You are on page 1of 28

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ


КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ
ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ»
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

КУРСОВА РОБОТА

ОРГАНІЗАЦІЯ ТВОРЧОГО ПРОСТОРУ ДЛЯ ОБДАРОВАНИХ


ДІТЕЙ В УМОВАХ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Слухача курсів
Чернишової Людмили Петрівни,
заступника директора з навчально-
методичної роботи КПНЗ «Центр
позашкільної освіти «Зміна» Криворізької
міської ради

До захисту:

Консультант: Яшина Олена Миколаївна,


старший викладач кафедри виховання та
культури здоров’я

Дніпропетровськ – 2016
2

ЗМІСТ

ТЕМА: «Організація творчого простору для обдарованих дітей в умовах


позашкільної освіти»
ВСТУП ……………………………………………………………………...............3
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБДАРОВАНОСТІ ДІТЕЙ
1.1. Обдарованість: суть, види, принципи ……………………………………………...5
1.2. Форми і методи роботи з обдарованими дітьми …………………………………..7
РОЗДІЛ 2. СИСТЕМА ТА РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ
ДІТЬМИ В ЦЕНТРІ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ «ЗМІНА»
2.1 Підвищення рівня науково-методичної підготовки керівників гуртків ………..10
2.2 Організація роботи з обдарованими вихованцями в гуртках центру …………..12
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………….18
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………………………………20
ДОДАТКИ …………………………………………………………………………22
3

ВСТУП
Обдаровані діти – майбутній цвіт нації, інтелектуальна еліта, гордість, честь
України, її світовий авторитет. Недарма видатні діячі нашої держави надавали
виняткового значення формуванню розумового потенціалу українського
громадянства, вважаючи, що тільки еліта може просувати суспільство й державу до
висот досконалості.
На сьогодні актуальною проблемою суспільства є збереження інтелектуальної
еліти країни. Освіта ХХІ століття – це освіта для людини-дослідника, здатної до
творчого мислення, самостійного пошуку шляхів вирішення актуальних проблем.
В сучасній Україні турбота про виявлення і виховання талановитих і
обдарованих дітей є одним із стратегічних завдань освіти і науки. Ідея розвитку
природних здібностей дитини, розкриття її творчості одночасно відповідає інтересам
учня і суспільства, загальнодержавним запитам. Навчальні заклади покликані
сприяти підготовці інтелектуального та творчого потенціалу України. Тут до
обдарованості підходять комплексно: виховують особистість, яка вміє мислити
нешаблонно і нестандартно, яка має творчі нахили і здібності, може втілювати свої
задуми у життя. Бо лише творча особистість, спроможна створювати, управляти,
пропонувати нові теорії, нові технології, нові напрямки розвитку, знаходити шляхи
виходу зі складних нестандартних ситуацій. Тому забезпечення кожній людині
можливості використання свого творчого потенціалу є одним із пріоритетних
завдань і позашкільної освіти.
Позашкільна діяльність сьогодні розглядається як одна з головних ланок
безперервної освіти в системі виховання всебічно розвиненої особистості,
найповнішого розкриття її задатків і нахилів, створення умов для розвитку й
підтримання талантів та обдарувань у галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Забезпечення при цьому можливостей щодо вибору діяльності, до якої дитина
проявляє зацікавленість, створює необхідні передумови для прояву її природних
здібностей.
Позашкільна діяльність дає змогу дітям виступати в нових соціальних амплуа,
грати ролі, які відрізняються від ролі учня, тобто це особлива сфера, де вихованці
4

можуть задовольняти особистісні потреби в самоперевірці, самооцінюванні власного


“Я”. Це, так би мовити, зона активного спілкування, в якій задовольняються потреби
в контактах. Вільний час – умова для розширення світогляду дітей, для самостійного
творчого пошуку в будь-якій галузі, для поглиблення емоційного сприйняття
сучасного життя.
Актуальність цієї проблеми зумовила вибір теми роботи «Організація
творчого простору для обдарованих дітей в умовах позашкільної освіти».
Мета роботи – пошук шляхів вирішення проблеми роботи з обдарованими
вихованцями у гуртках.
Завдання роботи:
- висвітлення питання роботи з обдарованими дітьми у гуртках як педагогічної
проблеми;
- визначення форм, методів і засобів роботи з обдарованими дітьми у гуртках;
- поширення досвіду роботи КПНЗ «Центр позашкільної освіти «Зміна» щодо
питання роботи з обдарованими дітьми у гуртках.
5

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБДАРОВАНОСТІ ДІТЕЙ


1.1 Обдарованість: суть, види, принципи
На рубежі XX-XXI ст. окреслилися принципово нові риси світової цивілізації,
пов'язані з особливостями функціонування постіндустріальних суспільств,
інформаційних технологій, процесів глобалізації, що дає підстави стверджувати про
формування нової цивілізації — ноосферно-космічної. Найбільшого успіху
досягатимуть держави, які мають висококваліфіковані кадри у високотехнологічних
галузях виробництва. Тому проблема обдарованості, творчості, інтелекту виходить
на передній план у державній політиці, визначаючи пошук, навчання і виховання
обдарованих дітей та молоді, стимулювання творчої праці, захист талантів.
Обдарованість — індивідуальна потенціальна своєрідність задатків людини,
завдяки яким вона може досягти значних успіхів у певній галузі діяльності.
У педагогіці виділяють кілька типів обдарованості: раціонально-мислительний
(необхідний вченим, політикам, економістам); образно-художній (необхідний
дизайнерам, конструкторам, художникам, письменникам); раціонально-образний
(необхідний історикам, філософам учителям); емоційно-почуттєвий (необхідний
режисерам, літераторам).
Російський педагог Ю. Гільбух виділяє загальну (розумову) і спеціальну
(художню, соціальну, спортивну) обдарованість. Кожен з типів охоплює по кілька
видів обдарованості, а кожен вид тлумачиться як спеціальні здібності.
Обдаровані діти — діти, в яких у ранньому віці виявляються здібності до
виконання певних видів діяльності.
Вони вирізняються серед однолітків яскраво вираженими можливостями в
досягненні результатів на якісно вищому рівні, який перевищує певний умовний
«середній» рівень. Їх успіхи не є випадковими, а виявляються постійно.
Ознаками обдарованості науковці вважають:
- підвищену пізнавальну активність (О. М. Матюшкін, Н. С. Лейтес, Р. О.
Семенова-Пономарьова, Г. Уолберг, С. Рашер, Дж. Пакерсон);
6

