«НАЦІОНАЛЬНІ СВЯТИНІ

УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ЯК ЗАСІБ

ВИХОВАННЯ ПАТРІОТИЗМУ У
ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ»

«Без будь-якого з нас Батьківщина

може обійтися,
але будь-хто з нас без
Батьківщини – ніщо»

Василь Сухомлинський
З досвіду роботи вихователя
ЗПШ «Прогрес»
М.Запоріжжя
Перекопіної Ірини Вікторівни
 Патріотичне виховання – одна із складових
систем гармонійного розвитку дошкільника. Базисом
патріотичного виховання є певна сума знань
окреслена державним стандартом дошкільної освіти
в Україні. Діюча програма економічної і соціальної
розбудови Української держави, має блок завдань
спрямованих на розвиток освіти і виховання
підростаючого покоління. Одним із пріоритетних
проявів цих завдань є створення певних передумов
громадянської поведінки побудованих на засадах
моралі. Виокремлюючи із системи освіти дошкільний
вік, науковці розглядають його як період в якому
закладаються основи патріотичного виховання,
формується патріотична самосвідомість,
громадянська відповідальність особистості дитини.
Тому,
наразі, патріотичне виховання дітей
дошкільного віку розглядається як
пріоритетний напрямок освітньої
діяльності.
. Патріотизм - одне з найглибших почуттів, закріплене
тисячоліттями історичних подій. Не можна бути
патріотом, не відчуваючи особистого зв’язку з Вітчизною.
Актуальність питання патріотичного виховання
дошкільників обумовлюється тим, що формування
громадянської позиції свідомого українця має полягати в
активному обстоюванні традиційних для нашого
менталітету чеснот: любові до рідної землі,
товариськості, розумної достатності, цінності родинного
життя, духовного повсякденного буття, уважного
ставлення до людей. Саме з раннього дитинства, з
перших років життя дитини починається плекання
національної свідомості й самосвідомості, прищеплення
моральних ідеалів та ціннісних орієнтирів.
 Позитивною тенденцією сьогодення є
повернення українського суспільства до
вивчення історії України, побуту, традицій та
обрядів нашого народу, а головне - активне, не
формьне залучення дітей до їх вивчення.
Дошкільне дитинство - найсприятливіший
період виховного впливу на дитину: те, що
сприйме, запам’ятає дитина в цей час,
залишиться в її пам’яті надовго, а може, й на все
життя. Це дуже важливо для формування
патріотичного світогляду. Саме в цьому віці в
дошкільника формується емоційно-ціннісне
ставлення до близьких людей, природи рідного
краю, до народних звичаїв і традицій. І саме на
основі цієї емоційної бази необхідно формувати
патріотичні почуття в дитини.
Сім’я – перший і найголовніший
осередок суспільства.
Саме з неї починається формування
понять «Батьківщина», «мала
батьківщина».
А тому виховання поваги до своєї
сім'ї, гордості за свою родину,
відродження багато в чому
втрачених в наші дні понять сімейної
історії, сімейної реліквії, сімейної
традиції є одним із напрямків
патріотичного виховання
 Основні напрями
патріотичного виховання :
Формування уявлень про сім’ю ,
родину, рід і родовід ;

Краєзнавство;
Ознайомлення з явищами
суспільного життя;
Формування знань про історію
держави,державні символи;

Формування знань про людство

 Провідна педагогічна ідея
досвіду:
проаналізувати стан використання
засобів дошкільної народної
педагогіки в умовах дошкільного
закладу на основі аналізу чинних
програм виховання і навчання
дітей дошкільного віку.
 Провідна ідея та мета можуть
конкретизуватися через низку завдань:
формування гармонійно розвиненої підростаючої
особистості, наділеної національною свідомістю,
гідністю, здатністю зберігати і примножувати
національну культуру як елемент
загальнолюдської культури;
збереження національної психології, генотипу,
який сформувався протягом століть у певних
природно-географічних та історичних умовах як
сукупність спадкових психічних і фізичних
структур, що передавалися нацією з покоління в
покоління й зумовили її національне обличчя;
відродження національної культури за
допомогою різних видів мистецтва рідного народу,
використання фольклору, національних мотивів у
сучасному інтер’єрі, одязі з урахуванням
регіональних умов;
 оволодіння дітьми мовою як найбільшим скарбом
нації, плекання любові до материнського слова як
першого й могутнього духовного наставника людини,
як найдієвішого вияву національної культури та
історії, додержання статусу української мови як
державної;
 ознайомлення з історією рідного народу як джерелом
духовності й мудрості, свідченням безперервної
наступності поколінь, національної самосвідомості,
гордості, основою для формування суверенної
демократичної держави
 Теорія досвіду.
Патріотичне виховання в ЗПШ «Прогрес» д/п реалізується
відповідно до чинної освітньої програми «Україньське
дошкілля» і ґрунтується на таких принципах.
* Принцип природовідповідності виховання означає врахування
багатогранної і цілісної природи людини, вікових та індивідуальних
особливостей дітей, їх анатомічних, фізіологічних, психологічних,
національних і регіональних особливостей.
* Принцип культуровідповідності, який передбачає виховання як
культуротворчий процес, спрямований на формування базової культури
особистості, базуючись на набутому морально-етичному досвіді
людства.
* Принцип етнізації виховного процесу означає наповнення виховання
національним змістом, спрямованим на формування самосвідомості
громадянина.
* Принцип гуманізму означає сприйняття особистості вихованця як
вищої соціальної цінності, визнання. Його права на свободу, розвиток
здібностей і виявлення індивідуальності, створення умов для
формування кращих якостей та здібностей дитини, джерел її життєвих
сил (в центрі уваги перебуває дитина з її потребами, запитами,
можливостями і здібностями); повага до особистості дитини, розуміння
її запитів, інтересів, гідності, довір'я до неї; виховання гуманної
особистості, щирої, людяної, доброзичливої, милосердної.
 Принцип демократизму передбачає, що учасники овітнього
процесу виступають рівноправними партнерами у процесі
спілкування, беруть до уваги точку зору один одного, визнають
право на її відмінність від власної, узгоджують свої позиції.
 Принцип інтегративності передбачає єдність педагогічних
вимог школи, сім'ї і громадськості. Організація родинного
виховання та освіти як важливої ланки виховного процесу і
забезпечення педагогічного всеобучення батьків. Здійснення
гуманних, стійких і єдиних вимог до дітей з боку різних
соціальних інститутів, посилення педагогічного впливу на них,
підвищення спільними зусиллями ефективності освітнього
процесу.
 Принцип безперервності виховання означає забезпечення
цілісності і наступності у вихованні, перетворення його у
процес, що триває впродовж усього життя людини.
Нероздільність навчання і виховання, що полягає в їх
органічному поєднанні, підпорядкуванні змісту навчання і
виховання формування цілісної та всебічно розвиненої
особистості.

Робота у закладі дошкільної освіти організується за

напрямами:
 формування про сімю, родину, рід,родовід;
 ознайомлення з явищами суспільного життя
 краєзнавство
 формування знань про людство (нородознавство)
 формування знань про історію держави та державної
символтки.
«Нумо весну зустрічати,
зимоньку проводжати! Співайте
та танцюйте разом з нами —
Масляна у гості прийшла!!!!!!»
«Оберіг кожної
родини»