ВІДДІЛ ОСВІТИ ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ

РОМЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

м. Ромни
2015 рік

1
 МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ
ТА ВЧИТЕЛІВ-ПРЕДМЕТНИКІВ ПО
РОБОТІ З ОБДАРОВАНИМИ
ДІТЬМИ

ЗМІСТ
2
ВСТУП

РОЗДІЛ І Психолого-педагогічні проблеми

розвитку обдарованих дітей

РОЗДІЛ ІІ ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПСИХОЛОГО-

ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ РОБОТИ З
ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ В НАВЧАЛЬНИХ
ЗАКЛАДАХ

РОЗДІЛ IIІ ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ЗІ ЗДІБНИМИ ТА

ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ

РОЗДІЛ IV З ДОСВІДУ РОБОТИ ПРАКТИЧНИХ

ПСИХОЛОГІВ ( КОРЕКЦІЙНО –
РОЗВИВАЮЧІ ЗАНЯТТЯ, ТРЕНІНГИ ДЛЯ
ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ТА БАТЬКІВ )

РЕКОМЕНДАЦІ ДЛЯ РОБОТИ ЗІ

ЗДІБНИМИ ТА ОБДАРОВАНИМИ
ДІТЬМИ

ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП
3
 Обдарованість - це системна якість психіки,
що розвивається протягом життя та
виявляє можливість людини досягти більш
високих ( незвичайних ) результатів у
порівнянні з оточуючими в окремому або
декількох видах діяльності.
Д. Б. Богоявленська

Обдарованість дитини … Що це таке? Можливо, це

своєрідна Божа іскра, яку треба відшукати в її душі
й допомогти не тільки згаснути, а спалахнути полум’ям.

Сьогодні нарешті суспільство в цілому зрозуміло й усвідомило те, наскільки

важливо виявити обдарованих дітей на ранньому етапі їхнього розвитку,
забезпечити їм можливості для повноцінного розвитку.
То ж виявлення розумової обдарованості (інтелектуальної і творчої),
спеціальних здібностей у дітей, їх розвиток і реалізація є однією з актуальних
проблем на сучасному етапі розвитку психолого - педагогічної теорії та практики.
Реформи, що відбулися у системі освіти, визначили з – поміж
важливих напрямів спрямованість на гуманістичні, особистісно –
орієнтовані й розвивальні освітні технології, які зумовили зміни
у ставленні до учнів з неординарними здібностями.
У загально

4
 РОЗДІЛ І
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ
ОБДАРОВАНОЇ ДИТИНИ
Проблема обдарованості в наш час стає все більш актуальною. Існує понад сто визначень
обдарованості, але серед них немає жодного, яке б цілком влаштовувало психологів і педагогів.
Дослідженням цього питання займалися відомі психологи: П.Я.Гальперін, Л.В.Занков,
В.В.Давидов, Р.С.Немов. Вони поглибили теорію розвитку творчості і науково обгрунтували
процеси вирішення творчих задач.
Суттєвим внеском у вивчення психіки обдарованих дітей є роботи відомого психолога,
доктора психологічних наук М.С. Лейтеса. Ряд важливих психологічних принципів розвитку
творчих здібностей у дітей молодшого шкільного віку сформулювали Н.М.Подд'яков,
О.В.Запорожець, О.М. Матюшкін.
На думку дослідників Н.П.Волкової та Ю.З.Гільбуха, обдарованість – це індивідуальна
потенціальна своєрідність задатків людини, завдяки яким вона може досягти значних успіхів у
певній галузі діяльності. Виходячи з цього, обдарованими вважаються діти, в яких у ранньому
віці виявляються здібності до виконання певних видів діяльності. Обдаровані діти
характеризуються порівняно високим розвитком мислення, довготривалим запам'ятовуванням
навчального матеріалу, розвинутими навичками самоконтролю в навчальній діяльності,
високою працездатністю тощо. Їм властива висока розумова активність, підвищена схильність
до розумової діяльності, неординарність, свобода самовияву, багатства уяви, сформованість
різних видів пам'яті, швидкість реакції, вміння піддавати сумніву й науковому осмисленню
певні явища, стереотипи, догми.
Обдарованість - це не тільки особливість інтелекту, це інший устрій психіки. Обдаровані
діти більш вразливі, найбільш чутливі до оцінки їх діяльності, схильні до критичної оцінки себе
та оточуючих. Їм складно бути конформістами, вони часто перебувають на межі нервового
зриву. Саме тому, за визначенням ВООЗ, вони входять до « групи ризику».
Для обдарованих дітей характерні випереджальний пізнавальний розвиток, підвищена
психосоціальна чутливість і специфічні фізичні характеристики (високий енергетичний рівень;
моторна координація і оволодіння рухами часто відстають від пізнавальних здібностей).
Можна відокремити основні проблеми, які супроводжують обдарованість, та на які слід
звернути увагу дорослим під час взаємодії з такими дітьми. По-перше, обдаровані діти
випереджають інших у кількості та силі сприйняття оточуючих подій та явищ. Вони більше
бачать, чують, розуміють, ніж інші в однакових умовах; здатні тримати в полі зору одночасно
кілька подій. Вони надмірно чутливі до інтонацій, жестів та поведінки оточуючих. Тому
підвищена здатність до сприйняття межує із вразливістю, яка спричинена надмірною
чутливістю.
По-друге, ці діти виявляють велику впертість та зосередженість у досягненні мети. Якщо
результати роботи не відповідають підвищеним внутрішнім стандартам дитини, в неї виникає
відчуття незадоволення та відповідні негативні емоції. В неї може виникати упереджене
ставлення та побоювання перед діяльністю і формується тенденція кидати справу
незавершеною. Часто цьому сприяють завищені очікування педагогів та амбіції батьків,
оскільки система пріоритетів дорослого передається дитині. Переважна більшість батьків
сприяють розвитку перфекціоніських тенденцій в дітях. Слід дати дитині зрозуміти, що невдача
не є приводом для самоприниження оскільки сприяє переоцінці, адаптації та подальшому
розвитку.
По-третє, обдаровані діти відрізняються всепоглинаючою цікавістю, постійною потребою
здобувати нові знання, враження, відчуття. Це може породжувати схильність розпочинати
кілька різноманітних справ одночасно, братися за занадто складні завдання. Авторитетні дорослі
можуть допомогти подолати цю проблему: переглянути розклад занять, допомогти спланувати

5
певну роботу. Це зумовить вміння дитини згодом самостійно визначати мету та розподіляти свій
час.
Наступною проблемою виступає здатність сприймати нестандартні зв'язки та відношення
між предметами та явищами. Обдаровані діти схильні бачити в своїй уяві несподівані, незвичні
альтернативні системи. Саме тому вони не сприймають готову, нав'язану відповідь, що може
ускладнювати стосунки з вчителями та батьками. Ця здатність часто стає основою творчості та
винахідництва, саме це веде дитину до нетрадиційних шляхів, які можуть бути не лише
нераціональними, але й загрожувати здоров'ю дитини.
Проблемою, що заважає їм пристосуватися до оточення, класу, вчителя є глибинне та
небайдуже сприйняття світу. Більшість дорослих сприймає таких дітей як "незручних" для
навчання і виховання.
Особливу увагу слід звернути на створення умов для розвитку різнобічних пізнавальних
інтересів обдарованих дітей та їх здібностей, виявлених у певній галузі діяльності; забезпечення
можливостей для широкого вияву елементів творчості в навчальній і позашкільній роботі;
залучення їх до надання допомоги своїм однокласникам у навчанні, в розвитку навчальних
можливостей; запобігання розвитку в них переоцінки своїх можливостей.
Найоптимальнішими формами роботи з обдарованими учнями є групові та індивідуальні
заняття на уроках і в позаурочний час, факультативи. Зміст навчальної інформації для них має
доповнюватися науковими відомостями. У методах навчання цих учнів має переважати
самостійна робота, частково-пошуковий і дослідницький підходи до засвоєних знань, умінь та
навичок. Контроль за їх навчанням слід спрямовувати на стимулювання поглибленого вивчення
навчального матеріалу, його систематизацію, класифікацію, перенесення знань у нові ситуації.
Домашні завдання для таких учнів повинні бути творчими.
Вивчаючи інтереси і нахили учнів, педагоги повинні допомагати дітям обрати профіль
позашкільних занять. Індивідуальні форми позакласної роботи передбачають виконання
школярами різноманітних завдань, участь в олімпіадах. Виявлення обдарованих дітей і розвиток
їх здібностей є складним завданням щодо практичної реалізації, тому що виявити обдарування, а
тим більше виховати відповідно до його індивідуальних властивостей досить важко.
Психологічні дослідження свідчать, що розвиток розумово обдарованої дитини може бути
затриманий і навіть загублений на будь-якому етапі шкільного життя. Тому необхідно
створювати систему спеціальної психологічної допомоги, суспільної підтримки обдарованих
дітей.
Отже, враховуючи проблеми, які супроводжують обдарованих дітей, головним напрямом
розвитку сучасної школи є цілеспрямована програма пошуку, практичної діагностики, навчання,
виховання і розвитку учнів з високим рівнем здібностей, яка спрямована на підготовку творчої
людини та талановитих фахівців.

