Professional Documents
Culture Documents
Тестові Завдання Відкритого Типу - 2
Тестові Завдання Відкритого Типу - 2
Доповніть висловлювання
1. Спеціальними дидактичними засобами навчання рідної мови в
початковій школі є: слово вчителя, навчально-методичний комплекс
та різноманітні технічні засоби
2. Спеціальними методичними прийомами, які використовуються на
уроках української мови, є: аналіз, синтез, порівняння, мовний розбір:
частковий і повний; списування.
3. Провідним методом навчання грамоти в сучасній школі є: аналітико-
синтетичний
4. Організаційні і загальномовленнєві уміння і навички, такі як уміння
зосереджено слухати і відповідати на запитання педагога,
дотримуватись правильної постави за партою, уміння правильно
тримати ручку, олівець, здійснювати різні види мовного аналізу
(виділяти з речень окремі слова, ділити їх на склади, встановлювати
послідовність звукі у слові) формуються у: добукварний період
5. Час, що відводиться на суто графічні вправи на уроках навчання
письма в букварний період, складає: від 15 до 20 хв
6. У роботі над важко засвоюваними звуками першокласники повинні
спиратися на такі знання: елементарні знання про спосіб
артикулювання цього звука
7. У добукварний період навчання грамоти учні виконують такі види
мовного аналізу на рівні синтаксису (речення): виділяти речення з
мовного потоку, аналізувати їх за кількістю слів і будувати графічні
моделі речень, виділяти з речень окремі слова.
8. У добукварний період навчання грамоти учні виконують такі види
мовного аналізу на рівні слова: ділити слова на склади, визначати
наголошений склад, встановлювати послідовність усіх звуків у слові і
на цій основі будувати звуко-складові графічні моделі слів.
9. Підготовчими вправами на уроках письма в букварний період,
завданням яких навчити дітей аналізувати графічну будову нової
літери, є: уявне письмо за зразком учителя на дошці крейдою або
мокрим пензликом, у повітрі, на площині парти; вправи в зошиті за
зразками букв, накреслених пунктирними лініями; тільки після цього
вчитель дає завдання самостійно записати в зошиті 2—3 букви
10. Підготовчими вправами на уроках письма в букварний період,
завданням яких вироблення навичок ритмічного письма, є: письмо під
такт.
11.Удосконалення техніки читання, пробудження читацького інтересу,
забезпечення переходу до навчання рідної мови в 2 класі передбачає
такий період навчання грамоти: післябукварний
12. Принципом, який покладено в основу формування графічної навички
письма першокласників, є: складовий принцип української графіки
13. Прийомами упізнавання й виділення зі слів вірша, скоромовки,
потішки найчастіше вживаного звука, виділення звука зі слова на
основі словесного опису та спостереження за його артикуляцією є:
прийомами звукового аналізу
14.Прийомами утворення злиття з двох (приголосного і голосного),
трьох звуків (приголосних і голосного), утворення сполучення звуків
за зразком є: прийомами звукового синтезу
15. Прийомами, за допомогою яких здійснюється ознайомлення зі
змінюванням прикметника за числами та родами на уроках рідної
мови, є:
• Учитель організовує спостереження за словосполученнями
іменників різних родів з однаковим прикметником; вчитель організовує
пошукову діяльність третьокласників, спрямовану на аналіз мовних
фактів та формулювання власних висновків.
16.Алгоритм визначення роду прикметника на уроках рідної мови для
учнів початкових класів такий: а) знайти іменник, з яким зв’язаний
прикметник; б) визначити рід іменника; в) за родом іменника
визначити рід прикметника.
17.У 4 класі на уроках рідної мови вивчають такі розряди займенників:
особові
18. Необхідність вивчати в початкових класах на уроках рідної мови
лише особові займенники і тільки з 4 класу зумовлена: займенник є
найбільш абстрагованою частиною мови. У свідомості дітей поняття
про нього сформуватися не може.
19. Формування поняття «часи дієслів» на уроках рідної мови
відбувається шляхом: евристичного методу.
20. Знайомство з морфологією в початкових класах починається з
вивчення такої частини мови: іменник
21.Найскладнішим для засвоєння граматичним матеріалом під час
вивчення теми «Іменник» у початкових класах є: відмінювання
іменників
22. Для формування читацької навички в початкових класах
використовують такі види читання: вголос (голосне) та мовчазне (про
себе).
