1.

Розкрийте мету, завдання і принципи громадянської освіти у змісті

початкової школи при вивченні інтегрованого курсу ЯДС
Громадянська освіта молодіжного покоління в усьому світі є основним
завданням державних структур, громадських організацій, міжнародних
організацій. Ідеї громадянської освіти і виховання завжди розглядалися і
були актуальними в педагогічній науці.
Громадянська освіта - це вимога часу, особливо в сьогоднішній
ситуації → відношення до людей, до держави потребує виховання
відповідальності, усвідомлення, дотримання норм і правил співжиття в
суспільстві.
Громадянська освіта виступає наріжним каменем в концепції НУШ→
мета якого сформувати особистість, якій притаманні: демократична
культура, правила співжиття, громадянська відповідальність і активна
участь в житті суспільства.
Завдання ГО:
→ надати учням знання про світові, демократичні здобутки та розвиток
демократії в Україні
→ сприяти становленню у дітей активної позиції громадянина
→ створити умови учням для набуття досвіду громад. осіти,
поведінки, толерантного ставлення…
Принципи ГО:
→ гуманізму
→ демократичності
→ зв’язку з практичною діяльністю
→ орієнтації на позитивні, соціальні дії
наступності і неперервності (від малого до великого; аналіз - синтез)
→ плюралізму (кожна думка має право на існування)
→ міждисциплінарності (різні предмети між собою пов’язані)
Виходячи із мети та завдань громад. освіти Концепція НУШ та Держ.
стандарт посилюють увагу до громад. освіти, враховуючи реалії життя.
2. З’ясуйте мету, завдання, основні положення та значення
навчального курсу ЯДС
Метою інтегрованого курсу «Я досліджую світ» є формування в учнів
цілісної картини світу в процесі опанування соціального досвіду. Він
охоплює систему знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в
різних сферах життєдіяльності, способи дослідницької діяльності.
3. Проаналізуйте місце методики навчання громадянської та
історичної освітньої галузі в системі педагогічних наук та її зв’язок з
іншими науками
Міжпредметні зв'язки та наступність у навчанні суспільствознавства.
Самостійного навчального предмета «Я у світі» у поч. школі немає.
Підгрунтям для вивчення навч. дисципліни є знання з основ філософських
знань, педагогіки та психології, історії, правознавства, літератури,
народознавства, етики, культурології, біології, фізики, хімії.
Інваріативна складова змісту початкової загальної освіти визначається
за допомогою таких освітніх галузей, як: «Мови та літератури»,
«Математики», «Природознавства», «Суспільствознавства», «Здоровя» та
«Фізичної культури», «Технології» та «Мистецтво».
Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується нав. предметом «Я
у світі»

4. Розкрийте основні аспекти громадянської та історичної освіти у

змісті початкової освіти
Усередині 90-х років 20 ст. суспільствознавчий компонент став
складовою у поч. школі, для вивчення інтегрованого предмету «Я і
Україна» у освітній галузі «Людина і світ» - згідно з ДС. 2001 року тут
було 2-ві складові: природознавство і громадянська освіта.
У 2011 р. відповідно до ДС. 2011р. зміст початкової освіти увведено
нову галузь «Суспільствознавство» - реалізація якої здійснювалося через
новий предмет «Я у світі» (3-й 4-й клас) (з 2012р.)
З вересня 2018 року першокласники навчаються за новим ДС 2018 року
згідно з концепцією НУШ –введена нова галузь «ГІО»
Таким чином з 1.09 2021р. вся початкова освіта переходить на вимоги
НУШ через освітню галузь ГІО.
Три напрями гром. освіти
1. Впровадження спец. навч. предметів – введено предмет ЯДС, який
вкл. В себе 5 освітніх галузей.
2. ГІО вводиться у зміст інших навч. предметів.
3. Реалізуються через позакласне вих. роботу.
Як бачимо, ГІО почала формуватися із незалежністю України, через
введення у початковій школі різного роду навч. курсів та навч. виховання
творчих програм: «Я і моя сімя», «Я – громадянин України», «Я –житель
міста/села».

5. Розкрийте нормативно-методичну базу інтегрованого курсу ЯДС

Відповідно до концепції НУШ з 2018р. початковій школі введено
вивчення інтегрованого курсу ЯДС
Відповідно до завдань та мети предмета ЯДС нормативно-методичне
забезпечення включає в себе:
1) Концепцію НУШ (2018 р.)
2) ДСПО (2018 р.)
3) Методичні рекомендації МОН з організації освітнього процесу в
закладах середньої освіти на відповідний навчальний рік
4) Типові освітні програми для початкових класів:
- Олександри Савченко
- Романа Шияна
5) Підручники для 1-4 кл. у двох частинах
6) Зошити до підручників ЯДС
7) Календарно-тематичний план (на навчальний рік чи семестр)
Як бачимо, курс ЯДС вважається гуманітарно-технічним циклом
предметів початкової школи, який буде основою (базою) для вивчення
інших предметів у старшій школі.

6. Розкрийте мету, завдання і принципи історичної освіти в у змісті

початкової школи при вивченні інтегрованого курсу ЯДС
Вивчення історичної освітньої галузі, як складової ЯДС має метою:
→ Надати дітям знання про історичне минуле людства: України, світу
→Сформувати патріотичні почуття, озброїти їх аналітичними
процесами порівняння історичних подій
→ Ознайомити дітей із різноманіттям етносів, культур, релігій у світі
та Україні
→ Сформувати аналітичні принципи розуміння та розвитку традицій:
сім’ї, громади, України, регіону, світу
→ На основі аналітичних принципів працювати на майбутнє, як і в
країні, так і в світі, враховуючи сьогодення
Історична освіта повинна налаштовувати дітей на збереження
історичної пам’яті, як скарбниці і досвіду поколінь.
Зміст історичної освіти має свої завдання:
 1) збереження історичних позитивних традицій минулого(день
міста/села)
2) історична освіта заставляє дитину мислити, оцінюючи здобутки та
негативні моменти життя суспільства через історичні факти та події
3) формувати в учнів базу історичної науки для старших класів
4) у змісті історичної освіти відображати компоненти історичної,
національної свідомості, що веде до формування компетентностей та
патріотичних почуттів.
Історична компетентність - це сформовано якісно світоглядне
самовизначення особистості.
Принципи історичної освіти:
→ інтеркультурності
→ багатоперспективності(тлумачення різних подій з різних позицій)
→ релігійності(пов’язаний з регіональністю)
→ готовності та мотивації особистості до міжкультурного
діалогу(толерантне ставлення)
→ багатоаспектності(різні виміри історичних подій та фактів)
Вивчення історичної освіти вимагає від вчителя не тільки педагогічної
майстерності, а й знання історії, вміння правильно розставити їх оцінці.

