Тема 6. Основи психології учня.

Практичні завдання до теми

1. Прочитайте запитання, які батьки і вчителі задають дитині. Які

з цих запитань допоможуть виявити, чи уміє дитина виділяти учбову
задачу, а які ні? Які з цих запитань допоможуть дитині зрозуміти, яка
перед нею стоїть учбова задача? Аргументуйте свою відповідь.

1) Що сьогодні було в школі?

2) Тобі все було зрозуміло?
3) Що тобі було не зрозуміло?
4) Навіщо потрібна така вправа? Чому ти навчишся, якщо будеш її
виконувати?
5) Чи є щось спільне між вправами, які ми робили вчора, і вправами,
які ми маємо виконати сьогодні?
6) Навіщо у цій вправі деякі слова взяті у дужки?

Питання номер 1,2 на мою думку допоможе зрозуміти чи вміє

виділяти учбову задачу дитина,на це запитання вона може відповісти що
саме їй було цікаве,а що ні ,її відповідь буде короткою та не розкритою,
наприклад просто відповість: нічого,або тільки конкретну діяльність якою
займалась наприклад: читала.
Питання номер 3,4,5,6 Думаю що саме ці питання зможуть
допомогти виявити чи вміє дитина виділяти учбову задачу,вона повинна
розповісти відкрито що їй було не зрозуміло,чи як саме потрібно робити
вправу,якщо вона це розповідає то це говорить про те що вона розуміє що
саме від неї вимагають і яка ціль перед нею стоїть.
5. Визначте, які дії вчителя сприяють виникненню пізнавального
інтересу школяра.
1) Вчитель детально пояснює, «розжовує» знання, а учням
залишається лише його «поглинути».
2) Вчитель ставить задачі, для розв’язання яких учням не вистачає
наявних знань.
3) Вчитель використовує різноманітну інформацію та різноманітні
способи дій з нею.(сприяють)
4) Вчитель використовує лише ту інформацію, яка має бути міцно
засвоєна, і лише ті способи дій з нею, які легше всього даються учням.
(сприяють)
5) Вчитель спеціально пояснює учням доцільність, користь і
необхідність вивчення як навчального предмету в цілому, так і кожної теми
окремо.
6) Вчитель час від часу наголошує на тому, що вчитись дуже
важливо, бо без освіти не проживеш. Наприклад, використовується такий
аргумент: не знаючи мА
 7) тематики, не зможеш гроші правильно порахувати, не знаючи
англійської мови, не зможеш поїхати працювати за кордон, не будеш ходити
на фізкультуру, будеш фізично слабким.
8) Вчитель пов’язує новий матеріал із раніше вивченими темами або
предметами.
9) Вчитель подає матеріал емоційно забарвлено, яскраво,
захоплююче.(сприяють)
10) Вчитель використовує занадто важкий матеріал.
11) Вчитель використовує занадто легкий матеріал.
12) Вчитель використовує важкий, але посильний матеріал.
(сприяють)
13) Вчитель часто перевіряє і оцінює учнів, надає можливість учням
робити це самостійно.(сприяють)
14) Вчитель перевіряє і оцінює учнів за необхідністю, щоб виставити
оцінку за семестр.

Психологічні задачі***
1) Вчитель просить учнів хором повторити слово по складах.
Василько радісний кричить голосніше за всіх і часто невпопад. Коли вчитель
робить йому зауваження, він ніяковіє і розгублюється. Наступного разу, коли
діти повторюють слово вголос, він мовчить. Дома жаліється мамі:
«Вчителька мене не любить, їй не подобається, як я повторюю за нею слова».
В чому може бути причина помилкових дій і незадоволеності учня? Чи
розуміє учень учбову задачу? Учень не розуміє учбової задачі і не розуміє
зауваження вчителя. Вчитель повинен пояснити чому саме не потрібно
викрикувати слова,якщо учень на наступний раз знову
викрикує,розповісти індивідуально та навести приклади.
2) Вчитель дав завдання дітям рахувати подумки. Оленка ніяк не
могла розуміти, навіщо обов’язково виконувати дії складання і віднімання
про себе, якщо це так важко. Поки всі учні старанно рахували в розумі, вона
рахувала на паличках або рахівницях. Це ж простіше! Коли вчителька
забрала у неї ці предмети, дівчинка почала малювати палички, закорючки,
потім загинала пальці. Вчитель деякий час не помічав дій Оленки, і та
знаходила відповіді швидше за інших, була задоволена собою і нізащо не
збиралася міняти свій такий зручний спосіб роботи на новий і складний. Але
коли математичні приклади стали ускладнюватись, пальців стало не
вистачати. Поступово дівчинка перестала розуміти, що їй робити, щоб
розв’язувати приклади, стала пасивною, і з рештою почала вважати себе
нездібною до навчання. Яку мету переслідувала дівчинка, притримуючись
свого надійного способу рахування? Чи співпадає її мета із учбовою задачею,
яку поставив вчитель? Чи уміє дівчинка виділяти учбову задачу? Як би ви на
місці вчителя пояснили учбову задачу дівчинці?

В неї на меті було привернути увагу вчителя,та показатися перед

іншими «найрозумнішою» але вона просто не зрозуміла поставленої
задачі даної вчителем . На місці вчителя я б одразу коли побачила що
Оленка намагається розв’язати приклади не подумки,розповіла чому саме
це потрібно намагатися робити подумки і чому це їй допоможе у
подальшому навчанні.