- здатність тривалий час концентрувати увагу на проблемі та пошуках її


розв'язання (Л. І. Туктаева, Ю. З. Гільбух, О. М. Матюшкін, Р. О. Семенова-
Пономарьова);
- підвищений рівень розумового розвитку (Ю. З. Гільбух, Р. О. Семенова-
Пономарьова);
- підвищену потребу в розумових навантаженнях, здатність отримувати
задоволення від процесу пошуку розв’язання завдань (Л. І. Туктаева, Ю. З.
Гільбух,,Н.С.Лейтес);
- раннє усвідомлення мети і цілей своєї діяльності ( Ю. З. Гільбух, Г. Уолберг,
С.Рашер, Дж.Пакерсон, Р.Екберт);
- раннє оволодіння знаннями у вибраній спеціальності;
- виявлення високого інтелекту, здатності мислити, хорошу пам'ять уже в
ранньому дитинстві (Ю. З. Гільбух, Р. О. Семенова-Пономарьова, Г. Уолберг, С.
Рашер, Дж. Пакерсон);
- яскраво виражену незалежність, надання переваги індивідуальній роботі
перед груповою, індивідуалізм (Ю. З. Гільбух);
- почуття самоповаги, самоусвідомлення, творчої сили та вміння контролювати
себе (Ю. З. Гільбух);
- уже в ранньому дитинстві намагання дружити та контактувати з
дорослими та дітьми значно старшими за себе;
- емпатію, здатність розуміти почуття та потреби інших людей (О. М.
Матюшкін, Е. Торранс, Л. Холл);
- здатність до передбачення, глибинного прогнозування, розвинуті фантазія,
інтуїція, бажання побачити проблему під незвичним кутом зору (О. М.
Матюшкін, Л. І. Туктаєва);
- здатність до створення ідеальних еталонів, що забезпечують високі естетичні,
моральні, інтелектуальні оцінки (О. М. Матюшкін);
- здатність вийти за рамки завдання (Д. Б. Богоявленська, Л. І. Туктаєва).
7

Найбільш визнані дослідниками ознаки явно вказують на наявність трьох груп


чинників, вплив яких прослідковується в характеристиках більшості обдарованих
особистостей. Це фізіологічні чинники обдарованості, психологічні та соціальні
чинники. Внутрішній взаємозв'язок між ними продовжує залишатися недостатньо
вивченим і потребує подальших досліджень».
Кульчицька О.І. зазначає, що обдаровані діти зустрічаються в усіх верствах
населення незалежно від соціального статусу батьків. Якщо сімейні умови досить
сприятливі й родина робить усе можливе для всебічного розвитку дитини, її
обдарованість може бути виявлена досить рано і навіть розвинена. Від природи
існують тільки задатки, тобто анатомо-фізіологічні передумови до розвитку
здібностей. Це й певна швидкість психічних процесів, і певні особливості розвитку
окремих зон мозку тощо. Якими б не були природні задатки, ніяких здібностей не
буде, якщо їх не розвивати. Якби великого Леонардо да Вінчі виховували в
джунглях, він би, напевно, став великим стрільцем, або чудовим мисливцем, але,
звичайно, не зміг би стати автором «Джоконди».
Важливе значення має період дитинства, у якому задатки починають
розвиватися. Задатки в різних дітей, звичайно, різні, тому й постає одне з
найпроблемніших питань теорії й практики розвитку здібностей: у якій мірі
обдарованість є вродженою, а якою мірою її можна розвинути. Цими проблемами
займається спеціальна наука – психогенетика.

1.3. Форми і методи роботи з обдарованими дітьми


Спеціальні спостереження за обдарованими дітьми свідчать про те, що
найістотнішу роль у розвитку цих дітей відіграє так званий ментор, тобто людина,
яка спеціально займається з дитиною, враховує її індивідуальні особливості й
користується в неї авторитетом. Таким ментором може бути один із батьків, педагог
або будь-яка інша людина, яка в потрібний момент впливає на розвиток
обдарованості дитини.
Існує думка, що для розвитку здібностей визначальною є відповідна
діяльність. Ні, не будь-яка, навіть найкорисніша, методично бездоганно вибудувана
8

