Практична робота №

1-2.

Використання
цифрових інструментів
та вебтехнологій в
умовах
інформатизації освіти.

ВИКОНАЛА

С Т УД Е Н Т К А Г Р У П И П О - 4 1

САХНО ВІКТОРІЯ
 План:
1) Сучасний стан інформатизації освіти
2) Вебтехнології у забезпеченні інформатизації суспільства
3) Розвиток цифрових інструментів та їх місце у освітньому процесі
4) Педагогічні основи реалізації можливостей цифрових інструментів
у
освітньому процесі
5) Віртуальна та доповнена реальність. Можливості, перспективи
використання в освітньому процесі.
1) Сучасний стан інформатизації освіти
Інформатизація ‒ сукупність взаємопов’язаних організаційних, правових,
політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, які
спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб громадян та
суспільства на основі створення, розвитку і використання інформаційних систем,
мереж, ресурсів та інформаційних технологій, які побудовані на основі застосування
сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки»
На сьогодні чинними є закони України та інші розпорядчі документи, які
регламентують процес інформатизації освіти в Україні:
• Закони України «Про Національну програму інформатизації» (1998 р.), «Про
Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 ‒ 2015 роки»
(2007 р.);
• Національна доктрина розвитку освіти (2002 р.);
• Національна стратегія розвитку освіти України на період до 2021 року (2013 р.);
• Указ Президента України «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку
освіти в Україні» (2010 р.).
Інформатизація освіти спрямовується на формування та розвиток інтелектуального потенціалу нації,
удосконалення форм і змісту навчального процесу, впровадження комп’ютерних методів навчання та
тестування, що дасть можливість вирішувати проблеми освіти на вищому рівні з урахуванням
світових вимог. Серед них: індивідуалізація навчання, організація систематичного контролю знань,
можливість враховувати психофізіологічні особливості кожної дитини тощо. Результатами
інформатизації освіти мають бути:
• - розвиток інформаційної культури людини (комп’ютерної освіченості);
• - розвиток змісту, методів і засобів навчання до рівня світових стандартів;
• - скорочення терміну навчання і тренування на всіх рівнях підготовки кадрів та підвищення якості
такого навчання і тренування;
• - інтеграція навчальної, дослідницької та виробничої діяльності;
• - удосконалення управління освітою;
• - кадрове забезпечення усіх напрямівінформатизації України шляхом спеціалізації та інтенсифікації
підготовки відповідних фахівців.
• До недавнього часу інформатизація освіти розглядалася управлінськими
структурами і професійним співтовариством переважно як суто технічне завдання.
Під нею розумілися, в першу чергу, постачання комп’ютерів, підключення до
Інтернету, викладання курсу інформатики.
• Інформатизація не пов’язувалася безпосередньо з оновленням змісту, методів і
організаційних форм навчання, досягненням нових навчальних результатів,
модернізацією всіх сторін життя загальноосвітньої школи, використанням
комп’ютера у викладанні навчальних предметів
• Стрімке поширення інформаційно-комунікаційних технологій та
соціальні трансформації, що відбуваються під їх впливом, надають
все зростаючий вплив на особистість. Сучасне суспільство все
більше набуває рис інформаційного. З’являються нові вимоги як до
людини, так і до її освіти в широкому сенсі цього слова: до її
професійних та особистісних якостей, творчих, креативних
можливостей, її знань і умінь оперувати ними, постійно оновлювати,
розширювати та будувати нові. Тому гарантом майбутнього
інтелектуального потенціалу нації стає інформатизація освіти.
• На думку сучасного вченого, академіка В. Ю. Бикова, ступінь
впровадження інформаційно-комунікативних технологій в освіту
значною мірою відбиває глибину і масштаби інформатизації
суспільства, а сам цей процес має всеохоплюючий характер відносно
системи освіти. Саме тому впровадження ІКТ в освітній процес
сприяє виконанню більшості завдань, що стоять перед всією
системою освіти. Таким чином, реалізація головної мети
інформатизації освіти багато в чому співпадає з загальними цілями
розвитку освіти.
