Вступ

Сьогодні наша планета опинилась в небезпеці, і захистити її від

екологічної катастрофи може людина, яка здатна почути дихання листя й пісню
жайворонка, яка вважає себе частиною природи і яка бажає зберегти цю
природу для наступних поколінь. Ми маємо виховати таку людину, збагатити її
знаннями, навчити любити свою землю і розумно використовувати її багатства.
Екологічне виховання - це цілеспрямований процес залучення дітей до
природних цінностей людства й конкретного суспільства, формування
відповідних моральних якостей, навичок і звичок.
Найбільш сприятливий період для роз'яснення завдань екологічного
виховання - це дитинство. Маленька дитина пізнає світ із відкритою душею і
серцем. Яким буде її ставлення до цього світу, чи навчиться вона бути
господарем, який любить і розуміє природу - залежить від її виховання в сім'ї і
дитячому садку.
Опрацювавши відповідну літературу, я прийшла до висновку, що в своїй
роботі необхідно приділяти більш посилену увагу вихованню екологічної
культури особистості, створивши певне розвивальне середовище, в якому
дитина повинна не просто жити, а й спостерігати за явищами і подіями, які
відбуваються в ньому, задавати природі запитання і отримувати на них
відповіді. Ось чому в моїй роботі постало питання формування пізнавальної
активності, інтелектуального розвитку, вивчення екологічних понять через
організацію спостережень, експериментів та продуктивної діяльності дітей в
природі.
В.О.Сухомлинський наголошував на необхідності вводити малюка в
навколишній світ природи так, щоб кожен день він відкривав в ньому для себе
щось нове, щоб ріс дослідником, щоб кожен крок його був мандрівкою до
живих джерел природи, облагороджував серце і загартовував волю.
Дошкільнята за своєю природою - дослідники і „чомучки". Розуміючи
значення пошуково-дослідницької діяльності для всебічного розвитку дитини в
дитячому садку, колектив нашого навчального закладу започаткував
дослідницький центр, який оснащений необхідним устаткуванням і
матеріалами для реалізації необмеженої дитячої експериментальної роботи, що
дає педагогам широкі можливості для виховання у малят пізнавального
інтересу до довкілля та розуміння його значення.
Безпосередні спостереження за об'єктом чи явищем та серії досліджень
сприяють розвиткові мисленнєвої діяльності, спостережливості, усвідомленню
причинно-наслідкових зв'язків. В нашій роботі важлива активна участь дітей в
дослідженні об'єктів природного середовища, бо знання, уміння та навички,
яких вони набудуть в процесі пошуково-дослідницької діяльності, сприяють
подальшому вивченню шкільних дисциплін й стануть у пригоді впродовж
усього життя.

1
 Дослідницько-пошукова діяльність –
пріоритетний шлях у формуванні
компетентності дошкільників у сфері
«Природа».
Творчим розвитком прогресивних ідей і поглядів на природу, що закладені
О.Водовозовою, А.Шлегер, Є.Тихеєвою, є праці сучасних учених. В останніх
увага акцентується на глибокому ознайомленні дітей з рослинами (З.Плохій,
Н.Яришева), на організації пошуково-дослідницької роботи (Н.Лисенко),
вивчаються можливості засвоєння дітьми знань про сезонні зміни в житті
рослин.
Зосередження уваги вихователя на поєднанні різних способів подачі
дітям знань про природу, формуванні у них практичних умінь і навичок
взаємодії з нею, вихованні дбайливого ставлення до природи на організованих
видах діяльності і в повсякденному житті водночас сприяє інтелектуальному,
дієво-вольовому та емоційно-чутливому розвитку дошкільника.
Закономірності формування екологічної культури особистості,
особливості процесу екологічного виховання дітей дошкільного віку, аналіз
видів діяльності й засобів, що їх стимулюють, викликають потребу вибору
найефективніших з-поміж них, які мають забезпечити оптимальну
результативність роботи в цьому напрямі. Таким активним засобом є
пошуково-дослідницька діяльність дітей, бо вони є природженими
дослідниками, які активно шукають інформацію про довкілля.
Малюки намагаються зрозуміти світ шляхом спостереження та
експериментування. Саме природна допитливість дітей обумовлює їх навчання.
Психолого-педагогічні дослідження свідчать, що діти дошкільного віку
можуть розуміти причини деяких простих явищ і здатні до елементарних
логічних міркувань у тому разі, якщо завдання опираються на спостереження
або практичну діяльність. В.Сухомлинський наголошував: «Дитина мислить
образами. Це означає, що слухаючи розповідь вихователя про подорож
краплинки води, вона має у своїй уяві й сріблясті хвилі вранішнього туману, і
темну хмару, і гуркіт грому, і весняний дощ. Що яскравіші в її уявленні ці
картини, то глибше осмислює вона закономірності природи».

2
 У результаті дослідницької діяльності у дітей формуються елементарні
навички пошукової роботи, посилюється інтерес до явищ живої і неживої
природи, активізується самостійна розумова діяльність.
Пошуково-дослідницька діяльність найближче підводить дитину до
проблеми, а винагородою за активність та допитливість малюків є їхні
самостійні відкриття у світі природи. Адже під час досліду дитина сама
розв'язує пізнавальне завдання за допомогою наявних у неї знань, умінь і
навичок, виконуючи різні перетворюючі дії. У результаті знаходить правильні
шляхи його розв'язання, а також подібних завдань з варіативністю змісту й
ознак. Об'єкт пізнання при цьому постає перед дитиною в різних зв'язках,
співвідношеннях зі спорідненими об'єктами: речами, явищами. Дитина на
правах відкривача пізнає динаміку і статичність природних явищ.
Відомий педагог М.Поддьяков виділяє як вид специфічної діяльності
експериментування, що, на його думку, стимулює пізнавальну активність
дитини. Практика свідчить про плідність цієї ідеї.
Помітно активізує пізнавальну діяльність дітей залучення їх до
практичних дослідів. Досліди, власне, нагадують фокуси, вони посильні для
дошкільнят і цікаві їм.
Як краще обирати теми досліджень малюкам? Деякі теми досліджень
підказують дорослі, але обов'язково мета дослідження має бути цікавою й
зрозумілою дитині. Зрозумілим має бути «що зробити?», а також «навіщо це
робити?». Тільки тоді діти будуть прагнути отримати результат. Дуже добре,
якщо результат дослідження яскравий, наочний, несподіваний, дивовижний.

Розглянемо основні правила організації дослідницької діяльності.

1. Постановка проблеми.
Проблема (фіксація явища) повинна бути виявлена і поставлена дітьми в
самостійній (бажано практичній) діяльності. Наприклад, у спостереженні, під
час читання літератури, як художньої, так і енциклопедичної (прочитали про
якесь явище чи надзвичайний факт - захотіли дізнатися причину його
виникнення чи природу явища); у процесі праці (господарсько-побутової, в
природі, художньої); у процесі розглядання ілюстрованого матеріалу тощо.
Іншими словами, дослідження організується від мотиву (потреби) дітей. Задача
педагога на цьому етапі допомогти усвідомити цю потребу.
3
 2. Пошук шляхів її розв’язування та висунення гіпотез.
Гіпотезу (пропозицію) про причини того, що відбувається, а також
способи її перевірки (елементарні досліди) діти повинні сформулювати і
вибрати самі. Гіпотеза повинна бути сформульована в рамках реальної
картини світу. Вихователь може пропонувати свої гіпотези як припущення і
тільки після дитячих пропозицій: «Якщо ми зробимо так..., то ми зможемо
дізнатись?».

3. Розв’язання завдання за допомогою практичних дій.

Перевірка гіпотез.

4. Підведення підсумків. Фіксація результатів.

Настав час порівнювати правильні гіпотези. Яка є найбільш вдалою?
Чому? Діти за допомогою дорослих аналізують не лише досягнення, а й
помилки (без них взагалі не можлива дослідницька діяльність). Важливо
навчитися висловлювати власні думки так, щоб їх розуміли інші,
обґрунтовувати їх. Педагог має міркувати разом з дітьми, не нав'язуючи їм
свого рішення. А допомагати їм знайти власне.
Результати експериментування фіксуються схемами і малюнками.
Проведення дослідження не повинно бути прив'язано до рамок одного
окремого заняття. Корисніше здійснювати його у вільний час із невеличкими
підгрупами дітей.

Природа дає найбагатший матеріал для розвитку мислення і мовлення

дитини.
В період дошкілля закладаються основи екологічної культури
особистості, основою якої є екологічна свідомість.
Екологія – це наука про взаємозв’язки між живими організмами та
природним довкіллям. Отже, важливо сформувати в дітей перші науково-
об'єктивні уявлення про них. Щоб діти краще зрозуміли, як тісно пов'язані між
собою всі компоненти природи, які живі організми, зокрема людина, залежать
від навколишнього середовища, я визначила основні завдання своєї роботи з
екологічного виховання:
4
  формувати в дошкільнят елементи наукових знань про основні екологічні
чинники в розвитку живої природи;
 виховувати в дітей діяльну любов до природи, вміння дбати про рослини
й тварин;
 розвивати вміння класифікувати об'єкти живої природи на основі аналізу
зовнішніх ознак, способів взаємодій з навколишнім середовищем;
 стимулювати допитливість та інтерес до пізнання природи;
 активізувати знання и практичний досвід дітей у різних видах діяльності
у природі; учити правил поведінки в природі;
 збагачувати власний пізнавальний досвід дітей через засвоєння ними
еталонів, символів, виконання дій, заміщення та моделювання;
 створювати умови для розвитку у дошкільників пізнавальних психічних
процесів, активізації розумових операцій, організації та проведенню
пошуково-дослідницької діяльності та вихованню ініціативності,
кмітливості, допитливості, критичності, самостійності.
Розуміючи, як важливо організувати діяльність дітей так, щоб через
самостійні відкриття, розв'язання проблемних завдань, різноманітні дії
з природними об'єктами. Вони одночасно оволодівали новими знаннями,
вміннями і навиками, їх самостійного набуття, колектив нашого навчального
закладу спільними зусиллями створив центр дослідницької діяльності.
Завдяки устаткуванню та зібраному матеріалу дошкільнята мають
можливість під керівництвом педагога здійснювати пізнавальну самостійну
діяльність з об'єктами та явищами. Пам'ятаючи відому древню мудрість:
«Те, що я почув, я забув.
Те, що я побачив, я пам'ятаю.
Те, що я зробив, я знаю»,
малюки з задоволенням відвідують лабораторію і працюють в ній, бо тут
створено все для необмеженої експериментальної діяльності дошкільнят, від
найменшої насінини до макетів вулканів.

5
 Нагородою за нашу працю буде розвиток спостережливості та
допитливості дітей, їх прагнення до пізнання світу, бажання любити, охороняти
та досліджувати його.
Пошуково-дослідницьку роботу у природі вела з дотриманням
таких основних принципів і правил:
 від простого до складного, від знайомого до незнайомого,
спираючись на наявні у дітей знання і досвід;
 врахування особливостей певної пори року;
 доведення експерименту до кінця;
 повторення дослідів для уточнення, поглиблення знань про той чи інший
об'єкт або явище;
 підсумки результату досліду;
 виховання дбайливого ставлення до речей, що оточують, до природи з
використанням позитивних прикладів поведінки дорослих та дітей.
В своїй роботі застосовувала різноманітні методи і прийоми:
 спостереження (епізодичні, нетривалі, тривалі);
 розглядання ілюстративного матеріалу;
 пошуково-дослідницька робота;
 праця в природі;
 ігри (медитації, подорожі, драматизації, дидактичні);
 бесіди;
 словесно-логічні завдання;
 проблемні ситуації;
 експериментальна робота з рослинами та тваринами;
 ознайомлення з творами мистецтва, художньої літератури, перлинами
народної мудрості відповідної тематики;
 замальовування явищ та об'єктів.
Усе це спонукало дітей спілкуватись з однолітками, з дорослими,
здійснювати з об'єктами різноманітні перетворення, виявляти їхні приховані
6
зв'язки з явищами природи, з життєдіяльністю людини, аналізувати і
самостійно робити висновки.
Наприклад, заняттю на тему «Вода - найдорожчий дар природи»
передувала підготовка. Діти спостерігали за опадами; розглядали сніжинки та
зрізи снігового покриву, фільтрували воду, яка утворилася з чистого і
забрудненого снігу; проводили досліди з пухким та щільним снігом; визначали
властивості снігу в різну погоду; влаштовували ігри з водою і снігом;
спостерігали за утворенням і таненням бурульок.
Щоб змусити поміркувати про причини перетворення води у різні стани,
під час спостережень запитувала: чому влітку іде дощ, а взимку падає сніг? На
якому боці даху сніг тане швидше й чому? Чому, коли мороз, сніжинки
маленькі й легкі, а коли тепліше - сніг лапатий? Чому утворюються бурульки?
Чому з одного боку даху бурульок більше, а з іншого - менше? Чому щільний
сніг тане довше, а пухкий – швидше? Відповіді були різні, проте всі діти
прагнули пояснити утворення води із снігу, льоду і, навпаки, льоду з води.
Після неодноразових спостережень, обстежень і дослідів (замерзання
води на дворі, танення снігу в кімнаті) провела заняття, метою якого було:
уточнити знання про властивості води, снігу та льоду, про причини
перетворення води з рідкого стану в твердий і навпаки, розширити уявлення
про значення води в житті людини; формувати вміння розв'язувати поставлені
завдання, вдаючись до пошукової діяльності. Діти доводили свої припущення
щодо властивостей води, снігу й льоду і перевіряли висновки.
Наприклад, щоб діти усвідомили користь снігу для полів і садів,
розглянула з ними траву, вкриту снігом і оголену. Діти побачили, що під
сніговою ковдрою трава зелена, жива, а непокрита - суха, змертвіла. Так само,
переносячи в групу гілочки після обрізання дерева, звертала увагу, на свіжі
зрізи й зазначала: під бурою твердою корою проглядає ніжно-зелений шар - це
свідчення того, що дерево живе, лише «спить». Набуті знання закріплювала
читанням віршів, оповідань про природу, відгадуванням загадок та вивченням
народної мудрості і прислів'їв, прикмет, примовок.
Послідовна систематична робота з дітьми, постійне заохочення до
самостійних обстежень і перевірка припущень сприяли розвиткові вміння
помічати і визначати взаємозалежність явищ і об'єктів живої і неживої природи,
активному залученню до організованих мною спостережень і дослідів.
Збільшувалась кількість запитань до дорослих, зростав рівень знань про
довкілля. Проникнення в сутність явищ не лише збагачувало дитину знаннями,
розвивало й її мислення, а й формувало духовний світ, зміцнювало відчуття.
Доступна для дітей дошкільного віку пошуково-дослідницька діяльність
під керівництвом дорослого, створює значні можливості для виховання у
дошкільнят пізнавального інтересу до природи та розуміння їх значення.

7
Інтеграція експериментально-пошукової діяльності
дошкільників.
Щодня кожна сучасна людина потрапляє під інформаційний шквал. Щоб
опрацювати отриману інформацію, їй необхідно володіти певними вміннями та
пізнавальними навичками. Тому сьогодні одним з актуальних завдань, що
стоять перед педагогами є вдосконалення роботи з пізнавального розвитку
дошкільників.
Уже в старшому дошкільному віці помітно підвищуються можливості
пізнавальної діяльності, зростає пізнавальна активність дітей, яка може бути
реалізована через пошуково-дослідницьку діяльність. Адже саме цей вид
діяльності вдало поєднує чутливість і діяльність, які є основою розумового
розвитку дошкільника.
В ході пошуково-дослідницької діяльності вихователь спільно з дітьми
може досліджувати явище або об’єкт, змінювати умови їх існування, ситуації та
засоби дослідження. Для дітей стає доступним те, що в об’єктивно існуючій
природі не піддається спостереженню. Основна пізнавальна функція пошуково-
дослідницької діяльності виявлення і демонстрація зв’язків, недоступних для
органів чуття. Ця діяльність передбачає розв’язання дошкільниками ситуацій за
допомогою дослідів, під час яких діти задіюють свій чуттєвий досвід,
самостійно аналізують результати, роблять умовиводи, признають сутність
певних явищ.

8
 Крім цього пошуково-дослідницька діяльність сприяє удосконаленню
пам’яті дітей, активізації розумових процесів, стимулює розвиток мовленнєвих
навичок.
Завдання дорослих – допомогти дітям:
- систематизувати та поглибити знання;
- засвоїти нові способи пізнавальної діяльності;
- усвідомити причинно-наслідкові зв’язки, які недоступні для органів
чуття дитини;
- узагальнити власний досвід.
Створення оптимальних умов для розвитку дослідницьких умінь дітей,
практичного пізнання ними навколишнього світу посилюють розвивальну
функцію навчання: це куточки живої природи, центри води і піску, куточки
експериментування з різноманітним матеріалом та обладнанням, підбір
посібників, літератури, дидактичних ігор для проведення індивідуальної
роботи.
Технології дитячого експериментування використовуються в усіх видах
діяльності. Основою роботи є ігрові заняття комплексного типу, на яких велика
увага приділяється розв’язанню проблемних завдань: «Як ви вважаєте,
чому…», «Як довести, що…», «Що вийде, якщо…» тощо.
Розвиваючи комунікативно-мовленнєві здібності слід пропонувати
вихованцям використати відповідну картку-схему, здійснити уявну мандрівку
до якого-небудь об’єкта природи, а потім скласти розповідь від його імені.
Подобається дітям така форма роботи, як «Аукціон ідей». Діти описують
характерні особливості запропонованого об’єкта чи матеріалу і оцінюють їх з
точки зору практичного застосування у теперішньому часі і в майбутньому.
Реалізуючи завдання з формування елементарних математичних уявлень,
діти вчаться рахувати, вимірювати, порівнювати. Оволодіння математичними
операціями дає дітям змогу свідомо та планомірно проводити експерименти і
самостійно аналізувати їх результати.
Найбільшої результативності пошуково-дослідницької діяльності
дошкільників досягає під час реалізації проектів. Педагог може створити
9
ситуацію успіху для кожної дитини завдяки диференційованому підходу до
проведення експериментальної діяльності. Для самоствердження дітей дуже
важливо підтримати ініціативу і активність кожного вихованця та наповнити
його життя яскравими враженнями і відкриттями.
У ході пошуково-дослідницької діяльності вихователі, взаємодіючи з
дітьми, завжди спираються на їхній безпосередній досвід, збагачують його,
спонукають малюків до активного пізнання світу. Педагоги не повідомляють
дітям готові знання та не пропонують способи дії, а створюють проблемні
ситуації, розв’язуючи які, діти активізують свій попередній досвід і збагачують
його новими знаннями та вміннями.
Отримані під час пошуково-дослідницької діяльності знання діти
закріплюють в ігровій, театральній, образотворчій діяльності.
Комплексне використання дитячого експериментування у різних сферах
життєдіяльності дошкільників дає змогу максимально реалізувати потребу на
них дітей у нових враженнях, знаннях, самоствердженні.

