Горобей Олена Миколаївна

учитель початкових класів

школи І ступеня № 330 « Русанівка»
м.Києва

Шляхи підвищення пізнавальної активності здобувачів освіти

на уроках математики

Кваліфікаційна категорія : вища

Педагогічне звання : старший вчитель
 2

Анотація
Дана робота – це опис досвіду вчителя початкових класів з теми «Шляхи
підвищення пізнавальної активності здобувачів освіти на уроках математики».
Методична розробка містить матеріали щодо форм та методів,
інформаційно-комунікаційних технологій, дидактичних ігор, які підвищують
пізнавальну активність здобувачів освіти , сприяють успішному засвоєнню
матеріалу, набуттю математичних знань, розкриттю творчого потенціалу,
самореалізації, заохоченню до самоосвіти і саморозвитку, спонукають до
дослідної діяльності.
Окрім теоретичного матеріалу , в роботі представлені приклади та
розробки уроків , в яких можна простежити різні методи та прийоми
підвищення активізації пізнавальної діяльності здобувачів освіти .
Призначена для вчителів початкових класів.
 Зміст
Вступ.............................................................................................................................4
1. Аналіз психолого-педагогічної та методологічної літератури з проблеми
дослідження.............................................................................................................6
2. Поняття підвищення пізнавальної активності..................................................8
3. Форми і методи роботи з метою підвищення пізнавальної активності
здобувачів освіти 1-4 класів________________________________________10
4. Використання інформаційно-комунікаційних технологій з метою
підвищення пізнавальної активності здобувачів освіти....................................20
5. Застосування дидактичних ігор на уроках математики.................................22
Висновки....................................................................................................................26
Список використаних джерел..................................................................................28
Додатки
 4

Вступ

Актуальність дослідження
Кожного дня я заходжу до класу і з нетерпінням чекаю зустрічі зі своїми
вихованцями . Так хочеться , щоби вони приходили до школи з радістю ,
зустрічаючись зі своїми однокласниками , друзями та вчителями , ділились
враженнями , новинами . Та ще більше бажаю , щоби мої діти були дуже
розумними та активними , щоби їхні оченята сяяли від задоволення , а
зацікавленість від отримання незнайомого , нового ставала на перше місце .
Але , на жаль , останнім часом спостерігаю у дітей байдужість до того ,
що відбувається навколо . Хочеться щось вигадати , утнути , аби дітлахи «
прокинулись» . Розумію , що стає актуальною проблема – як розвинути
пізнавальну активність дітей , які шляхи її подолання , де знайти ті «чарівні»
прийоми та методи , які запалять вогники в серцях дітей та спонукатимуть їх до
праці , міркування , руху вперед .
Перед сучасними закладами освіти постають нові проблеми навчання та
виховання соціально активної людини, яка може вільно орієнтуватися в
потоках різноманітної інформації, вміє вчасно знайти потрібні інформацію та
знання, тобто людини, в якій пізнавальна активність є стійкою рисою
особистості. [ 10 ]
Натрапила на слова В.О. Сухомлинського із книги « Серце віддаю
дітям»: « Страшна ця небезпека – бездіяльність за партою , бездіяльність
місяцями , роками . Це розбещує морально , калічить людину , і … ніщо не
може замінити те , що упущено в самій головній сфері , де людина повинна
бути трудівником , - у сфері мислі»
Розумію , пізнавальна активність є однією з важливих рис здобувача
освіти, адже вона розвиває самостійность, творчість , наполегливісь ,
цілеспрямованість , навчально-пізнавальну діяльність, розкриває нахили і
здібності дітей.
 5

За вимогами Нового Державного стандарту метою початкової освіти є

всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та
наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних
особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності,
творчості та допитливості. Метою математичної освітньої галузі є формування
математичної та інших ключових компетентностей; розвиток мислення,
здатності розпізнавати і моделювати процеси та ситуації з повсякденного
життя, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів, а також
здатності робити усвідомлений вибір. [ 6 ]
Тому однією з актуальних проблем на сучасному етапі розвитку
педагогічної теорії та практики є активізація пізнавальної діяльності здобувачів
освіти , аби діти свідомо і міцно здобули знання, перетворивши їх у
переконання, розвинули інтерес до навчальної діяльності, самостійно
висловлювали думки та практично діяли .
Під пізнавальною активністю розуміють самостійну, ініціативну
діяльність дитини, спрямовану на пізнання навколишньої дійсності (як прояв
допитливості) й зумовлену необхідністю розв'язання пізнавальних завдань, що
постають перед нею у конкретних життєвих ситуаціях. Це внутрішня готовність
до подальшої участі у процесі оволодіння знаннями, уміннями і навичками та
виявлення самостійності й творчого підходу до виконання навчальних завдань.
Пізнавальна діяльність – це єдність чуттєвого сприйняття , теоретичного
мислення і практичної діяльності . Вона здійснюється на кожному життєвому
кроці , у всіх видах діяльності і соціальних взаємин учнів , а також шляхом
виконання різних предметно-практичних дій в навчальному процесі . У центрі
освітнього процесу має бути здобувач освіти . Активний, здатний до навчання,
уміння спілкуватися, співпрацювати, міркувати, обґрунтовувати свої думки,
бути собою . Саме на уроках в початкових класах можна закласти це .
Активний спосіб навчання дає поштовх до розвитку пізнавальної
самостійності школярів . Вони з легкістю можуть працювати за зразком і
 6

аналогією , повторювати дії вчителя , та разом з цим виконують такі завдання ,

які включають в себе пошук , дослідження , доведення , розсудження ,
прикладаючи до цього неабиякі зусилля .
Отже, пошук шляхів підвищення пізнавальної активності здобувачів
освіти початкової ланки – необхідна умова наступності навчання і розвитку .
Мета мого дослідження – виділити шляхи підвищення пізнавальної
активності здобувачів освіти початкових класів на уроках математики на основі
вивчення основних методів стимулювання розумової активності:
 вивчити основну психолого-педагогічну та методичну літературу з даної
проблеми;
 вивчити досвід роботи з питання активізації пізнавальної активності
здобувачів освіти початкових класів на уроках математики;
 розробити рекомендації для підвищення пізнавальної активності
здобувачів освіти на уроках математики;
Завдання:
 Проаналізувати психолого-педагогічну та методичну літературу з даної
теми.
 Розкрити психолого-педагогічні особливості використання інформаційно-
комунікаційних технологій та дидактичних ігор з дітьми молодшого
шкільного віку.

1. Аналіз психолого-педагогічної та методологічної літератури з

проблеми дослідження

Вітчизняні та зарубіжні педагоги розглядали питання організації

розумової, навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти, методів та
шляхів розвитку пізнавальної активності. Ян Амос Коменський вважав , що
основна задача вчителя – « всіма можливими засобами необхідно запалювати в
дітей гаряче прагнення до знань і до навчання» , і ні в якому випадку не
пропонувати їм знання в готовому вигляді . Американський педагог Дж.Брунер
 7

говорив , що суспільству потрібні люди , які вміють думати, шукати та

знаходити власні рішення . « А для цього є лише один шлях – учіння повинно
бути актом відкриття» . Ці вислови абсолютно не суперечать один одному , а
лише доповнюють ознаки поняття пізнавальної активності : сприйняття та
засвоєння невідомого спонукає людину до діяльності .
Ця проблема знайшла глибоке обґрунтування в працях О.Я. Савченко,
Г.І. Щукіної , Н.М. Бібік, І.Я. Лернера, В.О. Онищука, В.О. Сухомлинського, та
ін. За їхніми теоріями свідомість і активність здобувачів освіти - це один із
принципів навчання, що включає роз'яснення мети і завдань навчального
предмету, значення його для вирішення життєвих проблем, для перспектив
самого здобувача освіти; використання у процесі навчання розумових операцій
(аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, абстрагування); прояву позитивних
емоцій; наявність позитивних мотивів навчання; раціональні прийоми праці на
уроці; критичний підхід у процесі викладання матеріалу і його засвоєння;
наявність належного контролю і самоконтролю [5, с.6].
О.Я. Савченко розглядала пізнавальну активність та пізнавальну
самостійність здобувачів освіти як ефективний засіб розвитку їхнього творчого
мислення . Науковець стверджувала , що творче мислення розвивається у
пізнавальній діяльності дітей , а у структурі такої діяльності особливого
значення вона надавала пізнавальній активності та пізнавальній самостійності
молодших школярів . На її думку , « пізнавальна активність та самостійність
являють собою якісні характеристики навчальної діяльності , які сприяють
формуванню в учнів прагнення до творчої активної діяльності в усіх видах
розумової та фізичної праці» [ 11 ]
Досить фундаментально розробила Олександра Яківна шляхи
формування загально-навчальних умінь і навичок у відношенні до початкових
класів. Вона відмічає, що процес пізнавальної діяльності іде таким шляхом:
прийняття мети - відбір засобів її досягнення - виконавські дії - контроль і
оцінка результатів. Вчена вважає, що найголовніше - навчити дітей міркувати і
 8

