Комунальний заклад «Покровський педагогічний коледж»

Циклова комісія викладачів українознавчих дисциплін

КУРСОВА РОБОТА

з методики навчання англійської мови у початковій школі

на тему: «Дидактичні ігри як засіб формування мотивації навчальної діяльності

при вивченні іноземної мови»

здобувача 4 курсу 42-ПО групи

напряму підготовки сп. 013 Початкова освіта

вчитель молодших класів та англійської мови

Бікєєва Юлія Віталіївна

Керівник: Норенко М.С

(прізвище та ініціали, науковий ступінь, посада)

Покровськ – 2021
 ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ  ІГРОВИХ
ТЕХНОЛОГІЙ У ПОЧАТКОВІЙ
ШКОЛІ……………………………………………………………
1.1.  Актуальність питання використання  дидактичних ігор  у
навчальному процесі ……………………………………………..
1.2. Класифікація дидактичних ігрових технологій ………….    
1.3. Структура дидактичної гри……………………………….
1.4. Дидактичні ігри як засіб зацікавлення навчанням ……………

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ
УЧІННЯ ЗАСОБАМИ ІГРОВИХ ТЕХНОЛІЙ …………………
2.1. Методика організації і проведення дидактичних ігор…………
2.2. Методичні рекомендації щодо використання дидактичної гри
у процесі вивчення іноземної мови ………………………
2.3. Дослідно-експериментальне дослідження дидактичних ігор в
педагогічній теорії і практиці …………………………………………

ВИСНОВОК……………………………………………
ВИКОРИСТАННІ ДЖЕРЕЛА…………………………
ДОДАТКИ ………………………………………………
 ВСТУП

Сучасні умови освіти характеризуються гуманізацією навчального процесу,

спрямованістю на розвиток найкращих якостей і формування всебічно
розвиненої особистості.

На цьому етапі розвитку нашого суспільства першочерговим завданням школи

є виховання всебічно розвиненої людини. Важливою складовою частиною
цього завдання є боротьба за високу якість знань і вмінь учнів, формування в
них навичок самостійної розумової праці, виховання творчої особистості.

Надзвичайно важливо розвивати у дітей молодшого шкільного віку не просто

бажання вчитися, прагнення оволодівати знаннями, а виховувати у дитини
потребу вмотивовано сприймати нову інформацію, вміти застосовувати її в
реальному житті, використовувати нові знання і уміння в реальних життєвих
ситуаціях.

Реалізація цього потребує нового підходу до навчання і виховання дітей.

Навчання має бути розвиненим, спрямованим на формування пізнавальних
інтересів і здібностей дітей.

Формування мотивації до навчання – головна проблема, що продовжує

хвилювати педагогів, психологів. На систему природних і особистісних
чинників, що спонукають до навчальної діяльності має вплив усвідомлена
потреба – мотив, що формується під впливом педагогічного інструментарію,
серед яких провідне місце належить дидактичній грі.

Молодший шкільний вік особливо сприятливий для розвитку мотивації

досягнення успіхів у навчанні через ігрову діяльність. А.С. Макаренко писав: “
Гра має важливе значення в житті дитини… Якою буде дитина в грі, такою
вона буде і в праці, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча
відбувається перш за все в грі…” Отже, гра, її організація – ключ в організації
виховання.
 Сам термін "дидактична гра" підкреслює її педагогічну спрямованість та
багатогранність застосування.

Дидактична гра – найбільш доступний для дітей вид діяльності. Цікава гра
підвищує розумову активність учня і він розв’яже більш важке завдання, ніж
на уроці.

Дидактична гра для дітей – перша можливість проявити себе, самовиразитись і

самоствердитись, тому в своїй роботі використовую розвиваючі ігри як засіб
навчання і виховання.

Це не тільки улюблений вид заняття дітей, це провідна діяльність молодшого

школяра. Використання ігрових прийомів робить навчання в цьому віці”
відповідним природі дитини”. Дидактична гра сприяє розвитку ініціативи,
активності, викликає позитивні емоції, без яких ігрова діяльність неможлива.

Включення їх у навчальний процес допомагає забезпечити зміну діяльності

учнів, підтримати інтерес до нового матеріалу, зосередити увагу дітей на
виконанні пізнавальних завдань.

Класифікацій дидактичних ігор дуже багато, але у своїй курсовій роботі я буду
використовувати за В. Аванесовою.