Тестові завдання для самоконтролю

1. Научіння – це:
А процес і результат набування індивідуального досвіду живими
істотами
Б індивідуальна діяльність учня по засвоєнню знань, умінь і
навичок
В здатність людини до активного і цілеспрямованого засвоєння
знань, умінь і навичок

2. Учіння – це:
А засвоєння знань, умінь та навичок у результаті свідомих і
цілеспрямованих дій
Б випадкове засвоєння знань, умінь і навичок
В взаємодія учня і вчителя, в ході якої відбувається засвоєння
знань, умінь і навичок

3. Учбова діяльність – це:

А взаємодія учня і вчителя, в ході якої відбувається засвоєння
знань, умінь і навичок
Б процес і результат набування індивідуального досвіду
біологічною системою
В цілеспрямоване довільне учіння

4. Учбова задача – це:

А кінцева мета навчального процесу, яку ставить перед собою
вчитель
Б конкретне практичне завдання, яке має здійснити учень
В прийнята і усвідомлена дитиною ціль учіння
Тема 7 ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАННЯ

Практичні завдання до теми

I. Завдання, націлені на засвоєння основних понять теми*

Знайдіть відповідність між формою навчання та сильними й
слабкими її сторонами.

Традиційне Містить основні передумови для засвоєння знань,

навчання детально розроблені навчальні програми і багатолітній
 досвід учителів
Не розвиває розумову активність та творче мислення
Не сприяє формуванню навичок самостійної роботи
Низький рівень навчальної мотивації
Програмован Процес навчання максимально індивідуалізований
е навчання Не сприяє розвитку зовнішнього логічного
розгорнутого мовлення
Не сприяє розвитку творчого мислення
Труднощі із перебудовою навчального матеріалу
Проблемне Сприяє розвитку теоретичного мислення
навчання Сприяє усвідомленому ставленню до процесу навчання
Формує пізнавальний інтерес учнів
Необхідно перебудовувати навчальний матеріал і
спеціально здійснювати підготовку вчителів
Розвивальне Сприяє розвитку творчого мислення
навчання Розвиває здатність до самостійного здобування знань і
умінь шляхом активного пошуку
Може бути застосованим як елемент в іншій формі
навчання

II. Завдання, націлені на розвиток логічних умінь**

1. Проаналізуйте особистісно орієнтовану модель освіти «Нової
Української школи». Яка форма навчання (з перерахованих у попередньому
завданні) є найбільш наближеною до неї?

Я гадаю,що найбільш наближеним є розвивальне навчання. Тому

що, воно сприяє розвитку творчого мислення.Діти мають змогу
самі шукати шлях до знань сприраючись на свої знання,уміння та
навички.Вчитель має змогу пояснити дитині в ігровій формі ,яку
саме інформацію він подаватиме,і як її потрібно сприймати.
Сучасні вимоги до української школи потребують нового підходу
вчителя до даної теми. Нинішні учні навчаються в період комп’ютеризації і
розвитку інформаційних технологій. В зв’язку з цим вчитель повинен
підготувати учня до таких змін в освіті і бути готовим до вимог сучасності і
сам. Одним із завдань вчителя звернути велику увагу на особистісно-
орієнтоване навчання.
Основне завдання цього навчання – надати допомогу учневі у
визначенні свого ставлення до самого себе, інших людей, до навколишнього
світу, до своєї професійної діяльності.
 Працюючи за цією технологією ні в якому разі не повинно бути
насильства над особистістю учня в процесі його навчання і розвитку.
За розумінням відомих педагогів НДІ Естонії великої уваги приділяється
індивідуалізації навчальних завдань (головною формою цього навчання є
самостійна робота в школі і дома). Вони вважають, що працюючи за класно-
урочною системою можна організувати роботу так, щоб 60-80% часу вчитель
виділяв для індивідуальної роботи з учнями.
За гіпотезою Владимира Дмитровича Шадрикова (психолог, професор,
керівник експерименту) «розвиток здібностей ефективний, якщо давати
дитині мотивувати сам процес навчання, але залишати учневі можливість
працювати на тому рівні, який для нього сьогодні можливий і доступний».
Особистісно-зорієнтована технологія поєднує знання сумісних з
педагогікою наук таких як: людинознавство, філософія, соціологія,
мистецтво. Особистісно-зорієнтоване навчання і виховання здійснюється у
поєднанні відношення до особистості і принципам роботи з нею з
урахуванням її здібності. Одним з головних недоліків нинішнього процесу
навчання є відносини між учнем і вчителем: один учиться, інший учить, один
говорить істину, а інший її сприймає, або ні. Учень загнаний у кут і не може
виявити свою індивідуальність, здібність, інтереси і т.д.

2. Визначте за описом ознаку неуспішності (5 ознак подані у

тексті лекції). Зробіть припущення про те, що може бути причиною
неуспішності учня у кожному випадку. Аргументуйте свою думку.
1) Учень неуважний, часто не розуміє завдання, проте пояснень
не просить, запитань вчителю не задає.

Ознака: відсутність пізнавального інтересу.