• Сучасними тенденціями інформатизації освіти є: створення єдиного
освітнього простору; активне запровадження нових засобів і методів
навчання, що орієнтовані на використання інформаційних технологій;
синтез засобів і методів традиційного та комп’ютерного навчання;
створення системи випереджальної освіти; виникнення нового напрямку
діяльності викладача – розробка інформаційних технологій навчання та
програмно-методичних комплексів; зміна змісту діяльності викладача: з
передавача знань до розробника нової технології (що, з одного боку,
підвищує його творчу активність, а з іншого – потребує високого рівня
технологічної та методичної підготовки); формування системи
безперервного навчання як універсальної форми діяльності, що
спрямована на постійний розвиток особистості протягом усього життя.
• Демонструючи зростаюче значення інформації та інформаційних
технологій в житті сучасної людини, досить часто не враховується
той стан в якому знаходиться країна. Тому саме в умовах переходу
України до інформаційного суспільства гостро постає проблема
визначення цілей, цінностей і сенсу освіти, оскільки освіта є
особливим видом людської діяльності, головним завданням якої є
трансляція культури, передача досвіду і знань від одного покоління
до іншого, розвиток особистості людини, її культурного потенціалу,
формування її як творця нової культури.
• Обравши вектор євроінтеграції, Україна визнає необхідність підвищення рівня системи освіти
до світових стандартів. Підвищення ефективності видів діяльності в освітянському просторі
безпосередньо залежить від створення й використання сучасних інформаційних інновацій.
Наростаючий інформаційний вал призводить до того, що виникають нові сфери людської
діяльності, нові професії, а значить, і нові культурологічні та соціальні завдання. В умовах
становлення інформаційного суспільства необхідна модель освіти, що «запускає» процеси
саморозвитку, самоосвіти, самоорганізації, які забезпечують адаптацію особистості до умов
швидко змінюваного зовнішнього середовища. Це має бути така модель, в якій заходи,
орієнтовані на формування у студента підприємницьких умінь, готовності жити в ринкових
умовах, оскільки відставання у сфері інформатизації в цілому та самій системі освіти може
мати незворотні наслідки. Завдяки проникненню комп’ютерних технологій у всі сфери
життєдіяльності людини змінюються класичні цінності освіти, пропонуючи якісно нові
проблеми елементарної, так званої комп’ютерної грамотності. За таких обставин
інформатизація освіти розглядається сьогодні як абсолютна та обов’язкова умова створення
інтелектуальної бази інформаційного суспільства.
• Однією з головних тенденцій інформатизації освіти стає поширення
неперервної освіти яка буде орієнтуватися на останні досягнення науки та
техніки, в тому числі на сучасні інформаційні технології які здатні задовольнити
зростаючий попит людей на якісні знання. Надати таку можливість зможе
дистанційна освіта, яка вже зарекомендувала себе та знайшла широке
застосування у світі. Це нова, прогресивна форма навчання, яка володіє
більшими потенційними можливостями. Сфера можливого застосування
дистанційного навчання досить широка: від цілісної підготовки фахівців до
окремих курсів та фрагментів дидактичного забезпечення під час різних видів
занять. Основними принципами дистанційного навчання є інтерактивна
взаємодія у процесі роботи, надання студентам можливості самостійного
освоєння досліджуваного матеріалу, а також консультаційний супровід у
процесі дослідницької діяльності.
• В Україні вже зроблені перші кроки впровадження дистанційних технологій в
навчальний процес. Епідемія COVID-19 прискорила цей процес. Поступово йде
накопичення науково-методичного, кадрового та виробничого потенціалу,
інформаційних ресурсів і технологій. «Однак не можна не бачити, що при всіх
своїх позитивних моментах інформаційне суспільство не тільки провокує, а й
посилює споживацьке ставлення людей до світу, оскільки сприяє оцінюванню
будь-якого явища лише з точки зору утилітарної корисності його знання, і, отже,
породжує небезпеку інформаційної залежності, формування інформаційно-
одновимірної людини. Крім того, створювана інформаційним суспільством,
середовище знань стає для деяких їх носіїв певною віртуальною реальністю, яка
нерідко опиняється більш значущою, ніж сама дійсність. У зв’язку з цим гостро
постає питання про культуру людини в суспільстві інформації».
