НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

ІНСТИТУТ ПРАВА, ПСИХОЛОГІЇ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

КАФЕДРА ТЕОРЕТИЧНОЇ ТА ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

ЗВІТ З ПРАКТИКИ
За темою бакалаврської кваліфікаційної роботи
«Вплив соціальних мереж на самооцінку особистості»

Виконала:
студентка групи ПС-42
Карбівська А.О.

Керівник практики:
К.пс.н., доц. каф. ТПП
Березовська Л.І.

Львів - 2022
 ЗМІСТ

ВСТУП .........................................................................................................................
РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ РОЗУМІННЯ ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ
НА САМООЦІНКУ ОСОБИСТОСТІ В СУЧАСНІЙ ПСИХОЛОПЧНІЙ
НАУЦІ..........................................................................................................................
1.1 Соціальні мережі: різні аспекти впливу на самооцінку особистості................
1.2. Характеристика методів, методик та організації дослідження .......................
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ
НА САМООЦІНКУ ОСОБИСТОСТІ......................................................................
2.1. Аналіз результатів дослідження та їх інтерпритація......................................
ВИСНОВКИ...............................................................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..................................................................
ДОДАТКИ………………………………………………………………………..30
 Вступ

Молоде покоління сьогодні важко може уявити собі життя без

соціальних мереж. Зручність спілкування, а часто і спосіб заробітку грошей,
приваблює з кожним роком до соцмереж все більше число людей. Соціальні
мережі давно стали платформами для самовираження та професійної
реалізації. Нові знайомства, групи за інтересами, безперешкодна
демонстрація особистих вподобань, прохання про допомогу, відновлення
втрачених зв’язків або ж розірвання небажаних стосунків тощо — соціальні
мережі створюють відчуття долученості до спільноти, відчуття, що ти не є
наодинці.
Проте варто зважати і на вплив — а саме негативний вплив —
соцмереж на наше життя. Йдеться не лише про проблеми з цифровою
безпекою, але й про ментальне здоров’я. Зокрема, психологічні травми,
спричинені кібербулінгом, депресивні стани, часто спровоковані відчуттям
заздрості до «більш успішних людей»; негативне сприйняття власного тіла
через невідповідність фото з «ідеальних» акаунтів тощо.

Завдання практики:
1. Розробка плану дослідження за темою бакалаврської роботи;
2. Проведення дослідження за темою бакалаврської роботи;
3. Аналіз результатів дослідження за темою бакалаврської роботи;
4. Представлення результатів дослідження у формі звіту з практики за
темою бакалаврської роботи.

Мета нашого дослідження полягає у тому щоб теоретично

обґрунтувати та емпірично виявити вплив соціальних мереж на самооцінку
особистості. Для досягнення поставленої мети необхідно було виконати такі
завдання:
1. Описати різні аспекти впливу соціальних мереж на самооцінку
особистості.
2. Емпірично дослідити вплив соціальних мереж на самооцінку
особистості, описати методики та організацію дослідження.

Об’єктом дослідження є вплив соціальних мереж на процес

соціалізації особистості в сучасному суспільстві.
 Предметом дослідження є соціальні мережі як основний чинник
соціалізації у сучасному світі. Емпірична група досліджуваних складається з
45 підлітків віком від 13 до 19 років.

Методики:
1. Коротка анкета респондента. (Додаток А)
2. Методика “Тест на визначення рівня самооцінки” автор
Тернопільська В.О. (Додаток Б)
3. Методика “Локус контроль” автор Дж. Роттер. (Додаток В)
4. Методика “Тест на інтернет-залежність” автор Кімберлі Янг.
(Додаток Г)

Структура та обсяг. Звіт складається із вступу, двох розділів,

загального висновку, списку використаних джерел, додатків.
 РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ РОЗУМІННЯ ВПЛИВУ
СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ НА САМООЦІНКУ В СУЧАСНІЙ
ПСИХОЛОПЧНІЙ НАУЦІ

1.1 Соціальні мережі: різні аспекти впливу на самооцінку

особистості
Було визначено, що для сучасного підлітка соціальна мережа є агентом
соціалізації в процесі безпосередньої кіберсоціалізації. Вплив соціальних
мереж на підлітків можна розібрати за ознаками, що виділяються при аналізі
середовища, в нашому випадку соціальної мережі.
Характерними ознаками впливу на самооцінку підлітка в середовищі
соціальних мереж можна визначити:
1.Наявність у підлітків рольової системи, негласних норм, статусів та
правил поведінки в соціальних мережах.
Щодо рольової структури, тобто типів поведінки, немає чіткої ієрархії
відносин чи сталого набору ролей в соціальних мережах, багато що подібне
до реального життя, але в реальному житті все чіткіше, ніж у віртуальному
житті підлітка. Якщо в реальному спілкуванні з іншими підліток поводиться
відповідно до правил етикету або інших норм, поведінкових схем, то в
соціальних мережах він не змушений діяти так само, почуває себе вільніше,
може бути не ввічливим, поводиться грубо тощо. Вчені, сьогодні,
приписують користувачам соціальних мереж масу типів поведінки, а за
ролями розподіляють користувачів на “відвідувачів” та “резидентів” або
“жителів”. Також, в соціальних мережах є негласнi правила, яких пiдлiток не
завжди дотримується, але існують загальнi, які стосуються насамперед
приватностi кожного користувача, захисту його персональних даних та
приватної інформації, правила та норми спілкування із співрозмовниками
тощо.
 2. Формальні і не формальні організації. В соціальних мережах, а саме
“Instagram” , існує безліч спільнот, що виступають формальним i не
формальними організаціями у яких перебувають усі користувачі і підлітки у
тому числі.
Сучасним явищем соціальних мережах є створення спільнот, якi
відображають чи представляють ту чи іншу організацією нашого реально
життя, навіть більше того, така тенденція спостерігається у всіх аспектах
нашого життя, починаючи від банальних послуг продажу чи поширення
оголошень до створення спільнот державних установ тощо. Якщо на початку
існування спільнот у соцмережі “Instagram”не було формальним напрямком,
тобто клубом, що обслуговує інтереси користувачів, то тепер спільноти
пов’язані зі шкільним життям, своїми захопленнями, темами розвитку та
навчання тощо. У таких групах і спільнотах підліток дізнається про майбутні
події, початкові програми, нові захоплення, різноманітні новини про те, що
його цікавить тощо.
3. Соціальні мережі мають свої правила поведінки, які регулюються і
контролюються менеджером сайту або модераторами спільноти, тобто їх
розробниками.
У “Instagram” правила користування цією соцмережою нестабільні,
хоча вони обумовлюються під час реєстрації. Така ситуація відповідності в
основному пояснюється великою кількістю користувачів, а право оцінювати
діяльність інших користувачів надається самим користувачам у формі скарги
на повідомлення. Більшість користувачів ставляться нейтрально і байдуже до
цієї функції. Саме тому, дана соціальна мережа оцінюється як піратський
контент iз неконтрольованою iнформацiєю, яка несе загрозу перш за все для
підлітка у вигляді нецензурних вiдео, аудіо матеріалів, доступом до
різноманітної літератури, впливу iнших неадекватних користувачів тощо.
Розробники сайту все більше займаються цим питанням, до них долучаються
все більше батьків, які створюють власнi спільноти для контролю над такою
iнформацiєю. Ще одним регулятором поведінки користувачів соціальних
мереж виступають кіберполіція, яка займається розслідуванням
різноманітних кіберзлочинів, в тому числі відкриття приватної інформації.
4. Яскравим прикладом відокремлених соціальних дій в соцiальнiй
мережi “Instagram” є манера спілкування.
Використання різноманітного жаргону зрозумілого тiльки
користувачам, наявність функції “мені сподобалось”, або, як кажуть пiдлiтки
та користувачі, “вподобайки”, “лайки”, це все вказує на мiру підтримки та
популярності. Простий спосіб знайомства, можливість отримати інформацію
про когось через рiзнi спільноти, в яких саме обговорюються різні життєві
проблеми i задачі. Переважно пiдлiтки сприймаються в соціальних мережах
як недосвідчені користувачі, оскільки за часту пiдлiтки граються у
«дорослого». Спілкування зводиться до різноманітних постів (інформаційних
повідомлення групи або окремого користувача), обговорення ïх, обговорення
та допомога iншим у вирішенні суспільних проблем або окремих осіб, пошук
цікавої інформації, нових знайомств і навіть можливостей реалізуватись.
Описані чотири ознаки впливу соціальних мереж на самооцінку
підлітків, відіграють вирішальну роль в соціалізації сучасної молоді в
кіберпросторі.

