Виробнича педагогічна практика в основній (базовій) середній школі

Практика сприяє формуванню та вдосконаленню спеціальних (фахових)

компетентностей, що уможливлюють психологічне забезпечення організації освітнього
процесу в закладах середньої освіти. Студенти, виконуючи завдання з психології, повинні
розв’язати такі задачі:
 підбір та використання психодіагностичного інструментарію для збору фактичного
матеріалу про структуру міжособистісних відносин в учнівській групі, рівень розвитку
групи, специфіку групової діяльності, взаємини між вчителем та учнями тощо;
 обробка та інтерпретація матеріалів, отриманих в результаті психодіагностики;
 узагальнення, осмислення отриманої інформації і вивчення можливостей її
використання для організації виховної роботи з класом.
Виконання студентом завдань з психології може відбуватися в такій послідовності.
У перший тиждень студент знайомиться з класом, налагоджує психологічний
контакт. Це необхідно, по-перше, для успішного виконання всіх завдань практики, по-
друге, для збору первинної інформації про учнівську групу за допомогою основних
загальнопсихологічних методів (спостереження, аналізу класної документації та продуктів
діяльності учнівської групи, групового опитування); по-третє, для вибору
психодіагностичних методик, які будуть найінформативніші та найдоцільніші у вивченні
конкретної учнівської групи.
У наступні тижні студент, продовжуючи спостерігати за учнівським класом,
проводить психодіагностичну методику, здійснює обробку її результатів з метою
отримання знань про специфіку соціально-психологічних феноменів в конкретній
учнівській групі (соціально-психологічний клімат, згуртованість, лідерство, неформальні
групи в класі, референтні групи тощо). При виборі методики психодіагностики студент
може скористатися рекомендаціями керівника практики від кафедри психології освіти.
Останній тиждень практики передбачає складання та написання звіту про вивчення
учнівської групи, який містить не лише узагальненні, теоретично осмисленні дані про
учнівську групу, але й психолого-педагогічні висновки з організації виховної роботи в
класі, виділення основних її напрямів та вибору адекватного психолого-педагогічного
впливу на учнівську групу.
Складений за поданою схемою звіт засвідчується підписом студента. Бланки
відповідей підписуються учнем, протоколи бесіди і спостережень – лише студентом.

Перелік звітної документації з психології:

1. Звіт про вивчення учнівської групи, складений за пропонованою схемою
2. Звіт про результати психологічної діягностики міжособистісних відносин
3. Матеріали психодіагностики (бланки відповідей)
 ОРІЄНТОВНА СХЕМА ЗВІТУ ПРО ПСИХОДІАГНОСТИКУ СОЦІАЛЬНО-
ПСИХОЛОГІЧНИХ ФЕНОМЕНІВ В УЧНІВСЬКІЙ ГРУПІ
Дата проведення психодіагностики _________________
Школа та клас, який брав участь у психодіагностиці ____________
Ставлення учнів до психодіагностики.
Назва психодіагностичної методики, яка використовувалася для вивчення
професійних намірів інтересів учнів.
Обробка результатів психодіагностики
Інтерпретація результатів психодіагностики
Рекомендації з використання результатів психодіагностики.
Дата складання звіту Підпис