Класифікація відповідно до характеру ігрових дій:

 - ігри-доручення. Ґрунтуються на інтересі дітей до дій з іграшками і

предметами: підбирати, складати, роз'єднувати, з'єднувати, нанизувати тощо;
 - ігри з відшукуванням предметів. Їх особливістю є несподівана поява і
зникнення предметів;
 - ігри з відгадуванням загадок. Вибудовуються вони на з'ясуванні невідомого:
"Впізнай", "Відгадай", "Що змінилось?";
 - сюжетно-рольові дидактичні ігри. Ігрові дії, передбачені у них, полягають у
відображенні різних життєвих ситуацій, у виконанні ролей (покупця, продавця,
вовка, гусей та ін.);
 - ігри у фанти або в заборонений "штрафний" предмет (картинку). Вони
пов'язані з цікавими для дітей ігровими моментами: скинути картку,
утриматися, не сказати забороненого слова тощо.

Актуальність впровадження дидактичних ігор для молодших школярів на уроці

вивчення іноземної мови :

- визначити місце дидактичних ігор та ігрових ситуацій у системі інших видів

діяльності на уроці;

- доцільність використання їх на різних етапах вивчення різноманітного за

характером навчального матеріалу;

- розробка методики проведення дидактичних ігор з урахуванням дидактичної

мети уроку та рівня підготовленості учнів;

- вимоги до змісту ігрової діяльності у світлі ідей розвивального навчання;

- передбачення способів стимулювання учнів, заохочення в процесі гри тих,

хто найбільше відзначився, а також для підбадьорення слабких.

Таким чином, актуальність теми, її теоретична і практична значущість,

необхідність усунення виявлених суперечностей зумовили вибір теми курсової
роботи «Дидактичні ігри як засіб формування мотивації навчальної діяльності
молодших школярів при вивченні іноземної мови в умовах Євроінтеграції», що
дозволило визначити об’єкт і предмет дослідження, сформулювати мету й
окреслити коло завдань.

Об’єктом дослідження є процес формування мотивації молодших школярів до

вивчення іноземної мови.

Предмет дослідження – дидактична гра на уроках іноземної мови.

 Мета дослідження: розглянути  вплив дидактичної гри на формування
позитивної мотивації учіння в початковій школі.

Гіпотеза : в основу нашого дослідження покладено гіпотезу про те, що

використання дидактичних ігор на уроках іноземної мови будуть мотивувати
навчальну діяльність молодших школярів.

Завдання роботи:

1. Проаналізувати науково-методичну літературу із застосування дидактичних

ігор на уроках початкової школи.
2. Виявити чинники впливу на формування позитивної мотивації учіння.
3. Розглянути вплив дидактичних ігор на результативність навчальних навичок
молодших школярів.

Для вирішення поставлених завдань використовувались такі методи

дослідження:

- теоретичні методи дослідження: синтез, аналіз та узагальнення наукової

літератури для теоретичного підґрунтя дослідження; педагогічне
спостереження.

- емпіричні методи дослідження: цілеспрямоване педагогічне спостереження,

аналіз діяльності учнів; спостереження за динамікою розвитку, педагогічний
експеримент для отримання достовірних даних;

– математичної статистики (статистичні): методи кількісного і якісного

порівняння даних, комплексної статистичної обробки показників педагогічного
експерименту – для підтвердження ефективності визначених шляхів та
достовірності отриманих результатів.

Практична значущість курсової роботи полягає у розкритті системи роботи

вчителя щодо використання різних способів організації ігрової діяльності на
уроках іноземної мови у початкових класах.
Апробація результатів дослідження здійснювалася під час проходження
переддипломної педагогічної практики у ЗОШ № 12 м.Покровськ та через
щорічну звітну науково-практичну конференцію студентів педагогічного
коледжу.
 РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИТСАННЯ ІГРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У

ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

1.1. Актуальність питання використання  дидактичних ігор  у навчальному

процесі

Розуміння того, що в центрі навчального процесу перебуває учень, потребує

пошуку та використання сучасних засобів розвитку його особистості. У зв'язку
з цим першочерговими завданнями шкільної освіти є : методологічна
переорієнтація на особистість учня, оновлення змісту, впровадження сучасних
технологій навчання і виховання відповідно до вимог часу.

На сучасному етапі розвитку суспільства перед школою стоїть завдання

виховати особистість, яка мислить самостійно, творчо, з активною життєвою
позицією, чітким науковим світоглядом. Роль початкової школи у вирішенні
цих питань є визначальною.

Саме тому є актуальним питання використання дидактичних ігор у навчально-

виховному процесі початкової школи, адже вона сприяє розвиткові розумових
здібностей учнів, підвищенню якості знань, формуванню активності,
самостійності, пізнавального інтересу, волі, характеру.

Дидактичні ігри використовують як засіб навчання, виховання і розвитку

школярів. У будь-якій грі розвивається увага, спостережливість, кмітливість.
Сучасна дидактика звертаючись до ігрових форм навчання на уроках, вбачає в
них можливості ефективної взаємодії педагога і учнів, продуктивної форми їх
спілкування з властивими їм елементами змагання, непідробної цікавості.

