1

Практичні завдання:

Завдання 1. Складіть блок-схему, що відбиває взаємозв'язок поняття

контроль і оцінка з їхніми функціями й принципами, зі змістовним
визначенням кожного поняття.                                                                                 
             
Завдання 2. Розробіть структурно-логічну схему, що відображає
взаємозв'язок видів контролю й форм перевірки ЗУН студентів.     
                                                                                                      
Завдання 3. Складіть структурно-схему, що відбиває методи контролю
ЗУН студентів з етапами. Дайте визначення основним поняттям.  
                                                                                          
Завдання 4. Складіть блок-схему, що змістовно характеризує оцінку
результатів навчальної діяльності студентів як форми оцінювання різних
груп компетенцій студентів. 
                                                                      
 Завдання 5. Складіть структурно-логічну схему, що змістовно
відбиває проблему якості вищої професійної освіти і її контролю.                                 
 2
Завдання 1. Складіть блок-схему, що відбиває взаємозв'язок понять
контроль і оцінка з їхніми функціями й принципами, зі змістовним
визначенням кожного поняття.                           

освітня

діагностична

стимулююча

розвивальна
Функції
управлінська

виховна

оцінювальна
Конроль і оцінка
самооцінювальна
індиідуального
характеру перевірки і
оцінки знань студентів
систематичності і
системності перевірки
й оцінки знань
тематичності
Принципи
диференційованої
оцінки успішності
навчання студентів
єдності вимог
викладачів до
студентів

об'єктивності

Рис. 1 Взаємозв'язок поняття контроль і оцінка з їхніми функціями й

принципами

Змістовне визначення понять

Контроль навчальної  діяльності  здобувачів вищої освіти виконує такі

функції:
1) освітню (навчальну): контроль сприяє поглибленню, розширенню,
вдосконаленню знань студентів. Студент, який відповідає перед усією
 3
групою, повторює вивчене, виконує практичні завдання, закріплюючи
знання, вміння і навички, краще усвідомлює навчальний матеріал. Слухаючи
відповідь товариша, студенти звіряють із нею свої знання, ставлять
запитання, доповнюють її, що сприяє поглибленню і систематизації їхніх
знань. Окрім того, відбувається зворотний зв'язок у навчанні;
2) діагностичну: виявлення знань, умінь і навичок студентів, а також
наявних у них недоліків, з'ясування їх причини і віднайдення шляхів
усунення;
3) стимулюючу: схвалення успіхів сприяє розвитку у молодої людини
мотивів до навчання, до систематичної праці, кращих результатів;
4) розвивальну: розвивається логічне мислення студентів, зокрема
вміння аналізувати і синтезувати, порівнювати й узагальнювати,
абстрагувати й конкретизувати, класифікувати й систематизувати, а також
мовлення, увага, уява, пам'ять тощо;
5) управлінську (прогностично-методичну): у процесі контролю
визначається стан успішності студентів, що дає змогу запобігти неуспішності
або подолати її. Викладач коригує і власну діяльність: змінює методику
викладання, вдосконалює навчальну діяльність студентів;
6) виховну: очікування перевірки спонукає студента регулярно
готуватися до занять; перевірка і оцінювання знань допомагають студентові
самому оцінювати свої знання і здібності, що сприяє формуванню
позитивного ставлення до навчання; виховання моральних якостей,
адекватної самооцінки, дисциплінованості, самостійності, почуття
відповідальності;
7) оцінювальну: передбачає зіставлення виявленого рівня знань, умінь
і навичок з вимогами навчальної програми, що забезпечує об'єктивне
оцінювання, сприяє кращому навчанню;
8) самооцінювальну: студенти в процесі навчання розвивають уміння
самостійно оцінювати власні досягнення, можливості, життєві перспективи,
 4
недоліки та проблеми, що є важливою складовою самостійного навчання і
само- актуалізації особистості.

Основні принципи контролю й оцінки знань здобувачів вищої

освіти:
Принцип індивідуального характеру перевірки знань студентів
передбачає індивідуальну роботу викладача з кожним студентом. В історії
вітчизняної вищої школи мав місце короткочасний період роботи, коли
знання студентів зовсім не перевірялися й не оцінювалися на основі
бригадного методу. В останньому випадку оцінка, яку дістав бригадир,
автоматично виставлялася усім членам бригади. Цей досвід виявився
невдалим.
Принцип системної перевірки й оцінки знань вимагає здійснення
контролю протягом усього періоду навчання студента у вузі. З цією метою
застосовуються різні види і методи контролю.
Принцип тематичності стосується усіх ланок перевірки і передбачає
оцінку навчальної діяльності студентів не тільки її кінцевими результатами
за семестр чи навчальний рік, а за кожною темою чи найважливішими
темами курсів, що вивчаються.
Принцип диференційованої оцінки успішності студентів передбачає
здійснення її на основі визначення однакових рівнів засвоєння знань.
Принцип єдності вимог до студентів передбачає урахування
кафедрами і викладачами діючих загальнодержавних стандартів з підготовки
спеціалістівстосовно всіх студентів. Викладачі зобов'язані ставити єдині
вимоги до аналізу й оцінки ходу вивчення і засвоєння майбутніми
спеціалістами навчально-програмного матеріалу в цілковитій відповідності з
кваліфікаційними характеристиками, чинними навчальними планами і
програмами, сприяючи посиленню особистої відповідальності студентів за
якість навчальної праці.
 5
Принцип об'єктивності передбачає постійну увагу викладача до
підтримання необхідного рівня підготовки майбутніх спеціалістів, до
систематичного аналізу результатів міжсесійного контролю і показників
успішності з метою своєчасного здійснення заходів для поліпшення
організації і змісту навчально-виховного процесу, підвищення ефективності
якості аудиторних і самостійних занять студентів з метою запобігання
(зменшення) відсіву їх із вузлів.

