2

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………….. 3
РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади досліджуваної проблеми………………….7
1.1. Дидактична гра як метод навчання та всебічного розвитку учнів……..7
1.2. Вимоги до використання квестів у навчально-виховному процесі…15
РОЗДІЛ 2. Методика використання освітніх квестів на уроках
української мови в 5-6 класах……………………………………………...23
2.1. Застосування квестів в процесі вивчення фонетики у 5 класі………...23
2.2. Формування морфологічних умінь та навичок за допомогою квестів у
процесі вивчення самостійних та службових частин мови………………...30
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..39
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….42
ДОДАТКИ…………………………………………………………………….47
 3

ВСТУП

Упровадження інноваційних технологій у навчально-виховний

процес є вимогою сьогодення. Педагогічну інновацію розглядають як
особливу форму педагогічної діяльності та мислення, спрямовану на
організацію нововведень в освітньому процесі, або як процес створення,
упровадження й поширення нового в освіті. Це вимагає систематичного
вдосконалення, підвищення кваліфікації вчителя.
Виклики часу зумовили розроблення Концепції «Нова українська
школа» – першого документа, який проголошує збереження цінностей
дитинства, необхідність гуманізації навчання, особистісного підходу,
розвитку здібностей учнів, створення навчально-предметного середовища,
що в сукупності забезпечують психологічний комфорт і сприяють вияву
творчості дітей.
З підвищенням державних вимог до оновленої школи
перосмислюється й роль учителя в цьому навчально-виховному процесі,
що потребує від фахівця не тільки теоретичних знань, а й високої
професійної компетенції, педагогічної майстерності, творчої співпраці з
вихованцями, особистісно зорієнтованого навчання, інновацій у
викладанні мови.
Інновація – це запроваджене нововведення, що забезпечує якісне
зростання ефективності процесів чи продукції, затребуване ринком. Є
кінцевим результатом інтелектуальної діяльності людини, її фантазії,
творчого процесу, відкриттів, винаходів та раціоналізації. Інноватика
детально розглядалася в працях А.Алексюка, Л.Даниленко, І.Зазюна,
О.Пєхоти, П.Сікорського, С.Сисоєвої, Н.Юсуфбекової.
Сьогодні ми розуміємо: бути гарним професіоналом означає бути в
постійному пошуку, зростанні, розвитку. Професійна компетентність
педагога є не лише сумою теоретичних знань та вмінь їх відтворювати в
певному обсязі згідно з правилами, а також мотивом і засобом розвитку
 4

навичок практичних дій в інформаційному суспільстві. Можливість

різнобічного розвитку учня пропонують саме сучасні методики навчання й
новітні технічні здобутки. Однією з таких методик, яка вчить знаходити
потрібну інформацію, піддавати її аналізу, систематизувати і вирішувати
поставлені задачі, є методика освітніх квестів, спрямована розвивати
пізнавальну діяльність і формувати ключову компетентність учня. Квест у
перекладі з англійської мови – тривалий цілеспрямований пошук, який
може бути пов'язаний з пригодами або грою. В літературі можна знайти
різні визначення квесту, але всі вони розкривають поняття квесту, як
рольової гри (проблемного завдання), для розвитку пізнавальної та
дослідницької діяльності, критичного та творчого мислення учнів.
Биховський Я.С., вивчаючи вебквести, дає таке визначення: «Освітній
вебквест – це сайт в Інтернеті, з яким працюють учні, виконуючи ту чи
іншу навчальну задачу». Гриневич Л.М. розглядає медіаосвітні квести, як
нову й перспективну технологію в медіа дидактиці [12].
У міфології та літературі поняття «квест» спочатку позначало один із
способів побудови сюжету - подорож персонажів до певної мети через
подолання труднощів. Наприклад, «Міф про 12 подвигів Геракла», де
головному герою – Гераклу необхідно виконати за велінням царя Еврісфея
дванадцять великих подвигів, для того щоб знайти велику славу, стати
безсмертним і отримати вдячну пам'ять у віках. Або «Міф про Персея», де
головному герою необхідно було виконувати важкі завдання від Полідекта,
людини, яка приютила Персея та його матір.
Використання квест-технології в освітньому процесі знайшло
відображення при вирішенні широкого кола теоретичних і прикладних
питань, пов’язаних з науково-педагогічним супроводом професійного
зростання освітян (Дивак В., Маслов В., Протасова Н., Сущенко Л.О.,
Сисоєва С., Єльнікова Г.), основними проблемами сучасних систем освіти і
шляхами їх розв’язання, а також інформаційнотехнологічним підходом до
вирішення проблем (Сбруєва А.А., Соколов В., Ярошенко А.О.),
 5

розробкою вчителями власних комп’ютерних дидактичних матеріалів

(Горемичкін А.І., Гаврілов М.А., Ступіна С.Б.,), практичними аспектами
оптимального пошуку та роботи з ресурсами Інтернет (Кузнєцов І.М.,
Шилов О.О.), інноваційними моделями соціальних мереж з Інтернет-
сервісами управління знаннями (Єрмолін А.А., Якушина Є.В. та ін.).
Також сьогодні проблему створення та використання квестів в освітньому
процесі активно вивчають зарубіжні та вітчизняні науковці: Б. Додж,
Т. Марч, М. Андрєєва, Я. Биховський, О. Гапеєва, Л. Гриневич, Л. Іванова,
Н. Кононець, Г. Шаматонова та ін. Однак наявна невелика кількість
наукових праць, у яких описується методика проведення квесту на уроках
української мови в школі. Саме це питання є насьогодні актуальним і
становить тему нашого дослідження:«Квест як засіб навчання української
мови в 5-6 класах».

Об’єкт дослідження – дидактична гра як метод активізації розумової

діяльності та формування стійкого інтересу учнів до предмета
Предмет дослідження – методика застосування квесту на уроках
української мови в 5-6 класах як ігрової форми взаємодії учителя та учнів
Мета дослідження – описати особливості квестів та методику їхнього
використання на уроках української мови в 5-6 класах в процесі вивчення
фонетичного та морфологічного матеріалу
Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
- дослідити дидактичну гру як метод навчання та всебічного розвитку
учнів;
- вивчити основні засади освітніх квестів та вимоги до їх проведення
на уроках;
- описати методику застосування квестів у процесі вивчення фонетики
в 5 класі;
- описати методику застосування квестів у процесі вивчення частин
мови.
 6

- розробити власний квест-урок.

Використовувалися такі методи дослідження: метод аналізу,

синтезу, вивчення та узагальнення передового досвіду учителів-практиків.
Практичне значення цього дослідження полягає в тому, що
одержані результати можуть бути використані на уроках вивчення
фонетики та морфології в закладах загальної середньої освіти, а також у
закладах вищої освіти на заняттях із вивчення фонетики та морфології та
методики навчання української мови, а також при укладанні методичних
рекомендацій щодо проведення квестів на уроках української мови.
Мета і завдання курсової роботи зумовили таку її структуру: робота
складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних
джерел ( 39 найменувань) та 4 додатків. Основний зміст викладено на 40
сторінках.
 7

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади досліджуваної проблеми

1.1 Дидактична гра як метод навчання та всебічного розвитку учнів

Гра – одна з найважливіших сфер у життєдіяльності дитини, разом з

працею, навчанням, мистецтвом, спортом вона забезпечує необхідні
емоційні умови для всебічного, гармонійного розвитку особистості. Для
педагога вона стає інструментом виховання, що дає змогу повністю
враховувати вікові особливості дітей і підлітків, розвивати ініціативу,
створювати атмосферу розкутості, самостійності, творчості та умови для
саморозвитку.
Яскравим прикладом ігрової позиції вчителя є діяльність А. С.
Макаренка, який писав: «Є ще один важливий метод – гра… Треба
зазначити, що між грою і роботою немає такої великої різниці, як дехто
думає… В кожній гарній грі є насамперед робоче зусилля та зусилля
думки… Дехто гадає, що робота відрізняється від гри тим, що в роботі є
відповідальність, а в грі її+ немає. Це 11 неправильно: у грі є така ж велика
відповідальність, як і в роботі, - звичайно, у грі гарній, правильній…»[29].
Опрацювавши наукові джерела, ми виявили найбільш вдале, на наш
погляд, тлумачення цього поняття: дидактична гра – індивідуальна,
групова й колективна навчальна діяльність учнів, що містить елемент
суперництва та самостійну діяльність у засвоєнні знань, умінь і навичок,
набуття досвіду пізнавальної діяльності й спілкування в процесі ігрової
діяльності [13]. Високу оцінку грі давав В. О. Сухомлинський. Він писав:
«Гра – це величезне світле вікно, крізь яке в духовний світ дитини
вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ. Гра –
це іскра, що засвічує вогник допитливості. То що ж страшного в тому, що
дитина вчиться писати граючись, що на якомусь етапі інтелектуального
розвитку гра поєднується з працею, і вчитель не так уже часто говорить
дітям: «Ну, пограли, а тепер будемо трудитися!»» [35, с.95].
 8

Використовують дидактичні ігри у навчанні та вихованні учнів усіх

вікових груп при потребі актуалізувати їхній досвід, повторити, уточнити,
закріпити набуті знання й уявлення про природні явища, працю і побут
людини. Вдаються до них і після спостережень, екскурсій, бесід та інших
занять. Нерідко ігри з дидактичними матеріалами є основним засобом
навчання і виховання, за допомогою яких вчитель готує дитину правильно
сприймати навколишній світ.
Дидактична гра постає у двох видах:
1) власне дидактична гра. Ґрунтується на самонавчанні та
самоорганізації учнів;
2) гра-заняття (гра-вправа). Провідна роль у ній належить
вихователю, який є її організатором. Під час гри-заняття учні засвоюють
доступні знання, у них виробляються потрібні вміння, удосконалюються
психічні процеси (сприймання, уява, мислення, мовлення). Ефективне
опанування знань і вмінь відбувається в практичній діяльності за
активізації мимовільної уваги і запам’ятовування [33, с. 355].
У дидактичній грі як формі навчання взаємодіють навчальна та
ігрова сторони. Відповідно до цього вчитель одночасно навчає учнів і бере
участь у їхній грі, а учні граючись навчаються. Здатність дидактичної гри
навчати і розвивати дитину через ігровий задум, дії і правила О. Усова
визначає як автодидактизм [14, с. 356]. Кожна дидактична гра має
специфічне дидактичне (навчальне) завдання, що відрізняє її від іншої. Ці
завдання обумовлені передбаченим програмою навчальним і виховним
впливом педагога на учнів і можуть бути різноманітними (наприклад, з
розвитку мовленнєвого спілкування – розвиток мовленнєвого апарату,
зв’язного мовлення, закріплення звуковимови, уточнення і розширення
словникового запасу при ознайомленні з живою і неживою природою
тощо). Наявність дидактичного завдання (або кількох) підкреслює
спрямованість навчального змісту гри на пізнавальну діяльність учнів.
 9

У процесі гри в учнів формується звичка зосереджуватися,

самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не
помічають, що навчаються. Застосування дидактичних ігор на уроках
забезпечує відмінний результат розвитку та навчання учнів, активізує й
урізноманітнює навчальний процес, знімає напруженість дітей на уроці,
створює стабільну ситуацію успіху в навчанні.
Ігри на уроках української мови можна використовувати для
ознайомлення дітей з новим матеріалом та для його закріплення, для
повторення раніше набутих знань, для повнішого і глибшого їх
осмисленого засвоєння, формування графічних умінь та навичок, розвитку
основних прийомів мислення, розширення кругозору. Систематичне
використання ігор підвищує ефективність навчання [4].
У дидактичних іграх діти спостерігають, порівнюють, класифікують
предмети за певними ознаками, виконують аналіз й синтез, абстрагуються
від несуттєвих ознак, роблять узагальнення. Багато ігор вимагають уміння
висловлювати свою думку у зв’язній і зрозумілій формі, використовуючи
термінологію. Вимогою до дидактичних ігор є наявність не тільки
розважального, але й пізнавального елемента. Так, наприклад, «Ігри Діда-
Буквоїда», які допомагають не тільки розвинути увагу, орфографічну
пильність, а й привчають працювати зі словником. Учитель готує набори
карток у конвертах. Колектив учнів класу об'єднують у малі групи по
чотири учні у кожній. Діти намагаються відгадати слова за приголосними,
або за голосними, перевіряють правильність їхнього написання за
орфографічним словником і записують слова у зошити, вона вміння звуко-
літерного аналізу слова, розширює словниковий запас дітей, розвиває їхнє
образне мислення.
Види мовних дидактичних ігор:
- звуко-буквені – спрямовані на розвиток фонематичного слуху,
умінь звуко-буквеного аналізу слова;
 10