Гра сприятливо діє на розвиток психічних процесів, нових видів розумової

діяльності, засвоєння нових знань та умінь молодших школярів, тому що в грі
поетапне відпрацювання розумових дій відбувається постійно і ненав’язливо.
Важлива роль гри в розвитку психічних процесів дитини пояснюється тим, що
вона озброює дитину доступними для неї засобами активного відтворення,
моделювання за допомогою зовнішніх, предметних дій такого змісту, яке за
інших умов було б неможливим та не могло бути по-справжньому засвоєно.
В ігровій діяльності створюються сприятливі умови для розвитку інтелекту
дитини, для переходу від наочно-дієвого мислення до образного і до елементів
словесно-логічного мислення. Саме в грі розвивається здатність дитини
створювати узагальнені типові образи, подумки перетворювати їх.

Думки про значення гри для розвитку особистості можна знайти у працях
видатних філософів, педагогів і психологів. За твердженням деяких учених, гра
є провідною діяльністю у молодшому шкільному віці, завдяки якій у психіці
дитини відбуваються значні зміни,

Таким чином, враховуючи зазначені чинники, можна стверджувати, що якісний

розвиток основних психічних процесів (сприймання, уваги, пам’яті, мислення,
уяви) у молодшому шкільному віці залежить від того, наскільки успішно
організована навчальна діяльність.

Підвищити ж її ефективність можна за умов використання на уроках різних

видів дидактичних ігор, оскільки навчально-ігрова діяльність, з одного боку,
сприяє підвищенню ефективності навчання учнів початкової школи, а з іншого
- створює умови для розвитку та вдосконалення психічних процесів у
молодшому шкільному віці.
1.2. Класифікація дидактичних ігрових технологій.

У дошкільній педагогіці дидактичні ігри розрізняють за навчальним змістом,

ігровими діями і правилами, організацією і стосунками дітей, роллю вихователя
тощо. Ці класифікації співвідносяться зі змістом навчання і виховання.

Поширеною є класифікація дидактичних ігор за характером матеріалу, згідно з

якою виокремлюють:

1. Ігри з предметами. У таких іграх використовують дидактичні іграшки

(мозаїку, кубики), реальні предмети, різноманітний природний матеріал (листя,
плоди, насіння). Дітей усе більше ваблять завдання, що вимагають
усвідомленого запамятовування кількості та розташування предметів,
зобовязують до пошуку відсутнього тощо. 

2. Настільно-друковані ігри. Вони передбачають дії не з предметами, а з їх

зображеннями. Найчастіше вони зорієнтовані на розв'язання таких ігрових
завдань: добір картинок за схожістю (деякі види лото, парні картинки), карток-
картинок під час чергового ходу (доміно), складання цілого з частин (розрізні
картинки, кубики) тощо. Завдяки таким діям діти уточнюють свої уявлення,
систематизують знання про навколишній світ, розвивають розумові процеси та
операції, просторові орієнтації, кмітливість, увагу, формують організаторські
вміння.
  3. Словесні ігри. Вони є найскладнішими, оскільки змушують дітей оперувати
уявленнями, мислити про речі, з якими на той час вони не діють,
використовувати набуті знання у нових ситуаціях і зв'язках. У молодшому
дошкільному віці ці ігри спрямовані на розвиток мовлення, уточнення і
закріплення словникового запасу, формування вміння рахувати, орієнтуватися у
просторі. У старшому дошкільному віці словесні ігри розвивають самостійність
мислення, активізують розумову діяльність дітей. Як правило, дошкільникам
доводиться описувати предмети, відгадувати їх за описом, за ознаками схожості
та відмінності, групувати за властивостями, знаходити алогізми в судженнях,
вигадувати власні розповіді.

Цінність таких ігор полягає в активізації емоційно-розумових процесів (єдності

слова, дії, думки, уяви дітей), у вихованні вміння слухати і чути питання
вихователя, питання і відповіді дітей, уміння зосереджувати увагу на змісті
розмови, висловлювати судження.
1.3. Структура дидактичної гри.

Структурні складові дидактичної гри - дидактичне завдання, ігровий задум,

ігровий початок, ігрові дії, правила гри, підбиття підсумків.

Дидактичне завдання гри визначається відповідно до вимог програми з

урахуванням вікових особливостей дітей. Дидактичне завдання в грі постає
перед дітьми у вигляді цікавого ігрового задуму. Дітей приваблюють
відтворення уявного сюжету, активні дії з предметами, загадка, таємниця,
перевірка своїх можливостей змаганням.

На створення ігрової атмосфери істотно впливає ігровий початок. Він може

бути звичайним, коли вчитель повідомляє назву гри і спрямовує увагу дітей на
наявний дидактичний матеріал або інтригуючим та захоплюючим.

