МОВЛЕННЄВІ ІГРИ.docx 1

ЗБІРКА
ДИДАКТИЧНИХ
ІГОР
з мовленнєвого
розвитку
ранній вік
«ДАВАЙТЕ ПОЗНАЙОМИМОСЯ!»
Мета: учити дітей знай омитися з дітьми та дорослими; уживати у
своєму мовленні речення; розвивати зв’язне мовлення, пам’ять.
Матеріал: лялька.
Вихователь пропонує всім дітям познай омитися з лялькою. Він

знай омиться першим: «Як тебе звуть? Мене - Олена Миколаївна.
Дуже приємно!» Діти по черзі підходять до ляльки і знай омляться.
Згодом вони можуть гратися - знай омитись одне з одним або з
іншою іграшкою».
«ЗНАЙДИ В ГРУПОВІЙ КІМНАТІ»

Мета: учити дітей орієнтуватися в групі, знаходити названі
предмети, виконувати завдання та прохання вихователя; розвивати
уважність, дисциплінованість.
Матеріал: іграшкова мишка.
І варіант: вихователь пропонує дітям знай ти в групі іграшкові

ліжко, стіл, стільчик, шафу тощо. Діти знаходять названі предмети
та називають їх. Вихователь запитує: «Для чого потрібен стіл, для
чого - ліжко?»
ІІ варіант: вихователь пропонує заплющити очі та ховає іграшову

мишку серед іграшкових меблів, запитуючи: «Де сховалась мишка?»
(Мишка у шафі, мишка в ліжку, мишка на столі).
«МОЇ УЛЮБЛЕНІ ІГРАШКИ»

Мета: учити дітей називати іграшку; розвивати мовлення, увагу;
виховувати дбай ливе ставлення до іграшок.
Матеріал: іграшки, мішечок. І варіант: вихователь пропонує дітям
дістати з мішечка одну іграшку, назвати її та розповісти, як нею
можна гратися. (Кубики. З них можна побудувати будинок.)
ІІ варіант: вихователь просить дитину принести її улюблену

іграшку, назвати її та розповісти, як нею можна гратися. (Це лялька.
Її можна заколисувати, купати, годувати.)
«ЩО ЩЕ ЗВУЧИТЬ?»
Мета: розвивати стій ку слухову увагу, вміння розрізняти
інструменти на слух за їх звучанням.
Матеріал: барабан, бубон, сопілка та ін.
Вихователь по черзі показує дитині музичні інструменти, уточнює їх

назви і знай омить з їх звучанням. Коли вихователь переконається,
що малюк засвоїв назву і запам’ятав звучання інструментів, іграшки
прибирає за ширму. Вихователь повторює там груна різних
інструментах, а малюк за звуком намагається вгадати, «чию
пісеньку чути».
«ЩО РОБИТЬ КАТРУСЯ?»

Мета: продовжувати вчити дітей самостій но одягатися,
роздягатися, стежити за собою, мити руки, дотримуватися чистоти;
розвивати мовлення, увагу; виховувати самостій ність.
Вихователь пропонує дітям коментувати дії ляльки: «одягається»,

«роздягається», «умивається», «миє руки», «збирає іграшки». Потім
діти розповідають ляльці про те, що вони вміють робити
самостій но.
«ЩО В КОШИКУ?»
Мета: закріпити назву овочів і фруктів; їх колір, форму і смакові
якості.
Матеріал: муляжі овочів, фруктів або натуральні та готові

довживання морква, помідор, огірок, яблуко, груша або інші.
Вихователь по одному дістає з кошика овочі і фрукти та описує їх,
наприклад: «Це яблуко. Воно кругле, червоне. Яблуко солодке, и
соковите, смачне. Й ого можна їсти». Дитина допомогою питань
вихователя повторює розповідь про яблуко. (Натуральні овочи та
фрукти можна запропонувати скуштувати.)
«ВІТЕР»
Мета: розвивати вміння залежно від ситуації користуватисягучним
або тихим голосом.
Матеріал: дві картинки, на одній з яких зображено легкий вітерець,

що гой дає квіти, а на іншій - сильний вітер, що гой дає дерева.
Вихователь показує дитині картинку із зображенням вітерцю і

каже: «Влітку ми пішли на прогулянку в ліс. Дує легкий вітерець і
колише травичку і квіточки. Він дме тихо-тихо, ось так: «у-у-у» (звук
вимовляти тихо і довго)». Потім показує картинку із зображенням
сильного вітру і каже: «Раптом подув сильний вітер, він голосно
загудів: «у-у-у» (звук вимовляти голосно)». Малюк повторює за
вихователем, як дме легкий вітерець і як гуде сильний вітер.
Важливо стежити, щоб, повторюючи, дитина дотримувала тієї ж
сили голосу.
«ВІДГАДАЙ І НАЗВИ»
Мета: вчити дітей на дотик впізнавати предмети за характерними
ознаками; розвивати мовлення; тактильні відчуття, уважність.
Матеріал: чарівна торбинка, предмети, іграшки з різного матеріалу.
Вихователь пропонує дітям відгадати, що заховано в мішечку, для

чого воно, що з ним роблять.
«ПАРНІ КАРТИНКИ»
Мета: учити дітей добирати пару до предметів; розвивати зорову
пам’ять, увагу, виховувати посидючість.
Матеріал: парні картинки. Вихователь роздає дітям низку
картинок, а вони повинні обрати однакові та назвати свій предмет
(дерево, квітка, сонечко тощо).
«ЧОГО НЕ СТАЛО?»
Мета: розвивати вміння дітей правильно називати предмети,
помічати, якого предмета не стало; розвивати зорову пам’ять, спо-
стережливість, мову; виховувати посидючість. Матеріал: 3–5
іграшок або інших предметів.
«ОВОЧІ ТА ФРУКТИ»
Мета: учити дітей називати овочі та фрукти; розвивати зорову
пам’ять, увагу, мовлення.
Матеріал: овочі, фрукти, кошик, тарілка.
На столі лежать овочі та фрукти. Вихователь пропонує дітям

розглянути їх та покласти овочі в кошик, фрукти - на тарілку,
назвати, який це овоч або фрукт.
«ЩО РОБИТЬ КАТРУСЯ?»

Мета: сприяти формуванню уявлень дітей про столовий посуд,
культуру поведінки під час їжі, уміння знаходити та добирати посуд
для обіду; активізувати мовлення; виховувати спостережливість,
турботливе ставлення до ляльки.
Матеріал: лялька Катруся, іграшковий стіл, поряд - стіл, на якому

розкладений посуд (чай ний , столовий , кухонний ), скатертина,
серветниця.
Вихователь нагадує дітям, що ляльку Катрусю треба погодувати. На

стіл потрібно поставити лише той посуд, який потрібен для обіду.
По черзі за запрошенням вихователя діти знаходять потрібний
посуд для годування ляльки: тарілки (глибока і мілка), виделка та
ложка (велика і маленька), хлібниця, чашка; правильно їх
називають та розставляють на столі. Не забувають спочатку
постелити скатертину, поставити серветницю із серветками,
хлібницю, посадити ляльку за стіл. У кінці гри вихователь просить
дітей побажати ляльці приємного апетиту, а одній дитині після
обіду прибрати усе зі столу.
«ХТО СХОВАВСЯ?»
Мета: вчити дітей добирати відповідні вкладки; впізнавати тварину
за частиною зображення; закріпити назви звірів та місць їхніх
схованок; розвивати мислення, увагу, уяву.
Матеріал: втулки диких тварин.
Діти повинні розпізнати диких тварин, їх частини тіла та з’єднати

втулку в єдине ціле.
«ЧЕРЕВИЧКИ»
«Допоможемо дідусеві, сестричці, братикові
зашнурувати черевички»
Мета: учити дітей піклуватися про рідних, допомагати їм;
розвивати дрібні м’язи рук; виховувати старанність.
Матеріал: іграшковий дідусь (дівчинка, хлопчик), шнурівка для всіх

дітей .
На столі стоїть іграшковий дідусь. Вихователь зауважує, що дідусь

старенький , тому й ому важко нахилятися, і пропонує дітям
зашнурувати черевички для дідуся. Діти вчаться шнурувати.
«ХТО ЩО РОБИТЬ?»
Мета: учити розповідати про обов’язки членів сім’ї; розвивати
зв’язне мовлення, пам’ять, мислення; виховувати любов до рідних.
Матеріал: мольберт, картинки за темами «Мама миє посуд», «Тато

ремонтує стільчик» та інші.
Перед дітьми на мольберті - сюжетні картинки. Вихователь

пропонує розповісти про те, хто зображений на картинках. Діти
мають розповісти, що робить удома мама, тато, дідусь, бабуся та ін.
«ЗВІРЯТА Й ДИТИНЧАТА»
Мета: уточнювати та розширювати уявлення дітей про тварин та
їхніх малят.
Матеріал: набір іграшок «Свій ські тварини та їхні дитинчата»,

будиночок.
Перед дітьми стоїть будиночок, вихователь повідомляє дітям, що в

ньому мешкають свій ські тварини та їхні дитинчата. Діти по черзі
дістають із будинку іграшкову тварину, називають її та відшукують
на сусідньому столі дитинчат цієї тварини.
«ХТО ЯК КРИЧИТЬ?»
Мета: продовжувати вчити дітей звуконаслідувати свій ських
тварин; розвивати уважність, пам’ять.
Матеріал: набір іграшок «Свій ські тварини»; скриня.
І варіант: вихователь виставляє на стіл тварин і пропонує дітям

заспівати їх пісеньку хором, а потім по одному.
ІІ варіант: дитина дістає зі скрині іграшкову свій ську тварину так,

щоб решта дітей не бачили її, та звуконаслідує. Якщо діти відгадали,
кого вона обрала, тоді вона виставляє іграшку на стіл.
«ХТО ЦЕ?»
Мета: вправляти у звуконаслідуванні голосів тварин; розвивати
увагу, пам’ять; виховувати любов до тварин.
Матеріал: набір іграшок «Свій ські тварини та птахи».
І варіант: вихователь показує дітям тварину, а діти

звуконаслідують її.
ІІ варіант: вихователь звуконаслідує якусь тварину або птаха, а діти

повинні відгадати голос тварини та знай ти відповідну іграшку.
«ЯКИЙ ЦЕЙ ПРЕДМЕТ?»
Мета: розвивати вміння дітей знаходити предмет за й ого
най характернішими ознаками; розвивати спостережливість,
кмітливість; виховувати витривалість.
Матеріал: м’яч, вантажівка, собачка, відерце, лялька.
Вихователь разом із дітьми розглядає предмети, які він дібрав до

гри. При цьому звертає увагу малюків на зовнішній вигляд
предметів, їх форму, колір, з чого виготовлені, для чого потрібні.
Потім пропонує дітям відвернутися, в цей час швидко розкладає всі
предмети по різних місцях та говорить:
 Наші іграшки розбіглися. Зараз будемо їх шукати. Спочатку я

розповім, яку іграшку потрібно знай ти першою. Послухай те.
Потрібно знай ти круглий гумовий предмет, який стрибає та
котиться по підлозі, ви з ним полюбляєте гратись.
 Правильно, діти, це м’яч. Сергій ко, знай ди м’яч. За таким
планом проводять й ігри з іншими предметами.
«ЗНАЙДИ, ЩО ТРЕБА»
Мета: вчити дітей знаходити іграшки за описом; розвивати увагу,
мислення.
І варіант: Матеріал: 4–5 іграшок (машина, м’яч, пірамідка, лялька,

книжка та ін.).
На столі або килимі розставлені іграшки. Вихователь просить

дитину принести, наприклад, машинку. Якщо він помиляється,
вихователь вказує на потрібний предмет. Потім питає, що це. Малюк
відповідає. Або: «Це машина. Повтори».
ІІ варіант Матеріал: іграшки і предмети, що знаходяться на своїх

місцях у груповій кімнаті. Вихователь пропонує дитині самій знай ти
названу іграшку чи предмет у групі.
«ПРИКРАСИМО ЯЛИНКУ»
Мета: надати дітям знання про іграшки, якими прикрашають
ялинку; вчити за контуром віднаходити потрібний предметіграшку;
розуміти слова, що позначають напрямок: угору-вниз, у сторони,
вибирати іграшку за назвою; розвивати дрібну моторику рук;
виховувати естетичний смак.
Матеріал: ялинка, виготовлена за зростом дітей із цупкого

матеріалу, на якій вирізані силуети іграшок по всій площі; силуети
ялинкових прикрас.
Ялинка може бути також площинна або об’ємна, виготовлена за

зростом дітей , із цупкого матеріалу, обшита тканиною, по всій
площі ялинки пришиті кнопочки або крючки, на які діти
«вішатимуть» іграшки.
Вихователь пропонує дітям прикрасити новорічну ялинку

іграшками. Пропонує дітям назвати іграшку, яку вони будуть
вішати (чіпляти), та сказати, куди вони будуть вішати іграшку, або
вихователь сам пропонує повісити «внизу», «вгорі».
«ХТО ДЕ ЖИВЕ?»
Мета: закріплювати уявлення дітей про те, де живуть тварини
(білочка - в дуплі, зай чик - під кущем, ведмедик спить у барлогу
тощо); вчити добирати вкладки відповідно до форми вирізу
(квадрат, трикутник, прямокутник, круг, овал); складати речення з
іменниками, що позначають назви тварин (У дуплі живе білочка.);
розвивати спостережливість, уяву.
Матеріал: на цупкому папері намальований ліс: на дереві вирізане

дупло круглої форми, й зі звороту підклеєне зображення білочки;
під кущем прямокутний виріз - підклеєно зай чика; на іншому дереві
квадратний виріз - підклеєно пташку; у ведмежому барлогу -
овальний виріз - підклеєно ведмедя. Набір відповідних до картини
вкладок - фрагментів, що вписуються у зміст малюнка.
«ОДЯГНЕМО КАТРУСЮ НА ПРОГУЛЯНКУ»

Мета: сприяти формуванню уявлень дітей про пори року та
предмети одягу відповідно до сезонних змін; про послідовність
процесу вдягання; розвивати пам’ять; виховувати
спостережливість, турботливе ставлення до ляльки.
Матеріал: лялька-дівчинка, різні предмети одягу відповідно до