- словесні – спрямовані на розширення словникового запасу дітей,

формування вміння визначати значення слова і його відтінки, підбирати до
слів синоніми, антоніми, розрізняти омоніми та ін.;
- граматичні – використовуються для удосконалення навичок учнів
поширювати речення, визначати граматичну основу речення;
- комунікативні – спрямовані на розвиток уміння ефективно
використовувати мовні та мовленнєві засоби відповідно до ситуації
спілкування; припускають розподіл учнів за ролями та розігрування
ситуацій спілкування відповідно до теми [18, с. 412].
Щоб ігрова діяльність на уроці проходила ефективно і давала бажані
результати, необхідно виконувати такі вимоги:
1. Готовність учнів до участі в грі;
2. Забезпечення кожного учня необхідним дидактичним матеріалом;
3. Чітка постановка завдання гри, пояснення гри зрозуміле, чітке;
4. Складну гру слід проводити поетапно, поки учні не засвоять
окремих дій, а далі можна пропонувати всю гру і різні її варіанти;
5. Дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати,
оцінювати;
6. Не можна допускати приниження гідності дитини (образливі
порівняння, оцінка за поразку в грі тощо);
7. Дидактичні принципи організації ігор: доступність, осилення,
систематичність [31, с. 31].
На думку Т.К. Донченко, гра є дидактичною тільки тоді, «коли
пізнавальний елемент у ній нерозривно пов'язаний з елементами
зацікавленості. Висока ефективність дидактичної гри безсумнівна. І
вчитель, і діти працюють з використанням ігрових матеріалів легше,
веселіше, а головне - значно продуктивніше» [9, с. 36]. Це відбувається
тому, що під час гри задіяні глибинні психологічні механізми, які
забезпечують глибоке і міцне засвоєння навчального матеріалу.
 11

Перший механізм – висока внутрішня мотивація діяльності. У

процесі гри діти працюють з величезним емоційним піднесенням.
Другий – розкутість пізнавальних дій учня. Кожен має право на
помилку, яка не є трагедією і не засуджується вчителем.
Для покращення рівня знань учнів з української мови варто
використовувати такі ігрові завдання. Під час проведення
гри «Редактор» учитель записує на дошці неправильно побудоване
речення. Діти самостійно редагують висловлювання, записують у зошит
правильні. Таким чином засвоюють поняття інверсії (тобто непрямого
порядку слів у реченні).
Або слухаючи текст-підказку, який читає вчитель, школярі на
великому контрольному аркуші паперу замість крапочок вставляють
пропущені букви (працювати можна малими або великими групами).
Цікавою під час вивчення фонетики у 5 класі буде гра «Зміни букву»
Прислів’я (змініть виділені слова в прислів’ях так, щоб відбулося
чергування звуків у коренях слів).
 Удар забувається, а слово пам’ятається.
 Хоч вовки коня з’їли, та ми воза не дали.
 Водить за ніс, а правди не скаже.
 За дурною головою і ногам важко.
 Удар забувається, а слівце пам’ятається.
 Хоч вовки коня з’їли, та ми віз не дали.
 Водить за носа, а правди не скаже.
 За дурною головою і ніженькам важко [17].
Також можна використати вправу «Чиє слово найдовше?», яка
полягає у тому, що учасники гри по черзі називають слова. Кожне
наступне повинно починатися на той самий звук, що й попереднє, але мати
на один звук більше. Наприклад, приголосний в (ви, віл, ваза, вітка,
ворона, водопад, вовкодав, водокачка, водопровід, відповідальний,
 12

відмежований і т.д.). Виграє той, хто назве найдовше слово, що

починається на той або інший звук [17].
Для перевірки умінь визначати граматичну основу речень можна
застосувати гру «Естафета» (тема «Словосполучення і речення. Головні і
другорядні члени речення»).
1 команда. Визначте у реченнях підмет.
1. Дід любив кашляти (О. Довженко).
2. На постелі лежала слаба жінка й стогнала (М. Коцюбинський).
3. Ти питаєш, як нас годують, як одягають на зиму (Г. Тютюнник).
4. Він глянув на синів через хворостяну стіну (І. Нечуй-Левицький).
5. Високий сивогривий чоловік ішов неквапно берегом, спираючись на
розкладний стілець (В. Шевчук).
6. І розбігалися злякано сосни й смереки, кидаючись урозтіч
(І. Багряний).
7. Панночка вже дожидає коло вікна, гарна та убрана, і рум'яніє, як
червона маківка (Марко Вовчок).
2 команда. Визначте у реченнях присудок.
1. Кирило не питав вже хазяйку про лист (М. Коцюбинський).
2. Батька й матір утратила я в такім молодім віці, що й згадати
важко (О. Кобилянська).
3. На сталевих лапах, з вогненним черевом, з залізною пащею
жахкотів він, немов щойно вилетів з пекла (І. Багряний).
4. З неба злякано дивився вниз поблідлий місяць і, ховаючись у хмари,
тікав і з жахом озирався назад, на полум’я (В. Винниченко).
5. Ми покинули з тобою шлях широкий суєвірства, відцурались
візантійського і римського попівства (П. Куліш).
6. А як вона щиро вчила ті завдання, скільки вона працювала, щоб їх
знати, щоб не бути посміхом усьому класові! (Б. Грінченко)
7. Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто,
як у нас на Україні (О. Довженко).
 13

3 команда. Визначте у реченнях підмет.

1. І мчить він без зупинки, хряскотить залізними лапами, несе в собі
приречених, безнадійних, змордованих (І. Багряний).
2. Кирило стежив за творчими процесами, що відбувались на небі
(М. Коцюбинський).
3. Засмутив зовсім дівчат старий Грива (П. Куліш).
4. Ішов захожий тихо, нога за ногою, й роздивлявся на всі боки
(П. Мирний).
5. Парубок підклав одну руку під голову, а другу одкинув на траву
(І. Нечуй-Левицький).
6. Світом прокинулась Христя і здивувалася, що мати досі не
вставала (П. Мирний).
7. Через оті очі здавалося, ніби дід навіки чимось здивований
(В. Нестайко). [1, с. 24].
Продуктивними в розвитку навичок мовлення у старших класах є
вивчення фразеологізмів і для їх розуміння та використання у своїй мові,
слід практично застосовувати їх на уроках української мови, тому ми
пропонуємо гру, яка має назву «Латка на фразеологізм». Цю вправу
можна використати як фізкультхвилинки. Учитель зачитує фразеологізми,
а учні показують «латки» (частини тіла) «Латки» (ніс, око, вухо, губа, зуб).
Фразеологізми: тримати … за вітром; полізти чортові в …; і за …не
свербить; робити з … халяву; глядіти свого …; розмова в чотири …; … не
з лопуцька; дивитися в …; хоч в … стрель; водити …; хоч у …бгай;
перелічити …; копилити …; ні … ні рила; виткнути …; самі … та зуби;
надувати …; на … нічого покласти; впадати в …; сушити …
Відповіді: тримати носа за вітром; полізти чортові в зуби; на зуб нічого
покласти; впадали в око; і за вухом не свербить; робити з губи халяву;
глядіти свого носа; розмова в чотири ока; губа не з лопуцька; дивитися в
зуби; хоч в око стрель; водити за ніс; куди сягає око; хоч у вуха бгай;
 14

перелічити зуби; копилити губи; ні вуха ні рила; виткнути носа; самі вуха
та зуби; надувати губи; сушити зуби [17].
Такі завдання активізують увагу й мовленнєву діяльність учнів,
формують мотивацію до вивчення української мови.
Таким чином, проаналізувавши дослідницькі завдання та дидактичні
ігри на уроках української мови, можна стверджувати, що на даному етапі
квест активно впроваджується в навчальний процес. Квест – ігрова
технологія, що має дидактичне завдання, ігровий задум, керівника, чіткі
правила; реалізується з метою підвищення в учнів знань та вмінь [34, с.
18]. Квест дозволяє розвивати активне пізнання на уроках, сприяє розвитку
мислення, допомагає долати проблеми та труднощів, а саме: вирішити,
розплутати, придумати, уміти застосовувати свої знання на практиці у
нестандартних ситуаціях, тобто актуалізувати знання, вчить мислити
логічно, розвиває інтерактивні здібності.
При використанні квесту, як методу стимулювання і мотивації
навчально-пізнавальної діяльності учнів засобами ігрової діяльності
школярі шукають оригінальні рішення. Під час гри команди вирішують
логічні завдання шляхом підказок і пошуку рішень в нестандартних
ситуаціях. Після завершення чергового завдання команди переходять до
виконання наступного. Перемагає команда, що виконала завдання швидше
за інших.
При використанні дидактичних ігор як методу навчання,
застосовують окремі прийоми при проведенні квесту: головоломки,
ребуси, «крокодил», анаграми, викреслення зайвого, шифрування,
збирання предметів (складових комп’ютера), створення за зразком,
представлення за обмежений час результатів дослідницької роботи у
вигляді виступу, презентації, стінгазети, брошури, запитання-відповідь,
розв’язування задач, «ключове слово», скласти пазл.
Отже, упровадження інноваційних технологій, зокрема дидактичних
ігор та квестів стимулює загальний особистісний розвиток школярів, вони
 15

дають змогу сформувати і розвинути всю різноманітність інтелектуальної

й творчої діяльності учнів, забезпечити перехід від репродуктивних,
формально-логічних дій до творчих. Використання творчих та
пізнавальних завдань дає можливість навчатися у невимушеній формі,
потребує від учнів пошуку нових знань і способів дій. Вони сприяють
розвитку спостережливості, учать порівнювати, аналізувати, робити
висновки, узагальнювати.

1.2 Вимоги до використання квестів у навчально-виховному процесі

Однією з суттєвих проблем освітнього простору є урізноманітнення
навчального процесу, активізації пізнавальної діяльності учнів,
розширення сфери їх інтересів. Це потребує впровадження новітніх форм,
методів та технологій навчання. Однією з таких сучасних технологій є
освітній квест, який допомагає учню знаходити необхідну інформацію,
піддавати її аналізу, систематизувати, розв’язувати поставлені завдання,
розвивати пізнавальну діяльність і формувати ключову компетентність
[13].
На думку багатьох учених ( Биховський Я.С., Бовтенко М. А., Сисоєв П.
В., Берні Додж, Том Марч та інші), під час застосування квесту учні
проходять повний цикл мотивації від уваги до задоволення, знайомляться з
автентичним матеріалом, який дозволяє їм досліджувати, обговорювати й
усвідомлено будувати нові концепції і відносини в контексті проблем
реального світу, створюючи проекти, що мають практичну значимість [6].
Квест дозволяє розвивати активне пізнання на уроках, сприяє розвитку
мислення, допомагає долати проблеми та труднощів, а саме: вирішити,
розплутати, придумати, уміти застосовувати свої знання на практиці у
нестандартних ситуаціях, тобто актуалізувати знання, вчить мислити
логічно, розвиває інтерактивні здібності. (Додаток Г, рис.1)
Впровадження квесту дозволяє:
 16

 активізувати розумову діяльність шляхом створення спеціальних

умов для виконання завдань, які потребують достатньої свідомості й
зрілості учнів, здатності до подолання спеціально створених
перешкод;
 формувати стійкий інтерес учнів до предмету;
 активізувати сприйняття матеріалу засобами наочності (реальних
предметів, макетів, моделей, зображень кінофрагментів, фотографій,
малюнків, умовних графічних знаків, символіки);
 поєднати новітні та традиційні дидактичні засоби навчання;
 розвинути універсальні форми розумової діяльності в контексті
навчання інформатики (аналіз, синтез, індукція, порівняння,
систематизація тощо) [7].
Спочатку назва «квест» (англ. quest) використовувалася в назві
комп'ютерних ігор, розроблених компанією Sierra On-Line: King's Quest,
Space Quest, Police Quest. Пізніше квестом почали називати активні
екстримальні та інтелектуальні ігри. У 1995 році модель веб-квесту була
представлена викладачем університету Сан-Дієго Берні Доджем як метод
для найбільш вдалого використання Інтернету на уроках. Ним було
виділено 12 видів завдань для веб-квестів: переказ, планування та
проектування, самопізнання, компіляція, творче завдання, аналітична
задача, детектив, головоломка, таємнича історія, досягнення консенсусу,
оцінка, журналістське розслідування, переконання, наукові
дослідження[5].
Існують різні трактування технології освітнього квесту, наприклад,
В. Шмідт зазначає: «Квести – це міні-проекти, засновані на пошуку
інформації в інтернеті. Завдяки такому конструктивному підходу до
навчання учні не тільки добирають й упорядковують інформацію,
отриману з інтернету, але й скеровують свою діяльність на поставлене
перед ними завдання, пов’язане з їхньою майбутньою професією» [38].
 17