1.2. Характеристика методів, методик та організації дослідження

Основною метою емпіричної частини дослідження було вивчення
впливу соціальних мереж на самооцінку особистості. Емпіричне
дослідження, що проходило у формі констатуючого експерименту,
передбачало виявлення психологічних факторів впливу соціальних мереж
на підлітків.
Експериментальну вибірку склали 45 осіб , вікова категорія яких
складає від 13 до 19 років. Анкетування було проведено за допомогою
ресурсів мережі інтернет, а саме “Google-форм”. Розподіл вибірки за
статевою ознакою представлена на рис. 1.1. З діаграми 1.1 ми можемо
побачити, що досліджувана група складається з дівчат (64.5%) та 16 хлопців
(35.5%).

Хлопці
35.5%
Хлопці
Дівчата
Дівчата
64.5%

1.1. Розподіл досліджуваної групи за статтю

Під час проведення процедури дослідження використовувалися

психодіагностичні методики. Так, вплив соціальних мереж на самооцінку
особистості проводилось за методикою “Тест на визначення рівня
самооцінки” автором якої Тернопільська В.О., методикою “Локус контроль”
автор Дж. Роттер, та методикою “Тест на інтернет-залежність” автор
Кімберлі Янг.
1. “Тест на визначення рівня самооцінки” автор Тернопільська В.О.
У кожної людини є якесь уявлення про себе, свої плюси і мінуси. І є
якийсь ідеальний образ себе – такого, яким хочеться бути. І яким себе
хочеться бачити. І ці два образи можуть зовсім не збігатися! Нестабільність і
невідповідність самосприйняття являють собою досить серйозну проблему.
Навіщо потрібна адекватність сприйняття себе? Як же зрозуміти, хто ви
насправді? Без цього розуміння стати гармонійною особистістю не вийде!
Так само як і домогтися успіху в будь-якій життєвій сфері! Зробити це
допоможе тест Тернопільскої на самооцінку. Він запропонований у
підручнику “Психологія для старшокласників”, разом з докладною
інструкцією, обробкою результатів, рекомендаціями.
 2. Методика “Локус контроль” автор Дж. Роттер.

Локус контроль є дуже важливим показником стану формування

особистості, особливо в юнацькому віці. Він впливає на вибір майбутньої
професії, самореалізацію, формування моделі поведінки людини в соціумі і
становлення в ньому. Те, як людина сприймає все, що з нею відбувається, чи
то, наскільки залежать ці події від неї самої чи від зовнішніх факторів,
почали вивчати такі вчені як Т.Б. Веблен, Р.К. Мертон, М. Вебер і Е.
Дюркгейм, Д.Макклеланд і Д. У. Аткінсон, та саме поняття «локус контроль»
ввів Д. Роттер. Теорія Д. Роттера (1916-1995) базується на припущенні, що
когнітивні чинники сприяють формуванню реакції людини на вплив
навколишнього середовища. Роттер відкидає концепцію класичного
біхевіоризму, відповідно до якої поведінку формують безпосередні
підкріплення з навколишнього середовища, і вважає, що основним чинником,
який визначає характер діяльності людини, є її очікування щодо
майбутнього. Ключове поняття теорії Дж. Роттера — «локус контролю».
Поняття «локус контролю», введене в психологію в середині 60-х рр. XX ст.,
описує деяке узагальнене представлення людини про те, що є причиною
подій у її житті і хто несе за них відповідальність.

Це поняття базується на двох основних положеннях:

- люди розрізняються за тим, як і де вони локалізують контроль над

значущими для себе подіями. Виділено два полярні типи такої локалізації –
екстернальнийта інтернальний;

- локус контролю, характерний для певної особистості, надситуативний і

універсальний тип. Один і той же тип контролю характеризує поведінку
даної особистості як під час невдач, так і в разі досягнень.
 Локус контроль (від лат. locus — місце розташування і франц. controle
– перевірка) — якість, що характеризує схильність людини приписувати
відповідальність за результати своєї діяльності зовнішнім силам або власним
здібностям і зусиллям. Це стійка властивість індивіда, що формується в
процесі його соціалізації

Можна виділити такі характерні риси екстерналів та інтерналів.

Поведінка інтерналів направлена на послідовне досягнення успіху шляхом
розвитку навичок і більш глибокого оброблення інформації, постановки все
зростаючих по своїй складності завдань. Їх потреба в досягненні має
тенденцію до підвищення, пов’язану зі збільшенням значення особистісної та
реактивної тривожності, що є передумовою для можливо більшої
розгубленості і меншої стресостійкості у випадках серйозних невдач. Проте в
цілому, в реальному житті, у поведінці, яку ми спостерігаємо, інтернали
справляють враження досить упевнених у собі людей; в житті вони частіше
займають більш високе суспільне становище, ніж екстернали. Для
екстерналів властива зовні спрямована захисна поведінка, в якості атрибуції
ситуації вони воліють мати шанс на успіх. У загальному плані це вказує на
те, що будь-яка ситуація екстерналу бажана як така, що стимулюється
ззовні.У плані міжособистісних відносин було встановлено, що екстернали
набагато сильніше піддаються соціальному впливу, ніж інтернали. Інтернали
ж навпаки, не тільки чинять опір сторонньому впливу, але й намагаються
контролювати поведінку інших, коли з’являється можливість.

3. Методика “Тест на інтернет-залежність”.

