2

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ
РОЗВИТКУ ДОВІЛЬНОЇ УВАГИ У ДОШКІЛЬНИКІВ…………………..….…….5
1.1. Роль пізнавальних психічних процесів у досягненні розвитку довільної
уваги…………………………………………………………………………………….5
1.2. Психолого-педагогічні умови розвитку довільної уваги дошкільників..…..8
1.3. Роль пізнавальної потреби та пізнавальної активності дошкільнят у розвитку
довільної уваги………………………………………………………………………..10
Висновки до розділу 1…………………………………………………….………..12
РОЗДІЛ 2 ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ДОВІЛЬНОЇ УВАГИ ДІТЕЙ
СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ НА НАВЧАЛЬНУ
ДІЯЛЬНІСТЬ………………………………………………………………..………13
2.1. Організація і процедура дослідження довільної уваги дітей старшого
дошкільного віку під час навчальної діяльності………………………………….13
2.2. Результати експериментальної роботи після запровадження програми
корекційної роботи з розвитку довільної уваги дітей старшої груп……..……..15
Висновки до розділу 2……………………………………………………………..17
ВИСНОВКИ……………………………………………………..…………….…..18
ДОДАТКИ……………………………………………………….………….……..19
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………25
 3

ВСТУП

Основне досягнення у розвитку уваги в дошкільному віці полягає у зародженні

її нового виду - довільної уваги, яка пов’язана із свідомо поставленою метою,
вольовим зусиллям. Особливо це помітно у дидактичних іграх, коли дитині
доводиться свідомо зосереджуватись у процесі гри, виготовлення іграшок, під час
виконання доручення вихователя.
Виникнення довільної уваги - важливий етап розвитку у психіці дитини, яке
знаходиться поза її особистістю. Основним із них є взаємодія дитини з дорослим,
який залучає її до нових видів діяльності, спрямовує та організовує дитячу увагу.
Завдяки цьому дитина набуває здатності самостійно керувати своєю увагою.
Цю особливість формування довільної уваги охарактеризував Л. Виготський.
За його словами, кожна людина у своєму розвитку завдяки спілкуванню з іншими
людьми оволодіває способами організації власної уваги. Перші етапи цього
процесу спостерігаються у старшому дошкільному віці.
Розвитку уваги освітили у своїх наукових працях як вiтчизнянi, тaк i зaкoрдoннi
вчені: A. Вaллoн, Л. С. Вигoтський, П. Я. Гaльпeрiн, В. В. Дaвидoв, Б. В.
Eлькoнiн; Г. С. Кoстюк, К., Кoффкa,, Ж. Пiaжe, Л. М. Прoкoлiєнкo, Т. Рiбo, С. Л.
Рубiнштeйн, I. O. Синиця, Н. В. Тaлизiнa, E. Б. Тiтчeнeр К. Д. Ушинський, тa iншi.
З огляду на актуальність даного питання, темою курсової роботи є
“Особливості довільної уваги дітей дошкільного віку”
Мета дослідження: визначення ефективних психолого педагогічних умов та
засобів розвитку довільної уваги дітей старшого дошкільного віку,
проаналізувавши динаміку пізнавальної активності дітей під час навчальної
діяльності..
Відповідно до мети визначено наступні завдання дослідження:
1. Розглянути природу формування та особливості розвитку довільної уваги
дітей дошкільного віку.
2. Виявити рівень зосереджуваності, стійкості, об’єму, переключення уваги у
дітей старшого дошкільного віку.
 4

3. Розглянути роль довільної уваги дошкільників під час навчальної

діяльності.
Об’єкт дослідження: довільна увага дітей дошкільного віку.
Предмет дослідження: особливості розвитку довільної уваги дітей старшого
дошкільного віку під час навчальної діяльності.
Для розв’язання визначених завдань використовувався комплекс
взаємопов’язаних методів дослідження:

● спостереження;
● тестові завдання;
● аналіз продуктів діяльності дітей.