Причиною може буду індивідуальний інтерес дитини до іншої
діяльності,або негативна асоціація саме з цією діяльністю або
може бути страх того що він буде виглядати. Вчитель
повинен розповісти що завдання можуть бути не всім
зрозуміли,та подати це у адекватній формі,також може бути
слабо розвинена мотиваційна сфера.
 2) Учень пасивний, не проявляє інтересу на уроці навіть до
цікавих моментів, постійно потребує зовнішнього стимулу (нагадування,
вимоги) для переходу до нового виду діяльності.
Ознака: відсутність у учня пізнавального інтересу.
Причина: Слабко розвинена мотиваційна сфера,немає інтересу
до діяльності,можуть бути принципові причини не
активності на уроці наприклад:не приязнь до вчителя тощо.
3) Учень повільний, або темп діяльності поступово знижується,
швидка втомлюваність.
Ознака: Слабко розвинені вольові якості, які забезпечують успіх у
досягненні учбових цілей.
Причини: відсутність індивідуального підходу,не засвоєння по передніх
тем або адже років навчання в даній діяльності та відчуття не
компетентності.
Учень не має ясного розуміння цілі, не планує і не організовує
свою роботу.
Ознака: Низький рівень розвитку інтелектуальної сфери учня.
Причиною може бути надмірний контроль батьків,або навпаки
не достатній контроль,його можливо є страх відповідальності до
роботи.
Учень байдуже ставиться до результатів своєї роботи.
Ознака: відсутність у учня пізнавального інтересу.
Причина: негативний досвід у оцінювані його роботи іншими
або навпаки він занадто впевнений в тому що в нього все
правильно ,що навіть не цікавить результат.
4) Учень не звертає уваги на свої невдачі, не усвідомлює
труднощів, з якими зустрічається.
Ознака:відсутність пізнавального інтересу, низький розвиток
інтелектуальної сфери.
Причина:Не віра свої сили,негативний досвід у досяганнях
своїх цілей та труднощах.

3. Прочитайте про групи дітей з проблемами неуспішності і

підберіть для кожної групи відповідні заходи допомоги з боку вчителя.
Аргументуйте свій вибір.

Дітей з проблемами шкільної неуспішності можна умовно розділити на

декілька груп:
1) Група дітей, у яких низька якість мислення (слабко розвинені
увага, пам'ять, мислення, несформовані пізнавальні уміння і навички),
але позитивне ставлення до навчання.
2) Група дітей, у яких висока якість мислення, проте негативне
ставлення до навчання.
3) Група дітей, у яких низька якість мислення поєднується з
негативним ставленням до навчання.

Види допомоги, яку може надавати вчитель:

1) Робити заклики до почуття обов’язку і совісті, викликати батьків

до школи і проводити повчальні бесіди.
2) Сприяти розвитку мотивації досягнення успіху учнів. Радіти
разом з ними кожній, навіть маленькій перемозі, кожному кроку вперед.
Замість оцінок слід використовувати запитання, відповідаючи на які
учень зможе сам оцінити свою діяльність: «Ти задоволений своїм
результатом?» Або замість оцінок давати словесні заохочення: «Ти
сьогодні добре впорався з роботою».
3) Проводити індивідуальні бесіди для обговорення досягнень і
промахів учня, постійно цікавитись ставленням учня до результату його
діяльності.
4) Навчити дітей вчитися. Проводити для них додаткові заняття по
формуванню пізнавальних процесів (вправи на розвиток уваги, пам'яті)
та формування учбових навичок (розвиток швидкості читання,
засвоєння навичок аналізу умови задачі тощо).
5) Сприяти розвитку пізнавального інтересу і зацікавленого
ставлення до навчання. Стратегія вчителя – продумувати свій урок
відповідно до потреб і інтересів учнів, пов’язувати навчальну
інформацію з життєвим досвідом самих учнів, створювати проблемні
ситуації для стимуляції їх пізнавальної активності, використовувати
командні форми роботи і змагання для розвитку мотивації досягнення
успіху.

Для першої групи потрібно вжити допомогу під номером два. Це

допоможуть повірити у свої сили,та дасть мотивацію досягати
цілей далі.

Для другої групи дітей,допомога під номером один та три,думаю

що постійні заклики вчителя згодом допоможуть розібратися
дитині що саме навчання дає розвиток а розвиток це щось
нове,та індивідуальні розмови дадуть учню нові думки для
роздумів.

Для групи під номером 3, я гадаю,підійде допомога під номером 4

та 5. Вчитель повинен робити уроки цікавими, пробудити
інтерес у учнях,та голе навчити дітей вчитися.

III. Психологічні задачі***

 1) Прочитайте приклади навчальної діяльності на уроці і дайте
відповіді на запитання.
Приклад 1. Вчитель зарубіжної літератури розпочала урок,
присвячений твору Шекспіра «Ромео і Джульєтта», звернувшись до учнів:
«Кожна людина в своєму житті зустрічається з дуже важливою подією –
першим коханням. А хто з вас уже був закоханим? Яке враження на вас
справило це почуття?»
Приклад 2. Вчитель фізичної культури наголошує, що наприкінці
уроку відбудеться гра між командами, в якій він буде нараховувати бали
тільки за правильно виконані кидки. А потім переходить до пояснення
техніки виконання кидка.
Який механізм навчання використовують вчителі для перетворення
зовнішніх навчальних програмних вимог на внутрішні учбові цілі учнів?

В першому прикладі вчитель використовує механізм

довизначення, так як вчитель ставить питання які створюють
спеціальні умови віднаходження учнем особистісного смислу ,який
вони вже могли пережити у особистому житі який вони можуть
порівняти з твором.
У прикладі 2 вчитель використовує механізм підкріплення, Якщо
виконавши певну учбову дію учень отримує позитивне підкріплення.
Цей механізм здійснюється за принципом «стимул – реакція» -
правильний кидок = бал.
Тестові завдання для самоконтролю
1. Процес взаємодії між учителем і учнем, внаслідок чого в учнів
формуються знання і відбувається розвиток особистості, – це:
А учбова діяльність
Б навчання
В виховання

2. Виберіть рядок, у якому наведено приклад механізму

підкріплення:
А вчитель створює для учня ситуації, де він легко досягне
успіху, в результаті чого учень стає більш впевненим в собі
Б вчитель задає учневі контрольні запитання, в результаті
чого учень усвідомлює прогалини в своїх знаннях
В вчитель хвалить учня за активність на уроці, в результаті
чого учень знову прагне проявити активність на уроці

