Курсова

Психологія
Роль іноземної мови в громадянському вихованні підростаючого
покоління

1
 Зміст
Вступ………………………………………………………………………3
Розділ 1. Теоретичні засади вивчення ролі іноземної мови у процесі
громадянського виховання підростаючого покоління…………………………5
1.1. Громадянське виховання підростаючого покоління, основні
засади……………………………………………………………………………..5
1.2. Іноземна мова як фактор громадянського виховання……….….9
Розділ 2. Експериментальне дослідження ролі іноземної мови у процесі
громадянського виховання підростаючого покоління………………………13
2.1. Опис процедури і методик дослідження…………………………..13
2.2. Аналіз результатів дослідження……………………………………15
2.3. Рекомендації за наслідками дослідження…………………………21
Висновок…………………………………………………………………26
Резюме……………………………………………………………………28
Список літератури………………………………………………………..29
Додатки……………………………………………………………………33

2
 Вступ
Актуальність. Кризовий стан суспільства в даний час посилюється
антисоціальними проявами у молодіжному та дитячому середовищі:
посилюється тенденція негативного ставлення молодих людей до своєї
країни, її історії та культурі «неприйняття і відторгнення суспільних норм і
цінностей, зростає політичний нігілізм, національний снобізм, падає
загальний рівень морального і духовного розвитку молодого покоління.
Гостра необхідність вирішення соціально-педагогічних проблем, пов’язаних
з цими явищами, пошуки виходу з економічної, політичної та національної
криз, необхідність переосмислення виховних цілей в суспільно-педагогічних
системах роблять об’єктивно привабливою і життєздатною ідею
громадянського виховання підростаючого покоління.
Актуальність дослідження посилюється новим етапом в педагогічній
науці, об’єктивно-історичної переоцінкою поглядів, що склалися в історії
педагогіки на проблеми виховання, переглядом педагогічних знань на
міждисциплінарної основі і виходом пошуків істинності теорій на історичний
рівень.
Аналіз структури інформації, пов’язаної з теоретичною розробкою
проблем громадянського виховання показав, що поки не існує цілісної історії
розвитку громадянського виховання, хоча в наукові дослідження і введені
безліч джерел, що дають інформацію про розуміння і використанні ідеї
виховання громадянина лідерами громадського життя і педагогами.
На основі вищевикладеного визначена тема дослідження: «Роль
іноземної мови в громадянському вихованні підростаючого покоління» є
актуальною.
Об’єкт дослідження – громадянське виховання підростаючого
покоління.
Предмет дослідження – громадянське виховання підростаючого
покоління при вивчення іноземної мови

3
 Мета дослідження - проаналізувати розвиток положень ідеї
громадянського виховання в педагогічній науці в процесі вивчення іноземної
мови.
Завдання дослідження:
- виявити основні засади громадянського виховання;
- визначити ознаки громадянського виховання в процесі вивчення
іноземної мови;
- дослідити значення громадянського виховання в процесі вивчення
іноземної мови.
Гіпотеза: процес громадянського виховання в підлітковому віці буде
проходити успішніше, якщо на уроках іноземної мови буде частіше і
правильніше використовуватися крос-культурний компонент.
Методологічною та теоретичною основою дослідження були
визначені на основі історико-педагогічних робіт Н.К.Гончарова,
Е.Д.Днепрова, Б.Б.Комаровського, Ф.Ф.Корольова, Е.І.Мединського,
В.Я.Піліповського, А.І.Піскунова, З.Й.Равкіна, Ф.А.Фрадкіна.
Методи дослідження: вивчення і теоретичний аналіз педагогічно-
психологічної та соціологічної літератури, педагогічне спостереження,
анкетування, вивчення шкільної документації та продуктів діяльності
вчителів і дітей.
Наукова новизна і теоретична значущість дослідження полягає у
визначені основних концептуальних положень теорії громадянського
виховання.
Практична значимість дослідження посилюється в зв’язку з
переглядом ідеологічних орієнтирів в сучасних умовах і вибором цілей
виховної діяльності в різних суспільних інститутах виховання.
Структура дослідження складається з вступу, двох розділів,
висновку, списку літератури та додатку.

4
 Розділ 1. Теоретичні засади вивчення ролі іноземної мови у процесі
громадянського виховання підростаючого покоління
1.1. Громадянське виховання підростаючого покоління, основні засади
Одним із пріоритетних напрямків виховної роботи в сучасній школі є
громадянське виховання – процес формування свідомого громадянина,
людини з притаманними їй особистісними якостями й рисами характеру,
світоглядом і способом мислення, почуттями, вчинками та поведінкою,
спрямованими на розвиток демократичного громадянського суспільства в
Україні.
Головна мета громадянського виховання – це підготовка молоді до
життя у громадянському демократичному суспільстві, у взаємопов’язаному
світі, визнання та прийняття цінностей, що виступають головними,
визначальними для нашого суспільства, це формування громадянської
позиції у кожного учня.
Процес розвитку і формування громадянина – це процес розвитку
особистості, в якій органічно поєднуються високі моральні чесноти,
громадянська зрілість, патріотизм, професійна компетентність, активність,
творчі начала, почуття обов’язку й відповідальності перед суспільством,
перед Батьківщиною.
Згідно з Концепцією громадянського виховання особистості в умовах
розвитку української державності педагогам необхідно вирішити систему
завдань:
 формування національної свідомості, належності до рідної землі,
народу;
 визнання духовної єдності поколінь та спільності культурної
спадщини;
 виховання почуття патріотизму, відданості в служінні
Батьківщині;