7. Проведіть характеристику та аналіз типової освітньої програми

О.Я.Савченко в контексті реалізації мети і завдань громадянської та
історичної освітньої галузі
Мета освітньої програми за Олександрою Савченко (в пояснювальні
записці висловлено):
1. Особистісний розвиток школяра
2. В процесі навчання учні отримують систему інтегрованих знань про
суспільство та природу
3. Учні орієнтуються у сферах життєдіяльності та суспільної поведінки
4. Засвоєння способів дослідницької поведінки, розв’язування
проектних завдань.
Завдання освітньої програми за Олександрою Савченко:
1. Формування дослідницьких умінь доступними способами
2. Встановлення логічної послідовності подій, фактів, оцінка
побаченого
3. Встановлення зв’язків і знань в природі і суспільстві
 4. Виховання активної позиції по відношенню до родини, школи,
громади, України, світу
5. Виховання пошани до державних та національних символів,
пам’ятних дат і подій
6. Розвиток компетентності в учнів по відношенню до різних народів,
культур, релігій

8. Проведіть характеристику та аналіз типової освітньої

програми Р.Б.Шияна в контексті реалізації мети і завдань
громадянської та історичної освітньої галузі.
Мета освітньої програми за Р.Б. Шияна (в пояснювальні записці
висловлено):
1. Формування в учня власної ідентичності та готовності до засвоєння
ознак суспільства.
2. Усвідомлення своїх прав, свобод, обов’язків.
3. Осмислення зв’язків між історією та теперішнім життям.
4. Формування активної життєвої позиції, повага до прав і свобод
інших.
5. Набуття досвіду співжиття за демократичними принципами.
Завдання освітньої програми за Р. Б. Шияна:
1. Здобуття знань про минуле.
2. Усвідомлення власної гідності, прав людини.
3. Формування орієнтуватися в історичному часі та соціальному
просторі, вміння передавати свої враження й думки.
4. Удосконалення учнями набутих знань.
5. Розвиток здатності дітей відстоювати думки, вирізняти
несправедливість та дискримінацію.
6. Створення умов для практичної діяльності учнів.

9. Охарактеризуйте змістові лінії відповідно до типових освітніх

програм навчального курсу “ЯДС”.

О. Я. Савченко Р. Б. Шиян

1. “Людина” - пізнати себе, свої 1. “Я - людина” - пізнання

можливості, здорова і людини, як унікальної істоти
безпечна поведінка. у всесвіті, яка творить себе,
2. “Людина серед людей” -
стандарти поведінки в сім’ї,
суспільстві, моральні норми
поведінки, навички співжиття
і співпраці.
3. “Людина в суспільстві” -
громадянські права і свободи,
обов’язки як члена
суспільства. Пізнання історії
свого краю
4. “Людина і світ” -толерантне
ставлення до різноманітності
світу, людей, культур,
звичаїв. Пізнання історії
свого краю, села, громади,
історії та символів держави.
5. “Людина і природа” -
пізнання природи;
взаємозв’язку об’єктів і явищ
природи, рукотворний світ
людини, роль природ. знань і
технологій у житті людини.
розвивати свої якості в ході
пізнавальної і трудової
діяльності.
2. “Моя культурна спадщина”
- усвідомлення своєї
вкоріненості у національну
культуру, в європейську
цивілізацію. Учні отримують
можливість дослідити місцеві
пам'ятки, традиції та минуле
родини, нації, розуміння
значущості культурних
надбань людства,
формування вмінь пізнати
минуле.
3. “Я серед людей” -
усвідомлення ролі зв'язків,
які існують між людьми;
значення рідні, друзів,
приятелів, спільнот, з якими
дитина себе ідентифікує.
Сприяє набуттю досвіду
громадянської поведінки та
свідомому вибору норм і
моделей поведінки.
4. “Моя шкільна і місцева
громада” - усвідомлення
норм шкільного та місцевого
громадського життя, дає
змогу посильно долучитись
до їх відтворення.
5. “Ми - громадянини України.
Ми - європейці” -
елементарні уявлення про
національну символіку та
державні атрибути України.
Усвідомлення цінності
патріотизму, активної
громадянської позиції,
самоповаги та ін.
10. Розкрийте розвивальне та виховне спрямування громадянської та
історичної освітньої галузі.
Найважливішим виховним аспектом змісту є формування в учнів
цінностей: патріотизму, соціальної справедливості, природолюбства,
людинолюбства, працелюбства, взаємоповага, виховання в дитини свого
власного «я», віри у свої сили, талант, здібності; виховання гуманної,
творчої, соціальної активної особистості, здатної бережливо ставитися до
природи, світу речей, самого себе, інших людей, розуміти значення життя
як найвищої цінності. Народознавчий та українознавчий матеріал, який
введено у зміст програми, прилучає учнів до духовних цінностей
українського народу. Цей матеріал сприяє усвідомленню учнями
взаємозв'язку всіх поколінь українців через збереження родинних
традицій, мови, культури, сімейних реліквій.
Система цінностей і якостей особистості розвивасться і виявляється
через її власне ставлення.
Ставлення до людей виявляється у моральній активності
особистості, прояві чуйності, чесності, правдивості,працелюбності,
справедливості, гідності, милосердя, толерантності, миролюбності,
доброзичливості, готовності допомогти іншим, обов'язковості,
добросовісності, ввічливості; вміння працювати з іншими; здатності
прощати і просити пробачення.
Ставлення до природи формується у процесі екологічного виховання
у таких ознаках: усвідомленні функції природи в житті людини, почутті
особистої причетності до збереження природних багатств,
відповідальності за них; здатності гармонійно спілку-ватися з природою,
поводитися компетентно, екологічно безпечно.
Ставлення до себе передбачає вміння цінувати себе як носія
фізичних, духовних і соціальних сил, є важливою умовою формування у
дітей активної життєвої позиції.
Ставлення до суспільства і держави виявляється у патріо-тизмі,
національній самосвідомості.
Відповідно уроки громадянської та історичноїосвітньої галузі мають
широкі можливості для морального, етико-правового, громадянського,
екологічного, естетичного та інших напрямів вихо-вання. Змістовий
матеріал освітніх програм «Я досліджую світ»передбачає вплив на
становлення кожного школяра як творця самого себе, своєї родини,
держави, світу, інтегрує й підсилює знання з інших шкільних предметів,
допомагає учням узагальнити знання з різних галузей і сфер життя.