РОЗДІЛ ІІ
ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО
СУПРОВОДУ РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ В
ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Обдарованість - проблема сьогодення. Це, перш за все, пов'язано з потребами

суспільства у неординарній творчій особистості. Тому пошук, виявлення, навчання та
виховання обдарованих дітей найголовніше завдання сучасного навчального закладу.
Організація роботи з обдарованими дітьми у парадигмі психолого-педагогічного
супроводу включає три основних етапи :
Перший етап :
- пошук та виявлення обдарованих дітей.
Другий етап :

6
 - створення умов для розвитку і найбільш повної реалізації потенцій.
Третій етап :
- рефлексія і корекція процесу.
У навчальних закладах ведеться виявлення, пошук обдарованих дітей, створені банки
даних обдарованих дітей. Як правило, до банку потрапляють діти, які беруть участь чи є
переможцями олімпіад. Масова участь в олімпіадах починається приблизно із 7 класу, отже і в
банк обдарованих потрапляють школярі відповідних паралелей. Учні початкових та середніх
класів у банках даних обдарованих дітей майже не представлені. Це свідчить про
недосконалість, нецілеспрямованість, а іноді - і відсутність системи в цій роботі у школах.
Необхідно звернути увагу і на те, що на цьому етапі дуже часто відбувається підміна понять
обдарований і здібний учень.
Здібна дитина школі потрібна. Вона завжди у центрі уваги, завжди "головна" і на уроках,
і на святах. Саме її хвалять на батьківських зборах, її батьків ставлять у приклад батькам інших
дітей. У початковій школі зберігається вид повного благополуччя. Та ось за здібних учнів
починають боротись вчителі - предметники основної школи. Кожен тягне ковдру на себе,
кожному хочеться вчити дитину, яка вчиться сама. Хочеться мати результат.
Обдарованої ж дитини дуже часто побоюються і батьки, і педагоги, і однолітки.
Підвищений рівень активності, гостре сприйняття несправедливості, нетерпимість до обмежень,
підвищена заглибленість у завдання, вразливість, перфекціонізм, критичне відношення до себе
та інших часто призводять до почуттів, наближених до ворожості, відторгнення з боку
оточуючих.
Пошук і виявлення обдарованих дітей орієнтовані на результат навіть у більшості
психодіагностичних методик. Процесуальна ж сторона діяльності, яка власне й визначає
можливість визначити обдарованість, залишається поза увагою. Та і яким чином можна
проникнути у процесуальну сферу здібностей людини, що дозволить перейти від діагностики
відбору за рівнем досягнень до діагностики прогнозу і розвитку? Адже жодна з психометричних
тестових методик для виявлення обдарованих дітей не дає повної картини психічного розвитку
дитини і достатньої впевненості в надійності оцінки обдарованості.
Ще однією проблемою орієнтації на результат є те, що "на виду" опиняються учні з
актуальною (явною) обдарованістю, коли досягнення дитини настільки очевидні, що її
обдарованість не викликає сумнівів. Фахівці стверджують, що число таких обдарованих дітей
складає приблизно 1-3 відсотка від їх загальної кількості.
Часто обдарованість проявляється в діяльності, яка має стихійний, самодіяльний
характер. Крім того, обдаровані діти не завжди намагаються продемонструвати свої досягнення
оточуючим. Діти можуть мати приховану (потенціальну, невиявлену) форму обдарованості і з
якихось причин (високий рівень тривожності, несприятливе соціокультурне середовище,
конфліктний характер спілкування та ін.) не виявили себе в навчальній чи іншій діяльності, але
потенційна перспектива розвитку їх здібностей існує. При наданні психологом педагогічної
підтримки таким дітям ці бар'єри можуть бути зняті. Дітей з прихованою обдарованістю значно
більше: передбачено, що їх близько 20 відсотків, і вони, як правило, залишаються взагалі поза
системою роботи з обдарованою молодцю.
Американський вчений Гей пропонує вчителям звертати увагу на дітей, які показують
достатні результати, незважаючи на те, що несистематично відвідують заняття, мають мовні
труднощі, ростуть у сім'ях з низьким рівнем достатку і в умовах недостатнього нагляду з боку
батьків: якщо в таких несприятливих умовах дитина здатна нормально розвиватись, то вона вже
демонструє неабиякі здібності.
Існує певна залежність між віком, у якому проявляється обдарування, та сферою
діяльності. Найбільш ранні прояви обдарованості відмічаються у мистецтві. У науковій сфері
вони відмічаються пізніше, що пов'язано з необхідністю набуття певних знань. Тому є небезпека
за ярликом "ординарний учень" негативно вплинути на особистісний розвиток обдарованої
дитини.

7
 В практичній роботі слід враховувати й те, що ознаки обдарованості, які виявляються у
дитячому віці, навіть при найсприятливіших умовах можуть поступово зникнути. Відповідно, не
кожен талановитий дорослий проявляв себе як обдарована дитина. А тому не слід
використовувати словосполучення "обдарована дитина" для констатації статусу певної дитини.
Очевидний драматизм ситуації, коли дитина, яка звикла до того, що вона - "обдарована", на
наступних етапах розвитку втрачає ознаки своєї винятковості. Виходячи з цього, доцільно
використовувати поняття "дитина з ознаками обдарованості".
Таким чином, процедура виявлення обдарованих дітей має явно виражене етичне
забарвлення і повинна бути екологічно валідною з точки зору специфіки обдарованості і
своєрідності її ознак. Виявлення обдарованих дітей не повинно ставати самоціллю, його
необхідно пов'язувати із завданнями навчання та виховання дітей, а також надання їм
психологічної допомоги та підтримки.
Розповсюджена думка, що обдаровані діти не потребують підтримки, оскільки достатньо
талановиті, щоб управляти собою; їм не потрібні особливі умови навчання. Насправді, потреба
таких дітей в емоційному комфорті, незалежності, досягненнях, визнанні і усвідомленні власної
значущості дуже високі і надто часто не задовольняються. З метою забезпечення умов для
розвитку і реалізації творчих здібностей обдарованих учнів створені програми, які реалізуються
у класах з поглибленим вивченням тих чи інших предметів, в умовах закладів нового типу.
Проте ефективність їх діяльності не завжди достатня.
Для того, щоб створити умови для розкриття і найбільш повної реалізації потенціалу
обдарованого учня, необхідно відповісти на ряд запитань:
1. З яким типом обдарованості ми маємо справу?
2.Які завдання роботи з обдарованою дитиною є пріоритетними: розвиток уже виявлених
високих здібностей, чи навпаки, недостатньо розвинутих (комунікативних, особистісних та ін.)
здібностей (тобто, які завдання необхідно вирішувати у першу чергу: навчальні, навчально-
розвивальні чи розвивальні)?
3. Які особливості особистісного розвитку має обдарована дитина?
4. Визначити "зону найближчого розвитку".
Розроблено три основних підходи до навчання і розвитку обдарованих дітей:
1) коли творче навчання вибудовується в напрямку розширення і поглиблення
навчального матеріалу відповідно до логіки навчальних предметів, які відповідають даному
типу обдарованості;
2) який поєднує високий рівень предметного навчання з психологічним розвитком
здібностей та особистості учня;
3) для якого характерне пріоритетне використання психологічних основ розвивальної
освіти як вихідної підстави для побудови навчально-виховного процесу й освітнього
середовища зокрема.
У переважній більшості навчальні заклади працюють у першому підході і будують свою
роботу на механічному випередженні (прискоренні) чи поглибленні навчання. При цьому не
відбувається необхідного якісного збагачення навчального матеріалу.
У програмах роботи з обдарованими дітьми не знаходять необхідного відображення
аспекти афективного та соціального розвитку. Надмірна чутливість таких дітей до оточуючого,
загострене сприйняття власних досягнень і невдач, висока вимогливість, визначення для себе
завищених завдань, наявність динамічного зв'язку між емоційним настроєм, здатністю до
саморегулювання і шкільною успішністю говорить про необхідність пильної уваги до їх
навчання. А тому серед завдань психологічного супроводу слід виділити три основних:
1. Забезпечення розвитку адекватної концепції та самоповаги.
2. Розвиток здатності чутливого ставлення до людей.
3. Формування навичок навчання та соціальної взаємодії. Вважається, що одним з
найважливіших напрямів роботи для максимального розвитку обдарованості є проведення
олімпіад, конкурсів, турнірів. За кількістю учасників і переможців оцінюється ефективність
роботи школи з обдарованими учнями. Відбувається погоня навчальних закладів за

8
показниками, рейтингом. Існує безліч прикладів, коли формальне запитання "Що школа може
зробити для обдарованих?" змінюється на "Що обдарована дитина може зробити для школи?",
формуючи споживче відношення до обдарованості.
Визначальним фактором у створенні умов для розвитку обдарованої дитини є вчитель. Чи
здатен змінити зміст, процес, результати і атмосферу навчання обдарованих дітей
непідготовлений педагог? Як показує практика (що підтверджується і результатами
досліджень):
- непідготовлений вчитель не в змозі виявити обдарованих дітей (не розуміє
природи обдарованості);
- вчителі не можуть зрозуміти проблем обдарованих дітей (не знає їх
особливостей);
- іноді непідготовлені вчителі вороже відносяться до обдарованих дітей (адже
вони можуть становити певну загрозу авторитету педагога);
- вчителі не володіють методами роботи з обдарованими дітьми (не сприяють
самостійності й роботі учнів, не стимулюють складні пізнавальні процеси -
поглиблений аналіз проблем, оцінка інформації та інше; не орієнтуються на
творчість).
Учитель для обдарованих дітей повинен мати наступні характеристики:
- позитивна Я-концепція;
- емоційна стабільність;
- високий рівень розвитку емпатії;
- високий рівень обізнаності з питань психології обдарованості;
- високий рівень інтелектуального розвитку;
- цілеспрямованість та неупередженість;
- творче світосприйняття;
- достатній рівень особистісної зрілості;
- готовність до самовдосконалення;
- володіння ефективними методами навчання;
- володіння навичками ефективного управління дитячим колективом;
- наявність спеціальної підготовки для роботи з обдарованими дітьми.
За сучасних темпів розвитку суспільства реалізація особистості все більше залежить від
суто "людських" рис: комунікабельності, творчості, наполегливості та ін. Така потреба змушує
систему освіти шукати технології, в яких акцент робиться не на передачі максимальної кількості
інформації, а на розвитку таких рис у дітей.
Таким чином, через широку просвітницьку, тренінгову роботу можливо підвищити
рівень психологічної культури працівників освіти, підвищити їх рівень обізнаності з питань
психології обдарованості, розвинути необхідні особистісні якості та сформувати уміння і
навички, необхідні для організації роботи з обдарованими дітьми; змінити особистісне
відношення до дітей з ознаками обдарованості.