3. Виберіть рядок, в якому наведено приклад механізму зворотного

зв’язку:
А вчитель слідкує за виконанням дій учня і вказує на його
помилки, в результаті чого учень усвідомлює помилку і
виправляє її
 Б вчитель створює проблемну ситуацію на уроці, в результаті
чого учень відчуває недостатність своїх знань і потребу
пошуку і засвоєння нових знань
В вчитель хвалить учня за активність на уроці, в результаті
чого учень знову прагне проявити активність на уроці

4. Виберіть рядок, в якому наведено приклад механізму рефлексії:

А щоб переконатися в тому, що учні зрозуміли поставлену
учбову задачу, вчитель запитує: «Навіщо ми виконували з
вами цю вправу?»
Б вчитель ставить навідні запитання, щоб допомогти учневі
самостійно дати відповідь
Г вчитель створює для учня ситуації, де він легко досягне
успіху, щоб усунути страх помилки

5. Виберіть рядок, в якому наведено приклад механізму

довизначення задачі:
А вчитель повідомляє учнів про те, що вони вивчатимуть твір
Шекспіра «Ромео і Джульєтта» і запитує, чи є серед учнів
такі, хто вже був закоханим
Б вчитель повідомляє учнів про те, що вони вивчатимуть твір
Шекспіра «Ромео і Джульєтта», і запитує, чи всі зрозуміли
завдання
В вчитель повідомляє учнів про те, що вони вивчатимуть твір
Шекспіра «Ромео і Джульєтта» і говорить, що тема твору
дуже актуальна для підлітків

6. Робота з невстигаючим учнем, який не здатний засвоювати

матеріал на рівні з усіма, передбачає:
А фронтальне навчання
Б групове навчання
В індивідуальне навчання

7. Диференційований підхід в навчанні передбачає:

А роботу з цілим класом
Б роботу з групами учнів, які поділені за принципом
учпішності
В індивідуальну роботу з учнем з урахуванням його
темпераменту

8. Виберіть рядок, який характеризує традиційну систему навчання:

 А учні засвоюють матеріал шляхом наслідування, імітації,
роботи за зразком
Б учні засвоюють матеріал шляхом самостійного вивчення
порцій інформації і самі перевіряють засвоєння знань,
виконуючи контрольні завдання
В учня засвоюють матеріал шляхом розв’язання проблемних
ситуацій, де вони здійснюють «відкриття» нових знань

9. Виберіть рядок, який характеризує програмоване навчання:

А у навчанні максимально враховуються індивідуальні
особливості учнів
Б у навчанні основну роль відіграє розвиток пам'яті
В у навчанні головною задачею є розвиток мислення

10. Виберіть рядок, який характеризує проблемне навчання:

А вчитель створює спеціальні ситуації, в яких учням не
вистачає їх знань, і вони відчувають потребу у пошуку цих
знань
Б вчитель контролює процес засвоєння знань і не дозволяє
учневі перейти до наступної теми, поки не засвоєна
попередня
В вчитель повідомляє (пояснює) знання учням, а учні
сприймають його, осмислюють, запам’ятовують,
зберігають і застосовують при виконанні практичних
завдань

11. Виберіть рядок, який характеризує розвивальне навчання:

А критерієм ефективності навчання є рівень засвоєних знань з
предмету
Б критерієм ефективності навчання є якість засвоєння порцій
інформації
В критерієм ефективності навчання є здатність до
самостійного незалежного мислення

12. Недоліки традиційної форми навчання:

А низький рівень пізнавальної мотивації учнів
Б низький рівень пізнавальної мотивації, недостатній
розвиток мислення
В низький рівень пізнавальної мотивації, недостатній
розвиток мислення, не сформовані навички самостійної
роботи
 13. Переваги програмованого навчання:
А в учнів розвивається творче мислення, здатність до
самостійного здобування знань і умінь шляхом активного
пошуку
Б кожний учень навчається в своєму темпі згідно своїх
індивідуальних особливостей
В в учнів інтенсивно розвиваються процеси пам'яті

14. Переваги проблемного навчання:

Г вчитель має більше часу на здійснення контролю за
процесом навчання та надання учням допомоги
Д в учнів розвивається мислення, здатність до самостійного
здобування знань і умінь шляхом активного пошуку
Е кожен учень навчається в своєму темпі, згідно своїх
індивідуальних особливостей

15. Роль вчителя у розвивальному навчанні:

А транслятор знань і контролер їх засвоєння
Б консультант і контролер засвоєння знань
В організатор процесу пошуку істини

16. Неуспішність – це:

А невиконання учнем окремих навчальних вимог у процесі
навчання
Б комплексна, підсумкова непідготовленість учня наприкінці
певного відрізку навчання
В комплекс неповноцінності, який складається в учня під
впливом негативних оцінок

17. Визначте рядок, в якому названі прояви відсутності в учня

пізнавального інтересу:
А учень не може відповісти на контрольні запитання, оцінити
правильність відповіді товариша, визначити головну думку
в тексті
Б учень пасивний, часто відволікається, байдужий до своїх
успіхів і невдач, з небажанням виконує роботу, за яку
оцінки не ставлять
В в учня відсутнє прагнення зрозуміти і осмислити завдання,
натомість він використовує обхідні шляхи: зазубрювання,
списування, підказки, вгадування
 18. Визначте рядок, в якому названі прояви низького рівня розвитку
інтелектуальної сфери:
А учень не може відповісти на контрольні запитання, оцінити
правильність відповіді товариша, визначити головну думку
в тексті
Б учень пасивний, часто відволікається, байдужий до своїх
успіхів і невдач, з небажанням виконує роботу, за яку
оцінки не ставлять
В в учня відсутнє прагнення зрозуміти і осмислити завдання,
натомість він використовує обхідні шляхи: зазубрювання,
списування, підказки, вгадування

19. Визначте рядок, в якому названі внутрішні причини

неуспішності:
А знецінення знань, конфлікти в родині, надмірний контроль
з боку батьків
Б негативне ставлення до учіння, безвідповідальність,
несформовані мисленнєві уміння
В перенавантаження навчальними заняттями, непосильні
вимоги, нецікаві уроки.