5
  формування соціальної активності особистості на основі таких
соціальних умінь як готовність узяти на себе відповідальність, здатність до
спільного життя і співпраці в громадянському суспільстві, здатність до
самостійного життєвого вибору на основі гуманістичних цінностей;
 формування працелюбності особистості, відповідальності за свої
дії;
 уміння визначати форми та способи своєї участі в житті
суспільства;
 виховання негативного ставлення до будь-яких форм насильства;
 утвердження гуманістичної моралі та формування поваги до
таких цінностей як свобода, рівність, справедливість;
 усвідомлення взаємозв’язку між ідеями індивідуальної свободи,
прав людини та її громадянською відповідальністю;
 формування політичної та правової культури засобами
громадянської освіти, яка дає знання про політичні системи і владу на всіх
рівнях суспільного життя, про закони та законодавчі системи;
 розвиток критичного мислення, що забезпечує здатність
усвідомлювати та відстоювати особисту позицію в тих чи інших питаннях,
уміння знаходити нові ідеї та критично аналізувати проблеми, брати участь у
дебатах, уміння переосмислювати дії та аргументи, передбачати можливі
наслідки дій та вчинків.
Серед критеріїв і результатів громадянського виховання неабияке місце
посідає громадянськість особистості, яку складають моральна, політична та
правова культура, почуття власної гідності, внутрішньої свободи і водночас
вболівання за суспільні ідеали, за пріоритети держави, благо свого народу і
його дружні взаємини у світовому співтоваристві.
Громадянськість – духовно-моральна цінність, світоглядна і
психологічна характеристика особистості, що визначає її обов’язок і
відповідальність перед співвітчизниками, Батьківщиною, це реальна

6
можливість втілення в життя сукупності соціальних, політичних і
громадянських прав особистості, її інтеграція в культурні й соціальні
структури суспільства.
Громадянське виховання потребує додержання принципів:
 гуманізації та демократизації, які означають рівноправність
учасників виховної взаємодії, їх взаємоповагу, діалогічність, відкритість до
сприймання громадянських цінностей: щирості, доброти, справедливості,
доброзичливості, милосердя;
 самоактивності й саморегуляції, які сприяють розвитку
суб’єктивних характеристик, формують здатність до критичності й
самокритичності, до прийняття самостійних рішень, вироблення
громадянської позиції, почуття відповідальності;
 системності, що передбачає гармонійне вживання нових якостей
у структурі особистості;
 комплексності й міждисциплінарної інтегрованості, які
передбачають поєднання навчального й виховного процесів, зусиль різних
інституцій – сім’ї, школи, громадських спілок, дитячих, молодіжних
самодіяльних об’єднань;
 наступності та безперервності, які полягають в етапності
виховання, на кожному з яких ускладнюються й урізноманітнюються зміст і
напрями розвитку утворень, які становлять цілісну систему громадянських
чеснот особистості;
 культуровідповідності, що означає єдність громадянського
виховання з історією та культурою народу, його мовою, народними
традиціями та звичаями, які забезпечують духовну спільність, наступність і
спадкоємність поколінь;
 інтеркультурності, в основі якого лежить інтегрованість
української та загальнолюдської культури. Полягає у забезпеченні передумов
для формування особистості на національному ґрунті, її відкритості для

7
інших культур, ідей та цінностей. Лише така особистість здатна зберігати
національну ідентичність, бо усвідомлює національну культуру як
невід’ємну складову культури світової.
Ідеї громадянського виховання завжди були актуальними для
педагогічної еліти України. Такі відомі українські діячі, як В.  Антонович, М.
Драгоманов, М.  Грушевський, Б.  Грінченко, А.  Макаренко, В.
Сухомлинський звертали увагу у своїх роботах на особливе значення
формування громадянської свідомості підростаючої особистості. Так,
наприклад, М. Грушевський у своїй книзі «На порозі нової України» пише
про ідеал розбудови Української незалежної держави. Чільне місце у цьому
ідеалові посідає образ громадянина України, його громадянських
доброчинностей. Без сумніву, в цьому політичному заповіті є багато чого,
над чим варто замислитися й нашому сучаснику. М.  Грушевський
підкреслював, що виховання у громадян почуття обов'язку перед
Батьківщиною – це найвищий стимул громадянського життя, який має
об'єднати весь народ в однім пориві, долаючи партійні відмінності й
розбіжності там, де зачинаються основні інтереси держави.
Вивчення та обґрунтування проблеми громадянського виховання
школярів стало основним в педагогічній спадщині В.  Сухомлинського.
Процес виховання громадянина педагог розглядав як такий, що поєднує в
собі формування громадянської свідомості (думок, ідеалів, переконань),
громадянських почуттів (громадянської совісті, суспільного обов'язку,
почуття господаря країни, готовності і бажання приносити користь
суспільству), а також практики громадянської поведінки.

8
 1.2. Іноземна мова як фактор громадянського виховання
Державний освітній стандарт з іноземної мови підтверджує той факт,
що останнім часом починає складатися національна концепція виховання в
нових суспільно-політичних і економічних умовах. Це виховання людини
культури, якій притаманні загальнолюдські цінності, багатство культурної
спадщини минулого народу і народів інших країн, людини, яка прагне до
взаєморозуміння з ними, здатної і готової здійснювати міжособистісне і
міжкультурне спілкування, зокрема в процесі вивчення іноземної мови.
Щоб виховати школярів у дусі демократії, свободи, особистої гідності,
потрібно зі всією наполегливістю оновити процес виховання. Вихованню
повинні сприяти не тільки окремі заходи, що проводяться після уроків, а й
сам навчальний процес. Таким чином, необхідні нові виховні механізми, що
привели б у рух виховну систему.
Рекомендації Ради Європи регламентують нову мовну політику в
Україні, що передбачає виховання в учнів розуміння та сприймання
іншомовної культури, порівняння її зі своєю рідною. На думку багатьох
учених (Пасов Ю. І., Бориско Н. Б., Сафонова В. В., Боритко Н. М., Кан-
Калік В. А. та ін.), виховання любові та поваги до своєї рідної культури буде
ефективним, якщо ці якості сформовані стосовно іншомовної культури, тому
ці два процеси взаємопов’язані та взаємозалежні.
Одним із таких механізмів, на думку багатьох дослідників, є посилення
гуманітарної та практичної спрямованості навчальних дисциплін, включення
в їх зміст матеріалів, що допоможуть школярам засвоїти цінності суспільства
і культури, у якій вони живуть, способи самовизначення в них. Зі сказаного
випливає, що в процес навчання повинні широко включатися культурознавчі
компоненти. Предмет «Іноземна мова» займає в цьому ряді особливе місце.
Він не тільки знайомить із культурою країн, мова яких вивчається, але й
шляхом порівняння відтіняє особливості своєї національної культури,