дедуктивно (теза, розвиток, доведення чи спростування), і індуктивно (факти,

аналіз і синтез, висновок). Ядро навчання - індивідуальна мислительна
діяльність здобувача освіти. « Хоча в початкових класах пізнавально-проблемні
завдання нескладні за змістом і структурою , проте навіть найпростіша задача
містить у собі питання , яке спонукає дітей до міркування , порівняння ,
доведення , встановлювання причинно-наслідкових зв’язків, висловлення
оцінних суджень , визначення головного і другорядного ».
Ряд педагогів і психологів розробляли проблему рівнів розвитку інтересу
до навчання. Так, Г.І. Щукіна вважає, що за основу слід взяти активність і
самостійність здобувачів освіти, бажання перебороти будь-які труднощі
(високий рівень - висока активність, самостійна робота протікає із захопленням,
бажання перебороти труднощі у складних завданнях; середній рівень -
пізнавальна активність викликається за допомогою стимулювання вчителя,
ситуативне виконання самостійної роботи, труднощі долає з допомогою
вчителя; низький рівень - пізнавальна інертність, мінімальна самостійність,
бездіяльність при затрудненнях ). Більш активні школярі , як правило , і більш
самостійні ; недостатня власна активність здобувача освіти ставить його в
залежність від інших та позбавляє самостійності .
Отже, аналіз психолого-педагогічної та методологічної літератури
свідчить, що багато вітчизняних і зарубіжних педагогів займалися проблемою
підвищення пізнавальної активності дітей на уроці. Дослідження практиків
показали, що потрібно ураховувати чинники, що гальмують розвиток
навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти .

2. Поняття підвищення пізнавальної активності

Управління активністю учнів традиційно називають активізацією . Її

можна визначити як постійно поточний процес спонукання здобувачів освіти
до енергійного , цілеспрямованого учіння , подолання пасивної і стереотипової
діяльності , спаду і застою в розумовій роботі .
 9

Проблема підвищення пізнавальної активності здобувачів освіти була, є і

буде актуальною завжди. Від її розв’язання залежить ефективність навчальної
діяльності, розвиток інтересу до навчання.
Активність учнів виражається через запитання, прагнення мислити,
пізнавальну самостійність в процесах сприйняття, відтворення, розуміння,
творчого застосування. Ознаками сформованості активності особистості
виступають: ініціативність, характеристика діяльності, енергійність,
інтенсивність, ставлення до діяльності, добросовісність, інтерес, самостійність,
усвідомлення дій, воля, наполегливість в досягненні мети та творчість. Тому
можна виділити певні рівні активності учня в навчальній діяльності:
1. Низький – вчитель повідомляє знання, ставить запитання, дає відповіді,
показує як розв’язується завдання, а учень слухає, записує, пригадує
повідомлене.
2. Середній – завдання розв’язуються спільними зусиллями викладача та учнів;
учні залучаються у частковий пошук.
3. Високий – самі учні здійснюють активний пошук відповіді, знаходять власні
способи розв’язання.
В.О. Сухомлинський говорив « У наших школах не повинно бути
нещасливих дітей , душу яких гнітить думка , що вони ні на що не здібні . успіх
у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини , які породжують енергію
для переборення труднощів , бажання вчитися».
Прояв активності в процесі навчання пов’язаний з новими пізнаннями
світу. Тому в багатьох педагогічних джерелах відмічається важливість саме
пізнавальної активності, яка виникає завдяки продуктивній активності. Отже,
пізнавальна активність учнів є показником якості їх навчально-пізнавальної
діяльності, спрямованої до ефективного оволодіння знаннями та способами
діяльності.
 10

3. Форми і методи роботи з метою підвищення пізнавальної

активності здобувачів освіти початкових класів

Щоб викликати в учнів пізнавальний інтерес до нового навчального

матеріалу, потрібно використовувати різноманітні методичні прийоми:
створення проблемної ситуації, прийом новизни, значущості, динамічності,
дослідницький прийом та інше.
В навчальному процесі у закладах освіти застосовуються різноманітні
методи, технології та педагогічні прийоми стимулювання пізнавальної
активності здобувачів освіти. Зокрема, традиційні та інноваційні, пасивні,
активні та інтерактивні методи. До традиційних форм навчальної роботи
належать пасивні та активні методи.
Під методами активного навчання розуміють сукупність способів
організації і управління навчально-пізнавальною діяльністю, які володіють у
порівнянні з традиційними методами, такими основними особливостями.
Активізація пізнавальної діяльності учнів тісно пов'язана з активізацією
їх мислення, у якому виділяється три рівні: рівень розуміння, рівень логічного
мислення і рівень творчого мислення.
Розглянемо методи й форми роботи для реалізації цілей. В першу чергу
це:
1. Груповий метод під час розв'язування задач. Робота в парах.
Роботу в парах можна використовувати для досягнення будь-якої
дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо. За умов
парної роботи всі діти в класі отримують можливість говорити,
висловлюватись. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з
партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє
розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення,
вміння переконувати й вести дискусію. Під час роботи в парах можна швидко
 11

виконати вправи, які за інших умов потребують значної витрати часу. Серед
них можна назвати такі:
 обговорити текст, завдання;
 узяти інтерв'ю і визначити ставлення партнера до будь-якої навчальної
діяльності;
 зробити аналіз чи редагування письмової роботи одне в одного;
 проаналізувати разом проблему, вправу;
 протестувати її , оцінити одне одного;
 дати відповіді на запитання вчителя;
 порівняти записи, що зроблені в класі.
Робота в групах надає всім учасникам можливість діяти, практикувати
навички співробітництва, міжособистісного спілкування (зокрема,
відпрацювання прийомів активного слухання, прийняття спільного рішення,
узгодження різних поглядів). Роботу в групах слід використовувати тоді, коли
необхідно розв'язати проблему, з якою важко впоратись індивідуально та коли
одним із очікуваних результатів є набуття навичок роботи в команді.
Під час створення груп рекомендується об'єднувати в одній групі
учасників із різними рівнями підготовки та досвіду з питання, що
розглядається, оскільки в різнорідних групах стимулюється творче мислення,
інтенсивний обмін ідеями, проблема може бути розглянута з різних боків.
Методична література містить сформульовані на основі досвіду
інтерактивного навчання загальні правила роботи в групах:
 кожний учасник за бажанням має можливість висловитися;
 усі учасники групи поважають цінності та погляди кожного, навіть якщо не
згодні з ними;
 обговорюються ідеї, а не люди, що їх висловили;
 усі учасники роблять зауваження стисло й по суті;
 12

 усі конфлікти, що виникають, розв'язуються мирним шляхом із урахуванням

інтересів учасників і правил роботи;
 усі учасники прагнуть створити відкриту, ділову, дружню атмосферу;
 після завершення групової роботи її результати повинні бути презентовані
іншим групам
2. Різні форми роботи з книгою.
Розумінню учнями матеріалу і розвитку їх мислення сприяє систематична
і цілеспрямована самостійна робота з джерелами інформації на уроках. У
процесі оволодіння навичками роботи з інформацією виділяють чотири етапи.
I етап. Вироблення початкових умінь роботи з інформацією:
- вчитатися в текст;
- знайти відповіді на поставлені вчителем питання;
- отримати необхідну інформацію з малюнків, таблиць, діаграм;
- користуватися змістом підручника.
II етап. Вироблення вміння виділяти головну думку в тексті за допомогою
планів узагальнюючого характеру.
III етап. Закріплення умінь визначати тип тексту, сукупність основних
питань в ньому, складання плану відповіді за змістом тексту.
IV етап. Розширення умінь самостійно працювати над комбінованим
текстом
2. Застосування різних видів заохочень.
В дослідженнях Г.Щукіної стимули навчальної діяльності, в залежності
від джерела виникнення, класифікуються таким чином:
1. Стимули, джерелом яких є процес діяльності (проблемність, практичні
роботі, різні форми самостійної роботи).
2. Стимули, джерелом яких є зміст діяльності (новизна матеріалу, ступінь
складності змісту, його практичне значення).
 13