РОЗДІЛ ІІІ
ОРГАНІЗАЦІЙНО – МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ
ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ З
ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ

9
 Виховання обдарованої дитини дошкільного
віку
Сучасні фізіологи та психологи говорять про значні розумові здатності
маленьких дітей, адже мозок людини формується загалом протягом перших 5
– 6 років її життя. На думку видатного американського педагога Глема
Домана поки дитині виповниться 6 років її легко зробити генієм. А вже потім
досягти цього надзвичайно важко. Таке твердження поділяють і інші
вітчизняні науковці.
У дошкільній педагогічній науці нині існують кілька підходів до того, як
працювати зі здібними та обдарованими дітьми. Узагальнивши наявні
рекомендації, можемо сказати, що система відповідної роботи складається з
трьох етапів.
Перший етап – «Пошукова робота». 1. Спостереження за вихованцями. 2.
Психолого – педагогічна діагностика здібностей кожної дитини. 3.
Прогнозування домінантного розвитку певних здібностей дитини. 4.
Створення банку даних про нахили та здібності дітей групи.
Другий етап – «Вирощування талантів». 1. Організація спеціалізованих
занять з дітьми у підгрупах.2.Організація різних видів діяльності з дітьми у
підгрупах. 3. Робота за індивідуальними програмами розвитку здібностей
дітей. 4. Залучення батьків до цілеспрямованого розвитку здібностей дитини.
Третій етап – «Підтримка талантів» 1. Організація участі дітей у
виставках, концертах, змаганнях тощо.2. Інформування громадськості про
здобутки дітей через ЗМІ. 3. Пошук спонсорів для подальшого розвитку
здібностей дитини. 4. Співпраця з майбутнім учителем дитини.
Однак така організація роботи з дошкільнятами (до речі досить
поширена) має вибірковий характер і дає змогу ефективно розвивати у
дитини саме ті здібності та обдаровання, які вже проявилися чи починають
проявлятися. А її потенційні здатності ще можуть залишитися в тіні. Тому
сьогодні з’явилися і інші науково обґрунтовані підходи до розвитку дитячих
здібностей та обдаровань.
Зокрема, кандидат психологічних наук М. Гнатко наголошує на тому, що
процесові розвитку обдарованості людини притаманні свої закономірності.
Він зокрема складається з трьох основних періодів. Це : дошкільний (до 6 – 7
років); шкільний (7 – 17 років); пост шкільний (17 – 20 років). Розглянемо
детальніше період довкілля. Він поділяється на три фази.
1. сенсибілізаційна (3 – 4, 5 роки) дитині мають бути забезпечені
належні умови для становлення достатнього контакту з довкіллям,
а також для нагромадження інформації про світ (тут важливо
стежити за наявністю в неї активного пізнавального інтересу, а в
разі його спаду чи відсутності слід негайно скорегувати освітню
роботу).
2. сатураційна (4, 5 – 6 років) у дитини перенасичено продуктами
активної взаємодії з довкіллям спостерігається помітне зниження

10
 відповідного прагнення і пов’язаної з ним пізнавальної активності
а також певне зацікавлення лише окремими видами діяльності.
Головне вчасно помітити появу вибірковості в пізнавальних
інтересах, позаяк згодом вони можуть завалюватися і згодом зовсім
зникнути.
3. орієнтацій на (6 – 7 років) в цей час важливо створити належні
умови для занять дитини тим видом діяльності до якої в неї
зберігається пізнавальний інтерес.

Система організації навчально - виховної роботи з розвитку обдарованості дітей.

За даними згадуваних наукових досліджень М.Гнатко виховна робота

з розвитку та підтримку творчих здібностей та обдарувань у дітей
дошкільного віку має спиратися на основні засади формування та розвитку
їхньої пізнавальної активності.
Вихователі груп раннього віку зокрема зосереджують свою увагу на:
 створенні ефективного розвивального предметного середовища у
приміщенні групової кімнати;
 здійсненні цілеспрямованої і послідовної просвітницької роботи з
батьками , щодо підтримки та розвитку у дітей пізнавального
інтересу.
У молодших та середніх групах завданнями педагога є:
 забезпечення кожній дитині належних умов для насичення її
продуктами активної пізнавальної взаємодії з довкіллям для
нагромадження інформації про нього;
 контроль за наявністю в кожного вихованця активного
пізнавального інтересу та пізнавальної активності;
 корекція навчально – виховного процесу у разі зменшення чи
відсутності пізнавальної активності у дітей.
Виховна робота з старшими дошкільнятами спрямовується на:
 визначення моменту перенасичення дитини продуктами активної
взаємодії з довкіллям зменшення відповідного прагнення і
пов’язаної з ним пізнавальної активності;
 визначення кола індивідуальних зацікавлень дітей певними
видами діяльності;
 прогнозування розвитку певних здібностей дошкільнят та
корекція навчально – виховної роботи з кожною дитиною.
Робота з шестирічними першокласниками передбачає:
 забезпечення ефективних умов для додаткових занять
дитини тим видом діяльності, до якої у неї зберігається
підвищений пізнавальний інтерес;
 активне залучення вчителя і батьків дитини до розвитку її
творчих здібностей.


11
 ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ
В НАВЧАЛЬНО – ВИХОВНОМУ ЗАКЛАДІ

Одне з найголовніших завдань освіти-зробити людину творчою особистістю.

Пріоритет особистості мас стати основою навчання й виховання, центральною ціннісною
орієнтацією як учителя, так і учня. Організація роботи по вихованню обдарованих дітей –
завдання, що вимагає узгоджених дій вчителя, психолога, батьків, учня. У зв’язку з цим
визначено завдання:
- створити максимально сприятливі умови для інтелектуального,
морального та фізичного розвитку обдарованих дітей;
- розробити, поетапно впроваджувати новий зміст освіти,
прогресивні технології навчання та виховання учнів;
- створити умови для розвитку здібностей учнів адаптуватися в
соціумі.
Всю роботу проводити за двома напрямками:
1. Вдосконалення творчого потенціалу вчителів.
2. Удосконалення всього навчально-виховного процесу (дивись
схему № 1).

І НАПРЯМОК

Головний вплив на розвиток обдарованості учнів належить учителеві. Його завдання-

розпізнати здібності учня і знайти спосіб та прийоми їх розвитку. Тому адміністрація приділяє
велику увагу вдосконаленню творчого потенціалу педкадрів (схема 1).
Самоосвітня діяльність кожного вчителя - найважливіший момент у цьому процесі: це
робота над проблемою школи, творчі звіти, атестація, використання різних форм методичної
роботи. Необхідно створити творчі групи вчителів початкових класів, клуб ділового спілкування
в старших класах, з метою апробації та впровадження досягнень педагогічної науки й
педагогічного досвіду в навчально-виховний процес.
Педагогами повинна бути розроблена система діагностування пізнавальних процесів
(уваги, сприйняття, пам’яті) для визначення трьох рівнів: базового, творчого, підвищеної
складності. На основі цього розробити методику проведення підсумкових робіт, вивчення
матеріалу з предметів.
1. Тестування пізнавальних процесів: пам’яті, сприймання та
уваги. (Вчителям розробити тести для 1, 2, 3 класів).
2. Техніка читання:
- використання таблиць за методикою раціонального читання;
- за методикою Равена ;
- зорові диктанти.
3. Математика.
Диференційоване навчання за системою Логачевської.
4. За всіма предметами йде робота в парах, у групах змінного складу.
5. Розробити серію вправ на розвиток логічного мислення. Виробити концепцію
роботи з обдарованими дітьми в початкових класах, яка передбачає роботу за всіма трьома
напрямками: математичним, гуманітарним і напрямок позакласної роботи з урахуванням
розвитку пізнавальних процесів.
Тема роботи клубу професійного спілкування - «Оптимізація розумової діяльності
учнів у процесі навчання».

Зміст роботи.

12
 1. Оптимізація розумової діяльності учнів шляхом упровадження системи
роботи вищої школи :
а) методика лекційного уроку ;
б) робота учнів із конспектом ;
в) методика проведення практикуму ;
г) методика проведення семінарського заняття, конференції, заліку.
2. Вимоги до реферативної роботи учнів.
3. Індивідуальні заняття з обдарованими учнями, підготовка до олімпіад.

II НАПРЯМОК

Робота з обдарованими дітьми не мала б результатів без удосконалення всього

навчально-виховного процесу (дивись схему 2) - це необхідність відокремлення класів з
високим творчим потенціалом. Це класи однодумців і суперників за знаннями. Відокремлення
таких класів призводить до введення не тільки загальнорозвивальних курсів, а й конкретних
курсів, які знаходять соціальний попит в учнів та їх батьків.
З метою всебічного формування творчих здібностей необхідно працювати над
розширенням комплексу освітніх послуг, що має на увазі об’єднання в одну систему дитячого
садка, школи, краєзнавчого музею та позашкільних установ. Це забезпечить всебічний розвиток
учнів. Центром усієї роботи з обдарованими дітьми є творча лабораторія, яка складається з 3
відділів.