9
знайомить із загальнолюдськими цінностями. Іншими словами, це сприяє
вихованню школярів у контексті «діалогу культур».
Центральною у сучасній системі виховання є проблема національного
виховання. Національне виховання за своїм характером є багатоетапним
процесом, одним з яких є шкільна освіта, унаслідок якої формується система
цінностей, набуваються знання й уміння, необхідні для самостійного життя в
суспільстві.
Комунікативна спрямованість предмета «Іноземна мова» надає
вчителю широкі можливості у вихованні громадянської позиції, патріотизму,
високих моральних якостей особистості. На особистісному рівні патріотизм
виступає як важлива стійка характеристика людини, що виражається в її
світогляді, моральних ідеалах, нормах поведінки. Розвиток патріотичних
якостей учня засобами іноземної мови враховує особливості вікового періоду
і передбачає різні його етапи.
Ученими доведено, що у 6–7 років дитина отримує перші відомості про
етнічну приналежність, а у 8–9 років – уже чітко ідентифікує себе зі своєю
етнічною групою на основі національності батьків, місця проживання, рідної
мови, культури тощо. Приблизно в цей час пробуджуються національні
почуття, а у 10–11 років національна самосвідомість формується вже в
повному обсязі. Зрозуміло, що ці періоди життя діти перебувають у шкільних
закладах освіти, від змісту навчання та виховання яких залежить формування
таких національних рис, як патріотизм, громадянськість, національна
свідомість. Зародження і розвиток цих почуттів у школярів визначає
майбутнє всієї української нації та української держави.
Система роботи вчителів іноземної мови з формування національно-
патріотичних якостей учнів.
Перший етап. Патріотизм зароджується разом із формуванням
родинних почуттів до своєї сім’ї, матері, батька, бабусі, дідуся, родичів.
Провідною темою у вивченні іноземної мови в початковій школі є,

10
безумовно, тема «Сім’я», упродовж якої учні розповідають про своїх
найближчих людей і родинне коло. Під час вивчення матеріалу з теми «Свята
і традиції» ознайомлюють молодших школярів з елементами культури
країни, мова якої вивчається. Але будь-які знання, що набуваються за
допомогою іноземної мови, сприймаються тільки через призму знань,
сформованих у процесі оволодіння рідною культурою. Тому,
ознайомлюючись із святковими традиціями зарубіжних ровесників, учні,
насамперед, учаться обговорювати сімейні традиції, традиції святкування у
власній родині, дитячому колективі, у якому перебувають.
Другий етап. Виховання любові до своєї малої батьківщини–села,
міста, учнівського колективу, місцевих традицій, до історії. У основній школі
учні досягають такого рівня володіння мовою, при якому стає можливим
діалог із зарубіжними ровесниками засобами Інтернету чи проектної
діяльності, під час яких відбувається самоідентифікація маленького українця.
Матеріал навчально-методичного забезпечення сприяє розумінню важливості
розвитку вміння співпрацювати і контактувати із представниками інших
країн. У основній школі відбувається формування навичок та вмінь школярів
розповідати про своїх друзів, рідне місто, село, країну, національні свята,
столицю своєї Батьківщини, надавати інформацію про основні пам’ятки
культури, особливості вітчизняної шкільної освіти тощо.
Третій етап. Формування власне патріотизму, виховання любові до
України як своєї Батьківщини. Розвиток уміння репрезентувати свою країну
у світі, культуру і побут свого народу, святкові обряди й культурні цінності,
національні особливості та реалії життя в спілкуванні із зарубіжними
ровесниками та гостями набувається засобами активізації отриманих у
попередні роки навичок та вмінь за допомогою рольових ігор, творчих
проектів, організації молодіжних конференцій, змагань, культурних заходів
тощо.

11
 Розділ 2. Експериментальне дослідження ролі іноземної мови у процесі
громадянського виховання підростаючого покоління
2.1. Опис процедури і методик дослідження
Експериментальною базою для дослідження стала школа № 27, 6 –А та
6-Б клас, ми поставили перед собою завдання: підвищити рівень
громадянського виховання підростаючого покоління у процесі роботи на
уроках англійської мови.
В процесі проведення експериментів були використані такі методи як:
Спостереження - являє собою активний пізнавальний процес, що
спирається, перш за все, на роботу органів чуття людини і його предметну
діяльність.
Порівняння - воно дозволяє встановити подібності та відмінності
предметів і явищ дійсності.
Аналіз - це метод наукового дослідження шляхом розкладання
предмета на складові частини.
Синтез - представляє з’єднання отриманих при аналізі частин в щось
ціле.
Ці методи були застосовані на всіх етапах експерименту, даючи
об’єктивну оцінку тій чи іншій ситуації в даний момент часу.
В експерименті ми використовували дві підгрупи класів:
експериментальна 6 А і контрольна 6 Б. Роботу узгоджено проводили разом з
викладачем англійської мови.
Перша частина експерименту.
Мета: виявити реальний рівень громадянського виховання
підростаючого покоління.
На початку експерименту відразу було встановлено, що в роботі з
експериментальною групою буде вестися робота по підвищенню рівня
громадянського виховання.

12
 Для виявлення рівня громадянського виховання хлопцям було
запропоновано завдання при вивченні теми «My соuntгy» - «Моя країна», з
використанням крос-культурного компоненту.
Деякі діти з великим інтересом виконували ці завдання.
Завдання, запропоновані учням, були виконані. Ми побачили, що не всі
хлопці з однаковою активністю виконували роботу, тому ми виділили три
рівні особистої зацікавленості в самостійному виконанні завдань:
Високий рівень характеризується найбільш активним і зацікавленим
виконанням роботи.
Середній рівень, - виконання завдання без прояву особливої активності
і бажання.
Низький рівень говорить про небажання виконувати роботу, -
пасивності в прояві самостійності.
Під час проведення даного експерименту проводилося спостереження
за роботою учнів.
2 частина експерименту – проведення в експериментальній групі 8
уроків з використанням крос-культурного компоненту. В контрольній така
робота не проводилася.
3 частина експерименту – контрольна повторна діагностика з метою
виявлення змін рівня громадянського виховання у дітей.