3. Стимули, джерелом яких є стосунки між учителем і учнем [13, с 122-

184].
На основі аналізу психолого-педагогічної літератури із теми дослідження
визначено 4 групи стимулів.
1. Формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності.
2. Зміст навчального матеріалу.
3. Організація навчальної діяльності.
4. Характер міжособистісного спілкування в контактному первинному
колективі.
4. Самостійні роботи із застосуванням аналогій, порівнянь, карток-
інструкцій, алгоритмів , підказок і консультацій.
5. Використання на уроках елементів гри, зацікавленості (урок-казка, урок-
подорож, уроки-кросворди , урок-мандрівка , театралізований урок, урок-
дискусія , урок перевтілень , урок-вікторина , урок-аукціон і т.д.).
6. Використання проблемних ситуацій.
Метод проблемних ситуацій – це такий спосіб навчання, що передбачає
створення проблемної ситуації перед вивченням правил, властивостей у
випадках, коли вони природні, зрозумілі учням і на їх розглядання потрібно
небагато часу; сприяє приверненню уваги учнів до розв’язання проблеми, а
також, і до теми, що вивчається. Не слід плутати з проблемним методом
навчання, як одним з дослідницьких методів, йдеться лише про створення
проблемних ситуацій з метою активізації уваги школярів. Проблемна ситуація –
це інтелектуальне утруднення, що виникає у випадку, коли людина не знає, як
пояснити деякі явища або факти, не може досягти бажаної мети відомим
способом. Відповідь на поставлене проблемне запитання відбувається під час
вивчення нового матеріалу.
Створення проблемних ситуацій можна комбінувати із грою.
 14

8. Наочність, доступність, оригінальність розв'язань різними способами,

самостійність в одержанні знань, вибір методу розв'язування задачі, зв'язок
науки з практикою, тестування.
Розглянемо деякі конкретні приклади.
Одним із основних і першочергових завдань у навчанні математики є
вироблення в дітей навичок швидкого рахунку . Однак одноманітні завдання у
вигляді прикладів на обчислення знижують як інтерес до лічби, так і до уроків
взагалі. Тому варто мати про запас арсенал різних прийомів, спрямованих на
вироблення обчислювальних навичок здобувачів освіти і в той же час на який
відводиться лише до 5 хвилин . Це можуть бути блок-схеми, алгоритми,
естафети, «Хто швидше запалить вогнище?». Виробленню обчислювальних
навичок сприяє гра « Швидко рахуй» або « Математичне доміно» , в якій діти
отримують картки , поділені на дві частини . В одній записаний приклад , а в
іншій число . Перша дитина розпочинає гру : читає приклад , продовжує інший
гравець , у якого на картці – число-відповідь до озвученого виразу і одночасно
зачитує наступний приклад . Гра продовжується по колу на швидкість . Таку
роботу проводжу на початку уроку , що сприяє загальному інтересу . Гра
«Рибалка» складається з чотирьох запропонованих на рибках прикладах, діти
«виловлюють» приклади з відповіддю. Наступний вид завдань - кругові
приклади, які дозволяють школярам здійснювати самоконтроль, а вчителю
легко перевіряти роботу дітей. А також ігри «Рахуй без помилок!» , « Ракета» ,
« Не помились!» , інші .
Шляхи і методи активізації пізнавальної діяльності можуть бути здійснені
тільки з допомогою умілого поєднання фронтальної, групової, індивідуальної
роботи здобувачів освіти, а також за допомогою сучасних засобів
індивідуального навчання. Такими засобами є дидактичні матеріали з
друкованою основою, карточки-інструкції, карточки-зразки, засоби
програмованого контролю , тести і т.д.
 15

Для підвищення пізнавальної активності здобувачів освіти при

розв'язуванні задач корисний також розгляд кількох задач з недостатніми
даними.
Однією з форм, що активно запроваджується вчителями математики в
навчальному процесі , є нетрадиційні уроки. Так називають уроки, що не
вкладаються в рамки традиційної методики навчання, на яких учитель
дотримується стандартної структури, методів і прийомів навчання.
Нетрадиційний урок — це передусім творчість, самобутність і навіть мистецтво
вчителя. Такий урок може максимально стимулювати пізнавальну
самостійність, творчу активність та ініціативу здобувачів освіти, їх інтерес до
навчання.
Розрізняють такі види нетрадиційних уроків: інтегровані, міжпредметні,
театралізовані, ігрові, з різновіковим складом здобувачів освіти та ін. Загалом,
за формою організації нетрадиційні уроки бувають такі: урок-КВК, урок-
подорож, урок-гра «Математичний бій», урок-гра «Брейн-ринг», урок-аукціон,
урок-вікторина, тощо. Технологія та конкретні розробки нетрадиційних уроків
мають важливе значення.
Уроки «мозкової атаки»
Такого типу уроки проводять після завершення теми чи розділу або на
початку теми . Зміст цього методу – в тому, щоб за мінімум хвилин дати
максимум ідей.
1 етап. Вступне слово вчителя, в якому формулюється проблема, яку
необхідно вирішити. Потім комплектується група , призначаються експерти.
2 етап. Здобувачі освіти ознайомлюються з умовами і правилами
проведення «мозкової атаки».
3 етап. Бесіда, де школярам задають запитання у швидкому темпі, а вони
знаходять на них відповіді.
 16

4 етап. «Штурм» поставленої проблеми. Кожна команда одержує

індивідуальне завдання, і протягом 15 хвилин здобувачі освіти повинні знайти
неординарне розв’язання даної проблеми.
У кінці уроку здійснюють відбір кращих ідей і оцінку цих ідей, дають
рекомендації до запровадження, підводять підсумки.
Емоційному настрою і співробітництву на уроці сприяють стимулюючі
репліки та слова-підтримки учителя: «Правильно, молодці», «Оцінимо
відповідь разом», «Давайте поміркуємо». Ці звернення до здобувачів освіти
створюють атмосферу співробітництва. Колективна робота створює ту творчу
лабораторію, в якій кожний здобувач освіти виступає як дослідник, шукає і
знаходить відповіді, запрошуючи учителя як консультанта.
Активізація пізнавальної діяльності здобувачів освіти набуває великого
значення при використанні методів інтерактивного навчання (за В. Шарко):
«Акваріум», «Коло ідей», «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Навчаючись –
учусь», «Займи позицію», «Карусель», «Прес», «Знайди помилку», тощо.
Метод «Карусель»
Цей метод найбільш ефективний для перевірки обсягу й глибини набутих
знань, під час активної групової роботи.
Здобувачі освіти стають у два кола. Внутрішнє коло нерухоме – діти
високого та достатнього рівня навчальних досягнень. Зовнішнє – рухоме.
Школярі рухомого кола відповідають на запитання дитини навпроти і
переходять до наступного учасника. Аналізуючи, здобувачі освіти мають
помітити: в кого були помилки.
Метод «Прес»
Цей метод використовую, коли потрібно підвести учнів до самостійного
виведення правил, формулювання висновків. Діти висловлюють свою думку з
даної проблеми стисло, за конкретною схемою.
1. Позиція – Я вважаю, що …
2. Обґрунтування – Тому що, …
 17