діяльність розвиває здібності дитини. Деякі батьки й вчителі вважають, що для


розвитку здібностей дитини достатньо займатися з нею за будь-якою «правильною»
методикою. Діяльність не розвиває здібностей, при багатогодинному заняттю
предметом будуть засвоюватися певні знання, формуватимуться вміння, навички, але
здібності не розвиватимуться, значних успіхів дитина не досягатиме.
З точки зору Савенкова А.І. «бажано, щоб з обдарованими дітьми працювали
спеціально підготовлені педагоги, психологи, які володіють сучасними методиками
визначення й розвитку обдарованості. Педагоги повинні розуміти, що обдаровані
діти потребують особливої уваги, індивідуального підходу, копіткого плекання
їхнього таланту. Тільки за такого ставлення обдаровані діти реалізують свій творчий
потенціал».
Позашкільні навчальні заклади мають яскраво виражену специфіку впливу на
особистість дитини. Передусім, це добровільність і право вибору занять,
різноманітність і альтернативність спілкування як з однолітками, так і з педагогами,
керівниками гуртків та секцій, диференційованість за інтересами та захопленнями,
унікальні можливості щодо інтелектуального та творчого становлення особистості.
У ряді досліджень доведено, що у позашкільних закладах створені найбільш
сприятливі умови щодо розвитку творчого потенціалу особистості, її задатків та
здібностей. Зокрема, як зазначає Т. Сущенко, виховний потенціал позашкільного
закладу зумовлений такими факторами і обставинами: особливі відносини, які
найкращім чином залучають кожну дитину до активної перетворюючої діяльності;
гарантія і забезпечення можливості практичного здійснення розвитку творчих
інтересів і здібностей; вільний вибір будь-якого виду діяльності; наявність
технологій виховання всебічно розвиненої гармонійної особистості, створення
такого типу відносин, за якими сама особистість прагне максимальної реалізації сил і
здібностей.
При цьому головною метою позашкільних закладів є забезпечення потреб у
творчій самореалізації, здобуття додаткових знань, умінь та навичок за інтересами
та вибором.
9

Робота з обдарованими дітьми вимагає належної змістової наповненості занять,


зорієнтованості на новизну інформації та різноманітні види пошукової, розвиваючої,
творчої діяльності. Вона під силу висококваліфікованим, небайдужим до своєї
справи педагогам.
Формами роботи можуть бути групові та індивідуальні гурткові заняття. Зміст
навчальної інформації має доповнюватись науковими відомостями, які можуть
одержати в процесі виконання додаткових завдань у той же час, що й інші
вихованці, але за рахунок вищого темпу обробки навчальної інформації.
Серед методів навчання обдарованих учнів мають превалювати самостійна
робота, пошуковий і дослідницький підходи до засвоєних знань, умінь і навичок.
Контроль за їх навчанням повинен стимулювати поглиблене вивчення,
систематизацію, класифікацію навчального матеріалу, перенесення знань у нові
ситуації, розвиток творчих елементів у їх навчанні.
Вищезазначені аспекти доповнюються виконанням дитиною додаткових
завдань, участю у тематичних масових заходах: конкурсах, виставках, фестивалях,
зустрічі з народними майстрами, науковцями тощо.
Індивідуальні форми роботи передбачають виконання різноманітних завдань,
участь в очних і заочних олімпіадах, конкурсах на кращу науково-дослідну роботу.
Вчителі повинні послідовно стежити за розвитком інтересів і нахилів учнів,
допомагати їм в обранні профілю позашкільних занять.
Помітна роль у розвитку інтелектуально обдарованих дітей належить Малій
академії наук України, її територіальним відділенням.
Робота з обдарованими дітьми відбувається за спеціальними програмами, які
акцентують увагу на певних сильних сторонах особистості (посилююча модель), або
на слабких (коригуюча модель), посилюють сильні сторони, щоб компенсувати
слабкі (компенсуюча модель).
Вибір форми роботи залежить від можливостей педагогічного колективу, його
здатності й уміння налагодити навчання відповідно до результатів діагностичного
обстеження дітей, стимулювати їх когнітивні здібності, індивідуальні особливості
кожної дитини.
10

РОЗДІЛ 2. СИСТЕМА ТА РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ


ДІТЬМИ В ЦЕНТРІ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ «ЗМІНА»
2.1 Підвищення рівня науково-методичної підготовки керівників гуртків
Одним із пріоритетних напрямів у роботі методичного кабінету ЦПО «Зміна» є
підготовка керівників гуртків до роботи з обдарованими дітьми. Педагогічним
працівникам необхідно підвищувати свою майстерність в організації роботи з
обдарованою молоддю, щоб ефективно використовувати результати педагогічної
діагностики, глибоко розуміти її сутність, оволодіти технологією розвивального
навчання, вести пошук оптимальних засобів індивідуалізації навчально-виховного
процесу.
Враховуючи те, що методична робота є домінуючою складовою післядипломної
педагогічної освіти, працівники методкабінету прагнули створити цілісну систему
різноманітних заходів, зміст і форми яких спрямовані на підвищення професійної
майстерності кожного керівника гуртка, розвиток його творчої активності та
творчого потенціалу педагогічного колективу через самоосвітню діяльність
педагогів, нестандартні форми методичної роботи, методичну та психологічну
корекцію.
Методичною службою приділяється значна увага самоосвітній діяльності
керівників гуртків, створюються необхідні умови для самостійного вдосконалення
педагогічної майстерності. З цією метою розроблені методичні рекомендації для
педагогів щодо форм та методів роботи з обдарованими вихованцями; створено банк
діагностичних методик дослідження обдарованих дітей, їхніх здібностей,
пізнавальних інтересів; зібрано зразки програм роботи з обдарованими дітьми (з
досвіду роботи позашкільних навчальних закладів України).
Проводиться також ряд колективних форм методичної роботи, зокрема:
семінари, психологічні практикуми, консультації, засідання творчих груп,
педагогічні виставки, зміст і форми проведення яких визначаються шляхом
11

анкетувань, тестувань, співбесід і будуються на діагностико-прогнозуючій основі з