13
 2.2. Аналіз результатів дослідження
За результатами діагностики експериментальної групи отримані
результати, що занесені до таблиці 2.2.1. та відображені на малюнку 2.2.1.
Таблиця 2.2.1
Результати діагностики експериментальної групи на початку дослідження

№ Им’я досліджуваного Оцінка Рівень

1 Руслан К. 4 С
2 Діма Х. 3 Н
3 Міша В. 3 Н
4 Оля З. 4 С
5 Марина В. 5 В
6 Оля К. 5 В
7 Наташа В. 4 С
8 Катя Т. 5 В

Мал. 2.2.1. Результати діагностики експериментальної групи на

початку дослідження

Таким чином:
3 чол. - високий рівень (37,5%)

14
 3 чол. - середній рівень (37,5%)
2 чол. - низький рівень (25%)
При роботі з контрольною групою, ми запропонували ті ж завдання,
хочемо сказати, що з ними роботи з підвищення рівня самостійності ми не
проводили. Результати контрольної групи представлені в таблиці 2.2.2. та на
малюнку 2.2.2.
Таблиця 2.2.2.
Результати діагностики контрольної групи на початку експерименту

№ Им’я Оцінка Рівень

досліджуваного

1 Вероніка У.
2 Коля Д.
3 Света Ф.
4 Катя Л.
5 Лена З.
6 Игорь А.
7 Аня П.
8 Сергій В.
4 С
3 Н
4 С
3 Н
4 С
4 С
5 В
4 С

Мал. 2.2.2. Результати діагностики контрольної групи на початку

експерименту
Таким чином:
3 чол. - високий рівень (37,5%)

15
 3 чол. - середній рівень (37,5%)
2 чол. - низький рівень (25%)
Порівнюючи результати, ми можемо сказати, що вони не дуже
відрізняються один від одного. У кожній групі є діти, у яких високий рівень
зацікавленості, а є і ті, хто показав низький рівень активності.
2-а частина експерименту.
Мета: виявити рівень розвитку громадянських рис у учнів при
вивчення англійської мови.
Протягом восьми уроків з експериментальної групою викладач
іноземної мови постійно проводили роботу з підвищення рівня
громадянського виховання підростаючого покоління з використанням крос-
культурного компоненту
Ми стали помічати, що з кожним уроком все більше і більше учнів із
задоволенням залучаються до цієї роботи, у дітей з’являється стимул до
вивчення англійської мови.
Тепер ми знову даємо хлопцям завдання для самостійної роботи при
вивченні теми «Do You Like Shopping?». Спостерігаючи, відразу можемо
зробити висновок про те, рівень зацікавленості дуже підвищився. Ті, хто
раніше не виявляв ініціативи, зараз із задоволенням намагаються знайти
відповіді на поставлені перед ними питання, клас працює на багато більш
згуртованими, результативність стає набагато вище.
В кінці уроків ми знову оцінили учнів.
Результати повторного дослідження експериментальної групи занесені
у таблицю 2.2.3. та відображені на малюнку 2.2.3.
Таблиця 2.2.3.
Результати повторної діагностики експериментальної групи

№ Им’я Оцінка Рівень

досліджуваного

16
 1 Руслан К. 5 В
2 Діма Х. 4 С
3 Міша В. 3 Н
4 Оля З. 5 В
5 Марина В. 5 В
6 Оля К. 5 В
7 Наташа Н. 5 В
8 Катя Т. 5 В

Мал. 2.2.3.
Результати повторної діагностики експериментальної групи

Таким чином:
6 чол. - високий рівень (75%)
1 чол. - середній рівень (12,5%)
1 чол. - низький рівень (12,5%)
При роботі ж з контрольною групою, стимулювання процесу
громадянського виховання підростаючого покоління при вивчення іноземної
мови не було, тобто викладач умисно не схиляла дітей до цієї діяльності, а

17
просто зрідка пропонували їм знайти будь-якої цікавий матеріал по тій чи
іншій темі. Можемо сказати, що діти до таких завдань ставилися пасивно.
Тепер через вісім уроків ми даємо їм установку на виконання подібного
завдання, яке давали експериментальній групі у другій частині експерименту.
Усвідомлюючи, що тепер необхідно виконати дане завдання, всі учні негайно
приступили до роботи.
При оцінці вийшли такі результати, що занесені в таблиця 2.2.4. та на
мал. 2.2.4.
Таблиця 2.2.4.
Результати повторної діагностики контрольної групи

№ Им’я Оцінка Рівень

досліджуваного

1 Вероніка У.
2 Коля Д.
3 Света Ф.
4 Катя Л.
5 Лена З.
6 Игорь А.
7 Аня П.
8 Сергій В.
4 С
4 С
4 С
3 Н
3 Н
5 В
5 В
4 С

18
 Мал. 2.2.4.
Результати повторної діагностики контрольної групи
Таким чином:
2 чол. - високий рівень (25%)
4 чол. - середній рівень (50%)
2 чол. - низький рівень (25%)
Порівняємо результати кожної групи в обох частинах експерименту.
1 група – експериментальна. Результат на мал. 2.2.5.

Мал. 2.2.5. Результати порівняння діагностики двох частин

експерименту для експериментальної групи

19
 Ми бачимо, що в цій групі результати підвищилися в кілька разів, тому
що на багато виросли всі показники. Тепер в групі переважає високий рівень
усвідомленості громадянського виховання підростаючого покоління.
Друга група – контрольна. Результат на малюнку 2.2.6.

Мал. 2.2.6. Результати порівняння діагностики двох частин експерименту

для контрольної групи

У цій групі також відбулися зміни, але не такі явні. Діти стали
працювати більш організовано, результати підвищилися, з’явилася
стабільність, але не значна.
Отже, при порівнянні результатів роботи, ми прийшли до висновку, що
постійна робота у напрямку громадянського виховання підростаючого
покоління на уроках англійської мови необхідна. Це величезним чином
впливає на якість формування особистості в підлітковому віці, на поведінку,
характер, відносини з оточуючими людьми.
Таким чином, в нашому експерименті ми показали, що введення роботи
у напрямку громадянського виховання підростаючого покоління на уроках
англійської мови не тільки є ефективним засобом навчання, яке збільшує не
тільки якість знань учнів, підвищує їх інтерес і захоплення іноземною мовою,
20
а й впливає на формування особистості в підлітковому віці. Отже, ми можемо
сказати, що гіпотеза, висунута нами на початку нашої роботи, доведена.