Методика проведення дослідницької

роботи з дітьми
В основу технології пошуково-дослідницької роботи з дошкільниками
покладено методику навчальних досліджень, розроблену доктором
педагогічних наук, професором А. Савенковим.
Структурними компонентами її є три етапи реалізацій «проблемного
дослідницького навчання».
І етап. Педагог ставить проблему, накреслює стратегію й тактику її
розв’язання, але саме рішення дитина має знайти самостійно.
ІІ етап. Педагог ставить проблему, але метод, шляхи її розв’язання дитина
шукає самостійно. На цьому рівні допускається колективний пошук.
ІІІ етап. Вищий рівень. Постановку проблеми, пошук методів її
дослідження й розв’язання діти здійснюють самостійно.
Перший етап
На першому етапі діяльність дітей (молодший вік) відбувається під
керівництвом вихователя. Її включають в інтегроване заняття, прогулянки, ігри
з предметами, ігри-загадки, конструктивні, сюжетно-рольові ігри, проводять
під час спостережень за об’єктами і явищами живої та неживої природи і як
самостійну діяльність під час дослідів.
10
 Другий етап
У другому етапі беруть участь старші дошкільники. З ними проводять
елементарні дослідження. Методика організації навчальних досліджень
передбачає два рівні оволодіння технологією їх проведення.
Перший рівень містить 2-3 фронтальні тренувальні заняття з групою, на
яких використовуються картки із символічними зображеннями «методів
дослідження». З послідовності цих методів складається алгоритм дослідження.
Теми досліджень подано у вигляді предметних карток із зображенням об’єктів
або явищ. Вибираючи картку, діти визначають тему дослідження. Вихователь
ставить перед ними проблему: зібрати інформацію з обраної теми,
використовуючи алгоритм дослідження, та завдання – підготувати доповідь.
Маленькі дослідники починають з використання в певній послідовності карток
із символами.

Послідовність дій:
1. Подумати й пригадати всю відому інформацію з даної теми, поділитися нею
з іншими дітьми.
2. Запитати в іншої людини, що вона знає про це. Діти ставлять запитання
одне одному та дорослим, щоб поповнити обсяг інформації.
3. За допомогою дорослого отримати додаткову інформацію з книжок.
4. Звернутися за допомогою до комп’ютера (за підтримки дорослого).
5. Пригадати та використати інформацію, здобуту під час спостережень, які
проводилися раніше.
6. Провести самостійний дослід чи експеримент.
Після цього всю отриману інформацію треба проаналізувати й узагальнити.
Спочатку вихователь активно допомагає дітям, бо їм дуже складно виділити
головне й другорядне. Ця робота за своєю розумовою складністю нічим не
відрізняється від роботи справжнього вченого. Але діти завдяки високому
рівню «наївної креативності» справляються з цими складними завданнями. Як
тільки інформацію узагальнено, «дослідники» роблять повідомлення –
«доповідь з теми».
Природно, що якість повідомлення залежить від рівня загального розвитку
дитини. Спершу «доповіді» тривають не довго, але з набуттям дослідницького
досвіду вони стають дедалі глибшими, більш розгорнутими й докладнішими.
11
 Після виступу доповідача обов’язковим є обговорення. Слухачі ставлять
запитання. Цей процес потребує вмілого керівництва.
Коли діти засвоять загальну послідовність дій (або технологію
дослідження), можна переходити до другого рівня – до самостійних навчальних
досліджень. Вони будуються за вже знайомою схемою або алгоритмом, з
незначними змінами й доповненнями.
Послідовність дій:
- постановка завдань або проблеми;
- вибір теми дослідження (за карткою або за пропозицією педагога);
- розподіл дітей для роботи в парах або в групах;
- вивчення схеми або алгоритму дослідження;
- проведення самостійних досліджень за алгоритмом, схемою (педагог
виступає в ролі консультанта і втручається в процес тільки тоді, коли
дитина звертається по допомогу);
- фіксація результатів дослідження в індивідуальних блокнотах або
зошитах з використанням символіки протягом усієї діяльності;
- групове обговорення результатів дослідження та підготовка
повідомлення;
- слухання доповідей та їх обговорення (педагог обов’язково заохочує
«доповідачів» і активних слухачів, які ставили цікаві запитання).
Усі дослідження проводяться в ігровій формі, а здобуті знання потім
використовуються в перетворювальній діяльності. Наприклад, після досліджень
з теми «Ґрунт» діти створюють макет садочка для Дюймовочки, де висаджують
у різні ґрунти рослини та прикрашають садок камінням.

Третій етап
На третьому, заключному етапі дослідницького навчання, діти працюють
тільки самостійно і самі застосовують знайому вже методику досліджень,
створюють для них необхідні умови. Успішною на цьому етапі буває діяльність
дітей з високим рівнем розвитку інтелектуальних здібностей.
Характерною особливістю самостійної пошуково-дослідницької діяльності
дошкільників є те, що вона репрезентує активні методи, знімає предмет
пізнання. Цінність її полягає в тому, що діти не отримують готові знання від
педагога, а роблять відкриття самостійно, що розвиває їхнє творче, критичне
мислення, мовлення, розширює кругозір, а отже створюються умови для
активного вивчення та пізнання навколишнього світу.

Організація експериментально-дослідницької
діяльності в природі з дітьми дошкільного віку.
Блок 1
Досліди з об’єктами неживої природи
Сонце
12
 Дослід 1
Сонце рухається
Мета: показати рух сонця по небу
Обладнання: вертикальний предмет(стовп, дерево), крейда
Хід. Вранці визначити місцезнаходження сонця на небі за певними орієнтирами
(будинки, дерева, тощо) й накреслити крейдою тінь від якогось з них.
Повторити опівдні та надвечір.
Висновок: сонце рухається протягом дня зі сходу на захід.

Дослід 2
Сонце дарує нам тепло
1.Мета: показати залежність між висотою сонцестояння та кількістю його
тепла.
Обладнання: ліхтарик
Хід. В затемненому приміщенні спрямувати світло ліхтарика на руку дитини
під певним кутом, потримати 20-30сек, потім спрямувати світло вертикально до
руки. Запитати дитину, коли тепло буде найвідчутніше.
Висновок: кількість тепла залежить від висоти стояння сонця (проміння падає з
боку чи прямо, як у ліхтарика)
2.Мета: та сама.
Обладнання: природні об’єкти , металеві предмети на подвір’ї.
Хід. визначити висоту сонцестояння (за певними орієнтирами) та відчути на
дотик температуру води, піску, різних предметів уранці, опівдні та ввечері.
Висновок: що вище сонце над землею, то більше від нього тепла.

Повітря
Дослід 1
Без повітря нема життя
Мета: довести, що людина не може жити без повітря.
Хід. Запропонувати дітям затримати дихання. Чи довго вам довелося пробути в
такому стані? Що ви відчували під час досліду? Як ви вважаєте, чи можемо ми
обійтись без повітря?
Висновок: ні, бо повітрям ми дихаємо і робимо це безперервно. Без повітря
людина може прожити лише кілька хвилин.

Дослід 2
Повітря – прозоре і нас оточує
Мета: довести, що повітря прозоре, воно навколо нас.
Обладнання: банка, поліетиленовий пакет.
Хід. Оглянути порожню відкриту банку, поліетиленовий пакет. Згорнути
щільно складений поліетиленовий мішечок з боку отвору в трубочку, рухати
від себе, а потім щільно закрити. Чому утворилася подушечка з пакета?
Висновок: повітря прозоре, воно є в банці, в пакеті, в усіх предметах. Повітря
навколо нас, воно невидиме.
13
 Дослід 3
Повітря всередині нас
Мета: продемонструвати, що повітря є всередині нас.
Обладнання: склянка з водою, соломинка.
Хід. Подути в соломинку, один кінець якої занурений у склянку з водою. Що
це? Звідки воно з’явилося? Ми його видихнули з наших легенів.
Висновок: повітря є всередині нас, в організмі людини.

Дослід 4
Повітря є у воді
1.Мета:показати, що повітря є у воді.
Обладнання: банка з водою, лупа, гілочка елодеї.
Хід. Гілочку елодеї розрізати навпіл і опустити зрізом униз в банку з водою.
Спостерігати появу бульбашок, які з’явилися на місцях зрізів. Звідки з’явилися
вони у рослині? З води? Розглянути через лупу будову стебла елодеї, воно має
трубчату будову, завдяки чому рослина легко поглинає повітря, що міститься у
воді.
Висновок: повітря є у воді.
2. Мета: показати, що повітря є у воді, ним дихають риби, равлики і рослини.
Обладнання: акваріум.
Хід. Під час спостереження за акваріумом звернути увагу, що на його стінках
збираються крапельки повітря. Що це? Кому потрібне повітря у воді?
Висновок: повітря є у воді. Ним дихають мешканці акваріуму та рослини.

Дослід 5
В ґрунті (глині, землі, піску, цеглині) є повітря
Мета: показати дітям, що в грунті (глині, піску, цеглі) є повітря.
Обладнання: склянки з водою, грунт (глина, пісок, цегла, земля);
Хід. Розглянути різні об’єкти неживої природи (землю, пісок, глину, цеглу) і
запропонувати перевірити, чи є повітря в середині цих предметів. Діти по черзі
кидають їх у воду і спостерігають появу бульбашок. Що це? (повітря). Звідки
з’явились бульбашки, що містять повітря? Воно містилося всередині вкинутих
у воду речовин.
Висновок: повітря не видно, воно прозоре, воно є в речовинах.

Дослід 6
В землі (ґрунті) є повітря
Мета: показати дітям, що в землі (ґрунті) є повітря, ним дихають рослини і
тварини.
Обладнання: земля (грунт), банка з водою.
Хід. Грудочку твердої землі вкинути в банку з водою. Спостерігати появу
бульбашок. Звідки вони з’явилися? Кому потрібне повітря в землі (грунті)?
14
Тваринам, що живуть в землі і рослинам для росту.
Якщо грунт твердий, то повітря в ньому мало і корінню рослин майже нема
чим дихати. Щоб рослина не загинула, треба розпушувати землю, тобто робити
«сухий полив».
Висновок: в землі є повітря, яким дихають рослини і тварини.

Дослід 7
Повітря має вагу
Мета: довести, що повітря має вагу.
Обладнання: гумові кульки, терези.
Хід. Зважити на терезах з двома чашами дві однакові гумові кульки.
Зважування показало, що їх вага однакова. Одна кулька наповнюється повітрям
і вдруге зважуються обидві кульки. Чаша, в якій кулька з повітрям, опускається
вниз, отже ця кулька важча.
Висновок: повітря має вагу.

Дослід 8
В грудочках цукру-рафінаду є повітря
Мета: показати, що грудочки цукру-рафінаду містять повітря.
Обладнання: склянка з чаєм, цукор-рафінад.
Хід. Вкинути грудочку цукру-рафінаду в склянку з чаєм. Звернути увагу на
бульбашки, що піднімаються на поверхню. Це сховане у дрібненьких порах
повітря.
Висновок: вода потрапляє в середину грудочки, маленькі легкі грудочки
повітря залишають місця, де вони причаїлися. Якщо прислухатись можна
почути легке шипіння, що супроводжує процес.

Дослід 9
Рослини очищують повітря
Мета: довести, що кімнатні рослини очищують повітря.
Обладнання: фікус, лупа, миска з водою, ганчірка.
Хід. Вимити водою листя фікуса. Розглянути воду через лупу. З’ясувати, що
вода брудна, каламутна. Про що це свідчить?
Висновок: кімнатні рослини збирають пил з повітря і очищують його. Чим
чистіше листя у рослини, тим вона швидше росте.

Дослід 10
Повітря рухається
Мета: показати, що повітря рухається і перетворюється на вітер.
Обладнання: млинки, вітрячки.
Хід. Запропонувати дітям погратися з вітрячками. Чому вони рухаються? Хто їх
рухає? Це вітер. Вітер – це повітря, яке рухається.
2. Мета: довести, що вітер – це потік повітря, який рухається.
Обладнання: свічка, сірники.
Хід: подути на свічку, яка горить. Полум’я відхиляється. З’ясувати, чому так
15
виходить?
Висновок: вітер – це потік повітря, він діє на полум’я.

Дослід 11
Насосики рухають повітря
Мета: показати, як повітря з нашого організму рухається по трубочці і
піднімає по ній рідину.
Обладнання: склянка з водою, трубочка.
Хід. Опустіть тонку пластмасову трубочку в склянку з солодкою водою. Другий
кінець трубочки візьміть у рот і змусьте воду підніматись по трубочці вгору.
Чому це відбувається? Яка сила діє на воду?
Висновок: роль насоса виконують наші легені, ви качаєте (рухаєте) повітря з
трубочки, змушуючи воду заповнювати порожній простір.
Так от, дістаючи насолоду від смачного напою, знайте, що ви займалися
наукою.

Дослід 12
Повітря не має запаху
Мета: з’ясувати, що повітря не має запаху, але у повітрі легко поширюються
різні аромати.
Обладнання: парфуми, освіжувачі повітря
Хід. Понюхати повітря. Побрискати повітря освіжувачем або парфумами.
Зробити висновки.
Висновок: повітря не має запаху, але у повітрі легко і швидко поширюється
запах парфум, аромат квітів та інші аромати.

Дослід 13
Якісний стан повітря
Мета: навчити розрізняти якісний стан повітря.
Умови: Весняна або літня днина.
Хід. Звернути увагу дітей на повітря навколо. Запропонувати відчути, чим воно
пахне. Звернути увагу на повітря після того, як проїхала машина.
Висновок: чисте повітря прозоре, має приємний запах або не має жодного
запаху. Забруднене повітря непрозоре, воно може мати неприємний запах.
Дихати бажано чистим повітрям.
Дослід 14
Дерева і кущі очищують повітря навколо дитячого садка
Мета: довести, що рослини, які ростуть навколо дитячого садка, очищують
повітря.
Обладнання: паперові смужки, лупа.
Хід. Наклеїти паперові смужки на щілину між вікном і підвіконням на тих
вікнах групової кімнати, які захищені з вулиці деревами, і на тих, що не
захищені. За деякий час зняти смужки, розглянути їх. Який папірець
брудніший? Чому?
Висновок: дерева і кущі захищають певною мірою будівлі з боку вулиць від
пилу, бруду, шкідливих газів з автомобілів.
16
 Дослід 15
Температура повітря
Мета: допомогти дітям переконатися, що тепле повітря легше від холодного й
тому піднімається вгору.
Обладнання: термометри.
Хід. Визначити термометрами температуру повітря в групі на підлозі і на шафі.
Порівняти показники термометрів.
Висновок: тепле повітря легше за холодне, а тому де вище, там тепліше.

Дослід 16
Повітря легше за воду. Чому плаває підводний човен?
Мета: довести, що повітря легше за воду.
Обладнання: Пластикові стаканчики, зігнуті трубочки для коктейлю, миска з
водою.
Хід. З’ясувати, що станеться із пластмасовим стаканчиком, якщо його опустити
у воду – чи зможе він сам піднятися. Занурити стаканчик, щоб він набрався
води, потім перевернути його до гори дном, підвести під нього зігнуту
трубочку для коктейля та вдувати туди повітря. Що ми бачимо? Стаканчик
піднімається на поверхню води.
Висновок: стаканчик поступово заповнюється повітрям із трубочки, а воно
легше за воду, тож витискає її – з-під стаканчика і піднімається вгору,
виштовхуючи сам стаканчик.
За цим принципом піднімається та опускається на дно підводний човен. Коли
треба піднятися на поверхню спеціальні відсіки заповнюються повітрям, а при
зануренні навпаки – у відсіки подається вода, яка витискує повітря.
Дослід 17
Повітря тисне на предмети
Мета: довести, що навколо нас повітря і воно тисне на всі предмети – це
атмосферний тиск.
Обладнання: аркуші паперу.
Хід. Взяти в руки два аркуші паперу. Один тримати вертикально, другий –
горизонтально. Одночасно випустити їх з рук. Спостерігати, який з двох
аркушів швидше впаде.
Висновок: навколо нас повітря і воно тисне на всі предмети – це атмосферний
тиск. Перший аркуш падає швидше, тому що під ним менше повітря, а другий
повільніше, бо на нього знизу тисне повітря й затримує його.
Фокус із склянкою, наповненою водою
Хід. Розглянути склянку наповненою водою. Накрити її поштовою листівкою, а
потім легенько, притримуючи її пальцями , перевернути склянку догори дном і
прибрати руку. Що ми бачимо?
Висновок: на листівку тисне повітря знизу й притискає її до країв склянки, не
даючи воді пролитися (діє атмосферний тиск)

Вода
Дослід 1
17
 Форма води
Мета: показати, що вода набуває форми предмета, в якому міститься.
Обладнання: склянка, бокал, блюдце, глечик, гумова рукавичка.
Хід. Налити воду з глечика у склянку, бокал, блюдце, гумову рукавичку.
Спостерігати, як вода набула форми ємкостей.
Висновок: вода не має своєї форми, а приймає форму предмета, в яку налита.