В. Яковенко у статті «Використання технології Web-квест у мовній

освіті» розкриває поняття квесту як проблемного завдання з елементами
рольової гри, для виконання якого використовують інформаційні ресурси
Інтернету [39].
Отже, зважаючи на зазначене вище, можна сказати, що квест у
навчальних закладах – це пошуковий спосіб реалізації освітніх цілей, який,
на відміну від власне навчальної діяльності, містить елементи сюжету,
рольової гри, пов’язаний з розшукуванням місць, об’єктів, людей,
інформації, використовує ресурси певного середовища або ж інформаційні.
Проведення квестів допомагає розвивати творчу особистість і учня, і
вчителя. За думкою В. Грабчак, функціональні можливості квестів дають
змогу розв’язати ключові завдання елективних курсів (курсів за вибором) з
навчальних предметів, зокрема стимулювати розвиток загальнонавчальних
і професійних умінь та навичок учнів; поглибити знання з профільних
предметів; підготувати до зовнішнього незалежного оцінювання,
підсумкової атестації [11].
Для того, щоб квест був ефективно реалізований, за думкою
Б. Доджа [22, с. 139], він повинен мати такі елементи:
 Вступ, керівництво до дії – визначення часових рамок, головних
ролей учасників або сценарій квесту, попередній план роботи,
ознайомлення зі змістом квесту в цілому.
 Центральне завдання – чітко визначено результат, який має
одержати команда, виконавши задану серію завдань.
 Список інформаційних ресурсів (на електронних чи паперових
носіях), необхідних для виконання завдання, може даватися учням в
процесі роботи на кожному з етапів.
 Опис процедури роботи, яку необхідно виконати учасникам під час
проходження етапу (може зазначатися на кожному етапі окремо чи
на початку гри).
 18

 Розробка критеріїв чи параметрів оцінювання – залежить від типу

навчальних завдань, які вирішуються на квесті.
 Висновок – аналіз досвіду, отриманого учасниками квесту.
Таким чином, основна ідея квесту: розвиток навчально-
пізнавальної активності в умовах, коли всі психічні процеси учня, його
увага, емоційно-вольова сфера готові до активного опрацювання
навчального матеріалу.
Проаналізувавши літературні та інтернет-джерела, можемо
впевнено сказати, що вчителі вже багато років працюють з цією
технологією, але в літературі дуже мало інформації про їхній досвід. Так,
наприклад, старшим викладачем кафедри методики мов і літератури ІППО
м. Києва Коваленко Л. В. до Дня української мови й писемності був
проведений квест для учнів 8–11 класів [21]. Мета гри – дізнатися більше
про становлення та розвиток української мови та писемності. Основне
завдання: створити веб-сайт або блог, наповнити його матеріалами,
зібраними під час проходження маршруту. Гру побудовано так, що її
учасники мають виконати певні навчальні завдання. Учитель повинен
організувати самостійну проектно-пошукову діяльність вихованців та
підбити підсумки за результатами оприлюднених учнями матеріалів. Квест
до Дня української мови й писемності був оформлений у вигляді одного з
типів освітніх квестів – вебквесту, тобто навчальної гри, інтернет-пошуку,
метою якого є навчання, тобто отримання нових знань, закріплення
наявних знань, навичок користування мережею Інтернет та інших навичок
за освітнім предметом [23]. Ще одним цікавим квестом є приклад з досвіду
вчительки української мови та літератури І. Степаницької, яка разом із 6-А
класом запросила в подорож до країни Лексикології та Фразеології [8]. На
станціях Географічна, Хімічна, Біологічна, Художня, Музична тощо
говорили про воду як джерело життя, її цілющі властивості, пригадали
фразеологізми, прислів’я, приказки, пісні про воду, розглянули картини із
зображенням води. Таким чином, працюючи в парах, шестикласники
 19

збагатили знання з української мови, опрацьовуючи відомості з географії,

біології, хімії, образотворчого мистецтва, музики, літератури рідного краю.
Можемо сказати, що участь у квесті допомагає вчителеві мотивувати
учнів до активної навчальної діяльності. Для створення квесту можна
використовувати різні види завдань: пошукові, дослідницькі, аналітичні,
творчі. Саме за допомогою творчих завдань можна спонукати вчителів та
учнів до створення цікавого освітнього контенту. Інколи самі учасники не
розуміють, що, «граючись» у квест, вони отримують низку знань, які
згодом можна використовувати в діяльності [32, с. 178].
Квест-урок стимулює розвиток логічного мислення, привчає дітей
розмірковувати над завданням, різнобічно оцінювати ситуацію,
аналізувати інформацію з точки зору значимості, важливості та
необхідності, дозволяє пов’язувати матеріал кількох предметів, залучаючи
логіку і критичне мислення.
До того ж, він дає можливість дітям відчувати себе безпосередніми
учасниками навчального процесу, а не залишатися спостерігачами і
споживачами інформації, пропонованої вчителем.
Як правило, квест-урок має свою чітко визначену структуру:
 організаційна частина;
 мотивація навчальної діяльності;
 актуалізація опорних знань;
 проходження квесту;
 підбиття підсумків і обговорення результатів роботи [30].
Послідовність проходження квесту на уроці можна
охарактеризувати такою схемою: завдання → запитання → пошук
відповіді → аналіз отриманої інформації → перехід до наступного
запитання.
Для вдалого проведення квесту на уроці потрібно аби:
 тема була сформульована таким чином, щоб одразу захопити
своїм змістом і зробити зрозумілими сферу пошуку та подальші кроки.
 20

Тут має бути присутній ігровий елемент, але в той же час має бути
зрозумілою проблема.
 чітко було визначено ролі. Відповідно до сформульованої
мети уроку і теми квесту треба об’єднати учнів у групи, чітко
визначивши при цьому обов’язки, права, особливості створюваної
ситуації, кінцеву мету. Цікавості уроку додасть конкуренція між
групами.
 усі діяли спільно та інтерактивно. Обов’язковою умовою
вдалого проведення квест-уроку є спільність дій учнів. Шукаючи
відповіді на запитання, розв’язуючи задачі, розгадуючи загадки, вони не
тільки самі вчаться, а й вчать одне одного, обмінюються досвідом і
знаннями. Спільність дій сприяє й тому, що інформація, яка була
невідома одній дитині, або забута нею, засвоюється і запам'ятовується в
умовах підвищеної емоційності, яка створюється у тому числі й завдяки
командній роботі.
 Чітко були сформульовані завдання. Це одне із
найскладніших етапів підготовки квест-уроку. Це мають бути не просто
запитання, що потребують відповіді, а творчі, цікаві, захопливі задачі,
для розв’язання яких необхідно креативно і оригінально застосувати
наявні знання.
 правила квесту мають були чітко сформульовані й зрозумілі
для всіх учасників. Необхідно стежити за тим, щоб ніхто з учнів їх не
порушував.
 сюжет зацікавив і захопив, але в той же час відповідав
навчальній меті [15].
У школі активно використовують лише дві форми квесту (Додаток
Г, рис.2) – реальний квест, який проводять на уроці і ним не
передбачається робота в Інтернеті і вебквест, де постає проблемне
завдання з елементами рольової гри, для виконання якого
використовуються інформаційні ресурси Інтернету. Однак, вебквест може
 21

бути застосований при дистанційному або інклюзивному навчанні,

оскільки дозволяє працювати із завданнями відокремлено. Проте,
вебквести вже також широко використовуються на всіх уроках в школі
тому, що сучасні діти не уявляють свого життя без Інтернету. Тому
вебквести розробляються для максимальної інтеграції цієї мережі в різні
навчальні предмети, на різних рівнях навчання в навчальному процесі.
Вони охоплюють окрему проблему, певну тему, навчальний предмет,
можуть бути і міжпредметні.
Вебквести можуть бути короткостроковими і довгостроковими.
Короткострокові спрямовані на набуття нових знань і здійснення їх
інтеграції з наявними знаннями дитини. Робота над ними може займати від
одного до трьох сеансів. Довгострокові вебквести спрямовані на
розширення і уточнення понять. По завершенні роботи над
довгостроковим вебквестом учень повинен уміти вести глибокий аналіз
отриманих знань, трансформувати їх, володіти матеріалом настільки, щоб
зуміти створити конкретні завдання для роботи над темою. Робота над
довгостроковим вебквестом може тривати від одного тижня до місяця
(максимум двох) [3].
Вебквести найкраще підходять для роботи в мінігрупах, однак,
існують і вебквести, призначені для роботи окремих учнів. Додаткову
мотивацію при виконанні вебквеста можна створити, запропонувавши
учням вибрати ролі (наприклад, вчитель, учений, журналіст, детектив,
лікар тощо). Вебквест може стосуватися одного предмета або бути
міжпредметним. Дослідники відзначають, що в другому випадку робота
буде ефективнішою [19].
Звідси можна зробити висновок, що квест – це інтелектуальна
гра, основним принципом якої є покрокове виконання заздалегідь
підготовлених завдань. Квести можуть бути командними або
індивідуальними. Використання квесту на уроках, в тому числі,
української мови, приносить позитивні результати.
 22

Розвиток логічного мислення, пам’яті, уваги, уяви,

спостережливості, інформатичних вмінь підвищує загальний рівень
розвиненості школяра. Ким би не збирався стати учень, який фах не обрав
би, йому потрібно правильно і швидко міркувати, діяти організовано,
враховуючи обставини і наявні ресурси. Той вчитель, який спробує
створити та провести хоча б один квест з учнями, одразу побачить у своїх
вихованцях позитивні зміни.
 23

РОЗДІЛ 2. Методика використання освітніх квестів на уроках

української мови в 5-6 класах
2.1 Застосування квестів під час вивчення фонетики у 5 класі
Зацікавити, вмотивувати учнів до вивчення предмету можна шляхом
уникнення одноманітності, шаблонності в роботі, використання таких
форм, методів навчання, які збуджують пізнавальний інтерес і
стимулюють самостійне мислення школярів. В першу чергу необхідно
орієнтуватися саме на учня. Адже саме від того, чи буде у нього бажання
вчитися, пізнавати щось нове, і буде залежати результат роботи вчителя та
учня [16].
При вивченні фонетики і графіки використовуються різні методи і
прийоми навчання, їх вибір і застосування залежать од характеру
матеріалу. Так, під час ознайомлення учнів із звуковою системою
української мови, її якостями, походженням і становленням української
графіки варто застосувати слово вчителя (розповідь чи пояснення), під час
вивчення ролі звуків у мовленні, їх акустико-фізіологічних властивостей,
позначення звуків на письмі широко використовуються методи бесіди,
спостережень, аналізу мовних явищ з елементами проблемного навчання,
під час закріплення алфавіту, правил написання апострофа, м'якого знака,
звукового значення букв я, ю, е, ї корисним буде самостійна робота з
підручником тощо [24].
Характер відомостей з фонетики і графіки — голосні і приголосні,
дзвінкі і глухі, тверді і м'які приголосні, звуки і букви — обумовлює
застосування прийому зіставлення. Матеріалом для зіставлень часто
служать фонетичні і графічні явища двох мов — української і російської.
Одним з важливих прийомів у навчанні фонетики і графіки є звуко-
буквений, або фонетико-графічний аналіз (розбір). У поєднанні з методом
спостережень над звуковим складом слова, його графічним зображенням
аналіз сприяє усвідомленню, закріпленню і узагальненню теоретичних
відомостей, формуванню правописних і орфоепічних навичок [27].
 24

Проте, на нашу думку, впровадження у навчальний процес

інноваційних технологій дозволяє вчителю під час уроку використовувати
нові форми та методи проведення занять, які спонукатимуть до ефективної
та продуктивної роботи здобувачів освіти під час сприйняття та засвоєння
навчального матеріалу. Одним із таких технологій на уроках української
мови є освітній квест.
Під час організації та проведення квесту необхідно враховувати такі
ключові моменти:
• час проходження – час, що витрачається на проходження всієї гри;
• завдання – етап сценарію гри, що складається з одного або
декількох завдань;
• капітан – обов’язковий учасник команди, який представляє її
інтереси перед організаторами;
• мапа – схема місцевості, де відбувається гра;
• квестер – координатор певного етапу гри, або так ще називають
учасників квест-гри;
• код – буквено-цифрова інформація, яка слугує для підтвердження
проходження завдання та отримання наступного, або фіксації часу його
проходження;
• команда – добровільне об’єднання, зареєстроване для участі у грі;
• рейтинг – кількісний показник (або показники) участі команди в грі
протягом певного періоду часу;
• сценарій – сукупність усіх завдань, послідовність вирішення яких
заздалегідь невідома учасникам і визначається в ході проходження рівнів
гри;
• учасник, гравець – особа, що бере участь у грі;
• чек-пойнт – пункт перевірки присутності команди на відповідному
завданні [15].
Урок-квест повинен мати два конспекти – один у паперовому
вигляді, де повністю прописуються усі дії учнів і навіть подаються
 25

варіанти відповідей для учителя, якщо раптом учні не знатимуть чогось.