Вона була розроблена і протестована професором університету
Піттсбурга, що в Бредфорді, Кімберлі Янг ще в 1994 році. Назва методики –
Internet Addiction Test, тобто тест на інтернет-залежність, але часто можна
почути просто назву Тест Кімберлі Янг. У будь-якому випадку, цей тест,
незалежно від форми патологічної пристрасті до інтернету, дозволяє виявити
самостійно виявити ступінь даної пристрасті, щоб потім потенційно зробити
якісь дії - або переконатися в тому, що все нормально.
Важливо розуміти, що цей тест у принципі не може бути підставою для
постановки діагнозу, тому що його структура є досить простою та
однозначною. Крім того, все ще не існує чіткого та однозначно прийнятого
діагнозу інтернет-залежності, тому цей тест також має свої обмеження щодо
застосування. Але все ж таки для оцінки стану людей, які потребують
лікування від залежності, цей тест підходить більш ніж добре. Він здатний
спростити роботу спеціаліста і дозволити швидше перейти до лікування і
досягти позитивних результатів. Розберемося коротко, як же проходить цей
тест. В принципі він мало чим відрізняється від типових тестів, які люди
проходять для тих чи інших цілей. Спочатку так було лише вісім питань, на
які можна було дати позитивну чи негативну відповідь. Якщо позитивних
відповідей було п'ять або більше, то робився висновок, що інтернет-
залежність є. Але тепер структура змінилася тепер пунктів лише сорок, а на
кожне таке питання можна відповісти оцінкою за 5-бальною шкалою. Бали
підсумовуються, після чого обчислюється підсумкове їхнє значення на основі
цієї суми.

РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНИХ

МЕРЕЖ НА САМООЦІНКУ ОСОБИСТОСТІ

2.1. Аналіз результатів дослідження та їх інтерпретація

Коротка анкета опитувальника. Дослідження проводилось за

допомогою ресурсу “Google-форми” у груповому режимі. У ході
дослідження був використаний метод анкетування «Додаток А».У
дослідженні брало участь 45 респондентів 13-19 років. На запитання в яких
соц.мережах/мессенджерах у вас є аккаунти і як часто ви ними користуєтесь
ми отримали такі бали Мал. 2.1.:
 Мал. 2.1.
Отже, найбільше користуються соціальними мережами Instagram,
Telegram, Tik-Tok .
На запитання, скільки часу щодня ви проводите в усіх зареєстрованих
соціальних мережах в цілому, ми отримали: 53% проводять 2-4 години
щодня, 24% менше 1 години, 17 % 5-7 годин, 6% більше 7 годин Мал. 2.2.

Мал.2.2.
 На запитання, чи вважаєте ви, що у Вас є залежність від соціальних
мереж, 44 % респондентів відповіли, що частково є Мал. 2.3.

Мал. 2.3.

Залежність від соціальних мереж розвивається поступово.

На запитання, яка буде ваша реакція, якщо випадково станеться, що всі
соціальні мережі й подібні сайти у cвіті закриють, 41% відповіли що їм
байдуже, 29% будуть незадоволені, 23% - дуже незадоволені Мал. 2.4.

Мал. 2.4.
 На запитання, чи зможете ви без будь-якої причини видалити свій
профіль у соціальній мережі або просто стерти всю інформацію на ній і
ніколи більше не заходити, 41 % відповіли що ні, тому що там уся необхідна
інформація та контакти. Відповідаючи на запитання, що вас підштовхнуло
зареєструватися в соціальній мережі, 36% респондентів назвали цікавість,
27%- друг, подруга, 21%- бажання завести нових друзів Мал. 2.5.

Мал. 2.5.

На запитання, чому я користуюся соц.мережами, респонденти

відповіли так:
 допомагають підтримувати зв’язок зі знайомими-73%;
 допомагають зв’язатися з людьми, яких я не бачив деякий час (наприклад,
друзі, які знаходяться далеко)-58%;
 дають змогу приєднатися до різних груп, що мене цікавлять-43%;
 допомагають зайняти вільний час-32%;
 допомагають організувати та зберігати важливу для мене інформацію-31%;
 допомагають отримати необхідну інформацію-31%.
 Відповідаючи на запитання, що ви робите у соціальних мережах ми
отримали такі результати Мал. 2.6.:

Мал. 2.6.
Отже, найбільше підлітки у соціальних мережах спілкуються з друзями,
слухають улюблену музику. На запитання, з якого пристрою ви заходите у
соціальні мережі, 58% підлітків відповіли що заходять із домашнього
комп’ютера Мал. 2.7.

Мал. 2.7.
 На запитання, чи бувало так, що ви не встигали зробити домашнє
завдання через тривале перебування в соціальних мережах, 47% респондентів
дали відповідь «Ні, не бувало», хоча 26% відповіли, що іноді не встигали
зробити домашнє завдання Мал. 2.8.

Мал. 2.8.
На запитання, чи згідні ви з твердженням, що соціальні мережі
заважають вам навчатися, 48% дали відповідь «Ні, не заважають», 21%
відповіли «Так заважають», і 2% відповіли: «Важко сказати» Мал. 2.9.

Мал. 2.9.
 Для пошуку інформації в Інтернеті найчастіше використовують
пошукові сервіси 86% опитаних. На запитання, чи зареєстровані від свого
імені, 88% відповіли, що так.
На запитання, скільки людей у вас у друзях, ми отримали такі
результати: до 50-44%; 50-100-26%; 100-200-23%; 200-500-17%; більше 500-
5% Мал. 2.10.

Мал. 2.10.
Дуже часто в Інтернеті діти можуть наразитися на он-лайн-загрози:
шахрайство, порнографію, різноманітні прояви збочень, он-лайн-насилля,
негативний контент та залежність від Інтернету .
Соціологічні дослідження, ініційовані компанією «Київстар» у 2021
році, свідчать: 76% батьків не знають, які сайти відвідують їхні діти; 17%
дітей готові надати інформацію про себе і свою родину; 28% можуть без
вагань надіслати свою фотокартку незнайомцям; 22% час від часу
потрапляють на сайти «для дорослих»; 14% дітей час від часу надсилають
платні SMS для отримання бонусів в он-лайн іграх або соціальних мережах,
не звертаючи увагу на вартість цих повідомлень; лише 18% реально
слідкують за життям дитини в мережі.
 Головна проблема – низький рівень обізнаності батьків. Вони не
можуть убезпечити дитину, оскільки мало розуміються на всіх тонкощах
користування Інтернетом.