Дослід 2
Температура води
Мета: навчити розрізняти температуру води (тепла, гаряча, холодна)
Обладнання: три закриті пляшки з водою різної температури.
Хід. Розглянути три пляшки з водою. Чи однакова вода в них? (Так, зовні
однакова). Запропонувати по черзі відчути її на дотик. З’ясувати, яка
температура води у пляшках. Як використовують різну за температурою воду?
Висновок: вода може бути різної температури (тепла, гаряча, холодна).

Дослід 3
Стан води
Мета: показати, що вода буває чиста і брудна.
Обладнання: дві прозорі банки із чистою та забрудненою водою (вкинути
грудочку землі), дрібні предмети.
Хід. Розглянути дві банки з водою. Запитати: чим вони відрізняються?
Показати дітям, що крізь забруднену воду погано видно предмети.
Підкреслити, що чиста вода – прозора, вона не має ні запаху, ні кольору.
Висновок: вода буває чиста, прозора, її можна пити. Брудну воду пити не
можна.
Дослід 4
Колір води
Мета: продемонструвати, що у воді розчиняються барвники і вона стає різного
кольору.
Обладнання: 4 склянки з водою, смужки кольорового паперу, фарба червона,
синя, зелена, пензлик.
Хід. Порівняти колір води у склянці з кольором паперових смужок. Чи має
колір вода?
Додати до другої склянки зелену фарбу, до третьої – червону, до четвертої –
синю фарби. Що сталося? Чому?
Висновок: вода не має кольору, колір води залежить від барвника. Фарба
розчиняється у воді і фарбує її в різний колір.

Дослід 5
Запах води
Мета: показати, що вода не має запаху.
Обладнання: квіти, парфуми, вода.
Хід. Запропонувати дітям понюхати парфуми, квіти. Взяти склянку з водою і
понюхати її. Чим пахне вода?
Висновок: вода не має запаху.
18
 Дослід 6
Текучість води
Мета: показати, що вода – це рідина, вона тече, розливається.
Обладнання: пластмасова пластина, цеглина, склянка води, порожня склянка.
Хід. Вилити на пластину трішки води. Що ви помітили? (вода розтікається в
різні сторони).
Поставити пластину на цеглину під нахилом, налити на пластину трішки води.
Що ви помітили? (Вода розтікається під уклін)
Перелити воду у порожню склянку. Вода тече із склянки в склянку.
Висновок: вода – рідина, розливається в різних напрямках. Вода текуча.

Дослід 7
Смак води
Мета: показати, що вода не має смаку; смак води залежить від розчинених в
ній речовин.
Обладнання: склянки з водою, сіль, цукор, лимон, ложечки.
Хід. Які на смак сіль, цукор, лимон? Яка на смак вода? Скуштувати воду на
смак.
Висновок: Вода не має смаку.
Запропонувати дітям розчинити у воді лимон, сіль, цукор. Що з ними сталося?
Якою на смак стала вода?
Висновок: вода буває різна на смак, якщо в неї додати лимон, сіль, цукор.

Дослід 8
Вода – розчинник
Мета: показати, що вода здатна розчиняти деякі речовини.
Обладнання: 3 склянки з водою, сіль, цукор, крейда, ложки.
Хід. Розглянути склянку з водою. Запропонувати в одну склянку додати сіль, в
другу – цукор, у третю – крейду. Добре перемішати. Розглянути воду у трьох
склянках. Чи бачимо ми сіль, цукор? Що сталося з крейдою? (Вода у першій і
другій склянках залишилась прозорою, а в третій стала мутна).
Висновок: вода здатна розчиняти деякі речовини.

Дослід 9
Замерзання води і навпаки
Мета: продемонструвати перетворення води на різні стани: з рідини у твердий
стан і навпаки.
Обладнання: прозора склянка, вода.
Хід. Налити воду у склянку і винести у морозну днину із приміщення.
Залишити на деякий час на дворі. Що станеться з водою? Занести склянку з
льодом до приміщення. Що станеться з ним? (Перетвориться на воду)
Висновок: під впливом низьких температур вода перетворюється на лід, а лід у
19
теплі знову перетворюється на воду. Лід, сніг – це різні стани води.

Дослід 10
Кипіння води
Мета: продемонструвати перетворення води у газоподібний стан.
Обладнання: спиртівка, сірники, прозора колба з водою, прозоре скло, штатив,
тримач.
Умови: звичайне приміщення, обов’язкове додержання правил безпеки.
Хід. Налити воду у прозору колбу і нагріти її на вогні. Зверху над колбою
покласти прозоре скло. Довести воду до кипіння, на склі з'явиться пара – дрібні
крапельки води. Поспостерігати за парою і за поступовим зменшенням
кількості води у колбі.
Висновок: вода від нагрівання перетворюється на дрібні крапельки (пару) й
піднімається вгору, а пара, охолоджуючись, перетворюється на воду.

Дослід 11
Випаровування води
Мета: продемонструвати нагрівання води сонячним промінням і
випаровування її.
Обладнання: плоскі мисочки з водою.
Умови: літо, сонячна днина
Хід. Вранці виставити надворі дві мисочки з водою: одну на сонці, другу – в
затінку. Порівняти температуру та кількість води вранці та над вечері.
Висновок: на сонці вода нагрівається і випаровується.

Дослід 12
Властивості води та льоду
Мета: показати, що вода – це розчинник, під впливом високих температур лід
перетворюється на воду.
Обладнання: пластмасова посудина, дві склянки, таця, сіль, гаряча вода,
кубики льоду, камінчик.
Хід. Наповнити посудину гарячою водою. Додати у воду дві ложки солі і
розмішати. Взяти одну склянку і поставити її на дно посудини. Покласти у
склянку камінчик. Поспостерігати за парою і за поступовим зменшенням води у
посудині. Другу склянку наповнити льодом і розмістити її на таці так, щоб вона
була над першою склянкою. Звідки взялася вода у 2-ій склянці? Що сталося?
Висновок: вода – розчинник, під впливом високих температур лід
перетворюється на воду.
Дослід 13
Вплив води на звук. «Співоча вода».
Мета: продемонструвати, що різна кількість води утворює різні звуки.
Обладнання: три склянки з водою, паличка.
Хід. Поставити три склянки з рівною кількістю води, по черзі постукати
паличкою по склянці. Визначити як дзвенить. Після цього воду розмістити так,
щоб у кожній склянці була різна кількість води. Визначити як дзвенить.
20
Висновок: залежно від кількості води утворюються різні звуки.

Дослід 14
Очистка води
Мета: навчити дітей очищати брудну воду
Обладнання: склянка з мутною водою, порожня склянка, воронка, тонкий
папір(серветка).
Хід. Зігнути папір вчетверо, зробити воронку, вставити у звичайну воронку, а
потім у склянку. Повільно лити мутну воду у воронку. Поспостерігати за
водою, яка буде витікати з воронки. Перевірити, прозора вона чи ні.
Висновок: вода очистилась. Так, очистка має назву – фільтрування, а зроблена
з тонкого паперу воронка – паперовий фільтр.

Дослід 15
Фільтрування води
Мета: з’ясувати, що воду можна очистити за допомогою фільтрів
Обладнання: лійка з поділками, дві прозорі посудини, колекція річкових
камінців та маленьких камінців, пісок, брудна вода.
Хід. Розрізати пляшку на дві частини – більшу і меншу. Закрити більшу
частину (лійку) над меншою. Покласти в лійку більші камінці, зверху дрібні
камінці, потім пісок. Зверху покласти найбільший камінець. Набрати в лійку з
поділками брудної води, відмітити фломастером рівень води в лійці. Повільно
лити воду на камінець. Виливши воду, залишити пристрій для фільтрування.
Які зміни відбулися? Виміряти яка частина води очистилася.
Висновок: вода очистилась, рівень фільтрованої води зменшився у порівнянні з
брудною водою.
Дослід 16
Вода має силу. Водяний млин
Мета: з’ясувати властивості води, що падає згори.
Обладнання: іграшкові млинки, вода у ємкості, велика миска.
Хід. діти ллють воду на лопаті іграшкового млинка і спостерігають за їх
обертанням. З’ясовують, що лопать млинка зроблена під кутом (скошена), вода
штовхає лопать і переміщує її ; під струмінь води потрапляє інша лопать і т.д.
Висновок: вода, що падає, має силу, чим більший потік води і чим вищий її
струмінь, тим вона потужніше, а відтак і обертання лопатей прискорюється.

Дослід 17
Вода – помічниця
Мета: з’ясувати, що вода виштовхує на поверхню деякі легкі предмети.
Обладнання: ємкість, квітка штучна, лійка з водою, миска.
Хід. Проблемне запитання – завдання: як дістати квітку, яка лежить на дні
ємкості без допомоги рук? Налити у ємкість воду, доки вона не переллється
через край, дістати звідти квітку.
Висновок: вода, заповнюючи ємкість, виштовхує на поверхню предмети, легші
за неї.

21
 Дослід 18
Кругообіг води в природі
Мета: з’ясувати у штучно створених умовах, як відбувається кругообіг води в
природі.
Обладнання: скляна колба, прозоре скло, штатив, тримач, спиртівка, сірники.
Хід. Налити воду у скляну колбу, накрити колбу склом. Довести воду до
кипіння. Поспостерігати як вода закипає, конденсується на стінках колби
всередині та на внутрішній поверхні прозорого скла; зі скла крапельки ллються
назад у воду.
Висновок: вода у природі випаровується з водоймищ під дією сонячного тепла.
Вода підіймається у повітря, накопичується у хмарах і знову проливається на
землю дощем – так здійснюється кругообіг води в природі.

Дослід 19
Робимо хмарку
Мета: Показати процес формування хмари при охолодженні теплого повітря.
Обладнання: 3 л банка, пластина, кубики льоду, гаряча вода.
Хід. Налити у 3 л банку гарячу воду на 2,5 см. Покласти на пластину декілька
кубиків льоду та поставити її на банку. Повітря в середині банки, піднімаючись
вгору, стане охолоджуватись. Вміст в ньому водяної пари буде конденсуватись
і утворить хмарку. А звідки береться дощ?
Висновок: краплі, нагрівшись на землі, піднімаються вгору і притискаються
одна до одної. Зустрічаючись разом, стають важкими і падають на землю у
вигляді дощу.

Лід
Дослід 1
Форма і колір льоду
Мета: продемонструвати, що лід набуває форми предмета, в якому він
заморозився, і колір його залежить від кольору води.
Обладнання: кольорова вода, різні формочки.
Хід. Підфарбувати воду в різний колір, розлити в різноманітні формочки і
винести на мороз. Коли вода перетвориться на лід, фігурки обережно вийняти з
формочок. Діти роблять висновки.
Висновок: колір льоду залежить від кольору води, форма льоду залежить від
посудини , в якій його заморожують.

Дослід 2
Стан і властивості льоду
Мета: показати, що лід слизький, прозорий, він розтає.
Обладнання: кришталики льоду.
Хід. Запропонувати дітям доторкнутися до кришталиків льоду. Який він?
Потримати лід в руках декілька секунд. Чому руки стали мокрі?
Висновок: лід прозорий, слизький, він розтає від тепла і перетворюється на
22
воду. Лід – це вода в замерзлому стані.

Дослід 3
Властивості льоду
Мета: показати, що лід кришиться.
Обладнання: льодяні бурульки.
Хід. Збити льодяні бурульки з даху і запропонувати стукнути по них ногою. Що
трапилось? Чому бурулька розбилась на дрібні кришталики?
Висновок: лід крихкий, він розсипається на дрібні кришталики.

Дослід 4
Властивості льоду. Лід не тоне у воді.
Мета: показати, що лід легший за воду, він не тоне у воді.
Обладнання: невелика пластмасова коробочка, вода, тарілка.
Хід. Налити воду у пластмасову коробочку і поставити в морозильну камеру
холодильника. За деякий час лід готовий. Наповнити глибоку тарілку водою,
обережно покласти кубики льоду на воду у тарілку. Лід не тоне у воді, а плаває
на поверхні. Це означає, що він легший від води.
Висновок: лід легший за воду, він не тоне у воді.
Завдяки цій особливості льоду крига у водоймищах з’являється лише на
поверхні. Якби лід тонув у воді, то на поверхні утворювалися б усе нові й нові
його шари. Вони, у свою чергу, опускалися б у низ і водойма промерзла б до
самого дна. Внаслідок цього водяні рослини на дні були б сковані кригою, а
рибі та всьому живому, що є у воді, загрожувала б неминуча загибель. Та на
щастя, у природі таке не відбувається.

Дослід 5
Солоний лід
Мета: продемонструвати, що лід швидше розтає, якщо його посипати сіллю.
Обладнання: грудочки льоду, сіль, дві тарілки.
Хід. На дві тарілки покласти кубики льоду, в одну тарілку зверху на лід
насипати сіль. Який лід розтане швидше?
Висновок: лід посипаний сіллю, розтає швидше, бо температура його вища ніж
у не солоного льоду.
Дослід 6
Танення льоду
Мета: довести, що лід швидше розтане в гарячій воді, потім на тарілці, а в
останню чергу у холодній воді.
Обладнання: три тарілки, годинник, кубики льоду
Хід. Один кубик льоду покласти в холодну воду, другий – в гарячу, а третій –
на тарілку. Відмітити за годинником, за який час розтали кубики льоду. Діти
роблять висновки.
Висновок: лід швидше тане в гарячій воді, потім – без води, а в останню
чергу – в холодній воді.
Дослід 7
Мета: довести, що лід займає більше місця ніж вода
23
Обладнання: пластиковий стаканчик з кришкою, вода
Хід. Налити в стаканчик воду і закрити кришкою. Винести на мороз або
поставити в морозильну камеру. Що відбудеться, коли вся вода в ньому
перетвориться на лід?
Висновок: лід займає більше місця, ніж вода. Він піднімає кришку, коли його
об’єм стає більший від об’єму стакана.

Сніг.
Дослід 1
Будова і властивості сніжинок.
Мета: визначити форму і властивості сніжинок.
Обладнання: сніжинки, лупа.
Хід. Запропонувати розглянути сніжинки на рукаві одежі. Які вони?
Розглянути сніжинки через лупу, з’ясувати їх будову. Впіймати сніжинку
на долоньку, куди вона зникла? Що залишилось на долоньці? Походити по
снігу. Що ми чуємо? З’ясувати: чому сніг рипить під ногами?
Висновок: сніжинки мають різну форму, тануть від теплих рук, ламаються
під ногами.
Дослід 2
Сніг ліпиться у теплу погоду.
Мета: показати, що сніг ліпиться, приймає будь-яку форму.
Обладнання: сніг, лопатки.
Хід. Запропонувати зліпити колобки. Чому сніг ліпиться? Який він? Зробити
з колобків сніговичків.
Висновок: сніг ліпиться у теплу погоду.
Дослід 3
Властивості снігу. Сніг - це вода.
Мета: показати, що сніг від тепла перетворюється на воду.
Обладнання: миска зі снігом.
Хід. Запропонувати дітям зібрати сніг у миску і занести його в групу.
Чому тане сніг? На що він перетворився?
Висновок: сніг тане від тепла і перетворюється на воду. Сніг – це вода.

Дослід 4
Сніг - замерзла водяна пара.
Мета: довести, що сніг узимку, як і дощ влітку, утворюється з випарованої
води.
Обладнання: сніг.
Хід. Спостерігати за снігопадом. Визначити властивості снігу. Пояснити,
що вода випаровується в усі пори року. Сніжинки – це дрібненькі
льодинки замерзлої водяної пари. Впіймати сніжинку на долоньку. Що
сталося? Чому?
Висновки діти роблять самостійно.

24
 Дослід 5
Властивості снігу.
Мета: показати властивості снігу.
Обладнання: дві невеликі пластмасові банки з кришками, наповнені водою
однакової температури.
Хід. Поставити одну банку з водою на відкритому місці, а другу – в
кучугури снігу. Порівняти воду через годину.
Висновок: сніг зберігає тепло, захищає рослини від замерзання.

Дослід 6
Сніг очищає повітря.
Мета: довести дітям, що сніг уловлює з повітря частинки куряви та
кіптяви.
Обладнання: тарілка, сніг.
Хід. Покласти на тарілку грудочку снігу. Після того, як сніг розтанув, на
дні і краях з’явилася брудна смужка.
Висновок: сніг очищає повітря, тому після снігопаду повітря свіже і
запашне.

Дослід 7
Танення снігу.
Мета: довести, що сніг біля клена тане швидше, ніж біля берези.
Обладнання: береза, клен.
Умови: зимовий сонячний день.

Хід. Підійти до дерев і постояти п’ять хвилин, потім рукою доторкнутися

до кори клена і берези. Запропонувати дітям покласти одну долоньку на
світлу куртку, а другу – на темні брюки. Відзначити, що предмети
нагріваються неоднаково: темні – сильніше, світлі - слабкіше. Тому кора
берези холодніша, ніж темна кора клена.
Висновок: стовбур клена нагрівається сильніше, тому під кленом тепліше,
і сніг тане швидше.
На основі цих знань провести інший дослід із чистим та брудним
снігом. Звернути увагу на те, що брудний сніг тане швидше, ніж чистий.
Запитати: в чому причина цього явища?