Другий конспект – це мультимедійна презентація. Вона повинна містити
не тільки картинки, таблиці, схеми, тести, а й ігрову оболонку, яка й
мотивує до розв’язання певних завдань під час квест-уроку [2].
Отож, проводячи уроки фонетики у 5 класі згідно з навчальною
програмою слід застосовувати також і квест-технологію. За допомогою неї
можна пояснювати новий навчальний матеріал, повторювати пройдене чи
узагальнювати та систематизувати набуті знання та навички. Так, на
підтвердження сказаного, наведемо приклад розробленого нами уроку-
квесту під час вивчення фонетики.

Тема. Узагальнення з теми «Звуки мовлення. Голосні та приголосні

звуки» (5 клас)
Мета: поглибити й систематизувати знання учнів про звукову
систему української мови, удосконалити знання про голосні та приголосні
звуки, навчити відрізняти звуки від букв; формувати загальнопізнавальні
вміння аналізувати голосні та приголосні звуки, визначати взаємозв’язок
між звуковою та граматичними системами; удосконалити орфоепічні й
орфографічні навички; розвивати спостережливість, увагу, творче та
логічне мислення; виховувати інтерес до пізнання й пошуку, любов до
української мови.
Обладнання: картки-завдання для квесту; ключі.
Тип уроку: урок-квест.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Ознайомлення учнів із завданнями.
Шановні друзі! Ми отримали листа від принцеси Фонети, вона
залишила нам карту країни Фонетики. Чи бажаєте ви помандрувати до цієї
країни? Що ж пише нам принцеса?
 26

«Любі діти! Я – принцеса Фонета, запрошую вас у подорож до країни

Фонетики. Вам потрібно поділитися на дві команди і подолати шлях до
моєї країни, який буде нелегким. Ви зможете його подолати тільки своїми
знаннями та підтримуючи один одного. Сподіваюся, ви зможете одержати
ключі від моєї країни (ключі намальовані на цупкому папері і розрізані на
6 частин). На кожній зупинці ви будете отримувати частини ключів, які в
кінці зможете скласти у ключ від країни Фонетики. А допоможе вам
здійснити цю подорож карта країни, яку я вам залишила. Першою
дістанеться країни та команда, яка збере більше ключів.
Бажаю успіхів!»
- Що ж діти вирушаємо у подорож?
ІІІ. Основний зміст роботи.
Обираємо капітанів і назви. Знайомимось із маршрутом.

Зупинка № 1. «Замінна»
Учасники гри одержують по одній картці на команду із
записаними на ній шістьма словами. Протягом 3-5 хвилин учні добирають
і записують якнайбільше слів, що відрізняються від поданого на картці
лише першим звуком (наприклад: мити-лити, шити, пити, вити, бити,
рити).
Через 3-5 хвилин учитель називає слово, що було в картці, а один
учасник команди – кількість дібраних слів (а пізніше і самі слова).
Перемагає та команда, у якої більше дібраних слів.
Слова для карток:
1.Саша (Паша, Даша, Маша, каша, наша, ваша…..).
2.Мила (сила, вила, шила, рила, жила, била, нила…..).
3. Мак ( рак, так, лак, бак, гак….).
4. Чайка (байка, лайка, сайка, гайка….).
5. Рік (сік, тік, вік, бік, пік….).
6. Пий (ший, вий, лий, мий, бий….).
 27

- Молодці, діти, із цим завданням ви впорались швидко, команда «…»

отримує свій ключ. Що ж, подорожуємо далі, бо вже цікаво дізнатись, що
ж нас чекає.
Зупинка № 2. «Словотвірна»
Вчитель записує на дошці слово. Учні, додаючи або віднімаючи на
початку чи в кінці слова один звук (голосний чи приголосний), утворюють
слово з новим значенням. Виграє той, хто першим назве слово.
Слова для гри:
1.Лук, линок, буква, їжа, суд, кобза, млин, лан.
2.Тире, коса, баштан, горе, дзвін, отара,мак.
- Молодці, ви отримали свій ключ. Рухаємось далі.
Зупинка № 3. «Відгадка»
Вчитель бере картку з написаним на ній словом (наприклад, рік) і
пропонує учасникам гри відгадати його. Він указує на те, зі скількох звуків
складається слово, як воно звучить, якщо змінити перший звук (сік) і
другий звук (рак). Виграє той, хто першим відгадає слово.
Слова для гри:
Рука (мука, ріка), лад (сад, лід), день (пень, дань), соло (коло, сало),
мир (вир, мур), воля (доля, Валя).
- Швиденько отримуйте винагороду за виконане завдання і спішімо
далі.
Зупинка № 4. «Рівнісна»
В одну колонку записати слова, в яких кількість голосних звуків у
другу – приголосних.
Пройти, пояснив, тьохкати, пір'я, сила, берег, дівчина, бандура,
коломийка, життя, мільйон, пеньок, навесні, підійшов, яблунька, зимовий,
зустріч, свято, пісня.
Зупинка № 5. «Писемна»
Впишіть у квадрати слова, що складаються з чотирьох звуків так, щоб
їх можна було прочитати у вертикальному і горизонтальному напрямках.
 28

Р У К А
У
К
А

- Ось і пройшли ви це випробування. Вирушаймо далі.

Зупинка № 6. «Піраміда»
На двох гранях піраміди запишіть слова-іменники, замінивши рисочки
буквами. На одній грані слова повинні починатися і закінчуватися
голосним звуком а, на другій – приголосним т. У кожному наступному
рядку слово повинно мати на одну букву більше, ніж у попередньому.
Самостійно складіть такі піріміди на звуки о і к.

а-а т –т
а- - а т--т
а - - -а т---т
а----а т----т
а-----а т-----т
а------а т------т
а-------а т-------т

- Зараз ми прибули до 7 зупинки «Прислівна»

Прислів’я (змініть виділені слова в прислів’ях так, щоб відбулося
чергування звуків у коренях слів).

 Удар забувається, а слово пам’ятається.

 Хоч вовки коня з’їли, та ми воза не дали.
 Водить за ніс, а правди не скаже.
 За дурною головою і ногам важко.
 29

 Удар забувається, а слівце пам’ятається.

 Хоч вовки коня з’їли, та ми віз не дали.
 Водить за носа, а правди не скаже.
 За дурною головою і ніженькам важко.
IV. Підбиття підсумків уроку.
Таким чином до країни Фонетики першою дістається команда …
 Члени команд оцінюють роботу кожного учасника.
 Вправа «Мікрофон»
– Сьогодні на уроці я …
– Найважчим для мене було ….
Завдяки такій формі роботи, учні в ігровій діяльності пригадають усе
вивчене з теми «Звуки мовлення. Голосні та приголосні звуки»: теорію,
правила написання слів, чергування звуків. Також учні можуть збагатити
свій словниковий запас.
Також наводимо приклад дидактичних ігор, які будуть цікавими під
час проведення освітнього квесту на уроці української мови на тему:
«Приголосні тверді та м’які, дзвінкі та глухі звуки»
Вправа 1. Доберіть по 5 слів до кожної із схем:
 приголосний + голосний + приголосний;
 приголосний + голосний + приголосний + голосний + приголосний;
 приголосний + приголосний + голосний + приголосний + голосний
[36].
Вправа 2. Назвіть якнайшвидше і якнайбільше слів із м’яким
приголосним.
Наприклад: сяйво, людина, синє, ніс, лань, злазь, льон, ґедзь, пам’ять,
наллю, поля, синє, неволя, діти, цілий, обігріти, дієвість.
Вправа 3. Розгадай ребуси. Запиши слова відгадки, підкресли в
них букви, що позначають твердий приголосний звук однією рискою,
м’який двома.
 30

Вправа 4. Від наведених слів відкиньте лише один перший звук (не букву).
Дзвінок, джміль, їду, щадити, щільний, тьохкати, нюхати, якати, яр.
Придумайте риму до утвореного слова [37].
Отже, розглянувши, проаналізувавши та самостійно склавши квест-
уроки з української мови та дидактичні ігри до них, можемо впевнено
сказати, що квест на уроках фонетики вдало допомагає учням сформувати
знання та розвинути вміння, що потрібні для розуміння та сприймання
таких тем. Це новий формат освіти, завдяки якому вчитель реалізує
навчання через самостійну діяльність учня, творчі та мислиннєві процеси
засвоєння матеріалу. Саме квест розвиває бажання школярів навчатися,
адже гра заохочує до роботи, бо відрізняє навчальні процеси від буденних.

2.2 Формування морфологічних умінь та навичок за допомогою

квестів в процесі вивчення самостійних та службових частин мови
Морфологія - це розділ граматики, в якому вивчається слово в
аспекті його граматичних властивостей [28].
Одним із провідних завдань вчителя в процесі вивчення частин мови
є розвиток усного та писемного мовлення учнів. Сюди ж належить і
вивчення основних понять граматики (граматична форма, граматична
категорія, граматичне значення), розподіл слів за частинами мови, за
допомогою якого відбувається збагачення словникового запасу учнів
новими іменниками, прикметниками, дієсловами, числівниками,
прислівниками,займенниками, прийменниками, частками, сполучниками й
водночас формує уміння правильного вживання слів у зв'язному
мовленні. Успішне засвоєння школярами навчального матеріалу вимагає
 31

від учителя широкої обізнаності з цієї теми, розуміння складності розділу

«Морфологія» та вікових особливостей здобувачів освіти 6 класу
Для формування навчально-мовних умінь вироблені специфічні
методи – вправи. Вони закріплюють знання, отримані дітьми з морфології,
і служать основою формування як орфографічних, так і пунктуаційних
умінь і навичок. З цією метою використовуються такі вправи:
· морфологічний аналіз;
· повний або частковий морфологічний розбір слова;
· формоутворення слів, постановка слова у зазначеній формі;
· конструювання словосполучень і пропозицій з певною частиною
мови;
· знаходження частини мови в реченні, в тексті;
· словотвір частин мови.
· впізнання частини мови, того чи іншого розряду цієї частини мови;
· підбір слів тієї чи іншої частини мови, того чи іншого розряду
частини мови;
· угруповання слів за частинами мови, їх розрядами;
· складання парадигми слова;
· розмежування омонімічних слів, що відносяться до різних частин
мови;
· складання таблиць і заповнення готових таблиць даними
прикладами;
· спостереження за текстово - творчою функцією частин мови;
· спостереження за функціонуванням частин мови в текстах різних
стилів;
· спостереження за синтаксичними взаємозв'язками між частинами
мови в структурі пропозиції [26].
Під час вивчення службових частин мови необхідно з'ясувати,
що окремі з них виражають зв'язки між однорідними членами або між
частинами складного речення (сполучники); різні модальні відтінки в
 32

реченні або додаткові словотвірні чи граматичні значення в слові (частки);

залежність іменника, займенника, числівника від інших слів у
словосполученні і реченні (прийменники). Щодо синтаксичної ролі
службових частин мови необхідно відзначити закономірності:
прийменники оформлюють відмінкове значення іменника як члена речення
(з називним відмінком не вживається); сурядні сполучники виступають
засобом зв'язку однорідних членів або частин складносурядних однорідних
речень, підрядні сполучники приєднують підрядне речення до головного в
складнопідрядному реченні; частки підсилюють або виділяють якесь
слово, служать засобом вираження питання, заперечення, ствердження,
спонукання [25].
Граматичні, лексичні й морфологічні ознаки кожної з частин
мови з'ясовують в основному практичним шляхом - під час виконання
системи вправ. Робота над вивченням морфології також триває і при
вивченні інших тем. Закріпленню знань та навчально-мовних умінь
служать додаткові завдання до вправ підручників. Якщо вони регулярно
виконуються, то знання здобувачів освіти підтримуються на потрібному
рівні. В цьому випадку важливі також освітні квести для учнів 6 класу, які
збережуть зацікавлення до вивчення навчального матеріалу та допоможуть
розвинути нові уміння та навички.
Під час вивчення теми «Іменник» у 6 класі доцільно буде
провести розроблений урок-квест Капустинської Ірини Анатоліївни,
вчительки української мови Криворізької загальноосвітньої школи I – II
ступенів № 101 [20]:
Тема: Узагальнення і систематизація вивченого з теми: «Іменник»
Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про іменник, його
морфологічні ознаки,синтаксичну роль; учити застосовувати теоретичні
знання на практиці,правильно писати слова з вивченими орфограмами;
спонукати дітей до творчого підходу до роботи на уроці; сприяти
вихованню патріотизму , поваги до звичаїв та традицій рідного народу
 33

Обладнання : роздруковані підказки, м’яч, картки із завданнями для

роботи в групах
Хід уроку
І. Мотивація навчання учнів
Бесіда
 Чи знаєте ви, що таке квест?
 Знайдіть українські відповідники до цього слова (пошук,
пересування)
 Яке за походженням це слово?
 У якому словнику ми можемо знайти пояснення значення цього
слова?
 Чи доводилося вам брати участь у квесті?