Тема 8. Основи психології виховання.

Практичні завдання до теми:

Розв’яжіть психологічні задачі:

1. Пролунав дзвінок на урок. Учитель зайшов у шостий клас и побачив
таку картину: по класу літає горобець, а учні намагаються його зловити.
Вчитель, звернувся до горобця: «Що, бідолаха, злякався? Мабуть, їсти
хочеш? А тебе ніхто не нагодував?» Потім звернувся до класу і попросив:
«Що ж ви, господарі, так до гостя нечемно ставитесь? Нагодувати б його».
Знайшлися і хліб, і вода. Діти заспокоїлись, горобець також. Зрідка, він все-
таки пролітав по класу. Проте урок пройшов як завжди. Зате наступний
 урок було зірвано. Інший учитель, який зайшов до класу, почав вимагати
зізнання, хто впустив птаха у кабінет т.ін. Учні мовчали. Розгніваний
вчитель повідомив учнів, що вони зірвали урок, і обурений покинув клас.
Який вид виховного впливу використав кожний учитель? Чому у другому
випадку застосований учителем вплив виявився неефективним і привів до
зриву уроку?

У першому випадку вчитель використав непрямий виховний вплив

тобто – створив заінтересованість у об'єктів адміністрування,
вплив через функції, інтереси, стимулювання, надання
можливості вибору варіанту поведінки. Отже звернув увагу на
горобця та заспокоїв його.
У другому випаду вчитель використав прямий виховний вплив
тобто - безпосередній вплив суб'єкта адміністрування на об'єкт
через наказ, що виражає волю відповідного суб'єкта
адміністрування. На дітей.
В другому випадку застосований учителем вплив виявився
неефективним та привів до зриву тому що злякав дітей і в них це
викликало негативні емоції її що привило до недовіри та
зіпсування стосунків.

2. Вчителька біології прийшла на урок у десятий клас. Підготовлений

плакат висів на дошці «догори ногами». Всі чекали на реакцію вчительки.
Вона почала пояснювати новий матеріал, користуючись плакатом, який був
прикріплений неправильно. Учням, звичайно було не зрозуміло. Після
пояснення вони попросили перечепити плакат, Вчителька на це відповіла,
що вона може пояснювати урок незалежно від того, як висить плакат. А
якщо учням так не зрозуміло, то наступного разу черговим, які вішали
наочність, слід бути уважнішими. Яку мету переслідували учні окрім зриву
уроку? Які вікові особливості школярів виявились у цій ситуації? Яку рису
характеру продемонструвала вчителька? Які почуття вона викликала у
учнів своєю поведінкою? Як могли б оцінили учні дії вчительки, якби вона: а)
висловила учням своє обурення і покарала їх; б) перечіпила плакат, а потім
почала пояснення; в) перечепила плакат після прохання учнів.

Учні очікували реакцію вчительки,хотіла насміятися над нею нібито

вони розумніше за неї,можливо хотіли виявити нейтральне положення
до її предмету. Але могли самі звідомити вчителя або ж перечепити
плакат до уроку. Своєю рівновагою то їхніх забав вчителька поставила
їх у не зручне положення. Якщо б відреагувала як у випадку:
А) Учні б злякалися,та освідомили те що зробили.
 Б) Своє нейтральною реакцією дозволила б робити учням це повторно.
В) Учні б зрозуміли що вчителю все одно як вести урок і що це в їя
інтересах як сприймати матеріл.

Тестові завдання для самоконтролю

1. Особистісно орієнтоване виховання базується на принципах:
А гуманізму і патріотизму
Б гуманізму і діалогічної взаємодії між учителем і учнем
В гуманізму і всебічного гармонійного розвитку особистості

2. Психологічні механізми виховання:

А забезпечують перетворення зовнішніх виховних вимог
суспільства на внутрішні регулятори поведінки вихованця
Б забезпечують досягнення індивідом вищих рівнів вихованості
В забезпечують цілеспрямованість процесу виховання

3. Копіювання індивідом побачених форм поведінки, повторення і

поступове перетворення на власні якості – це:
А навіювання
Б ідентифікація
В наслідування
Г зараження

4. Безумовне приймання від іншої людини її ставлення або

розуміння якогось явища – це:
Д рефлексія
Е зараження
Ж наслідування
Знавіювання

5. Закріплення поведінки внаслідок переживання позитивних або

негативних емоцій під впливом заохочення або покарання – це:
А зовнішнє підкріплення
Б зараження
В переконування
Г наслідування

6. Формування поведінки внаслідок внутрішнього приймання

індивідом логіки наведених аргументів – це:
А наслідування
Б навіювання
В переконування
Г зараження
 7. Виховний вплив – це:
А процес взаємодії вихователя і вихованця
Б процес, спрямований на зміну поведінки іншої людини
В процес передачі суспільно-історичного досвіду підростаючим
поколінням

8. Імперативна виховна стратегія здійснюється методом:

А силового тиску на вихованця, особистість якого мало
враховується
Б непрямого тиску через навіювання, гру на почуттях сорому,
страху або провини
В побудови довірливих і підтримуючих стосунків з вихованцем

9. Маніпулятивна виховна стратегія передбачає використання таких

засобів:
А гумор, парадоксальні неочікувані дії, відкритий діалог
Б тиск, прямі вказівки і вимоги
В навіювання, спокуса, підкуп, гра на почуттях сорому, страху або
провини

10. Розвивальна виховна стратегія:

