ТЕМА 10. ПОЗАКЛАСНА ТА ПОЗАШКІЛЬНА ВИХОВНА РОБОТА.

1.Поняття про позакласну та позашкільну виховну роботу. Принципи організації позакласної та

позашкільної виховної роботи.

Позакласною називається різноманітна освітня і виховна робота, спрямована на задоволення

інтересів і запитів дітей, її організовує з учнями в позаурочний час педагогічний колектив школи.
Позашкільною роботою називають освітньо-виховну діяльність позашкільних закладів для дітей та
юнацтва.

Завдання позакласної га позашкільної роботи:

а) закріплення, збагачення і поглиблення знань., набутих у процесі навчання, застосування їх на

практиці;

б) розширення загальноосвітнього кругозору учнів, формування у них наукового світогляду,

вироблення умінь і навичок самоосвіти;

в) формування інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва спорту, виявлення і розвиток
індивідуальних творчих здібностей і нахилів;

г) організація дозвілля школярів, культурного відпочинку та розумних розваг;

д) поширення виховного впливу на учнів у різних напрямках виховання.

Зміст позакласної та позашкільної роботи: естетичне, моральне, правове та інші напрямки виховання;
освітньо-пізнавальна діяльність; заняття з праці і техніки та профорієнтаційної роботи; заняття різними
видами мистецтва; спортивно-масова робота; ігри та розваги; позакласне читання учнів.

Основні напрями позашкільної освіти

Позашкільна освіта у позашкільних навчальних закладах може здійснюватися за такими напрямами:

- художньо-естетичний, який забезпечує розвиток творчих здібностей, обдарувань та здобуття

вихованцями, учнями і слухачами практичних навичок, оволодіння знаннями в сфері вітчизняної і
світової культури та мистецтва;

- туристсько-краєзнавчий, який спрямовується на залучення вихованців, учнів і слухачів до активної

діяльності з вивчення історії рідного краю та довкілля, світової цивілізації, географічних,
етнографічних, історичних об'єктів і явищ соціального життя, оволодіння практичними уміннями та
навичками з туризму та краєзнавства;

- еколого-натуралістичний, який передбачає оволодіння вихованцями, учнями і слухачами знаннями

про навколишнє середовище, формування оологічної культури особистості, набуття знань і досвіду
розв'язання екологічних проблем, залучення до практичної природоохоронної роботи і а інших
біологічних напрямів, формування знань, навичок в галузях і сільського господарства: квітництво,
лісництво, садівництво, грибівництво, бджільництво;

- науково-технічний, який забезпечує набуття вихованцями, учнями і слухачами техніко-технологічних

умінь та навичок, розширення наукового і світогляду, підготовку до активної науково-дослідної
роботи, оволодіння і сучасною технікою та технологіями;

- дослідницько-експериментальний, який сприяє залученню вихованців, учнів і слухачів до науково-

дослідницької, експериментальної, конструкторської та винахідницької роботи в різних галузях науки,
техніки, культури і мистецтва, а також створенню умов для творчого самовдосконалення та
виявлення, розвитку і підтримки юних талантів та обдарувань;

- фізкультурно-спортивний або спортивний, який забезпечує розвиток фізичних здібностей

вихованців, учнів і слухачів, необхідні умови для повноцінного оздоровлення, загартування,
змістовного відпочинку і дозвілля, занять фізичною культурою і спортом, підготовку спортивного
резерву для збірних команд України, набуття навичок здорового способу життя;

- військово-патріотичний, який забезпечує належний рівень підготовки вихованців, учнів і слухачів до

військової служби, виховання патріотичних почуттів та громадянської відповідальності;

- бібліотечно-бібліографічний, який спрямований на поглиблення пізнавальних інтересів вихованців,

учнів і слухачів, підвищення їх інформаційної культури, набуття навичок і умінь орієнтуватися у
зростаючому потоці інформації;

- соціально-реабілітаційний, який забезпечує соціальне становлення та розвиток інтересів, здібностей,

нахилів, потреб у самореалізації вихованців, учнів і слухачів, підготовку їх до активної професійної та
громадської діяльності, організацію їх змістовного дозвілля та відпочинку;

- оздоровчий, який забезпечує необхідні умови для змістовного відпочинку та передбачає оволодіння
вихованцями, учнями і слухачами знаннями про здоровий спосіб життя, організацію їх оздоровлення,
набуття і закріплення навичок, зміцнення особистого здоров'я і формуванні гігієнічної культури
особистості;

- гуманітарний, який забезпечує розвиток здібностей, обдарувань, практичних навичок вихованців,

учнів і слухачів, оволодіння знаннями і основ наук соціально-гуманітарного циклу.

