М О ВА Я К З Н А КО ВА С И С Т Е М А .

АС И М Е Т Р И Ч Н И Й
Д УА Л І З М М О В Н О Г О З Н А К А

Семіотика як наука про знаки

Микуліна Єлизавета GeUjB

 Семіотика - це наука, яка
вивчає знаки і знакові
процеси.
Семіотика (грец. semeion - знак) – вивчає
в и р о б н и ц т в о , буд о ву і фу н к ц і о н у в а н н я р і з н и х
знакових систем, що зберігають і передають
інформацію.
 Дескриптивна семіотика - це семіотика,
яка вивча є конкре тні зна кові сис те ми.

Теоретична с еміотика - це с еміотика,

яка вивчає загальні властивості та
в і д н о ш е н н я , щ о п р и т а м а н н і буд ь - я к и м
з на ко в им с и с т е ма м , н е з а л е ж н о в і д ї х
матеріального втілення.
Фердинанд де Соссюр

Знак - це певний емпіричний

м а т е р і а л ь н и й о б ' є к т, я к и й
сприймається на чуттєвому рівні і
виступає у процесі спілкування і
м ис л е нн я л юд е й п р ед с т а в н и ком
якого с ь іншого об'єкт а.

Чарльз Морріс

Чарльз Пірс
 Розрізняють два основних типи значення знака:

1. предметне значення - це предмет, що позначається цим знаком

2. смислове значення - це зміст знака, який засвоюється в процесі його розуміння

Предметні значення різноманітні: це можуть бути окремі предмети і класи предметів, явища,

процеси, властивості предметів та відношення між ними тощо.

Розглянемо слово «Аристотель». Предметним значенням буде виступати сама людина, яку

звали «Аристотель», а смисловим значенням у різних знакових ситуаціях можуть бути ті чи інші

властивості цієї людини: «засновник логіки», «вчитель Олександра Македонського.

 Основними ознаками знака є:

1) матеріальність;
2) по з н ач е нн я ч о го с ь , що пе р е бу ва є по з а н им ;
3) н е п о в ' я з а н і с т ь з п о з н ач у в а н и м п р и р од н и м з в ' я з ко м ;
4) інформативність;
5) системність.
 основні розділи:
С емантика – це вчення про відношення
знаків до їхніх значень т а смислів.

Синт актика – це вчення про відношення

між знаками.

П р а гмат и ка – вч е н н я п р о в и ко р и с т а н н я т а
вплив знаків.
 Основні принципи
с е м і от ич н о го м е тод у н ау ко во го пі зн а н ня :
1) принцип предметно сті;
2 ) п р и н ц и п о д н о з н ач н о с т і ;
3 ) принцип вза єм одо повню ва но сті.
Мо ва - це знако ва система, яка
служить засобом вираження думок,
з а с о б ом с п і л к у ва н н я м і ж л юд ь м и ,
засобом передачі думок, знання,
і н фо рм а ці ї в і д л юд ини д о люд ин и, в і д
по колі нн я д о п околін ня .

Мовний знак - це одиниця мови,

тобто букви, які складаються як із
зву ко в и х зн а к і в ( ф о н е м ) , т а к і з
відповідних їм друкарських,
графічних знаків.
 Природна мова Штучна мова
Штучні мови - це особливі системи
Алфавіт - це сукупність
знаків і символів, які створюються
з н а к і в ( бу к в ) , з я к и х буд у ю т ь
людь ми з пев но ю мето ю : для
слова, а зі слів утворюють
ско р оч е ння з апису т екс ті в,
речення. здійснення математичних та
логічних операцій із знаками,
Гр а м а т и к а - ц е п р а в и л а , з а уникнення багатозначно сті
допомогою яких зі слів і (полісемії) природної мови.
р еч е н ь буд у ют ь т е кс т и
(сукупність речень)

Основна особливість штучних

мов - їх допоміжна роль у
відношенні до природних мов,
ву з ь ко фу н к ц і о на л ь н ий ха р а кт е р
в ико р ист ання, біль ша ум о вність
в и р а з у.
асиметричний дуалізм мовного
знака
• план вираження є лінійним і дискретним, а план змісту має
кумулятивну властивість;
• один експо нент може мати декі лька по знач у ваних , то бто
явище полісемії, омонімії, синонімії, синкретизму й
аналітизму;
• по значу ва льне і по знач у ване хар актер изу ються
а в т о н о м н і с т ю р о з в и т к у. П л а н в и р а ж е н н я м о ж е з м і н ю в а т и с я
при незмінності плану змісту і навпаки
 Непаралельність плану вираження і плану змісту
от римала в мовознавстві назву асимет ричного
д у а л і з м у м о в н о г о з н а к а , с у т ь я к о г о п о л я г а є в т о м у,
що позначувальне прагне мати інші функції, а
позначуване прагне виразитися іншими засоб ами.
Буд у ч и п а р н и м и , в о н и п е р е бу в а ю т ь у с т а н і
н е с т і й ко ї р і в н о ва г и. Са м е з а вд як и ц ьом у
асиметричному дуалізмові структури знаків
лінгвальна система може еволюціонувати.
 Джерела:
Джон Ділі ~ Основи семіотики/ Перекл. з англ. та наук.ред.
Анатолій Карась Львів: Арсенал, 2000
Семіотика / Під ред. Ю. С. Степанова. – М., Райдуга, 2001
Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: Підручник /
О. О. Селіванова. – Полтава :
Довкілля-К, 2008.
Дякую за увагу!