Наступним було проведено опитування за методикою “Тест на

визначення рівня самооцінки” автором якої Тернопільська В.О.
За результатами дослідження ми дійшли наступних висновків:
- 37% опитуваних мають високий рівень самооцінки, за якого людина, як
правило, виявляється не обтяженою "комплексом неповноцінності".
Особистість адекватно реагує на зауваження інших і рідко сумнівається
у своїх діях. Характеризує впевнену у своїх діях людину. Люди з
високою самооцінкою безпосередні у спілкуванні, спокійно
відносяться до оточення, з повагою ставляться до себе і до інших,
живуть у гармонії з собою, роблять помилки і вчаться на них,
турбуються про своє фізичне та емоційне здоров`я. Вони не люблять
з`ясовувати відносини та конфліктувати. Людина з високою
самооцінкою відчуває себе як господар чи господиня своєї долі:
впевнено, твердо знаючи, до чого прагне. Якщо таку людину хтось не
любить чи ображає, то вона розуміє, що скоріше це труднощі і
проблеми цих інших. Тому не сприймає і не бере до серця
незаслужених негативних думок і вчинків оточуючих.
- 51% опитуваних мають середній рівень самооцінки,  за якого людина
рідко страждає від "комплексу неповноцінності" і лише час від часу
старається пристосуватися до думки інших. Головною
характеристикою людини, яка має середній рівень самооцінки, є її
коливання між рисами людей, які мають високий і тих, хто має
низький. Тому, залежно від стану, в якому вони перебувають у певний
час, ці люди можуть кардинально змінити спосіб мислення, почуттів та
поведінки. Вони довіряють власним критеріям і мають ряд цінностей та
 принципів, які вони готові захищати. Тим не менше, вони здатні
змінити їх, якщо докази підказують, що вони повинні.
- Вони здатні діяти відповідно до того, що, на їх думку, є найкращим
вибором, навіть тоді, коли інші кажуть їм, що вони роблять помилку.
- Вони, як правило, не надто турбуються про те, що робили в минулому
або що буде в майбутньому, але вони вчаться у обох, щоб потроху
вдосконалюватися. Вони довіряють своїй здатності вирішувати проблеми,
навіть зробивши кілька разів помилку. Навіть незважаючи на це, вони
також можуть звернутися за допомогою, коли їм це потрібно.
- Вони вважають себе такими ж справедливими, як і всі інші, і вважають,
що вони цікаві люди і що вони щось роблять для інших.
- Вони уникають маніпуляцій і співпрацюють з кимось, лише якщо це
здається доцільним або сприяє їм.
- Вони здатні насолоджуватися різноманітними аспектами життя.
- Вони співчувають іншим і намагаються їм допомогти; тому вони не
люблять кривдити інших. Однак, на відміну від людей із справді високою
самооцінкою, люди із середньою самооцінкою мають захисний стиль. Це
означає, що коли щось або хтось загрожує їхньому баченню себе, вони
сприймають це як особистий напад і можуть реагувати вороже. З іншого
боку, часом, коли вони знаходяться в найнижчому діапазоні рівня
самооцінки, цей тип людини може мати такі характеристики: Високий
рівень самокритичності та невдоволення собою.
- Перебільшена реакція на критику та постійне відчуття нападу.
- Труднощі з прийняттям рішень та великий страх помилитися.
- Велике бажання догодити іншим, навіть якщо це для них проблема.
- Надмірне роздумування над помилками, допущеними в минулому, таким
чином, що вони відчувають себе обтяженими виною. Перфекціонізм і
розчарування, коли вони не здатні досягти власних стандартів.
- Бачення життя песимістичним і сповненим негативу.
 - Заздрість до людей, які, мабуть, насолоджуються кращим життям, ніж
вони.
- Віра в те, що нинішні негативні умови збережуться з часом.

- 22% опитуваних мають низький рівень самооцінки, за якого людина

хворобливо переносить критичні зауваження на свою адресу,
сумнівається у правильності своїх дій, старається завжди рахуватися з
думкою інших і часто страждає від "комплексу неповноцінності".
Люди з низькою самооцінкою впевнені в глибині душі, що мало чого
варті, постійно мають кумирів, бояться робити помилки, не вміють
сприймати компліменти. У спілкуванні з іншими перш за все вони
турбуються про те, яке справляють враження на інших, бувають або
балакунами та пихатими, або приниженими та нерішучими. Вони
відчувають постійне бажання мати те, що мають інші, робити те, що
роблять інші. Низька самооцінка часто супроводжується страхом
перед здійсненням помилок. Сумніваючись у можливості виконати те,
чого від неї очікують інші, людина зазвичай не робить взагалі нічого,
чи відкладає дію на тривалий термін. Вона відмовляється прийняти
рішення, оскільки вважає себе нездатною зробити «правильний» вибір.

Людина із середньою самооцінкою не матиме стільки проблем протягом

усього життя, як хтось із низькою самореалізацією, але він все одно зазнає
деяких значних труднощів. Основна проблема середньої самооцінки полягає
в тому, що залежно від обставин людина може перестати довіряти собі і,
отже, розвивати почуття смутку, безпорадності чи апатії. Це значно
ускладнить вам прийняття рішень і дію, щоб отримати бажане, що ще більше
посилить негативні сторони вашої самооцінки. Загалом середня самооцінка
має тенденцію вироджуватися до низької самооцінки, якщо не діяти свідомо
для її покращення. Людина, яка представляє такий тип бачення себе, повинна
працювати над своїми переконаннями, поглядами та діями, щоб мати
можливість залишатися в межах здорової та стабільної самооцінки. Висока
чи низька самооцінка – це не присуд на все життя. Коли ми хочемо стати
впевненими в собі, ми не повинні боятися життя.
Анкетне опитування проводилось шляхом надання посилання на
заповнення гугл-форми респондентам, які виявили бажання прийняти участь
в опитуванні через мережу інтернет.
За результатами опитування було отримано 45 заповнених анкет.
Вікова група людей прийнявших участь в опитуванні від 13 до 19 років.
В опитаній фокус групі виявили більшість людей з середньою та низькою
самооцінкою, загальною кількістю 73%. Можемо зробити висновок, що в
анкетованій групі людей, більшість респондентів піддаються впливу
зовнішніх факторів, а саме соціальні мережі мають серйозний вплив на
формування самооцінки підлітків або зміни варіативної кількості опитаних
респондентів з групи з середньою самооцінкою до високої або низької.

Наступним було проведено анкетне опитування респондентів за

методикою “Локус контроль” автор Дж. Роттер. З метою вивчення
схильності членів фокус групи приписувати відповідальність за життеві події
і результати завнішнім силам або власним здібностям і зусиллям. Кожен з
нас поєднує в собі впевненість в собі та залежність від обставин. Віднесення
відповідальності за результати своєї діяльності до зовнішніх сил називається
екстернальним або зовнішнім локус контролем, а приписування
відповідальності власним здібностям і зусиллям інтернальним, внутрішнім
локус контролем. В залежності від локалізації контролю можливі два
полярних типи особистості: зовнішній (екстернальний), внутрішній
(інтернальний). Для будь якої людини прийнято займати певну позицію на
континиумі, що простирається від зовнішнього до внутрішнього типу. В
опитаній фокус групі вивчався саме влив соціальних мереж на віднесення до
екстернального або інтернального типу особистості. При проведенні
опитування респондентів за методикою “Локус контроль”, було метою
виявити кількісний показник респондентів, що можна віднести до групи
екстерналів – людей, що формують власну позицію під впливом зовнішніх
факторів, а саме інформації та даних отриманих з соціальних мереж. На
екстерналів фактори, що формуються в загальному інформаційному просторі
соціальних мереж, мають вирішальний вплив при становленні самооцінки,
особливо в підлітковому віці.
Анкетне опитування проводилось шляхом надання посилання на
заповнення гугл-форми респондентам, які виявили бажання прийняти участь
в опитуванні через мережу інтернет.
За результатами опитування було отримано 45 заповнених анкет.
Вікова група людей прийнявших участь в опитуванні від 13 до 19 років.
За результатами проведеного тестування, серед опитаних респондентів
більшість можемо віднести до екстерналів (а саме 27 членів опитаної групи
або 60%), це відповідає твердженню, що в підлітковому віці при формуванні
самооцінки особистості зовнішні фактори, в нашому випадку соціальні
мережі, мають вирішальний вплив.