Дослід 8
Корисна снігова вода.
Мета: довести, що снігова вода відрізняється від водопровідної.
Обладнання: два горщики з однаково посадженими квітами традесканції.
Один позначений сніжинкою, другий – краном.
Хід. На протязі зими одну квітку поливати талою сніговою водою, другу –
звичайною. Спостерігати за їх розвитком. Зробити висновки.
Висновок: тала (снігова) вода більш придатна для росту і розвитку рослин.

25
 Дослід 9
Снігова крупа.
Мета: поглибити знання дітей про різні стани води. Показати, що снігова
крупа складається з дрібних кристаликів снігу, сніжинок.
Обладнання: снігова крупа, миска, лупа.
Хід. Розглянути будову снігової крупи через лупу. З’ясувати, що вона
складається з дрібних кристаликів снігу, сніжинок. Походити по крупі.
Чому не рипить крупа під ногами? Звернути увагу на те, що краї у
сніжинок поламані і тому ми не чуємо скрипу. Снігові кульки крупи у
слабкий мороз руйнуються безшумно. Занести снігову крупу у групу. На що
вона перетворилася? Отже, снігова крупа – це вода. Висновки роблять діти.
Висновок: снігова крупа складається з дрібних кристаликів снігу. У вітряну
погоду їх краї ламаються і утворюється сніговий порох. А коли мороз слабкий,
сніжинки збиваються у щільні білі кульки, які ми називаємо крупою.

Ґрунт. Пісок. Глина. Каміння.

Дослід 1
Властивості сухої та вологої землі
Мета: навчити розрізняти вологу та суху землю.
Обладнання: земля, тарілка, вода, ложка.
Хід. Запропонувати дітям взяти в руку суху землю, стиснути її і висипати на
тарілку. Що ви помітили? Запропонувати вилити на землю трішки води та
розмішати її ложкою. Взяти в руку і стиснути в долоні. Що ви помітили?
Висновок: суха земля тверда, при здавлюванні розсипається; волога земля
м’яка, зліплюється в грудку.
Дослід 2
Властивості вологої землі
Мета: показати, що мокрий пісок (земля) ліпиться, може приймати будь-яку
форму.
Обладнання: вологий пісок, совочки, пасочки різного розміру і форми.
Хід. Запропонувати дітям зробити з мокрого піску різні пасочки. Звернути
увагу на різні форми та розмір.
Висновок: мокрий пісок (земля) набирає форму предмета.

Дослід 3
Властивості піску та глини
Мета: показати властивість піску пропускати воду, а глини – утримувати її.
Обладнання: три банки: одна з піском, друга з глиною, третя з водою.
Хід. Налити в банку з піском та глиною однакову кількість води і спостерігати,
як вона просочується.
Висновок: пісок пропускає воду, а глина – ні.

Дослід 4
26
Мета: показати властивість піску пропускати воду, а глини – утримувати її.
Обладнання: три банки з ґрунтом різного вмісту, три лійки, банка з водою,
вата.
Хід. У три лійки, вставлені у пляшки, покласти трохи вати. У першу лійку
насипати ґрунт, в якому більше піску, у другу – ґрунт, в якому більше
перегною, а в третю – ґрунт, в якому більше глини. Поспостерігати, який ґрунт
найкраще пропускає воду. Діти роблять висновки. Яке це має значення для
життя рослин?

Дослід 5
Як уникнути зсуву ґрунту
Мета: показати дітям для чого саджають дерева на схилах, берегах річок.
Обладнання: дерев’яна дошка, дві металеві накривки від банок, піпетка, вода,
чорнозем, пісок.
Хід. Взяти дві накривки і закріпити їх клеєм на дошці. Відстань 10-15 см. На
першій накривці розмістити чорнозем, на другій – пісок. Набрати в піпетку
води і, крапаючи на зразки, виміряти на яку відстань розбризкується «дощова
вода» (разом із частинками ґрунту /за допомогою дорослих/).
Закріпити дошку під кутом, імітуючи нахил місцевості. Продовжувати крапати
водою на зразки, простежити, чи не змінилась відстань, на яку відносяться
частинки з водними потоками, порівняно з тим, коли дошка лежала
горизонтально. Пояснити, де доводилося спостерігати таке явище у природі.
Ось чому на схилах берегів річок, водойм саджають дерева.
Висновок: частинки ґрунту вимиваються дощовою водою. Дерева саджають на
схилах для того, щоб уникнути зсуву ґрунту внаслідок дощів.

Дослід 6
Родючість ґрунту
Мета: довести, що лісовий ґрунт містить багато поживного перегною, тому в
ньому рослини ростуть краще.
Обладнання: лісовий ґрунт та ґрунт з ділянки дитячого садка, лупа, металеві
тарілочки, спиртівка.
Хід. Розглянути в лупу зразки лісового ґрунту та ґрунту з ділянки дитсадка.
Визначити, що в лісовому ґрунті багато поживного перегною, тому в ньому
рослини ростуть краще.
Спалити разом з вихователем на тарілочці жменьку ярого лісового ґрунту,
звернути увагу на запах, порівняти його із запахом спаленого листя. Так само
дослідити ґрунт з ділянки дитсадка і визначити, що він бідний на перегній.
Висновок: у ґрунті з лісу міститься більше перегнилого листя ніж у міському
ґрунті. Тому лісовий ґрунт є багатий на перегній, має багато поживних речовин,
в ньому рослини ростуть краще.
Дослід 7
Компостна яма
Мета: з’ясувати, що робиться з опалим листям у місті, у лісі.
Обладнання: лопати, ґрунт, листя.
Умови: осіння днина.
27
Хід. Вирити ямки та канавки біля кущів, дерев, попід грядками, на клумбі,
скласти туди листя й пересипати його шарами ґрунту. Обговорити процес.
Висновок: за деякий час листя згниє і перетвориться у перегній, тож грунт
буде поживний, збагачений.
Дослід 8
Склад ґрунту
Мета: довести, що в ґрунті є вода, поживні речовини, але після згорання грунт
стає бідним.
Обладнання: грунт, металева тарілочка, ложка, склянка води, спиртівка.
Хід. Разом з вихователем спалити жменьку ґрунту і над розжареним ґрунтом
потримати скло – воно спітніло, бо в грунті є вода. Понюхати спалений грунт:
чути запах, отже в ґрунті є поживні речовини. Звернути увагу на колір.
Відмітити, що після згорання поживних речовин і виділення вологи грунт
світлішає. Висипати жменьку спаленого ґрунту у склянку з водою, перемішати і
розглянути осад, в якому є пісок і глина.
Висновок: на згарищах тривалий час нічого не росте, бо грунт стає бідним.

Дослід 9
Садіння розсади
Мета: довести, що рослини краще ростуть в ґрунті підживленим перегноєм .
Обладнання: розсада овочів, грунт, підживлений перегноєм, і грунт
міський(збіднілий), лопатки, граблі, вода, лійка.
Хід. Навесні висадити розсаду овочів в різний грунт (заздалегідь підживлений
восени і збіднілий міський грунт). Спостерігати за розвитком рослин.
Висновок: рослини ростуть краще в підживленому ґрунті, бо він має перегній
то й поживніший.
Дослід 10
Стан ґрунту в різних умовах
Мета: показати, що грунт довше залишається вологим у тіні.
Обладнання: дві кімнатні рослини, лійка з водою.
Хід. Одну кімнатну рослину виставити на сонці, а іншу в тінь і одночасно
поливати. Спостерігати за станом ґрунту у двох рослинах.
Висновок: грунт довше залишається вологим у затінку, тому рослини, що
стоять на сонці, треба поливати частіше. У природі, в затінку дерев, волога в
ґрунті зберігається довше.
Дослід 11
В ґрунті можуть жити живі істоти
Мета: довести, що в ґрунті можуть жити живі істоти, тому що в ньому є
повітря, органічні залишки.
Обладнання: грунт, банка з водою, спиртівка, скло, тарілочка металева.
Хід. Жменьку ґрунту всипати у воду і спостерігати появу бульбашок – повітря .
Нагріти грунт у тарілочці над спиртівкою, тримаючи над ним скельце. Що на
ньому з’явилося? (крапельки води). Продовжувати нагрівати грунт і за запахом
з’ясувати присутність органічних залишків.
Висновок: живі істоти можуть жити в ґрунті, тому що в ньому є повітря для
дихання, органічні залишки для живлення та волога.
28
 Дослід 12
Допитливі черв’яки
Мета: показати, що вода витискує повітря з камінців та землі
Обладнання: дві склянки, каміння, земля, вода, дощові черв’яки
Хід. Наповнити одну склянку камінцями і залити водою. Що ми бачимо?
(з’являються бульбашки). Це вода витискує з поміж камінців повітря. У другу
склянку покласти черв’яків, засипати їх землею і теж залити водою.
Спостерігати, як черв’яки виповзають на поверхню, бо у воді їм не вистачає
повітря для дихання. Скласти алгоритм обох дослідів.

Іній.
Мета: дати поняття про іній як явище неживої природи; показати, що іній –
це кристалики водяної пари, які утворюються у морозному повітрі (іній може
випадати як у хмарну, так і в ясну зимову погоду; він затримується на всіх
предметах, рослинах, ґрунті; його утворення залежить від їх температури,
повітря має бути теплішим, ніж поверхня цих предметів). Розвивати
спостережливість, допитливість, вміння аналізувати і порівнювати явища
природи.
Пояснити дітям, що іній утворюється тоді, коли температура повітря вища,
ніж температура предметів та об’єктів, які спостерігають діти. Тоді краплинки
водяної пари, які є в повітрі, на поверхні цих предметів перетворюються на
кристалики льоду. От чому їх розташування не рівномірне, хаотичне.
Розглянути кристалики інею, звернути увагу на їх будову, пластинчасті,
тупокінцеві голки, шестикутні призми. Порівняти будову сніжинок та інею.
Дослід №1
Утворення інею.
Мета: довести, що утворення інею залежить від температури повітря:
повітря має бути теплішим, ніж поверхня предметів; що іній утворюється у
морозяному повітрі.
Хід. У морозну погоду на передодні потепління закрити один або кілька
предметів, рослин, розташованих поряд. Чому на них не утворюється іній?
Діти роблять висновки самостійно.

Дослід №2
Іній – це кристали водяної пари.
Мета: довести, що кристалики інею утворилися з водяної пари; іній – це
краплинки води.
Хід. Обережно зняти іній з поверхні предметів і перенести в тепле
приміщення. Спостерігати за його станом.
Діти роблять висновки.

Хуртовина
Мета: дати дітям уявлення про хуртовину як про явище неживої природи.
29
Поглиблювати уявлення про різноманітність опадів узимку, про супровідні
явища в природі. Розвивати здатність, встановлювати причинно-наслідкові
зв’язки між умовами і наслідками того чи іншого явища.
Спостереження за снігопадом.
Під час сильного вітру спостерігати за хуртовиною. Звернути увагу на те, що
хуртовина – це переміщення снігу, який нещодавно випав і ще не злежався. Він
легко піднімається і переноситься вітром. Виділити основні умови виникнення
цього явища – поява сильного вітру, наявність сухого, пухкого снігу,
відсутність хмарності.

Град
Мета: дати дітям уявлення про таке явище неживої природи як град;
показати, що град – це різновид опадів, які падають на землю з хмар. Розвивати
вміння аналізувати явища, виділяти їх характерні ознаки, пояснювати
взаємозалежність.
Дослід 1
Властивості граду.
Мета: показати властивості граду.
Хід. Розглянути з дітьми градинки. На що вони схожі? Які вони? (слизькі,
холодні, тверді). Розколоти градинку і переконатись, її основу створює сніг.
Набрати град в миску і занести в групу. Спостерігати, як в теплому
приміщенні град перетворюється у воду.
На зігрітому ґрунті швидко тане.
Розглядаючи град, уточнити, що він, як і сніг, утворюється з води. Це грудки
снігу, які заледеніли. Найчастіше вони мають кулеподібну форму.
Пояснити, що грудки снігу заледеніли тому, що рухаючись в середині
великих хмар, наштовхувались на краплини води. Від цього вони ставали
більшими і важчими. Град випадає лише з купчастих дощових хмар. Градинки
так щільно заледеніють, що не встигають швидко розтанути. Град завжди
супроводжується грозою, але не під час кожної грози випадає. Град –
небезпечне явище в природі. Він знищує посіви в полі, ламає гілки молодих
дерев, кущів, молоді пагони.
Іноді можна спостерігати наслідки випадання граду, обстеживши фруктові
посадки, овочі, квіти в квітнику.

Туман
Мета: дати поняття про туман як явище неживої природи. Уточнити
уявлення дітей про процес випаровування води і характерні властивості водяної
пари.
Пояснити дітям, що утворення туману пов’язане з охолодженням повітря.
Під час спостереження зазначити зміни в температурі навколишнього
середовища. В процесі охолодження повітря водяна пара, яка в ньому
знаходиться, перетворюється в краплини. Вони зависають у повітрі, їх можна
відчути диханням, обличчям, вони з невидимих перетворюються в густу
молочно-білу завісу.
30
 Пояснити дітям також причини утворення туману над водоймами в ранкові
години. Температура повітря за ніч знижується, а вода, що нагрівається за день,
стає теплішою за повітря. Вода випаровується з водойми, охолоджується і
зависає в повітрі. Утворюється туман.
Для того, щоб переконати дітей у тому, що туман – це водяна пара, доцільно
обстежити поверхню предметів, на яких скупчуються краплі води.

Грім, блискавка.
Мета: дати дітям уявлення про грім і блискавку як явище неживої природи,
що спостерігається влітку, інколи взимку, супроводжуються випаданням дощу,
граду.
Розповідаючи про грозові явища, слід провести з дітьми детальний аналіз
усіх фактів у неживій природі, які є умовами виникнення грому і блискавки.
Старшому дошкільнику можна пояснити такі умови підвищення температури
повітря: випаровується велика кількість води, яка охолоджується і віддає своє
тепло в навколишнє середовище; утворення купчасто-дощових хмар, як
результат скупчення крапель випаруваної і охолодженої води, поява сильного
поривчастого вітру.
Висновок: гроза найчастіше є літнім явищем.
Чому виникає грім? Кожна хмара несе в собі певний заряд електроенергії.
Під час сильного вітру хмари стрімко пересуваються, наштовхуються одна на
одну, віддаючи при цьому свої заряди. Тоді виникає на небосхилі пряма, ламана
або зигзагоподібна лінія – блискавка, яка яскраво світиться, а згодом на землю
доноситься і звук – грім, що виникає від зустрічі двох різних електрозарядів
хмар. Грозові розряди надзвичайно небезпечні. Тому на всіх спорудах
встановлюють блискавковідводи.
Веселка
Мета: дати дітям поняття про веселку як явище неживої природи.
Поглиблювати і розширювати уявлення про взаємозалежність явищ, їх
характерні особливості.
Поєднуючи з різною інтенсивністю найяскравіші кольори спектру, веселка є
цікавим об’єктом для спостереження і дослідницької роботи з дітьми на ділянці
в літні дні. Слід пояснити, що веселка з’являється на небосхилі після випадання
дощу за ясної сонячної погоди (або раптової появи сонця). Дощ випадає з
окремих купчасто-дощових хмар, а не з суцільних, шаруватих. Між хмарами є
значні проміжки чистого, освітленого неба, і коли сонячне проміння проходить
крізь краплинки води, воно, заломлюючись, відбивається. З’являється веселка.

Блок 2
Досліди з об’єктами живої природи (рослини)
Дослід №1
Чи потрібна рослині вода?
Мета: розкрити значення води для росту рослин
Обладнання: рослини куточка природи, дві прозорі банки з водою та без води,
дві однакові цибулини.
31
Хід. Спостереження за станом рослин після вихідних днів. Як рослини себе
почувають? Чому? З чого це видно? Як це перевірити? Після поливання
провести порівняльне спостереження за цими ж рослинами і визначити зміни,
які сталися.
Поставити цибулини в банки і спостерігати за їх змінами. З’ясувати, яку
користь приносить рослинам вода: яскравий колір, соковиті крупні пагони. Діти
самостійно роблять висновки.
Висновок: для росту рослині потрібна вода – без води рослина жити не може.

Дослід №2
Чи потрібне рослині світло?
Мета: продемонструвати необхідність світла для росту рослин.
Обладнання: коробки, грунт, цибуля.
Хід. Посадити цибулю у грунт. Частину її накрити ковпаком з картону. Через 7-
10 днів виявити зміни. Зняти ковпак. Спостерігати, як пір’я цибулі стає
зеленим. Діти фіксують результати спостережень.
Висновок: для росту рослин необхідне сонячне світло.

Дослід №3
В теплі і в холоді.
Мета: продемонструвати необхідність тепла для росту рослин.
Обладнання: гілочки дерев.
Хід. Взимку спостерігати за гілками дерев. Внести гілочки у приміщення групи
і спостерігати за появою листочків. Результати спостереження замалювати і
створити модель залежності життя рослин від тепла.
Висновок: для росту рослин потрібне тепло.
Дослід №4
Потреба рослин у поживному грунті.
Мета: дати дітям уявлення про те, що у непідживленому грунті рослини
ростуть погано, а в поживному – добре.
Обладнання: ящики з грунтом і піском, овес, цибуля, квасоля.
Хід 1. Висіяти в ящики з грунтом і піском овес. Порівняти спостереження,
спрямувати їх на з’ясування відмінності в забарвленні пагонів, їх соковитості
при умові ідеального догляду.
Хід 2. цибулини з пророщеними у воді корінцями висадити в два горщики
(один з піском, другий з поживним грунтом). Чому цибулини ростуть по-
різному? Як забезпечити поживність грунту? Як можна допомогти рослинам,
які висаджені у пісок?
Хід 3. посадити у горщики з піском і грунтом попередньо пророщену у воді
квасолю. Порівняти спостереження, з’ясувати причини швидкого росту однієї
квасолини і повільного росту іншої, різниці в розмірах листя, його забарвленні.
Висновок: щоб рослина добре росла, її необхідно висаджувати у поживний
грунт або періодично підживлювати.

