Розвиток творчості дитини

 Знайомте дітей з усіма видами мистецтва.

 Відвідуйте з ними театри, концерти, виставки , циркові вистави, музеї тощо.

 Читайте дітям авторські та народні казки, дитячу літературу.

 Заохочуйте дітей до імпровізованої драматизації казок, пісень, віршів.

 Пропонуйте дітям придумувати свої казки й відображати  у малюнках, грі, діях.

 Виготовляйте разом з дітьми різні види лялькового театру (настільний, театр-рукавичка,

тіньовий, пальчиковий тощо).

 Дозволяйте дітям переглядати дитячі передачі, фільми, мультфільми.

 Організовуйте домашні концерти, на яких діти будуть виконувати не тільки знайомі пісні та
таночки, а й придумані.

 Дозволяйте дітям фантазувати, виявляти творчість.

 Розвивайте у своїх дітях творчі здібності шляхом відвідування музичних шкіл, театральних
гуртків та студій

(Джерело: журнал Практичний психолог – Дитячий садок)

Формування адекватної харчової поведінки дитини

 Із раннього віку слід постійно контролювати дотримання дитиною режиму харчування,

створюючи певний ритуал приймання їжі.

 Варто пояснювати дитині, що під час харчування уся її увага має бути зосереджена на їжі.

 Можна підвищувати обізнаність дитини щодо продуктів харчування ігровими методами:  

розгадувати загадки про їжу; проводити бесіди-розмірковування; вводити дошкільника в
проблемні ситуації, де він має зробити самостійний харчовий вибір.

 Слід формувати смакові звички та культуру поведінки дитини за столом доброзичливим

тоном, виражаючи віру в її потенційні можливості.

 Батькам слід знати, що діти-дошкільники вразливі, надто довірливі, легко піддаються

навіюванню і наслідують дії та вчинки дорослих, тому формування культури харчування
залежить від правильності харчової поведінки дорослих.
  Занепокоєння дорослих, підкреслена увага до того, скільки з'їла дитина, впевненість, що
треба їсти більше, або відсутність необхідного контролю за режимом і якістю харчування
дитини призводять до порушення харчової поведінки в бік установлення умовно-
рефлекторних механізмів психічної потреби в їжі.

Рекомендації щодо формування предметних дій

Оскільки предмети, якими оволодіває дитина, є побутовими, це сприяє розвитку у неї навичок
самообслуговування. Окрім того, не треба придумувати якихось спеціальних вправ чи занять щодо
опанування предметами. Варто лиш прагнути, щоб дитина була не просто спостерігачем, а
активним учасником доступних і зрозумілих побутових процесів.

Під час навчання дитини предметних дій надзвичайно важливо побачити можливість переходу від
спільних дій до частково-розподілених, а від них — до самостійних дій дитини. Важливо вчасно
помітити, що дитина вже може самостійно тримати в руці ложку. Коли ж дитина оволодіє і цим,
дорослий повинен обмежитися словесними вказівками: «Набирай неповну ложку, щоб не
розлити», «Стукати ложкою по тарілці не можна» тощо.

Необхідно частіше схвалювати, заохочувати і підтримувати малюка. А коли він щось робить
неправильно, то треба говорити йому про це, не підкреслюючи негативних моментів. Наприклад,
замість «Ти вдягнув сорочку неправильно — навиворіт» увагу дитини слід зафіксувати на
правильних діях: «Ти швидко вдягнувся. Але треба зробити ось так» (і показати як). Схвалення
створює емоційно сприятливе тло і є більш дієвим (успішним), аніж докір. Слід пам’ятати, що осуд
є менш інформативним, ніж схвалення. Необхідно всіляко підтримувати активність дитини, коли
вона, наслідуючи дії дорослого, намагається зробити щось самостійно, бо саме її власна активність
є однією з основних умов повноцінного психічного розвитку.

Спілкування дорослого з дитиною має надзвичайне значення для її психічного розвитку. Основу
взаємодії дитини другого року життя з дорослим становить спілкування, спрямоване на
оволодіння дитиною предметом. Адже спілкування з приводу предметів і дій з ними не може бути
лише емоційним, насамперед воно має бути інформативним. А от емоційно позитивне ставлення
дорослого до дитини створює те тло, на якому малюк може успішно оволодіти способами
користування предметами.

Дорослий має словесно супроводжувати свої дії у спільній діяльності з дитиною, коментувати
процес та послідовність її виконання, оскільки розвиток мовлення малюка відбувається шляхом
наслідування мовлення дорослого. Так батьки чи вихователь дають зразок правильної побудови
речення.

Основні перетворення в змісті та структурі мовлення дитини відбуваються саме в процесі її

ініціативних висловлювань, тому недоцільно надто регламентувати її мовленнєву поведінку. Нехай
дитина вільно висловлюється.
Отже, оволодіваючи предметним світом, дитина раннього віку навчається орієнтуватися в ньому,
розуміти, що кожний предмет має своє призначення.

(За матеріалами журналу «Практичний психолог: Дитячий садок»)

Правила спілкування з дитиною

Ваше мовлення має бути взірцем для наслідування. Дитині не можна чути неправильну вимову;

 не можна сміятися з того, що дитина неправильно вимовляє слова;

 не треба повторювати за дитиною неправильну вимову, «сюсюкати», закріплюючи тим

хибні зразки;

 не критикуйте дитину;

 підбадьорюйте малюка, кажіть, що йому все вдасться;

 спочатку самі покажіть, як виконувати ту чи іншу вправу, а потім попросіть малюка

повторити;

 регулярно приділяйте увагу вправам для загальної та дрібної моторики, для розвитку
дихання, міміки, а також не забувайте про артикуляційні вправи. Проводячи заняття в
комплексі, ви досягнете кращих результатів;

 починайте заняття тільки тоді, коли і дитина, і ви маєте гарний настрій.