врахуванням потреб і побажань різних категорій педагогів.
Виховати творчу дитину може тільки творчий педагог. На думку М. Карне,
вчителі, які працюють з обдарованими дітьми, мають бути чутливими й
доброзичливими, мати високий рівень інтелектуального розвитку, динамічний
характер, почуття гумору, бути особистісно-зрілими, емоційно стабільними і мати
позитивну Я-концепцію. Щоб працювати з обдарованими вихованцями, розвивати їх
креативність, педагог сам повинен бути творчим: постійно долати в собі інертність,
шаблони та формальності у викладанні, прагнути до відкриття й застосування нових
методів в навчанні, форм творчого спілкування, самовдосконалюватися.
Провівши діагностику творчого потенціалу керівників гуртків (за допомогою
тестів, анкетування, бесід тощо), ми прийшли висновку, що всі наші педагоги
володіють, в тій чи іншій мірі, необхідними якостями, які допомагають творчо
працювати. І ці якості потрібно розвивати, насамперед для того, щоб бути цікавим
своїм вихованцям, щоб вони з радістю та бажанням приходили на заняття. Саме тоді
і буде виконуватись головне призначення педагога – виховання талановитої,
високодуховної особистості.
З метою розвитку творчого потенціалу педагогів на заняттях «Школи
педагогічної майстерності», засіданнях методичних об’єднань, педрадах тощо ми
пропонуємо керівникам гуртків групові та індивідуальні завдання, вирішення яких
потребує творчого підходу та нестандартного мислення. Одним з таких завдань, яке
викликало інтерес у педагогів, стало завдання по написанню «синквейму» (вірш «5
удач»: 1 рядок – запропоноване слово, 2 – два прикметника, 3 – три дієслова, 4 –
відношення до даного слова, 5 – емоція). Всі, без винятку, колеги справились із
завданням і з великим задоволенням зачитували свої твори. Наведу приклади деяких
віршів (запропоноване слово «учень»):
Учень задоволення
талановитий, здібний Ученик
творить, старається, винаходить трудолюбивый, любознательный
викликає повагу изучает, создает, творит
12

ожидание сотрудничества радость встречи

Ученик Учень
прилежный, любознательный творчий, надзвичайний
изобретает, мечтает, творит рухається, розвивається, мислить
респект підтримую, допомагаю, направляю
восхищение люблю

З наведених віршів видно, яким хочуть бачити учня наші педагоги:


допитливим, здібним, трудолюбивим, здатним до творчості. А щоб виховати такого
учня, потрібно докласти зусиль. Всі зусилля педагога повинні бути спрямовані на
розвиток, перш за все, особистості дитини, його індивідуальності; на пошук
найбільш оптимальних шляхів розвитку творчого потенціалу дітей (організація
дискусій, діалогів, постановка нових цілей, питань і проблем, порада і т.п.).
Одна з педагогічних рад була присвячена «Системі роботи з обдарованими
дітьми». На ній обговорили найбільш ефективні форми та методи роботи з
талановитими вихованцями. Педагогам були запропоновані проблемні ситуації з
даної тематики, і що дуже втішило, що кожен керівник гуртка мав своє вирішення
проблеми, яке або сприймалось іншими, або викликало дискусію.

2.2 Організація роботи з обдарованими вихованцями в гуртках центру


Обов'язковою умовою в роботі з обдарованими вихованцями є уважне і чуйне
ставлення до всіх проявів їх творчої активності. Воно передбачає захоплення ідеєю,
думкою, роботою учня; відсутність критики і оцінок; максимальну адаптацію
дорослого до всіх висловлювань і дій дітей.
Тому педагог, насамперед, повинен дозволяти дітям висловлювати свої творчі
ідеї, а також демонструвати свої знахідки або нові рішення; поважати цікавість,
питання дитини, уважно вислухати її, знаходити для цього час, відповідати на всі
питання, навіть якщо вони здаються дикими. Необхідно в кожному учневі побачити
13

творчий потенціал, своєрідну індивідуальну креативність і прагнути розвивати її, а


також допомогти дитині зрозуміти саму себе.
Важливою умовою розвитку креативності є надання дитині психологічної
свободи: свободи вибору, свободи у вираженні своїх почуттів і переживань,
можливість самостійно приймати рішення. Така свобода сприяє розвитку уяви і
фантазії, «польоту думки» і самостійності, наполегливості в досягненні поставлених
цілей і т.п.
Іншою вагомою умовою, яка сприяє розвитку обдарованості вихованців, є
підвищення і зміцнення їх самооцінки. Педагог повинен сприяти формуванню у
своїх учнів досить високої самооцінки, яка б стимулювала їх до діяльності.
Для успішного розвитку творчих здібностей учнів необхідно створити
відповідні умови для творчої діяльності, які передбачають постановку та
розв’язання творчих завдань. Творчий процес для учнів полягає не у виготовленні
моделі якоїсь конкретної машини на основі заздалегідь розробленої документації, а
у створенні таких психолого-педагогічних умов, при яких гуртківець повинен
думати, аналізувати та узагальнювати результати процесу своєї діяльності.
Під час проведення занять, для розкриття творчих можливостей та потенціалу
всіх членів гуртка, необхідно створювати сприятливу ігрову атмосферу, спрямовану
на комфортне спілкування.
Діти, як правило, відчувають себе психологічно комфортно на такому занятті,
де панує атмосфера дозволеності та відкритості сприйняття та розуміння.
Висловлювання та дії гуртківців при розв’язанні творчих завдань повністю
позбавлені негативних оцінок, будь-яка творча діяльність заохочується керівником
гуртка.
Для створення таких умов необхідно використовувати різноманітні ігрові
прийоми, спеціальні тренінги уяви, швидкості розумових процесів, образного
мислення, невербального спілкування та ін.
В методичних розробках уроків Охрімчук Н.В., Вікторової О.В., Красівської
І.В., Башти І.Л., Тарасенко О.І. подані ігрові моменти, які сприяють розвиткові
творчого потенціалу учнів, їх активності.
14

В методичному посібнику керівника театру моди «Дебют» Ширшової Т.Т.