Дослід №5
Для росту рослинам потрібен пухкий грунт.
32
Мета: з’ясувати, чому грунт, де рослини ростуть, треба розпушувати.
Обладнання: 2 горщики з кімнатними рослинами (в одному грунт пухкий, в
іншому – ущільнений), баночка з водою.
Хід. Розглянути горщики з рослинами, з’ясувати стан грунту. Вкинути грудку
ущільненого грунту у воду (бульбашок повітря виділяється дуже мало).
Висновок: в ущільненому грунті мало повітря, для росту рослинам потрібен
пухкий грунт, який забезпечує доступ повітря до корінців.

Дослід №6
Для чого потрібні корінці?
Мета: показати, що рослини всмоктують воду корінцями.
Обладнання: паросток бальзаміну, прозора ємкість з водою, кришка.
Хід. Паросток бальзаміну помістити у прозору ємкість, відмітити рівень води у
ній, щільно закрити кришкою з прорізом для паростка і через 7-8 днів
перевірити (води поменшало, бо корінці всмоктують її). Результати
зафіксувати.
Висновок: рослини всмоктують воду корінцями.

Дослід №7
Все живе росте і розвивається.
Мета: показати дітям, що все живе і розвивається.
Обладнання: горщики з землею, насіння квасолі та камінці.
Хід. Запропонувати дітям у різні горщики посадити насіння квасолі та камінці.
Через деякий час поспостерігати, які зміни відбулися. Чому?
Висновок: насіння – живе, з нього виростають рослини, каміння – це об’єкт
неживої природи.
Дослід №8
Рослини дихають листочками.
Мета: довести, що рослини дихають листочками.
Обладнання: рослина з широким листям, клейкий папір, лупа.
Хід. Бесіда про те, що все живе дихає. Як же дихають рослини? Розглянути
через лупу листочки рослини, звернути увагу на маленькі дірочки, розташовані
на листочках. Чи може рослина через них дихати? Заклеїти нижню частину
листка клейким папером. За якийсь час у неї з’являться ознаки «хвороби»:
листок посвітлішає, стане менш пружним. Це відбувається тому, що ми закрили
дірочки, через які відбувався повітряний обмін.
Висновок: рослини дихають листочками, без доступу повітр’я листочок гине.
Обережно зняти клейкий папір одразу, щойно помітите перші ознаки
«хвороби» листка.
Дослід №9
Функції окремих частин рослин.
Мета: уточнити і розширити уявлення дітей про будову рослин, функції їх
окремих частин.
Обладнання: живці кімнатних рослин, барвники, склянки з водою.
Хід 1. Під час розмноження кімнатних рослин розглянути будову кожного
живця. Що відсутнє? Що повинно утворюватись на рослині, щоб вона могла
33
рости в грунті? Поставити живці у воду, налиту у прозору посудину, і
спостерігати за процесом формування кореня і розвитку пагона. Деякі живці
висадити в грунт без коренів. Спостерігати за їх ростом.
Хід 2. Відібрати 2-3 пагони бальзаміну з добре сформованим коренем і
поставити їх у розчин з барвником на підвіконня з сонячного боку.
Спостерігати за листочками протягом тижня.
Висновки діти роблять самостійно, замальовують результати досліду.

Дослід №10
Реакція колеуса на світло.
Мета: закріпити знання про значення світла для успішного росту і розвитку
рослин.
Обладнання: 2 горщики з колеусами.
Хід. 1 горщик з колеусом поставити у добре освітленому місці, 2-й – у
затіненому. Спостерігати за ростом рослин 10 днів.
Висновки діти роблять самостійно.
Висновок: колеус, що стояв у добре освітленому місці, має яскраве
забарвлення листя, стебло коротке і товсте. У колеуса, що стояв у тіні, листя
бліде, стебло довге і тонке. Для росту рослин необхідне сонячне світло.

Дослід №11
У фруктах є сік.
Мета: показати, що у фруктах є сік.
Обладнання: фрукти.
Хід. Притиснути фрукт і показати, як з нього капає сік.
Висновок: у фруктах є сік, він смачний, солодкий, корисний.
Дослід №12
Овочі та фрукти містять воду.
Мета: довести, що овочі і фрукти містять воду.
Обладнання: овочі та фрукти, поліетиленовий мішечок.
Хід. У сухий поліетиленовий пакет покласти овочі та фрукти. Через деякий час
спостерігати за появою крапельок води із внутрішнього боку пакета. Звідки
взялася вода? (З овочів і фруктів).
Висновок: в овочах і фруктах є вода.

Дослід №13
Садіння квасолі.
Мета: вчити дітей бачити закономірності розвитку пророщеного й
непророщеного насіння квасолі, відмічати етапи розвитку рослин, порівнювати
їх ріст.
Обладнання: пророщене й непророщене насіння квасолі, 2 ящички із землею,
лійка з водою.
Хід. В один ящик висадити пророщене насіння квасолі, в другий –
непророщене. Полити їх. Спостерігати за рослинами протягом 10 днів при
однакових умовах перебування.
34
Висновки діти роблять самостійно, замальовують їх.
Висновок: пророщене насіння квасолі зійшло раніше, ніж непророщене.

Дослід №14
Барвистість осіннього листопаду.
Мета: довести, що в листі дерев містяться зернята різного кольору.
Обладнання: мікроскоп, спирт, листя, 2 пляшечки, бензин.
Хід 1. спостереження за барвами осіннього листопаду. Пояснити, що вся
барвистість осіннього листопаду закладена в середині листочка ще з весни. Під
тоненькою шкіркою листочка містяться дрібненькі зернята. Розглянути їх у
мікроскоп. З’ясувати, що вони різні за формою, за величиною, за забарвленням
(світло-зелені, темно-зелені, жовті, червоні). Яких зернят більше, такий і колір
у листочках. Влітку – більше зелених, листочки – зелені. Восени зелені зернята
гинуть, і тоді видно жовті, червоні. Листя змінює своє забарвлення.
Хід 2. налити в прозору пляшечку 20-30г спирту і покласти туди 2-3
подрібнених зелених листочки. Щільно закрити пляшечку, сильно потрусити 5-
10 хвилин. На очах у дітей спирт набуде зеленого кольору, а листочки стануть
безбарвними. Зелені і жовті зернята вимились з листочка і зафарбували рідину.
Тепер ці зернята розділимо. Для цього переллємо рідину в іншу посудину,
додамо до неї трішки бензину і води, добре струсимо і нехай постоїть. Бензин,
зафарбований у зелений колір, підніметься вгору, а жовтий спирт опуститься
вниз.
Червоні зернята можна вимити іншим способом. Кілька червоних листочків
осики прокип’ятити певний час. Ті з них, в яких зелені зернята ще не
зруйнувались, позеленіють.
Висновок: у листочках містяться зернята різного кольору.
Блок 3
Досліди з об’єктами живої природи (тварини)
Дослід 1
Як дихають риби?
Мета: пересвідчитись, що повітря є у воді.
Обладнання: акваріум з рибками, трубочки.
Хід. Спостерігати за рибками в акваріумі. Визначити, дихають рибки чи ні.
Стежити за рухом зябр, бульбашками повітря в акваріумі. Через трубочку
пустити у воду повітря, з’являться бульбашки. Спостерігати, як рибки
підпливають до поверхні води й хапають ротом повітряні бульбашки.
Висновок: рибки дихають повітрям, що є в воді та й на її поверхні.
Дослід 2
Ігрове моделювання «Кому який потрібен дзьоб?»
Мета: встановити залежність між характером харчування і деякими
особливостями зовнішнього вигляду тварин.
Обладнання: шапочки птахів, дзьоби з різного матеріалу, малюнки із
зображенням комах, гусениць, дрібних тварин.
Хід. Діти – «пташки» вибирають, чим вони хочуть харчуватися й
35
розмірковують, який для цієї їжі потрібен дзьоб; вибирають його за розміром,
міцністю; «здобувають» собі їжу за допомогою дзьоба; розповідають, чому
обрали саме такий дзьоб, роблять висновки.
Дослід 3
Ігрове моделювання «Присоски».
Мета: виявити особливості способу життя найпростіших морських організмів.
Обладнання: ілюстрації про актиній, присоски, вода у склянках.
Хід. Розглянути з дітьми зображення морських організмів – актиній і з’ясувати,
який спосіб життя вони ведуть, як рухаються (їх рухає течія води). З’ясувати,
чому деякі морські організми можуть залишатися на камінні. Розглянути
присоски, прикріпити сухі присоски до столу. Чому вони не тримаються?
Зволожити їх. Повторити дослід. Діти роблять висновок.
Висновок: тіла морських тварин вологі, це допомагає їм своїми присосками
прикріплюватися до твердої поверхні.
Дослід 4
Як відчувають запах дощові черв’яки.
Мета: допомогти зрозуміти, як дощові черв’яки пристосувалися до умов життя
у ґрунті, чи є в них нюх.
Обладнання: дощові черв’яки, лупи, вата, пахуча рідина, пінцет.
Хід. Спостерігати за дощовими черв’яками. Розглянути черв’яка через лупу,
з’ясувати особливості його будови (гнучке членистоноге тіло, оболонка,
відростки, за допомогою яких він рухається).
З’ясувати чи є в нього нюх. Змочити вату пахучою рідиною, піднести до різних
частин тіла черв’яка і спостерігати за його реакцією.
Висновок: дощовий черв’як відчуває запах усім тілом.
Дослід 5
Хто їсть водорості?
Мета: довести, що молюски харчуються водоростями, очищають воду.
Обладнання: акваріум з рибками, дві банки.
Хід. Розглянути водорості в акваріумі, знайти окремі частини рослин,
з’ясувати, хто їх їсть. В одній банці розмістити рибок і водорості, в іншій –
молюсків та водорості. Протягом місяця спостерігати за змінами.
Висновок: в першій банці водорості не пошкоджені, в другій – пошкоджені, на
них з’явилися яйця молюсків.
Дослід 6
Вологе дихання
Мета: з’ясувати, що всі живі організми дихають, разом із повітрям волога
виходить із організму. Допомогти зрозуміти залежність органів дихання від
чинників неживої природи, пристосування живих істот до життя в пустелі.
Обладнання: дзеркала, ілюстрації із зображення жителів пустелі.
Хід. З’ясувати з дітьми, який шлях проходить повітря, коли ми вдихаємо й
видихаємо його (вдихаємо – повітря надходить у легені через дихальні шляхи,
видихаємо – так само виходить із них). Діти роблять видих на дзеркальце й
зазначають, що воно спітніло, на ньому з’явилася волога, яка разом із повітрям
виходить із організму.
36
Запропонувати поміркувати, що станеться, якщо тварини пустель втрачатимуть
вологу під час дихання (вони загинуть). Розповісти про живих істот, які
пристосувалися до життя у спекотній та сухій пустелі. Показати зображення
верблюда, пояснити будову його органів дихання, які допомагають зберігати
життєдайну вологу.
Висновок: живі істоти пристосовуються до життя в певних умовах; у верблюда
носові ходи довгі і звивисті, тому волога осідає в них під час дихання тварини.

Дослід 7
Як з гуся вода.
Мета: з’ясувати, чому на гусячому пір’ї вода не затримується, пір’я
залишається сухим.
Обладнання: гусяче пір’я, курячий пух, вода, олія, папір.
Хід. Розглянути з дітьми гусяче пір’я та курячий пух. Змочити їх водою та
з’ясувати, що на гусячому пір’ї вода не затримується. Змастити папір олією, а
потім змочити його водою. Спостерігати, як скочується вода, а папір
залишається сухим.
Висновок: у водоплавних птахів у шкірі є спеціальні жирові залози,
видзьобуючи з них жир, качки та гуси змащують пір’я, яке потім не намокає у
воді.
Дослід 8
Моделювання «Як легше плавати».
Розглянути ілюстрації із зображенням водоплавних птахів. Підібрати моделі
лапок, які підходять водоплавним птахам. Довести свій вибір, імітуючи греблю
лапками.
Висновок: водоплавним птахам потрібні плоскі лапки з перетинками.
Блок 4
Природні зони
Дослідницькі ігрові заняття
Мета: обговорити з дітьми особливості прояву сезонних змін в Арктиці;
визначити, де найспекотніше літо на планеті; з’ясувати причини підвищеної
вологості у джунглях; пояснити захисну роль лісу в лісостеповій кліматичній
зоні; охарактеризувати деякі особливості природо-кліматичних зон Землі.
Літо в Арктиці
Ознайомити дітей з річним рухом – циклом Землі (вона за цей час робить
один оберт навколо Сонця)
Бесіда про те, як день змінює ніч і чому це відбувається (завдяки
обертанню Землі навколо своєї осі)
Робота з глобусом – знайти Арктику.
Моделювання літа на Південному полюсі. В темному приміщенні
запалити свічку, яка імітує Сонце, поставити макет Землі в літнє положення;
зазначити, що ступінь освітлення полюса залежить від віддаленості Землі від
Сонця; визначити пору року в Арктиці та Антарктиді. Поступово обертати
Землю навколо Сонця, зазначити зміни в освітленні її частин при віддаленні від
37
свічки, яка імітує Сонце.
Робота з макетом «Сонце – Земля» (демонстрація річного обертання
Землі навколо Сонця). Звернути увагу на те, що частину свого річного
обертання Земля повернена до Сонця так, що постійно освітлюється Північний
полюс. З’ясувати, де в цей час на планеті буде довго полярна ніч (на
Південному полюсі). Визначити за рівного положення Землі щодо Сонця
протягом її обертання найспекотніше місце на планеті, позначити
найспекотніше місце на планеті, поставити позначки в районі екватора.
У джунглях
Провести бесіду про природу в джунглях – про рослин і тварин.
Обговорити температурні особливості цієї місцевості з використанням макета
річного обертання Землі навколо Сонця.
Розглянути глобус – навколо джунглів є багато морів і океанів. Провести
дослід із насиченням повітря вологою: діти крапають воду з піпетки на губку
(вода залишається в губці); кладуть губку у воду, перевертають її, виймають і
спостерігають, як стікає вода. За допомогою цих дій з’ясовують, чому в
джунглях дощ може йти без хмар. Повітря в джунглях, ніби губка, насичується
вологою і вже не в змозі утримувати її. Перевірити, цю здатність за допомогою
досліду: у прозору ємкість налити воду, накрити і поставити у гаряче місце.
Спостерігати протягом 1-2 днів появу «туману» розтікання краплин на кришці
(вода випаровується, волога накопичується в повітрі, а коли її стає багато,
випадає дощ).
Ліс – захисник
Діти з’ясовують особливості лісостепової зони, користуючись картою і
глобусом – великі відкриті простори, теплий клімат, близькість пустель.

Розповісти дітям про вітри, які тут бувають, і за допомогою вентилятора

вихователь імітує вітер, пропонує втихомирити його. Діти висловлюють
припущення, як це можна зробити (заповнити простір рослинами, які створять
вітру перепони) і перевірити його: поставити на шляху вітру горщики з
рослинами – це «ліс», покласти перед «лісом» і за ним клаптики паперу,
спрямувати на «ліс» потік повітря з вентилятора. Спостерігати, як папір, що був
перед «лісом» розвіявся, а той, що за ним, – ні.
Провести дослід: показати процес розмивання ґрунту під час дощів:
полити нахилений піддон із ґрунтом з висоти 10-15см.і спостерігати утворення
ямок. Запропонувати допомогти природі зберегти поверхню й не дати воді
розмити ґрунт. Досипати на піддон ґрунт, розсипати по ньому листя, траву,
гілочки, налити воду з лійки й перевірити, чи розмився ґрунт.
Висновок: як рослини затримують ґрунт, так і ліс оберігає його.

Чому в тундрі завжди холодно

Діти з’ясовують температурні особливості тундри, користуючись
макетом .Уточнити, що відбувається з водою, коли вона потрапляє на поверхню
землі (частина її вбирається ґрунтом, а інша випаровується). Визначити, що
38
проходження води залежить від особливостей ґрунту; чи легко буде проходити
вода крізь промерзлий шар тундри.
Провести дослід: в прозору ємкість набрати ґрунт, дати йому трішки
підтанути і налити на нього воду – вона залишається на поверхні.
Висновок: так відбувається й у тундрі, тому що багаторічна мерзлота не
пропускає воду.
Вода в пустелі
Діти з’ясовують температурні особливості в пустелі, користуючись
макетом річного обертання Землі навколо Сонця (проміння Сонця ближче до
цієї частини Землі – поверхня пустелі нагрівається до 70 С, температура повітря
в тіні понад 40 С, а ніч досить прохолодна).
Пояснити дітям, звідки з’являється роса. Провести дослід. Нагріти ґрунт,
тримати над ним охолоджене скло; спостерігати появу вологи на склі –
випадання роси.
Висновок: в ґрунті є вода, вдень ґрунт нагрівається, а вночі –
охолоджується, і зранку випадає роса.
Розповісти дітям, що ґрунт в пустелі піщаний і глинистий. Розглянути
ландшафти пустелі. З’ясувати, що відбувається з вологою в пустелі (вода
швидко просочується крізь пісок, на глинистих ґрунтах вона швидко
випаровується, не потрапляючи в середину).
Провести дослід: наповнити ємкість піском і вологою глиною, ущільнити,
налити воду, поставити у тепле місце і спостерігати.
Висновок: у пустелі мало води, тому що піщаний ґрунт не затримує його,
а глинистий навпаки не пропускає його.