23.Якостями читання, що формуються у курсі «Літературного читання»,
є: свідомість, правильність, швидкість, виразність
24. На уроках літературного читання учні 3-4 класів знайомляться з
такими новими жанрами літературних творів: Легенди, перекази
25. Ефективними прийомами формування навички швидкого читання є:
- розвиток дихання (дихальна гімнастика, значення пауз, проговорювання
речень на одному подиху, звуконаслідувальні вправи, “Задуй
свічку”(кульбабка);
- розвиток артикуляційного апарату (артикуляційна гімнастика,
спостереження за артикуляційними органами, скоромовки, чистомовки);
- розвиток навичок антиципації (читання з лінійкою, антиципаційною
решіткою, загадки-домовлянки, дидактичні тренажера, речення з
пропущеними головними або другорядними членами, читання тексту з
малюнками замість деяких слів або пропущеними місцями, читання
«суцільних» речень, ігри «Словниковий ланцюжок», «Поєднай ситуації»);
- розширення кута зору (читання розрізаної сторінки, таблиці Шульте,
піраміди, трикутники, “Знайди пеньок”).
26. Ефективними прийомами формування навички виразного читання є:
зробити партитуру тексту (позначки). Читання повторюваних слів: 1)
з наростанням голосу; 2) одні з наростанням, останні – складанням; 3)
з зниженням голосу, особливо на останньому слові. Відпрацювання
інтонації (вправи на визначення емоційного навантаження тексту, на
розвиток інтонаційного слуху: складання і читання одного і того ж
речення з різною інтонацією (констатуючий факт, запитання, подив,
радість та ін.), читання речень однієї форми зі спробою відтворення
інтонаційних відтінків: лагідності, радості, злості, тривоги, суму,
лякливості тощо.
27. У курсі «Літературного читання» передбачено такі основні типи
уроків: 1) уроки ознайомлення з новим твором; 2) уроки узагальнення
вивченого.
28. Учні початкових класів на уроках рідної мови знайомляться з такими
типами текстів: текст-опис, текст-розповідь, текст-міркування.
29.Учні початкових класів на уроках рідної мови засвоюють такі
структурні компоненти (будову) тексту: зачин, основна частина,
кінцівка
30.Звукові моделі слів якір, їжак, джміль можна передати,
скориставшись символами: =(дорівнює) – (мінус) о (буква «о») такі:
Якір = о = о –
Їжак = о – о –
Джміль – = о =
31.Звукові моделі слів явір, юнак, дзвінок можна передати,
скориставшись символами: =(дорівнює) – (мінус) о (буква «о») такі:
Явір = о = о –
Юнак = о – о –
Дзвінок – = о – о –
32.Учні початкової школи вивчають такі лексичні групи слів: синоніми,
антоніми, омоніми
33.Визначення поняття «Іменник» на рівні 2 класу таке: Іменник -
називає предмет та відповідає на питання хто? що?
34.За поданими малюнками і схемами (рис.1) можна скласти такі
речення:
1. Хлопчик прибирає.
2. Мама поливає квіти.
3. Тато купив смачний кавун.
35.За поданими малюнками і схемами (рис.2) можна скласти такі
речення:
1. У кошику гриби.
2. Під лавкою лежить м’яч.
3. Білка стрибнула на ялинку
36.На табличках № 1,3,5, які тримають діти на малюнку, зображено:
1.
37.На табличках № 2,4,6, які тримають діти на малюнку, зображено:
38.У «Щоденниках спостережень» на уроках природознавства учні 4
класу користуються такими умовними позначками для фіксації
результатів фенологічних спостережень:
Результати спостережень заносять до спеціального фенологічного
журналу (щоденника) в такому порядку:
• дата настання сезонних явищ у житті рослин або тварин,
• місце спостереження,
• метеорологічні відомості (погода, температура повітря, опади та
інші атмосферні явища),
• гідрологічні умови (розлив, замерзання і скресання річки),
характер і температура грунту;
• фенологічні явища (поява бруньок на деревах, заморозки на
грунті, пожовтіння листя, приліт і відліт птахів тощо);
• зазначають прізвище, ім'я та по батькові спостерігача.