11. Розкрийте роль підручника початкової школи та класичні вимоги

до нього.
У зв’язку із зміною завдань початкової школи - орієнтована на
дитиноцентризм- відповідно до концепції НУШ, змінились і функції
підручників:
- якщо раніше вони носили інформаційну функцію, то сьогодні:
● підручник повинен носити розвивальну та мотиваційну функції →
що мотивує учнів дізнаватись більше, аналізувати факти,
співставляти їх і робити свої висновки.
Підручник повинен бути насичений вправами і завданнями враховуючи
особливості учнів → для вільного вибору вчителем та учнями.
Підручник повинен мати чітку структуру:
- Звернення автора;
- Зміст → складений по частинах, семестрах, поділений на розділи та
теми;
- Умовні позначення → рубрики;
- Кожна тема виділена параграфами іншим кольором (наприклад
інформатична → синій колір)
- Текстовий та ілюстративний метод має бути сформований на
принципах науковості, систематичності; послідовності, зв’язку з
життям;
- Підручник повинен мати тверду основу з поліефірним покриттям,
прошитими сторінками;
- Колір, шрифт, зображення повинні бути чіткими реалістичними;
- Шрифтове виділення, рамки та кольорові основи повинні чітко
виділяти головне → словникові слова, висновок по темі, мотиваційні
звернення до учнів;
- В підручнику повинні чергуватися ілюстративно-малюнкові,
текстові компоненти→ якщо багато тексту діти втомлюються,
пропадає увага;
- Підручник повинен відповідати діючій програмі.
 На сьогодні за програмою О. Савченко розроблено 6 підручників, а
за Р. Шияна - 5 підручників( Різні авторські колективи → всі вони
рекомендовані МОН)

12. Проаналізуйте підручники 1-4 класу курсу “ЯДС” в частині їх

функцій та принципів побудови відповідно до будов НУШ.
Підручники “Я досліджую світ” 1-4 класу відповідають типовій освітній
програмі О. Я. Савченко.
В кожному підручнику 1-4 класу чітко визначено структуру:
- 1 клас → зміст по розділах і темах підрозділів.
- 2 клас → зміст матеріалу поділений на 4 розділи за порами-року,
визначені теми по тижнях.
- 3 клас → зміст матеріалу поділений на 4 розділи, 9 підрозділів. Теми
подані за тижнями включаючи інформатичну галузь (синій колір).
- 4 клас → зміст матеріалу поданий за 2 розділами, підрозділами.
Теми подані відповідно 5 освітніх галузей за тижнями.
Зміст матеріалу включає активні форми роботи, які чітко передбачені
програмою: проєкти, технологічні завдання (аплікації, виготовлення
іграшок, акції, соціальні, пошукові роботи, досліди)
Кожен підручник містить апарат орієнтування, що включає в себе:
- Вступ;
- Умовні позначення;
- Зміст підручника;

13. З’ясуйте структуру тем уроків за підручником курсу ЯДС(клас за

вибором).
Кожна тема підручнику має чітку структуру, яка включає в себе:
1. Назва теми.
2. Словникові слова.
3. Мотиваційні завдання, розвивальні вправи, діяльнісні ілюстрації.
4. Текстовий блок підручника включає: оповідання, вірші, казки,
загадки, прислів’я тощо…
5. Запитання для обговорення.
6. Завдання для роботи в парах, в групах або самостійної роботи.
7. Текстовий блок → виготовляємо, малюємо, описуємо, досліджуємо,
проєктуємо (готуємо проєкт)...
 8. Підсумковий блок → завдання різних типів, різного рівня складності
для вибору вчителя.
9. Висновки по темі.
Зошити для кожного класу вчитель використовує до вивчення всіх
тем. Зошити вчитель викоритовує і для домашньої роботи учнів.

14. Розкрийте особливості КТП курсу ЯДС та на конкретному

прикладі покажіть вивчення змісту матеріалу громадянської та
історичної галузі.
Основним робочим планом вивчення при вивченні курсу “Я досліджую
світ “ є календарно-тематичний план.
Він складається на основі робочої програми, затвердженої директором
школи, відповідно до педагогічної ради.
Третьої частиною підготовки вчителя є поурочний план ( план-конспект
уроку)
Календарно-тематичний план складається за бажанням вчителя на
навчальний рік/семестр/четверть.
Календарно-тематичний план має чітку структуру:
- дата проведення уроку за відповідною темою;
- тема уроку;
- Календарно-тематичний план затверджується директором чи
заступником директора.
За календарно-тематичним планом, який ми складали, для 3 класу на
перший семестр, З громадянської та історичної освітньої галузі вивчають
такі теми:
1. Разом ми сильніші.
2. Як люди взаємодіють у спільноті.
3. Які в дітей права та обов’язки.
4. Чи всі люди рівні. Що таке справедливість.
5. Що об’єднує людей в спільні групи.
6. Чи здатні люди змінювати суспільство.
7. Чому сім’я - найголовніше в нашому житті.
8. Що я знаю про історію свого роду.
9. Традицції моєї сім’ї.
10. Що таке сімейний добробут.
 15. З’ясуйте поняття, класифікацію та функції методів навчання
Методи навчання – це способи упорядкованої взаємозв’язаної
діяльності вчителя й учнів, спрямовані на розв’язання навчально-виховних
завдань. Це визначення цілком достатньо відображає мету навчання та
взаємодію суб’єктів шкільного навчання. Методи навчання
багатофункціональні.