сезонних змін; або «книжка», яка має таку будову: на одній сторінці
зроблена аплікація з тканини, що відображає зимові явища, на іншій
- аплікація ляльки, яку потрібно вдягнути шляхом добору та
накладання на неї предметів одягу. Так на кожну пору року.
Вихователь пропонує одягнути Катрусю на прогулянку, сказати, які
речі необхідні для прогулянки взимку.
«СНІГОВИК»
Мета: продовжувати вчити добирати вкладки відповідно до розміру
вирізу; використовувати слова, що позначають величину (великий ,
маленький , ще менше); розвивати мовлення, вміння
зосереджуватись на виконанні дій .
Словник: сніговик, сніговичок, білий , відро.
Матеріал: на картці вирізи для двох сніговичків, один з яких

складається з двох кругів різної величини, інший - з трьох; вкладки-
круги двох і трьох розмірів; відро наклеєне.
«ВКЛАДЕМО ЛЯЛЬКУ КАТРУСЮ СПАТИ»

Мета: ознай омити дітей з предметами одягу та її деталями.
Матеріал: лялька з комплектом одягу, лялькове ліжечко.
Вихователь пропонує дитині покласти ляльку спати. Дитина

роздягає ляльку, вихователь коментує дії: «Спочатку треба зняти
сукню і повісити її на спинку стільця. Щоб зняти сукню, треба
розстебнути ґудзики» тощо. По ходу гри вихователь повинен
активізувати мовлення дитини, ставлячи навідні запитання: «Що
треба розстебнути на сукні?». Якщо малюк не може відповісти,
вихователь відповідає сам.
«ДО ЛЯЛЬКИ КАТРУСІ ПРИЙШЛИ ГОСТІ»

Мета: ознай омити дітей із назвою посуду, її кольором, формою,
призначенням.
Матеріал: ляльковий посуд, стіл, лялька, Катруся і зай чик.
Вихователь пояснює дітям, що до ляльки прий шли гості (ведмедик і

зай чик), тому потрібно накрити на стіл до чаю, дає малюкам
доручення: «Постав хлібницю на середину столу. Поруч постав
чашки з блюдцями і поклади чай ні ложки». Під час виконання
завдання вихователь активізує мовлення дітей , ставлячи
запитання: «Що ти робиш? Якого кольору чашка? Що можна пити з
чашки?» та ін. Якщо малюки не можуть, вихователь сам відповідає
на запитання.
«ДЕ ПТАШКА?»
Мета: вчити розуміти просторові відношення: високо - низько,
далеко - близько; розуміти слова, що позначають напрямок:
угорівнизу; вправляти у створені фраз із використанням прислів’їв;
розвивати увагу, мислення, окомір.
Матеріал: сюжетна картинка з розрізами; пташка.
Вихователь пропонує дітям визначити, куди сіла пташка.
«НЕ РОЗБУДИ КАТРУСЮ»

Мета: розвивати вміння користуватися тихим голосом.
Матеріал: лялька, ліжечко з постільними речами, дрібні іграшки

(кубик, м’ячик, машинка тощо), коробка для іграшок.
Вихователь каже, показуючи на ліжечко зі сплячою лялькою: «Катя

багато гуляла, втомилася, пообідала і заснула. А нам треба прибрати
іграшки, але дуже тихо, щоб не розбудити Катю. Скажи мені тихо,
яку іграшку треба прибрати в коробку». Дитина тихо називає
іграшку. Важливо стежити, щоб малюк говорив тихо, але не шепотів.
«ОЛЕНІ ПОМІЧНИКИ»
Мета: вчити утворювати форми множини дієслів, зменшувально-
пестливі форми іменників.
Вихователь говорить дітям, що до них у гості прий шла лялька Оля зі

своїми помічниками, і пропонує відгадати, як вони називаються і що
допомагають Олі робити. Потім вихователь показує, як лялька
кліпає, і питає: «Що це в Олі? Це очі, Олині помічники. Що вони
роблять? (Дивляться, кліпають, розплющуються, заплющуються,
мружаться) А як їх назвати ласкаво? (Оченята)». Аналогічно
розглядають ноги, руки, вуха та ін. Після цього вихователь читає
дітям вірш Кірганової Є. Г. «Олині помічники», спонукаючи дітей
додавати слово в кінці кожного рядка:
Оля весело біжить Оля ядерця гризе,

До річки по доріжці, Падають шкаралупки.
А для цього потрібні А для цього потрібні
Нашій Олі... (ніжки). Нашій Олі... (зубки).
Оля ягідки бере Оля дивиться на кота,
По дві, по три штучки. На картинки для малят.
А для цього потрібні А для цього потрібні
Нашій Олі... (ручки). Нашій Олі... (оченята).
«МАМА КУПАЛА ДИТИНУ»

Мета: вправляти дітей у називанні слів: купатися, ванна, рушник,
поливати, витирати.
Матеріал: картинка із зображенням ванни, в якій сидить

маленький хлопчик, а мати мочалкою тре й ому спину. Хлопчик
тягнеться до качки, що плаває у ванні. Настрій у хлопчика веселий .
Неподалік стоїть стілець, на спинці якого висить великий рушник.
Вихователь показує картинку і дає дітям можливість розглянути її.

Потім каже: «Це мама. Мама купає синочка Петрика. Петрик любить
купатися. «Куп-хлюп, куп-хлюп», - говорить Петрик. Як говорить
Петрик? Де ванна? У ванні тепла вода. Мама тре мочалкою
Петрикові спину. А що це в Петрика? Качка плаває у ванні, велика,
жовта качка. Вимиє мама Петрика й обіллє чистою водою. А що це
висить на стільці? Великий рушник. Мама витиратиме Петрика.
Петрик чистенький тепер».
«ПРИГОСТИМО ЛЯЛЬОК ЧАЄМ»

Мета: закріпити назви предметів посуду, й ого величини.
Матеріал: два набори лялькового посуду і дві ляльки, різко

контрастних за величиною.
Вихователь каже, що до дітей у гості прий шла лялька зі своєю

донькою, і пропонує дітям пригостити їх чаєм: «Давай те накриємо
на стіл до чаю. Лялька-мама -велика. Вона питиме чай із великої
чашки, а лялька-донька — маленька. Вона питиме чай з маленької
чашки». Потім вихователь пропонує дитині розставити чашки і
роздати ложечки відповідно до величини ляльок, що сидять за
столом. Важливо стежити за правильністю виконання завдання, за
необхідності допомагати дитині, коментуючи свої і її дії;
активізувати словник за допомогою навідних запитань.
«ДО ЛЯЛЬОК У ГОСТІ»

Мета: закріпити назви предметів меблів, їх величини.
Матеріал: дві ляльки, два стільці і два ліжечка, різко контрастні за

величиною.
Вихователь пропонує дітям піти в гості до ляльок, звертає увагу

дітей , що одна лялька велика, а інша — маленька. Вихователь разом
з дітьми розглядає ляльковий куточок: «Меблі тут великі і маленькі.
На великому ліжку спить велика лялька, на маленькому ліжку спить
маленька лялька. На великому стільці сидить велика лялька, на
маленькому — маленька тощо». Потім питає дитину: «Що це?
(Стілець) Він який ? (Великий ) Яка лялька сидить на цьому стільці?
(Велика) Посади ляльок на свої стільці» тощо.
«ЧОГО НЕ СТАЛО?»
Мета: розвивати зорову увагу і пам’ять, активізувати словник.
Матеріал: іграшки.
Вихователь виставляє на столі чотири іграшки. Дитина називає їх.
Потім дитина закриває очі, вихователь ховає одну іграшку. Дитина
повинна відгадати, якої іграшки не стало. Гру повторюють 3–4 рази.
«ПАРНІ КАРТИНКИ»
Мета: вчити дітей знаходити дві ідентичні картинки серед
запропонованих (10–15), активізувати словник.
Матеріал: набори предметних картинок «Іграшки» (по дві штуки),

дві ляльки.
Вихователь показує дітям ляльок, каже, що вони сестрички, і

пропонує обом подарувати по іграшці. Діти вибирають дві картинки
із зображенням іграшок з усіх запропонованих. Потім вихователь
говорить, що ляльки хочуть погуляти, і пропонує допомогти
лялькам знай ти свій одяг. Діти вибирають дві картинки із
зображенням предметів одягу тощо. При цьому вихователь
спонукає дітей відповідати на запитання, активізуючи їх мовлення:
«Що це? Для чого це потрібно? Якого кольору?» тощо.
Так само в цій грі можна використовувати комплексні картинки. На

одній такій картинці зображені, наприклад, кілька предметів
посуду, меблів, одягу та ін.
«МИ ЇДЕМО ПОТЯГОМ»

Мета: вчити розрізняти предмети (вагончики) за кольорами:
зелений , синій , червоний , жовтий , білий , фіолетовий , оранжевий ,
рожевий ; називати кольори; вправляти у побудові речень,
розміщуючи тварин у вагончиках (У зелений вагончик посаджу
жабку. У синій вагончик посаджу… тощо), звуконаслідувати тварин.
Виховувати посидючість на занятті.
Матеріал: кольорові вагончики, силуетні іграшки-тварини.
Вихователь пропонує дітям покатати звірят на потязі. Хто поїде? Як

розмовляє жабка? собачка? котик? У який вагончик ми посадимо
котика?
«ПОБУДУЙ БУДИНОК»
Мета: вчити дітей створювати цілісний образ, складати картинки у
певній послідовності за зразком; закріпити знання про геометричні
фігури: квадрат, прямокутник, трикутник; розвивати мовлення
дітей , уяву, інтерес до навколишніх предметів.
Матеріал: комплект геометричних фігур (два прямокутника, три

квадрати, два трикутника) різного кольору; зразки будинків з
одним та двома віконцями.
Вихователь пропонує дітям бути сьогодні будівельниками і

побудувати будинок. Діти розглядають зразок, закріплюють
геометричні фігури, розповідають, де вони розташовані.
КОНСПЕКТИ
ЗАНЯТЬ З
МОВЛЕННЄВОГ
О РОЗВИКУ
ранній вік
« НАШ УЛЮБЛЕНИЙ САДОК»

Мета: ознай омити дітей з приміщенням групової кімнати;
розповісти про призначення таких приміщень, як їдальня, спальна
кімната, туалетна кімната, ігровий куточок; вчити дітей складати
коротенькі речення із 2-3 слів про предмети, що знаходяться в
кожній із цих кімнат; спонукати брати участь у бесіді, відповідати на
запитання вихователя; поповнювати лексичний запас іменниками -
назвами предметів побуту (стіл, стілець, ліжко) та предметами
посуду (тарілка, ложка, чашка); вправляти дітей у вживанні
прий менників (за, на, під) з іменниками та в утворенні множин
іменників один — багато (іграшка — іграшки, стіл — столи, лялька
—ляльки, тарілка — тарілки); розвивати мовлення дітей , пам’ять,
мислення; виховувати бережливе ставлення до май на групи.
Матеріал: іграшковий зай чик, вірш Г. Гриненко «Як в садочку

нашому добре жити!», колисанка «Ой коте сірий »; речі, що
знаходяться в груповій кімнаті.
ХІД ЗАНЯТТЯ
1. Ігрова ситуація «Зай чик у нашій групі новенький ». Вихователь
приносить зай чика, пояснює дітям, що він новенький , соромиться,
не знає, що є в груповій кімнаті. Вихователь пропонує дітям
розповісти, як гарно в садочку, що є в групі.
2. Читання вірша Г. Гриненко «Як в садочку нашому добре

жити!».
Як в садочку нашому добре жити!

Між собою вміємо ми дружить.
В нашім садочку,
В ріднім гурточку
Між собою вміємо ми дружить.
3. Екскурсія приміщенням групи.
4. Дидактична вправа «Один — багато».
Мета: формувати в дітей уміння та навички утворювати множину

іменників.
Матеріал: картинки із зображенням одного і декількох однакових
предметів однієї групи. Це можуть бути тварини, іграшки, посуд,
меблі, одяг та ін.
Вихователь показує дітям картинку із зображенням машини.

Запитує: «Що це? (Машина) На яких картинках ще зображено
машини?» Картинки слід добирати залежно від того, іменники якої
теми необхідно закріпити. Також можна робити акцент на кількість
іграшок, зображених на картинці: «один — багато».
5. Дидактична гра «Де сховався зайчик?».

Мета: вчити дітей розуміти прий менникові конструкції.
Вихователь пропонує дитині заховати зай чика. Потім питає, куди
він сховав зай чика, тим самим активізуючи словник малюків за
темою.
6. Слухання фрагмента української народної пісні-колисанки

«Ой коте сірий».
Ой коте сірий,
Не ходи у сіни,
Не валяй кружечків,
Не з’їдай вершечків.
«ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ГРУПОВОЮ КІМНАТОЮ»

Мета: вчити дітей розрізняти кімнати за їх призначенням; звернути
увагу дітей на чистоту та охай ність групової кімнати, на
розташування іграшок, предметів; виховувати потребу в участі
дітей
у підтримці порядку в групі.
Ускладнення: називати професії працівників дитячого садка.
Хід заняття
Діти заходять із вихователем до групової кімнати.
Вихователь: Ось ми з вами зай шли до великої та просторої групової
кімнати дитячого садочку. Погляньте, у нас сьогодні у гостях нова
лялька. Звуть її Наталочка, давай те з нею привітаємося.
1.Гра «Будьмо знайомі»
Діти по черзі підходять до ляльки і називають своє ім’я,

відповідаючи на запитання ляльки: «Як тебе звати?»
Вихователь: Ось ми і познай омилися. Сьогодні ми покажемо

Наталочці нашу групову кімнату, спальню та умивальну кімнату.
Подивіться, діти, наша групова кімната чисто прибрана, всі речі на
місцях. Діти з вихователем оглядають ігрові куточки групи.
Вихователь: Це про те, що ми з вами вміємо гратися іграшками і

прибирати їх на місця. Іграшки ми складаємо на полички і в шафи.
Діти показують ляльці, де полички і шафи.
Вихователь: Наша кімната світла, велика, простора. А чому вона
світла? (Тому що є вікна.)
Вихователь: Покажіть ляльці, де вікна.

Діти показують.
— Хто заглядає до нас у віконечка? (Сонечко)
— А де живуть квіти, які прикрашають нашу групу? Покажіть.
— Як називається цей куточок? (Це куточок природи.)
Вихователь: Ще є в нас столи і стільчики. Сергій ко, покажи
стільчик.
— Софій ка, покажи стіл.
— А столи і стільці у нас всі однакові? (Ні)
— Чому? (Є стільці та стіл для вихователя і дітей .)
— Стілець для вихователя великий чи маленький ? (Великий )
— Покажіть й ого.
Вихователь: Зараз ми проведемо нашу ляльку до спальні.