Наступним було проведено дослідження за методикою “Тест на інтернет-

залежність” автор Кімберлі Янг. Ні для кого не секрет, що саме
кіберпростір, інтернет оволодів усіма сферами нашого життя, але не тільки
дорослого але і підлітка. Соціальні мережі у житті підлітка відіграють
важливий аспект їхньої соціалізації або теперішнього існування у ньому. Так,
нами було виявлено в ході першого етапу дослідження за допомогою “Тест
на інтернет-залежність”. Цей тест розроблений Кімберлі Янгом
для визначення наявності й тяжкості залежності. Цей тест виявляє
неконтрольоване користування інтернетом та оцінює симптоми залежності.
Він охоплює 20 запитань, кожне з яких оцінюється за 5-бальною шкалою
Лайкерта (Likert scale) від 1 до 5 (дуже рідко, інколи, часто, дуже часто,
завжди), максимальний бал дорівнює 100. Тест на інтернет-залежність
включає такі діапазони балів:

 0–30 балів — нормальне використання інтернету.

 31 бал–49 балів — легкий ступінь інтернет-залежності.
 50–79 балів — помірний ступінь інтернет-залежності.
 80–100 балів — надмірне користування інтернетом.

За результатами опитування було отримано 45 заповнених анкет.

Зібрані результати опитування можна відобразити у наступній таблиці:

Діапазон балів Кількість респондентів Частка, %

0 – 30 6 13,4%
31 – 49 8 17,8%
50 – 79 13 28,8%
80 – 100 18 40%

Серед 18 надмірних користувачів інтернетом 5 респондентів мали

проблеми з емоційним станом, 2 — з поведінкою, у 3 була гіперактивність,
3 підлітки мали негаразди з однолітками та у 5 в категорії просоціальна
поведінка рівень складності проблем був ближче до середнього. 

Вікова група людей прийнявших участь в опитуванні від 13 до 19 років.

У проведеному дослідженні виявили, що надмірне користування

інтернетом вплинуло на життя підлітків як негативно, а саме на емоційний
стан, самооцінку, гіперактивність, поведінку, взаємовідносини з однолітками,
так і позитивно — на просоціальну поведінку.
 ВИСНОВКИ

Узагальнюючи представлені результати теоретичного та емпіричного

дослідження можна зробити такі висновки. Сучасний пiдлiток є активним
користувачем соціальних мереж та Інтернету, i саме він сьогодні по праву
вважається інститутом соціалізації. Агентом соціалізації сучасного підлітка є
соцiальна мережа “Instagram”. Коло зацікавлень сучасного підлітка є
спілкування, пошук цікавої інформації, розваги та дозвілля. Також,
відповідно до результатів з впевненістю можна припустити про формування
віртуальної ідентичності підлітка, оскільки підлітки перебуваючи у цьому
середовищі відчувають себе “іншими”, “кращими”, наділяють власне “Я”
позитивними характеристиками або iншими ніж у реальності. Відтак,
важливо з'ясувати змістові характеристики ідентичності підлітка в соціальній
мережі. саме сучасні інтернет-технології створюють умови для більш
раннього включення дітей у процес соціалізації. Але водночас вплив
соціальних мереж на особистісний розвиток унаслідок дії інтернет-простору
не може бути однозначно кваліфікований як позитивне чи негативне явище.
Соціальні мережі є не тільки потужним агентом вторинної соціалізації, але й
виграють конкуренцію у соціальних інститутів, які реалізують первинну
соціалізацію, тому, що цьому сприяє динаміка сучасного життя. При цьому
ми повинні пам’ятати, що соціальні мережі є одним із вагомих факторів
соціалізації, але не єдиним, оскільки постійне перебування в мережі Інтернет
негативно позначається на процесі соціалізації через скорочення
безпосередніх соціальних взаємодій з людьми, зміни у спілкуванні з друзями
й близькими, розвиток депресивного стану, заниження самооцінки.
Найчастіше причиною Інтернет-залежності є негармонійні сімейні стосунки,
відсутність підтримки і порозуміння з боку близьких людей. Саме тому
найчастіше Інтернет-залежними є підлітки, які переживають «перехідний»
вік, коли особливо гостро постає проблема взаємовідносин батьків і дітей.
Разом із тим варто звернути увагу на те, що більшість користувачів інтернет-
ресурсів навіть не здогадуються, наскільки широкому колу осіб надана ними
інформація може стати відомою, не усвідомлюють реальну й потенційну
небезпеку можливого протиправного використання накопиченої протягом
тривалого часу персональної інформації. Отже, соціальні мережі мають як
позитивні, так і негативні аспекти їхнього використання. Саме тому велике
значення займає профілактика Інтернет-залежності, яка пов’язана з
виявленням та виправленням негативних інформаційних, педагогічних,
психологічних факторів, що зумовлюють відхилення в психічному і
соціальному розвитку молоді.