Метод реалізується через сукупність прийомів, кожний з яких є

окремою дією. Одні й ті самі прийоми можуть входити до складу різних
методів.
Освітня функція МН полягає в оптимальному сприянні набуванню
учнями наукових знань, умінь, навичок та формуванні на цій основі
наукового світогляду.
Виховна функція МН полягає у цілеспрямованому формуванні
певної системи емоційно-ціннісних ставлень суб'єкта (особистості) до
навколишнього світу: трудових, державно-правових, суспільно-
політичних. моральних, патріотичних, інтернаціональних, національно-
етичних, естетичних, екологічних, економічних тощо.
Розвивальна функція МН полягає в розвитку психічних процесів і
станів особистості.
Спонукальна (мотиваційна) функція МН полягає в стимулюванні
інтересу учнів до навчання, позитивних мотивів навчання.
Контрольно-коригуюча функція МН забезпечує визначення рівня
якості реалізації всіх попередніх функцій і коригує, у разі потреби, дію
кожної з них. В даний час достатньо забезпечений (як на змістовному, так і
на технологічному рівні) контроль за виконанням навчальної функції, чого
не скажеш про три наступні. Проблема їх розробки ще чекає своїх
дослідників.
У педагогіці існують різні підходи до класифікації методів навчання,
але всі вони класифікуються з урахуванням дидактичного завдання, яке
вони мають вирішувати.
 1. За джерелом передачі і характером сприйняття інформації (за
джерелом знань) – С. Петровський, Е. Галант.
Словесні: бесіда, розповідь, пояснення, інструктаж, лекція,
робота з підручником.
Наочні: ілюстрування, демонстрування наочних посібників, ТЗН,
дослідів. самостійне спостереження.
Практичні: вправи, лабораторні роботи, практичні роботи, графічні
роботи, дослідні роботи, метод проекту.
2. За дидактичною метою (основними дидактичними
завданнями, які необхідно вирішувати) – М. Данилов, Б. Єсипов.
М. оволодіння знаннями (вивчення нового матеріалу), закріплення,
формування вмінь і навичок, застосування отриманих ЗУН,
перевірки ЗУН
3. За характером пізнавальної діяльності (рівнем самостійної
активної діяльності учнів) – М. Єкаткін, І. Лернер
Пояснювально–ілюстративні, репродуктивні, проблемного викладу
частково-пошукові, дослідницькі.
4. За активністю: активні, пасивні, інтерактивні.
16. Охарактеризуйте методи усного викладу матеріалу
Словесні методи включають усний виклад навчального матеріалу
самим учителем (розповідь, виклад, пояснення, лекція) і діалогічну форму
(різні Основними показниками успішного застосування словесних методів
є правильне, усвідомлене відтворення учнями прослуханої інформації
наступне н розпізнавання і почасти застосування.
1. Розповідь – монологічна форма усного викладу навчального
матеріалу, широко застосовувана в початкових класах. До розповіді
вдаються, коли треба повідомити яскраві, нові відомості; висвітлити події,
віддалені в часі; розповісти про те, що діти не можуть спостерігати
безпосередньо, або про маловідомі факти. Розповідь – важливе джерело
впливу на думку, уяву, емоції молодших школярів, розширення їхнього
кругозору.
У початкових класах використовуються переважно три види
розповіді: опис, художня розповідь, пояснення.
Опис передбачає чітку, виразну, образну характеристику предметів,
явищ, подій, їхніх ознак, властивостей тощо.
 Художня розповідь, як правило, багата на образні засоби мовлення
(порівняння, епітети), звернена до уяви та емоцій дітей.
Розповідь-пояснення використовується у випадках, коли треба не
просто передати певну інформацію, а розкрити в логічній послідовності,
доказово розповісти про певні причинно-наслідкові зв’язки, залежності
між об’єктами, розкрити сутність способів дій, які слід чітко запам’ятати.
2. Пояснення – послідовний, логічний, чіткий, доступний дітям
виклад способів дій, складних питань, що поєднується зі спостереженнями
учнів за демонструванням, дослідом. Пояснення найчастіше застосовують,
ознайомлюючи учнів з правилами, способами дій на уроках математики,
мови, художньої праці, фізичної культури, природознавства.
3. Бесіда – метод навчання, за якого вчитель, спираючись на знання
та практичний досвід учнів, за допомогою запитань підводить їх до
розуміння нового або уточнення, поглиблення, розширення відомого.
Бесіда – це діалог: запитання вчителя й відповіді учнів. Навчання за
допомогою запитань і відповідей дуже поширене в початковій школі.
Застосування методу бесіди доцільне для засвоєння учнями складного
теоретичного матеріалу, коли він за допомогою запитань розчленовується
на ряд відносно самостійних елементів, що полегшує шлях пошуку
відповіді або набуття нових знань.
Підготовча бесіда. Її головна мета – актуалізувати знання дітей, що
є опорними для роботи над новим матеріалом.
Пояснювальна бесіда має на меті організацію засвоєння нового
навчального матеріалу через діалог учителя з учнями
Підсумкова бесіда, як правило, завершує вивчення нового матеріалу
або є розгорнутим підсумком уроку. Під час такої бесіди вчитель
пропонує запитання для узагальнення матеріалу уроку, виявлення
емоційного ставлення дітей до вивченого, висловлення оцінних суджень
про роботу всього класу в цілому та окремих учнів.
Функції контрольно-перевірної бесіди очевидні з її назви. У процесі
такої бесіди вчитель проводить контроль якості засвоєних знань у вигляді
фронтального опитування.
За характером діяльності учнів у процесі бесіди виділяють такі їх
основні види: репродуктивна, евристична, катехізисна. Репродуктивна
бесіда спрямована на відтворення раніше засвоєного матеріалу. Її
проводять з вивченого навчального матеріалу. Відповідаючи на запитання
вчителя, учні повторюють пройдений матеріал, закріплюють його,
водночас демонструючи рівень засвоєння. Така бесіда може бути
супутньою, поточною, підсумковою, систематизуючою .
Суть евристичної (сократівської) бесіди полягає в тому, що вчитель
уміло сформульованими запитаннями скеровує учнів на формування нових
понять, висновків, правил, використовуючи набуті знання, спостереження.
До неї вдаються лише за умови належної підготовки вчителя, досконалого
володіння ним методикою навчання й відповідного рівня мислення учнів.
Цей метод цінний у тому разі, якщо вчитель за допомогою правильно
дібраних запитань і правильного ведення всієї бесіди вміє залучити всіх
учнів класу до активної роботи. Для цього необхідне знання психологічних
особливостей кожного учня й відповідний добір різних шляхів запитально-
відповідальної форми навчання.
Катехізисна бесіда спрямована на відтворення відповідей, які
потребують тренування пам'яті (таблиця множення).
4. Робота з підручником – організація самостійної роботи учнів з
друкованим текстом, що дає їм змогу глибоко осмислити навчальний
матеріал, закріпити його, виявити самостійність у навчанні.
Розпочинаючи читання підручника, учень повинен пригадати
матеріал, який вивчався на уроці. Це допоможе йому глибше проникнути в
зміст прочитаного. Дуже важливо навчити учнів схоплювати порядок
викладу і в процесі читання подумки складати план.
Інша форма самостійної роботи з підручником – відповіді на
запитання, подані в підручниках після тексту. Це привчає учнів до
уважного читання тексту, виокремлення в ньому головного, допомагає
встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, виявляти й запам'ятовувати
найістотніше.
17. Розкрийте наочні методи навчання
Ілюстрування – оснащення ілюстраціями статистичної наочності,
плакатів, карт, рисунків на дошці, картин та ін. У навчальному процесі
нерідко ілюструють предмети в натурі (рослини, живі тварини, мінерали,
техніку та ін.), зображення об'єктів, що вивчаються (фотографії, картини,
моделі та ін.), схематичні зображення предметів вивчення (географічні,
історичні карти, графіки, схеми, діаграми тощо). Такі ілюстрації
допомагають учням ефективніше сприймати навчальний матеріал,
формувати конкретні уявлення, точні поняття.