Основні форми позакласної роботи з молодшими школярами.

Досконалої класифікації позакласної роботи з молодшими школярами немає. Їх можна класифікувати:

масові, групові та індивідуальні.

Масові форми – це свята, ранки, фестивалі, огляди, виставки, екскурсії, зустрічі, ігри-мандрівки,
конкурси, вікторини.

Групові форми – це об’єднання дітей за інтересами: гуртки, клуби, дитячі театри.

Індивідуальні – конструювання, моделювання, колекціонування, малювання, ліплення, вишивання,

випалювання.

При виборі потрібне розумне поєднування. Якщо у класі працює клуб “Чомучок” з пізнавальним
нахилом, то варто на ранках, бесідах, представляти заходи естетичного, морального спрямування.
Великий вплив мають масові заходи: діти виступають в колективних відносинах, збагачують досвід
спілкування, пробуджуються почуття відповідальності, обв’язку, дружби.
Правильний вибір форми позакласної роботи залежить від підготовки, від вихованості дітей,
дисциплінованості, відповідальності, культури поведінки дітей. Ігри повинні бути застосовані на всіх
заходах. Якщо не ігри, то елементи гри.

Педагогічні вимоги ефективності позакласної роботи:

- всі форми позакласної роботи повинні мати багатий зміст, сприяти моральному розвитку і
формуванню особистості школяра;
- учням повинна бути зрозуміла мета їх діяльності, процес роботи, відомий кінцевий результат;

- учитель при виконання тієї чи іншої форми позакласної роботи прогнозує її виховну дію на кожну
дитину;

- різні форми позакласної роботи повинні бути використанні у визначеній педагогічно доцільній
послідовності.

Методи позакласної роботи:

I.Методи формування свідомості особистості. Етичні, естетичні бесіди, спостереження; читання та

обговорення книг, журналів, статей, газет, демонстрування картин, фільмів. Ці методи озброюють
учнів знаннями, пояснюють норми поведінки, формують поняття, розвивають почуття, застосовують
знання на практиці.

II.Методи організації практичної діяльності, формують трудові уміння та навички поведінки. За

допомогою цих методів організовується діяльність. Це змагання, доручення, вправляння.

Свята та ранки.

Для дітей молодшого шкільного віку необхідні заходи емоційно – насичені такі, що залишають
враження. Діти чекають із великим бажанням таких свят та ранків (1 клас) як “Перший раз в перший
клас”, ”Свято букварика”, “У гостях у казки” (готують батьки). В другому класі програма ранків
ускладнюється. Більш суспільно-пізнавальний напрямок (“Ми любимо природу”, “Птахи наші друзі”).
У 2 класі діти беруть активну у підготовці заходів. Третій клас – діти самостійно готують свята та ранки:
“Хліб – наше багатство”, ”Свято праці”, “День захисника України”, “8 березня”.

Виховне значення залежить від підготовки, змісту, організації, порядку проведення.

Матеріал до заходу повинен бути раціонально підібраний і емоційно насичений. Тривалість свята та
ранки: 1 клас – 1 год.; 2,3,4 – 1,5 год. Важливо все: дисципліна, чіткість, послідовність заходу, роль
кожної дитини в ньому Діти дуже емоційні, рухливі, тому включають ігри, розваги, пісні, інсценізації.
Гуртки та клуби. Гуртки та клуби – розширюють і поглиблюють знання, розвивають пізнавальні
інтереси. Гуртки в початкових класах: “Умілі ручки”, “Чомучки”, “Наші казки”,” Рідне слово”, юний
математик, художник, натураліст, гурток художньої гімнастики, хоровий, танцювальний. Кількість
учнів в гуртках: 20-25, 5-10 (вишивка, фотогурток, юний раціоналізатор, шахматист, колекціонер).
Заняття повинні бути продуманні. Організаційні сторони: точно призначений час; добре підготовлене
приміщення; наявність необхідних посібників, інструментів і матеріалу; нести дітям радість і
задоволення. Заняття чітко не регламентоване.

Порядок проведення заняття:

1. Вступна бесіда (повідомлення теми, завдання, плану проведення заняття).

2. Короткий звіт про виконанні завдання.

3. Заняття по змісту теми, виконання практичного завдання, поточний інструктаж, відповіді на

запитання.

4. Конкурси, вікторини, загадки, ігри.

5. Завдання на наступне заняття.