3. Приклад - Наприклад, …
4. Висновок – Отже, …
На уроках використовую такі інтерактивні форми, як робота в парах, в групах,
укладання таблиць, діаграм , алгоритмів , опорних схем.
Щоб сформувати в здобувачів освіти прагнення до навчання, викликати
розумову напругу і прояв вольових зусиль в процесі оволодіння знаннями на
уроках математики створюю проблемні ситуації, які спонукають до розвитку
пізнавальної активності дитини. Істина, здобута шляхом напруги власних
зусиль, має величезну пізнавальну цінність.
Я вважаю, що на уроці повинно бути цікаво. Адже без емоцій, без
переживань розум не напружується. Зацікавленість виникає там, де вчителю
вдається захопити дітей своєю емоційністю, цікавими завданнями. Тому у
своїй роботі я надаю перевагу тим методам, які передбачають залучення
школярів до самостійного активного здобуття знань, сприяють активізації
пізнавальної діяльності здобувачів освіти на уроках математики.
Інколи помічаю , що діти на уроці починають відволікатися ,
поступово втрачають увагу . Це сигнал для мене , що дітям не цікаво . Тоді
варто переключити увагу учнів , змінити форму роботи , аби пасивне вивчення
перейшло в активне .
Ось декілька універсальних ігрових прийомів для активізації уваги учнів
та підвищення їх пізнавального інтересу на уроках .
1. Прийом « Так чи ні»
2. Прийом « Здивуй-но!»
3. Прийом « Фантастична домішка»
4. Прийом « Хто перший ?»
5. Прийом « Знайди помилку»
6. Прийом «Пінг-понг»
Отже, найважливішою умовою активізації навчально-пізнавальної
активності є забезпечення мотивації навчання, яка підвищує пізнавальний
 18

інтерес здобувачів освіти до знань, викликає наполегливість, сприяє засвоєнню

нових знань, прагненню досягти поставленої мети.
Батьки і діти бажають отримати готові знання .Навчальна програма спря-
мована на засвоєння певного об’єму знань . Останнім часом спостерігаю , що
діти стають більш пасивними на уроках математики , очікуючи готові результа-
ти . Губиться самостійність , аналіз , ланцюжок логічних зв’язків ,переважає ре-
продуктивне мисленння . А так хочеться надихнути дітей творчим підходом до
навчання . Слід розвивати продуктивне мислення , розумові та творчі здібності
учнів .
Питання розвитку мислення особливо актуальне тепер , позаяк час
ставить нові вимоги до фахівців майже в усіх галузях людської діяльності . З
огляду на те , що значна частина професій , які будуть поширені у ХХІ столітті,
сьогодні не існує , а ті , що існують , істотно зміняться , достеменно не відомо ,
які знання будуть потрібні в майбутньому і чому зараз необхідно навчати в
школі . Тому постає необхідність розвитку мислення як потужного інструмента
для якісного оволодіння знаннями та навичками , творчого використання їх на
практиці , для здобування нових знань . Крім того , об’єм інформації , що
лавиноподібно зростає , вимагає її аналізу , виділення суттєвого , узагальнення
та класифікації , встановлення причинно-наслідкових зв’язків і прийняття на
цій основі рішень .[ 3 ]
Як тільки дитина починає сприймати об’єкти навколишнього світу самос-
тійно , відчувати емоційне забарвлення від пошуку та здогадки , намагатися
розв’язувати нестандартні завдання , деякі задачі вирішувати своїм способом ,
то і розвивається продуктивне мислення .
Для активізації пізнавальної діяльності учнів , розвитку їх мислення
потрібно використовувати задачі , котрі демонструють зв’язок математики з
життям . Прикладом таких задач є задачі з параметрами . Залучення їх до
навчального процесу дозволяє природно й педагогічно доцільно імітувати
повний процес прикладного математичного дослідження або окремих його
 19

етапів , що сприяє розвитку в учнів глибокого стійкого інтересу до

дослідження. В процесі розв’язування задач із параметрами учні знайомляться з
великою кількістю еврестичних прийомів ( методів ) загального і спеціального
характеру . Їх можна віднести до задач підвищеної складності і тому їх
розв’язання передбачає пошук нестандартних способів вирішення ,
еврестичних прийомів , методів , при цьому можуть бути використані відомості
з інших розділів математики , тобто передбачене застосування внутрішньо-
предметних зв’язків . Їх різноманітні дидактичні можливості роблять зі задачі
потужним засобом активізації пізнавальгої діялності учнів на уроках
математики .
Для цього на уроках використовую завдання із посібників Ольги Гісь та
Олеся Яцківа « Планета міркувань» та « В країні міркувань» .
Посібники з розвитку мислення розроблені на стику психології , логіки та
математики . Вони орієнтовані на розвиток різних аспектів розумової діяльнос-
ті і мають на меті стимулювати мислення дітей , навчити їх основних операцій і
прийомів мислення , закласти основи логічного , комбінаторного та операцій –
ного мислення , розвинути кмітливість , просторову уяву , пам’ять та увагу .
Під час занять за посібником у них вироблятиметься вміння порівнювати , ана-
лізувати , виділяти суттєве та загальне , класифікувати , узагальнювати , діяти
за аналогією , наводити асоціації , чітко та зрозуміло висловлювати думки ,
знаходити причинно-наслідкові зв’язки .[ 3 ]
І як же відразу змінюється настрій дітей на уроці, як тільки починаю
працювати за цим посібником : очі малюків виблискують , посмішка з’я-
вляється на обличчі , руки тягнуться вгору , бажаючи відповідати . Адже
завдання цих посібників цікаві , улюблені герої та персонажі мультфільмів ,
казок і книжок , які є об’єктами завдань , створюють позитивний емоційний
фон уроку та сприяють кращому засвоєнню знань . Так і підвищується
пізнавальна активність учнів на уроці .
 20

Як результат , мої учні – активні учасники Міжнародного конкурсу

«Кенгуру» .
« Математичні пригоди слоненяти Лу і його друзів» - це запрошення у
світ захоплюючих , часом досить непростих задач .« Математичні джерельця» -
мають в собі багато задач . Серед них є легкі , є важкі , але я , сподіваюсь , всі
зрозуміють їх розв’язання . « Посібник по розвитку мислення « Розвивальні
сходинки»» знайомить з методами розсуджень та показує підхід до дуже
незвичайних , та доволі складних задач .

4. Використання інформаційно-комунікаційних технологій з метою

підвищення пізнавальної активності учнів

XXI століття – століття високих комп'ютерних технологій. Ми вже не

мислимо прогрес без персональних комп’ютерів . Вони швидко і надійно
увійшли в наше життя . Суспільство перейшло на новий ступінь розвитку –
інформаційний . Сучасна дитина живе в світі електронної культури.
Комп’ютеру належить головне місце серед сучасних технічних засобів , бо
удосконалення методів і засобів ІКТ створює реальні умови для розвитку
творчих здібностей людини . Змінюється і роль вчителя в інформаційній
культурі – він повинен стати координатором інформаційного потоку.
ІКТ є сучасними наочними засобами . Застосування засобів ІКТ , де
використовуються рухливі образи , графічні об’єкти , текст , відеоролики ,
діаграми , графіки , рухомі таблиці , роблять організацію пізнавальної
діяльності ефективнішою , а здобувачів освіти перетворюють на активних
учасників навчального процесу . Однозначно слід формувати інформаційну
культуру , починаючи з молодшого шкільного віку . З одного боку,
інформаційні технології — це потужний інструмент для отримання дитиною
найрізноманітнішої інформації, з другого - ефективний засіб підвищення
інтересу до навчання, мотивації, наочності, науковості.
Застосування засобів ІКТ на уроках
- підвищує ефективність навчального процесу ;
 21

- полегшує розуміння і сприйняття навчального матеріалу

школярами ;
- збільшує обгрунтованість прийняття висновків , узагальнень ;
- скорочує час на подання нового матеріалу ;
- розвиває активність і самостійність учнів ;
- дає можливість дітям під час дистанційного навчання самостійно в
зручному для них темпі ознайомитися з новим навчальним
матеріалом ;
- сприяє розвитку уваги , пам’яті , логічного мислення , активізує
пізнавальну діяльність .
Уроки математики з використанням ІКТ особливо актуальні в початковій
школі. Діти 1-4 класів мають наочно-образне мислення, тому дуже важливо
залучати в процес сприйняття нового не тільки зір, але і слух, емоції, уяву.
Упровадження ІКТ у навчальному закладі — надзвичайно перспективна й
корисна справа. За умови розумного використання їх можливостей можна за
короткий термін досягти високих результатів, зробити навчання дітей цікавим і
змістовним.
Але слід пам’ятати: комп’ютер не замінює вчителя, а тільки доповнює
його діяльність. Інтегрування звичайного уроку з комп’ютером дозволяє
педагогові перекласти частину своєї роботи на ПК, зробити завдяки цьому
процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним.
На своїх уроках математики я використовую такі типи комп’ютерних
засобів :
 електронні уроки ,
 дидактичні засоби ( картки , завдання , запитання ),
 окремі сторінки електронних підручників ,
 збірки кросвордів та ребусів ,
 завдання для математичних конкурсів ,
 презентації PowerPoint ,
 22

 електронні енциклопедії та словники,

 програми-тренажери ,
 системи контролю знань ,
 навчальні ігри та розвиваючі програми .
У сучасному світі потоки інформації не просто електронні , а ще й
медійні . Значна кількість здобувачів освіти налаштовані на одержання
інформації за допомогою медіазасобів .