 Демонстрування – використання приладів, дослідів, технічних
установок та ін. Цей метод ефективний, коли всі учні мають змогу
сприймати предмет або процес, а вчитель зосереджує їхню увагу на
головному, допомагає виділити істотні сторони предмета, явища, роблячи
відповідні пояснення. Під час демонстрування дію складного механізму
розчленовують на елементи, щоб докладно ознайомити учнів з окремими
процесами, які відбуваються одночасно. Демонструючи діючі моделі,
виробничі процеси на підприємстві, слід подбати про дотримання правил
техніки безпеки.
Самостійне спостереження – безпосереднє сприймання явищ
дійсності. «Ніщо не може бути важливішим у житті, як уміти бачити
предмет з усіх боків і серед тих відносин, в які він поставлений. Якщо ми
вникнемо глибше в те, що звичайно називається в людях визначним або
навіть великим розумом, то побачимо, що це головним чином є здатність
бачити предмети в їх дійсності, всебічно, з усіма відносинами, в які вони
поставлені. Якщо навчання має претензію на розвиток розуму у дітей, то
воно повинно вправляти їх здатність спостереження», – писав К.
Ушинський.
Ефективність методу спостереження значною мірою залежить від
того, якою мірою зібрані під час спостереження матеріали вивчають і
відповідно обробляють під керівництвом учителя й на їх основі роблять
певні висновки, узагальнення.
18. Дайте характеристику практичних методів навчання
Ці методи передбачають різні види діяльності учнів і вчителя, але
потребують великої самостійності учнів у навчанні.
Вправи – багаторазове повторення певних дій або видів діяльності з
метою їх засвоєння, яке спирається на розуміння і супроводжується
свідомим контролем і коригуванням. Використовують такі види вправ:
підготовчі - готують учнів до сприйняття нових знань і способів їх
застосування на практиці; вступні - сприяють засвоєнню нового матеріалу;
пробні - перші завдання на застосування щойно засвоєних знань;
тренувальні - набуття учнями навичок у стандартних умовах (за зразком,
інструкцією, завданням); творчі - за змістом і методами виконання
наближаються до реальних життєвих ситуацій; контрольні - переважно
навчальні (письмові, графічні, практичні вправи). Кількість вправ залежить
від індивідуальних особливостей школярів і має бути достатньою для
формування навички.
Лабораторні роботи – вивчення у шкільних умовах явищ природи
за допомогою спеціального обладнання. Цінність лабораторних робіт у
тому, що вони сприяють зв'язку теорії з практикою, озброюють учнів
одним із методів дослідження в природних умовах, формують навички
використання приладів, вчать обробляти результати вимірювань і робити
правильні наукові висновки і пропозиції.
За характером діяльності учнів близькі до лабораторних робіт
практичні роботи. Вони передбачені навчальними програмами, їх
виконують після вивчення теми чи розділу курсу. Практичні роботи мають
важливе навчально-пізнавальне значення, сприяють формуванню, вмінь і
навичок, необхідних для майбутнього життя та самоосвіти. Виконання
таких робіт допомагає конкретизації знань, розвиває вміння спостерігати й
пояснювати явища, що вивчаються.
Графічні роботи – роботи, в яких зорове сприймання поєднане з
моторною діяльністю школярів. Ними є креслення і схеми, замальовки з
натури або змальовування, робота з контурними картами, складання
таблиць, графіків, діаграм.
Дослідні роботи – пошукові завдання і проєкти, що передбачають
індивідуалізацію навчання, розширення обсягу знань учнів. Їх
застосовують у процесі вивчення будь-яких предметів, передусім на
факультативних і гурткових заняттях. Учні складають звіти про свої
спостереження за розвитком рослин, життям тварин, природними
явищами; пишуть огляди науково-популярної літератури; роблять схеми
дій приладів, машин.
Метод проекту – метод пошуку, така організація навчання, за якого
учні набувають знань у процесі планування та виконання практичних
завдань - проектів, що дає змогу тісно поєднувати теорію з практикою.
19. Проаналізуйте екскурсію як метод навчання. Приведіть
приклад підготовки та проведення екскурсії у другому циклі школи
(за вибором)
Екскурсії в початкових класах розглядаються як метод і як форма
організації навчання.
Учитель має право вносити зміни в їх тематику, об’єднувати години
для екскурсій, які надаються для різних предметів. Адже на одній екскурсії
можна розв’язати кілька завдань, не забуваючи про основне -
індивідуальні спостереження і практичні завдання для кожного учня.
Мета екскурсії - збагатити (розширити, поглибити) чуттєве й
логічне пізнання дітей, їхній соціальний досвід, сприяти розвитку
мовлення, мислення, уяви. Отже, екскурсії є багатофункціональними.
Тому їх проведення може мати загальноосвітню і тематичну
спрямованість.
Залежно від змісту теми й підготовки учнів екскурсію можна
провести як підготовчу до вивчення теми, в процесі вивчення матеріалу і
як завершальний етап його засвоєння. Наприклад, розпочати вивчення
природознавства можна з вступної екскурсії в природу. Це зацікавить
дітей новим предметом, самими спостереженнями за явищами природи.
У початкових класах корисно проводити екскурсії з математики і
трудового навчання з елементами практичної роботи на місцевості.
Безпосереднє сприймання об’єктів і явищ, які є засобом формування
понять про кількісні відношення і просторові форми, - чуттєва основа
логічних і практичних дій.
У використанні методу екскурсій можна виділити три етапи.
Перший етап — підготовка вчителя й учнів до екскурсії.
Вчителеві важливо якнайбільше дізнатися про об’єкт, куди планується
екскурсія, побувати там, уважно оглянути місцевість, визначити, на що
слід звернути особливу увагу дітей, які слова, об’єкти пояснити. Маршрут
має бути цілком безпечним для здоров’я дітей. Участь в екскурсії, вихід
усім класом за межі школи з перспективою дізнатися про щось нове мають
бути для дітей очікуваною і радісною подією. Треба завчасно попередити
учнів, як одягнутися, що взяти із собою, як поводитися на екскурсії. Щоб
зацікавити дітей майбутніми спостереженнями, бажано перед цим
провести коротку бесіду-розповідь або продемонструвати відповідні
ілюстрації. Доцільними є індивідуальні та групові завдання:
спостереження за певним об’єктом, збирання відомих рослин, плодів,
камінчиків, іншого природного матеріалу.
Другий етап - проведення екскурсії за наперед складеним планом.
У плані треба зазначити освітні, розвивальні і виховні цілі, визначити
послідовність дій в огляді, спостереженнях. Бажано сформулювати два-три
проблемно-пізнавальних запитання, на які учні зможуть відповісти в
результаті самостійних спостережень. Треба привчати дітей не бути
байдужими до незрозумілого, незнайомого; підтримувати їхній інтерес у
процесі спостережень цікавими запитаннями, поясненнями, порівняннями.
 Третій етап — післяекскурсійна робота. Тут важливо закріпити
результати екскурсій і дати дітям можливість застосувати нові знання,
враження, індивідуальні почуття у різноманітній діяльності. Можливі й
корисні такі форми роботи: узагальнююча бесіда на уроці, складання
усних розповідей, написання творів, оформлення тематичних альбомів або
колекцій, гербаріїв, малювання, виготовлення саморобок з природного
матеріалу, складання задач тощо.
Найважливіше завдання екскурсії — розвиток спостережливості
учнів. Спостережлива дитина, сприймаючи об’єкти, прагне всебічно
зрозуміти їх, зіставити з відомими речами, робить певні висновки. Щоб
правильно провести з учнями спостереження, треба заздалегідь визначити
його об’єкт і мету; обрати найдоцільніше форму організації; продумати
методи й прийоми спостережень.
Отже, екскурсія - багатофункціональний метод, його широке і
правильне використання з різною метою і у різних умовах - важливий
засіб розвитку в дитини спостережливості, мовлення, мислення,
пізнавальної активності.
20. З’ясуйте особливості формування у молодших школярів
досвіду пошукової діяльності

