Психічний розвиток дитини

раннього віку

Підготували
Ніколенко Альона
Сосноковська Діана
 Досягнутий до кінця немовлячого віку рівень фізичного і психічного розвитку
уможливлює перехід дитини на новий віковий етап - раннє дитинство , що триває
від 1-го до 3-х років
 Анатомо-фізіологічні особливості

• У дітей до трьох років кістки значно краще постачаються кров’ю, ніж кістки дорослої
людини.
• У кістках дітей значно більше органічних речовин. Тому кістки дітей гнучкі і пружні.
Вони легко викривляються при неправильному сидінні
• Скелет в значній мірі складається ще з хрящової тканини, яка поступово замінюється
кістковою.
Соціальна ситуація розвитку
Особливістю соціальної ситуації розвитку в ранньому дитинстві є спільна
діяльність дитини з дорослим на правах співпраці.
Розкривається вона у стосунках «дитина - предмет - дорослий». Зміст спільної
діяльності полягає у засвоєнні малюком спеціально вироблених способів
використання предметів.Тепер він прагне навчитися діяти з ними.
Малюк не може самостійно пізнати функції предметів. Тільки дорослий може
підказати способи використання пред­метів. У цьому полягають суперечності
соціальної ситуації розвитку в ранньому дитинстві.
 Оволодіння ходьбою відіграє важливу роль не лише у фізичному, а й у
розумовому розвитку дитини. Навчившись ходити, вона вступає у новий період
свого життя. У дитини з'являються нові можливості пізнання світу.
• 1. Доступність усе більшої кількості предметів
• 2. Можливість завдяки ходьбі різнобічно пізнати предмети
• 3. Розширення контактів дитини з навколишнім світом.
• 4.Постійна необхідність подолання труднощів і перешкод, виникнення все нових
завдань. Початкову форму мислення іноді називають «мислення руками».
• 5.Поява нових почуттів, інтересів і бажань. Вона робить висновок: «Ось що я можу
зроби­ти сама».
• 6.Необхідність подолання перешкод на шляху до мети вправляє дитину у
виконанні перших вольових дій
Формування предметної діяльності
Перехід від маніпулювання до предметних дій
У формуванні самостійної предметної діяльності дитини виокремлюють три етапи:
1) предметні маніпуляції 5-6-місячних дітей, які через 2-4 місяці перетворюються
на орієнтувальні дії;
2) предметно-специфічні дії, що виникають наприкінці першого року життя. Вони
відрізняються від маніпуляцій (схоплювання, утримання,) і орієнтувальних дій
(ритмічне стискання), оскільки мають на меті отримання зовнішнього результату
(сильні удари м'ячем об підлогу, щоб підскочив). Поступово дитина засвоює
правильні дії з предметами: м'яч котить, автомобіль штовхає;
3) виникнення предметно-опосередкованих дій, для ви­конання яких використовують знаряддєві
операції (діти з початку 2-го року життя їдять з допомогою ложки, використовують візочок для катання
ляльки,).
Новоутворення пізнавальної сфери
Для того щоб сприймання стало більш повним і всебічним, у дитини повинні сформуватися нові перцептивні дії.
Більшість слів, які засвоюють діти до 3-річного віку, означають предмети і дії.
Основною діяльністю дітей раннього віку, пов'язаною зі сприйманням звуків, є мовне спілкування.
Як правило, до кінця 2-го року життя діти сприймають усі звуки рідної мови
Розвиток мислення у ранньому дитинстві
Формується наочно-дійове мислення дитини.
Наочно-дійове мислення - мислення, яке здійснюється за допомогою зовнішніх
орієнтувальних дій.
Наочно-образне мислення - мислення, яке здійснюється на ос­нові уявлень, без використання
практичних дій.
У ранньому дитинстві можливості образного мислення дуже обмежені, йому під силу тільки
найпростіші завдання.
Розвиток пам’яті
 На початку 2-го року життя дитини пам'ять виокремлюється із процесу
сприймання, зароджується здатність відтворювати об'єкт за його відсутності,
довшим стає проміжок часу між запам'ятовуванням і впізнаванням (на 2-му році
життя дитина впізнає знайоме обличчя, небачивши його 1,5-2 місяці, на
третьому - об'єкти, які сприймала рік тому
.
 До кінця 3-го року життя малята впізнають не лише близьких, а й інших людей,
різні предмети, знайомі пісні, казки, вірші. Образна пам'ять у них розвинена
краще за словесно-логічну, тому вони легше запам'ятовують емоційний матеріал,
що супроводжується наочними і зву­ковими ілюстраціями.
 Процеси пам'яті мають мимовільний характер. Слід стимулювати малюка
запитаннями і пропозиціями, спонукати його розповісти про побачене, почуте.
Інтенсивно розвивається і словесно-логічна пам'ять: дитина реагує вже не на
ритмічно-мелодійну структуру слова, а на його значення
На 3-му році життя вона розуміє кожне слово, що вимовляє дорослий. Поступово
дитина переходить від пасивного мовлення до активного. Цей період
обумовлений поповненням словника, засвоєнням граматики рідної мови.
 До кінця раннього дитинства розширюється обсяг і підвищується тривалість
дитячої пам'яті. Головною особливістю пам'яті у цей період є ненавмисний
характер, тобто мимовільне запам'ятовування. В основному діти раннього віку
запам'ятовують те, що включено в їхню гру . Малюки легко оволодівають не
тільки рідною, а й чужою мовою.
 Пам'ять дітей раннього віку досить пластична, матеріал вони запам'ятовують
швидко і легко. Однак часто це відбувається хаотично. Дитина може запам'ятати
складний матеріал, втримувати у пам'яті випадкові події, несуттєві деталі, окремі
фрази і висловлювання, суть яких їй навіть не зовсім зрозуміла.
 Вона не володіє багатством своєї пам'яті, часто зберігає непотрібний матеріал, оскільки
запам'ятовування і відтворення ще не стали самостійними процесами, а є лише способом оволодіння
мовою. Повторення незрозумілих слів і словосполучень - своєрідна діяльність дитини зі звуковим
складом слів.
Об'єктивною основою, на якій відбувається запам'ятовування дитиною раннього
віку різних слів і словосполучень, потішок, віршів, є рима і ритмічна структура
цього матеріалу.
Особливості уваги
Важливе значення при цьому має оволодіння ходьбою, оскільки завдяки їй збільшується кількість об'єктів, які пот­
рапляють у сферу діяльності дитини. Малюк отримує змо­гу сам обирати об'єкт уваги, тобто може розбирати і
збира­ти пірамідку, перевозити її на іграшковому автомобілі тощо. Триває таке зосередження приблизно 10 хв.
Виникнення уяви
 Становлення механізмів уявлення, уміння слухати відбувається через розвиток
розуміння мовлення дорос­лих, фольклору, невеликих літературних творів.
Свідчен­ням того, що дитина уявляє передані в мовленні події, є її зосередженість
та адекватні емоції.
Передумови формування особистості
Дитина вбирає в себе правила поведінки, властиві людям. Завдяки цьому
починає формуватись особистість, її внутрішній світ.
 У немовлячому віці починають формуватися любов, симпатія до близьких.
Одним із найважливіших джерел почуттів півтораріч­ної дитини є оцінка її
поведінки дорослими. Похвала, зао­хочення викликають у неї почуття гордості,
демонструючи дорослим свої досягнення, вона намагається заслужити їх
позитивну оцінку.
Під час спілкування з людьми, завдяки різним видам діяльності дитина починає точніше
фіксувати свої фізичні та психічні стани, відокремлювати їх від усього іншого. Поступово
формується елементи самосвідомості.
Малюк впізнає себе в дзеркалі, на фотографії, все часті­ше вживає займенники «я», «мій»,
«мені».
Основними сферами, в яких 3-річні діти прагнуть само­утвердитися, є: предметна
діяльність (особливо продуктивна з конкретним наочним результатом);
спілкування з дорослим як з доброзичливим помічником, який оцінює дії і
вчинки; спілкування з однолітками.
Важливість імені для формування особистості дитини не можна переоцінити. З
імені починається звернення до неї, похвала або осуд за недозволені дії. Із
власного імені дитина раннього віку починає своє спілкування.
 Криза трьох років