5. Застосування дидактичних ігор на уроках математики

Математика в початковій школі – один з провідних навчальних

предметів .
В. О. Сухомлинський зазначав : «Без гри немає і не може бути
повноцінного дитячого розвитку. Гра – це величезне світле вікно, через яке в
духовний світ вливається життєвий потік уявлень» [12, с. 95].
Важливим засобом активізації пізнавальної діяльності молодших
школярів є дидактичні ігри. Сучасні ігрові технології допомагають учителю
удосконалити свій урок, зробити його яскравішим, цікавішим. Використання
ігор підвищує ефективність засвоєння знань на уроці, формує стійкий інтерес
до навчання, зберігає високу трудову активність здобувачів освіти. Їх можна
використовувати на будь-якому етапі уроку.
В процесі гри у дітей виробляються навички зосереджуватися , міркувати
самостійно , розвивається увага , жага до знань . Гравці непомітно для себе
виконують різні вправи, де їм самим доводиться порівнювати, виконувати
арифметичні дії, тренуватися в усному рахунку, вирішувати задачі. Гра ставить
здобувачів освіти в умову пошуку, пробуджує інтерес до перемоги .
Включення в урок ігор, ігрових моментів робить процес навчання
цікавим, створює у дітей бадьорий робочий настрій, полегшує подолання
труднощів у засвоєнні матеріалу. Психологами встановлено , що розумно
організована гра є дієвим засобом для формування дисциплінованості ,
кмітливості , стриманості , винахідливості , рішучості , організованості .
 23

Прийоми слухової, зорової, рухової наочності, цікаві питання, завдання-

жарти, моменти несподіванки сприяють активізації розумової діяльності.
Дуже багато дидактичних ігор містять в собі питання, завдання, заклик до
дії, наприклад: «Хто швидше?», «Не позіхати!», «Відповідати відразу», «Хто
перший?» і т.д.
Значна частина ігор дає можливість зробити те чи інше узагальнення,
усвідомити правило, яке тільки що вивчили, закріпити, повторити отримані
знання в системі та зв'язках, що сприяє більш глибокому засвоєнню
пройденого.
Гра оцінюється відповідно до отриманих результатів і з тим, як
дотримувалися правил гри її учасники. Якщо дидактична гра носила
колективний характер, то питання, пов'язане з її оцінкою, вирішується за
участю всіх гравців.
Дидактичні ігри з формування дочислових понять.
Ігри « Квочка та курчата», « Навпаки» , « Тік-так , це не так!» , « На
дубі дятел» , « Розстав за зростом» , « Допоможемо казковим героям» , «
Плесни в долоні» , «Магазин іграшок»
Мета: закріпити знання про властивість предметів, що відрізняються за
розміром , формою , кольором . Практично використовувати в грі відносини:
більше, менше.
Ігри при закріпленні прийомів додавання і віднімання.
У класі, при закріпленні прийомів додавання і віднімання в межах 10
ефективні такі дидактичні ігри, як « Будь уважним» , « Арифметичний
квач» , « Веселий бій» « Мовчанка », «Математична рибалка», «Кращий
льотчик», «Найкращий листоноша», «Математичний футбол» та інші.
При вивченні нумерації чисел у межах 20 - гра «Найкращий слідопит»,
«Математична естафета».
При закріпленні прийомів обчислень в межах 20 «Визнач маршрут
літака», «Подорож містами».
 24

При вивченні табличного ділення і множення « Не помились» ,

« Вітерець» , « Впіймай помилку» ,«Швидко порахуйте», «Множники».
Ігри з формування геометричних понять.
«Команда уважних» , « Склади предмет» , « Танграм»
Мета: удосконалювати знання з теми «Геометричний матеріал»,
формувати вміння активно оперувати геометричними поняттями, розвивати
увагу, пам'ять, почуття колективізму.
Багато ігор та вправ будуються на матеріалі різної складності, це дає
можливість здійснювати індивідуальний підхід, забезпечувати участь в одній
грі здобувачів освіти з різним рівнем знань.
На уроках математики я застосовую різні дидактичні ігри.
Власна практика показала, що використання кросвордів на уроках
математики розширює світогляд, розвиває логічне мислення і пам’ять,
підвищує мотивацію здобувачів освіти до навчання і можливість самореалізації
особистості школярів.
Так при вивченні у 1-2 класах назв компонентів при дії додавання та
віднімання використовую математичні ребуси.
На уроках часто використовую казкові ситуації, які впливають на
розвиток логічного мислення. Головна мета – викликати інтерес до навчання.
Здавалося б, казка і математика - поняття несумісні. Свіжий казковий образ і
суха абстрактна думка! Однак нерідко саме така форма дозволяє вдало ввести
дітей у світ математики, причому за посередництвом захоплюючих ситуацій.
Для розвитку активної пізнавальної діяльності ще пропоную проводити з
учнями різні інтелектуальні ігри . Вони також сприяють розвитку творчих
здібностей та інтелекту школярів , формують самостійну та самовпевнену
особистість , яка вміє спілкуватися , доводити свою думку , поважати думки
інших .Ігри можна проводити на уроці , в позаурочний час на різну тематику .
Діти люблять гратися і змагатися , бо це весело , цікаво , корисно та
пізнавально .
 25

Одним із завдань є розвиток дитини як неповторної індивідуальності ,

формування в неї творчого потенціалу , прагнення до самостійної пізнавальної
діяльності . Саме тому вчителі намагаються створити умови , за яких учень
займає позицію суб’єкта навчально-виховної діяльності і внаслідок цього у
нього розвиваються якості творчої особистості , самостійної , здатної цінувати
себе і поважати інших ; особистості , адаптованої до життя у нових умовах . І
починати роботу над формуванням й розвитком інтелектуальних здібностей
учнів слід вже з перших днів навчання , пропонуючи дітям невеликі й спочатку
не дуже складні ігри .
Це можуть бути :
*математичний КВК
*театралізований конкурс « Колобок»
*гра-змагання « Дотепник»
*гра –конкурс « Весела карусель»
* гра « Що? Де? Коли?»
*гра « Колесо фортуни»
* гра «Авторалі»
* пізновальна-розважальна гра « Поле чудес»
* конкурс ерудитів « Тато , мама і я – математична сім’я»
* гра « О, щасливчик!»
* конкурс знавців математики
*пізнавально-конкурсна гра « Зоряний час»
*гра «Клуб винахідливих»
*інтелектуальна гра «LG-Евріка!»
* інтелектуальна гра « Найрозумніший»
* творчий конкурс « Ромашка»
* математичні перегони
* квести
 26

Однак гра не повинна бути самоціллю, а повинна служити засобом

розвитку інтересу до предмета, тому при її організації слід дотримуватися
наступних вимог:
1. Правила гри мають бути простими, точно сформульованими. Матеріал гри
повинен бути посильним для всіх дітей.
2. Дидактичний матеріал повинен бути простий і з виготовлення, й по
використанню.
3. Гра цікава в тому випадку, якщо в ній бере участь кожна дитина.
4. Підведення результатів гри має бути справедливим і чітким.
Ці ігри , конкурси та змагання сприяють долати труднощі в процесі
навчання та виховання , знімають в учнів почуття страху та невпевненості ,
підвищують пізнавальну активність .
Отже, включення в навчальний процес гри або ігрової ситуації
призводить до того, що здобувачі освіти, захоплені грою, непомітно для себе
набувають певні знання, вміння і навички з математики.
Висновки
Завдання вчителя навчитися будувати навчально-виховний процес так,
щоб викликати й підтримувати інтерес до навчального матеріалу, активізувати
творчі здібності учнів, давати учням змогу відчути радість від зроблених
«відкриттів», подолання перешкод, виховувати бажання активно, власними
силами здобувати знання.
Якщо дитина береться до вивчення нового матеріалу , виявляє бажання
вчити і розуміти , цікавиться процесом та результатами , бере участь в
обговоренні , стає активним учасником уроку , то активізується її мислення .
« Будь-який метод поганий , якщо привчає учня до пасивності , і гарний ,
якщо пробуджує в ньому самодіяльність » , - так висловлювався видатний
педагог – демократ Фрідрігх Дістверг . [ 7 ]
Чудово , коли методично підкований вчитель володіє навчальним
програмовим матеріалом , прекрасно його викладає . Але він не може дати
 27