Через систему пізнавальних завдань за прийомами розумової

діяльності вдосконалюються вміння учнів аналізувати, диференціювати
ознаки, виділяти головне, узагальнювати, класифікувати, доводити. Це –
той виконавчий інструмент, без якого не здійснити жодної творчої роботи.
Евристична бесіда. Цей метод сприяє організації частково-
пошукової діяльності учнів, коли вони самостійно виконують тільки
окремі кроки пошуку, а цілісне розв’язання проблеми досягається разом з
учителем. Тому евристична бесіда доступна й для учнів слабко
підготовлених, які вчаться логічно міркувати на зразках.
Реалізація розвивальних функцій бесіди починається з постановки
проблеми, коли створюється ситуація необхідності пошуку нового знання.
Тут варто навмисне загострити увагу дітей на об’єкті пошуку. Коли
проблему сформульовано, учні під керівництвом учителя відокремлюють
відоме від невідомого, актуалізують засвоєні знання. Це робиться для того,
щоб з’ясувати: можна в цьому разі піти відомим шляхом (тоді проблему
розв’язують сильніші учні з місця, на основі перенесення) чи треба шукати
нові способи.
Метод аналогії. Суть аналогії полягає в тому, що властивості
одного об’єкта з’ясовуються на основі його подібності до іншого. У логіці
встановлено, що вірогідність здобутих знань на основі аналогії залежить
від певних умов, а саме:
1) кількість спільних для обох предметів ознак має бути якомога
більшою;
2) спільні ознаки мають бути істотними й охоплювати різні сторони
порівнюваних об’єктів;
3) ознака чи спосіб дії, що передбачається в іншого об’єкта, має
бути такого самого типу, як інші ознаки, спільні для обох предметів. У
психології і педагогіці аналогія розглядається як найважливіший засіб
розвитку мислення і творчих здібностей дітей.
Самостійне ознайомлення з новим матеріалом. Розвивальні
функції цієї форми пошукової діяльності виявляються в тому, що вона
передбачає самоорганізацію та виконання учнями у взаємозв’язку багатьох
навчальних дій, спрямованих на один результат. Самостійно
ознайомлюючись з новим матеріалом за підручником чи іншим джерелом,
школяр фактично виконує кілька супідрядних завдань: визначає мету,
вичленовує невідоме, зосереджує увагу на головному, встановлює
послідовність дій, контролює їх.
Що має бути орієнтиром для вчителя у визначенні матеріалу для
самостійної пошукової роботи? Це:
1) міцне, свідоме володіння учнями знаннями, на яких грунтується
новий матеріал;
2) можливість актуалізації опорних знань через підготовчі вправи;
3) доступність, чіткість викладу матеріалу в підручнику;
4) рівень сформованості вмінь працювати з підручниками,
картками, достатній темп письма і читання.
 Визначаючи матеріал для пошукової самостійної роботи, вчитель
повинен виходити з того, що діти добре засвоїли попередній матеріал, на
якому тією чи іншою мірою ґрунтується вивчення нового.
Дослідницькі завдання. Виняткові можливості для формування
досвіду творчої діяльності учнів має дослідницький метод. Деякі вчителі
вважають його недоступним для молодших школярів. Так, він справді
складний за способом керівництва пізнавальною діяльністю учнів, вимагає
від дітей розвинених пошукових умінь.
Але дослідження показують, що виконання учнями 3-4-х класів
елементарних дослідницьких завдань - не тільки можливе, а й ефективне
для їхнього розвитку. Встановлено, що протягом навчання в початковій
школі учні за умов відповідної процесуальної і мотиваційної підготовки
спроможні брати участь у різноманітних видах навчально-дослідницьких
завдань. Керуючись прийнятою метою, діти на деяких етапах самостійно
планують хід роботи, добирають матеріал для спостережень, дослідів,
висловлюють припущення, фіксують результати дослідів, роблять
замальовки, висновки, доводять. Отже, в дослідницькому методі працює
весь діапазон пошукових умінь дитини.
21. Розкрийте типи уроків у початковій школі, проаналізуйте
один із них (за вибором)
Предмет “ЯДС” в процесі його вивчення об’єднує в собі різнотипові
уроки.
Особливо у 3/4 класах збільшується кількість активних форм роботи:
спостереження, дослідження, проекти, екскурсії і т.д.
Урок - основна, динамічна, варіативна (це означає, що вчитель в
залежності від теми обирає необхідний тип уроку) форма організації
навчання.
За Онищуком вирізняють такі типи уроків:
1. Урок засвоєння знань.
2. Урок комбінований.
3. Урок застосування знань, умінь та навичок.
4. Урок формування умінь і навичок.
5. Урок систематизації та узагальнення.
6. Урок перевірки і корекції знань, умінь та навичок.
Аналізуємо комбінований урок:
1. Організація класу
 Тут вчитель мобілізує увагу учнів, психологічно налаштовує учнів
на роботу.
2. Перевірка домашнього завдання
На цьому етапі вчитель перевіряє виконання домашнього завдання
учнями; проводить опитування засвоєного матеріалу (індивідуальне,
фронтальне опитування); індивідуальна робота з картками;
взаємоперевірка учнями один одного.
3. Актуалізація опорних знань
Актуалізація знань, які пригодяться під час вивчення нового
