Практичне заняття №8-9

Особливості пам’яті та мислення дитини

Виконала: Кисільова Вероніка 0044 група
Хід практичної роботи
Завдання 1. Продумайте, які особливості мислення дитини відмінні
від мислення дорослих. Чому важливо, щоб дитина отримувала власний
чуттєвий досвід, а не тільки готові знання?
Впродовж дошкільного віку мислення дитини суттєво змінюється. Це,
в першу чергу, виражається в тому, що вона ще не оволоділа новими
способами мислення і розумовими діями. Розвиток відбувається поетапно.
Мислення розвивається від наочно-дійового до образного. Далі на основі
образного мислення починає розвиватися образно-схематичне, яке є
проміжним між образним і логічним мисленням.
Дітям властиве активне дійове мислення. Їм легше що-небудь зробити,
аніж розповісти про зроблене, оскільки в них ще не розвинуте словесне
мислення, вони не вміють уявно вирішувати завдання. Звідси розходження
між тим, що дитина робить, і тим, як вона пояснює свої дії. Чим старшою
стає дитина, тим більше вона вдається до наочно-образного, а потім і
логічного мислення.
Розвиток мислення дитини тісно пов’язаний з мовою. У молодшого
дошкільника мова супроводжується практичними діями дитини, але вона ще
не виконує функції планування. В 4 роки дитина здатна уявити хід
практичної дії, але не вміє розповісти про дію, яку потрібно виконати. У
середнього дошкільника мова починає передувати виконанню практичної дії,
допомагає планувати її. На цьому етапі образи залишаються основою
мисленнєвих дій. Дитина уже здатна вирішувати практичні завдання, планує
їх словесними міркуваннями.
Уже в дошкільному віці починає формуватись особистість дитини,
причому цей процес тісно пов’язаний з розвитком емоційно-вольової сфери,
із формуванням інтересів та мотивів поведінки. Джерелом емоційних
переживань дитини є її діяльність,спілкування з оточуючим світом.
Зростає потреба дошкільника в товаристві ровесників, внаслідок чого
інтенсивно розвиваються соціальні емоції (симпатії, антипатії). У процесі
спілкування дитини з дорослими формуються її моральні почуття.
Дошкільник робить перші кроки у самопізнанні, розвитку
самосвідомості. З розвитком довільності психічних процесів стає можливим
їх усвідомлення, що служить основою саморегуляції.
У спільній грі, виконуючи різноманітні завдання, діти порівнюють свої
досягнення з досягненнями інших, оцінюють не лише наслідки своєї роботи,
але й власні можливості, вчаться контролювати себе та ставити перед собою
конкретні вимоги. Тому і важливо дитині дошкільного віку отримувати
власний чуттєвий досвід, а не тільки готові знання.

Завдання 2. Яким чином можна краще розвинути пам’ять дитини?

Які способи запам’ятовування ви б використали для вивчення віршів
або іншої інформації дитиною?
Розвивати і зміцнювати пам’ять дитини можна в будь-який момент
часу, необов’язково це проводити у вигляді спеціального заняття.
Обов’язковими умовами є наявність бажання у дитини і складова гри у
тренуванні.
Потрібно постійно повторювати вже засвоєний матеріал, вивчену
інформацію і взагалі все, що передбачає запам’ятовування. Щоб поліпшити і
розвинути пам’ять – потрібно більше вивчати напам’ять. Чим більше
інформації зберігається в мозку, тим легше запам’ятовується нове.
Можна запитати у дитини, як пройшов її день, попросити описати все
детально – у що дитина гралася, що їла на обід чи сніданок, у що були
одягнені діти чи вихователь у дитячому садку, яку книжку їм читали.
Хорошим методом тренування пам’яті є використання різноманітних
мнемотехнік.
 Мнемотехніка «метод Цицерона»
Техніка добре підходить для запам’ятовування слів. Кожне слово також
пов’язується з певним образом, які після цього необхідно «розставити» у
квартирі, кімнаті або на столі. Потім потрібно уявити звичний маршрут і
просто «побачити» слова-образи. Наприклад: заходжу в квартиру – на
килимку лежить апельсин, включаю світло – на вимикачі приклеєний слон і
так далі. Всі образи також повинні бути різної величини.
Основні способи швидкого запам’ятовування віршів
Повторення. Дитина просто повторює рядки за мамою чи татом. Так
він їх запамʼятовує. Далі рядок за рядком відбувається нашарування.
Аналіз змісту. Детальний розбір сюжету сприяє швидкому
запам’ятовуванню. Треба встановити послідовність появи нових образів, дій.
Коли дитина розуміє суцільний сюжет, їй легше запамʼятати послідовність і
не губити рядки чи окремі слова. 
Малюємо вірш
Потрібно надрукувати текст вірша. Розібрати кожне слово на образи.
Зобразити увесь уривок у вигляді послідовних малюнків. Наприклад:
малюнок дівчини, яка йде дорогою, можна зобразити її червоною; синя
хустинка; далі дівчина зображена зі скринькою; наступний образ – відкрита
скриня з солодощами.
Ці методи можна комбінувати, тоді шанси на успіх стають вищими.
Починати вчити прозові уривки з дитиною слід лише тоді, коли вона може
легко впоратися з віршованим текстом.