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку

Слово вчителя
Сьогодні на уроці ви маєте можливість стати учасниками справжнього
мовного квесту. Тема його пов’язана з систематизацією знань про іменник.
Наша мета – знайти скарб. Яким він буде, ми дізнаємося в кінці уроку. А
робити ми це будемо з допомогою підказок, які є обов’язковими умовами
цього пошуку.

ІІІ. Узагальнення та систематизація вивченого

Учитель може зашифрувати в загадці місце знаходження підказки,
попередньо розклавши їх (наприклад, перша підказка знаходиться в місці,
яке називає іменник , що вживається тільки в множині, неістота(двері).
Можна уточнити, зачитавши лексичне значення слова)

1. Перша підказка. В українській мові їх дев’ять . Шість з них мають

лексичне значення, відповідають на питання, мають граматичні ознаки та
 34

синтаксичну роль. (відповідь: частини мови). Пригадаймо їх.

Гра «Ти мені , я тобі»
Можна використовувати м’яч. Учитель говорить слово і кидає м’яч, а
учень називає частину мови. Далі гра продовжується між учнями.

2. Друга підказка. Одні з них можна чітко окреслити або сфотографувати,

а інші вказують на почуття, стани (конкретні та абстрактні назви) . Одні з
них можуть «дихати», а інші ні (істоти та неістоти)
Завдання «Знайди зайве»
 Злість, кохання,сум, прапор,перешкода, веселощі
 Герб, підручник, закон, калина, дуб, кавун
 Книга, типографія, історія, юнак, краса
 Розум, воля,пісня,трудяга, місяць

3. Третя підказка. Він може позначати осіб різної статі. Їх три, але існує і
четвертий спільний (рід). Пригадати особливості визначення роду
іменників
Розподільний диктант «Справжні друзі» (розподілити іменники за
родами; діти працюють в міні-групах з картками, під час виконання
завдання радяться і допомагають один одному)
Мадам, леді, шимпанзе,трюмо, плакса, уживання, какаду, ралі , базіка,
конферансьє, бюро, колібрі, Токіо, Сан-Ремо, Борнео, ООН, собака, біль,
нежить, тюль, подорож, путь.

4. Четверта підказка . В українській мові їх чотири. Визначення їх

залежить від роду та закінчення слова (відміни). Пригадати розподіл
іменників на відміни та групи
Гра «Забираю собі»
Клас поділяється на чотири групи відповідно до кожної відміни. Учитель
надає кожній групі однакові набори карток з іменниками різних відмін.
 35

Кожна група повинна обрати картки з іменниками їхньої відміни(можна

надати іменники, що не належать до жодної відміни)
Україна , село,теля, сміх, Дніпро, єдність, незалежність,
стиляга,молодість, надія, ножиці, мед, собака,бюро, річка,країна.

5 . П’ята підказка. У процесі вивчення теми «Іменник» ми не забували

про вивчення правил написання цієї частини мови. А який розділ науки
про мову вивчає правопис слів? (Орфографія)
Словниковий диктант «Мій зірковий час»
(троє учнів працюють біля дошки, записуючи під диктовку вчителя
іменники. Інші учні пишуть у зошитах. Перевіряти диктант можуть самі
учасники, інші учні або можна використати метод взаємоперевірки. Той
учень, який написав слова найкраще, - переможець).
Ходіння, картоплиння,озброєння, марево,стежечка, племінничок, сіллю,
радістю, піччю,любов’ю, подорожжю,ссавець, письменник, суддя,
стаття, статей, немовля, недолік

6. Шоста підказка. Він може підкреслюватися однією або двома лініями,

пунктиром, хвилястою лінією, пунктиром з крапкою. Про що йдеться?
(синтаксична роль)
Гра «Побудуй речення»
Вишикуватися в правильному порядку,побудувавши речення . Наприклад,
перший учень – присудок, виражений іменником; другий – підмет,
виражений іменником; третій – означення, виражене займенником;
четвертий – означення, виражене прикметником; п’ятий – означення,
виражене іменником.
Побудувати речення:
Моя мала батьківщина – місто Знам’янка.
Зробити висновок, якими членами речення може бути іменник.
7. Слово вчителя
 36

Закінчується наш квест. Ми разом знайшли скарб . Як ви вважаєте, що це?

(версії учнів)
(можна підготувати скриньку або книжку, з якої дістати аркуш зі словами
«Справжній скарб – це знання»)
Чи погоджуєтеся ви з цим твердженням? Обґрунтуйте свою думку.
Робота з таблицею «Іменник» (узагальнення)
Завдання : зробити морфологічний розбір іменників скарб (І варіант) та
знання (ІІ варіант).
ІV. Підсумок уроку
У додаток до знайденого скарбу учні отримують оцінки.
Оцінювання (коментоване)
V. Домашнє завдання (коментоване)

Завдяки такій формі роботи, учні в ігровій діяльності пригадають усе

вивчене з теми «Іменник»: теорію, правила написання складних іменників,
звернуть увагу на особливості граматичного значення даної частини мови.
Окрім цього, учні збагатять словниковий запас, адже протягом уроку вони
працюють над новими словами, іншомовними, професіоналізмами тощо.
Також цікавим є конспект уроку-квест «Подорож палацом
Прикметника» розроблений вчителькою української мови та літератури
Бердянської ЗОШ № 1 Гонтар Валентиною Миколаївною на тему:
«Написання складних прикметників разом і через дефіс» у 6 класі [10] .
(Додаток Б). Наведемо приклади завдань з української мови, які
використовуються на уроці.
3. Інтерактивне завдання «Прикметникове лото»
 37

Розподіліть сполучення слів на три групи: 1) прикметники, які

пишуться разом; 2) прикметники, що пишуться через дефіс; 3) подібні до
прикметників словосполучення, які пишуться окремо.

Також, на основі проаналізованого теоретичного матеріалу, подаємо

власну розробку конспекту квест-уроку на тему: «Узагальнення вивченого
про службові частини мови». (Додаток В) Розроблений нами урок-квест
навчає учнів розрізняти службові частини мови, визначати їхні основні
ознаки, знаходити їх у тексті, вживати у власних висловлюваннях,
розвиває творчі здібності, крім того, виховує любов до України,
національну свідомість.
Тому сучасні освітні технології, в даному випадку квест – це
потужний стимул, який дозволяє розвивати пізнавальну активність учнів,
покращує якість знань, сприяє розвитку навичок самостійного отримання
 38

знань, зокрема під час вивчення самостійних та службових частин мови на

уроках української мови.
Зокрема, участь у освітньому квесті, дає можливість отримати нові
знання, позмагатись з однокласниками, отримати подарунок, отримати
грамоти та дипломи тощо. Також участь у даному квесті надає учневі
внутрішню та зовнішню мотивацію для відкриття та засвоєння нових
знань і розвитку вмінь.
Для створення квесту можна використовувати різні види завдань:
пошукові, дослідницькі, аналітичні, творчі.
Завдяки використанню педагогічної технології квесту на уроках
української мови, зокрема вивчення «Морфології», розкривається творчий
потенціал учня, креативний підхід до виконання завдання, у тому числі й
дослідницького, що в подальшому дасть позитивний результат, наприклад,
на здачі іспитів чи ЗНО.
 39

Висновки

Сучасна освіта – це освіта для людини. Її основою є розвиваюча,

культуротворча домінанта виховання здатності до самоосвіти і
саморозвитку особистості, яка вміє використовувати набуті знання і вміння
для творчого розв’язання проблем, критично мислити, опрацьовувати
різноманітну інформацію.
Нині важливу роль у розвитку пізнавальних інтересів учнів
відіграють інтерактивні технології навчання та інтерактивний урок.
Інтерактивне навчання – це певний різновид активного навчання, це
спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, мета якої – створити
комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчув би свою
інтелектуальну спроможність пізнавати нове. Однією із таких технологій є
квест, який формує різноманітні вміння та навички учнів, проте для його
перспективного розвитку потрібно правильно застосовувати цей засіб
навчання у освітньому процесі. Доцільно використовувати квест при
вивченні всіх предметів у школі, проте методика проведення таких уроків
ще не знайшла належного висвітлення в лінгводидактичних дослідженнях.
Проаналізувавши дидактичні ігри як метод навчання та всебічного
розвитку на уроках української мови, ми виявили, що їх бажано широко
використовувати як засіб навчання, виховання і розвитку школярів. У
будь-якій грі розвивається увага, спостережливість, кмітливість. Сучасна
дидактика звертаючись до ігрових форм навчання на уроках, вбачає в них
можливості ефективної взаємодії педагога і учнів, продуктивної форми їх
спілкування з властивими їм елементами змагання, непідробної цікавості.
У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно
думати, розвивати увагу.
Дидактична гра на уроці – не самоціль, а засіб навчання і виховання.
Сам термін «дидактична гра» підкреслює її педагогічну спрямованість та
багатогранність застосування.
 40

Також визначили, що найефективнішими є ті уроки української

мови, на яких використовують різноманітні форми роботи, збагачують їх
знахідками творчих шукань. Захопившись грою, діти не помічають, що
навчаються, до активної діяльності залучають навіть найпасивніших учнів.
Тому доцільною в такому разі, на нашу думку, є квест – технологія, яка
поєднує дослідницьку діяльність здобувачів освіти з дидактичною грою,
що сприяє ефективному засвоєнню навчального матеріалу.
Здійснено аналіз особливостей квестів у навчально-виховному
процесі. Нами виявлено, що основною рисою освітнього квесту є, без
сумніву, перевага інтелектуального й логічного компонентів. Цінність
використання освітнього квесту, полягає в потужній мотивації: освітні цілі
реалізуються в захопливій ігровій формі з цікавим сюжетом, що містить
елементи пошуку та відкриття. Участь у квесті допомагає вчителеві
мотивувати учнів до активної навчальної діяльності.
Дослідивши методику проведення квестів, ми простежили етапи
підготовки вчителя до уроку-квесту, хід такого типу уроку, що має чітку
структуру: організаційна частина, мотивація навчальної діяльності,
актуалізація опорних знань, проходження квесту, підбиття підсумків і
обговорення результатів роботи, при вивченні в 5 та 6 класах таких тем:
«Приголосні тверді та м’які, дзвінкі та глухі звуки», Узагальнення
вивченого з теми «Іменник», «Написання складних прикметників разом і
через дефіс». На основі педагогічного досвіду вчителів-мовників створили
власні уроки-квести на тему: Узагальнення з теми «Звуки мовлення.
Голосні та приголосні звуки», «Узагальнення вивченого про службові
частини мови». Також на основі цього ми упорядкували збірник
дидактичних ігор та уроків-квестів.
Отже, провівши це дослідження, можемо зробити висновок, що
квест-урок активізує логічне мислення учнів, привчає замислюватись над
завданнями, розвиває вміння оцінювати ситуацію залежно від значущості
інформації, дозволяє інтегрувати матеріал кількох предметів, залучаючи
 41