навчального матеріалу.
4. Повідомлення теми та завдань уроку. Мотивація навчальної
діяльності
Оголошення теми, передбачуваних результатів, цілей уроку.
Акцентуація уваги на основне.
5. Сприймання та усвідомлення учнями нового навчального
матеріалу
Первинне сприймання, осмислення навчального матеріалу через
використання різних методів, прийомів та форм роботи.
6. Узагальнення, систематизація, закріплення вивченого матеріалу
На цьому етапі відбувається закріплення через виконання учнями
системи усних і письмових вправ, зокрема це стосується роботи із
зошитом.
7. Підсумок уроку
Вчитель узагальнює здобуті знання учнями, акцентуючи увагу на
нових поняттях, аналізує роботу дітей на уроці.
8. Повідомлення домашнього завдання
Вчитель націлює як, яким способом, та в якій послідовності учні
виконуватимуть домашнє завдання.
22. Проаналізуйте особливості нестандартних уроків у
початковій школі. Приведіть приклад на свій вибір.
Нестандартні уроки орієнтовані на формування в учнів цілісної
картини культурного простору, виховання особистості, яка усвідомлює
соціальну й індивідуальну необхідність праці, забезпечення єдності у
сприйманні довкілля емоційною, інтелектуальною і сенсорною сферами
духовного життя учнів; розвиток творчої активності школярів у художній
праці на основі взаємодоповнюваності думок, почуттів, практичних дій.
 Відмінність нестандартних уроків від традиційних полягає саме в
тому, що предметом вивчення (аналізу) на такому уроці виступають
багатопланові об'єкти, інформація про сутність яких міститься в різних
навчальних дисциплінах: широка палітра у використанні міжпредметних
зв'язків при різнобічному розгляді однопланових об'єктів, своєрідна
структура, методи і прийоми, які сприяють його організації і реалізації
поставлених цілей.
Проте є деякі складності і недоліки використання нестандартних
уроків, а саме: затрати більшого часу на підготовку і проведення таких
уроків; не всі учні в рівній мірі активні; організаційні труднощі
(дисципліна, правила поведінки); ускладнюється система оцінювання,
аналізу результатів навчання; забезпечення науково-методичної і
матеріально-технічної бази навчання: знаходження певного місця таких
уроків в навчально-виховному процесі тощо.
Пошуки творчих учителів покликали до життя нові види уроків,
відмінні від типових. Серед них - уроки ділової (рольової) гри, уроки прес
- конференції, уроки-КВК, уроки-змагання, уроки-подорожі, уроки-суди,
уроки-консиліуми, уроки-твори, уроки-винаходи, уроки-заліки та інше,
для яких характерні: максимальна щільність, насиченість різними видами
пізнавальної діяльності, запровадження самостійної діяльності учнів,
використання програмованого і проблемного навчання, здійснення
міжпредметних зв'язків, усунення перевантаженості учнів.
До прикладу, вивчаючи змістову лінію «Я - Людина» / «Людина»
учні мають уявлення про людину як унікальну у Всесвіті істоту, яка
творить себе як особистість, формує свій характер і розвиває цінні якості у
процесі пізнавальної і трудової діяльності: наполегливості, старанності у
досягненні цілей; володіють прийомами (планування робочого часу,
тренування уваги, зосередженості, досягнення yспixy, запам'ятовування);
виявляють інтерес до своєї зовнішності; прагнуть до акуратності; до
самовиховання; розпізнають вчинки; дають оцінку виявам характеру;
наводять приклади залежності успіху людини від її поведінки.
Для формування в учнів переконання, що кожна людина створює
сама себе та щоб бути зовні привабливим, над собою треба працювати,
пропонуємо у 3-му класі провести урок-конференцію. Такий вид
нестандартного уроку сприяє розвитку активності, пошукових здібностей,
вміння розкривати суть певної проблеми, стисло і коротко висвітлювати її,
конкретно відповідати на поставлені питання.
 Особливого значення серед нестандартних уроків у роботі з
молодшими школярами набувають уроки-дослідження, завдяки яким діти
задовольняють потребу в дослідництві, творчості, ініціативності,
самовираження.
Уміння здійснювати дослідження у 3 класі на уроках "Я у світі",
необхідне для формування потреб пізнання творення своєї держави,
видатних людей свого краю; розвитку інтересу до історичного минулого та
сьогодення як рідного краю так і різноманітності народів у світі, їхніх
культур і звичаїв тощо. Мета таких уроків формувати в учнів цілісне
бачення світу (відкривати не тільки себе в світі, а й світ у собі); розвивати
здатність діяти, знаючи і розуміючи; розвивати в учнів уміння та
формувати компетентності, необхідні для вирішення нестандартних
завдань, що зумовлені змістом уроку, вміння самостійного пошуку шляхів
з'ясування істини, самостійного здобування нової інформації. Уроки-
дослідження створюють умови для самостійної роботи учнів з опанування
навчального матеріалу за рахунок розвитку інтелектуальних умінь,
зокрема вміння працювати з інформацією, самостійно здобутою з різних
джерел, подавати її коротко й лаконічно або в розгорнутому вигляді.