21
 2.3. Рекомендації за наслідками дослідження
Ефективність громадянського виховання залежить від спрямованості
навчально-виховного процесу, провідна роль в якому належить предметам
соціально-гуманітарного циклу, чільне місце серед яких посідає іноземна
мова.
Так як одним із головних завдань громадянського виховання є розвиток
патріотизму, з яким органічно поєднується національна самосвідомість
громадян, на уроках англійської мови величезна увага приділяється
формуванню почуття громадянської гідності, національного світогляду
молоді, вихованню любові до Батьківщини, поваги до її національних героїв
та історичного минулого, культурних цінностей, звичаїв, обрядів та
символіки, культивуванню кращих рис української ментальності, розвитку
самобутності кожної особистості. Таку можливість учасники навчального
процесу отримують під час вивчення тем «Свята і традиції», «Подорож»,
«Рідне місто/село», «Україна». У виконанні цього складного завдання
учителеві можуть допомогти навчальні посібники «Click on Ukraine» (В.
Еванс, Л.  Калініна, І.  Самойлюкевич)», «Britain and Ukraine: Across Cultures»
(Л.  Калініна, І.  Самойлюкевич)», «Speak English with Pleasure» (Н.  Тучина,
Т.  Меркулова, В.  Кузьміна)», «Ukraine: a cultural reader» (А.  Полупан, В.
Полупан, А.  Махова) та навчально-методичні матеріали про відомих
особистостей, в яких достойне місце відведено національній культурі,
українським традиціям, знанням історії, географії, економіки, реаліям
літератури, мистецтва.
Значне місце у вихованні патріотичних почуттів посідають позакласні
заходи: вечори англійської мови, тижні англійської мови, свята. Вони
сприяють громадському самоусвідомленню, адже в процесі проведення таких
заходів відбувається процес включення учнів в активну творчу діяльність,
спрямовану на вивчення історії Вітчизни, її культурної спадщини,
усвідомлення кожною дитиною своєї причетності до життя свого народу,

22
усвідомлення себе часткою національної спільноти, носієм національних
цінностей. Дитина вбирає в себе віру в духовні сили своєї нації, її майбутнє,
відчуває відповідальність перед своєю країною.
Слід зазначити, що всі заходи громадянського змісту повинні
опиратись на знання, здобуті на уроках, поглиблювати та поширювати їх,
адже тільки на ґрунті знань формуються стійкі переконання і відповідні
стереотипи поведінки та дій. Вони повинні логічно продовжувати урочну
роботу, мати певну систему, враховувати принципи послідовності та
доступності, бути цікавими. Якщо в процесі їх проведення струмуватиме
учнівська творчість, самостійна ініціатива самовираження, якщо кожен
учасник співпереживатиме, відчуватиме від участі задоволення й насолоду,
то поставлена мета буде досягнута.
Важливе місце у громадянському вихованні посідає правове виховання.
Українська національна символіка (Герб, Прапор, Гімн), яка вперше за
багатовікову історію одержала статус державної і сьогодні символізує
єдність держави і нації, політичну, економічну і національну незалежність
України, використовується в навчальному процесі учителем англійської
мови, щоб прищепити школярам повагу до державних символів, викликати в
них почуття гордості за єдину суверенну державу, активізувати почуття
захищеності, юридичної, моральної і політичної дієздатності.
Формування правової культури тісно пов’язане з вихованням
політичної культури. Політична освіченість включає знання про типи держав,
політичні організації й інституції, принципи, процедури й регламенти
суспільної взаємодії, виборчу систему країн світу. Ці знання учні здобувають
під час вивчення тем «Україна», «Великобританія», «Англомовний світ і
Україна». На уроках англійської мови вони ще раз переконуються в
необхідності державотворчих процесів у поєднанні з розбудовою
громадянського суспільства, усвідомлюють необхідність відстоювати свої

23
політичні інтереси, вчаться повазі й толерантному ставленню до політичних
поглядів інших людей.
Ще один важливий напрямок громадянського виховання – це
утвердження гуманістичної моралі. Важливими моральними цінностями, які
визначають громадянську поведінку особистості, є доброта, увага, чуйність,
милосердя, совість, чесність, правдивість, свобода, рівність, справедливість,
повага і любов до своїх батьків, толерантність, гідність, працелюбність,
відповідальність та інші. Ці якості визначають культуру особистості.
Сформованість цих моральних норм полегшує сприймання школярами
правових норм, які в свою чергу сприяють глибшому усвідомленню
моральних істин. Моральність особистості стимулює соціально цінну
поведінку, застерігає від правопорушень. Уроки англійської мови є одним із
інструментів становлення особистісних якостей людини, його соціальних і
духовних орієнтирів.
Окрім цього, саме на уроках англійської мови ми маємо ідеальний
шанс звернути увагу і на культуру спілкування, яка є одним з вирішальних
чинників у налагодженні соціальних контактів. Висока культура спілкування
– це гармонія знань, комунікативних і морально-психологічних можливостей,
які залежать від інтелектуально-культурних здібностей особистості, що
перебувають у стані взаємодії. Нині зростає роль морально-психологічного
чинника в спілкуванні, оскільки моральність у контексті спілкування є
виміром, який визначає поведінку людини, її ставлення до співрозмовника,
манеру говорити, включає в себе її внутрішню потребу до здійснення
моральних дій та вчинків.
Компоненти морального здоров’я особистості виконують вищу
регулюючу функцію у процесі формування навичок спілкування. Високий
рівень моральної культури спілкування надає людині можливості не тільки
свідомо та систематично долати негативні риси свого характеру, а й
гуманізовувати стосунки з іншими.

24
 Невід’ємною часткою громадянського є полікультурне виховання, яке
охоплює вивчення різноманітних культур, виховання поваги до
представників усіх культур, не зважаючи на расове, етнічне походження,
сприйняття взаємозв’язку та взаємовпливу загальнолюдського,
національного компонентів культури в широкому значенні. Англійська мова,
яка є мовою інтернаціонального спілкування, сама по собі об’єднує
національні спільноти. Знання ж культури країни, мова якої вивчається,
розширює кругозір учнів.
У дітей формуються такі загальнолюдські цінності, як глибше
усвідомлення своєї культури, поважне ставлення до чужої. Ознайомлення з
культурою країни, мова якої вивчається, відбувається шляхом порівняння з
традиціями та звичками свого народу. Таким чином, відбувається своєрідний
діалог культур вустами школярів: порівнюючи життя закордонного однолітка
зі своїм, життя своєї країни з реаліями життя за кордоном, учні виділяють
загальне та специфічне, що сприяє об'єднанню, зближенню, розвитку
розуміння і доброго ставлення до тієї чи іншої країни, її людей, традицій та
звичок.
Громадянська культура включає бережливе ставлення до природи, що є
справою як внутрішньодержавною, так і міжнародною. Це ставлення
виявляється в особистій причетності й відповідальності за збереження й
примноження природних багатств, у виробленні вміння співіснувати з
природою, в усвідомленні особливостей і основних екологічних проблем
навколишнього середовища. Робота по вихованню громадянської культури в
цьому напрямку проводиться під час вивчення тем «Подорожування»,
«Природа і погода», «Природа і навколишнє середовище», «Навколишній
світ».
Результативність громадянського виховання на уроках англійської
мови у великій мірі залежить від вибору методів роботи, серед яких
пріоритетна роль належить активним, що ґрунтуються на демократичному