«Азбука театра моды или маленькие секреты педагогического майстерства» дано
рекомендації молодим педагогам як саме розпочинати гурткову роботу та досягти
успіху.
З метою стимулювання та заохочення учнів до творчої діяльності в кожному
гуртку центру ведуться «Щоденники росту творчої особистості гуртківця», в яких
вони протягом навчального року записують свої досягнення у виставках конкурсах,
фестивалях, ведуть облік виготовлених робіт. Наприкінці навчального року
керівник гуртка підводить підсумки роботи учнів, робить висновки про їх творче
зростання чи навпаки. А на щорічній творчій звітній програмі «І в профіль, і анфас»
найкращі гуртківці центру нагороджуються грамотами та призами.
Опрацювавши літературу за темами «Виховання креативної особистості»,
«Робота з обдарованими дітьми», нами були складені рекомендації для педагогів
центру (Додаток).
Всі батьки мріють про успішність своєї дитини. І можна припустити, що якщо
розвивати у дитині творчий початок, то тим самим сприятимемо її подальшій
успішності в житті. Як же це зробити? Для початку розглянемо найпоширеніші
помилки, які роблять батьки, прагнучи розвинути в дитині творчі здібності.
Перша і найпоширеніша помилка - намагання діяти за шаблоном. У
магазинах продається величезна кількість так званих «наборів для творчості», де
дитині за готовим трафаретом пропонується створити виріб. Батьки охоче купують
ці набори. Старанність, посидючість, здатність виконувати завдання – саме цим
цілям повинні служити ці товари, а зовсім не для розвитку творчого початку.
Результат творчості неможливо прямо вивести з початкових умов.
Друга поширена помилка – заборони батьків на спроби малюка творити.
Батьки бояться брудного одягу, брудної підлоги, стін, зайвого прання і прибирання.
Найлегший спосіб уникнути зайвого клопоту – зробити своєю майстернею ванну
кімнату. Але обмеження у просторі зашкодять дитині отримати справжнє
задоволення від малювання, ліплення і т.д.
15

Третя помилка – побоювання стосовно того, щоб самим активно


включитися в процес. Але ж для дітей саме батьки є прикладом для наслідування!
Не бійтеся пробувати. Цінителем буде ваш малюк, а він просто не зможе критично
ставитися до ваших витворів.

В нашому закладі робота з батьками направлена на організацію співпраці в


інтересах дитини, формування спільних підходів до виховання, сумісне вивчення
особистості дитини, її психофізичних особливостей, вироблення єдиних вимог,
організацію допомоги у навчанні та вихованні, фізичному й духовному розвиткові.
В своїй роботі ми намагаємося відшукати та відродити різноманітні форми
батьківської просвіти: психолого-педагогічні лекторії: «Азбука для батьків»,
«Родинна академія», «Пліч о пліч», «Поспішайте зробити добрі справи» тощо;
проводимо вже традиційний щорічний «Тиждень родини», в рамках якого
організовуються анкетування й тестування батьків та вихованців, різноманітні
конкурси, виставки, вікторини, випуск родинних «китайських газет»: «Добрі
традиції нашого дому», «Професія в моїй родині», «Сімейні захоплення»,
«Сторінками родинного альбому», «Творимо разом» та ін.; родинні ігри-мандрівки
«З моєю родиною Техноградом», «Світ захоплень моїх батьків» тощо. В закладі
розроблена та успішно впроваджується в життя «Програма по роботі з батьками
«Від серця до серця разом з батьками»».
Результатом сумісної творчої роботи з батьками є наша щорічна традиційна
звітна програма «І в профіль, і анфас», активними учасниками якої є наші батьки.
На батьківських зборах педагоги вирішують не лише нагальні питання, але й
пропонують батькам рекомендації з виховання та розвитку талантів у дитини
(Додаток).
Безумовно, всі вихованці центру позашкільної освіти «Зміна» – це допитливі,
творчі, талановиті діти, з якими працювати – одне задоволення. Кредо наших
педагогів – «Неталановитих дітей не буває», треба тільки допомогти цьому
талантові розкритися. А щоб він розкривався, дитина повинна займатися улюбленою
справою та із задоволенням відвідувати заняття гуртків.
16

Наші гуртківці – призери та переможці багатьох міських, обласних,


всеукраїнських, а останнього часу, й міжнародних виставок, конкурсів, змагань,
фестивалів науково-технічного, декоративно-вжиткового та художньо-естетичного
напрямків.
Обдаровані гуртківці залучаються до соціально-мистецької акції «Мобільна
творча майстерня», в рамках якої проводять майстер-класи для вихованців школи-
інтернату № 1, дитячого будинку «Пролісок» тощо. Також беруть участь в
експозиції персональних виставок «Слово про спадщину» для обдарованих
вихованців навчальних закладів району, яка щорічно проходиться в міському
краєзнавчому музеї.
Наприкінці навчального року гуртківцям пропонується заповнити так звану
«китайську газету», що вивішується у вестибюлі, – це, образно кажучи, індикатор
результативності роботи центру, своєрідна експрес-діагностика інтересів, запитів,
очікувань дітей і підлітків. Кожен бажаючий може підійти та написати про свої
враження в цьому навчальному році та висловити пропозиції на наступний. Потім
ці пропозиції розглядаються на засіданні ради активу центру і найкращі вносяться
до річного плану. Тут простежується одна з головних задач навчально-виховного
процесу – дати свободу дитячому самоврядуванню та розвиткові креативності.

У закладі сформований і постійно поповнюється банк даних діагностичних


методик для виявлення обдарованих і здібних дітей різних вікових груп.