Блок 5
Досліди з магнітами
Магніти, магнетизм.
Дослід №1
Таємниці магніту.
Мета: ознайомити дітей з магнітом та його властивостями.
Обладнання: магніти, дерев’яні кубики, клаптики тканини, пластикові
іграшки, металевий дріб’язок, скло, рукавички.
Хід. У вихователя в руках «чарівна рукавичка» (в середині прикріплений
магніт). Показати, що рукавичка тримає предмети. Чому ваші рукавички не
притягують предмети? Розкрити секрет магніту. Дослідним шляхом визначити,
чи всі речі притягуються магнітом.
Висновок: магніт притягує не всі предмети, а тільки металеві.

Дослід №2
Що не притягує магніт?
Мета: віднайти матеріали, які взаємодіють з магнітами, і ті, які не взаємодіють
39
з ними.
Обладнання: магніти, різні дрібні предмети, виготовлені з металу: залізо,
золото, срібло, алюміній, мідь.
Хід. Спираючись на властивості матеріалів, з яких виготовлені предмети, діти
перевіряють їхню взаємодію з магнітом.
Висновок: не всі металеві предмети притягуються магнітом.

Дослід №3
Що вміє магніт?
Мета: з’ясувати властивості магніту притягувати металеві предмети через різні
матеріали.
Обладнання: магніти, аркуші паперу, картон, металеві скріпки.
Хід. Показати дітям фокус: на паперовому аркуші, що висить вертикально,
тримаються металеві скріпки. Пропонувати дітям спробувати зробити так само.
Чому у вас скріпки падають? Хто здогадався в чому річ? Діти виконують цей
дослід самостійно, використовуючи папір, картон. Примушують «танцювати»
скріпки.
Висновок: магніт притягує металеві предмети навіть через папір та картон.

Дослід №4-а
Магніт і вода.
Мета: перевірити, чи діє магніт через воду?
Обладнання: пластикові стаканчики з водою, металеві предмети, магніти.
Хід. Проблемна ситуація: як дістати з води предмети, не замочивши пальці рук?
(За допомогою магніту).
Висновок: магніт притягує металеві предмети через воду.
Дослід №4-б
Магніт і скло.
Мета: з’ясувати дію магніта через скло.
Обладнання: скляні пластини, металеві ошурки, магніти.
Хід. Раніше було встановлено (дослід №1), що скло не притягується магнітом.
А чи діє магніт через скло? Насипати металеві ошурки на скляну пластину і
піднести знизу магніт. Металеві ошурки притягуються, «танцюють», коли
водити магнітом і навіть утворюють певні візерунки.
Висновок: магніт діє і через скло.
Дослід №5
Намагнічування металевих предметів.
Мета: визначити здатність металевих предметів намагнічуватись.
Обладнання: магніти, металеві скріпки, дрібні металеві предмети.
Хід. Піднести магніт до скріпки – вона притягується, потім обережно піднести
скріпку до дрібніших металевих предметів і з’ясувати, що з ними сталося і
чому? Обережно відділити першу скріпку від магніту. Що ми бачимо? (Вона
утримує решту предметів). Чому?
Висновок: металеві предмети намагнічуються і притягують інші металеві
предмети.
40
 Дослід №6
Полюси магніта
Мета: виявити взаємодію двох магнітів: притягування та відштовхування.
Обладнання: 2 магніти (з полюсами).
Хід. Один магніт піднести до іншого. Що ми помітили?
Висновок: 2 магніти взаємодіють між собою в залежності від того, якими
полюсами магніти торкаються один одного.
Дослід №7
Застосування магніту. Компас.
Мета: ознайомити дітей із компасом.
Обладнання: компас.
Хід. Розглянути будову компаса. Звернути увагу, що червона стрілка показує на
південь, а синя – на північ. За допомогою компаса визначити частину світу.
Дослід №8
Полярне сяйво.
Мета: з’ясувати явище полярного сяйва.
Обладнання: зображення полярного сяйва, магніти, металеві ошурки, папір.
Хід. Покласти металеві ошурки на аркуш паперу, інший аркуш паперу покласти
поряд, під ним розташувати магніт. За допомогою трубочки здувати металеві
ошурки на папір, під яким лежить магніт. Спостерігати, за їх розташуванням на
папері (за магнітними полюсами). Пояснити, що так само діють і магнітні сили
Землі, затримуючи «сонячний вітер», маленькі часточки якого, рухаючись до
полюсів, зіштовхуються з часточками повітря й сяють – ось так з’являється
полярне сяйво.Закріпити ці знання у досліді з клаптиками паперу та повітряною
кулькою (кулька – це Земля, а клаптики паперу – часточки «сонячного вітру»,
які притягуються до наелектризованої тертям об волосся повітряної кульки).
Дослід №9
Як виникла Земля.
Мета: Ознайомити дітей із виникненням Землі, як планети, в космосі.
Обладнання: глобус, дрібні металеві предмети, магніт на ниточці.
Хід. Розповісти дітям, що дуже давно не існувало ні Землі, ні інших планет. У
космосі вирували темні хмари розпеченого газу та пилу. Поступово хмара
охолола, а газ та пил почали притягуватись одне до одного. Так і сформувалась
Земля. Ось як це було. Покласти на стіл дрібні металеві предмети. Магнітом
водити по столу. Що сталося з предметами? (Вони прилипли до магніту). Так
поступово Земля стала великою кулею, що обертається навколо Сонця.

Блок 6
Земля. Космос.
Дослід 1
Рух планет й супутників
Мета: пояснити дітям, яка сила утримує супутник на орбіті.
Обладнання: відерце, кулька.
Хід. У відерце покласти кульку. Перекинувши його, кулька випаде, тому що діє
41
земне тяжіння. Швидко покрутити відерце навколо себе, вона не випадає.
Висновок: коли предмети рухаються по колу в ємкості до гори дном, вони не
випадають, а якщо рух зупиняється – падають. За цим самим законом
рухаються планети й супутники.
Дослід 2
Земля – це куля, яка сплющена з полюсів.
Мета: пояснити, чому земна куля приплюснута з полюсів.
Обладнання: олівець, паперові смужки, склеєні у вигляді кулі на ньому,
глобус, ілюстрації про Землю.
Хід. Бесіда про планету Земля, її форму, рух. Розглянути ілюстрації, пояснити,
що земна куля трохи сплюснута з полюсів. Олівець – це земна вісь, паперові
смужки – земна куля. Олівець обертається разом з кулею між долонь
вихователя (назад - вперед). Діти бачать, що під час обертання кулі її верхня та
нижня частини сплющуються, а центральна «роздувається». Пояснити, що на
кулю діє внутрішня сила від обертання, яка прагне «роздути» смужки.
Висновок: наша Земля сплющена з полюсів і «роздута» по екватору.
Дослід 3
Світло в Космосі
Мета: з’ясувати, чому в космосі темно.
Обладнання: ліхтарик. Умови: темна кімната.
Хід. Діти в темній кімнаті вмикають ліхтарик і підносять руку під промінь
світла – на долоні з’являється світле коло, але між рукою і ліхтарем світла не
видно, тому що рука відбиває промінь.
Висновок: в Космосі від Сонця та ін. зірок постійно йдуть проміні світла. Вони
відбиваються від планет, тому планети начебто світяться. На нічному небі ми
бачимо зірки, які світяться самі, і планети, які відбивають світло зірок.
Мовні логічні завдання
Різнокольорові човники.
Завдання. Розвивати у дітей вміння використовувати безпосередній досвід при
вирішенні словесного завдання.
Прийшла я на ставок. Скільки різнокольорових човників плаває на воді:
жовті, оранжеві, червоні. Всі вони прилетіли сюди з вітром. Прилетить човник,
сяде на воду і відразу попливе. Їх багато ще прилетить сьогодні, завтра,
післязавтра. Згодом човники перестають прилітати, ставок замерзне.
Розкажіть, які це човники плавають на ставку. В яку пору року їх буває
найбільше? Про що ви думаєте, коли спостерігаєте за ними?

Що тут трапилось?
Завдання. Систематизувати знання дітей про явища неживої природи,
закріпити розуміння їх взаємозв’язку з життям живої природи.
Недалеко від річки жив заєць. Вночі він бігав лісом, обгризав кору
42
молодих дерев, а вдень спав під своїм улюбленим пеньком на галявині.
Прокинувся одного ранку заєць – і бачить, що навколо вода, лапки його вже
мокрі. Виліз він на пеньок, під яким спав, а вода все прибуває і прибуває. Вже
половина пенька сховалася під водою. Пострибав заєць шукати сухого місця в
лісі, а коли оглянувся, то побачив, що пенька вже зовсім не видно з-під води.
«Звідки взялося стільки води?» - подумав заєць, але так і не зміг догадатися.
Розкажіть, діти, що ж тут трапилося? Про що ви подумали, коли уявили
собі стільки води і беззахисного зайчика? Як би ви змогли йому допомогти?
Яка ще небезпека чекає на зайця весною? А влітку?

Перші квіти.
Завдання. Закріпити знання про ранньовесняні явища в живій природі.
На лісових галявинах зацвіли перші весняні квіти. Вони такі ніжні, голубі
шапочки на довгих тоненьких ніжках пробиваються з-під снігу.
Чи знаєте ви, як вони називаються? Які ще весняні квіти ви знаєте? Як
вони пахнуть? Чи бачили ви на них комах? Як потрібно оберігати ранні квіти?
Чому перші весняні квіти з’являються не в кожному лісі? На яких галявинах ви
бачили такі квіти?
Дивна крапелька.
Завдання. Закріпити знання дітей про різні опади, їх сезонні ознаки.
Конкретизувати уявлення про кругообіг води в природі.
Діти прокинулися рано-вранці й одразу побігли на ділянку, де росли
красиві квіти, пишні трави. На кожному листочку й квіточці вони побачили
великі прозорі, як намисто, крапельки води. Вони виблискували на сонці,
вигравали різними барвами. «Що це таке?» - здивовано запитали діти у
виховательки.
- Як називаються ці краплинки? Де ще ви бачили такі краплинки? Якого
вони кольору? Який в них запах?
Коли це буває?
Завдання. Закріпити уявлення дітей про сезонні зміни в природі,
встановлювати причинно-наслідкові зв’язки в живій і неживій природі.
На полях ще лежить сніг. Зима посилає на землю сніг, вітер, холод. Але
день вже стає довшим, дзвенять світлі краплі, біжать веселі струмки. Сніг
почорнів, почав танути. На дахах плачуть льодяні бурульки, але бруньки на
деревах ще не набубнявіли.
Коли це буває? Яка пора року вам найбільше до вподоби? За чим ще
можна спостерігати в природі навесні?
43
 Влітку.
Завдання. Конкретизувати уявлення дітей про літні явища в природі.
Погода стоїть тепла. В садах цвітуть бузок, жасмин, акація, а в лісі
розцвіла горобина. У повітрі в’ється тополиний пух. У пишному вбранні стоять
луки, лісові галявини. Щоразу стають темнішими і яскравішими букети літніх
квітів із дзвіночків, ромашок, волошок. У лісі зацвіли суниці, але ягід ще немає.
З пташиних гнізд вилітають перші пташенята – вони вчаться літати.
Що ще відбувається влітку? За чим ви любите спостерігати? Які цікаві
події відбуваються в природі?
Де сніжинки?
Завдання. Уточнити уявлення дітей про різні агрегатні стани води.
Оленці сподобалися сніжинки. Вона принесла їх у дитячий садок:
«Подивіться, які вони красиві!». Але на рукавичках чомусь блищать крапельки
води.Куди зникли сніжинки?
Чому дерева білі?
Завдання. Закріпити знання дітей про сезонні явища в житті рослин. Уточнити
уявлення про залежність в розвитку рослин від екологічних факторів.
Прийшла я до знайомого садівника в гості. Він повів мене до саду. Весна
надворі: сонечко пригріває, а дерева неначе снігом вкриті – білі стоять.
Хто догадався, в який сад ми прийшли? Чому дерева були білі?
Логічні вправи
1. Я - повітряна кулька. Глянь, яка я гарна. Я вмію літати. А роблю це завдяки
повітрю, яке всередині мене та навколо. Воно для всіх найважливіше. Хочеш
познайомитися з ним? Тож полетімо разом.

44
2. У яких предметах з-поміж зображених усередині є повітря? Знайди такі
предмети навколо.

3. Коли повітря рухається, утворюється вітер. Він буває сухий, вологий,

теплий, гарячий, холодний, а також слабкий, сильний і дуже сильний - то вже
буря.
Розглянь дерева на малюнку і визнач силу вітру. Намалюй вітровій у довкіллі.

45
 4. Люди навчилися визначати напрямок вітру за допомогою спеціальних
приладів. Але ти можеш дізнатися про це і без приладів.
Розглянь дівчаток. Якій із них вітер заважає бігти, а якій допомагає? А що
ще підкаже тобі про напрямок вітру?

5. Повітрям дихають люди, тварини, рослини. Головним насосом, що втягує

його, у людей і тварин є ніс. Чиї носи ти бачиш на малюнку? Який із них
найчутливіший? Який найкраще захищений від пилу? Розглянь у люстерко
свій ніс. Що ти бачиш усередині? Спробуй роздивитися носи у жаби,
горобця, мурашки чи в когось іншого. Чи має ніс рибка? Як вона дихає?

6. Назви тварин, які літають. Насіння яких рослин летюче?

46
7. Куди потрапляє повітря, коли ми дихаємо?

8. Від чого забруднюється повітря?

9. Хто чистить повітря? Які дерева ростуть біля твого будинку? Намалюй

Використання художньої літератури, фольклору

47
 в практичній роботі з дітьми
Явища природи
Блискавиця
Піднебесна блискавиця
Грому й дощику сестриця
Срібну стрічку кине з неба -
Дощ іде! Ховатись треба!
Град
Мабуть, хмари застудились:
Не дощем вони пролились,
А горішки льодяні
Розсипають по землі.
Сніг
Влітку – дощик, взимку - сніг
З неба падає до ніг.
Їжачки, зірки, колючки
Тануть на дитячих ручках.
Іній
Уночі мороз гуляв
І дерева прикрашав.
Одяглися гілочки
У сріблясті кожушки.
Лід
Під вікном моїм калюжа
Уночі замерзла дуже.
Вкрилась склом вона твердим –
Добре ковзатись по нім.
Мороз
На вікні узор блищить,
Під ногами сніг рипить,
І за щічки щипле хтось.
Мама каже: - Це мороз.
Вітер
З дерева листок зірвав,
В мами капелюшок вкрав,
Потім закрутив пісочок –
І мені засипав очі.
Дубочки
Ми з Іванком у садочку
48
Віра Паронова
Місяць
Ой місяцю – місяченьку,
Чом ти став таким тоненьким
Був неначе кругла диня,
А тепер – лиш половина.
Ніч
Чорне, чорне полотно
Заглядає у вікно,
А на ньому зірочки,
Як маленькі дірочки.
Сонце
В небі сонечко гуляє
Нашу землю зігріває.
Тільки вийшло із-за хмарки
Враз надворі стало жарко.
Райдуга
Дощик пострибав по лісу,
В небі райдуга повисла
Із краплиночок дрібних –
Сонечко сміється в них.
Туман
Уночі понад водою
Білий дим пливе рікою.
Тільки сонечко засяє –
Білий дим кудись тікає.
Роса
На траві блищать краплинки,
Як дрібнесенькі сльозинки.
Вийшло сонечко ласкаве –
Сльози висохли на травах.
Хмаринки
В небі плавають хмаринки
В них живуть дрібні краплинки.
Вітер хмарки позбирав
Дощик падати почав.
Посадили по дубочку,
Цілий день роботу маєм,
Все по черзі поливаєм. Вітер в лісі повіває,
Потім прутиком зміряєм, Він стару вербу гойдає.
Щогодини по разочку. Вибіг вовчик на поляну,
Хто з нас швидше підростає: І на вітер косо глянув.
Ми з Іванком чи дубочки. Вітер вовчика злякався
В. Ладижиць. І в дупло верби сховався.
Г.Чубач.
***

Вітер
Якось вітер ніс листок День
І прикульгував що крок Розпочався день цікавий,
І що крок відпочивав, Світить сонечко ласкаво
І листок на землю клав. Заглядає у кімнату:
Так, сердешний, занеміг, - Що ви робите, малята?
Ніби ніс він збіжжя міх, - Ми малюєм і співаєм,
Важко дихав і сопів, Лічимо, вірші читаємо
Аж упав нарешті в рів. Потім підемо гуляти,
Я тоді листок підніс, Пообідаєм і спати.
Але вітер, наче біс, Після сну – фізичні вправи,
Хап його мені з руки Потім підем на виставу,
Тай у поле навпрожки. Сонце скаже: «Ой, які,
І високо понад лан Роботящі малюки,
Злину хитрий вітрюган, Буду гарно вам світити,
Свиснув, крикнув з-під небес, Щоб ви встигли все зробити.»
І листок у хмарі щез. В. Паронова
Д. Павличко

Веселий дощ Зимою

Дощ полив, і день такий полив’яний, Сипле, сипле сніг,
Все блищить, і люди, як нові Криє переліг,
Лиш дідок старенький, кропив’яний Білим килимом лягає
Блискавки визбирує в траві. Аж під наш поріг.
Струшується сад, як парасолька, Легкий білий пух,
Мокрі ниви і порожній шлях… Неначе той кожух,
Ген корів розсипана квасолька Криє землю, щоб не знали
Доганяє хмари у полях. Стуж і завірюх.
Л. Костенко Б. Лепкий