логіку і критичне мислення. Застосування такого методу змінює урок. Діти

мають можливість більше спілкуватися, висловлювати власну думку, в них
розвивається уміння не тільки працювати самостійно, а й у команді. Крім
того, захопливий сюжет такого тренування-пригоди та динамічність
забезпечують гарний настрій і яскраві враження. Зважаючи на це, для того,
щоб підвищувати зацікавленість учнів до предмета, залишатися
конкурентоспроможним і компетентним учителем, варто впроваджувати в
навчальний процес інноваційні технології навчання.
Школа повинна давати вміння застосовувати знання для вирішення
будь-яких життєвих, особистісних, проектно-дослідницьких проблем,
формувати цінності, необхідні для розуміння проблем суспільства, країни
в цілому. Тож тільки той вчитель, котрий не стоїть на місці, іде в ногу з
життям, використовує сучасні інноваційні технології, здатний не зійти на
узбіччя, здатний запалити і підтримувати вогонь у душах своїх вихованців.
 42

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Борисенко В. В, Мачульська А. Г. Застосування дидактичних ігор у
процесі навчання української мови. Вісник Чернігівського
національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка.
2014. Вип. 117. С. 24-27.
2. Вебквест на уроках української мови та літератури
https://vseosvita.ua/library/veb-kvest-na-urokah-ukrainskoi-movi-ta-
literaturi-15034.html (дата звернення 10.10.2019).
3. Вебквести на уроках української літератури та мови. URL:
http://shkola.ostriv.in.ua/publication/code-78D6AE495C70F/list-
A863690726 (дата звернення 10.10.2019).
4. Використання дидактичних ігор на укроках української мови. URL:
https://naurok.com.ua/vikoristannya-didaktichnih-igor-na-ukrokah-ukra-
nsko-movi-45604.html (дата звернення 21.09.2019).
5. Використання інтерактивних форм роботи в освітньому просторі
сучасного закладу освіти. URL: https://naurok.com.ua/vikoristannya-
interaktivnih-form-roboti-v-osvitnomu-prostori-suchasnogo-zakladu-
osviti-90133.html (дата звернення 24.09.2019).
6. Використання квест – технології в освітньому процесі сучасного
закладу дошкільної освіти. URL:
https://vseosvita.ua/library/vikoristanna-kvest-tehnologii-v-osvitnomu-
procesi-sucasnogo-zakladu-doskilnoi-osviti-164710.html (дата звернення
11.10.2019).
7. Використання квесту як засобу активізації навчальної діяльності
учнів. URL:
https://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/34730/(дата
звернення 11.10.2019).
8. Гарбовська Л. Г. Авторський посібник «Вебквест на уроках
української мови та літератури як засіб активізації навчальної
 43

діяльності учнів». URL: http://osvita.ua/school/lessons_summary/

edu_technology/45861/ (дата звернення 10.10.2019).
9. Голуб Н. Б., Новосьолова В. І. Українська мова (рівень стандарту) :
підруч. для 10 кл. закл. загал. середн. освіти. К.: Педагогічна думка,
2018. 200с.
10. Гонтар В. М. «Подорож палацом Прикметника»
https://naurok.com.ua/urok-kvest-z-ukra-nsko-movi-dlya-uchniv-6-h-
klasiv-podorozh-palacom-prikmetnika-30682.html (дата звернення
26.10.2019).
11. Грабчак Д. В. Освітній вебквест як нова Інтернет-технологія
навчання елективних курсів з фізики // Інформаційні технології
навчання в освіті. URL: http://ite.kspu.edu/webfm_send/299 (дата
звернення 12.10.2019).
12. Дефініції поняття «Квест». URL:
https://sopinairina.wixsite.com/quests/ponatta (дата звернення
17.10.2019).
13. Дидактичні ігри, їх особливості та класифікація. URL:
http://www.ipedahohika.com/lirefs-1303-2.html (дата звернення
24.09.2019).
14. Донченко Т.К. Уроки мови мають стати уроками словесності.
Дивослово. 2005. №4. С. 36-38.
15. Журба К. О., Шкільна І. М. Квест як засіб формування національно-
культурної ідентичності підлітків. Рідна школа. 2017. № 11-12. С. 44-
53.
16. Застосування засобів візуалізації навчального матеріалу на уроках
української мови та літератури. URL:
https://www.ztkolegium.org.ua/zastosuvannya-zasobiv-vizualizaczii-
navchalnogo-materialu-na-urokax-ukrainskoi-movy-ta-literatury-(vlasni-
metodychni-znaxidky)/ (дата звернення 17.10.2019).
 44

17. Здрилюк І. М. Дидактичні ігри з української мови. Луцьк, 2018. 15 с.

18. Зинов’єва Т. І., Курлигіна О.Є Методика навчання української мови:
підручник і практикум для академічного бакалаврату. К.: Юрайт,
2016. 468 с.
19. Інформатика. Вебквест як педагогічна технологія. URL:
http://wiki.fizmat.tnpu.edu.ua/index.php/%D0%86%D0%BD
%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC
%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0._
%D0%92%D0%B5%D0%B1-%D0%BA
%D0%B2%D0%B5%D1%81%D1%82_%D1%8F%D0%BA_%D0%BF
%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE
%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_
%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE
%D0%B3%D1%96%D1%8F (дата звернення 30.09.2019).
20. Капустинська І. А.. Узагальнення і систематизація вивченого з теми:
"Іменник". URL: https://naurok.com.ua/urok--kvest-z-ukra-nsko-movi-
uzagalnennya-i-sistematizaciya-vivchenogo-z-temi-imennik-13266.html
(дата звернення 01.11.2019).
21. Коваленко Л. І. День української мови та писемності. URL:
https://sites.google.com/site/kvestridnamova/home (дата звернення
17.09.2019).
22. Кононец Н. Технологія вебквест у контексті ресурсно-орієнтованого
навчання студентів. Витоки педагогічної майстерності. 2012.
Вип.10. С 138-143.
23. Кочергіна С.В. Вебквести на уроках української літератури та мови.
Електронний збірник наукових праць Запорізького обласного
інституту післядипломної педагогічної освіти «Неперервна освіта
нового сторіччя: досягнення та перспективи». 2015. №3(21). URL:
http://www.zoippo.zp.ua/pages/el_gurnal/pages/vip21.html (дата
звернення 13.10.2019).
 45

24. Методи і прийоми навчання фонетики. Система вправ з фонетики.

URL:http://grinch-home.at.ua/publ/metodika_navchannja_ukrajinskoji_m
ovi/teoretichnij_material/
metodi_i_prijomi_navchannja_fonetiki_sistema_vprav_z_fonetiki/57-1-0-
192 (дата звернення 14.10.2019).
25. Методика вивчення частин мови. URL:
http://dn.khnu.km.ua/dn/k_default.aspx?M=k0903&T=08&lng=1&st=0
(дата звернення 22.10.2019).
26. Методика вивчення числівника на уроках рідної мови в початковій
школі. URL: https://vseosvita.ua/library/metodika-vivcenna-cislivnika-
na-urokah-ridnoi-movi-v-pocatkovij-skoli-126508.html (дата звернення
01.11.2019).
27. Методика фонетики, графіки і орфоепії. URL:
http://ua.textreferat.com/referat-13580-1.html (дата звернення
14.10.2019).
28. Морфологія. Поняття морфології. URL:
https://stud.com.ua/81728/literatura/morfologiya (дата звернення
19.10.2019).
29. Навчаємося цікаво. (квест - технології в практиці педагогів КПНЗ
«ЦДЮТ «Дивосвіт»). URL: https://vseosvita.ua/library/navcaemosa-
cikavo-kvest-tehnologii-v-praktici-pedagogiv-kpnz-cdut-divosvit-
112794.html (дата звернення 29.09.2019).
30. Навчальний квест: навчати, шукати, грати. URL:
https://naurok.com.ua/post/navchalniy-kvest-navchati-shukati-grati (дата
звернення 18.10.2019).
31. Наумчук М.М. Сучасний урок української мови в школі. Тернопіль:
Астон, 2001. 264 с.
32. Полат Є. С, Бухаркіна М. Ю. Нові педагогічні та інформаційні
технології в системі освіти. К.: Академія , 2000. 254 с.
 46

33. Поніманська Т. І. Дошкільна педагогіка: навч. посібник. К.:

Академвидав, 2006. 456 с.
34. Радченко І. О. Технологія освітнього квесту та веб-квесту.
Педагогічна майстерня. Вересень 2018. №9 (93). С. 18-21.
35. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям. Вибрані твори: в 5-ти
томах. К.: Рад. школа, 1977. 244 с.
36. Фонетика. Вправи для тренування. URL:
https://linguana.com.ua/ukrayinska-mova/fonetyka/fonetyka-vpravy-dlya-
trenuvannya.html (дата звернення 14.10.2019).
37. Цікаві вправи для вивчення теми
"Фонетика"https://vseosvita.ua/library/cikavi-vpravi-dla-vivcenna-temi-
fonetika-v-2-klasi-78575.html (дата звернення 14.10.2019).
38. Шмідт В. В. Технологія вебквесту при навчанні англійської мови
студентів немовних спеціальностей.
URL: http://winner.se-ua.net/page26/1/10/ (дата звернення 09.10.2019).
39. Яковенко А. В. Використання Web-quest в мовній освіті. URL:
http://www.rusnauka.com/5_SWMN_2012/Pedagogica/1_100769.doc.ht
m (дата звернення 26.09.2019).
 47

ДОДАТКИ
Додаток А

Дидактичні ігри з української мови[17]

Гра «Творимо слова»

 Прочитай слово Буквар.
В кінці слова живе -ар.
Якщо казки пише -ар,
Його звуть усі … (казкар).
Коли байки пише -ар,
Тоді звуть його … (байкар).
На воротях стоїть -ар,
Тоді хто він? … (Воротар.)
Опустився в шахту -ар,
А тепер він хто? … (Шахтар.)
Ще й на кобзі грає -ар.
Люди звуть його … (кобзар).
Є слова: бджоляр, човняр,
І весляр, і ковзаняр,
Муляр, маляр і школяр –
Утворив їх суфікс … (яр).
Ось які слова чудові
Є у нашій рідній мові.
Д. Білоус
Жив-був хлопчик-чарівник,
Називали його -ник.
Із простих звичайних слів
-Ник утворював майстрів.
 48

Зупинився в лісі -ник

І з’явився там … (лісник).

А в садочок прийшов -ник,

там з’явився … (садівник).
Є двірник, є будівник,
Пасічник і комірник.
Ці слова творити звик
Чарівник, що зветься …
(-ник).

Гра «Закінчи речення»

Коли говориш – не … (горлань).
Слів поганих – не … (вживай).
На всі боки – не … (крутись).
На усмішки не …(ведись).

Гра «Листоноша»
Матеріали для гри. Конверти (чи листівки) для кожного учня, на яких
написане слово. Біля дошки 3 скриньки. На кожній – морфемна схема слів.
Хід гри. Учень аналізує слово на конверті (складає його морфемну
схему), підписує прізвище, виходить до дошки і вкидає свій конверт до потрібної
скриньки. У кінці гри троє сильніших учнів (листоноші) перевіряють
правильність «адрес».

Гра «Яку особу добре знаєш?»

Живемо, радіємо, співаємо
Яку особу добре знаємо? (І особу)
Уроки вчиш, а чи гуляєш,
Яку особу знаєш? (ІІ особу)
 49

Шляхи у Всесвіт відкривають,

Шевченка в космосі читають,
Державі славу здобувають
Яку особу добре знають?
( ІІІ особу)

Гра «Впізнай займенник»

- Назвіть займенник, який вказує на особу, яка говорить сама про себе. (Я).
- Назвіть займенник, який вказує на особу чи предмет, про який
розповідають. (Він, вона, воно).
- Назвіть займенник, який вказує на особі, до яких звертаються. (Ви).

Гра «Чиє слово найдовше?»

Учасники гри по черзі називають слова. Кожне наступне повинно
починатися на той же звук, що й попереднє, але мати на один звук більше.
Наприклад, приголосний в (ви, віл, ваза, вітка, ворона, водопад, вовкодав,
водокачка, водопровід, відповідальний, відмежований і т.д.). Виграє той, хто
назве найдовше слово, що починається на той або інший звук.
Гра «Утворіть нове слово»
Вчитель записує на дошці слово. Учні, додаючи або віднімаючи на
початку чи в кінці слова один звук (голосний чи приголосний), утворюють
слово з новим значенням. Виграє той, хто першим назве слово.
Слова для гри:
1.Лук, линок, буква, їжа, суд, кобза, млин, лан.
2.Тире, коса, баштан, горе, дзвін, отара,мак.
Гра «Відгадайте»
Вчитель бере картку з написаним на ній словом (наприклад, рік) і
пропонує учасникам гри відгадати його. Він указує на те, зі скількох звуків
складається слово, як воно звучить, якщо змінити перший звук (сік) і
другий звук (рак). Виграє той, хто першим відгадає слово.
 50

Слова для гри:

Рука (мука, ріка), лад (сад, лід), день (пень, дань), соло (коло, сало),
мир (вир, мур), воля (доля, Валя).