Що ми там робимо? (Спимо)
— Покажіть кожен своє ліжечко. Давай те пригадаємо колискову, під
яку ви засинаєте.
Колискова:
Ой, ходила журавушка
Та й по калину,
А свою дитиноньку
Та й заколишу,
Ой, люлі, люлі!
Вихователь: Щоб нам зовсім не заснути, запросимо нашу Наталочку
до нашої умивальної кімнати. Що ми тут робимо? (Ми миємо ручки,
умиваємося.)
Вихователь: Яка водичка біжить із крана? (Тепла)

— Кожен має свій рушничок. Давай те покажемо ляльці, як
необхідно мити руки акуратно, не розбризкуючи воду, не
замочуючи одягу. А ручки потім витирати насухо.
Діти миють руки, а вихователь імітує миття рук ляльці. Ось які ми
чисті та гарні, подивіться кожен на себе в дзеркало. Повертаємося
знову в групу. Наша Наталочка все уважно слухала і тепер разом із
нами житиме в цій групі. Будемо дружити з нею? (Так)
— Ну що ж, запрошуй те її в гру.
Вихователь із дітьми організовують сюжетно-рольові ігри на
килимку.
СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ЗБИРАННЯМ
ВРОЖАЮ НА ГОРОДІ. ОВОЧІ
Мета: ознай омлення із зовнішнім виглядом овочів (помідор, огірок,
морква); вчити правильно називати їх; ознай омити з процесом
збирання врожаю; виховувати любов до природи.
Ускладнення: гра «Чарівний мішечок» (діти по одному дістають

овочі з мішечка і називають їх).
Діти з вихователем виходять на ділянку дитячого садочка,
зустрічають там зай чика з кошиком.
Вихователь: Куди це ти, зай чику, зібрався?
Зайчик: Матуся попросила мене принести моркви до обіду, а я не
знаю, де вона росте.
Вихователь: Ми тобі допоможемо. Сьогодні діти старшої групи

збирають урожай . Ми зараз до них підій демо і попросимо для тебе
моркви. Діти, давай те пригадаємо, де ростуть усі овочі. (На городі)
Вихователь: Тому вирушаємо на город і візьмемо з собою зай чика.
Діти ідуть на город.
Вихователь: Різні овочі ростуть по-різному: огірки та помідори ми
можемо побачити на кущах. Діти розглядають овочі.
Якого кольору помідори? (Червоного)
— Якого — огірок? (Зеленого)
Діти спостерігають, як збирають урожай огірків та помідорів у
кошики.
Вихователь: Діти, зай чик не їсть не огірків, не помідорів. Де ж нам
узяти моркву? Ми на городі, а її не видно… Морква росте на городі,
але вона знаходиться в землі, а на грядці тільки її зелений хвостик.
Необхідно моркву потягнути за нього. Дитина витягає моркву.
Вихователь: Ось і морквинка. Вона яка: велика чи маленька, якого

кольору? (Велика, жовтогаряча)
Вихователь: Вона тверда.
Діти торкаються морквини, придавлюючи її пальчиками.
Вихователь: Таку морквинку полюбляє наше зай ченятко. Давай те

ми її покладемо й ому в кошик. Але на грядці в нас залишилися ще
овочі, які, як і морквинка, заховані в землю, а зверху ми бачимо
тільки зелені кущики. Як ви вважаєте, хто сховався від нас?
(Картопля, бурячок)
— Картоплю підкопують лопатою, адже в кущі їх багато і за
хвостик не витягнеш. Бурячок витягають так само, як і морквинку.
Овочі слід класти акуратно, щоб не пошкодити, не вдарити, тоді
вони краще зберігатимуться. Діти разом із зай чиком спостерігають
за збиранням урожаю картоплі та буряків. Для того щоб ми краще
запам’ятали назви овочів, пограємо в гру.
Дидактична гра «Чого не стало»

Вихователь дістає із кошика різні овочі та розкладає їх на столику.
Просить дітей заплющити очі, а сам в цей час прибирає один з
овочів. Діти розплющують очі за сигналом і називають овоч, якого
не вистачає.
Гра повторюється декілька разів.
Вихователь: Ми відвідали наш город, допомогли зай чику і тепер
можемо повертатися на ігровий май данчик.
«ГРА З ПРЕДМЕТНИМИ КАРТИНКАМИ»

Мета: вчити впізнавати і називати зображені предмети; знаходити
однакові за змістом, формою, кольором; виховувати вміння гратися
настільними іграшками; вчити дотримуватися правил гри.
Ускладнення:
1) вчити знаходити парні картинки;
2) формувати вміння групувати картинки за темою (посуд, овочі,
фрукти, транспорт, одяг тощо)
Діти сидять на стільчиках, вихователь заносить скриньку.
Вихователь: Сьогодні вранці я знай шла цю скриньку у себе на столі.
Знаєте, що в ній ? Тут багато картинок. Давай те з ними пограємось.
Ви вий матимете картинки по одній і показуватимете їх усім.
Катруся, візьми картинку. Що на ній намальовано? (Лялька)
Вихователь: Чи є в нашій групі лялька? Хто її принесе? Іди, Гануся.
Давай те роздивимося її платтячко. Якого воно кольору? Якого
кольору бантики, черевички? Як звати нашу ляльку? (Настуся)
— А як ми назвемо ляльку, зображену на малюнку? (Оля)
Вихователь: Юрко, дістань іншу картинку, що на ній намальовано?

(Машина)
— Знай ди, Тарасик, машину в групі. Чи правильно обрав іграшку
Тарас? (Ні)
Вихователь: Чому? (На малюнку легковий автомобіль, а Тарасик
приніс вантажівку.)
Вихователь: Чи є в нас легковий автомобіль? (Так, є.) Принеси,
Михай ло легковий автомобіль. Кого перевозять легковим
автомобілем, а що вантажівкою? (Легковим автомобілем — людей , а
вантаж — вантажівкою.) У такій же послідовності розглядають інші
картинки.
Вихователь: Ми з вами відібрали іграшки для гри. Діти грають у

сюжетно-рольову гру «На гостині у ляльки».
СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ПРАЦЕЮ НЯНІ

Програмовий зміст: ознай омити дітей із працею няні (прибирає в
груповій кімнаті, спальні, роздягальні, в умивальній кімнаті, подає
їжу, миє посуд, допомагає дітям одягатись і роздягатись, піклується
про дітей ); виховувати повагу до праці няні; формувати уміння
підтримувати чистоту.
Діти сидять півколом. Вихователь заносить іграшку ляльку Оленку.
Вихователь: Діти, Оленка знову завітала до нас, щоб дізнатися про
те, як підтримується чистота у вашій групі. Давай те познай омимо
Оленку з нашою нянею. Як її звуть? Що вона робить щодня?
- Так, вона щодня піклується про те, щоб у групі було чисто: підмітає
підлогу, миє і витирає вікна, пил на столах і стільчиках, чистить
килими, миє іграшки. Вона приносить їжу з кухні, накриває на стіл,
прибирає і миє посуд. А після обіду поспішає в спальню, щоб
приготувати діткам чисту постіль, провітрити кімнату. Вона також
дуже любить дітей і піклується, щоб їм усім добре жилося в
дитячому садку.
Оленка: Я теж хочу допомогти вашій няні.

Вихователь: Оленко, наші дітки теж завжди хочуть допомагати
своїй няні. Але вони ще маленькі, як і ти. Поспостерігаємо за
роботою няні, будемо завжди шанувати й поважати її працю. Діти
cпостерігають за прибиранням спальної кімнати.
Вахователь: Ось бачите, як чисто стало в нашій спальні. Після обіду

ми залюбки прий демо сюди відпочивати. А для того, щоб
запам’ятати, чим працює наша няня, давай те пограємо у гру.
Дидактична гра «Що зайве?»

Мета: закріплювати знання дітей про працю помічника вихователя,
про інвентар, яким вона працює.
Перед дітьми на столику розкладені іграшкові відро, ганчірка,
лялька, віник, м’яч, швабра, книжка, совок.
Вихователь викликає дітей і вони прибирають зай ві предмети.
Називають, які предмети потрібні няні і з’ясовують їх призначення.
Якщо дітям складно відповісти, на допомогу приходять лялька
Оленка чи вихователь.
Наприкінці заняття вихователь читає вірш Г. Бой ко «Песик
допомагає».
Замітає з ранку
У дворі Мар’янка,
Чисто замітає.
Песик вийшов на поріг
І хвостом змітає сніг —
Песик помагає.
Вихователь: А тепер, діти, разом із лялькою Оленкою допоможемо
няні поскладати іграшки до іграшкової шафи.
Підсумок
Вихователь: Тепер ми завжди допомагатимемо нашій няні.
«СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ПРАЦЕЮ
МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ»
Програмовий зміст: ознай омити дітей із працею медичної сестри
(оглядає дітей , робить щеплення, піклується, щоб усі діти були
здорові); виховувати інтерес і повагу до праці медичної сестри.
Заняття проводиться у медичному кабінеті.
Вихователь: Лялька Оленка знову запросила нас до незнай омого їй
кабінету. Давай те послухаємо розповідь медичної сестри про її
роботу.
Медсестра: У дитячому садку багато дітей , і я піклуюсь про те, щоб
вони не хворіли, росли здоровими й міцними.
Коли в якоїсь дитини заболить живіт чи горло, я повинна її
оглянути. Може, в когось із вас болить горло? (Медсестра оглядає
горло в дитини.) Відкрий ротик, я подивлюсь, чи не застудився ти,
чи не червоне горло? Ні, в тебе горло не болить. А в тебе? О! У тебе
горло червоне. Треба виміряти температуру. Посидь трохи.
Притисни градусник рукою, щоб він не випав. А тепер подивимось,
яка в тебе температура (медсестра вий має градусник, дивиться на
нього). Ні, температура нормальна. Але щоб горло не боліло, випий
мікстуру (дає ложечку підсолодженої води). У мене є ліки від усіх
хвороб. Вони зберігаються в цій скляній шафі. Тут є таблетки,
мікстури. Якщо дитина захворіє в дитячому садку, я повідомляю
мамі, і вона забирає дитину додому. Я кажу мамі, щоб вона вдома
поклала дитину в ліжко і давала таблетки, мікстуру, а також тепле
молоко і чай . Якщо дитина слухається маму і лікаря, п’є ліки і
лежить у ліжку, вона швидко видужає і знову повернеться у
дитячий садок. У цій шафі є зеленка. Може, в когось із вас порізаний
пальчик? Давай те й ого полікуємо. Спочатку пальчик намастимо
зеленкою (показує), це не боляче, потім прикладемо до нього вату і
забинтуємо. Тоді пальчик швидко загоїться. Діти, а ви не боїтеся, не
плачете, коли вас вихователька веде до моєї кімнати? Мене не треба
боятися, я люблю дітей і хочу, щоб вони ніколи не хворіли.
Вихователь: Тепер ви знаєте, як працює медична сестра, як лікує

хворих. Діти, щось наша Оленка теж гаряча. Давай те її полікуємо.
Сюжетно-рольова гра «Оленка захворіла»
Мета: удосконалити знання дітей про працю лікаря; виховувати
чуй ність, бажання допомагати хворому.
Вихователь: А тепер ми віднесемо нашу ляльку у ліжечко.
Діти повертаються в групу.
Підсумок.
Вихователь: Для того щоб не хворіти, як Оленка, ми будемо
стежити за своїм здоров’ям. Як ми це робитимемо?
«РОЗГЛЯДАННЯ КАРТИНИ
«ЛЯЛЬКА МАРІЧКА ГРАЄТЬСЯ»»
Мета: допомогти дітям зрозуміти зміст картини, відповідати на
запитання вихователя за її змістом; вчити дітей брати активну
участь у складанні колективної розповіді за змістом ілюстрації
реченнями з 2-3 слів; формувати в дітей уміння робити
узагальнення, базуючись на спостереженнях і зіставляннях;
розповідати, хто що робить, хто який ; розвивати зв’язне мовлення,
мислення, пам’ять; виховувати товариськість, бережливе ставлення
до іграшок.
Матеріал: лялька Марічка, картина «Ми граємося», вірш М.

Познанської «Моя ляля».
1. Ігрова ситуація «В гості до дітей завітала лялька Марічка».
Вихователь пропонує дітям привітатися з нею та познай омитися.
2. Розповідь вірша М. Познанської «Моя ляля».

Є ляля у мене,
Схожа на мене,
Ну просто як менша сестричка моя:
В обох нас — косички,
В обох — круглі личка,
І навіть всміхається ляля, як я.
Однакові очі і в неї, і в мене;
Однакові плаття: зелене й зелене.
І в неї косинка, і в мене косинка,
І навіть зовуть нас так само:
Маринки.
3. Вихователь пропонує дітям розглянути картину «Лялька

Марічка грається».
4. Бесіда за картиною.
— Кого ви бачите на картині?
— Що будує лялька Марічка?
— А що робить зай ченятко?
— Для кого вони будують стіл та стільчик?
5. Дидактична гра «Що в мішечку».

Мета: вчити дітей називати за описом знай омі іграшки.
Вихователь описує знай ому іграшку: «Цю іграшку можна підкидати,
котити. Що це?» (М’ячик) Діти повинні відгадати, що заховано в
мішечку.
« СОНЦЕ СВІТИТЬ, ТА НЕ ГРІЄ»
Мета: формувати в дітей уміння уважно слухати віршований твір,
розуміти й ого зміст, стежити за розвитком подій ; продовжувати
вчити дітей відповідати реченнями на запитання вихователя за
змістом вірша та заклички; вчити правильно вживати кличну
форму іменників та промовляти віршований текст разом з
вихователем; збагачувати словник дітей прикметниками,
дієсловами, що вказують на характеристики, властивості, якості та
ознаки предметів; виховувати в дітей бажання слухати віршовані
твори та інтерес до природи.
Матеріал: вірш Грицька Бой ка «Сонечко», закличка «Сонечко,

сонечко! Виглянь у віконечко», ілюстрації із зображенням сонечка.
1. Ігрова ситуація. Загадка про сонечко.
Цілу нічку спочиває,
А вдень небом гуляє:
Дуже тепле і яскраве,
Промінці нам шле ласкаві,
Загляда в віконечко.
Що це, дітки? (Сонечко)
2. Розгляд ілюстрацій із зображенням сонечка.
3. Читання вірша Грицька Бойка «Сонечко».

Біля сонечка, вгорі,
Плавала хмаринка.
Проти сонечка, в дворі,
Бавилась Яринка.
— Не журись, Яринко,
Не на вік хмаринка:
Хмарка розпливається,
Сонечко ж лишається!
4. Бесіда за змістом твору.