Післямова

Усі батьки, як правило, знають, які саме звуки й коли не вимовляє дитина. Проте існує хибна
думка, що порушення звуковимови виправляються самі по собі. Запам’ятайте: порушення
мовлення у дошкільнят мають тенденцію до патологічного закріплення, що призводить до різних
стійких помилок, як в усному мовленні, так і на письмі в школі. Тому батьки якомога раніше мають
допомогти дитині позбутися недоліків мовлення.

На ваших очах росте і змінюється ваша дитина. Кожному з вас хочеться, щоб малюк виріс
здоровим, кмітливим, допитливим, гарним і цікавим співрозмовником. Для цього зовсім не
обов’язково примушувати дитину щоденно сидіти за столом і вперто вчитись. Краще запропонуйте
їй пограти разом з вами.

Ви помітите, що малюк полюбить слухати, а згодом і самостійно придумувати історії, відгадувати

загадки, запам’ятовувати вірші, чітко промовляти скоромовки. Використовуючи багатоваріантні
ігри з мовленнєвими завданнями, у малюка значно покращиться загальний розвиток мовлення.

Формування звукової культури мовлення, збагачення словникового запасу, уточнення граматичної

сторони мовлення, розвиток зв’язного мовлення стануть результатом тих корисних годин, які ви
приємно провели, граючись з дитиною.
Грайте з дитиною, починаючи з самого раннього віку, і результати не примусять вас довго чекати.

Станіслав Смірін

Рекомендації в адаптаційний період батькам

дітей раннього віку.

      Щоб легше проходило звикання до дитячого саду, ми пропонуємо вам, батькам наступні
поради.

1. За місяць до вступу дитини в дитячий садок дотримуйтесь вдома режимних моментів дитячого
садка:

a) сніданок о 8.30; обід о 12.00; сон з 13.00 до 15.00;

б) заздалегідь ознайомтеся з меню дитячого саду і по можливості готуйте вдома деякі страви,
включаючи в обід повний набір страв (перше, друге, третє);

в) по можливості відучіть дитину від шкідливих звичок: пустушки, пляшки, виключить памперси;

г) приучіть дитину до самостійності: щоб дитина їла по можливості сама, частково одягалася –
натягувала труси, колготи, шкарпетки, взуття, користувалася горщиком;

2. Підберіть дитині зручний одяг і взуття, щоб вони відповідали потрібному розміру. Бажано
одягати дитині шкарпетки і колготи бавовняні, тому що якщо у дитини запітніли ніжки, їх легше
зняти і одягнути.

3. Збираючи дитину в дитячий садок, не квапте її, при цьому самі не дратуйтеся.

4. Приходьте в дитячий сад завчасно, щоб дитина встигла пограти в іграшки до сніданку до 8.15
год

5. Дитина повинна поступово звикати до режиму в дитячому саду: на початку на 1-2 години, потім,
збільшуючи час перебування в дитячому саду до обіду, потім залишатися на цілий день.

6. Привчайтеся з першого дня відвідування дитиною дитячого садка, дотримуватися порядку в

дитячій шафці. Всі речі повинні висіти на пришитих петельках, зайвих речей не повинно бути. Всі
речі заздалегідь повинні бути позначені, щоб без зусиль дитина і вихователь могли знайти речі
вашої дитини.

7. Якщо до відвідування дитячого саду ви не відучили дитину від шкідливих звичок, то під час
адаптації не можна відразу забирати в дитини пустушки, пляшки і так далі.

8. Необхідно вихователю розповісти про індивідуальні особливості своєї дитини, щоб вихователю
було легше знайти підхід до неї.
9. Можете своїй дитині давати її іграшки, так як в дитячому саду вони будуть частинкою вашого
будинку.

10. Прийшовши з дитиною в дитячий садок, після того як роздягли її, розставання повинно бути
швидким і легким.

11. Тривожний, збуджений стан матері несприятливо впливає на вашу дитину під час звикання,
тому що коли у вас підвищується занепокоєння за дитину,вона відповідає також порушенням,
протестом і сльозами.

12. Цікавтеся у дитини, як у неї пройшов день, чим вона займалася, в які грала ігри. Дитина із
задоволенням з вами поділитися, і знатиме, що її відвідування дитячого садка вам не байдуже.

13. Розкажіть дитині про можливі труднощі в дитячому садку, підбадьорюйте її. Поговоріть про те,
що вона може звернутися за допомогою до вихователя, якщо у неї щось не вийде. І що
обов’язково їй буде надана допомога.

14. Дитина повинна чути правильне звернення батьків до вихователя (по імені та по батькові) і
вчитися цьому самій.

15. Обов’язково дивіться малюнки та вироби з пластиліну своєї дитини. Хваліть свою дитину, так як
похвала для неї важлива оцінка її діяльності.

16. Даремно не лайте дитину і не лякайте її дитячим садком, щоб у дитини не склалося негативне
ставлення до нього.

17. Прислухайтеся до порад вихователів, так як вони з вашою дитиною знаходяться більший час і
допоможуть вам доброю порадою.