• Криза трьох років - зумовлена становленням самосвідомості дитини криза

соціальних відносин, яка проявляється у негативізмі, впертості. Криза 3-х
років - явище перехідне, а пов'язані з нею новоутворення: відокремлення
себе від навколишніх, по­рівняння себе з іншими людьми - важливий етап у
пси­хічному розвитку дитини, який готує її до нового вікового періоду розвитку.
• Симптомами кризи 3-х роківє:
• 1) негативізм
• 2)впертість
• 3)норовистість
• 4)свавілля
• 5)протест-бунт
• 6)симптоми знецінюваннядорослого - ігнорування прохання дорослого;
• 7)прагнення до деспотизму
• 8)ревнощі щодо молодших і старших, якщо у сім'ї ще є діти; тощо.
Рекомендації психолога по адаптації дитини раннього віку до перебування в
дитячому садку
Загальне завдання і персоналу днз, і сім’ї (в першу чергу)– допомогти дитині ввійти
в життя дитячого колективу, максимально зменшивши негативні процеси під час
адаптації. Для цього потрібна підготовча робота в сім’ї:
• 1. Необхідно максимально приблизити домашній режим до розпорядку дня в
дитячому садку.
• 2. При проведенні режимних процедур стимулювати і розвивати дитячу
самостійність
• 3. Про попередній вступ до дитячого садка говорити з дитиною як про радісну
подію.
• 4. В присутності малюка слід утриматись від висловлювання своїх переживань
з приводу того, чи зможе малюк спокійно покинути дім.
• 5. Щоб розвіяти сумнів та хвилювання дитини, слід попередньо відвідати
групу.
• 6. Краще привести малюка коли діти гуляють.
Дякую за увагу