• Формування нової людини – «людини інформаційної» – це одна з
базисних характеристик інформаційного суспільства. У цій
характеристиці особливо важливим і значущим є те, якою повинна
бути особистість в умовах інформатизації. В умовах розгортання
інформатизації кожне з діалектично взаємозв’язаних начал людини –
фізичне, психічне й соціальне – вимагає спеціального врахування,
оскільки тільки в цьому випадку нові можливості інформаційного
суспільства можуть бути повною мірою використані для розвитку
людини. Без урахування специфіки цих начал людини
інформатизація здатна викликати негативні суспільні наслідки.
• Отже, сучасний університет – це інноваційний університет, який
забезпечує реалізацію трьох найважливіших складових: освітню,
наукову та інноваційну діяльність. Основним завдання якого є
підвищення якості освітніх послуг, забезпечення їх відповідності
національним, європейським і міжнародним фаховим стандартам.
Тому ідеєю, яка представляє собою аксіологічний фундамент освіти в
умовах інформаційного суспільства, може стати ідея формування
цілісної особистості, здатної і готової до інновацій і самореалізації в
процесі трудової діяльності, яка має професійну культуру, що
об’єднує в собі професіоналізм діяльності та професіоналізм
особистості; а системоутворюючим принципом – принцип цілісності.
2) Вебтехнології у забезпеченні
інформатизації суспільства
Запровадження новітніх технологій в інформатизації суспільства забезпечує:
– активне використання постійно розширюючого інтелектуального потенціалу
суспільства, сконцентрованого в друкованому фонді, і науковій, виробничій та інших
видах діяльності його членів;
– інтеграцію інформаційних технологій у наукових та виробничих видах діяльності,
ініціюючій розвиток всіх сфер суспільного виробництва, інтелектуалізацію трудової
діяльності;
– високий рівень інформаційного обслуговування, доступність будьякого члена
суспільства до джерел достовірної інформації, візуалізацію представленої
інформації, суттєвість використовуваних даних
• Сьогодні запровадження новітніх технологій у сфері діяльності
людини неможливо уявити без використання комп’ютерної та іншої
телекомунікаційної техніки, що вимагатиме внесення радикальних змін
у процес підготовки їх користувачів для забезпечення фіксування,
обробки, зберігання та передачі інформації. Нові підходи до організації
менеджменту та маркетингу потребують створення високоефективних
управлінсько-інформаційних технологій, які значно підвищать роль
використання інформаційних ресурсів у різних галузях діяльності
суспільства.
• Сучасні інформаційні технології нерозривно пов’язані з
комп’ютеризацією найважливіших, трудомістких процесів і
насамперед – процесу управлінського, який все більше залежить від
використання комп’ютерної та іншої телекомунікаційної техніки.
Зростаюче значення новітніх інформаційних технологій потребує
високої технологічної підготовки персоналу, а також значних витрат,
пов’язаних з використання наукомісткої техніки. Впровадження
новітніх інформаційних технологій неможливо уявити без створення
належної програмно-технологічної бази, що має забезпечувати все
більший обсяг процесів суспільної діяльності.
Очевидно, що в умовах сьогодення інформаційна технологія повинна
відповідати таким вимогам:
– забезпечувати високий ступінь розчленовування всього процесу
обробки інформації на етапи (фази), операції, дії;
–  включати весь набір елементів, необхідних для досягнення
поставленої мети;
– мати регулярний характер, унаслідок якого етапи, дії, операції
технологічного процесу можуть бути стандартизовані й уніфіковані, що
дасть змогу більш ефективно здійснювати цілеспрямоване керування
інформаційними процесами.
У свою чергу, застосування новітніх технологій підняло роботу бібліотеки на новий рівень.