гарантій , що учні засвоять матеріал . Вчитель – це не чарівник із магічною

паличкою в руках . Тільки самі школярі шляхом власних зусиль , своєю
працелюбністю , власним міркуванням можуть примусити себе трудитися –
мислити , слухати та чути , запам’ятовувати . Тому активація навчально-
пізнавальної діяльності має таке велике значення , бо саме навчання
спрямоване не тільки на сприймання навчального матеріалу , а й на
формування розумових якостей особистості . І кожному вчителю варто
планувати кожен урок так , щоби його дії були скеровані , в першу чергу , на
активацію пізнавальної діяльності його здобувачів освіти .
Підвищення пізнавальної активності учнів та їх зацікавленість процесом
і результатами навчальної праці забезпечується не окремими фрагментарними
заходами, а якісною організацією всіх компонентів навчального процесу.
Для досягнення кращих результатів в навчанні необхідне виконання
таких умов :
- формувати в учня позитивне відношення до навчання ;
- подача навчального матеріалу повинна бути у певній логічній
послідовності ;
- демонстрація і закріплення навчального матеріалу повинна
супроводжуватись застосуванням різних методів та прийомів , які
активізують розумову та творчу діяльність учнів з урахуванням її
вікових особливостей ;
- обов’язкове використання та закріплення знань на практиці . [ 2 ]
У даній роботі запропоновані ті шляхи підвищення пізнавальної
активності учнів, які я з успіхом застосовую на своїх уроках. Вивчаючи
методичну літературу, відвідуючи уроки інших учителів, прийшла до висновку,
щоб зацікавити дітей існує чимало методів і прийомів. Тому, щоб домогтися
якісних успіхів у навчанні, необхідно зробити цей процес бажаним. У кожного
вчителя своя думка про урок, я дотримуюся такого визначення:
1. Урок повинен бути продуманий у всіх деталях.
 28

2. Учнів необхідно готувати до сприйняття нового матеріалу,

усвідомлення теми уроку, використовуючи проблемну ситуацію.
3. На уроці повинно бути цікаво. Вчителю необхідно емоційно передати
свій позитивний заряд учням, тим самим надихнути їх розум до діяльності.
4. Завдання кожного вчителя – не тільки навчити, а розвинути мислення
учнів засобами предмета.
5. Намагатися на уроці приділити увагу кожному .
Отже, на уроках математики потрібно створювати ситуації, які
стимулювали б самостійність розумової діяльності школярів .
Школа радості існує тоді , коли учням цікаво навчатися .[ 12 ]

Список використаних джерел

1. Байдалюк Т.В. Розвиток пізнавальної активності молодших школярів як
один із аспектів реалізації компетентнісно орієнтованого підходу на уроках
математики. [Електронний ресурс] - Режим доступу:
https://vseosvita.ua/library/rozvitok-piznavalnoi-aktivnosti-molodsih-skolariv-ak-
odin-iz-aspektiv-realizacii-kompetentnisno-orientovanogo-pidhodu-na-urokah-
matematiki-187100.html
2. Беседін Б.Б. , Чечетенко В.О. Активізація пізнавальної діяльності на уроках
математики. [Електронний ресурс ] - Режим доступу :
http://ddpu.edu.ua:8083/ddpu/handle/123456789/289

3. Гісь О., Яцків О. В країні міркувань . //Л. Світ.-2002 , 5-269

4. Гopдiєнкo C. Дeякi мeтoдичнi пopaди щoдo aктивisaцiï пisнaвaльнoï

дiяльнocтi yчнiв пiд чac нaвчaння. // Пoчaткoвa ocвiтa. – 2004. - №37 – C.8-9.
5. Демиденко В.К. Виховання інтересу в учнів до навчання. – К.: Знання, 1978.
– С.6. Зacлoнкiнa Л. C. Moтивaцiя пisнaвaльнoï дiяльнocтi нa ypoкax
мaтeмaтики // № 29 (365). / 2012. – C. 2-8.
6. Державний стандарт початкової освіти
7. Дистервег А. Избранные педагогические сочинения . М.:Учпедгиз , 1956
 29

8. Євенко Л.В. Розвиток пізнавальної активності на уроках математики.

[Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://naurok.com.ua/stattya-rozvitok-piznavalno-aktivnosti-na-urokah-matematiki-
133289.html
9. Медвідь Г.С. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках
математики. [Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://naurok.com.ua/metodichna-rozrobka-aktivizaciya-piznavalno-diyalnosti-
uchniv-na-urokah-matematiki-89729.html
10. Наумова М.О. Активізація пізнавальної діяльності молодших школярів на
уроках математики. [Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://vseosvita.ua/library/aktivizacia-piznavalnoi-dialnosti-molodsih-skolariv-na-
urokah-matematiki-205351.html
11. Савченко О. Я. Сучасний урок у початкових класах. - К.: Магістр-5, 2007. -
255 с.
12. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям // Сухомлинський В. О. Вибрані
твори: в 5-ти томах. – К.: Рад. школа, 1977. – Т.3. – С. 95–98, С. 176–185.
13.Щукина Г.І. Роль діяльності в навчальному процесі. - М.:
Просвещение, 1986.- с. 144
14. Юріна О. А. Активізація пізнавальної діяльності шляхом впровадження
інтерактивних технологій. [Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://ru.osvita.ua/school/method/technol/6618/
15. Явтушенко О.В. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках
математики шляхом впровадження інноваційних технологій (з досвіду роботи).
[Електронний ресурс] - Режим доступу:
https://naurok.com.ua/aktivizaciya-piznavalno-diyalnosti-uchniv-na-urokah-
matematiki-shlyahom-vprovadzhennya-innovaciynih-tehnologiy-z-dosvidu-roboti-
79695.html
 30

Додатки

Урок-подорож на тему

« Множення 1 на число і множення числа на 1 .

Ділення на 1 . Ділення рівних чисел .
Розв’язування задач »

проведений
вчителем 2-В класу
школи І ступеня №330
«Русанівка»
Горобей О. М.
 31

І. Організаційний момент. Мотивація навчальної діяльності . [Слайд 2]

Доброго ранку, доброго дня,-

вітаєте ви і вітаю вас я.
Хай сяють усмішки .
працюють голівки
хай плещуть долоньки ,
і тупають ніжки.
На уроці ми будемо з вами спілкуватися, вчитися розуміти один одного.
Для цього ми повинні працювати як одна команда - злагоджено і чітко. А тому
сьогодні допоможуть 5 правил. [Слайд 3]

Вправа «Очікування».
 Діти, а скажіть, яким би ви хотіли бачити наш урок-подорож? (цікавим,
пізнавальним, продуктивним…)
 А що для цього треба робити? (уважно слухати, швидко відповідати,
старанно працювати…)
ІІ. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми уроку.
Вчитель. [Слайд 4]
1. Перевірка домашнього завдання .
Перш , ніж розпочати нашу подорож і зустрітися з головними героями
уроку , нагадайте , яке завдання ви виконували вдома .
Назвіть приклад , в якому відповідь утворює двоцифрове число з одна-
ковою кількістю десятків та одиниць .Прочитайте його декількома способами ,
визначте порядок виконаних дій .Чому в прикладі не стоять дужки ?
 32

Завдяки цьому прикладу ми довідалися , хто буде головним гостем

нашого уроку . Це – одиниця .
2 . Вступна бесіда .
Колись дуже давно, коли ще   числа були як люди, жило одне дуже
самотнє число і звали його Нуль.  Ось якось вирішив він пошукати собі друзів і
вирушив у подорож до країни Множення та Ділення .
Йде наш Нулик по дорозі і раптом зустрів Одиничку. Вона почала
насміхатися над Нуликом.
-Ти – нуль, число нікчемне.
Не стій зі мною, бо мені
Це зовсім неприємно!
А нуль на це: - Поглянь на себе:
ти ж у нас мала та худорлява,
Та станеш більше в десять раз,
Коли я стану справа!
І станеш більше у сто раз,
Коли я двічі стану справа!
Нехай не кажуть, що нулі
Такі нікчемні та малі.
Згодилася Одиничка з Нуликом і попросила у нього вибачення. Вони стали
друзями і пішли разом до країни Множення та Ділення.