Г має цінність у випадках, коли необхідно створити чіткі уявлення
про межі дозволеного
Д спрямована на збереження або посилення контролю
Е дієва для формування позитивних змін в особистості

11. Однією із задач виховання особистості молодших школярів є:

А подолання конформізму учнів
Б подолання «морального формалізму» учнів
В подолання скептицизму по відношенню до моральних норм

12. «Моральний формалізм» – це:

А зовнішнє слідування правилам і нормам без осмислення своїх
вчинків та їх причин
Б схильність підпадати під вплив більшості заради того, щоб бути
прийнятим в групі
В втрата віри у необхідність слідувати моральним нормам під
впливом негативного життєвого досвіду

13. Скептицизм по відношенню до моральних норм властивий:

А молодшим школярам
Б підліткам
В старшокласникам
 14. Індивідуальний підхід у вихованні передбачає:
А врахування вроджених властивостей особистості
Б врахування рис, які виникли внаслідок умов життя та сімейного
виховання
В врахування як вроджених властивостей, так і рис, що
сформувалися під впливом сімейного виховання та життєвих обставин
Тема 8.*: Стратегії взаємодії з проблемними учнями.
Практичні завдання до теми:
1. Визначте мотив «поганої» поведінки учня та можливі причини, що
спряли його виникненню в учня: «Третьокласник під час уроку весь час
крутиться, розмовляє, за спиною вчителя блазнює, закочує очі, на перервах
підставляє ніжки іншим учням, використовує неприйнятні слова, постійно
підзиває вчителя до себе і просить допомогти йому, під час завдання на
самостійне виконання». Опишіть типову реакцію вчителя на ситуацію та
відповідь учня на неї. Визначте загальні принципи профілактики такої
поведінки учня.
Мотивом поганої поведінки є привернення уваги. Зазвичай вчителя
реагують обурено,кричать ,роблять зауваження та погрожують
викликати батьків або ж записують поведінку до щоденника. Але така
реакція зазвичай не впливає позитивно на учня тільки псується
відношення до вчителя та до школи. Принципи профілактики можуть
бути такими: учень прагне привернути увагу але не знає як це зробити
позитивним чином,на місці вчителя б я б знайшла в нього якісь
особливості та звернула б увагу на це у позитивній емоції,це б викликало
довіру у учня,також би застосувала стратегію «Схвалення»: хвалити
його позивні риси чи дії.
2. Визначте мотив «поганої» поведінки учня та можливі причини, що
спряли його виникненню в учня: «Семикласниця часто заходить в клас, коли
урок іде вже хвилин десять, раптом починає причісуватися під час пояснення
нового матеріалу, передає записки через весь клас, задає вчителю питання,
які не стосуються теми уроку». Опишіть типову реакцію вчителя на ситуацію
та відповідь учня на неї. Визначте загальні принципи профілактики такої
поведінки учня.
Мотивом такої поведінки також є привернення уваги. Вчителя зазвичай
роблять зауваження,а учениця не бере до уваги ці западення та
продовжує робити своє.
Профілактика такої поведінки може бути уважне вислухані думки
учениці та пояснення їй що запитання які не стосуються теми не
коректні на уроках вчителя,що це можна обговорити на перерві, за
запізнення на урок та розчісування волосся потрібно теж пояснити,що
це все робиться до уроку щоб нікого не відволікати та краще засвоювати
матеріл.
3. Визначте мотив «поганої» поведінки учня та можливі причини, що
спряли його виникненню в учня: «Другокласник виконує вказівки вчителя
дуже повільно, коли всі вже виконали декілька завдань, він тільки відкриває
зошита і бере ручку. Проте не під час уроку учень не проявляє жодних ознак
повільності, діє цілком нормально». Опишіть типову реакцію вчителя на
ситуацію та відповідь учня на неї. Визначте загальні принципи профілактики
такої поведінки учня.
Мотивом такої поведінки є привернення уваги, учитель зазвичай починає
підганяти учня,та вимагати все дуже швидко,а учень у своє чергу
навмисно може робити все повільніше. Профілактикою може бути
індивідуальний підхід до учня,приведення прикладів та застосування
цікавих методів для швидкості виконання завдань.
4. Визначте мотив «поганої» поведінки учня та можливі причини, що
спряли його виникненню в учня: «Учень восьмого класу з викликом та
неповагою відповідає вчителю на прохання виконати завдання. Заявляє, що
не буде виконувати завдання, бо в паралельному класі таких завдань не
виконують, і вчитель не може його змусити». Опишіть типову реакцію
вчителя на ситуацію та відповідь учня на неї. Визначте загальні принципи
профілактики такої поведінки учня. Мотивом є не віра у свої
сили.Потрібно адекватно,у нормальному тоні відреагувати на таку
витівку,показавши учню що його неповага не дратує вчителя.
Використавши стратегію «повага» потрібно писати дію учня та
результати цих дій.