Усвідомлюючи, що головною педагогічною метою навчання є залучення


обдарованої дитини до неперервного процесу самовдосконалення – самовиховання,
саморозвитку, самонавчання адміністрація центру:

- домагається використання педагогами діяльнісного підходу до проведення


занять через введення нових технологій навчання, використання ефективних
методів роботи з обдарованими дітьми: пояснювально-ілюстративний,
пошуковий, дослідницький, проблемний виклад матеріалу;
- забезпечує організацію педагогічного процесу так, щоб максимально розвивати
здібності обдарованих дітей;
17

- працює над створенням комплексу методичних та навчальних матеріалів з


питання роботи з обдарованими дітьми в творчих об’єднаннях;
- підтримує педагогів, які здатні сприяти творчій праці вихованця, виявляти
ініціативу та професійну компетентність у цій галузі педагогічної діяльності.
Дане питання знаходиться під постійним контролем адміністрації закладу.
Видаються аналітичні накази за підсумками проведення та результативності участі у
конкурсах, змаганнях, вікторинах.
Таким чином, подальшими напрямками роботи закладу щодо оптимізації
зазначеного процесу вважаємо: подальше впровадження в навчально-виховний
процес інноваційних форм навчання; залучення обдарованих дітей до роботи у
гуртках вищого рівня; психолого-педагогічну, методичну роботу з педагогами
закладу, гуртківцями та їхніми батьками; стимулювання педагогів та вихованців
закладу до самовдосконалення та самореалізації.
18

ВИСНОВКИ
З нашої точки зору значна увага приділяється питанню створення умов та
вихованню обдарованих дітей, які в майбутньому будуть елітою українського
суспільства. Розпізнати в дитині її здібності, а можливо й талант, допомогти
розвинути його – основне завдання наших педагогів.
Вивчення літератури з питання роботи з обдарованими дітьми показало, що
виявлення обдарованих і талановитих дітей є тривалим процесом. Обдарована
дитина сама собі допоможе, якщо педагог творчий, а навчальний процес цікавий,
різнобічний, результативний. З обдарованими дітьми повинні працювати спеціально
підготовлені педагоги, психологи, які володіють сучасними методиками визначення
й розвитку обдарованості. Педагоги повинні розуміти, що обдаровані діти
потребують особливої уваги, індивідуального підходу, копіткого плекання їхнього
таланту.
Доцільно керівникам гуртків у роботі використовувати головні методологічні
положення, що відбивають природу здібностей людини, механізми їх
функціонування та виявлення. Структура чинників розвитку здібностей має стати
основою моделювання власних авторських програм педагога, під час реалізації яких
розвивається творчий потенціал вихованців.
Вибір форм та методів навчання залежить від можливостей педагогічного
колективу, його здатності й уміння налагодити процес навчання.
Досвід роботи ЦПО «Зміна» з обдарованими дітьми свідчить про те, що
склалася система, яка поєднує різноманітні аспекти: організаційні, психолого-
педагогічні, науково-методичні, роботу з кадрами, роботу з учнями та їх батьками,
зміцнення матеріально-технічної бази, стимулювання педагогів та учнів до
самовдосконалення та самореалізації.
Таким чином, для забезпечення успішної роботи з обдарованими дітьми в
умовах позашкільного закладу треба звернуту увагу на існування таких умов‫׃‬
19

• створення системи діагностики обдарованості вихованців позашкільних


закладів та організація ефективного функціонування цієї системи;

• включення питання організації роботи з обдарованими дітьми як


пріоритетного напряму в систему науково-методичної та дослідно-
експериментальної роботи педагогів позашкільних навчальних закладів;

• усвідомлення важливості цієї роботи кожним членом колективу


позашкільного закладу та посилення у зв’язку із цим уваги до проблеми
формування позитивної мотивації до навчання;

• включення до роботи з обдарованими вихованцями в першу чергу


педагогів, що володіють необхідними якостями;

• створення та постійне вдосконалення методичної системи та предметних


підсистем роботи з обдарованими вихованцями;

• визнання керівництвом та колективом позашкільного закладу того, що


реалізація системи роботи з обдарованими вихованцями є одним із
пріоритетних напрямів у роботі закладу.

Отже, робота педагога з обдарованими дітьми – це складний процес, який


ніколи не закінчується. Він вимагає від педагогів особистісного росту, гарних
постійно поновлених знань з психології обдарованих та їх навчання, а також тісної
співпраці з психологами, іншими педагогами, адміністрацією та обов’язково з
батьками обдарованих дітей. Він вимагає постійного зростання майстерності
педагогічної гнучкості, вміння відмовитися від того, що здавалось творчою
знахідкою і сильною стороною. Досвід підтверджує, що значні труднощі обдаровані
люди випробовують у період професійного самовизначення, і в подальшому, під час
процесу творчості.

Тільки такий підхід допоможе рівномірному та максимально ефективному


розвитку обдарованої дитини та відкриє всі шляхи реалізації обдарованості кожної
20

дитини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


1. Анджейчак А .С. Психолого-педагогічні умови формування творчої особистості
дитини в освітньо-виховних закладах / А. С. Анджейчак // Обдарована дитина.
– 2000. – №5. – С.8-13.
2. Гільбух Ю.З. Умственно одаренный ребенок.-К,1992 - 202 с.
3. Губенко О.В. Творчий інтелект: деякі особливості та методи активізації у
старшокласників. // Обдарована дитина. – 2004.
4. Зазимко О.В. Основні теоретичні підходи до визначення обдарованості. //
Обдарована дитина. – 2001.
5. Коваль Л.Г. Зверева I.Д. Соціально-педагогічна підтримка обдарованих дітей. //
Обдарована дитина. – 2001.
6. Кравцова О.О. Форми та методи роботи з обдарованими дітьми на уроках
біології та в позакласний час. //Обдарована дитина, №8/2010 р.
7. Красюк Ф. Визначення обдарованості. //Директор школи, 29/2010.
8. Кульчицька О.І. Знаходимо обдарованих серед дошкільнят.//Обдарована дитина,
3/1999.
9. МАН: Підготовка науково-дослідницьких проектів. К.2005.
10.Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки.//
Офіційний сайт Міністерства освіти і науки України – http://www.mon.gov.ua
11.Пашнєв Б.К. Психодиагностика обдарованості. – Х.: «Основа», 2007 – 128 с.
12. Савенков А.И. Диагностика детской одаренности как педагогическая
проблема // Педагогика. — 2000. — №10. — С.87—94.
13. Степенко Г.В. Бургін М.С. Обдаровані діти: навчання і розвиток. // Обдарована
дитина. – К., 2001.
14. Сущенко А. Проблема шкільного навчання обдарованих дітей. // Шкільний
психолог. - 2003.
15.Теличко Н.В. Американський досвід роботи з обдарованими дітьми можна
21

використати в Україні // Обдарована дитина. - 2005. - №10. - С.27-35.