Йдуть вони і зустрічають принцесу Каліграфію. [Слайд 5]

- Принцесо Каліграфіє, ми хочемо з вами подружитися.
- Я згодна. Тільки ви повинні виконати завдання.
- Яке число утворилося , коли Нулик став справа від Одинички , а
коли двічі став після Одинички ? [Слайд 6 ]
- Допоможемо Нулику і Одиничці виконати завдання.
3. Каліграфічна хвилинка. [Слайд 7]
- Згадаємо правила написання цифр 0 і 1.
- Складіть з цифр 0 і 1 всі можливі числа та запишіть їх у порядку
зростання.
 33

0 , 1 , 10, 11, 100, 101, 110, 111 .

4. Створення ситуації успіху . Фронтальна робота .
Вчитель. [Слайд 8]
- Йде Одиничка далі. Раптом зустрічає чудернацький знак, якого звуть
Питання.
- Я хочу подружитися з тобою і потрапити до країни Множення та
Ділення .
- Згодний. Але потрібно виконати завдання.
Діти допомагають виконувати завдання.
• За кодом розшифруйте слово. [Слайд 9]
20 0 24 6 64 18
н я м ж е о

5. Технологія «Мікрофон». [Слайд 10]

- Послухайте уважно:
- Назвіть компоненти дії множення.( 1 множник, 2 множник, добуток )
- Що означає 1 множник? ( Яке число треба додати або називає однакові
доданки. )
- Що означає 2 множник?( Скільки разів треба додати або кількість доданків.)
- Продовжить речення: „ Дія множення – це…” ( додавання рівних доданків.)
6. Підготовка до сприймання нового матеріалу .
Роздивіться записи. Поміркуйте, яким чином треба виконати завдання?
(Замінити суму добутком) [Слайд 11]
8+8+8+8+8+8=
9•4+9+9+9=
а+а+а+а+а=
ІІІ. Первинне сприйняття та усвідомлення нового матеріалу.
[Слайди 12,13,14,15]
1. Повідомлення теми й мети уроку .
 34

- Прийшла Одиничка до країни Множення та Ділення . Там її зустріли і

провели до короля країни Множення та Ділення . 
- Ваше величносте, будь ласка, допоможіть нам знайти багато друзів.
- Ні, це неможливо!
- Але чому !? Чому !? Чому !?
- Ваші друзі – це учні і ви повинні їм допомогти ознайомитися з множен-
ням числа 1 та множенням на число 1 , діленням на 1 та діленням рівних
чисел ; повправлятися в обчисленні виразів та розв’язуванні задач , які
містять множення числа і 1та на 1 . ділення на 1 та рівних чисел . І
тільки тоді, як учні зрозуміють, у тебе буде дуже багато друзів.
- Ви згодні?
- Відповіді дітей .
2. Вивчення нового матеріалу
Зрозумійте! Це просто! [Слайд 16]
Заміни, де можна, додавання множенням.
5+5+5= 5*3 1 + 1 + 1+ 1 = 1* 4
0+1+0= 0+0+0+0+0=0*5
61 + 16 = 7+7+7–7=
14 + 41 = 8+8+8=8*3
Розв’яжіть. [ Слайд 18]
1• 4=… 1 ∙ 5 =… 1 ∙ 3 =…
4*1= 5*1= 3*1=
- Як розв’язали?
- Що робити? (Пропозиції дітей. Скористатися переставною властивістю
дії множення.) Обчисліть вирази.
- Що цікавого помітили? Зробіть висновок.
Висновок: при множенні 1 на будь-яке число у добутку отримаємо число.
При множенні будь-якого числа на 1 у добутку отримаємо те ж саме
 35

число .
3. Практична робота .
1) Взяти з парт дітей 7 підручників . Чи довго виконували цю операцію ?
Як це зробити швидше ? Для чого ми вивчаємо дану тему ?
2) Пограємо в гру : перший ряд загадує приклад на множення 1 на число ;
другий ряд – приклад на множення числа на 1 , третій ряд – дає відповіді.
4. Первинне закріплення вивченого матеріалу . Робота за підручником.
[Слайд 20]
Завдання 621, с. 106. ( обчислення прикладів з коментуванням , за варіантами –
самостійно )
5. Фізкультхвилинка .
6. Опрацювання нового матеріалу про ділення на 1 та ділення рівних чисел
1) Скласти приклади з прикладів на множення , зробити висновок та з’єднати
з відповідною формулою .

2 ) Практична робота .
Роздати 5 зошитів між 5 учнями .Скільки зошитів отримає кожний учень ?
Роздати 5 зошитів так , щоб кожен учень отримав по 1 зошиту , Скільки
учнів з класу отримали зошити ?
3) Робота з підручником , с. 107 , № 624 – порівняти вирази ,
використовуючи вивчені властивості . Взаємоперевірка .
Переконайтеся! Ви навчилися! [ Слайд 26]
4) Робота в парах. Закріплення правила множення і ділення числа 1.
[Слайд 27]
Незнайко вихвалявся, що самий перший в класі обчислив вирази. Давайте
перевіримо, чи правильно він їх обчислив.
62∙ ( 38-37)=1(62) 1∙ 6 ∙2=5(12)
16 : 2 : 1=2(8) 9:1∙2=0(18)
- Чи добре поспішати? А вихвалятися?
 36

- Чому Незнайко припустився помилок? (Не вивчив правило, погано

запам’ятав.)
- Давайте йому допоможемо. Уявіть, що одиниця – це дзеркало. Що побачить
будь-яке число, коли загляне в таке дзеркало? ( Себе.) Отже,…
- Сподіваюсь, що ви Незнайку допомогли і самі краще запам’ятали правила
множення та ділення .
ІV. Розвиток математичних умінь.
1. Робота над простими задачами з казковими сюжетами .
1) Казка братів Грімм « Хоробрий кравчик»
Хоробрий кравчик говорить : « За один раз сім мух вбиваю» .
Скільки мух вбив кравчик ? Запишіть вираз до цієї задачі .

2) Казка Лева Толстого « Три ведмеді »

Маленька дівчинка зайшла в кімнату , де мешкало три ведмеді . Посе-
ред кімнати стояв стіл , навколо нього було 3 стільці .Скільки
стільців належало кожному ведмедю ?

3) Казка Сергія Михалкова « Троє поросят »

Троє поросят збудували по одному будиночку з різних матеріалів( со-
ломи , дерева та цегли ).Скільки будиночків побудували поросятка ?
 37

4) Казка братів Грімм « Білосніжка та семеро гномів »

Білосніжка зайшла до маленької хатки , і все в ній було маленьке .
Вирішила вона тут відпочити . В кімнаті стояло сім маленьких
ліжечок .
Одне ліжечко належало одному гномові . Скільки гномів мешкало в
маленькій хатинці ?

2 . Задача 627, с. 107.

Ознайомлення зі змістом задачі. Колективний аналіз задачі. Самостійно
записати розв’язання по діях. [Слайд 29]
( Диференційоване завдання – розв’язання записати відразу виразом )
3. Робота над геометричним матеріалом .
Знайти периметр квадрата , якщо довжина однієї його сторони дорівнює 1 см .

V. Підсумок уроку і повідомлення домашнього завдання. [Слайд 32]

- Як ви гадаєте, у Одинички стало багато друзів?
 38

- Хто з вас став другом Одинички?

- Розкажіть про результати власних навчальних досягнень, починаючи
речення словами: «Я знаю...», «Я розумію...», «Я вмію...», «Мені
вдається...», «Мені ще слід попрацювати...», «Я намагаюсь...», «Я
прагну...».
Домашнє завдання 625,626, с. 107. [Слайд 33]
Урок математики в 1 класі
на тему : “ Переставна властивість додавання .
Вправи на застосування таблиць додавання
і віднімання в межах 10 ."

Проведений вчителем початкових класів

Горобей Оленою Миколаївною
( вища кваліфікаційна категорії

ОБЛАДНАННЯ : «закодована» карта з умовними позначками етапів уроку ;

картки для гри « Швидко рахуй» ,
картки з прикладами для диференційованих завдань ,
геометричні фігури .
ЗМІСТ УРОКУ :
І. Організаційний момент .
Пролунав дзвінок –
Починаємо урок !
Працюватимем старанно ,
Щоб почуть наприкінці ,
Що у нашім першім класі
Діти – просто молодці !
ІІ. Вступна бесіда .
- Яка пора року господарює на подвір’ї ?
 39

- Який зимовий місяць завершує свої права ?