Комп’ютеризовані бібліотечні процеси мають низку переваг над традиційними:
– при одноразовому опрацюванні документа можливе багаторазове та багатоаспектне його
використання, швидкість і зручність пошуку та передачі інформації, економічність;
– повніше задовольняються інформаційні запити користувачів бібліотеки, оскільки інформація
отримується незалежно від часу і місця її знаходження;
– суттєво збільшується оперативність надання користувачам необхідної інформації; для більшості
користувачів електронна форма є єдиною можливістю отримати потрібний документ;
– формується новий імідж бібліотеки, яка надає інформацію не лише в друкованому вигляді, а й на
нетрадиційних носіях, зростає соціальне значення бібліотечної діяльності;
– підвищується рівень інформаційної культури та комп’ютерної грамотності як користувачів, так і
бібліотекаря, а це має не лише прикладну користь, а й ширше значення, оскільки людина з високим
рівнем інформаційної культури легше орієнтується в мінливому світі, не боїться новацій, змін
3) Розвиток цифрових інструментів та їх
місце у освітньому процесі
Нинішній стан розвитку освіти визначає інформаційно-комунікаційні технології як незамінні
для організації спільної діяльності вчителів і учнів, адже завдяки їх використанню вдається
розв’язати велику кількість дидактичних завдань. Інформаційно-комунікаційні технології є
інструментом розвитку інтелектуальних здібностей, формування цифрової грамотності,
потенціалу і готовності учнів до розв’язання на творчій основі комунікативних і
комунікаційних завдань, які постають перед ними сьогодні та очікують у майбутньому в
професійній діяльності. Отож, педагогу Нової української школи вже недостатньо просто
користуватися комп’ютерною технікою, інтернетом, проходити навчання з використанням
інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Тепер він зобов’язаний постійно розвивати
та удосконалювати інформаційно-комунікаційну компетентність через запровадження
цифрових інструментів освітньої діяльності; сприяти набуттю учнями навичок критичного
сприйняття інформації, вчити виявляти недостовірну інформацію, відрізняти факти від
суджень, захищатися від небезпек інформаційного тиску, користуватися можливостями медіа,
тобто здійснювати системну роботу з упровадження медіа грамотності.
• Метою реформування загальної середньої освіти є нова висока якість освіти. Так, у
Концепції «Нова українська школа» зазначається, що «наскрізне застосування
інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі та управлінні
закладами освіти і системою освіти має стати інструментом забезпечення успіху
нової української школи», а «запровадження ІКТ в освітній галузі має перейти від
одноразових проектів у системний процес, який охоплює всі види діяльності» . Це
розширює можливості педагога, сприяє доступності інформації в різних її формах,
не тільки в текстовій, а і в звуковій, візуальній, і потребує від нього постійного
пошуку та вибору цікавого контенту, застосування нових технологічних
інструментів та інформаційних ресурсів, що в сукупності підвищує його
інформаційно-цифрову компетентність.
Педагог Нової української школи повинен володіти інформаційно-цифровою
компетентністю, а це передбачає
– впевнене та водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій
(ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному
просторі та приватному спілкуванні;
– інформаційну й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення,
роботу з базами даних, навички безпеки в інтернеті та кібербезпеці;
– розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність
тощо).
Цифрова компетентність педагога розглядається як здатність уміти використовувати
цифрові, медіа та інформаційно-комунікаційні технології; розуміти і критично оцінювати
різні аспекти цифрових медіа і медіа контенту, а також уміти ефективно комунікувати у
різноманітних контекстах.
Впровадження цифрових технологій в освітній процес є однією з найбільш
важливих тенденцій розвитку освіти. Вони сприяють його інтенсифікації,
збільшують швидкість та якість сприйняття, розуміння та засвоєння знань учнями.
Процес навчання стає більш мобільним, диференційованим та індивідуальним. Так,
використання на уроках дослідницько-пошукової роботи, методу проєктів,
розвивальних навчальних ігор із застосуванням цифрових технологій, сприяє
кращому засвоєнню інформації, бажанню вчитися, створенню нових освітніх
продуктів. При цьому технології не замінюють вчителя, а доповнюють його. Таким
урокам властиві адаптивність, керованість, інтерактивність, поєднання
індивідуальної та групової роботи, часова необмеженість навчання.
Цифрові технології створюють учителю нові можливості, дозволяючи разом із
учнем отримувати задоволення від захоплюючого процесу спілкування та пізнання.
Вони сприяють автоматизації більшої частини роботи педагога, вивільняючи
людський ресурс на пошук, спілкування, індивідуальну роботу з учнями,
уможливлюють отримання моментального зворотнього зв’язку, покращують
ефективність управління освітнім процесом та освітою в цілому.
Сьогодні інформаційні-комунікаційні технології (ІКТ) увібрали в себе елементи
різних методик – особистісно-зорієнтованого, проєктного, розвивального навчання –
і є тим способом передачі знань, який відповідає якісно інноваційному змісту
навчання й розвитку учня, створюють комфортні умови для самовизначення
особистості в інформаційному суспільстві.