I ВІДДІЛ.
Загальна психолого-педагогічна допомога у становленні і розвитку особистості дитини.
Метою І відділу лабораторії є розвинення внутрішнього потенціалу учня, його здатності бути
автором, вміння ставити мету, пошуку способів її досягнення, бути здатним до вільного вибору
й відповідальності за нього, максимально використовувати свої здібності і прагнути вийти за
їхні межі. Роботу в даному відділі ведуть психолог і завуч. Вони здійснюють психологічну
підготовку обдарованих дітей. Надають допомогу в адекватному творчому самовизначенні,
розвитку й підвищенні творчого апарату-інтуїції уяви, волі, нестандартного мислення,
працездатності.

II ВІДДІЛ.
Консультації, індивідуальна додаткова робота з розвитку обдарованості учнів в окремих
галузях наук. Заняття цього відділу проводять учителі -предметники. Мета - надати учням
глибокі знання з предметів. Збудити тягу до дослідницької, пошукової роботи. Для
систематичної, цілеспрямованої роботи з обдарованими дітьми вчителі - предметники
складають індивідуальні програми на підставі:
- визначення сильних і слабких сторін кожного учня та шляхів їх розвитку
(робота з психологом);
- рівномірного розподілу навчального матеріалу, який відповідає інтересам
обдарованої дитини;
- виходу за рамки загально навчальних програм;
- оптимального й поступового переходу учня від одного етапу розвитку до
наступного;
- чіткої системи оцінювання;
- не обмеження прагнення дітей глибоко вникати в суть тієї чи іншої теми.
Обов’язковою умовою є практична спрямованість індивідуальної роботи, яка дозволяє
учням переосмислити наявні знання й генерувати нові. Збільшується число робіт на конкурс

13
«Учень року», причому більшість із них має нереферативний, а проблемний, дослідницький
характер.

III ВІДДІЛ.
Художньо-естетичний та фізичний розвиток особистості. Поєднує в собі хореографію,
музику, технічну творчість, фізичну культуру. Головна мета організації цього відділу -
виявлення художніх, музичних, артистичних здібностей дитини, їх розвиток і вдосконалення.
За рамками творчої лабораторії передбачено також години факультативів, розподілених
за профілюючими предметами.
Отже, виховання здорової, творчої, компетентної особистості, носія національних
цінностей, загальнолюдських, наукових філософських надбань, живе в гармонії з природою і
собою, головна мета школи на сучасному етапі.

14
15

І ВІДДІЛ
Загальної психолого-педагогічної
допомоги розвитку особистості розвитку обдарованості учнів у окремих галузях науки
Курси :
«Пізнай себе (5 кл.).
«Тренінг розвитку комунікативних
здібностей підлітка» (6 кл.)
(психолог)
Розвиток мислення
ТВОРЧА ЛАБОРАТОРІЯ (схема 1)
ІІ ВІДДІЛ
Консультації індивідуальної та додаткової роботи з
Наукові товариства , творчий потенціал
учнів для участі в олімпіадах
(вчителі-предметники)
Розширення світогляду учнів
Формування творчої особистості
учнів
16
ІІІ ВІДДІЛ
Художньо-естетичного та
фізичного розвитку
особистості
Музика, хореографія, фізична
культура (вчителі-предметники,
керівники позашкільних установ)
Всебічний розвиток учнів
 Пошук
обдарованих
учнів

Визначення рівня Визначення

інтелектуального коефіцієнта
розвитку самореалізації
Діагностика
Загальна
академічна Виявлення особистих
успішність нахилів учнів

Психолог Адміністрація

Організація та
Сім’я забезпечення Вихователі
творчих потреб
учнів

Кафедри Учителі –
предметники

Конкурси,
олімпіади
Спорт

Самореалізація
МАН учня Досягнення в галузі
мистецтва

Учнівське
самоврядування Академічні досягнення
Навчання в ВНЗ
ОЗНАКИ ОБДАРОВАНОСТІ ДІТЕЙ РІЗНОГО ВІКУ
17
 (ЗА Л.І.ДОРОВСЬКИМ)

РАННЄ ДИТИНСТВО (2-3 роки) :

Невгамовна цікавість, нескінчені запитання, вміння стежити за декількома подіями,

великий словниковий запас, захопленість словесним розфарбовуванням, розвинута мова,
вживання складних слів і речень (розгорнутих). Підвищена концентрація уваги на чомусь
одному, завзятість у досягненні результату в сфері, якою цікавиться, здібності до малювання,
музики, лічби, нетерплячість і поривчастість, винахідливість і багата фантазія.

ДОШКІЛЬНИЙ ПЕРІОД (4-7 років) :

Відмінна пам’ять, інтуїтивні стрибки (перескакування через "поверхи"), яскрава уява,

нечіткість у розмежуванні реальності і фантазії, перебільшені страхи, егоцентризм, тонка
моторна координація, віддає перевагу товариству старших дітей і дорослих. Добрий, відкритий,
тямущий ; чудове володіння мистецтвом мовної комунікації ; величезна допитливість,
винайдення власних слів, схильність до активного дослідження навколишнього світу ; гостре
реагування на несправедливість.

ШКІЛЬНИЙ ПЕРІОД (8-17 років) :

Успіх у багатьох починаннях, високі результати, потреба у колекціонуванні;

класифікації, із задоволенням приймає складні й довгострокові завдання, чудове почуття
гумору, розвинута оперативна пам’ять, сформованість навичок логічного мислення, виражена
направленість на творче виконання завдань, володіння основними компонентами вміння
навчатися, оригінальність словесних асоціацій, побудова чіткого образу майбутньої діяльності,
створення в уяві альтернативних систем.

ДОРОСЛИЙ ПЕРІОД ([після 18 років) :

Легкість засвоєння нових ідей і знань, комбінування знань оригінальними способами,

гнучкість у концепціях, способах дій, соціальних ситуаціях. Дуже добре розвинуті навички
спілкування, відкритий, дружелюбний, цінує гумор. Жива й безпосередня уява. Не тамує своїх
почуттів та емоцій. Активний, наполегливий, енергійний, схильний до ризику. Нетерплячий під
час виконання рутинної роботи, віддає перевагу складним завданням. Незалежний у судженнях
поведінці.

СТРУКТУРА ІНТЕЛЕКТУ ЗА ГАРДНЕРОМ

ВЕРБАЛЬНИЙ/ЛІНГВІСТИЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ

Пише краще, ніж належить за віком ; складає небилиці, жартує ; має словесну пам’ять на
імена, місця, дати; любить словесні ігри; любить читати; має точну орфографію ; оцінює
каламбури, скоромовки, вдалі рими ; любить слухати усні розповіді ; має багатий лексичний
запас ; уміє спілкуватися з оточуючими. Основний тип навчання : через промовляння, слухання
й «бачення» слів.

18
ЛОГІЧНИЙ /МАТЕМАТИЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ.

Ставить багато запитань про роботу механізмів; швидко вирішує подумки арифметичні
задачі [для дошкільників: володіє математичними поняттями]; любить лічбу й роботу з числами;
цікавиться математичними комп’ютерними іграми; любить грати в шахи та інші стратегічні
ігри; вирішувати логічні задачі й головоломки; класифікувати речі; експериментувати; мислить
на більш абстрактному чи концептуальному рівні порівняно зі своїми однолітками; добре
розбирається в причинно-наслідкових зв’язках. Це так зване " наукове мислення". Основний
спосіб навчання: через класифікаційну роботу з абстрактними моделями, відносинами.

ВІЗУАЛЬНО\ПРОСТОРОВИЙ ІНТЕЛЕКТ.

Розповідає зоровими образами; легше, ніж тексти, читає карти, схеми, діаграми; любить
фантазувати, займатися мистецтвом; добре малює; любить переглядати слайди, фільми,
вирішувати загадки; конструює цікаві тривимірні моделі ( наприклад з конструктором ЛЕГО);
під час читання більше інформації одержує з ілюстрацій, а не з слів. Це тип інтелекту, який
залежить від почуття зорового уявленнях сприйняття і здатності зорово уявити предмети.
Основний спосіб навчання: через уяву, мисленну уяву, мрії, роботу з квітами і зображеннями.

М’ЯЗОВИЙ\КІНЕТИЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ.

Показує високі спортивні результати; якщо доводиться сидіти довго в одному місці,
починає рухатися, вертітися; вдало копіює жести, манери інших, міміку; любить розбирати і
знову збирати предмети; чіпає руками все, що бачить; любить бігати, стрибати, боротися;
демонструє здібність до ремесел; має схильність до драматичного самовираження; під час
роботи, обміркування чого-небудь розповідає про різні фізичні відчуття. Цей тип інтелекту має
відношення до фізичних рухів і до знань. Основний спосіб навчання: через рух у просторі,
обробку знань через тілесні відчуття.

МУЗИЧНИЙ\РИТМІЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ.
Говорить, якщо хто-небудь фальшивить, граючи на інструментах; запам'ятовує мелодії
пісень; має гарний голос; грає на музичному інструменті, співає в хорі; рухається ритмічно;
несвідомо подумки наспівує; ритмічно постукує по столі, займаючись чим-небудь; чутливий до
навколишніх звуків. Цей тип інтелекту заснований на впізнаванні музичних образів і на почуття
ритму. Основний спосіб навчання: через ритм, мелодію, музику.

МІЖОСОБИСТІСНИЙ ІНТЕЛЕКТ.

Любить спілкуватися з однолітками; виявляється лідером у ситуаціях; дає поради друзям,

у яких проблеми; знає, на якій вулиці що розташовано; любить грати з іншими дітьми і повчати
їх; уміє співпереживати, піклуватися про інших; інші діти прагнуть його компанії. Цей тип
інтелекту виявляється в основному в міжособистісному спілкуванні, тобто здатності
співпрацювати в колективі на умовах співробітництва. Основний спосіб навчання: через
порівняння, встановлення взаємозв'язків, співробітництво, співбесіду.