Вищою формою гурткової роботи є клуб. У клубі вибирається рада з 5- чоловік. Назви клубів: “Рідна
природа”, “Дзеркальце”, клуб ввічливих, клуб інтелектуалів тощо.

Секції: знатоків, дослідників, кмітливих і умілих, “майстерні”, Діда Мороза, лялькові; “книжкова
лікаря”; куточки Головоломкіна, Відгадайки та ін.

Конкурси та вікторини.

I.Питання завають і завдання виконують на самому конкурсі. Учасники лише знають тему. Так
проводяться конкурси: юний математик; знатаки казок, приказок, прислів’їв; вікторини для
книголюбів і юннатів.

II.Питання і завдання до конкурсу і вікторини об’являють заздалегідь, проводять консультації,

підбирають літературу, схеми. Намічають час виконання завдання і даються на перевірку. Так
проводяться конкурси на найкращий малюнок, твір, виріб, на кращого читця, декламатора,
конструктора, умільця, художника, спортсмена, танцюриста, виконавця пісні. Назва конкурсів: “На
окраїні лісу”, “Монтажний цех”, “Герої книг у нас в гостях”, “Моя улюблена казка”, “Намалюю усе, що
бачу”, “Відповіді на запитання Всезнайка”, “Моя сім’я” та ін.

Екскурсії.

Екскурсії по завданню і змісту бувають:

1) комплексні (екскурсія в магазин – ознайомити з професією продавця, поведінка в громадських

місцях);

2) тематичні (“Зміни в природі”). До екскурсії залучають батьків, також необхідним є ґрунтовна

підготовка.

Основна частина екскурсії проводиться за таким планом:

1.Пересування по наміченому маршруті і виконання завдань на шляху.

2.Вступна бесіда, інструктаж по техніці безпеки і правил поведінки.

3.Бесіда (розповідь по темі екскурсії). Організоване спостереження самостійне виконання завдань.

4.Підведення підсумків екскурсії.

Підготовка до екскурсії: визначення теми, мети і змісту; вивчення місця маршруту і об’єкту для
спостереження; розподіл завдань по групах і призначення відповідальних; підготовка інвентаря. 3.

3.Основні позашкільні установи.

Дитячо-юнацькі центри міжнародного співробітництва. Координують діяльність з розвитку туризму,

краєзнавства та екскурсійного обслуговування учнів. У них працюють туристсько-краєзнавчі гуртки,
об'єднання, здійснюється підготовка та перепідготовка фахівців зі спортивного туризму і краєзнавства,
обмін дитячими та молодіжними групами.

Дитячі театри. Здійснюють виховання дітей засобами театрального мистецтва. Розвивають їх сценічні
навички. До них належать професійні драматичні, професійні лялькові, народні любительські, дитячі
самодіяльні театри.
Дитячо-юнацькі кіноцентри. Сприяють комплексному естетичному розвитку дітей засобами
аудіовізуальної культури. Напрями роботи можуть бути різними: мультстудія, студія ігрового та
документального кіно, гуртки кіноосвіти, групи дитячого телебачення, студія комп'ютерної графіки та
анімації, театр юного кіноактора, клуб художньо обдарованих дітей.

Центри науково-технічної творчості. Здійснюють додаткову освітню та кваліфікаційну підготовку

молоді з авіа-, судно-, автомоделювання, радіоаматорів, картингістів, баггістів, користувачів та
програмістів персональних комп'ютерів тощо.

Школи образотворчих мистецтв. Спрямовані на вивчення народних та декоративно-прикладних видів

мистецтва. Сприяють залученню дітей до художньої культури, формуванню творчих здібностей,
самостійному засвоєнню духовних цінностей.

Палаци та будинки дитячої творчості. Передбачають створення умов для творчого, інтелектуального
та фізичного розвитку дітей, задоволення їх освітніх потреб через участь у художній, декоративно-
прикладній, екологоприродничій та інших видах творчості. Організовують творчі колективи художньої
самодіяльності (хори, оркестри, ансамблі пісні й танцю, театральні колективи та ін.).

Дитячі флотилії. Здійснюють знайомство з морськими професіями, проводять плав практику на

кораблях і суднах флотилії, допомагають у виборі майбутньої професії.

Дитячі залізниці. Сприяють розширенню кругозору, розвитку технічної творчості учнів, формуванню
практичних умінь і навичок майбутніх працівників залізниці.

Центри і станції юних техніків. Здійснюють діяльність в об'єднаннях за інтересами: гуртках,

лабораторіях, клубах, студіях (радіотехнічних, авіамодельних, судномодельних, ракетомодельних,
фотолюбителів, автомодельних тощо). Заняття відбуваються в творчих об'єднаннях різної категорії
(рівнів) або індивідуально.