База експериментального дослідження:

Дитячий клуб Kidfit м. Дніпро.
 5

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ

РОЗВИТКУ ДОВІЛЬНОЇ УВАГИ У ДОШКІЛЬНИКІВ

1.1. Роль пізнавальних психічних процесів у досягненні розвитку довільної

уваги

Людина сприймає зовсім не всю інформацію, що надходить з оточуючого, а

лише найбільш значущу для її життєдіяльності. Отже, інформація на шляху до
людської свідомості дозується і фільтрується. Цю функцію виконує увага, яка й
організовує наше пізнання.
У пізнавальній діяльності і сприймання, і пам’ять, і мислення, і уява
виступають у єдності. За допомогою пізнавальних психічних процесів людина
отримує, осмислює, зберігає інформацію про дійсність. Лише в окремих ситуаціях
переважає певний пізнавальний процес. Оточуюча людину дійсність безмежна,
тому людина пізнає її крок за кроком, а її пізнавальна діяльність носить
організований та спрямований характер. Участь у нових видах діяльності
спонукають дитину зосереджуватися на все нових сторонах дійсності, що
зумовлюється появою нових інтересів. У дітей підвищується здатність довго
займатися певною справою, предметом: він може годинами гратися у цікаву для
нього гру, малювати, конструювати.
Стійкість уваги проявляється не тільки у грі, а і тоді, коли дитина виконує під
керівництвом дорослого певну роботу, навіть нецікаву. Розгортання складних і
тривалих ігрових сюжетів зміцнює стійкість уваги дитини, сприяє зростанню її
довільності.
Ефективність всіх психічних процесів регулюється механізмами уваги,
пов'язаними з активацією кортикальних областей з боку ядер ретикулярної
формації. Якщо в ранньому дитинстві увагу проявляється тільки в мимовільної
формі, то збільшення способів поведінки з віком поступово перетворює
мимовільне увагу на довільне. Основний механізм цієї найважливішої
трансформації - формується мова дитини, за допомогою якої плануються дії
 6

здійснюється над ними контроль. Як зазначала В. Г. Каменська, вік від трьох до

семи років пов'язаний з поступовим посиленням ролі довільності у процесах
уваги. До шести-семи років спостерігається стрибок у дозріванні лобових часток,
що служить основою усвідомленої регуляції активаційних процесів і базою для
формування довільної уваги. Але для цього необхідна керуюча діяльність
дорослих через гру, мовне спілкування і управління поведінкою. [ 2, с. 170]
Пізнавальна активність у дошкільному періоді відіграє значну роль на розвиток
довільної уваги дошкільника. Намагаючись знайти відповідь на хвилюючі їх
запитання дошкільники подовгу зосереджують свою увагу.
Рівень розвитку уваги характеризує не лише спрямованість інтересів, а й
особистісні, вольові якості людини. Дитині у дошкільному віці досить важко
керувати довільною увагою та уважно діяти у незвичній обстановці, за наявності
багатьох різноманітних подразників, наприклад яскравого роздаткового матеріалу
на занятті. В такому випадку довільна увага краще скеровується за відсутності
сильних подразників, коли у процесі немає відволікаючих подразників, які не
мають жодного відношення до навчальної діяльності навчання.
самої дитини: «спочатку обведу листочок олівцем, а потім виріжу»; «спочатку
приберу іграшки, а тоді розпочну іншу гру». Дитина привчається планувати,
виконувати роботу послідовно, крок за кроком, що сприяє кращому розподілу та
переключенню уваги, звільняє її об’єм.
Але тривалий час утримувати на належному рівні довільну увагу діти також
не можуть, оскільки це потребує вольових зусиль, породжує втому. Однак
коли вони захоплюються певною діяльністю, бачать її мету, увага стає
невимушеною, напруження знижується, робота дається легко, а втома майже
не відчувається. Це свідчить, що стійкість довільної уваги залежить від
інтересу до діяльності, якою займається дитина.
Розвиток довільної уваги пов’язаний з появою у дошкільника гальмівної
функції волі. Дитина докладає зусиль до того, щоб втримати свою увагу на
потрібному, а не на цікавому, намагається зменшити залежність своєї уваги
 7

від зовнішніх подразників. Цьому сприяє розвиток здатності діяти за

вимогами взятої на себе ролі.
У старшому дошкільному віці діти набувають здатності утримувати увагу на
інтелектуально значущих для них діях (ігри-головоломки, загадки, завдання
навчального типу).
Отже, значний вплив на розвиток уваги спричиняють досягнення у розвитку
пізнавальної активності дитини. Намагаючись знайти відповідь на хвилюючі їх
запитання дошкільники подовгу зосереджують свою увагу.
 8

