,
вчителя, однокласників, самооцінку та визначаємо здатність організму до енерговитрат);
-         проведення методики “Школа звірів” (вивчаємо мотиваційну сферу, ставлення
дитини до вчителя, до однокласників, до навчання в школі, а також шкільну тривожність).
 
 
Дослідження проводилося протягом _____________________________________
 
Обстежено всього __________учнів, у т.ч. дівчат________, хлопчиків_______
 
 
 
 
 
 

За попередніми даними високий рівень готовності до школи

мають___% учнів, ___% середній, ___% низький (зокрема такі діти

___________________________________________________________________).

Найчастіше факторами низької готовності є______________________________

____________________________________________________________________.
У більшості (меншості) учнів відсутня психосоматична симптоматика. У ___ % учнів
спостерігаються такі психосоматичні симптоми
дезадаптації:_________________________________________________________. Це такі
діти _________________________________________________________.
За результатами проективної методики “Будиночки” ___% учнів мають низький ВК
(вегетативний коефіцієнт), відповідно їхній стан характеризується хронічною перевтомою,
виснаженням, низькою працездатністю. Це
____________________________________________________________________.
___% дітей мають ВК від 0,51 – 0,91, що свідчить про стан оптимальної працездатності,
який відбувається за рахунок періодичного зниження активності. Учням
___________________________________________необхідна оптимізація режиму праці і
відпочинку.
___% дітей мають оптимальну працездатність, відрізняються бадьорістю, здоровою
активністю, готовністю до енерговитрат. Навантаження цих учнів
(___________________________________________)відповідають можливостям.
___ % мають занадто високий ВК, що  свідчить про те, що часто дитина працює на межі
своїх можливостей і це призводить до швидкого виснаження. Учням
_______________________________________________________потрібна нормалізація
темпу діяльності, режиму праці і відпочинку, а інколи і зниження навантаження. 
За результатами проективних методик ___% учнів мають негативне/позитивне сприйняття
процесу навчання; ___ % - негативне/позитивне ставлення до вчителя; ___% мають
занижену самооцінку себе як учня; ___ % мають проблеми у стосунках з однокласниками.
За результатами опитування за методикою Л. Ковальової, Н.Тарасенко___% учнів мають
високий ступінь адаптації (дані про учнів див. в  узагальненому протоколі). Ці діти
адаптувалися до школи протягом перших двох місяців навчання, швидко влилися в
колектив, освоїлися в школі, набули друзів в класі, у них майже завжди гарний настрій,
вони доброзичливі, сумлінно і без напруги виконують всі вимоги вчителя.
___ % учнів мають середній, ___ % учнів мають високий ступінь дезадаптації. Період
адаптації цих дітей  в школі затягується: діти не можуть прийняти ситуацію навчання,
спілкування з вчителем, дітьми. Як правило, ці діти зазнають труднощі в засвоєнні
навчальної програми. Середній рівень адаптації може перейти в легкий до кінця першого
півріччя завдяки доброзичливому і тактовному відношенню вчителя.
___ % учнів мають високий коефіцієнт дезадаптації (це_______________). В цих дітей
соціально-психологічна адаптація пов'язана із значними труднощами. Вони не засвоюють
навчальну програму, у них відмічаються негативні форми поведінки, різкий прояв
негативних емоцій.  Серед них можуть бути ті, хто потребує спеціального лікування — учні
з порушеннями психоневрологічної сфери, проте можуть бути і учні, не готові до навчання
в школі. Це “група ризику”.
Найпоширенішими факторами дезадаптації є:
1.      __________ (%)
2.      __________(%)
3.      __________(%)
Висновки ___________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
___________________________________________________________
Рекомендації__________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
__________________________________________________