39. Під час вивчення природознавства в початковій школі проводяться
такі за обсягом уроки-екскурсії власне предметного змісту: екскурсія
на природу, виробництво та в музей
40. Видом роботи на уроках природознавства, який дає можливість
показати виникнення, розвиток і дію певного природного явища,
розкрити суть природного процесу, є: дослід
41.Типом уроку природознавства в початковій школі, на якому учні
сприймають предмети й явища та їх зображення різними органами
чуття, є: предметний урок
42.Способом (методом) організації творчої діяльності учнів на уроках
природознавства, зумовлений навчальними проблемами завданнями,
який передбачає оволодіння методами наукового пізнання,
формування досвіду самостійного наукового пошуку, є:
дослідницький метод
43. Найефективнішою формою засвоєння змісту навчального матеріалу
теми «Осінь» в курсі вивчення природознавства, є: інтегрований урок,
проведений після фенологічної екскурсії
44.Визначте тип уроку природознавства в початковій школі, який є
найефективнішим під час засвоєння змісту теми «Корисні копалини
рідного краю»: предметний урок
45.Натуральними засобами наочності на уроках природознавства є:
об’єкти неживої і живої природи, натуральні об’єктів неживої
природи (ґрунти, корисні копалини), Натуральні об’єкти живої
природи використовуються у процесі навчання як у живому, так і у
фіксованому вигляді. До натуральних фіксованих засобів навчання
належать: гербарії, колекції, вологі препарати.
46.Зображувальними засобами наочності на уроках природознавства
(зображення предметів та явищ природи) є: таблиці, схеми,
кінофільми, кольорові ілюстрації, карти стінні, моделі, репродукції,
дидактичний матеріал.
47. Допоміжними засобами навчання основ природознавства в
початковій школі є: лабораторне та екскурсійне.
Лабораторне обладнання: на кожну парту склянки, пробірки, лейки, колби,
скляні трубочки різного діаметра, штативи, лупи, папір, термометри, ваги;
для вчителя сухе пальне, сірники.
Екскурсійне обладнання: гербарна папка, гербарний прес, совки для
викопування рослин, лупи, рулетки, компаси, сачки, банки, відро, сачок для
комах.
48.Специфічними типами уроків природознавства, які сприяють
формуванню уявлень учнів про природу, є: предметний урок, урок-
екскурсія
49.Типом уроку природознавства в початковій школі, під час якого
відбувається безпосереднє сприймання учнями об’єктів природи,
аналіз і порівняння здобутих фактів, їх узагальнення і формування
необхідних висновків, є: урок узагальнення і систематизації нових
знань
50.Елементами мікроструктури поточного уроку-екскурсії з
природознавства є:
спостереження, засвоєння нових знань, умінь і навичок,
застосування знань, дослідницька практична робота.
51.Видами спостереження за характером пізнавальної діяльності учнів
використовують в початковій школі при вивченні природознавства є:
щоденні спостереження за неживою природою, сезонними
змінами в рослинному і тваринному світі, сезонною працею
людей та її зміни за порами року.
52.Начальна-пізнавальна діяльність на уроках природознавства, у процесі
якої учні виконують практичні дії з об’єктами в матеріальній або
матеріалізованій формі, при цьому предмети і явища або умови їх
існування і природі змінюються, називається:
практичні методи.
53.Уміння учнів на уроках природознавства за поєднанням символів
бачити місцевість такою, якою вона є насправді, оживляти карту,
подумки населяти її живими істотами, називається:
читати карту.
54.Формою роботи, що проводиться з учнями, які виявляють особливий
інтерес до об’єктів та явищ природи, за спеціально розробленою
програмою, з метою поглиблення знань з природознавства, є:
індивідуальна позакласна робота.
55.За місцем у структурі вивчення розділу або курсу під час вивчення
природознавства в початковій школі розрізняють такі види уроків-
екскурсій:
екскурсії можуть бути випереджувальними і проводитися
напередодні вивчення нової теми; тематичними - для поліпшення
розуміння учнями певної теми або розділу; комплексними, що
охоплюють широке коло питань основ наук і проводяться
наприкінці вивчення розділу або навчального року з метою
узагальнення знань та вмінь.
56.Методом навчання природознавства, який передбачає цілеспрямоване,
планомірне сприйняття об’єктів навколишньої дійсності з метою
виділення суттєвих ознак предметів та явищ природи, є:
спостереження.
57.Фенологічні спостереження під час вивчення курсу природознавства в
початковій школі є різновидом такої роботи:
позаурочної роботи.
58.Клас, з якого учні починають користуватися масштабом на уроках
природознавства:
4 клас.