 
 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Богдан М. С. Психологічні особливості спілкування залежних від
соціальних мереж / М. С. Богдан, О. В. Горецька // Психологія і
соціологія: проблеми практичного застосування. – 2014. – С. 25-29.
2. Бєлінська О. Н. Сучасні дослідження віртуальної комунікації:
проблеми, гіпотези, результати / О. Н. Бєлінська, А. М. Жичкина
[Електронний ресурс] // Бєлінська О. Н., Жичкина А. М. Сучасні
дослідження віртуальної комунікації: проблеми, гіпотези, результати.
Режим доступу: www.psychology.ru/internet. – Заголовок з екрану.
3. Вайнола Р. Х. Технологізація соціально-педагогічної роботи: теорія та
практика / Р. Х. Вайнола // [навчальний посібник за ред проф. С. О.
Сисоєвої]. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. – 134 с.
4. Вакуліч Т. М. Інтернет-залежність як новий вид адитивної поведінки /
Т. М. Вакуліч // [науковий часопис НПУ ім. М. Драгоманова]. Серія
№12. Психологія / За ред. Долинської Л. В. – К. : НПУ імені М.П.
Драгоманова, 2005.– Вип.7(31) – С. 22.
5. Веретенко Т. Г. Детермінанти формування безпечної діяльності молоді
в Інтернет-мережі / Т. Г. Веретенко [Електронний ресурс] // Веретенко
Т. Г. Детермінанти формування безпечної діяльності молоді в
Інтернет-мережі. – Режим доступу: http: //elibrary.kubg.edu.ua.
Заголовок з екрану.
6. Войскунский А. Е. Психологические аспекты деятельности человека в
Интернет-среде / А. Е. Войскунский // 2-ая Российская конференция по
экологической психологии: тезисы. – М.: Экопсицентр РОСС, 2000 –
С. 269- 270.
7. Городецька.О. Вплив соціальних мереж на розвиток та соціалізацію
особистості. [Електронний ресурс]
8. Глущенко С. Д. Соціально-психологічні особливості
Інтернетаддиктивної поведінки особистості / С. Д. Глущенко //
Молодь: освіта, наука, духовність: тези доповідей. – Частина І. – К.:
Університет «Україна», 2008. – 547 с. 25
9. Гнатюк Р. Соціальні мережі: співвідношення позитиву і негативу? / Р.
Гнатюк [Електронний ресурс] // Гнатюк Р. Соціальні мережі:
співвідношення позитиву і негативу? – Режим доступу:
http://gazeta.dt.ua/family/socialni-merezhispivvidnoshennyapozitivu-i-
negativu.html. – Заголовок з екрану.
10. Гончарук В. Д. Безпека дітей в Інтернеті: попередження, освіта,
взаємодія / В. Д. Гончарук [Електронний ресурс] // Гончарук В. Д.
Безпека дітей в Інтернеті: попередження, освіта, взаємодія. – Режим
доступу: http://konf.koippo.kr.ua. – Заголовок з екрану.
11. Данько Ю. А. Соціальні мережі як форма сучасної комунікації: плюси і
мінуси / Ю. А. Данько // Сучасне суспільство: політичні науки,
соціологічні науки, культурологічні науки. – 2012. – С. 179-184.
12. Золотова Г. Д. Сутність технологічних видів адитивної поведінки дітей
/ Г. Д. Золотова // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 13 (272), Ч.
ІV, 2013. – С.126-130.
13. Іванов М. Психологічні аспекти негативного впливу ігрової
комп'ютерної залежності на особистість людини / Document HTML.
URL: http://flogiston.ru/projects/articles/gameaddict2. shtml .
14. Карандашева О. В. Робота практичного психолога з учнями,
схильними до адиктивної поведінки / О. В. Карандашева // Тренінгові,
соціальнореабілітаційні і навчальні програми із формування здорового
способу життя в учнівської, студентської молоді. – К.: Ніка-Центр,
2008. – С. 59–67.
15. Лаврухіна О. І. Інтернет-залежність як проблема сучасності / О. І.
Лаврухіна [Електронний ресурс] // Лаврухіна О. І. Інтернет-залежність
як проблема сучасності. – Режим доступу:
www.rusnauka.com/10_DN_2012. – Заголовок з екрану.
16. Литовченко І. В. Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному
світі / І. В. Литовченко [посібник для батьків]. – К: Видавництво ТОВ
«Видавничий будинок «Аванпост-Прим», 2010. – 48 с.
17. Млодик І. Що роблять діти в соціальних мережах. Як їм допомогти /
Ірина Млодик // [Електронний ресурс] :
http://onlinebezpeka.com/uk/advices-for- 26 parents/communication-in-
network/article/ssho-robljatj-diti-v-sotsialjnikhmerezhakh-jak-im-
dopomogti.
18. Соціологія: підручник / за ред. В. Г. Городяненка. – 3-тє вид.,
переробл. і доп. – К.: ВЦ «Академія», 2008. – 544 с.
19. Шляпников В. «Я не понаслышке знаю, что такое кибербуллинг и
грумминг» / В. Шляпников [ Електронний ресурс] // Шляпников В. «Я
не понаслышке знаю, что такое кибербуллинг и грумминг» / Дети в
информационном обществе. М., 2014, № 15. Режим доступу:
http://detionline.com/assets/files/journal/15/tendencii.pdf .
20. Kumar N., Kumar A., Mahto S.K. et al. (2019) Prevalence of excessive
internet use and its correlation with associated psychopathology in 11th and
12th grade students. Gen. Psychiatr., Apr 20, 32(2): e100001
21. Faraci P., Craparo G., Messina R. Et al. (2013) Internet Addiction Test
(IAT): which is the best factorial solution? J. Med. Internet Res. Oct. 9,
15(10): e225
22. Luebbe A. M., Bell D. J., Allwood M. A., Swenson L. P., Early M. C.
Social Information Processing in Children: Specific Relations to Anxiety,
Depression, and Affect. J Clin Child Adolesc Psychol. 2010. 39(3). Р. 386–
99.
23. . Angélico A., Crippa J., Loureiro S. Social anxiety disorder and social
skills: A critical review of the literature. International Journal of Behavioral
Consultation and Therapy. 2013. №7. Р. 16–23.
24. Інтернет-залежність української молоді: сучасний стан проблеми.
Автор: Мацьоха Т.–Режим доступу: https://commons.com.ua/uk/internet-
zalezhnist/
25. Янг К.С. Діагноз – Інтернет-залежність. / К.С. Янг.// Мир Internet– М.,
2000. – №2. – С. 36 – 64
26. Вакуліч Т.М. Психологічні чинники запобігання Інтернет-залежності
підлітків : автореф. дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07 / Т.М. Вакуліч /
Центр. інст. післядип. педаг. освіти АПН України. – К., 2006. – 21 с
27. Вінтюк Ю.В. Психологічні закономірності виникнення узалежнень у
шкільному віці та способи протидії їм / Ю.В. Вінтюк // Здоровий
спосіб життя. – 2008. – № 34. – С. 13–20.
28. Вісник психології та педагогіки. Український психолого-педагогічний
ресурс (електронний збірник наукових праць) [Електронний ресурс]. –
Режим доступу : https://www.psyh.kiev.ua
29. Кіберзалежність – хвороба епохи інформаційних технологій.
Надзвичайна ситуація [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
https://ns-plus.com.ua/2017/03/29/kiber-zalezhnist-hvoroba-epohy-infor/
 ДОДАТКИ
Додаток А
Коротка анкета опитувальника
1.Ваша стать? чоловік жінка.
2.Ваш вік? ____________
3.У яких соц.мережах/мессенджерах у Вас є аккаунти і як часто ви ними
користуєтесь, використовуючи шкалу від 0 до 5 (де 0 – не користуюсь, а 5 –
використовую щоденно):
Instagram Facebook
Tik-Tok Telegram
Viber Wastapp
Twitter Like
Інші

4.Скільки часу щодня Ви проводите в усіх зареєстрованих соціальних

мережах в цілому?
 Менше 1 год.
 2-4 год.
 5-7 год.
 Більше 7 год.
5.Чи вважаєте Ви, що у Вас є залежність від соціальних мереж?
Так Частково
Ні Свій варіант

6.Якщо випадково станеться, що всі соціальні мережі й тому подібні сайти у

cвіті закриють, ви будете …?
Дуже не задоволені Мені байдуже
Незадоволені Дуже задоволені
Задоволені Свій варіант
Додаток А