— Малята, а де живе сонечко?
— Де бавилась Яринка?
— Чому засмутилась Яринка?
— А коли Яринці можна піти гуляти?
5. Розучування заклички «Сонечко, сонечко! Виглянь у

віконечко».
Сонечко, сонечко!
Виглянь у віконечко,
Дітки гуляють,
Тебе виглядають.
Ой сонечко, сонечко,
Засвіти!
Буду краще я рости.
6. Рухлива гра «Сонечко та дощик».

Мета: учити дітей ходити та бігати врозтіч; розвивати швидкість і
спритність.
«ЧИТАННЯ КАЗКИ «РІПКА»»

Мета: вчити дітей уважно слухати і розуміти казку, розповідь якої
супроводжується показом ілюстрацій до неї; повторювати окремі
слова, фрази, відповідати на запитання вихователя за змістом
казки; збагачувати словник дітей словами: дід, баба, внучка, ріпка,
велика, тягнути; стимулювати активне дитяче мовлення, бажання
самостій но розповідати казку; розвивати слухову, зорову увагу,
пам’ять, мовленнєву активність, виразність мовлення; виховувати
інтерес і любов до усної народної творчості.
Матеріал: ілюстрації до казки «Ріпка», лялька Олена, казка «Ріпка».
1. Ігрова ситуація. Прий шла лялька Олена, яка дуже любить слу-
хати казки.
2. Читання казки «Ріпка», яка супроводжується показом ілю-

страцій за змістом твору.

— Хто посадив ріпку?
— Яка виросла ріпка?
— Хто пішов тягти ріпку?
— Хто допомагав дідусеві тягти ріпку?
— А хто ж допоміг витягти ріпку?
4. Дидактична гра «Хто як кричить?» (звуконаслідування).

Мета: навчити дітей упізнавати тварин за звуконаслідуванням,
закріпити й активізувати словник за темою.
Матеріал: іграшки або зображення домашніх тварин.

Діти сидять за столом або на килимі, перед ними — іграшки або
картинки із зображенням домашніх тварин. Вихователь пропонує їм
дізнатися, хто так кричить. Наприклад: «Хто кричить «няв»?
Правильно, кішка». Потім вихователь пропонує дитині знай ти
іграшкову кішку або картинку з її зображенням.
«ОСІНЬ-ЧАРІВНИЦЯ»
Мета: вчити правильно називати об’єкти живої та неживої природи
(хмари, дерева, листочки, холодно, дме вітер); розвивати вміння
відповідати за змістом картини; продовжувати збагачувати словник
дітей , активізувати вживання прикметників та дієслів, що вказують
на характерні властивості, властивості та ознаки предметів;
викликати інтерес до картини, естетичні почуття від сприй мання
краси осінньої природи; виховувати любов до природи.
Матеріал: ілюстрації на тему «Золота осінь», вірш Грицька Бой ка

«Ясне сонце не гріє», осінні листочки на кожну дитину, аудіозапис
фрагмента пісні на слова і музику Н. Вересокіної «Листочок
золотий », кошик з фруктами.
1. Розглядання ілюстрації «Осінь».
2. Бесіда за ілюстрацією.
— Що ви бачите на малюнку?
— Яка пора року зображена на ілюстрації?
— Якого кольору листячко на деревах восени?
— Яке небо на малюнку?
— Що роблять птахи восени?
3. Читання вірша Грицька Бойка «Ясне сонце не гріє».
Ясне сонце не гріє,
Холодок повіва,
Засихає, жовтіє
На узліссі трава.
Небо хмуриться часто,
Потемніла ріка…
Щоб дощами упасти,
Плине хмара важка.
Осипаються клени,
Листя з дуба летить…
Лиш ялинка зелена
Серед лісу стоїть.
4. Танок з осінніми листочками під аудіозапис фрагмента пісні на

слова і музику Н. Вересокіної «Листочок золотий ».
5. Дидактична гра «Що в кошику?».
Мета: закріплювати назви овочів і фруктів; їх колір, форму і смакові
якості.
Матеріал: натуральні та готові до вживання морква, огірок, яблуко,
груша або ін.
Вихователь по одному дістає з кошика овочі, фрукти та описує їх.
Наприклад: «Це яблуко. Воно червоне, кругле, солодке, смачне. Й ого
можна їсти». Дитина за допомогою запитань вихователя повторює
розповідь про яблуко, потім куштує й ого.
«ДОЩ ОСІННІЙ ДРІБНО СІЄ»

Мета: вчити дітей називати предмети, зображені на картині,
правильно відповідати на запитання; активізувати словник дітей
новими словами: дощик іде, хмарка, закрила; звуконаслідувати
дощик (крап-крап); удосконалювати вимову звуків [ш], [ч];
формувати вміння дітей вживати різні частини мови; розвивати в
дітей уміння уважно слухати і розуміти зміст віршованих творів;
викликати інтерес до природних явищ.
Матеріал: ілюстрація «Дощик», лялька Оксана з парасолькою,
загадка про дощик, вірш Грицька Бой ка «Дощик».
1. Ігрова ситуація. В гості завітала лялька Оксана. Чому вона
з парасолькою?
2. Загадка-вірш про дощик.

Крап-крап-крап — хмаринка плаче.
Ой , сумна вона, одначе!
Що із хмароньки полоще?
Це рясний осінній … (дощик).
3. Розглядання ілюстрації «Дощик».
— А що приносить хмаринка?
— Як крапає дощик?
— Малята, які осінні дощі?
— Чи можна гуляти під дощем?
5. Читання вірша Грицька Бойка «Дощик».
Дощик, дощик
По дорозі стука.
Ми краплинки
Ловимо у руки.
6. Рухлива гра «Сонечко та дощик».

Мета: учити дітей ходити та бігати врозтіч; розвивати швидкість і
спритність.
МОЯ СІМ’Я
Мета: продовжувати вчити малят уважно розглядати ілюстрацію,
називати зображених людей ; формувати в дітей уявлення про сім’ю
та її склад, взаємини між членами родини та вміння відповідати на
запитання, користуватися фразовим і діалогічним мовленням;
продовжувати формувати вміння розповідати про дії та риси членів
сім’ї; вчити узгоджувати присвій ні зай менники з іменниками в роді,
числі та відмінку в реченні (моя мама, мій тато, моя сестричка, мій
дідусь, мої братики); створювати сприятливе мовленнєве
середовище, збагачувати словник дітей словами: старенькі добрі,
рідні, люблять; розвивати мовлення дітей , пам’ять, мислення;
виховувати ввічливість, чуй ність, почуття поваги до старших.
Матеріал: лялька Галюся, картина «Дружна родина», уривки з

віршів: Г. Вієру «Тато», «Мамо»; К. Перелісної «Бабуся і дідусь».
1. Ігрова ситуація. Лялька Галюся принесла картину «Дружна
родина».
2. Розглядання картини «Дружна родина».
3. Бесіда за змістом картини.

— Що робить мама? Тато? Бабуся? Дідусь?
— Хто піклується про діток?
— Як звати ваших рідних?
— Як ви ставитесь до своїх близьких?
4. Пальчикова гра «Моя сімейка».

Перший пальчик — наш дідусь,
Другий — то бабуся,
Третій пальчик — наш татусь,
А четвертий — то матуся,
А мізинчик — наш малюк,
Він сховався тут.
Показати на пальчик та промовити: «Перший пальчик...».
Продовжити гру, загинаючи кожен пальчик.
5. Читання віршованих рядків за темою заняття, у яких діти

називають того члена родини, про кого й деться у вірші.
ТАТО Нас голубить рідна ненька,

Сад зелений , а у ньому З хмарки сонце вирина.
Гордий дуб шумить гілками. В небі сонечко одненьке,
Дім красивий , а у ньому — І матуся в нас одна.
Любий тато наш із нами.
МАМА
БАБУСЯ І ДІДУСЬ
І бабуся і дідусь
Зовсім вже старенькі,
І у хаті, і в садку
Ходять помаленьку.
Хоч бува, бурчать вони
На сестру й на мене,
Так у них зате завжди
Ласощі в кишені.
6. Дидактична вправа «Покажи руками».

Вихователь пропонує дітям показати, як мама миє посуд; бабуся
плете рукавички; тато копає грядку; дідусь читає газету тощо.
РОЗГЛЯД КАРТИНИ «КІШКА З
КОШЕНЯТАМИ»
Мета: знай омити дітей з народними іграми, пісеньками, потішками
та загадками про свій ських тварин, зокрема кішку та її дитинчат;
розвивати мовлення малят, емоцій не спілкування, комунікативні
навички; активізувати словник словами — назвами частин тіла,
прикметниками та дієсловами, що передають основні
характеристики тварин; спонукати дітей вживати пестливі слова
(котик, кошенятко) та слова-антоніми (кішка велика, кошенята
маленькі); вчити малюків звуконаслідувати нявкання кішки,
змінювати силу голосу (тихо, тихіше; голосно, голосніше); виховува-
ти любов до свій ських тварин.
Матеріал: іграшковий котик, загадка про кішку, картина «Кішка з

кошенятами», вірш М. Познанської «Коли киця любить, а коли
сердиться», колискова пісня «Ой , котику, котику».
1. Ігрова ситуація. До дітей приходить іграшковий котик та загадує
загадку про кішку.
Хто з хвостиком і з вушками?
У кого лапки з подушками?
Як ступа — ніхто не чує,
Тихо, крадучись, полює…
І маленькі сірі мишки
Утікають геть від… (кішки).
2. Розглядання картини «Кішка з кошенятами».
— Хто зображений на картині?
— Як називаємо дитинчат кішечки?
— Як кішечка піклується про своїх дитинчат?
— Як ми піклуємось про кошенят?
4. Пальчикова гімнастика «Котик».

Котик пухнастий ,
(«Котик» — із кулачка відставити великий палець та мізинчик.)
Вушка маленькі,
(Поворушити відставленими пальцями.)
Лапки м’якенькі.
(Скласти пальці в кулачок.)
Кігті гостренькі.
(Зігнути пальці і поворушити ними.)
5. Читання вірша М. Познанської «Коли киця любить, а коли

сердиться».
Киця любить, як по спинці Киця сердиться на мене,
Гладжу киценьку свою, Як смикну її за хвіст:
Як дарую їй гостинці, Очі робляться зелені,
Кашку, молочко даю. І не п’є тоді й не їсть.
6. Дидактична гра «Хто як кричить?».

Мета: учити розпізнавати на слух голоси свій ських тварин та
птахів; розвивати фонематичний слух, мовлення; виховувати лю-
бов до тварин.
7. Колискова пісня «Ой, котику, котику».

Ой , котику, котику, Дитятко маленьке,
Мальований хвостику, Спати раденьке,
Не ходи кругом хати, А-а-а.
Не збуди нам дитяти.
РОЗПОВІДАННЯ КАЗКИ «КУРОЧКА РЯБА»

(з використанням настільного театру)
Мета: продовжувати вчити дітей відтворювати зміст казки за
ігровою ситуацією, відповідати на запитання за її змістом
реченнями з трьох-п’яти слів; активізувати в мовленні дітей
дієслова минулого часу (був, була, знесла, бив, била, бігла, зачепила,
розбила)та май бутнього (знесу); вправляти у вимові звуків —
глухих приголосних [к], [т], у звуконаслідуваннях (ко-ко-ко, тук-
тук), шипля-
чого звука [ш] у словах (мишка, вушка); розвивати виразність
мовлення; виховувати моральність, доброзичливість, товариськість.
Матеріал: настільний театр «Курочка Ряба».

1. Ігрова ситуація. До дітей приходить іграшка — курочка. Діти
розглядають її.
2. Розповідання казки «Курочка Ряба» із супроводом настільного
театру.
3. Бесіда за змістом казки.

— Малята, хто жив у бабусі і дідуся?
— Що знесла курочка?
— Яке яєчко знесла курочка?
— Як били яєчко дід та баба?
— Хто розбив яєчко?
— Як заспокоювала курочка дідуся та бабусю?
4. Рухлива гра «Курчатка».

Мета: вчити дітей виконувати рухи згідно зі словами; закріплювати
вміння імітувати повадки птахів, учити дітей бігати в різних
напрямках, стрибати, кружляти навколо себе; виховувати дружні
стосунки з однолітками.
Вихователь читає вірш, а діти виконують рухи.
Насадила бабусенька
Куряток громадку;
Ціпу-ціпу, ціпу-ціпу:
Вилізли курчатка.
(Діти присідають, повторюють слова «ціпу-ціпу, ціпу-ціпу»,
встають.)
Їх щодня гарненько
Бабця доглядала,
Тю-тю, тю-тю, тю-тю,
Їсти насипала.
(Стукають пальчиком по коліну, ніби дзьобають зерно.)
Ой, радіє бабусенька,
Що ростуть курчатка:
— Буде ж, буде в мене
Куряча громадка.
(Діти бігають врозтіч.)
Виросли моторні і біленькі, й чорні;
Ко-ко, ко-ко, ко-ко,
Курочки проворні.
(Діти встають на пальчики, підтягуються вгору, показуючи, які
великі.)
«ЛЮБЛЯТЬ ГРАТИСЯ МАЛЯТА»

Мета: вчити дітей описувати іграшки двома-трьома реченнями,
впізнаючи їх серед інших предметів; ввести в словник прий менники
(в, на), прислівники (тут, там, біля), вказівні слова (ось, це);
закріплювати знання назв окремих іграшок (лялька, машина,
кубики, ведмідь, коник тощо) та дій із ними (брати, гратися,
гой дати, возити тощо); назв ознак іграшок (новий , великий ,
зелений , круглий , малий ); розвивати емоцій не спілкування дітей , їх
мислення та творчу уяву; виховувати навички культурного
спілкування.
Матеріал: лялька Марічка, іграшки (лялька, машина, кубики,

ведмедик, зай чик, дзиґа, коник тощо), вірш А. Барто «Лошатко».
1. Ігрова ситуація. Лялька Марічка привезла машину, повну
іграшок.
2. Загадки про іграшки.

 Плига, плига цілий день,
Через лаву, через пень,
Через кущ і через квіти.
Що за іграшка це, діти? (М’яч)
 Я в барлогу взимку спав,
Мед із вуликів збирав.
Бант на шию пов’язали
І до іграшок поклали.
Вай луватий та м’який .
Відгадай , хто я такий ? (Плюшеве ведмежа)
 Начебто усе на місці:

І спідничка, і намисто,
Руки, ноги, голова,
Тільки жаль, що не жива. (Лялька)
3. Дидактична гра «Чого не стало?».
Мета: розвивати вміння дітей правильно називати предмети,
помічати, якого предмета не стало; розвивати зорову пам’ять,
спостережливість, мовлення; виховувати посидючість.
Матеріал: 3–5 іграшок або інших предметів.
4. Вірш А. Барто «Лошатко».

