Становлення абсолютної

монархії у Франції.
Завершення формування
абсолютної монархії у
Франції
Кін. 15  ст. завершено
об’єднання Франції в єдину
централізовану державу
 
поч. 16 ст. Франція
найбільш населена  країна
Європи  з населенням 14 -
15  млн  осіб, наприкінці 
17  ст.  —  16 - 18  млн  осіб. 
Переважна  більшість
живе  в  селах – це аграрна
країна. 
Король  Людовік XII 
(1498—1515  рр.)
Не  радячись із Генеральними
штатами  (станово-представницький 
орган  влади), які не  скликаються з 
1484  р. ,  самостійно веде  війну за
підкорення  Італії,  встановлює
податки  на  утримання  армії 
тощо. 

Королівська  влада 
ставала  нічим не 
обмеженою,  тобто 

абсолютною.
Франциск I 1516  р. Підкорив своїй  владі 
католицьку  церкву. Домовився з 
Папою Римським Левом X,  що він
особисто призначатиме на вищі
церковні посади, а Папа лише
затверджуватиме його рішення.
Церковні особи стали підлеглими
короля. 

Усі справи країни  розглядав на 

Великій  королівській  раді,  яка 
готувала укази,  вирішувала судові 
справи,  призначала нові податки.

В своїх указах  вперше  використав

формулу необмеженої  влади: 
«Така  моя  воля». 
Франциск I Королівські  правники 
проголошували: «Влада  короля 
ніким  і  нічим  не обмежується!»
В Паризькому  парламенті 
(розглядав  судові  справи)  його 
президент  проголосив: «Ви  стоїте 
вище  від законів, закони та
ордонанси не можуть Вас
примушувати,  і  взагалі  немає 
ніякої  влади,  яка  могла б Вас 
до  чогось  змусити». 
Владу здійснював,  спираючись на
величезну  армію  чиновників. 
Створювати  нові  посади  королю 
було  надзвичайно  вигідно,  тому 
що  переважна  більшість  їх 
продавалася. 
поч. 16 ст.  Французьке суспільство поділяється на  три стани.

Найбільш впливова частина суспільства – дворянство

- не  прагне незалежності і не перешкоджає посиленню
королівської  влади в країні. 
 Дворянство
старе нове
спадкове дворянство заможні  городяни
родів Гіз,  Бурбони,  купці,  цехові  майстри,
Монморансі -зберігали  які  купівлею
великий  вплив  і  або через королівську 
гуртували  довкола  милість
себе  прихильників  отримували дворянство
з середніх  і  дрібних   чи державну посаду 
дворян високого  рангу
«дворяни шпаги» «дворяни мантії»
несуть військову службу несуть цивільну службу і
не сплачують податків сплачують податки
 16-17 ст. У  Франції повільно
формуються  ринкові 
відносини - заважають
феодальні  пережитки, привілеї 
дворянства  і  духовенства, 
відсутність політичних прав у
підприємців-буржуа кількість
яких неухильно зростає.
Осередками формування 
ринкових  відносин є міста:
Париж – ювелірна справа,
парфумерія, виготовлення
скляного посуду,  меблів, 
одягу, торгівля.
Ліон - друкарство, банківська
справа, торгівля. Чотири 
рази  на  рік відбуваються
ярмарки,  за участю купців з 
усієї  Європи.
 У  торговельних  операціях  купці  почали 
використовувати  замість  металевих  грошей 
письмові  кредитні  зобов’язання. 

В більшості  галузей  французької  промисловості  мануфактури витіснили 

цехове  ремесло.  Особливо багато мануфактур існує в галузі виробництва 
сукна,  лляних  і  шовкових  тканин. На  Ліонських шовкових  мануфактурах
працювало  близько  12  тис. найманих  робітників.
Із розвитком підприємництва і торгівлі формувалася буржуазія,
яка відігравала значну роль у розвитку  економіки,  позичала 
гроші  збіднілому «дворянству  шпаги»,  але  залишалася
політично безправною.

Чим більше зростала могутність буржуазії, тим більше

вона прагнула впливати на державне життя. 
 Частина третього стану і буржуазія передусім,
підхопила ідеї РЕФОРМАЦІЇ. 
1512 р. Перекладав на французьку
Біблію та виклав два головні
принципи Реформації церкви:
- виправдання  вірою;
- Святе Письмо єдине  джерело 
релігійної  істини. 

Лефевр д’Етапль
(1450(1455) —1536(1539))
У  Південній  Франції 
з’явились прихильники
кальвінізму - гугеноти

(товариші).

Проте  більшість 
французів, зокрема
північ  країни і Париж, -
прихильники
католицької церкви,
яка підкорялася  королю 
та  була  символом
національної  єдності 
країни.
Франциск I
Тривалий час не чинив
перешкод поширенню 
реформаційних  ідей, але під
тиском власного оточення
розпочав переслідування
гугенотів. 

1535  р.  заарештував 300 

протестантів, 35  засудив до 
спалення.

1540  р. дозволив діяльність 
інквізиції.
Генріх ІІ
1519-1559
У перший  рік свого правління  
для боротьби проти кальвіністів
створив «Вогняну  палату»,  яка 
за  перші  три  роки ухвалила 500
звинувачувальних вироків.