2.1. Психолого-педагогічні умови розвитку довільної уваги дошкільників

Довільна уваги дошкільника залежить і від характеру діяльності:

одноманітність послаблює її, багатоманітність посилює. Це зумовлено
особливостями нервової системи дошкільника - переважанням збудження над
гальмуванням. Постійні зміни діяльності забезпечують відпочинок і
нагромадження нових сил, здатність дітей безперервно діяти. Змінюючи
діяльність дитини, як зазначав К. Ушинський, педагог спонукає її виконати значно
більший обсяг роботи і не відчувати втоми, ніж спрямовуючи її діяльність в
одноманітному напрямі.Особливо важливими є зміни діяльності, тобто
переключення уваги дітей безпосередньо, коли мова йде про навчальну діяльність.
[ 2, с. 177]
Розвиток довільної уваги виступає першочерговою задачею у дошкільному
вихованні. Адже в подальшому довільна увага забезпечить успішність навчання
дитини в школі, допоможе їй виконувати вказівки вчителя і контролювати себе.
Формування довільної уваги прямо залежить від якості спілкування дорослого
з дитиною. Організація спілкування дитини з дорослим має відповідати віковим
особливостям форм спілкування і змінюватись з розвитком дитини.
Підґрунтям для розвитку довільної уваги слугує вдала організація діяльності
дитини дорослим, надання їй простору для ініціативи та самостійності.
Але найбільший вплив на розвиток уваги дитини мають все ж таки ігрова та
пізнавальна діяльність дітей, які нерозривно пов’язані.
У пізнавальній діяльності інтерес дитини переходить від спрямування на
зовнішні ознаки – до глибинних, суттєвих, що змінює зміст уваги та її
вибірковість. Протягом дошкільного дитинства малюка приваблює емоційно
насичений матеріал. Дорослий, пам’ятаючи про це, створює зону позитивних
переживань, тим самим викликаючи і підтримуючи мимовільну увагу дитини.
Увага підтримується, коли дошкільник активний відносно предмету, обстежує
його, відкриваючи в ньому щось нове. В той же час дорослий повинен вимагати
 9

довести почату справу до кінця, створювати у дітей установку на отримання

якісного результату.
Оволодіння довільною увагою є важливим надбанням дошкільників, проте
мимовільна увага залишається основною для них упродовж усього дошкільного
дитинства. Дітям важко зосередитися на одноманітній і малопривабливої для них
діяльності, хоч вони довго можуть бути уважними під час розв'язання емоційно
насиченого продуктивного завдання. З огляду на цю особливість їх уваги
дошкільне навчання не може вибудовуватися на завданнях, які вимагають
постійного напруження довільної уваги, а повинне охоплювати елементи гри,
продуктивні види і форми діяльності, які часто змінюватимуться. Завдяки цьому
воно підтримуватиме увагу дітей на достатньо високому рівні.
У старшому дошкільному віці діти набувають здатності утримувати увагу під
час розумової діяльності безпосередньо на заняттях, виконуючи завдання, які
пов'язані безпосередньо із синтезом аналізом, узагальненням та класифікацією.
У психології та педагогіці в якості основного засобу розвитку довільності уваги
вважають спільні спілкування і діяльність дитини і дорослого, а також гру. Через
ігрову діяльність відбувається становлення довільності поведінки в цілому, в тому
числі уваги, як найважливішого "підсилювача" мислення. У зв'язку з тим, що
активність, спілкування і поведінку дошкільника далеко не повністю
усвідомленими, довільність його уваги проявляється в недостатньо зрілій формі.
 10

1.3. Роль пізнавальної потреби та пізнавальної активності дошкільнят у

розвитку довільної уваги

Пізнавальна активність є продуктом пізнавальних потреб та інтересів особистості.

Лише тоді, коли є необхідність, яка спонукає людину до діяльності, стимулюється
і активність особистості. Задоволення одних пізнавальних потреб веде до
виникнення нових, але потреба у пізнавальній діяльності не виникає сама по собі.
Тому необхідно створювати певні умови пізнавальної діяльності особистості, які б
спонукали їх до активної пізнавальної діяльності.