ВНУТРІШНЬООСОБИСТІСНИЙ ІНТЕЛЕКТ.

Демонструє почуття незалежності ,силу волі; реально усвідомлює свої плюси й недоліки;
добре виконує завдання тоді, коли йому нічого не заважає; живе в іншому ритмі; має хобі, про

19
яке воліє не розповідати; вміє керувати собою ; воліє працювати на самоті; точно змальовує свої
почуття; має розвинуте почуття особистої гідності. Цей тип інтелекту допомагає усвідомити
себе, відступити назад і подивитися на себе збоку як зовнішній спостерігач. Основний спосіб
навчання: через самостійну роботу, індивідуальні програми, навчання своїми особистими
темпами, наявність особистого простору.

ІІІ - ОРГАНІЗАЦІЙНЕ І ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОГРАМИ :

1 - ПОВНОВАЖЕННЯ І ФУНКЦІЇ АДМІНІСТРАЦІЇ :

- загальне керівництво розробкою програми;
- забезпечення реалізації програми; організація, координація, контроль.

ДИРЕКТОР ШКОЛИ ЗДІЙСНЮЄ :

- забезпечення реалізації освітньої політики;

- організацію виконання рішень, законодавчих, нормативних актів;
- підбір кадрів, створення умов для підвищення їх кваліфікації в умовах специфіки роботи в
школі з обдарованими дітьми;
- зміцнення, розвиток навчально-матеріальної і навчально-технічної бази школи, забезпечення
вимог санітарно-гігієнічного режиму, техніки безпеки, охороні праці ,життя і здоров'я дітей;
- організацію навчально-виховного процесу, здійснення контролю за його ходом і
результатами, відповідальність за якістю та ефективністю роботи педагогічного
колективу, створення умов для участі учнів у позакласній та позашкільній роботі;
- створення умов для творчого зростання педагогічних працівників, пошуку та
застосування ними ефективних форм і методів навчання та виховання;
- забезпечення здорового мікроклімату в учнівських та викладацьких колективах.

ЗАСТУПНИК ДИРЕКТОРА З НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ ЗДІЙСНЮЄ :

- організацію роботи з попередження перевантаження учнів;

- організацію роботи на уроках, факультативах;
- контроль за успішністю учнів з різним рівнем навченості, творчого потенціалу;
- вдосконалення навчального процесу та підвищення знань учнів;
- організацію систематичної роботи з обдарованими дітьми;
- систему позакласної виховної роботи,залучення учнів до гуртків,секцій, позашкільних
закладів;
- консультативну допомогу вчителям ,батькам з проблем розвитку дітей,виховання;
- планування, організацію та контроль роботи учнівського самоуправління..

ФУНКЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ РАДИ :

- удосконалення і методичне забезпечення виховного навчального процесу;

- затвердження плану навчальної, науково-методичної діяльності.

ФУНКЦІЇ БАТЬКІВСЬКОЇ РАДИ:

- всебічне зміцнення зв'язку між сім'єю і школою з метою встановлення єдності

виховного впливу на учнів з боку, педагогічного колективу та сім'ї;
- залучення батьківської громадськості до активної участі в житті школи,
організації позакласної і позашкільної роботи з метою ефективної реалізації
програми;

20
- визначення форм та джерел матеріального забезпечення програми.
IV. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ :

1 - систематизація результатів спостережень та вивчення індивідуальних здібностей учня ;

2 - розробка індивідуальних планів навчання з окремих дисциплін для обдарованих
дітей, як умова розвитку творчої індивідуальності учня ;
З - розробка та впровадження нових педагогічних технологій ;
4- організація роботи факультативів згідно з творчими потребами ;
5 - формування духовного потенціалу особистості учня, спрямованого на творче
самовираження, самоствердження та самореалізацію.
6- формування гуманітарного стилю мислення через опанування змісту навчальних
дисциплін (українознавство, українська мова та література, історія України, іноземні
мови).

V. НАУКОВО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА УЧНІВ ШКОЛИ :

1 - орієнтація на науково-дослідницьку та творчу діяльність учнів ;

2 - розвиток науково-дослідницьких умінь, навичок та творчих здібностей у процесі
пошукової діяльності учнів ;
З - організація та проведення Дня Науки ;
4 - участь учнів школи в міських наукових семінарах, конференціях.

VI. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЗМІСТ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ВИХОВНОЇ РОБОТИ :

1 - формування національної самосвідомості учнів ;

2 - формування духовної культури, зумовленої традиціями родинного виховання ;
З - розвиток високого рівня мовленнєвої культури ;
4 - формування особистості з постійною потребою самовдосконалення ;
5 - орієнтація на індивідуальні програми розвитку творчої особистості учня.

VII. РОБОТА ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ

ПРОГРАМИ:

ЗАВДАННЯ :
1- створення психологічної програми в роботі зі здібними дітьми та їх виявлення ;
2 - вивчення індивідуальних особливостей учня, що впливають на навчальний процес ;
З - дослідження емоційного та інтелектуального розвитку обдарованих дітей ;
4 - дослідження взаємовідносин у класі ;
5 - вивчення самооцінки й взаємостосунків дітей.

ДІАГНОСТИЧНИЙ НАПРЯМОК :

1 - тестування класів з виявлення лідерів, мікро груп ;

2 - дослідження учнів з метою визначення обдарованих дітей (майбутні
першокласники) – методика «Не проґав вундеркінда» (з батьками), тест Равена
(з учнями 3-9 класів)).
З - вироблення психологічних рекомендацій, щодо подальшого розвитку особистості
обдарованої дитини.

КОНСУЛЬТАТИВНИЙ НАПРЯМОК :

1 - групове та індивідуальне консультування вчителів з питань:

21
 а) рекомендації щодо організації занять;
б) рекомендації щодо особливостей оцінювання.
2- групова та індивідуальна консультація батьків за результатами діагностичного
обстеження (за запитом).

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ НАПРЯМОК :

1 - організація роботи вчителів школи по визначенню здібностей учнів за методикою

Хаана і Кафа ;
2 - підведення підсумків по визначенню здібностей учнів на засіданнях кафедр ;
3 - обговорення результатів роботи зі здібними та обдарованими дітьми на ППК.

VIII. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ ШКІЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ :

1 - прищеплення любові дітей до історії, культури, вивчення рідного краю ;

2 - забезпечення учнів науковою спеціальною літературою для поглибленого вивчення
навчальних дисциплін ;
З - надання учням допомоги по лінії міжбібліотечного абоненту ;
4 - забезпечення учнів підручниками, навчальними посібниками ;
5 - поповнення та систематизація картотек з метою чіткої організації праці учнів ;
6 - пропаганда літератури, оформлення виставок.

АНКЕТА З ВИЗНАЧЕННЯ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ

(ЗА МЕТОДИКОЮ ХААНА І КАФА)

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ЗДІБНОСТІ :

- учень швидко засвоює нові знання і легко все схоплює ;

- має почуття здорового глузду і використовує знання у практичних повсякденних ситуаціях ;
- добре міркує, висловлює зв'язок між подіями, між причиною і наслідком ;
- швидко запам'ятовує прочитане або почуте, не витрачає багато часу на повторення того, що
потрібно запам'ятовувати ;
- знає багато про такі події, про які однолітки не знають і не здогадуються ;
- має великий запас слів, легко користується новими словами, вільно висловлюється ;
- любить читати ті книги, які читають діти, старші на рік. або два та дорослі ;
- розв'язує розумові задачі, що потребують мислительних зусиль ;
- ставить дуже багато запитань ;
- випереджує однолітків у навчанні на рік чи два ;
-оригінально мислить і пропонує нестандартні, неординарні відповіді, рішення ;
- дуже спостережливий, добре сприймає інформацію, швидко реагує на все нове.

ХУДОЖНІ ЗДІБНОСТІ :

- у своїх малюнках зображує різноманітні предмети, ситуації, людей ;

- серйозно ставиться до творів мистецтва, замислюється і стає дуже серйозним, коли чує нову
музику, бачить красиву картину ;
- оригінальний у виборі сюжету, складає незвичайні композиції (із квітів, малюнків, марок
тощо) ;
- у вільний час багато малює, ліпить, створює композиції, що мають художнє значення
(наприклад: прикраси для дому) ;
- використовує малюнок або ліплення, щоб висловити свої почуття і настрій ;

22
- цікавиться творами мистецтва, створеними іншими людьми, оцінює їх і намагається
відтворити те, що сподобалося ;
- любить працювати із пластиліном, глиною, клеєм для того, щоб відтворювати речі у трьох
вимірах.

МУЗИЧНИЙ ТАЛАНТ :

- добре відчуває ритм і мелодію, завжди вслуховується в них ;

- добре співає ;
- у гру на інструменті, у пісню чи танець укладає багато енергії та почуттів ;
- любить музичні записи прагне піти на концерт або туди, де можна послухати музику ;
- любить співати разом із іншими, щоб виходило злагоджено й добре ;
- у співі або музиці виявляє власні почуття і стан ;
- створює оригінальні мелодії ;
- добре грає на якомусь інструменті ;
- здібності до занять науковою працею ;
- чітко висловлює думки ;
- читає книги, наукову літературу, випереджаючи шкільну програму ;
- виявляє більші, ніж у звичайних дітей, здібності у користуванні абстрактними поняттями і
встановленні узагальнень ;
- має хорошу моторику, координацію, особливо між зоровим та слуховим сприйняттям
(добре фіксує те, що бачить і чітко записує те, що чує) ;
- після занять любить читати науково-популярні книги та журнали ;
- не впадає у відчай, коли його нові задуми та проекти не підтримують учителі або батьки ;
- намагається зрозуміти причини і сенс подій ;
- проводить багато часу над створенням проектів, конструюванням ;
- любить обговорювати наукові події, винаходи, часто замислюється над цим.