Я люблю своє лошатко,
Причешу й ого спочатку,
Гребінцем пригладжу хвостик —
Ми ж із ним поїдем в гості!
5. Бесіда за змістом вірша.

— Про кого розповідається у віршику?
— Чи подобається вам іграшковий коник?
— Як треба доглядати за лошатком?
— Як треба грати з іграшковим коником?
6. Пальчикова гімнастика «Іграшки».

На полиці дружно в ряд І веселий Чиполіно,
Різні іграшки сидять. Котик є, що любить кашу,
(Потерти долоні одну об одну.) І, звичайно, лялька Маша.
Два ведмеді, Буратино
(Загинати пальці по одному, починаючи з великого 1, 2, 3, 4, 5.
Розгинаюти пальці, починаючи з великого.)
Допоможем нашій Тані іграшки порахувати. (Плескають у долоні.)
РОЗГЛЯДАННЯ КАРТИНИ «ДІТИ ГРАЮТЬСЯ КУБИКАМИ»
Мета: продовжувати вчити дітей уважно розглядати малюнок,
розповідати, що на ньому зображено, і відповідати на запитання за
й ого змістом; чітко вимовляти звуки у двох-трьох складових словах;
активізувати в мовленні дітей вживання дієслів, будувати з ними
речення (взяв, поставив, поклав, переніс); закріплювати поняття
(кубики, будувати); розширити уявлення дітей про іграшки, що їх
оточують, про їх види та особливості; підготувати дітей до
засвоєння узагальненого поняття «іграшки»; розвивати діалогічне
мовлення дітей та слухову увагу; виховувати ввічливість,
товариськість та бережливе ставлення до іграшок.
Матеріал: картина «Діти граються кубиками», кубики різного
кольору та розміру, твір Я. Тай ц «Кубик на кубик».
1. Ігрова ситуація. Вихователь демонструє кубики.
2. Розглядання картини «Діти граються кубиками».
— Кого ви бачите на малюнку?
— Що роблять дітки?
— Якого кольору в дітей кубики?
— Що будують діти?
— Як потрібно грати з однолітками?
4. Читання твору Я. Тайц «Кубик на кубик».
Марій ка ставить кубик на кубик, кубик на кубик, кубик на кубик.
Побудувала високу вежу. Прибіг Михай ло:
— Дай вежу!
— Не дам!
— Дай хоча б кубика!
— Один кубик візьми!
Михай ло протягнув руку — і схватив кубик із самого низу. І вежа —
трах-тара-рах! — вся Машина вежа роз-ва-ли-лася!
5. Дидактична гра «Навчимо ляльку ділитися іграшками».
Мета: формувати поняття про елементарні правила, що регулюють
взаємини між дітьми, людьми; виховувати чуй ність, бажання
ділитися іграшками.
«ЛІСОВІ ЗВІРЯТА»
Мета: вчити дітей уважно слухати та розуміти текст вірша,
відповідати на запитання за й ого змістом реченнями з трьох-шести
слів; збагатити словник дітей словами — назвами диких тварин та
активізувати словник дітей словами: зай чик, зай ченятко,
пухнастий , біленький , білочка, гриби, шишки, ведмедик;
стимулювати мовленнєву активність дітей .
Матеріал: ілюстрація «Заєць», вірш Г. Демченко «Білочка».
1. Ігрова ситуація. Вихователь запитує дітей , яких вони знають
звірят, які живуть у лісі? Загадка про лісових звірят.
Взимку спить цей звір в барлозі
І прокинутись невзмозі.
Смокче лапу уві сні.
Хто це? Підкажіть мені. (Ведмідь)
2. Розглядання ілюстрації «Заєць».
— Хто зображений на ілюстрації?
— Де живе зай чик?
— Яке хутро в зай чика?
— Якого кольору зай чик узимку?
— Які в зай чика вушка?
— Який хвостик?
4. Пальчикова гімнастика «Зайчик».

На землі сніжок лежить,
(Плавні рухи руками, розвести їх над «землею».)
Зай чик по сніжку біжить.
(Пальчикова фігурка, «зай чик».)
Мерзнуть вушка,
(Згинати й розгинати пальці — «вушка»)
Мерзнуть лапки,
(Ворушити всіма пальцями, згинаючи і розгинаючи їх.)
Бо без валянців
(Утворити немовби дві «мисочки» долонями.)
Та шапки. Ой !
(Двома долонями зобразити над головою шапку: одной менні пальці
обох рук торкаються один одного; розводячи лікті, розвести
притиснуті пальці, округлити фігуру й піднести над головою.)
5. Дидактична гра «Хто що їсть?».

Мета: закріплювати уявлення дітей про їжу, яку їдять дикі тварини
(трава, мед, ягоди, горішки); вміння знаходити їжу для конкретної
тварини; вчити будувати поширені речення; розвивати увагу,
самостій ність.
Матеріал: предметні картинки із зображенням тварин та предметів
їжі.
6. Рухлива гра «Зайці на галявині».

Мета: вчити дітей діяти за сигналом, привчати їх орієнтуватися в
просторі, вчити дітей стрибати на двох ногах, бігати до визначеного
об’єкта, розвивати спритність.
У кімнаті виділяється галявинка. На слова вихователя: «На галявині
в лісі зай чики збирались» — діти ідуть на галявинку. Вихователь
виразно промовляє, а діти імітують рухи: «Зай чику, пострибай ,
веселіше пострибай , лапками помахай , на сніжок впади, відпочинь і
полежи. Відпочив? Тепер стрибни й до ялиночки біжи і назад
мерщій скачи».
«ДОПОМОЖЕМО ВИЛІКУВАТИ ВЕДМЕДИКА»

Мета: вчити дітей правильно розуміти зміст картини, розповідати,
хто що робить на картині, хто який , що яке; збагатити активний
словник дітей словами — назвами дій , пов’язаних з лікуванням та
хворобою; приділяти увагу чергуванню голосних нанаголосу;
закріплювати вміння дітей вести діалог із дорослим, відповідати на
запитання за змістом картини, робити висновки, судження;
розвивати чітке, виразне мовлення дітей , пам’ять, мислення;
виховувати гуманність, доброзичливість, людяність та співчуття до
хворого ведмедика.
Матеріал: іграшковий ведмедик, картина «Ведмедик хворий », вірш
А. Барто «Ведмедик».
1. Ігрова ситуація. Вихователь демонструє ведмедика і пояснює
дітям, що він захворів.
2. Розглядання картини «Ведмедик хворий».
3. Читання вірша А. Барто «Ведмедик».

Впав ведмедик на підлогу,
Покалічив собі ногу…
Я в біді й ого не лишу —
Він для мене най миліший !
— Що трапилося з ведмедиком?
— Як ви вважаєте, чи добре з ведмедиком повелися діти?
5. Читання забавлянки-примовлянки Т. Чорновіл «Ведмедик».

Біг ведмедик в кожушку,
Ніс гостинці у мішку,
Прий шов нишком до хатини,
Дав гостинців для дитини:
В мисці грудку кашки,
Молочка дві пляшки,
Веселеньку казку
Ще й бубликів в’язку,
З добрим медом п’ять млинців
І півмішка… горобців!
Фур-фур-фур-р-р!
«РОЗПОВІДАННЯ КАЗКИ «РУКАВИЧКА»

з використанням елементів гри-драматизації
Мета: спонукати дітей брати участь у бесіді, відповідати на
запитання за змістом знай омої казки, повторюючи та продовжуючи
речення вихователя; розвивати діалогічне мовлення на основі
програвання епізодів із сюжету казки; формувати в дітей уміння
запитувати, вживаючи питальне слово (хто?), і відповідати на таке
запитання; заохочувати використовувати в мовленні слова із
суфіксами (-ик-, -ичк-) в образних виразах (вовчик-братик,
зай чикпобігай чик, лисичка-сестричка); вчити будувати прості
поширені речення з однорідними членами та звуконаслідувати
тварин (пі-пі, ква-ква); розвивати інтонацій ну виразність мовлення,
формувати вміння використовувати перелічувальну інтонацію в
реченнях з однорідними членами.
Матеріал: рукавичка, ілюстрації до казки «Рукавичка», іграшковий

будиночок-рукавичка, іграшкові тварини, українська народна казка
«Рукавичка».
1. Ігрова ситуація. В групу приходить дідусь, який загубив
рукавичку.
2. Розглядання ілюстрацій до казки «Рукавичка».
3. Читання казки «Рукавичка».

— Хто загубив рукавичку?
— Хто перший знай шов рукавичку?
— А хто ще приходив до рукавички?
— А ви пригадуєте, що запитували звірята, коли підходили до
рукавички?
— А хто допоміг знай ти дідові рукавичку?
5. Танок «Рукавички ми наділи».
«Я МОРОЗУ НЕ БОЮСЬ!»
Мета: продовжувати знай омити дітей з особливостями зимової
пори року; поповнювати активний словник малят образними
виразами (зимонька-зима, сніг-сніжок, мороз-морозець);
активізувати в мовленні дієслова (ліпить, везе, падає, катається) і
назви явищ неживої природи (холод, мороз, сніг, лід); продовжувати
навчати дітей уважно слухати вірші та розуміти їх зміст; виховувати
естетичні почуття, доброзичливість, моральність.
Матеріал: картина «Таня не боїться морозу», вірш Грицька

Бой ка «Морозець, морозець», «Я морозу не боюсь!».
1. Ігрова ситуація. Загадка про зиму.
Снігом все позамітала,
Ріки в кригу закувала.
Холоднішої нема,
Аніж тітонька... (зима).
2. Читання вірша Грицька Бойка «Я морозу не боюсь!».

Я морозу не боюсь! —
В кожушину одягнусь.
Хай мороз не злиться —
Я у рукавицях.
Хай мороз не коле так —
В мене шапка з кролика.
Хай мороз не хвалиться —
Я у теплих валянцях.
Я морозу не боюсь!
Під ногами: хрусь, хрусь.
3. Розглядання картини «Таня не боїться морозу».

— Яка пора року зображена на картині?
— Як одягаються взимку?
— У що одягнена Тетянка?
— Як можна грати взимку?
5. Фізкультхвилинка за твором Грицька Бойка «Морозець,
морозець».
Діти виконують рухи за текстом.
Морозець, морозець!
Не щипай за щiчки.
Теплi валянки у нас,
Шубки й рукавички.
Морозець, морозець!
Плещемо в долонi.
У дiвчаток i хлоп’ят
Носики червонi.
6. Дидактична гра «Закінчи речення».
Вихователь читає речення, а діти повинні додати останнє слово.
Знов сніжинки полетіли — це до нас прий шла… (зима).
На Новорічне свято ми прикрашаємо зелену... (ялинку).
Замели стежинки пухнасті… (сніжинки)
«МАЛЯТА — ДРУЖНІ ХЛОПЧИКИ Й ДІВЧАТА»

Мета: розвивати знання дітей про життя в дитячому садку: діти
граються дружно, спільно, допомагають одне одному; учити дітей
орієнтуватися у «своєму» та «чужому», розуміти різницю між цими
поняттями, ділитися з іншими; закріплювати вміння дітей володіти
знаннями моральних правил і вимог, орієнтуватися в поняттях
«добре — погано», прагнути вчиняти «як треба»; розвивати
діалогічне мовлення дітей , пам’ять, мислення; уміння відповідати
на запитання різними типами речень; виховувати позитивні
колективні взаємовідносини між дітьми.
Матеріал: картина «Поділися іграшкою», лялька Катруся, іграшки,

дидактична гра «Зроби як я», вірш І. Січовика «Невихований
ведмідь».
1. Ігрова ситуація. В гості прий шла лялька Катруся з іграшками.
2. Загадка про м’яч.
Плига, плига цілий день,
Через лаву, через пень,
Через кущ і через квіти.
Що за іграшка це, діти? (М’яч)
3. Розглядання картини «Поділися іграшкою».

— Чи любите ви гратися іграшками в дитячому садку?
— Як веселіше гратися іграшками: самому чи разом із друзями?
— Чи добре повівся хлопчик?
— Як треба було й ому вчинити?
5. Читання вірша І. Січовика «Невихований ведмідь».
В лісі жив ведмідь — гультяй ,
Знав єдине слово: «Дай !»
— Дай те меду і малини!
— Дай те рибки і калини!
Дорікали звірі вслід:
— Ну й невічливий ведмідь!
Чи тобі завчити важко
Чарівні слова: БУДЬ ЛАСКА!
6. Дидактична гра «Зроби як я».

Вихователь говорить малюкові: «Я взяла Микиту за руку. Зроби як
я».
Домагається, щоб малюк повторив прохання, роблячи акцент на те,
що це Микита. Або: «Я обій маю Ліану, вона хороша дівчинка. Зроби
як я», «Я дала машинку Альоші. Зроби як я» тощо.
«ОДЯГНЕМО ЛЯЛЬКУ КАТРУСЮ

НА ПРОГУЛЯНКУ»
Мета: заохочувати дітей брати участь у невимушеній розмові,
залучати до спільної розповіді за ігровою ситуацією; вправляти
дітей у правильному вживанні іменників у місцевому відмінку
однини та множини з прий менником на (на голові, на руці, на нозі;
на руках, на ногах) у родовому відмінку (штанів, пальта, шарфа,
черевиків, шапки); закріплювати знання назв предметів зимового
одягу та назв кольорів (білий , зелений , червоний ).
Матеріал: лялька Катруся, предмети одягу, вірш Є. Гуцало «Мамо,

стало холодно».
1. Ігрова ситуація. Лялька Катруся хоче гуляти разом з малятами.
2. Читання твору Є. Гуцало «Мамо, стало холодно».

Мамо, стало холодно, Надворі зима,
А в Кота Котовича Лиш сумні пісні.
Рукавиць нема. У Кота Котовича
— Мамо, стало холодно, Став червоний ніс,
Надворі зима, У Кота Котовича
А в Кота Котовича Повні очі сліз.
Валянок нема. — Тож Коту Котовичу
— Мамо, стало холодно, Гірко цілий день,
Пада білий сніг, Хай в мої узується
А в Кота Котовича І надвір іде.
3. Дидактична гра «Вдягнемо ляльку на прогулянку».