Важливою складовою ефективного використання сучасних освітніх технологій для
організації співпраці на уроці є вміння підбирати відповідні інструменти та
створювати контент. Вчитель повинен вибрати програмне забезпечення, яке
відповідає потребам освітнього процесу. Пропонуємо критерії, які можна
використовувати для визначення найкращого сервісу:
1. Наявність декількох функцій в інструмента, що дозволяє учням, при командній
роботі, використовувати його різними способами.
2. Зрозуміла сукупність засобів і правил, що забезпечують взаємодію комп’ютерних
програм (або пристроїв), проста навігація.
3. Параметри конфіденційності. Співпраця з командами не означає
загальнодоступність всіх розмов і файлів. Іноді потрібно, щоб учасники команди
мали приватні розмови або працювали над міні-проектами.
• Наведемо приклади застосування окремих онлайн інструментів для організації освітнього
процесу. Для здійснення комунікації з групою, командою, класом учнів допоможе програма
Skype. Вчитель може використовувати її на уроках та надавати навчальну інформацію
більш широкому колу учнів, маючи приєднаний комп’ютер до мережі інтернет, щоб учні,
які відсутні на уроці, могли за допомогою Skypе навчатися дистанційно, в режимі
реального часу. У Skypе можна встановити модуль WhiteBoardMeeting, який дозволить
працювати з віртуальною дошкою. Вона нагадує графічний редактор, який дозволяє
працювати одночасно кільком користувачам над одним і тим же малюнком. На ній можна
редагувати, вставляти на зображення текст, створювати малюнки, задавати товщину ліній,
друкувати малюнок тощо. На віртуальній дошці, для зручності користувача, відкривається
окрема вкладка, коли створюємо декілька малюнків одночасно. Додаток дає змогу обирати
зі свого списку контактів користувачів, які матимуть доступ до цього документа.
Малювання у вікні WhiteBoardMeeting відбувається в режимі реального часу. Користувачі
бачать стан поточної роботи один одного
• Онлайн інструмент Trello – це теж віртуальна дошка, яка є хорошим
помічником для вчителя у роботі над спільними онлайн-проектами
разом із учнями. Вчитель має можливість розподілити завдання за
типами, а учні, у ході роботи, бачать її результати (що зробили, що
потрібно доробити). Так, школярі вчаться ефективно організовувати
свою роботу у віртуальному режимі, розуміють суть командної роботи.
Це корисний візуальний інструмент у роботі педагога.
• Онлайн інструмент Padlet– призначений для створення та наповнення контентом
віртуальної дошки (простору) з можливістю спільного редагування. Є різні
способи використання дощок Padlet, зокрема, як майданчик для організації
групової роботи учнів під час проведення «мозкового штурму», узагальнення й
систематизації знань, рефлексії; для розміщення навчальної інформації або завдань
для її пошуку; як місце розміщення ідей для проектів та їх обговорення; як
інструмент для організації спільної діяльності учнів під час заняття та поза ним.
Використання даного онлайн інструменту дозволяє бачити учням і вчителю
результати роботи всіх груп, одразу їх аналізувати і дійти згоди зі спірних питань у
режимі онлайн.
Сьогодні для організації спільної діяльності вчителя та учнів в освітньому процесі користуються різноманітними web-сервісами.
– Powtoon.com (https://www.powtoon.com), SparkolVideoScribe (https://www.sparkol.com/) – web-сервіси для створення анімаційних
роликів, інтерактивної інфографіки, презентацій та відеоскрайбінгу. Готове відео можна опублікувати на YouTube або Vimeo, а
також завантажити в вигляді форматів Ppt, Pdf або вбудувати на свій сайт/блог за допомогою HTML-коду. За допомогою
скрайбінгу можна швидко привернути увагу слухачів, забезпечити їх додатковою інформацією та виокремити головні моменти
доповіді [5].
– Wordart.com (https://wordart.com/), Word itout (https://worditout.com) – web-сервіси для візуалізації, створення хмари слів. За
допомогою хмар слів можна візуалізувати термінологію з певної теми у більш наочний спосіб. Це сприяє швидкому
запам’ятовуванню інформації.