Пізнавальна потреба закладена в дитині самою природою. Але її можна

розвинути або загальмувати вихованням. Дошкільний вік є сензитивним періодом
для розвитку пізнавальної потреби. Тому так важливо в цей час активно
підтримувати будь-які прояви природного потягу дітей до пізнання.

Формування мотиваційних компонентів пов’язане із задоволенням та розвитком

пізнавальних потреб малюка. Загальними умовами формування у дитини
пізнавальної мотивації є демократичний стиль виховання (Лісіна М. І.), позитивне,
тепле, інтимне, емоційно забарвлене і виразне ставлення дорослого (В. К.
Котирло), діалогічне спілкування з ним. Створення атмосфери доброзичливості,
відвертості, емоціональної піднесеності, радості у спілкуванні дошкільника з
дорослим сприяє дитячій ініціативі та самостійності. Ставлення дорослого до
дитячих питань багато в чому визначає подальший розвиток мислення. Відповіді
на них повинні стимулювати мислення дитини, розвивати її самостійність,
пізнавальну активність. Байдуже ставлення дорослого до питань дитини, або
негативна реакція на них різко знижує пізнавальну активність дошкільника. [ 6,
с. 22]
Наявність пізнавальної потреби є головною умовою того, щоб у дитини не
виникло неприязне ставлення до навчання, яке створює багато важких проблем
для батьків, учнів і вчителів. Від того, як у дошкільному віці розвивалася
пізнавальна потреба, чи знаходила вона достатні умови для задоволення, значною
мірою залежить пізнавальна чи розумова готовність до навчання в школі.
 11

Пізнавальна активність, жага пошуку має таку психологічну особливість, що

вона не терпить примусу. Можна примусити людину вчитися, проте неможливо
примусити її до пізнавальної активності, змусити захопитися процесом пізнання
Найважливіше джерело мотивації пізнавальної активності – радість, яку
переживає особистість в самому процесі пізнавальної діяльності чи після її
завершення.
 12

Висновки до розділу 1

Увага дошкільника має своєрідні характеристики, котрі залежать від його

психічного і особистісного розвитку, дозрівання деяких психічних функцій. Вона
відображає його інтереси щодо навколишніх предметів і дій, які він з ними
виконує. Дитина п’ятирічного віку, в основному, зосереджена на предметі чи на дії
доти, доки не згасає її інтерес до цього предмета чи дії. Поява нового предмета
викликає переключення уваги, тому діти рідко займаються чимось одним
упродовж тривалого часу. Однак, разом з тим, саме у цьому віці розпочинається
становлення довільності уваги, тобто коли дитина свідомо спрямовує її на певні
об’єкти оточення, здійснює це, виходячи з завдань навчання або умов ігри, вимог
дорослого.
 13

РОЗДІЛ 2 ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ДОВІЛЬНОЇ УВАГИ

ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ НА НАВЧАЛЬНУ
ДІЯЛЬНІСТЬ

2.1. Організація і процедура дослідження довільної уваги дітей старшого

дошкільного віку під час навчальної діяльності

Емпіричне дослідження, спрямоване на аналіз впливу довільної уваги дітей

старшого дошкільного віку на навчальну діяльність, проводилось нами на базі
дитячого клубу Kidfit м. Дніпра. Дослідженням було охоплено 16 дітей старшого
дошкільного віку.
На першому етапі емпіричного дослідження нами були визначені рівні
розвитку довільної уваги дітей старшого дошкільного віку (Рис. 2.1.). З цією
метою було використано наступні методи дослідження: «Коректурна проба» Б.
Бурдoна (1895) для вивчення довільної уваги, модифікацію методу
Пьєрoнa-Рузeрa вивчення для концентрації та стійкості уваги дітей.
 14