Сніжинки
Білесенькі сніжиночки, Ми хмарою носилися
Вродились ми з води, Від подиху зими
Легенькі як пушиночки, І весело крутилися
Злетілися сюди. Метелицею ми.
Тепер ми хочем спатоньки,
Як дітоньки малі,
І линемо до матінки –
До любої землі.
М. Воропай
Загадки
49
Кольорова дуга Текло, текло –
Через річку пролягла. та й лягло під скло.
(Веселка) (Вода і лід)
Без дров, без огня, Не кінь, а біжить,
а світить і гріє щодня. не ліс, а шумить.
(Сонце) (Річка)
Сонце вкрилося хмарками, Він літав за голубами,
Хтось невидимий в імлі, а тоді гайнув за нами.
Небо срібними нитками Хусточку зірвав з Олени,
Пришиває до землі. розкуйовдив чуб у мене.
(Дощ) А маленького Миколу,
навіть ухопив за полу…
В хату ми втекли від нього –
від бешкетника такого!
(Вітер)
Довго нема мене – Рукавом махнув,
все в’яне, дерева нагнув.
а як прийду – (Вітер)
знов оживає.
(Дощ)
Куди ступиш, Прозорий мов скло,
всюди маєш, А не вставиш у вікно.
хоч не бачиш, (Лід)
а вживаєш.
(Повітря)
Надворі горою, Золотий бубон
а в хаті водою. По воді плаває.
(Сніг) (Місяць)
В день у небі гуляє, Розстелений кожушок,
А ввечері на землю сідає. На нім посіяний горошок.
(Сонце) (Небо і зорі)
Росте вона додолу головою, Дивні скарби вона має,
Росте вона холодною зимою, Їх від ледаря ховає,
А тільки сонечко засяє – А хто любить працювати,
Вона заплаче й помирає. Сил для неї не шкодує,
(Бурулька) тих вона, мов рідна мати,
Одягає і годує.
(Земля)

Синя шуба Золотий пішов,

покрила весь світ. а срібний прийшов.
(Небо) (Сонце і Місяць)
Білий, як пір’їна, Не дід, а сивий,
холодний, як крижина. Не спить, а стелиться.
(Сніг) Вкриває землю й океан,
зовуть його…
(Туман)

50
 Прислів’я та приказки.
* Природа одному мати, другому - мачуха.
* З природою живи в дружбі, той вона тобі буде в службі.
* До природи не неси шкоди.
* Доглядай землю плідну, як матінку рідну.
* До землі з ласкою – будеш з паскою.
* Куди водиця тече, там травиця росте.
* Був би сад, а солов’ї самі прилетять.
* Сади деревину, будеш їсти садовину.
* Немає ліпшої краси, ніж гаї та ліси.
* Ліс не школа, а всіх учить.
* Що в лісі вродиться, то у дворі згодиться.
* Жолудь малий буває, та з нього великий дуб виростає.
* Нема такого дерева, щоб на нього птиця не сідала.
* Де звіру добре живеться, там він і ведеться.
* Де багато пташок, там нема комашок.
* Де лелека водиться, там щастя водиться.
* Всяка пташка свою пісню співає.
* Не потрібна солов’ю золотая клітка, краща йому зеленая вітка.
* Соловейко не співає, коли їсти він не має.
* Зіпсував воду – не буде честі твоєму роду.
* Не бий бобра – не буде добра.
* Весна – наші батько й мати, хто не посіє, не буде збирати.

Скоромовки
Килимом зеленим зазеленіли поля.
На дереві галка, на березі – галька.
У нас надворі погода
Бук бундючивсь перед дубом, розмокропогодилася.
Тряс над дубом білим чубом,
Дуб пригнув за чуб бука – Якось Яків сіяв мак
Буде букові наука. Так-сяк, абияк.

Росте липа біля Пилипа. Сік з берези стік,

Стік з берези сік.
Бабин біб розцвів у дощ,
Буде бабі біб у борщ. Лежить орлиця – крило розкрила
Крила орлині велик
51
 Організовані види діяльності
Тема. Водойми Чернігівщини. Магістратське озеро.
Мета. Стимулювати допитливість та інтерес до пізнання, збагачувати
життєвий досвід дошкільнят. Виховувати любов до рідної природи, бережне
ставлення до її багатств. Формувати елементи наукових знань про екологічні
фактори в розвитку живої та неживої природи. Продовжувати знайомити дітей
з різними властивостями води: рідина, без смаку, кольору, форми і запаху;
тече, може розливатися, для очищення води використовують фільтри.
Показати значення води для всього живого, викликати бажання берегти і
економити воду. Прищеплювати найпростіші правила поведінки в
навколишньому середовищі. Познайомити дітей з історією виникнення озера
Магістратського (водойми рідного краю), його мешканцями, екологічним
станом, заходами щодо відновлення заповідного озера.
Словник: рідина, тече, розливається, циліндр. Магістр, Магістратське
озеро, мул, замулення, дно, фільтр: забруднена вода, чиста.
Обладнання: загадки, картина з відгадками, в різному посуді вода,
склянки. кубики, кульки, циліндр, таці, молоко, папір, фільтри, відерці,
картинки з ейдетики "Магістратське озеро".
Хід заняття.
І. Діти, коли я вранці йшла до дитсадка, почав йти дрібненький дощик. Я
спостерігала за краплинками. Одна з них поспішала напоїти квіти, інші дерева
і кущі. І знаєте, що сталося далі? Мені на долоню стрибнула краплинка і
перетворилась на Капітошку. Він прийшов зі мною в дитсадок погратися з
вами і поговорити про щось важливе. Але він десь подівся, а нам залишив
картину і загадки. Давайте спробуємо їх відгадати.
Не коваль, а з кліщами. (рак).
Через море -океан пливе чудо-велікан, у роті вус ховає і фонтан пускає (кит).
Вільне хвостом туда – сюда і нема її сліда (риба).
- Де всі ці тварини живуть? (у воді)
- Де можна побачити воду?
- Як ви використовуєте воду?
- А ваші мами як її використовують?
- Як ви гадаєте, що таке вода? (Вихователь бере склянку з водою).
Так, це рідина, вона тече, її можна налити в що-небудь, перелити з
одного посуду в інший. Вода потрібна не тільки людині, але й всьому живому
на Землі. Без води нема життя. Для риб, деяких рослин і тварин вода – це дім,
де вони живуть. Всі рослини і тварини без води гинуть. А чи хочеться вам
дізнатися більше про воду? Я запрошую вас у клуб "Пізнайко".

II. Пошуково - дослідницька діяльність.

52
 1. На таці у кожної дитини лежать куб, кулька, склянка з водою, маленька
таця, склянка порожня.
- Якщо кубиком постукати, а кульку прокотити, чи змінять води свою
форму? Спробуємо зробити.
- А чи можна воду покотити або постукати нею? Вона розіллється,
(Вихователь показує, діти наливають волу у порожню тацю).
- Коли ми воду наллємо у склянку, яку форму вона буде мати? (діти
досліджують)
- Якщо у куб наллємо, в акваріум, чайник?
Висновок: вода не має форми, вона приймає форму посудини, в яку її
наливають.
2. Переходимо до другого столу, де стоїть склянка з водою, з молоком, і
лежить білий папір.
- Якого кольору папір? А молоко? А якого кольору вода? (вода не має
кольору)
А тепер понюхайте воду. Чи є в неї залах?
Попробуйте воду на смак. Яка вона? (не має смаку). Коли вона солодка,
гірка, кисла, солона?
Висновок: вода - це рідина, яка не мас ні запаху, ні кольору, ні смаку, ні
форми.
(Грає музика дощу. Приходить Капітошка)
Капітошка. Доброго дня, мої маленькі друзі. Я - Капітошка. Де вода, там і
я. З самого ранку я за вами спостерігаю. Ви так гарно бавились з водою.
Розкажіть мені, чи не марно витрачаєте воду? Не розливаєте її дарма? А як ще,
діти, можна берегти воду? А ще я хочу знати, чи уважні ви і розумні?
Пограймо у гру "Добре - погано" (ТРВЗ)
Подорожувати по річці з батьками - добре.
Мандрувати по калюжам - погано.
Ходити вранці по росі - добре.
Кидати в річку сміття, коробки - погано.
Брати в рот бурульку - погано,
Поливати квіти - добре.
Купатися в річці - добре.
Прогулянка без дорослих на озеро - погано.
Вранці вмиватися - добре.

Психогімнастика
Капітошка. А чи хочете ви стати Капітошками? (роздає емблеми). Уявіть,
що всі ми Капітошки і знаходимось у морі.
«Море хвилюється раз, море хвилюється два, море хвилюється три.
Збіглись краплинки в коло: море хвилюється раз, два три.
Пригріло сонечко і краплинки опинились на хмаринці. Вітер їх гонить все
далі і далі. І опинились вони на Півночі. Вам холодно і Капітошки
збігаються у купу, утворилась велика крижина. Виглянуло сонце і крижина
53
розтанула.»
Погрались зі мною,от і добре.
- А чи знаєте ви де можна, побачити моїх друзів Капітошок? (у морі, озері
річці, океані).
Вихователь. От про таке озеро, яке знаходиться біля Чернігова, я вам і
розповім. Розповідь вихователя за методом ейдетики.

«Колись давно в нашому місті жив Магістр - розумна і шанована людина,

який управляв містом. Він любив людей, природу і вирішив створити красиве
озеро. Його підтримали жителі міста, допомагали в роботі: викопали глибоку і
широку яму у формі підкови, джерело наповнило її водою. Люди посадили
навколо озера дерева, рідкісні рослини, що тепер занесені до Червоної книги,
запустили в озеро рибу різних порід. В озері оселились бобри, які жили -
поживали і Магістра прославляли. На його честь озеро назвали
Магістратським.
Жителі Чернігова відпочивали там, розводили і ловили рибу. Але з часом
озеро почало висихати, забруднюватись від листя. Рослинам і тваринам стало
важко дихати, пересуватись у воді. Товариство охорони природи вирішило в
цьому році очистити дно озера від мулу та бруду, зрізати сухі дерева і кущі, і
цим врятувати озеро від загибелі».
Словникова робота.
Капітошка. Яка цікава розповідь. Я так люблю подорожувати по світу.
Полечу я до такого гарного озера.
Рак. Ні, не треба йти сюди, тут забруднена вода і на березі сміття, звідти і
тікаю я.
Вихователь. Що робити, діти? Як допомогти цьому чудовому озеру
та його мешканцям. (Діти разом із Капітошкою прибирають озеро).
Вихователь. Ось і бджілка прилетіла,
Пить водички захотіла.
Бджілка. Я не буду її пить.
Можна швидко захворіть.
54
 Забруднили всюди воду.
Це брудна вода з заводу.
Рак. Лихо! Захворів я на біду,
Що й клешню не підніму.

Вихователь. Діти, подивіться, в якій небезпеці опинилося озеро та його

мешканці. Капітошка. Давайте обстежимо воду з цього озера і воду з крана.
Дізнаємось, яка ж вода сама чиста.
Дослід
Пропустити через фільтр воду з крана. Який фільтр? (Чистий).
А тепер профільтрувати воду з озера. Який фільтр? (Брудний).
Вихователь. Як нам допомогти озеру?
Капітошка. На трубу біля заводу, щоб не нищили природу
Ми встановим фільтра дружно, щоб надійним був, потужний.
(Діти з Капітошкою натягують фільтр на трубу).
В цей час озеро оживає, вода стає блакитною, на ній лілії, жаби, риби,
бджілки.
Вихователь. Рибки в воду пострибали,
Жабки пісню заспівали.
І бджілка невеличка
Напилася тут водички.
Капітошка. Дуже вдячний вам, малята, що зробили так багато.
І хоч я і невеличкий, теж піду до них в водичку.
І прошу вас, не забудьте, ви мою пораду мудру:
«Без води життя не буде, хай завжди це знають люди».
До побачення, малята! Бережіть природу!

55
 Тема. Подорож по пустелі
Мета: виховувати інтерес до пізнання світу, бажання розмірковувати,
дбайливо ставитися до природи.
Продовжувати знайомити дітей з природними зонами. Дати уявлення про
пустелю, її мешканців, пристосування до життя у цих умовах. Викликати
інтерес до верблюда, як екзотичної тварини. Сприяти розвитку пізнавального
мислення, задовольнити пізнавальну потребу дітей в нових враженнях,
експериментальній діяльності, зміцненню психічного та фізичного здоров’я,
зв’язного мовлення.
Корекційна мета: збагачувати словник прикметниками, вправляти в утворенні
складних слів.
Словник: бархани, оаза, двогорбий, одногорбий, довгоногий, довгошиїй,
короткохвостий, витривалий, спокійний.
Обладнання: ілюстрації по темі «Пустеля», креативна дошка, малюнки
мешканців пустелі, миски з піском, глобус, лупи, олівці, трубочки, фігурки
об’єктів для створення макету-куточка оази в пустелі, вода в лійці, серветки,
мішок з «їжею», ілюстрація «корабель».
1. Вихователь: Давайте знайдемо на нашому глобусі пустелі. Якого вони
кольору? Пустелі є в Африці, Америці, Австралії, Азії?

- Що ви знаєте про пустелі?

2. А тепер послухайте, що я вам розповім.
Жив на Сході один відомий мандрівник, звали його Алі. Була в нього
внучка на ім’я Батагоз, яка жила в місті. Приїхала вона якось до дідуся в гості,
але його не попередила. А він в цей час збирався в далеку подорож в місто
Чарджу. Не близький шлях вибрав Алі, адже дорога проходила через пустелю
Каракуми, по якій треба було їхати 10 днів. Батагоз дуже хотіла поїхати разом
з дідусем, вона так просила, що Алі згодився.
Весь слідуючий день присвятили підготовці до подорожі. Рано-вранці
пригнав Алі зі степу двох верблюдів, у яких було по два великих горби.
56
Приготували мандрівники запас їжі та води (показати повний мішок).
- Для чого вони взяли такий великий мішок з їжею? (бо в пустелі її нема
де взяти, а їхати треба 10 днів).
3. Батагоз сиділа між двох горбів верблюда. Перед нею відкрився
величезний світ із жовтого піску. Тільки зрідка вона бачила невисокі
дерева – саксаул, які зовсім не мають листя, кущі верблюжої колючки,
перекотиполе, полин – це рослини пустелі.
Нещадно палило сонце.
- Дідусю, як гарно навколо, але чому так жарко? – запитала Батагоз.
- Що відповів дідусь?
Припущення дітей. (на небі немає хмар, небо голубе і чисте, не йдуть дощі,
сонце пече і сильно нагріває пісок)
А ще дідусь сказав, що погода в пустелі протягом доби різко змінюється:
вдень спекотно, а вночі холодно.
- Дідусю, а чому в пустелі так багато піску?
Вихователь: Дідусь відповів, що спекотне сонце і сильний вітер, який
часто дме у пустелях, руйнують скелі і каміння, перетворюючи їх на піщинки.
Дме вітер в пустелі гонить, гонить піщинки, вони збираються в горку, а горка
утворюється особлива – півмісяцем. Поряд ще горка, і ще, і ще. Цілі
ланцюжки. Інколи вони невисокі, а інколи височенні, як будинки.
Називаються ці піщані горки «гори бархани».
4. – Дідусь з онучкою дуже стомилися за день, але лише ввечері вони
зупинилися, щоб відпочити. Дідусь розгорнув намет, а Батагоз стала гратися
біля нього, бавитись з піском.
- А ви хочете погратися з піском? Ви часто з ним граєтесь, а чи
розглядали ви його через лупу? Тож давайте розглянемо. Розкажіть, який
пісок, піщинки? (м’який, сипучий, круглі, маленькі, гладенькі) Зарийте руки у
пісок. Що ви відчуваєте?
Вихователь: Батогоз хотіла дізнатися, чи вміє пісок рухатись. Як ви
думаєте? Припущення дітей.
Дослід
Піщаний конус
Хід. Будемо насипати пісок в одне місце. Що утворилося? (горка, конус).
А тепер насипте пісок поряд так само. Що утворилося? (гори і горки схожі на
бархани). Коли ви насипаєте, рухається пісок по гірці? Так. А чи змінює він
свій вигляд?
Висновок: пісок рухається, спливає, як піщане море змінює свої форми.
Роздум: А чи можна в пустелі прокласти постійну дорогу? – спитала
Батагоз у дідуся.
- Що він їй відповів? (до столика та дошки).
5. На слідуючий день вони знову вирушили в дорогу.
- Поселіть у пустелі тих тварин, яких побачила Батагоз, назвіть їх.

57
 - Чому саме ці тварини можуть жити в пустелі? (Вони не п’ють воду, води
їм потрібно не багато, їжу вони можуть знайти, колір шкіри, шерсті світло-
жовтий, їх не видно на піску, це рятує їм життя).
Дідусь сказав, що від спеки і вітру вони ховаються в норах. Давайте
перевіримо, як вони це роблять?

Дослід
Пісочні тунелі
Хід. Взяти трубочку з тонкого паперу, трохи більшу за олівець, вставити
в неї олівець. Уявіть, що це пустельна тварина. Обережно засипати трубочку з
олівцем так, щоб кінець трубочки виступав на ружу. Витягніть олівець з
трубочкою, що ми бачимо?(дірочку, отвір.) Чи зім’ялася вона? (Ні.)
Висновок: піщинки утворили ямку, отвір. Тварина в пісок легко заповзає
і виповзає неушкодженою, як ця трубочка. Пісок – це їхня домівка.
6. На одній із зупинок Батагоз спитала: «Дідусю, а чому я, як тільки злізла
з верблюда, провалилася в пісок, а верблюд не провалюється?»
- А в нього ноги особливі.
Вихователь: ноги верблюда мають такий вигляд, як оця модель (олівець з
однієї сторони загострений, а з другої – поролон).
Дослід
Опустіть олівець в пісок загостреною стороною. Що ми бачимо? (Він
провалюється у пісок). А тепер переверніть і знову опустіть олівець. Так чому
нога верблюда не провалюється у пісок? (бо вона широка) Дідусь показав
внучці роздвоєні копита у верблюда. Подивіться і ви.
7. – Дідусю, а чому верблюд ноги не обпікає? Пісок такий гарячий, а він
іде босий. Що відповів дідусь? (Шкіра на стопі товста, тверда, мозоляста).
- А чому в нього на шиї та грудях так багато шерсті? Як ви думаєте? Що
їсть верблюд у пустелі? Як йому допомагає шерсть? (Шерсть довга і колючки
не колють шию та груди).
Вихователь: Батагоз підійшла до верблюда, погладила його і спитала:
«Навіщо тобі, верблюде, така густа і довга шерсть?»