– PearDeck (https://www.peardeck.com), Nearpod (https://nearpod.com) – це web-платформи які дозволяють учителям створювати
інтерактивні презентації до своїх занять і ділитися ними з учнями прямо під час уроку.
– Canva (https://www.canva.com/) – сервіс для графічного дизайну. Графічний редактор дає доступ до вбудованої бібліотеки
шаблонів, фотографій, ілюстрацій і шрифтів. Сервісом можуть користуватися як необізнані користувачі, так і професіонали
дизайну. На платформі можна створювати як зображення для публікації в інтернеті, так і макети для поліграфічної продукції.
– Kahoot (https://kahoot.com), Plickers (https://get.plickers.com), Cosrative (https://www.socrative.com), ClassMarker (
https://www.classmarker.com/) – web-сервіси, що дозволяють створювати інтерактивні навчальні ігри, зокрема вікторини,
обговорення, опитування. Такий вид роботи сприяє формуванню пізнавального інтересу учнів, результати автоматично
оцінюються і відображаються в режимі реального часу.
• Досить популярним сьогодні є онлайн сервіс Kahoot. Він дає змогу створювати
різні інтерактивні ігри, що складаються з низки запитань із кількома варіантами
відповідей. Його можна використовувати не тільки у роботі з учнями, для
перевірки їх знань, але й у роботі з педагогами, для різних форм наукової, науково-
методичної та організаційної роботи. Участь в таких іграх сприяє налагодженню
спілкування та співпраці у колективі, підвищує рівень обізнаності педагогів в
інформаційно-комунікаційних технологіях, стимулює критичне мислення.
• Застосування вище перелічених web-сервісів у практичній діяльності
педагогічного працівника надає можливість інтенсифікувати процес навчання,
підвищити рівень професійної підготовки вчителя, сприяє розвитку наскрізних
умінь учнів.
• В умовах реформування загальної середньої освіти, переходу до Нової української
школи, ключова роль належить учителю, якому довірено розвиток учнів, розкриття
їхнього потенціалу та формування успішної людини. Впровадження цифрових
технологій в освіті – це не лише використання нових онлайн інструментів, це
створення середовища існування, яке відкриває нові можливості для навчання в
будь який час, як для педагогів, так і для учнів, це безперервна освіта,
проектування індивідуальних освітніх маршрутів, розробка та поширення власних
освітніх продуктів. Тому, є необхідність у розвитку та удосконаленні рівня
володіння цифровою компетентністю педагога, сформованість якої дозволяє йому
використовувати електронні освітні ресурси, онлайн інструменти з метою пошуку,
логічного відбору, систематизації, використання навчального матеріалу та
організації результативного освітнього процесу.
4) Педагогічні основи реалізації можливостей цифрових
інструментів у
освітньому процесі
До сучасних тенденцій в освіті, спричинених бурхливим розвитком ІКТ, належать такі:
• зміни в комунікації, співпраці, навчанні в наслідок розвитку сучасних технологій;
• інформація міститься не лише на паперових носіях та в пам’яті людини, а в мережах, спільнотах;
• люди навчаються завдяки створенню та підтримці зв’язків зі «знаючими» людьми, тому неявна
навчальна діяльність у різних видах відбувається поза межами школи.
Крім того, за ІКТ закріплюється роль технології, що покликана знівелювати різницю між соціальним
і економічним положенням різних верств населення і країн з різним рівнем розвитку економіки.
Отже, ІКТ треба використовувати з метою:
• надання можливості успіху для кожного;
• підтримування моделі ефективного розвитку;
• рівноправність у розповсюдженні інформації і культури для всіх країн в інформаційному просторі;
• участь всіх країн і індивідуумів у створенні й використанні інформаційного простору.
5) Віртуальна та доповнена реальність.
Можливості, перспективи
використання в освітньому процесі.
• Технології доповненої реальності (Augmented Reality, AR) здатні проектувати цифрову інформацію
(зображення, відео, текст, графіку) поза екранами пристроїв та об’єднувати віртуальні об’єкти з
реальним середовищем. Популярна кілька років тому гра Pokemon GO є яскравим прикладом AR
технологій. Віртуальна ж реальність (Virtual Reality, VR) за допомогою 360° картинки переносить
людину в штучний світ, де навколишнє середовище повністю змінене. Познайомитись з
доповненою реальністю можна за допомогою одного лише смартфона, проте для занурення у
віртуальний простір вам знадобиться спеціальний шолом або окуляри.