ОРІЄНТОВНА СХЕМА
ЗВІТУ ПРО ВИВЧЕННЯ УЧНІВСЬКОЇ ГРУПИ
1. Загальні відомості про учнівську групу (школа, клас, кількість учнів, статевий та
віковий склад, спеціалізація, якщо така існує, тривалість існування групи).
2. Структура класу:
а) офіційна − перелік посад, розподіл обов’язків між ними, система підпорядкування,
рівень авторитетності учнів, що займають посади; чим його можна пояснити;
б) неофіційна − її співвідношення з офіційною, популярні, непопулярні, ізольовані
учні в класі; якості особистості, які найвище оцінюються в групі. Поділ класу на
мікрогрупи, причини їх існування;
в) взаємовідносини між учнями: емоційний клімат в групі, прояви взаємодопомоги,
співвідношення міри вимогливості до себе і до інших, стиль та мотиви спілкування між
учнями, особливості відносин хлопчиків і дівчат. Негативні прояви у стосунках: частота та
зміст конфліктів, проблема непопулярних та ізольованих членів групи, байдужість один до
одного, труднощі в спілкуванні, способи корегування та оптимізації взаємовідносин.
3. Відносини учнівської групи з:
а) вчителем: стиль керівництва класом, його зв’язок із характером учнівських
стосунків; характеристика контактів з учнями, рівень авторитетності;
б) іншими учнівськими групами: одновіковими (суперництво, співробітництво,
доброзичливість, взаємодопомога, стосунки лідерів); різновіковими (старшими,
молодшими);
в) позашкільними групами (спортивні секції, неформальні угрупування).
4. Спрямованість учнівської групи:
а) навчально-пізнавальна – рівень успішності, дисципліни, знань, ставлення до
відмінників, до учнів з початковим рівнем знань;
б) професійна − наявність різноманітних форм професійної підготовки, ставлення до
них учнів, рівень професійних знань, умінь, навичок та зацікавленості майбутньою
професією;
в) егоїстична − перевага особистих інтересів над інтересами групи, низький рівень
контактності, обмеженість в спілкуванні у позаурочний час, байдуже ставлення до
товаришів;
г) гуманістична − прояви взаємодопомоги, взаємовиручки, зацікавленість справами
один одного, змістовні та інтенсивні контакти. Визначити переважаючу спрямованість
групи.
5. Висновки:
- рівень організованості учнівської групи (забезпечує чи ні самоуправління та
самовиховання);
- засоби підвищення організованості класу та активізації його виховних можливостей.
Дата Практикант (підпис)
 СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ
УЧНІВСЬКОГО КЛАСУ
1. РЕФЕРЕНТОМЕТРІЯ
Цей метод використовується для визначення референтних груп особистості. Доцільно
проводити в старшому підлітковому віці. Результати референтометрії можуть
застосовуватися для пояснення відхилень від нормативної поведінки індивіда в групі та для
вибору педагогічного впливу на учня-підлітка.
Інструкція. Вам пропонується декілька запитань. На кожне з них треба відповісти,
обравши не менше двох осіб, які подані в пропонованому нижче списку. При цьому друга
особа повинна бути менш значимою, ніж перша.
Після того, як будуть здійснені всі вибори, відкладіть список в сторону і оцініть осіб,
яких Ви обрали, по п’ятибальній шкалі відповідно до значимості кожного з них.
Запитання-ситуації:
1. З ким би ти поїхав на екскурсію до іншого міста?
2. З тобою сталася неприємність. Кому ти про це розкажеш?
3. Ти хочеш відсвяткувати день народження. З ким би ти його провів?
4. Чи є у тебе людина, з якою ти прагнеш проводити найбільше часу?
5. Хто може вказати тобі на твої недоліки і вплинути на тебе?
6. Ти зустрів людину, яка тобі сподобалася. Хто допоможе тобі її правильно оцінити?
7. Ти хочеш змінити своє життя. З ким ти порадишся?
8. Хто може бути для тебе прикладом в житті?
9. Кому ти би хотів сподобатися найбільше?
10. З ким ти найбільш щирий?
Список осіб:
1. Батьки (тато, мати).
2. Родичі (бабуся, дідусь, тітка, дядько).
3. Брат, сестра.
4. Дорослий знайомий.
5. Батьків знайомий.
6. Друзі.
7. Краща подруга/друг.
8. Компанія, приятелі.
9. Знайома дівчина/знайомий юнак.
10. Товариш по спортивній (мистецькій тощо) секції/гуртку.
11. Однокласник.
12. Історична особа.
13. Відома людина.
14. Людина, про яку ви знаєте від інших.
15. Літературний персонаж.
Обробка результатів
1. На звороті бланку відповіді необхідно виписати всіх осіб, які були згадані
принаймні раз, без повторень.
2. Знайти суму всіх оцінок, що проставлені учнем кожному з них.
3. Вибрати тих осіб, які набрали максимальну кількість балів. Це і є референтні особи.
 2. ВИВЧЕННЯ ВЗАЄМОДІЇ ВЧИТЕЛЯ І УЧНІВ
Методика, яка дозволяє з’ясувати специфіку взаємин класного керівника з учнівською
групою: характер міжособистісного зв’язку та переважання одного з компонентів взаємодії
– гностичного, емоційного та поведінкового. Може використовуватися в 5-9 класах.
Інструкція. Прочитай судження. Якщо судження відповідають твоїм особистим
взаєминам з класним керівником (вчителем), напиши навпроти номера запитання «+»,
якщо ні – «–».
Судження
1. Класний керівник може точно визначити здібності своїх учнів.
2. Мені важко знайти спільну мову з моїм класним керівником.
3. Класний керівник – справедлива людина.
4. Класний керівник постійно допомагає мені (пояснює, заохочує, вимагає).
5. Класному керівнику не вистачає чуйності у взаєминах з учнями.
6. Слово керівника для мене закон.
7. Класний керівник – людина слова, намагається виконувати свої обіцянки, реалізовувати
спільні плани.
8. Я задоволений класним керівником.
9. Класний керівник недостатньо вимогливий до мене.
10. Класний керівник завжди може дати мудру пораду.
11. Я довіряю своєму класному керівникові.
12. Оцінка класного керівника для мене дуже важлива.
13. Класний керівник організовує роботу за шаблоном.
14. Робота з класним керівником – задоволення.
15. Класний керівник приділяє мені мало уваги.
16. Класний керівник не враховує, зазвичай, моїх індивідуальних особливостей.
17. Класний керівник погано відчуває мій настрій.
18. Класний керівник завжди вислуховує мою думку.
19. У мене немає сумнівів про правильність і необхідність методів впливу на мене, які
використовує класний керівник.
20. Я не буду ділитися з класним керівником своїми потаємними думками.
21. Класний керівник карає мене за найменшу провину.
22. Класний керівник добре знає мої сильні та слабкі сторони.
23. Я хотів би бути схожим на класного керівника.
24. У нас із класним керівником лише ділові стосунки.
Обробка та інтерпретація результатів
1. За кожну відповідь, яка збігається з ключем, нараховувати 1 бал.
Ключ:
Компоненти:
Гностичний 1(+), 4(+), 7(+), 10(+), 13 (–), 16(–), 19(+), 22 (+)
Емоційний 2 (–), 5(–), 8(+), 11(+), 14(+), 17(–), 20(–), 23 (+)
Пов’язаний з поведінкою: 3 (+), 6 (+), 9(–), 12(+),15(–), 18(+), 21(–), 24(–)
2. Знайти суму балів за кожним компонентом.
3. Визначити характеристику міжособистісного контакту за кожним компонентом,
зважаючи на наступне:
7-8 балів дуже сприятливий міжособистісний контакт;
5-6 балів сприятливий;
4 бали середній;
2-3 бали несприятливий;
0-1 бали дуже несприятливий міжособистісний контакт.
4. Зіставити результати діагностики зі спостереженнями за учнівською групою та її
взаєминами з класним керівником.
 3. МЕТОДИКА ОЦІНКИ ДІЛОВОГО, ТВОРЧОГО
ТА МОРАЛЬНОГО КЛІМАТУ КОЛЕКТИВУ
Соціально-психологічний клімат класу є стійкою характеристикою малої групи і є
відображенням системи ставлень кожного члена до колективу як цілого. Оцінка творчих,
ділових та моральних якостей, притаманних членам учнівської групи, здійснюється кожним
учнем незалежно один від одного.
Пропонована методика може бути використана в 7–11 класах. При її проведенні
необхідно вміти пояснювати окремі якості, які можуть бути незрозумілими учням.
Інструкція. На наведеній нижче шкалі для кожної пари якостей відміть значення,
яке, на твою думку, відповідає ступеню сформованості цього показника в твоїй групі.