59.У якому класі учні вивчають тему «Зображення місцевості на плані,
умовні знаки?»
4 клас.
60.Типом уроку, яким можна замінити урок-екскурсію з природознавства
в третьому класі, якщо на вулиці негода, є:
уроком-мандрівкою.
61.Розділом, який містить інформацію про чинники, які впливають на
емоційний, інтелектуальний та духовний розвиток учня, профілактику
шкідливих звичок в контексті розвитку позитивної самооцінки,
навичок критичного мислення й уміння приймати виважені рішення, є:
Психічна та духовна складові здоров'я.
62.Тематичне оцінювання з основ здоров’я кількісно здійснюється:
на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми
впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних
видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних,
творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.
63.Провідним фактором, який визначає здоров’я індивіда, є:
його ставлення до власного здоров'я і здоров'я оточуючих.
64.На вивчення предмета «Основи здоров’я» в початкових класах
програмою передбачено таку кількість годин: 1 година на тиждень
65.Принципом, за яким побудовано програму предмета «Основи
здоров’я», є:
концентричний.
66.Формування вміння застосовувати набуті вміння і навички в умовах
конкретної життєвої або навчальної ситуації на користь збереження,
зміцнення і формування здоров’я передбачає розвиток такої
компетентності:
здоров'язбережувальної компетентності.
67.В основу здоров’язберігаючої освіти покладені такі принципи:
гуманізації, науковості, безперервності, системності і
прогностичності.
68.Розділом, який передбачає формування цілісного уявлення учнів про
здоров’я, безпеку і розвиток людини та їх взаємозв’язок із способом
життя і навколишнім середовищем, є:
розділ «Здоров'я і безпека людини».
69.Поведінкою людини, яка не загрожує її життю і здоров’ю та безпеці
інших людей, є:
безпечна поведінка.
70.Розділом, який містить інформацію щодо чинників, які впливають на
емоційний, інтелектуальний та духовний розвиток учня, є:
розділ «Психічна та духовна складові здоров'я».
71.Розділом, який передбачає формування цілісного уявлення учнів про
здоров’я, безпеку і розвиток людини та їх взаємозв’язок із способом
життя і навколишнім середовищем, є:
розділ «Здоров'я і безпека людини».
72. Розділом, у якому вивчають чинники, що впливають на фізичне
благополуччя дитини, є:
розділ «Фізична складова здоров'я».
73.Наука про систему валеологічної освіти та виховання учнівської
молоді, яка спрямована на формування, збереження і зміцнення
здоров’я під час навчальної та трудової діяльності, називається:
Методика вивчення валеології та ОБЖД.
74.Підхід, який розглядає людину як інтегровану систему, включаючи
фізичні, психічні, духовні та емоційні компоненти, має назву:
холістичний підхід
75.Галузь Державного стандарту початкової загальної освіти, яка реалізує
навчальний предмет «Я у світі», має назву:
«Суспільствознавство».
76.Предмет «Я у світі» охоплює такі теми:
«Людина», «Людина серед людей», «Людина у суспільстві»,
«Людина у світі».
77.Основною метою освітньої галузі «Суспільствознавство» є:
особистісний розвиток учня, формування його соціальної і
громадянської компетентностей шляхом засвоєння різних видів
соціального досвіду, що складається із загальнолюдських,
загальнокультурних та національних цінностей, соціальних норм,
громадянської активності, прийнятої в суспільстві поведінки,
толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій і
різних думок, соціалізація особистості молодшого школяра в
українському суспільстві.
78.За навчальним планом предмет «Я у світі» вивчається в таких класах:
3–4 класах.
79.Формами організації пізнавальної діяльності учнів, за допомогою
яких здійснюється організація навчального процесу з предмету «Я у
світі», є: парна (взаємодія учня з учнем чи вчителя з учнем)
Організація класу
Розспівування
Закріплення теми
говорение, аудирование
неологизмы
Компетентністний підхід
Інноваційність
Особистісно-орієнтований підхід
Інтегрований підхід
Креативність
126. Визначте тип задачі: Від стрічки довжиною 15м відрізали 1/3 її
довжини. Якої довжини стрічку відрізали? Знаходження добутка
(X +10) *9 = 198
149. Конкретний зміст дії додавання учні засвоюють про виконанні вправ:
задач на знаходження суми, математичні вирази,рівності, нерівності