• Ці імерсивні методи навчання потенційно можуть стати основним інструментом в освіті й
здійснити революцію в навчанні як школярів, так і студентів. Вчителі можуть використовувати
віртуальну й доповнену реальність для взаємодії учнів з різними об’єктами в тривимірному
просторі. Скажімо, під час вивчення Сонячної системи діти зможуть не просто розглядати нудні
малюнки в підручнику, а по-справжньому зануритися у космічний простір завдяки шолому
віртуальної реальності. Тільки уявіть, що ваша дитина літає між планетами, вивчаючи їх таємниці.
Технології віртуальної і доповненої реальності дають учням та студентам можливість глибше вивчати предмети, аналізувати
наслідки світових подій, брати участь в археологічних експедиціях і багато іншого, а головне — у розважальній формі. AR і
VR дають змогу набути досвіду, до якого учні зазвичай не мають доступу.
5 фактів на користь імерсивних технологій:
Наочність. У віртуальному просторі без перешкод можна деталізовано розглянути будь-який процес або об’єкт, що значно
цікавіше, ніж дивитися на картинки у підручнику. Наприклад, через застосунок Anatomyuo можна вивчити будову тіла в
найменших подробицях, а Operation Apex покаже всі багатства підводного світу.
Зосередженість. У віртуальному середовищі людина не відволікатиметься на зовнішні подразники, що дасть змогу повністю
сфокусуватися на матеріалі.
Максимальне залучення. Імерсивні технології надають можливість повністю контролювати та змінювати сценарій подій.
Учень може стати свідком історичних подій, власноруч провести дослід з фізики чи хімії або ж вирішити задачу в ігровій та
доступній для розуміння формі.
Безпека. За допомогою VR та AR технологій можна провести складну операцію, керувати спорткаром або навіть космічним
шатлом, провести дослід з небезпечними хімічними речовинами і при цьому не завдати шкоди ні собі, ні оточенню.
Результативність. Вчені Мерілендського університету провели дослідження, під час якого запропонували двом групам людей
запам’ятати розташування певних зображень. Під час експерименту одна з груп використовувала шоломи віртуальної
реальності, друга — звичайні комп’ютери. При цьому група, яка вивчала зображення за допомогою VR-шоломів, показала
результат на 10 % вищий, ніж учасники іншої групи.
Також новітні технології відіграють важливу роль у навчанні дітей з фізичними,
соціальними або когнітивними порушеннями. Адже за допомогою імерсивних
технологій можна створити інклюзивне навчальне середовище з урахуванням потреб і
можливостей кожного. Це може стати одним з важливих кроків у демократизації знань.
Технологічні компанії активно працюють над формуванням навчального контенту. Для
прикладу, Lenovo розробила спеціалізований віртуальний клас, за допомогою якого
можна створювати змішане навчальне середовище й робити шкільне життя насиченим і
цікавим як для учнів, так і для вчителів. Такий віртуальний клас складається з різних
пристроїв (шолом віртуальної реальності, планшет, роутер), а також програмного
забезпечення і комплексних навчальних програм для дітей різного віку. А в співпраці з
Google компанія створила більш ніж 700 віртуальних екскурсій, які зможуть перенести
учнів у будь-яку точку Землі: від глибин світових океанів до найвідоміших музеїв
Європи.
• Імерсивні технології набули великої популярності у світі. У Державному університеті Північної
Кароліни віртуальну реальність використовують під час вивчення біології, екології, еволюції та
інших природничих наук. Під час віртуальних польових досліджень студенти знаходять,
спостерігають і вивчають організми в їхньому природному середовищі існування.
• У Пеннському державному університеті в Пенсильванії студенти всіх спеціальностей відвідують
практичні заняття у класах, обладнаних технологіями віртуальної реальності. Під час практичних
занять вони вчаться на ситуаціях, з якими потенційно можуть зіштовхнутись у майбутньому. Такий
підхід підвищує ефективність навчання та готує учнів до реальних робочих ситуацій.
