НАВЧАННЯ ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ

Варіант 1
Частина І. Виберіть правильні відповіді.

1. Основною метою навчання ДМ у початковій школі

а) здійснювати усне спілкування в типових ситуаціях
б) робити усні повідомлення
в) інсценувати запропонований текст-діалог

2. Навчання ДМ доцільно починати з

а) діалогу-домовленості
б) діалогу-розпитування
в) діалогу-обміну враженнями
г) діалогу-обговорення

3. Найбільшою детермінованістю висловлювань учнів характеризуються вправи

а) на оволодіння діалогічними єдностями
б) на оволодіння мікродіалогами
в) на створення власних діалогів

4. До мовленнєвих у навчанні ДМ належать вправи

а) бесіда за запропонованою ситуацією
б) бесіда за природною ситуацією
в) ведення діалогу в опорі на структурно-логічну схему діалогу

5. Першоелементом діалогу є
а) репліка
б) діалогічна єдність
в) мікродіалог

6. Вихідною одиницею навчання ДМ є

а) репліка
б) діалогічна єдність
в) мікродіалог

7. Для діалогічного мовлення характерними є

а) скорочені форми
б) заповнювачі пауз
в) мовленнєві кліше
г) розгорнуті повідомлення
д) короткі відповіді
е) повні відповіді
є) слова-зв’язки між реченнями

8. У процесі навчання ДМ учні не повинні оволодіти вміннями

а) розуміти співрозмовника
б) швидко реагувати на його висловлювання
в) робити розгорнуте повідомлення
г) підтримувати бесіду
д) користуватися розмовними штампами

9. Перша репліка діалогу називається

а) реактивна
б) реактивно-ініціативна
в) ініціативна
10. До діалогічного мовлення готують такі вправи
а) бесіда у зв’язку з прочитаним
б) розучування діалогу-зразка
в) обмін репліками «прохання – порада»
г) складання діалогу за структурно-логічною схемою

11. Найефективнішим засобом у навчанні ДМ є

а) фонограма діалогу
б) друкований діалог
в) відеофонограма діалогу

12. Визначте послідовність етапів навчання ДМ.

1-б) рецептивно-репродуктивне засвоєння діалогів-зразків
2-г) навчання реплікування як репродуктивно-продуктивне засвоєння діалогічних зразків
3-а) побудова діалогів за зразком на основі структурно-логічної схеми
4-в) побудова діалогів на основі ситуації з опорою на структурно-логічну схему чи без неї

13. Визначте послідовність етапів навчання реплікування.

1-б) введення у репліки мовних одиниць, що вивчаються
2-а) тренування у складанні мікродіалогів на рівні двох реплік у парах, використовуючи схему
побудови діалогу
3-г) розігрування мікродіалогів парами перед усім класом
4-в) тренування у самостійній побудові трикомпонентних діалогів, на основі комунікативного
завдання для кожного з партнерів

Частина ІІ. Дайте відповіді на питання.

14. Охарактеризуйте говоріння як вид мовленнєвої діяльності (МД). Назвіть мету навчання усного
мовлення у школі.
Говоріння – активний, продуктивний вид мовленнєвої діяльності, який належить до усного
мовлення. Його мета – висловлення думок, здатність до вільної бесіди.

15. Назвіть мовні особливості діалогічного мовлення.

Для діалогічного мовлення характерні еліптичні конструкції і короткі відповіді, спеціальні
мовленнєві кліше, заповнювачі пауз, слова-зв’язки між реченнями.

16. Поясніть, чому навчання діалогічного мовлення є складнішим, ніж навчання монологічного
мовлення.
Тому що діалогічне мовлення об’єднує аудіювання та говоріння. У зв’язку з цим другий партнер
має зрозуміти репліку першого партнера та швидко й адекватно відреагувати на неї, ось тут виникає
процес гальмування процесу спілкування. Ще одна перешкода в оволодінні учнями діалогом
пов’язана з його непередбачуваністю. Діалог неможливо спланувати заздалегідь.
Якщо початкову репліку розмови можна підготувати заздалегідь, то передбачити весь хід цієї
розмови і продумати кожну репліку неможливо.