25
стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини, розвиток
ініціативи й творчості учнів, підвищення їхньої активності, актуалізацію
комунікативного потенціалу, формування критичного мислення,
когнітивних, нормативних та поведінкових норм, вміння міркувати,
аналізувати, ставити питання, шукати власні відповіді, аналізувати проблеми,
робити власні висновки, набувати вмінь та навичок адаптації, захищати свої
інтереси, поважати інтереси та права інших, самореалізовуватись, брати
участь у громадському житті.
До прийомів, що сприяють громадянському вихованню учнів на уроках
англійської мови, можна віднести колективні форми взаємодії, у тому числі
слід назвати групову і парну види роботи. Саме в групах і парах проходить
обговорення тієї чи іншої проблеми, саме у взаємодії з оточуючими дітьми
складаються певні погляди на життя і формується світогляд. Наступним
ефективним прийомом роботи у згаданому вище напрямку є рольова гра, яка
також є формою колективної взаємодії.
Однак у цьому разі кожен учень вже несе індивідуальну
відповідальність за своє рішення. В той самий час у рольовій грі зазвичай
попередньо обговорюється траєкторія поведінки учасників у певній ситуації.
В результаті використання даного прийому роботи також доречно
запровадити етап рефлексії у тому, щоб учні змогли проаналізувати
необхідність та ефективність тієї чи іншої моделі поведінки. Звісно, багато в
чому рольова поведінка визначається мовним матеріалом, але моральна
спрямованість також впливає на певний варіант поведінки.
Крім вище згаданих методів, доцільно використовувати також і
традиційні: бесіди, дискусії, різні форми роботи з книгою, періодичною
пресою. Всі вони допомагають вводити підростаюче покоління в систему
цінностей демократичного суспільства, що передбачає формування в нього
основ громадянської культури.

26
 Висновок
Аналіз теоретичних і емпіричних матеріалів дозволив дисертанту
зробити наступні загальні висновки, що мають практичне значення:
1. Аналіз сучасного стану виховання громадянськості в учнів в
української школі підтвердив ідею про соціально-економічної необхідності
посилення виховного потенціалу вивчення іноземної мови, як елемента
громадянского виховання.
2. Історико-недагогічний аналіз громадянського виховання школярів
дозволив визначити потенційні виховні можливості змісту предмета
«Іноземна мова», які полягають в громадянському потенціалі даного
предмета, а також у виконанні ним комунікативно-практичної та ціннісно-
орієнтаційної функцій.
3. Уточнено аспекти поняття «громадянське виховання» з урахуванням
їх розвитку та збагачення під впливом політичних і культурно-історичних
процесів, що відбуваються в даний час: процес глобалізації економіки;
пріоритет планетарного виховання; об’єднання країн для боротьби з
тероризмом.
4. Проведений аналіз сучасного стану програм і навчально-
методичного забезпечення предмета «Іноземні мови» показав ефективність
виховання громадянськості засобами даного навчального предмета.
5. У ході дослідно-експериментальної роботи перевірено ефективність
виховання громадянських якостей особистості підлітків в процесі вивчення
предмета «Іноземна мова» в загальноосвітній школі.
7. Отримані в ході експериментальної роботи по формуванню
громадянськості в учнів результати, що дозволяють простежити позитивну
динаміку розвитку громадянських якостей в процесі вивчення іноземної
мови.

27
 8. Проведене нами дослідження не претендує на вичерпне рішення
даної проблеми. Подальше дослідження може бути продовжено в наступних
напрямках: розробка моделей управління процесом виховання
громадянськості в учнів середньої школи на уроках іноземної мови.
Проведене дослідження дозволяє сформулювати наступні висновки та
рекомендації:
- в організації виховної роботи необхідно розвивати національне
виховання.
- Виховання патріотизму повинно будуватися на конкретному
історичному грунті, необхідно активно використовувати краєзнавчий
матеріал, традиції і культурні цінності.
- Особливу увагу варто приділити політичної грамотності учнів.
- Дуже важливо навчити учнів вільно розбиратися в великому потоці
існуючих нині партій та течій.
- Естетичне виховання, виховання почуття прекрасного - має бути
нерозривно пов’язане з громадянським вихованням.
Вивчивши ситуацію, які існує в школах, особливо виховного та
освітнього процесів, можна зробити наступні висновки:
- педагоги повністю усвідомлюють проблеми громадянського
виховання, що стоять перед школою;
- на сьогоднішній день існує необхідність розробки кожною школою
шляхів, методів, засобів і форм реалізації в цьому напрямку;
- школярі розуміють, що вони є громадянами України і майбутнє
залежить від них, а без любові до Батьківщини, без знання її історії, майбутнє
не збудувати.
Все вище викладене націлює педагогів на таку організацію навчально-
виховного процесу, в якій має місце безпосереднє взаємодія всіх суб’єктів
навчально-виховного процесу, а саме: школи, сім’ї, суспільства, особистості
дитини і особистості педагога.

28
 Резюме
В даній курсовій роботі було проведено дослідження ролі іноземної мови у процесі громадянського
виховання підростаючого покоління.
У першому розділі були вивчені теоретичні засади вивчення ролі іноземної мови у процесі
громадянського виховання підростаючого покоління, а саме поняття громадянське виховання
підростаючого покоління та його основних засад. Було визначено значення іноземної мови як фактора
громадянського виховання.
У другому розділі було зідйснено експериментальне дослідження ролі іноземної мови у процесі
громадянського виховання підростаючого покоління.