Мета: сприяти формуванню уявлень дітей про пори року та
предмети одягу відповідно до сезонних змін; про послідовність
процесу одягання; розвивати пам’ять; виховувати
спостережливість, турботливе ставлення до ляльки.
Матеріал: лялька-дівчинка, лялька-хлопчик, різні предмети одягу

відповідно до сезонних змін.
«РАДІ МИ ПТАШОК ВІТАТИ»

РОЗГЛЯДАННЯ КАРТИНИ «ПТАХИ»
Мета: продовжувати вчити дітей відповідати на запитання за
змістом знай омої картини, залучати до спільної розповіді;
формувати вміння запитувати, вживаючи питальні слова (хто? що?
який ? де?); вчити розповідати, використовуючи вказівні слова (ось,
там) та зай менники (він, вона). (Ось горобчик. Він маленький . Там
ворона. Вона велика); вправляти у вживанні слів в однині і множині
за зразком «один — багато» (горобець — горобці, ворона —
ворони); ввести узагальнене слово «птахи»; виховувати дбай ливе
ставлення до птахів.
Матеріал: картина «Птахи», загадки про птахів, вірш Л. Костенко
«Синичка на снігу».
1. Ігрова ситуація. Загадка про горобчика.
Маленький хлопчик
У сірій свитині
По дворах стрибає,
Крихти збирає. (Горобчик)
2. Розглядання картини «Птахи».

— Хто зображений на картині?
— Що є у пташок?
— Щоб пташка полетіла, чим їй треба змахнути?
— Якого розміру горобчики та синичка?
— Якого розміру ворона?
— Як кричать птахи?
— Чи подобаються вам птахи?
4. Пальчикова гімнастика «Пташечка».

В небі пташечка летіла,
На галявину присіла.
(Помахати «крилами».)
Посиділа, відпочила
Й до гніздечка полетіла.
(Притиснути долоні до себе.)
5. Читання вірша Л. Костенко «Синичка на снігу».

Синиці голодом намлілись —
Така зима, така зима!
Оце б у вирій полетіли, —
Так Батьківщини ж там нема.
«НАГОДУЄМО ПТАХІВ УЗИМКУ»

Мета: продовжувати знай омити дітей з птахами нашої місцевості;
навчати дітей уважно слухати вірші, а також розглядати ілюстрацію
та відповідати на запитання за її змістом; розвивати
спостережливість, пізнавальний інтерес до живої природи; ввести
узагальнене слово «птахи»; вчити вживати вказівні слова (ось, там),
зай менники (він, вона, вони); закріплювати знання назв птахів
(горобець, ворона, синичка), явищ зимової природи (іде сніг,
холодно, мороз, дме вітер), дій птахів (стрибати, ходити, клювати,
летіти); збагачувати словник звуконаслідувальними словами (кар-
кар, цінь-цвірінь).
Матеріал: годівничка, вірш К. Перелісної «Горобець», ілюстра-
ція «Біля годівнички», корм для пташок.
1. Ігрова ситуація. Вихователь приносить годівничку і розповідає
дітям, що взимку птахам голодно. Вони не можуть знай ти під снігом
крихти.
2. Читання вірша К. Перелісної «Горобець».
Горобець біднесенький Пожалій те пташечку,
На віконце сів: Дай те крихіток,
«Їсти, їсти, їстоньки! Я вам зацвірінькаю
Холодно. Джив-джив!» На увесь садок!
3. Розглядання ілюстрації «Біля годівнички».
— Діти, що ви бачите на картині?
— Що тут роблять пташки?
— Хто зробив їдальню для пташок?
— Які пташки прилетіли до годівнички?
— Що діти поклали до годівнички?
5. Пальчикова гімнастика «Пташечка».
В небі пташечка летіла, Посиділа, відпочила
На галявину присіла. Й до гніздечка полетіла.
(Помахати «крилами».) (Притиснути долоні до себе.)
6. Насипати корм для птахів у годівничку і винести її на
прогулянку.
МИ ОХАЙНІ МАЛЮКИ
Мета: ознай омити дітей з предметами гігієни та їх призначенням;
продовжувати розвивати мовлення дітей , навчати їх відповідати на
запитання дорослого та відгадувати загадки; формувати вміння
повторювати за вихователем слова з твору; розвивати мовленнєве
дихання; виховувати охай ність, акуратність, формувати культурно-
гігієнічні навички.
Матеріал: предмети гігієни (мило, зубна щітка, рушничок, мочалка,

гребінець), лялька Ганнуся, вірш Грицька Бой ка «Бруднуля», Р.
Завадович «Вмиєм, діти, личка!».
1. Ігрова ситуація. До діток прий шла в гості дуже брудна лялька
Ганнуся.
2. Читання уривка з вірша Грицька Бойка «Бруднуля».

Шапочка у глині,
Сажа на коліні,
Пальчики зелені,
Плаття у смажені.
У смажені навіть ніс,
На щоках сліди від сліз.
Отака Ганнуля,
Дівчинка-бруднуля.
3. Дидактична гра «Відгадай і покажи».

Мета: розвивати вміння дітей знаходити предмет за й ого
характерними ознаками; розвивати спостережливість, кмітливість;
виховувати витривалість.
Матеріал: предмети гігієни, які лежать на столі (мило, зубна щітка,

рушничок, гребінець), або ілюстрації, загадки. Вихователь загадує
загадки, а діти повинні показати правильну відгадку-предмет.
 Мию, мию без жалю.
Мию там, де брудно.
Цю роботу я люблю,
Та від неї худну. (Мило)
 Не хижак, а зуби має.
Не гризе і не кусає,
А розчеше кіски Олі,
Чубчик Петрикові й Толі. (Гребінець)
 Витирають залюбки
Ноги, руки малюки.
Витирають щічки
Павлик та Марічка. (Рушник)
 Чищу зубки кожен день
Дуже добре й швидко,
Мені в цьому допоможе
Моя зубна... (щітка).
4. Читання вірша Р. Завадович «Вмиєм, діти, личка!».
У зеленім лузі На бистренькій річці,
Там блищить криничка — Поміж осокою,
Вмиєм, вмиєм, друзі, Стадо гусеняток
Оченята й личка! Миється водою.
Вмиєм чисто ручки, Навіть ніжні квіти
Вмиєм чисто ніжки, Мають гарну звичку:
Щоб здоров’я мати, Рано-вранці влітку
Наче ті горішки. Миють в росах личко.
Котик волохатий , Хлюп, хлюп, хлюп, водичка,
Білий і вусатий , Вмиєм, друзі, личка,
Миється лапками, Вмиєм ручки, діти,
Поки ляже спати. Щоб цвісти, мов квіти!

— Діти, а ви вмиваєтеся вранці?
— Що нам потрібно для вмивання?
— Яка водичка?
— А хто ще полюбляє вмиватися?
— Малята, а навіщо ми вмиваємося?
6. Мовленнєва гімнастика звуконаслідування («хлюп-хлюп»,

«крап-крап»).
Мета: розвивати голосовий апарат, виробляти вміння вимов-
ляти звуконаслідування голосно і тихо.
«ЛЯЛЬКА МАРІЧКА КУПАЄТЬСЯ»
Мета: продовжувати вчити дітей уважно розглядати ілюстрації та
відповідати на запитання за її змістом; розвивати діалогічне
мовлення на основі обігрування знай омої потішки; вчити називати
дії в процесі купання ляльки, зображені на ілюстрації; закріплювати
назви предметів гігієни (мило, губка, ванночка, рушничок);
розвивати мовленнєве дихання шляхом приспівування голосного
звука [и], вчити промовляти слова в різному темпі (швидко,
повільно), чітко вимовляючи кожний склад у двох-трьох складових
словах (мило, губка, водичка, рушничок, ванночка).
Матеріал: ілюстрація «Лялька Марічка купається», потішка «Хлюп-
хлюп, водиченько».
1. Ігрова ситуація. Лялька Марічка принесла мило і рушничок.
Вихователь запитує в дітей , для чого потрібні ці предмети.
2. Розглядання ілюстрації «Лялька Марічка купається».
— Кого ми бачимо на ілюстрації?
— Що робить лялька Марічка?
— Її любить мило, мочалка, шампунь?
— Які іграшки люблять купатися з Марічкою?
— Якою Марічка буде після купання?
4. Дидактична гра «Мама купала дитину».
Мета: вправляти дітей у називанні слів: купатися, ванна, рушник,
поливати, витирати.
Матеріал: картина «Мама купає хлопчика».
Вихователь показує картину і дає дітям можливість розглянути її.
Бесіда за змістом. «Це мама. Мама купає синочка Петрика. Петрик
любить купатися. «Куп-хлюп, куп-хлюп», — говорить Петрик. Як
говорить Петрик? Тетянко, покажи ванну. У ванні тепла вода. Мама
тре мочалкою Петрикові спину. Купає мама Петрика і обмиває
чистою водою. А що це висить на стільчику? Великий рушник. Мама
буде витирати Петрика. Петрик тепер чистенький ».
5. Читання потішки «Хлюп-хлюп, водиченько».
Хлюп, хлюп, водиченько,
Хлюп, хлюп на личенько,
І на ручки, і на ніжки
Хлюп, хлюп, хлюп!
РОЗГЛЯД КАРТИНИ
«МИ ГРАЄМОСЯ ЗІ СНІГОМ»
Мета: продовжувати вчити дітей зосереджуватися на зображеному
сюжеті картини, відповідати на запитання повними реченнями,
розповідати, хто що робить, хто який , що яке, що для чого, будуючи
складну конструкцію зі сполучником щоб, вживаючи в мовленні
прикметники; закріплювати знання про властивості снігу, зимові
явища природи, зимовий одяг; розвивати мовлення дітей , пам’ять,
мислення; виховувати інтерес до зимової пори року, веселий
настрій від розглядання картини.
Матеріал: лялька Катруся, картина «Ми граємося зі снігом»,
загадка про сніг, вірш М. Познанської «Сніг іде».
1. Ігрова ситуація. Лялька Катруся запрошує малят на вулицю
пограти.
2. Загадка про сніг.

Я падаю на ваші хати.
Я білий -білий , волохатий .
Я приліпаю вам до ніг
І називаюсь просто... (сніг).
3. Розглядання картини «Ми граємося зі снігом».
4. Бесіда.
— Яка пора року зображена на картині?
— Якою білою ковдрою вкрилася вся земля?
— Діти розкажіть, а який сніг?
— Як ми граємося зі снігом?
— Як малята розважаються на снігу?
— У що одягнені взимку?
5. Читання вірша М. Познанської «Сніг іде».

Тихо, тихо сніг іде,
Білий сніг, лапатий ;
Ми у двір скоріш підем,
Візьмемо лопати.
Ми прокинем зранку
Стежку біля ганку,
Вий де мама з хати
І почне питати:
— Хто ж це так доріжку
Вміє прокидати?
6. Дидактична гра «Сніжинки».

Мета: розвивати мовленнєве дихання, формувати вміння робити
плавний видих (не добираючи повітря).
Матеріал: кілька пухких шматочків вати.
Вихователь показує шматочки вати і каже: «На вулиці падає сніжок.
Там снігопад. Давай те влаштуємо і ми снігопад у групі». Кладе на
долоньку дитини «сніжинку» і показує, як треба дути. Потім дме
дитина.
«ПРЕДМЕТИ ПОСУДУ»
Мета: вчити дітей розуміти слова — назви посуду, за допомогою
вихователя описувати й ого, зазначаючи, для чого він
використовується, за зразком вихователя (чашка для чаю, склянка
для води або молока, миска для борщу, тарілка для каші, каструля
для варіння); активізувати в мовленні назви предметів посуду
(чашка, тарілка, склянка, каструля), якісні прикметники (тарілка
велика, маленька; чашка гаряча, холодна; каструля маленька,
велика;
ложка маленька, велика); вчити дітей чітко вимовляти приголосні
звуки [т], [л], [м], [к] у словах: тарілка, миска, ложка; вправляти у
вимові шиплячих звуків [ч], [ш] (чашка); розвивати мовленнєве
дихання шляхом приспівування голосних звуків [а], [у]; виховувати
охай ність, дбай ливе ставлення до предметів посуду.
Матеріал: лялька Катруся, чарівна торбинка.
1. Ігрова ситуація. Лялька Катруся принесла чарівну торбинку, а в
ній — посуд.
2. Дидактична гра «Посуд для ляльки».
Мета: вчити дітей знаходити знай омі предмети посуду на
картинках за словесною вказівкою, дати уявлення про їх
використання, активізувати словник дітей .
Матеріал: набір предметних картинок із серії «Посуд», лялька.

Вихователь пропонує погодувати ляльку обідом та пропонує
дібрати ті картинки посуду, які потрібні ляльці для того, щоб поїсти,
наприклад, суп. Дитина вказує на картинки із зображенням тарілки
і ложки. Вихователь активізує мовлення дітей , ставлячи запитання:
«Що намальовано на картинці? (Тарілка й ложка) Для чого потрібна
тарілка й ложка? (Щоб їсти суп) тощо.
3. Читання вірша Т. Коломієць «Дідів обід».
Казку хочете смішну?
Зараз я її почну:
Жив на світі сивий дід.
На плиті варив обід.
На кривий ослін сідав.
Що зварив, усе з’їдав.
Горщик мив і миску мив.
На плиті обід варив.
На кривий ослін сідав,
Що зварив, усе з’їдав.
Горщик мив і миску мив,
На плиті обід варив...
... Ой і хитра казка ця,
Бо не видно їй кінця.
Доки дід на світі житиме,
То усе обід варитиме.
4. Дидактична гра «Що прибрала Катруся?».