7.Чи зможете ви без будь-якої причини видалити свій профіль у соціальній

мережі або просто стерти всю інформацію на ній і ніколи більше не заходити
туди?
 Так, без проблем
 Ні, там уся необхідна мені інформація та контакти
 Я що дурень, у мене там більше 1000 друзів/підписників!
 Не знаю, важко відповісти
 Свій варіант
8.Що вас підштовхнуло зареєструватися в соціальній мережі?
Друг (подруга) Бажання завести нових друзів
Всі мої друзі там, чим я гірший Бажання пограти в он-лайн-ігри
Цікавість Навчальна чи робоча необхідність

9.Я використовую соціальні мережі, тому що:

 вони допомагають підтримувати зв’язок зі знайомими
 вони допомагають підтримувати зв’язок із людьми, з якими інакше
був би загублений контакт
 вони допомагають зв’язатися з людьми, яких я не бачив деякий час
(наприклад, друзі, які знаходяться далеко
  вони допомагають знайомитися з новими людьми
 вони допомагають отримати інформацію про те, що роблять інші
люди
 вони допомагають спостерігати за життям інших людей
 вони допомагають отримати необхідну інформацію
 вони допомагають ділитися інформацією, яку побачать (прочитають)
інші люди

Додаток А

 вони допомагають продемонструвати іншим мої думки, почуття,

інтереси і т.д.
 вони допомагають підтримувати зв’язок з однодумцями
 вони дають змогу приєднатися до різних груп, що мене цікавлять
 вони допомагають мені навчатися
 вони допомагають організувати та зберігати важливу для мене
інформацію
 вони допомагають створювати події та заходи, або приєднатися до
вже створених
 вони допомагають зайняти вільний час
 там можна грати он-лайн-ігри
10.Що Ви робите у соц. мережах?
спілкуюся з друзями; граю в ігри;
слухаю музику; знаходжу цікаву інформацію
дивлюся фільми; все вище перераховане;

11. З якого пристрою ви заходите у соціальні мережі?

 з домашнього комп'ютера
 на уроках з мобільного телефону
  на вулиці з мобільного телефону
 в кафе з мобільного телефону
 свій варіант
12.Чи бувало так, що ви не встигали зробити домашнє завдання через тривале
перебування в соціальних мережах?
 дуже рідко
 іноді
 дуже часто

Додаток А

 практично завжди
 ніколи
13.Чи згідні ви з твердженням, що соц.мережі заважають вам навчатися?
 так
 ні
 важко сказати
14.Для пошуку інформації в Інтернеті, Ви найчастіше використовуєте?
 соціальні мережі
 пошукові сервери (Яндекс, Google, інші)
 приблизно однаково два перших пункти
 свій варіант
15.Ви зареєстровані від свого імені?
так ні
 Додаток Б
Методика “Тест на визначення рівня самооцінки” автор Тернопільська
В.О.

Досліджуваному пропонується тест-опитувальник, який містить 32

твердження, з приводу яких можливі 5 варіантів відповідей, кожний із яких
кодується балами за схемою: дуже часто – 4 бали, часто – 3 бали, іноді – 2
бали, рідко – 1 бал, ніколи – 0 балів.

Інструкція: «Уважно прочитайте речення-суджения і висловіть у

чотирьохбальній системі своє ставлення до них. При цьому бали повинні
означати: « Я думаю про це: «дуже часто», «часто», «інколи», «зрідка»,
«ніколи». У бланку відповідей у відповідну графу праворуч поставте знак
«+» (плюс).

Я думаю про це:

Речення-судження Дуже Часто Інколи Зрідка Ніколи
часто
1. Мені хочеться, щоб мої друзі
підбадьорювали мене
2. Постійно відчуваю свою
відповідальність за роботу
3. Я хвилююсь за своє майбутнє
4. Багато з моїх знайомих мене
ненавидять
5. Я меншою мірою ініціативний, ніж
інші
6. Я переживаю за свій психічний стан
7. Я побоююсь видаватися нерозумним
8. Зовнішній вигляд інших куди кращий
за мій
9. Я боюсь виступати з промовою
перед незнайомими людьми
10. Я часто припускаюсь помилок
11. Шкода, що я не вмію говорити
належним чином з людьми
12. Шкода, що мені не вистачає
впевненості у собі
13. Мені хотілося б, щоб мої дії
схвалювались іншими частіше
14. Я надто сором'язливий
15. Я проживаю життя марно, моє
життя некорисне
16. Багато з моїх знайомих невірної
думки про мене
17. Мені немає з ким поділитися своїми
думками
18. Люди очікують від мене надто
багато
19. Оточуючі не особливо цікавляться
моїми досягненнями
20. Я легко збентежуюся
21. Я відчуваю, що багато людей мене
не розуміють
22. Я не почуваю себе в безпеці
23. Я часто без підстав хвилююся
24. Я почуваю себе ніяково, коли
входжу в кімнату, де вже сидять люди
25. Я почуваю себе скутим
26. Я відчуваю, що люди говорять про
мене за моєю спиною
27. Я впевнений, що люди майже все
сприймають легше, ніж я
28. Мені здається, що зі мною повинна
статися якась неприємність
29. Мене хвилює думка про те, як люди
ставляться до мене
30. Шкода, що я не такий
комунікабельний, товариський
31. У суперечках я висловлююсь тільки
тоді, коли впевнений у своїй правоті
32. Я думаю про те, чого чекає від
мене громадськість

Обробка та аналіз результатів

Кожній відповіді досліджуваного приписується певна сума балів

відповідно до шкали: дуже часто – 4 бали, часто – 3 бали, іноді – 2 бали,
рідко – 1 бал, ніколи – 0 балів.

Для того щоб визначити рівень самооцінки, необхідно додати бали

кожного із 32 суджень.

Сума балів від 0 до 43 засвідчує високий рівень самооцінки.

Сума балів від 43 до 86 вказує на середній рівень самооцінки.

Сума балів від 86 до 128 вказує на низький рівень самооцінки.

 Додаток В
Методика “Локус контроль” автор Дж. Роттер.
Анкета складається з 29 пар тверджень, висловлювання в кожній парі
описують полярні варіанти ставлення до ситуації. У кожній парі потрібно
вибрати тільки одну. 6 балів з 29 порожні, тому максимальна оцінка за
кожною шкалою може дорівнювати 23.
Ключ до анкети.
Шкала А Б
Екстернальність 2,6,7,9,16,17,18,20,21,23,25,29 3,4,5,10,11,12,13,15,22,26,28
Інтернальність 3,4,5,10,11,12,13,15,22,26,28 2,6,7,9,16,17,18,20,21,23,25,29

Бланк анкети.
№ А Б
1 Діти потрапляють у біду, тому що батьки У наш час неприємності трапляються з
занадто часто карають їх. дітьми найчастіше тому, що батьки занадто
м'які до них.

2 Багато невдач виникають через невдачу. Невдачі людей є результатом власних

помилок.

3 Одна з головних причин, чому вчиняються Неморальні вчинки завжди будуть

неморальні вчинки, полягає в тому, що інші відбуватися, як би не старалися запобігти їм
миряться з ними. інші.

4 Зрештою, люди приходять до заслуженого На жаль, заслуги людини часто

визнання. залишаються невизнаними.