В данной курсовой работе было проведено исследование роли иностранного языка в процессе
гражданского воспитания подрастающего поколения.
В первой главе были изучены теоретические основы изучения роли иностранного языка в процессе
гражданского воспитания подрастающего поколения, а само понятие гражданское воспитание
подрастающего поколения и его основных принципов. Было определено значение иностранного языка как
фактора гражданского воспитания.
Во втором разделе было зидйснено экспериментальное исследование роли иностранного языка в
процессе гражданского воспитания подрастающего поколения.

In this course work the study of the role of foreign language in the process of civic education of the
younger generation was conducted.
In the first chapter, the theoretical principles of studying the role of a foreign language in the process of
civic education of the younger generation, namely the concept of civic education of the younger generation and its
main principles, were studied. The significance of the foreign language as a factor in civic education was
determined.
In the second section, an experimental study of the role of a foreign language in the process of civic
upbringing of the younger generation was reviewed.

29
 Список літератури
1. Бабенко Т. В. Методика навчання англійської мови в початковій
школі : навч. посіб. / Т. В. Бабенко ; М-во освіти і науки України, Київ. нац.
ун-т ім. Т. Г. Шевченка. – 2-е вид. – К. : Арістей, 2006. – 220 с
2. Бублик А. О. Досвід країн Західної Європи у викладанні
іноземних мов на початковому етапі [Електронний ресурс] / А. О. Бублик //
Вісн. Луган. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. Серія: Філологічні науки / голов.
ред. В. С. Курило. – Луганськ, 2012. – Вип. 14. – С. 158–163.
3. Вишневський О. Коріння проблем у вивченні іноземних мов
[Електронний ресурс]  / Омелян Вишневський // Сучасна освіта. – Режим
доступу : http://osvita.ua/school/reform/53026/ (Дата звернення: 20.03.2019).
4. Воронка З. Посібник для вчителів з англійської мови / З. Воронка,
Ю. Романовська, Т. Рудник ; худож. В. Таран. – К. : Генеза, 1993. – 128 с.
5. Галустова К. Г. Проблема вивчення художнього тексту в
зарубіжній методиці викладання англійської мови як іноземної / К. Г.
Галустова // Studia Germanica et Romanica: Іноземні мови. Зарубіжна
література. Методика викладання. – 2010. – Т. 7, № 1. – С. 133–143.
6. Гапонова С. В. Огляд зарубіжних методів викладання іноземних
мов у ХХ столітті / С. В. Гапонова // Іноземні мови. – 2010. – № 1. – С. 11–
15 ; № 2. – С. 18–22.
7. Глоба Л. Сучасні методи роботи з учнями на уроках іноземної
мови в контексті європейських стандартів: проблеми переходу / Л. Глоба //
Вчені записки Харківського гуманітарного університету «Народна українська
академія» [редкол.: В. І. Астахова та ін.]. – Х., 2007. – Т. 13, кн. 1 : Актуальні
проблеми освіти. – С. 96–105.
8. Гунько, С. В. Метод асоціативних символів – сучасний
високоефективний метод вивчення іноземної мови на початковому етапі / С.
В. Гунько // Наук. вісн. Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки / Волин. нац. ун-т

30
ім. Лесі Українки. – Луцьк, 2010. – № 8 : Філологічні науки : Мовознавство. –
С. 319–329.
9. Гусак Л. Є. Застосування методу асоціативних символів у процесі
вивчення англійського лексичного матеріалу / Л. Є. Гусак // Наук. вісн.
Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки / Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки ;
[редкол.: І. О. Смолюк та ін.]. – Луцьк, 2011. – № 17 : Педагогічні науки. – С.
15–19.
10. Демьяненко М.Я., Лазаренко К.А., Мельник С.В. Основы общей
методики обучения иностранным языкам. – К.: Вища школа, 1984. – 255 с.
11. Державні стандарти середньої освіти Освітня галузь «Мови і
літератури»// Іноземні мови в навчальних закладах. – 2003. – №4. – С. 8-14.
12. Деркач В. В. Іноземні мови в початкових школах Польщі: зміни
до програмної реформи [Електронний ресурс] / В. В. Деркач // Вісн. Черкас.
ун-ту. Педагогічні науки. – 2008. – № 137. – С. 106–111.
13. Зимняя И А. Психология обучения иностранным языкам в школе.
– М.: Просвещение, 1991. – 220 с.
14. Коломінова О. О. Сучасні технології навчання англійської мови у
початковій школі / О. О. Коломінова, С. В. Роман // Іноземні мови. – 2010. –
№ 2. – С. 40–47.
15. Колкер Я.М, Устинова Е.С., Еналиева Т.М. Практическая
методика обучения иностранному языку. – М.: Академия, 2001. – 264 с.
16. Корнієнко О. М. Сучасні педагогічні технології та методика їх
застосування / О. М. Корнієнко // Англ. мова та л-ра. – 2008. – № 28. – С. 9–
12.
17. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних
закладах% Підручник. – К.% Ленвіт, 2002. – 320 с.
18. Методика обучения иностранным языкам в средней школе:
Учебник/ Гез Н.И., Ляховицкий М.В., Миролюбов А.А. и др. – М.: Высш.
школа, 1982. – 373 с.