- Чому він так названий ?
- Чим січе січень ?
- Відгадайте загадку :
Сонцем зігріється , в крапельку виллється , парою здійметься ,
в хмарку обернеться й знову повернеться чиста і біла краплинка .
Звуть її просто … ( Сніжинка )
- Сніжинки – це краплинки води , що спадають на землю маленькими
красивими дивовижними кристаликами , якщо холодно . Всі сніжинки різні ,
обов’язково шестикутні , ні одна з них не повторюється у візерунку . Сьогодні
сніжинки допоможуть нам провести урок . На дошці – закодована карта ,
сніжинки прикривають завдання , які ми будемо виконувати . Чим більше
завдань ми виконаємо , тим більше снігу зможемо побачити цієї зими , тим
більше знань отримаємо . Тож починаємо працювати .
ІІІ. Арифметичний блок .
1. Актуалізація опорних знань.
1) Прямий і зворотній рахунок в межах 10 .

2) Давайте порахуємо , скільки сніжинок на карті .

- Повторимо прямий і зворотній рахунок в межах 10 .
3) Усний рахунок .

- Знімаємо першу сніжинку і бачимо знак

- Яке завдання ви отримали на минулому уроці математики ?
- Повторимо таблицю додавання і віднімання чисел в межах 10 , граю-
чись .
- Гра « Швидко рахуй»
Умови гри : діти отримують картки з прикладами на додавання і віднімання в
межах 10 і відповіді до цих прикладів . Один учень називає при-
клад , інші рахують ; називає результат той учень, у якого знахо-
диться картка з відповіддю , і т.д. Результат прикладу є почат –
ком наступного .
- Яке число розпочинало гру ?
- Яке число завершило гру ?
Я бачу , що всі діти дуже гарно повторили таблички додавання і віднімання в
межах 10 .
 40

4) Каліграфічна хвилинка .
- Знімаємо наступну сніжинку і бачимо знак
- Як потрібно працювати під час каліграфічної хвилинки ?
Написання сніжинки .
Написання числа 10 : пояснення написання , характеристика числа 10 , склад
числа 10 .
5) Математичний диктант .
- Знімаємо сніжинку і бачимо знак
- Деякі учні працюють за дошкою , записувати потрібно в зошит лише відповіді
.
а) число 5 збільшити на 5 одиниць ;
б) число 10 зменшити на 4 одиниці ;
в) знайти суму чисел 3 і 7 ;
г) знайти різницю чисел 10 і 2 ;
д) на скільки 9 більше від 7 ;
е) записати наступне число до числа 7 .
- Проводиться взаємоперевірка . Учень, який відповідає , нагороджується
сніжинкою .
6) Повторення раніше набутих знань .
6) Дидактична гра « Дешифрувальник»

- Знімаємо сніжинку і бачимо знак

Спробуємо розв’язати приклади , використовуючи знання табличних
випадків додавання і віднімання чисел , і дізнатися слово , що є ознакою зи-ми :
( приклади записані на дошці )
9–6=
1+9=
3+3–2=
9+1=
9–4+1=
- Яке слово отримали ? Мороз є однією з ознак зими .
( Учні розв’язують приклади з місця , записуючи їх в зошити . Звертається
увага на поставу дітей під час письма , на розташування зошита на парті і
тримання ручки в руках школярів .
Деякі учні отримують для самостійної роботи диференційовані завдання
 41

за кольором карток:
І рівень (голубий) ІІ рівень (синій) ІІІ рівень (темно-синій )
10 – 7 = 7+2–6= 8*4*3=7
4+4= 9–4+3= 3 * 5 * 2 = 10
9 -4= 5+2+3= 4*2*7=9
5+3= 10 – 4 – 4 = 9*5*4=0
3+6= ( сніг ) ( ожеледь )
( холод )
- Із цим завданням ви справилися . При умові правильно розв’язаних
прикладів учні отримують сніжинки після перевірки завдань .
- Які приклади розв’язувати було дуже швидко ?
- Чому ?
- Згадайте компоненти дії додавання .
- Прочитайте цей приклад різними способами .
- Утворіть 2 приклади на віднімання з прикладу на додавання .
Фізкультхвилинка

- Знімаємо сніжинку і бачимо знак

Ми сніжиночки малі,
Покружляли в вишині.
А зима нас підганяє,
Землю всю нами встеляє .
Покружляли , повертілись
І за парти тихо сіли .
2. Мотивація навчальної діяльності .
Повідомлення теми уроку .

- Знімаємо сніжинку і бачимо знак

- Сьогодні на уроці ми будемо працювати над прикладами на додавання ,
переставляти місцями доданки і з’ясуємо властивість додавання .
3. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу .
1. Використання мультимедійних технологій: розв’язування прикладів на
додавання декількох доданків .( Скласти і записати приклади , обчислив-
ши )
Який висновок можна зробити ?
2. Робота з підручником .( с.78 ,№1 )
 42

- Скільки голубих клітинок ?

- Скільки білих клітинок ?
- Складіть приклад ? 2+7=9, 7+2=9 2+7=7+2
- Який приклад легше було розв’язувати ?
3. Практична діяльність .
Підручник , с.78 , № 2 – скласти приклади за малюнком .
- Який висновок можна зробити ?
При додаванні числа можна переставляти .
Додавати числа можна в будь-якому порядку .
4. Розв’язування прикладів № 4 за підручником ( с.78 )
- Чи всі приклади потрібно було розв’язувати ?
- Для чого ми вивчаємо переставний закон додавання ?
ІV . Задачний блок .
1) Осмислення , узагальнення і систематизація набутих знань .
Подивимося , чим далі будемо займатися ? Знімаємо наступну сніжинку ,
відкриваємо наступний знак
1. Робота над задачею .
А) Відгадування загадки :
Яка тварина , відчуваючи небезпеку , показує свого куцого хвоста і ду-
має ногами ?
Назвіть лютого ворога зайчика .
Б) Повторити складові задачі .
В) Скласти задачу ( на дошці малюнки зайчика , лисички , морквинок )
- Виділити умову задачі .
- Виділити запитання задачі .

Г) Розкажіть задачу від імені зайчика . Назвіть і запишіть

розв’язання .
3 + 4 = 7 ( м.)

Д) Розкажіть задачу від імені лисички . Назвіть і запишіть

розв’язання .
4 + 3 = 7 ( м.)
- Що однакового в розв’язанні ?
- Що відмінного ? Чому ?
 43

- Яке правило засвоїли сьогодні на уроці ?

Фізкультхвилинка
- Вийшли діти у лісок ,
- Заглянули за дубок .
- Побачили зайчика ,
- Поманили пальчиком .
- Зайчику , зайчику ,
- Пострибай ,
- Свої лапки зігрівай .

2. Творча робота .
Перебудуйте запитання задачі , щоб вона розв’язувалася дією відні-
мання .
Подивіться , як все менше і менше стає сніжинок на карті . А що заховало-

ся за цією сніжинкою ?
V .Геометричний блок .
Робота в групах . ( за рядами )
- Які геометричні фігури ви бачите ?
- Які розваги взимку ви любите ?
- Давайте , викладемо сніговика з цих геометричних фігур .
Порахуйте круги , чотирикутники та трикутники .
- Скільки всього фігур використали для складання сніговика ?
- Складіть розв’язання . ( 7 + 2 + 1 = 10 ( ф. ))
- Як по-іншому порахувати кількість геометричних фігур ?
- Який спосіб обчислення зручніший ? Чому ?
VІ . Підведення підсумків уроку .

- Знімаємо останню сніжинку і бачимо знак

- З якою властивістю додавання ми сьогодні познайомилися ?
- Які висновки ви запам’ятали ?
Але повернемося до закодованої карти .Подивіться на букви і стрілки біля
карти , які вказують на напрямок нашого руху під час уроку .Пройдіться ще
раз цим шляхом , співставте напрямок руху з буквою . Прочитайте отримане
слово . Ви дійсно дуже гарно попрацювали на уроці , зміцнили свої знання ,
отримали нові . Чарівна карта стверджує , що справжня зима ще триватиме ,
а значить , у вас ще буде можливість радіти снігу та розвагам . Веселої вам
 44

зими !
45