Рис. 2.1.
 15

2.2. Результати експериментальної роботи після запровадження програми

корекційної роботи з розвитку довільної уваги дітей старшої групи

З отриманих результатів формуючого експерименту можна зробити висновок,

що рівень розвитку довільної уваги у дітей старшої групи без запровадження
корекційної програми складав 62,5% (10 дітей) із високими показниками, із
середніми показниками - 25% (4 дитини), а з низькими - 12,5% (2 дитини).
(Рис.2.1.)
Проведене нами дослідження після запровадження корекційної роботи показало
наступні результати: дітей з високим рівнем уваги збільшилось на 12,5%, із
середнім та низьким рівнями уваги показники зменшились на 6,25% по кожному
із зазначених рівнів. ( Рис. 2.2.).
Високий рівень - 75% (12 дітей)
Середній рівень - 18,75% (3 дитини)
Низький рівень - 6,25% (1 дитина)
 16

Рис. 2.2.
 17

Висновки до розділу 2

У ході емпіричного дослідження нам вдалося підтвердити аналіз теоретичних

аспектів, які розкривалися в першому розділі: увага дошкільників має своєрідні
характеристики, котрі залежать від їхнього психічного і особистісного розвитку,
дозрівання деяких психічних функцій. Увага відображає інтереси щодо
навколишніх предметів і дій, які формують пізнавальну потребу і ця потреба
спонукає дитину до пізнавальної активності. І саме пізнавальна активність слугує
рушійною силою до розвитку довільної уваги дошкільників. Дитина п’ятирічного
віку, в основному, зосереджена на предметі чи на дії доти, доки не згасає її інтерес
до цього предмета чи дії. Поява нового предмета викликає переключення уваги,
тому діти рідко займаються чимось одним упродовж тривалого часу. Однак, разом
з тим, саме у цьому віці розпочинається становлення довільності уваги, тобто коли
дитина свідомо спрямовує її на певні об’єкти оточення, здійснює це, виходячи з
завдань навчання або умов ігри, вимог дорослого.
 18

ВИСНОВКИ

Завдяки проведеній роботі було встановлено, що для ефективного формування

довільної уваги дошкільників, особливе значення мають психолого-педагогічні
умови навчання і виховання дітей.
Низькі показники стійкості і продуктивності уваги дошкільників можуть
залежати від недостатньо організованої педагогічної діяльності з їх розвитку, а
також від індивідуальних психофізіологічних показників кожної окремої дитини.
Після запровадження корекційної програми з розвитку довільної уваги дітей
дошкільного віку, яка представляла собою комплекс різноманітних вправ та
дидактичних ігор, на заняттях вдалося підвищити рівень уваги дітей із середнього
рівня на високий, а також значно зменшити відсоток дітей із низьким рівнем
розвитку довільної уваги.
Також значну роль у розвитку довільної уваги дошкільників відіграє пізнавальна
потреба дитини на основі, якої формується пізнавальна активність, рушійною
силою якої є інтерес. Тобто для розвитку довільності дошкільнику першочего
необхідно підігріти інтерес до діяльності.
 19

ДОДАТКИ

Додаток А
Програма корекційної роботи з розвитку довільної уваги дітей старшого
дошкільного віку

Гра “Де чий будиночок? “

Гра для розвитку стійкості уваги. Запропонуєте дитині малюнок із зображенням

семи різних звірів, кожна з яких поспішає у свій будиночок. Лінії з'єднують тварин
з їх будиночками. Потрібно визначити, де чий будиночок проводячи олівцем по
лініях. А щоб ускладнити завдання для маляти, спробуйте зробити це без олівця .

Вправа "Що змінилося?"

Гра для тренування спостережливості. Грати найкраще з декількома дітьми. Усі

стають в одну шеренгу. Ведучий викликає одну дитину і пропонує запам'ятати
зовнішній вигляд кожного учасника гри. На це дається 1–2 хвилини. Після цього
маля відвертається або виходить в іншу кімнату. Учасники гри, що залишилися,
вносять дрібні зміни в костюм або зачіску: можна приколоти значок або, навпаки,
зняти його, розстебнути або застебнути гудзик, помінятися один з одним місцями,
змінити зачіску і т.д. Потім дитина повинна назвати ті зміни в костюмах
товаришів, які йому вдалося помітити.

Гра "Знайди відмінність у картинках".

Усі діти з задоволенням люблять розглядати картинки. Можна сполучити корисне

з приємним. Запропонуєте маляті глянути на картинки, де, наприклад, зображені
два гноми (або два кошенята, або дві рибки). На перший погляд вони зовсім
однакові. Але, дивлячись уважніше, можна побачити, що це не так. Нехай дитина
 20

постарається знайти різницю. Можна ще підібрати кілька картинок з безглуздим

змістом і попросити дитини знайти невідповідності. (див. додаток )

Вправа "Розфарбуй другу половинку".