17. На які моменти вчитель повинен звертати увагу для того, щоб удосконалювати навички і вміння,
необхідні для ведення розмови на рівні природнього діалогу?
По-перше, під час формування лексичних і граматичних навичок важливо не просто добиватися
автоматизму в побудові речень із певним матеріалом, а формувати зв’язки між ситуацією,
мовленнєвим задумом і відповідними мовними засобами.
По-друге, в діалозі співрозмовники весь час міняються ролями: вони то говорять, то слухають.
Від правильного розуміння репліки залежить логічність і точність мовленнєвої реакції
співрозмовника. Це означає, що для успішної побудови діалогу необхідно оволодіти міцними
навичками аудіювання.
По-третє, в природному діалозі між репліками співрозмовників практично не буває розриву у
часі. Слухаючи репліку співрозмовника (а вона може складатися з декількох речень), ми з перших же
слів прогнозуємо те, що він скаже далі, намагаємось зрозуміти напрям його думок і одночасно
готуємо репліку у відповідь. Це означає, що в нашій оперативній пам’яті утримується мовлення
співрозмовника на рівні значень і починає складатися програма репліки-реакції.

18. Назвіть найефективніші прийоми навчання ДМ на початковому етапі.

Рольва гра, парна робота, розучування діалогу-зразка, бесіда за запропонованою ситуацією, бесіда
за природною ситуацією.

19. Поясніть, як відбувається навчання діалогічного мовлення за допомогою двох підходів: «зверху-
вниз» та «знизу-вгору».
«Зверху-вниз»: навчання ДМ розпочинається зі слухання діалогу-зразка з його наступним
варіюванням, а згодом і створенням власних діалогів в аналогічних ситуаціях спілкування.
«Знизу-вгору»: передбачає шлях від засвоєння спочатку елементів діалогу (реплік ДЄ) до
самостійної побудови діалогу на основі запропонованої навчальної КС, що не виключає
прослуховування діалогів-зразків.

20. Як зробити діалогічне мовлення вмотивованим в штучних умовах уроку англійської мови?
В навчальному процесі необхідно створювати умови, в яких у школярів з’явилося б бажання та
потреба щось сказати. Для цього вчитель створює навчальні комунікативні ситуації, наближені до
реального життя (наприклад, «У магазині», або «У лікаря»).

21. Поясніть, чому необхідно привчити учнів до зміни співрозмовників під час навчання діалогічного
мовлення.
Це вносить у спілкування елемент новизни, підвищує комунікативну мотивацію, розвиває в учнів
уміння спілкуватися. А також об’єднуючи в одній парі сильного учня з менш підготовленим, учитель
організовує не тільки їхнє  спілкування, а й взаємодопомогу, що дуже важливо з точки зору
виховання.

22. Доведіть доцільність використання такого навчального прийому, як рольова гра у навчанні
діалогічного мовлення. Назвіть вимоги до проведення рольових ігор.
Рольова гра займає особливе місце в системі навчання, оскільки вона є ситуативною
мовленнєвою вправою, при виконанні якої учні продовжують набувати досвіду спілкування
англійською мовою. Це спілкування включає в себе не лише власне мовлення, а й жести, міміку, рухи
та відповідну поведінку залежно від ситуацій, а тому вкрай важливо дати правильну комунікативну
установку, яка б націлювала учня на виконання певної ролі.
Рольова гра допомагає реалізувати основний методичний принцип – комунікативної
спрямованості навчання. Вона сприяє підвищенню в учнів мотивації вивчення іноземної мови,
дозволяє враховувати психолого – вікові особливості учнів, їх інтереси й нахили, сферу їхньої
діяльності, моделюючи ситуації реального спілкування.
Рольова гра широко використовується в навчанні діалогічного мовлення учнів. Компонентами
рольової гри є:
1-Ролі;
2-Навчально – мовленнєва ситуація;
3-Рольові дії.
Дуже важливо, щоб під час рольової гри учні старалися увійти в роль, а не просто вимовляти
свої слова. Вони повинні розіграти діалог, а не просто розказати його, і вчителю слід звертати на це
постійну увагу. Отже, основа будь-якої рольової гри – ініціативне мовлення, бо не можна добре
зіграти роль тільки за вивченими фразами.

Основні вимоги:
1. Вони мають бути адекватними меті навчання діалогічного мовлення на кожному етапі
навчання. На кожному етапі рольові ігри мають свої особливості, певний набір опор тощо.
Залежно від етапу оволодіння діалогічним мовленням, рівень самостійності учнів у рольовій
грі також буде різний.
2. Рольові ігри повинні відповідати психолого – віковим особливостям учнів та їх інтересам.
Прагнення до спілкування є природним для дітей. Його можна задовольнити у процесі
рольової гри. При цьому слід враховувати смаки, нахили і прагнення учнів.
3. Рольові ігри, що застосовуються в навчанні іншомовного діалогічного мовлення, повинні
також відбивати особистий досвід учнів, сприяти розширенню контексту їх діяльності.
Пропоновані ролі, ігрові ситуації мають відповідати реальному життю, бути близькими учням.