Гра «Захистіть орфограму»

Учні записують слова з різними орфограмами. При взаємоперевірці
пояснюють орфограму. Якщо правильна відповідь не прозвучала, то
кожень пояснює свою орфограму. Виграє той, хто правильно „захистив”
орфограму товариша.

Гра «Хто швидше?»

Клас ділиться на дві команди. Завдання: хто швидше складе речення
з хаотично розміщених слів, виділить, наприклад, головні члени і пояснить
орфограми і пунктограми.
Виноградної, плекайте, як, мову, лози, парость.
Правильний варіант:
Як парость виноградної лози, плекайте мову…..(М.Рильський).
Пунктограми: кома між простими реченнями у складному.
Рідний, я, мій, люблю, краю, тебе.
Правильний варіант:
Мій, рідний краю, я люблю тебе.
Пунктограма: кома при звертанні.

Гра «Порівну»
В одну колонку записати слова, в яких кількість звуків і букв рівна,
у другу – решту слів.
Пройти, пояснив, тьохкати, пір'я, сила, берег, дівчина, бандура,
коломийка, життя, мільйон, пеньок, навесні, підійшов, яблунька, зимовий,
зустріч, свято, пісня.
Завдання-жарти
 51

1.Змінивши один приголосний звук на інший, перетворіть свійську

тварину, що відзначається впертістю, на птаха.
2.Змінивши один приголосний на інший, перетворіть дику тварину-
ссавця на птаха.
3.Перегрупувавши звуки, перетворіть невеликий ліс на птаха.

Гра «Слова-перевертні»
Перегрупувавши голосні і приголосні звуки, утворіть нові слова від
таких слів: рис, літо, пілот, рамка, ікра, ручка, городи.

Логогрифи
Логогрифи – загадки, за умовами яких з певного слова шляхом
додавання або відкидання звука (чи складу) утворюються нове слово.
1.Люблять нас усі збирати
після дощику в ліску,
а як букву г відняти,
будем плавати в ставку.
(Гриби – риби)
2. Дроворуби його мають,
ним колоди розбивають;
якщо букву пропустити;
в річці слід його ловити.
(Клин – лин)

Лінгвістичні ігри
Вправи-кросворди

1 Завдання 1.

2 Перекладіть російські слова українською

3 мовою, заповніть клітинки по горизонталях.

4
5
6
 52

У вертикальному виділеному стовпчику прочитаєте букви, що

позначають голосні звуки в українській мові.
1. Галдеж
2. Корзина
3. Повар
4. Бочка
5. Кирпи
6. Водосточная труба
Відповідь: гамір, козуб, кухар, діжка,
цегла, ринва.
Завдання 2.
1. Заповніть клітинки по горизонталі. У другому та п’ятому
стовпчику по вертикалі ви прочитаєте:
а) тему заняття;
б) слова-терміни, що вживаються під час вивчення розділу
«Фонетика».

1. Шматок, відрізаний від чогось, або залишок від різання

чогось.
2. Документ про направлення на роботу, відпочинок тощо.

1 3.Скринька для зберігання

2 коштовностей.
4.Комаха, назва якої походить від
3
звуку, що його вона
4
утворює
5
своїми надкрилками.
5.Колючий кущ, плоди якого багаті на вітамін С.

Відповідь: обрізок, путівка, шкатулка, цвіркун, шипшина.

 53

2. Заповнивши клітинки по горизонталі, у першому

вертикальному стовпчику одержите синонім до слова абетка

1 1.Льотчик вищого класу.

2 2.Поле.
3 3.Давня
4 міра ваги в Росії,
5 Україні та
6 Білорусії.
7 4.Великі
кисло-солодкі
ягоди.
5.Частина збруї для зануздування коня.
6.Частина мови.
7. Невеликий мішечок.
Відповідь: ас, лан, фунт, аґрус, вудила, іменник,
торбинка.

3. Запишіть у клітинки чотири слова, які мають по три звуки.

Ці слова мають таке значення:

1 1. Дуже дрібне насіння

2 2. Те, чим дивимось

3 3. Невелика тварина, що живе у воді, але не

риба
4
4. Слово, яке часом вживаємо замість „так”
Відповідь: мак, очі, рак, еге.

Гра «Виростимо речення»

 54

Дається одне слово, діти додають до нього по одному слову так, щоб
вийшло поширене речення.
За аналогією можна проводити гру на скорочення речення.
Урізноманітнити цю гру можна шляхом конкретизації завдання.
Наприклад «виростити» речення з однорідними членами (додатками,
означеннями тощо) або «виростити» односкладне поширене речення.
Гра «Музичні слова»
За певний час (3 – 5 хвилин) учасники гри пригадують і записують
якнайбільше слів, що мають склади назви нот ( до, ре, мі, фа, соль, ля, сі).
Наприклад: до-ля, по-мі-до-ри, пе-ре-до-вий, до-мі-но, фа-сад, сі-ре
тощо
Гра – естафета «Український алфавіт»
Учасники гри поділені на 2 – 3 однакові групи. Кожна група має картку
із записаними на ній словами й аркуш паперу. Члени кожної групи
передають один одному аркуш паперу і картку та виписують з неї по одному
слову, ставлячи слова в алфавітному порядку. Перемагає та група, яка першою
виконала завдання.
Слова для гри: тінь, яблуко, виноград, юннат, бригада, прапор, фаза,
арка, цемент, гараж, шершень, наука, долина, робітник, учитель, сокіл,
жовтень, єдність, їжак, клас, орден, йод, зима, хлопець, чавун, медаль,
людина, історія, щоденник.

Гра «Мозаїка»
Скласти мозаїку із складів, об’єднуючи їх у слова ;із слів,
об’єднуючи їх у речення; із речень, утворюючи різного виду тексти
( оповідання, казки, есе тощо) .Цей вид гри можна використовувати і під
час вивчення частин мови, використовуючи ту чи іншу частину мови в
ігрових ситуаціях. Цю гру досить легко проводити і при вивченні різних
видів орфограм, нанизуючи їх до того чи іншого слова.

Гра «Чарівна паличка»

 55

Клас ділиться на дві команди. Проводиться гра швидко, учитель

показує на когось, а той називає частину мови, частину слова, орфограму
або ще щось на вимогу вчителя ( на вивчену тему) .
Наприклад: парта – іменник,працювати- дієслово, п’ять- числівник.

Гра «А ти вмієш?»
Написати твір-мініатюру, що складається лише з дієслів («Золота
осінь») :похолодало, задощило, повіяло, полетіло. полетіло, посипало,
одяглись, подивились тощо.)

Додаток Б
Урок-квест з української мови
для учнів 6-х класів
«Подорож палацом Прикметника»[10]
Тема. Написання складних прикметників разом і через дефіс
Мета: розширити й поглибити знання учнів про написання складних
слів, зокрема прикметників; сприяти виробленню орфографічної та
пунктуаційної грамотності; розвивати естетичні смаки, спостережливість;
 56

виховувати любов до рідного краю та почуття національної гідності;

формувати навички навчально-пізнавальної, інформаційної та
комунікативної компетенцій, а саме розвивати творчий потенціал учнів,
уміння орієнтуватися в різноманітних ситуаціях, спілкуватися з
учасниками квесту, працювати в команді; підвищити мотивацію до
вивчення української мови.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Форма проведення: урок-квест.
I. Організаційний момент
Дорогі діти, вітаю вас на початку загадкової подорожі! Я вважаю, що
ви надзвичайно допитливі, прагнете якнайбільше дізнатися про
навколишній світ, тому й запрошую вас на цікавий квест! Правильно
організована робота в команді допоможе вам розвинути свої здібності. А
стати переможцем у квесті зможе той, хто проявить наполегливість,
покаже високий рівень знань і докладе чимало зусиль під час виконання
різноманітних завдань.
Однак, як і в кожній грі, сьогодні будуть переможці й переможені. І
неважливо, кому сьогодні більше пощастить. Головне, щоб серед вас
панувала атмосфера доброти та взаємопідтримки.

Правила участі в квесті

- Учні класу об’єднуються в команди.
- Команда, погоджуючись брати участь у квесті, автоматично приймає ці
правила та зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
- Команди виконують завдання відповідно до Карти подорожі палацом
Прикметника.
- Під час виконання квесту командам потрібно знайти відповідне завдання
та швидко його опрацювати. Щоб це зробити, потрібно не лише критично
мислити, але ще й уміти діяти чітко та злагоджено.
- На виконання кожного завдання відводиться обмежена кількість часу.
- Перед початком виконання квесту в капітана кожної команди є лише три
можливості поставити запитання та попросити допомоги в учителя.
- Переможцем буде визнано ту команду, яка правильно виконає всі
завдання та першою дістанеться фінішу.
 57

Карта подорожі палацом Прикметника

Прийом-завдання «Приємне побажання»

– Подаруйте один одному палац-символ, де
запишіть свої побажання успішної роботи на
сьогоднішньому квесті.
– Бачу, як ваші очі засяяли від радості. Із гарним
настроєм неважко виконувати навіть складні завдання.
Василь Олександрович Сухомлинський писав: «Прагнення до знань
живиться тисячами невсипущих, невтомних корінців нелегкої, але
радісної, привабливої, жаданої для дитини праці».
 58

II. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

Дайте відповідь на запитання, яке зашифроване в ребусі

Що таке ?
4=В

III. Мотивація навчальної діяльності

1. Прийом-завдання «Кросворд»
Прочитайте уривки з поезій українських письменників і випишіть
складні слова. Визначте, до якої частини мови вони належать. Укажіть
спосіб словотворення. Знайдені слова впишіть у поданий нижче кросворд.

Уривок 1. Для нас вона в світі єдина, одна,

Як очі її ніжно-карі … (В. Сосюра «Любіть Україну»)
Уривок 2. Вона летіла хутко, мов стокрила,
За нею вслід співучії пташки? (Леся Українка «Давня
весна»)
Уривок 3. Ми чинимо волю наших прадідів,
це вони нас послали в путь,
щоб ми йшли нашою віковічною землею
із нашими багатолюдними містами,
із нашими тихомрійними селами,
із нашими золотоверхими церквами.
( В. Голобородько «Ми
йдемо»)
Уривок 4. Фарби рожеві, злотисті, червоні,
Срібно-блакитне повітря…
Ніжні осінні пісні тиходзвонні!
 59

( М. Рильський «Осінь-
маляр…»)
Уривок 5. Круг них світився то зелений сніг,
то голубий, то ніжно-фіалковий. (І. Жиленко «Підкова»)

XXXX 1
XXXX 2
X X X X X X X X X X По вертикалі
XXXX XXXX X X X X X X X X X X 1. Уривок 5.
XXXX XXXX X X X X X X X X X X 2. Уривок 4.
3 4 3. Уривок 3.
XXXX XX X X XXXXXXXX
4. Уривок 4.
XXXX XX X X XXXXXXXX
5. Уривок 3.
XXXX XX X X XXXXXXXX
8. Уривок 1.
5
XXXX XX X X XXX XXXX
6
XXX X X X X По горизонталі
XXXX XX X X XXX X X X X 6. Уривок 3.
XXXX XX 7
X X X 7. Уривок 3.
XXXX XX X X XXX X X X X 9. Уривок 2.
8
XXXX XX X X XXX X XX
Зверніть увагу!
XXXX XX X X XXX X XX
Заповнюючи кросворд,
XXXX XX X X XXX X X X опускайте дефіс у
XXXXXXX XXXXXXX X X X складних
XXXXXXX XXXXXXX X X X прикметниках!
XXXXXXXXXXXXXXX X XX
XXXXXXXXXX 9
XX IV. Вивчення

XXXXXXXXXXXXXXXXX X X нового матеріалу

XXXXXXXXXXXXXXXXX XX
1. Прийом-завдання
«Заповни фрейм»
Опрацювавши матеріал підручника, заповніть фрейм «Правопис
складних прикметників разом і через дефіс».
 60

Фрейм

Правопис складних прикметників

разом і через дефіс

Випадок написання Випадок написання

Правило 1

ВИНЯТКИ ВИНЯТКИ

Правило 2
 61

2. Інтерактивне завдання «Утвори й обґрунтуй»

Утворіть від сполучень складні прикметники, обґрунтуйте правила їх
написання.
62
63
64
 65

3. Інтерактивне завдання «Прикметникове лото»

Розподіліть сполучення слів на три групи: 1) прикметники, які

пишуться разом; 2) прикметники, що пишуться через дефіс; 3) подібні до
прикметників словосполучення, які пишуться окремо.