Є і такі вправи на розвиток концентрації уваги. Потрібно приготувати кілька

наполовину розфарбованих картинок. І маля повинне розфарбувати другу
половину картинки точно так само, як розфарбована перша половина. Це завдання
можна ускладнити, запропонувавши дитині спочатку домалювати другу половину
картинки, а потім її розфарбувати. (Це може бути метелик, будиночок, ялинка і
т.д.).
 21

Додаток Б
Методика “Знайди і викресли”
 22

Додаток В

Ігрова вправа “Знайди 10 відмінностей”

 23

Додаток Г
«Коректурна проба» Б. Бурдона (1895) для вивчення довільної уваги
 24

Додаток Ґ
Модифікація методу Пьєрoнa-Рузeрa вивчення для концентрації та стійкості
уваги дітей
 25

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Джуряк Г. Самостійна пізнавальна діяльність учнів. Формування мотивації /

Галина Джуряк // Психолог. – № 21(453). – Червень 2011. – С. 12-14.
2. Дуткевич Т. В. Дитяча психологія. Навч. посіб. – К.: Центр учбової
літератури, 2012. – 424 с.
3. Карпенко Є. Вікова та педагогічна психологія : Актуальні студії сучасних
українських учених : навч. посібник. – Дрогобич : Посвіт, 2014. – 152 с.
4. Кацавець Р.С. Вікова психологія. Навч. посіб. / Р. С. Кацавець – К.: Алерта,
2019. – 112 с.
5. Кузьменко В. Самостійність / Віра Кузьменко // Дошкільне виховання. –
1999. – № 11-12. – С. 28-30.
6. Литвиненко І. Багатоканальна діяльність – засіб розвитку пізнавальної
активності // Дошкільне виховання. – 2002. – №4. – С.22 – 25.
7. Люблінська Г. О. Дитяча психологія. – К.: Вища школа, 1974. – 356 с.
8. Максименко С.Д. Загальна психологія. Видання 3-є, перероблене та
доповнене. Навчальний посібник. – К: Центр учбової літератури, 2008. – 272
с.
9. Максименко С. Д. Основи генетичної психології. – К.: НПЦ «Перспектива»,
1998. – 245 с.
10. Малятко: Програма виховання дітей дошкільного віку / Плохій З. П.,
Кулачківська С. Є., Ладивір С. О., Пироженко Т. О. та ін. – К.: АПНУ, Ін-т
проблем виховання. – 286 с.
11. Марусинець М. Розвиток пізнавальної активності : психологічні умови та
дидактичні засоби / Маріанна Марусинець // Дошкільне виховання. – 1999. –
№ 11-12. – С. 7-9.
12.Мар’яненко Л.В. Особливості структурної організації пізнавальної
активності учнів // Педагогіка і психологія. – 1997. – №1 (14). – С.14 – 23.
 26

13. Москалець В. П. Загальна психологія [текст]: підручник. / В. П. Москалець.

– К. Ліра–К:, 2020. – 564 с.
14. Павелків Р. В., Цигипало О. П. Тип видання – навчальний посібник Рік
видання – 2015 Обсяг– 400 с.
15. Павелків Р. В., Цигипало О. П. Дитяча психологія: Навч. посіб. – К.:
Академ-видав, 2008. – 432 с.
16. Проколієнко Л. М. Формування допитливості у дітей дошкільного віку. – К.:
Рад. школа, 1979. – 88 с.
17. Савчин М . В.. Василенко Л . П. С 12 Вікова психологія : Навчальний
посібник. — К .: А кад см видав, 2005 . — 360 с.
18.Сергєєнкова О. П., Столярчук О. А., Коханова О. П., Пасєка О. В. Вікова
психологія. Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 376 с.
19. Ткачук Т. Радість пізнання // Дошкільне виховання. – 2002. – №9. – С.10 –
11.
20. Токарева Н.М. Основи педагогічної психології: навчально-методичний
посібник / Н. М. Токарева – Кривий Ріг, 2013 – 223 с.