Завдання 2. Розробіть структурно-логічну схему, що відображає

взаємозв'язок видів контролю й форм перевірки ЗУН студентів.     

попередня, поточна,
тематична перевірка
(міжсесійний контроль)

Види контролю і залік, курсові роботи,

форми перевірки колоквіум, консультація
ЗУН студентів (рубіжний контроль)

семестрові екзамени,
державні екзамени,
дипломні роботи
(підсумковий та заключний
контроль)
 
                                                                       
Рис. 2 Взаємозв'язок видів контролю й форм перевірки ЗУН студентів

Завдання 3. Складіть структурно-схему, що відбиває методи контролю

ЗУН студентів з етапами. Дайте визначення основним поняттям.  
 6

Методи контролю ЗУН студентів

Міжсесійний
                      Рубіжний Підсумковий і
контроль контроль заключний

1.вхідний контроль 1.залік 1.екземени семестрові

2.поточна перевірка 2.курсові роботи 2.екзамени державні

3.тематична перевірка 3.колоквіум 2.дипломні роботи

4.консультація

Рис. 3 Методи контролю ЗУН студентів з етапами

Визначення основних понять

Міжсесійний контроль: перевірка попередня, поточна, тематична.
Міжсесійний контроль сприяє забезпеченню ритмічної роботи студентів,
виробленню у них вміння чітко організувати свою працю, допомагає
викладачеві своєчасно виявити невстигаючих і допомагати їм, організовувати
індивідуальні творчі заняття для найкраще підготовлених студентів.

Попередня перевірка (вхідний контроль) – це перевірка, яку

здійснюють з метою визначення ступеня готовності студентів до навчання
залежно від етапу навчання і місця проведення контролю.

Поточна перевірка - органічна частина навчального процесу, що

проводиться у рамках чинних форм організації навчання у ВНЗ, яку викладач
проводить на всіх видах аудиторних занять: на лекціях, семінарах,
практичних і лабораторних роботах.

Тематична перевірка – це перевірка знань студентів, що здійснюється

на семінарських заняттях, колоквіумах, консультаціях. Основне завдання
 7
тематичної перевірки – дати можливість студентам сприйняти й осмислити
тему в цілому, в усіх її взаємозв’язках

Рубіжний контроль: залік, курсові роботи, колоквіум, консультація.

Заліки – це підсумкова форма перевірки результатів виконання

студентами практичних, лабораторних, курсових робіт (проектів), засвоєння
студентами матеріалу семінарських занять, результатів практики.

Курсові роботи (проекти) студенти захищають на засіданнях кафедр

або перед спеціально створеними комісіями.

Колоквіуми - форми тематичної перевірки й оцінки знань студентів.

Головне завдання колоквіуму – мобілізація студентів на поглиблене вивчення
провідних тем чи розділів курсу.

Консультації  - форми контролю знань студентів що мають два

основних різновиди: а) консультації, на яких викладач перевіряє конспекти
першоджерел, самостійну роботу студентів над допоміжною літературою,
допомагає студентам сформулювати необхідні узагальнення; б) консультації
– відпрацювання для студентів, які пропустили лекції, семінарські заняття.

Підсумковий і заключний контроль: екзамени семестрові та державні,

дипломні роботи. Завданням підсумкового контролю є оцінка результатів
навчання студентів на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на
окремому завершальному етапі навчання. Підсумковий контроль включає
семестровий контроль та державну атестацію студентів. Всі види
підсумкового контролю є масовими.

Семестровий контроль - форма контролю цілями якої є переведення

студентів на наступний етап навчання та оцінювання якості навчального
процесу.
Державні іспити - перевірка підготовки випускника і його формування
як фахівця.
 8

Завдання 4. Складіть блок-схему, що змістовно характеризує оцінку

результатів навчальної діяльності студентів як форми оцінювання різних
груп компетенцій студентів. 

соціальні

полікультурні

Критерії оцінювання
навчальних досягнень комунікативні
студентів - групи
компетенцій інформаційні

саморозвитку та самоосвіти

здатність до творчої діяльності

Рис. 4. Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів - групи

компетенцій

 Завдання 5. Складіть структурно-логічну схему, що змістовно

відбиває проблему якості вищої професійної освіти і її контролю.   

                                                                                                                                        
Якісна вища  професійної освіта передбачає:
 Рис. 5. Якість професійної вищої освіти
наявність у педагога уміння організувати одночасно навчання студентів
"на різних рівнях складності"
орієнтацію у навчально-виховному процесі на розвиток творчості, творчої
активності
використання у спілкуванні діалогу, що формує уміння вільно обмінюватися
думками, моделювати життєві ситуації
застосування нової педагогічної етики спілкування педагогів і учнів
9