ЛІТЕРАТУРНА ОБДАРОВАНІСТЬ :

- може вільно побудувати розповідь, починаючи від зав'язки сюжету й закінчуючи

розв'язанням конфлікту ;
- придумує щось нове й незвичайне, коли розповідає про що-небудь знайомим ;
- під час розповіді виділяє головне, найхарактерніше ;
- розповідаючи про щось уміє дотримуватись одного сюжету, не втрачає головної думки ;
- любить писати оповідання та вірші ;
- своїх героїв у оповіданнях зображує майстерно, передає почуття, настрої, характер ;
- вибирає для своїх оповідань ті слова, які добре передають емоційні, почуття.

АРТИСТИЧНИЙ ТАЛАНТ:

- легко входить у роль іншої людини, персонажів тощо ;

- цікавиться авторською грою;
- виразно змінює тональність голосу, коли зображує героїв ;
- розуміє та вміє передати конфлікти і ситуації, може розіграти будь-яку драматичну сценку ;
- передає почуття через міміку, жести, рухи ;.
- прагне викликати емоційну реакцію в інших людей, коли про щось із захватом розповідає ;
- дуже легко передає почуття, емоційні переживання.

ТЕХНІЧНІ ЗДІБНОСТІ :

- добре вміє майструвати ;

23
- користується механізмами, машинами ;
- у світ його уподобань входить конструювання машин, приладів, моделей ;
- може читати нескладні креслення приладів і механізмів, використовувати старі деталі для
створення нових виробів, іграшок, приладів ;
- визначає причини нестримності приладів ;
- любить робити креслення механізмів ;
- читає журнали та стаття про створення нових машин приладів, механізмів ;

ЗДІБНОСТІ ДО СПОРТУ:

- енергійний потребує якомога більше фізичних рухів, щоб бути щасливим ;

- любить брати участь у спортивних іграх і змаганнях ;
- постійно досягає успіхів у певному виді спорту ;
- бігає швидше за інших ;
- сильно розвинена координація рухів ;
- любить ходити в походи займатися на спортивних майданчиках ;
- вільний час проводить у рухливих іграх.

РОЗДІЛ ІV
З ДОСВІДУ РОБОТИ ПРАКТИЧНИХ
ПСИХОЛОГІВ ( КОРЕКЦІЙНО –
РОЗВИВАЮЧІ ЗАНЯТТЯ, ТРЕНІНГИ ДЛЯ
ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ТА БАТЬКІВ )

ВИТЯГ
з плану роботи творчої групи практичних психологів
м. Ромни на 2008 -2011 н. р.

Тема : Психолого - педагогічний супровід дітей з ознаками

обдарованості.

Мета : Поглибити знання практичних психологів з проблеми психолого-

педагогічного супроводу дітей з ознаками обдарованості дошкільного віку,
загальноосвітнього закладу .

Завдання :

1. Підбір літератури і створення бібліотеки психолога і вчителя щодо

проблеми психолого-педагогічного супроводу обдарованих школярів.

2. Вивчення, аналіз, систематизація досвіду роботи по даній проблемі

вітчизняних і зарубіжних фахівців. Узагальнення досвіду роботи практичних
психологів міста з обдарованими дітьми.

3. Розробка технології психолого – педагогічного супроводу :

- створення банку діагностичних методик для роботи з даною категорією дітей;
- програми корекційно-розвивальних і профілактичних занять ;
- рекомендації, пам’ятки, поради батькам, вчителям щодо вищевказаної проблеми.

24
 4. Апробація набутого досвіду і методичних розробок фахівців області у закладах освіти
міста.
Моніторинг ефективності їх застосування з метою подальшого удосконалення.

5. Поширення досвіду роботи з дітьми з ознаками обдарованості

(виступи на методичних об’єднаннях, семінарах, конференціях,
батьківських зборах, публікації у пресі тощо).

6. Видання методичних рекомендацій. Підбиття підсумків роботи творчої групи за

рік.

Засідання творчої групи організовується один раз на 2 місяці, тривалість одного

засідання 2 години.
Робота творчої групи проходитиме у різних формах : групові дискусії,
міні-доповіді, мозкові штурми, ділові ігри, дебати, семінари, моделювання тощо.
Зміст роботи
Перший рік роботи

Організаційно- методичне забезпечення діяльності практичного психолога

- розгляд алгоритму діяльності творчої групи;
- обговорення актуальності обраного напряму;
- визначення мети роботи групи;
- планування діяльності творчої групи на три роки.;
- визначення основних напрямів роботи за темою;
- підбір літератури, методичних матеріалів до теми.

Діти з ознаками обдарованості як об’єкт психолого - педагогічної роботи.

- Психологічні особливості обдарованих дітей.
(труднощі, проблеми, переваги)

- Створення банку діагностичних методик для роботи з даною категорією школярів.

Другий рік роботи

Соціально-психологічна допомога учням з ознаками обдарованості

- Корекційно-розвиваюча робота ( складання каталогу , розробка програм)

- Профілактика емоційного стану дітей
- Психологічні аспекти підготовки вчителів- предметників до роботи з дітьми з ознаками
обдарованості (рекомендації, поради, пам’ятки).

Третій рік роботи

Психолого –педагогічний супровід школярів, з ознаками обдарованості
- Співпраця вчителя і психолога з батьками даної категорії дітей (рекомендації, поради,
пам’ятки).
- Засідання круглого столу за участі вчителів на тему: «Обдарована дитина у сім’ї.
Проблеми і переваги»
- Видання методичного посібника. Підбиття підсумків роботи творчої групи .

25
 О. Калємі, практичний психолог
ДНЗ №3 «Оленка» м. Ромни

ІГРАШКИ
Заняття для дітей раннього віку та їх батьків.

Мета: формувати доброзичливі взаємини у колективі дітей та дорослих, вчити

батьків грати у розвиваючі ігри з дитиною, сприяти розвитку творчих здібностей;
сформувати поняття «іграшки», закріпити знання величин: «багато - мало»,

26
«велика - маленька», вправлятися у визначенні матеріалу на дотик «тверда –
м’яка», розвивати мовлення і творчі здібності.
Облаштування: велика коробка наповнена різними іграшками, вирізки для
колажу, клей.

ХІД ЗАНЯТТЯ
І Вступ. Привітання, розминка.
1. Гра «Хто прийшов»
Мета: вчити дітей вітатися і називати своє ім’я та мами.
Психолог разом із іграшковим персонажем називає своє ім’я та іграшки. Вітається
з кожним учасником. Просить дитину назвати своє та мамине ім’я.
2. Віршик – розминка
Мета: активізувати учасників заняття, зняти психофізичну напругу.
Станьмо в коло всі швиденько.
Привітаймося гарненько!
Ручки вгору підіймайте
і до сонця підростайте.
Всім нам посміхайтеся,
Низько уклоняйтеся!
Добрий день!
ІІ Сюрпризний момент – великий подарунок.
Мета: створити пізнавальну ситуацію, сприяти проявам самостійності, розвивати
мовлення, вправлятися у визначенні величини іграшки та матеріалу на дотик,
сформувати поняття «іграшки».
- Діти, що це з’явилося в нашій кімнаті? Давайте відкриємо!
(Діти розгортають подарунок. Ведеться обговорення: назвати, що дістають, яке
воно за розміром (велике – мале), яке на дотик (тверде - м’яке). )
- Малята, що ви тримаєте в рука? (іграшки)
- Скільки їх? (багато)
- А в Сашка скільки? (одна)
Психолог читає віршик і разом з дітьми та батьками складає іграшки в
коробку.
Іграшками треба грати
їх не можна нам ламати.
Треба іграшки любити,
Берегти і чисто мити.
У будиночок складати,
щоб було чим завтра грати.
ІІІ Створення колажу «Будинок для іграшок»
Мета: створити дружню атмосферу в колективі дітей та дорослих, сприяти їх
співпраці та розвитку творчих здібностей.
Кожен має свій дім. Ми з вами гарні майстри і вміємо будувати, давайте
покажемо, як свої будиночки будуємо. (Діти сідають на стільчики, разом із
батьками співають пісеньку та виконують пальчикову гімнастику)
Пальчикова гімнастика
27
 Тук, тук молоток (кулачком об кулачок)
Забиваємо цвяшок.(показують вказівний пальчик)
Є у нас цеглинка (показують долоньку)
Є у нас ще й глинка.(труть руки)
Гарно глинку ми мішали
На цеглинку викладали (погладжують руки)
І будинок збудували! (складають дахом руки)
Гарно, вправно працювали! (аплодують)

Які ж ви молодці, весело працювали! А наші іграшки в своєму будиночку

засумували. Давайте прикрасимо його! (Всі разом створюють колаж на коробці
для іграшок.)
ІV Рефлексія заняття. Прощання.
Психолог із іграшковим персонажем дякує всім за роботу і запитує :
- Діти вам подобається будиночок?
- Чий він? Хто в ньому живе?
Іграшки наші гарні друзі. Давайте і ми покажемо, які ми дружні.
Станьмо в коло ми швиденько,
Обнімімося міцненько.
Гучно ми зааплодуєм
Один одного віншуєм!
Прощаватися пора:
До побачення!

Практичний психолог ДНЗ №4,ЗОШ №3

Плахтій Олена Михайлівна.

ТРЕНІНГОВЕ ЗАНЯТТЯ ДЛЯ БАТЬКІВ

"ВИХОВУЄМО ВУНДЕРКІНДА".

