Тема: Малювання як засіб особистісного розвитку дитини

План.
1. Психолого-педагогічна характеристика малювання.
2. Різні підходи до класифікації видів малювання у дошкільників.
3. Мистецтво живопису і графіки у педагогічних технологіях розвитку
малювання.
4. Навчальне та довільне малювання, їх психолого-педагогічна цінність.
5. Методика розвитку предметного малювання і застосування мистецтва
натюрморту.
6. Пейзажний жанр живопису у педагогічних технологіях розвитку
пейзажного малювання.
7. Етапи розвитку образу людини в малюнку. Портретний жанр живопису
як основа особистісно-розвиваючої технології.
8. Мистецтво книжкової ілюстрації у педагогічних технологіях розвитку
ілюстративного малювання.
Література
Сухорукова Г.В. Образотворче мистецтво з методикою викладання в
дошкільному навчальному закладі: підручник / Г.В.Сухорукова, О.О.Дронова,
Н.М.Голота, Л.А.Янцур; за заг. ред. Г.В.Сухорукової. – 3-тє вид., переробл. –
К.: Видавничий Дім “Слово”. – С. 238-253.

1. Малювання – основний вид образотворчої діяльності дітей

дошкільного віку. Це найскладніший вид образотворчої діяльності і найбільш
вивчений. Інтерес до дитячого малюнку виник у 80-90-ті роки ХІХ ст. і
продовжується і досі. Видатні педагоги минулого – Я.А.Коменський,
Ф.Фребель, І.Г.Пестолоцці надавали великого значення дитячому малюванню.
Наголошували, що воно несе дітям задоволення. Навчання дітей малюванню
розглядалося як підготовка руки і ока до письма, а також як перша сходинка
загальної системи навчання образотворчій діяльності. У 80-90-ті роки це були
роботи психолога В.Прейєра “Душа дитини”, етнографа А.Ріхарда “Малюнки
первісних народів”, мистецтвознавця К.Річчі “Мистецтво дитини”. Сьогодні
дитячі малюнки досліджуються психологами, педагогами, мистецтвознавцями,
фізіологами. Фундаментальними роботами є “Образотворча творчість дітей
дошкільного віку” Є.Фльоріної, “Малювання в дошкільному дитинстві”
Н.Сакуліної, “Ваша дитина малює” С.Левіна, “Образотворча діяльність і
художній розвиток дошкільнят” Т. Казакової, “Образотворча творчість
дошкільнят в дитячому садку ” Т.Комарової та ін. Малювання – це створення
зображення на площині за допомогою формоутворюючих плям , ліній і
кольору. Малюнок для дитини є формою і засобом встановлення комунікацій з
іншими людьми, однолітками, формою самопрезентації в соціумі,
самовираження, самоствердження, картиною світу. Для батьків дитячий
малюнок – це показник гармонії в сім’ї, шлях до порозуміння і гармонізації
внутрісімейних стосунків, засіб пізнання внутрішнього світу дитини. Для
професіоналів галузі дошкільної освіти, педагогів та психологів дитячий
малюнок є матрицею внутрішнього світу, розвитку усіх сфер особистості
дитини, її соціалізації. Професійне вивчення малюнку дорослим є шляхом до
діалогу з дитиною, до організації розвивального спілкування з нею. Тому
виразність малюнку постає актуальною проблемою науки і практики.
2. Основне завдання навчання малюванню в дитячому садку – допомогти
дітям пізнати навколишню дійсність, розвинути в них спостережливість.
Виховати почуття прекрасного, навчати прийомам зображення, одночасно
здійснюючи основну мету зображувальної діяльності – формування творчих
здібностей дітей в створенні виразних образів різних предметів, доступних для
даного віку зображувальними засобами. Малювання в дошкільному закладі
включає такі види: 1. Малювання окремих предметів. 2. Сюжетне малювання. 3.
Декоративне малювання. Це традиційна класифікація. Предметне малювання
має місце в усіх вікових групах, починаючи з першої молодшої. Навчання
сюжетному малюванню починається з середньої групи і займає значне місце в
старших групах. Заняття з декоративного малювання починається з середньої
групи і продовжується в старшій. Завдання і зміст цих занять з віком
ускладнюються. Інший підхід до класифікації малювання представлений
авторами Г.В.Сухоруковою, О.О.Дроновою, Л.А.Янцур в підручнику.
Декоративне малювання відноситься до декоративної діяльності.