16.Хохліна О. Методика формування загальних інтелектуальних здібностей дитини
// Практична психологія і соціальна робота. - 2000. - №6. - С.23-25; №7. - С.31-
35.
17. Туріщева Л.В. Особливості роботи з обдарованими дітьми.. – Х.: «Основа»,
2008 – 179 с.
18.Чорна Л.І. Психологічне забезпечення розвитку творчих здібностей учнів.
//Обдарована дитина, №2 - 2001р
19.Янковчук М.М. Психологічна організація індивідуальної освіти та виховання
обдарованих дітей /М.М. Янковчук// Практична психологія та соціальна робота.
– 2008 - № 3 – С. 63-64
22

ДОДАТКИ
Рекомендації педагогам щодо роботи з обдарованими
вихованцями
Педагог повинен:

1. Бути доброзичливим, чуйним, поважати право іншого бути несхожим на


нього.
2. Знатися на психології творчо обдарованих дітей, відчувати їхні потреби та
інтереси.
3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку.
4. Мати широке коло інтересів і вмінь.
5. Мати почуття гумору (але без схильності до сарказму).
6. Мати живий та активний характер.
7. Виявляти гнучкість, бути готовим переглянути свої погляди і постійно
самовдосконалюватися.
8. Мати творчий (бажано нетрадиційний) світогляд.
9. Мати достатньо високу самооцінку, позитивну «Я-концепцію».
10.Бути емоційно стабільним, бо співпраця з обдарованою дитиною потребує
величезних емоційних витрат, а це – велике навантаження.
11.Уміти індивідуалізувати навчання.
12.Уміти модифікувати навчальні програми.
13.Бути готовим до виконання найрізноманітніших додаткових обов’язків,
пов’язаних із навчанням обдарованих дітей.

СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ

1. Персональні виставки обдарованих вихованців.


2. Ведення щоденників творчого росу вихованців.
23

3. Творчі портрети.
4. Творчі відрядження, екскурсії обдарованих вихованців за напрямками
діяльності.
5. Спеціальна премія позашкільного закладу.
6. Грамоти, подарунки, сувеніри.
7. Характеристики-рекомендації при вступі до вузів, технікумів, коледжів за
профілем навчання.
8. Презентація роботи обдарованих дітей на телебаченні, радіо, в міських
газетах.
9. Вручення подяк, грамот, дипломів у школах на святі останнього дзвоника.

Як розвивати творчі здібності гуртківців


 Підхоплюйте думки учнів і оцінюй їх зразу,
підкреслюючи їх оригінальність, важливість тощо.
 Підкреслюйте інтерес дітей до нового.
 Заохочуйте оперування предметами, матеріалами, ідеями.
Дитина практично вирішує дослідницькі завдання.
 Вчіть дітей систематичній самооцінці кожної думки. Ніколи не відкидайте її.
 Виробляйте у дітей терпиме ставлення до нових понять, думок.
 Культивуйте творчу атмосферу - учні повинні знати, що творчі пропозиції,
думки гуртківці зустрічають з визнанням, приймають їх, використовують.
 Вчіть дітей цінувати власні та чужі думки.
 Пропонуйте цікаві факти, випадки, технічні та наукові ідеї.
 Розсіюйте страх у талановитих дітей.
 Стимулюйте і підтримуйте ініціативу учнів, самостійність.
 Створюйте проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування,
уяви.
 Розвивайте критичне сприйняття дійсності.
 Вчіть доводити починання до логічного завершення.
24

 Впливайте особистим прикладом.


 Залучайте до роботи з розробки та впровадження власних творчих задумів та
ініціатив, створюйте ситуації вільного вибору і відповідальності за обране
рішення.
 Використовуйте творчу діяльність вихованців при проведенні різних видів
масових заходів, відкритих занять, свят.
 Активно залучайте до участі в районних, обласних, Всеукраїнських
конкурсах, змаганнях, виставках.
 Відзначайте досягнення вихованців, підтримуй та стимулюйте активність,
ініціативу, пошук.
 Пам'ятайте, що учень «...це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел,
який треба запалити" (К.Д.Ушинський).

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ ДОШКІЛЬНЯТ

1. Потурайте фантазіям дитини. Вона розповідає,


що у неї в кутку живуть маленькі гномики, і
просить вас допомогти їй їх нагодувати? Не варто
звинувачувати її у брехні, зневажливо кажучи: «Ну
що ти вигадуєш!». Нехай гномики живуть, вони вам не заважають. Це не
брехня, це гра, казка.
2. Активно включайтеся в творчий процес. Разом побудуйте будиночок для
гномів, дайте їм імена, зшийте одяг, придумайте цілу історію. Ви не помітите,
як самі захопитеся, і казка буде обростати все новими й новими подробицями.
Ваш малюк буде щасливий, а ви зарядитеся гарною, позитивною енергією.
3. Творіть разом з малям. Візьміть до рук шматок пластиліну. Уявіть, що
всередині пластиліну живе ... наприклад, прекрасний лебідь. Вам треба його
звільнити. Розкажіть це вашій дитині. Він буде заворожено стежити за тим, як
під вашими пальцями зі звичайного бруска вимальовуються контури
25

прекрасної птиці. Нехай це буде кострубато, нехай ви ніколи не ліпили, але в


очах сина чи доньки ви побачите безмежне захоплення, а самі відчуєте, що
весь тягар минулого дня кудись зникає і стає примарно-далеким.
4. Малюйте разом. Малюйте чим завгодно – пальцями, пензликом, валиком
тощо. Не замислюйте якусь композицію, просто викладайте свої емоції на
папір. Дитину надихне ваш приклад. Ніколи не вимагайте від малюка
малювання за поданою схемою. Відомі дитячі психологи, що спеціалізуються
з арт-терапії, стверджують, що до 10 років не можна навчати дітей техніці
(мазка, ліплення і т.д.). Це зашкодить розвиткові величезного творчого
потенціалу, закладеного в нас при народженні.
5. Дозвольте вашій дитині навчати вас, як треба, і тоді дитячу чарівну
креативність і відсутність шаблонності вона пронесе через усе своє життя. А
ви в майбутньому будете пишатися своєю талановитою дитиною.

