2) Габсбурги – це могутня династія німецьких і австрійських імператорів,

іспанських, чеських і угорських королів. Походять Габсбурги з швейцарського

Ааргау, а в Австрію вони переселились в кінці XIII століття. 24 жовтня 1273 року
на німецький престол короновано Рудольфа Габсбурга, що стало початком
звеличення династії, яка відіграла важливу роль у історії Європи в наступні 650
років. (слайд)
3) Карл 5, Філіпп 2, Максиміліан 1.
4) Карл V –найвизначніший державний діяч Європи першої половини XVI століття,
що зробив найбільший внесок в історію серед правителів того часу. Карл V —
остання людина, яку було офіційно короновано Папою Римським імператором.
5) (По-перше Карл отримав у спадок величезні території в Західній, Південній та
Центральній Європі, що до того часу ніколи не об'єднувались). Під час правління
Карла V було складено карний кодекс. Це — один з найповніших кодексів карного
законодавства XVI століття. Кодекс відрізнявся особливою жорсткістю заходів
покарання. Отримавши до рук величезну владу, Карл V поставив собі за мету
побудувати «світову християнську державу», яку він пов'язував з католицизмом. У
роки його правління відбулися головні завоювання на той час — підкорення
Мексики та імперії інків. У результаті франко-іспанської війни розширив свої
володіння.
6) Філіпп ІІ - господар Нідерландів. Володар однієї з найбільших держав у всесвітній
історії, провідної сили ранньомодерного цивілізованого світу. Речник династії
Габсбургів.
7) За його правління Іспанська держава досягла зеніту величі й слави, увійшовши до
так званої золотої доби; Виступав захисником католицької церкви у боротьбі з
протестантизмом, ісламом та іншими єресями. Завершив італійські війни.
Підтримував католицьку владу Франції у двобої з гугенотами. Допомагав
італійським державам, Священній Римській імперії та країнам Східної Європи
опиратись натискові Османів… Приєднання до Іспанії Португалії з її колоніями.
Сприяв великим географічним відкриттям і розвитку точних наук — математики,
географії, космографії, корабельної інженерії, військової справи. Був патроном
мистецтв, передусім літератури й музики. Заснував першу в Європі математичну
академію. Філіппіни, що були протягом 300 років іспанської колонією, названі так
1543 року на честь короля Філіпа II.
8) Максиміліан І — 31-й імператор Священної Римської імперії. Правив спільно зі
своїм батьком від 1483 року. Прийняв імператорський титул без папського
визнання, порушивши традицію.
Провів адміністративну і військову реформу у Священній Римській імперії з метою
централізувати управління. Створив підвалини багатонаціональної держави
Габсбургів, що контролювала значну частину Європи. Вів війни з Францією за
Бургундію, Бретань та Італію. Уклав династичний союз із Угорщиною, титулярний
король Угорщини, Далмації, Хорватії, король Галичини та Володимирії... За його
правління розпочалася Реформація в Німеччині.
9) Колоніальна політика
Усі спроби розширити колоніальну торгівлю шляхом придбання факторій, були
невдалими через міжнародний тиск.
Австро-Угорщина долучилася до колоніальної торгівлі у 1715 році, коли було
засновано Остендську Ост-Індську компанію. Карл VI надав компанії 6 мільйонів
гульденів перетворив в монополію з капіталом в 6000 акцій. За кілька років стала
однією з найбільших торгових фірм.
У 1723 році купці отримали торгові порти в прибуткових гаванях Банкібазар і
Кабелон, але весь прибуток надходив до Бельгії, втім як до Австрії нічого не
доходило.
10) Колонія в затоці Делагоа
У 1776 р. Вільям Болтс звернувся до австрійського імператорського суду з
проханням заснувати торгову компанію для вивчення можливих шляхів в Африці,
Індії та Китаї. Імператриця Марія Терезія зацікавившись надала дозвіл на створення
Австрійської азіатської компанії в Трієсті, головою якої став Болтс.
Болтс та його австрійсько-італійська команда прибула до затоки Делагоа. Потім
уклали договори з місцевими ватажками. Був побудований торговий пункт, який
швидко почав процвітати під владою Австрії. Незабаром Болт вирушив в плавання,
щоб просувати інтереси Австрії в Індії. Через два роки прибуток факторії сягав
75000 фунтів на рік.
11) Причини занепаду Італійських республік
Основні торгові шляхи перемістилися в Атлантику, тому італійці втратили перевагу:
 імпортні товари виявилися конкурентнішими
 у банківській діяльності запанували іноземці
 захоплення італійських республік королями Карлом Vi Філімом II
 Венеція зберегла свої позиції аж до наполеонівських війн початку XIX ст.