Ділові якості
Безвідповідальність 123456789 Відповідальність
Пристосуванство 123456789 Принциповість
Відчуження 123456789 Співробітництво
Індивідуалізм 123456789 Колективізм
Формалізм 123456789 Діловитість
Розчарування 123456789 Задоволення
Творчі якості
Байдужість 123456789 Захопленість
Апатія 123456789 Цілеспрямованість
Консерватизм 123456789 Новаторство
Песимізм 123456789 Оптимізм
Пасивність 123456789 Ентузіазм
Застій 123456789 Прогрес
Моральні якості
Агресивність 123456789 Доброзичливість
Брехливість 123456789 Чесність
Ворожість 123456789 Дружелюбність
Покарання 123456789 Заохочення
Соціальна незахищеність 123456789 Соціальна захищеність
Відсутність умов для Наявність умов для
культурного та професійного 123456789 культурного та
розвитку професійного розвитку

Обробка та інтерпретація результатів

1. На бланку відповідей кожного учня підрахувати середнє арифметичне значення
оцінки окремо ділових, моральних та творчих якостей.
2. Підрахувати середнє арифметичне значення оцінки окремо ділових, моральних та
творчих якостей, які дані класом. Отримані числа знаходять у межах від 1 до 9.
Якщо значення оцінки якостей перебуває в інтервалі:
від 9 до 7 балів – соціально-психологічний клімат класу сприятливий;
від 6 до 4 балів – нейтральний;
від 3 до 1 бали – несприятливий.
До того ж, можна отримати інформацію про тих учнів, які ідеалізують відносини, що
склалися (їх оцінки значно вищі середніх значень групи), та тих, хто надто вимогливий до
міжособистісних відносин і внутрішньогрупових зв’язків. Ці дані можна зіставити зі
статусом у класі учня, який дав таку оцінку.
 4. МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ЦІННІСНО-
ОРІЄНТАЦІЙНОЇ ЄДНОСТІ (ЦОЄ) УЧНІВСЬКОЇ ГРУПИ
Педагог повинен уміти визначати ціннісні орієнтації групи в різних сферах та
використовувати ці дані для формування учнівської групи і ефективної організації виховної
роботи. Для визначення ЦОЄ можна скористатися таким варіантом методики:
Інструкція. Уважно прочитай пропоновані якості, що є важливими для успішного
виконання спільної навчальної діяльності. З цього ряду вибери п’ять, які ти вважаєш
найважливішими і необхідними для успішного виконання твоїм класом спільної навчальної
діяльності. Ці якості познач знаком «+».