58
 - А навіщо нам халати, волохаті шапки – спитав дідусь? (Вони оберігають
нас від спеки, без них наша шкіра згоріла б на сонці; а вночі – зігрівають)
Вихователь: Так що ж рятує верблюда від опіків та холоду? (Довга шерсть)
Д/вправи «Верблюд який?», «Назви сім’ю»

8. У пустелях зустрічаються зелені островки. Вони виникають там, де

пробивається з-під землі вода. Ці місця називаються оазами. (розглядання на
ілюстрації). Що ви тут бачите? (Дерева високі, багато тварин, тут
відпочивають мандрівники).
- А ви б хотіли самі створити куточок пустелі? А в ній – оазу для наших
мандрівників?
Створення макету пустелі дітьми.
Вихователь: Пустелею йде караван
Там за барханом знов бархан
Верблюди день і ніч бредуть
Поклажу на горбах везуть.
9. Мандрівники напилися води та відпочили в тіні дерев. До міста
залишилось їхати ще три дні.
Довго тривала їх подорож, втомились мандрівники і верблюди. Горби
верблюдів звалилися в сторону, Батагоз незручно було сидіти і вона спитала у
дідуся, чому горби стали такими?
- А ви як думаєте? (Верблюд не їв 10 днів нічого крім колючок)
Вихователь: Дідусь показав мішок, в якому лежала їх їжа. Чому він став
пустим? – А верблюд не їв нічого, ніс нас, наші речі.
Дідусь розповів: «Перед тим, як відправитись у подорож, я верблюдів
добре годував, а вони відклали у горбах про запас їжу і воду у вигляді жиру, а
потім ними й харчувались».
Дідусь із внучкою благополучно добралися до міста. Батагоз спустилася на
землю, із ніжністю погладила свого верблюда: «Дякую тобі, верблюде, який ти
хороший, надійний і сильний, з тобою не страшні ніякі піски. Недаремно тебе
називають «кораблем пустелі».

59
 - А чому люди їх так називають? (Корабель – транспорт на морі, а
верблюд в пустелі, корабель – пливе по морю, а верблюд іде повільно,
поважно, ніби пливе.
10. Підсумок: Чим відрізняється пустеля від інших куточків землі?

Тема. Народні ремесла та корисні копалини Чернігівщини

Мета: Пізнавальний розвиток :спонукати дітей до пізнання предметного
довкілля, формувати елементарні уявлення про ремесла Чернігівських
майстрів, професії та вироби народного декоративно-ужиткового
мистецтва. Знайомити дітей з корисними копалинами рідного краю, їх
значенням та якостями.
Мовленнєвий розвиток: поповнювати словник назвами народних ремесел,
професій та словами-діями, пов’язані з ними, вдосконалювати монологічне
мовлення. Соціально-моральний розвиток: формувати в дітей шанобливе
ставлення та інтерес до творчості народних майстрів. Художньо-
естетичний розвиток: розвивати естетичний смак, уміння помічати красу,
слухати художній твір, розуміти його зміст.
Креативний розвиток: виховувати в дітей уяву, підтримувати виявлення
ініціативи під час пошуково-дослідницької діяльності.
Фізичний розвиток : покращувати навички дрібної моторики, розвивати
узгодженість і впевненість рухів кисті.
Матеріал: мапа Чернігівської області, рушники, глиняний посуд, вироби із
скла, лози, миска з піском, вода, глина, вапняк, торф, шапочка сонечка,
лялька - «хлопчик українець», мінеральна вода «Остреч», одяг для дідуся
Макара.
Хід
Вих.-ль: Мені приснився сон, що вчора на стежині
Сонце я зустріла й тихо запитала:
- Всі народи бачищ ти з висот
Всі долини і гірські шпилі.
Де ж найбільший на землі народ?
Де ж найкраще місто на землі?
Сонце усміхнулося здаля:
Дитина ( Сонечко): - Правда, все я бачу з висоти
Всі народи рівні. А земля
Там найкраща, де вродився ти!
Вих.-ль: А в якому місті ви народились?
Діти: - В Чернігові.
Вих-ль: Так, Чернігів наше рідне місто, дуже красиве і чарівне. Знайдіть
його на мапі Чернігівської області. А яке сьогодні свято? (День міста).
(розгляд мапи Чернігівської області)
-Ой, а хто це там виглядає? Та це малий Іванко.
Іванко: Доброго дня, діти. Я чую ви про Чернігів говорите. А я б дуже
60
хотів вам розказати про чернігівських майстрів, про те, що вони вміють
робити своїми працьовитими руками. Тому запрошую вас до мого міні-
музею. Ось погляньте на ці вишиті рушники.
- На Чернігівщині майстри ткали килими, вишивали рушники,
хрестиком і гладдю. Використовували чорні та червоні кольори ( червоний
колір – це радість, любов, а чорний – то сум, журба). А людей що займалися
таким видом декоративного мистецтва називали: вишивальниці, ткачі.
Українськими вишивками прикрашали одяг, скатертини, серветки ін.
( Звучить пісня про рушник)
- Милують наше око й народні гончарні вироби. Хто може назвати
вироби чернігівських майстрів?
( Миска, макітра, куманець, глечик ін.)
Як називалася професія людини, яка займалася творінням такого посуду?
(Гончар). Гончарями на Чернігівщині славиться село Олешня ...
-А з чого ось ці вироби? ( З лози. ) Так їх виготовили на
Чернігівській лозовій фабриці. Цими виробами люди прикрашають свої
оселі, домівки. А що ще виготовляють з дерева? Іграшки – сопілка, булава,
пташка-свищик ін.
Іванко: - А мій дідусь Макар вміє грати на справжній сопілці.
Народна гра « Дідусь Макар».
- А знаєте, діти, про наших народних майстрів було написано дуже
багато художніх творів, віршів. Пропоную послухати уривок з оповідання
В.Сухомлинського «Хто найкращий майстер на землі».
Було це дуже давно. В одному селі дівчата й жінки надумали
показати свою майстерність. Домовились, що в неділю всі прийдуть на
сільський майдан і кожна принесе найкраще, що вона створила своїми
руками: вишитий рушник, мережива. Полотно, скатертину, одяг.
І от у неділю всі дівчата й жінки прийшли на майдан. Принесли силу
чудових речей. Дружини на доньки багачів принесли вишиті золотом і
сріблом шовкові покривала.
Та переможницею несподівано для всіх стала дружина одного бідняка
Марина. Вона не принесла ні рушника, ні мережив. Вона привела
п’ятирічного сина Петруся, а Петрусь приніс жайворонка, якого він сам
вирізав з дерева. Підніс Петрусь жайворонка до вуст – і заспівала,
защебетала пташка, як жива. Усі стояли на майдані, затамувавши подих.
Той, хто творить розумну й добру людину, - найкращий майстер на
землі. Така була ухвала старійшин.
- Про що домовились жінки в селі?
- Що принесли дружини багачів?
- А хто став переможницею? Чому?
- Отже кого можна назвати справжнім майстром ?
Вих-ль: У кожного народу є своя культура, свої традиції, своє декоративне
мистецтво. Але наше, українське мистецтво,- нікого не може залишити
байдужим. Як ви думаєте, як ми маємо ставитись до праці наших майстрів-
61
умільців, руки яких здатні творити ось такі дивовижні речі? (Ми маємо
пишатися ними, гордитися, поважати їх працю.)
- А з якого матеріалу зроблений цей посуд, іграшки? Де беруть глину? Так,
під землею. Наша Чернігівщина багата корисними копалинами. А ще в
надрах землі Чернігівщини є запаси скляних пісків, родовища крейди, 15
родовищ глин; торфові родовища, єдине в Україні родовище бішофіту
(використовується в медицині), мінеральні води ін.
А зараз розглянемо деякі корисні копалини Чернігівщини.
Пальчикова гімнастика: Диво-дивне, посуд з глини
Він прийшов у білий світ
Із прадавніх-давніх літ
Слава тим майстрам далеким,
Що ліпили кухлі, глеки,
Миски, іграшки, піали
Й про малят не забували.
Пісок який? З нього можна виліпити посуд? А що треба зробити щоб пісок
ліпився? Що можна виліпити з вологого піску? Де використовують пісок?
А це шматок глини. Вона яка?
Справжній майстер брав шмат глини, розмочував його у воді, клав на
гончарний круг і починав працювати. Гончарний круг обертався, крутився
і перед очима гончаря з’являлася посудина.
У нас є шматочки підготовленої глини. Доторкніться, спробуйте щось
виліпити. (Діти ліплять посуд)
Заходить дідусь Макар:
-Доброго дня , діти! А чим це ви тут займаєтесь?
( Розглядаємо корисні копалини Чернігівщини).
- А ви знаєте біля мого села добувають вапняки. Ось подивіться.
Вихователь:Дійсно це крейда. ЇЇ теж видобувають на Чернігівщині. (Розгляд
шматочка крейди - білого кольору, тверда). Де її застосовують? (Крейдою
малюють, білять стіни, стелі, будинки. Крейда входить в деякі ліки, що
допомагають зміцнити зуби і покращити травлення.)
Дідусь: А погляньте що в мене ще є.
Вихователь: Та це ж справжній торф. На Чернігівщині дуже багато боліт, які
люди навчились осушувати й виготовляти торф.
- В Замглаї, Смолині Чернігівської області виготовляють торф ( розгляд
торф’яних брикетів).
Дідусь: А чи не бачили ви мого Іванка? Нам вже час додому. Бо дорога
далека. І я завжди з собою в дорогу беру водичку.(Дістає воду «Остреч»).
Вихователь: Ой, дідусю, та це ж дуже корисна вода.
В Остречі глибоко в землі є джерело з цілющою водою, яка дуже
корисна для нашого здоров’я.
Дідусь: Хочете напитися води?
(Діти п’ють воду). –Дякуємо, дідусю.
Дідусь: На здоров’я, дітки. А нам вже час додому. До побачення!
62
Вихователь:Ось такі таємниці має наша Чернігівська земля. Скільки
подарунків вона нам приносить. Тому наше головне завдання - берегти
свою природу, тільки для користі брати її скарби. А ще бажаю вам
вирости добрими людьми, справжніми майстрами свого народу.

Наші руки. Кольорові долоньки (фантазійні композиції)

Мета: виховувати в дітей інтерес та дбайливе ставлення до свого здоров’я,
повагу до працьовитих людей, уяву,естетичний смак. Дати поняття про
важливість людської руки, тісний зв'язок рук та мозку. Ознайомити з
можливістю створення образів, символів на основі однакових елементів.
Формувати уміння вирізувати зображення за складним контуром (кисть руки).
Активізувати словник прикметниками, дієсловами. Розвивати інтерес до
власної руки.
Словник: золоті руки, ніжні, умілі, працьовиті, сильні, міцні; шиють, в’яжуть,
готують, ремонтують, працюють.
Матеріал: іграшкові звірі, клітки, малюнок «Походження людини», лупи,
фарби, папір, вода, серветки, кольоровий папір, прості олівці, ножиці, клей,
пензлики, великий аркуш паперу, фломастери, магнітофон, диск із записом
музики.
Вихователь. Діти, у наше місто приїхав зоопарк. Вранці в дитячий садок
подзвонив і попросив допомоги. А справа ось в чому: ввечері привезли звірів,
а вночі хтось відкрив клітки і всі звірі розбіглися. Допоможемо працівникам
зоопарку знайти звірят і розмістити їх у клітки. То ж до роботи.
(Діти розселяють звірів у клітки)
- Кого ми бачимо в клітках?
- Хто з тварин більше схожий на людину? Так, вчені вважають, що
людина походить від тварин, що населяли землю мільйони років тому і
дуже схожі на сучасних мавп.
- А ви хочете дізнатися, як мавпа стала людиною? Тож послухайте.
Розповідь вихователя з розглядом малюнка «Походження людини».
- Так що допомогло мавпі стати людиною?
- Отже, працьовиті руки зробили мавпу людиною.
Виразне читання вірша дитиною:
Хочуть їсти – нема вогню
Ні горщиків з глини,
Були тільки у людей
Руки – тільки руки.
І трудився предок наш
І не знав він скуки.
А щоб більше ще зробити
Все ж потрібні руки.
Вихователь. Простягніть свої руки, розгляньте їх. Руки – це верхні
кінцівки. Рука ділиться на частини. Які саме? Скільки пальців має долоня?
63
 Назвіть їх. Чи однакові вони?
Дослід
Розглянути свою руку через лупу. Що ви бачите? (Розповіді дітей)
- Лікарі за зовнішнім виглядом руки, нігтів, кольору долоні визначають
здоров’я людини. Розгляньте долоні. Що ви на них бачите? Лінії. За
ними можна визначити характер людини, її долю.
- Розгляньте малюнок на пальцях. Він у кожної людини інший.
Дослід
Зробити відбиток пальця, розглянути його через лупу, порівняти відбитки
дітей.
Вихователь. За відбитками пальців можна пізнати будь-яку людину, як за
фотокарткою.
- Бачите, які чудові у вас руки. Які добрі справи вони можуть робити?
Д/вправа «У кого які руки?» (у мами, у тата, бабусі).
- Що вміють робити мамині руки? (тата, дідуся)
Розповідь вихователя про золоті руки.
- А ще наші руки вміють говорити.
Бесіда про людей, які спілкуються жестами.
Вихователь. А давайте покажемо звірятам, які у нас вправні і працьовиті
руки. Зробимо для них подарунок – картину із наших долоньок.
Пальчикова гімнастика: «Скільки пальців на руці».
Ось мізинчик, щоб миритись
І ніколи не сваритись.
Безіменний – другий брат
Для каблучок мам і тат.
Третій зветься середульший,
Серед пальчиків найдовший.
А четвертий вказівний
Він допитливий такий.
Цей великий пальчик п’ятий –
Спритний, вправний, не пихатий,
Грає, пише і малює.
Легко пальці рахувать.
На руці їх рівно п’ять!
Колективна аплікація «Кольорові долоньки» з використанням нетрадиційної
технології зображувальної діяльності – малювання долонями.
- Що допомогло нам створити таку красу? Руки. В народі кажуть: «Землю
прикрашає сонце, а людину праця». А які прислів’я ви пам’ятаєте про
працьовиті руки?
Бджола мала, а й та працює.
У невмілого руки не болять.
Роботящі руки гори вернуть.
Ноги носять, а руки годують.
64
 Аби руки і охота, буде зроблена робота.
Пояснення дітьми змісту прислів’їв

Література:
1. Лисенко Н.В. «Екологічне виховання дошкільників», Київ, «Освіта»,
1993.
2. Плохій З.П. Виховання екологічної культури дошкільників, методичний
посібник К.: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2002.
3. Ніколаєнко В.М. «Екологічне виховання в ДНЗ 2-6 років», Х.: Вид.
група «Основа», 2010.
4. Шевцова О.А. «Організація пізнавальної діяльності в ДНЗ» – Х: Вид.
група «Основа», 2008.
5. Левченко Т.Г. «Рідна природа. Матеріали до занять», Х., Вид. гр.
«Основа», 2008.
6. Черкасова Ю.М. «Розвивальні прогулянки в ДНЗ», Х., Вид.гр.
«Основа», 2011.
7. Ніколаєва С.М. «Любов до природи», Х.: Видавництво «Ранок»,
2007.
8. Пісочна терапія в роботі з дошкільниками (упорядник Л.А.Шик –
Х.,Вид.гр. «Основа»,2010.
1. 9. Зубкова Н.М. «Воз и маленькая тележка чудес». Опыты и
експерименты для детей от 3 до 7 лет. С-Петербург: Речь; М.:
Сфера,2010.
9. Майстер-класи для вихователів ДНЗ (упор. Кравцова В.М. – Вид.гр.
«Основа»,2009.
10.Експериментальна діяльність в ДНЗ, Х.; Вид.гр. «Основа», 2009.
11.Досвід роботи В.Сухомлинського «Уроки мислення та милування в
природі».
12.Иванова А.И. «Человек. Естественно-научные наблюдения и
эксперименты в детском саду» – М.ТЦ Сфера, 2010.

65
 Зміст
Вступ ……………………………………………………………………………… 1
Дослідницько-пошукова діяльність – пріоритетний шлях у формуванні
компетентності дошкільників у сфері «Природа» ……………………………... 2
Інтеграція експериментально-пошукової діяльності дошкільників ………….. 8
Методика проведення дослідницької роботи з дітьми ……………………….. 10
Організація експериментально-дослідницької діяльності в природі з дітьми
дошкільного віку …………………………………………………….………….. 12
Блок 1. Досліди з об’єктами неживої природи ………………..………………. 12
Блок 2. Досліди з об’єктами живої природи (рослини) ………………………. 31
Блок 3. Досліди з об’єктами живої природи (тварини) ………………………. 35
Блок 4. Природні зони ………………………….……………………………….. 37
Блок 5. Досліди з магнітами ………………….………………………………… 39
Блок 6. Земля. Космос………………………….………………………………... 41
Мовні логічні завдання …………………………………………………………. 42
Логічні вправи ………………………………………………………………… 44
Використання художньої літератури, фольклору в практичній роботі
з дітьми………………………………………………………………………...… 48
Організовані види діяльності ……………………….…………………………. 52
Тема. Водойми Чернігівщини. Магістрацьке озеро …………………………52
Тема. Подорож по пустелі …………………………………………………..…. 56
Тема. Наші руки. Кольорові долоньки ……………………………………… 63
Література ………………………………………………………………………. 65

66