5. Визначте мотив «поганої» поведінки учня та можливі причини, що

спряли його виникненню в учня: «Десятикласниця дивиться у вікно під час
самостійної роботи, в її зошиті пусто. На запитання вчителя про те, чи не
сталося чого, вона заперечно хитає головою і посміхається. На запитання,
чому в зошиті пусто, відповідає, що думає. Коли вчитель з’ясовує, чи
збирається учениця закінчити роботу до кінця уроку, та ствердно киває
головою. Проте коли приходить час здавати роботи, в зошиті дівчини немає
жодної строчки». Опишіть типову реакцію вчителя на ситуацію та відповідь
учня на неї. Визначте загальні принципи профілактики такої поведінки учня.
Мотивом є уникнення поразки,або відторгнення роботи.Профілактикою
може бути застосування стратегії « Відзначувати досягнення»
наприклад схвалювати її думку , підтримувати її мислення та
направляти у правильне русло,концентрувати її увагу на
досягненому,розповідати про те що помилятися це нормально і без
дійство це набагато гірше.
6. Визначте мотив «поганої» поведінки учня та можливі причини, що
спряли його виникненню в учня: «Десятикласник заявляє вчителю: «Добре,
що ваш предмет не потрібно здавати на ЗНО, а то б я з вами все одно нічого
не вивчив». Опишіть типову реакцію вчителя на ситуацію та відповідь учня
на неї. Визначте загальні принципи профілактики такої поведінки учня.
Мотивом може бути неприязнь до предмета або вчителя,образа за якусь
«несправедливу оцінку» на думку учня тощо. Вчителі як правило
починають захищати свій предмет та кричати на учня. Для
профілактики такої поведінки може бути пояснення учню що його
поведінка не є адекватною,та продемонструвати приклади позитивної
поведінки.
7. Визначте мотив «поганої» поведінки учня та можливі причини, що
спряли його виникненню в учня: «В присутності вчителя, який дуже цінує
ввічливість, учень восьмого класу використовує лайливі слова, грубо
штовхає учнів молодших класів, поза очі обзиває вчителя, якось написав на
дошці образливу лайку на його адресу». Опишіть типову реакцію вчителя на
ситуацію та відповідь учня на неї. Визначте загальні принципи профілактики
такої поведінки учня.
Мотивом є привернення уваги та можливо показати так званий
«статус» в облич ах учнів молодших класів . Вчителі телефонують
батькам,роблять зауваження зазвичай у крикливій форму, таким чином
дають учню зрозуміти що йому вдається їх зачепити . Профілактикою
може бути застосування стратегії «Прийняття учня таким ,який він є»
та розповідати про адекватну поведінку у позитивному настрої або є
«Повага» де вчитель описує дії учня та ставлення до них.
8. Визначте мотив «поганої» поведінки учня та можливі причини, що
спряли його виникненню в учня: «П’ятикласник ніколи не відповідає на
запитання під час уроку, не реагує на дружні репліки вчителя на перервах.
Після пояснення завдання, може навіть не відкрити підручника, а на
запитання вчителя «Що не так?» реагує невизначено, уникає дивитись в очі,
сповзає нижче на стільці, ніби хоче сховатися під парту». Опишіть типову
реакцію вчителя на ситуацію та відповідь учня на неї. Визначте загальні
принципи профілактики такої поведінки учня.
Мотивом є не одобрення оточуючими думок учня,або навіть засудження
їх,зазвичай вчителя акцентують на цьому увагу ,розмовляють за
батьками,дитина почуває себе ніяково та ще більше замикається у собі.
Для профілактики такої поведінки вчителю потрібно розповідати про
помилки та про те що це помилятися це – нормально, і якщо учень не
буде висловлювати свої думки, то він не буде знати правильно він
мислить чи ні,відзначувати досягнення учня,підтримувати його думки
та допомагати у обґрунтуванні їх,проявляти теплі почуття до учня.
9. Визначте мотив «поганої» поведінки учня та можливі причини, що
спряли його виникненню в учня: «Учениця шостого класу постійно відкладає
виконання письмових домашніх завдань на останній день або не виконує їх
до кінця. Отримавши низький бал, вона зауважує, що якби не писала твір
пізно в ночі і повністю завершила б його, то оцінка була б кращою. Або, якби
вона готувалася до екзамену три доби, а не одну, то отримала б «відмінно»
замість «добре». Перед фізкультурою у неї часто болить живіт або голова,
проте все швидко минає після уроку». Опишіть типову реакцію вчителя на
ситуацію та відповідь учня на неї. Визначте загальні принципи профілактики
такої поведінки учня.
Мотивом є не бажання вчитися,можливо привернення уваги. На таку
поведінку вчителі реагують негативно у агресивному стані. Принципами
профілактики можуть бути звернення більшої уваги до виконаної
роботи учениці,схвалення правильних відповідей,та адекватної розмови
про те що вчитися потрібно і уроки фізкультури теж немало важливі.
Та старатися формувати віру у свої сили у учня.
10. Визначте основні правила поведінки вчителя під час здійснення
термінового педагогічного втручання. Визначте помилку, якої припустився
вчитель, та її наслідки: «Учень сьомого класу нецензурно лається під час
уроку. Вчитель закликає учня припинити це негайно і, коли учень обурено
бурмоче: «А що я такого сказав?», починає розпікати його і «читати лекцію»
про чистоту рідної мови».
Вчитель повинен відволікти учня від цієї витівки,переграти в жарт або
ще щось,зменшити увагу на цього учня щоб він зрозумів що на оточуючих
це не впливає,він зрозуміє що всі його витівки марні,а вчитель почав
акцентувати на цьому увагу і це дало учневі зрозуміти що в нього вийшло
зачепити вчителя та вивести його на негативні емоції,внаслідок цього
учень буде задоволений і повторювати свої витівки.
11. Визначте основні правила поведінки вчителя під час здійснення
термінового педагогічного втручання. Визначте помилку, якої припустився
вчитель, та її наслідки: «Учениця дев’ятого класу ходить по класу після
дзвоника. Вчитель просить ученицю зайняти своє місце. Та погоджується,