БАТЬКАМ
Як творчо розвивати дитину
Чи допомагаєте Ви розвиватися дитині творчо? Якщо
Ви дійсно хочете, щоб Ваші діти були талановиті і творчо активні, потрібно
докласти до цього немало зусиль. Щоб Ви самі могли пережити, в якому напрямі
потрібно працювати, пропонуємо Вам декілька порад.
 Відповідайте на питання дитини терпляче і чесно.
 Сприймайте питання і вислови дитини всерйоз.
 Надайте дитині кімнату або куточок винятково для її справ.
 Знайдіть місце, де дитина змогла б показувати свої роботи і досягнення.
 Не лайте дитину за безлад на столі, якщо це пов'язано з її творчим процесом.
Проте вимагайте упорядковувати робоче місце після його закінчення.
 Покажіть дитині, що її люблять і приймають, безумовно, таким, якою вона є, а
не за її успіхи і досягнення.
 Доручайте своїй дитині посильні справи і турботи.
26

 Допомагайте їй будувати свої власні плани і ухвалювати рішення.


 Допомагайте їй покращувати результати своєї роботи.
 Беріть вашу дитину в поїздки по цікавих місцях.
 Допомагайте дитині спілкуватися з ровесниками з різних культурних шарів.
 Не порівнюйте свою дитину з іншими, указуючи при цьому на її недоліки.

ПАМ’ЯТКА БАТЬКАМ
 По-справжньому любіть дитину: жалійте її, втішайте,
підтримуйте, допомагайте, довіряйте.
 Дитина, якій усе дозволено, теж нещаслива. В
необмеженому просторі вседозволеності, де немає
орієнтирів, дитині незатишно, а головне, вона втрачає відчуття, що є щось,
чого не можна. Передавайте дитині такий досвід взаємовідносин, як
компроміс.
 Ніколи не порівнюйте своїх дітей між собою або з іншими дітьми типу: "І
що ти за дитина така! Он у інших діти як діти..." Це ознака нелюбові до того, з
ким порівнюєте.
 Дитина повинна відчувати, що Ви сердитесь не тому, що вона погана, а тому,
що вона, така гарна і розумна, приголомшила Вас своїм негарним вчинком.
 Помірна похвала й подяка нестандартними словами сприяють формуванню в
дитини впевненості в собі й прагненню до успіху. Знаходьте найменшу
можливість підкреслити в дитині її позитивні риси, нові досягнення,
просування вперед. Не використовуйте стандартне «молодець!» Краще, якщо
Ви скажете: «Ти мені дуже допоміг!», «Ти нас так порадувала! Ми знаємо, що
ти нас не підведеш!». Назвіть на знак подяки дитину ласкавим ім'ям.
 Підтримуйте інтерес вашої дитини через її самовираження, прагнення щось
зробити самостійно. Не акцентуйте увагу на невдачі типу: «Поклади на місце!
Пам'ятаєш, як минулого разу... Втомилася я вже прибирати після тебе...»
Краще виразіть надію на вдачу, разом аналізуйте причини неуспіху: «Я
27

подумала, а що, як нам зробити отак... Знаєш, а в бабусі виходить саме так, як
ми хочемо, але вона робить трохи інакше...».
 Перед відходом дитини до школи, а якщо нема можливості, то ще ввечері,
погладьте її зі спини за плечі й скажіть спокійно кілька слів впевненості: «Не
хвилюйся в школі, ми віримо, що ти нас не підведеш. Ми любимо тебе».
Тактильний контакт дуже важливий.
 Уранці не вмикайте яскраве світло, не розмовляйте голосно й дуже емоційно.
Увечері, перед сном, бажано аутотренінг із позитивною настановою.
 Привчайте дитину до режиму дня, сну й відпочинку і зробите добре не тільки
для неї, а й для себе.
 Нехай в дитини буде її особистий куточок, столик, ватман, де вона зможе
демонструвати свої творчі роботи, поробки, і буде впевнена, що все це при
першій ліпшій нагоді не буде викинуте на смітник. Підростаючи, дитина
поступово сама, коли буде готова, відмовиться від цього, на наш погляд,
непотрібу. Ваша маленька людина не ваша особиста власність, і теж має право
на свій особистий недоторканний психологічний простір, як ви на косметику,
гребінець, капці.
 Навчіть дитину прибирати за собою, але не робіть те, що дитина в змозі
зробити сама. Хай буде правилом для Вас принцип педагогіки М.
Монтессоррі, своєрідний заклик дитини: «Допоможи мені зробити це
самому!» І нехай з вами буде завжди поруч духовність, бо все матеріальне -
тимчасове й тлінне.
 Вічні цінності неминущі, вони допоможуть виховати вам гарного сина,
гарну дочку. Ніхто батьками не народився. Маєте право на помилку і ви, і
ваша дитина. Але з висоти вашого досвіду треба розуміти, що не всі
помилки можна виправити, не кожне слово дитина забуде, не кожна
настанова, згарячу сказана, буде корисною.
28

Ми
пишаєм
ось
нашими
таланов
итими
гуртківц
ями

You might also like