V. Узагальнення та систематизація вивченого

 66

1. Орфографічний практикум «Відшукай домівку для прикметників»

Розподіліть слова на дві колонки: у першу (зліва) – складні
прикметники, які пишуться разом, у другу (справа) – складні прикметники,
які пишуться через дефіс.
Примітка! На першому (верхньому) малюнку наведено всі
прикметники, які вам необхідно класифікувати. На другий (нижній)
малюнок упишіть ці слова, правильно розподіливши їх на дві колонки.
 67

2. Орфографічна п’ятихвилинка «Хто найграмотніший!»

Запишіть правильно подані нижче слова. Примітка: можете
користуватися підручником.

VI. Контрольно-коригувальний етап

1. Прийом-завдання «Виконай тест»

1. Прикметники, утворені способом складання, є в рядку

А прабатьківський, миролюбний
Б п’ятиповерховий, прибережний
В машинобудівний, босоногий
Г золотострунний, приятельський
2. Складні прикметники, з’єднані сполучним голосним [о], є в рядку
А сам..робний, бо..здатний
Б свіж..спечений, прац..любний
В мал..потужний, сем..поверховий
Г сив..волосий, сиз..крилий
3. Складні прикметники, з’єднані сполучним голосним [е], є в рядку
 68

А вищ..згаданий, вод..провідний
Б вол..любний, житт..радісний
В сорок..відерний, північн..кримський
Г нов..утворений, легк..крилий
4. Разом пишуться прикметники в рядку
А кисло/солоний, одно/сторонній
Б чорно/бровий, світло/рожевий
В темно/жовтий, великий/превеликий
Г давньо/український, червоно/гарячий
5. Через дефіс пишуться прикметники в рядку
А військово/зобов’язаний, військово/патріотичний
Б нудно/солодкий, середньо/солоний
В сніжно/білий, тьмяно/жовтий
Г ніжно/блакитний, світло/волосий
6. Прикметники сліпо/глухо/німий, водо/газо/провідний треба писати
А через дефіс
Б окремо
В через два дефіси
Г разом
7. Установити відповідність між прикметником і його написанням
1 окремо А темно/пурпуровий
2 разом Б суспільно/корисний
3 через дефіс В тисячо/літній
4 через два дефіси
8. Установити відповідність між прикметником і його написанням
1 через дефіс А масло/сиро/молочний
2 окремо Б темно/біло/коричневий
3 разом В молочно/білий
4 через два дефіси
 69

VII. Підсумок уроку-квесту. Визначення переможців

1. Інтерактивне завдання «Збери пазл»

На завершення подорожі пропоную вам скласти пазл, щоб іще раз
помилуватися красою палацу, у якому ви побували.

2. Прийом «Мікрофон»

1. Що виявилося найцікавішим під час виконання квесту?

2. Які завдання були найскладнішими?
3. Які питання у вас виникли?
4. Які правила запам’яталися найкраще?
5. Яким правилам необхідно приділити більше уваги?
6. Чи справдилися ваші очікування?
7. З яким настроєм ви завершуєте урок-квест?
 70

– Отже, ви здійснили цікаву мандрівку до палацу Прикметника,

виконали чимало різноманітних завдань, а найголовніше - додали ще
більше знань у свою скарбничку мудрості, а розмаїття складних
прикметників збагатило ваше мовлення, зробило його милозвучнішим.
«Кожне слово рідної мови, – писав
В. Сухомлинський, – має своє обличчя, як у квітки, у нього свій
неповторний аромат і відтінок, барви – а цих відтінків кожна барва має
тисячі…»

ГРАМОТА
для команди переможців у квесті
 71

Додаток В
Конспект уроку-квесту [розроблено автором дослідження]
Тема: Узагальнення вивченого про службові частини мови
Мета: повторити, систематизувати та узагальнити вивчений матеріал про
службові частини мови; формувати мовні та мовленнєві компетентності
учнів шляхом удосконалення вмінь та навичок визначати службові частини
мови та їхні ознаки, розвитку творчих умінь, використання службових
частин мови у власних висловлюваннях, збагачення словникового запасу,
розвитку орфографічної пильності, комунікативних навичок; виховувати
любов до мови, доУкраїни.
Обладнання: таблиці, ілюстрації, картки, пісня «Тече вода з-під явора».
Тип уроку: урок систематизації та узагальнення знань.
Хід уроку
І.Організаційний момент.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Сьогодні ми вирушаємо в мандрівку до вже знайомої нам чудової й
багатої на слова країни Морфології, щоб систематизувати, узагальнити й
поглибити свої знання про її мешканців і , звичайно, подружитися з ними,
щоб наступного уроку успішно написати контрольну роботу. Згодні?
Сьогодні прошу вас поділитися на дві команди і виконувати завдання не
самостійно, а разом зі своєю командою. За кожне правильно виконане
завдання, команда отримає свої бали.
(Після кожного виконаного завдання, оголошуються результати).
Пригадаймо, що ви про них знаєте.
ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
ІV. Актуалізація опорних знань.
- Чим відрізняються службові частини мови від самостійних?Щоб
краще пригадати, розв’яжемо кросворд.
1 С Л У Ж Б О В І
2 Ч А С Т К А
 72

3 С У Р Я Д Н І
4 С К Л А Д Е Н І
5 Ї
6 М О Д А Л Ь Н І
7 С К Л А Д Н І

1.Частка, сполучник, прийменник - …частини мови.

2.Частина мови, що вносить у речення різні відтінки значення і служить
для утворення слів і форм слів.
3.Єднальні, розділові, протиставні –це … .
4. Під час, за винятком, згідно з, відповідно до – за будовою ці
прийменники … .
5. Буква, що позначає завжди два звуки.
6.За значенням частки мов, немов, мовляв, навряд, наче, ніби - … .
7.Сполучники щоб, якщо, якби; прийменники з-над, поза, понад за
будовою … .
- Як ви думаєте, про що ми будемо говорити з вами на уроці?
Так, саме про Україну. Прочитайте епіграф до уроку і поясніть, як ви його
розумієте.
"Той, хто по-справжньому любить свою Батьківщину, з усякого погляду
справжня людина."
Василь Сухомлинський
Які розділові знаки? Чому? У якому слові звуків більше, ніж букв?
А що для вас Україна?
Що вам допомогло скласти окремі слова у зв’язні висловлювання?
V. Основний зміст роботи.
1.Розподілити прийменники за командами: 1 – синонімічні, 2 –
антонімічні. Цю вправу потрібно виконати і на час, і на правильність.
 73

З, біля, між, для, коло, під, від, задля, над, близько, поміж, до, серед, в,
поруч з.
2.Робота в парах. Скласти два речення зі словом близько (1 к.),
словом коло( 2 к.), щоб ці слова були службовими і самостійними
частинами мови.
3.Гра « Я перекладач». Яка команда впорається швидше?
В течение дня, встречать по вечерам, в десять часов, в отличии от, плыть
по течению, из-за ошибки, по всем правилам, по просьбе, задание по
географии.
4.Прослухайте пісню на слова Т.Г.Шевченка «Тече вода з-під
явора». Я вмикаю вам декілька пісень, а ви повинні зупинити мене, коли
буде пісня «Тече вода…», тому що у ній найбільше прийменників.
Випишіть ці прийменники. Коли прийменники пишуться через дефіс? З
якими частинами мови прийменники вживаються, а з якими ні?
- Як Шевченко передає свою любов до України?
Не тільки прийменники, але й сполучники допомагають нам
правильно й точно створювати зв’язні висловлювання. Зараз я зачитаю
вам цікаву казку. Уважно слухайте.
5. «Казка про Сполучник».
Одного разу йшов лісовою стежкою Сполучник і сумував: «Що це за
несправедливість? Усі частини мови дружать між собою, ще й пишаються,
що їх називають повнозначними. Навіть Прийменник і Частка з ними
подружились, хоч і не належать до повнозначних. А я нікому не потрібен.
Подумаєш, інколи слова сполучаю».
Аж ось назустріч йому біжить Просте Речення, а за ним ще одне
наздоганяє втікача. Добігли вони до Сполучника, зупинились.
- Ти хто такий? – питають його.
- Я- службова частина мови, а звати мене Сполучник. А ви хто такі?
- Ми - Прості Речення. Цар Синтаксис наказав нам поєднатися у складне
речення і знайти засіб зв’язку. Ось ми й шукаємо.
 74

- Ой, як добре!- зрадів Сполучник. - Я можу вас поєднати. Станьмо друзями.

- Згода!
Спробуймо й ми поєднати прості речення у складні за допомогою
сполучників. Робота в командах.
Є на світі одна Україна. Вона наша найсвятіша, дитинна любов.
Не можна любити народів других. Ти не любиш Вкраїну.
Все на світі можна вибирати, сину. Вибрати не можна тільки Батьківщину.
- Молодці, вдало впорались із завданням.
Крім прийменників та сполучників, ще є …(частки).
- Які розряди часток ви знаєте? Чим цікава для нас частка?
Мешканці країни Морфологія цікавляться, чи вмієте ви правильно писати
службові частини мови. Ось ми це зараз й перевіримо.
6. Гра «Знайди зайве» (знайти помилку й пояснити правопис). Із кожної
команди один учасник виходить до дошки, знаходить і виписує зайве
слово.
1. По-під, понад, із-за, за винятком.
2. Неначе, так що,не мов, тому що.
3. Авжеж,хтось, йди но, все ж таки.
4. Заради, зпоміж, посеред, незважаючи на.
7. «Загадкова картка».
В кожної команди є конверт, у якому на окремих аркушах написані різні
частини мови. Серед них треба знайти частку та вказати її розряд.
1.На, в, з-поміж, б, через, а, але, щоб
2.Про, хай, що, коли, по, над, в, якщо
3.На, не, до, з, при, як, понад, і
4.Без, до, й, та, під, коли, ані,неначе
5.Ж, або, у, із-за, від, на, мов, у зв’язку з тим що
6.Якби, з-поміж, проте, з-над, ось, під час, біля, але
8. Життєва ситуація.
 75

Часто буває, що друзі та близькі люди просять у нас поради з того чи

іншого питання. Вам пропонується таке завдання: у класі я заховала
пакуночки зі словами, знайдіть їх за підказками, які написано на дошці та
складіть поради для своїх друзів, вставляючи потрібні службові частини
мови, які знаходяться у тих пакуночках.
1. Коли слухаєш, не перебивай.
2. Якщо говориш, не звинувачуй.
3. Як даєш, не шкодуй.
4. Як тільки обіцяєш, не забувай.
5. Коли віриш, не сумнівайся.
6. Після того як прощаєш, не дорікай.
Перевірка роботи.
- Це вам поради на все життя.
10. Лексико-граматичне дослідження тексту. (Відповідає кожна
команда по черзі)
Прочитайте виразно текст, Знайдіть у ньому службові частини мови та
з’ясуйте їхню роль у творі; зробіть висновок про їхнє значення в нашій
мові.
Живи ж, Україно! Живи для краси,
Для щастя, для правди, для волі!
Співай, Україно, як рідні ліси,
Як вітер в широкому полі.
VІ. Підсумок уроку. Результати роботи кожної з команд, оголошення
балів кожної команди.
- Що ви робили на уроці? Чого навчилися?
- Яка роль службових частин мови? (дуже важлива, бо вони допомагають
самостійним частинам мови об’єднуватися в словосполучення, речення,
тексти,щоб виразити всю силу думок, почуттів, емоцій.
VІІ. Оцінювання.
VIII. Домашнє завдання.
 76

Додаток Г

Реалізація корекційно-
освітніх завдань через
ігрову діяльність з
елементами пошуковості

Впровадження
Квест
технічних засобів Мотивування емоційної
навчання та інтелектуальної
активності дитини

(рис.1)

Квести-
проекти (рис.2)

Послідовні Квести дії

За структурою

Лінійні Нелінійні

За формою
побудови