але ідучи до своєї парти, щось сердито бурмоче. Вчитель намагається
з’ясувати, що саме бурмоче дівчина, проте вона сухо відказує: «Нічого».
Вчитель наполягає на тому, що чув бурмотіння і вимагає повторити ясно і
чітко, те що вона сказала. Учениця відповідає з сарказмом: «Я лише
висловлює свої думки у голос, ви що, проти, щоб учні думали?»
Вчителю потрібно було проігнорувати таку поведінку,оскільки учениця
просто висловлювала свої емоції щоб не тримати це у собі,з часом все
пройшло б ,але вчитель почав давити на ученицю викликаючи н довірю в
неї,та негативні емоції зробивши з цієї ситуації конфлікт. Внаслідок
учениця ображена а вчитель обурений.
12. Визначте стратегії та техніки термінового педагогічного втручання
ефективні при наступній поведінці учня: «Семикласниця часто заходить в
клас, коли урок іде вже хвилин десять, раптом починає причісуватися під час
пояснення нового матеріалу, передає записки через весь клас, задає вчителю
питання, які не стосуються теми уроку». Обґрунтуйте свій вибір.
Вчителю потрібно не звертати уваги на таку поведінку,задавати їй
питання по темі швидше чим вона спробує запитати не по темі,та
давати завдання щоб в неї не було часу причісуватися і вона було
занурена у навчання,не реагуючи на такі витівки дівчина зрозуміє що її дії
привернути увагу даремні.
13. Визначте стратегії та техніки термінового педагогічного втручання
ефективні при наступній поведінці учнів: «Учні четвертого класу схибнулися
на плюванні з трубочок/ використанні нецензурних слів/ і не піддаються
ніяким виховним методам». Обґрунтуйте свій вибір.
Вчителю потрібно або довести витівку до абсурду дозволиш це робити
або навпаки ігнорувати,відволікти від таких витівок, ігнорувавши діти
зрозуміють що їхні спроби привернути увагу даремні.
14. Визначте стратегії та техніки термінового педагогічного втручання
ефективні при наступній поведінці: «1)Учень восьмого класу з викликом та
неповагою відповідає вчителю на прохання виконати завдання. Заявляє, що
не буде виконувати завдання, бо в паралельному класі таких завдань не
виконують, і вчитель не може його змусити». 2) Старшокласники влаштували
бійку під час перерви на очах у інших школярів. Обґрунтуйте свій вибір.
В першій ситуації потрібно адекватно,у нормальному тоні відреагувати
на таку витівку,показавши учню що його неповага не дратує вчителя.
Використавши стратегію «повага» потрібно писати дію учня та
результати цих дій.
У другій ситуації потрібно ізолювати старшокласників,прибрати
глядачів,або навпаки показати що така поведінка не є доброю і за
допомогою стратегії «Підтримка учнів,які надають допомогу іншим»
розповісти та заохотити учнів виражати свої теплі почуття та
писати записки зі схвальними твердженнями.
15. Визначте стратегії та техніки термінового педагогічного втручання
ефективні при наступній поведінці: «1) Учениця розгойдується на стільці,
розхитуючи його ніжки. 2) «Десятикласник заявляє вчителю: «Добре, що ваш
предмет не потрібно здавати на ЗНО, а то б я з вами все одно нічого не
вивчив». Обґрунтуйте свій вибір.
У першій ситуації потрібно розповісти що такими діями вона його
зламає,і нового їй ніхто не принесе ,залишитися без стільчика їй навряд
чи захочеться. У другому випадку потрібно проігнорувати або згодитися
з думкою учня,він скоріш за все не буде очікувати визнання такої позиції
та схаменеться.
16. Визначте стратегії та техніки термінового педагогічного втручання
ефективні при наступній поведінці: «Учень восьмого класу використовує
лайливі слова/ поза очі обзиває вчителя/ написав на дошці образливу лайку
на адресу вчителя». Обґрунтуйте свій вибір.
Вчителю потрібно запитати що цим хотів сказати учень,розібрати
ситуацію ,розібрати у спокійному тоні слова які він написав,стерти та
ігнорувати далі такі витівки,він або одразу зрозуміє що це не
правильно,або ж з наступним разом зрозуміє що на це ніхо не реагує і
цьому сенсу немає.
17. Визначте стратегії та техніки термінового педагогічного втручання а
також стратегії підтримки ефективні при наступній поведінці: «П’ятикласник
ніколи не відповідає на запитання під час уроку, не реагує на дружні репліки
вчителя на перервах. Після пояснення завдання, може навіть не відкрити
підручника, а на запитання вчителя «Що не так?» реагує невизначено, уникає
дивитись в очі, сповзає нижче на стільці, ніби хоче сховатися під парту».
Обґрунтуйте свій вибір. Використавши стратегію «Концентрувати увагу
на вже досягнутих успіхах» аналізувавши успіхи учня показати що він
може досягати успіху. Вчителю потрібно розповідати про помилки та
про те що це помилятися це – нормально, і якщо учень не буде
висловлювати свої думки, то він не буде знати правильно він мислить чи
ні,відзначувати досягнення учня,підтримувати його думки та
допомагати у обґрунтуванні їх,проявляти теплі почуття до учня.
Відчувши підтримку вчителя учень знайде у собі впевненість.
18. Визначте стратегії та техніки термінового педагогічного втручання а
також стратегії підтримки ефективні при наступній поведінці: «Учениця
шостого класу постійно відкладає виконання письмових домашніх завдань на
останній день або не виконує їх до кінця. Отримавши низький бал, вона
зауважує, що якби не писала твір пізно в ночі і повністю завершила б його, то
оцінка була б кращою. Або, якби вона готувалася до екзамену три доби, а не
одну, то отримала б «відмінно» замість «добре». Перед фізкультурою у неї
часто болить живіт або голова, проте все швидко минає після уроку».
Обґрунтуйте свій вибір. Використавши стратегію «Формування віру учня
в успіх» підкреслювати навіть найменші кроки уперед. Звернення більшої
уваги до виконаної роботи учениці,схвалення правильних відповідей,та
адекватної розмови про те що вчитися потрібно і уроки фізкультури
теж немало важливі. Та старатися формувати віру у свої сили у учня.