Дитячо-юнацькі спортивні школи. Готують спортсменів. Можуть бути комплексними (з кількох видів) і
спеціалізованими (з одного виду) спорту. Приймають до таких шкіл дітей віком від 7 до 14 років, які
мають відповідну фізичну підготовку.

Дитячі бібліотеки. Сприяють засвоєнню знань з основ наук, розвитку читацьких інтересів, вихованню
читацької культури, любові до книги.

Види діяльності позашкільного закладу різноманітні і багатопланові. Це зустрічі з діячами науки,

техніки, мистецтва, організація виставок дитячої творчості, аукціонів талантів, оглядів, конкурсів,
презентацій, бенефісів, галерей тощо. Творчі колективи таких закладів постійно шукають нові підходи
до планування, організації навчально-виховного процесу, створення сприятливих психологічних умов
для плідної роботи, оновлення методичного арсеналу для максимальної реалізації вподобань,
розвитку здібностей дітей і підлітків, самоутвердження їх як особистостей.

У позашкільних закладах діти переживають більше позитивних емоцій, вчаться повноцінного

партнерства, шукають і знаходять себе. Втілюючи в сучасних умовах особистісно зорієнтовані виховні
технології, педагоги таких закладів моделюють майбутнє суспільство.

Позашкільний навчальний заклад проводить навчально-виховну, інформаційно-методичну,

організаційно-масову, навчально-тренувальну та спортивну роботу.

Навчально-виховний процес у позашкільному навчальному закладі здійснюється за типовими

навчальними планами і програмами, що затверджуються центральними органами виконавчої влади,
а також за навчальними планами і програмами, затвердженими відповідними місцевими органами
виконавчої влади.

Прийом до позашкільного навчального закладу може здійснюватиcя протягом навчального року

(залежно від комплектування і гуртків, груп та інших творчих об'єднань) за бажанням вихованців,
учнів, слухачів і за згодою батьків або осіб, які їх замінюють, як на без конкурсній основі, так і за
конкурсом, умови якого розробляє позашкільний навчальний заклад.

Навчально-виховний процес у позашкільному навчальному закладі здійснюється диференційовано

(відповідно до індивідуальних можливостей, інтересів, нахилів, здібностей вихованців, учнів і слухачів
з урахуванням їхнього віку, психофізичних особливостей, стану здоров'я) з використанням різних
організаційних форм роботи: заняття, гурткова робота., клубна робота, урок, лекція, індивідуальне
заняття, конференція, семінар, курси, читання, вікторина, концерт, змагання, навчально-тренувальні
заняття, репетиція, похід, екскурсія, експедиція, практична робота в лабораторіях, майстернях,
теплицях, на науково-дослідних земельних ділянках, сільськогосподарських та промислових
підприємствах, на природі, а також з використанням інших форм, передбачених статутом
позашкільного навчального закладу.

Тривалість одного заняття (уроку) в позашкільному навчальному закладі визначається навчальними

планами і програмами з урахуванням психофізіологічного розвитку та допустимого навантаження для
різних вікових категорій і становить для вихованців, учнів і слухачів: віком від 5 до 6 років - 30 хвилин;
віком від б до 7 років - 35 хвилин; старшого віку — 45 хвилин. Короткі перерви між заняттями
(уроками) є робочим часом керівника гуртка, групи або іншого творчого об'єднання і визначаються
режимом щоденної роботи позашкільного навчального закладу.

Гуртки, групи та інші творчі об'єднання позашкільного навчального закладу класифікуються за трьома
рівнями:

початковий рівень - творчі об'єднання, діяльність яких спрямована на загальний розвиток вихованців,
учнів і слухачів, виявлення їхніх здібностей та обдаровань, прищеплення інтересу до творчої
діяльності;

основний рівень — творчі об'єднання, які розвивають інтереси вихованців, учнів і слухачів, дають їм
знання, практичні уміння та навички, задовольняють потреби у професійній орієнтації;

вищий рівень - творчі об'єднання за інтересами для здібних і обдарованих вихованців, учнів і
слухачів.

Вихованці, учні і слухачі позашкільного навчального закладу зобов'язані:

– оволодівати знаннями, вміннями, практичними навичками;

– підвищувати загальний культурний рівень; дотримуватися моральноетичних норм;

– брати посильну участь у різних видах трудової діяльності, дбайливо ставитися до державного,
громадського і особистого майна;

– дотримуватися вимог статуту, правил внутрішнього розпорядку позашкільного навчального закладу.