31
 19. Мірошник А. В. Особливості етапу ознаомлення учнів початкової
загальноосвітньої школи з новим англомовним граматичним матеріалом
[Електронний ресурс] / А. В. Мірошник // Вісн. Київ. нац. лінгвіст. ун-ту.
Серія: Педагогіка та психологія / голов. ред. С. Ю. Ніколаєва. – К., 2010. –
Вип. 18.
20. Мовчан Л. Г. Використання досвіду Швеції у вітчизняній
практиці навчання іноземних мов [Електронний ресурс] / Л. Г. Мовчан //
Гуманізація навчально-виховного процесу : зб. наук. пр. / Слов’ян. Держ.
пед. ун-т. – Слов’янськ, 2011. – Вип. 7. – С. 215–220.
21. Настольная книга преподавателя иностранного языка:
Справочное пособие. – Минск: Вышейш. школа, 2003. – 522 с.
22. Паршикова Е. А. Метод «storytelling» в обучении иностранным
языкам в начальной школе / Е. А. Паршикова // Іноземні мови. – 2003. – № 2.
– С. 38-41.
23. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів Англійська
мова. 2-12 класи. – К.: Шкільний світ, 2001. – 44 с.
24. Рабіщук О. Г. Використання пісенного матеріалу на уроках
англійської мови в початковій школі [Електронний ресурс] / О. Г. Рабіщук //
Вісн. Луган. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка / голов. ред. В. С. Курило. –
Луганськ, 2012. – Вип. 9. – С. 169–175.
25. Рогова Г.В, Верещагіна И.Н. Методика обучения английскому
языку на начальном этапе в средней школе. – М.: Просвещение, 1988. – 223 с.
26. Рогова Г.В., Рабинович Ф.М., Сахарова Т.Е. Методика обучения
иностранным языкам в средней школе. – М.: Просвещение, 1991. – 288 с.
27. Смелянська В. В. Засоби навчання з іноземної мови для ранньої
шкільної освіти США [Електронний ресурс] / В В. Смелянська // Проблеми
сучасного підручника : зб. наук. пр. / Ін-т педагогіки НАПН України. – К.,
2008. – Вип. 8. – С. 384–393.

32
 28. Смелянська В. В. Особливості навчання іноземної мови в
початковій школі США [Електронний ресурс] / В. В. Смелянська // Вісн.
Чернігів. нац. пед. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка. Серія: Педагогічні науки : зб.
наук. пр. / голов. ред. М. Н. Носко. – Чернігів, 2012. – Вип. 101.
29. Соловова Е.Н. Методика обучения иностранным языкам: Базовый
курс лекций: Пособие для студентов пед.вузов и учителей. – М.:
Просвещение, 2002. – 239 с.
30. Стратегія сталого розвитку «Україна-2020» [Електронний
ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5/2015 (Дата
звернення: 20.03.2017).
31. Go Global : Національна програма вивчення та популяризації
іноземних мов (National Foreign Language Learning and Promotion Initiative)
[Електронний ресурс]. – 2015. – Режим
доступу : http://osvitacv.com/uploads/go_global.pdf (Дата звернення:
01.03.2019).
32. Про оголошення 2016 року Роком англійської мови в Україні :
Указ Президента України №641/2015 [Електронний ресурс]. – Режим доступу
: http://www.president.gov.ua/documents/6412015-19560 (Дата звернення:
11.02.2019).
33. Common European framework of reference for languages: learning,
teaching, assessment [Електронний ресурс]. – Language Policy Unit, Strasbourg.
– Режим
доступу : https://www.coe.int/t/dg4/linguistic/Source/Framework_EN.pdf (Дата
звернення: 11.03.2019).
34. Хуторськой А. Ключові освітні компетентності [Електронний
ресурс] / А. Хуторськой. – Режим
доступу : http://osvita.ua/school/method/2340/ (Дата звернення: 09.03.2019).

33
 Додатки
Вивчення краєзнавчого матеріалу здійснюється за таким планом:
1 етап «Я і родина» (2–4 класи).
Завдання: розвиток комунікативної компетенції.
Зміст: початкові відомості про край, місто, місця, пов’язані з особистим
досвідом учнів. Основною вимогою є комунікативна достатність і соціальне
прийняття умов навчання предмету в початковій школі.
2 етап «Я та моє рідне місто» (5–6 класи).
Завдання: розширення ерудиції учнів, їх лінгвістичного та загального
кругозору; формування вмінь усного та писемного мовлення, що
забезпечують основні пізнавально-комунікативні потреби учнів.
Зміст: відомості про символи Харкова, історію та сучасність міста,
визначні пам’ятки, спортивне та культурне життя міста.
3 етап «Я і мій край» (7–8 класи).
Завдання: мотивація учнів до навчання, формування пізнавальної
активності, виховання потреби в практичному використанні мови в різних
сферах діяльності.
Зміст: відомості про географічне положення краю, флору та фауну,
4 етап «Екологія мого краю» (9 клас).
Завдання: формування в учнів здатності та потреби брати участь у
безпосередньому діалозі, в удосконалюванні навичок із говоріння й
поглибленні знань із краєзнавства.
Зміст: стан екології області та міста. Учні повинні опанувати вміннями
логічно й складно висловлюватися стосовно проблем екології в області, місті,
виступати з підготовленим усним повідомленням по заданій або самостійно
обраній темі.
5 етап «Я і суспільство» (10–11 класи)

34
 Завдання: удосконалення вміння учнів користуватися різними
прийомами збагачення словникового запасу, розширення лінгвістичні знань,
орієнтація на профільну підготовку.
Зміст: соціальне життя області, міста; праця та участь у суспільному
житті міста й області, освіта, промисловість. На першому місці самостійне
використання англійської мови як засобу отримання учнями нової
інформації, яка б по-своєму представляла відомі їм факти, розширювала їх
інформованість, направляла в нові сфери їхнього застосування.

35
 Poems About Ukraine

You can go to the East, you can go to the West.

But at home it is better, but at home it is best.

We live in Ukraine, a beautiful land.

It’s home for me and you, my friend.

Its towns and villages are so nice.

The Ukrainian people are friendly and wise.

I can sing all day long

A Ukrainian song.

Mother’s favourite song,

Granny’s favourite song.

Mother’s favourite song,

Granny’s favourite song.

I can sing all day long

A Ukrainian song.

MY NATIVE LAND

Mу native land,
36
 The land of wonders,

Of autumn rains

And summer thunders.

The greenest hills

And magic lakes,

The tender breeze.

Romantic dales.

Amazing land –

My dear Ukraine.

MY NATIVE LAND

My land is so beautiful and free.

My land is the dearest I can see.

When down the river I go boating,

And birds are flying high above,

I hear a song, and it is flowing

To those trees, the lad I love.

If there is light in the soul,

There will be beauty in the person.

If there is beauty in the person,

There will be harmony in the house.

If there is harmony in the house,

There will be order in the nation.

37
 If the is order in the nation,

There will be peace and friendship in the world.

PRAYER FOR UKRAINE

Heavenly Father, Almighty,

Save our Nation, Ukraine;

Freedom and Sunrays of Wisdom

Send with thy loving grace.

Light us with science and knowledge

So that enlightened we live!

Help us to love our country

With pure and devoted hearts.

Сторінка зошита з крос-культурним компонентом для 6 класу

38
39