Мета: актуалізація виховного потенціалу сім ї,розширення уявлення батьків про особливості
обдарованої дитини, формування навичок ефективної взаємодії, що допомагають розвитку
здібностей і схильностей дітей ,підвищення психологічної культури сучасної сім ї.

28
Обладнання: маркери, ватман, папір формату А4,кольорові листки, правила роботи групи.
Хід заняття.
1 Знайомство учасників зустрічі, повідомлення теми і мети.
Коли в сім ї народжується дитина, це велике щастя і водночас велике випробування. Батьки –
не лише перші вихователі своєї дитини, а й найголовніші творці її особистості. Виховання
обдарованої дитини - справа нелегка , але доступна кожній дорослій людині .Саме батьки
здатні підтримати і розвинути здібності, схильності своєї дитини. Та для цього необхідно
навчитися дбайливо ставитися до проявів дитячої індивідуальності.

Сформувати навички ефективної взаємодії з обдарованими дітьми, з ясувати умови успішної

підтримки таких дітей, підвищити поінформованість з даної проблеми – мета сьогоднішньої
зустрічі.
Так як присутні батьки з різних вікових груп пропоную познайомитися. Для цього прошу
назвати себе і по колу, передаючи свічку продовжити речення «Коли була маленькою я
мріяла…»
Нехай цей вогник буде символом сімейного добра, затишку, благополуччя. Несіть його тепло
в свої оселі, зігріваючи близьких людей.

2. Правила роботи групи.

Для кращої роботи пропоную прийняти наступні правила роботи , давайте
з’ясуємо, що вони означають.
Вік живи – вік учись.
Як тут говорити, коли не дають і рота розкрити.
В роботі швидко час минає.
Сім раз відмір-один раз відріж.
Не допікай інших, бо знайдуться такі ,що й тобі
допечуть.
Мовчки не сиди, будь активним, говори.

3. Очікування.

4. Інформаційне повідомлення .
Обдарованість - це високий рівень здібностей людини, що дозволяє їй досягти особливих
успіхів у певній галузі діяльності. Розрізняють загальну і спеціальну обдарованість.
Загальна розумова обдарованість виявляється в оволодінні всіма видами діяльності, для
успішного здійснення яких необхідні певні розумові якостіі.
Спеціальна обдарованість пов'язана з певними видами діяльності, в яких вона найбільше
розвивається. 
 

Розрізняють обдарованість:
 соціальну - лідерську; 
 художню - музичну, образотворчу, сценічну; 
 психомоторну - спортивні здібності;
 інтелектуальну - здатність аналізувати, мислити, зіставляти факти (серед
інтелектуальних дітей є такі, які навчаються відмінно з 1-2 предметів і не встигають з
інших); 
 академічну - надзвичайна здатність до навчання взагалі, стають відмінними
спеціалістами; 

29
  творчу - нестандартне бачення світу й нешаблонне мислення (але такі діти часто не
досягають поставленої мети і є невдахами. З дитинства вони всіх дратують. Важливо таку
дитину побачити і допомогти їй). 

Першовідкривачами обдарованості дітей є батьки. Вони виконують найголовнішу роль у

становленні й розвитку не тільки обдарованості дитини, а і її особистості.

Іноді батьки не зауважують обдарованості своїх дітей (це буває, наприклад, якщо дитина
перша і єдина) або опираються прирахуванню своїх дітей до обдарованих («Я не хочу, щоб моя
дитина була обдарованою, нехай вона краще буде нормальною»), починають надмірно
«експлуатувати» здатності дитини та поміщають її у штучні умови (наприклад, позбавляють
можливості спілкуватися з однолітками).

Усе це лягає додатковим вантажем на плечі дитини, адже в якийсь момент вона сама
відкриває свою обдарованість і розуміє, що чимось відрізняється від інших.

Дуже важливо в цей момент підтримати дитину, показати, що її особливість - це нормально,

що вона має на це право і, звичайно, що поза залежністю від того, чи буде вона виявляти свої
таланти надалі чи ні, усе одно її люблять (про важливість позиції батьків, взаємини в родині
та їхній вплив на подальше життя дитини написана безліч книг, психологічних і художніх).

Батьківське відкриття обдарованості власної дитини повинно народжувати радісне

очікування й готовність вирішувати пов'язані з цим проблеми. Задача полягає в тому, щоби
вчасно знайти вірний момент, правильні слова та приклади для дитини, щоб вона мала здорове
самосприйняття, тому що уявлення про саму себе - це багато в чому кристалізація того, як на
нас реагують інші люди.

4. Мозкова атака «Що потрібно дитині для успішної соціалізації »

Обдарований малюк-це насамперед дитина,і вона має володіти всіма навичками і
вміннями,необхідними для нормальної життєдіяльності, для спілкування з дорослими і
однолітками. Тому пропоную Вам перелічити ці вміння та навички.
( фіксація відповідей на ватмані)
5. Вправа «Острови»
Щоб продовжити роботу далі необхідно вийти на середину зали.
Зараз будуть зачитані твердження, щодо яких ви маєте визначитись. Якщо погоджуєтесь з
почутим ,займіть місце на «Острові згода» , якщо ні – на « Острові незгода».
Будьте готові обґрунтувати свій вибір.

ТВЕРДЖЕННЯ
1 для обдарованої дитини характерний високий пізнавальний інтерес.
2 обдарованість-це генетично обумовлений процес.
3 здібності не потрібно розвивати.
4 не можна хвалити обдаровану дитину,а то вона зазнається.
.5 не обов’язково говорити дитині, що любиш її, вона і так це знає.
6 необхідно постійно створювати індивідуальні умови для обдарованої дитини.
7 будь-яка дитини може бути обдарованою за спеціально-організованого педагогічного впливу.

Легко було визначитись чи Ви вагалися до якого острова йти?

Як часто змінювалась ваша думка в процесі обговорення?
6. Вправа «Стилі взаємодії»
Обирається дві людини (по бажанню), яким ведучий пропонує вийти за двері і придумати який
предмет вони представлять жестами перед аудиторією.

30
Завдання для групи : -- першого учасника підтримати.
-- другого - критикувати,висміювати.

Обговорення :
Як себе почували учасники?
Що хотілось робити, як діяти, коли чули відгуки?
Чи хотілося продовжувати показ?
Ведучий дякує учасникам і пропонує підтримати оплесками їх.

Ми повинні пам’ятати про батьківську підтримку і що саме від нас залежить подальший
розвиток дитини.

7 Робота в групах.
Для подальшої роботи необхідно об’єднатися в групи.
Завдання 1 група складає перелік факторів, що заважає батькам розвивати здібності своєї
дитини.
2 група записує як, створити умови для розвитку обдарованої дитини.
Презентація

І наприкінці нашої зустрічі хотілося б зачитати поради для батьків.

Поради Девіда Льюїса щодо розвитку обдарованої дитини

 
1. Відповідайте на запитання дитини якомога терпляче і чесно. серйозні запитання дитини
сприймайте серйозно. 
2. Створіть у квартирі місце-вітрину, де дитина може виставляти свої роботи. не сваріть
дитину за безлад у кімнаті під час її творчої роботи. 
3. відведіть дитині кімнату чи куточок винятково для творчих занять. 
4. Показуйте дитині, що ви любите її такою, якою вона є, а не за її досягнення. 
5. Надавайте дитині можливість у виявленні турботи. 
6. Допомагайте дитині будувати її плани та приймати рішення. 
7. Показуйте дитині цікаві місця. 
8. Допомагайте дитині нормально спілкуватися з дітьми, запрошуйте дітей до своєї оселі. 
9. ніколи не кажіть дитині, що вона гірша за інших дітей. 
10. ніколи не карайте дитину приниженням. 
11. Купуйте дитині книжки за її інтересами. 
12. Привчайте дитину самостійно мислити. 
13. Регулярно читайте дитині чи разом з нею. 
14. Пробуджуйте уяву та фантазію дитини. 
15. уважно ставтеся до потреб дитини. 
16. Щодня знаходьте час, щоб побути з дитиною наодинці. 
17. Дозволяйте дитині брати участь у плануванні сімейного бюджету. 
18. Ніколи не сваріть дитину за невміння та помилки. 
19. Хваліть дитину за навчальну ініціативу. 
20. Учіть дитину вільно спілкуватися з дорослими. 
21. У заняттях дитини знаходьте гідне похвали. 
22. Спонукайте дитину вчитися вирішувати проблеми самостійно. 
23. Допомагайте дитині бути особистістю. 
24. Розвивайте в дитині позитивне сприйняття її здібностей. 
25. Ніколи не відмахуйтесь від невдач дитини. 
26. Заохочуйте в дитині максимальну незалежність від дорослих. 
27. Довіряйте дитині, майте віру в її здоровий глузд. 

31
 Повернення до очікувань.

ПІДСУМКИ Батьки- це вчителі у найважливішій школі на світі – школі становлення

особистості. Тут немає ні вихідних, ні канікул, їм доводиться виконувати свої обов’язки 24
годин на добу, 365 днів на рік. Тому терпіння вам, наснаги, успіхів. І керуйтеся в вихованні
завжди правилом: Не економте доброти,
Не бережіть її назавтра
Не бійтесь вчасно проказати
Своє «люблю», своє «прости».