Характеристика цього виду малювання буде дана в розділі “Декоративна
діяльність дошкільнят”. В цьому розділі ми будемо розглядати предметне і
сюжетне малювання. Джерелом інформації для добору змісту освітньої
програми цих видів малювання є мистецтво графіки і живопису. У педагогічній
технології організації та супроводження дитячого малювання намітилися два
підходи. Вони пов’язані зі змістом та формою малювання. Педагог може
обирати шлях розвитку малювання як предметного, сюжетного, декоративного.
У кожному разі треба визначити домінанту кожного виду малювання. Нею
може стати виражальний засіб. Наприклад, у предметному малюванні – форма і
колір, у сюжетному – композиція і колір, у декоративному – декор. Такий
підхід не єдиний. Компетентний у галузі образотворчого мистецтва педагог
може обрати інший спосіб комплексного розвитку особистості дитини засобом
малювання. Згадайте, що малюють діти. Малюнки можуть розрізнятися за
жанрами: натюрморт, портрет, пейзаж, соціально-побутовий, казково-
міфологічний і ін. Малюнки можуть розрізнятися за технікою виконання:
графічні і живописні, реалістичні і абстрактні, наслідувальні і творчі. Діти
малюють у жанрі ілюстрування літературних творів , наприклад казок. У
такому підході до організації малювання домінантою визначають ознайомлення
дітей з відповідними жанрами образотворчого мистецтва, зокрема живопису і
графіки.
3. В розділі “Розвиток у дітей здібностей до сприймання творів
образотворчого мистецтво” ви познайомилися з особливостями сприймання
творів живопису і графіки. З усіх видів живопису старшим дошкільникам
доступно сприймання творів станкового живопису, зокрема таких його жанрів,
як натюрморт, пейзаж, портрет і казково-билинний жанр. Саме ці жанри
живопису дають дітям можливість сприйняти виразні засоби картини, її
настрій. Картини соціально-побутового жанру ми не включали для навчання
дітей вмінню сприймати картину як твір мистецтва, так як там є сюжет, який
відволікає увагу дітей від естетичної сторони картини. Проте всі ці жанри
живопису (і натюрморт, і пейзаж, і портрет, і соціально-побутовий жанр ) є
основою для дитячого малювання. Крім того прекрасну основу дитячого
малювання складає ілюстративна графіка. А підгрунтям для сприймання
дітьми творів живопису, а т акож малювання є естетичне ставлення дитини до
світу природи, предметного світу, світу людей і стосунків між ними, а також до
самого себе як творця дивосвіту у малюнках. Підгрунтям для сприймання
творів графіки, а також ілюстративного малювання є враження від прочитаних
книжок. Тому алгоритм педагогічної технології малювання складається з таких
етапів: живе споглядання світу природи, предметів, людей, розглядання і
обговорення творів живопису і графіки, вправи в техніці малювання, виконання
творчих завдань
4. В дошкільному навчальному закладі розрізняють навчальне та
довільне малювання. Кожен із цих видів має свою педагогічну цінність.
Навчальне малювання спрямоване на планомірне, систематичне послідовне
повідомлення дітям знань, озброєння їх технічними вміннями і навичками пі
безпосереднім керівництвом вихователя. Цей вид малювання може бути на
заняттях на повідомлення нового матеріалу і на закріплення матеріалу, під час
індивідуальної і гурткової роботи, коли вихователь працює з дітьми, які
відстають, або ж з обдарованими дітьми за спеціальною програмою. Довільне
малювання дає можливість дітям виражати вільно свій задум в малюнку. Це
може бути на заняттях за задумом, в процесі самостійної зображувальної
діяльності, інколи в процесі гурткової роботи. Навчальне малювання в
дитячому садку може бути предметне, сюжетне і декоративне. Основою
навчального малювання є оволодіння дітьми технікою малювання. В основі
техніки малювання лежать правила малювання олівцем і пензлем. Протягом
дошкільного віку, починаючи з першої молодшої групи, діти знайомляться з
різними матеріалами і техніками роботи з ними в малюнку, з деякими
відомостями з кольорознавства та композиції. В довільному малюванні діти
закріплюють і використовують ті знання, вміння і навички, які набули в
навчальному малюванні.
5. Предметне малювання – основа сюжетного малювання. На заняттях
предметним малюванням вирішуються три групи завдань: 1. Зображувальні
завдання, спрямовані на навчання дітей умінню передавати форму, будову,
розмір, колір предмету. Ці завдання здійснюються на доступному матеріалі з
врахуванням можливостей дітей. 2. Технічні завдання передбачають навчання
дітей різноманітним способам роботи з матеріалами, прийомам зображення
предметів.. 3. Виховні завдання спрямовані на виховання вірного відношення
до оточуючого, розвитку творчих здібностей, художнього смаку, пам’яті, а
також акуратності, посидючості, довільної спрямованості уваги. Загальними
завданнями навчання малюванню окремих предметів для всіх вікових груп
є: 1. Навчити зображенню форми і будови предмету, передачі
пропорціональних співвідношень частин, змін в зв’язку з нескладним рухом. 2.