Перелік якостей:
1. Дисциплінованість
2. Вимогливість до себе.
3. Критичність.
4. Духовне багатство.
5. Вміння пояснювати завдання.
6. Чесність.
7. Ініціативність.
8. Уважність.
9. Відповідальність.
10. Принциповість.
11. Самостійність.
12. Комунікативність.
13. Поміркованість.
14. Скромність.
15. Справедливість.
16. Вимогливість до інших.
17. Оригінальність.
18. Впевненість у собі.
19. Ретельність.
20. Ерудованість.
21. Усвідомлення громадського обов’язку.
22. Кмітливість.
23. Начитаність.
24. Працелюбність.
25. Ідейна переконаність.
26. Вміння контролювати роботу.
27. Моральна вихованість.
28. Самокритичність.
29. Чуйність.
30. Громадська активність.
31. Вміння планувати роботу.
32. Допитливість.
33. Вміння працювати з книгою.
34. Старанність.
35. Колективізм.

Обробка та інтерпретація результатів

1. На основі отриманих відповідей вибудовується таблиця:
№ з/п учня Якості особистості
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 … 35
 1 + + + + + + + + + +
2 + + +
3 + + + +
4 + + + +
5 + + + +
6 + + + +
7 + + +
8 + +
9 + + + +
…
і т.д.

Кількість
виборів

2. У таблиці в кожному рядку відмічають п’ять номерів (якостей), які вибрав кожен
учень. Потім за колонками підраховується кількість виборів кожної якості.
Коефіцієнт, який характеризує ЦОЄ, вираховується за формулою:
1,4 · 𝑛 − 𝑁
ЦОЄ =
6·𝑁
де n — це сума виборів, які припадають на п’ять якостей особистості, що отримали
найбільше виборів у групі;
N — кількість учнів в класі, які взяли участь в опитуванні.
Якщо коефіцієнт ЦОЄ вищий або рівний 0,5, то вважається, що група згуртована.
Значення 0,3 і нижче свідчить, що група незгуртована.
3. Отримані результати можна додатково проаналізувати, використовуючи такий
ключ:

Ставлення до навчання 1, 6, 16, 18, 25

Моральні якості 3, 7, 9, 12, 27
Знання 2, 5, 14, 21, 32
Якості розуму 4, 20, 24, 30, 34
Навчально-організаційні вміння 8, 13, 15, 22, 26
Ставлення до однокласників 11, 17, 23, 29, 33
Ставлення до себе 10, 19, 28, 31, 35.
 5. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ТВІР
Як один із допоміжних методів дослідження структури міжособистісних відносин
може бути використаний експериментальний твір.
Студент повідомляє учням таку інструкцію:
Учні, сьогодні ми будемо писати незвичний твір. Ви повинні правдиво описати всі
пункти плану твору. Відповідь на кожне запитання розпочинайте з нового абзацу і
помічайте цифрою запитання. Найкращим твором буде вважатися той, який міститиме
детальні та чіткі відповіді на всі запитання. Про зміст ваших творів довідаюсь лише я, і
ніхто, крім мене, не знатиме змісту ваших робіт. Спробуйте бути щирими і відвертими.
Тема твору: «Наш клас»
План
1. Чи однаково я ставлюся до всіх однокласників?
2. Чому до одних я ставлюся краще, ніж до інших?
3. Чи задоволений я ставленням однокласників до мене?
4. Хто мої найближчі друзі?
5. Чому я товаришую з кожним з них?

Обробка та інтерпретація результатів

При аналізі творів звернути увагу на таке:
а) задоволеність взаєминами з однокласниками;
б) визначити причини, що формують негативне ставлення до однокласників;
в) хто і кого найчастіше називає товаришем, другом. Для аналізу можна скласти
соціоматрицю;
г) визначити найпоширеніші та нетипові мотиви товаришування.