Діти розглядають предмети посуду, один із них педагог прибирає.
Чого не стало?
«ДО БАБУСІ НА ГОСТИНИ»

Мета: продовжувати знай омити дітей з побутом та звичаями
українського народу; розвивати вміння слухати знай омий вірш,
відповідати на запитання за й ого змістом, правильно будувати
речення, використовувати в повсякденному житті колисанки,
забавлянки і звуконаслідувати голоси тварин; вправляти у
вживанні назв домашніх тварин і птахів у різних відмінкових
формах; в утворенні пестливих слів (курка — курочка, корова —
корівка) та множин іменників за зразком (один — багато);
розвивати мовленнєве дихання шляхом приспівування голосного
звука; формувати інтонацій ну виразність мовлення; виховувати
любов та інтерес до національних традицій .
Матеріал: картина «На подвір’ї», вірш К. Перелісної «Курка і
курчатка».
1. Ігрова ситуація. Вихователь запрошує малят поїхати на гостини
до бабусі.
2. Розглядання картини «На подвір’ї».
3. Читання вірша К. Перелісної «Курка і курчатка».
Ой , ходила курочка Ще й малі,
По двору Отакі завбільшечки
Та водила курочка дітвору. Від землі.
А то все курчаточка
— Хто ходив по двору?
— Кого водила курочка по двору?
— Як ми називаємо дитинчат курочки?
— Які курчатка?
4. Дидактична гра «Хто як кричить?».
Мета: навчати дітей дізнаватися тварин за звуконаслідуванням,
закріплювати й активізовувати словник за темою.
Матеріал: іграшки або картинки із зображенням домашніх тварин.
Діти сидять за столом або на килимі, перед ними — іграшки або
зображенням домашніх тварин. Вихователь пропонує їм дізнатися,
хто так кричить. Наприклад: «Хто кричить «мяу»? Правильно,
кішка». Потім вихователь пропонує дитині знай ти іграшкову кішку
або її зображення.
«УКРАЇНКА Я МАЛЕНЬКА,
УКРАЇНЦІ ТАТО Й НЕНЬКА»
Мета: продовжувати вчити дітей орієнтуватися в назві своєї країни,
національності її жителів; активізувати словник дітей словами:
Україна, українці, віночок, спідничка, блузка, фартушок, чобітки,
український одяг; формувати в дітей уявлення про елементарні
характерні особливості національного одягу, колір, величину;
розвивати мовлення дітей , пам’ять, мислення; виховувати любов до
своєї країни, її мешканців.
Матеріал: картина «Лялька в українському костюмі».
1. Ігрова ситуація. Прий шла лялька Наталка в українському
костюмі.
2. Розглядання картини «Лялька в українському костюмі».
— У що одягнена лялька?
— Що на голові в ляльки?
— З чого сплетений віночок?
— У що взута лялька?
4. Народна гра «Подоляночка».

Діти беруться за руки і стають у коло. Вибирають «подоляночку»
(когось із дорослих або старшу дитину). Діти разом з вихователем
співають, «подоляночка» відтворює все те, про що вони співають.
Десь тут була Подоляночка,
Десь тут була молодесенька,
Тут вона стояла, до землі припала,
Личка не вмивала, бо води не мала.
Ой встань, устань, Подоляночко,
Обмий личко, як ту скляночку,
Візьмися у бочки — за свої скочки,
Підскочи до раю, бери сестру с краю..
«ЗУСТРІЧАЙМО, ДІТИ, ВЕСНУ!»

Мета: ознай омити дітей з ознаками ранньої весни: стало тепліше,
гріє сонце, біжать струмочки; удосконалювати зв’язне мовлення
дітей , вміння будувати різні типи речень, розуміти запитання
порівняльного характеру; розвивати мовлення дітей , емоцій не
спілкування, мовленнєве дихання, пам’ять, мислення; виховувати
пізнавальний інтерес до природного довкілля.
Матеріал: загадка, ілюстрація «Весна», вірш П. Король «Навесні».
1. Ігрова ситуація. Загадка про весну.
Привітанням журавля
Я пробуджую поля,
Наповняю ручаї
Та заквітчую гаї.
Кожен з вас мене впізна.
Відгадали? Я — … (Весна).
2. Розглядання ілюстрації «Весна».
— Яка пора року зображена на ілюстрації?
— Які зміни приносить нам весна?
— Яке навесні сонечко?
— Що робить сніжок навесні?
— Коли починає виростати перша зелена травичка?
4. Дидактична гра «Пори року».
Мета: учити дітей називати явища природи та пояснювати,
коли вони відбуваються; розвивати мовлення, пам’ять, увагу.
5. Читання вірша П. Король «Навесні».
Навесні в гай ок піду, І вона всміхнеться
Першу квіточку знай ду, До мой ого серця
Біля квіточки помрію,
.
6. Пальчикова гімнастика «Квітка».
Сяє сонечко привітне —
Квітка з пуп’янки розквітне.
(Пучки пальців обох рук зімкнути. Долоньки трішки круглясті, схожі
на пуп’янок. Нижні частини долонь притиснути одну до одної, а
пальці широко розставити по колу i трохи вигнути.
Утворюється велика квітка, що розпустилася.)
СЕЗОННІ ЯВИЩА В ПРИРОДІ
Мета: дати знання про весняні явища у природі (світить сонечко,
біжать струмки, з’являється зелена травичка); збагачувати словник
дітей ; розвивати цікавість, увагу; виховувати любов до природи,
дбай ливе ставлення до живого.
Вихователь звертає увагу дітей на одяг ляльки Катрусі, яка завжди
ходить із ними на прогулянку.
Вихователь: Діти, Катруся сьогодні зовсім інша. Ви її впізнаєте?
(Так)
— Молодці, що впізнали, але що ж в неї змінилося? (Одяг. Вона
зняла шубку, валянки, теплу шапку, рукавички та шарф.)
Виховатешль: Давай те назвемо одяг, в який вона вдягнена.
(Курточка, тоненька шапочка, чобітки та легенькі штанці)
Вихователь: Чому ви і Катруся вже зняли теплий одяг? (Тому що на
дворі потеплішало.)
Вихователь: Так, настала весна. Тож ходімо до неї в гості.
Зустрічатимемося з весною ми в парку, біля нашого дитячого
садочка.
Діти й дуть до парку на прогулянку, дорогою звертають увагу на те,
що під ногами багато калюж і струмочків.
Вихователь: Це сонечко розтопило сніжок, і він перетворився на

водичку. Діти, а де наше сонечко?
Діти показують угору.
— А сніжок?
Діти знаходять сніг, що ще не встиг розтанути.
— Сонечко добре пригріває і веде нас далі до парку. Ось ми з вами
зій шли з доріжки, що ми бачимо під ногами? (Травичку)
— Якого вона кольору? (Зеленого)
— Яка вона: висока чи низенька? (Низенька)
— Травичка низенька, а що ми бачимо тут високе? (Дерева)
Вихователь спонукає дітей говорити слова «високий » та
«низенький ».
Вихователь: Нахилимо гілочку з дерева і роздивимося її. На ній ще
немає листочків, але бруньки вже набубнявіли і незабаром із них
вже з’являться листочки. Давай те пограємо в гру.
Дидактична гра «Як живуть дерева»

Вихователь показує малюнки із засніженим деревом і проводить
бесіду з дітьми про те, що таким буває дерево буває взимку. Далі
вихователь спільно з дітьми розглядають малюнок дерева з жовтим
листям. Діти визначають, що восени дерево було саме таким. Згодом
вихователь показує дерева з бруньками і пропонує визначити, чи
схоже це дерево на дерева в парку. Діти погоджуються. Вихователь
робить висновок, що такі дерева бувають навесні.
Вихователь: Ось ми і поспостерігали за змінами в природі, тепер
пограємо в парку, подихаємо свіжим повітрям.
Рухлива гра «Сонечко і дощик» (двічі–тричі)
Вихователь за сигналом «Сонечко виглянуло» виводить дітей на
прогулянку, діти бігають, танцюють. На сигнал «дощик» — діти
біжать до вихователя під парасольку.
Вихователь: Ось і відвідали ми з вами весняний парк.
Збиратимемося до групи, розкажемо нашим іграшкам про зміни, які
відбілися в природі з настанням весни.
«ТЕПЛЕ СОНЕЧКО ПРИГРІЛО –

І ПРИРОДІ НЕ ДО СНУ»
Мета: продовжувати знай омити дітей з природними змінами в
довкіллі, першими весняними квітами (пролісок, підсніжник); вчити
дітей за допомогою вихователя колективно будувати невеличкі
описові розповіді, утворювати речення з двох-трьох слів; учити
утворювати пестливі слова (весна, весняночка); виховувати
естетичні почуття, любов та бережливе ставлення до природи.
Матеріал: потішка «Заглянь, заглянь, сонечко».
1. Ігрова ситуація. Вихователь демонструє дітям ілюстрації із
зображенням весняних квітів.
2. Загадка про весняні квіти.
Перша квіточка весняна
Тихо під сніжком куняла.
Дмухнув вітерець тепленький ,
І з’явився цвіт біленький .
3. Читання вірша А. Камінчук «Котики вербові».

Сонце по діброві
Ходить як лисичка.
Котики вербові
Жмурять жовті вічка.
Вже не хочуть спати,
Хоч і трішки сонні,
Гріють цапенята
На яснім осонні.

— Про яке дерево ви прослухали вірш?
— Що виростає на вербі?
— Які вербові котики?
— Чи подобаються вам вербові котики?
5. Пальчикова гімнастика «Доброго ранку».

Доброго ранку, сонце привітне!
Доброго ранку, небо блакитне!
Доброго ранку, у небі пташки!
Доброго ранку тобі i мeнi!
(Пальцями правої руки по черзі «вітатися» з пальцями лівої руки,
торкаючись один одного кінчиками.)
6. Розучування потішки «Сонечко, сонечко».

Сонечко, сонечко,
Виглянь у віконечко,
Дітки гуляють,
Тебе виглядають.
Ой сонечко, сонечко,
Засвіти!
Буду краще я рости.
«ПАСАЖИРСЬКИЙ ТРАНСПОРТ»
Мета: продовжувати вчити дітей уважно розглядати картину,
формувати в дітей уявлення про різні види транспорту, про користь
від транспорту, й ого призначення; учити дітей розповідати, хто що
робить на картині, чим подорожує; приділяти увагу чергуванню
голосних звуків та наголосу, будувати складну конструкцію зі
сполучником щоб, висловлюватися, вживаючи антоніми; розвивати
пам’ять, мислення, увагу, мовлення дітей ; виховувати інтерес та
повагу до людей , які працюють на транспорті.
Матеріал: картина «Чим я подорожую», ілюстрації із зображенням
пасажирського транспорту, загадки про транспорт, дидактична гра
«Добери зображення і вклади у форму».
1. Ігрова ситуація. Вихователь пропонує дітям поїхати
подорожувати. Чим можна поїхати?
2. Загадка про транспорт.
Є у мого татка
На колесах хатка.
Возить хатка невеличка
Нас на дачу і до річки. (Машина)
3. Розглядання картини «Чим я подорожую».
— Що зображено на картині?
— Чим подорожують друзі?
— Яким транспортом ви їздите?
— Хто керує транспортом?
— Чи повинні водії бути уважними та обережними на дорозі?
5. Дидактична гра «У нас машини різні».
Мета: закріплювати знання дітей про транспорт (легкова машина,
вантажівка), й ого призначення; вчити знаходити їх за назвою;
групувати предмети за величиною (великі колеса для вантажівки,
маленькі — для легкової машини); вкладати вкладки-колеса у
відповідні отвори; закріплювати знання про синій , фіолетовий та
чорний кольори; розвивати увагу, наполегливість.
Словник: машина, колеса, машина легкова, вантажівка.
Матеріал: на картці аплікація легкової машини (фіолетового
кольору) та вантажівки (синього кольору); круги-колеса чорного
кольору різної величини.
«МЧИТЬ МАШИНА ШВИДКО-ШВИДКО»
Мета: ознай омити дітей з професією водія, й ого діями, обов’язками
тощо; формувати уявлення малят про те, що існують правила
дорожнього руху, та про необхідність дотримувати їх; відповідати
на запитання різними типами речень, користуватися фразовим і
діалогічним мовленням; учити дітей відповідати на запитання
дорослого та за й ого допомогою будувати невеликі розповіді;
розвивати зв’язне мовлення дітей ; виховувати повагу до людей
різних професій .
Матеріал: велика машина, вірш А. Барто «Вантажівка», іграшки.
1. Ігрова ситуація. Вихователь загадує загадку.
Є великий , є малий ,
З вантажами, легковий .
По дорогах поспішає,
У собі людей катає. (Машина)
Завозить у групу велику машину. Запитує дітей , хто керує машиною.
2. Загадка про водія.
Із кермом приятелює,
Все дорогами мандрує. (Водій )
3. Читання вірша А. Барто «Вантажівка».
Не даремно ми рішили Кіт кататися не звик,
Покатать кота в машині — Перекинув грузовик!
— На чому діти вирішили покатати котика?
— Чи вдалося малятам покатати котика?
— Що трапилося з вантажівкою?
— Що можна перевозити вантажною машиною?
5. Дидактична гра «Куди їдуть машини?».
Мета: поглиблювати знання дітей про дії водія, й ого обов’язки
(старанно доглядає за машиною, вміло нею керує, дотримується
правил вуличного руху); розвивати зв’язне мовлення, пам’ять,
уважність.
Матеріал: машина з іграшками.
Діти саджають іграшки в машину, а вихователь возить машину з
іграшками по групі й просить малят коментувати дії машини:
машина зупинилась, машина поїхала, машина об’їхала автобус тощо.
«НАШ ХОРОШИЙ ДОБРИЙ ЛІКАР»

Мета: познай омити дітей із людьми, які працюють у дитячому
садку; вчити дітей володіти первинними уявленнями про людські
відносини; виявляти інтерес до різних видів діяльності дорослих,
особливо до праці лікаря; продовжувати навчати дітей відповідати
на запитання, чітко та виразно повторювати за вихователем;
закріплювати вміння оволодівати основними звуками рідної мови;
проявляти інтерес до назв, властивостей , дій роботи медика;
розвивати емоцій ну активність, мовленнєву діяльність; виховувати
повагу до людей , які працюють у дитячому садку.
Матеріал: загадка, ілюстрація «Лікар у дитячому садку», вірш
Грицька Бой ка «У слона болить нога».
1. Ігрова ситуація. Вихователь звертає увагу дітей на ляльку Таню,
яка захворіла. Що ж тепер треба робити?
2. Загадка про лікаря.
Хто людей з біди рятує
І хвороби всі лікує —
Призначає процедури,
І таблетки, і мікстури? (Лікар)
3. Розглядання ілюстрації «Лікар у дитячому садку».
— У нашому дитячому садку є лікар?
— Чим зай мається лікар?
— Якого кольору халат носить лікар?
— Хто допомагає лікарю?
— Чи важлива робота лікаря в дитячому садку?
5. Дидактична гра «Що потрібно лікареві?».
Мета: вчити дітей визначати необхідні предмети для роботи лікаря;
розвивати увагу, логічне мислення.
Матеріал: малюнки із зображенням різних предметів та предмети,
необхідні для роботи лікаря.
Вихователь пропонує дітям назвати предмети, необхідні лікареві
для лікування.
6. Читання вірша Грицька Бойка «У слона болить нога».
У слона болить нога, Гостював комар у нього,
Слон сьогодні шкутильга: Наступив комар на ногу.
«ПРИГОТУЄМО СМАЧНИЙ ОБІД»