Навчити зображенню деяких характерних деталей, які роблять зображення
виразним, образним. 3. Передавати колір предмету в відповідності з його
змістом і характером образу. 4. Розвивати технічні навички в малюванні
олівцями, фарбами і іншими матеріалами. Ці завдання розкриваються і
конкретизуються в програмному матеріалі кожної вікової групи. В навчанні
дітей предметному малюванню велике значення має підготовчий період
(спостереження, розглядання предмету чи його зображення, щоб створити у
дітей загальне уявлення про форму, колір, розмір, конструктивну будову
предмету). Тільки після такої підготовчої роботи можна навчати дітей
малювати ці предмети, починаючи з самого простого і елементарного. Майже
кожне заняття з предметного малювання потрібно починати з обстеження
предмету. При обстеженні важливо підкреслити саме ті сторони його, які
визначають характер зображення. Як вказує Т.С.Комарова, для того , щоб
дитина оволоділа технікою малювання, необхідно сформувати у неї певні
рухові навички і вміння. В тих випадках, коли рух тільки почав формуватися,
необхідно використати показ педагога і дії дітей, а коли рух добре знайомий
дітям, можна використати словесне нагадування вірного способу дій.
Психологічні дослідження, проведені під керівництвом О.В.Запорожця,
показали важливе значення слова, словесної інструкції у формуванні рухових
навичок. Лише завдяки слову рухи можуть набути цілеспрямований і
усвідомлений характер, що якісно відрізняє довільні рухи від мимовільних.
Визначення словом способу руху руки допомагає усвідомити рух, дає
можливість керуватися цим словом як правилом при малюванні. Т.С.Комарова
виділяє правила малювання олівцем і пензлем, які повинні засвоїти діти. Тут
важливо запам’ятати: інструменти різні і користуватися ними потрібно по-
різному. ( Правила малювання у вас є). Завдання навчання малюванню в І
молодшій групі: 1. Викликати інтерес до процесу малювання як діяльності і
залучити до неї. 2. Познайомити з матеріалами для малювання і прийомами
користування ними. 3. Вчити розуміти малюнок дорослого як зображення
предмету. 4. Вчити прийомам проведення прямих ліній і замкнутих форм.
Завдання навчання малюванню в ІІ молодшій групі : 1. Озброєння
технічними вміннями і навичками – основне завдання. 2. Навчити зображенню
різноманітних прямолінійних і колоподібних форм нескладних предметів,
передаючи їх основні ознаки ( форму і колір). 3. Розвивати відчуття кольору –
вміння розрізняти і називати основні кольори. 4. Розвивати композиційні
навички – розміщувати зображення посередині аркуша. Завдання навчання
малюванню в середній групі: 1. Продовжувати формувати технічні вміння і
навички в роботі з основними матеріалами для малювання . 2. Навчити
зображенню предметів круглої і прямокутної форми, передачі їх будови,
основних частин і деталей. 3. Розвивати композиційні вміння в розміщенні
предмету в центрі аркуша. 4. Навчити використовувати колір як художній
виразний засіб. Завдання навчання малюванню в старшій групі: 1.
Створення художнього образу – основне завдання. 2. Навчити вірній
передачі форми предмету, його ознак, відносної величини і положення частин.
3. Навчити передачі в малюнку нескладних рухів. 4. Розвивати і
удосконалювати відчуття кольору. 5. Розвивати технічні навички роботи з
різними матеріалами: олівцем (способи штриховки), фарбами гуашевими і
акварельними (прийоми дії пензля), кольоровою крейдою, вугіллям,
фломастерами та ін. В старшій групі, знайомлячи дітей з жанром живопису
натюрморт, можна побудувати заняття з малювання у жанрі “натюрморт”.
Далі дивіться в підручнику – модуль 4, параграф 3, ст. 247-249.
6. Пейзажний жанр живопису у педагогічних технологіях розвитку
пейзажного малювання.
Відповідь на питання в підручнику – модуль 4, параграф 3, ст. 242-244.
7. Малювання у жанрі портрет.
Відповідь на питання в підручнику – модуль 4, параграф 3, ст.244-246.
8. Малювання в жанрі книжкової ілюстрації.
Відповідь на питання в підручнику – модуль 4, параграф 3, ст.249-253.