Рекомендації педагогам для роботи з обдарованими учнями

ХАРАКТЕРНІ РИСИ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ

- мають добру пам'ять, добре розвинене абстрактне мислення;

- як правило дуже активні і завжди чимось зайняті;
- ставлять високі вимоги до себе, боляче сприймають суспільну несправедливість, в них гостро
розвинуте почуття справедливості;
- настирливі в досягненні результату в сфері , яка їх цікавить , для них характерний творчий
пошук;
- завдяки численним вмінням(класифікувати, катетеризувати, встановлювати причинно -
наслідкові зв'язки, планувати і прогнозувати, робити висновки), здатні краще за інших
займатися самостійною діяльністю, особливо в галузі літератури, математики, проведені
дослідів;
- вміють критично оцінювати навколишню дійсність і прагнуть проникнути до суті речей і
явищ, фантазувати;
- ставлять багато запитань і зацікавлені в позитивних відповідях на них;
- заняття для них особливо цікаве тоді, коли використовується дослідницький метод;
- проявляють інтерес до читання, мають великий словниковий запас;
- із задоволенням виконують складні і довготривалі завдання;
- вміють швидко виділяти найбільш значимі відомості, самостійно знайти важливі джерела
інформації;
- краще вміють розкривати взаємозв'язки між явищами і сутністю, індуктивно і дедуктивно
мислити, здійснювати логічні операції;
- для них характерне почуття гумору, вони мають добре здоров'я(іноді зустрічаються зі
слабким здоров'ям);
- у них перебільшене почуття страху, емоційна залежність, емоційна незбалансованість
порівняно з їх однолітками.

КРИТЕРІЇ, ЗА ЯКИМИ МОЖНА ВИЗНАЧИТИ ОБДАРОВАНІСТЬ ДИТИНИ

32
 Обдарованими можна вважати дітей, якщо вони:

1. Часто "перескакують" через послідовні етапи свого розвитку.

2. У них чудова пам'ять, яка базується на ранньому мовленні.
3. Рано починають класифікувати інформацію, що надходить до них.
4. Із задоволенням віддаються колекціонуванню. При цьому їхня мета-не приведення колекції в
ідеальний і досить постійний порядок, а реорганізація, систематизація її на нових підставах.
5. Мають великий словниковий запас, із задоволенням читають словники ,енциклопедії,
придумують нові слова і поняття.
6.Можуть займатись кількома справами відразу, наприклад, стежити за двома чи більше
подіями, що відбуваються навколо них.
7.Дуже допитливі, активно досліджують навколишній світ і не терплять будь-яких обмежень
своїх досліджень.
8. У ранньому віці здатні простежувати причинно-наслідкові зв'язки, робити правильні
висновки.
9. Можуть тривалий час концентрувати свою увагу на одній справі, вони буквально
"занурюються" в своє заняття, якщо воно їм цікаве.
10. Мають сильно розвинуте почуття гумору.
11. Постійно намагаються вирішувати проблеми, які їм поки що не під силу.
12. Відзначаються різноманітністю інтересів, що породжує схильність починати кілька справ
одночасно.
13. Часто роздратовують ровесників звичкою поправляти інших і вважають себе такими, що
завжди мають рацію.
14. Їм бракує емоційного балансу, вони часто нетерплячі.

ПРОБЛЕМИ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ

1. Неприязнь у школі часто з'являється тому, що навчальна програма нудна і нецікава для
обдарованої дитини.
2. Ігрові інтереси-обдарованим дітям подобаються складні ігри і нецікаві ті, якими
захоплюються їхні ровесники. Як наслідок - дитина опиняється в ізоляції.
3. Заглиблення у філософські проблеми - для обдарованих дітей є характерним замислюватись
над такими явищами, як смерть, потойбічне життя, релігійні вірування набагато частіше, ніж
для інших дітей.
4. Невідповідність між фізичним, інтелектуальним та соціальним розвитком. Обдаровані діти
частіше віддають перевагу спілкуванню із дітьми старшого віку. Через це їм важко бути
лідерами, бо вони поступаються фізичним розвитком.
5. Прагнення до досконалості - для обдарованих дітей характерна внутрішня потреба
досконалості - вони не заспокоюються, доки не досягнуть бажаного.
6. Почуття незадоволеності - вони критично ставляться до своїх досягнень, мають низьку
самооцінку.
7. Нереальні цілі - вони часто ставлять перед собою завищені цілі, не маючи можливості досягти
їх, переживають.
8. Надмірні чутливість, вразливість.
9. Потреба в уважному ставленні дорослих.
10. Нетерплячість, зневажливість у відношенні до дітей, які стоять нижче від них в
інтелектуальному розвитку.

ТВОРЧІ МЕТОДИ , ЯКІ СПРИЯЮТЬ ЕФЕКТИВНІЙ РОБОТІ

33
1. Повага до бажання учнів працювати самостійно.
2. Вміння утримуватись в процесі творчої діяльності
3. Надання дитині свободи вибору галузі застосування своїх здібностей, методів досягнення
мети.
4. Індивідуальне застосування навчальної програми залежно від особливостей учня.
5. Заохочення роботи над проектами, запропонованими самими учнями.
6. Виключення будь-якого тиску на дітей, створення позитивної атмосфери.
7. Схвалення результатів діяльності дітей в одній галузі з метою спонукати бажання
випробувати себе в інших галузях діяльності.
8. Підкреслювати позитивного значення індивідуальних відмінностей.
9. Надання авторитетної допомоги дітям, які висловлюють відмінну від інших точку зору і у
зв'язку з цим відчувають тиск з боку ровесників.
10. Максимальна користь з хобі, конкретних захоплень та індивідуальних нахилів.
11. Терпиме ставлення до можливого безладдя.
12. Заохочення максимальної захопленості у спільній діяльності.
13. Переконання учнів, що вчитель є їхнім однодумцем, а не навпаки.

ЯКОСТІ, ЯКИМИ ПОВИНЕН ВОЛОДІТИ ВЧИТЕЛЬ ДЛЯ РОБОТИ

З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ

1. Бути доброзичливим і чуйним.

2. Розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби та інтереси.
3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку.
4. Мати широке коло інтересів.
5. Бути готовими до виконання різноманітних обов'язків, пов'язаних з навчанням обдарованих
дітей.
6. Мати педагогічну і спеціальну освіту.
7. Мати живий та активний характер.
8. Володіти почуттям гумору.
9. Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду своїх поглядів і до постійного
самовдосконалення.
10. Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистісний світогляд.
11. Бути цілеспрямованим і наполегливим.
12. Володіти емоційною стабільністю.
13. Уміти переконувати.
14. Мати схильність до самоаналізу.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПЕДАГОГАМ У РОБОТІ З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ

1. Учитель не повинен повсякчас розхвалювати кращого учня.

Не слід виділяти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття
з іншими дітьми.
2. Учитилеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання.
Обдарована дитина буде частіше від інших переможцем, що може викликати неприязнь до
неї.
3. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини "вундеркінда".
Недоречне випинання винятковості породжує найчастіше роздратованість, ревнощі
друзів, однокласників. Інша крайність - навмисне прилюдне приниження унікальних
здібностей і навіть сарказм з боку вчителя - звичайно недопустимі.
4. Учителеві треба пам'ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають
суворо рекламовані заняття, що повторюються.

34
 КАРТКА
обліку роботи з обдарованим учнем (ученицею)

35
1. Прізвище, ім’я, по батькові____________________________________________________
2. Рік народження, клас_________________________________________________________
3. Напрямок обдарованості _____________________________________________________
4. Рівень інтелекту_____________________________________________________________
5. Темперамент________________________________________________________________
6. Розвиток пізнавальних процесів _______________________________________________
6.1. Увага ____________________________________________________________________
6.2. Логічне мислення _________________________________________________________
6.3. Пам’ять __________________________________________________________________
7. Стан емоційної сфери _______________________________________________________
7.1. Адаптація в колективі______________________________________________________
7.2. Самооцінка ______________________________________________________________
7.3. Тривожність _____________________________________________________________
7.4. Самостійність____________________________________________________________
8. Міжособистісні стосунки в родині та класному колективі ________________________
____________________________________________________________________________
9. Підсумки І семестру________________________________________________________
____________________________________________________________________________
10. Підсумки ІІ семестру _______________________________________________________
_____________________________________________________________________________
11. Підсумки навчального року__________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
12. Участь в олімпіадах ________________________________________________________
12.1. Шкільних _______________________________________________________________
12.2. Міських_________________________________________________________________
12.3.Обласних ________________________________________________________________
12.4. Республіканських _________________________________________________________
13. Участь у роботі учнівського наукового товариства, МАН _________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
Психолог

36
 Л ІТЕРАТУРА

1. ПСИХОЛОГИЯ В ДЕТСКОМ ДОШКОЛЬНОМ УЧРЕЖДЕНИИ.

\\ Под.ред. Лаврентьевой Т.В.-М.; Новая школа 1999
2. ПСИХОЛОГИЯ ВОСПИТАНИЯ. ФРИДМАН Л.М.-М.;ТВОРЧЄСКИЙ
центр Сфера, 2000
3. ПСИХОЛОГИЯ ОДАРЕННОСТИ.\\ Под.ред.УшаковаД.В-
М.; ИНСТИТУТ ПСИХОЛОГИИ РАН, 2000
4. Акимов Г. Словарь-справочник для неравнодушньїх
РОДИТЄЛЄЙ. - С.-ПО.; ВеСТЬ, 2001
5. Корнеева Е .н. зти ЗАГАДОЧНЬІЕ МАЛЬІШИ. - Ярославль; Академия
развития, 1999
В. ВОЗРАСТНАЯ И ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ ПСИХОЛОГИЯ.УчебНИК
для студентов пединститутов \ В.В. Давьідов и др. Под.
ред.А.В.Петровского.-2-еизд.-М.; Просвещение,
1979.-288С.
7. СЛОВАРЬ ПРАКТИЧЕСКОГО ПСИХОЛОГА \ СОСТ. СЮ. ГОЛОВИН. -
МИНСК: Харвест, 1998. - 288 С.
8. Щиганкова ЯК ТОБІ ЖИВЕТЬСЯ, ВУНДЕРКІНДЕР

37