Відповідно методиці, визначають 4 етапи в структурі дидактичної гри:

1. Орієнтація. Вчитель характеризує тему, яка вивчається, основні правила гри

та її загальний хід. Пропонуючи нову гру, слід спиратися на набуті знання і
вміння дітей.

2. Підготовка до проведення. Розподіл ролей, вивчення ігрових завдань,

процедурні питання.

3. Проведення гри. Вчитель стежить за грою, фіксує наслідки (підрахунки балів,

прийняття рішень), розяснює те, що незрозуміле. Ознайомленню дітей зі
змістом дидактичної гри сприяють демонстрування предметів, картинок,
короткі бесіди, під час яких уточнюються їхні знання й уявлення. Розкриваючи
хід і правила гри, вихователь повинен налаштувати дітей на дотримання її
правил, спільно з ними зясувати способи досягнення.
4. Обговорення гри. Вчитель керує дискусійним обговоренням гри. Увага
приділяється зіставленню імітації з реальним світом, установленню звязку гри
зі змістом навчальної теми.

Щоб ігрова діяльність на уроці проходила ефективно і давала бажані

результати, необхідно нею керувати, забезпечивши виконання таких вимог:

1. Готовність учнів до участі в грі. (Кожен учень повинен засвоїти правила гри,
чітко усвідомити мету її, кінцевий результат, послідовність дій).

2. Забезпечення кожного учня необхідним дидактичним матеріалом.

3. Чітка постановка завдання гри. Пояснення гри - зрозуміле, чітке.

4. Складну гру слід проводити поетапно, поки учні не засвоять окремих дій, а
далі можна пропонувати всю гру і різні її варіанти.

5. Дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати,

оцінювати.

6. Не можна допускати приниження гідності дитини.

7. Дидактичні принципи організації ігор: доступність, посильність,

систематичність.

Дидактичне завдання, ігровий задум, ігровий початок, ігрові дії, правила гри, та
підбиття підсумків тісно пов’язані між собою. Відсутність чи ігнорування хоча
б одного з цих елементів унеможливлює гру.
1.4. Дидактичні ігри як засіб зацікавлення навчанням.
 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Кирчун Н.М. Ігрові технології як засіб формування позитивної мотивації

учіння: дипломна робота. Чернігів. 2019.
2. Самсоненко Л.В. Мотивація навчання , Початкова школа: курсова робота.
Харків. 2015. № 6. С.56-58.
3. Дубровська Р. В, Дубровський В. Л. Система дидактичних ігор як засіб
ефективності навчально-виховного процесц у сучасній початковій школі:
посібник. Харків . 2016. № 4 .С.112.

4. Трояна А.М. Дидактична гра як засіб умотивування навчальної діяльності

молодших школярів на уроках іноземної мови:курсова робота. Київ. 2015. С.4-6

5. Сервук В.О. Ігрові технології як засіб формування позитивної мотивації

учнів: к3урсова робота. Харків. 2018. С. 3-5.

6. Бохонко О. Я. Гра як засіб підвищення ефективності навчального процесу:

дипломна робота. Харків. 2017. С. 4-6.
7. Сушко Н.В. Застосування дидактичних ігор у процесі викладання: посібник.
Запоріжжя. 2015. С. 1-4.

8. Федусенко Ю.І. Дидактична гра як засіб навчання іноземних мов молодших

школярів: Київ. 2016. С. 3-7.

9. Коваль І.Ю. Розвивальні ігри та завдання в навчально-виховному процесі

молодшого школяра: дипломна робота. Хмельницький. 2016.

10. Шевчук О.М. Дидактична гра як засіб пізнання і розвитку творчості учнів:
посібник. Нетішин. 2015.

11. Свиридова О.Т. Роль дидактичної гри: курсова робота. Білгород. 2018.

12. Чернігівський національний педагогічний інститут ім. Т.Г.Шевченка:

посібник. Чернігів. 2016.

14. Щербань П. Дидактичні ігри у навчально-виховному процесі / П. Щербань //

Початкова школа − 1997. − № 9. − С.18.

13. . http://www.kursova.shop/317-ihrovi-tekhnolohii-iak-zasib-formuvannia-
pozytyvnoi-motyvatsii-uchinnia.html

2. https://urok-ua.com/igrovi-tehnologiyi-yak-zasib-formuvannya-pozitivnoyi-
motivatsiyi-uchinnya/
3. file:///D:/Downloads/Nzspp_2016_4_23.pdf

4. https://issuu.com/kp.nvk9/docs/metodychnyy_posibnyu_na_oblast

5. https://www.bestreferat.ru/referat-115220.html

6. https://vseosvita.ua/library/vikoristanna-didakticnih-igor-na-urokah-u-pocatkovij-
skoli-167536.html

7. http://studcon.org/vykorystannya-dydaktychnyh-igor-na-urokah