• Щось схоже практикують й у Вестмінстерському університеті, де збудовано віртуальний простір
для студентів кримінального права. У цьому просторі вони розкривають справи, полюють на
підказки та докази, допитують підозрюваних та йдуть слідами вбивці.
• Українська освіта наразі робить тільки перші кроки в напрямку використання новітніх технологій.
Існує низка проблем, які заважають впроваджувати технології віртуальної та доповненої реальності
в освітніх закладах. Справді, Google Play та App Store пропонують велику кількість мобільних
застосунків з доповненою реальністю, а в магазинах представлено широкий вибір VR-пристроїв.
Але попри це україномовного контенту все ще недостатньо для проведення повноцінних
інтерактивних уроків.
• З другого боку, кількість молодих спеціалістів у школах не перевищує й 20 %, а це означає, що
треба працювати над оновленням методик навчання та підвищенням кваліфікації вчителів старшого
покоління. Та ключовою перепоною досі залишається обмеженість ресурсів у навчальних закладах.
Утім, бюджети на оновлення нового обладнання поступово зростають, але важливо, щоб під час
вибору техніки навчальні заклади звертали увагу не лише на вартість, а й враховували сценарії її
використання.
• Попри такі серйозні на перший погляд перешкоди, Україна все ж намагається
впроваджувати технології віртуальної і доповненої реальності. Наприклад,
минулого року у львівських школах учителі разом з учнями перевірили на собі
роботу VR-девайсів. Усі були задоволені результатом: натхненні діти, які прагнули
нових знань, і вражені технологіями педагоги. Кілька київських бібліотек, як-от
імені Тичини та імені Чуковського, і собі придбали окуляри віртуальної реальності
й відповідне навчальне програмне забезпечення. Тепер кожен охочий може вільно
поринути у віртуальний простір назустріч новим знанням.
Поки в українських школах позитивні зміни лише впроваджуються, батьки не мають сидіти склавши руки.
Натомість вони можуть самостійно опановувати імерсивні технології та допомагати дітям не просто розважатися,
а й набувати нових знань у віртуальному середовищі.
Кілька порад сучасним батькам, які хочуть залишатися з дитиною на одній хвилі та зробити навчання
інноваційним:
• Придбайте необхідну техніку. Вам знадобиться шолом віртуальної реальності та ноутбук, який підтримуватиме
VR-технології. Одного разу ви оціните цю інвестицію!
• За кодовими словами AR або VR знайдіть у Google Play або App Store застосунки, які б допомагали вашій
дитині у вивченні шкільних предметів або ж розширювали світогляд. Перед тим як встановлювати програму на
дитячий планшет або ноутбук, обов’язково перевірте її користь на собі.
• Відшукайте у вашому місті VR-клуб, який можна відвідувати кілька разів на місяць замість звичних кінотеатрів
або музеїв.
• Знайдіть спільноти та групи, які так само цікавляться питанням інтерактивної освіти. Станьте частиною таких
спільнот, щоб обмінюватися порадами та досвідом одне з одним.
• Пошукайте однодумців серед батьків із класу вашої дитини, щоб разом впровадити інтерактивні технології в
навчальний процес.
ЯКІ ОБОВ’ЯЗКОВІ ЕЛЕМЕНТИ МАЮТЬ БУТИ У ДОПОВНЕНІЙ РЕАЛЬНОСТІ?
Доповнена реальність буває безмаркерна, наприклад, коли не потребує додаткових малюнків, карток
тощо. Так, у грі Pokemon Go доповнена реальність спрацьовує у певних географічних координатах.
Однак такий вид ДР використовується рідше. 
Основні елементи доповненої реальності:
• маркер (малюнок); 
• мобільний пристрій або АR-окуляри;
• застосунок (програма);
• overlay (накладання) – це може бути інше зображення, відео, аудіо, посилання в Інтернеті, 3D-
моделі.
QR-код є найпростішим маркерним видом доповненої реальності, найчастіше у ньому приховане
посилання на певну інтернет-сторінку.
• ПРОГРАМА «3D ARTIST»
Методично передбачається, що спочатку діти розмальовують картинки, а потім, користуючись
програмою, наводять на них мобільний ґаджет – і малюнки оживають.
Дякую за увагу!