Однак це не зупинило поширення

реформаційних  ідей, що 
приваблювали  дворянство
можливістю захопити церковні
землі.

Водночас дворяни вірні королю й 
католицькій церкві, сподівались
отримати у винагороду за  свою 
вірність володіння супротивників.
 Прихильники Вожді
католицької церкви протестантів- гугенотів 
Родина лотаринзьких герцогів Принци королівства  Наварра,
Гізів та дворяни Північної що на  кордоні  Франції  та 
Франції Іспанії з родини Бурбонів

Спираються на підтримку одновірців з інших держав

Впродовж 1562—1598 рр.
36-літня громадянська війна,
що отримала назву
Гугенотські (релігійні) війни  
Причини:
загострення релігійної боротьби між католиками  й  кальвіністами; 
ускладнення  політичної  ситуації  у  Франції  у  50-60-х  рр.  16 ст.
Привід до війни 1 березня 1562 р. Герцог  Гіз, 
проїжджаючи зі  своїм загоном через містечко  Вассі,  напав  на 
гугенотів,  які  зібралися  відправляти  богослужіння. Вбито  23 
особи  та  майже  200  поранено.  Католицький  Париж зустрів 
Гіза  як  героя, але Францію  охопило  полум’я  війни.
Перші десять років війни не були особливо жорстокими. Обидва
угруповання намагалися вплинути на короля  Карла IX  (1560—
1574  рр.).  Його мати Катерина Медичі підступна й хитра жінка
уміло маневрувала між католиками  і  гугенотами.

Варфоломіївська ніч
 Гугеноти розгорнули
боротьбу за зміну
королівської династії та в
1576 р. на півдні Франції
створили гугенотську
державу з окремими
органами  правління,
військом, податками, яку
очолив

ція
ед ера
он ф
К
Генріх  Наваррський
 Після смерті Карла IХ королем
став бездітний Генріх III (1574-
1589 рр.), що перетворювало
Генріха Наваррського на 
найвірогіднішого кандидата на 
Французький престол.

Ліга 1585 р. Імовірність появи

короля-гугенота спонукала 
католиків до створення
федерації  католицьких  міст на 
чолі із Генріхом Гізом, який
висунув претензії на
французьку корону. 

Гугенотський південь і 
католицька  північ вели
боротьбу між собою й  водночас 
проти  короля.
Генріх Гіз вимагав від Генріха III позбавити Генріха
Наваррського права на престол.
Король у відповідь розпустив Лігу і викликав у Париж війська.
Гіз підняв Париж проти короля.
Генріх III уклав союз із гугенотами і з їхньою допомогою здобув 
Париж, але невдовзі був вбитий фанатиком-лігістом.

У  Франції  встановилося безвладдя .

Генріх IV Король Іспанії Філіпп II і Папа
Римський домовились обрати
королем  Франції  іспанського 
принца. Дворянство та
буржуазія погоджувалися
визнати королем Генріха 
Наваррського, але вимагали 
від нього  прийняти 
католицизм.  Генріх  відповів 
на  це  словами,  що  відразу
стали  крилатими:  «Париж 
вартий  меси!»  (меса  — 
католицька  церковна 
відправа),  і  погодився  стати 
католиком.  У  1594  р.  він 
коронувався  під  ім’ям  Генріха
IV (1594—1610  рр.).
 13 квітня 1598 р. Гугенотські  війни завершив
Нантський едикт, за яким:
Католицизм – панівна релігія.

Гугенотам дозволено:
 вільно  сповідувати  свою 
віру
 утворювати  релігійні 
громади  в  усіх  містах, 
окрім  Парижа;
 обіймати будь-які 
державні  посади
 утримувати на півдні 25-
тис. армію та 200 фортець
із гарнізонами
 Політика Генріха IV
«добрий король Арні»

Протекціонізм Меркантилізм

Анти
Габсбургська Католицизм Ла-Рошель
політика
14  травня  1610  р.
Генріха  IV вбито 
фанатичним
католиком 
Франсуа 
Равальяком.
 Французький абсолютизм

Генріх IV Наварський
 Епоха Рішельє
При Людовіку XIII,
завдяки кардиналу
Рішельє, абсолютизм
знову зміцнився.
Держава стала конт-
ролювати всю ситуа-цію
в країні.
Рішельє опирався то, на
народ, то на дво-рян або
банкірів.
Він позбавив гугено-тів
їх фортець, але
гарантував релігійну
свободу, приборкав
католиків і заборо-нив
дуелі.