23. Охарактеризуйте позаурочну і позакласну роботу як

складову формування громадської та історичної компетентності в
курсі “ЯДС”

24. З'ясуйте питання проектної діяльності учнів в контексті

громадської та історичної освіти в курсі “ЯДС”. Продемонструйте
приклад міні-проекту (тема та клас за вибором)
Проектне навчання – це метод, навчаючись за яким, учні, певний час
досліджуючи і реагуючи на справжні, цікаві та складні питання,
отримують потрібні знання та навички.
На думку дослідників навчання на основі проекту передбачає
таке:
● учні застосовують знання та навички для вирішення реалістичних
проблем у реальному світі;
● підвищується рівень відповідальності учня за виконаний обсяг
роботи;
● вчителі виконують ролі тренерів та фасилітаторів дослідження,
проводять рефлексії;
● часто учні працюють в парах або групах.
Такий формат навчання передбачає залучення учнів до систематизації та
набування знань, створення власних продуктів. Він розвиває навички
критичного мислення, співпраці, спілкування, міркування, синтезу та
стійкості в умовах обмеженого часу та визначеної мети

25. Охарактеризуйте поняття сім'я, родина, родинне дерево та

розкрийте методику їх формування у молодших школярів.

Сім'я - це природний і основний осередок суспільства і має право на

захист з боку суспільства і держави.

Родина - група осіб, яка складається з батька, матері, дітей, бабусі,

дідуся, інщих родичів.

Родинне дерево - схематичний родовід певної сімї чи родини

.
26. Охарактеризуйте поняття громадянин, раса, нація, традиції
Громадянин - людина, яка належить до певної країни, де вона має
відповідний юридичний статус, або співвідносить себе з нею.
Раса - велика група людей, що мають спільне походження і ряд
характерних спільних фізичних особливостей, набутих у процесі історії
розвитку під впливом природних і соціальних умов існування.
Нація - етносоціальна спільнота, обєднана певною самоназвою,
символами, графічним та етносоціальним походженням, історичною
пам'яттю, усвідомленням своєї ідентичності.
Традиції - елементикультури, що передаються покоління до покоління і
зберігаються протягом тривалого часу.
27. Охарактеризуйте поняття Україна, Конституція, Президент,
ВР, державні символи та розкрийте методику їх формування в
молодших школярів.
Україна - - держава, розташована у Східній Європі, охоплює п.д захід
Східноєвропейської рівнини
Конституція - це основний закон країни, що має пряму дію і встановлює
всі питання функціонування держави.
Президент України - глава держави, гарант Конституції, прав і свобод
громадян. Представляє Україну на міжнародній арені. Обирається прямим
голосуванням на 5 років.
Верховна Рада - єдиний законодавчий орган влади.
Державні символи - це визначені і закріплені на конституційно-
правовому рівні офіційні знаки держави, які в лаконічній формі
відображають її
28. Охарактеризуйте поняття Європа, Європейський союз, День
Європи Організація, Об'єднаних Націй
Європа - частина світу в Північній півкулі
Європейський союз - економічний і політичний союз, що обєднує
27 незалежних держав що розташовані у європі
День Європи - свято, що відзначається 19 травня
ООН - це глобальна міжнародна організація, створена з метою
підтримання й зміцнення миру та міжнародної безпеки