Мета: формувати в дітей уявлення про певні трудові дії кухаря, про
предмети, якими він користується під час роботи; закріплювати
вміння вести діалог із дорослим, відповідати на запитання, робити
висновки, судження; активізувати вживання дієслів, чітко та
виразно повторювати за вихователем слова; вправляти у складанні
речень з однорідними членами (лялька їсть суп, хліб, кашу, п’є
молоко); збагачувати словник назвами продуктів харчування
(молоко, сік, каша, хліб, борщ, цукерки, печиво); дієсловами (їсть,
п’є, витирається, дякує, встає).
Матеріал: лялька Катруся, предмети іграшкового посуду, справжні
й іграшкові продукти харчування (або предметні картинки).
1. Ігрова ситуація. Лялька Катруся прий шла в гості до малят, треба
її почастувати.
2. Розглядання справжніх та іграшкових продуктів харчування
(або предметних картинок).
3. Дидактична гра «Зваримо борщик».
Мета: учити дітей розуміти, що для приготування їжі потрібна вода;
продовжувати вчити обирати овочі для приготування борщу;
розвивати пам’ять, мовлення.
4. Читання вірша М. Познанської «Кухар у дитячому садку».
Наш кухар, ніби боровик, Смачний у кухаря пиріг,
Надів біленьку шапку. Чудова каша манна.
Готує нам він холодник Він дбає про здоров’я всіх, —
І запікає бабку. Й ому подяка й шана!
— У нашому дитячому садочку є кухар?
— У що одягнений кухар?
— Які страви для дітей готує кухар?
— Чи подобаються вам страви, які готує кухар?
6. Гра-імпровізація «Спечем хлібчик».
Спечем, спечем хлібчик А тобі — дрова рубати,
Дітям на обiдчик. А малому — замітати.
Най більшому — хліб місити, Тільки хліба напекли —
А тобі — воду носити, танцювати почали.
А тобі — в печі палити,
Це робота не легка — витинати гопака. (Розгинаємо пальчики,
починаючи з великого. Імітуємо пальчиками танок.)
«КІМНАТНІ РОСЛИНИ»
Мета: ознай омити дітей із кімнатними рослинами; вчити називати
та розрізняти частини рослин, складати коротеньку розповідь,
відповідати на запитання «Що це?», «Яка квітка?», визначати колір
стебла та квітки; активізувати словник дітей словами: рослина,
стебло, листя, квітка; вправляти дітей у вимові голосних звуків [о],
[е], [у] та приголосних звуків [к], [д], [т]; розвивати мовленнєве
дихання шляхом приспівування голосних звуків [о], [е]; розвивати
пізнавальний інтерес дітей до кімнатних рослин та догляду за
ними; виховувати в дітей любов до природи та дбай ливе ставлення
до неї.
Матеріал: квітка герань у горщику; матеріал до дидактичної гри

«Чарівна квітка».
1. Ігрова ситуація. Дітям у подарунок принесли кімнатну квітку.
2. Дидактична гра «Що є у квіточки?».

Мета: вчити дітей розрізняти і називати рослини за їх
характерними особливостями, розрізняти, де у квітки стебло,
листочок, квіточка; розвивати мовлення дітей ; виховувати любов
до природи.
3. Складання коротенької розповіді про квітку.

— Як зветься квітка, яку нам подарували?
— Чи подобається вам герань?
— Що є в герані?
— Які листочки в рослини?
— Яке стебельце в герані?
— Які квіточки в герані?
4. Пальчикова гімнастика «Квітка».

Сяє сонечко привітне —
Квітка з пуп’янки розквітне.
(Пучки пальців обох рук зімкнути. Долоньки трішки круглясті, схожі
на пуп’янок. Нижні частини долонь притиснути одну до одної, а
пальці широко розставити по колу i трохи вигнути. Утворюється
велика квіткa, що розпустилася).
5. Дидактична гра «Чарівна квітка».

Мета: вчити прикріпляти пелюстки квітки до серединки на ґудзики
відповідного кольору або за вказівкою вихователя; розрізняти
кольори: червоний , оранжевий , фіолетовий , жовтий , білий , зелений .
Словник: стебло, пелюстки.

Матеріал: стебло квітки з листочками і серединкою (по краях
серединки пришиті ґудзики), набори пелюсток (4–5 шт.) різного
кольору.
«ВЕСНЯНІ КУЛЬБАБКИ»
Мета: продовжувати знай омити дітей з весняними первоцвітами -
кульбабкою; продовжувати вчити сприй мати і розуміти зміст твору,
закріплювати вміння відповідати на запитання дорослого
реченнями, спонукати до повторювання і запам’ятовування вірша;
ввести до активного словника дітей назви первоцвітів (пролісок,
кульбаба); виховувати в дітей інтерес до художнього слова,
естетичні почуття та любов до природи.
Матеріал: ілюстрація із зображенням кульбаби; матеріал для
дидактичної гри «Посади квіточку».
1. Ігрова ситуація. Загадка про весняну квітку - кульбабу.
Сонце луг поцілувало —
Все довкола жовтим стало.
Дуже сонечко пригріло —
Жовта фарба побіліла.
Літній вітерець повіяв —
Білий килимок розвіяв. (Кульбаба)
2. Розглядання ілюстрації «Кульбаба» та бесіда за її змістом.
3. Читання вірша Н. Забіли «Кульбаба».
На леваду я пішла б,
Ціла купа там кульбаб:
Ніби сонечка малі
Посідали на землі.
— Про які квіти розповідає віршик?
— Чи бачили квіточки кульбабки? Які вони?
— Кульбабка росте в лузі, отже, квітка яка?
— На що схожі квіточки кульбабки?
5. Дидактична гра «Посади квіточку».
Мета: закріплювати знання дітей про квіти; вчити співвідносити
предмети за розміром, шляхом вкладання предмета в отвір;
знаходити два предмети однакової величини; розвивати вміння
складати предмети в певній послідовності: від най меншої до
най більшої або навпаки; виконувати завдання, орієнтуючись на
словесну вказівку; вправляти у складанні та вимові речень (Квіти
ростуть на галявині. На галявині виросли красиві квіти.);
виховувати уважність, самостій ність.
Матеріал: круг — галявина з цупкого картону (дерева), у якому
вирізані чотири круга різного розміру; 8 силуетних
картинокквіточок відповідного до вирізів розміру. Квіти: мак,
ромашка, тюльпан, півонія, чорнобривець тощо (можуть бути й інші
квіти відповідно до програми та регіону).
«КОМАХИ»
Мета: продовжувати знай омити дітей з най більш поширеними
видами комах нашої місцевості, спонукати запам’ятовувати їх назви,
ознаки, способи пересування; вчити відповідати на запитання
вихователя за змістом картини, правильно вживати іменники у
множині; сприй мати на слух зачитані дорослим віршовані тексти,
вправляти у звуконаслідуванні; розвивати зв’язне мовлення,
спостережливість, слухову та зорову увагу вихованців; виховувати
позитивні емоцій ні враження малят про природне довкілля.
Матеріал: картина «Комахи», вірш Олени Пчілки «Метелик».
1. Ігрова ситуація. Загадка про комахи.
Заповзята трудівниця,
Вона праці не боїться.
Дуже сильна ця комаха
Називається... (мураха).
2. Розглядання картини «Комахи».

3. Читання вірша Олени Пчілки «Метелик».
Діти бігають, стрибають,
Далі — весело гукають:
— Ах, метелик! Подивіться!
Ось він. Ось він метушиться!
Та який же гарний , гожий !
Наче квітка, прехороший .

— Що це за комаха така, схожа на квітку?
— Подобається вам метелик?
— Який метелик?
— Що вміє робити метелик?
5. Дидактична гра «Метелик».

Мета: вчити дітей знаходити та прикріпляти крильця метелику
відповідного кольору; розрізняти та називати кольори; визначати
величину крильці, метеликів: великий , менший , най менший ;
розвивати мову, увагу, мислення, дрібну моторику руки; виховувати
естетичний смак.
Матеріал: метелики трьох розмірів на кожний колір (фіолетовий ,

оранжевий , коричневий тощо), виготовлені з тканини на цупкій
основі, на місцях кріплення крилець — ґудзики; крильця
відповідного кольору та розміру.
6. Рухлива гра «Жучки».

Мета: вчити дітей діяти за змістом віршованого тексту бігати в
різних напрямках, імітуючи «жучка», укріплювати вестибулярний
апарат дитини засобом кружляння навколо себе, закріплювати
вміння присідати.
«БДЖІЛКА-ТРУДІВНИЦЯ»
Мета: поглибити знання дітей про бджіл, їх будову, спосіб
пересування, користь, яку вона приносить; учити сприй мати на слух
зачитаний дорослим віршований текст; поповнювати активний
словник дітей словами «бджола», «мед», «вулик», «збирати»;
формувати елементарні правила мовленнєвого етикету; сприяти
накопиченню позитивних, емоцій них вражень про природне
довкілля; розвивати пізнавальний інтерес до живої природи,
спостережливість.
Матеріал: вірш Грицька Бой ка «Бджілка».
1. Ігрова ситуація. Загадування загадки про бджолу.
Ця маленька трудівниця
Мед збирає як годиться:
Все у вулик, все у соти,
Не цурається роботи! (Бджілка)
2. Читання вірша Грицька Бойка «Бджілка».

Чого це над квітками
Схилилась дітвора?
Малим цікаво знати:
Як бджілка мед збира!
А бджілка все кружляє,
Неначе каже нам:
— Жу-жу, жу-жу, малята,
Я меду не віддам!
І забавляться з вами
Не маю я часу:
Солодку краплю меду
У вулик понесу!

— Про яку комаху віршик?
— Чи бачили ви бджілок?
— Які вони?
— Де можна побачити бджілку?
— Що збирають бджілки?
— Де живуть бджілки?
— Чи можна ловити бджілок під час прогулянки?
4. Пальчикова гра «Бджілка».
(В. п. — випрямити вказівний палець, решту пальців притис-
нути до долоні великим пальцем. Крутити великим пальцем).
Травень 253
Бджілка, бджілка, покружляй ,
З квіток меду позбирай !

МОВЛЕННЄВІ ІГРИ.docx 1

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

МОВЛЕННЄВІ ІГРИ.docx 1

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

ЗБІРКА

Вихователь пропонує всім дітям познай омитися з лялькою. Він

«ЗНАЙДИ В ГРУПОВІЙ КІМНАТІ»

Матеріал: іграшкова мишка.

І варіант: вихователь пропонує дітям знай ти в групі іграшкові

ІІ варіант: вихователь пропонує заплющити очі та ховає іграшову

«МОЇ УЛЮБЛЕНІ ІГРАШКИ»

ІІ варіант: вихователь просить дитину принести її улюблену

Матеріал: барабан, бубон, сопілка та ін.

Вихователь по черзі показує дитині музичні інструменти, уточнює їх

«ЩО РОБИТЬ КАТРУСЯ?»

Вихователь пропонує дітям коментувати дії ляльки: «одягається»,

Матеріал: муляжі овочів, фруктів або натуральні та готові

Матеріал: дві картинки, на одній з яких зображено легкий вітерець,

Вихователь показує дитині картинку із зображенням вітерцю і

Матеріал: чарівна торбинка, предмети, іграшки з різного матеріалу.

Вихователь пропонує дітям відгадати, що заховано в мішечку, для

Матеріал: овочі, фрукти, кошик, тарілка.

На столі лежать овочі та фрукти. Вихователь пропонує дітям

«ЩО РОБИТЬ КАТРУСЯ?»

Матеріал: лялька Катруся, іграшковий стіл, поряд - стіл, на якому

Вихователь нагадує дітям, що ляльку Катрусю треба погодувати. На

Матеріал: втулки диких тварин.

Діти повинні розпізнати диких тварин, їх частини тіла та з’єднати

Матеріал: іграшковий дідусь (дівчинка, хлопчик), шнурівка для всіх

На столі стоїть іграшковий дідусь. Вихователь зауважує, що дідусь

Матеріал: мольберт, картинки за темами «Мама миє посуд», «Тато

Перед дітьми на мольберті - сюжетні картинки. Вихователь

Матеріал: набір іграшок «Свій ські тварини та їхні дитинчата»,

Перед дітьми стоїть будиночок, вихователь повідомляє дітям, що в

Матеріал: набір іграшок «Свій ські тварини»; скриня.

І варіант: вихователь виставляє на стіл тварин і пропонує дітям

ІІ варіант: дитина дістає зі скрині іграшкову свій ську тварину так,

Матеріал: набір іграшок «Свій ські тварини та птахи».

І варіант: вихователь показує дітям тварину, а діти

ІІ варіант: вихователь звуконаслідує якусь тварину або птаха, а діти

Матеріал: м’яч, вантажівка, собачка, відерце, лялька.

Вихователь разом із дітьми розглядає предмети, які він дібрав до

 Наші іграшки розбіглися. Зараз будемо їх шукати. Спочатку я

І варіант: Матеріал: 4–5 іграшок (машина, м’яч, пірамідка, лялька,

На столі або килимі розставлені іграшки. Вихователь просить

ІІ варіант Матеріал: іграшки і предмети, що знаходяться на своїх

Матеріал: ялинка, виготовлена за зростом дітей із цупкого

Ялинка може бути також площинна або об’ємна, виготовлена за

Вихователь пропонує дітям прикрасити новорічну ялинку

Матеріал: на цупкому папері намальований ліс: на дереві вирізане

«ОДЯГНЕМО КАТРУСЮ НА ПРОГУЛЯНКУ»

Матеріал: лялька-дівчинка, різні предмети одягу відповідно до

Словник: сніговик, сніговичок, білий , відро.

Матеріал: на картці вирізи для двох сніговичків, один з яких

«ВКЛАДЕМО ЛЯЛЬКУ КАТРУСЮ СПАТИ»

Матеріал: лялька з комплектом одягу, лялькове ліжечко.

Вихователь пропонує дитині покласти ляльку спати. Дитина

«ДО ЛЯЛЬКИ КАТРУСІ ПРИЙШЛИ ГОСТІ»

Матеріал: ляльковий посуд, стіл, лялька, Катруся і зай чик.

Вихователь пояснює дітям, що до ляльки прий шли гості (ведмедик і

Матеріал: сюжетна картинка з розрізами; пташка.

Вихователь пропонує дітям визначити, куди сіла пташка.

«НЕ РОЗБУДИ КАТРУСЮ»

Матеріал: лялька, ліжечко з постільними речами, дрібні іграшки

Вихователь каже, показуючи на ліжечко зі сплячою лялькою: «Катя

Вихователь говорить дітям, що до них у гості прий шла лялька Оля зі

Оля весело біжить Оля ядерця гризе,

«МАМА КУПАЛА ДИТИНУ»