Людовік XIII.
 Епоха Рішельє

Велику увагу карди-

нал Рішельє приді-
лив розвитку науки і
мистецтва. Він став
видавати газету, в
якій сам був цензо-
ром, відкрив Фран-
цузьку Академію.
Для цього були по-
трібні великі гроші і
Рішельє запровадив
Кардинал Рішельє в практику продаж
посад «відданим»
людям.
 Вершина абсолютизму
 У 1642 р. помер Рішельє, а в
1643 р. - Людовік XIII. Влада
перейшла до п’ятирічного
Людовіка XIV. Регентшею була
оголошена королева Анна.
Фактично правив перший
Портрет Людовіка ХIV
міністр – кардинал Мазаріні.
в дитинстві.
 У 1648-1649 рр. країна була
втягнута у війну «принців
крові» - Фронду. Це був
потужний виступ проти
абсолютної влади короля.
Однак за підтримки дворянства
та армії Фронда отримала
поразку, що
продемонструвало силу
Кардинал Мазаріні абсолютної монархії.
Вершина абсолютизму

 Післе смерті
кардинала
Мазаріні в 1661р.
Людовік XIV став
правити сам.

Портрет
Людовіка ХIV.
1661.
  Людовік ХІV заявив
– «Держава - це я!» і
став повністю неза-
лежним від своїх
підданих.
 Король одноосібно
вирішував всі
питання і стояв на
сторожі прав усіх
станів.

Статуя Людовіка ХIV

у Версалі.
Жан-Батист
Кольбер.
Середина
ХVІІ ст.
Битва при Денені (1712 рік). Картина Жана Ало.
Будинок інвалідів у Парижі. Кінець ХVІІ - початок ХVІІІ ст.
Собор Будинку інвалідів у Парижі. Кінець ХVІІ - початок ХVІІІ ст.
Архітектор Жюль Ардуен Мансар.
АБСОЛЮТНА МОНАРХІЯ
у ФРАНЦІЇ

39
ДЖЕРЕЛА ПОДАТКІВ У ФРАНЦІЇ

40
 КАЗНА
ПОДАТКИ

ДВОРЯНИ БУРЖУАЗІЯ

ПОВИННОСТІ ПРИБУТОК

ПОДАТКИ ПОДАТКИ ПОДАТКИ

СЕЛЯНИ РЕМІСНИКИ РОБІТНИКИ 41

НА ЩО ВИТРАЧАЛИСЯ ПОДАТКИ

42
 КОРОЛЬ
КОРОЛІВСЬКИЙ ДВІР

АРМІ ЧИНОВНИКИ
СУД
Я
КАЗНА 43
Людовік XIV. Гравюра XVII ст. Портрет Людовіка ХIV. 1701.
Мода за Людовіка XIV
 У Короля-
Сонця
погано
росло
волосся.
Саме він
запровадив
в моду
перуки
Версаль. Гравюра ХVІІ ст.
 Королівський палац у Версалі.
Архітектори: Луї Лево і Жюль Ардуен-Мансар. 1669-1685.
 Королівський палац у Версалі.
Архітектори: Луї Лево і Жюль Ардуен-Мансар. 1669-1685.
 Королівський
палац у Версалі.
Архітектори:
Луї Лево і Жюль
Ардуен-Мансар.
1669-1685.
Версальський парк. Друга половина ХVІІ ст. Архітектор Андре Ленотр.
Версальський парк. Друга половина ХVІІ ст. Архітектор Андре Ленотр.
Версальський парк. Друга половина ХVІІ ст. Архітектор Андре Ленотр.
Версальський парк. Друга половина ХVІІ ст. Архітектор Андре Ленотр.
Зеркальна галерея Королівського палацу у Версалі.
Архітектор Жюль Ардуен-Мансар.1678-1686.
НАСЛІДКИ АБСОЛЮТИЗМУ У ФРАНЦІЇ

Надмірне зростання податків спочатку підтримувало фінансову

міць країни, але надалі їх сплата для народу була непомірною.

Прорахунки в релігійній політиці позбавили підтримки короля

з боку протестантського населення країни.

Особиста ненависть короля до будь-якого прояву суспільної

самодіяльності, викликаної фрондою та англійською
революцією, виливалась численними арештами незгодних.

Марнотратність королівського двору

привела народ до страшної убогості.
 НАСЛІДКИ АБСОЛЮТИЗМУ У ФРАНЦІЇ

Публічна показовість пишноти королівської влади ще

більше роздратовувала і без того убоге населення.

Бажаючи збільшити територію Франції, Людовік вводив країну

в нескінченні війни, спустошуючи і без того порожню скарбницю.

Криза французького абсолютизму проявилась у швидкому рості

буржуазії, посиленні її економічного і політичного впливу.
 Король Людовік XIV помер у віці 76 років, залишивши скарб-
ницю країни більш ніж спустошену – борг досягав двох мільяр-
дів франків.
 Він правив більше, ніж будь-який король у Європі до нього –
72 роки.
 Новим королем Франції став його п'ятилітній правнук, відомий
історії як Людовік XV, тому що Людовік XIV пережив і свого си-
на, і онука.
 КОРОЛЬ

КОРОЛІВСЬКИЙ ДВІР
(ДВОРЯНСТВО)

АРМІЯ ЧИНОВНИКИ
(СУД)
КАЗНА

ПОДАТКИ

Населення
 Велика
обтяжливість
податків

Закріпачення
Прорахунки
населення
у релігійній
феодальними
політиці
повинностями

Марнотратство
Фінансовий королівського
тягар воєн двору

Надмірна пиш-
ність придвор-
ного життя