5 Думка про те, що вчителі несправедливі по Багато студентів не розуміють, що їх оцінки

 відношенню до учнів, невірна. можуть залежати від випадкових обставин.

6 Успіх лідера багато в чому залежить від Здібні люди, які не стали лідерами, самі не
вдалого поєднання обставин. використовували свої можливості.

7 Незалежно від того, як сильно ви Той, кому не вдалося завоювати симпатії

намагаєтеся, деякі люди все одно не будуть оточуючих, просто не вміє ладнати з
співчувати вам. оточуючими.

8 Спадковість відіграє важливу роль у Тільки життєвий досвід визначає характер і

формуванні людського характеру і поведінку.
поведінки.

9 Я часто помічав правду приказки: "Чого не На мій погляд, краще прийняти рішення і
можна уникати". діяти, ніж сподіватися на долю.

1 Для хорошого фахівця навіть перевірка з Навіть добре навчений фахівець зазвичай
пристрастю не складе труднощів. не витримує перевірки з пристрастю.
0
1 Успіх є результатом наполегливої праці і Щоб досягти успіху, потрібно не упустити
мало залежить від удачі. шанс.
1
1 Кожен громадянин може впливати на Суспільством керують люди, які висуваються
важливі державні рішення. на державні посади, і середньостатистична
2
людина мало що може зробити.

1 Коли я будую плани, я взагалі переконаний, Не завжди розумно планувати далеко

що зможу їх реалізувати. вперед, адже багато що залежить від того,
3
як будуть розвиватися обставини.

1 Є люди, про яких можна сміливо говорити, Щось хороше є в кожній людині.
що вони не хороші.
4
1 Виконання моїх бажань не пов'язане з Коли вони не вміють бути, вони кидають
удачею. монету. На мій погляд, в житті до цього
5
часто можна вдатися.

1 Лідером часто стають через щасливий збіг Щоб стати лідером, потрібно вміти керувати
обставин. людьми. Удача не має до цього ніякого
6
відношення.

1 Більшість з нас не може впливати на світові Беручи активну участь у суспільному житті,
події в будь-якому серйозному сенсі. люди можуть керувати подіями у світі.
7
1 Більшість людей не розуміють, наскільки Насправді, немає такого поняття, як удача.
їхнє життя залежить від випадкових
8
обставин.

1 Ви завжди повинні вміти визнавати свої Як правило, краще не наголошувати на своїх

помилки. помилках.
9
2 Важко зрозуміти, подобається вам людина Кількість ваших друзів залежить від того,
чи ні. наскільки ви залучаєте до себе інших.
0
2 Зрештою, неприємності, які трапляються з Більшість невдач є результатом відсутності
нами, врівноважуються приємними подіями. здібностей, невігластва, ліні або всіх трьох
1
причин разом узятих.

2 Якщо докласти достатніх зусиль, формалізм Є речі, з якими важко боротися, тому
і черствість можуть бути викорінені. формалізм і черствість не можуть бути
2
викорінені.

2 Іноді важко зрозуміти, на чому базуються Винагорода залежить від того, наскільки
лідери, коли вони висувають людину на важко людина працює.
3
заохочення.

2 Хороший керівник очікує, що підлеглі самі Хороший керівник дає зрозуміти, яка робота
вирішать, що їм робити. кожного підлеглого.
4
2 Мені часто здається, що я мало впливаю на Я не вірю, що шанс або доля можуть зіграти
те, що зі мною відбувається. важливу роль у моєму житті.
5
2 Люди самотні, тому що не виявляють Марно намагатися занадто сильно
дружелюбності до інших. завоювати людей: якщо ви їм подобаєтеся,
6
вони люблять вас.

2 Характер людини залежить в основному від Характер людини формується в основному в

його сили волі. колективі.
7
2 Те, що відбувається зі мною, – це робота Іноді я відчуваю, що моє життя розвивається
моїх рук. в напрямку, який не залежить від моєї сили
8
волі.

2 Я часто не розумію, чому лідери роблять Зрештою, погане управління організацією -

так, як вони роблять. це відповідальність людей, які в ній
9
працюють.
 Додаток Г
Методика “Тест на інтернет-залежність” автор Кімберлі Янг.

Тест на інтернет-залежність розроблений Кімберлі Янг для визначення

наявності й тяжкості залежності. Цей тест виявляє неконтрольоване
користування інтернетом та оцінює симптоми залежності. Він охоплює
20 запитань, кожне з яких оцінюється за 5-бальною шкалою Лайкерта (Likert
scale) від 1 до 5 (дуже рідко, інколи, часто, дуже часто, завжди),
максимальний бал дорівнює 100.
Діапазони балів:

 0–30 балів — нормальне використання інтернету.

 31 бал–49 балів — легкий ступінь інтернет-залежності.
 50–79 балів — помірний ступінь інтернет-залежності.
 80–100 балів — надмірне користування інтернетом.

Питання анкети:
№ Питання
1 Як часто ви порушує часові рамки, встановлені батьками для
користування мережею?
2 Як часто ви не виконуєте свої домашні обов’язки, щоб провести
більше часу в мережі?
3 Як часто ви надаєте перевагу проводженню часу в мережі замість того,
щоб провести його в сімейному колі?
4 Як часто ви формуєте нові стосунки з друзями через мережу?
5 Як часто батьки нарікають на кількість часу, яку ви проводите
в мережі?
6 Як часто ваше навчання страждає внаслідок кількості часу,
проведеного в мережі?
7 Як часто ви перевіряєте електронну пошту, перш ніж зайнятися
чимось іншим?
8 Як часто ви надаєте перевагу спілкуванню в мережі над спілкуванням
з оточуючими?
9 Як часто ви не відповідаєте на запитання про те, що робите
в інтернеті?
10 Як часто батьки заставали вас, коли ви заходили в інтернет всупереч їх
волі?
11 Як часто ви проводите час у своїй кімнаті, граючи на комп’ютері?
12 Як часто ви отримуєте дивні дзвінки від нових мережевих «друзів»?
13 Як часто ви огризаєтеся, кричите чи дієте роздратовано, якщо вас
потурбували з приводу перебування в мережі?
14 Як часто ви виглядаєте більш замученим та стомленим, ніж тоді, коли
вдома ще не було інтернету?
15 Як часто ви виглядаєте зануреним у думки про повернення до мережі,
коли ви не знаходитеся в мережі?
16 Як часто ви сваритеся та гніваєтеся, коли батьки сердяться з приводу
 часу, проведеного вами в мережі?
17 Як часто ви надаєте перевагу перебуванню в мережі, а не своїм
колишнім улюбленим заняттям, хобі, інтересам?
18 Як часто ви стаєте агресивним, коли на вас накладають обмеження
в часі, проведеному в мережі?
19 Як часто ви замість прогулянок із друзями надаєте перевагу
проводженню часу в мережі?
20 Як часто ви відчуваєте пригніченість, спад настрою, нервуєтеся, коли
знаходитеся поза мережею, а після повернення до мережі все це
зникає?

Після отримання результатів, підсумовуємо відповіді.